Проект будівництва лінійних спорудження районної АТС

№ району

№ будинку

Потреба пар

Ємність проектованого введення Р, пар

Для телефонних апаратів

для таксофонів

для прямих проводів

квартирного сектора

учережденчеському сектора

1

1

150

-

2

4

156

2

120

-

1

3

124

2

1

150

-

2

4

156

2

120

-

1

3

124

3

1

150

5

2

4

161

2

120

5

1

4

130

4

1

120

-

2

2

124

2

80

-

1

2

83

3

80

-

1

2

83

5

1

150

3

2

5

160

2

120

2

1

3

126

6

1

120

-

1

4

125

7

1

120

-

1

4

125

8

1

120

3

2

2

127

2

80

1

1

2

84

3

80

1

1

2

84

9

1

120

3

1

3

127

2

120

2

1

3

126

10

1

120

-

1

3

124

2

120

-

1

3

124

11

1

150

5

2

6

163

12

1

150

-

2

5

157

2

120

-

1

3

124

3. Проектування магістральної кабельної мережі

3.1 Розрахунок ємності магістральної кабельної мережі

Магістральну мережу складають кабелі, що з'єднуються РАТС з ШР, а також кабелі, що з'єднують РАТС з КР при прямому харчуванні. Загальна ємність магістральної кабельної мережі на вводі в РАТС визначаться за кількістю абонентських пристроїв, включених до РАТС:

• основних телефонних апаратів,

• спарених телефонних апаратів, таксофонів,

• прямих проводів та з'єднувальних ліній УАТС.

Розрахунок ємності магістральної кабельної мережі виконується для двох випадків:

1. РАТС - КР в зоні прямого харчування;

2. РАТС - ШР поза зоною прямого харчування.

У зоні прямого харчування ущільнення магістральних ліній неефективно, тому розрахунок необхідної кількості пар магістральних кабелів виконується без спареного включення телефонних апаратів. Розрахунок потреби магістральних пар, виведення з кросу РАТС, для зони прямого харчування виконується за наступною формулою:

M 1 = (N _кв + N _уч -0.5 N _КВС + N _та + N _пп) × Y = (900 + 5 + 3 + 8) × 1.1 = 1008 (5),

де N _кв та N _уч - кількість телефонів квартирного і установчо секторів в зоні прямого харчування, N _кв = 900, N _уч = 5;

N _та і N _пп - кількість таксофонів і прямих проводів в зоні прямого харчування N _та = 9, N _пп = 10;

Y - коефіцієнт, що враховує проектований запас для ЗПП, Y = 1.1.

Розрахунок необхідної кількості магістральних пар поза зоною прямого харчування виконується за наступною формулою:

M 2 = (N _кв + N _уч - 0.5 N _КВС + N _та + N _пп + N _сл) × Y = (4560 + 205 + 9 + 10 + 45) × 1.02 = 4926 (6),

де - Кількість спарених телефонних апаратів квартирного сектора;

N _сл - кількість з'єднувальних ліній з УАТС, N _сл = 45;

Y - коефіцієнт, що враховує проектований запас для магістральної мережі не ЗПП, Y = 1.02.

Загальна ємність проектованої магістральної мережі визначається як:

M = M 1 + M 2 = 1008 + 4926 = 5934 ≈ 6000 (7)

3.2 Кабелі, що застосовуються при проектуванні магістральної мережі

При виборі типу кабелів для проектування магістральної мережі слід виходити з того, що в даний час найбільш поширені два типи кабелів: кабелі з паперовою ізоляцією струмопровідних жив у свинцевій оболонці типу Т і з поліетиленовою ізоляцією в пластмасовій оболонці типу ТП.

Міські телефонні кабелі типу ТП з поліетиленовою ізоляцією в пластмасовій оболонці марки ТПП найбільш підходить для даної магістральної мережі. Струмопровідні жили кабелю типу ТПП виготовляються з різним діаметром і мають поліетиленову ізоляцію жив. Скручування ізольованих жил у групи - парна. Система скрутки сердечника - пучкова; для кабелів з ​​числом пар до 100 допускається повивной скручування.

Електричні параметри кабелів типу ТП представлені в таблиці 4.

Таблиця 4.

Параметр	Одиниця виміру	Частота, кГц	Нормована величина
Коефіцієнт загасання ланцюга з жилами діаметром, мм: 0,32 0,4 0,5 0,7	дБ / км	0,8	1,92 1,54 1,23 0,86

3.3 Побудова схеми магістральної мережі

Магістральна мережа проектується в межах зони проектованої РАТС виходячи з кількості зв'язків, визначені для кожного шафового району та зони прямого харчування.

Траси прокладання магістральних кабелів повинні відповідати таким вимогам:

• бути найліпшими;

• мати найменшу кількість підводних переходів і перетинів з залізничними та трамвайними шляхами;

• забезпечувати максимальну можливість застосування механізмів при будівництві;

• мати мінімум перетинів з різними підземними спорудами.

Відомість розподілу магістральних пар по шафові районах і зоні прямого живлення представлена ​​в таблиці 4.

Таблиця 5.

3.4 Вибір марки і діаметра струмопровідних жил магістральних кабелів

Марки магістральних кабелів визначається в такому порядку:

1. вибирають тип кабелю;

2. вибирають тип оболонки і при необхідності тип броньового захисного покриву;

3. розраховують мінімально допустимий діаметр струмопровідних жил;

4. визначають ємності (число елементарних груп) кабелів зв'язку, на основі схеми магістральної мережі.

Після вибору типу кабелю і його захисного покриву визначають мінімально допустимий діаметр струмопровідних жил по допустимому кілометріческому загасанню

a _λ = а _н / l = 4/3.2 = 1.25 (8),

де а _н - нормоване значення власного загасання абонентської лінії;

l - довжина абонентської лінії найбільш віддаленого абонентського пункту, км., l = 3.2 км.

По знайденому значенню а _u з таблиці 3 підбираємо найближчим менше або рівне значення кілометріческого загасання, тобто 1.23 ≤ 1.25. З цього випливає, що для віддалених районів необхідно застосовувати провід з діаметром жив 0,5 мм і коефіцієнт загасання 1,23 дБ / км.Проверочний розрахунок показав, що мінімально допустимий діаметр жив для лінії найбільш віддаленого абонентського пункту перевищує 0,32 мм, внаслідок, цього економічно вигідно виділити на кабельній мережі зони: поблизу РАТС - зону з застосуванням жив діаметром 0,32 мм, а для віддалених груп абонентів - зони з мінімально допустимими великими діаметрами жив.

4. Проектування сполучної лінії між РАТС

4.1 Вибір марки кабелю для сполучної лінії

Для побудови мережі сполучних ліній між РАТС використовуються наступні типи кабелів: міські телефонні кабелі типу Т і ТП, міжміські кабелі типу МКС та оптичні кабелі зв'язку, типу ОК.

Кабель типу ТП найбільш вигідно підходить до використання в якості сполучної лінії.

Для кабелю типу ТП нормується такі електричні характеристики: опір струмопровідних жил - Ом / км; опір ізоляції жив - не менше 5000 ; Робоча ємність - не менше нФ / км.

5. Проектування магістральної кабельної каналізації

5.1 Вибір основних елементів кабельної каналізації

Кабельною каналізацією зв'язку називається система підземних інженерних споруд, що забезпечує можливість виробництва всіх видів робіт з кабелями без розтину вуличних покривів і розкопки грунту. Кабельна каналізація складається з трубопроводів і оглядових пристроїв. Трубопроводи призначаються для прокладки кабелів зв'язку на ділянках між оглядовими пристроями. Для їх будівництва застосовуються бетонні, азбестоцементні та поліетиленові труби.

Іншою частиною кабельної каналізації є, оглядові пристрої, призначені для виконання робіт з протягування та монтажу кабелів, для технічного обслуговування кабельної мережі, а також для розміщення в них сполучних і розгалужувальних муфт. Колодязі розрізняються за матеріалом, з якого вони побудовані, за формою та місцем їх установки. За призначенням оглядові пристрої діляться на стаціонарні, кутові і Розгалужувальні колодязі. Крім того, не залежно від типу оглядового пристрою вони встановлюються, якщо:

• змінюється число каналів або їхнє розташування в блоці кабельної каналізації;

• змінюється напрямок або глибина закладання трубопроводу;

• довжина магістрального ділянки, що прилягає до розподільного шафі.

5.2 Вибір траси, розрахунок числа каналів і складання схеми кабельної каналізації

Проектування кабельної каналізації зв'язку виконується в наступному порядку:

• вибирають трасу кабельної каналізації;

• визначають місця встановлення колодязів;

• виділяють ділянки, кабельної каналізації та визначають їхню довжину;

• визначають марку і кількість кабелів магістральних, розподільних, міжстанційних мереж та мереж спеціального призначення, передбачених до прокладання на кожній ділянці;

• розраховують кількість необхідних каналів для кабелів розподільних, магістральних, міжстанційних мереж та мереж спеціального призначення;

• визначають число запасних каналів на кожній ділянці каналізації;

• знаходять загальне число каналів на кожній ділянці каналізації;

• визначають типи і кількість оглядових пристроїв на кожній дільниці.

Ділянкою кабельної каналізації називається частина каналізації, протягом якого вона не змінює своєї ємності.

Результати розрахунку числа каналів кабельної каналізації магістральної мережі по окремих дільницях представлені в таблиці 5.

Таблиця 6.

6. Розрахунок обсягів робіт та основних матеріалів по магістральній кабельної мережі

6.1 Розрахунок основних матеріалів

У загальному випадку розрахунок матеріалів, потрібних для будівництва лінійних споруд ГТС, виконується на основі виробничих норм витрати матеріалів. У курсовому проекті виконується розрахунок лише основних матеріалів, потрібних для будівництва проектованої абонентської кабельної мережі. До таких основних матеріалів слід віднести: кабель, труба і колодязі кабельної каналізації, розподільні коробки, розподільні шафи, кабельні бокси і захисні смуги.

На підставі розрахунків основних потрібних для будівництва магістральної кабельної мережі матеріалів складаємо замовну специфікацію, яка представлена ​​в таблиці 6.

Таблиця 7.

6.2 Розрахунок обсягів робіт по магістральній кабельної мережі

Розрахунок обсягів робіт включає в себе перелік основних видів робіт і їх кількості. Роботи по магістральній кабельної мережі складається з робіт з будівництва магістральної кабельної каналізації, прокладанню та монтажу кабелів та кінцевих кабельних пристроїв.

Розрахунок обсягів робіт з прокладання магістральних кабелів зведені таблиці 7.

Проектовану протяжність магістральних кабелів розраховується за наступною формулою:

(9),

де - Норма витрати кабелю на 1км траси;

- Протяжність траси, км.

Розрахунок обсягів основних робіт в цілому по всій магістральної мережі проектованої РАТС наведено в таблиці 8.

Таблиця 9.

Висновок

При виконанні даного курсового проекту придбаний навчально-практичний досвід знаходження центру телефонного навантаження, а також:

• визначено місце розташування телефонної станції;

• здійснено вибір ємності розподільної шафи;

• здійснена розбивка території на шафові райони;

• визначено найбільш доцільний діаметр струмопровідних жил кабелю для проектованої мережі;

• зроблений розрахунок основних матеріалів, необхідних при будівництві, і ефективності капітальних вкладень, з'єднувальних ліній, обсягу робіт і основних, потрібних для будівництва лінійних споруд, матеріалів.

Список використаної літератури

1. Методичні вказівки.

2. ВСН 116-93. Відомчі будівельні норми. Інструкція з проектування лінійно-кабельних споруд зв'язку. Мінзв'язку Росії. Діпрозв'язок. Москва. 1993р.

3. Ю.А. Парфьонов. Кабелі електрозв'язку [Текст]. - М.: Еко-Трендз, 2003. - 256 с.