Введення
Податки є необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві з моменту виникнення держави. Тому обрана мною тема актуальна і в даний час, у зв'язку з розвитком ринкових відносин у державі. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжується перебудовою податкової системи. У сучасному цивілізованому суспільстві податки - основна форма доходів держави. Окрім цієї суто фінансової функції податковий механізм використовується для економічного впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на стан науково-технічного прогресу.
Податки відомі з давніх-давен, ще на зорі людської цивілізації. Їх поява пов'язана з найпершими суспільними потребами.
Серед економічних важелів, за допомогою яких держава впливає на ринкову економіку, так само важливе місце відводиться податкам. В умовах ринкової економіки будь-яка держава широко використовує податкову політику, яка виступає в якості певного регулятора впливу на негативні явища ринку. У свою чергу податки є потужним інструментом управління економікою в умовах ринку.
Застосування податків є одним з економічних методів керування і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних інтересів з комерційними інтересами підприємців, підприємств незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності та організаційно - правової форми підприємства. За допомогою податків визначаються взаємовідносини підприємців, підприємств усіх форм власності з державними і місцевими бюджетами, з банками, а також з вищестоящими організаціями. За допомогою податків регулюється зовнішньоекономічна діяльність, включаючи залучення іноземних інвестицій, формується госпрозрахунковий дохід і прибуток підприємства.
У даній роботі в якості об'єкта дослідження будуть розглянуті прямі податки.
1. Прямі податки в Російській Федерації
1.1 Коротка характеристика і класифікація прямих податків
Податки поділяються на прямі (прибутковий-майнові) і непрямі (податки на споживання). Прямі податки - податки на доходи і майно: прибутковий податок і податок на прибуток корпорацій (фірм); на соціальне страхування і на фонд заробітної плати і робочої сили (так звані соціальні податки, соціальні внески); майнові податки, у тому числі податки на власність , включаючи землю й іншу нерухомість; податок на переклад прибутку і капіталів за кордон та інші. Вони стягуються з конкретної фізичної або юридичної особи.
Прямі податки важко перенести на споживача. З них легше всього справа обстоїть з податками на землю і на іншу нерухомість: вони включаються в орендну і квартирну плату, ціну сільськогосподарської продукції. Непрямі податки переносяться на кінцевого споживача в залежності від ступеня еластичності попиту на товари і послуги, оподатковувані цими податками. Чим менш еластичний попит, тим більша частина податку перекладається на споживача. Чим менш еластична пропозиція, тим менша частина податку перекладається на споживача, а велика сплачується за рахунок прибутку. У довгостроковому плані еластичність пропозиції росте, і на споживача перекладається дедалі більша частина непрямих податків. У випадку високої еластичності попиту збільшення непрямих податків може привести до скорочення споживання, а при високій еластичності пропозиції - до скорочення чистого прибутку, що викликає скорочення капіталовкладень чи перелив капіталу в інші сфери діяльності.
До прямих податків відносяться:
Податок на доходи фізичних осіб;
Податок на прибуток організації;
Водний податок;
Податок на видобуток корисних копалин;
Транспортний податок;
Податок на гральний бізнес;
Податок на майно організації;
Земельний податок.
1.2 (ПДФО)
Платниками податків податку на доходи фізичних осіб (далі - платники податків) визнаються фізичні особи, які є податковими резидентами Російської Федерації, а також фізичні особи, які отримують прибутки від джерел, у Російській Федерації, не є податковими резидентами Російської Федерації.
Податковими резидентами визнаються фізичні особи, які фактично знаходяться в Російській Федерації не менше 183 календарних днів протягом 12 наступних поспіль місяців. Період перебування фізичної особи в Російській Федерації не переривається на періоди його виїзду за межі Російської Федерації для короткострокового (менше шести місяців) лікування або навчання.
Незалежно від фактичного часу знаходження в Російській Федерації податковими резидентами Російської Федерації визнаються російські військовослужбовці, які проходять службу за кордоном, а також співробітники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, відряджені на роботу за межі Російської Федерації.
Об'єктом оподаткування визнається дохід, отриманий платниками податків:
1) від джерел в Російській Федерації та (або) від джерел за межами Російської Федерації - для фізичних осіб, які є податковими резидентами Російської Федерації;
2) від джерел в Російській Федерації - для фізичних осіб, які не є податковими резидентами Російської Федерації.
Об'єктом оподаткування визнається дохід, отриманий платниками податків:
1) від джерел в Російській Федерації та (або) від джерел за межами Російської Федерації - для фізичних осіб, які є податковими резидентами Російської Федерації;
2) від джерел в Російській Федерації - для фізичних осіб, які не є податковими резидентами Російської Федерації.
При визначенні податкової бази враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і в натуральній формах, або право на розпорядження якими в нього виникло, а також доходи у вигляді матеріальної вигоди, що визначається відповідно до статті 212 Податкового Кодексу.
Якщо з доходу платника податків за його розпорядженням, за рішенням суду чи інших органів виробляються які-небудь утримання, такі відрахування не зменшують податкову базу.
Податкова база визначається окремо по кожному виду доходів, щодо яких встановлено різні податкові ставки.
Для доходів, щодо яких передбачена податкова ставка, встановлена пунктом 1 статті 224 Податкового Кодексу, податкова база визначається як грошове вираження таких доходів, що підлягають оподаткуванню, зменшених на суму податкових вирахувань, передбачених статтями 218 - 221 Податкового Кодексу.
Податковим періодом визнається календарний рік.
Якщо інше не передбачено пунктом 2 статті 216 Податкового Кодексу, дата фактичного отримання доходу визначається як день:
1) виплати доходу, у тому числі перерахування доходу на рахунки платника податків у банках або за його дорученням на рахунки третіх осіб - при отриманні доходів у грошовій формі;
2) передачі доходів у натуральній формі - при отриманні доходів у натуральній формі;
3) сплати платником податків відсотків за отриманими позиковим (кредитним) засобам, придбання товарів (робіт, послуг), придбання цінних паперів - при отриманні доходів у вигляді матеріальної вигоди.
При отриманні доходу у вигляді оплати праці датою фактичного отримання платником податку такого доходу визнається останній день місяця, за який йому було нараховано дохід за виконані трудові обов'язки згідно з трудовим договором (контрактом).
У разі припинення трудових відносин до закінчення календарного місяця датою фактичного отримання платником податку доходу у вигляді оплати праці вважається останній день роботи, за який йому було нараховано дохід.
Податкова ставка встановлюється в розмірі 13 відсотків, якщо інше не передбачено статтею 216.
Податкова ставка встановлюється в розмірі 35 відсотків у відношенні наступних доходів:
вартості будь-яких виграшів та призів, одержуваних у проведених конкурсах, іграх та інших заходах з метою реклами товарів, робіт і послуг, у частині перевищення розмірів, зазначених у пункті 28 статті 217 Податкового Кодексу Російської Федерації;
процентних доходів по внесках в банках в частині перевищення розмірів, зазначених у статті 214.2 Податкового Кодексу Російської Федерації;
суми економії на відсотках при отриманні платниками податків позикових (кредитних) коштів в частині перевищення розмірів, зазначених у пункті 2 статті 212 Податкового Кодексу Російської Федерації.
Податкова ставка встановлюється в розмірі 30 відсотків по відношенню до всіх доходів, одержуваних фізичними особами, які не є податковими резидентами Російської Федерації, за винятком доходів, одержуваних у вигляді дивідендів від пайової участі в діяльності російських організацій, щодо яких податкова ставка встановлюється у розмірі 15 відсотків.
Податкова ставка встановлюється у розмірі 9 відсотків до доходів від пайової участі в діяльності організацій, отриманих у вигляді дивідендів фізичними особами, які є податковими резидентами Російської Федерації.
Податкова ставка встановлюється у розмірі 9 відсотків до доходів у вигляді відсотків за облігаціями з іпотечним покриттям, емітованими до 1 січня 2007 року, а також за доходами засновників довірчого управління іпотечним покриттям, отриманим на підставі придбання іпотечних сертифікатів участі, виданих керуючим іпотечним покриттям до 1 січня 2007 року.
1.3 Податок на прибуток організації
Платниками податків податку на прибуток організацій (далі - платники податків) визнаються:
російські організації;
іноземні організації, що здійснюють свою діяльність в Російській Федерації через постійні представництва і (або) одержують доходи від джерел в Російській Федерації.
Не визнаються платниками податків організації, які є іноземними організаторами Олімпійських ігор та Паралімпійських ігор відповідно до статті 3 Закону України "Про організацію і про проведення XXII Олімпійських зимових ігор і XI Паралімпійських зимових ігор 2014 року в місті Сочі, розвитку міста Сочі як гірськокліматичного курорту і внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації ", щодо доходів, отриманих у зв'язку з організацією та проведенням XXII Олімпійських зимових ігор і XI Паралімпійських зимових ігор 2014 року в місті Сочі.
Об'єктом оподаткування з податку на прибуток організацій (далі - податок) визнається прибуток, отриманий платником податку.
Прибутком визнається:
1) для російських організацій - отримані доходи, зменшені на величину зроблених витрат;
2) для іноземних організацій, що здійснюють діяльність у Російській Федерації через постійні представництва, - отримані через ці постійні представництва доходи, зменшені на величину зроблених цими постійними представництвами витрат;
3) для інших іноземних організацій - доходи, отримані від джерел в Російській Федерації. Доходи зазначених платників податків визначаються відповідно до статті 309 Податкового Кодексу Російської Федерації.
До доходів належать:
1) доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) та майнових прав;
2) позареалізаційні доходи.
При визначенні доходів з них виключаються суми податків, пред'явлені відповідно до цього Кодексу платником податку покупцю (набувачеві) товарів (робіт, послуг, майнових прав).
Доходи визначаються на підставі первинних документів та інших документів, що підтверджують отримані платником податку доходи, та документів податкового обліку.
Доходи від реалізації визначаються у порядку, встановленому статтею 249 Податкового Кодексу Російської Федерації.
Позареалізаційні доходи визначаються у порядку, встановленому статтею 250 Податкового Кодексу Російської Федерації.
Податкова ставка встановлюється в розмірі 20 відсотків, за винятком випадків, передбачених Податковим Кодексом Російської Федерації. При цьому:
сума податку, обчислена за податковою ставкою у розмірі 2 відсотків, зараховується до федерального бюджету;
сума податку, обчислена за податковою ставкою у розмірі 18 відсотків, зараховується до бюджетів суб'єктів Російської Федерації.
Податкова ставка податку, що підлягає зарахуванню до бюджетів суб'єктів Російської Федерації, законами суб'єктів Російської Федерації може бути знижена для окремих категорій платників податків. При цьому зазначена податкова ставка не може бути нижче 13,5 відсотка.
Розмір зазначеної податкової ставки не може бути нижче 13,5 відсотка.
Для підтвердження права на застосування податкової ставки, встановленої підпунктом 1 цього пункту, платники податків зобов'язані надати до податкових органів документи, що містять відомості про дату (дати) придбання (отримання) права власності на вклад (частку) у статутному (складеному) капіталі (фонді) виплачує дивіденди організації або на депозитарні розписки, що дають право на отримання дивідендів, а також відомості про вартість придбання (отримання) відповідного права.
Сума податку, обчислена за податковими ставками, підлягає зарахуванню у федеральний бюджет.
Податковим періодом з податку визнається календарний рік.
Звітними періодами з податку визнаються перший квартал, півріччя і дев'ять місяців календарного року.
1.4 Водний податок
Платниками податків водного податку визнаються організації та фізичні особи, які здійснюють спеціальне і (або) особливу водокористування відповідно до законодавства Російської Федерації.
Об'єктами оподаткування водним податком визнаються наступні види користування водними об'єктами:
1) забір води з водних об'єктів;
2) використання акваторії водних об'єктів, за винятком лісосплаву в плотах і кошелях;
3) використання водних об'єктів без забору води для цілей гідроенергетики;
4) використання водних об'єктів для цілей сплаву деревини в плотах і кошелях.
По кожному виду водокористування, визнаному об'єктом оподаткування відповідно до статті 333.9 Податкового Кодексу Російської Федерації, податкова база визначається платником податків окремо щодо кожного водного об'єкта.
У випадку якщо у відношенні водного об'єкта встановлені різні податкові ставки, податкова база визначається платником податку стосовно до кожної податкової ставки.
При заборі води податкова база визначається як обсяг води, забраної з водного об'єкта за податковий період.
Обсяг води, забраної з водного об'єкта, визначається на підставі показань водовимірювальними приладів, що відображаються в журналі первинного обліку використання води.
У разі відсутності водовимірювальними приладів обсяг забраної води визначається виходячи з часу роботи і продуктивності технічних засобів. У разі неможливості визначення обсягу забраної води виходячи з часу роботи і продуктивності технічних засобів обсяг забраної води визначається виходячи з норм водоспоживання.
Податковим періодом визнається квартал.
Податкові ставки встановлюються по басейнах річок, озер, морів і економічним районам у наступних розмірах:
при заборі води з поверхневих і підземних водних об'єктів у межах встановлених квартальних (річних) лімітів водокористування:
Таблиця 1
Економічний район | Басейн річки, озера | Податкова ставка в рублях за 1 тис. м3, забраної | |
З поверхневих водних об'єктів | З підземних водних об'єктів | ||
1 | 2 | 3 | 4 |
Північний | Волга Нева Печора Північна Двіна Інші річки та озера | 300 264 246 258 306 | 384 348 300 312 378 |
Північно-Західний | Волга Західна Двіна Нева Інші річки та озера | 294 288 258 282 | 390 366 342 372 |
Центральний | Волга Дніпро Дон Західна Двіна Нева Інші річки та озера | 288 276 294 306 252 264 | 360 342 384 354 306 336 |
Волго-Вятський | Волга Північна Двіна Інші річки та озера | 282 252 270 | 336 312 330 |
Центрально-Чорноземний | Дніпро |
Дон
Волга
Інші річки та озера