Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа вищої професійної освіти
Тюменський державний нафтогазовий університет
Інститут Транспорту
Кафедра "Автомобілі та автомобільне господарство"
Пояснювальна записка до курсової роботи
З дисципліни:
"Основи технології виробництва та ремонту автомобілів"
На тему:
"Проектування АРП. Річна програма 2000 автомобілів КРАЗ на рік"
Тюмень 2007
Зміст
Завдання
1. Технологічне проектування АРП
1.1 Річні фонди часу
1.2 Річний обсяг робіт
1.3 Розрахунок виробничих робітників
2. Розміщення виробництва і обладнання
Список літератури
1. Технологічне проектування АРП
1.1 Річні фонди часу
Номінальний річний фонд часу служить основою для визначення дійсних (ефективних) фондів часу, і визначається кількістю робочих днів у році (253) і тривалістю робочої зміни (8):
Т Ф.Н. = 253 * 8 = 2024 год
Дійсний річний фонд часу робочого Тф. Д. визначають як різницю номінального річного фонду та величини неминучих втрат робочого часу:
Т Ф.Д. = 1780 год
Неминучі втрати робочого часу враховують тривалість професійних відпусток, навчальних відпусток, відпусток по хвороби, а також відпусток, пов'язаних з виконанням державних обов'язків та іншими поважними причинами.
1.2 Розрахунок річних обсягів робіт
Трудомісткість об'єктів ремонту:
Т i = t е. К. 1 До 2. До 3. До 4. До 5
де
До 1 - коефіцієнт приведення, що враховує річну виробничу програму АРП (масштаб виробництва підприємства); До 1 = 1
K 2 - коефіцієнт приведення, що враховує типи, моделі та модифікації автомобілів або агрегатів (конструктивно-технологічні особливості об'єкта ремонту); До 2 = 2
К з - коефіцієнт приведення, який враховує кількість ремонтованих на підприємстві агрегатів (автомобілів); До 3 = 1
К 4 - коефіцієнт приведення, що враховує співвідношення в програмі підприємства повнокомплектних автомобілів і агрегатів; До 4 = 1,03
К5 - коефіцієнт привиди, що враховує співвідношення між трудомісткістю капітального ремонту агрегатів, що входять в силовий агрегат і комплект інших агрегатів; До 5 = 1
t е - трудомісткість агрегату (автомобіля) для еталонних условій.t е. = 155
Т i = 155 * 1 * 1 * 2 * 1,03 = 319 чол.-год
Річним обсягом робіт - це час, необхідний для виконання річної виробничої програми підприємства, цехом, дільницею. При проектуванні за укрупненими показниками річний обсяг робіт Т г як по підприємству в цілому, так і по окремих цехах і ділянках і різним видам робіт визначаються в людино-годинах за трудомісткістю об'єкта ремонту за формулою:
Т г =
де Т - трудомісткість, люд.-год; T i = 319
N i - річна програма; N i = 2000 од
Т г = 319 * 2000 = 638000 люд.-год
Річний обсяг окремих j-х робіт визначається за формулою:
Т г j =
де T - трудомісткість, чол .* год;
N - річна програма;
n ij - частка j-го виду робіт у загальній трудомісткості ремонту
Т г j = 100,05 / 100 ∙ 319. 2000 = 638319 люд.-год
1.3 Розрахунок виробничих робітників
До виробничих робітників відносяться робочі ділянок основного виробництва, які безпосередньо виконують технологічні операції, пов'язані з випуском продукції підприємства (слюсарі з розбирання та збирання агрегатів та автомобілів, верстатники, зварювальники тощо). Кількість виробничих робітників визначається як частка від ділення річного обсягу робіт на річний фонд часу робітника.
Площа виробничих ділянок і допоміжного виробництв визначаються за формулою:
де
Підсумовуванням площ виробничих ділянок визначаємо загальну виробничу площу F: F = 3199 м 2
Площі складських приміщень приймаються в розмірі 25% від виробничої площі F скл:
F скл = 3199 × 25% = 800 м 2,
При розміщенні допоміжних приміщень в обсязі виробничого корпусу площа побутових приміщень приймають у розмірі 12%, а адміністративних - 5% від розрахункової виробничої площі (площі ділянок основного і допоміжного виробництв).
Підсумовуванням виробничої площі і площ складських, допоміжних приміщень визначаємо сумарну площу F сум:
F сум = 3199 +800 +544 = 4583 м 2
Сумарну площу збільшуємо на 10 ... 15% з урахуванням площі відводиться під магістральні проїзди. У підсумку отримуємо площа виробничого корпусу:
S = 4583 + (4583 × 10 ... 15%) = 5041 м 2
2. Розміщення виробництва і обладнання
Розробку компоновочного плану починаємо з вибору сітки колон. Для одноповерхового будинку застосуємо сітку колон 6:6 м. Виходячи з прийнятої компоновочной схеми, задаємо число прольотів рівне 7, регламентуючи тим самим ширину будівлі 48 метрів. Довжину будівлі визначимо шляхом ділення його площі на ширину. 3199/48 = 76,1 м. Згідно кроці колон довжина будівлі дорівнює 6х13 = 78 м. Тоді проектована площа буде дорівнює 3276 м 2. Промислова будівля буде мати прямокутну форму з співвідношенням стін 1:1,86.
Ширина прольоту розрізняється розрахункова і в світлі. Розрахункова ширина прольоту L - це відстань між центрами (осями) опор або осями геометричної форми несучої конструкції. Ширина у просвіті - це відстань між внутрішніми гранями несучих опор.
Вибір ширини прольоту залежить від функціонального призначення АРП і необхідного підйомно-транспортного устаткування. Рекомендації по вибору ширини прольоту для АРП вибирають за довідковій літературі. Кратність висоти прольоту приймають рівною 6 м.
Несучі опори або колони на будівельні плани позначають перетином взаємно перпендикулярних поздовжніх і поперечних ліній, званих креслення осьовими лініями.
Сітка колон - система поздовжніх і поперечних ліній.
Крок колони - відстань між поперечними креслення осями будівлі. Поперечні розбивочні осі позначають на будівельні плани зліва направо арабськими цифрами, укладеними в гуртках.
Поздовжні розбивочні осі позначають літерами алфавіту, за винятком літер З, Й, X, О, Ц, Ч, Ш, И, виданню, Ь, по порядку знизу вгору. Відстань між поздовжніми креслення осями служить прольотом основною несучою конструкції перекриття або даху.
Довжина прольоту зазвичай характеризується довжиною розбірно-мийних та інших технологічних ліній, або її вибирають на основі планування обладнання і всіх відділень і ділянок, розташованих вздовж прольоту, з урахуванням розмірів поперечних проходів і різних комунікацій.
Загальна довжина прольоту повинна бути кратною кроку колон, який для АРП приймають рівним 6 м. Якщо довжина прольоту виявилася некратний кроці колон, то вносять необхідну поправку в компоновочне план підприємства, збільшуючи або зменшуючи розміри підрозділів, розташованих уздовж осі прогону.
При остаточному виборі ширини, висоти і довжини прогонів слід керуватися такими міркуваннями, що незалежно від характеру технологічних процесів на кожного працюючого у будівлі повинно бути не менше 4,5 м 2 виробничої площі і не менше 15 м 3 об'єму будівлі.
Розбивочні осі в процесі проектування будинку визначають координати окремих конструкцій, елементів, деталей і їх розміри. Вони також є підставою для розбиття і прив'язки будівлі на місцевості перед його будівництвом. Збудовані будівлі назавжди зберігають маркування розбивочних осей. Наприклад: колона на перетині осей А-8, підземні комунікації на ділянці між осями Б-В та 6-10 та ін ...
Список використаної літератури
1. Ремонт автомобілів і двигунів: Учеб. Для студ. середовища життє. проф. навч. закладів / В.І. Карагодін, М.М. Мітрохін. - 2-е вид., Стер. - М.: Видавничий центр "Академія": Майстерність, 2002. - 496 с.
Державна освітня установа вищої професійної освіти
Тюменський державний нафтогазовий університет
Інститут Транспорту
Кафедра "Автомобілі та автомобільне господарство"
Пояснювальна записка до курсової роботи
З дисципліни:
"Основи технології виробництва та ремонту автомобілів"
На тему:
"Проектування АРП. Річна програма 2000 автомобілів КРАЗ на рік"
Тюмень 2007
Зміст
Завдання
1. Технологічне проектування АРП
1.1 Річні фонди часу
1.2 Річний обсяг робіт
1.3 Розрахунок виробничих робітників
2. Розміщення виробництва і обладнання
Список літератури
1. Технологічне проектування АРП
1.1 Річні фонди часу
Номінальний річний фонд часу служить основою для визначення дійсних (ефективних) фондів часу, і визначається кількістю робочих днів у році (253) і тривалістю робочої зміни (8):
Т Ф.Н. = 253 * 8 = 2024 год
Дійсний річний фонд часу робочого Тф. Д. визначають як різницю номінального річного фонду та величини неминучих втрат робочого часу:
Т Ф.Д. = 1780 год
Неминучі втрати робочого часу враховують тривалість професійних відпусток, навчальних відпусток, відпусток по хвороби, а також відпусток, пов'язаних з виконанням державних обов'язків та іншими поважними причинами.
1.2 Розрахунок річних обсягів робіт
Трудомісткість об'єктів ремонту:
Т i = t е. К. 1 До 2. До 3. До 4. До 5
де
До 1 - коефіцієнт приведення, що враховує річну виробничу програму АРП (масштаб виробництва підприємства); До 1 = 1
K 2 - коефіцієнт приведення, що враховує типи, моделі та модифікації автомобілів або агрегатів (конструктивно-технологічні особливості об'єкта ремонту); До 2 = 2
К з - коефіцієнт приведення, який враховує кількість ремонтованих на підприємстві агрегатів (автомобілів); До 3 = 1
К 4 - коефіцієнт приведення, що враховує співвідношення в програмі підприємства повнокомплектних автомобілів і агрегатів; До 4 = 1,03
К5 - коефіцієнт привиди, що враховує співвідношення між трудомісткістю капітального ремонту агрегатів, що входять в силовий агрегат і комплект інших агрегатів; До 5 = 1
t е - трудомісткість агрегату (автомобіля) для еталонних условій.t е. = 155
Т i = 155 * 1 * 1 * 2 * 1,03 = 319 чол.-год
Річним обсягом робіт - це час, необхідний для виконання річної виробничої програми підприємства, цехом, дільницею. При проектуванні за укрупненими показниками річний обсяг робіт Т г як по підприємству в цілому, так і по окремих цехах і ділянках і різним видам робіт визначаються в людино-годинах за трудомісткістю об'єкта ремонту за формулою:
Т г =
де Т - трудомісткість, люд.-год; T i = 319
N i - річна програма; N i = 2000 од
Т г = 319 * 2000 = 638000 люд.-год
Річний обсяг окремих j-х робіт визначається за формулою:
Т г j =
де T - трудомісткість, чол .* год;
N - річна програма;
n ij - частка j-го виду робіт у загальній трудомісткості ремонту
Т г j = 100,05 / 100 ∙ 319. 2000 = 638319 люд.-год
1.3 Розрахунок виробничих робітників
До виробничих робітників відносяться робочі ділянок основного виробництва, які безпосередньо виконують технологічні операції, пов'язані з випуском продукції підприємства (слюсарі з розбирання та збирання агрегатів та автомобілів, верстатники, зварювальники тощо). Кількість виробничих робітників визначається як частка від ділення річного обсягу робіт на річний фонд часу робітника.
| № | Найменування ділянки | Частка трудомісткості,% | Річний обсяг робіт, люд.-год | Число робочих | Питома площа на одного робітника, м 2 / чол. | Площа підрозділи, м 2 | |
| Всього | У т.ч. Перший зміни | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1 | Зовнішньої очищення | 0,99 | 6316 | 4 | 2 | 30 ... 35 | 60 |
| 2 | Розбірний | 9,51 | 60674 | 34 | 17 | 20 ... 30 | 340 |
| 3 | Мийний | 1,35 | 8613 | 5 | 3 | 25 | 75 |
| 4 | Дефектації деталей | 1,79 | 11420 | 6 | 3 | 15 ... 17 | 45 |
| 5 | Комплектування | 3,17 | 20225 | 11 | 6 | 15 ... 18 | 90 |
| 6 | Збірка і ремонт силових агрегатів | 21,04 | 134235 | 75 | 38 | 13 ... 15 | 494 |
| 7 | Випробування та доукомплектування двигунів | 1,64 | 10463 | 6 | 3 | 25 ... 30 | 75 |
| 8 | Ремонт приладів харчування | 2,21 | 14100 | 8 | 4 | 12 ... 14 | 48 |
| 9 | Ремонт електрообладнання | 1,94 | 12377 | 7 | 4 | 10 ... 12 | 40 |
| 10 | Збірка і ремонт агрегатів | 5,19 | 33112 | 19 | 10 | 11 ... 13 | 110 |
| 11 | Ремонт рам | 4,72 | 30114 | 17 | 9 | 20 | 180 |
| 12 | Складання автомобілів | 5,25 | 33495 | 19 | 10 | 25 ... 30 | 250 |
| 13 | Регулювання і випробування автомобілів | 1,41 | 8996 | 5 | 3 | 30 ... 35 | 90 |
| 14 | Шиномонтаж | 0,81 | 5168 | 3 | 2 | 20 | 40 |
| 15 | Шпалерний | 1,53 | 9761 | 5 | 3 | 10 | 30 |
| 16 | Фарбувальний | 2,02 | 12888 | 7 | 4 | 40 ... 50 | 120 |
| 17 | Деревообробний | 0,75 | 4785 | 3 | 2 | 20 ... 25 | 40 |
| 18 | Ремонт кабіни і оперення | 15,48 | 98762 | 55 | 28 | 20 ... 25 | 560 |
| 19 | Слюсарно-механічний | 10,85 | 69223 | 39 | 20 | 10 ... 12 | 200 |
| 20 | Зварювально-наплавочні | 3,20 | 20416 | 11 | 6 | 15 ... 20 | 90 |
| 21 | Термічний | 0,32 | 2042 | 1 | 1 | 24 ... 26 | 24 |
| 22 | Ковальський | 1,54 | 9825 | 6 | 3 | 24 ... 26 | 72 |
| 23 | Мідницьким | 1,73 | 11037 | 6 | 3 | 12 ... 15 | 36 |
| 24 | Гальванічний | 0,74 | 4721 | 3 | 2 | 30 ... 45 | 60 |
| 25 | Полімерний | 0,87 | 5551 | 3 | 2 | 15 ... 20 | 30 |
де
Підсумовуванням площ виробничих ділянок визначаємо загальну виробничу площу F: F = 3199 м 2
Площі складських приміщень приймаються в розмірі 25% від виробничої площі F скл:
F скл = 3199 × 25% = 800 м 2,
При розміщенні допоміжних приміщень в обсязі виробничого корпусу площа побутових приміщень приймають у розмірі 12%, а адміністративних - 5% від розрахункової виробничої площі (площі ділянок основного і допоміжного виробництв).
| № | Назва приміщення | % Від виробничої площі | Площа |
| 1 | Побутові | 12 | 384 |
| 2 | Адміністративні | 5 | 160 |
| 3 | Разом | 17 | 544 |
F сум = 3199 +800 +544 = 4583 м 2
Сумарну площу збільшуємо на 10 ... 15% з урахуванням площі відводиться під магістральні проїзди. У підсумку отримуємо площа виробничого корпусу:
S = 4583 + (4583 × 10 ... 15%) = 5041 м 2
2. Розміщення виробництва і обладнання
Розробку компоновочного плану починаємо з вибору сітки колон. Для одноповерхового будинку застосуємо сітку колон 6:6 м. Виходячи з прийнятої компоновочной схеми, задаємо число прольотів рівне 7, регламентуючи тим самим ширину будівлі 48 метрів. Довжину будівлі визначимо шляхом ділення його площі на ширину. 3199/48 = 76,1 м. Згідно кроці колон довжина будівлі дорівнює 6х13 = 78 м. Тоді проектована площа буде дорівнює 3276 м 2. Промислова будівля буде мати прямокутну форму з співвідношенням стін 1:1,86.
Ширина прольоту розрізняється розрахункова і в світлі. Розрахункова ширина прольоту L - це відстань між центрами (осями) опор або осями геометричної форми несучої конструкції. Ширина у просвіті - це відстань між внутрішніми гранями несучих опор.
Вибір ширини прольоту залежить від функціонального призначення АРП і необхідного підйомно-транспортного устаткування. Рекомендації по вибору ширини прольоту для АРП вибирають за довідковій літературі. Кратність висоти прольоту приймають рівною 6 м.
Несучі опори або колони на будівельні плани позначають перетином взаємно перпендикулярних поздовжніх і поперечних ліній, званих креслення осьовими лініями.
Сітка колон - система поздовжніх і поперечних ліній.
Крок колони - відстань між поперечними креслення осями будівлі. Поперечні розбивочні осі позначають на будівельні плани зліва направо арабськими цифрами, укладеними в гуртках.
Поздовжні розбивочні осі позначають літерами алфавіту, за винятком літер З, Й, X, О, Ц, Ч, Ш, И, виданню, Ь, по порядку знизу вгору. Відстань між поздовжніми креслення осями служить прольотом основною несучою конструкції перекриття або даху.
Довжина прольоту зазвичай характеризується довжиною розбірно-мийних та інших технологічних ліній, або її вибирають на основі планування обладнання і всіх відділень і ділянок, розташованих вздовж прольоту, з урахуванням розмірів поперечних проходів і різних комунікацій.
Загальна довжина прольоту повинна бути кратною кроку колон, який для АРП приймають рівним 6 м. Якщо довжина прольоту виявилася некратний кроці колон, то вносять необхідну поправку в компоновочне план підприємства, збільшуючи або зменшуючи розміри підрозділів, розташованих уздовж осі прогону.
При остаточному виборі ширини, висоти і довжини прогонів слід керуватися такими міркуваннями, що незалежно від характеру технологічних процесів на кожного працюючого у будівлі повинно бути не менше 4,5 м 2 виробничої площі і не менше 15 м 3 об'єму будівлі.
Розбивочні осі в процесі проектування будинку визначають координати окремих конструкцій, елементів, деталей і їх розміри. Вони також є підставою для розбиття і прив'язки будівлі на місцевості перед його будівництвом. Збудовані будівлі назавжди зберігають маркування розбивочних осей. Наприклад: колона на перетині осей А-8, підземні комунікації на ділянці між осями Б-В та 6-10 та ін ...
Список використаної літератури
1. Ремонт автомобілів і двигунів: Учеб. Для студ. середовища життє. проф. навч. закладів / В.І. Карагодін, М.М. Мітрохін. - 2-е вид., Стер. - М.: Видавничий центр "Академія": Майстерність, 2002. - 496 с.