А. А. Шунейко, кандидат філологічних наук
У мові є слова і вирази, історія яких підтверджується чотиривіршем А. Ахматової: «Іржавіє золото, і зотліває сталь, / Кришиться мармур. До смерті все готово. / Всього міцніше на землі - печаль / І довговічніше - царське слово ». Минають століття, гинуть і відроджуються цивілізації, не залишається сліду від пам'ятників матеріальної культури, а слово, переходячи з мови в мову, минаючи час і країни, живе вічно. Цей факт можна віднести і до обороту пройти вогонь, воду і мідні труби, що означає «подолати всі випробування».
Історія походження цього поширеного виразу йде корінням в глибоку старовину, вона настільки цікава і заплутана, що лінгвісти, намагаючись її відтворити, приходять до самих різних, часом суперечливих висновків: «споконвічні. З вогнями і водами асоціюються різного роду життєві негаразди. Додавання і мідні труби пізніше. З ним асоціюється слава людини. Випробування вогнем і водою успішно витримують багато, а пройти "мідні труби" (духовий оркестр, яким зустрічають людину, яка пройшла "вогні і води") не кожному вдається. Ймовірно, не без впливу біблійних текстів »(Шанський Н. М., Зімін В. І., Філіппов А. Ф. Досвід етимологічного словника російської фразеології. М., 1987);« Якщо оборот пройти крізь вогонь і воду - древен і інтернаціональний , то його варіант пройти вогонь, воду і мідні труби нов, оригінальний і специфічний Пізніша надбавка мідні труби, мабуть, з'явилася первісно у військовому середовищі. Так в сучасному вживанні продовжує жити і найдавніша "стихійна" зв'язок вогню і води, і давно зжили себе звичаї випробування цими стихіями за часів жорстокого Середньовіччя, і вже досить близькі нам спогади про випробування російських воїнів вогнем гармат і мідними трубами слави Вітчизняної війни 1812 року » (Вакуров В. Н., Мокієнко В. М. Вогонь, вода і мідні труби / / Русская речь. 1988. № 1). В. М. Сергєєв зводить вираз до процесу винокуріння: труби - це змійовик, охолоджуваний водою, а шлях, який проходять сировину і винні пари, порівнює з пройдисвіт, пройдисвіт (Пройти вогонь, і воду, і мідні труби / / Русская речь. 1973 . № 1). Це пояснення базується на позначці в словнику В. І. Даля: «ди і мідні труби Пройшов вогонь і в / o, як горілка; пройдисвіт» (Тлумачний словник живої великоруської мови. М., 1980. Т. IV). Але слово пройдисвіт відсилає тільки до одного відтінку значення обороту, який зберігається і зараз: «іноді про людину з незовсім бездоганним минулим - як негативної оцінки» (Р. І. Ярцев. Словник-довідник з російської фразеології. М., 1985), а як горілка, швидше за все, вжито іронічно.
Існують і інші спроби відтворити історію обороту: Л. І. Ройзензон припускав, що вираз виник із загадки про хліб Пройти вогонь і воду і кінець мій - ніж і зуби (До лінгвістичної інтерпретації загадок у зв'язку з деякими проблемами фразеології / / Питання фразеології. Самарканд , 1975. Вип. VII); Ф. Г. Гусейнов бачив у вираженні пройти вогонь і воду усічений варіант пройти вогонь, воду і мідні труби, де третій компонент втрачено через свою надмірності (Російська фразеологія. Баку, 1977). І. Я. Лепешев сприймав оборот як кальку з англійської мови (Етималагiчни слоунiк фразеалагiзмаÿ. Мiнск, 1981).
Так що ж таке пройти вогонь, воду і мідні труби: споконвічний або запозичений оборот, результат фольклорного сприйняття стихій або пам'ять про середньовічний суді і військових перемоги, усічений варіант вихідної фрази або нарощення, перероблена загадка або короткий посібник з винокурінню, древнє або відносно молоде вислів , інтернаціональне або специфічне?
Аналіз подібних контекстів з меншою доказовістю дозволяє припустити й інший варіант пояснення: вирази мають різне походження і різну історію, а пов'язані з їх тлумаченням труднощі викликані їх схожістю і багаторічним взаємодією в межах однієї мови, що призвів до того, що сенс одного став переноситися на сенс іншого . Пояснити ці розбіжності можна тільки одним - в полі зору дослідників виявляється недостатня кількість фактів.
Має значення і те, що деякі очевидні факти згадуються, але залишаються без належної уваги, наприклад, вказівка І. Я. Лепешева на те, що оборот - калька з англійської мови. А сучасний англійську мову знає декілька варіантів цього Вира-вання, що саме по собі - показник його активного використання.
В. Н. Вакуров і В. М. Мокієнко, витлумачуючи мідні труби в якості пізнішої надбавки - з військової середовища, що позначає доблесть і випробування славою, звертаються до прикладів другої половини XX століття - єдиним джерелам, де присутній цей компонент значення. Чому ж його не було раніше? Найімовірніше тому, що з'явився він тільки в XX столітті як результат народної етимологізації. Якщо навіть припустити, що мідні труби - «військова доблесть» - компонент значення обороту, що виник в XIX столітті (але не фіксується контекстами!), З невідомих причин стало актуальним лише в XX, то й це мало що прояснить. Маючи на увазі звичне значення слова труба «духовий інструмент», вираз можна пов'язати з війною і битвою. Між тим, прикметник мідний не асоціювалося і не асоціюється зі славою, воно відсилає до прямо протилежних понять - «ганьбу і бідності». Серед прислів'їв, наведених В. І. Далем (кк. соч. Т. II) тільки одна вказує на зв'язок мідь - честь, слава, всі ж інші носять такий характер: Відена на, а не видко золота дівка мед / с чи Тільки у молодца і серебреца, що медненькій грошик. Можна послатися і на інші джерела: «А ми з тобою люди бідні - в труби дуємо мідні» (Іванов Є. Влучне московське слово. М., 1989). Мідь чітко протиставлена золоту і сріблу як неблагородна (буденне), недороге - шляхетному (піднесеному), дорогого. До речі, символом військової слави і доблесті були не мідні, а срібні труби, якими нагороджувалися відзначилися в битвах полки, та й саме уявлення про військову славу закріплювалося іншими формульними виразами. Сприйняття мідних труб як пізнішої надбавки спричинює ще одне протиріччя: змушує припустити, що стійке поєднання складалося з слів, фіксуючих різні, аж ніяк не пов'язані один з одним культурні традиції. Логічніше припустити, що всі слова у вираженні з єдиної семантикою виникли з однієї культурної сфери.
Істотно ускладнює тлумачення історії вираження і те, що більшість дослідників вільно чи мимоволі залишаються в надто вузькому м і історико-культурному контексті. Вираз оцінюється або як тимчасово споконвічно російське, або зводиться до біблійної та міфологічної традиції «осмислення вогню і води як очищають," допитливих "стихій» (Вакуров, Мокієнко. Указ. Соч.). Ближче до істини, безсумнівно, другий підхід, але в запропонованому формулюванні він мало допомагає тлумачення значення і походження вираження, так як фольклорна традиція знає дві теорії сприйняття вогню: «З теорії, він володіє позитивними властивостями, за іншою - негативними» (Фрезер Д . Д. Золота гілка. М., 1983).
Спробуємо припустити, що вирази пройти вогонь і воду, пройти вогонь, воду і мідні труби різні за походженням і вийти на більш широкий історичний контекст, виявити крайню, максимально віддалену від нас точку фіксації самого обороту або його прототипу. Допоможе в цьому незаслужено обійдене увагою дослідників робота С. Г. Займовскій «Крилатий слово. Короткий довідник цитати і афоризму »(М.-Л., 1930), в якій містяться такі дані:« Пройти крізь вогонь і воду і мідні труби. Сенс: пройти багато випробувань. Вираз античної давнини. У різнорідних, але дуже близьких між собою версіях зустрічається у Арістофана, Плутарха, Вергілія, Горація та ін ». Вираз в повному обсязі фіксується ще античними авторами та цього кваліфікованого зазначення цілком достатньо, щоб суперечка про те, чи був компонент і мідні труби результатом нарощення або він був редукований, виявився неактуальним. Перед нами два різних вираження. Крім того, спостереження С. Г. Займовскій показує неспроможність прямих відсилань до фольклорної традиції.
Точка знайдена, але вона не є гранично віддаленої і не розкриває історію сенсу фрази. Між тим, таке витлумачення існує. Найавторитетніший англійський дослідник таємних товариств Ч. У. Гекерторн наводить опис посвячення неофіта в стародавні єгипетські містерії Ізіди, що є прототипом фразеологізму, його розгорнутим відтворенням не тільки за формою, але і за значенням: «Його погляду представлялися написи, на зразок наступної:" Хто пройде по Цим шляхом один і не озираючись назад, той буде очищений вогнем, водою і повітрям, і перемігши страхом смерті, вийде з надр землі на світ денний, готуючись в душі до прийняття містерії Ізіди ". Йдучи далі, неофіт досягав іншої залізних дверей. (...) Коли він вирішував, що піде далі, то піддавався вогненному спокуса, проходячи через залу, наповнену запаленими горючими речовинами, що утворюють вогненні стіни. Підлога була встелена гратами з червоного розпечених залізних смуг, між якими, однак, залишалися вузькі проміжки, куди неофіт міг ступати безпечно. Коли він долав цю перепону, він мав витримати спокуса за допомогою води. Широкий і темний канал, який наповнюється водами Нілу, перекривав йому шлях. Поставивши мерехтливий факел собі на голову, він кидався у воду і перепливав на інший берег, де його чекав головний спокуса, за допомогою повітря. З води він виходив на платформу, яка вела до дверей зі слонової кістки з двома мідними стінами по обидві сторони; до кожної стіні було прироблений по величезному колесу з такого ж металу. Марно силкувався неофіт відчинити двері, і нарешті, побачивши два великих залізних кільця в двері, ухвативается за них; раптом платформа йшла з-під його ніг, холодний вітер задував його факел, два мідні колеса оберталися з грізною швидкістю і оглушливим гуркотом, а неофіт у цей час висів, вхопившись за кільця, над бездонною прірвою. Але перш, ніж він міг вибитися з сил, платформа ставала на своє місце »(Гекерторн Ч. У. Таємні товариства всіх віків і всіх країн. У 2-х частинах. М., 1993. Ч. I).
Детальний опис дозволяє уникнути розгорнутих коментарів. Тотожні характер обряду, його внутрішня семантика і значення фразеологізму - проходити випробування. Як послідовність і кількість дій - вогонь, вода, повітря. Збігаються навіть деталі: мідні стіни і мідні колеса, нагнітають повітря, подібно аеродинамічній трубі, це і є мідні труби - останній етап перевірки на фізичну і духовну міцність. Напис перед входом майже буквально дублює вираз. Все це вказує на те, що вираз пройти вогонь, воду і мідні труби відноситься до єгипетської старовини, де воно спочатку було символом випробувань неофіта при посвяченні у містерії Ізіди.
Але від стародавнього Єгипту до Росії XVIII-XIX століть шлях неблизький, і пройти його фразеологізм міг по-різному; природно, про пряме запозичення в цьому випадку говорити не можна. Найбільш простий могла бути така дорога - проникнення в російську мову безпосередньо через книгу Ч. У. Гекерторна, вперше видану в Росії в 1876 році. Оскільки вираз фіксується вже у середині XIX століття, а англійське видання книги датується 1874 роком, цей шлях неможливий, хоча залишається ймовірність того, що російської освіченої публіки були відомі джерела, якими користувався сам Ч. У. Гекерторн (див. авторське Передмова до указ. соч.).
Ймовірно, шлях був складнішим. Зі стародавнього Єгипту вираз проникло в античний світ, що з'явився базою європейської культури. А вже з Європи, швидше за все через англійську мову перекочувало до Росії. Імовірність цього шляху підтверджується не тільки тим, що дослідники відзначають присутність цього виразу у всіх проміжних точках (Єгипет - Ч. У. Гекерторн, античність - С. Г. Займовскій, англійська мова - І. Я. Лепешев), але і ще двома значущими історичними фактами. Відлуння давньоєгипетських містерій продовжували існувати в рамках масонської традиції, де ритуал посвячення в чому перегукується з староєгипетським, а існування ритуалу безсумнівно сприяло збереженню фрази, яка його символізує. Перші масонські ложі в Росії під впливом англійської масонства виникли в першій половині XVIII століття (Башилов Б. Історія російського масонства. М., 1992. Вип. III, IV). Час запозичення можна віднести саме до цього періоду.
За своєю суттю перший і другий шляхи схожі і залишають неясними тільки точну дату і питання про те, в рамках якої традиції (масонської або літературної) вираз проникло в російську мову. Тут же воно зустрілося з обігом пройти вогонь і воду, вони існували паралельно, впливали один на одного вплив, викликаючи народної етимологізації. Аналізуючи історію цього виразу, можна з повною підставою сказати, що воно саме пройшло крізь вогонь, воду і мідні труби.