Правове регулювання відносин власності

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Контрольна робота

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ

ПЛАН

1. Теоретичний питання

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Поняття емфітевзису, права та обов'язки землекористувача, припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб; проблеми емфітевзісних відносин у судовій практиці.

2. Завдання

При розірванні шлюбу подружжя Інін вирішили, що все придбане під час шлюбу майно (в тому числі квартира, дача) залишаться дружині, а вона в свою чергу не пред'явить претензій про стягнення аліментів. Такий варіант влаштовував дружина, але він зажадав відповідну розписку, засвідчену нотаріусом. Останній відмовився засвідчувати такий договір. Дайте правову оцінку того, що сталося.

1 Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Поняття емфітевзису, права та обов'язки землекористувача, припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб; проблеми емфітевзісних відносин у судовій практиці.

Право користування чужою земельною ділянкою саме для сільськогосподарських потреб називається емфітевзис. Від латинського emphyteusis - право насадження, англ. emphytevsis - майнове право, один з видів права користування чужою землею. У римському праві Право користування чужою земельною ділянкою саме для сільськогосподарських потреб називається емфітевзис - довгострокове право користування чужою землею сільськогосподарського призначення. Це право виникало на підставі угоди, не обмежувалося термінами і вважалося довічним. Право емфітевзису переходило до спадкоємців емфітевта (суб'єкта емфітевзису) як за заповітом, так і за законом, його можна було продати або подарувати третій особі, якщо власник землі після отримання повідомлення відмовлявся від свого права на привілейовану купівлю емфітевзису. У разі його продажу третій особі власнику землі передавалося 2 відсотки від отриманої суми. Суб'єкт емфітевзису повинен був якісно обробляти землю і вести господарство, платити податки на землю, виконувати державні та громадські повинності, платити власнику землі щорічну ренту грошима або натурою. Емфітевзис. припинявся у разі, якщо емфітевт значно погіршував якість земельної ділянки або протягом трьох років не платив податків або ренти.

Цей інститут вперше прямо записано в законодавстві України, а саме глава 33 Цивільного кодексу України. Таке право надається в договорі між власником земельної ділянки та землекористувачем - особою, які виявили бажання користуватися цією земельною ділянкою саме для сільськогосподарських потреб. Тут зауважимо, що, по-перше, в цьому договорі власником земельної ділянки виступає саме юридична або фізична особа, яка отримала таку ділянку у власність шляхом укладення цивільно-правових договорів, які передбачають перехід права власності, або іншим шляхом, не заборонених законом. Документом, що засвідчує право власності особи на таку земельну ділянку, буде Державний акт на право власності на земельну ділянку. По-друге, земельна ділянка передається в користування за цільовим призначенням - для сільськогосподарських потреб. По-третє, договором обумовлюються форма і розмір плати за користування ділянкою, умови, порядок і строки її виплати, якщо договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб укладено на невизначений термін, будь-яка зі сторін може відмовитися від договору, попередньо попередивши про це другу сторону не менш як за один рік.

Стаття 410 Цивільного Кодексу України регламентує наступні права та обов'язки землекористувача земельної ділянки, яка надана у користування для сільськогосподарських потреб:

1. Землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору.

2. Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом.

3. Землекористувач зобов'язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до його цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утриматися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.

Окремо стаття 411 ЦК України передбачає право землекористувача на відчуження права користування земельною ділянкою:

1. Землекористувач має право на відчуження права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, якщо інше не встановлено законом.

2. У разі продажу права користування земельною ділянкою власник цієї земельної ділянки має переважне перед іншими особами право на його придбання, за ціною, що оголошена для продажу, та на інших рівних умовах.

3. Землекористувач зобов'язаний письмово повідомити власника земельної ділянки про продаж права користування ним. Якщо протягом одного місяця власник не надішле письмової згоди на купівлю, право користування земельною ділянкою може бути продане іншій особі.

4. У разі порушення права переважної купівлі настають наслідки, передбачені статтею 362 цього Кодексу.

5. У разі продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб іншій особі власник земельної ділянки має право на одержання відсотків від ціни продажу (вартості права), встановлених договором.

Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у наступних випадках:

1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

2) закінчення строку, на який було надано право користування;

3) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю.

2. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

2 Завдання

Рішення

Дії нотаріуса цілком обгрунтовані. По-перше, розписка не є цивільно-правовим договором, хоча іноді визнається в судовій практиці як договір позики або підтвердження його, а по-друге Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачає вчинення таких нотаріальних дій:

1) посвідчуються правочини (договори, заповіти, доручення, шлюбні договори та ін), 2) уживаються заходи до охорони спадкового майна; 3) встановлюється опіка над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також фізичної особи, місце перебування якої невідоме ; 4) видаються свідоцтва про право на спадщину; 5) видаються свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя; 6) видаються свідоцтва про посвідчення та про прийняття на зберігання секретних заповітів; 7) видаються свідоцтва виконавцям заповіту; 8) оголошуються секретні заповіти ; 9) видаються свідоцтва про придбання майна з публічних торгів (аукціонів); 10) видаються дублікати документів, що зберігаються у справах держнотконторі, приватного нотаріуса; 11) накладається заборона відчуження житлового будинку, будівлі, садиби, квартири, дачі, садового будинку, гаража , земельної ділянки, іншого і рухомий нерухомості, майнових прав; 12) засвідчується правильність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 13) засвідчується справжність підпису на документах; 14) засвідчується правильність перекладу документів з однієї мови на іншу; 15) засвідчується факт , що фізична особа є живим; 16) засвідчується факт перебування фізичної особи в певному місці; 17) засвідчується тотожність фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці; 18) засвідчується час пред'явлення документів; 19) передаються заяви фізичних і юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам; 20) приймаються у депозит грошові суми та цінні папери; 21) вчиняються виконавчі написи; 22) відбуваються протести векселів; 23) пред'являються чеки до платежу і посвідчується неоплата чеків; 24) вчиняються морські протести; 25) приймаються на зберігання документи; 26 ) засвідчується дійсність електронного цифрового підпису на документах (за наявності технічної можливості роботи з електронними документами). Як видно з вищезгаданого, до нотаріальних дій нотаріусів не віднесено посвідчення розписок. Висновок: розписки відповідно до чинного законодавства України не підлягають нотаріальному посвідченню.

Проте, подружжя Інін можуть дозволити своє питання у відповідності зі ст. 190 Сімейного кодексу України, яка передбачає, що той з батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, який проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо) Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації. У тому випадку якщо дитина досягла 14-го віку, він бере участь в укладенні цього договору.

Набувачем права власності на нерухоме майно є дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати його.

Література

  1. Конституція України, 28.06.1996.

  2. Закон України «Про власність» від 07.02.1991.

  3. Цивільний Кодекс України, коментар, Харків - 2003.

  4. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

  5. Підопригора О.А. Римське приватне право, Київ - 2001.

  6. Копилов О.В. «Речові права на землю в римському, російською дореволюційному і сучасному російському цивільному праві», Москва - 2000.

  7. Планів Д.І. Цивільне право Росії, уч. посібник, Москва - 1999.

  8. Цивільне право України в 2-х томах, академічний курс / за ред. Шевченко Я.М., Київ, 2003.

  9. Цивільне право України, уч. посібник / під ред. Бірюкова І.А., Київ - 2004.

  10. Бірюков І.А. Цивільне право України, навчальний посібник, Київ - 2000.

  11. Цивільне та сімейне право України / за ред. Харитонова Є.О., Харків - 2004.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Контрольна робота
25.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Правове регулювання відносин комунальної власності
Правове регулювання відносин власності у сфері економіки Україна
Державне регулювання відносин власності на природні ресурси
Правове регулювання інтелектуальної власності в антимоноп
Право державної власності Правове регулювання
Правове регулювання спільної власності в цивільному праві 2
Правове регулювання інтелектуальної власності в антимонопольному законодавстві
Правове регулювання спільної власності в цивільному праві
Правове регулювання права інтелектуальної власності на між
© Усі права захищені
написати до нас