Придбання прав на земельні ділянки

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Питання
1. Придбання прав на земельні ділянки, що перебувають у муніципальній або міської власності (Питання № 9).
2. Призупинення та припинення державної реєстрації (Питання № 19).
3. Облік виданої інформації про зареєстровані права (Питання № 29).

Зміст
1. Придбання прав на земельні ділянки, що перебувають у муніципальній або міської власності
1.1 Удосконалення механізмів природокористування
1.2 Реформа бюджетного сектору
1.3 Стаття 28. Придбання прав на земельні ділянки, що перебувають у державній або муніципальній власності
1.4 Стаття 264.1 Витрати на придбання права на земельні ділянки
1.5 Федеральний закон N 212-ФЗ "Про внесення змін до законодавчих актів Російської Федерації в частині уточнення умов і порядку придбання прав на земельні ділянки, що перебувають у державній або муніципальній власності"
1.6 Законодавство Башкирії. Стаття 9. Придбання прав на земельні ділянки, що перебувають у державній власності Республіки Башкортостан або муніципальної власності
2. Призупинення та припинення державної реєстрації
(Питання № 19)
2.1 Стаття 20. Підстави для відмови в державній реєстрації прав. Припинення державної реєстрації прав
2.2 Інструкція про порядок проведення та призупинення державної реєстрації
3. Облік виданої інформації про зареєстровані права
(Питання № 29)
3.1 Інструкція з обліку та видачі інформації про зареєстровані права
3.2 Інструкція з перевірки дотримання порядку видачі інформації ..
Список літератури

1. Придбання прав на земельні ділянки, що перебувають у муніципальній або міської власності (Питання № 9).
1.1 Удосконалення механізмів природокористування
Природні ресурси представляють собою не тільки основу для розвитку економіки та соціальної сфери, але і гарантію нормальної життєдіяльності майбутніх поколінь.
На сьогоднішній день природні ресурси використовуються державою недостатньо ефективно. Відсутні чіткі, прозорі умови доступу природокористувачів до ресурсів. Інтереси держави як власника часто не захищені повною мірою, а у користувачів природних ресурсів, у свою чергу, відсутні стимули до ефективного їх використання. При цьому структура вичерпних природних ресурсів має стійку тенденцію до погіршення.
Для вирішення зазначених проблем необхідно:
а) у сфері природокористування:
- Закріпити у федеральній власності основні види природних ресурсів, чітко розмежувати повноваження федерального центру та регіонів з питань розпорядження ресурсами;
- Впровадити цивільно-правові засади у відносини між державою та користувачами природних ресурсів, що дозволить забезпечити стабільність режиму користування і прозорість майнових відносин;
- Законодавчо закріпити стягування плати за надання права користування природними ресурсами природопользователю;
- Розробити технічні регламенти в природокористуванні;
- Розробити нову систему класифікації та державного обліку природних ресурсів, гармонізовану з міжнародними правилами;
- Посилити роль держави в регулюванні раціонального користування і стійкого відтворення природних ресурсів, в тому числі створити ефективну систему контролю;
б) у сфері надрокористування:
- Здійснювати безумовне застосування змагальної процедури надання прав користування надрами на основі аукціонів (за винятком закритого переліку підстав для прийняття індивідуальних рішень з питань, пов'язаним з інтересами національної безпеки, виконанням зобов'язань за міжнародними договорами), посиливши контроль при проведенні аукціонів;
- Удосконалювати систему обліку якості і кількості видобутих природних ресурсів;
- Диференціювати платежі за користування природними ресурсами з урахуванням складності розробки родовищ;
в) у галузі лісокористування і водних відносин:
- Підвищити роль і відповідальність користувачів лісу за поліпшення стану, відтворення, охорону і захист лісів та виконання лісогосподарських робіт на ділянках лісового фонду;
- Виконати заходи з приведення в безпечний стан гідротехнічних споруд.
Загроза погіршення екологічної ситуації в країні і виснаження її природних ресурсів перебуває в залежності від стану економіки та готовності суспільства усвідомити глобальність і важливість цих проблем. Разом з тим екологічні чинники справляють істотний вплив на соціально-економічний розвиток країни, багато в чому визначаючи напрями модернізації економіки. Належну якість навколишнього середовища є одним з необхідних елементів соціальних стандартів.
Ефективність функціонування системи природоохоронного регулювання оцінюється як недостатня.
Законодавчо встановлена ​​система природоохоронного регулювання не відповідає вимогам, які висуваються до таких систем у країнах з високим рівнем соціально-економічного розвитку і яка склалася системою цивільних інститутів, суттєво програє їм за факторами прозорості та ефективності і в нинішньому вигляді не має внутрішніх ресурсів для розвитку.
Цілями державної екологічної політики в довгостроковій перспективі є:
- Забезпечення стабільності та підтримку сталого рівноважного стану екологічних систем;
- Формування екологічно орієнтованої економіки, яка характеризується мінімальним негативним впливом на навколишнє середовище, малої ресурсоемкостью і високою енергоефективністю;
- Створення сприятливої ​​екологічної обстановки як фактора поліпшення середовища проживання людини.
Досягнення цих цілей повинно забезпечуватися через формування системи природоохоронного регулювання, заснованої на:
1) законодавче закріплення режимів екологічного захисту територій з встановленням диференційованих вимог до природокористування та економічної діяльності, орієнтованих на підтримку комфортного середовища проживання населення, збереження і відтворення тваринного і рослинного світу та їх генетичного фонду;
2) нормуванні впливу на навколишнє середовище, заснованому на технологічних вимогах до виробництва продукції і послуг відповідно до законодавства Російської Федерації про технічне регулювання, та встановленні сучасних екологічних вимог до технологій, включаючи поетапне введення норм екологічної безпеки для мобільних джерел Євро-3 і Євро- 4;
3) перехід від практики встановлення індивідуальних дозволів до декларування дотримання природоохоронних вимог та впровадження механізму екологічної оцінки наслідків господарської діяльності;
4) створення ефективної системи економічних санкцій за недотримання встановлених вимог;
5) надання державної підтримки проектам, спрямованим на оздоровлення навколишнього середовища;
6) вдосконалення механізмів, стимулюючих зниження ресурсоємності та підвищення енергоефективності господарської діяльності, використання поновлюваних і вторинних ресурсів;
7) створення умов для збереження природних територій через оптимізацію розміщення нових виробництв у регіонах інтенсивного розвитку.
Найважливішими завданнями державної екологічної політики є:
- Ефективна протидія загрозам погіршення екологічної ситуації, пов'язаним із зростанням відходів виробництва;
- Реалізація заходів, спрямованих на реабілітацію територій, що знаходяться в кризовому екологічному стані, включаючи надання державної підтримки проведення робіт зі скорочення накопиченого екологічного збитку;
- Створення економічних інструментів та механізмів усунення заподіяної навколишньому середовищу шкоди та компенсації шкоди.
Реалізація заходів державного регулювання буде здійснюватися за участю бізнесу в рамках реалізації екологічних програм та проведення сертифікації за екологічним вимогам, екологічного аудиту, екологічних рейтингів. Впровадження механізмів підтвердження відповідності буде сприяти заміщенню для деяких типів підприємств державного екологічного нагляду екологічним аудитом і дозволить істотно підвищити ефективність державного екологічного нагляду.
Жорсткість екологічних вимог та посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства Російської Федерації в середньостроковій перспективі призведе до зростання екологічних витрат у реальному секторі економіки, що буде компенсовано прискоренням технічної модернізації виробництв, стимулюванням інновацій, підвищенням конкурентоспроможності бізнесу і російської економіки в цілому.
Поетапне посилення екологічних нормативів в сукупності з наданням одноразових відстрочок для модернізації виробництв, дозволом на переуступку прав на досягнуті скорочення негативного впливу між економічними агентами (торгівля квотами на допустима дія) створить економічні умови реалізації нової екологічної політики.
Модернізація системи природоохоронного регулювання буде сприяти реалізації конкурентних переваг Російської Федерації як одного з провідних постачальників глобальних екологічних послуг і створить необхідні передумови для отримання додаткових переваг при виконанні міжнародних конвенцій та угод, спрямованих на досягнення глобального екологічного ефекту.
Для цього потрібно внесення змін до відповідних законів України про охорону навколишнього середовища, а також оптимізація системи державного управління в природоохоронній сфері.
1.2 Реформа бюджетного сектору
Існуюча організація мережі бюджетних установ не забезпечує належним чином виконання функцій з надання населенню соціальних та інших державних і муніципальних послуг, не відповідає сучасним демографічним та економічним тенденціям і не дозволяє в повному обсязі реалізувати один із принципів бюджетної системи Російської Федерації - ефективність використання бюджетних коштів.
Основними причинами цього є:
- Відсутність чіткої структури бюджетної мережі на кожному рівні державної і муніципальної влади, що веде до дублювання функцій установами різних форм підпорядкованості або, у протилежному випадку, до недостатності надаються в певній сфері послуг;
- Особливості цивільно-правового статусу бюджетних установ, що передбачають різний правовий режим бюджетних і позабюджетних доходів установ (щодо бюджетних коштів правоздатність жорстко обмежена, щодо позабюджетних коштів установи фактично самостійні), внаслідок чого заклади не зацікавлені в підвищенні ефективності основної діяльності, і при цьому створюються умови для виникнення субсидіарної відповідальності держави за зобов'язаннями установ, що виникли внаслідок їх підприємницької діяльності;
- Низька ефективність механізму кошторисного фінансування бюджетних установ, що знижує результативність витрачання бюджетних коштів і не забезпечує необхідних умов для підвищення якості надаваних послуг і створення конкурентного середовища у цій сфері.
У зв'язку з цим потрібна реалізація комплексу заходів, спрямованих на зміну принципів функціонування мережі бюджетних установ та механізмів їх фінансування, а також на забезпечення контролю за якістю та обсягом наданих ними послуг.
Основними цілями реформування мережі бюджетних установ є:
1) вдосконалення системи управління мережею одержувачів бюджетних коштів;
2) впровадження нових механізмів бюджетного фінансування з урахуванням специфіки конкретних видів громадських послуг;
3) розширення можливостей залучення організацій різних організаційно-правових форм до надання державних послуг за рахунок бюджетного фінансування;
4) формування умов для перетворення організацій бюджетного сектора в інші організаційно-правові форми, які передбачають надання більшої економічної самостійності;
5) зміна порядку розпорядження бюджетними установами позабюджетними коштами, отриманими від діяльності, що приносить дохід.
Для досягнення зазначених цілей необхідно:
- Провести перепідпорядкування низки бюджетних установ відповідно до галузевої спрямованістю основного виду діяльності;
- Ліквідувати або об'єднати бюджетні установи, діяльність яких дублюється;
- Передати частину бюджетних установ, що перебувають у федеральній власності, на рівень суб'єктів Російської Федерації і муніципальний рівень відповідно до розмежування повноважень між рівнями влади;
- Скоротити кількість рівнів підпорядкування в мережі бюджетних установ;
- Ліквідувати практику виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів, що не є органами державної влади чи органами місцевого самоврядування;
- Впровадити принцип нормативно-подушного фінансування організацій, що передбачає ув'язку сум бюджетних коштів, що з обсягами та якістю наданих населенню послуг;
- Створити механізм, який дозволяє на конкурсній основі розподіляти бюджетні кошти між організаціями різних організаційно-правових форм з метою надання ними певних послуг;
- Пом'якшити законодавчі обмеження на приватизацію державних установ;
- Забезпечити формування правових засад перетворення державних і муніципальних бюджетних установ в інші організаційно-правові форми, здійснити реалізацію програм перепідготовки кадрів перетворюваних установ.
1.3 Стаття 28. Придбання прав на земельні ділянки, що перебувають у державній або муніципальній власності
1. Земельні ділянки із земель, що перебувають у державній або муніципальній власності, надаються громадянам та юридичним особам у власність або в оренду, а також надаються юридичним особам у постійне (безстрокове) користування у випадках, передбачених пунктом 1 статті 20 Кодексу, і громадянам і юридичним особам у безоплатне термінове користування у випадках, передбачених пунктом 1 статті 24 Кодексу.
2. Надання земельних ділянок, що перебувають у державній або муніципальній власності, у власність громадян та юридичних осіб здійснюється за плату. Надання земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб може здійснюватися безкоштовно у випадках, передбачених цим Кодексом, федеральними законами і законами суб'єктів Російської Федерації.
3. Втратив силу з 1 вересня 2006 р .
Федеральним законом від 10 травня 2007 р . N 69-ФЗ до пункту 4 статті 28 Кодексу внесені зміни
4. Не допускається відмова в наданні у власність громадян та юридичних осіб земельних ділянок, що перебувають у державній або муніципальній власності, за винятком випадків:
- Вилучення земельних ділянок з обігу;
- Встановленого федеральним законом заборони на приватизацію земельних ділянок;
- Резервування земель для державних або муніципальних потреб.
Не допускається відмова в наданні у власність громадян та юридичних осіб земельних ділянок, обмежених в обігу і перебувають у державній або муніципальній власності, якщо федеральним законом дозволено надавати їх у власність громадян та юридичних осіб.
5. Іноземним громадянам, особам без громадянства та іноземним юридичним особам відповідно до цієї статті земельні ділянки надаються у власність тільки за плату, розмір якої встановлюється Кодексом.
1.4 Стаття 264.1 Витрати на придбання права на земельні ділянки
Положення пункту 1 статті 264.1 цього Кодексу поширюються на платників податків, які уклали договори на придбання земельних ділянок, зазначених у цьому пункті, в період з 1 січня 2007 р . по 31 грудня 2011 р .
1. З метою цієї глави витратами на придбання права на земельні ділянки визнаються витрати на придбання земельних ділянок із земель, що перебувають у державній або муніципальній власності, на яких знаходяться будівлі, будівлі, споруди або які купуються для цілей капітального будівництва об'єктів основних засобів на цих ділянках.
2. Витратами на придбання права на земельні ділянки також визнаються витрати на придбання права на укладення договору оренди земельних ділянок за умови укладення зазначеного договору оренди.
3. Витрати на придбання права на земельні ділянки, зазначені в пункті 1 цієї статті, включаються до складу інших витрат, пов'язаних з виробництвом і (або) реалізацією, у наступному порядку:
1) за вибором платника податку сума витрат на придбання права на земельні ділянки визнається витратами звітного (податкового) періоду рівномірно протягом терміну, який визначається платником податку самостійно і не повинен бути менше п'яти років, або визнається витратами звітного (податкового) періоду в розмірі, що не перевищує 30 відсотків обчисленої відповідно до статті 274 Кодексу податкової бази попереднього податкового періоду, до повного визнання всієї суми зазначених витрат, якщо інше не передбачено цією статтею.
Порядок визнання витрат на придбання права на земельні ділянки застосовується відповідно до прийнятої організацією облікової політики для цілей оподаткування.
Для розрахунку граничних розмірів витрат, що обчислюються відповідно до цієї статті, податкова база попереднього податкового періоду визначається без урахування суми витрат зазначеного податкового періоду на придбання права на земельні ділянки.
Якщо земельні ділянки купуються на умовах розстрочки, термін якої перевищує зазначений в абзаці першому цього підпункту термін, то такі витрати визнаються витратами звітного (податкового) періоду рівномірно протягом терміну, встановленого договором;
2) сума витрат на придбання права на земельні ділянки підлягає включенню до складу інших витрат з моменту документально підтвердженого факту подачі документів на державну реєстрацію зазначеного права.
З метою цієї статті під документальним підтвердженням факту подачі документів на державну реєстрацію прав розуміється розписка в отриманні органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним, документів на державну реєстрацію зазначених прав.
4. Правила, встановлені пунктом 3 цієї статті, застосовуються також до порядку визнання витрат, зазначених у пункті 2 цієї статті, якщо інше не передбачено цим пунктом.
Якщо договір оренди земельної ділянки відповідно до законодавства Російської Федерації не підлягає державній реєстрації, то витрати на придбання права на укладення такого договору оренди визнаються витратами рівномірно протягом терміну дії цього договору оренди.
1.5 Федеральний закон від 24 липня 2007 р . N 212-ФЗ
"Про внесення змін до законодавчих актів Російської Федерації в частині уточнення умов і порядку придбання прав на земельні ділянки, що перебувають у державній або муніципальній власності"
Прийнятий Державною Думою 4 липня 2007
Схвалений Радою Федерації 11 липня 2007
Стаття 2
"Якщо інше не встановлено федеральними законами, виключне право на приватизацію земельних ділянок або придбання права оренди земельних ділянок мають громадяни та юридичні особи - власники будинків, будівель, споруд. Зазначене право здійснюється громадянами та юридичними особами у порядку і на умовах, які встановлені цим Кодексом , федеральними законами ";
1.1 Продаж земельних ділянок, що перебувають у державній або муніципальній власності, власникам будинків, будівель, споруд, розташованих на цих земельних ділянках, здійснюється за ціною, встановленою відповідно органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Порядок визначення ціни цих земельних ділянок, їх оплати встановлюється щодо:
1) земельних ділянок, що перебувають у федеральній власності, - Урядом Російської Федерації;
2) земельних ділянок, які знаходяться у власності суб'єктів Російської Федерації чи державна власність на які не розмежована, - органами державної влади суб'єктів Російської Федерації;
3) земельних ділянок, що знаходяться в муніципальній власності, - органами місцевого самоврядування. ";
1.2. Ціна земельних ділянок, зазначених у пункті 1.1 цієї статті, не може перевищувати їх кадастрову вартість. До встановлення Урядом Російської Федерації, органом державної влади суб'єкта Російської Федерації або органом місцевого самоврядування порядку визначення ціни земельної ділянки ця ціна встановлюється в розмірі його кадастрової вартості. ";
"Перелік документів, які додаються до заяви про придбання прав на земельну ділянку, встановлюється федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим на здійснення функцій щодо нормативно-правового регулювання земельних відносин. Виконавчі органи державної влади або органи місцевого самоврядування не вправі вимагати від заявника надання додаткових документів, за винятком документів, передбачених зазначеним переліком ";
Стаття 3
1. До 1 січня 2010 року відповідно до цього пункту здійснюється продаж земельних ділянок, що перебувають у державній або муніципальній власності:
- Комерційним організаціям та індивідуальним підприємцям, які є власниками розташованих на таких земельних ділянках будівель, споруд, будівель, у тому числі зведених на місці зруйнованих або знесених або реконструйованих будинків, будівель, споруд, якщо ці будинки, будівлі, споруди були відчужені з державної або муніципальної власності;
- Громадянам і некомерційним організаціям, які є власниками розташованих на таких земельних ділянках будівель, споруд, будівель, якщо право власності зазначених осіб на ці будинки, будівлі, споруди виникло до вступу в силу Земельного кодексу Російської Федерації і якщо федеральними законами для зазначених власників не встановлено інший порядок придбання земельних ділянок у власність.
При придбанні зазначеними особами таких земельних ділянок їх ціна встановлюється суб'єктами Російської Федерації в межах:
- Двадцяти відсотків кадастрової вартості земельної ділянки, розташованої в містах з чисельністю населення понад 3 мільйонів чоловік;
- Двох з половиною відсотків кадастрової вартості земельної ділянки, розташованої в іншій місцевості.
До встановлення суб'єктами Російської Федерації ціни земельної ділянки застосовується найбільша для відповідної місцевості ціна земельної ділянки.
2. До 1 січня 2010 року особи, не зазначені в пункті 1 цієї статті та є власниками будинків, будівель, споруд, розташованих на земельних ділянках, що перебувають у державній або муніципальній власності, набувають такі земельні ділянки за ціною, що встановлюється суб'єктами Російської Федерації, у населених пунктах з чисельністю населення:
- Понад 3 мільйони чоловік у розмірі від п'яти-до тридцятикратному розміру ставки земельного податку за одиницю площі земельної ділянки;
- Від 500 тисяч до 3 мільйонів осіб у розмірі від п'яти-до Сімнадцятиразовий розміру ставки земельного податку за одиницю площі земельної ділянки;
- До 500 тисяч осіб, а також за межами кордонів населених пунктів у розмірі від трьох-до десятикратного розміру ставки земельного податку за одиницю площі земельної ділянки.
До встановлення суб'єктами Російської Федерації ціни земельної ділянки застосовується мінімальний для відповідної місцевості розмір ставки земельного податку за одиницю площі земельної ділянки.
3. У містах з чисельністю населення понад 3 мільйонів чоловік одночасно з придбанням зазначеними у пункті 1 цієї статті особами у власність земельних ділянок, що перебувають у державній власності, органи державної влади можуть встановлювати заборону на будівництво, реконструкцію будинків, будівель, споруд, розташованих на відповідній земельній ділянці (далі - заборона на будівництво, реконструкцію).
Заборона на будівництво, реконструкцію не поширюється на реконструкцію об'єктів капітального будівництва, використання яких передбачено частиною 8 статті 36 Містобудівного кодексу Російської Федерації або реконструкція яких не призведе до зміни виду дозволеного використання земельної ділянки.
Заборона на будівництво, реконструкцію підлягає зняттю за заявою власника відповідної земельної ділянки, яка подається у виконавчий орган державної влади, протягом місяця після внесення цим власником плати за зняття такої заборони. Розмір плати за зняття такої заборони не може перевищувати вісімдесят відсотків кадастрової вартості земельної ділянки.
Встановлення і зняття заборони на будівництво, реконструкцію здійснюються в порядку, передбаченому законами суб'єктів Російської Федерації. ";
4. Юридичні особи, за винятком зазначених у пункті 1 статті 20 Земельного кодексу Російської Федерації юридичних осіб, зобов'язані переоформити право постійного (безстрокового) користування земельними ділянками на право оренди земельних ділянок або придбати земельні ділянки у власність, релігійні організації, крім того, переоформити на право безоплатного термінового користування за своїм бажанням до 1 січня 2010 року відповідно до правил статті 36 Земельного кодексу Російської Федерації. Юридичні особи можуть переоформити право постійного (безстрокового) користування земельними ділянками, на яких розташовані лінії електропередачі, лінії зв'язку, трубопроводи, дороги, залізничні лінії та інші подібні споруди (лінійні об'єкти), на право оренди таких земельних ділянок або придбати такі земельні ділянки у власність відповідно до правил, встановлених цим абзацом, до 1 січня 2013 року за цінами, передбаченими відповідно пунктами 1 і 2 статті 2 цього Закону.
Орендна плата за використання зазначених земельних ділянок визначається відповідно до пункту 3 статті 65 Земельного кодексу Російської Федерації, а за використання земельних ділянок, державна власність на які не розмежована, - відповідно до пункту 10 цієї статті.
При цьому розмір орендної плати на рік встановлюється в межах:
- Двох відсотків кадастрової вартості орендованих земельних ділянок;
- Трьох десятих відсотка кадастрової вартості орендованих земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення;
- Півтора відсотка кадастрової вартості орендованих земельних ділянок, вилучених з обороту або обмежених в обігу.
Земельні ділянки, які перебувають у державній або муніципальній власності і на яких розташовані будівлі, будівлі та споруди, що знаходяться на день введення в дію Земельного кодексу Російської Федерації у власності загальноросійських громадських організацій інвалідів та організацій, єдиними засновниками яких є загальноукраїнські громадські організації інвалідів, надаються в власність зазначених організацій безкоштовно. ";
5. Власники будинків, будівель, споруд мають право придбати у власність що знаходяться у них на праві оренди земельні ділянки незалежно від того, коли був укладений договір оренди цих земельних ділянок - до або після дня вступу в силу Земельного кодексу Російської Федерації ";
Порядок визначення розміру орендної плати, а також порядок, умови і строки внесення орендної плати за використання земельних ділянок, державна власність на які не розмежована, встановлюються органами державної влади суб'єктів Російської Федерації ".
Стаття 4
3. Вартість земельних ділянок приймається рівною їх кадастрової вартості в разі створення відкритого акціонерного товариства шляхом перетворення унітарного підприємства. В інших випадках вартість земельних ділянок приймається рівною ринкової вартості земельних ділянок, визначеної відповідно до законодавства Російської Федерації про оціночну діяльність. ";
7. Надання земельних ділянок власникам розташованих на цих земельних ділянках будівель, споруд, будівель в оренду або у власність здійснюється в порядку і на умовах, які встановлені земельним законодавством ";
Стаття 5
5. Державне або муніципальне підприємство, яке є орендарем земельної ділянки, що перебуває у державній або муніципальній власності, не має права:
1) здавати таку земельну ділянку в суборенду;
2) передавати свої права та обов'язки за договором оренди іншим особам (перенала);
3) віддавати орендні права в заставу;
4) вносити орендні права в якості внеску до статутного капіталу господарських товариств і товариств або в якості пайового внеску у виробничий кооператив. ";
3. Казенне підприємство, яке є орендарем земельної ділянки, що перебуває у державній або муніципальній власності, не має права:
1) здавати таку земельну ділянку в суборенду;
2) передавати свої права та обов'язки за договором оренди іншим особам (перенала);
3) віддавати орендні права в заставу;
4) вносити орендні права в якості внеску до статутного капіталу господарських товариств і товариств або в якості пайового внеску у виробничий кооператив. ".
Стаття 6 цього Закону набирає чинності з 1 січня 2011 р .
Стаття 6
Порушення строків і порядку переоформлення права постійного (безстрокового) користування земельними ділянками на право оренди земельних ділянок або строків та порядку придбання земельних ділянок у власність
Порушення встановлених земельним законодавством строків та порядку переоформлення права постійного (безстрокового) користування земельними ділянками на право оренди земельних ділянок або строків та порядку придбання земельних ділянок у власність - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на юридичних осіб у розмірі від двадцяти тисяч до ста тисяч рублів.
Примітка. За адміністративні правопорушення, передбачені цією статтею, особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, несуть адміністративну відповідальність як юридичні особи. ";
Президент
Російської Федерації
В. В. Путін
Москва, Кремль
24 липня 2007
N 212-ФЗ

1.6 Законодавство Башкирії.
Стаття 9. Придбання прав на земельні ділянки, що перебувають у державній власності Республіки Башкортостан або муніципальної власності
1. Земельні ділянки із земель, що перебувають у державній власності Республіки Башкортостан або муніципальної власності, надаються громадянам та юридичним особам у власність або оренду, а також у випадках, передбачених Земельним кодексом Російської Федерації, юридичним особам - в постійне (безстрокове) користування, громадянам та юридичним особам - у безоплатне термінове користування.
2. Право на отримання земельних ділянок із земель, що перебувають у державній власності Республіки Башкортостан або муніципальної власності, реалізується громадянами за наявності вільних земель відповідного цільового призначення і дозволеного використання.
3. Надання земельних ділянок, що перебувають у державній власності Республіки Башкортостан або муніципальної власності, у власність громадян та юридичних осіб здійснюється за плату.
Надання земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб здійснюється безкоштовно у випадках, передбачених федеральними законами та цим Законом.
4. Іноземним громадянам, особам без громадянства та іноземним юридичним особам земельні ділянки надаються у власність лише за плату.
5. Не допускається відмова в наданні у власність громадян та юридичних осіб земельних ділянок, що перебувають у державній власності Республіки Башкортостан або муніципальної власності, для будівництва, за винятком випадків:
- Вилучення земельних ділянок з обігу;
- Встановленого федеральним законом заборони на приватизацію земельних ділянок;
- Резервування земельних ділянок для державних або муніципальних потреб.

2. Призупинення та припинення державної реєстрації (Питання № 19).
2.1 Стаття 20. Підстави для відмови в державній реєстрації прав. Припинення державної реєстрації прав
Федеральним законом від 30 червня 2006 р . N 93-ФЗ до пункту 1 статті 20 цього Закону внесено зміни, які набирають чинності з 1 вересня 2006 р .
1. У державній реєстрації прав може бути відмовлено у випадках, якщо:
- Право на об'єкт нерухомого майна, про державну реєстрацію якого просить заявник, не є правом, що підлягають державній реєстрації прав відповідно до цього Закону;
- Із заявою про державну реєстрацію прав звернулося неналежне особа;
- Документи, представлені на державну реєстрацію прав, за формою або змістом не відповідають вимогам чинного законодавства;
- Акт державного органу або акт органу місцевого самоврядування про надання прав на нерухоме майно визнано недійсним з моменту його видання відповідно до законодавства, яке діяло в місці його видання на момент видання;
- Особа, яка видала документ, що встановлює, не уповноважене розпоряджатися правом на даний об'єкт нерухомого майна;
- Особа, яка має права, обмежені певними умовами, склало документ без вказівки цих умов;
- Правовстановлюючий документ про об'єкт нерухомого майна свідчить про відсутність у заявника прав на даний об'єкт нерухомого майна;
- Правовласник не представив заяву та інші необхідні документи на державну реєстрацію раніше виниклого права на об'єкт нерухомого майна, наявність яких необхідна для державної реєстрації виникли після введення в дію цього Закону переходу даного права, його обмеження (обтяження) або досконалої після введення в дію цього Федерального закону операції з об'єктом нерухомого майна;
- Не представлені документи, необхідні у відповідності до цього Закону для державної реєстрації прав;
- Є суперечності між заявленими правами та вже зареєстрованими правами;
- Здійснення державної реєстрації права власності не допускається згідно з пунктом 5 статті 25.2 цього Закону.
2. Наявність судового спору про межі земельної ділянки не є підставою для відмови в державній реєстрації прав на нього.
3. При прийнятті рішення про відмову в державній реєстрації прав заявника у письмовій формі в термін не більше п'яти днів після закінчення терміну, встановленого для розгляду заяви, іде повідомлення про причину відмови і копія зазначеного повідомлення міститься в справу правовстановлюючих документів.
Відмова у державній реєстрації прав може бути оскаржено зацікавленою особою до суду, арбітражного суду.
4. До внесення до Єдиного державного реєстру прав запису про операцію, про право або про обмеження (обтяження) права або до прийняття рішення про відмову в державній реєстрації права розгляд заяви (заяв) про державну реєстрацію права та інших поданих на державну реєстрацію прав документів може бути припинено на підставі заяв сторін договору. Державний реєстратор зобов'язаний у письмовій формі повідомити заявників про припинення державної реєстрації права із зазначенням дати прийняття рішення про припинення державної реєстрації права.
5. При відмові в державній реєстрації права сплачена державне мито за державну реєстрацію права не повертається. При припинення державної реєстрації прав на підставі відповідних заяв сторін договору повертається половина суми, сплаченої у вигляді державного мита за державну реєстрацію прав.
2.2 Інструкція про порядок проведення та призупинення державної реєстрації
II. Порядок заповнення і видачі повідомлень про відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно та угод з ним
13. У державній реєстрації права на нерухоме майно або операції з ним може бути відмовлено на підставі і в порядку, визначених Законом.
14. Відповідно до пункту 3 статті 20 Закону при прийнятті рішення про відмову в державній реєстрації права на нерухоме майно або операції з ним заявнику не пізніше п'яти днів після закінчення терміну розгляду заяви надсилається повідомлення про причини такої відмови (далі іменується - повідомлення).
15. У повідомленнях, що направляються заявнику, зазначаються:
- Найменування органу, що здійснює державну реєстрацію прав;
- Вихідний номер і дата направлення повідомлення;
- Адреса, прізвище, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) або найменування (для юридичних осіб) заявника;
- Слова "На підставі абзацу .............. пункту 1 статті 20 Федерального закону від 21 липня 1997 р . N 122-ФЗ "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним" Вам відмовлено у державній реєстрації права (або угоди, якщо відмовляється в реєстрації угоди) на / з (далі вказується об'єкт нерухомості, в реєстрації права на який або угоди з яким відмовляється), документи на яку Вами були представлені (далі вказується дата та вхідний номер поданих на державну реєстрацію права або угоди документів), з наступних причин: ";
- Причини, які послужили підставою для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації права на нерухоме майно або операції з ним;
- Слова "Відмова у державній реєстрації права на нерухоме майно або угоди до нього відповідно до статті 2 Федерального закону від 21 липня 1997 р . N 122-ФЗ "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним" може бути оскаржена до суду, арбітражний суд ".
При описі причин, які послужили підставою для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації, вказуються норми (пункти, статті) правових актів, недотримання яких призвело до ухвалення такого рішення, зміст даних норм, а також викладається, в чому саме виразилося недотримання вимог зазначених вище правових актів.
Вихідний номер на повідомленні складається з номера книги обліку вхідних документів, в якій були зареєстровані заяву і додані до нього документи, і порядкового номера, під яким дана заява й додані до нього документи були зареєстровані в названій книзі. (Наприклад: 03/001/2005-25, де 03/001/2005 - це номер книги обліку вхідних документів, а 25 - це порядковий номер, під яким заяву і додані до нього документи були зареєстровані в цій книзі.). При цьому у відповідному рядку книги обліку вхідних документів у графі "Прийняте рішення" робляться відмітки про прийняте рішення відмовити в реєстрації (із зазначенням дати прийняття такого рішення) і про дату направлення відповідного повідомлення.
Якщо в процесі державної реєстрації по одному і тому ж приводу заявником (а так само іншими особами) до органу, який здійснює державну реєстрацію прав, неодноразово представлялися документи, необхідні для проведення державної реєстрації права або операції, то в вихідному номері повідомлення вказується номер, під яким були зареєстровані заяву і додані до нього документи, вперше представлені в орган, який здійснює державну реєстрацію прав.
16. Повідомлення підписується державним реєстратором із зазначенням його прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою органу, що здійснює державну реєстрацію прав.
17. Повідомлення заповнюється на офіційному бланку органу, який здійснює державну реєстрацію прав.
IV. Порядок призупинення державної реєстрації
46. При виникненні у державного реєстратора сумнівів в наявності підстав для державної реєстрації прав, а також в достовірності представлених документів або достовірності зазначених у них відомостей державний реєстратор відповідно до пункту 1 статті 19 Закону зобов'язаний у день прийняття рішення про призупинення державної реєстрації прав у письмовій формі повідомити заявника (заявників) про призупинення державної реєстрації прав та про підстави прийняття такого рішення. При цьому рекомендується приймати до уваги, що згідно з пунктом 1 статті 19 Закону подання додаткових доказів наявності у заявника (заявників) підстав для державної реєстрації (у тому числі відсутніх документів), а також автентичності поданих документів або достовірності зазначених у них відомостей є правом заявника. Державний реєстратор зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо отримання додаткових відомостей (наприклад, запросити зазначені відомості, наявні у уповноважених органів (організацій), у порядку, передбаченому пунктом 3 статті 8 Закону) та (або) підтвердження достовірності документів або достовірності зазначених у них відомостей.
За рішенням державного реєстратора державна реєстрація може бути припинена відповідно до пункту 1 статті 19 Закону, зокрема, у разі неподання до органу, який здійснює державну реєстрацію прав, будь-якого з документів, необхідних для проведення державної реєстрації у встановлених законодавством України випадках ( пункт 2 статті 17 Закону).
Оскільки Законом не передбачено інше, представлені на державну реєстрацію документи, щодо яких у державного реєстратора виникли сумніви в їх достовірності або в достовірності які у них відомостей, можуть бути спрямовані на підтвердження їх автентичності або достовірності які у них відомостей (пункт 1 статті 19 Закону ) у видав їх орган державної влади (орган місцевого самоврядування) або особам, що їх підписали, посвідчити. Наприклад, якщо документ (договір, згода другого з подружжя на відчуження об'єкта нерухомого майна (стаття 35 Сімейного кодексу) та інші) був нотаріально посвідчений, він може бути направлений на підтвердження достовірності відповідного нотаріуса.
Підставою для відкладення (призупинення) державної реєстрації іпотеки за рішенням реєстратора також є невідповідність договору про іпотеку, застави та доданих до них документів вимогам законодавства (стаття 21 Закону про іпотеку).
47. Відповідно до пункту 2 статті 19 Закону державна реєстрація прав може бути припинена у зазначених в пункті 1 статті 19 Закону випадках за рішенням державного реєстратора не більше ніж на місяць (не рахуючи терміну, зазначеного в пункті 3 статті 13 Закону).
У разі, якщо протягом зазначеного терміну не будуть усунені причини, що перешкоджають державної реєстрації прав, державний реєстратор зобов'язаний відмовити заявнику в державній реєстрації прав і зробити про це відповідний запис у книзі обліку документів.
48. У разі подання правовласником, стороною (сторонами) угоди або уповноваженим ним (ними) на те особою за наявності у нього належно оформленого доручення письмової заяви про припинення державна реєстрація може бути припинена на термін, зазначений у заяві, але не більше ніж на три місяці ( пункт 3 статті 19 Закону). У заяві згідно з пунктом 3 статті 19 Закону також повинні бути вказані причини призупинення, наприклад, необхідність внесення змін до представлених документів для усунення їх невідповідності вимогам законодавства, необхідність отримання додаткових документів, службове відрядження, хвороба та інші поважні для заявника причини, наявність яких не дозволяє йому, зокрема, вжити заходів за поданням додаткових документів, з'явитися в зазначений час прийому документів термін за документами після проведення державної реєстрації тощо
Призупинення державної реєстрації на підставі заяви правовласника, сторони (сторін) угоди або уповноваженого ним (ними) на те особи відповідно до пункту 3 статті 19 Закону перериває перебіг місячного терміну державної реєстрації. Перебіг терміну призупинення починається з дня подачі заяви про призупинення. Після закінчення терміну призупинення місячний термін державної реєстрації починається заново. Термін, що минув до подання вказаного заяви, не зараховується у новий термін, і після закінчення терміну призупинення державної реєстрації строк проведення державної реєстрації починає текти заново.
Державна реєстрація прав може бути припинена державного реєстратора на термін не більше ніж місяць на підставі заяви у письмовій формі однієї зі сторін договору про повернення документів без проведення державної реєстрації прав у випадку, якщо інша сторона договору не поводилася з такою заявою. Якщо протягом зазначеного строку не будуть усунені причини, що перешкоджають державної реєстрації прав, державний реєстратор зобов'язаний відмовити сторонам договору в державній реєстрації прав і зробити про це відповідний запис у книзі обліку документів (пункт 3 статті 19 Закону).
Державний реєстратор зобов'язаний у день прийняття рішення про призупинення державної реєстрації прав у письмовій формі повідомити сторони договору про призупинення державної реєстрації прав та про підстави прийняття такого рішення (пункт 3 статті 19 Закону).
49. Державна реєстрація може бути припинена на підставі ухвали або рішення суду про призупинення реєстрації (пункт 4 статті 19 Закону). Оскільки інше не зазначено в пункті 4 статті 19 Закону, в цьому випадку державна реєстрація припиняється до зазначеного в ухвалі або рішенні суду терміну (дати), настання зазначеного в ньому події, скасування судом свого рішення (визначення) про призупинення.
Якщо протягом терміну, встановленого для розгляду заяви про державну реєстрацію угоди і (або) переходу права, але до внесення запису до Єдиного державного реєстру прав або прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав до органу, який здійснює державну реєстрацію прав, надійде рішення (визначення , постанова) про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна чи заборони вчиняти певні дії з об'єктом нерухомого майна, державна реєстрація прав призупиняється до зняття арешту або заборони в порядку, встановленому законодавством (пункт 4 статті 19 Закону).
Державний реєстратор зобов'язаний у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня припинення державної реєстрації прав у письмовій формі повідомити заявника (заявників) про призупинення державної реєстрації прав і про підстави призупинення державної реєстрації прав (пункт 4 статті 19 Закону).
50. Відповідно до пункту 4 статті 19 Закону призупинення державної реєстрації на підставі судового рішення (визначення) супроводжується внесенням відповідної позначки до Єдиного державного реєстру прав.
Дану позначку, оскільки інше не встановлено Законом, Правилами ведення ЕГРП, рекомендується вносити в графу "Особливі відмітки реєстратора" аркуша записи, на який внесено відповідний запис про наявність правопретензій (пункт 30 цих Рекомендацій). При цьому в зазначених цілях рекомендується в графі "Особливі відмітки реєстратора" робити такий запис: слова "Державна реєстрація припинена (вказується дата прийняття рішення, ухвали) на підставі (зазначаються найменування суду, реквізити рішення, ухвали суду) до (вказується термін призупинення: дата , якщо вона вказана у рішенні, ухвалі суду, або подія, з яким суд пов'язує закінчення терміну призупинення (якщо воно зазначено в рішенні, ухвалі суду) ". Якщо з рішення, визначення суду не можна визначити закінчення терміну призупинення державної реєстрації, то в графі" особливі позначки реєстратора "робити такий запис: слова" Державна реєстрація припинена (вказується дата прийняття рішення, ухвали) на підставі (зазначаються найменування суду, реквізити рішення, ухвали суду) ".
51. Відповідно до пункту 4 статті 21 Закону про іпотеку підставою для призупинення (відкладення) державної реєстрації іпотеки також є:
- Наявність судового спору про права на нерухоме майно, що є предметом іпотеки;
- Наявність судового спору з приводу звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
У зазначеному випадку державна реєстрація припиняється (відкладається) до вирішення судом спору по суті (пункт 4 статті 21 Закону про іпотеку).
52. Якщо заява про призупинення державної реєстрації відповідно до пункту 3 статті 19 Закону подавалося усіма сторонами договору, у тому числі всіма особами, які діють на обох сторонах договору, повідомлення про призупинення державної реєстрації направляється всім зазначеним особам. Якщо заява про призупинення державної реєстрації відповідно до пункту 3 статті 19 Закону подавалося лише однією стороною договору або окремими особами, що діють на одній або обох сторонах договору, повідомлення про призупинення державної реєстрації рекомендується направляти також усім особам, які беруть участь у договорі.
У повідомленні про призупинення рекомендується зазначати:
- Найменування органу, що здійснює державну реєстрацію прав;
- Вихідний номер (який складається з номера книги обліку вхідних документів, в якій були зареєстровані заяву і додані до неї документи, та порядкового номера запису в цій книзі, під якою # заяву та інші документи, необхідні для державної реєстрації, були в ній зареєстровані) і дату направлення повідомлення (день його підписання реєстратором прав);
- Адреса, прізвище, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) або найменування (для юридичних осіб) особи, якій надсилається повідомлення;
- Слова "Відповідно до пункту ... статті 19 Федерального закону від 21 липня 1997 р . N 122-ФЗ "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним" (або пункту 4 статті 21 Федерального закону від 16 липня 1998 р . N 102-ФЗ "Про іпотеку (заставу нерухомості)") державна реєстрація права (або угоди, обмеження (обтяження) права) на / з (вказується об'єкт нерухомості), документи на яку Вами (якщо повідомлення надсилається стороні угоди, яка у випадках, передбачених Законом, не уявляла заяву про державну реєстрацію, вказується прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи), найменування (для юридичної особи) заявника) були представлені (вказується дата та вхідний номер поданих на державну реєстрацію документів), призупиняється на підставі (вказується причина, яка послужила підставою для призупинення) на строк до (вказується дата закінчення зупинення), починаючи з (вказується початок перебігу строку зупинення) ";
- Прізвище, ім'я, по батькові державного реєстратора, який прийняв рішення про призупинення державної реєстрації, і його підпис.
Повідомлення заповнюється на офіційному бланку органу, який здійснює державну реєстрацію прав.
Копія повідомлення про призупинення державної реєстрації поміщається в справу правовстановлюючих документів.
53. Відповідно до пункту 20 Правил ведення книг обліку документів в графу "Примітка" книги обліку вхідних документів вносяться реквізити повідомлення про призупинення державної реєстрації.
54. В якості підстави зупинення державної реєстрації в повідомленні рекомендується зазначати:
- Причину, що послужила підставою для виникнення у державного реєстратора сумнівів у можливості проведення державної реєстрації (наприклад, відсутність відповідного документа, вимога про подання якого заснована на конкретних (вказуються) нормах законодавства Російської Федерації, невідповідність конкретного документа вимогам, що пред'являються до документів статтею 18 Закону) , якщо державна реєстрація припинена за рішенням реєстратора відповідно до пункту 1 статті 19 Закону;
- Найменування, реквізити документа, спрямованого на підтвердження його автентичності, а також найменування органу (організації) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи, якій документ спрямований на підтвердження його автентичності, дата направлення органом, що здійснює державну реєстрацію прав, документа на підтвердження його автентичності , якщо державна реєстрація припинена на підставі пункту 1 статті 19 Закону;
- Заява правовласника, сторони (сторін) угоди або уповноваженого ним (ними) на те особи про призупинення державної реєстрації, заява однієї із сторін договору про повернення документів без проведення державної реєстрації, а також номер книги обліку вхідних документів, в якій було зареєстровано заяву, номер запису в цій книзі, під якою заява була в ній зареєстровано, якщо державна реєстрація припинена на підставі пункту 3 статті 19 Закону;
- Найменування суду, реквізити рішення або ухвали суду про призупинення державної реєстрації, найменування органу, реквізити рішення (ухвали, постанови) про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна чи заборони вчиняти певні дії з об'єктом нерухомого майна, якщо державна реєстрація припинена на підставі пункту 4 статті 19 Закону.
55. У разі якщо державна реєстрація була припинена на підставі рішення, ухвали суду в якості терміну, до якого вона припинена, рекомендується вказувати конкретну дату (якщо вона вказана у рішенні, ухвалі суду), або подія, з яким суд пов'язує закінчення терміну призупинення (якщо воно зазначено в рішенні, ухвалі суду), або слова "до скасування судом свого рішення (визначення) про зупинення" (якщо в рішенні або ухвалі суду не вказано ні дата, ні подія, з якими він пов'язує закінчення терміну призупинення).
У разі якщо державна реєстрація припинена на підставі рішення (ухвали, постанови) про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна чи заборони вчиняти певні дії з об'єктом нерухомого майна у повідомленні про призупинення державної реєстрації рекомендується вказувати слова "до зняття арешту" або "до зняття заборони ( вказується зміст заборони, наприклад, щодо відчуження об'єкту нерухомого майна).
56. У випадках, коли державна реєстрація призупиняється відповідно до пункту 1 статті 19 Закону, у повідомленні про призупинення державної реєстрації рекомендується вказувати дату закінчення терміну призупинення державної реєстрації (пункт 2 статті 19 Закону) та повідомляти, що якщо до цієї дати державний реєстратор не отримає в Внаслідок вжитих ним заходів або заявник не подасть додаткові докази (відомості, документи) наявності підстав для проведення державної реєстрації, не буде отримано підтвердження дійсності документа або достовірності зазначених у ньому відомостей, то орган, який здійснює державну реєстрацію прав, буде змушений відмовити у державній реєстрації за підставі, передбаченій відповідним абзацом пункту 1 статті 20 Закону.
У зазначених у цьому пункті випадках у повідомленні про призупинення реєстрації також рекомендується повідомляти заявнику, що відповідно до пункту 3 статті 19 Закону правовласник, сторона (сторони) правочину або уповноважена ним (ними) на те особа має право подати заяву про призупинення державної реєстрації на строк не більше трьох місяців.
57. Виключений
58. До закінчення терміну призупинення державна реєстрація може поновитися в разі припинення обставин (причин), що стали підставою для зупинення, зокрема:
- Щодо отримання додаткових доказів (відомостей, документів), що усувають сумніви державного реєстратора в наявності підстав для державної реєстрації (пункт 1 статті 19 Закону);
- Щодо отримання відомостей, що підтверджують справжність документів або достовірність зазначених у них відомостей (пункт 1 статті 19 Закону);
- За поданням правовласником, стороною (сторонами) або уповноваженим ним (ними) на те особою заяви з проханням відновити державну реєстрацію, раніше призупинену на підставі його заяви (пункт 3 статті 19 Закону).
59. Всі документи, що надходять до органу, який здійснює державну реєстрацію прав, в ході призупинення державної реєстрації, реєструються в книзі обліку вхідних документів у порядку, встановленому Правилами ведення книг обліку документів.

V. Порядок відмови в державній реєстрації та припинення державної реєстрації
60. У державній реєстрації може бути відмовлено з підстав, встановлених пунктом 1 статті 20 Закону. Підстави та порядок відмови в державній реєстрації іпотеки встановлені також статтею 21 Закону про іпотеку.
Державний реєстратор не вправі відмовити у державній реєстрації права, встановленого набрав чинності рішенням суду (пункт 1 статті 28 Закону).
61. Рішення про відмову в державній реєстрації повинно бути прийняте протягом терміну державної реєстрації (пункт 1 статті 13, пункт 3 статті 20 Закону). У разі прийняття рішення про відмову в державній реєстрації заявнику у строк не пізніше п'яти днів після закінчення терміну державної реєстрації має бути надіслано письмове повідомлення про причини відмови (пункт 3 статті 20 Закону).
Порядок заповнення і видачі повідомлень про відмови встановлюється розділом II Інструкції про порядок заповнення і видачі свідоцтв, повідомлень про відмови та інформації про зареєстровані права.
62. Враховуючи, що відповідно до абзацу сьомого пункту 6 статті 12 Закону запис про заяву, яка вказує на існування правопретензій щодо об'єкта нерухомого майна, повинна бути внесена до Єдиного державного реєстру прав (абзац другий пункту 30 цих Рекомендацій), при прийнятті рішення про відмову в державної реєстрації рекомендується вносити в графу "Особливі відмітки реєстратора" аркуша записи, на який внесено відповідний запис про наявність правопретензій, наступний запис: "У державній реєстрації відмовлено ..." (Вказується дата прийняття рішення про відмову).
63. Відомості про відмову в державній реєстрації вносяться до книги обліку вхідних документів відповідно до Правил ведення книг обліку документів.
63.1. До внесення до Єдиного державного реєстру прав запису про операцію, про право або про обмеження (обтяження) права або до прийняття рішення про відмову в державній реєстрації права розгляд заяви (заяв) про державну реєстрацію права та інших поданих на державну реєстрацію прав документів може бути припинено на підставі заяв сторін договору. Державний реєстратор зобов'язаний у письмовій формі повідомити заявників про припинення державної реєстрації права із зазначенням дати прийняття рішення про припинення державної реєстрації права (пункт 4 статті 20 Закону).
63.2. Відомості про припинення державної реєстрації вносяться до книги обліку вхідних документів. При цьому в графі "Прийняте рішення" відповідного запису в книзі обліку вхідних документів вказуються: слова "реєстрація припинена", реквізити (дата, номер) спрямованого заявникам повідомлення про припинення державної реєстрації. У графі "Примітка" цього запису в книзі обліку вхідних документів вказуються: слова "заяви про припинення реєстрації", номер книги обліку вхідних документів та порядковий номер запису в цій книзі про представлених заявах про припинення державної реєстрації.
VI. Внесення записів до Єдиного державного реєстру прав, посвідчення проведеної державної реєстрації, видача документів, що підтверджують державну реєстрацію
64. При відсутності підстав для зупинення або відмови в державній реєстрації, а також для припинення державної реєстрації прав до Єдиного державного реєстру прав у встановленому Законом та Правилами ведення ЕГРП порядку вносяться записи про право, обмеження (обтяження) права чи угоді (пункт 1 статті 13, статті 19, 20 Закону).
Відомості про проведену державну реєстрацію вносяться до книги обліку вхідних документів відповідно до Правил ведення книг обліку документів.
65. Відповідно до статті 14 Закону проведена державна реєстрація виникнення і переходу права на нерухоме майно засвідчується свідоцтвом про державну реєстрацію права, а проведена державна реєстрація договорів та інших угод - спеціальної реєстраційної написом на документі, виражає зміст угоди.
Порядок заповнення і видачі свідоцтв про державну реєстрацію прав визначається розділом VIII Правил ведення ЕГРП та розділом I Інструкції про порядок заповнення і видачі свідоцтв, повідомлень про відмови та інформації про зареєстровані права.
Порядок заповнення штампа реєстраційної написи на документах, що виражають зміст угод, визначається розділом VIII Правил ведення ЕГРП
66. Видача заявнику свідоцтва про державну реєстрацію права супроводжується внесенням записів до книги обліку виданих свідоцтв про державну реєстрацію прав у порядку, встановленому Правилами ведення книг обліку документів.
67. Згідно з пунктом 50 Правил ведення книг обліку документів на копії розписки в отриманні документів на державну реєстрацію, вміщеній у справу правовстановлюючих документів, робиться відмітка про повернення заявнику після завершення державної реєстрації прав оригіналів документів із зазначенням дати видачі, прізвища та ініціалів працівника органу, що здійснює державну реєстрацію прав, що видав документи, і особи, яка отримала документи. Запис про видачу документів скріплюється підписами працівника органу, що здійснює державну реєстрацію прав, і одержувача документів.
VII. Повідомлення про проведену державну реєстрацію
68. Якщо обмеження (обтяження) права відповідно до пункту 2 статті 13, пунктом 3 статті 28 Закону реєструється не за заявою правовласника, то у термін не більше ніж п'ять робочих днів з дня проведення державної реєстрації органу, який здійснює державну реєстрацію прав, у письмовій формі повідомляє правовласника (правовласників) об'єкта нерухомості про проведеної державної реєстрації.
У повідомленні про проведеної реєстрації обмеження (обтяження) права рекомендується зазначати:
- Найменування органу, що здійснює державну реєстрацію прав;
- Вихідний номер, що складається з номера книги обліку вхідних документів, в якій були зареєстровані заяву і додані до неї документи, та порядкового номера запису в цій книзі, під якою заяву та інші документи, необхідні для державної реєстрації обмеження (обтяження) права, були в ній зареєстровані, і дату направлення повідомлення (день його підписання державним реєстратором);
- Адреса, прізвище, ім'я по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, обмеження (обтяження) чиїхось прав зареєстровано (тобто правовласника);
- Слова "Відповідно до Федерального закону від 21 липня 1997 р . N 122-ФЗ "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним" за заявою (вказується прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, органу державної влади або місцевого самоврядування) на підставі (зазначається документ, яким встановлені обмеження ( обтяження) права) ... (Вказується дата державної реєстрації) проведена державна реєстрація (вказується вид обмеження (обтяження) права) на (вказується об'єкт нерухомості) ".
Якщо державна реєстрація обмеження (обтяження) права проводилася без заяви правовласника на підставі надійшла до органу, який здійснює державну реєстрацію прав, копії рішення (ухвали, постанови) про накладення арешту на нерухоме майно, у повідомленні про проведеної державної реєстрації обмеження (обтяження) права замість слів , зазначених в абзаці шостому цього пункту зазначаються слова "Відповідно до Федерального закону від 21 липня 1997 р . N 122-ФЗ "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним" на підставі (зазначаються реквізити рішення (ухвали, постанови) про накладення арешту, найменування органу, що наклав арешт) ... (Вказується дата державної реєстрації) проведена державна реєстрація арешту, накладеного на (вказується об'єкт нерухомого майна).
Повідомлення складається на офіційному бланку органу, який здійснює державну реєстрацію прав, і підписується державним реєстратором.
VIII. Виправлення технічних помилок, допущених при державній реєстрації
69. Згідно з пунктом 1 статті 21 Закону технічні помилки в записах, допущені при державній реєстрації прав, виправляються у триденний термін за рішенням державного реєстратора після виявлення помилки або отримання від будь-якого зацікавленого особи в письмовій формі заяви про помилку в записах. Виправлення технічної помилки, допущеної при державній реєстрації прав, здійснюється у разі, якщо немає підстав вважати, що таке виправлення може заподіяти шкоду або порушити законні інтереси правовласників чи третіх осіб, які покладалися на відповідні реєстраційні записи.
У випадках, якщо існують підстави вважати, що виправлення технічної помилки може заподіяти шкоду або порушити законні інтереси правовласників чи третіх осіб, які покладалися на відповідні реєстраційні записи, таке виправлення проводиться за рішенням суду, арбітражного суду (пункт 2 статті 21 Закону).
70. Технічні помилки, які слід виправити на підставі статті 21 Закону, можуть бути допущені в записах Єдиного державного реєстру прав і, відповідно, у свідоцтвах про державну реєстрацію прав та за штампи реєстраційної написи на документах, що виражають зміст угод.
Рекомендується приймати до уваги, що характер технічних помилок може бути різний. Наприклад, технічні помилки можуть бути пов'язані з тим, що:
- В Єдиному державному реєстрі прав, у свідоцтві про державну реєстрацію права, в штампі реєстраційного напису на документі невірно вказано номер державної реєстрації права, угоди;
- В штампі реєстраційного напису на документі невірно вказані реквізити свідоцтва про державну реєстрацію права, дата і номер державної реєстрації угоди;
- Відомості, внесені до Єдиного державного реєстру прав і, відповідно, до свідоцтва про державну реєстрацію права, не відповідають аналогічним відомостям в правовстановлюючому документі, який має пріоритет перед записами Єдиного державного реєстру прав (абзац третій пункту 8 статті 12 Закону), наприклад, допущена описка в написанні прізвища, імені, по батькові правовласника, у вказівці реквізитів правовстановлюючого документа;
- Відомості про об'єкт нерухомого майна (наприклад, загальної площі), внесені до підрозділ I Єдиного державного реєстру прав на підставі документів, засвідчених організацією (органом) з обліку об'єктів нерухомого майна (пункт 23 Правил ведення ЕГРП), і в свідоцтво про державну реєстрацію права , не відповідають аналогічним відомостей, що містяться в правовстановлюючому документі.
В останньому з зазначених випадків в органу, що здійснює державну реєстрацію прав, може виникнути необхідність запросити відповідні відомості у організації (органу) з обліку об'єктів нерухомого майна, засвідчені документом про опис об'єкта нерухомого майна.
71. Рекомендується приймати до уваги, що відповідно до пункту 1 статті 21 Закону технічні помилки виправляються за рішенням державного реєстратора. Зазначене рішення державним реєстратором може бути прийняте в разі виявлення їм технічну помилку (без заяви зацікавленої особи) або на підставі заяви зацікавленої особи (пункт 1 статті 21 Закону).
Якщо рішення про виправлення технічної помилки прийнято судом, арбітражним судом, то згідно з пунктом 2 статті 21 Закону підставою для виправлення технічної помилки є рішення суду, арбітражного суду.
Виправлення технічних помилок в Єдиному державному реєстрі прав рекомендується здійснювати в порядку, встановленому розділом VII Правил ведення ЕГРП.
72. Згідно з пунктом 1 статті 21 Закону учасників відносин, що виникають при державній реєстрації прав, у триденний термін після виявлення помилки або отримання від будь-якого зацікавленого особи в письмовій формі заяви про помилку в записах слід у письмовій формі проінформувати про виправлення технічної помилки.
Даного правила рекомендується дотримуватися і в разі виправлення технічної помилки в порядку, передбаченому пунктом 2 статті 21 Закону.
Рекомендується також враховувати, що у випадках, коли технічна помилка допущена не тільки в Єдиному державному реєстрі прав, а й у свідоцтві про державну реєстрацію права, особа, якій раніше було видано свідоцтво про державну реєстрацію права, що містить цю помилку, може клопотатися про видачу йому нового свідоцтва про державну реєстрацію права, оскільки пунктом 76 Правил ведення ЕГРП у свідоцтвах про державну реєстрацію прав не допускаються виправлення, підчистки і приписки.
У випадках, коли технічна помилка допущена в штампі реєстраційного напису на документі, виражає зміст угоди, враховуючи, що розділ VIII Правил ведення ЕГРП не містить заборони на внесення виправлень у зазначений штамп, відповідні виправлення можуть бути внесені в штамп реєстраційної написи. Дані виправлення рекомендується звести наклеп словами "виправленому вірити".
73. Заява зацікавленої особи про виправлення технічної помилки в записах реєструється в книзі обліку вхідних документів у порядку, встановленому Правилами ведення книг обліку документів.
74. Всі документи, що стосуються виправлення технічної помилки (в тому числі заява зацікавленої особи, копія повідомлення (повідомлень), спрямованого учасникам відносин, які виникають при державній реєстрації прав, про виправлення помилки), поміщаються у справу правовстановлюючих документів (пункт 46 Правил ведення книг обліку документів) .

3. Облік виданої інформації про зареєстровані права (Питання № 29).
3.1 Інструкція з обліку та видачі інформації про зареєстровані права
V. Ведення книги обліку виданої інформації про зареєстровані права
28. Книга обліку виданої інформації про зареєстровані права (додаток N 4) призначена для обліку запитів і заяв про видачу інформації та фактів видачі інформації органами, які здійснюють державну реєстрацію прав (відокремленими підрозділами територіальних органів Служби), відповідно до статей 7 і 8 Закону.
У книзі обліку виданої інформації про зареєстровані права також враховуються заяви про видачу копій договорів та інших документів, що виражають зміст односторонніх угод, укладених у простій письмовій формі (пункт 3 статті 9 Закону).
29. У графі "N п / п" зазначається порядковий номер запиту, що поступив (заяви).
30. У графі "Дата надходження" вказується дата фактичного надходження запиту (заяви).
31. У графі "Документи, що надійшли" вказуються найменування документа (запиту, заяви) та його реквізити (дата, номер). У цій же графі робиться відмітка про подання документа, що підтверджує внесення плати за надання інформації, за видачу копії договору, іншого документа, що виражає зміст односторонньої угоди, вчиненого у простій письмовій формі. Якщо інформація відповідно до Закону повинна бути надана безкоштовно, робиться відмітка "безкоштовно".
32. У графі "Заявник" вказуються: для фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові, що засвідчує особу документ та його реквізити; для юридичної особи - її повне найменування та реквізити документів, що підтверджують реєстрацію даної юридичної особи та повноваження її представника; для органу державної влади та органу місцевого самоврядування - його повне найменування та реквізити документа, що підтверджує повноваження його представника.
У цю ж графу вноситься адреса особи, яка звернулася із запитом (заявою), зазначений у документі (запиті, заяві) або названий заявником особисто.
33. У графі "Мета запиту" зазначаються відомості, за якими на підставі Закону звернувся заявник, наприклад, за поданням:
- Виписки про права на ... (Далі найменування і адреса об'єкту нерухомості);
- Виписки про перехід прав на ... (Далі найменування і адреса об'єкту нерухомого майна);
- Виписки про права ... (Далі прізвище та ініціали, найменування правовласника) на об'єкти нерухомого майна;
- Довідки про зміст ... (Далі найменування та реквізити правовстановлюючого документа);
- Довідки про осіб, які отримали відомості про належні ... (Далі прізвище та ініціали, найменування заявника) об'єкт нерухомого майна ... (Далі найменування і адреса об'єкту нерухомого майна);
- Копії ... (Далі найменування та реквізити договору, іншого документа, що виражає зміст односторонньої угоди, укладеної в простій письмовій формі).
34. У графу "Прийняв документи" вносяться прізвище та ініціали посадової особи органу, що здійснює державну реєстрацію прав (відокремлено # підрозділи територіального органу Служби), фактично прийняв заяву (запит).
35. У графі "Результат розгляду" зазначаються найменування та реквізити виданого органом, що здійснює державну реєстрацію прав, документа, що містить запитані відомості або відмову у видачі таких.
При видачі копії договору, іншого документа, що виражає зміст односторонньої угоди, вчиненого у простій письмовій формі, в цій графі вказуються слова "копія видана".
36. У графі "Прізвище і підпис отримав" вказуються прізвище, ініціали та підпис особи, безпосередньо отримав виданий документ.
При веденні книг обліку виданої інформації про зареєстровані права з використанням комп'ютерної техніки допускається зазначення в цій графі тільки прізвища і ініціалів особи, безпосередньо отримав документ, за умови, що на заяві (запиті), що зберігається в органі, що здійснює державну реєстрацію прав, дана особа засвідчило отримання документа із зазначенням прізвища, ініціалів та підпису.
У разі коли зазначена особа з'явилася до органу, який здійснює державну реєстрацію прав, після закінчення передбачених статтею 7 Закону строків, в цій графі також указується дата фактичного отримання цією особою документа, що містить запитані відомості або відмову у видачі таких.
В інших випадках у названій графі зазначаються адреса особи, якій цей документ спрямований поштою, а також його прізвище та ініціали (для фізичної особи) або найменування (для юридичної особи).

VI. Ведення книги обліку арештів, заборон здійснення угод з об'єктами нерухомого майна
37. Книга обліку арештів, заборон здійснення угод з об'єктами нерухомого майна (додаток N 5) призначена для внесення записів про надійшли до органу, здійснює державної реєстрації прав (або відокремлений підрозділ територіального органу Служби), копіях рішень (постанов, ухвал) про накладення арештів, заборон здійснення операцій з об'єктами нерухомого майна, з яких відсутні розділи Єдиного державного реєстру прав, у зв'язку з чим арешт (заборона) не може бути зареєстрований в Єдиному державному реєстрі прав у порядку, встановленому Законом.
38. У графі "N п / п" зазначається порядковий номер запису в книзі.
39. У графі "Вхідний номер та дата надходження" проставляються вхідний номер, під яким запис про копії рішення (постанови, ухвали) про накладення арешту, заборону вчинення угод з об'єктом нерухомого майна була внесена до книги обліку вхідних документів, а також дата її надходження до органу , що здійснює державну реєстрацію прав.
40. У графі "Найменування та реквізити документа" вказується найменування та реквізити рішення про накладення арешту, заборону вчинення угод з об'єктом нерухомого майна.
41. У графі "Найменування органу, що наклав арешт" вказується повне найменування органу, що прийняв рішення (постанову, ухвалу) про накладення арешту, заборону вчинення угод з об'єктом нерухомого майна.
42. У графі "Об'єкт прав" зазначаються адреса (місце розташування) об'єкта нерухомості, його призначення та / або найменування.
43. У графі "Зміст заборони" вказується зміст арешту, заборони здійснення операцій з об'єктом нерухомого майна (пункт 57 Правил ведення Єдиного державного реєстру прав).
44. У графу "Особа, права якої обмежуються" вносяться відомості про правовласників, зазначені в рішенні про накладення арешту, заборону вчинення угод з об'єктом нерухомого майна.
45. У графу "Примітки" може вноситися додаткова інформація, що стосується арештів, заборон здійснення угод з об'єктами нерухомого майна.
При надходженні до органу, який здійснює державну реєстрацію прав, рішення органу про зняття раніше накладеного ним арешту, заборони здійснення операцій з об'єктами нерухомого майна у випадку, якщо арешт не був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі прав у встановленому Законом порядку, у графі "Примітка" вказуються слова "арешт (заборону) знято", проставляється вхідний номер, під яким запис про дане рішення була внесена до книги обліку вхідних документів, а також дата його надходження до органу, який здійснює державну реєстрацію прав.
Після проведення державної реєстрації арешту, заборони здійснення операцій з об'єктом нерухомого майна в Єдиному державному реєстрі прав у порядку, встановленому Законом, у цій графі вказуються слова "зареєстрований", а також дата і номер державної реєстрації арешту (заборони).
Видача інформації про зареєстровані права, копій договорів та інших документів, що виражають зміст односторонніх угод, укладених у простій письмовій формі
140. Підставою для початку процедури видачі інформації або копії договорів та інших документів, що виражають зміст односторонніх угод, укладених у простій письмовій формі (далі - копії правовстановлюючих документів), є звернення заявника з документом, що засвідчує особистість, документом про оплату і заповненою заявою про видачу інформації або виготовленні копії правовстановлюючого документа (додаток 2 до Адміністративного регламенту) або надходження офіційного запиту від органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
141. Спеціаліст, відповідальний за видачу інформації, перевіряє особу заявника, правомочність надання йому інформації з ЕГРП або копій правовстановлюючих документів або перевіряє правильність оформлення запиту, що надійшов з органу державної влади (органу місцевого самоврядування), реєструє надійшов запит або заяву в книзі обліку виданої інформації про зареєстровані права.
Максимальний термін виконання дії становить 4 хвилини.
142. Спеціаліст, відповідальний за видачу інформації, здійснює пошук необхідної інформації в ЕГРП.
Максимальний термін виконання дії з пошуку інформації про зареєстровані права на об'єкт нерухомого майна складає 2 хвилини при використанні системи ведення ЕГРП в електронному вигляді і 20 хвилин при веденні ЕГРП на паперових носіях для кожного запиту по 1 об'єкту нерухомого майна, що надійшло від 1 заявника.
143. Спеціаліст, відповідальний за видачу інформації, формує виписку (довідку) з ЕГРП (далі - виписка з ЕГРП) або повідомлення про відмову у наданні інформації за формою та у відповідності з вимогами, встановленими Інструкцією про порядок заповнення свідоцтв.
Максимальний термін виконання дії становить 5 хвилин. При формуванні виписки про права окремої особи на наявні у нього об'єкти нерухомого майна термін збільшується на 1 хвилину для кожного об'єкта.
144. При відповіді на запит про видачу копій правовстановлюючих документів, довідок про зміст правовстановлюючих документів спеціаліст отримує з архіву справу правовстановлюючих документів і виготовляє довідки про зміст документів або копії правовстановлюючих документів, виконує на них написи відповідно до Інструкції про порядок видачі правовласникам за їхніми заявами у письмовій формі копій договорів та інших документів, що виражають зміст односторонніх угод, укладених у простій письмовій формі, затвердженої наказом Міністерства юстиції Російської Федерації від 25 травня 2004 р . N 107 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі правовласникам за їхніми заявами у письмовій формі копій договорів та інших документів, що виражають зміст односторонніх угод, укладених у простій письмовій формі".
У встановлених законодавством випадках фахівець готує повідомлення про відмову в наданні інформації, видачу копій правовстановлюючих документів.
Максимальний термін виконання дії складає 10 хвилин для 1 довідки про зміст правовстановлюючих документів або копії 1 правовстановлюючого документа, що складається з 6 аркушів. При більшій кількості довідок і копій документів (листів в правовстановлюючому документі) максимальний термін збільшується на 3 хвилини для кожного документа.
145. Спеціаліст, відповідальний за видачу інформації, передає в порядку діловодства підготовлені виписку з ЕГРП, довідку про зміст правовстановлюючих документів, копію правовстановлюючого документа або повідомлення про відмову у їх видачі на підпис державному реєстратору.
Максимальний термін виконання дії складає 1 хвилину.
146. Державний реєстратор підписує виписку з ЕГРП, довідку про зміст правовстановлюючих документів, напис на копії правовстановлюючого документа або повідомлення про відмову у їх видачі із зазначенням своїх прізвища та ініціалів, скріплює виписку з ЕГРП, довідку про зміст правовстановлюючих документів, копію правовстановлюючого документа або повідомлення про відмову у їх видачі печаткою органу, що здійснює державну реєстрацію прав.
Максимальний термін виконання дії складає 2 хвилини.
147. Спеціаліст, відповідальний за видачу інформації, в порядку діловодства готує документи для видачі, виконує дії, передбачені пунктами 117-124 Адміністративного регламенту.
3.2 Інструкція з перевірки дотримання порядку видачі інформації
IV. Перевірка дотримання порядку видачі інформації
17. При перевірці дотримання порядку надання інформації про зареєстровані права, встановленого статтями 7 і 8 Закону, перевіряючому перш за все необхідно звернути увагу але наявність книг обліку виданої інформації про зареєстровані права.
У разі відсутності книги (книг) обліку виданої інформації про зареєстровані права донний факт повинен бути відображений в акті в якості серйозного порушення вимог Закону та Правил.
18. Перевіряючий повинен також звернути увагу на те, чи дотримуються при веденні книг обліку виданої інформації про зареєстровані права вимоги Правил, у тому числі чи забезпечуються повнота та своєчасність внесення записів до книги обліку виданої інформації про зареєстровані права і т.д.
19. Перевіряючому необхідно провести суцільну або вибіркову перевірку документів, пов'язаних з наданням інформації про зареєстровані права на підставі пункту 1 статті 7 Закону. З метою проведення вибіркової перевірки в книгах обліку виданої інформації про зареєстровані права перевіряючому доцільно вибирати запити (заяви), за якими були видані виписки з ЕГРП, а також повідомлення про відмову у наданні інформації як фізичним особам, так і організаціям, державним органам.
20. Особливу увагу при перевірці має бути приділена дотриманню строків надання інформації про зареєстровані права.
У цих цілях перевіряючому слід зіставити дату фактичного надходження запиту (заяви) з датою, проставленою на вихідному документі (виписці з ЕГРП або повідомленні про відмову в наданні інформації), що зазначені відповідно у графах "Дата надходження" і "Результат розгляду" книги обліку виданої інформації про зареєстровані права.
Виписка з ЕГРП або повідомлення про відмову в будь-якому випадку повинні бути підготовлені і підписані реєстратором прав на нерухоме майно та угод з ним протягом п'яти днів з моменту надходження запиту (пункт 2 статті 7 Закону). При цьому необхідно враховувати наступне. У випадках, коли в запиті особи, яка звернулася за наданням інформації, зазначено, що вона повинна бути видана йому особисто, виписка з ЕГРП або повідомлення про відмову повинні бути підготовлені і підписані реєстратором прав на нерухоме майно та угод з ним протягом п'яти днів з моменту надходження запиту. При цьому один з названих документів видається цій особі у день явки до органу юстиції з реєстрації прав. Якщо зазначена особа з'явилася до органу юстиції з реєстрації прав після закінчення передбаченого пунктом 2 статті 7 Закону строку, то, відповідно, дата фактичного отримання виписки з ЕГРП або повідомлення про відмову не буде збігатися з датою закінчення терміну розгляду запиту. У зазначеному випадку факт отримання виписки з ЕГРП або повідомлення про відмову у видачі інформації відображається у графі "Прізвище і підпис отримав" книги обліку виданої інформації про зареєстровані права. Якщо ж у запиті особи, яка звернулася за наданням інформації, зазначено, що вона повинна бути спрямована йому поштовим відправленням, то виписка з ЕГРП або повідомлення про відмову повинні бути підготовлені, підписані і спрямовані цієї особи протягом п'яти днів з моменту надходження запиту. (У даному випадку також не виключається той факт, що особа, що запросила інформацію (його представник), може з'явитися за випискою з ЕГРП чи повідомленням про відмову у видачі інформації особисто, що також має бути відображено в графі "Прізвище і підпис отримав" книги обліку виданої інформації про зареєстровані права.)
21. При перевірці слід також встановити, чи дотримуються установою юстиції з реєстрації прав, його філією положення пункту 3 статті 7 Закону, що визначає коло осіб, яким може бути надана зазначена в ньому інформація.
У зв'язку з цим перевіряючому перш за все слід зіставити записи в графах "Заявник" і "Мета запиту", а також провести вибіркову (або суцільну) перевірку документів. Одним з критеріїв, за яким можуть відбиратися документи для проведення вибіркової перевірки, може служити встановлення, наприклад, випадків, у яких із змісту графи "Мета запиту" випливає, що була видана інформація про права на об'єкти нерухомості особи, прізвище, ім'я, по батькові або найменування якого не збігаються з відповідними даними, зазначеними у графі "Заявник". (При цьому слід враховувати, що така ситуація можлива у випадках, коли особа, зазначена в графі "Заявник", було або особою, яка одержала відповідне доручення від правовласника, або іншою особою, зазначеним у пункті 3 статті 7 Закону.)
При проведенні вибіркової перевірки документів необхідно також звернути увагу на те, що відповідно до пункту 3 статті 7 Закону деяким із зазначених у ньому осіб відповідна інформація може бути видана за певних умов. (Наприклад, судам і правоохоронним органам інформація, названа в абзаці першому пункту 3 статті 7 Закону, повинна надаватися за наявності в їх провадженні справ, пов'язаних з відповідними об'єктами нерухомості та (або) їх правовласниками, що має бути відображено в запиті про видачу інформації. )
22. Перевіряючий зобов'язаний переконатися в тому, що будь-якому правовласнику за його запитом надається інформація про осіб, які отримали відомості про об'єкт нерухомого майна, на які він має права (пункт 4 статті 7 Закону).
23. Перевіряючому необхідно також ознайомитися з порядком надання інформації про права на об'єкти нерухомого майна органам (організаціям), відповідальним за облік цих об'єктів (абзац перший пункту 2 статті 8 Закону), а також податковим органам.
V. Порядок оформлення результатів перевірки установи юстиції з реєстрації прав, його філій, представництв
24. За підсумками перевірок органу юстиції з реєстрації прав і кожного його філії та представництва складається акт. Акт повинен бути підписаний двома особами - керівником (виконуючим обов'язки керівника) територіального органу та керівником (виконуючим обов'язки керівника) органу юстиції з реєстрації прав.
25. Щоквартально копії актів про перевірку установи юстиції з реєстрації прав, його філій і представництв направляються територіальним органом до Міністерства (пункт 22 Порядку).
26. В акті повинні бути коротко відображені всі питання, які розглядалися перевіряючим (перевіряючими) в ході перевірки.
Акт складається з вступної, описової і заключної частин. Вступна частина акта повинна містити положення про підстави проведення перевірки (тобто реквізитах Наказу та затвердженого територіальним органом графіка перевірки), про терміни, протягом яких проводилася перевірка. У названій частині акта також вказуються прізвище, ім'я, по батькові, посада перевіряючого (перевіряючих), а також інших осіб, які були залучені до перевірки (пункт 5 цих Методичних рекомендацій). Крім того, вступна частина акта повинна містити відомості про найменування органу юстиції з реєстрації прав, найменування та місцезнаходження філії (представництва), реквізити документа, на підставі якого діє установа юстиції з реєстрації прав, його філія, представництво (наприклад, положення про філію, представництві ), прізвища, імені, по батькові керівника філії (представництва), діяльність якого перевірялася.
В описовій частині відображаються всі питання, які були розглянуті в ході перевірки, в тому числі відзначаються позитивні моменти у діяльності установи юстиції з реєстрації прав, його філії або представництва та виявлені порушення.
У заключній частині акта коротко викладаються висновки, зроблені перевіряючим за підсумками перевірки, а також його пропозиції, спрямовані на усунення виявлених порушень і рішення інших проблемних питань, що існують в органі юстиції з реєстрації прав, його філії, представництві (наприклад, пропозиції щодо уточнення складу і обсягу інформації, яка повинна бути доступна для ознайомлення зацікавленими особами, пропозиції з удосконалення порядку заповнення книг обліку документів і т.д.).
27. В акті мають бути відображені виявлені в ході перевірки факти порушень у діяльності установи юстиції з реєстрації прав, його філії, представництва.
У випадках виявлення фактів порушень, що свідчать про систематичне і (або) грубому порушень органом юстиції з реєстрації прав Закону, інших прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів, в тому числі актів Міністерства (Правил тощо), на це має бути особливо зазначено в акті. При цьому в акті відображається загальна кількість виявлених порушень, а також описуються найбільш серйозні з них. За вказаними фактами перевіряючим може бути запропоновано керівнику або виконуючому обов'язки керівника установи юстиції з реєстрації прав, його філії, представництва дати пояснення (письмові або усні) про причини, що призвели до їх вчинення. Названі пояснення також слід відобразити в акті.
28. При відображенні в акті позитивних моментів у діяльності установи юстиції з реєстрації прав, його філії або представництва слід особливо виділити і описати ті з них, які можуть бути рекомендовані територіальним органом до поширення в інших філіях і представництвах установи юстиції з реєстрації прав, а також можуть бути рекомендовані Міністерством до поширення в інших установах юстиції з реєстрації прав.
29. На розсуд керівника органу попередні підсумки перевірки можуть бути представлені перевіряючим у вигляді довідки про перевірку установи юстиції з реєстрації прав, його філії або представництва, зміст якої буде взято за основу при складанні акта, який оформлюється відповідно до Порядку і справжніми Методичними рекомендаціями. Названа довідка має бути підписана перевіряючим, а також може бути завізована керівником (виконуючим обов'язки керівника) органу юстиції з реєстрації прав, його філії, представництва.
30. Підсумки перевірок можуть обговорюватися на спеціально скликаних для цього нарадах, які можуть проводитися як в територіальному органі, так і в органі юстиції з реєстрації прав. Підсумки перевірок також можуть бути обговорені на засіданні колегії, утвореної на підставі наказу Міністерства від 25 липня 1998 р . N 86 "Про створення колегій в органах юстиції в суб'єктах Російської Федерації".

Список літератури
1. Економіка та управління нерухомістю (вид. 2005-2006р.).
2. Система електронної інформації правового регулювання «Гарант».
3. Законодавство РФ:
а) Цивільний кодекс РФ
б) Земельний кодекс РФ
в) Житловий кодекс РФ
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Контрольна робота
172.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Державна реєстрація земельних ділянок прав на земельні ділянки та угод з ними в
Права на земельні ділянки
Земельні ділянки в республіці Білорусь
Речові права на земельні ділянки
Обмежені речові права на земельні ділянки
Витрати на придбання авторських прав
Державна реєстрація земельних ділянок прав на земельні у
Земельні ресурси
Земельні правовідносини
© Усі права захищені
написати до нас