ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУДІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
ПЛАН
1 Будівельна діяльність та її правове регулювання
2 Особливості здійснення будівельної діяльності
3 Правовий статус суб'єктів господарювання, що здійснюють будівельну діяльність
4 Умови і порядок здійснення будівельної діяльності
5 Відповідальність за порушення законодавства про будівельної діяльності
1 Будівельна діяльність та її правове регулювання
Будівництво є галуззю національної економіки, яка створює основні фонди виробничого та невиробничого призначення для задоволення потреб суспільства. У галузі будівництва інвестиції перетворюються в матеріальні об'єкти, продукцію у вигляді будівель і споруд.
Процес будівництва або будівельна діяльність поєднує комплекс робіт - проектних, будівельних, монтажних та інших, які виконуються у технологічній послідовності з метою створення будівельної продукції.
Господарські правовідносини, що виникають при здійсненні будівельної діяльності, регулюються законами України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 2001 р., «Про основи містобудування» від 16 листопада 2002 р., «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування »від 14 жовтня 2004 р.,« Про архітектурну діяльність »від 20 травня 2005 р.,« Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів "від 6 квітня 2000 р.," Про планування і забудову територій »від 20 квітня 2000 р., загальними та спеціальними нормами Цивільного кодексу України, іншими законодавчими і підзаконними нормативними актами.
Правила визначення вартості будівництва: Державні будівельні норми України (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджені наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р., під будівництвом розуміють - нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонт житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення, благоустрій, а також реставрацію пам'яток архітектури та містобудування.
Об'єктами містобудування є територія України, території її адміністративно-територіальних одиниць та їх функціональні території, будівлі, споруди та їх комплекси, комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури.
Суб'єктами містобудування є державні органи, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи України та іноземних держав.
Закон встановлює вимоги, які повинні бути забезпечені при здійсненні містобудівної діяльності, визначає зміст і межі державного регулювання у цій сфері, розподіляє компетенцію органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, регламентує ряд інших питань містобудування.
Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 2004 р. визначає правові та організаційні принципи здійснення цієї діяльності і спрямований на досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Закон встановлює основи державного архітектурно-будівельного контролю. Закон України від 20 квітня 2000 р. «Про планування і забудову територій» визначає правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів.
Під плануванням територій мається на увазі процес регулювання їх використання, що складається в створенні та впровадженні містобудівної документації, постанові та реалізації відповідних рішень.
Основними завданнями планування і забудови територій є: визначення і раціональне розташування територій житлової та громадської забудови, промислових, рекреаційних та інших територій і об'єктів; визначення, вилучення та надання земельних ділянок для містобудівних потреб; регулювання забудови населених пунктів і територій.
Планування територій здійснюється на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова окремих земельних ділянок здійснюється їх власниками або користувачами у встановленому порядку.
2 Особливості здійснення будівельної діяльності
Роль будівельної діяльності і продукції будівництва в житті суспільства, необхідність поєднання при її здійсненні державних, громадських, колективних та приватних інтересів обумовлюють пред'явлення до неї відповідних вимог.
Загальні вимоги до будівельної діяльності визначені Законом України «Про основи містобудування» від 16 листопада 2001 р., згідно з яким при містобудуванні повинні бути, зокрема, забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів відповідно до державних стандартів, норм і правил, архітектурно -планувальними завданнями і технічними умовами; розміщення і будівництво об'єктів відповідно містобудівної документації та проектів цих об'єктів.
Закон України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 р. встановлює форми містобудівної документації, загальні вимоги до її змісту, порядку розроблення та затвердження.
Містобудівною документацією на загальнодержавному рівні є Генеральна схема планування території України, яка розробляється Кабінетом Міністрів і затверджується Верховною Радою України.
Вона визначає концептуальні вирішення планування та використання території держави. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування керуються Генеральною схемою, зокрема, під час підготовки проектів державних програм з питань розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, вибору трас і проектування найважливіших транспортних, енергетичних та інших інженерних комунікацій, будівель і споруд.
На регіональному рівні містобудівною документацією є схеми планування території, які визначають принципові вирішення планування та забудови відповідних територій, їх окремих частин.
Схеми планування територій АРК, областей, районів затверджуються відповідними радами.
Планування територій на місцевому рівні забезпечується органами місцевого самоврядування і полягає у розробці та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому, рівні, іншої містобудівної документації та забезпечення їх дотримання.
Генеральний план населеного пункту визначає принципові вирішення розвитку, планування та забудови населеного пункту.
Для окремих районів, мікрорайонів, кварталів в якості містобудівної документації згідно з генеральним планом розробляється детальний план території і проект забудови території. Останній поєднує властивості містобудівної та проектної документації і розробляється для комплексів будівель і споруд.
Особи, які мають намір здійснити будівництво на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.
Дозвіл дається протягом двох місяців з дня подачі письмової заяви на підставі комплексного висновку про відповідність передбачуваного будівництва містобудівній документації державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови. Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, проведення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Архітектурно-планувальне завдання містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об'єкта, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови, відповідних рішень органів держави і місцевого самоврядування (зокрема, про охорону пам'яток історії та культури, навколишнього середовища та т. п.).
Технічні умови - це комплекс умов і вимог щодо інженерного забезпечення об'єкта, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі водопостачання, каналізації, тепло-, енерго-, газопостачання, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення стічних вод, телефонізації, телебачення, диспетчеризації, пожежної безпеки, а також особливих умов.
Завдання на проектування складається відповідно до архітектурно-планувального завдання, технічних умов і містить вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта, його основних параметрів вартості та організації його будівництва.
Відповідно до Закону України «Про планування і забудову територій» проектна документація на будівництво об'єктів містобудування (за термінологією Закону України «Про архітектурну діяльність» та деяких інших нормативних актів - проект об'єкта) - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні , архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Проектна документація розробляється відповідно до вихідних даних на проектування, з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних та місцевих правил забудови, погоджується з органом містобудування та архітектури і затверджується замовником в установленому порядку. У передбачених Законом випадках розробка проектної документації здійснюється на конкурсній основі.
Будівництво об'єкта здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів. Документом, що посвідчує право на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта до інженерних мереж та спорудами і т. д., є дозвіл на виконання будівельних робіт.
Дозвіл видається інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю. Відмова у видачі дозволу може бути оскаржена до суду.
3 Правовий статус суб'єктів господарювання, що здійснюють будівельну діяльність
Правовий статус інвестора визначено Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 2001 р. Інвестор у будівництві - це суб'єкт, який приймає рішення про інвестування капітальних вкладень (власних, позикових, залучених майнових та інтелектуальних цінностей) в об'єкти будівництва.
Інвесторами можуть бути громадяни та юридичні особи України та іноземних держав, а також держави в особі їх уповноважених органів.
Правовий статус замовника регулюється різними нормативними актами.
У найбільш загальному вигляді він сформульований у Законі України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів»: замовником є особа, яка видає замовлення на будівництво, укладає договір підряду (контракт) про виконання робіт на будівництві об'єктів, контролює хід його виконання, приймає та оплачує виконані роботи.
Правовий статус підрядника обумовлений тим, що він, як зазначено в Господарському кодексі України, зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення замовника побудувати і здати йому у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи.
Генеральний підрядник відповідає за виконання всього комплексу робіт, передбачених контрактом, передачу їх замовнику і забезпечує координацію діяльності інших підрядників.
Головний підрядник відповідає за виконання частини робіт на об'єкті, здає їх генеральному підряднику або замовнику і забезпечує координацію діяльності субпідрядників.
Субпідрядники виконують спеціальні та інші види робіт за договором з генеральним підрядником, головним підрядником або замовником.
4 Умови та порядок здійснення будівельної діяльності
Згідно з чинним законодавством, а також Господарського кодексу України будівництво, що здійснюється суб'єктами господарювання або за їх замовленням, здійснюється на умовах підряду.
Можуть укладатися такі договори підряду (контракти): на капітальне будівництво, на виконання проектних та вишукувальних робіт, на виконання монтажних та інших робіт для будівництва та ін Особливості структури договірних відносин у будівництві обумовлені специфікою будівельного виробництва, тривалістю його в часі, многопрофильностью характеру робіт і т. д.
Договір підряду, або підрядний контракт, є основним документом, що забезпечує узгоджену діяльність учасників будівництва.
Він укладається на весь період будівництва з уточненням при необхідності окремих умов шляхом укладання додаткових угод.
Способи укладання контракту визначаються замовником з урахуванням складності, особливостей будівництва об'єкта, можливості та необхідності конкурсного відбору підрядника, інших факторів.
Укладення контракту може здійснюватися шляхом прямих переговорів між сторонами чи торгів (тендерів) на розсуд замовника та у випадках, передбачених Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000
При прямих переговорах учасники можуть укласти передконтрактну угоду (протокол намірів), відповідно до якого вони беруть зобов'язання укласти контракт у майбутньому на визначених цією угодою умов.
З урахуванням цього документа учасники планують свою діяльність і організовують підготовчу роботу для укладання контракту: готують необхідну документацію, розміщують замовлення, укладають угоди з субпідрядниками та постачальниками. Передконтрактні угоди є обов'язковими для виконання.
Сторони самостійно визначають умови контракту, взаємні зобов'язання відповідно до законодавства та особливостями будівництва.
Замовник може розірвати контракт при таких обставинах: відсутність у нього коштів для фінансування будівництва або у разі банкрутства; виявлення недоцільності або неможливості інвестування коштів в об'єкт; істотне порушення договірних зобов'язань підрядником, банкрутство підрядника та ін
Договір на виконання проектних та вишукувальних робіт укладається з дотриманням в основному тих же вимог, що й договір підряду на капітальне будівництво, але з деякими особливостями.
Предметом договору є передпроектна документація (техніко-економічні обгрунтування і розрахунки інвестицій, ескізні проекти), проектно-кошторисна документація (проекти, робочі проекти, робоча документація), закінчені інженерні дослідження для розробки такої документації та інші.
Сторонами в договорі виступають замовник і підрядник (проектувальник), а при складній структурі договірних робіт - також генпідрядник і субпідрядник.
Договір укладається на весь період проектування, в ньому встановлюють термін і вартість виконання робіт, обов'язки, права і відповідальність сторін.
Згідно з угодою на замовника покладаються обов'язки: забезпечити підрядчикові можливість виконання робіт у строки та в обсязі, передбачених договором, надати йому необхідні для проектування вихідні дані, забезпечити виконання вишукувальних робіт та затвердження виконаної документації, вчасно розрахуватися з підрядником за виконані роботи.
Підрядник зобов'язаний: виконати проектні роботи в межах установлених строків і вартості, узгодити виконані роботи із зацікавленими організаціями, захищати їх у відповідних інстанціях при затвердженні, забезпечити належну якість документації і всіх виконаних робіт, відповідність їх встановленим технічним вимогам.