МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра економіки, організації
та планування діяльності
підприємств
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
за курсом «ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»
на тему: «Проектування операційної
системи малого підприємства »
Проектант: студент 5 курсу групи 201-2
Олійник С.В.
Харків 2009
ВСТУП
Виробництво - це одна з трьох базових функцій будь-якої організації. Виробничий і операційний менеджмент є головним чинником в удосконаленні матеріального виробництва. Велика роль удосконалення продуктивності пов'язана з наполегливістю менеджерів, які виконують роль каталізаторів продуктивності технологічних процесів і якості споживаної вартості. Управління виробництвом та операціями - це управління об'єктами або процесами, які виробляють товари і / або надають послуги.
Операція - це перетворення споживаних ресурсів у товари і послуги. Управління виробництвом забезпечує узгодженість між операціями і виконує загальні функції, що виникають у життєдіяльності виробничої системи в цілому.
Часто управління виробництвом називають управлінням операціями. Терміни «управління операціями» і «операційний менеджмент» рівнозначні та взаємозамінні.
Найбільш важливим поняттям у менеджменті є поняття операційної системи. Операційна система - це множина всіх елементів виробничої діяльності підприємства, які взаємодіють один з одним, утворюючи певну цілісність і єдність, спрямовані на досягнення поставлених цілей. Операційна система включає наступні підсистеми: забезпечення, переробну, планування та контролю, а також має набір основних властивостей, таких як цілісність і членімость, горизонтальні і вертикальні зв'язки між елементами системи, певну організацію - комплекс всіх функцій, спрямованих на отримання прибутку.
Виробничі та операційні менеджери зобов'язані докладно знати в усіх деталях своє виробництво і організацію праці.
При проектуванні операційної системи підприємства необхідно: вибрати тип переробної системи, визначити кількість необхідного обладнання, провести розрахунок всіх типів площ, чисельності управлінського персоналу, основних і допоміжних робітників, провести раціональний розподіл функцій між працівниками, виконати розрахунок календарно-планових нормативів і побудувати графік роботи переробної підсистеми.
1. ПРОЕКТУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
Визначення типу операційної системи і розрахунок необхідної кількості обладнання
Проектування операційної системи починається з вибору типу переробної системи на основі комплексної характеристики технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених його спеціалізацією, обсягом і повторюваністю випуску виробів.
Одиничний тип виробництва - це виробництво, що характеризується малим обсягом випуску однакових виробів. Серійний тип виробництва характеризується виготовленням продукції досить широкої номенклатури, але значно більш обмеженою, ніж в одиничному виробництві. При цьому на кожному робочому місці виконується кілька деталеоперацій, що чергуються через певні проміжки часу, тобто ритмічно повторюються. У серійному виробництві виділяють великосерійне, среднесерійное і дрібносерійне виробництво. Великосерійне за своїм змістом примикає до масового виробництва, а дрібносерійне - до одиничного.
Масовий тип виробництва характеризується випуском продукції обмеженої номенклатури у великих обсягах. При цьому на кожному робочому місці постійно виконуються. Умовою масовості виробничого процесу є повнота завантаження обладнання і робочих місць. У масовому виробництві широко використовуються потокові форми роботи
Вибір типу переробної системи ми виробляємо на підставі коефіцієнта завантаження обладнання.
Для розрахунку коефіцієнта завантаження, перш за все, визначаємо трудомісткість річної програми випуску та попередньо розраховуємо необхідну кількість устаткування.
Розрахунок необхідної кількості обладнання ведеться по групах на основі трудомісткості програми виготовлення деталей по операціях. Далі розраховуються коефіцієнти завантаження обладнання по групах. За отриманими розрахунками визначається тип виробництва.
Вихідні дані
1.Номенклатура вироби: Вісь 04, Вісь 05, Балансир 10, Балансир 11.
2.Трудоемкость виготовлення деталей за операціями представлена в табл.1
3.Норма витрати матеріалів і програма випуску на рік представлено в табл.2
4.Характеристика обладнання представлена в табл.3
5.Норматіви для розрахунку.
Таблиця 1. Трудомісткість деталей по операціях
Таблиця 2. Норми витрати матеріалів і програма випуску деталей на рік.
Таблиця 3. Характеристика обладнання
Нормативи
1. Ефективний фонд роботи обладнання:
· При роботі в одну зміну - 1920 станко-час/за рік;
· При роботі в дві зміни - 3840 станко-час/за рік.
2. Чисельність допоміжних робітників - 30% від основних, у т. ч. зайнятих обслуговуванням і ремонтом обладнання - 70% від загальної кількості допоміжних робітників.
3. Оплата праці основних і допоміжних робітників - погодинна з преміюванням.
4. Премія від основної з / п: - основним робітникам - 20%;
допоміжним - 10%;
керівникам і фахівцям - 30%.
5. Середньогодинна тарифна ставка: - основних робочих - 2,50 грн. / год.
допоміжних - 2,32 грн. / год.
фахівців - 3,28 грн / год.
керівника - 3,50 грн / год.
6. Бюджет часу роботи одного працівника - 1850 годин на рік.
7. Додаткова з / п - 14% від основної з / п.
8. Відрахування на соціальні потреби - 38,29% від основної та додаткової заробітної плати
9. Чисельність управлінського персоналу - 15% від основних та допоміжних робітників
10. Ціна електроенергії: - освітлювальної - 14,5 коп / кВт год
рухової - 18,0 коп / кВт год
11. Витрати освітлювальної електроенергії - 1% від витрат силовий (кВт год).
12. Коефіцієнт використання корисної площі - 0,42
13. Площа для управлінської служби - 15% від виробничої площі.
14. Додаткова площа - 15% від виробничої площі.
15. Площа складських приміщень - 10% від виробничої площі.
16. Вартість 1 м 2 площі будівлі - 480 грн.
17. Коефіцієнт використання норм виробітку - 1,1
18. Тривалість 1 переналагодження - 30 хв.
19. Допустимі витрати на переналагодження -4%
20. Кількість робочих днів у місяці - 20
21. Вартість додаткових матеріалів -5% від вартості основних.
22. Позавиробничі витрати - 4% від виробничої собівартості.
23. Запланована рентабельність продукції - 15%
24. Витрати на страхування майна -500 грн.
25. Витрати на технологічну оснастку та інструмент - 0,8% від вартості обладнання.
26. Коефіцієнт використання матеріалу - 0,89
27. Ціна 1 тонни (без ПДВ) відходів - 140 грн.
Трудомісткість річної програми випуску по деталях і операціями розраховується за формулою 1.1
Т пр. і = Т шт * N і (1.1)
де Т шт - штучний час трудомісткості операції, хв
N вип - програма випуску, шт.
Вісь 04 Вісь 05
Т пр. ц = 1.3 * 72000 = 93600 хв Т пр. ц = 1.1 * 52200 = 57200 хв
Т пр. т = 2,9 * 72000 = 208800 хв Т пр. т = 3,1 * 52200 = 161200 хв
Т пр.т = 3,4 * 72000 = 244800мін Т пр.т = 3,3 * 52200 = 171600мін
Т пр.ф = 3,3 * 72000 = 237600мін Т пр.ф = 2,9 * 52200 = 150800мін
Т пр.св = 1,9 * 72000 = 136800мін Т пр.св = 1,4 * 52200 = 72800мін
Т пр.шл = 4,2 * 72000 = 302400мін Т пр.шл = 3,7 * 52200 = 192400мін
Т пр.п = 1,8 * 52200 = 93600мін
Балансир 10Балансір 11
Т пр.ц = 1,4 * 39600 = 55440 хв Т пр.ц = 1.5 * 36 000 = 54 000 хв
Т пр.т = 4,8 * 39600 = 190080 хв Т пр.т = 4,2 * 36000 = 151200 хв
Т пр.т = 3,9 * 39600 = 154440мін Т пр.т = 3,4 * 36000 = 122400мін
Т пр.ф = 4,5 * 39600 = 178200мін Т пр.ф = 4,8 * 36000 = 172800мін
Т пр.шл = 5,9 * 39600 = 233640мін Т пр.шл = 5,5 * 36000 = 198000мін
Т пр. п = 1,2 * 39600 = 47520мін Т пр. п = 1,4 * 36000 = 50400мін
Розрахуємо потребу в обладнанні та коефіцієнт його завантаження за групами при однозмінному і двозмінному режимі роботи обладнання.
Розрахункова кількість верстатів визначається за формулою 1.2.
де F е. f - ефективний фонд роботи обладнання, ст-годину
при однозмінному режимі F е. f = 1920 ст-годину
при двозмінному режимі F е. f = 3840 ст-годину
До ВНВ - коефіцієнт виконання норм виробітку, До ВНВ = 1,1
F е. f 1см = 1920 * 60 = 115200мін F е. f * До ВНВ = 115200 * 1,1 = 126720
Вісь 04Ось 05
Срозц = 93600/126720 = 0,73 стСрозц = 57200/126720 = 0,45 ст
Срозт = 208800/126720 = 1,64 стСрозт = 161200/126720 = 1,27 ст
Срозт = 244800/126720 = 1,93 стСрозт = 171600/126720 = 1,35 ст
Срозцф = 237600/126720 = 1,87 стСроф = 150800/126720 = 1,19 ст
Срозсв = 136800/126720 = 1,07 стСрозсв = 72800/126720 = 0,57 ст
Срозш = 302400/126720 = 2,38 стСрозш = 192400/126720 = 1,51 ст
Срозп = 93600/126720 = 0,73 ст
Балансир 10 Балансир 11
Срозц = 55440/126720 = 0,43 стСрозц = 54000/126720 = 0,42 ст
Срозт = 190080/126720 = 1,50 стСрозт = 151200/126720 = 1,19 ст
Срозт = 154440/126720 = 1,21 стСрозт = 122400/126720 = 0,96 ст
Срозцф = 178200/126720 = 1,40 стСроф = 172800/126720 = 1,36 ст
Срозш = 233640/126720 = 1,84 стСрозш = 198000/126720 = 1,56 ст
Срозп = 47520/126720 = 0,37 стСрозп = 50400/126720 = 0,39 ст
Розрахункова кількість верстатів округлюється до цілих чисел і визначається прийняте кількість обладнання
Коефіцієнт завантаження обладнання розраховуємо за формулою:
де С р - розрахункова кількість обладнання;
З пр - прийнята кількість устаткування.
Вісь 04 Вісь 05 Балансир 10 Балансир 11
Кзагц = 0,73 / 1 = 0,73 Кзагц = 0,45 / 1 = 0,45 Кзагц = 0,43 / 1 = 0,43 Кзагц = 0,42 / 1 = 0,42
Кзагт = 1,64 / 2 = 0,82 Кзагт = 1,27 / 2 = 0,63 Кзагт = 1,50 / 2 = 0,75 Кзагт = 1,19 / 2 = 0,59
Кзагт = 1,93 / 2 = 0,96 Кзагт = 1,35 / 2 = 0,67 Кзагт = 1,21 / 2 = 0,60 Кзагт = 0,96 / 1 = 0,96
Кзагф = 1,87 / 2 = 0,93 Кзагф = 1,19 / 2 = 0,59 Кзагф = 1,40 / 2 = 0,7 Кзагф = 1,36 / 2 = 0,68
Кзагсв = 1,07 / 2 = 0,53 Кзагсв = 0,57 / 1 = 0,57 Кзагш = 1,84 / 2 = 0,92 Кзагш = 1,56 / 2 = 0,78
Кзагш = 2,38 / 2 = 0,79 Кзагш = 1,51 / 2 = 0,75 Кзагп = 0,37 / 1 = 0,37 Кзагп = 0,39 / 1 = 0,39
Кзагп = 0,73 / 1 = 0,73
Всі розрахункові дані представлені в таблиці 1.2 та таблиці 1.3.
Таблиця 1.2. Розрахунок запланованого обладнання і коефіцієнт його завантаження при однозмінному режимі роботи.
Продовження таблиці 1.2.
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра економіки, організації
та планування діяльності
підприємств
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
за курсом «ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»
на тему: «Проектування операційної
системи малого підприємства »
Проектант: студент 5 курсу групи 201-2
Олійник С.В.
Харків 2009
ВСТУП
Виробництво - це одна з трьох базових функцій будь-якої організації. Виробничий і операційний менеджмент є головним чинником в удосконаленні матеріального виробництва. Велика роль удосконалення продуктивності пов'язана з наполегливістю менеджерів, які виконують роль каталізаторів продуктивності технологічних процесів і якості споживаної вартості. Управління виробництвом та операціями - це управління об'єктами або процесами, які виробляють товари і / або надають послуги.
Операція - це перетворення споживаних ресурсів у товари і послуги. Управління виробництвом забезпечує узгодженість між операціями і виконує загальні функції, що виникають у життєдіяльності виробничої системи в цілому.
Часто управління виробництвом називають управлінням операціями. Терміни «управління операціями» і «операційний менеджмент» рівнозначні та взаємозамінні.
Найбільш важливим поняттям у менеджменті є поняття операційної системи. Операційна система - це множина всіх елементів виробничої діяльності підприємства, які взаємодіють один з одним, утворюючи певну цілісність і єдність, спрямовані на досягнення поставлених цілей. Операційна система включає наступні підсистеми: забезпечення, переробну, планування та контролю, а також має набір основних властивостей, таких як цілісність і членімость, горизонтальні і вертикальні зв'язки між елементами системи, певну організацію - комплекс всіх функцій, спрямованих на отримання прибутку.
Виробничі та операційні менеджери зобов'язані докладно знати в усіх деталях своє виробництво і організацію праці.
При проектуванні операційної системи підприємства необхідно: вибрати тип переробної системи, визначити кількість необхідного обладнання, провести розрахунок всіх типів площ, чисельності управлінського персоналу, основних і допоміжних робітників, провести раціональний розподіл функцій між працівниками, виконати розрахунок календарно-планових нормативів і побудувати графік роботи переробної підсистеми.
1. ПРОЕКТУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
Визначення типу операційної системи і розрахунок необхідної кількості обладнання
Проектування операційної системи починається з вибору типу переробної системи на основі комплексної характеристики технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених його спеціалізацією, обсягом і повторюваністю випуску виробів.
Одиничний тип виробництва - це виробництво, що характеризується малим обсягом випуску однакових виробів. Серійний тип виробництва характеризується виготовленням продукції досить широкої номенклатури, але значно більш обмеженою, ніж в одиничному виробництві. При цьому на кожному робочому місці виконується кілька деталеоперацій, що чергуються через певні проміжки часу, тобто ритмічно повторюються. У серійному виробництві виділяють великосерійне, среднесерійное і дрібносерійне виробництво. Великосерійне за своїм змістом примикає до масового виробництва, а дрібносерійне - до одиничного.
Масовий тип виробництва характеризується випуском продукції обмеженої номенклатури у великих обсягах. При цьому на кожному робочому місці постійно виконуються. Умовою масовості виробничого процесу є повнота завантаження обладнання і робочих місць. У масовому виробництві широко використовуються потокові форми роботи
Вибір типу переробної системи ми виробляємо на підставі коефіцієнта завантаження обладнання.
Для розрахунку коефіцієнта завантаження, перш за все, визначаємо трудомісткість річної програми випуску та попередньо розраховуємо необхідну кількість устаткування.
Розрахунок необхідної кількості обладнання ведеться по групах на основі трудомісткості програми виготовлення деталей по операціях. Далі розраховуються коефіцієнти завантаження обладнання по групах. За отриманими розрахунками визначається тип виробництва.
Вихідні дані
1.Номенклатура вироби: Вісь 04, Вісь 05, Балансир 10, Балансир 11.
2.Трудоемкость виготовлення деталей за операціями представлена в табл.1
3.Норма витрати матеріалів і програма випуску на рік представлено в табл.2
4.Характеристика обладнання представлена в табл.3
5.Норматіви для розрахунку.
Таблиця 1. Трудомісткість деталей по операціях
| Деталь | Трудомісткість за операціями, хв. | ||||||
| Сентро-вальна | Токарно-чорнова | Токарно-чистова | Фрезера-вальна | Свердла-льная | Шліф-вальна | Льника-вальна | |
| Вісь 04 | 1,3 | 2,9 | 3,4 | 3,3 | 1,9 | 4,2 | - |
| Вісь 05 | 1,1 | 3,1 | 3,3 | 2,9 | 1,4 | 3,7 | 1,8 |
| Балансир 10 | 1,4 | 4,8 | 3,9 | 4,5 | - | 5,9 | 1,2 |
| Балансир 11 | 1,5 | 4,2 | 3,4 | 4,8 | - | 5,5 | 1,4 |
| Деталь | Матеріал | Норма витрати на деталь, кг | Ціна матеріалу за 1 т, грн. | Програма випуску, шт |
| Вісь 04 | Сталь ст.5 | 3,1 | 820 | 72 000 |
| Вісь 05 | Сталь 35х | 3,7 | 940 | 52 200 |
| Балансир 10 | Сталь 40ХМТ | 4,5 | 1 350 | 39 600 |
| Балансир 11 | Сталь 45 ХВН | 5,1 | 1 420 | 36 000 |
| Тип верстата | Потужність двигуна, кВт | Площа на один верстат, кв.м. | Ціна, грн. |
| Фрезерно-центрувальній | 11,0 | 4,5 | 9 500 |
| Токарний | 6,8 | 4,2 | 7 900 |
| Горизонтально-фрезерувальний | 7,5 | 5,8 | 9 200 |
| Свердлильний | 3,8 | 2,9 | 5 100 |
| Шліфувальний | 7,0 | 5,3 | 10 500 |
| Полірувальний | 3,2 | 2,2 | 4 200 |
1. Ефективний фонд роботи обладнання:
· При роботі в одну зміну - 1920 станко-час/за рік;
· При роботі в дві зміни - 3840 станко-час/за рік.
2. Чисельність допоміжних робітників - 30% від основних, у т. ч. зайнятих обслуговуванням і ремонтом обладнання - 70% від загальної кількості допоміжних робітників.
3. Оплата праці основних і допоміжних робітників - погодинна з преміюванням.
4. Премія від основної з / п: - основним робітникам - 20%;
допоміжним - 10%;
керівникам і фахівцям - 30%.
5. Середньогодинна тарифна ставка: - основних робочих - 2,50 грн. / год.
допоміжних - 2,32 грн. / год.
фахівців - 3,28 грн / год.
керівника - 3,50 грн / год.
6. Бюджет часу роботи одного працівника - 1850 годин на рік.
7. Додаткова з / п - 14% від основної з / п.
8. Відрахування на соціальні потреби - 38,29% від основної та додаткової заробітної плати
9. Чисельність управлінського персоналу - 15% від основних та допоміжних робітників
10. Ціна електроенергії: - освітлювальної - 14,5 коп / кВт год
рухової - 18,0 коп / кВт год
11. Витрати освітлювальної електроенергії - 1% від витрат силовий (кВт год).
12. Коефіцієнт використання корисної площі - 0,42
13. Площа для управлінської служби - 15% від виробничої площі.
14. Додаткова площа - 15% від виробничої площі.
15. Площа складських приміщень - 10% від виробничої площі.
16. Вартість 1 м 2 площі будівлі - 480 грн.
17. Коефіцієнт використання норм виробітку - 1,1
18. Тривалість 1 переналагодження - 30 хв.
19. Допустимі витрати на переналагодження -4%
20. Кількість робочих днів у місяці - 20
21. Вартість додаткових матеріалів -5% від вартості основних.
22. Позавиробничі витрати - 4% від виробничої собівартості.
23. Запланована рентабельність продукції - 15%
24. Витрати на страхування майна -500 грн.
25. Витрати на технологічну оснастку та інструмент - 0,8% від вартості обладнання.
26. Коефіцієнт використання матеріалу - 0,89
27. Ціна 1 тонни (без ПДВ) відходів - 140 грн.
Трудомісткість річної програми випуску по деталях і операціями розраховується за формулою 1.1
Т пр. і = Т шт * N і (1.1)
де Т шт - штучний час трудомісткості операції, хв
N вип - програма випуску, шт.
Вісь 04 Вісь 05
Т пр. ц = 1.3 * 72000 = 93600 хв Т пр. ц = 1.1 * 52200 = 57200 хв
Т пр. т = 2,9 * 72000 = 208800 хв Т пр. т = 3,1 * 52200 = 161200 хв
Т пр.т = 3,4 * 72000 = 244800мін Т пр.т = 3,3 * 52200 = 171600мін
Т пр.ф = 3,3 * 72000 = 237600мін Т пр.ф = 2,9 * 52200 = 150800мін
Т пр.св = 1,9 * 72000 = 136800мін Т пр.св = 1,4 * 52200 = 72800мін
Т пр.шл = 4,2 * 72000 = 302400мін Т пр.шл = 3,7 * 52200 = 192400мін
Т пр.п = 1,8 * 52200 = 93600мін
Балансир 10Балансір 11
Т пр.ц = 1,4 * 39600 = 55440 хв Т пр.ц = 1.5 * 36 000 = 54 000 хв
Т пр.т = 4,8 * 39600 = 190080 хв Т пр.т = 4,2 * 36000 = 151200 хв
Т пр.т = 3,9 * 39600 = 154440мін Т пр.т = 3,4 * 36000 = 122400мін
Т пр.ф = 4,5 * 39600 = 178200мін Т пр.ф = 4,8 * 36000 = 172800мін
Т пр.шл = 5,9 * 39600 = 233640мін Т пр.шл = 5,5 * 36000 = 198000мін
Т пр. п = 1,2 * 39600 = 47520мін Т пр. п = 1,4 * 36000 = 50400мін
Розрахуємо потребу в обладнанні та коефіцієнт його завантаження за групами при однозмінному і двозмінному режимі роботи обладнання.
Розрахункова кількість верстатів визначається за формулою 1.2.
де F е. f - ефективний фонд роботи обладнання, ст-годину
при однозмінному режимі F е. f = 1920 ст-годину
при двозмінному режимі F е. f = 3840 ст-годину
До ВНВ - коефіцієнт виконання норм виробітку, До ВНВ = 1,1
F е. f 1см = 1920 * 60 = 115200мін F е. f * До ВНВ = 115200 * 1,1 = 126720
Вісь 04Ось 05
Срозц = 93600/126720 = 0,73 стСрозц = 57200/126720 = 0,45 ст
Срозт = 208800/126720 = 1,64 стСрозт = 161200/126720 = 1,27 ст
Срозт = 244800/126720 = 1,93 стСрозт = 171600/126720 = 1,35 ст
Срозцф = 237600/126720 = 1,87 стСроф = 150800/126720 = 1,19 ст
Срозсв = 136800/126720 = 1,07 стСрозсв = 72800/126720 = 0,57 ст
Срозш = 302400/126720 = 2,38 стСрозш = 192400/126720 = 1,51 ст
Срозп = 93600/126720 = 0,73 ст
Балансир 10 Балансир 11
Срозц = 55440/126720 = 0,43 стСрозц = 54000/126720 = 0,42 ст
Срозт = 190080/126720 = 1,50 стСрозт = 151200/126720 = 1,19 ст
Срозт = 154440/126720 = 1,21 стСрозт = 122400/126720 = 0,96 ст
Срозцф = 178200/126720 = 1,40 стСроф = 172800/126720 = 1,36 ст
Срозш = 233640/126720 = 1,84 стСрозш = 198000/126720 = 1,56 ст
Срозп = 47520/126720 = 0,37 стСрозп = 50400/126720 = 0,39 ст
Розрахункова кількість верстатів округлюється до цілих чисел і визначається прийняте кількість обладнання
Коефіцієнт завантаження обладнання розраховуємо за формулою:
де С р - розрахункова кількість обладнання;
З пр - прийнята кількість устаткування.
Вісь 04 Вісь 05 Балансир 10 Балансир 11
Кзагц = 0,73 / 1 = 0,73 Кзагц = 0,45 / 1 = 0,45 Кзагц = 0,43 / 1 = 0,43 Кзагц = 0,42 / 1 = 0,42
Кзагт = 1,64 / 2 = 0,82 Кзагт = 1,27 / 2 = 0,63 Кзагт = 1,50 / 2 = 0,75 Кзагт = 1,19 / 2 = 0,59
Кзагт = 1,93 / 2 = 0,96 Кзагт = 1,35 / 2 = 0,67 Кзагт = 1,21 / 2 = 0,60 Кзагт = 0,96 / 1 = 0,96
Кзагф = 1,87 / 2 = 0,93 Кзагф = 1,19 / 2 = 0,59 Кзагф = 1,40 / 2 = 0,7 Кзагф = 1,36 / 2 = 0,68
Кзагсв = 1,07 / 2 = 0,53 Кзагсв = 0,57 / 1 = 0,57 Кзагш = 1,84 / 2 = 0,92 Кзагш = 1,56 / 2 = 0,78
Кзагш = 2,38 / 2 = 0,79 Кзагш = 1,51 / 2 = 0,75 Кзагп = 0,37 / 1 = 0,37 Кзагп = 0,39 / 1 = 0,39
Кзагп = 0,73 / 1 = 0,73
Всі розрахункові дані представлені в таблиці 1.2 та таблиці 1.3.
Таблиця 1.2. Розрахунок запланованого обладнання і коефіцієнт його завантаження при однозмінному режимі роботи.
| Операція | Тип верстата | Вісь 04 | Вісь 05 | ||||||
| Центровальная | Фрез центр | 93600 | 0,73 | 1 | 0,73 | 57200 | 0,45 | 1 | 0,45 |
| Токарна чорнова | токарно | 208800 | 1,64 | 2 | 0,82 | 161200 | 1,27 | 2 | 0,63 |
| Токарна чистова | токарно | 244800 | 1,93 | 2 | 0,96 | 171600 | 1,36 | 2 | 0,67 |
| Фрезерна | фрезерно | 237600 | 1,87 | 2 | 0,93 | 150800 | 1,19 | 2 | 0,59 |
| Свердлильна | свердел | 136800 | 1,07 | 2 | 0,53 | 72800 | 0,57 | 1 | 0,57 |
| Шліфувальна | шліф | 302400 | 2,38 | 3 | 0,79 | 192400 | 1,51 | 2 | 0,75 |
| Полировальная | полір | - | - | - | - | 93600 | 0,73 | 1 | 0,73 |
| Разом: | = SUM (ABOVE) 1224000 | 9,62 | 12 | = SUM (ABOVE) 899600 | 7,07 | 11 | |||
| операція | Балансир 10 | Балансир 11 | ||||||||||
| Центрів | 55440 | 0,43 | 1 | 0,43 | 54000 | 0,42 | 1 | 0,42 | 260240 | 2,05 | 3 | 0,68 |
| Токарна чорнова | 190080 | 1,5 | 2 | 0,75 | 151200 | 1,19 | 2 | 0,59 | 711280 | 5,61 | 6 | 0,93 |
| Токарна чистова | 154440 | 1,21 | 2 | 0,60 | 122400 | 0,96 | 1 | 0,96 | 693240 | 5,47 | 6 | 0,91 |
| Фрезер | 178200 | 1,4 | 2 | 0,7 | 172800 | 1,36 | 2 | 0,68 | 739400 | 5,83 | 6 | 0,97 |
| Свердел | - | - | - | - | - | - | - | - | 209600 | 1,65 | 2 | 0,82 |
| Шліф | 233640 | 1,84 | 2 | 0,92 | 198000 | 1,56 | 2 | 0,78 | 926440 | 7,3 | 8 | 0,91 |
| Полір | 47520 | 0,37 | 1 | 0,37 | 50400 | 0,39 | 1 | 0,39 | 191520 | 1,5 | 2 | 0,75 |
| Разом: | 859320 | 6,75 | 10 | 748800 | 5,88 | 9 | = SUM (ABOVE) 3731720 | = SUM (ABOVE) 29,41 | 33 | |||
Розрахунки при двозмінному режимі
F е. f 2см = 3840 * 60 = 230400мін F е. f * До ВНВ = 230400 * 1,1 = 253440мін
Таблиця 1.3. Розрахунок запланованого обладнання і коефіцієнт його завантаження при двозмінному режимі роботи
| Операція | Тип верстата | Вісь 04 | Вісь 05 | ||||||
| Центровальная | Фрез центр | 93600 | 0,36 | 1 | 0,36 | 57200 | 0,22 | 1 | 0,22 |
| Токарна чорнова | токарно | 208800 | 0,82 | 1 | 0,82 | 161200 | 0,63 | 1 | 0,63 |
| Токарна чистова | токарно | 244800 | 0,96 | 1 | 0,96 | 171600 | 0,67 | 1 | 0,67 |
| Фрезерна | фрезерно | 237600 | 0,93 | 1 | 0,93 | 150800 | 0,59 | 1 | 0,59 |
| Свердлильна | свердел | 136800 | 0,53 | 1 | 0,53 | 72800 | 0,28 | 1 | 0,28 |
| Шліфувальна | шліф | 302400 | 1,19 | 2 | 0,59 | 192400 | 0,75 | 1 | 0,75 |
| Полировальная | полір | - | - | - | - | 93600 | 0,36 | 1 | 0,73 |
| Разом: | = SUM (ABOVE) 1224000 | 4,79 | 7 | = SUM (ABOVE) 899600 | 3,5 | 7 | |||
| операція | Балансир 10 | Балансир 11 | ||||||||||
| Центрів | 55440 | 0,21 | 1 | 0,21 | 54000 | 0,21 | 1 | 0,21 | 260240 | 1,02 | 2 | 0,51 |
| Токарна чорнова | 190080 | 0,75 | 1 | 0,75 | 151200 | 0,59 | 1 | 0,59 | 711280 | 2,8 | 3 | 0,93 |
| Токарна чистова | 154440 | 0,6 | 1 | 0,6 | 122400 | 0,48 | 1 | 0,48 | 693240 | 2,7 | 3 | 0,91 |
| Фрезер | 178200 | 0,7 | 1 | 0,7 | 172800 | 0,68 | 1 | 0,68 | 739400 | 2,91 | 3 | 0,97 |
| Свердел | - | - | - | - | - | - | - | - | 209600 | 0,82 | 1 | 0,82 |
| Шліф | 233640 | 0,92 | 1 | 0,92 | 198000 | 0,78 | 1 | 0,78 | 926440 | 3,65 | 4 | 0,91 |
| Полір | 47520 | 0,18 | 1 | 0,18 | 50400 | 0,19 | 1 | 0,19 | 191520 | 0,75 | 1 | 0,75 |
| Разом: | 859320 | 3,36 | 6 | 748800 | 6 | = SUM (ABOVE) 3731720 | 14,65 | = SUM (ABOVE) 17 | ||||
Кзобщ = 29,41 / 33 = 0,89
Розрахуємо коефіцієнт завантаження при двозмінному режимі роботи:
Кзобщ = 14,65 / 17 = 0,86
На підставі коефіцієнтів завантаження обладнання уточнюється тип виробництва. Для масового типу - К з. повинен бути не нижче 85-90%, для серійного - не нижче 65-75%. Таким чином, і при однозмінному режимі роботи тип виробництва масовий, і при двозмінному - масовий.
На вибір варіанту режиму роботи істотний вплив роблять:
- Вартість площ;
- Вартість обладнання;
- Витрати на рухову електроенергію.
Той варіант, витрати по якому будуть мінімальними, буде найбільш прийнятний.
Вартість обладнання
Таблиця 1.4. Вартість обладнання
| Найменування устаткування | Ціна едініцигрн. | Однозмінний режим | Двозмінний режим | ||
| Кількість одиниць | Вартість обладнання грн. | Кількість одиниць | Вартість обладнаний грн. | ||
| Фрезерно-центровальний | 9500 | 3 | 28500 | 2 | 19000 |
| Токарний | 7900 | 12 | 94800 | 6 | 47400 |
| Горизонтально-фрезерний | 9200 | 6 | 55200 | 3 | 27600 |
| Свердлильний | 5100 | 2 | 10200 | 1 | 5100 |
| Шліфувальний | 10500 | 8 | 84000 | 4 | 42000 |
| Полірувальний | 4200 | 2 | 8400 | 1 | 4200 |
| Разом | = SUM (ABOVE) 33 | = SUM (ABOVE) 281100 | = SUM (ABOVE) 17 | = SUM (ABOVE) 145300 | |
| Тип верстата | Площа на 1 верстат, м 2 | Однозмінний режим | Двозмінний режим | ||||||
| Кількість ст | Загальна площа, м 2 | ціна 1 м 2 | Заг вар | Кількість верстатів | Загальна площа, м 2 | ціна 1м 2 | обш вар | ||
| Фрезерно-центровальний | 4,5 | 3 | 13,5 | 480 | 6480 | 2 | 9 | 480 | 4320 |
| Токарний | 4,2 | 12 | 50,4 | 480 | 2419,2 | 6 | 25,2 | 480 | 12096 |
| Горизонтально-фрезерний | 5,8 | 6 | 34,8 | 480 | 16704 | 3 | 17,4 | 480 | 8352 |
| Свердлильний | 2,9 | 2 | 5,8 | 480 | 2784 | 1 | 2,9 | 480 | 1392 |
| Шліфувальний | 5,3 | 8 | 42,4 | 480 | 20352 | 4 | 21,2 | 480 | 10176 |
| Полірувальний | 2,2 | 2 | 4,4 | 480 | 2112 | 1 | 2,2 | 480 | 1056 |
| Разом | 33 | = SUM (ABOVE) 151,3 | = SUM (ABOVE) 50851,2 | 17 | = SUM (ABOVE) 77,9 | = SUM (ABOVE) 37392 | |||
| Найменування обладнання | Потужність ел.двигуном, кВт | Однозмінний режим | Двозмінний режим | ||
| Кількість одиниць | Сумарна потужність кВт | Кількість одиниць | Сумарна потужність, кВт | ||
| Фрезерно-центровальний | 11,0 | 3 | 33 | 2 | 22 |
| Токарний | 6,8 | 12 | 81,6 | 6 | 40,8 |
| Горизонтально-фрезерний | 7,5 | 6 | 45 | 3 | 22,5 |
| Свердлильний | 3,8 | 2 | 7,8 | 1 | 3,8 |
| Шліфувальний | 7,0 | 8 | 56 | 4 | 28 |
| Полірувальний | 3,2 | 2 | 6,4 | 1 | 3,2 |
| Разом | 33 | = SUM (ABOVE) 229,8 | = SUM (ABOVE) 17 | = SUM (ABOVE) 120,3 | |
де З вп - ціна рухової енергії - 0,18 грн. за 1 кВт * год
F е. f - ефективний фонд часу роботи за рік, год.
W dv -Сумарна встановлена потужність
1,3 - коефіцієнт, що враховує втрати енергії за
технічних причин
У tn I = 0,18 * 1,3 * 1920 * 229,8 = 103244,5 грн.
У tnII = 0,18 * 1,3 * 3840 * 120,3 = 108096,7 грн
Використовуючи отримані дані, порівняємо загальну сумарну вартість робіт при однозмінному і двозмінному режимах роботи.
Таблиця 1.7 Порівняльні дані для вибору режиму роботи.
| Показник | Одна зміна | Дві зміни |
| 1. Коефіцієнт завантаження обладнання | 0,89 | 0,86 |
| 2. Вартість верстатів, грн. | 281100 | 145300 |
| 3. Вартість площі, грн. | 50851,2 | 37392 |
| 4. Вартість рухової енергії, грн. | 103244,5 | 108096,7 |
| РАЗОМ витрат, грн | 435195,7 | 290788,7 |
Таким чином витрати по другому варіанту менше, тобто робота при двозмінному режимі є більш доцільною, ніж при однозмінному .. Значить, на підприємстві приймаємо двозмінну роботу.
Коефіцієнт завантаження обладнання при двозмінному режимі роботи дорівнює 0,86, тому тип виробництва є масовим.
1.2 Розрахунок необхідної площі
Далі визначається виробнича площа, допоміжна, складська, необхідна для управлінських служб.
Sосн = Sпр / К ісп.пл
Так як коефіцієнт використання корисної площі дорівнює 0,42, то виробнича площа дорівнює при двозмінному режимі:
Sосн = 77,9 / 0,42 = 185,47 м 2
Допоміжна площа становить 15% від виробничої площі
Sвсп = 185,47 * 0,15 = 27,82 м 2
Площа складських приміщень - 10% від виробничої площі
Sскл = 185,47 * 0,1 = 18,54 м 2
Площа управлінських служб - 15% від виробничої площі
Sупр = 185,47 * 0,15 = 27,82 м 2
Загальна площа:
Sобщ = Sосн + Sвсп + Sскл + Sупр
Sобщ = 185,47 +27,82 +18,54 +27,82 = 259,65 м 2
1.3 Розрахунок кількості працівників
Розрахунок чисельності працівників ведеться за категоріями. Чисельність основних робітників розраховується на підставі даних про трудомісткість виробничої програми на рік Т пр j і корисного фонду робочого часу одного працівника F по i з урахуванням коефіцієнта виконання норм виробітку До вн.
ΣТпр = 3731720/60 = 62195,3 годину
Чосн =
Чисельність допоміжних робітників, фахівців і керівників встановлюється укрупнено, а потім розділяється по спеціальностях на підставі інформації про вид діяльності підприємства.
Допоміжні робітники складають 30% від основних робочих
Ч доп. = 31 * 0,3 = 9,3 ≈ 10 чол.
Чисельність зайнятих обслуговуванням і ремонтом обладнання становить 70% від загальної чисельності допоміжних робітників
Ч рем .= 10 * 0,7 = 7 чол.
Чисельність управлінського персоналу становить 15% чисельності основних і допоміжних робітників.
Ч упр .= (31 +10) * 0,15 = 6,15 ≈ 7 чол.
Разом загальна чисельність:
Ч заг .= Ч осн. + Ч доп. + Ч упр .= 1931 +10 +7 = 48 чол.
1.4 Проектування оргструктури управління підприємством
Розрахувавши чисельність працівників, проектуємо виробничу структуру управління підприємством.
Керує підприємством директор, який здійснює загальне керівництво і виконує наступні управлінські функції:
- Представляє підприємство у всіх господарських і державних установах;
- Видає накази у відповідності до законодавства та статуту підприємства;
- Розпоряджається майном підприємства;
- Укладає договори зі сторонніми організаціями;
- Розпоряджається грошовими коштами на рахунках;
- Здійснює наймання і звільнення працівників;
- Розподіляє обов'язки між підлеглими, становить посадові інструкції;
- Накладає на працівників стягнення або визначає заходи заохочення за хорошу роботу;
- Розробляє стратегію діяльності підприємства;
- Розробляє короткострокові і довгострокові плани;
- Організовує виробничий процес;
- Займається інвестиційної та інноваційної діяльності;
- Здійснює контроль за виконанням прийнятих рішень.
Інженер-технолог здійснює таку діяльність:
- Розробляє і удосконалює технологічний процес виготовлення продукції;
- Вживає заходів щодо підвищення якості обробки виробів та зниження витрат на обробку;
-Контролює дотримання техніки безпеки на робочих місцях
- Розробляє і впроваджує планові нормативи виробництва продукції і роботи обладнання;
- Контролює пооперационное якість обробки продукції на робочих місцях;
- Здійснює вхідний контроль якості що надходять на підприємство і інших ресурсів;
- Проводить сертифікацію продукції, що випускається;
- Веде облік недоліків якості продукції та розробляє заходи щодо їх усунення;
Бухгалтер-економіст здійснює таку діяльність:
- Веде облік надходження та витрачання матеріальних, фінансових та інших видів ресурсів на підприємстві;
- Складає різні види звітів і балансів - місячного, квартального, річного;
- Проводить фінансовий аналіз діяльності підприємства;
- Веде всю бухгалтерську і господарську документацію;
- Надає фінансові звіти керівників підприємства, а також державним і місцевим господарським органам;
- Здійснює фінансові операції підприємства;
- Розраховує і виплачує заробітну плату
- Розробляє плани доходів і витрат підприємства;
- Контролює надходження на розрахунковий рахунок грошових коштів та порядок їх витрачання;
- Забезпечує отримання та повернення кредитів, забезпечує виплату податків до бюджету.
- Здійснює перспективне річне і квартальне техніко-економічне планування;
- Аналізує роботу підприємства;
- Розраховує основні техніко-економічні результати виробничої діяльності підприємства і аналізує їх;
Начальник цеху-здійснює таку діяльність:
- Здійснює оперативне управління виробництвом і персоналом;
-Розпоряджається майном цеху
-Збут готової продукції
- Розподіляє виробничі завдання;
Майстер здійснює таку діяльність:
- Організовує та контролює хід виконання виробничих завдань;
- Забезпечує трудову і виробничу дисципліну;
- Не допускає порушення норм техніки безпеки;
- Інструктує робітників по основній роботі і технічних питань;
- Надає професійну допомогу робітникам;
- Стежить за справністю обладнання, інструментів і пристосувань;
- Стежить за якістю продукції і робіт.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМОЮ
2.1 Визначення форми організації виробництва
Проектування організації оперативного управління ведеться на основі виданого планувального рішення переробної підсистеми і визначення форми організації виробництва.
Оперативне управління операційної підсистемою є важливою складовою частиною керівництва виробничою діяльністю підприємства. Мета цієї системи - забезпечення економічно ефективної реалізації цілей підприємства.
Оперативне управління включає функції: командного планування, регулювання ходу виробництва, рознарядки робіт, контроль термінів їх виконання. Оперативне управління може бути розглянуто як самостійна система, що включає основні елементи:
об'єкт управління - планування;
оперативний облік - контроль і аналіз;
регулювання.
Організацією оперативного управління на підприємствах займаються виробничо - диспетчерські відділи (ПДС), а в цехах - ПДБ або планово - розподільчі бюро. Організація оперативного управління операційною системою залежить від сукупного попиту на продукцію підприємства.
Під формою організації виробництва розуміється ступінь його спеціалізації, при якій продукція (її частину або окремі операції і деталі) виготовляються на окремих підприємствах (цехах, дільницях).
Розрізняють предметну, технологічну, подетальної і функціональну форми організації виробництва.
При предметній формі організації виробництва підприємство випускає закінчені вироби, які складаються з складальних одиниць і комплексів.
При технологічній формі виділяються окремі стадії виробничого процесу.
При подетальної формі цех і ділянки спеціалізуються на виготовленні окремих деталей. Ця форма є поєднанням предметної та технологічної і застосовується при досить великих обсягах випуску продукції.
Функціональна форма характеризується спеціалізацією на роботах, пов'язаних з обслуговуванням виробництва.
У залежності від способу поєднання елементів виробничого процесу в просторі (розміщення обладнання, робочих місць) і в часі (послідовний, паралельний, послідовно-паралельний вид передачі предметів праці), розрізняють потокове і не потокове виробництво.
У не потоковому виробництві обладнання та робочі місця розміщуються за однорідними технологічним групам або з урахуванням обробки однорідних за конструкцією і розмірами деталей.
У поточному виробництві обладнання та робочі місця розміщуються по ходу технологічного процесу обробки деталей.
Організація виробничого процесу в просторі визначається плануванням розташування обладнання та робочих місць, дільниць і цехів і залежить від виду продукції, її кількості та технології виготовлення.
При предметно-груповій формі організації виробництва створюються виробничі ділянки, спеціалізовані з предметів, які можуть бути предметно-замкнутими. На предметно - замкнутих ділянках повинні виконуватися все від першої до останньої операції, необхідні для повної обробки деталей. Замкнути повністю процес виготовлення на всій ділянці в деяких випадках не вдається через умови праці чи з-за завантаження обладнання. У цьому випадку може бути допущена певна кооперація з іншими ділянками. Предметно-замкнуті ділянки не завжди є адміністративними одиницями. Кілька предметно-замкнутих ділянок може бути укладена в один адміністративно-виробничий ділянку. Номенклатура деталей, оброблюваних на предметно-замкнутому ділянці значно менше, ніж на будь-якому технологічному ділянці. Для створення предметно-замкнутих ділянок потрібно іноді переглянути конструкцію і технологію виготовлення деталей з метою уніфікації та нормалізації деталей і типізації технологічних процесів, а також з метою найкращої розстановки обладнання (робочих місць). При цьому потрібно тверде закріплення операцій за робочими місцями, що призводить до масовості виробництва, підвищенню продуктивності праці, скорочення тривалості виробничого циклу обробки деталей, скорочення незавершеного виробництва, а також до зниження собівартості продукції.
На предметно-замкнених ділянках обробляються конструктивно і технологічно однотипні деталі на універсальному обладнанні. При цьому підвищується відповідальність робітників і майстрів за якісне та своєчасне виконання планових завдань, спрощується оперативно-виробниче планування, що призводить до поліпшення техніко-економічних показників роботи дільниць і цеху в цілому. Створення предметно-замкнених ділянок сприяє розширенню типізації технологічних процесів, викликає появу передумов до переходу в умовах масового виробництва до потоковим методів виробництва.
Так як у нас тип виробництва масовий і виготовляються закінчені вироби, схему планування приймаємо предметну.
2.2 Розрахунок календарно-планових нормативів
Календарно - планові нормативи є науковою базою організації оперативного планування. На їх основі будуються календарні стандарт-плани (плани-графіки). Календарно - планові нормативи повинні базуватися на технічно обгрунтованих нормах часу, передової технології, організації виробництва і праці.
Календарно - планові нормативи - сукупність норм і нормативів по найбільш ефективній організації виробничого процесу в часі та просторі на основі раціональних принципів його організації. Календарно-планові нормативи зумовлюють економічно доцільний порядок руху заготовок, деталей і складальних одиниць у часі і просторі за операціями технологічного процесу обробки і збірки, що сприяє досягненню ритмічності виробництва і рівномірності випуску продукції, підвищенню багатьох техніко-економічних показників діяльності підприємства.
Склад календарно - планових нормативів специфічний для кожного типу організаційної системи. У масовому виробництві ВПП має відносно стійкий характер, зазвичай встановлюється на рік і корегується зі зміною організаційно-технологічних умов. Величина партії деталей є основним ВПП, від якого залежать всі інші. З величиною партії пов'язаний інший ВПП - періодичність запуску-випуску, а також тривалість виробничого циклу виготовлення партії деталей. Попутно виробляємо закріплення деталей за обладнанням, розраховуємо трудомісткість виготовлення.
Підприємство працює в 2 зміни тривалістю по 8 годин. У місяці приймаємо 20 робочих дня. Відсоток допустимих витрат часу на переналагодження устаткування становить 4% (
Розрахунок трудомісткості деталей Ті визначається як сума всього технологічного час по всіх операціях
Програма випуску деталей за місяць Ni визначається по кожній деталі річна програма розділити на 12 місяців
Розрахуємо календарно-планові нормативи.
Частка трудомісткості програми в сумарної трудомісткості виготовлення всіх деталей визначається за формулою 2.1:
Δi = Ni * Ті / Σ Ni * Ті (2.1)
Тривалість виконання планового завдання з конкретної деталі визначається за формулою 2. 2:
де
де 20 - кількість робочих днів у місяці
8 - кількість годин у зміні
2 - кількість змін
60 - кількість хвилин в годині
Тривалість виконання планового завдання з конкретної деталі за зміну визначається за формулою 2.3:
Приватний такт визначається за формулою 2.4:
ri =
Розрахункова кількість робочих місць визначається за формулою 2.5:
Прийняте кількість робочих місць (
Коефіцієнт завантаження визначаємо за формулою 2.6:
Величину партії деталі визначаємо за формулою 2.7:
ni = П * (1-λ) / λ * ri (2.7)
де
П = 19 200 * 0,04 / 4 = 192мін
Розрахункову періодичність запуску-випуску партії визначаємо за формулою 2.8:
Прийняту періодичність запуску-випуску партії (Piпр) приймаємо виходячи з розрахункової тривалості.
Кількість запусків-випусків партії визначаємо за формулою 2.9:
КЗВ = 20 / Piпр (2.9)
Визначаємо тривалість обробки за формулою 2.10
Fобр =
Де ПСМ-час на переналагодження за зміну ПСМ = 192/480 = 0,4
Fобрось04 =
Fобрбал10 =
Всі розрахунки представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. Календарно-планові нормативи.
| Деталь | Ni шт | хв | Ni * | |||||
| Вісь 04 | 6000 | 17 | 102000 | 0,32 | 5898 | 12,2 | 1 | 17 |
| Вісь 05 | 4 350 | 17,3 | 75255 | 0,24 | 4 423 | 9,2 | 1.02 | 16.9 |
| Балансир 10 | 3300 | 21,7 | 71610 | 0,23 | 4239 | 8,8 | 1.28 | 16.9 |
| Балансир 11 | 3 000 | 20,8 | 62400 | 0,2 | 3686 | 7,6 | 1,23 | 16.9 |
| РАЗОМ: | = SUM (ABOVE) 16650 | = SUM (ABOVE) 76,8 | = SUM (ABOVE) 311265 | = SUM (ABOVE) 0,99 | = SUM (ABOVE) 7925 | = SUM (ABOVE) 37,8 |
| Деталь | Спр шт | Рi, шт | Piпр шт | |||||
| Вісь 04 | 17 | 1 | 4608 | 4,68 | 5 | 4 | ||
| Вісь 05 | 17 | 0,99 | 4608 | 4,87 | 5 | 4 | ||
| Балансир 10 | 17 | 0,99 | 3686,4 | 4,91 | 5 | 4 | ||
| Балансир 11 | 17 | 0,99 | 3746 | 4,74 | 5 | 4 | ||
При побудові стандарт-плану необхідно дотримуватися наступних умов:
- Партію деталей слід запускати в обробку з початку зміни, і верстат завантажувати по можливості на всю зміну;
- Намагатися максимально скоротити тривалість циклу обробки партії деталей, для чого там, де це можливо, використовувати паралельно-послідовний вид руху деталей;
- Суворо дотримуватися встановленої періодичності запуску-випуску партії деталей за окремими операціями;
- В першу чергу будувати стандарт-план для найбільш трудомістких і багатоопераційних деталей.
За графіком визначаємо:
тривалість виробничого циклу місяця склала 40 змін;
На підставі стандарт-плану визначається тривалість виробничого циклу виготовлення деталей. Стандарт-план представлений на аркуші 2.
3. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
3.1. Розрахунок витрат матеріалів.
Розрахунки техніко-економічних показників операційної системи проводяться на річну виробничу програму і починаються з визначення витрат на основні матеріали в натуральному та вартісному вираженні.
Розрахунок вартості основних матеріалів представлений в таблиці 3.1.
Вартість основних матеріалів на річну програму складає 865857 грн.
Вартість допоміжних матеріалів встановлюється укрупнено (5% від вартості основних матеріалів).
Вартість допоміжних матеріалів:
865857 * 0,05 = 43292,85 грн.
При розрахунку вартості відходів враховується, що матеріал використовується на 89%, отже відсоток відходів складе 11% ..
Розрахунок вартості відходів представлений у таблиці 3.2.
Вартість відходів становить 11982 грн.
Таблиця 3.1. Розрахунок вартості основних матеріалів
| Найменування матеріалу | Витрата основних матеріалів, кг | Усього витрат на рік, тн | Ціна за 1 тн., Грн. | Вартість на річну програму | |||||||
| Вісь 04 | Вісь 05 | Балансир 10 | Балансир 11 | ||||||||
| на оди | на рік | на один. | на рік | на один. | на рік | на один. | на рік | ||||
| Ст 5 | 3,1 | 223200 | 223,200 | 820 | 183024 | ||||||
| Ст 35х | 3,7 | 193 140 | 193,140 | 940 | 181551 | ||||||
| Ст 40ХМТ | 4,5 | 178200 | 178,200 | 1350 | 240570 | ||||||
| Ст 45 ХВН | 5,1 | 183 600 | 183,600 | 1420 | 260712 | ||||||
| РАЗОМ: | = SUM (ABOVE) 778,14 | = SUM (ABOVE) 865857 | |||||||||
| Найменування матеріалу | Витрата основних матеріалів, кг | Всього відходів на рік, тн | Ціна за 1 тн., Грн. | Вартість на річну програму | |||||||
| Вісь 04 | Вісь 05 | Балансир 10 | Балансир 11 | ||||||||
| на один. | на рік | на один. | на рік | на один. | на рік | на один. | на рік | ||||
| Ст 5 | 0,34 | 24,55 | 24,55 | 140 | 3437 | ||||||
| Ст 35х | 0,4 | 21,24 | 21,24 | 140 | 2974 | ||||||
| Ст 40ХМТ | 0,49 | 19,6 | 19,6 | 140 | 2744 | ||||||
| Ст 45 ХВН | 0,56 | 20,1 | 20,1 | 140 | 2827 | ||||||
| РАЗОМ: | = SUM (ABOVE) 85,49 | = SUM (ABOVE) 11982 | |||||||||
Розрахунок заробітної плати виконується на основі певної чисельності працівників за категоріями. По кожній категорії на основі врахування системи оплати праці (погодинної з преміюванням) визначається зарплату на основі наведених нижче нормативних даних.
Заробітна плата за тарифом визначається за формулою:
З / П т = Т ст .* З раб .* F підлогу. , (3.1)
де Т ст .- годинна тарифна ставка, грн.
основних робітників - 2,50 грн. допоміжних = 2,32 грн.
фахівців - 3,28 грн. керівника - 3,50 грн.
З раб .- кількість робітників у категорії, чол.
F підлогу .- корисний фонд часу одного працівника, 1850 год. на рік
Премія працівникам від основної зарплати становить:
основним працівникам 20%
допоміжним 10%
керівникам і фахівцям 30%
Додаткова заробітна плата становить 14% від основної заробітної плати (премія + тариф).
Фонд оплати праці визначається за формулою:
ФОП = З / П т. + Пр. + Доп. З / П (3.2.)
де Пр - премія працівникам
Доп. З / П - додаткова заробітна плата.
Середньорічна зарплата = ФОП / чисельність персоналу
Середньомісячна зарплата = середньорічна зарплата / 12 місяців
Розрахунки фонду оплати праці наведено в таблиці 3.3.
ΣТпрi = 3731720/60 = 62195,3 годину
62195,3 * 2,5 = 155488,3 гр-зарпла. за тарифом основних робочих
Таблиця 3.3. Розрахунок фонду оплати праці
| Елементи ФОП | Заробітна плата за категоріями, грн. | ||||
| основні робочі | вспомогат. робочі | управління | Всього | ||
| фахівці | керівник | ||||
| Заробітна плата за тарифом | 155488,3 | 42920 | 18204 | 25900 | 242512 |
| Премії | 31097 | 4292 | 5461 | 7770 | 48620 |
| Доп. з / пл | 26121 | 6609 | 3313 | 4713,8 | 40756 |
| Всього ФОП | 212706 | 53821 | 26978 | 38383,8 | 331888 |
| Чисельність персоналу, чол | 31 | 10 | 3 | 4 | 48 |
| Середня з / пл | - | - | - | - | - |
| річна | 6861,4 | 5 382,17 | 8 992,7 | 9 595,9 | 6914,3 |
| місячна | 571,7 | 448,51 | 749,3 | 799,6 | 576,1 |
Для складання кошторису витрат на виробництво необхідно розрахувати витрати на утримання та експлуатацію устаткування (РСЕО) і витрати на управління (загальногосподарські витрати).
РСЕО складається з наступних елементів витрат:
- Вартість допоміжних матеріалів;
- Вартість силової енергії;
- ФОП допоміжних робітників;
- Відрахування на соціальні потреби;
- Вартість оснащення та інструменту (0,8% від вартості обладнання);
- Амортизація обладнання і площ (крім управлінської).
Загальновиробничі витрати складаються з:
-Матеріальні витрати на освітлення;
-ФОП управлінського персоналу, в тому числі керівника;
-Відрахування на соціальні потреби;
-Амортизація управлінської площі.
Витрати на освітлювальну енергію встановлюються укрупнено (1% від силової енергії).
В з дв. . = В з д .* 0,01 = 108096,7 * 0,01 = 1080,9 кВт.
Вартість освітлювальної енергії:
Ц осв .= 1080,9 * 0,145 = 156,7 грн.
Сумарні річні витрати на електроенергію:
Ц рік. = Ц сил. + Ц осв .= 108096,7 + 156,7 = 108253,4 грн.
Вартість оснащення та інструменту становить 0,8% від вартості обладнання:
145300 * 0,008 = 1162,4 грн
Розрахунок амортизації.
Для розрахунку витрат на утримання та експлуатацію обладнання і загальногосподарських витрат ми розраховуємо амортизацію обладнання і будівлі.
Нарахування амортизації проводиться щокварталу за ставкою 6%
Розрахунок амортизації обладнання табл. 3.4.
Табл.3.4 Амортизації обладнання
Амортизація нараховується за ставкою 2% щоквартально
Розрахунок амортизації будівель табл. 3.5.
Табл. 3.5.
Таким чином ми закінчили розрахунки, необхідні для складання кошторису витрати загальногосподарські витрати та інші статті витрат.
Таблиця 3.6. Кошторис витрат на виробництво, грн.
Калькуляція собівартості виробів ведеться по 12 статтям витрат щодо кожного виробу. Прямі статті пов'язані з конкретними видами вироби і визначаються прямим рахунком. Непрямі витрати поділяються на вироби згідно з розрахованими калькуляційними відсотками.
1. Витрати на сировину і матеріали на одиницю виробу визначаємо за формулою:
де З мат i-вартість сировини і матеріалів, що припадають на одиницю i-го виробу, грн.
Р мат i - витрата матеріалу на одиницю виробу, кг.
Ц мат i - ціна однієї тонни матеріалу, грн.
Вісь 04: Змат =
Балансир 10: Змат =
2. Зворотні відходи розраховуємо за формулою:
де: Р мат - витрата матеріалу на одиницю виробу, кг;
До відхо - коефіцієнт відходів рівний 11%;
Ц відхо - ціна 1 т відходів (140 грн.).
Таким чином:
Вісь 04: Зотх =
Балансір10: Зотх =
Балансир 11:
3. Основна заробітна плата розраховується за формулою:
де t шт i-норма часу на виготовлення i-го виробу, хв.
Т ст - годинна тарифна ставка основного робітника, грн. (2,50);
До пр - коефіцієнт, що враховує премії (1,2).
ЗПосн.Ось 04 =
ЗПосн.Балансір10 =
4. Додаткова заробітна плата становить 14% від основної, що припадає на одиницю виробу:
ЗПдопОсь04 =
ЗПдопБалансір10 =
5. Відрахування на соціальні заходи 38,29% від суми основної та додаткової заробітної плати.
ОтчОсь04 = 0,3829 * (0,85 +0,11) = 0,36 грн
ОтчБалансір10 = 0,3829 * (1,08 +0,15) = 0,47 грн
6. Витрати (питомі непрямі витрати) на РСЕО.
За базу розподілу РСЕО по виробах береться стаття «Основна зарплата основних робітників».
Відсоток РСЕО розраховується за формулою:
де РСЕО - сумарний розмір РСЕО на всю програму, грн.
з / п осн - основна заробітна плата основних робітників на всю програму випуску, грн.
% РСЕО =
РСЕООсь04 =
РСЕОБалансір10 =
7. Загальногосподарські витрати на одиницю виробу складуть:
% Общ.расх =
Відсоток загальногосподарських витрат складе:
% Общ.расх =
Общ.расхОсь04 =
Общ.расхОсь05 =
8. Виробнича собівартість визначається як сума статей: сировина і матеріали, основна зарплата, додаткова зарплата, відрахування на соціальні потреби, РСЕО, загальногосподарські витрати - за вирахуванням зворотних відходів.
Пр.с/сОсь04 = (2,5 +0,85 +0,11 +0,36 +0,6 +0,3) -0,05 = 4,67 грн
Пр.с/сОсь05 = (3,48 +0,87 +0,12 +0,38 +0,62 +0,3) -0,06 = 5,71 грн
Пр.с/сБалансір10 = (6,1 +1,08 +0,15 +0,47 +0,77 +0,38) -0,07 = 8,88 грн
Пр.с/сБалансір11 = (7,24 +1,04 +0,15 +0,46 +0,74 +0,36) -0,08 = 9,91 грн
9. Позавиробничі витрати становлять 4% від виробничої собівартості.
Вн.расх.Ось04 = 4,67 * 0,04 = 0,18 гр
Вн.расх.Ось05 = 5,71 * 0,04 = 0,22 гр
Вн.расх.Балансір10 = 8,88 * 0,04 = 0,35 гр
Вн.расх.Балансір11 = 9,91 * 0,04 = 0,39 гр
10. Повна собівартість виробу дорівнює сумі виробничої собівартості і позавиробничих витрат.
Полная.с/с.Ось04 = 4,67 +0,18 = 4,85 гр
Полная.с/с.Ось05 = 5,71 +0,22 = 5,93 гр
Полная.с/с.Балансір10 = 8,88 +0,35 = 9,23 гр
Полная.с/с.Балансір11 = 9,91 +0,39 = 10,3 гр
11. Прибуток становить 15% від повної собівартості.
ПОсь04 = 4,85 * 0,15 = 0,72 гр
ПОсь05 = 5,93 * 0,15 = 0,88 гр
ПБалансір10 = 9,23 * 0,15 = 1,38 гр
ПБалансір11 = 10,3 * 0,15 = 1,54 гр
12. Оптова ціна визначається як сума повної собівартості і прибутку по кожному виробу:
ЦОсь04 = 4,85 +0,72 = 5,57 грн
ЦОсь05 = 5,93 +0,88 = 6,81 грн
ЦБалансір10 = 9,23 +1,38 = 10,61 грн
ЦБалансір11 = 10,3 +1,54 = 11,84 грн
Результати розрахунків представлені в таблиці 3.7
Обсяг товарної продукції визначається твором оптової ціни на програму випуску:
ТПОсь04 = 5,57 * 72000 = 401040грн
ТПОсь05 = 6,81 * 52200 = 355482грн
ТПБалансір10 = 10,61 * 39 600 = 420156грн
ТПБалансір11 = 11,84 * 36 000 = 426240грн
ΣТП = 401040 +354120 +420156 +426240 = 1601556грн
Таблиця 3.7. Калькуляція собівартості продукції.
Розрахуємо отриманий прибуток по всій програмі випуску:
ΣПОсь04 = 0,72 * 72000 = 51840грн
ΣПОсь05 = 0,88 * 52200 = 45936грн
ΣПБалансір10 = 1,38 * 39600 = 54648грн
ΣПБалансір11 = 1,54 * 36000 = 55440грн
ΣП = 51840 +45936 +54648 +55440 = 207864грн
Розрахуємо собівартість по всій програмі випуску виробів:
С/сОсь04 = 4,85 * 72000 = 349200грн
С/сОсь05 = 5,93 * 52200 = 309546грн
С/сБалансір10 = 9,23 * 39600 = 365508грн
С/сБалансір11 = 10,3 * 36 000 = 370800грн
ΣС = 349200 +309546 +365508 +370800 = 1395054грн
Визначимо рентабельність продукції:
Р =
Визначимо витрати на 1 грн. товарної продукції:
Зм =
Визначимо продуктивність праці:
ПТ =
ВИСНОВОК
Спроектована мале підприємство випускає вироби - вісь 04, вісь 05, балансір10 і балансир 11.
Отримано такі основні дані по підприємству:
- За результатами розрахунку та їх аналізу обраний масової тип виробництва, багатопредметної безперервно-потокове виробництво;
- Робота підприємства здійснюється у дві зміни по 8 годин кожна;
- Чисельність працівників наступна: основні робітники - 31 чол., Допоміжні робітники - 10 чол., Управлінський персонал - 7чел.
- За результатами розрахунків календарно-планових нормативів побудований стандарт-план (план-графік) роботи переробної системи;
Таким чином, рентабельність підприємства становить 14,9%, виробництво виробів приносить підприємству прибуток за рік у розмірі 207864 грн., Витрати на 1грн. товарної продукції становлять 0,87 грн.
Тобто спроектована операційна система і виробнича діяльність підприємства в цілому ефективна. У результаті розрахунку техніко-економічних показників системи робимо висновок, що проектуються операційна система і виробнича діяльність підприємства прибуткова і ефективна.
Список літератури
1. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з курсу "Операційній менеджмент" для студентів спеціальності 8.050201 усіх форм навчання / Укл. В.Й. Іванова. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. - 16 с.
2. Організація, планування і управління машинобудівним виробництвом. / Б.М. Родіонов, Н.А. Саломатін. - М.: Машинобудування, 1989.-328с
3. Соколіцин С.А., Кузін Б.І. Організація і оперативне управління машинобудівним виробництвом. - Л.: Машинобудування, Ленінград. відділення, 1988.-528с
4. Курочкін А. С. Операційний менеджмент: Учеб. Посібник.-К МАУП, 2000 - 144с.
5. Мінаєв Е.С., Агєєва Н.Г., Абата Дага А. Управління виробництвом та операціями :17-модульна програма для менеджерів. «Управління розвитком організації». - М.: ИНФРА-М, 2000.
6. Гелловей Л. Операційний менеджмент. Принципи та практика. -СПб. Пітер, 2000.-320с.
Ц рік. = Ц сил. + Ц осв .= 108096,7 + 156,7 = 108253,4 грн.
Вартість оснащення та інструменту становить 0,8% від вартості обладнання:
145300 * 0,008 = 1162,4 грн
Розрахунок амортизації.
Для розрахунку витрат на утримання та експлуатацію обладнання і загальногосподарських витрат ми розраховуємо амортизацію обладнання і будівлі.
Нарахування амортизації проводиться щокварталу за ставкою 6%
Розрахунок амортизації обладнання табл. 3.4.
Табл.3.4 Амортизації обладнання
| № кв | Початкова вартість | Амортизаційних. відрахування | Залишкова вартість |
| 1 | 145300 | 8718 | 136582 |
| 2 | 136582 | 8194 | 128387 |
| 3 | 128387 | 7703 | 120683 |
| 4 | 120683 | 7240 | 113442 |
| Всього | = SUM (ABOVE) 31 855 |
Розрахунок амортизації будівель табл. 3.5.
Табл. 3.5.
| № кв | Початкова вартість | Амортизаційних. відрахування | Залишкова вартість |
| 1 | 37392 | 747,8 | 36644 |
| 2 | 36644 | 732,8 | 35911 |
| 3 | 35911 | 718,2 | 35192 |
| 4 | 35192 | 703,8 | 34488 |
| Всього | 2903 |
Таблиця 3.6. Кошторис витрат на виробництво, грн.
| Статті витрат | Елементи витрат | РАЗОМ | ||||
| Матеріальні витрати | На оплату праці | Відрахування на соц. потреби | Амортизація | Інші витрати | ||
| Основні матеріали | 865857 | 865857 | ||||
| Зворотні відходи | 11982 | 11982 | ||||
| Основна заробітна плата | 186585 | 186585 | ||||
| Додаткова заробітна плата | 26121 | 26121 | ||||
| Відрахування на соціальні потреби | 81445 | 81445 | ||||
| РСЕО | 48697 | 37674 | 14425 | 31855 | 1162 | 133843 |
| Загальногосподарські витрати | 1080 | 44933 | 17204 | 2903 | 66120 | |
| Інші виробничі витрати | 500 | 500 | ||||
| РАЗОМ: | = SUM (ABOVE) 1372453 | |||||
1. Витрати на сировину і матеріали на одиницю виробу визначаємо за формулою:
де З мат i-вартість сировини і матеріалів, що припадають на одиницю i-го виробу, грн.
Р мат i - витрата матеріалу на одиницю виробу, кг.
Ц мат i - ціна однієї тонни матеріалу, грн.
Вісь 04: Змат =
Балансир 10: Змат =
2. Зворотні відходи розраховуємо за формулою:
де: Р мат - витрата матеріалу на одиницю виробу, кг;
До відхо - коефіцієнт відходів рівний 11%;
Ц відхо - ціна 1 т відходів (140 грн.).
Таким чином:
Вісь 04: Зотх =
Балансір10: Зотх =
Балансир 11:
3. Основна заробітна плата розраховується за формулою:
де t шт i-норма часу на виготовлення i-го виробу, хв.
Т ст - годинна тарифна ставка основного робітника, грн. (2,50);
До пр - коефіцієнт, що враховує премії (1,2).
ЗПосн.Ось 04 =
ЗПосн.Балансір10 =
4. Додаткова заробітна плата становить 14% від основної, що припадає на одиницю виробу:
ЗПдопОсь04 =
ЗПдопБалансір10 =
5. Відрахування на соціальні заходи 38,29% від суми основної та додаткової заробітної плати.
ОтчОсь04 = 0,3829 * (0,85 +0,11) = 0,36 грн
ОтчБалансір10 = 0,3829 * (1,08 +0,15) = 0,47 грн
6. Витрати (питомі непрямі витрати) на РСЕО.
За базу розподілу РСЕО по виробах береться стаття «Основна зарплата основних робітників».
Відсоток РСЕО розраховується за формулою:
де РСЕО - сумарний розмір РСЕО на всю програму, грн.
з / п осн - основна заробітна плата основних робітників на всю програму випуску, грн.
% РСЕО =
РСЕООсь04 =
РСЕОБалансір10 =
7. Загальногосподарські витрати на одиницю виробу складуть:
% Общ.расх =
Відсоток загальногосподарських витрат складе:
% Общ.расх =
Общ.расхОсь04 =
Общ.расхОсь05 =
8. Виробнича собівартість визначається як сума статей: сировина і матеріали, основна зарплата, додаткова зарплата, відрахування на соціальні потреби, РСЕО, загальногосподарські витрати - за вирахуванням зворотних відходів.
Пр.с/сОсь04 = (2,5 +0,85 +0,11 +0,36 +0,6 +0,3) -0,05 = 4,67 грн
Пр.с/сОсь05 = (3,48 +0,87 +0,12 +0,38 +0,62 +0,3) -0,06 = 5,71 грн
Пр.с/сБалансір10 = (6,1 +1,08 +0,15 +0,47 +0,77 +0,38) -0,07 = 8,88 грн
Пр.с/сБалансір11 = (7,24 +1,04 +0,15 +0,46 +0,74 +0,36) -0,08 = 9,91 грн
9. Позавиробничі витрати становлять 4% від виробничої собівартості.
Вн.расх.Ось04 = 4,67 * 0,04 = 0,18 гр
Вн.расх.Ось05 = 5,71 * 0,04 = 0,22 гр
Вн.расх.Балансір10 = 8,88 * 0,04 = 0,35 гр
Вн.расх.Балансір11 = 9,91 * 0,04 = 0,39 гр
10. Повна собівартість виробу дорівнює сумі виробничої собівартості і позавиробничих витрат.
Полная.с/с.Ось04 = 4,67 +0,18 = 4,85 гр
Полная.с/с.Ось05 = 5,71 +0,22 = 5,93 гр
Полная.с/с.Балансір10 = 8,88 +0,35 = 9,23 гр
Полная.с/с.Балансір11 = 9,91 +0,39 = 10,3 гр
11. Прибуток становить 15% від повної собівартості.
ПОсь04 = 4,85 * 0,15 = 0,72 гр
ПОсь05 = 5,93 * 0,15 = 0,88 гр
ПБалансір10 = 9,23 * 0,15 = 1,38 гр
ПБалансір11 = 10,3 * 0,15 = 1,54 гр
12. Оптова ціна визначається як сума повної собівартості і прибутку по кожному виробу:
ЦОсь04 = 4,85 +0,72 = 5,57 грн
ЦОсь05 = 5,93 +0,88 = 6,81 грн
ЦБалансір10 = 9,23 +1,38 = 10,61 грн
ЦБалансір11 = 10,3 +1,54 = 11,84 грн
Результати розрахунків представлені в таблиці 3.7
Обсяг товарної продукції визначається твором оптової ціни на програму випуску:
ТПОсь04 = 5,57 * 72000 = 401040грн
ТПОсь05 = 6,81 * 52200 = 355482грн
ТПБалансір10 = 10,61 * 39 600 = 420156грн
ТПБалансір11 = 11,84 * 36 000 = 426240грн
ΣТП = 401040 +354120 +420156 +426240 = 1601556грн
Таблиця 3.7. Калькуляція собівартості продукції.
| Статті калькуляції | % | Собівартість, грн. | |||
| Ось04 | Вісь 05 | Балансир 10 | Балансир 11 | ||
| Сировина і матеріали | 2,50 | 3,48 | 6,1 | 7,24 | |
| Зворотні відходи | 0,05 | 0,06 | 0,07 | 0,08 | |
| Основна заробітна плата | 0,85 | 0,87 | 1,08 | 1,04 | |
| Додаткова заробітна плата | 14 | 0,11 | 0,12 | 0,15 | 0,15 |
| Відрахування на соціальні заходи | 38,29 | 0,36 | 0,38 | 0,47 | 0,46 |
| РСЕО | 71,7 | 0,6 | 0,62 | 0,77 | 0,74 |
| Загальногосподарські витрати | 35,4 | 0,3 | 0,3 | 0,38 | 0,36 |
| Виробнича собівартість | 4,67 | 5,71 | 8,88 | 9,91 | |
| Позавиробничі витрати | 4 | 0,18 | 0,22 | 0,35 | 0,39 |
| Повна собівартість | 4,85 | 5,93 | 9,23 | 10,3 | |
| Прибуток | 15 | 0,72 | 0,88 | 1,38 | 1,54 |
| Оптова ціна | 5,57 | 6,81 | 10,61 | 11,84 | |
ΣПОсь04 = 0,72 * 72000 = 51840грн
ΣПОсь05 = 0,88 * 52200 = 45936грн
ΣПБалансір10 = 1,38 * 39600 = 54648грн
ΣПБалансір11 = 1,54 * 36000 = 55440грн
ΣП = 51840 +45936 +54648 +55440 = 207864грн
Розрахуємо собівартість по всій програмі випуску виробів:
С/сОсь04 = 4,85 * 72000 = 349200грн
С/сОсь05 = 5,93 * 52200 = 309546грн
С/сБалансір10 = 9,23 * 39600 = 365508грн
С/сБалансір11 = 10,3 * 36 000 = 370800грн
ΣС = 349200 +309546 +365508 +370800 = 1395054грн
Визначимо рентабельність продукції:
Р =
Визначимо витрати на 1 грн. товарної продукції:
Зм =
Визначимо продуктивність праці:
ПТ =
ВИСНОВОК
Спроектована мале підприємство випускає вироби - вісь 04, вісь 05, балансір10 і балансир 11.
Отримано такі основні дані по підприємству:
- За результатами розрахунку та їх аналізу обраний масової тип виробництва, багатопредметної безперервно-потокове виробництво;
- Робота підприємства здійснюється у дві зміни по 8 годин кожна;
- Чисельність працівників наступна: основні робітники - 31 чол., Допоміжні робітники - 10 чол., Управлінський персонал - 7чел.
- За результатами розрахунків календарно-планових нормативів побудований стандарт-план (план-графік) роботи переробної системи;
Таким чином, рентабельність підприємства становить 14,9%, виробництво виробів приносить підприємству прибуток за рік у розмірі 207864 грн., Витрати на 1грн. товарної продукції становлять 0,87 грн.
Тобто спроектована операційна система і виробнича діяльність підприємства в цілому ефективна. У результаті розрахунку техніко-економічних показників системи робимо висновок, що проектуються операційна система і виробнича діяльність підприємства прибуткова і ефективна.
Список літератури
1. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з курсу "Операційній менеджмент" для студентів спеціальності 8.050201 усіх форм навчання / Укл. В.Й. Іванова. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. - 16 с.
2. Організація, планування і управління машинобудівним виробництвом. / Б.М. Родіонов, Н.А. Саломатін. - М.: Машинобудування, 1989.-328с
3. Соколіцин С.А., Кузін Б.І. Організація і оперативне управління машинобудівним виробництвом. - Л.: Машинобудування, Ленінград. відділення, 1988.-528с
4. Курочкін А. С. Операційний менеджмент: Учеб. Посібник.-К МАУП, 2000 - 144с.
5. Мінаєв Е.С., Агєєва Н.Г., Абата Дага А. Управління виробництвом та операціями :17-модульна програма для менеджерів. «Управління розвитком організації». - М.: ИНФРА-М, 2000.
6. Гелловей Л. Операційний менеджмент. Принципи та практика. -СПб. Пітер, 2000.-320с.