Принципи і особливості складання лікарських алгоритмів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Як ми вже говорили раніше, головна мета лікарських блок-схем - допомогти вам краще орієнтуватися в постійно розростається океані препаратів і сприяти оперативному інформуванню клієнтів в умовах цейтноту, який, на жаль, неминучий у повсякденній практиці аптечних працівників. Разом з тим вдосконалення цієї інформаційної навігації неможливо без зворотного зв'язку. Тому сьогодні ми із задоволенням відповідаємо на найбільш часто зустрічаються з вашого боку питання, що стосуються змісту і фактурі наших алгоритмів.

- Якими джерелами інформації ви користуєтеся при складанні алгоритмів?

- При описі медико-фармакологічних та споживчих властивостей препаратів використовуються офіційно схвалені (затверджені при державній реєстрації) дані, зафіксовані в інструкції-вкладиші щодо його застосування. Віднесення ЛЗ в схемі до рецептурному або безрецептурному сегменту здійснюється у відповідності з даними наказу Міністерства охорони здоров'я РФ від 13.09.2005 р. № 578 «Про затвердження Переліку лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря» Інформація маркетингового плану (середні роздрібні ціни, обсяги продажів і т. п.) надається нам дослідницькою компанією RMBC.

- Чому в рамках тієї чи іншої нозології структурна матриця RX-схем у вас постійна (фармгруппа - МНН - торгові назви), у той час як у ОТС-сегменті критерії розбивки ЛП більш різноманітні і неоднорідні?

- Наші алгоритми, так чи інакше, відбивають взаємозв'язок учасників інформаційного трикутника «лікар - провізор - пацієнт». Схема рекомендації ОТС-препаратів описує взаємодію по лінії «провізор - пацієнт», яке з розвитком практики самолікування все частіше здійснюється без попереднього втручання лікаря. У даному випадку провізор і пацієнт (клієнт) самі активно беруть участь у виборі того або інших ліків. Оскільки ж для покупця, як правило, першочергове значення мають не стільки медико-фармакологічні нюанси, скільки споживчі властивості товару (лікарська форма, додаткові ефекти, умови застосування тощо), основний акцент в «безрецептурних схемах» ми намагаємося робити саме на ці різноманітні характеристики.

Що ж стосується нозологічного алгоритму підбору RX-препарату (лінія «лікар - провізор»), то тут «свобода маневру» провізора (і, природно, пацієнта жорстко обмежена приписами доктора, що вказує в рецепті дозу, лікарську форму, режим прийому і т.д . Самостійно рекомендувати рецептурное засіб аптечний працівник відповідно до діючих норм не може, йому в даному випадку достатньо володіти інформацією загального порядку, яка і відображена в структурі алгоритму (більш докладні відомості про RX-засобах, що використовуються при тому чи іншому захворюванні, можна знайти в коментарях до алгоритму). Зауважимо, втім, що, незважаючи на це, лінія «провізор - пацієнт» в RX-алгоритмах нами аж ніяк не проігнорована. Як відомо, провізор може здійснювати синонімічних заміну рецептурних препаратів (пр. МЗСР РФ № 785), тому в кінці схеми ми наводимо широкий перелік різних препаратів з одним МНН.

- Як проводиться цінова диференціація препаратів всередині алгоритму?

- Якщо препарат не унікальний за складом, його приналежність до тієї чи іншої умовної ціновій групі («дешеві», «середні», «дорогі») визначається не відносно середньої вартості всіх найменувань, представлених в алгоритмі, а лише у порівнянні із середньою вартістю його синонімів.

Приклад. На ринку присутні 5 однакових за складом ліків: препарат А в середньому по Росії коштує 6 руб., В - 9 руб., З - 20 руб., D - 27 руб., Е - 102 руб. У даному випадку препарати А і В будуть віднесені до «дешевим», С і D (інший порядок) - до «середнім», Е (ще більш високий порядок) - до «дорогих». У той же час в іншому синонімічному ряду, представленому трьома найменуваннями (Al, Bl, C1) - за 90,403 і 1700 руб. відповідно, - засіб А1 буде умовно зараховано до «дешевим», тому що 2 інших в порівнянні з ним помітно дорожче.

Зрозуміло, будь-який розподіл товарів за цінами носить умовний, відносний характер. У нашому ж випадку має місце відносність другого порядку («вертикаль в горизонталі»). Тим не менше в такій розбивці є, на наш погляд, свій резон. По-перше, в аптечній практиці набагато частіше здійснюється заміна препарату на синонім, а не на аналог (у випадку з рецептурними ЛЗ тільки на синонім). По-друге, проводити цінову порівняння препаратів з різними МНН навіть у разі їх використання при одній патології не зовсім коректно, тому що вони далеко не завжди є альтернативними (взаємозамінними). Єдиний випадок, коли цінова маркування ЛЗ здійснюється щодо середньої вартості всіх препаратів, які використовуються при тій чи іншій патології, - відсутність у ліки синонімів, зареєстрованих на російському ринку.

- За якими принципами відбираються торгові найменування для алгоритму при наявності безлічі варіантів ЛЗ з одним і тим же складом?

- Звичайно, в ідеалі ми б приводили повний перелік препаратів-синонімів. Однак через обмеженість обсягів рубрики нам доводиться дотримуватися кількісного ліміту - в рамках кожної цінової категорії згадуються 3-5 синонімів, які серед представників своєї цінової групи входять в лідери з обсягів роздрібних продажів у вартісному вираженні (за даними RMBC). У той же час з кожного правила бувають винятки, і місце препарату в загальному рейтингу всіх синонімів не завжди є для нас абсолютним критерієм відбору ТН для схеми.

Приклад 1. Зведений рейтинг роздрібних продажів всіх торгових найменувань всередині якоїсь синонімічної групи виглядає наступним чином:

1 - місце в рейтингу обсягів продажів; 2 - торгові найменування синонімів (умовно); 3-умовний ціновий сегмент.

Як бачимо, кошти М і N по загальних обсягах роздрібних продажів стоять вище препаратів О і R. Однак, незважаючи на статус «аутсайдерів» загального списку, О і R в алгоритмі будуть згадані на правах кращих всередині свого, «дешевого» сегмента. А ось М і N, навіть маючи більш високий рейтинг продажів у порівнянні з О і R, в даному випадку виявляться проігноровані, оскільки в рамках свого сегменту («середні») вони займають лише 6-7 позицій після лідерів G, H, I, J і L (які і будуть фігурувати в «середньому» ціновому стовпчику). Чому в подібних випадках «найгіршим з кращих» (М і N) ми воліємо «кращих з гірших» (О і R)? Принаймні, з двох причин: а) з-за великої соціальної важливості цінового критерію при виборі покупцем ліки, б) через бажання допомогти аптекам, які в своїй асортиментній політиці орієнтуються на групи покупців з різною платоспроможністю. Приклад 2. У рейтингу «дешевих» синонімів 1, 3 і 5-е місця займають препарати (А4, В4 і С4 відповідно), торгові найменування яких повністю збігаються з МНН. У цьому випадку щоб уникнути повторів і з метою максимального широкого висвітлення переліку різних синонімічних назв згадано буде тільки засіб А4 - як найбільш купується серед повністю збігаються найменувань. Місця препаратів В4 і С4 займуть кошти з того ж цінового сегменту з назвами, відмінними від МНН.

- Чому у випадку з одними захворюваннями в алгоритмах фігурують як рецептурні, так і безрецептурні ЛЗ, а у випадку з іншими - тільки лише ОТС-препарати? І чому в другому випадку ви публікуєте алгоритм альтернативного підбору RX-ЛЗ за МНН?

Складання алгоритму спочатку розуміє певну безліч описуваних об'єктів (у нашому випадку - ЛЗ), упорядковує в рамках певної системи. Алгоритм, що складається з «пари-трійки» найменувань, на наш погляд, нонсенс, «стрілянина з гармати по горобцях». Тому якщо список рецептурних препаратів, що використовуються при тій чи іншій патології, вузький (як було у випадку з темами «Запор у дітей» та «Діарея»), то ми вважаємо, що достатньо їх згадки всередині супровідного коментаря.

Бувають і інші мотиви, які змушують нас періодично обходити стороною нозологічні RX-алгоритми. Так, у випадку з «підвищеною збудливістю нервової» ми проігнорували комплекс рецептурних засобів, тому що він в значній частині складається з препаратів списку ПККН. Згадка подібних ЛЗ (та й взагалі будь-яких антипсихотичних ліків, що вимагають граничної обережності навіть у разі синонімічної заміни) в рамках «рекомендаційного» матеріалу виглядало б украй неетично. Що ж стосується алгоритму альтернативного підбору за МНН, то його ми друкуємо хоча б у силу високої актуальності теми. Вважаємо, що після наказу Міністерства охорони здоров'я РФ від 17.02.2006 р. № 97, що встановлює пріоритетність виписки препаратів дло за МНН, доречність і практичність подібних схем тільки зросте. Зауважимо також, що починаючи з цього номера для таких алгоритмів будуть вибиратися кошти, так чи інакше пов'язані з нозологічної тематикою приводиться поруч ОТС-схеми.

Ще раз скажемо, шановні читачі, що вдосконалення наших алгоритмів багато в чому залежить і від вас. Ми будемо раді почути ваші нові питання, побажання, зауваження, уточнення. Всі вони неодмінно будуть прийняті до розгляду і відображені на наступних етапах реалізації нашого проекту.

Список літератури

Журнал «Російські аптеки», № 6 2006

1 2 3
I F «Дорогий»
II G «Середній»
ш H «Середній»
IV I «Середній»
V J «Середній»
VI До «Дорогий»
VII L «Середній»
VIII М «Середній»
IX N «Середній»
X Про «Дешевий»
XI Р «Середній»
XII R «Дешевий»

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Медицина | Реферат
18.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Складання алгоритмів пошуку несправностей
Системи числення Складання алгоритмів
Принципи розробки алгоритмів і програм для вирішення прикладних завдань
Принципи коригування дитячих лікарських форм
Принципи підготовки та складання бухгалтерської звітності з між
Консолідована звітність поняття принципи та методи складання
Принципи та методи складання фінансової звітності її оцінка
Принципи підготовки та складання фінансової звітності у відповідне
Особливості неправильного зберігання лікарських форм
© Усі права захищені
написати до нас