Міністерство освіти України
Севастопольський державний технічний університет
Кафедра ТК
Курсова робота
за темою
«Проектування систем збору і передачі інформації»
Виконав: ст. гр. А-д
Перевірив:
Миряни В. І.
Севастополь - 2007
Зміст
Завдання та вихідні данные__________________________________________
Введение__________________________________________________________
1. Аналіз вихідних данных_________________________________________
2. Обгрунтування вибору принципів построенія_________________________
3. Структурна схема та її описание___________________________________
4. Розрахунок основних показателей______________________________________
5. Опис функціональної схеми__________________________________
6. Опис прнціпіальной схеми _______________________________________________________
7. Опис програмного обеспечения_______________________________
Заключение________________________________________________________
Завдання та вихідні дані
Метою даного курсового проекту є розробка системи збору, обробки, передачі і розподілу інформації.
У ході виконання даного курсового проекту необхідно виконати:
1. Розробити функціональну схему передавального і приймального пристрою.
2. Розрахунок основних параметрів схеми.
3. Розробити принципову схему.
Вихідними даними для розрахунку є: кількість джерел, обсяг і вид переданої інформації, система пріоритетів, частота появи інформації, швидкість передачі інформації, ймовірність помилки в каналі, категорія пристроїв, час доставки.
Ведення
Створення матеріальних благ, необхідних для життя людини, здійснюється в процесі виробництва. У будь-якому виробничому процесі можуть застосовуватися як м'язова сила, так і його розумові здібності.
Очевидно, що у виробничому процесі людині доводиться витрачати тим більшу розумову енергію, чим складніше процес. У найпростішому випадку розумова робота виявляється нескладною і має допоміжний характер (підрахунок зарплати і т.п.), в іншому - витрата розумової енергії може бути велика (при виробництві складних розрахунків, обробки експериментів тощо).
Розумова енергія використовується і при управлінні виробничим процесом. Тут людина в потрібні моменти часу повинен втручатися в хід процесу і приймати відповідні рішення. Наприклад, на нафтохімічному заводі відбувається переробка солярового масла відділенням летких вуглеводнів. Вступники в ректифікаційної колони сировину попередньо підігрівають до певної температури, яка повинна змінюватися в залежності від складу сировини. Оператор, керуючий цим процесом, перш ніж втрутитися в його хід, повинен отримати інформацію про хід процесу, температуру, тиск, склад сировини й т.п. за допомогою контрольно-вимірювальної апаратури і датчиків. Пристрої для отримання інформації називають пристроями збору інформації.
Таким чином, перший етап управління виробничим процесом - отримання інформації.
Далі на підставі цієї інформації потрібно прийняти правильне рішення, що впливає на хід процесу. Однак якщо виробничий процес складний і для управління ним потрібна швидка обробка більшого обсягу інформації, то замість оператора для цієї мети використовують пристрої обчислювальної техніки, які на основі заздалегідь заданого алгоритму приймають рішення про вплив на хід процесу.
Другий етап управління виробничим процесом - переробка інформації.
Прийняте рішення у вигляді сигналів надходить на виконавчі механізми, де вони, змінюючи уставки регуляторів, положення заслінок, клапанів і т.п. змінюють хід виробничого процесу в потрібному напрямку.
Третій етап управління виробничим процесом - використання інформації.
Система управління, коли всі функції управління процесом перекладаються з людини на автоматичні пристрої, називаються ароматичної системою. Людина не бере участі у процесі управління; його діяльність обмежена лише контролем роботи та усуненням виникаючих несправностей.
Якщо керований процес розосереджений на великій площі, виміряні і отримані засобами збору інформації дані необхідно передати в обчислювальну машину, яка може перебувати на значній відстані від технологічних агрегатів. Ця передача інформації здійснюється системами телемеханіки. Передача сигналів від обчислювальної машини до виконавчих механізмів також виконується системами телемеханіки.
Отже, якщо функція управління виробничим процесом здійснюється не людиною, а машинами і механізмами, то виникає автоматизація, яка є складовою частиною автоматики, що займається розробкою і побудовою пристроїв, що діють без участі людини.
Автоматичні системи зазвичай вирішують задачі оптимального управління. Встановлюється певний критерій (наприклад, максимальна продуктивність або мінімальна собівартість), розробляється відповідний йому алгоритм, і керуюча обчислювальна машина підтримує режим оптимального процесу шляхом посилки команд на автоматичні регулятори або виконавчі механізми.
Оскільки відмітною особливістю автоматичних та телеавтоматіческіх систем є повна відсутність людини в процесі управління, автоматизація, здійснювана з їх допомогою, називається повною автоматизацією. Проте не завжди і не для всіх виробничих процесів можлива і доцільна повна автоматизація. Інформаційний цикл може повністю або частково замикатися через людину. У цих випадках відбувається неповна заміна розумової енергії людини при управлінні процесом, тобто виникає часткова автоматизація.
1. Аналіз вихідних даних
Розглянемо деякі особливості технічного завдання курсового проекту. Необхідно розробити систему збору та передачі інформації першої категорії, що відповідає ймовірності виникнення помилки 10 -8. Оскільки заданий симплексний тип каналу, то необхідно проводити захист інформації за допомогою кодів виправляють помилки (коди Хеммінга, циклічні коди) тобто далі необхідно розрахувати ймовірність виникнення помилки при використанні вибраного коду і перевірити виконання нерівності (1):
Заданий обсяг інформації 100 ТЗ можна інтерпретувати, як 100 біт, тобто необхідно передати 13 байт інформації у двійковому коді. При цьому заданна швидкість, з якою відбувається передача інформації, частота появи інформації від джерел, тобто необхідно організовувати відповідну частоту опитування джерел.
Джерела активні, тобто здатні сигналізувати про наявність на них інформації. При цьому система збору та передачі інформації сканує значення запитів на обслуговування і обслуговує джерела виставили прапор запиту на обслуговування по порядку їх слідування. Після обслуговування система повертається в початковий стан, тому що пріоритет джерел відсутня.
2.Обоснованіе вибору принципів побудови ССПІ
Проектування ССПІ проводиться відповідно до ТЗ, яке змушує дотримуватись деяких принципам побудови системи. Нижче будуть розглянуті ці принципи і дано обгрунтування застосування (вибору) саме цих принципів.
Дисципліна обслуговування джерел інформації обумовлена наявністю активних джерел з рівним пріоритетом, що відповідає асинхронно-циклічної дисципліни. При використанні даної дисципліни система циклічно опитує джерело на наявність запиту і при його наявності асинхронно переходить до його обслуговування. Так як надалі буде використовуватися мікро-ЕОМ з апаратно реалізованим інтерфейсом, в якості організації передачі інформації вибирається асинхронна організація. Наявність симплексного каналу позбавляє можливості введення каналу зворотного зв'язку, що змушує застосовувати коди виправляють помилки. Сучасна електронна база дозволяє застосувати для опитування 14 джерел одноступінчаста обирання. Так як частота появи інформації не висока (50 Гц), то вигідніше опитувати джерела при появі загальний запит, який формує спеціальна схема.
На основі вищевказаних принципів відбувається розробка структурної схеми ССПІ та її подальша реалізація. У наступному розділі представлена структурна схема та її опис.
3.Структурная схема та її опис
Рис. 1 Структурна схема ССПІ
Структурна схема складається з наступних вузлів:
--- Пристрій розподілу (УР);
--- Пристрій управління (УУ);
--- Кодує пристрій (КУ);
--- Декодер (ДУ);
--- Пристрій формування загального запиту;
Розглянемо функції цих вузлів і їх спільну роботу.
УР приймальні боку аналогічно УР передавальної сторони. Ці пристрої управляються УУ і є сполучною ланкою між УУ, джерелами, кодером (на передавальній стороні) і УУ, приймачем інформації та технологією (на приймальній стороні).
КУ служить для формування коду Хеммінга з інформаційного повідомлення.
ДУ утворює отримане повідомлення, видаючи виправлене повідомлення в (у разі помилки) і синдром помилки для аналізу УУ. При наявності помилки 2-ї кратності відбувається знищення прийнятої інформації.
Пристрій формування загального запиту подає сигнал на УУ та КУ, за яким починається опитування джерел.
Далі представлена розробка основних вузлів структурної схеми на рівні функціональної подальше доопрацювання для отримання принципової схеми.
4. Розрахунок основних показників
Розрахуємо ймовірність трансформації при передачі повідомлень закодованих кодом Хеммінга з довгою повідомлення 16 біт і 6-у контрольними символами.
(2)
при n = m + k = 22
РТР = З 3 22 * Р 3 0 * (1 - Р 0) 19 + З 4 22 * Р 4 0 * (1 - Р 0) 18 + З 5 22 * Р 5 0 * (1 - Р 0) 17
РТР = 1540 * 10 -5 * (0.99999) 19 + 7315 * 10 -20 + 26334 * 10 -25
РТР »10 -11 <РТР I кат = 10 -8
Таким чином ми будемо використовувати код Хеммінга з m = 16, k = 6. Надмірність даного коду становить:
r = k / n; r = 6 / 22 = 0.2727 »0.3
Оскільки обсяг інформації складає 100С (100 біт), то передаючи інформацію по 16 біт ми повинні відправити 7 посилок з інформаційними розрядами і 7 посилок з контрольними. Для передачі адреси джерела необхідно 4 розряду (2 4 = 16). Виходячи з обсягу інформації на одне джерело видно що одна з посилок буде напівпорожній, тому вигідно в цю посилку додати адресні розряди, які будуть кодуватися разом з інформаційними.
5. Опис функціональної схеми
У додатку 1 знаходиться функціональна схема ССПІ, розглянемо особливості її роботи.
Пристрій розподілу інформації УР зібрано на буферних регістрах DD1-DD196 згрупованих по 14 штук на джерело. Управлінням УР здійснюється регістрами зсуву DD197-DD211, дешифратором DD229 і мікроконтролером DD231. Мікроконтролер бере на себе також функції синхронізації роботи всього пристрою і перетворення зібраної інформації в послідовний код з подальшою видачею її до КС. Елементи НЕ DD212-DD228 потрібні для адаптації керуючого сигналу зсувних регістрів.
Джерела опитуються за появу на них запиту. Загальний запит формується схемою зібраної на елементах DD364-DD366.
Особливістю схеми УР є формування адреси джерела на його виході за допомогою сигналів запиту. Таким чином адреса джерела прочитується як додатковий 4 розряду даних.
Мікросхема DD230 представляє собою шестнадцатіразрядную схему контролю за кодом Хеммінга. Вхід DB призначений для прийому інформаційних повідомлень, а вихід СВ для видачі контрольних розрядів. У даному випадку схема використовується для кодування, управляється висновком Р1.5 мікро-ЕОМ DD231.
Таким чином інформація з виходу одного з шинних драйверів потрапляє на вхід мікро-ЕОМ та схеми контролю за кодом Хеммінга. Потім мікро-ЕОМ подає керуючі імпульси на схему контролю і зчитує через порт Р3 контрольні символи, які потім передаються в КС разом з повідомленнями через послідовний інтерфейс Р3.1. Система перевірок для коду Хеммінга забезпечувана мікросхемою DD230:
На приймальному боці використовуються аналогічні елементи, але схема контролю за кодом Хеммінга включена в режимі декодування. Дешифратор DD232 використовується аналогічно для вибору одержувача повідомлення. Висновок Р3.0 є входом даних з КС, Р3.1-Р3.6 видають контрольні розряди на декодер DD233 (цими ж висновками проводиться читання синдрому), а висновок Р3.7 забороняє видачу даних в прийомні регістри DD267-DD363. Прийнятий з КС адресу разом з даними декодується і в разі відсутності багаторазової помилки, видається мікроконтролером на дешифратор DD232, який власне і вибирає потрібний приймач. Окремі лінії приймача також як і на приймальній стороні вибираються регістрами зсуву DD235-DD249.
6. Опис принципової схеми
Принципова схема розроблювального пристрою знаходиться у додатку 2. Розглянемо особливості цієї схеми. Для реалізації зв'язку з приймачами та джерелами використані буферні регістри КР1533ІР33 в таблиці 1 знаходиться опис даного типу драйверів.
Таблиця1
Символ''Z''означає, що виходи регістрів переводяться в третій стан. Дешифратори реалізовані за допомогою К1533ІД3 з прямими виходами, що необхідно для управління регістрами зсуву (зрушення здійснюється по передньому фронті сигналу). При цьому входи дозволу роботи дешифраторів постійно підключений до землі, що є дозволом роботи.
Схема контролю за кодом Хеммінга має наступні висновки:
Е - керуючий;
DB - вхід / вихід інформаційного слова;
СВ - вхід / вихід контрольного слова;
EF - вихід помилки;
МEF - вихід багаторазової помилки.
Завдання режиму мікросхеми здійснюється шляхом здачі керуючого коду на вхід Е згідно табліце2 режимів схеми.
Таблиця2
Севастопольський державний технічний університет
Кафедра ТК
Курсова робота
за темою
«Проектування систем збору і передачі інформації»
Виконав: ст. гр. А-д
Перевірив:
Миряни В. І.
Севастополь - 2007
Зміст
Завдання та вихідні данные__________________________________________
Введение__________________________________________________________
1. Аналіз вихідних данных_________________________________________
2. Обгрунтування вибору принципів построенія_________________________
3. Структурна схема та її описание___________________________________
4. Розрахунок основних показателей______________________________________
5. Опис функціональної схеми__________________________________
6. Опис прнціпіальной схеми _______________________________________________________
7. Опис програмного обеспечения_______________________________
Заключение________________________________________________________
Литература________________________________________________________
Приложениия______________________________________________________
Завдання та вихідні дані
Метою даного курсового проекту є розробка системи збору, обробки, передачі і розподілу інформації.
У ході виконання даного курсового проекту необхідно виконати:
1. Розробити функціональну схему передавального і приймального пристрою.
2. Розрахунок основних параметрів схеми.
3. Розробити принципову схему.
Вихідними даними для розрахунку є: кількість джерел, обсяг і вид переданої інформації, система пріоритетів, частота появи інформації, швидкість передачі інформації, ймовірність помилки в каналі, категорія пристроїв, час доставки.
| Кількість джерел інформації | 14 |
| Обсяг інформації, вид інформації | 100ТС |
| Наявність пріоритету | -------- |
| Частота появи інформації (в 1 с) | 2 * 10 -2 |
| Час опитування джерел інформації (с) | -------- |
| Тип каналу зв'язку | Симплексний |
| Швидкість передачі інформації (бод) | 4800 |
| Імовірнісна помилка в КС (1-го розряду) | 10 -5 |
| Категорія пристрої | 1 |
| Час доставки інформації (сек), max-но | 0.2 |
Ведення
Створення матеріальних благ, необхідних для життя людини, здійснюється в процесі виробництва. У будь-якому виробничому процесі можуть застосовуватися як м'язова сила, так і його розумові здібності.
Очевидно, що у виробничому процесі людині доводиться витрачати тим більшу розумову енергію, чим складніше процес. У найпростішому випадку розумова робота виявляється нескладною і має допоміжний характер (підрахунок зарплати і т.п.), в іншому - витрата розумової енергії може бути велика (при виробництві складних розрахунків, обробки експериментів тощо).
Розумова енергія використовується і при управлінні виробничим процесом. Тут людина в потрібні моменти часу повинен втручатися в хід процесу і приймати відповідні рішення. Наприклад, на нафтохімічному заводі відбувається переробка солярового масла відділенням летких вуглеводнів. Вступники в ректифікаційної колони сировину попередньо підігрівають до певної температури, яка повинна змінюватися в залежності від складу сировини. Оператор, керуючий цим процесом, перш ніж втрутитися в його хід, повинен отримати інформацію про хід процесу, температуру, тиск, склад сировини й т.п. за допомогою контрольно-вимірювальної апаратури і датчиків. Пристрої для отримання інформації називають пристроями збору інформації.
Таким чином, перший етап управління виробничим процесом - отримання інформації.
Далі на підставі цієї інформації потрібно прийняти правильне рішення, що впливає на хід процесу. Однак якщо виробничий процес складний і для управління ним потрібна швидка обробка більшого обсягу інформації, то замість оператора для цієї мети використовують пристрої обчислювальної техніки, які на основі заздалегідь заданого алгоритму приймають рішення про вплив на хід процесу.
Другий етап управління виробничим процесом - переробка інформації.
Прийняте рішення у вигляді сигналів надходить на виконавчі механізми, де вони, змінюючи уставки регуляторів, положення заслінок, клапанів і т.п. змінюють хід виробничого процесу в потрібному напрямку.
Третій етап управління виробничим процесом - використання інформації.
Система управління, коли всі функції управління процесом перекладаються з людини на автоматичні пристрої, називаються ароматичної системою. Людина не бере участі у процесі управління; його діяльність обмежена лише контролем роботи та усуненням виникаючих несправностей.
Якщо керований процес розосереджений на великій площі, виміряні і отримані засобами збору інформації дані необхідно передати в обчислювальну машину, яка може перебувати на значній відстані від технологічних агрегатів. Ця передача інформації здійснюється системами телемеханіки. Передача сигналів від обчислювальної машини до виконавчих механізмів також виконується системами телемеханіки.
Отже, якщо функція управління виробничим процесом здійснюється не людиною, а машинами і механізмами, то виникає автоматизація, яка є складовою частиною автоматики, що займається розробкою і побудовою пристроїв, що діють без участі людини.
Автоматичні системи зазвичай вирішують задачі оптимального управління. Встановлюється певний критерій (наприклад, максимальна продуктивність або мінімальна собівартість), розробляється відповідний йому алгоритм, і керуюча обчислювальна машина підтримує режим оптимального процесу шляхом посилки команд на автоматичні регулятори або виконавчі механізми.
Оскільки відмітною особливістю автоматичних та телеавтоматіческіх систем є повна відсутність людини в процесі управління, автоматизація, здійснювана з їх допомогою, називається повною автоматизацією. Проте не завжди і не для всіх виробничих процесів можлива і доцільна повна автоматизація. Інформаційний цикл може повністю або частково замикатися через людину. У цих випадках відбувається неповна заміна розумової енергії людини при управлінні процесом, тобто виникає часткова автоматизація.
1. Аналіз вихідних даних
Розглянемо деякі особливості технічного завдання курсового проекту. Необхідно розробити систему збору та передачі інформації першої категорії, що відповідає ймовірності виникнення помилки 10 -8. Оскільки заданий симплексний тип каналу, то необхідно проводити захист інформації за допомогою кодів виправляють помилки (коди Хеммінга, циклічні коди) тобто далі необхідно розрахувати ймовірність виникнення помилки при використанні вибраного коду і перевірити виконання нерівності (1):
РТР I кат ³ РТР розр. (1)
При цьому необхідно вкластися у заданий відрізок часу передачі інформації (t доставки).Заданий обсяг інформації 100 ТЗ можна інтерпретувати, як 100 біт, тобто необхідно передати 13 байт інформації у двійковому коді. При цьому заданна швидкість, з якою відбувається передача інформації, частота появи інформації від джерел, тобто необхідно організовувати відповідну частоту опитування джерел.
Джерела активні, тобто здатні сигналізувати про наявність на них інформації. При цьому система збору та передачі інформації сканує значення запитів на обслуговування і обслуговує джерела виставили прапор запиту на обслуговування по порядку їх слідування. Після обслуговування система повертається в початковий стан, тому що пріоритет джерел відсутня.
2.Обоснованіе вибору принципів побудови ССПІ
Проектування ССПІ проводиться відповідно до ТЗ, яке змушує дотримуватись деяких принципам побудови системи. Нижче будуть розглянуті ці принципи і дано обгрунтування застосування (вибору) саме цих принципів.
Дисципліна обслуговування джерел інформації обумовлена наявністю активних джерел з рівним пріоритетом, що відповідає асинхронно-циклічної дисципліни. При використанні даної дисципліни система циклічно опитує джерело на наявність запиту і при його наявності асинхронно переходить до його обслуговування. Так як надалі буде використовуватися мікро-ЕОМ з апаратно реалізованим інтерфейсом, в якості організації передачі інформації вибирається асинхронна організація. Наявність симплексного каналу позбавляє можливості введення каналу зворотного зв'язку, що змушує застосовувати коди виправляють помилки. Сучасна електронна база дозволяє застосувати для опитування 14 джерел одноступінчаста обирання. Так як частота появи інформації не висока (50 Гц), то вигідніше опитувати джерела при появі загальний запит, який формує спеціальна схема.
На основі вищевказаних принципів відбувається розробка структурної схеми ССПІ та її подальша реалізація. У наступному розділі представлена структурна схема та її опис.
3.Структурная схема та її опис
Рис. 1 Структурна схема ССПІ
Структурна схема складається з наступних вузлів:
--- Пристрій розподілу (УР);
--- Пристрій управління (УУ);
--- Кодує пристрій (КУ);
--- Декодер (ДУ);
--- Пристрій формування загального запиту;
Розглянемо функції цих вузлів і їх спільну роботу.
УР приймальні боку аналогічно УР передавальної сторони. Ці пристрої управляються УУ і є сполучною ланкою між УУ, джерелами, кодером (на передавальній стороні) і УУ, приймачем інформації та технологією (на приймальній стороні).
КУ служить для формування коду Хеммінга з інформаційного повідомлення.
ДУ утворює отримане повідомлення, видаючи виправлене повідомлення в (у разі помилки) і синдром помилки для аналізу УУ. При наявності помилки 2-ї кратності відбувається знищення прийнятої інформації.
Пристрій формування загального запиту подає сигнал на УУ та КУ, за яким починається опитування джерел.
Далі представлена розробка основних вузлів структурної схеми на рівні функціональної подальше доопрацювання для отримання принципової схеми.
4. Розрахунок основних показників
Розрахуємо ймовірність трансформації при передачі повідомлень закодованих кодом Хеммінга з довгою повідомлення 16 біт і 6-у контрольними символами.
å |
= |
- |
- |
= |
n |
3 |
i |
; |
i |
n |
) |
0 |
P |
(1 |
i |
0 |
P |
* |
n |
i |
C |
Pтр |
(2)
при n = m + k = 22
РТР = З 3 22 * Р 3 0 * (1 - Р 0) 19 + З 4 22 * Р 4 0 * (1 - Р 0) 18 + З 5 22 * Р 5 0 * (1 - Р 0) 17
РТР = 1540 * 10 -5 * (0.99999) 19 + 7315 * 10 -20 + 26334 * 10 -25
РТР »10 -11 <РТР I кат = 10 -8
Таким чином ми будемо використовувати код Хеммінга з m = 16, k = 6. Надмірність даного коду становить:
r = k / n; r = 6 / 22 = 0.2727 »0.3
Оскільки обсяг інформації складає 100С (100 біт), то передаючи інформацію по 16 біт ми повинні відправити 7 посилок з інформаційними розрядами і 7 посилок з контрольними. Для передачі адреси джерела необхідно 4 розряду (2 4 = 16). Виходячи з обсягу інформації на одне джерело видно що одна з посилок буде напівпорожній, тому вигідно в цю посилку додати адресні розряди, які будуть кодуватися разом з інформаційними.
5. Опис функціональної схеми
У додатку 1 знаходиться функціональна схема ССПІ, розглянемо особливості її роботи.
Пристрій розподілу інформації УР зібрано на буферних регістрах DD1-DD196 згрупованих по 14 штук на джерело. Управлінням УР здійснюється регістрами зсуву DD197-DD211, дешифратором DD229 і мікроконтролером DD231. Мікроконтролер бере на себе також функції синхронізації роботи всього пристрою і перетворення зібраної інформації в послідовний код з подальшою видачею її до КС. Елементи НЕ DD212-DD228 потрібні для адаптації керуючого сигналу зсувних регістрів.
Джерела опитуються за появу на них запиту. Загальний запит формується схемою зібраної на елементах DD364-DD366.
Особливістю схеми УР є формування адреси джерела на його виході за допомогою сигналів запиту. Таким чином адреса джерела прочитується як додатковий 4 розряду даних.
Мікросхема DD230 представляє собою шестнадцатіразрядную схему контролю за кодом Хеммінга. Вхід DB призначений для прийому інформаційних повідомлень, а вихід СВ для видачі контрольних розрядів. У даному випадку схема використовується для кодування, управляється висновком Р1.5 мікро-ЕОМ DD231.
Таким чином інформація з виходу одного з шинних драйверів потрапляє на вхід мікро-ЕОМ та схеми контролю за кодом Хеммінга. Потім мікро-ЕОМ подає керуючі імпульси на схему контролю і зчитує через порт Р3 контрольні символи, які потім передаються в КС разом з повідомленнями через послідовний інтерфейс Р3.1. Система перевірок для коду Хеммінга забезпечувана мікросхемою DD230:
На приймальному боці використовуються аналогічні елементи, але схема контролю за кодом Хеммінга включена в режимі декодування. Дешифратор DD232 використовується аналогічно для вибору одержувача повідомлення. Висновок Р3.0 є входом даних з КС, Р3.1-Р3.6 видають контрольні розряди на декодер DD233 (цими ж висновками проводиться читання синдрому), а висновок Р3.7 забороняє видачу даних в прийомні регістри DD267-DD363. Прийнятий з КС адресу разом з даними декодується і в разі відсутності багаторазової помилки, видається мікроконтролером на дешифратор DD232, який власне і вибирає потрібний приймач. Окремі лінії приймача також як і на приймальній стороні вибираються регістрами зсуву DD235-DD249.
6. Опис принципової схеми
Принципова схема розроблювального пристрою знаходиться у додатку 2. Розглянемо особливості цієї схеми. Для реалізації зв'язку з приймачами та джерелами використані буферні регістри КР1533ІР33 в таблиці 1 знаходиться опис даного типу драйверів.
Таблиця1
| ОЕ1 | ОЕ2 | OD |
| 1 | 0 | Z |
| 0 | 0 | DI |
Схема контролю за кодом Хеммінга має наступні висновки:
Е - керуючий;
DB - вхід / вихід інформаційного слова;
СВ - вхід / вихід контрольного слова;
EF - вихід помилки;
МEF - вихід багаторазової помилки.
Завдання режиму мікросхеми здійснюється шляхом здачі керуючого коду на вхід Е згідно табліце2 режимів схеми.
Таблиця2
| Е0 | Е1 | Режим роботи |
| 0 | 0 | Формування контрольних розрядів |
| 1 | 0 | Прийом інформаційних і контрольних слів |
| 1 | 1 | Блокування інформації |
| 0 | 1 | Видача виправленого інформаційного слова та синдрому помилки |
Достовірне виявлення помилок можливо, якщо їх кількість не перевищує двох. Виправлення ж відбувається тільки у разі одиночної помилки в інформаційному слові. У табліце3 наведені ознаки можливих помилок.
Табліца3
Для пошуку і виправлення помилок мікросхему попередньо переводять у режим блокування інформації (Е0 = Е1 = 1), після чого на вході Е0 встановлюється рівень логічного нуля; ІС переходить в режим видачі виправленого інформаційного слова на вихід DB і синдрому на вихід СВ. Паралельно на виходах EF і MEF з'являються ознаки наявності помилок (див. таблицю 3).
ОПИС РОБОТИ Схема передавача
Схема передавача зображена в додаток 3.
Після появи сигналу запиту хоча б від одного джерела схема формування загального запиту посилає переривання на вхід INT мікроконтролера. Мікроконтролер починає послідовно опитувати перші пари буферних регістрів кожного джерела на наявність запиту. Власне останні 4 розряду першої пари регістрів є і запитом і адресою джерела. Адреса джерела формується як 4-х розрядний двійковий код в якому біти встановлюються сигналом запиту. Так при ненульових адресних розрядах МК включає схему кодування і знімає з неї контрольні розряди, які разом з інформаційними відправляє в КС. Цей цикл повторюється опитування для всіх пар регістрів схеми УР відповідних джерела, виставила запит на обслуговування.
Так як шинні формувачі управляються сигналами низького рівня, а сдіговие регістри керують ними мають прямі виходи, то інверсії застосовуються логічні елементи НЕ мікросхеми К1533ЛІ2.
Перед циклом опитування джерел здійснюється ініціалізація зсувних регістрів, за допомогою яких опитуються джерела. Через дешифратор подається сигнал RSTR високого рівня, який скидає всі зсувні регістри, після цього
На входи всіх регістрів подається сигнал SETR, який по передньому фронті сигналу з дешифратора, записує "1" в молодший розряд зсувних регістрів. Вихід молодшого розряду всіх зсувних регістрів не задіяний, тому після ініціалізації зсувних регістрів всі шинні формувачі відключені від шини даних. Після цього зсувні регістри готові до роботи.
Далі вибір джерела здійснюється подачею коду номера джерела на дешифратор. А вибір пари шинних формувачів здійснюється подачею на вхід синхронізації сдвигового регістра N позитивних імпульсів, де N - номер пари шинних формувачів відповідають обраному джерела. Подача імпульсів здійснюється почерговим занесенням в дешифратор коду номера джерела та коду 1111, що вибирає останній не задіяний вихід дешифратора. За появи позитивного імпульсу на вході З сдвигового регістру '1 'з младого розряду зсувається
вправо і на його виході Q1 формується "1", яка потім інвертується логічним елементом НЕ мікросхеми DD212 і комутує першу пару шинних формувачів з шинної даних. При цьому всі інші буферні регістри залишаються в Z-стані.
Після цього мікроконтроллер запускає кодер DD230, зчитує дані з шини даних і контрольні розряди з кодера і передає їх до КС. Після цього вибирається наступне джерело і послідовність повторюється. Робота зсувних регістрів представлена на діограмах в додатку 3.
По завершенню повного циклу опитування джерел і за відсутності сигналу переривання INT контролер переходить в режим очікування або може виконувати будь-яку фонову завдання.
Для синхронізації роботи приймача і передавача мікроконтроллер передає три байти зі значенням FFh. Таке значення посилки унікально і тому може використовуватися як керуюча команда.
ОПИС РОБОТИ СХЕМИ ПРИЙМАЧА
Схема приймача зображена у додаток 4.
Після включення живлення контролер переходить в очікування прийому з КС команди початку циклу передачі (FF FF FF). Після його отримання приймається три байти інформації, в яких знаходиться адресу джерела, посилає їх в декодер кодів Хеммінга і включає декодування. Після чого перевіряє наявність багаторазової помилки, зчитуючи сигнал з декодера Хеммінга MFE. При її наявності мікроконтроллер засвечівет світлодіодний індикатор VD1, ігнорує всі прийняті дані і чекає наступної команди (FF FF FF) початку передачі. Так реалізований захист від помилок в адресі джерела.
Якщо ж у цих байтах не було виявлено багаторазової помилки, з декодованих даних виділяється адресу джерела і відповідно приймача (останні 4 розряду) і посилається на дешифратор DD232. При цьому встановлюється номер пари регістрів приймача N = 1. Робота схеми УР приймача аналогічна роботі цієї схеми в передавачі. Тільки в передавачі дозволявся вихід буферних регістрів, а в приймачі дозволяється запис у них спомощью схеми кон'юнкції К1530ЛІ7.
Після прийому першої посилки, приймається друга посилка з 3-х байт і декодується. Номер пари регістрів приймача N инкрементируется перед перевіркою на багаторазову помилку. При її відсутності декодувати дані записуються в пару шинних формувачів з номером N вибраного приймача. В іншому випадку прийняті дані ігноруються, засвічується світлодіодний індикатор помилки і очікується таке повідомлення. Цикл прийому посилок закінчується при N = 7. При приймач переходить в очікування команди початку прийому від передавача. За ухвалення якої гаситься світлодіодний індикатор помилки і цикл повторюється.
Таким чином при наявності помилки в другому та наступних посилках пропускається тільки ця посилка, всі інші посилки продовжують прийматись. Так реалізований захист від помилки в даних.
7. Опис програмного забезпечення.
Програмне забезпечення МП - систем є сукупністю всіх коштів необхідних для розробки і рішення на даній системі певних завдань, а так само для забезпечення ефективного функціонування системи.
Програми представлені у додатку (1-5).
Висновок.
Даний курсовий проект присвячений розробці системи збору, обробки, передачі і розподілу інформації.
У ході виконання курсового проекту були:
1. Вивчено теоретичні відомості з представленої теми.
2. Був проведений розрахунок основних параметрів схеми, згідно з технічним завданням.
3. Було здійснено вибір коду для кодування інформації, що надходить від джерел повідомлення у вигляді знако-літерного коду.
4. Відповідно до обраного коду, була розроблена функціональна схема передавального і приймального пристрою.
5. Була розроблена принципова схема.
Література.
1. Тутевич В. Н. Телемеханіка - М., 1985, 422с.
2. Ільїн В. А. телеуправління і телевимірювання - М., 1982, 560с.
3. Аналогові і цифрові інтегральні мікросхеми. Довідник під редакцією С. В. Якубовського - М., 1985.
4. Цифрова електроніка для початківців. Г. Хокінс - М., 1986с.
5. Методичні вказівки.
Додаток 1
Програма передавача
Основна програма
MOV IE, # 81; Заборона переривань крім INT0
MOV SCON, # DC; Ініціалізація змінних і портів
MOV TMOD, # 20
Sleep: HALT; Режим очікування переривання
JMP Sleep
Підпрограма обробки переривання INT 0
; Підготовка зсувних регістрів до роботи
MOV P1, # 1E; Скидання зсувних регістрів вибором Q14 на DD
NOP
NOP
MOV R0, # 0E; Ініціалізація зсувних регістрів (0Еh-кол-во джерел +1)
MOV B, # 30
NEXT_N: MOV P1, B
NOP
INC B
MOV A, R0
XOR A, B
AND A, # 0F
JNC NEXT_N
; Початок циклу опитування джерел
MOV R0, # 0E
MOV B, # 10
CHECK: MOV P1, B
MOV A, P2; Зчитування байта з адресою
AND A, # 0F
JZ NEXT
CALL koder & send
NEXT: INC B
MOV A, R0
XOR A, B
AND A, # 0F
JNZ CHECK
RETI
Підпрограма кодування і передачі даних в КС
koder & send:
;------- Передача в КС 3-х байт FF FF FF
MOV R5, # 07; Ініціалізація циклів по парам шинних формувачів
CLK_R: MOV R2, P0; зчитування молодшого байта даних
MOV R3, P2; зчитування старшого байта даних
CLRB P1.4; Запуск кодера на формування контрольних розрядів
NOP
NOP
NOP
MOV R4, P3; Зчитування контрольних розрядів
MOV A, R4; Виділення з контрольних розрядів розрядів INT і TX
CLRB A.2
SHR A
JNC M1
SETB A.1
M1: SHR A
MOV R4, A
;------- Передача в КС R2, R3, R4
SETB P1.4; Встановлюється режим кодера прийом інформаційних біт
MOV A, B
OR A, # 0F; подання низького рівня на входи зсувних регістрів
MOV P1, A; вибором Q15 на дешифратор
NOP
NOP
MOV P1, B; Подача переднього фронту на вхід N-го сдвигового регістру
DEC R5
JNC CLK_R
RET
Додаток 2
Програма приймача
Основна програма
MOV IE, # 00; Заборона переривань
MOV SCON, # DC; Ініціалізація змінних і портів
MOV TMOD, # 20
CLRB P3.7; Загальна заборона видачі на приймачі
START: CALL First_kadr; Підпрограма прийому і обробки першого байта даних з адресою джерела
CALL Decoder & send
JUMP START
; Підпрограма декодування та видачі інформації на приймач
Decoder & send:
MOV R5, # 06; Ініціалізація циклів по парам шинних формувачів
CLK_R:
CALL Init_R
; Прийом з КС наступних даних (R2-дані (L), R3-дані (H), R4-контрольні)
; Пересилання прийнятих даних в кодер
SETB P1.6; настройка кодера на прийом інформації
CLRB P1.7
MOV A, R4
SHL A
MOV P3, A; пересилання в кодер контрольних розрядів
MOV P0, R2; пересилання в кодер молодшого байта даних
MOV P2, R3; пересилання в кодер старшого байта даних
SETB P1.6; Блокування інформації в кодере
SETB P1.7
NOP
NOP
CLRB P1, # 6; Видача виправленого коду і синдрому помилки
SETB P1, # 7
MOV P1, A; Перевірка на багаторазову помилку (MFE = 1)
AND A, # 10
JZ NotError2
SETB P1.7; Індикація багаторазової помилки
DEC R5; Цикл по парах зсувних регістрів
JNZ M1
RET
M1: JMP Get_adders
NotError2:
CLRB P1.7; Вимкнення індикації багаторазової помилки
MOV A, R6
; Видача даних на приймач
MOV P1, R7; Здійснення переднього фронту на зсувний регістр 1-го джерела
NOP
NOP
MOV P1, # 8E; Здійснення заднього фронту на зсувний регістр 1-го джерела
SETB P3.7; Загальне дозвіл видачі на приймачі
NOP
NOP
CLRB P3.7; Загальна заборона видачі на приймачі
DEC R5; Цикл по парах зсувних регістрів
JNZ M1
RET
Підпрограма прийому і обробки першого байта даних з адресою джерела
First_kadr:
;------- Очікування прийому з КС команди початку передачі даних (FF FF FF)
CALL Init_R; Підготовка зсувних регістрів до роботи
Get_adders:
;------- Прийом з КС даних (R2-дані (L), R3-дані (H), R4-контрольні)
; Пересилання прийнятих даних в кодер
MOV P1, # 40; настройка кодера на прийом інформації
MOV A, R4
SHL A
MOV P3, A; пересилання в кодер контрольних розрядів
MOV P0, R2; пересилання в кодер молодшого байта даних
MOV P2, R3; пересилання в кодер старшого байта даних
SETB P1, # 6; Блокування інформації в кодере
SETB P1, # 7
NOP
NOP
CLRB P1, # 6; Видача виправленого коду і синдрому помилки
SETB P1, # 7
MOV P1, A; Перевірка на багаторазову помилку (MFE = 1)
AND A, # 10
JZ NotError
SETB P1.7; Індикація багаторазової помилки
JMP Get_adders
NotError:
CLRB P1.7; Вимкнення індикації багаторазової помилки
; Виділення з загальних даних адреси джерела
MOV A, R3
AND A, # F0
SWAP A
SETB A.7;
MOV R7, A; запам'ятовування адреси в R7
; Видача даних на приймач
MOV P1, A; Здійснення переднього фронту на зсувний регістр 1-го джерела
NOP
NOP
MOV P1, # 8E; Здійснення заднього фронту на зсувний регістр 1-го джерела
SETB P3.7; Загальне дозвіл видачі на приймачі
NOP
NOP
CLRB P3.7; Загальна заборона видачі на приймачі
RET
Підпрограма підготовка зсувних регістрів до роботи
Init_R:
MOV P1, # 4E; Скидання зсувних регістрів вибором Q14 на DD
NOP
NOP
MOV R0, # 0E; Ініціалізація зсувних регістрів (0Еh-кол-во джерел +1)
MOV B, # 60
NEXT_Ist: MOV P1, B
NOP
INC B
MOV A, R0
XOR A, B
AND A, # 0F
JNC NEXT_Ist
RET
Додаток 4
Схема приймаючої сторони
Табліца3
| Число помилок | EF | MFE | |
| Інформаційне слово | Контрольне слово | ||
| 0 | 0 | 0 | 0 |
| 1 | 0 | 1 | 0 |
| 0 | 1 | 1 | 0 |
| 1 | 1 | 1 | 1 |
| 2 | 0 | 1 | 1 |
| 0 | 2 | 1 | 1 |
ОПИС РОБОТИ Схема передавача
Схема передавача зображена в додаток 3.
Після появи сигналу запиту хоча б від одного джерела схема формування загального запиту посилає переривання на вхід INT мікроконтролера. Мікроконтролер починає послідовно опитувати перші пари буферних регістрів кожного джерела на наявність запиту. Власне останні 4 розряду першої пари регістрів є і запитом і адресою джерела. Адреса джерела формується як 4-х розрядний двійковий код в якому біти встановлюються сигналом запиту. Так при ненульових адресних розрядах МК включає схему кодування і знімає з неї контрольні розряди, які разом з інформаційними відправляє в КС. Цей цикл повторюється опитування для всіх пар регістрів схеми УР відповідних джерела, виставила запит на обслуговування.
Так як шинні формувачі управляються сигналами низького рівня, а сдіговие регістри керують ними мають прямі виходи, то інверсії застосовуються логічні елементи НЕ мікросхеми К1533ЛІ2.
Перед циклом опитування джерел здійснюється ініціалізація зсувних регістрів, за допомогою яких опитуються джерела. Через дешифратор подається сигнал RSTR високого рівня, який скидає всі зсувні регістри, після цього
На входи всіх регістрів подається сигнал SETR, який по передньому фронті сигналу з дешифратора, записує "1" в молодший розряд зсувних регістрів. Вихід молодшого розряду всіх зсувних регістрів не задіяний, тому після ініціалізації зсувних регістрів всі шинні формувачі відключені від шини даних. Після цього зсувні регістри готові до роботи.
Далі вибір джерела здійснюється подачею коду номера джерела на дешифратор. А вибір пари шинних формувачів здійснюється подачею на вхід синхронізації сдвигового регістра N позитивних імпульсів, де N - номер пари шинних формувачів відповідають обраному джерела. Подача імпульсів здійснюється почерговим занесенням в дешифратор коду номера джерела та коду 1111, що вибирає останній не задіяний вихід дешифратора. За появи позитивного імпульсу на вході З сдвигового регістру '1 'з младого розряду зсувається
вправо і на його виході Q1 формується "1", яка потім інвертується логічним елементом НЕ мікросхеми DD212 і комутує першу пару шинних формувачів з шинної даних. При цьому всі інші буферні регістри залишаються в Z-стані.
Після цього мікроконтроллер запускає кодер DD230, зчитує дані з шини даних і контрольні розряди з кодера і передає їх до КС. Після цього вибирається наступне джерело і послідовність повторюється. Робота зсувних регістрів представлена на діограмах в додатку 3.
По завершенню повного циклу опитування джерел і за відсутності сигналу переривання INT контролер переходить в режим очікування або може виконувати будь-яку фонову завдання.
Для синхронізації роботи приймача і передавача мікроконтроллер передає три байти зі значенням FFh. Таке значення посилки унікально і тому може використовуватися як керуюча команда.
ОПИС РОБОТИ СХЕМИ ПРИЙМАЧА
Схема приймача зображена у додаток 4.
Після включення живлення контролер переходить в очікування прийому з КС команди початку циклу передачі (FF FF FF). Після його отримання приймається три байти інформації, в яких знаходиться адресу джерела, посилає їх в декодер кодів Хеммінга і включає декодування. Після чого перевіряє наявність багаторазової помилки, зчитуючи сигнал з декодера Хеммінга MFE. При її наявності мікроконтроллер засвечівет світлодіодний індикатор VD1, ігнорує всі прийняті дані і чекає наступної команди (FF FF FF) початку передачі. Так реалізований захист від помилок в адресі джерела.
Якщо ж у цих байтах не було виявлено багаторазової помилки, з декодованих даних виділяється адресу джерела і відповідно приймача (останні 4 розряду) і посилається на дешифратор DD232. При цьому встановлюється номер пари регістрів приймача N = 1. Робота схеми УР приймача аналогічна роботі цієї схеми в передавачі. Тільки в передавачі дозволявся вихід буферних регістрів, а в приймачі дозволяється запис у них спомощью схеми кон'юнкції К1530ЛІ7.
Після прийому першої посилки, приймається друга посилка з 3-х байт і декодується. Номер пари регістрів приймача N инкрементируется перед перевіркою на багаторазову помилку. При її відсутності декодувати дані записуються в пару шинних формувачів з номером N вибраного приймача. В іншому випадку прийняті дані ігноруються, засвічується світлодіодний індикатор помилки і очікується таке повідомлення. Цикл прийому посилок закінчується при N = 7. При приймач переходить в очікування команди початку прийому від передавача. За ухвалення якої гаситься світлодіодний індикатор помилки і цикл повторюється.
Таким чином при наявності помилки в другому та наступних посилках пропускається тільки ця посилка, всі інші посилки продовжують прийматись. Так реалізований захист від помилки в даних.
7. Опис програмного забезпечення.
Програмне забезпечення МП - систем є сукупністю всіх коштів необхідних для розробки і рішення на даній системі певних завдань, а так само для забезпечення ефективного функціонування системи.
Програми представлені у додатку (1-5).
Висновок.
Даний курсовий проект присвячений розробці системи збору, обробки, передачі і розподілу інформації.
У ході виконання курсового проекту були:
1. Вивчено теоретичні відомості з представленої теми.
2. Був проведений розрахунок основних параметрів схеми, згідно з технічним завданням.
3. Було здійснено вибір коду для кодування інформації, що надходить від джерел повідомлення у вигляді знако-літерного коду.
4. Відповідно до обраного коду, була розроблена функціональна схема передавального і приймального пристрою.
5. Була розроблена принципова схема.
Література.
1. Тутевич В. Н. Телемеханіка - М., 1985, 422с.
2. Ільїн В. А. телеуправління і телевимірювання - М., 1982, 560с.
3. Аналогові і цифрові інтегральні мікросхеми. Довідник під редакцією С. В. Якубовського - М., 1985.
4. Цифрова електроніка для початківців. Г. Хокінс - М., 1986с.
5. Методичні вказівки.
Додаток 1
Програма передавача
Основна програма
MOV IE, # 81; Заборона переривань крім INT0
MOV SCON, # DC; Ініціалізація змінних і портів
MOV TMOD, # 20
Sleep: HALT; Режим очікування переривання
JMP Sleep
Підпрограма обробки переривання INT 0
; Підготовка зсувних регістрів до роботи
MOV P1, # 1E; Скидання зсувних регістрів вибором Q14 на DD
NOP
NOP
MOV R0, # 0E; Ініціалізація зсувних регістрів (0Еh-кол-во джерел +1)
MOV B, # 30
NEXT_N: MOV P1, B
NOP
INC B
MOV A, R0
XOR A, B
AND A, # 0F
JNC NEXT_N
; Початок циклу опитування джерел
MOV R0, # 0E
MOV B, # 10
CHECK: MOV P1, B
MOV A, P2; Зчитування байта з адресою
AND A, # 0F
JZ NEXT
CALL koder & send
NEXT: INC B
MOV A, R0
XOR A, B
AND A, # 0F
JNZ CHECK
RETI
Підпрограма кодування і передачі даних в КС
koder & send:
;------- Передача в КС 3-х байт FF FF FF
MOV R5, # 07; Ініціалізація циклів по парам шинних формувачів
CLK_R: MOV R2, P0; зчитування молодшого байта даних
MOV R3, P2; зчитування старшого байта даних
CLRB P1.4; Запуск кодера на формування контрольних розрядів
NOP
NOP
NOP
MOV R4, P3; Зчитування контрольних розрядів
MOV A, R4; Виділення з контрольних розрядів розрядів INT і TX
CLRB A.2
SHR A
JNC M1
SETB A.1
M1: SHR A
MOV R4, A
;------- Передача в КС R2, R3, R4
SETB P1.4; Встановлюється режим кодера прийом інформаційних біт
MOV A, B
OR A, # 0F; подання низького рівня на входи зсувних регістрів
MOV P1, A; вибором Q15 на дешифратор
NOP
NOP
MOV P1, B; Подача переднього фронту на вхід N-го сдвигового регістру
DEC R5
JNC CLK_R
RET
Додаток 2
Програма приймача
Основна програма
MOV IE, # 00; Заборона переривань
MOV SCON, # DC; Ініціалізація змінних і портів
MOV TMOD, # 20
CLRB P3.7; Загальна заборона видачі на приймачі
START: CALL First_kadr; Підпрограма прийому і обробки першого байта даних з адресою джерела
CALL Decoder & send
JUMP START
; Підпрограма декодування та видачі інформації на приймач
Decoder & send:
MOV R5, # 06; Ініціалізація циклів по парам шинних формувачів
CLK_R:
CALL Init_R
; Прийом з КС наступних даних (R2-дані (L), R3-дані (H), R4-контрольні)
; Пересилання прийнятих даних в кодер
SETB P1.6; настройка кодера на прийом інформації
CLRB P1.7
MOV A, R4
SHL A
MOV P3, A; пересилання в кодер контрольних розрядів
MOV P0, R2; пересилання в кодер молодшого байта даних
MOV P2, R3; пересилання в кодер старшого байта даних
SETB P1.6; Блокування інформації в кодере
SETB P1.7
NOP
NOP
CLRB P1, # 6; Видача виправленого коду і синдрому помилки
SETB P1, # 7
MOV P1, A; Перевірка на багаторазову помилку (MFE = 1)
AND A, # 10
JZ NotError2
SETB P1.7; Індикація багаторазової помилки
DEC R5; Цикл по парах зсувних регістрів
JNZ M1
RET
M1: JMP Get_adders
NotError2:
CLRB P1.7; Вимкнення індикації багаторазової помилки
MOV A, R6
; Видача даних на приймач
MOV P1, R7; Здійснення переднього фронту на зсувний регістр 1-го джерела
NOP
NOP
MOV P1, # 8E; Здійснення заднього фронту на зсувний регістр 1-го джерела
SETB P3.7; Загальне дозвіл видачі на приймачі
NOP
NOP
CLRB P3.7; Загальна заборона видачі на приймачі
DEC R5; Цикл по парах зсувних регістрів
JNZ M1
RET
Підпрограма прийому і обробки першого байта даних з адресою джерела
First_kadr:
;------- Очікування прийому з КС команди початку передачі даних (FF FF FF)
CALL Init_R; Підготовка зсувних регістрів до роботи
Get_adders:
;------- Прийом з КС даних (R2-дані (L), R3-дані (H), R4-контрольні)
; Пересилання прийнятих даних в кодер
MOV P1, # 40; настройка кодера на прийом інформації
MOV A, R4
SHL A
MOV P3, A; пересилання в кодер контрольних розрядів
MOV P0, R2; пересилання в кодер молодшого байта даних
MOV P2, R3; пересилання в кодер старшого байта даних
SETB P1, # 6; Блокування інформації в кодере
SETB P1, # 7
NOP
NOP
CLRB P1, # 6; Видача виправленого коду і синдрому помилки
SETB P1, # 7
MOV P1, A; Перевірка на багаторазову помилку (MFE = 1)
AND A, # 10
JZ NotError
SETB P1.7; Індикація багаторазової помилки
JMP Get_adders
NotError:
CLRB P1.7; Вимкнення індикації багаторазової помилки
; Виділення з загальних даних адреси джерела
MOV A, R3
AND A, # F0
SWAP A
SETB A.7;
MOV R7, A; запам'ятовування адреси в R7
; Видача даних на приймач
MOV P1, A; Здійснення переднього фронту на зсувний регістр 1-го джерела
NOP
NOP
MOV P1, # 8E; Здійснення заднього фронту на зсувний регістр 1-го джерела
SETB P3.7; Загальне дозвіл видачі на приймачі
NOP
NOP
CLRB P3.7; Загальна заборона видачі на приймачі
RET
Підпрограма підготовка зсувних регістрів до роботи
Init_R:
MOV P1, # 4E; Скидання зсувних регістрів вибором Q14 на DD
NOP
NOP
MOV R0, # 0E; Ініціалізація зсувних регістрів (0Еh-кол-во джерел +1)
MOV B, # 60
NEXT_Ist: MOV P1, B
NOP
INC B
MOV A, R0
XOR A, B
AND A, # 0F
JNC NEXT_Ist
RET
Додаток 3
Схема передавальної сторони немає |
немає |
та |
Початок |
Ініціалізація |
Є запит |
всі опитано |
та |
та |
Кінець |
Загальне переривання |
немає |
Ініціалізація Зсувних регістрів, Сканування джерела |
Додаток 4
Схема приймаючої сторони
та |
немає |
Початок |
Ініціалізація |
FFh FFh FFh |
немає |
Прийом коду з адресою джерела; декодування |
та |
Видано 7 посилок |
немає |
та |
Кінець |
Відправлення посилки на приймач |
Режим прийому маркера |
Багаторазова помилка |
Прийом, декодування |
Відправка даних на приймач |
Багаторазова помилка |
та |
немає |