Православні переклади Нового Завіту китайською мовою

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Переклад Священного Писання на китайську мову має тривалу історію. Вперше біблійні тексти потрапляють до Китаю при династії Тан, принесені сирійським проповідником, що належали, по всій видимості, до несторіанської єресі, що отримала назву "цзінцзяо" або "релігія світла". Вони були перекладені на мови, якими користувалися народи, що населяли західні регіони країни.

У середині XII ст. під час правління династії Сун в Китай прибувають єврейські переселенці. Вони піднесли імператору Старий Заповіт, який китайці найменували "даоцзін" (книга шляху) або "чженцзін" (книга істини). Передбачається, що прибульці, згодом влаштувалися в Кайфине, були нащадками самаритян. [Ван Вейфань. "Шенцзін" і Цзай Чжунго (Переклади Біблії в Китаї). - "Шицзє цзунцзяо Яньцзі", Пекін, 1992, № 1, с. 72.]

Через Середню Азію християнська Біблія досягла монголів, що сталося ще до піднесення Чингісхана. Відомо, що засновник монгольської династії Юань - Хубілай, звертався через родичів відомого мандрівника Марко Поло до папи Римського з проханням допомогти в перекладі Святого Письма на китайську мову. До кінця XII - початку XIII ст. Новий Завіт і Псалтир вже отримали поширення при дворі в Пекіні, що, правда, не привело до звернення аристократії в християнство. Книги ці розглядалися монголами як магічні чи гностичні. [Wang Weifan. The Bible in Chinese, - "The Chinese Theological Review", Orchard, 1993, № 9, p. 104.]

На жаль, до цих пір не знайдені переклади Святого Письма на китайську мову, зроблені в ті далекі часи.

Пожвавлення місіонерської роботи католиків і протестантів в період правління маньчжурської династії Цин призвело до появи безлічі нових перекладів Священного Писання, які збереглися до наших днів. В даний час у закордонній науці вже існують дослідження, присвячені історії складання деяких перекладів Біблії на китайську мову. Проте в них розглядається виключно досвід католиків і протестантів, про роботу, виконану православними проповідниками, або мовиться вкрай скупо, або взагалі нічого. [Див наприклад, Чжао Вейбень. Шенцзін суюань - Сяньдай уда Чжунвень шенцзін фаньі ши (Повертаючись до витоків перекладу Письма. Історія п'яти сучасних перекладів Біблії на китайську мову). Гонконг, 1993; Хай Еньбо (M. Broomhall). Шенцзін юй Чжунхуа (Біблія і Китай). Гонконг, 1951.] У вітчизняних публікаціях традиційно розглядалися результати чисто сінологіческіх досліджень членів Пекінської духовної місії, а їхні праці з перекладу Святого Письма та богослужбових книг або згадувалися побіжно, або взагалі ігнорувалися. Тим часом ми маємо в своєму розпорядженні безліччю текстів, складених російськими місіонерами. Всі ці переклади залишаються абсолютно недослідженими, і внесок православних в проповідь Слова Божого у Китаї залишається і забутим, і незатребуваним.

Між тим місіонерська робота різних протестантських конфесій і католиків, спрямована на найбільш адекватний переклад Святого Письма на китайську мову триває. Необхідність такої діяльності пояснюється рядом причин. По-перше, історичними (1), по-друге, лінгвістичними (2), по-третє, богословськими (3). Коротко зупинимося на них.

1. Першими європейськими місіонерами, які проникли в Серединну імперію були католики, чия місіонерська концепція не передбачала швидкого видання перекладу Біблії. Вважалося, що поширення різного роду повчань, тлумачень і проповідей переважніше, оскільки не відкриває шляхи для самовільного і помилкового тлумачення Святого Письма. Тим не менш, складалися так звані робочі переклади.

Найстарішим з дійшли до нас є майже повний переклад Нового Завіту, виконаний Ж. Басса (1662-1707). Перша публікація католицького перекладу Нового Завіту, виконаного Ж. Дежаном, відноситься до набагато більш пізнього часу - 1892 р. В даний час католицька церква користується закінченим у 1968 р. перекладом, який називається "Сьггао", на ім'я місіонерського товариства, здійснила цей проект.

Протестантські переклади набагато більш численні, їх налічується понад триста. Причинами такого різноманіття послужили розбіжності між різними місіонерськими товариствами щодо того, як найбільш адекватно відобразити зміст Біблії по-китайськи. Найбільші суперечки викликала фундаментальна богословська термінологія: наприклад, якими ієрогліфами позначати Бога і Святого Духа і т.п. Найбільш відомі з перших протестантських перекладів Нового Заповіту були зроблені Р. Моррісоном і Дж. Маршманом, що розпочали свою діяльність у Китаї на початку XIX ст. До середини століття англійські та американські місіонери спробували створити єдиний "крос конфесійний" переклад Біблії, що отримав назву "Біблії Представників". Проте кожна з церков і сект випускала цей текст, вставляючи свій варіант перекладу слів Бог, Господь і ін [Chiu Wai-boon. Chinese Versions of the Bible. - "Journal of the Chinese School of Theology", Hong Kong, 1994, № 16., P. 85.] Надалі перекладацька робота тривала безперервно, ведеться вона і в даний час з метою створення "екуменічного" тексту Святого Письма, прийнятного і для католиків, і для протестантів, і для численних сект. Для цієї мети в 1987 р. був створений Комітет по співпраці в справі перекладу Біблії на китайську мову. Його основним завданням є узгодження богословської термінології. [Фан Чжи-Жун. Тян'чжуцзяо юй цзідуцзяо шенцзін ди Ітуні (Подібності та відмінності між католицькою та протестантською Бібліями). Тайвань, 1987, с. 60.]

У даному контексті, коли підводяться підсумки багатовікової роботи з перекладу Святого Письма на китайську мову, видається надзвичайно актуальним з'ясувати конкретний внесок Російської Імператорської Пекінської духовної місії у справу поширення Слова Божого у Китаї.

2. Необхідно враховувати, що китайська мова зазнав за останні двісті років величезні зміни, які не можуть бути просто віднесені на рахунок процесу природного розвитку мови. Позначилося і вплив соціально-політичної історії. Переклади Біблії в першій половині XIX ст. були зроблені на класичному мовою, зрозумілою лише представникам чиновництва та інтелектуальної еліти. Ці тексти складають групу "Веньлі". Прагнення місіонерів зробити Святе Письмо доступним для більш широкого кола читачів виразилося в появі у другій половині XIX століття переказів на спрощений класичному мовою. Одночасно починається складання перекладів на сучасну розмовну мову (гоюй або байхуа), який після 1919 р. швидко отримав в Китаї статус літературної. Найбільш знаменитим є текст "ляньхе" або "хехе", на складання якого пішло 27 років. Цікаво те, що цей переклад був опублікований на початку XX ст. і зробив безпосередній вплив на модернізацію китайського літературної мови. [Loh I-jin. Chinese Translations of the Bible, np, nd, p. 62.]

Для нас важливо, що і православні перекладачі прагнули удосконалювати і модернізувати свої переклади, зробити їх більш доступними для народу.

3. Перекладаючи біблійні тексти на китайську мову, місіонери постійно стикалися з однією і тією ж проблемою, як передати богословські поняття, які не мали в цій мові ніяких аналогій. Пропонувалися різні шляхи. Перший був запропонований католиками, вважали за доцільне використовувати традиційний китайський філософський словник, даючи лише додаткові пояснення новому слововживання. Прихильники другого методу перекладу вважали, що слід уникати застосування традиційного словника, оскільки він веде до "конфуціанізаціі" Священного Писання. Викладена точка зору мала своїм наслідком поступове переведення до описово-істолковательние перекладу Біблії, що в свою чергу призвело до перекручувань сенсу і неточностей.

Такі деякі історичні вступні зауваження, у найзагальнішому вигляді окреслюють той історичний контекст, в якому слід розглядати діяльність місіонерів Пекінської Духовної Місії з перекладу Святого Письма на китайську мову.

Піонером перекладацької роботи можна назвати ієромонаха Ісаю (Полікіна), який провів у Китаї 1858-1871 рр.. Невтомний проповідник і талановитий адміністратор, він залишив після себе численні тексти на китайській мові: Часослов (майже повністю), короткий Обиход недільного богослужіння, основні піснеспіви двунадесятих свят, першого тижня Великого посту та пристрасної седмиці, Святої Пасхи, Псалтир (переклад з грецької на розмовний мова "суху"), Параклісіс, Акафіст Божої Матері, початок Служебника, панахиду, канон св. Андрія Критського (на літературному та на розмовному мовами), російсько-китайський словник богословських та церковних висловів. [І.Н.А. (Ієромонах Микола Адоратскій). Це положення і сучасна діяльність православної духовної місії в Китаї. - "Православний співрозмовник", Казань, 1884, серпень, с. 378.] Величезний обсяг виконаної роботи позначився на якості деяких перекладів, що відрізнялися, як з'ясувалося пізніше, неточностями.

Систематичну роботу з перекладу богослужбових книг і Священного Писання Нового Завіту почав ієромонах Гурій (Карпов, спочатку архімандрит, а в кінці життя єпископ Сімферопольський). Ще будучи членом 12-ї місії, він у 1830-і рр.. займався складанням переказів Соборного послання св. апостола Якова, Послідування до св. Причастя, Послідування всеношної, Літургії св. Іоанна Златоуста та ін ["Китайський благовісник", Пекін, 1916, № 9-12. с. 167.] Архімандрит Гурій очолив 14-ту місію в Пекіні (1858-1864 рр..), І з 1859 р. приступив до перекладу Нового Завіту. Робота ця тривала шість років. Відповідаючи наклепникам, звинувачував його у використанні чужого перекладу, виконаного якоїсь анонімної англійкою, він писав: "... нікого крім Господа Бога я не закликав на допомогу мені. Допомагав мені тільки магістр словесності китаєць Лун, як писар. Я зазвичай з Новим Завітом в руках ходив по кімнаті і диктував, а Лун сидів за столом і записував мій переклад ". [З листа Преосвященного Гурія до І. І. Палімпсестову про переведення Нового Завіту китайською мовою. - "Російський архів", СПб, 1893. № 11. с. 394.] Після чотирьох років чернетку був готовий. Далі за участю китайців - вчителя Івана з міссійской школи для хлопчиків, вчительки школи для дівчаток Марії, її сина Микити і албазінца (нащадка козаків, що потрапили в полон до китайців) Мойсея - протягом двох років влаштовувалися усні читання. Слухачі переказували зрозумілий ними текст, а архімандрит Гурій виправляв його, якщо переказ був зрозумілий невірно. Згодом згадані Микита і Мойсей виступили в ролі коректорів.

Про процес надрукування свого перекладу о. Гурій повідомляв в 1864 р. редактору Іркутський єпархіальних відомостей: "Треба приготувати список для писаря; напишуть - я повинен перевірити. З цього списку інший художник напише півуставом, як має бути надруковано в книзі. Нова перевірка: чи немає пропусків, чи всі гачки і точки на місці, чи правильно зроблені переноси. Різьбяр бере цей лист, накладає на дошку і по писаному різьбою. Але і в цій роботі не без помилок. Лист накладається на дошку так, що всі букви припадають навпаки. Тому різьбяр із самостійним поглядом на речі , якому ніякої оригінал не указ, інколи таку поставить букву, якої ні за якими законами бути не слід. Нові клопоти. І так щодня ". [Про заняттях Пекінської Православної Місії. - "Іркутські єпархіальні відомості", Іркутськ, 1864, № 11, 185.]

Було завершено переклади чинопоследований всіх двунадесятих свят, Страсного і Світлої седмиць, літургій св. Іоанна Златоуста, св. Василія Великого та Напередосвячених Дарів, а також Часослова.

Був переглянутий гуріевскій переклад Євангелія і виданий заново в 1884 р. [Про заняттях Пекінської Православної Місії. - "Іркутські єпархіальні відомості", Іркутськ, 1864, № 11, 185.] Не зупиняючись тут на аналізі текстологічних розходжень, відзначимо лише, що євангельський текст в новому виданні перемежався короткими роз'ясненнями, набраними дрібними ієрогліфами. Надалі тенденція до складання підрядкових тлумачень зберігалася. Перекладачі констатували значні труднощі, що стосувалися передачі богословських понять, особливо догматичних істин про Пресвяту Трійцю, таїнство втілення і ін

При вивченні різних перекладів Священного Писання на китайську мову вчені намагаються простежити вплив одних текстів на інші. [Див, наприклад, Strandenaes Т. Principles of Chinese Bible Translation (as Exdivssed in Five Selected Versions of the New Testament and Exemplified by Mt 5:1-12 and Col 1). Coniectanea Biblica, New Testamenl Series 19, Stockholm, 1987.] В даний час ми не маємо відомості про те, якими матеріалами користувався архімандрит Гурій. Щодо архімандрита Флавіана є свідоцтво про. Миколи Адоратского, що в його роботі використаний протестантський переклад Святого Письма, зроблений С. Шерешевський. [Див І.Н.А. Це положення і сучасна діяльність ..., с. 382. С. Шерешевський, польський єврей, уродженець Російської імперії, отримав релігійне іудейське освіту. Емігрувавши до США, стає християнином, закінчує семінарію і прибуває в 1859 р. в Шанхай як проповідника американської єпископальної церкви, в подальшому став єпископом. Використовуючи знання староєврейської мови, в 1875 р. завершив переклад Старого Завіту на пекінський діалект. У 1881 р. він був паралізований на десять років. Маючи можливість друкувати лише двома ще діючими пальцями, він до 1902 р. підготував свій переклад Біблії на спрощений літературну мову. Цей текст був найбільш поширений в Китаї аж до 1919 р., коли з'явився переклад "хехе". Див Чжао Вейбень. Ціт.соч., С. 23-24; Ло Сюйжун. "Шенцзін" Цзай чжунгоди ібень (Переклади Біблії в Китаї). - "Цзіньлун шеньсюеч-жи", Нанкін. 1988, № 4, с. 38.]

Останній, на даний момент, православний переклад Нового Заповіту був зроблений на початку XX століття, в період 18-ї місії керівником її, преосвященним Інокентієм (Фігуровського), єпископом Переяславським, а згодом митрополитом Пекінським та Китайським. [Сьогодні ми маємо в своєму розпорядженні тільки перекладом Євангелія від Матвія - Матефейі шенфуінь цзин (Від Матвія). Пекін, 1911.] При ньому видавнича діяльність Пекінської духовної місії набула особливо широкого розмаху. Були знову набрані і перевидані старі переклади, наприклад, в 1911 р. вийшов Апостол в перекладі архімандрита Гурія. Заново був переведений Требник. ["Китайський благовісник", 1907, № 7-8, с. 9; 1908, № 9-10, с. 2.] До 1910р. було завершено переклад Четвероєвангелія.

Переклад преосвященного Інокентія фактично являє собою Євангеліє з підрядковим розгорнутим коментарем. Був зроблений істотний крок у бік модернізації мови. Текст значно наближений до сучасного розмовної мови, що виражається, зокрема, у використанні нової лексики. Відмінною рисою словника мови "байхуа" є велика кількість двоскладових слів, що представляють пари ієрогліфів. У той же час ще зустрічаються службові частинки і граматичні звороти класичної мови "веньянь". На жаль, трагічні події в Росії перервали місіонерську роботу Пекінської духовної місії, всі свої сили обернула на окормлення співвітчизників, що знайшли тимчасовий притулок у Китаї, рятуючись від більшовицьких переслідувань.

Нам невідомо дуже багато чого про те, як працювали всі три православних перекладача Нового Заповіту. Сьогодні ще немає можливості відповісти, чи користувалися вони грецьким текстом (і якщо так, то яким його виданням), або працювали виключно з церковно-слов'янською та російською. Не знаємо ми і того, наскільки широко враховувався досвід католицьких і протестантських перекладачів.

Треба визнати, що названі труднощі випробовують і дослідники інших китайських перекладів Священного Писання. Для виявлення взаємозалежності між текстами шведський пастор Т. Странденас запропонував використовувати порівняльний аналіз найбільш репрезентативних уривків. У своєму дослідженні (див. прим. 17) він таким чином порівняв п'ять перекладів Мт 5, 1-12: двох католицьких - старовинного, зробленого Ж. Басса, і сучасного, підготовленого орденом францисканців, і трьох протестантських - Р. Моррісона, Перекладу Представників і сучасного перекладу, відомого під назвою "Біблія сьогоднішнього дня".

Рамки даного повідомлення не дозволяють нам в подробицях продовжити цей аналіз, додавши три православних перекладу (о. Гурія - А; о. Флавіана - Б; єп. Інокентія - В). Проте можна вказати на деякі моменти подібності або відмінності, щоб проілюструвати, наскільки складною була робота місіонерів.

По-перше, переклад імен власних, як правило, відображає фонетичне вплив тієї мови, з якого робився переклад. У зв'язку з цим, наприклад, китайська транслітерація імен в католицьких виданнях традиційно співвідноситься з Вульгати. У більшості ж протестантських видань помітно вплив англійської Біблії, відомої під назвою King James Version. У православних перекладах очевидно церковно-слов'янське звучання. У Мт 5, 1 А і Б починаються зі слова Ісус Христос - Ісуси Хе-ліситоси, що вказує в той же час на зв'язок з іншими зовнішніми перекладами, де цей вірш починається словом ЕСУ. Тільки у В використовується слово Господь [чжу] для заміни "Він" російського тексту і "Йому" церковнослов'янської.

У всіх текстах (А, Б та В) Господь звертається до учнів, однаково перекладаються як мен'ту, що збігається з інославними перекладами. Передача на китайському мовою почала заповідей блаженств в А і В дещо відрізняється. Хоча і А і В загальному не відступають від звичаю використовувати традиційний китайський словник, а саме переводити "блаженство" як фу, то є щастя і благоденство (те ж зустрічаємо і у Р. Моррісона, і у Представників, і в католицьких текстах). Однак у В помітно намір відобразити по-китайськи ту точку зору, що заповіді блаженств являють собою череду урочистих звернень: "Блаженні ви ,...". Тому в Мт 5, 4-11 кожен вірш починається з фуцзай, тобто з двох ієрогліфів, що позначають відповідно щастя і вигук. Що стосується Б, то тут "Блаженні" - це ті, хто "назвуться радісними" (ченле). Відповідно і змінена структура пропозиції в кожній заповіді, що закінчується вказівкою на блаженство, наприклад, вбогих духом. Останні, до речі, передані А як "мають недолік Божественності" (шен'піньчже), що далеко від євангельського сенсу. Б передає це поняття як "скромні серцем" (сіньцяньчже), а В - як "скромні" або "не горді" (сюйсіньжень). Розуміння плачуть як проливають сльози характерно для А і Б, тоді як У ближче по розумінню до перекладу Представників, тобто говорить про плачуть в стані душевного розтрощення.

Значно більше варіантів і труднощів з перекладом слова "лагідні". А говорить про "хороших і добрих" (ляншан'), Б - про "теплих і добрих" (веньлянь), і, нарешті, В - про "теплих і м'яких" (веньжоу), знову ж таки відповідно з перекладом Представників.

Як ми бачимо, в різних перекладах тексти дають грунт для різного розуміння Священного Писання.

Що стосується фундаментальної богословської термінології, то в православних перекладах Бог перекладається в А і Б як "Пан Неба" (тяньчжу}. Те ж виявляємо і в сучасному католицькому перекладі, тоді як Р. Моррісон використовує слово шень, що означає по-китайськи будь-якого бога чи духу язичницького пантеону. Що стосується В, то тут використано слово з традиційного китайського словника - Шанди, тобто "небесний імператор". Царство Небесне універсально перекладається у всіх текстах як тяньго, тобто використовується слово, що також має глибоке коріння в традиційній китайській ідеології та національному міфологічному свідомості.

Отже, з самого поверхневого огляду ми бачимо, що виконані вітчизняними місіонерами переклади Нового Завіту, хоча і не були повністю відірвані від інославних текстів, проте відрізняються значною самостійністю.

Зовсім недавно Російська Православна Церква відновила своє піклування про долю Православ'я в Китаї. Китайська Церква перебуває нині в дуже плачевному стані. Попереду велика робота з дослідження православних перекладів Священного Писання і богослужбових книг, їх оновленню, редагування та перевидання. Потрібно зробити так. щоб праці російських місіонерів, які присвятили своє життя служінню Господу на китайській землі, перестали бути одним лише предметом антикварного інтересу і послужили відродженню православної проповіді на Далекому Сході.

Список літератури

Священик Петро Іванов. Православні переклади Нового Заповіту на китайську мову


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Культура і мистецтво | Реферат
41кб. | скачати


Схожі роботи:
Книги Нового Завіту
Порівняльний аналіз вчення Нікші і Нового Завіту
Надія і порятунок в Священному писанні Нового завіту
День Господній у Священному Писанні Старого і Нового Завіту
Монгольське іго за Китайською стіною
Літературні переклади творів Байрона
Трагедії Шекспіра та їх переклади на російську мову
Дієслівно-іменні фразеологізми з компонентами-соматизма в російською та китайською мовами
Модальні дієслова німецької мови та їх переклади на російську
© Усі права захищені
написати до нас