Принципи шляхи і методи адаптації вищої освіти України в Європейський простір вищої освіти

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати















Контрольна робота

З дисципліни: «Вища освіта в Україні та Болонський процес»

На тему: «Принципи, шляхи і методи адаптації вищої освіти України в Європейський простір вищої освіти»

Введення


Сучасне демократичний розвиток спільноти європейських країн невід'ємно пов'язане з індивідуальним розвитком кожної людини, його самореалізацією в цьому світі, що вимагає гармонізації систем вищої освіти і підвищення якості підготовки фахівців.

Визначальні властивості Європейської вищої освіти - це якість підготовки та конкурентоспроможність вищих навчальних закладів Європи, взаємодія держав і вищих навчальних закладів, сумісність структури освіти та кваліфікацій на Двоступінчастому і післядипломному рівнях.

Участь вищої освіти передових країн Європи в Болонському процесі має бути спрямоване тільки на його розвиток і придбання нових якісних показників, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості.

Протягом 1995-2005 р. Міністерство освіти і науки України здійснило ряд масштабних заходів зі створення нової нормативно-правової бази національної вищої освіти України. Прийнятий комплекс нормативно-правових документів пройшов апробацію на міжнародному рівні і на сьогодні визначає ідеологію удосконалення всієї освітньої системи України.

1. Проблемні питання в системі вищої освіти України


Фактично України запровадила ступеневу підготовку раніше багатьох країн Європи, але при цьому не вирішила важливі структурні проблеми, які залишилися від колишньої централізованої економіки, і ті, які виникли в період незалежності держави у зв'язку з особливостями перехідного періоду.

До зазначених структурним проблем належить неузгодженість освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра і магістра з вимогою роботодавців, надмірна кількість спеціальностей і спеціалізацій, їх розподіл серед вищих навчальних закладів та ін

У результаті цього виникають суттєві відмінності як за формою, так і за змістом системи вищої освіти України в порівнянні з кращими європейськими моделями.

Проблеми і перешкоди, які гальмують вищу освіту в Україні, наступні [1]:

1. в України існує зайве й недостатньо збалансоване з потребами суспільства і ринком праці кількість напрямів (79) і спеціальностей (584), за якими готують фахівців з вищою освітою. У світовій же практиці їх, ​​як мінімум, удвічі менше, вони укрупнені і більш універсальні;

2. в суспільстві рівень бакалавра має недостатнє визнання, недостатню затребуваність вітчизняною економікою через невизначеність його місця на ринку праці, тому у вищий навчальний заклад студентів переважно беруть на спеціальність, а не на напрям, що представляє бакалаврат;

3. існує загрозлива тенденція погіршення якості вищої освіти, що наростає в часі;

4. не зменшується розрив між працівниками освіти та роботодавцями, між сферою освіти та ринком праці;

5. має місце невиправдана плутанина у розумінні функцій спеціаліста та магістра. З одного боку програми підготовки фахівців і магістрів близькі між собою, вони еквівалентні за своїм освітнім статусом, а з іншого вони акредитуються за різними рівнями: третього і четвертого;

6. сектор вищої освіти не бере на себе роль лідера у проведенні передових наукових досліджень у навчальних закладах, які являють собою основу елітної університетської підготовки. Це призводить до другорядності університетської науки, як в системі державних пріоритетів, так і в принципах її фінансування, що не відповідає світовій практиці;

7. неадекватно до вимог суспільства у фахівцях з вищою освітою діють такі поширені навчальні заклади як технікуми, коледжі та вищі професійно-технічні училища, які на зорі незалежності України були штучно віднесені до системи вищої освіти. У результаті освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста не відповідає мінімальним вимогам, прийнятим у світі стандартам якості і нормам вищої освіти та не узгоджується із загальноєвропейською ступеневою системою. Підготовка ж бакалавра в закладах II рівня акредитації, - коледжах, - не відповідає основним вимогам до фундаментальної складової базової вищої освіти, яку можуть здійснювати лише заклади III-IV рівня акредитації з висококваліфікованим професорсько-викладацьким складом і розвинутою наукою;

8. відійшла в минуле коли - то добре організована для централізованої економіки система підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. Нової ж системи, що задовольняє потреби ринкової економіки в Україні не створено. Тому дуже важливий загальноєвропейський принцип «освіти протягом життя» поки що в умовах Україна не може бути реалізований повною мірою;

9. рівень автономії вищих навчальних закладів у багатьох питаннях значно нижчий від середньоєвропейського, зокрема, в питаннях фінансової самостійності, структури та обсягів підготовки фахівців вищої освіти тощо

Ці та інші перешкоди погіршують систему вищої освіти України, погіршують мобільність студентів, викладачів і науковців України в межах європейського простору освіти і ринку праці.


2. Адаптація вищої освіти України до Європейського вищої освіти


Відзначимо, що Болонська декларація - це не елітний клуб. Приєднання України до цього процесу ще зовсім не означає, що нашу країну негайно визнає європейський освітній "будинок". Николаенко должно выполнить все требования соглашения. До 2010 року відомство С. Ніколаєнко має виконати всі вимоги угоди. Сусіди-європейці пропонують перейти на двоступеневу модель отримання освіти: не менше 3-х років студенти будуть вчиться на бакалавра, і додатково 2 роки присвятять отримання ступеня магістра. Хоча, за словами голови МОН Станіслава Ніколаєнко, нагальної потреби в тому, щоб готувати магістрів з усіх, хто вступив до ВНЗ, немає.

Також, за словами міністра, при переході до болонським стандартів відбудеться серйозна ревізія навчальних закладів.

- Без очищення освітнього поля від псевдоВНЗ неможливо говорити про просування національної вищої освіти на європейському ринку праці. Більш того, від низької якості освітніх послуг страждають наша економіка і всі ми, - пояснив ситуацію С. Ніколаєнко. - Приєднання України до Болонського процесу вирішує два важливі завдання. По-перше, ми повинні працювати на рівні європейських вимог, по-друге, таким чином ми гарантуємо високий рівень якості освіти.

До вступу в Болонський процес України готувалася давно. Так, цього року на європейські кредити та модулі перейшли вже 130 наших вузів. І якщо раніше у багатьох навчальних закладах ця система впроваджувалася в якості експерименту, то вже в найближчому майбутньому до неї вдадуться майже всі вузи країни.

Відповідно до європейських стандартів, вітчизняні вищі заклади повинні будуть використовувати 100-бальну шкалу оцінки знань. Якість засвоєного студентами матеріалу буде визначатися двома складовими - роботою протягом семестру та екзаменаційної оцінкою. Простіше кажучи, 40 балів студент заробляє за відвідування лекцій, роботу на семінарах та інше, а 60 балів йому ставить екзаменатор.

За своєю суттю Болонський процес - не просто кредити та модулі. Це нова для України концепція організації навчального процесу, нові технології отримання знань. Щоб всього цього досягти, потрібно привести систему української освіти до єдиних європейських стандартів. Адже ми хочемо бути зрозумілими Європі [2].

Умови впровадження світових стандартів та їх плановані переваги для більш наочного сприйняття представлені на діаграмах (рис.1), (рис.2).


Рис.1. Основні вимоги до системи вищої освіти

Рис.2. Очікувані переваги


Серед переваг, що забезпечують інтеграцію системи вищої освіти в Зону європейської освіти, фахівці в першу чергу називають мобільність учнів, персоналу та випускників, і одним з положень є усунення вимог до національності й інші перешкоди і перепони для академічної кар'єри в Європі.

Однією з переваг кредитно-модульної системи, фахівці називають її демократичність. У слухачів з'явиться можливість вибирати дисципліни для вивчення на свій розсуд. Така свобода має і зворотну сторону. Одні студенти з-за нестачі самодисципліни кидають вчитися через два - три роки. Інші - тягнуть лямку десятиліттями. І продовжують вчитися все життя. Ніхто не відраховує прогульника за нездану сесію. Тим більше, що сесій тут немає, як і звичних нам першого - п'ятого курсів. Зате з тих, хто залишився, виходять фахівці, які точно знають, навіщо їм потрібен диплом [3].

Для адаптації системи організації навчального процесу Університетів України до європейської системи кредитного взаємовизнання провелися масштабні заходи.

По-перше, на законодавчому рівні зміни в нормативно-методичні документи: перегляд переліку напрямів і спеціальностей. Додатки до дипломів про вищу освіту, Стандарти вищої освіти, Положення про організацію навчального процесу з урахуванням кредитно-модульної системи та ін

По-друге, здійснено низку організаційних заходів щодо зміни в системі менеджменту університетів: передбачені менеджери і тьютери (куратори - розробники навчальних модулів), відбувається укладення міжуніверситетських угод, інформаційне забезпечення академічної мобільності і т.д.

Наразі створено інститут кураторів (розробників) навчальних модулів, створюються інформаційні ресурси для забезпечення інформаційної мобільності студентів - інформаційно-довідкові сайти, бази даних, що містять навчальні плани та іншу інформацію про навчальний процес. Відбувається міжуніверситетську і міжнародне взаємовизнання навчальних модулів та доповнень до диплома, впроваджується відповідна система оцінювання.

, создания накопительно - зачетной кредитной системы из большого количества существующих в Украине специальностей, разработки согласованных содержательных модулей. По-третє, активізується процес впровадження системи кредитів в систему освіти України, що вимагає адаптації існуючих навчальних програм та планів відповідно до вимог ECTS, створення накопичувально - залікової кредитної системи з великої кількості існуючих в Україну спеціальностей, розробки узгоджених змістовних модулів.

Кредитно-модульну систему в Україну розглядають не тільки як основи всіх ланок вищої освіти: базової, повної, післядипломної, перепідготовки та підвищення кваліфікації, в тому числі в системі дистанційного навчання, але як і нову технологію організації навчального процесу, спрямовану на підвищення якості вищої освіти.

Висновок


Серед результатів адаптації вищої освіти України до Європейського, фахівці в першу чергу називають мобільність учнів, персоналу та випускників, усунення вимог до національності й інші перешкоди і перепони для академічної кар'єри в Європі.

Однією з переваг кредитно-модульної системи, фахівці називають її демократичність. У слухачів з'явиться можливість вибирати дисципліни для вивчення на свій розсуд.

Інтеграція України в Європейську систему вищої освіти потребує виваженості і прагматизму. Особливу увагу слід акцентувати на забезпечення привабливості подальшої діяльності випускників в межах України, створення гідних умов праці та оплати праці. Стимулювання молодих фахівців, орієнтування наукового потенціалу на реалізацію своїх планів у вітчизняних умовах, повинно стати пріоритетним напрямком державної політики в цілому і виховно-педагогічним компонентом освіти, зокрема.

Використана література:


1. М.З. Згуровський. Стан та Завдання віщої ОСВІТИ України в контексті Болонського процесу. Київ. олітехніка”, 2004р.-70с. "П олітехніка", 2004р.-70С.

:// www . tovarish . com . ua / news / Obschestvo /09-06-2005/ Evropa _ zna . html 2. Http: / / www. Tovarish. Com. Ua / news / Obschestvo / 09-06-2005 / Evropa _ zna. Html

:// lib . sportedu . ru / books / xxpi /2005 n 3/ p 70-76. htm 3. Http: / / lib. Sportedu. Ru / books / xxpi / 2005 n 3 / p 70-76. Htm

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Контрольна робота
33.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Система вищої освіти у Великобританії та принципи і шляхи її інтеграції до Болонського процесу
Система вищої освіти у країнах Європи та принципи і шляхи їх інтеграції у загальноєвропейський освітній
Проблеми визначення та шляхи здешевлення вартості вищої освіти
Нормативно-правові акти регулюють діяльність системи освіти на прикладі вищої освіти
Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України Росії Білорусі порівняльний
Гуманізація вищої освіти
Система вищої освіти у Фінляндії
Система вищої освіти в Україні
Синдром вищої освіти в Росії
© Усі права захищені
написати до нас