Променева діагностика вчора і завтра

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Богатюк Ольга Ростиславівна

Ефективність і якість роботи будь-якого лікувально-профілактичного закладу у великій мірі залежать від рівня діагностичних служб.

Променева діагностика за останнє століття зазнала бурхливий розвиток, трансформацію методик і апаратури, завоювала міцні позиції в діагностиці і продовжує дивувати своїми воістину невичерпними можливостями.

Історія променевої діагностики

Родоначальник променевої діагностики, рентгенівський метод з'явився після відкриття в 1895 р. рентгенівського випромінювання, що дало початок розвитку нової медичній науці - рентгенології.

Першими об'єктами дослідження були кісткова система та органи дихання.

У 1921 році була розроблена методика рентгенографії на заданій глибині - пошарово, і в практику широко увійшла томографія, значно обогатившая діагностику.

Нові можливості з'явилися завдяки контрастированию порожнистих органів (спочатку органів шлунково-кишкового тракту шляхом введення суспензії сірчанокислого барію, а потім судинної і сечової системи шляхом введення рідких контрастних речовин).

Можливість рентгенівського дослідження судин дозволила розширити й ускладнити коло оперативних втручань (від заміни частини периферичного судини різними трансплантатами з метою відновлення кровотоку до аортокоронарного шунтування, якому обов'язково передує коронарокардіографія). Крім того, рентгенівське дослідження судин дало поштовх розвитку нового напряму - рентгенохірургії, при якому під контролем рентгенівського екрану виробляється розширення звуженої ділянки судини, видалення атеросклеротичних бляшок.

На очах одного покоління протягом 20-30 років рентгенологія вийшла з темних кабінетів, зображення з екранів перейшло на телемонітори, а потім трансформувалося в цифрове на моніторі комп'ютера.

У 70-80-ті роки в променевій діагностиці відбуваються революційні перетворення. У практику впроваджуються нові методи отримання зображення.

Цей етап характеризується наступними особливостями:

Переходом від одного виду випромінювання (рентгенівського), що застосовується для отримання зображення до інших:

ультразвуковому випромінювання

довгохвильові електромагнітні випромінювання інфрачервоного діапазону (термографія)

випромінювання радіочастотного діапазону (ЯМР - ядерно-магнітний резонанс)

Використанням ЕОМ для обробки сигналів і побудови зображення.

Переходом від одномоментного зображення до сканування (послідовна реєстрація сигналів від різних точок).

Ультразвуковий метод дослідження прийшов у медицину значно пізніше рентгенівського, але розвивався ще стрімкіше і став незамінним завдяки своїй простоті, відсутності протипоказань внаслідок нешкідливості для пацієнта і великий інформативності. За короткий час був пройдений шлях від серошкального сканування до методик з кольоровим зображенням і можливістю вивчення судинного русла - допплерографії.

Ультразвукове і рентгенологічне дослідження різних органів

Слід зазначити, що всі діагностичні методи розвивалися паралельно, в чомусь змагаючись, іноді витісняючи, але частіше доповнюючи один одного.

Наприклад, довгий час точилася суперечка про діагностичні можливості рентгенівського методу дослідження шлунка й гастроскопії. За визнанням багатьох фахівців у кожного методу є свої дозволяють здібності і свої межі, але поки не йде мова про заміну одного іншим.

А ось при дослідженні жовчного міхура повністю відмовилися від рентгенівського методу, переконавшись, що ультразвукове дослідження в даному випадку більш інформативно.

Ультразвукове дослідження серця (ехокардіографія), особливо з появою допплерівських апаратів, також практично витіснило рентгенографію серця, проведену з контрастуванням стравоходу, проте кардіохірурги нерідко призначають рентгенівські знімки серця.

Діагностика захворювань сечової системи проводиться як з допомогою УЗД (особливо екстрена), так і рентгенологічно (наприклад, диференціювати кісти ниркового синуса і розширення чашково-мискової системи можна тільки за допомогою внутрішньовенної урографії).

Дослідження молочних залоз також повинно бути комплексним. Визнаним алгоритмом при цьому вважається наступний: жінки до 35 років починають дослідження з УЗД, і лише за певних показників направляються потім на мамографію, жінки старше 35 років починають дослідження з мамографії, а потім їм проводиться УЗД.

У висновку слід зазначити, що найкращий ефект дає комплексна діагностика. Об'єднання променевих методів дослідження в єдину діагностичну структуру підвищує якість діагностики. Лікар - променевої діагност може розробити оптимальний план обстеження, грамотно доповнити одне дослідження іншим. Такий підхід прискорює період обстеження, знижує витрати на них, дозволяє уникнути діагностичних помилок.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Медицина | Доповідь
10.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Автомобіль вчора сьогодні завтра
Мікроскопія вчора сьогодні завтра
Організована злочинність вчора сьогодні завтра
Прокоп`євськ вчора сьогодні завтра
Омський державний архів вчора сьогодні завтра
Яким я бачу світ вчора сьогодні завтра
Вчора сьогодні завтра в п`єсі А П Чехова Вишневий сад
Променева діагностика невідкладних станів у пульмонології
Електротравма і гостра променева хвороба
© Усі права захищені
написати до нас