Курсова робота
з дисципліни «Інформатика»
Тема: Програмування на алгоритмічній мові Бейсік
Зміст
Введення
1. Блок-схема алгоритму рішення задачі
2. Опис блок-схеми алгоритму розв'язання задачі
3. Роздруківка програми на мові Бейсік
4. Роздруківка вихідних даних
5. Роздруківка результатів розрахунку
Висновок
Література
Введення
В даний час велике місце в нашому житті відведено різних пристроїв призначеним для створення комфорту в побуті, полегшення виконання роботи і т.д. Одним з таких пристроїв є комп'ютер.
Хоча комп'ютери створювалися для чисельних розрахунків, скоро виявилося, що вони можуть обробляти та інші види інформації. Для обробки різної інформації на комп'ютері треба мати кошти для перетворення потрібного виду інформації в числову форму і навпаки. Зараз за допомогою комп'ютерів не тільки проводяться числові розрахунки, але й готуються до друку книги, створюються малюнки, кінофільми, музика, здійснюється управління заводами і космічними кораблями і т.д. Комп'ютери перетворилися в універсальні засоби обробки інформації.
Мова БЕЙСІК, призначений для навчання програмуванню й одержав широке поширення у вигляді різних діалектів, передусім, як мова для домашніх мікрокомп'ютерів.
Бейсік (BASIC - скорочення від англ. Beginner's All-purpose Symbolic Instruction Code - універсальний код символічних інструкцій для початківців, англ. Basic - основний, базовий) - родина високорівневих мов програмування. Було створено у 1963 професорами Дартмутського коледжу Томасом Куртц (Thomas E. Kurtz, 1928 -) і Джоном Кемені (John G. Kemeny, 1926-1993).
Бейсік було спроектовано так, щоб студенти могли писати програми, використовуючи термінали із розділенням часу. Він створювався як рішення для проблем, пов'язаних із складністю старіших мов. Він призначався для більш «простих» користувачів, не стільки зацікавлених у швидкості обчислень, скільки в можливості використовувати комп'ютер для вирішення своїх завдань.
Незважаючи на те, що мова вже використовувався на кількох мінікомп'ютерах, його справжнє розповсюдження розпочалось з появи на мікрокомп'ютері Altair 8800. Більшість мов програмування були надто великими, щоб вміститись в невелику пам'ять, яку користувачі цих машин могли собі дозволити. Для машин з таким повільним носієм, як паперова стрічка (пізніше - аудіокасета) і відсутністю належного текстового редактора, така невелика мова, як Бейсік, була чудовою знахідкою.
1. Блок-схема алгоритму розв'язання задачі
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
А
16
НІ
17
18
19
ТАК
20
НІ
21
22
2. Опис блок-схеми
Блок 1 - Призначений для початку програми.
Блок 2 - Для завдання масивів А, В.
Блок 3 - Для запису умови S = 0, Х = 0.
Блок 4 - Початок циклу, де I змінює свої значення від 1 до 9 з кроком 1. Призначений для введення змінних вектора А.
Блок 5 - Введення значень вектора А з клавіатури.
Блок 6 - Висновок введених даних на екран.
Блок 7 - Призначений для присвоєння елементу вектора В, значень елементів вектора А.
Блок 8 - Введення значення R з клавіатури.
Блок 9 - Висновок значення R на друк.
Блок 10 - Початок циклу, для виведення вихідних даних на друк.
Блок 11 - Роздруківка зі значеннями змінної А.
Блок 12 - Для присвоєння вектору У (10) значення R.
Блок 13 - Початок циклу, де параметр I змінює значення від 2 до 10. Цикл призначений для розстановки значень елементів вектора В в порядку зростання.
Блок 14 - Початок циклу, де параметр J змінює значення від 10 до 2 з кроком -1.
Блок 15 - блок передачі управлінь за умовою. Якщо умова вірна то виконується 16 блок, якщо ні то програма продовжує роботу ігноруючи записане умова в 16 блоці.
Блок 16 - Завдання умови. Після виконання якого, відбувається перехід до наступного значенням параметра J з циклу. Після завершення циклу J відбувається перехід до наступного значенням I.
Блоки 13, 14, 15 і 16 призначені для розподілу значень вектора В в порядку зростання (метод спливаючих бульбашок).
Блок 17 - Початок циклу I, за допомогою якого виведемо всі значення В на друк.
Блок 18 - Висновок значень вектора В за зростанням на друк.
Блок 19 - Блок передачі управлінь за умовою для знаходження суми логарифмів квадратів елементів вектора В.
Блок 20 - Обчислення S (суми), після відбувається повернення до початку циклу, де змінюється значення параметра I і так до кінця завершення циклу.
Блок 21 - Висновок значення S на друк (роздрук).
Блок 22 - Кінець програми.
3. Роздруківка програми
10 REM DZIK
20 DIM A (9), B (10)
30 S = O: X = O
40 FOR I = 1 TO 9
50 PRINT "A ("; I ;")",
60 INPUT A (I)
70 B (I) = A (I)
80 NEXT I
90 INPUT "R ="; R
100 LPRINT USING "R =##.##"; R
110 FOR I = 1 TO 9
120 LPRINT USING "A (I )=##.##"; A (I)
130 NEXT I
140 B (10) = R
150 FOR I = 2 TO 10
160 FOR J = 10 TO I STEP -1
170 IF B (J-1)> B (J) THEN X = B (J): B (J) = B (J-1): B (J-1) = X
180 NEXT J
160 NEXT I
200 FOR I = 1 TO 10
210 LPRINT USING "B (I )=##.##"; B (I)
220 IF I MOD 2 = 0 THEN S = S + LOG (B (I) ^ 2)
230 NEXT I
240 LPRINT USING "S =##.##"; S
250 END_
4. Роздруківка вихідних даних
R = 2.30
A (I) = 9.60
A (I) = 7.40
A (I) = 4.10
A (I) = 4.00
A (I) = 3.80
A (I) = 2.50
A (I) = 2.40
A (I) = 2.20
A (I) = 1.70
5. Роздруківка результатів розрахунку
B (I) = 1.70
B (I) = 2.20
B (I) = 2.30
B (I) = 2.40
B (I) = 2.50
B (I) = 3.80
B (I) = 4.00
B (I) = 4.10
B (I) = 7.40
B (I) = 9.60
S = 24.68
Висновок
У курсовій роботі з даних значень вектора А = (9,6 7,4 4,1 4,0 3,8 2,5 2,4 2,2 1,7), введених з клавіатури і змінної R = 2,3, розраховані значення вектора В = (9,6 7,4 4,1 4,0 3,8 2,5 2,4 2,2 1,7 2,3), методом «спливаючих бульбашок» отримані значення вектора В були розташовані в порядку зростання У = (1,7 2,2 2,3 2,4 2,5 3,8 4,0 4,1 7,4 9,6). Обчислено сума логарифмів квадратів парних елементів вектора В. (S = 24,68).
Для складання програми в курсовій роботі використовувалися оператори:
REM - служить для запису коментарів і не впливають на виконання програми.
DIM-Оголошує масиви із зазначенням розмірів.
INPUT - підказує користувачу, що потрібно ввести значення однієї або кількох змінних. Оператор INPUT чекає, поки користувач не введе дані з клавіатури, і потім присвоює значення заданим змінним.
PRINT - служить для виведення даних на екран.
LPRINT USING - висновок даних на принтер.
FOR - NEXT - для організації циклу. Виконання операторів між FOR і NEXT повторюється і з кожним проходженням через цикл значення змінної збільшується на величину кроку. Якщо крок опускається, покрокове збільшення за замовчуванням стає рівним 1. Цикл завершується, коли змінна лічильника буде більше або дорівнює тій, що вказана в операторі.
IF - THEN - перевіряє умови і змінює хід виконання програми у відповідності з заданими умовами. Якщо вираз наступне за IF вірно, тобто дотримані задані умови, то виконується оператор (и), наступний за THEN. Якщо вираз не вірно, то все що стоїть за THEN опускається, і програма триває виконанням наступного рядка програми.
END - Завершує виконання програми.
Література
1. «Методичні вказівки і контрольні завдання» з дисципліни «Інформатика», - Мн. 2001.
2. В.Е. Фігурне, "IBM PC для користувача", видання 7, Москва, ИНФРА-М, 1997.
3. «ОСНОВИ ПРИКЛАДНОЇ ІНФОРМАТИКИ» Розділ: Опис мови Турбо-Бейсік. Довідковий посібник для студентів всіх спеціальностей, - Москва, 1994.
з дисципліни «Інформатика»
Тема: Програмування на алгоритмічній мові Бейсік
Зміст
Введення
1. Блок-схема алгоритму рішення задачі
2. Опис блок-схеми алгоритму розв'язання задачі
3. Роздруківка програми на мові Бейсік
4. Роздруківка вихідних даних
5. Роздруківка результатів розрахунку
Висновок
Література
Введення
В даний час велике місце в нашому житті відведено різних пристроїв призначеним для створення комфорту в побуті, полегшення виконання роботи і т.д. Одним з таких пристроїв є комп'ютер.
Хоча комп'ютери створювалися для чисельних розрахунків, скоро виявилося, що вони можуть обробляти та інші види інформації. Для обробки різної інформації на комп'ютері треба мати кошти для перетворення потрібного виду інформації в числову форму і навпаки. Зараз за допомогою комп'ютерів не тільки проводяться числові розрахунки, але й готуються до друку книги, створюються малюнки, кінофільми, музика, здійснюється управління заводами і космічними кораблями і т.д. Комп'ютери перетворилися в універсальні засоби обробки інформації.
Мова БЕЙСІК, призначений для навчання програмуванню й одержав широке поширення у вигляді різних діалектів, передусім, як мова для домашніх мікрокомп'ютерів.
Бейсік (BASIC - скорочення від англ. Beginner's All-purpose Symbolic Instruction Code - універсальний код символічних інструкцій для початківців, англ. Basic - основний, базовий) - родина високорівневих мов програмування. Було створено у 1963 професорами Дартмутського коледжу Томасом Куртц (Thomas E. Kurtz, 1928 -) і Джоном Кемені (John G. Kemeny, 1926-1993).
Бейсік було спроектовано так, щоб студенти могли писати програми, використовуючи термінали із розділенням часу. Він створювався як рішення для проблем, пов'язаних із складністю старіших мов. Він призначався для більш «простих» користувачів, не стільки зацікавлених у швидкості обчислень, скільки в можливості використовувати комп'ютер для вирішення своїх завдань.
Незважаючи на те, що мова вже використовувався на кількох мінікомп'ютерах, його справжнє розповсюдження розпочалось з появи на мікрокомп'ютері Altair 8800. Більшість мов програмування були надто великими, щоб вміститись в невелику пам'ять, яку користувачі цих машин могли собі дозволити. Для машин з таким повільним носієм, як паперова стрічка (пізніше - аудіокасета) і відсутністю належного текстового редактора, така невелика мова, як Бейсік, була чудовою знахідкою.
1. Блок-схема алгоритму розв'язання задачі
початок |
2
|
|
I = 1, 9 |
5
A ("; I;") |
A (I) |
|
R |
R |
I = 1, 9 |
11
A ("; I;") |
|
1 |
1 |
I = 2, 10 |
14
J = 10, I, -1 |
B (J-1)> B (J) |
|
I = 1, 10 |
B (I) |
I MOD 2 = 0 |
ТАК
|
S |
КІНЕЦЬ |
2. Опис блок-схеми
Блок 1 - Призначений для початку програми.
Блок 2 - Для завдання масивів А, В.
Блок 3 - Для запису умови S = 0, Х = 0.
Блок 4 - Початок циклу, де I змінює свої значення від 1 до 9 з кроком 1. Призначений для введення змінних вектора А.
Блок 5 - Введення значень вектора А з клавіатури.
Блок 6 - Висновок введених даних на екран.
Блок 7 - Призначений для присвоєння елементу вектора В, значень елементів вектора А.
Блок 8 - Введення значення R з клавіатури.
Блок 9 - Висновок значення R на друк.
Блок 10 - Початок циклу, для виведення вихідних даних на друк.
Блок 11 - Роздруківка зі значеннями змінної А.
Блок 12 - Для присвоєння вектору У (10) значення R.
Блок 13 - Початок циклу, де параметр I змінює значення від 2 до 10. Цикл призначений для розстановки значень елементів вектора В в порядку зростання.
Блок 14 - Початок циклу, де параметр J змінює значення від 10 до 2 з кроком -1.
Блок 15 - блок передачі управлінь за умовою. Якщо умова вірна то виконується 16 блок, якщо ні то програма продовжує роботу ігноруючи записане умова в 16 блоці.
Блок 16 - Завдання умови. Після виконання якого, відбувається перехід до наступного значенням параметра J з циклу. Після завершення циклу J відбувається перехід до наступного значенням I.
Блоки 13, 14, 15 і 16 призначені для розподілу значень вектора В в порядку зростання (метод спливаючих бульбашок).
Блок 17 - Початок циклу I, за допомогою якого виведемо всі значення В на друк.
Блок 18 - Висновок значень вектора В за зростанням на друк.
Блок 19 - Блок передачі управлінь за умовою для знаходження суми логарифмів квадратів елементів вектора В.
Блок 20 - Обчислення S (суми), після відбувається повернення до початку циклу, де змінюється значення параметра I і так до кінця завершення циклу.
Блок 21 - Висновок значення S на друк (роздрук).
Блок 22 - Кінець програми.
3. Роздруківка програми
10 REM DZIK
20 DIM A (9), B (10)
30 S = O: X = O
40 FOR I = 1 TO 9
50 PRINT "A ("; I ;")",
60 INPUT A (I)
70 B (I) = A (I)
80 NEXT I
90 INPUT "R ="; R
100 LPRINT USING "R =##.##"; R
110 FOR I = 1 TO 9
120 LPRINT USING "A (I )=##.##"; A (I)
130 NEXT I
140 B (10) = R
150 FOR I = 2 TO 10
160 FOR J = 10 TO I STEP -1
170 IF B (J-1)> B (J) THEN X = B (J): B (J) = B (J-1): B (J-1) = X
180 NEXT J
160 NEXT I
200 FOR I = 1 TO 10
210 LPRINT USING "B (I )=##.##"; B (I)
220 IF I MOD 2 = 0 THEN S = S + LOG (B (I) ^ 2)
230 NEXT I
240 LPRINT USING "S =##.##"; S
250 END_
4. Роздруківка вихідних даних
R = 2.30
A (I) = 9.60
A (I) = 7.40
A (I) = 4.10
A (I) = 4.00
A (I) = 3.80
A (I) = 2.50
A (I) = 2.40
A (I) = 2.20
A (I) = 1.70
5. Роздруківка результатів розрахунку
B (I) = 1.70
B (I) = 2.20
B (I) = 2.30
B (I) = 2.40
B (I) = 2.50
B (I) = 3.80
B (I) = 4.00
B (I) = 4.10
B (I) = 7.40
B (I) = 9.60
S = 24.68
Висновок
У курсовій роботі з даних значень вектора А = (9,6 7,4 4,1 4,0 3,8 2,5 2,4 2,2 1,7), введених з клавіатури і змінної R = 2,3, розраховані значення вектора В = (9,6 7,4 4,1 4,0 3,8 2,5 2,4 2,2 1,7 2,3), методом «спливаючих бульбашок» отримані значення вектора В були розташовані в порядку зростання У = (1,7 2,2 2,3 2,4 2,5 3,8 4,0 4,1 7,4 9,6). Обчислено сума логарифмів квадратів парних елементів вектора В. (S = 24,68).
Для складання програми в курсовій роботі використовувалися оператори:
REM - служить для запису коментарів і не впливають на виконання програми.
DIM-Оголошує масиви із зазначенням розмірів.
INPUT - підказує користувачу, що потрібно ввести значення однієї або кількох змінних. Оператор INPUT чекає, поки користувач не введе дані з клавіатури, і потім присвоює значення заданим змінним.
PRINT - служить для виведення даних на екран.
LPRINT USING - висновок даних на принтер.
FOR - NEXT - для організації циклу. Виконання операторів між FOR і NEXT повторюється і з кожним проходженням через цикл значення змінної збільшується на величину кроку. Якщо крок опускається, покрокове збільшення за замовчуванням стає рівним 1. Цикл завершується, коли змінна лічильника буде більше або дорівнює тій, що вказана в операторі.
IF - THEN - перевіряє умови і змінює хід виконання програми у відповідності з заданими умовами. Якщо вираз наступне за IF вірно, тобто дотримані задані умови, то виконується оператор (и), наступний за THEN. Якщо вираз не вірно, то все що стоїть за THEN опускається, і програма триває виконанням наступного рядка програми.
END - Завершує виконання програми.
Література
1. «Методичні вказівки і контрольні завдання» з дисципліни «Інформатика», - Мн. 2001.
2. В.Е. Фігурне, "IBM PC для користувача", видання 7, Москва, ИНФРА-М, 1997.
3. «ОСНОВИ ПРИКЛАДНОЇ ІНФОРМАТИКИ» Розділ: Опис мови Турбо-Бейсік. Довідковий посібник для студентів всіх спеціальностей, - Москва, 1994.