Проектування передавача

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти Російської Федерації

Нижегородський Державний Технічний Університет

Кафедра "Техніки радіозв'язку і телебачення"

Проектування передавача

Пояснювальна записка

до курсового проекту з дисципліни

«Пристрої формування сигналів»

КП-НГТУ-2008-(04-Р) -10-07

Виконав

студент

Тупиків Павло

Керівник

Єрмілов Е.А

Нижній Новгород 2008

Введення

Метою даної роботи є проектування авіаційного радіопередавального устрою далекого зв'язку для літака АН-2, для сигналів з односмуговою амплітудної модуляцією, що задовольняє заданим вимогам.

Світова спільнота давно обгрунтувало відмову від амплітудної модуляції в класичній формі і прийняв конкретні заходи для поступової відмови від АМ і переходу до односмуговою модуляції. Крім виграшу в потужності випромінюваних сигналів основна перевага односмуговою модуляції в тому, що для передачі одного і того ж сигналу потрібно вдвічі менша смуга частот, так, відстань між станціями при ОП передачі по ГОСТ складає всього 5 кГц.

Також сучасні тенденції в електроніці зумовили необхідність поступового переходу до цифрового генерації, обробки і передачі сигналів, використанні інтегральних схем.

У даній роботі ми так само будемо намагатися по можливості максимально використовувати багатофункціональні компоненти в інтегральному виконанні, це дозволити знизити вартість, габарити і енергоспоживання проектованого пристрою при досягненні зазначених у завданні параметрів у порівнянні зі схемами на дискретних елементах.

  1. Завдання на проект

У рамках даного проекту потрібно сконструювати радіопередавач для авіаційного зв'язку.

Пристрій має передавати радіосигнали з односмуговою амплітудної модуляцією.

Параметр

Клас «А»

Клас «Б»

Діапазон випромінюваних частот

f = 6525 ... 6685 кГц.

Допустима нестабільність частоти, Гц

10

50

Максимальна випромінювана потужність передавача, Вт

25

Рівень інтермодуляціонних спотворень, дБ

<- 3 5

<-25

Ослаблення нижньої Доковій смуги, дБ

> 50

> 40

Ослаблення несучої частоти, дБ

> 40

> 32

Ослаблення побічних гармонік, дБ

> 60

> 40

Різниця частот між сусідніми каналами

5 кГц

Як антена використовується дротяна антена далекого зв'язку літака АН - 2. У цьому діапазоні частот активний опір антени постійно і однаково Rx = 15Ом. Індуктивний опір X =-60Ом.

Так само у приймача має бути передбачений захист від короткого замикання виходу.

Органи управління:

Вимикач «Харчування» - служить для включення всіх блоків передавача в режим очікування передачі.

Вимикач «Передача» - служить для включення підсилювача потужності, завантаження частоти вибраного каналу в синтезатор з подальшим включенням синтезатора, включення вхідного підсилювача.

Харчування на кварцові генератори має подаватися постійно для того, щоб вони завжди знаходилися в прогрітому стані теплової рівноваги, що сприятливо позначиться як на загальній стабільності переданих частот, так і на параметрах передавача в цілому.

  1. Складання структурної схеми передавача

    1. Аналіз вимог до передавача

Проектований передавач повинен забезпечувати передачу однополосного АМ сигналу. Формування односмуговою модуляції будемо реалізовувати фільтровим методом, при цьому необхідні характеристики стабільності легко досяжні, а схемна реалізація дуже проста, також одна з переваг фільтрової методу в порівнянні з балансних полягає в складності реалізації перебудовуються фазовращателей.

Діапазон робочих частот малий, f = 6525 ... 6685 кГц, коефіцієнт перекриття по частоті

Необхідну перекриття діапазону буде реалізовуватися за допомогою синтезатора частот. Діапазон робочих частот досить вузький, тому вихідний смуговий фільтр можна зробити неперестраіваемим. Для узгодження вихідного опору підсилювача потужності і вхідного опору антени необхідно пристрій, що погодить.

Максимальна необхідна вихідна потужність P макс = 25Вт, дану потужність можна реалізувати при використанні у вихідному каскаді одного двотактного транзисторного підсилювача з попередніми посиленням по струму емітерного повторювача.

Передавач буде проектуватися на напівпровідниковій елементній базі, частина складних і малопотужних вузлів буде реалізовані в інтегральному виконанні, це дозволить знизити собівартість виробу, масогабаритні показники, споживану потужність.

Рис 1. Структурна схема передавача

Сигнал з виходу мікрофона потрапляє на Бм 1, на другий вхід якого подається сигнал з кварцевого генератора з частотою f 1 = 465 кГц, на виході Бм 1 смуговим електромеханічним фільтром фільтрується сигнал верхньої бічної смуги, далі друга БМ сигнал ОЧП переноситься за допомогою перебудованого синтезатора частот у заданий діапазон. Далі від сигналу фільтруються сигнали гармонік за допомогою кварцового смугового фільтру і пасивного LC фільтра, отриманий сигнал посилюється в крайовому каскаді і, через ланцюг узгодження потрапляє в антену. Вихідна пристрій, що погодить так само забезпечує частотну вибірковість, для того, щоб зменшити випромінювання вищих гармонік, що виникли в підсилювачі потужності.

Застосування смугових фільтрів замість фільтрів нижніх частот у даній схемі призведе в кінцевому підсумку до зменшення шуму на вході підсилювача потужності.

У загальному випадку передавач має наступні входи:

  1. Харчування, від бортової мережі 115В 400Гц.

  2. Вхідний сигнал, в діапазоні 300 - 3400 Гц.

  3. Сигнал вибору робочої частоти (однієї з 32 можливих в діапазоні)

  1. Вибір схемотехнічних рішень та розрахунок окремих вузлів передавача

3.1 Розрахунок вихідного підсилювального каскаду

Ключовими вимогами для проектованого підсилювача є: нелінійність амплітудної характеристики і ККД.

Вихідна потужність, обмежена на рівні 25Вт легко досяжна при посиленні двома каскадами.

Діапазон робочих частот обмежений f = 6525 ... 6685 кГц, малий при цьому не потрібно спеціальних заходів для вирівнювання частотних характеристик підсилювача.

Вихідний підсилювальний каскад працює при великих рівнях сигналів, тому вимоги до коефіцієнта шуму в даній роботі детально розглядати не будемо, обмежимося лише оцінкою шуму, внесеного предоконечного підсилювальним каскадом.

Рівень нелінійних спотворень, внесений модуляторами набагато вище, ніж середні показники нелінійних спотворень підсилювачів, у розрахунках встановимо обмеження в КНІ = 0,5%, при грамотному підборі робочої точки такий рівень нелінійних спотворень легко досяжний.

3.1.1 Розрахунок кінцевого підсилювального каскаду

Для поліпшення показників ККД виберемо для кінцевого каскаду УВЧ режим роботи AB, це дозволить відмовитися від застосування на виході підсилювача складних фільтруючих ланцюгів, які могли б відбитися на зниженні загального ККД.

Як підсилювального елемента виберемо біполярні транзистори. У першу чергу це пов'язано з більшою крутизною даних транзисторів, тобто при грамотному підборі якісних транзисторів досить одного каскаду підсилення. Цим параметрам повністю задовольняють спеціалізовані транзистори BLW 50 F виробництва Philips Semiconductor. Це n - p - n кремнієві біполярні транзистори, спеціально виготовлені для використання в промислових і військових прийомопередавачах в підсилювачах ВЧ КВ і УКХ діапазонів.

Номінальна вихідна потужність транзистора в режимі з відсічкою - 60Вт.

Дана серія транзисторів володіє підвищеною надійністю і розширеним діапазоном температур, так максимальна допустима температура переходу обмежена 200 º С, а при температурі корпусу 100 º С допустима потужність в режимі з відсічкою - 35Вт,.

Підсилювальні елементи включимо за схемою з загальним емітером, в двотактної схемою включення, при цьому рівень заважають гармонік на виході підсилювача істотно знижується.

При напрузі живлення 50В передавальна характеристика по струму буде слабко відрізнятися від представленої на рис 3.3. Виходячи з цієї характеристики, вихідний струм одного транзистора буде приблизно дорівнює 0,25 А

Малюнок 3.1 Залежність струму колектора від напруги база-емітер

При отриманому вихідному струмі в 0,3 А і напрузі живлення 50В, розрахункова вихідна потужність одного плеча підсилювального каскаду

При цьому вихідна розрахункова потужність двох каскадів в двотактному режимі дорівнює:

Оцінимо коефіцієнт посилення вихідного каскаду.

Коефіцієнт посилення по напрузі дорівнює відношенню напруги харчування вихідного каскаду до вхідній напрузі.

Коефіцієнт посилення по струму залежить в першу чергу від обраного робочого режиму транзистора, температури. так при U вх = 0,8 В, температурі 25 градусів, і напрузі живлення Е п = 50В,

K I = h FE = β = 37

Результуючий коефіцієнт посилення

K вих = К I = Β = 2312

При цьому виборі параметрів і робочої точки рівень інтермодуляціонних спотворень третього та п'ятого порядків будуть відповідно: -33 і-37дБ.

Малюнок 3.2 Рівень інтермодуляціонних спотворень третього і п'ятого порядку відповідно для підсилювача класу АВ в залежності від вихідної потужності

3.1.2 Розрахунок предоконечного підсилювального каскаду

Типове значення вихідного опору мікросхеми модулятора при напрузі живлення Vcc = 6В, R вих = 800Ом.

Вхідний і вихідний опору електромеханічних фільтрів залежно від виконання мають опору від 600 до 4000 Ом, тому виготовити партію фільтрів на замовлення з опором 800Ом не складає труднощів. Фільтр вносить середнє загасання в смузі пропускання близько 1,5 дБ, що відповідає зміні вихідної напруги в Кфпч = 1 / 1, 4 = 0,71 рази.

Звідси випливає перша умова, вхідний опір предоконечного каскаду повинно мати опір не менше 600 Ом.

З усього вищесказаного випливає необхідність у перетворенні опору виходу фільтра в опір входу транзисторного каскаду.

Оптимальний рівень вихідного сигналу предоконечного каскаду повинен бути в межах 0,8 В, мінімальний струм - 8 мА, при цьому вхідні потужність P вх.ус = 6,4 мВт. Потужність, що передається з виходу фільтра

Потрібний коефіцієнт посилення предоконечного каскаду повинен складати

.

Для цього найкраще підійде схема з загальним колектором в режимі A, однак через те, що емітерний повторювач не підсилює напругу, до його виходу підключимо трансформатор, з коефіцієнтом передачі K = 8, основне призначення якого - збільшення вихідної напруги до необхідного рівня, а так само створення протифазних напруг для двох плечей крайового підсилювача. Змішання для робочої точки буде подаватися лише під час активної передачі. Для роботи в даному діапазоні частот підійде практично будь-транзистор, наприклад BC 547 (за параметрами аналог КТ315). Напруга зсуву на вхід буде подаватися через резистивний дільник. При цьому величина вхідного опору дуже велика і складає десятки кОм, а вихідного опору - дуже мала, що сприяє кращому погодженням виходу формувача сигналу і основного підсилювача.

Малюнок 3.3 Залежність вхідного опору транзистора BLW 50 F від частоти

3.2 Розрахунок вихідного узгоджувального пристрою

При цьому підході на виході підсилювального каскаду необхідно поставити лише погоджує ланцюг, щодо широкосмугову, щоб без перебудови узгоджуючої ланцюга можна було покривати весь діапазон робочих частот.

Нелінійність частотної характеристики узгоджуючої ланцюга буде надавати менший вплив на спотворення СП АМ сигналу, так як смуга ВП АМ у кілька разів уже ніж смуга пропускання узгоджуючої ланцюга.

Для узгодження виходу кінцевого підсилювача з навантаженням будемо використовувати коливальний контур. Основне призначення вихідного ФНЧ - фільтрація вищих гармонік, при цьому критерії оптимальності для ФНЧ будуть наступні:

  1. Максимальна рівномірність у смузі f = 6525 ... 6685 кГц.

  2. Загальний рівень побічних гармонік не більше 40дБ.

Вхідний активний опір антени 15 (Ом), індуктивне 60 (Ом), вихідна активний опір транзистора - 50Ом, реактивним опором виходу в робочому діапазоні частот можна знехтувати. (> 3,5 кОм)

В якості елемента узгодження виберемо смуговий фільтр у вигляді П-подібного ланки.

Параметри ланки:

Де R 0 <R 1, і R 0 <R 2

Опір джерела сигналу R 1 = 50Ом.

Опір навантаження R 2 = 15Ом.

Малюнок 3.4 Залежність ККД ланцюга узгодження від опору R 0

Реактивний опір вхідний гілки узгоджувального пристрою має дорівнювати 12,06 Ом.

Постає завдання розподілу реактивного опору між трансформатором і ємністю П-образного ланки. У результаті розрахунків в робочому діапазоні частот отримаємо таку залежність індуктивності трансформатора від ємності.

Малюнок 3.1 Залежність індуктивності сполучного трансформатора від вхідних ємності контуру

У результаті аналізу реалізованості подібного ланки були обрані наступні параметри:

Індуктивність трансформатора L 5 = 150нГн.

С14 = 2 нФ

С15 = 3,4 нФ

L 6 = 415 нГн

При цих параметрах максимальний ККД ланцюга узгодження може бути близько 98%, в реальності він буде на 4-7% нижче.

    1. Розрахунок вхідного каскаду передавача

Основне завдання даного каскаду - формування з вхідного сигналу напруги, що модулює.

При цьому варто врахувати наступне:

  1. амплітуда вхідного сигналу і динамічний діапазон може змінюватися дуже сильно.

  2. На вході може діяти сигнал з шумом в дуже широкій смузі частот.

  3. На вхід балансного змішувача необхідно подавати сигнал з амплітудою 70мВ.

  4. Джерелом сигналу служить зовнішній підключається мікрофон.

  5. На вході - сигнал з малою амплітудою, важливо добре ставлення сигнал / шум для цього каскаду.

Для цієї мети найбільш оптимальним рішенням є підсилювач з автоматичним регулюванням посилення.

Наприклад, спеціалізована мікросхема MAX9814 - мікрофонний підсилювач з АРП і малошумливим зміщенням мікрофона.

Відмінні особливості:

  • Автоматичне регулювання посилення (АРУ)

  • Три коефіцієнта посилення (40дБ, 50дБ, 60дБ)

  • Програмований час наростання сигналу

  • Програмоване співвідношення наростання і спаду

  • Діапазон напруги живлення 2.7В ... 6В

  • Мала щільність шуму по відношенню до входу 30нВ/Гц

  • Відношення сигнал / шум - 61дБ.

  • Малі загальні гармонійні спотворення: 0.04% (тип.)

  • Малопотужний режим відключення

  • Вбудований малошумлячий джерело зсуву мікрофона напругою 2В

  • Розширений температурний діапазон -40 ° C ... +85 ° C

  • У діапазоні частот 300 - 3400Гц АЧХ підсилювача практично лінійна.

Для того, щоб вибрати коефіцієнт посилення рівний 50дБ, необхідно вхід вибору Кус (Gain Control Input) підключити до землі.

На виході даної мікросхеми ми маємо стабільний сигнал з рівнем 0,7 В, не залежно від підключається до входу джерела. Для перетворення цього стабільної напруги в 70мВ, необхідні для балансного змішувача, між змішувачем і підсилювачем включимо резистивний дільник.

Вхід перемикання між активним режимом і режимом очікування підключимо до загального вимикача «Передача» так само через дільник для узгодження рівня напруги живлення (6В) та рівня логічної одиниці на вході SHDN - 1,3 В.

    1. Розрахунок тракту формування однополосного сигналу

Балансні модулятори виберемо в інтегральному виконанні на мікросхемах SL 1640 C виробництва Plessey Semiconductors.

Основні характеристики модулятора:

Параметр

Значення

1

Напруга живлення

6 В

2

Вхідний опір для несучої частоти

1 кОм

3

Вхідний опір для модулюючого сигналу

500Ом

4

Діапазон вхідних напруг

від 10 до 210 мВ

5

Рівень інтермодуляціонних спотворень

-45 ДБ

6

Коефіцієнт передачі модулятора

від -2 до 2 дБ

Генератор, що задає для проміжної частоти проектується на частоту 465 кГц. Дуже важливо зробити ГПЧ1 дуже стабільним, щоб забезпечити лінійну фільтрацію нижньої бічної смуги. Для підвищення стабільності в ГПЧ1 необхідно використовувати кварцову стабілізацію.

Рівень вихідного сигналу ГПЧ1 повинен бути порядку 100мВ, для забезпечення нормальної роботи балансного модулятора.

Як ГПЧ1 можна вибрати кварцовий термостатированной генератор ГК-120-ТЗ. На виході цього генератора гармонійний сигнал з частотою 465кГц.

Стабільність не гірше 0,5 × 10 -6, і точність настройки не гірше 10 -6. Вихідний сигнал даного кварцового генератора - гармонійний з амплітудою 500мВ. Для перетворення його в гармонічний з амплітудою 100мВ необхідно до виходу кварцового генератора підключити резистивний дільник напруги.

    1. Розрахунок фільтра основний селекції

Виходячи з обраної блок схеми, фільтр основний селекції, проедназначений для фільтрації нижньої бічної смуги повинен бути налаштований на частоту 463,3 кГц. Ширина смуги пропускання повинна бути в межах 3000кГц. Ослаблення в смузі загородження нижньої бічної смуги не менше 40-50 дБ, ослаблення несучої не менше 32 - 40 дБ.

Ширина смуги пропускання при цьому дорівнює 6,41% від резонансної частоти.

Існує кілька видів фізично реалізованих фільтрів ПЧ, з необхідними характеристиками:

П'єзоелектричні фільтри мають гарну вибірковість по сусідньому каналу при расстройках на 10 - 20 кГц, але вона є недостатньою для сигналів, віддалених від резонансної частоти фільтру на 100-200 кГц і вище. Контур LC. навпаки, володіючи невисокою вибірковість по сусідньому каналу, забезпечує гарне приглушення сигналів з великими розладу. При спільному включення контуру і фільтра вдається підвищити виборчі властивості тракту ПЧ.

Можливе застосування п'єзокерамічних фільтрів.

Одне з необхідних умов погодження - вхідний опір електромеханічного фільтра має становити 800 Ом ± 5%

Для кращої селекції при великих расстройках, тобто для більш ефективного придушення гармонік до виходу електромеханічного фільтра підключимо коливальний LC контур, настроєний так само на частоту 463,3. Параметри контуру при цьому повинні бути наступні:

Малюнок 3.6 Залежність індуктивності фільтра основний селекції від ємності ФОС.

Виберемо для визначеності С10 = 10нФ

Тоді L 3 = 11,8 мкГн.

Визначимо необхідні вимоги для високочастотного смугового фільтра.

У цьому діапазоні частот найбільш ефективні електромеханічні кварцові або лангасітовие фільтри, а так само фільтри на ПАХ. Основні фізично реалізовані характеристики:

  1. центральна частота - 6600кГц.

  2. Відносна смуга пропускання смуга - 3% (200МГц)

  3. Порядок фільтра - 12

Фізично досяжні параметри:

  1. Згасання в смузі загородження - 80дБ

  2. Нерівномірність у смузі пропускання - 0,5 дБ

  3. Діапазон температур -60 - +85 градусів Цельсія.

Існує велика безліч фільтрів, що задовольняють заявленим вимогам, серед них п'єзокерамічні фільтри, фільтри на ПАХ, п'єзоелектричні. Всі необхідні в роботі кварцові генератори та електромеханічні фільтри можуть бути вироблені на замовлення групою компаній «П'єзо» (Росія, м. Москва і МО)

    1. Розрахунок тракту формування несучої частоти

Перенесення сигналу з проміжної частоти в 465кГц на радіочастоту з робочого діапазону f = 6525 ... 6685 кГц в конкретному передавачі буде здійснюватися гетеродінірованіем сигналу ПЧ з гармонійним сигналом з частотою, що змінюється, отриманого з використанням синтезатора частот.

В якості змішувача будемо використовувати ті ж мікросхеми, що і в модуляторі, SL 1640 C виробництва Plessey Semiconductors, їх короткий опис та основні параметри були наведені в п. 3.4.

Генерацію опорних частот для другого гетеродина в даному передавачі будемо робити за допомогою інтегрального синтезатора частот NJ 8820, виробництва Plessey Semiconductors (Великобританія)

Основні характеристики і переваги даного синтезатора:

  1. Генеруються частоти до 10МГц.

  2. Вхід для зовнішнього високостабільного кварцового генератора.

  3. Діапазон живлячих напруг 5 - 7 (В)

  4. Діапазон робочих температур -40 - +85 º С

  5. Вбудований генератор керуючих сигналів для роботи з ПЗУ.

Вимоги до ПЗУ:

  1. організація осередками по 4 біти.

    1. час доступу не менш 25мкс при тактирование ІМС синтезатора на частоті 10МГц.

    2. для програмування всіх 32 каналів необхідно 32 * 8 x 4 = 1024 біта ПЗУ.

    Зі списку мікросхем, рекомендованих виробником, найбільш оптимальні за всіма параметрами і вартості ПЗУ 74 S 287, виробництва FarChild Semiconductors.

    Дані в синтезатор завантажуються з ПЗУ, причому для налаштування синтезатора на кожну частоту потрібно 28 біт інформації, організованої в 8 4-х розрядних словах.

    Алгоритм завантаження простий: За допомогою старших 5 розрядів адреси мікросхеми пам'яті вибирається частота, далі синтезатор, підключений до трьох молодшим розрядам послідовно зчитує 8 комірок пам'яті. Це дуже вигідна можливість синтезатора, так як для його налаштування не потрібно включати в схему процесор. ПЗУ програмується перед запаюванням, в подальшій зміні інформації в ПЗУ потреби немає.

    На вхід тактирования підключимо зовнішній тактовий генератор з частотою 10МГц. Суворі вимоги до стабільності тактового генератора не пред'являються.

    На вхід зовнішнього осцилятора підключимо Високостабільний кварцовий генератор з частотою 6МГц.

    Завантаження частоти, а так само включення генератора будуть включатися при подачі на дозволяючий вхід ІМС синтезатора логічного сигналу високого рівня (близько 6В), для цього підключимо дозволяє вхід до вимикача "передача".

      1. Розрахунок джерела живлення

    Радіопередавач харчується від бортової мережі літака з напругою змінного струму 115В і частотою 400Гц.

    Для живлення окремих вузлів потрібно отримати наступний ряд напруг

    Блок передавача

    Напруга, В

    Макс споживаючи-емий струм, А

    Підсилювач потужності

    50 ± 5%

    1

    Модулятори 2шт

    6 ± 5%

    0,04

    Синтезатор частот

    6 ± 5%

    0,01

    Вхідний підсилювач з АРП

    6 ± 5%

    0,04

    Кварцові генератори ГК-120-ТЗ 2шт.

    10

    0,24

    Підсилювач низької частоти

    6 ± 5%

    0,1

    З метою підвищення стабільності напруги, а так само для захисту апаратури від імпульсних перешкод через бортову мережу доцільніше використовувати імпульсний блок живлення з ШІМ перетворювачем.

    В основі цього блоку буде лежати мікросхема ШІМ контролера TL 494.

    Напруга бортової мережі випрямляється, фільтрується, далі через два потужні ключових транзистора, керованих ШІМ контролером, подається на трансформатор, висновки обмоток якого будуть утворювати необхідні напруги.

    Далі кожне з напруг фільтрується за допомогою потужного дроселя і конденсаторів.

    Найбільша стабільність вихідної напруги потрібно для кварцових генераторів, що живляться від шини 10В, тому вихідну стабілізацію ШІМ контролера підключимо тільки до виходу 10В.

    Блок схема імпульсного блоку живлення:

    Так само в блоці живлення необхідно передбачити захист вихідних ланцюгів від короткого замикання на виході, а також захист від перенапруг.

    Спеціальні заходи захисту на вході не будуть потрібні, якщо силові транзистори взяти з запасом по пробивному напрузі в 3-4 рази, наприклад С4242.

    При даній реалізації блоку живлення повинна бути забезпечена стабільна робота передавача при зміні напруги живлення від 70 до 300В, і при зміні частоти від 20 Гц до 1 кГц.

    1. Висновок

    В результаті виконання даного курсового проекту був спроектований авіаційний передавач для телекомунікації літака АН -2.

    Основні технічні характеристики:

    Параметр

    Значення

    1

    Номінальна вихідна потужність

    25 Вт

    2

    Коефіцієнт нелінійних спотворень

    0,9%

    3

    Діапазон робочих частот

    6525 ... 6685 кГц

    4

    Кількість каналів

    32

    5

    Харчування

    115В, 50Гц

    6

    Діапазон робочих температур

    -40 - +85 º С

    7

    Стабільність випромінюваних частот

    0,5 × 10 -6

    8

    Придушення дзеркального каналу

    > 52 дБ

    9

    Вид модуляції

    Односмугова

    Так само до достоїнств даного передавача варто віднести компактність, надійність, простоту конструкції, невисока вартість комплектуючих.

    Поз. Позначення

    Найменування

    Кол.

    Примітка

    С1

    Конденсатор 47 нФ ± 1%

    1


    С2

    Конденсатор 2,2 мкФ ± 2%

    1


    С3

    Конденсатор 0,1 мкФ ± 2%

    1


    С4

    Конденсатор 0,47 мкФ ± 5%

    1


    С5

    Конденсатор 20 мкФ ± 2%

    1


    С6, C7

    Конденсатор 10 нФ ± 1% ТКЕ хв

    1


    С8

    Конденсатор 2200 мкФ ± 5%

    1


    С9, C10

    Конденсатор 10 нФ ± 1% ТКЕ хв

    1


    С11

    Конденсатор 20 мкФ ± 5%

    1


    С12

    Конденсатор 1 нФ ± 5%

    1


    С13

    Конденсатор 4000 мкФ ± 5%

    1


    С14

    Конденсатор 3 нФ ± 0,25%

    1


    С15

    Конденсатор 3,4 нФ ± 0,25%

    1






    DA1

    Інтегральна схема MAX9814

    1


    DA2, DA3

    Інтегральна схема SL1640

    1


    DD1

    Інтегральна схема 74S287

    1


    DD2

    Інтегральна схема NJ8820

    1


    GQ1

    Кварцовий генератор ГК-120-ТЗ, 465 кГц

    1


    GQ2

    Кварцовий генератор ГК-120-ТС, 10 МГц

    1


    L1

    Трансформатор k = 8, 1мкГн

    1


    L2

    Дросель 1мГн ± 5%

    1


    L3

    Котушка індуктивності 11,8 мкГн



    L4

    Дросель 10мГн ± 5%, I = 1А

    1


    L5

    Трансформатор k = 1, 150 нГн

    1


    L6

    Котушка індуктивності 415мкГн ± 0,25%

    1


    R1

    Резистор МЛТ 470 кОм ± 5% 0,125 Вт

    1


    R2

    Резистор МЛТ 130 кОм ± 5% 0,125 Вт

    1


    R3

    Резистор МЛТ 2,2 кОм ± 5% 0,125 Вт

    1


    R4

    Резистор змінний СП-II 270кОм ± 5%, 0,25 Вт

    1


    R5

    Резистор МЛТ 5,6 кОм ± 2% 0,25 Вт

    1


    R6

    Резистор МЛТ 1,65 МОм ± 2% 0,25 Вт

    1


    R7

    Резистор МЛТ 100 кОм ± 1% 0,25 Вт

    1


    R8

    Резистор МЛТ 25 кОм ± 1% 0,25 Вт

    1


    R9

    Резистор МЛТ 400 Ом ± 2% 1 Вт

    1


    R10

    Резистор змінний СП-II 220кОм ± 5%, 1 Вт

    1


    R11

    Резистор змінний СП-II 100кОм ± 5%, 2 Вт

    1


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Комунікації, зв'язок, цифрові прилади і радіоелектроніка | Курсова
101.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Проектування передавача 2
Проектування зв`язкового передавача
Проектування зв`язкового передавача з частотною модуляцією
Проектування вихідного каскаду зв`язкового передавача з частотною модуляцією
Розрахунок кінцевого каскаду передавача
Кінцевий каскад однополосного зв`язкового передавача
Розрахунок зв`язкового передавача 27 лютого МГц
Розрахунок зв`язкового передавача 272 МГц
Попередній підсилювач потужності короткохвильового передавача потужністю 40 Вт
© Усі права захищені
написати до нас