У ємність з мішалкою (VI) з витратного бака завантажують воду, температура якої повинна бути 10 єС. Включають мішалку, завантажують агар в кількості, взятому на одну завантаження. Тривалість набухання агару 1-2 години.
Набряклий агар перекачують у варильний котел (IV) і нагрівають до кипіння. Після закінчення розчинення цукру додають патоку.
Приготований сироп з вмістом сухих речовин 80 ± 2% зливають через ємність-фільтр і насосом (V) перекачують у змієвикових варильний апарат (IX), який складається з гріючої частини, випарної частини (X) і сепаратора-пастки (XI).
Мармеладний сироп нагнітається в змійовик гріючої частини апарату. Одночасно в простір між змійовиком і апаратом подається гріючий пар. уварена мармеладна маса разом із вторинним паром надходить з варильної колонки по трубопроводу в випарну частина, простір якого пов'язано трубопроводом через сепаратор-пастку з конденсатором. Сепаратор-пастка призначений для затримання крапельок мармеладної маси, що буря вторинним паром. Випарна частина складається з двох ємностей, між якими поміщена мідна чаша. Для запобігання застигання уварюємо маси на стінках чаші з зовнішнього боку змонтований змійовик, в якому циркулює гріючий пар. Нижній конус для запобігання застигання мармеладної маси на ѕ висоти омивається гріючою пором, що подається в парову сорочку.
Уварена мармеладна маса з вмістом сухих речовин 72-75% зливається в темперують машину з мішалкою (XII). Туди ж вноситься фруктове пюре, де перемішується з мармеладної масою. Мармеладную масу перекачують насосом в змішувач з мішалкою (XIII), встановлений над бункером відливальної головки формующего агрегату (XIV). У змішувач подаються також кислота, есенція, барвник.
Мармеладоотлівочний агрегат має ланцюговий пластинчастий конвеєр. У комірки металевих пластин вмонтовано по 4 ряду форм з нержавіючої сталі. Дозуючий механізм заливає масу в осередку форм рухомого конвеєра. Верхня гілка транспортера проходить після заливання форм через охолоджуючу камеру з вентилятором і холодильної батареєю, де відбувається желеобразованіе і структуроутворення мармеладної маси. Форми з конвеєра переходять в нижню частину машини, нагріваються від змійовика і підходять до механізму вибірки мармеладу. При нагріванні форм кілька оплавляється поверхню виробів, що стикається з металом. У результаті цього слабшає зв'язок між виробом і матеріалом форм.
Вибраний із форм мармелад подається на стрічковий транспортер, на якому обсипається цукром. цукор подається ковшовим елеватором (XVI).
Обсипаний цукром мармелад з вологістю 17-18% подається на упаковку.

9.2 вибір параметрів контролю і управління процесом.
Таблиця 9.1 - Контрольовані та регульовані параметри

№	Параметри, що підлягають контролю, регулювання або сигналізації	Єдін. вимірювання	Межі відхилення парамеров		Оптимальне значення параметрів	Допустима похибка контролю		Умови експлуатації приладу	Кількість однотипних точок контролю	Примітка	Особливі вимоги замовника
			можливих з урахуванням аарійной ситуації	допустимих за технологією		абсолютна	відносна %
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1	Температура меляси в дозаторі III	єС	35-70	48-52	50	0,67	1,3	Обич.	1	КР	-
2	Температура суміші в варочном котлі IV	єС	85-120	100-110	105	1,7	1,6	Обич.	1	КР	-
3	Температура в темперують машині	єС	10-100	80-85	82,5	0,8	1,0	Обич.	1	КР	-
4	Рівень цукру в збірнику I	м	1-2	1,27-1,43	1,35	0,04	3,0	Обич.	1	РС	-
5	Температура води в збірнику	єС	35-47	40-45	42,5	0,8	1,9	Обич.	1	КР	-
6	Рівень цукру	м	0,1-1,0	0,51-0,59	0,55	0,02	3,6	Обич.	1	РС	-
7	Тиск пари в трубопроводі	МПа	0,3-0,6	0,43-0,47	0,45	0,01	2,2	Обич.	1	До	-
8	Концентрація сухих речовин в дозаторі III	%	5-9	6-8	7	0,5	7,1	Обич.	1	До	-
9	Час набухання агару	хв	50-110	60-120	90	15	5,5	Обич.	1	Р	-
10	Рівень меляси в дозаторі III	м	0,1-1,5	1,06-1,14	1,1	0,02	1,8	Обич.	1	ВРХ	-
11	Концентрація сухих речовин в варочном котлі IV	%	75-85	78-82	80	1	1.4	Обич.	1	КР	-
12	Тиск пари високого тиску в IX	МПа	0,4-0,7	0,52-0,58	0,55	0,01	1,8	Обич.	1	КР	-
13	Тиск пари низького тиску в трубопроводі	МПа	0,05-0,25	0,14-0,116	0,15	0,003	2,0	Обич.	1	КР	-
14	Тиск у випарної частини X	МПа	0,3-0,6	0,43-0,47	0,45	0,01	2,2	Обич.	2	До	-
15	Температура мармеладної маси в Х	єС	100-115	105-110	107,5	0,8	0,7	Обич.	1	КР	-
16	Рівень мармеладної маси в XII	м	1,1-1,4	1,21-1,29	1,25	0,02	1,6	Обич.	1	ВРХ	-
17	Рівень мармеладної маси в змішувачі XIII	м	1,1-1,4	1,21-1,29	1,25	0,02	1,6	Обич.	1	ВРХ	-
18	Рівень мармеладної маси у воронці отливочного агрегату	м	0,1-1,0	0,52-0,58	0,55	0,01	1,8	Обич.	1	ВРХ	-
19	Температура в відливальної агрегаті	єС	8-15	10-11	10,5	0,25	2,4	Обич.	1	До	-
20	Частота обертання ковшового елеватора XVI	хв -1	1000-1380	1100-1300	1200	33	2,8	Обич.	1	КР	-
21	Рівень води в VIII	м	1-1,5	1,05-1,25	1,15	0,05	4,3	Обич.	1	РС	-

9.2 Вибір приладів контролю, регуляторів і засобів автоматизації

№

Номер позиції на функціональній схемі

Вимірюваний параметр

Місце установки

Найменування і характеристика приладів

Тип приладу

Кількість

Завод виробник

1

2

3

4

5

6

7

8

1

1а - 6а

Температура

за місцем

Термометр опору мідний. Межа вимірювання 50-150 єС. Градуювання 23.

ТСМ-6097

6

«Львівприлад», м. Львів

2

1б - 5б

Температура

на щиті

Вторинний показує і реєструючий прилад з вбудованим ПІ-регулятором

ДИСК-250-2431

5

«Теплоприбор», м. Челябінськ

3

1в - 5в

Температура

на щиті

Пневматична панель

ПП 12.2

5

Саранський приладобудівний завод

4

1г - 5г

Температура

за місцем

Регулюючий клапан з пневмоприводом типу МІМ

25ч30нж

5

«Червоний профінтерн», м. Гусь-Хрустальний

5

6б

Температура

на щиті

Автоматичний міст показує з вбудованою сигналізацією. Клас точності 0,5%.

КСМ-3

1

«Теплоприбор», м. Челябінськ

6

7а, 8а, 11а

Тиск

за місцем

Перетворювач тиску. клас точності 1,0. Вихід 0-5 mA.

«Сапфір-22 ДІ-Ех» мод. 2140

3

«Тартуський приладобудівний завод»

7

7б, 8б, 11б

Тиск

на щиті

Вторинний показує прилад з сигналізацією

КСУ-3

3

«Теплоприбор», м. Челябінськ

8

9а, 10а

Тиск

за місцем

Перетворювач надлишкового тиску. Клас точності 1,0. Вихід 0,2-1 кгс / см 2.

13 ДІ 13

2

«Теплоприбор», м. Рязань

9

9б, 10б

Тиск

на щиті

Вторинний показує прилад, пневматичний зі станціейуправленія. Клас точності 1,0.

ПВ 10.1Е

2

«Тізпрібор», м. Москва

10

9в, 10в

Тиск

на щиті

Пневматичний ПІ-регулятор. Межа пропорційності від 2 до 3000.

ПР3.31

2

«Тізпрібор», м. Москва

11

9г, 10г

Тиск

за місцем

Регулюючий клапан з пневмоприводом типу МІМ.

25ч40нж

2

«Червоний профінтерн», м. Гусь-Хрустальний

12

12а, 13а, 18а

Рівень

за місцем

Ємнісний датчик рівня.

ДЕ-1а

3

«Теплоприбор», м. Рязань

13

12б, 13б, 18б

Рівень

на щиті

Електронний сигналізатор рівня. Температура середовища (-60) - 250 єС. Клас точності 2,5.

ЕСУ-2М

3

«Теплоприбор», м. Рязань

14

12в, 18в 14г, 14Д, 17г

Рівень

за місцем

Електричний виконавчий механізм.

ДР-М 15с 979 нж

5

Севанська завод електричних виконавчих механізмів

15

14а, б - 17а, б

Рівень

за місцем

Акустичний рівнемір. Вихід 0-5 mA. - Первинний перетворювач; - Електронний блок.

ВІДЛУННЯ-3 АП-1 АБ-2

4

«Теплоприбор», м. Рязань

16

14в - 17в

Рівень

на щиті

Вторинний показує прилад з вбудованим позиційним регулятором.

ДИСК-250-1221

4

«Теплоприбор», м. Челябінськ

17

19а, 20а 19б, 20б 19в 20в

Концентрація

за місцем за місцем на щиті на щиті

Діелькометричний концентратомірів. Температура 10-35 єС. Відносна вологість 80%. У складі: - Датчик; - Електронний блок; - Диференціально-трансформаторний прилад. Диференційно-трансформаторний прилад з вбудованим 2-х позиційним регулятором.

ДК-1М КСД-3 КСД3-1341Т

2 1 1

Окба «Теплоприбор», м. Челябінськ

18

21а 21б

Частота обертання

за місцем на щиті

Тахометр електричний дистанційний. У складі: -Тахогенератор постійного струму; - Вимірювальний прилад.

ПЕ Ц1 600 / До

1

«Тбілпрібор»

19

21в

Частота обертання

на щиті

Тиристорний привід.

ЕТ-1

1

«Воронезький верстатобудівний завод»

20

21г

Частота обертання

на щиті

Змінний регулятор.

ППБ-15г

1

«Воронезький верстатобудівний завод»

21

КТ1

-

на щиті

Командний електропневматичний прилад.

КЕП-12У

1

«Гідрометпрібор», м. Саратов

22

КМ1-КМ12

-

за місцем

Магнітний пускач.

ПМЕ-222

12

Кам'янець-подільський електро-механічний прилад

23

SA1-SA16

-

на щиті

Універсальний перемикач.

УП-5300

16

- / / -

24

SB1-SB25

-

на щиті

Двоелементною кнопка.

КУ-1112Ф

25

- / / -

25

HL1-HL14

-

на щиті

Сигнальна лампа.

СЛ-220

14

- / / -

9.4 Опис схем контролю, регулювання та сигналізації
Цукор-пісок зі збірки (I) подається в автоваги (II), а звідти у варильний котел. Рівень цукру в збірнику регулюється за допомогою електронного сигналізатора рівня ЕСУ-214. Робота сигналізатора заснована на принципі вимірювання електричної ємності системи електрод датчика - вимірювана середовище - стінки резервуара. Ємність включена в схему генератора високочастотних коливань, в результаті чого різко зростає струм в анодному ланцюзі. В анодний ланцюг включено електромагнітне реле МКУ-48 (поз. 12б), яке спрацьовує при зростанні струму. При цьому знеструмлюється ланцюг харчування електромагнітного клапана 15с 979 нж (поз. 12в) і шиберной заслінки (поз. 12г). У цьому випадку загоряється сигнальна лампа СЛ-220 (HL 1).
У змішувач надходить агар і вода. Рівень води в VIII регулюється аналогічно рівню цукру в збірнику (I). Температура води, що надходить в змішувач контролюється і регулюється наступним чином.
Термометр опору ТСМ-6097 (поз. 1а) перетворює значення температури води в VIII ст зміна активного опору. Термометр включений в одне з плечей вторинного показує і регулюючого приладу зібраного по мостовій схемі ДИСК-250-2431 (поз. 1б). У прилад вбудований пневматичний ПІ-регулятор, в якому порівнюються 2 значення: з датчика (ПВМ-6097) і задатчика. У залежності від неузгодженості виробляється керуючий вплив, яке через пневмопанель, призначену для плавного переходу з автоматичного керування на ручне і назад, надходить на регулюючий клапан з пневмоприводом типу МІМ-25ч30нж (поз. 1г), встановлений на трубопроводі подачі пари низького тиску і змінює його витрата.
Тривалість набухання агару підтримується за допомогою командного електропневматичного приладу КЕП-12У (КТ1). При натисканні кнопки
КУ-1112А (SB3) включається КЕП-12У, який згідно циклограмою по досягненні часу набухання відключає мішалку допомогою знеструмлення ланцюга живлення двигуна М4.
Вміст сухих речовин в змішувачі контролюється за допомогою діелькометричний концентратомірів ДК-1М, дія якого заснована на залежності абсолютної діелектричної проникності від властивостей контрольованого середовища та хімічного складу. сигнал з датчика концентратомірів (поз. 19а) надходить електронний блок (поз. 19б) і з нього на диференційно-трансформаторний прилад КСД-3 (поз. 19в), який показує і реєструє поточне значення концентрації сухих речовин.
Тиск пари в трубопроводі контролюється таким чином. Тиск пари перетворюється перетворювачем тиску «Сапфір 22ДІ-Ех» -2140 (поз. 7а) в пропорційний струмовий сигнал 0-5 mA, який надходить на вторинний прилад - амперметр КСУ-3 (поз. 7б). У разі перевищення тиском критичного значення загоряється сигнальна лампа СЛ-220 (HL5).
Набряклий агар перекачують насосом у варильний котел (IV). Температура води в VIII (поз. 1а - 1г). Уваривание АСПС відбувається до вмісту сухих речовин 80 ± 2%. Вміст сухих речовин в IV контролюється за допомогою діелькометрірческого концентратомірів ДК-1М, дія якого заснована на залежності абсолютної діелектричної проникності від властивостей контрольованого середовища. Сигнал з датчика концентратомірів (поз. 20а) надходить на електронний блок (поз. 20б), а з нього на вторинний диференційно-трансформаторний прилад КСД3-1341Т (поз. 20в), який показує поточне значення концентрації. У прилад вбудований двопозиційний регулятор. Після досягнення заданої концентрації сухих речовин керуючий сигнал з регулятора через перемикач УП-5300 (SA4) надходить на магнітний пускач ПМЕ-222 (КМ3), що включає двигун М5 насоса. АСПС насосом перекачується в змієвикових варильний апарат. Тиск в апараті (IX) регулюється наступним чином. Перетворювач тиску 13ДІ13 (поз. 9а) перетворить тиск в апараті в стандартний пневматичний сигнал 0,2-1 кгс / см ^2. Цей сигнал надходить на вторинний пневматичний показує прилад ПВ 10.1Е (поз. 9б) і далі на пневматичний ПІ-регулятор ПР3.31 (поз. 9в). Керуючий сигнал з регулятора надходить на регулюючий клапан з пневмоприводом типу МІМ-25ч40нж (поз. 9г), встановлений на трубопроводі пари високого тиску і змінює його витрати.
Уварена маса разом із вторинним паром надходить з варильної колонки (IX) в випарну частина (Х). Тиск пари в змійовику контролюється аналогічно тиску пари низького тиску пари низького тиску в трубопроводі (поз. 7а, 7б). Температура маси в випарної частини регулюється за допомогою пари високого тиску аналогічно (1а - 1г).
Потім маса потрапляє в темперують машину (XII). Рівень маси контролюється за допомогою акустичного рівнеміра ЕХО-3. Принцип роботи ультразвукового датчика рівня заснований на властивості ультразвукових коливань відбиватися від межі розділу середовищ з різним акустичним опором. В датчику використовується метод акустичної імпульсної локації кордону розділу (газ - рідина) з боку газу. Мірою рівня є час поширення ультразвукових коливань від джерела випромінювання до площини кордону розділу і назад до приймача. Сигнал з датчика (поз. 15а) надходить на електронний блок АБ-2 (поз. 15бб), на виході якого є сигнал 0-5 mA. Цей сигнал надходить на вторинний показує прилад ДИСК-250-1221 (поз. 15в) з вбудованим позиційним регулятором. Керуючий сигнал з регулятора через перемикач УП-5300 (SA5) надходить на електричний виконавчий механізм, керуючий роботою шиберной заслінки (поз. 15г).
Мармеладна маса з темперують машини надходить на виливок через змішувач (XIII). Рівень мармеладної маси в змішувачі і голівці відливальної машини регулюється аналогічно контуру (поз. 15а - 15г).
Температура в охолоджувальної камері перетвориться термометром опору ТСМ-6097 (поз. 6а) у зміну активного опору. Термометр включений в одне з плечей автоматичного моста КСМ-3 (поз. 6б), який показує поточне значення температури. При перевищенні температурою критичного значення загоряється сигнальна лампа СЛ-220 (HL12).
Вибраний із форм мармелад подається на транспортер, де обсипається цукром. Частота обертання вала ковшового елеватора, що подає цукор на обсипання, регулюється наступним чином. Частота обертання вимірюється тахометром ТЕ, до складу якого входять тахогенератор постійного струму (поз. 21а) і стрілочний вимірювальний прилад Ц 1600 / К (поз. 21б). Частота обертання двигуна змінюється за допомогою тиристорного приводу ЕТ-1 (поз. 21в) при збільшенні (зменшенні) величини опору на резисторі ППБ-15Г (поз. 21г).
Запуск двигунів здійснюється наступним чином. При натисканні кнопки КУ-1112 (SB9 - SB24) через перемикач УП-5300 (SA8 - SA15) замикаються контакти магнітного пускача (КМ5 - КМ12), який приводить в дію відповідний двигун.

10 Архітектурно-будівельна частина
10.1 Характеристика району будівництва
Кондитерська фабрика проектується в м. Лиски Воронезької області.
Характеристика району будівництва:
- Глибина промерзання грунту 1,2 - 1,5 м;
- Вітрового і снігового райони II В;
- Середня температура найбільш холодної п'ятиденки -28 ^о С;
- Середня температура найбільш теплою п'ятиденки 25,9 ^о С;
- Річна кількість опадів 539 мм;
- Переважний напрямок вітру: грудень - лютий - західний,
червень - серпень - північний;
- Тривалість періоду із середньою температурою £ 8 ^о С - 196 днів.
10.2 Характеристика об'ємно-планувальних рішень
Основний виробничий корпус являє собою триповерховий будинок розміром 96х24 м, висота кожного поверху 4,8 м, сітка колон 6х6 м, в осях 1 ... 17. Прибудова в осях 1 ... 8 габаритним розміром 42х12 м, висота поверху 14,4 м, в якій знаходиться закритий склад безтарного цукру-піску, пюре, патоки і просіювальної відділення.
Будівля корпусу каркасного типу; багатоповерхове; опалювальне; по вибухо-і пожежонебезпеки - категорії Б, В, Д; по капітальності - 1 клас; по довговічності - 1 клас; без кранового обладнання; за ступенем вогнестійкості - II.

10.3 Опис будівельних конструкцій
Фундамент будівлі збірний залізобетонний стаканного типу розміром 2,4 х1, 5х0, 3 м. Глибина закладення фундаменту 1,7 м. Залізобетонна фундаментна балка трапецієподібної форми 5950х300 (200) х300 мм.
Колони збірні залізобетонні для багатоповерхових будівель перетином 400х400 мм.
Стіни приміщень виконані з легкобетонних панелей з пористого бетону щільністю 800 кг / м ^3, розміром 5980х300х1185 мм.
Міжповерхові перекриття і покриття складаються із збірних залізобетонних елементів: ригелів і плит. Для перекриття використовуються ригель таврового перетину розміром 5480х750х800 мм, основні плити мають розміри 6000х1500х400 мм, добірні-5550х740х400 мм.
Основні сходи розміщені в цегляних клітинах, стіни яких виконані з вогнетривкої цегли товщиною 380 мм. Сходи змонтовані із збірних залізобетонних елементів у вигляді маршів і майданчиків з повною обробкою поверхонь. Висота підйому маршів 1200 мм, ширина маршу 1250 мм.
Для обслуговування обладнання розташованого на висоті, використовують металеві площадки зі службовими сходами, ухил маршу яких дорівнює 45є, ширина маршу 800 мм, висота ступеня 200 мм. Площадки і сходи мають огорожу заввишки 1000 мм.
Природне освітлення приміщень здійснюється через віконні отвори розміром 3000х1800 мм і 1000х1800 мм.
Засклені огорожі виконані у вигляді окремих вікон із звичайного скла, розділених простінками. Віконна рама дерев'яний з горизонтальним способом відкривання стулок.
Покрівля плоска, поєднана з внутрішнім водостоком для каркасних будинків. Склад покриттів: бронює шар, цементна стяжка, шар пароізоляції, утеплювач, цементна стяжка, три шари м'якої покрівлі, залізобетонна плита.
Склад статі: покриття - з керамічної плитки, дерев'яні; прошарок - цементно-піщаний розчин; гідроізоляція - гідроізол; стяжка - легкий бетон.
Для подачі сировини і допоміжних матеріалів і спуску готової продукції використовується 3 вантажні ліфти загального призначення вантажопідйомністю 1000 кг, розмір шахт 2600х2700 мм, розмір кабіни 2000х2000х2200 мм.
Двері одно-, двостулкові, дерев'яні. Висота дверей 2090 мм, ширина 988 і 1400 мм.
Підлога в варочном відділенні, в приміщеннях мийок та інших, пов'язаних з великим виділенням вологи мають гідроізоляцію, що складається з двох шарів гидроїзола, покладених на бітумну мастику.
10.4 Оздоблення приміщень
У виробничих цехах підлога оброблена керамічною плиткою, покладеної на цементно-піщаний розчин. В адміністративному корпусі підлоги дерев'яні.
У складах та підсобно-виробничих приміщеннях цегляні площині штукатуряться; стіни, колони, стелі білять вапняної фарбою.
Стелі у виробничих приміщеннях побілені, стіни поштукатурені та пофарбовані масляною фарбою до висоти 1,8 м від підлоги. У душових, умивальних, вбиралень підлоги викладені керамічною плиткою. Зовнішні стіни покриті водостійкою фарбою синтетичною; віконні рами, двері - олійною.

11 Санітари-технічна частина
11.1 Вентиляція
11.1.1 Витрата повітря
Розрахунок ведеться за [23]
Температура і вологість повітря в приміщенні забезпечується в літній період за рахунок вентиляції, згідно [24].
Кількість вентильованого повітря V _в (м ³ / год), визначається за формулою
V _в = V _зд · n, (11.1)
де V _зд - об'єм приміщення, м ^3;
n - кратність повітрообміну.
V _в = 4 · 6220,6 = 24882,4 м /
Витрата теплоти Q, Вт, на підігрів повітря
Q = V _в · З _v (t _в - t _н), (11.2)
де С _v - Питома об'ємна теплоємність повітря, С _v = 1,206 кДж / (м ³ · град);
t _в, t _н - відповідно температура вентиляційного повітря, що подається в приміщення, і зовнішнього, єС.
Q = 24882,4 · 1,206 (18 - (-9)) = 810220,7 Вт
Витрата теплоносія m _т, кг / с, для підігріву вентиляційного повітря
m _т = Q / Δi _т · К _зап, (11.3)
де Δi _т - різниця ентальпій теплоносія на вході і виході з калорифера, Дж / ​​кг при цьому для води
Δi _т = r, (11.4)
r - питома теплота пароутворення, Дж / кг.
r = 2200 · 10 ^-3 Дж / ​​кг
m _т = 810220,7 / (2200 ∙ 10 ³⁾ · 1,2 = 0,44 кг / с
11.1.2 Визначення втрат тепла з вентиляційним повітрям
При роботі вентиляційної системи з будівлі буде виноситься тепло. Його кількість ΔQ _в, Вт, визначається за формулою
ΔQ _в = V _в · З _в · Δt _в, (11.5)
де Δt _в - різниця температур минає, і надходить повітря, єС.
Δt _в = ψ (Н-2) + 2 ... 3, (11.6)
де Н - відстань від підлоги до осі відвідного отвори, м;
ψ-градієнт температури по висоті приміщення, єС / м, ψ = 0,5 - 1,5.
Δt _в = 1,5 ∙ (4,8 - 2) = 6,2 єС;
ΔQ _в = 24882,4 · 1,206 · 6,2 = 186050,7 Вт
11.1.3 Розрахунок і підбір калориферів
Для підігріву повітря, що подається в будівлю в холодний період року, використовуються калорифери, обігріваються парою з тиском до 0,3 - 0,4 МПа. У результаті розрахунків був обраний калорифер КП 3-12.

Число калориферів
Z _т = Q · К _з / Q _к, (11.7)
Z _В = V _в · К _з / V _К, (11.8)
де К _з = 1,2 - коефіцієнт запасу;
Q _К - теплова потужність однієї секції калорифера, кВт;
V _К - пропускна здатність секції калорифера по повітрю, м ³ / ч.
Z _Т = 810220,7 · 1,2 / 552300 = 1,7 ≈ 2 шт.
Z _В = 24882,4 · 1,2 / 25000 = 1,2 ≈ 2 шт.
11.1.4 Визначення потужності електродвигуна приводу вентилятора
Потрібна потужність електродвигуна N, кВт, для вентилятора визначається за формулою
N = V _в · Р _з / (η _в · η _пр) · 10 ^-3, (11.9)
де V _в - кількість вентильованого повітря, м ³ / с;
Р _с - Питомий опір вентиляційної мережі, Па;
η _в - ККД вентилятора;
η _пр - ККД приводу чи проміжної передачі.
Опір вентиляційної мережі визначається за формулою
Р _c = 1,2 ∙ (Р _к + Р _в), (11.10)
де Р _к - опір калориферів, Па, Р _до = 190 Па;
Р _в - опір повітроводів, Па, Р _в = 10 - 20 Па.
Р _з = 1,2 ∙ (190 + 15) = 246 Па;
N = 1,72 · 246 / (0,6 · 0,97) · 10 ^-3 = 0,72 кВт.
За даними розрахунків підібрали вентилятор ВР 290-46 № 6,3 П.
11.2 Опалення
На проектованої фабриці у всіх приміщеннях, крім котельні, трансформаторної, холодильного приміщення передбачено центральне опалення.
Опалення на фабриці двотрубна з верхньою розводкою. В якості нагрівальних приладів передбачені гладкі чавунні радіатори типу М-140, які розташовані вздовж зовнішніх стін під вікнами.
Розрахунок витрати тепла на опалення Q, Вт
Q _ВІД = Q _ПТ - Q _ПРО + ΔQ _В, (11.11)
де Q _ПТ - втрати тепла будівлею в навколишнє середовище через огородження, Вт;
Q _ОБ - теплота, що виділяється в будівлі парі роботі технологічного обладнання та транспортних пристроїв, Вт;
ΔQ _В - тепловтрати з вентиляційним повітрям.
Втрати теплоти будівлею Q _пт, Вт, можна наближено визначити за формулою
Q _ПТ = q _ВІД ∙ V _ЗД ∙ (t _П - t _Н), (11.12)
де q _ВІД - питома теплова характеристика будівлі, Вт / (м ³ · єС), q _ВІД = 3,4 Вт / (м ³ · єС);
V _ЗД - об'єм будівлі, м ^3;
t _П, t _Н - температура приміщення і зовнішнього повітря відповідно, єС.
Q _ПТ = 0,34 ∙ 37670,4 ∙ (20 - (-9)) = 371430,1 Вт
Кількість теплоти, Q _об, Вт, що виділяється в будівлі під час роботи технологічного обладнання і транспортних пристроїв
Q _ПРО = Q _Т + Q _Е, (11.13)
де Q _Т - тепловиділення від устаткування, Вт;
Q _Е - тепловиділення від електродвигунів, Вт.
Q _Т може бути визначено за формулою
Q _Т = М _n × r × k, (11.14)
де М _n - витрата пари, М _n = 0,25 кг / с;
r - питома теплота конденсації пара, r ≈ 2252 ∙ 10 ³ Дж / ​​кг;
k - коефіцієнт, що враховує втрати теплоти через теплоізоляцію апарату, орієнтовно k ≈ 0,03-0,05.
Q _Т = 0,25 × 2252 × 10 ³ × 0,04 = 22,52 кВт.
Виділення теплоти (Вт) електродвигунами визначається за формулою
Q _Е = SN _i × k _1i × k _2i × (1 / h _1i - 1 + k _3i) × 10 ^3, (11.15)
де SN _i - сумарна потужність електродвигунів, встановлених у будинку, кВт,
приймаємо SN _i = 410,8 кВт за даними розрахунку електротехнічної частини;
k _{1 i} - коефіцієнт, що враховує завантаження електродвигунів, k ₁ = 0,7-0,98;
k _{2 i} - коефіцієнт, що враховує одночасність роботи електродвигунів, k ₂ = 0,5-1,0;
η ₁ - ККД електродвигуна при повному навантаженні, η ₁ = 0,75-0,92;
k _З - коефіцієнт, що враховує яка частина загального фактичного витрати енергії переходить безпосередньо в теплоту, k _З = 0,1-1,0.
Q _Е = 410,8 × 0,8 × 0,7 ∙ (1 / 0, 8 - 1 + 0,5) = 172,5 кВт;
Q _ПРО = 22,52 + 172,5 = 195,02 кВт;
Q _ВІД = 371,4 - 195,02 + 186 = 362,4 кВт.
Річна витрата тепла на опалення Q _рік, Дж
Q _{ВІД (РІК)} = Q _ВІД · Т · 86400, (11.16)
де Т - тривалість опалювального періоду, діб;
86400 - кількість секунд в добі.
Q _{ВІД (РІК)} = 362,4 · 201 · 86 400 = 6293,5 · 10 ⁶ кДж.
Витрата палива, У _т, т, за опалювальний сезон (річний)
У _т = Q _{ВІД (РІК)} / (Q _н ^р · η _до · η _т) × 10 ^-3, (11.17)
де Q _н ^р - нижча теплота згоряння палива, кДж / кг;
η _до - ККД котельної установки (η _к = 0,85);
η _т - коефіцієнт, що враховує втрати теплоти теплотрасою (η _т = 0,95).
У _т = 6293,5 · 10 ⁶ / (35600 · 0,85 · 0,95) · 10 ^-3 = 218,9 тис. м ³
Необхідна площа нагріваються приладів F, м ³
F _ВІД = Q _ВІД / К · Δt _СР, (11.18)
де К - коефіцієнт теплопередачі нагрівального приладу, Вт / (м ² · град);
Δt _сер - середня різниця температур.
F _ВІД = 362400 / (9,76 · 150) = 247,5 м ²
Кількість секцій радіаторів Z, шт, визначається за формулою
Z = F _ВІД / f _1, (11.19)
де f ₁ - площа поверхні нагріву однієї секції радіатора, м ^2, f ₁ = 0,254 м ^2.
Z = 247,5 / 0,254 ≈ 975 шт.
11.3 Водопостачання
Метою розрахунку є визначення загальної витрати води підприємством у період максимального водокористування відповідно до [25].
Загальний розрахунковий витрата води підприємством, м ³ / год
q _заг = q _т + q _с-б + q _пож - q _обор, (11.20)
де q _т - витрата води на технологічні потреби, м ³ / год;
q _з-б, q _пож - витрати води на санітарно-побутові потреби та пожежогасіння, м ³ / год;
q _{обладна} - кількість води, що поступає з системи оборотного водопостачання, м ³ / ч.
Витрата води на пожежогасіння приймаємо з частини безпеку і екологічність проекту q _пож = 54 м ^3.
Кількість встановлених санітарно-технічних приладів N _i, шт.
N _i = n _нр / n _io, (11.21)
де n _нв - число водоспоживачів;
n _io - кількість людей, що обслуговуються одним санітарно-технічним обладнанням.
N _ун = 160/18 + 99/12 ≈ 18 шт;
N _розум = 160/72 + 99/48 = 5 шт;
N _душ = 160/15 + 99/15 = 18 шт.
Максимальний часовий витрата води по цеху визначається за формулою
q _оч = 0.001 · S q _{oi год} · N _i, (11.22)
q _оч = 18 · 0,06 + 5 · 0,45 + 18 · 0,083 = 4,82 м ³ / год
q _заг = 16 + 4,82 + 54 - 18,5 = 56,32 м ³ / год
Витрата води на потреби гарячого водопостачання протягом години максимального споживання Q _чн, кВт
Q _чн = 1,16 q _чм (55 - t _с), (11.23)
де t _з - температура холодної води, ^про С.
q _чм = 5 · 0,04 + 18 · 0,23 = 4,34 м ³ / год
Q _чн = 1,16 · 4,34 ∙ (55 - 5) = 251,72 кВт.
11.4 Каналізація
Витрата вод, що скидаються підприємством q _ст, м ³ / год
q _ст = q _пр + q _сб - q _про, (11.24)
де q _пр, q _сб, q _про - витрати виробничих, санітарно-побутових стічних вод і
води, що забирається в систему зворотного водопостачання, м ³ / ч.
q _пр = S Пр _i ∙ q _i, (11.25)
де Пр _i - продуктивність підприємства по кожному виду продукції, т / год;
q _i - питома витрата стічних вод при виробленні 1 т продукції.
q _пр = 2 · 1,5 + 0,9 ∙ 3 = 5,7 м ³ / ч.
Кількість санітарно-побутових стічних вод визначається
q _сб = SN _i ∙ q _{i с,} (11.26)
де N _i - кількість санітарно-технічних приладів;
q _{i с} - кількість стічних вод від одного санітарно-технічного пристрою, м ³ / ч.
q _сб = 5 · 0,15 + 18 ∙ 0,2 + 18 ∙ 1,6 = 33,15 м ³ / год;
q _ст = 5,7 + 33,15 = 38,85 м ³ / ч.

12 Теплотехнічний розрахунок
12.1 Теплопостачання
Розрахунок витрати пари
Витрата пари на технологічні потреби може бути визначений за нормами споживання окремими апаратами і машинами або за укрупненими показниками. Витрата пари на технологічні потреби Д _1, кг / год визначається за формулою
, (12.1)
де P _t - годинна продуктивність по готовій продукції, т / год;
q _t - питома витрата пари, кг / т.
Д ₁ = 1600 ∙ 0,9 + 1200 ∙ 2,1 = 3960 кг / ч.
Витрати пари на опалення Д _2, кг / год розраховується за формулою
, (12.2)
де Q _ВІД - максимальний тепловий витрата теплоти на опалення, Вт;
i _n - ентальпія пара, кДж / кг (при тиску пари 0,07 МПа, i _n = 2666,6 кДж / кг);
i _k - ентальпія конденсату, кДж / кг (i _k = 375,6 кДж / кг);
η _ТО - ККД теплообмінника (η _ТО = 0,95).
При визначенні необхідного витрати теплоти слід враховувати район розташування кондитерської фабрики, тривалість опалювального сезону, розрахункові температури.
Витрата теплоти на опалення будинку Q _ВІД, Вт визначається за формулою
, (12.3)
де Х ₀ - питома теплова характеристика будівлі, Вт / (м ³ ∙ К);
q _ВІД - питомі тепловтрати 1 м ³ будівлі, кДж / м ^3;
V - обсяг опалювальної частини, м ^3;
t _П - середня температура опалювального приміщення, ˚ С (t _П = 18-20 ˚ С);
t _Н - розрахункова зимова температура зовнішнього повітря для опалення, ˚ С
(T _Н =- 9 ˚ С) [26].
Вт;
кг / ч.
Витрати пари на вентиляцію Д _3, кг / год визначається за формулою
, (12.4)
де Q _в - годинна витрата кількості теплоти на вентиляцію, Вт.
Витрата теплоти на вентиляцію Q _в, Вт визначається за формулою:
, (12.5)
де V _в - загальна кількість вентильованого повітря, м ³ / год;
Х _в - питома характеристика будинку, Вт / (м ³ ∙ К);
ρ - щільність повітря, кг / м ³ (ρ = 1,2 кг / м ^3);
с - масова питома теплоємність повітря, кДж / (кг ∙ К) (з = 1,0 кДж / (кг ∙ К)).
Загальна кількість вентильованого повітря V _в, м ³ / год визначається за формулою
, (12.6)
де П _в - відсоток вентильованих приміщень (П _в = 50-60);
V - об'єм будівлі, м ^3,
n - середня кратність повітрообміну в годину (3-5).
м ³ / год;
Вт;
кг / ч.
Витрата пари на господарсько-побутові потреби Д _4, кг / год визначається за формулою
, (12.7)
де Q _{х / б} - кількість теплоти на підігрів води для господарсько-побутових
потреб, Вт.
, (12.8)
де W - витрата води на господарсько-побутові потреби, кг / год (W = 800 кг / год);
с - питома теплоємність води (з = 4,19 кДж / (кг ∙ К));
t _н, t _к - початкова та кінцева температури води (t _н = 10 ˚ С, t _к = 75 ˚ С).
Вт;
кг / ч.
Сумарна витрата пари на виробництво Д _с, кг / год дорівнює
, (12.9)
Д _з = 3960 + 1138,4 + 104 + 100,1 = 5302,5 кг / ч.
Для визначення витрати пари на власні потреби котельні необхідно визначити втрати конденсату.
Повернення конденсату від системи виробничого пароснабжения W _к1, кг / год кондитерської фабрики складає 80%, тоді
, (12.10)
W _к1 = 0,8 ∙ 3960 = 3168 кг / ч.
Повернення конденсату W _к4, кг / год від системи гарячого водопостачання складає 90%, тоді
, (12.11)
W _к4 ​​= 0,9 ∙ 100,1 = 90,1 кг / ч.
Втрати конденсату Д _П.К., кг / год становлять
, (12.12)
Д _п.к. = 5302,5 - (3168 + 90,1) = 2044,4 кг / ч.
Витрата сирої води В, кг / год для покриття втрат конденсату приймають на 20% більше, тоді

У = 1,2 ∙ Д _П.К., (12.13)
У = 1,2 ∙ 2044,4 = 2453,3 кг / ч.
Витрата пари на підігрів води Д _п.в., кг / год дорівнює
, (12.14)
де i ₁ - ентальпія води при t = 40 ˚ С (168 кДж / кг);
i ₂ - ентальпія води при t = 5 ˚ С (21 кДж / кг);
i _n - ентальпія пара при 0,6 МПа (2763 кДж / кг);
i _k - ентальпія конденсату (669 кДж / кг);
η - ККД парового водонагрівача (η = 0,95).
кг / ч.
Витрата пари на деаерацію води Д _ае, кг / год дорівнює
, (12.15)
де i _сер - середня ентальпія води, що надходить в деаератор, кДж / кг
(I _сер = 433 кДж / кг);
W _{n. В.} - Конденсат від водопідігрівача води перед хімводоочистки, кг / год (W _{n. В.} = Д _{n. В.).}
кг / ч.
Загальна потреба котельні в парі Д _к, кг / год
Д _до = Д _з + Д _п.в. + Д _ае, (12.16)
Д _к = 5302,5 + 181,3 + 804,1 = 6287,9 кг / ч.
З урахуванням теплових втрат у паропроводах, агрегатах і т.д., які можуть становити 8-10%, розрахункова потреба в парі Д _заг, кг / год (для зимового періоду) буде
Д _заг = Д _к ∙ 1,1, (12.17)
Д _заг = 6287,9 ∙ 1,1 = 6916,7 кг / ч.
Розрахунок теплової схеми котельні в літній період.
Сумарна витрата пари на виробництво Д _с, кг / год дорівнює:
Д _з = 3960 + 100,1 = 4060,1 кг / ч.
Втрати конденсату Д _П.К., кг / год становлять
Д _п.к. = 4060,1 - (3168 + 90,1) = 802 кг / ч.
Витрата сирої води В, кг / год для покриття втрат конденсату
У = 1,2 ∙ 802 = 962,4 кг / ч.
Витрата пари на підігрів води Д _п.в., кг / год дорівнює
кг / ч.
Витрата пари на деаерацію води Д _ае, кг / год дорівнює
кг / ч.
Загальна потреба котельні в парі Д _к, кг / год
Д _к = 4060,1 + 71,1 + 483,6 = 4512,5 кг / ч.
Розрахункова потреба в парі Д _заг, кг / год (для літнього періоду) буде
Д _заг = 4614,8 ∙ 1,1 = 5076,3 кг / ч.
Вибір парових котлів
Вибір типу та кількості котлів для забезпечення всіх потреб підприємства проводиться з такого розрахунку, щоб вони забезпечили максимальну потребу в зимовий період роботи, а в літній період була можливість почергового капітального ремонту котлів. Підбір котлів проводиться за їх паро-та теплопродуктивності. Якщо в довідковій літературі наведена площа поверхні F, м ² нагріву визначається за формулою
, (12.18)
де Д _заг - розрахункова потреба в парі для зимового періоду, кг / год;
х - коефіцієнт запасу, х = 1,1-1,2;
q _к - питома парооб'ем, кг / (м ² ∙ ч) (q _к = 30-40 кг / (м ² ∙ ч) залежно від котла
і виду палива).
м ^2.
За розрахованої пощади нагріву вибираємо з [27] 2 котли ДКВР 10-13-250 з площею поверхні нагріву 255,4 м ^2.
12.2 Холодопостачання
Розрахунок витрати холоду по фабриці
Добова витрата холоду Q _з, Вт визначається:
Q _c = Q ₁ + Q ₂ + Q ₃ + Q ₄ + Q _5, (12.19)
де Q ₁ - витрата холоду на технологічні потреби, Вт;
Q _{2-витрата} холоду на теплопередачу через зовнішні огородження холодильної камери, Вт;
Q ₃ - витрата холоду на зберігання сировини, Вт;
Q ₄ - витрата холоду на кондиціонування повітря, Вт;
Q ₅ - витрата холоду на експлуатаційні потреби, Вт.
Витрата холоду на технологічні потреби Q _1, Вт розраховується за сумою витрат на окремі споживачі або за вказаними показниками на 1 т готової продукції
Q ₁ = G ∙ q, (12.20)
де G - добова виробок + тка продукції, Вт;
q - витрата холоду на 1 готової продукції.
Q ₁ = 14 ∙ 406 000 + 32 ∙ 104 400 = 9024800 Вт
Витрата кількості холоду на теплопередачу через зовнішні огородження холодильної камери Q _2, Вт дорівнює
, (12.21)
де - Кількість теплоти, проходять через внутрішні стіни, Вт;
- Кількість теплоти, що передається через стелю, Вт;
- Кількість теплоти, що передається через підлогу, Вт.
, (12.22)
де К ^{I - III} - коефіцієнт теплопередачі, Вт / (м ² ∙ град), (К ^I = 0,41, К ^II = 0,44, K ^III = 0,58);
F ^{I - III} - площа поверхні стін, стелі, підлоги, м ^2;
t _н - температура зовнішнього повітря, ˚ С (t _н = 25 ˚ С);
t _к - температура зовнішнього повітря, ˚ С (t _к = 4 ˚ С).
Вт;
Вт;
Вт
Q ₂ = 1487,8 + 665,3 + 877 = 3030,1 Вт
Витрата холоду на зберігання сировини в холодильній камері Q _3, Вт
, (12.23)
де - Витрата холоду на збереження окремих видів швидкопсувного сировини.
, (12.24)
де G ^{I - n} - добовий витрата сировини, кг;
з ^{I - n} - питома теплоємність сировини, кДж / (кг ∙ К);
t _H, t _k - початкова і кінцева температури охолоджуваного сировини, ˚ С (t _H = 15 ˚ С,
t _к = 4 ˚ С).
Вт;
Вт;
Вт;
Вт;
Вт
Витрата холоду на кондиціонування повітря Q _4, Вт визначається за формулою:
, (12.25)
де V _k - сумарний об'єм приміщень, камер, шаф, де проводиться
кондиціонування, м ^3;
с - об'ємна теплоємність повітря, кДж / (м ³ ∙ град), (з = 1,29 кДж / (м ³ ∙ град));
Δt - різниця температур між температурою повітря до кондиціювання-
ня і після нього (Δt = 10-15 ˚ С);
m - кратність повітрообміну в приміщенні (m = 2).
Вт
Витрата холоду на експлуатаційні потреби Q _5, Вт дорівнює
Q ₅ = (Q ₂ + Q ₃₎ ∙ 0,2, (12.26)
Q ₅ = (3030,1 + 38755,5) ∙ 0,2 = 8357,1 Вт;
Q _з = 9024800 + 3030,1 + 4684,5 + 38755,5 + 24250,3 + 8357,1 = 9095520,4 Вт
З урахуванням загальнозаводських втрат (20%) в комунікаціях загальна витрата холоду на добу Q _про, Вт складе
Q _o = 1,2 ∙ Q _c, (12.27)
Q _про = 1,2 ∙ 9095520,4 = 10914624,5 Вт
Годинна продуктивність холоду на добу Q _{годину,} Вт складе
, (12.28)
Вт
За розрахованої потреби фабрики в холоді вибираємо з [28] два компресори ВХ 350-2-1 з холодопродуктивністю 790 кВт.

13 Електротехнічна частина
13.1 Загальна характеристика електропостачання

Підприємство отримує електричну енергію від трансформаторної підстанції енергосистеми «Воронеженерго» міста Ліски по повітряної ЛЕП, напругою 10 кВ довжиною 2 км.
Необхідно побудувати знижувальну трансформаторну підстанцію.
Для внутрішньозаводських електричних мереж приймаємо систему трифазного струму напругою 380/220 В з заземленим нулем.
Від трансформаторної підстанції підприємства електроенергія надходить на загальний розподільний щит для живлення електродвигунів, внутрішнього освітлення та освітлення території. Розподіл електроенергії від фабричної підстанції до цеху здійснюється по кабелях та стін всередині будівлі. Захист розподільних електричних мереж від струмів короткого замикання здійснюється запобіжниками.
13.2 Визначення категорії приміщення
Таблиця 13.1 - Категорії приміщень

Назва приміщення	Категорія приміщення
Склад БХС	Вибухонебезпечне
Склад зберігання пюре	Сухе нормальне
Склад сировини	Сухе нормальне
Склад готової продукції і тари	Сухе нормальне
Варильне відділення	Печеня
Мармеладний цех	Сухе нормальне
Цукерковий цех	Сухе нормальне
Побутові приміщення	Сухе нормальне

13.3 Розрахунок електричної силового навантаження
Надійна та економічна робота технологічного обладнання можлива тільки при правильному виборі типу, потужності привідного електродвигуна згідно з режимом його роботи і передбачуваного навантаження.
Потужність вибраного електродвигуна Р, кВт, повинна відповідати висловом
Р _ном> Р _м,
де Р _ном - номінальна потужність електродвигуна, кВт;
Р _м - потрібна потужність, кВт
Після того як буде визначено номінальна потужність всіх електродвигунів та вибрали їх тип, потрібно розрахувати повну максимальну потребную потужність силового навантаження. Для цього основні технічні дані розглянутих типів приводу представлені в таблиці 13.2.
Таблиця 13.2 - Основні технічні дані розглянутих типів
приводів

Найменування робочої машини	Потрібна потужність Рм, кВт	Приводний електродвигун					Кількість двигунів, Nдв, шт	Встановлена ​​потужність електродвигунів Ру, кВт
		Тип	Номінальна потужність Р ном, кВт	Коефіцієнт потужності cosφ н	Число оборотів Nн, хв -1	ККД η н,%
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Віброразгрузочное пристрій	1,5	АІР80В4	1,5	0,83	1500	78,0	6	6,6
Просіювач Ш2-ХМЕ	0,55	АІР71В4	0,75	0,73	1500	73,0	2	1,5
Варильний котел 28-А	1,0	АІР80А4	1,1	0,81	1500	75,0	7	7,7
Автоваги	1,50	АІР80А2	2,2	0,85	-	81,0	1	2,2
Ємність на вагах	1,10	АІР71В2	1,5	0,83	-	79,0	2	3

Продовження таблиці 13.2

Трьох валкова млин	30	АІР180М2	37	0,88	-	90,5	3	111
Змієвикові варильна колонка з пароотде-літеля	4,0	АІР100S2	5,5	0,88	-	87,0	1	5,5
Шнековий шпарителях	2,0	АІР80В2	3	0,87	-	83,0	1	3
Вакуум-апарат М-184	1,0	АІР80А4	1,1	0,81	1500	75,0	1	1,1
Протиральна машина КПВ	2,0	АІР100L6	2,2	0,72	1000	81,0	1	2,2
Темперують машина, ТМ-250	4,5	АІРХ112 М4	5,5	0,88	1500	87,5	5	27,5
Глазировочной агрегат «Супер-80»	17,5	АІР180М6	18,5	0,85	1000	88,0	4	55,5
Сушарка А2-ШЛЖ	2,8	АІРХ112МА6	3,0	0,76	1000	81,0	2	3,0
Плунжерний нососів	1	АІР80А4	1,1	0,81	1500	75,0	9	8,8
Стрічковий тр.анспортер	3,9	АІРХІ2М В6	4	0,81	1000	82,0	8	32
АгрегатШФ1-М6	9,84	АІРХ160S6	11	0,84	1000	87,0	2	11
Сушарка Г4-КСК-30	26,7	АІР200L6	30	0,85	1000	90,0	1	30
Обклеюючі автомат	0,6	АІР71В4	0,75	0,73	1500	73,0	8	3
Шестерний насос ШНК-18, 5	2,0	АІР100L6	2,2	0,74	1000	81,0	21	44
Загорткових машина	1	АІР80В6	1,1	0,74	1000	74,0	10	2,2
Разом:	-						96	410,8

Знаходимо сумарну встановлену потужність електродвигунів для однотипних приймачів Σ Р _у, кВт:
. (13.1)

Для різнотипних приймачів:
. (13.2)
ΣР _у = 410,8 кВт
Визначимо розрахункову максимальну потребную активну і реактивну потужності силового навантаження:

, (13.3)

Q _{m ах} = Р _{m ах} · tgφ _ср, (13.4)
де К _з - коефіцієнт попиту силового навантаження;
tgφ _ср - середньозважений тангенс зсуву фаз, відповідні
середньозваженому коефіцієнту потужності за рік.
К _з = 0,35 - для кондитерської фабрики
Повна розрахункова максимальна потрібна потужність силового навантаження S _p, кВ · А;

(13.5)
де с - коефіцієнт зміщення максимумів, з = 0,85 - 0,9
, (13.6)
. (13.7)
cоsφ = 74,94 / 95 = 0,79;
tgφ _ср = 0,78;
Р _{m ах} = 0,35 ∙ 410,8 = 143,78 кВт;
Q _max = 143,78 · 0,78 = 112,1 квар;
кВ ∙ А.

13.4 Розрахунок освітлювальної навантаження

Виходячи з умов роботи фабрики, вибираємо систему загального освітлення з рівномірним розміщенням світильників. В якості джерела світла приймається лампи розжарювання в складських приміщеннях і люмінесцентне освітлення у виробничих цехах.
Для складських приміщень встановлюються світильники «Універсал». У мармеладном і цукерковому цехах люмінесцентні світильники типу ОД з двома лампами ЛБ-80.
Встановлена ​​потужність на освітлення приміщень в залежності від площі приміщень і висоти ламп зведені в таблицю 13.3
Розрахунки освітлювального навантаження цехів та адміністративно-конторських приміщень ведуться методом поверхневої щільності. Для цього необхідно визначити мінімальну освітленість, вибрати марку світильника, намітити розрахункову висоту підвісу світильників. Для обраної марки світильника по розрахунковій висоті підвісу, площі приміщення і нормі освітленості визначити значення поверхневої щільності потоку випромінювання, а потім розрахувати загальну встановлену потужність освітлення кожного приміщення, Вт:
, (13.8)
де - Поверхнева щільність потоку випромінювання, Вт / м ^2; S - площа приміщення, м ^2.

Таблиця 13.3 - Встановлена ​​потужність на освітлення приміщень

підприємств

Назва приміщення	Площа S, м 2	Висота приміщення, м	Висвітлено-ність Е, лк	Тип світильника	Поверхнева щільність потоку випромінювання, Вт / м 2	Встановлена ​​потужність, Вт
Склад БХС	303	10	75	У	6,1	1848,3
Склад зберігання пюре	227	4,8	75	У	16	3632
Склад сировини	520	4,8	75	ОД	6,9	3588
Склад готової продукції і тари	570	4,8	75	ОД	3,4	1938
Варильне відділення	396	4,8	75	З 0	18	7128
Мармеладний цех	1669	4,8	100	ОД	5,9	9847,1
Цукерковий цех	1704	4,8	100	З 0	13	22152
Побутові приміщення.	792	4,8	100	ОД	5,9	2548,8
Разом:						52682,2

Загальна встановлена ​​потужність освітлення всього підприємства, Вт
, (13.9)
де k _с - коефіцієнти попиту освітлювальних навантажень кожного приміщення
Р _опу = 0,8 ∙ 792 + 0,6 ∙ 1620 + 0,85 ∙ 50270,2 = 44335,27 Вт
Встановлену потужність на освітлення території підприємства Р _ОТУ
приймають рівною 10% від встановленої потужності на висвітлення самого підприємства:
Р _ОТУ = 0,1 ∙ Р _опу (13.10)
Р _ОТУ = 0,1 · 44335,27 = 4433,53 Вт
У проекті передбачено аварійне освітлення, яке повинно бути в машинному відділенні аміачної холодильної установки, котельні, приміщеннях головних постів управління, проходах, проїздах пожежних на майданчиках і сходах головного корпусу заводу, де можлива присутність понад 50 чоловік. Світильники аварійного освітлення для продовження роботи або евакуації людей повинні бути приєднані до незалежного джерела живлення. Допускається живлення аварійного освітлення від мережі робочого освітлення з автоматичним переключенням на інші джерела живлення при аварійних режимах. Потужність аварійного освітлення прийняти рівною 10% від загальної встановленої потужності на освітлення, Вт
(13.11)
Р _оа = 0,1 ∙ 44335,27 = 4433,53 Вт
При розрахунку потужності освітлювальної навантаження необхідно враховувати забруднення, що знижує освітленість в процесі експлуатації. Для світильників загального освітлення в приміщеннях з незначним виробничим пиловиділенням коефіцієнт запасу приймати рівним 1,3. З урахуванням даного коефіцієнта розрахункова максимальна потужність, споживана усіма освітлювальними установками підприємства, Вт:
(13.12)
Р _{про max}   = (44335,27 + 4433,53 + 4433,53) ∙ 1,3 = 69163,03 Вт

13.5 Трансформаторні підстанції
На харчових підприємствах використовують трифазні двохобмотувальні трансформатори з природним масляним охолодженням, потужністю 25-1000 кВ · А. Повна розрахункова потужність на щитах вторинного напруги трансформаторної підстанції, яка живить силову і освітлювальну агрузку S _mp, кВ · А, дорівнює:
(13.13)
де з - Коефіцієнт запасу (зазвичай з = 1,1-1,2)
кВ ∙ А
На основі розрахунку, а так само враховуючи характер роботи обладнання і категорію надійності електропостачання фабрики, вибираємо два трансформатора ТМ -250/10, сумарної потужності 500 кВ · А.
13.6 Розрахунок компенсаційного пристрою
Для підвищення коефіцієнта потужності підприємства слід проводити заходи: 1) природні, пов'язані з поліпшенням використання встановленого електрообладнання; 2) штучні, що вимагають застосування спеціальних пристроїв, що компенсують.
Необхідна компенсує реактивна потужність конденсаторної установки Q _К.У., кВт для цього буде дорівнює:
Q _ку = Р _ср ∙ (tgφ ₁ - tgφ _2), (13.14)
де Р _ср - середньорічна навантаження підприємства, кВт;
Р _ср = W / T,
W - споживання активної енергії за рік, кВт × год;

T - річне число годин використання максимуму активного навантаження;

tg φ ₁ - відповідний середньозваженому cosφ, до компенсації на вводі споживача;
tg φ ₂ - після компенсації до заданого значення cos φ ₂ = 0,92.
Р _ср = 988498 / 5600 = 176,52 кВт;
Q _К.У. = 176,52 × (0,78 - 0,426) = 62,49 квар.
За розрахунком реактивної потужності вибираємо косінусний конденсатор тип КС2 - 0,4 - 67 - ЗУЗ, потужністю 67 квар.
13.7 Визначення річної витрати електричної енергії та її
вартості
Річні витрати електричної енергії для силової та освітлювальної навантаження розраховується за формулою:
  , (13.15)
, (13.16)
десь P _max - розрахункова максимальна потребная активна потужність силової
навантаження, кВт;
T _c - річне число годин використання максимуму активної потужності, ч.
T _c = 5600 год
W _c = 143,78 · 5600 = 832888 кВт · год
,   (13.17)
, (13.18)
де P _o - Максимальна потужність, споживана для освітлення, кВт;
T _o - річне число годин використання максимуму освітлювального навантаження при двозмінній роботі цеху, ч.
T _o = 2250 год
W _o = 2250 · 69,16 = 155610 кВт · год
Річні витрати по всьому підприємству буде дорівнює:
W = W _з + W _о. (13.19)
W = 832 888 + 155 610 = 988 498 кВт · год
Розрахунок вартості електроенергії ведеться про тарифом за 1кВт • год (n = 1,3 руб/1кВт · год):
З _о = n · W, (13.20)
де n - вартість 1 кВт · год
З _про = 2,14 · 988 498 = 2115385,72 руб / 1 кВт ∙ год
13.8. Розрахунок техніко-економічних показників підприємства

Для оцінки ефективності використання електричної енергії на промислових підприємствах є ряд показників:

Фактична вартість 1 кВт · год споживаної енергії, в руб:

(13.21)

З _о = 2115385,72 / 988498 = 2,14 руб.

Питома витрата електроенергії на 1 т продукції випущеної підприємством:
ω _o = W / A, (13.22)
десь A - кількість випущеної за рік продукції (річна продуктивність
підприємства), т.
ω _o = 988498 / 11500 = 86 кВт · год / т.
Фактична вартість електроенергії на 1 т випущеної продукції по підприємству:

З _ф = C · ω _o. (13.23)
З = 2,14 · 86 = 184,04 руб.
Таблиця 13.5 - Заходи з економії електроенергії на
підприємстві
Питома витрата електроенергії з урахуванням економії складе, кВт · год / т:
. (13.23)
ω _ое = (988498 - 40350) / 11500 = 82,4.
А фактична вартість електроенергії на 1 т продукції, випущеної підприємством, складе, руб.:
. (13.24)
З _фе = 2,14 ∙ 82,4 = 176,3 руб.
Річне зниження питомої витрати електроенергії в результаті впровадження заходів становить 1%.

14 Безпека і екологічність проекту
14.1 Безпека у виробничому середовищі
14.1.1 Фізичні небезпечні та шкідливі фактори
Мікрокліматичні умови на виробництві
Несприятливі умови погіршують фізіологічний стан, знижують продуктивність праці, можуть призвести до різних захворюванням. Характеристика мікроклімату в робочій зоні наведено в табл. 14.1
Таблиця - Характеристика 14.1 мікроклімату в робочій зоні
Для підтримки оптимального мікроклімату здійснюється кондиціонування і вентиляція повітряного середовища. Це актуально у варильних відділеннях, де температура приміщення доходить до 35 єС. У виробничих приміщеннях встановлюються опалювальні установки, які підтримують оптимальну температуру повітря в холодну пору року. У приміщенні для зберігання швидкопсувного сировини повинна підтримуватися температура 4 єС, в складі БХС та іншої сировини - 18-20 єС.
Нормується інтенсивність теплового опромінення на робочих місцях (біля обжарочного апарату для горіхів). При 25% облучаемой поверхні тіла інтенсивність теплового опромінення має бути до 100 Вт / м, при 25 -50% - до 70 Вт / м, при 50% - до 35 Вт / м. У цілях профілактики теплових травм температура нагрітих поверхонь машин, обладнання або огороджувальних конструкцій їх повинна бути не більше 45 єС.
Освітлення виробничих приміщень
При висвітленні виробничих приміщень у даному проекті використали природне бічне освітлення, здійснюване через світлові прорізи в зовнішніх стінах, і штучне общеÐ