Проблеми джерельній критики даних жаргонної лексикографії

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Завдання джерельній критики і завдання історико-етимологічного аналізу нових лексичних даних знаходяться у відносинах тісному взаємозв'язку і взаємозалежності. Якщо історико-етимологічний аналіз представляється необхідним для того, щоб свіже і старий, але маловивчений матеріал російських жаргонів включити в сферу російської історичної лексикології, то джерелознавчий аналіз є тією необхідною процедурою, яка в умовах лаконічності більшості описів у словниках жаргонів, складених часто не лінгвістами- професіоналами, дає необхідні вихідні даний для більш аргументованого вибору етимологічної версії з ряду можливих. У граничних випадках історико-етимологічний аналіз у поєднанні з результатами джерельній критики дозволяє винести висновок про те, що представленої в одному або декількох лексикографічних джерелах опис слова не є адекватним, що воно може або не може бути уточнено, що воно не є словом російської мови ( тобто не володіє достатніми ознаками адаптованості, щоб визнати сам факт запозичення відбувся хоча би в окремому локальному варіанті того чи іншого жаргону), і, нарешті, що в джерелі представлено опис уявного, помилкового слова, так би мовити, лексикографічний фантом, якийсь результат вільних або мимовільних помилок ряду співавторів, переписували слово один в одного у процесі складання чергового зведеного словника.

Останній феномен - поява лексичних Мнимостях в словниках лексичних рідкостей - і стане предметом роздумів у даному пасажі. Оскільки мова піде про слова з циганських діалектів, представлених в російських жаргонних словниках останнього десятиліття, то в якості інструменту верифікації ми з необхідності будемо використовувати не тільки зіставлення і джерелознавчу критику джерел, а й порівняльно-історичний аналіз ряду циганських діалектів з урахуванням ареалів їх поширення. Мова піде про циганських словах, представлених у трьох словниках 1992-97 рр.. Ці словники описують лінгвістичний об'єкт, названий кримінальне арго, тюремно-табірної-блатний, злодійський жаргон, фєня: словник у виданні Лева Мільяненкова [1], словник трьох авторів (Балдаев Д., Білко В., Ісупов І.) [2], друге видання, доповнене одним з трьох авторів (Балдаев Д.) [3]. Нашу увагу привернула група з понад 500 слів, які подаються з позначками мн. / ін. Змістовно ці поноси характеризуються наступним чином: мн. - Слово або вираз з міжнародного жаргону [М, 76, прим. **]; Ін. - Іншомовне [ББІ, 13; Б-1, 9]. Списки слів з даними позначками в основному збігаються: майже всі з 525 слів з позначкою мн. в словнику Л. Мільяненкова увійшли до другого джерело і повторені в його розширеній копії - словнику Д. Балдаева, проте в двох останніх є ще близько 75 слів з позначкою ін., часто приводяться і в першому словнику, проте без поноси мн. Нас цікавили в першу чергу слова циганського походження, яких у списку іншомовних виявилося більше 160. Поява такої великої групи запозичень з рідкісної мови в принципі має свідчити про безпрецедентно потужному вплив цього етнічного компонента. Але ми не стали поспішати з висновками, а провели ареальної аналіз списку циганських слів, представлених у групі слів з позначками мн. / ін. у трьох зазначених словниках (далі: Список).

Вже перша позиція списку викликала питання: ак (мн.) 'очей' [М, 77]; (ін.) 'очей' [ББІ, 17; Б-1, 15]. Якщо це діалектний варіант без початкового j, то територія його розповсюдження зсувається далеко на захід і виявляється поза межами СРСР. Як тоді розуміти пояснення: "Лексика ... збиралася практично на всій території колишнього СРСР (етім. .. пояснюється і поява ... слів з позначкою іншомовне)" [ББІ, 9]? До речі, в словнику німецької арго знаходимо Akh 'Auge' [очей] (з циг.) [4]. (Далі поноси мн. / ін. При словах з трьох аналізованих джерел опускаються.).

Алаві 'плаття, одяг' [М, 77; ББІ, 17; Б-1, 15]; ньому. арго Alav 'Flamme, Feuer' [полум'я, вогонь] (з циг.) [W, 60]. У циг. з румунського [5] або іранських мов [6]. Однак більше, ніж уточнення етимології, нас зацікавило те, що графічне змішання тлумачень 'полум'я' і 'плаття' зустрічається в тих же трьох джерелах також в іншому слові Списку: Ланга 'плаття' [М, 153; ББІ, 125; Б-1 , 222]; мабуть, помилково замість: ланго 'полум'я' [там же], порівн. ньому. арго Lango, Langa 'Flamme' [полум'я] [W, 3100]; циг. угор. lango, циг. словацькою. langa ж., langos м. 'plamen' [полум'я] (з угорського) [7].

Уже початок аналізу приводить нас до важливих попередніми висновків: по-перше, всі три джерела серед слів Списку (міжнародного жаргону / іншомовних слів) подають циганські слова, характерні для центрально-європейського ареалу, зокрема, запозичені з мов цього ареалу, по-друге , несамостійність цих джерел проявляється в певних спотвореннях тлумачень, які виникли скоріше всього на стадії російської рукописи (полум'я - плаття), по-третє, згадані спотворення не могли бути виправлені укладачами, тому що вони самі цих слів (швидше за все) не чули, а залишали їх у списку для повноти зведеного словника. Практично прямо про це говорить Л. Мільяненков: "Існував і міжнародний жаргон, але він як-то зовсім не прижився, особливо останнім часом, коли були такі труднощі з виїздом за кордон" [М, 74]. Виходить, що доки міжнародний жаргон існував, ні в одному джерелі по російським жаргонам не позначилася, а ось у 1992 р. вийшло відразу два словники різних авторів, де цей список виявився. Але якщо міжнародний жаргон не прижився, то звідки відомості? На це ми відповіді не отримуємо.

Спробуємо знайти відповідь самостійно.

Фронтальний перегляд Списку показує нам, що в нього увійшли звичайні циганські слова, часто вони не мають яскравих діалектних відмінностей (чи такі зняті примітивної записом) і цілком могли бути почуті на території Росії, напр.: Амен "ми" [М, 78; ББІ , 18; Б-1, 17]; ньому. арго amen 'wir, uns' [ми, нас] (з циг.) [W, 76]; ангрусті 'кільце' [М, 78; ББІ, 18; Б-1, 17], порівн. ньому. арготизм Angustri 'Ring, Reif' [кільце, обід] (з циг.) [W, 99]; балі 'свиня' [М, 81; ББІ, 23; Б-1, 26]; ньому. арго Bali 'Schwein' [свиня] (з циг.) [W, 277, Balo], бар 'камінь' [М, 82; ББІ, 24; Б-1, 28]; ньому. арго Bar 'Stein, Mauer' [камінь, стіна] (з циг.) [W, 301]. Той факт, що ті ж слова включені і в словник німецького арго, для когось може бути доказом на користь ідеї "міжнародного жаргону".

Однак частина словникових статей у трьох російських джерелах містить специфічні неточності, які дозволяють наполягати на тому, що слова з'явилися в російській рукописи в результаті некваліфікованого перекладу і копіювання іноземного джерела:

Ветерхан 'повія' [М, 94; ББІ, 42; Б-1, 61]; в німецькому арго: Wetterhahn 'Hut' [капелюх] [W, 6220]. З приводу значення повія З. Вольф роз'яснює там же, що його не існує - "Hure [повія] це описка замість Hut [капелюх]". Погодимося, що відтворення помилкового значення, якого ніколи не було в усному вживанні, вказує на списування. Є й циганські слова з подібними трансформаціями.

Вурaвель 'воша' [М, 99; ББІ, 49; Б-1, 74], в ньому. арго Wurawel 'Laus' [воша] [W, 6283]. Коментар З. Вольфа "Цього слова не існує" можна доповнити. Циг. vuravel значить 'літає' в деяких діалектах Центральної Європи. Були спроби пояснити його з лужицьке: "Wurawel (volat), vgl. Laus.-Wend. Worac (arare)" [8], "вуравел (літає), пор. Лужицко-вендской worac (орати)". Скорочена німецька посліду Laus. і була згодом помилково прийнята за тлумачення в ряді ньому. джерел.

Крім циганських слів, яким у словниках німецького жаргону приписані неіснуючі значення, є і слова, значення яких "трансформувалися" в процесі копіювання й у російських джерелах: граль 'страх' [М, 107; ББІ, 59; Б-1, 94]. На некоректне запозичення з нім. публікації вказує помилка, що виникла в перекладі: Gral 'Getreide, Korn, Frucht' [врожай, зерно, плід]. До речі, З. Вольф [W, 1891] вважав це циг. слово запозиченням з слав. краль 'король', що видається сумнівним, ближче рефлекси романського gran-um зерно. У російських джерелах ньому. Frucht [плід, фрукт] було прочитане як Furcht і переведено як 'страх'.

Дуже характерні помилки, що виникли, мабуть, при читанні російського рукописного перекладу і змішання рядкових д - з, а - і, до - н, е - с, з - в.

Вудер 'звір' [М, 99; ББІ, 49; Б-1, 74]. Циг. Wuder 'Thor, Thur' [двері] [9].

Лабарді 'візка' (sic!) [М, 152], слід читати "горілка". Циг. (Словаччина, Польща, ін) labardi 'паленка, пальник', причастя ж. р. від labar-'палити'.

Хохавабе 'брехня, обман' [М, 269]; Хоха вабе (sic!) те саме [ББІ, 271; Б-2, 128]. Ньому. арго Hohavibe 'Luge, Bertrug' [брехня, обман], з циг. chochepen 'Luge', як вказує З. Вольф [W, 2201], хоча ближче стандартне віддієслівний іменник xoxa [v] ibe [n] 'обман'. Початкове * хохавібе було прочитане як хохавабе.

Цобіханен 'відьма' [М, 271]. Ньому. арго Tzschobachanin 'Hexe' [той же] (AD 1726), з циг. Tschobachani той же [W, 5945]. СР латиською. циг. діалект, близький до північно-російській циг., covaxani 'witch' той же [10], че (ва) хани. Мало того, що у росіян укладачів були труднощі при читанні німецької фонетично недосконалою запису майже трьохсотлітньої давності, вихідне * цобаханін було потім прочитане як цобіханен. У той же час не виключено, що в російських арго в ходу рефлекси того ж циганського слова (чеха 'чаклун, лиходій, зрадник, низька людина'; чеха 'відьма'): Чуха (замазура, низький чоловік), нині асоційований з чушки, як свідчить приклад табірної живопису [Б-2, 137]; чаханка (повія), пізніше етимологізовані як карбування по зближенні із співзвучною дієсловом активного фізичного впливу карбувати [11].

Гланди 'ніж' [М, 104; ББІ, 56; Б-1, 88]. Ньому. арго Glandi 'Messer, Dolch' [ніж] (з циг. glandyno 'vorderer, Spitze' [передній, вістря]) [W, 1815]. Початкове * гланди було прочитане як гланди.

Бере 'рік' [М, 84; ББІ, 27; Б-1, 33]. У німецькому жаргонному словнику Bers 'Jahr' [рік] (циг.) [W, 421]; не виключено, що запис Bers повинна читатися по-угорськи [берш], що відповідає циганського вимові. Початкове * берс було прочитане як бере.

Графічний аналіз, можливості якого далеко не вичерпані розглянутими прикладами, може бути доповнений аналізом текстологічний.

Небудь 'кровний ворог' [М, 177; ББІ, 153; Б-1, 275]. У ньому. арго Nebudy (мн. ч.) має значення 'Blutsfreunde' [побратими] [W, 3831]. Було, імовірно, переведено занадто буквально '* кровний друг', а потім "відредаговано" відповідно до домінуючої сполучуваністю дод. кровний як 'кровний ворог'.

Народос 'приятель' [М, 175; ББІ, 151; Б-1, 272], в ньому. арго Narodos 'Freund' [один] [W, 3798]. Як справедливо вказує Вольф, циганському слово є запозиченням з слов'янських: na-rod-'народ' і в ряді циганських діалектів позначає приятеля з місцевих жителів, не цигана, тобто побратима (Blutsfreund). На відміну від останнього, слово Nebudy у З. Вольфа не має етимології. Не виключено, що Nebudy є помилковим прочитанням вихідного * Narody (мн. ч. до Narodos). У циганських словах, переданих у графічній формі, подібні спотворення відбуваються через відсутність фонетичної підтримки при переписуванні неспеціалістами: а зі знаком наголосу-довготи було прочитано окремо як і і вертикальна лінія b; завершальну петлю b утворило початок ч-образного рукописного r; його остання петля в з'єднанні з нещільно написаним про (з розривом у правій верхній частині) завершили помилкове читання. Так могло з'явитися неетімологізіруемое Nebudy на місці вихідного * Narody, слов'янського слова, що потрапив в словник німецької арго через циганське посередництво, про що свідчить специфічне зміна семантики.

Пламена 'хутро' [М, 195; ББІ, 176; Б-1, 320]. У ньому. арго: Plamena 'Blasebalg' [міхи ковальські] [W, 4221]. Це переосмислення слав. plamena, мн. ч. від plame; полум'я. Помилка у тлумаченні у зв'язку заміною міхи на хутра, хутряні вироби показує, що укладачі не мали на увазі ковальське пристосування і не відчували зв'язку зі слов'янським полум'я.

Таким чином, на основі аналізу "дефектних" словникових статей можна зробити ще один висновок: розглянуті циганські слова в Списку можуть сходити до недоступного нам джерела з німецької кримінальному арго, тому ми їх знаходимо і в зведеному словнику Вольфа.

Для "поповнення" низки російських жаргонних словників був використаний невстановлений словник німецької кримінального жаргону (Gaunersprache). Це був, імовірно, словник, поміщений у третьому томі видання: Bauer, Gunter. Moderne Verbrechensbekampfung. Lubeck, 1970. Bd. 1-3. Видання згадується в бібліографії до словника Л. Мільяненова [М], однак перевірити гіпотезу не вдалося, третій том відсутня у бібліотеці Інституту права і, схоже, взагалі в бібліотеках Росії. Докази того, що був використаний друковане джерело і його використання носило найчастіше "нетрадиційний" характер, отримані на основі аналізу інших джерел з німецької жаргону, зокрема, словника З. Вольфа [W]. Ці докази різнопланові і численні.

Виявлені неточності дають підстави припустити, що німецький матеріал в російській транслітерації, забезпечений позначками мн. / ін., Включений до алфавітного ряд трьох російських жаргонних словників некоректно, тобто без достатньої опори на реальний узус. У зв'язку з цим виникає більш загальна задача ретельної перевірки всього списку слів з цими позначками.

До проведення такої перевірки використання циганського матеріалу з трьох розглянутих словників для будь-яких висновків про вплив циганської мови на російські жаргони на основі циганізмов зі Списку з позначками мн. / ін. не може бути визнано правомірним. Швидше за все такі слова, як блоку 'решітка' [М, 86; ББІ, 30; Б-1, 39], порівн. ньому. арго: Blocka 'Gitter' [решітка] [W, 569], а також: Blocki 'Fenster' [вікно] [W, 571], на нашу думку, з циг. угор. * Blokа (ж. р. Для європейських запозичень), * bloki (мн. ч. для європейських запозичень) через * про blok м. р.. з переразложеніем (початковий голосний угор. слова в циг. трактується як артикль) з угор. ablak 'вікно' (з слав.); бреку 'берег; груди' [М, 88; ББІ, 34; Б-1, 46]; циг. Брег 'берег' (з слав.); Берк / брек 'пазуха'; ньому. арго Breko '1. Ufer, Land [берег, земля]. 2. Brust [груди] ', з циг. [W, 684] і т.д. були просто списані з німецького словника. Те ж саме можна сказати і про слова общециганского розповсюдження (як Бахт 'щастя' [М, 83; ББІ, 25; Б-1, 31]; ньому. Арго Bacht 'Gluck' [щастя] <циг. [W, 227] ; биби 'тітка (кличка у циган)' [М, 84]; 'звернення' [ББІ, 28; Б-1, 35]; ньому. арго Bibi 'Muhme (Anrede der Zigeunerinnen)' [тітка (звернення до циганкам) ] <циг. [W, 448]; більбальдо нехрещений [ББІ, 28; Б-1, 36] більбольдо нехрещений; єврей [М, 84], порівн. піпольте; ньому. арго Biboldo 'Jude' [єврей] <циг. [W, 450]; Бінг 'чорт' [М, 84; ББІ, 28; Б-1, 36]; ньому. арго Bing 'Teufel' [рис] <циг. [W, 405, на Beng] та інших ). У випадку з Бахт і біболдо на це вказує посліду мн. / ін., У тлумаченні биби залишилася калька цитати з німецького словника, голосний в бінго відрізняється від звичайного для Російської території Бенг, бенг.

Очевидно, до авторів словників виписки потрапили не з перших рук. У всякому разі людина, яка написала на 4-й сторінці обкладинки: "У пошуках усього цього я об'їздив всю країну вздовж і впоперек. Годував комарів, мерз", навряд чи уявляв, що, наприклад: агрегат у значенні "стеження '- це виписка з Даля, читати яку слід 'стеження', тобто 'слежалость' (а Філерського стеження писалася через ять); що евек 'камінь' - це евен, вер 'ліс' - це еер (з івриту), метер 'одна марка' - переносне вживання слова метр в німецькому, що фалешо 'працівник' - це циг. * Валет (пор. фр. Valet 'слуга') після низки спотворень. Прославивши інших, автори виписок залишилися невідомі.

З даного аналізу випливає ще один висновок загального характеру. Звертаючись до такого "екзотичного" матеріалу, яким є маловживаних, слабо документовані, відомі з поодиноких джерел слова, історик мови повинен враховувати, що навіть у зовні солідні словники часом проникає матеріал непрофесійних фіксацій. У трьох розглянутих словниках більше 160 слів циганського походження виявляються просто погано скопійованими виписками з німецького словника (поряд з німецькими та єврейськими), а також разом з добре помітними цитатами зі словника Даля. Ці матеріали вже були використані в ряді видань 1990-х років як поважна жаргонна лексика російської мови, раніше ніде не фіксувалася. Зокрема, в прекрасному виданні 2000 року [12] вони втратили поноси мн. / ін., Хоч якось підтримували пильність професійного читача. Єдине, що їх продовжує відрізняти, так це те, що вони практично одностайно описуються тільки за трьома розглянутим словників.

Список літератури

1. Мільяненков Л.А. По той бік закону. Енциклопедія злочинного світу. - СПб., 1992 (надалі в тексті статті - М).

2. Балдаев Д.С., Білко В.К., Ісупов І.М. Cловарь тюремно-табірної-блатного жаргону: мовленнєвої і графічний портрет радянської в'язниці. - Одинцово, 1992 (надалі - ББІ).

3. Балдаев Д.С. Словник блатного жаргону. - У 2-х тт. - М., 1997 (надалі - Б).

4. Wolf SA Worterbuch des Rotwelschen: Deutsche Gaunersprache. - Mannheim, 1956. - № 58 (надалі - W; після коми на засланні позначена не сторінка, як у трьох попередніх словниках, а номер словникової статті).

5. Wolf SA Grosses Worterbuch der Zigeunersprache (romani tsiw): Wortschatz deutscher und anderer europaischer Zigeunerdialekte. - Mannheim, 1965. - S. 21.

6. Hancock I. On the Migration and Affiliation of the Domba: Iranian Words in Rom, Lom and Dom Gypsy / / Romani in Contact. The History, Structure and Sociology of a Language. - Amsterdam, 1995. - P. 43.

7. Hubschmannova M., Sebkova H., Zigova A.. Romsko-cesky a cesko-romsky kapesni slovnik - Praha: Fortuna, 1998. - S. 164.

8. Pott AF Die Zigeuner in Europa und Asien. Bd. 2. - Halle, 1845. - S. 79.

9. Idem. - S. 78.

10. Manush Leksa. Romany-Latvian-English Etymological Dictionary. - Riga, 1997. - P. 41.

11. Флегон А. За межами російських словників (Додаткові слова і значенням з цитатами). 3-d ed. - London, 1973. - С. 374.

12. Мокієнко В.М., Нікітіна Т.Г. Великий словник російського жаргону. - СПб., 2000.

13. В.В. Шаповал. ПРОБЛЕМЫ ИСТОЧНИКОВЕДЧЕСКОЙ КРИТИКИ ДАННЫХ ЖАРГОННОЙ ЛЕКСИКОГРАФИИ.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Культура і мистецтво | Реферат
33.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Про деякі проблеми сучасної англійської лексикографії
Актуальні проблеми сучасної дитячої літератури періодики критики
Використання жаргонної лексики у засобах масової інформації
Використання жаргонної лексики у засобах масової інформації 2
Розвиток української лексикографії
Розвиток української лексикографії
Пароніми і словники паронімів в системі лексикографії
Російські критики про ЛН Товстому
Військова проза МШолохова та її сучасні критики
© Усі права захищені
написати до нас