Оформляємо товар правильно
При здійсненні оптової та роздрібної торгівлі мають місце випадки, коли імпортний товар, поставлений на адресу вітчизняних торгових підприємств, необхідно передати нерезиденту Республіки Білорусь. Дані операції можуть здійснюватися як у випадку виявлення фактів поставки товарів неналежної якості, так і в процесі здійснення організаціями комерційної діяльності. 1
У деяких випадках у підприємців виникають питання щодо порядку оформлення товарів, раніше ввезених в нашу країну, в разі їх передачі іноземним партнерам або при вивезенні для проведення ремонту. Тут можна виділити і розглянути 2 випадки:
· Імпортний товар був поміщений під митний режим вільного обігу;
· Товар був ввезений з Російської Федерації і не підлягав митному оформленню.
I. Вивезення імпортного товару, поміщені під митний режим вільного обігу
У Митний кодекс Республіки Білорусь (далі - ТК) включені 3 митних режиму, які дозволяють вирішити виниклу проблему. Це митний режим експорту, митний режим переробки товарів за межами митної території і митний режим реекспорту. Розглянемо відмінності між ними.
1. Митний режим експорту
У ст. 162 ТК встановлено, що митний режим експорту - це митний режим, що допускає вивезення і (або) постійне розміщення товарів за межами митної території. Таким чином, незважаючи на те, що даний режим передбачає вивезення товарів за межі країни, відносно товарів, поміщених під цей митний режим, не здійснюється повернення ввізних мит та податків, які були раніше сплачені при приміщенні зазначеної категорії товарів під митний режим вільного обігу .
У подальшому ТК не виключається можливість і зворотного ввезення експортованих товарів у країну. У разі повернення цих товарів в країну можна заявити митний режим реімпорту. Нагадаємо, що режим реімпорту - митний режим, що допускає постійне розміщення і використання на митній території товарів, раніше вивезених з митної території та ввезених на цю територію у встановлені терміни, без виникнення податкового зобов'язання зі сплати ввізних митних зборів, податків.
Під митний режим реімпорту можуть поміщатися раніше вивезені товари, поміщені під митний режим експорту і повернуті декларанту цього режиму у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої товари були поміщені під митний режим експорту, або в силу інших обставин, що перешкоджають виконання такої угоди, якщо зазначені товари:
· Ввозяться в протягом 3 років з дня видачі митним органом свідоцтва про приміщення їх під митний режим експорту;
· Перебувають у тому ж стані, в якому вони були вивезені з митної території, за винятком природних змін їх якісних та (або) кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання і використання (експлуатації), і яке дозволило виявити недоліки товарів, які потягли за собою їх повернення;
· Є товарами, які були поміщені під митний режим експорту, що доведено декларантом.
2. Митний режим переробки за межами митної території
Визначення терміна «митний режим переробки за межами митної території» міститься у ст. 179 ТК, де встановлено, що це митний режим, що допускає вивезення товарів з митної території для проведення операцій переробки товарів протягом передбаченого строку (терміну дії митного режиму переробки за межами митної території), в тому числі з використанням при таких операціях іноземних товарів, в цілях отримання продуктів переробки, призначених для ввезення на митну територію. У даному випадку під продуктами переробки розуміються товари, основною метою отримання яких є операції переробки товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території (у нашому випадку - здійснення ремонту).
При розміщенні товарів у митні режими переробки митним органом встановлюється термін, протягом якого допускається здійснення операцій переробки товарів і до закінчення якого такі товари та (або) продукти переробки мають бути поміщені під відповідний митний режим. Слід звернути увагу, що термін, протягом якого діє митний режим переробки за межами митної території в силу положень п. 4 ст. 180 ТК і п. 1 ст. 184 ТК, не може бути встановлений понад 2 роки. Крім того, заявлений декларантом термін дії митного режиму може бути продовжений до закінчення митного режиму переробки товарів за межами митної території, проте в рамках граничного терміну, тобто до 2 років.
Дія даного митного режиму щодо товарів для переробки припиняється:
1) після закінчення встановленого митним органом терміну дії митного режиму переробки за межами митної території;
2) до закінчення встановленого митними органами терміну дії митного режиму переробки за межами митної території:
а) при розміщенні товарів для переробки, що не зазнали операціями переробки, та (або) продуктів переробки, отриманих у результаті переробки товарів, під митні режими вільного обігу, експорту або реімпорту;
б) при знятті товарів для переробки та (або) продуктів переробки з митного контролю у зв'язку з:
· Приміщенням під митний режим відмови на користь держави або їх знищенням відповідно до митного режиму знищення з дотриманням вимог і умов, встановлених актами митного законодавства;
· Конфіскацією або зверненням в державну власність відповідно до законодавства;
· Фактичним вивезенням з митної території;
· Зверненням стягнення на товари, що знаходяться під митним контролем, в рахунок виконання податкового зобов'язання зі сплати митних платежів;
· Втратою внаслідок знищення при аварії або дії непереборної сили або в результаті природного убутку при нормальних умовах транспортування, зберігання на митній території або за її межами;
· Настанням інших обставин, що допускають зняття таких товарів з митного контролю, у випадках, встановлених Президентом Республіки Білорусь або Урядом Республіки Білорусь.
Після ввезення відремонтованих товарів декларант зобов'язаний підтвердити митному органу факт отримання продуктів переробки з товарів для переробки (у нашому випадку - товарів, які були вивезені за кордон з метою проведення їх ремонту). Таке підтвердження може здійснюватися такими способами (як одним, так і декількома в сукупності):
· Проставлення особою, зацікавленим у переробці товарів, або посадовою особою митного органу печаток, штампів, цифровий або інший маркування на товарах для переробки (слід звернути увагу, що факт проставлення маркування, печаток, штампів відбивається ще при розміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території в 31 графі вантажної митної декларації або у доданих до неї документах (наприклад, контракті, СМR, счетепроформе (счетефактуре) і т.д.);
· Докладний опис товарів для переробки, їх фотографування, зображення в масштабі (відповідні документи спочатку повинні були бути включені до вантажної митної декларації, поданої до митного органу з метою розміщення товарів під митний режим переробки за межами митної території);
· Зіставлення результатів дослідження проб або зразків товарів для переробки та продуктів їх переробки (акт, в якому викладено результати дослідження проб або зразків товарів для переробки, повинен бути прикладений до вантажної митної декларації, поданої до митного органу з метою розміщення товарів під митний режим переробки поза митної території);
· Використання серійних номерів чи інший маркування виробника товарів для переробки (даний факт повинен був бути відображений при розміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території в 31 графі вантажної митної декларації або у доданих до неї документах);
· Документальне підтвердження, яке свідчить, що операцій з переробки товарів піддавалися вивезені для переробки товари;
· Інші способи, які можуть бути застосовані виходячи з характеру товарів і здійснюваних операцій переробки товарів.
Згідно зі ст. 188 ТК при приміщенні продуктів переробки, тобто відремонтованого виробу, під митний режим вільного обігу ввізні мита, податки, за винятком акцизів, сплачуються в наступному порядку:
1) сума належних до сплати ввізних митних зборів визначається як різниця між сумою ввізного мита, що застосовується щодо продуктів переробки, і сумою ввізного мита, яка застосовувалася б стосовно товарів для переробки, як якщо б вони були випущені для вільного обігу, якщо до продуктів переробки застосовуються специфічні ставки ввізних митних зборів та операціями переробки товарів не є безоплатний ремонт або безоплатне технічне обслуговування, або виходячи з вартості операцій переробки товарів, яка при відсутності документів, що підтверджують вартість цих операцій, може визначатися як різниця між митною вартістю продуктів переробки та митної вартістю товарів для переробки;
2) сума підлягає сплаті податку на додану вартість визначається з використанням вартості операцій переробки товарів, яка при відсутності документів, що підтверджують вартість цих операцій, може визначатися як різниця між митною вартістю продуктів переробки та митною вартістю товарів для переробки;
3) акцизи у відношенні продуктів переробки підлягають сплаті в повному обсязі, за винятком випадку, коли операціями переробки товарів є безоплатний ремонт або безоплатне технічне обслуговування.
Таким чином, при безоплатному ремонті митні збори і податки сплаті не підлягають.
У разі прийняття рішення про приміщення товарів неналежної якості під аналізований митний режим з метою проведення ремонту торговим організаціям слід враховувати:
· При формуванні цін - вимоги п. 12 Інструкції про порядок формування та застосування цін і тарифів, затвердженої постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь від 10.09.2008 № 183 (далі - Інструкція);
· При реалізації - норми Закону.
Пунктом 12 Інструкції визначено, що відпускні ціни на товари іноземного походження, ввезені суб'єктами підприємницької діяльності (далі - імпортери) для подальшої реалізації на території Республіки Білорусь, формуються шляхом додавання оптової надбавки в розмірі не більше 30% до суми контрактних цін, митних платежів, транспортних витрат, інших витрат, пов'язаних з виконанням встановлених законодавством вимог при імпорті товарів, зі страхування, відсотків за кредитами, за винятком товарів згідно з додатком 1, відпускні ціни на які формуються з урахуванням кон'юнктури ринку. Контрактні ціни в іноземній валюті перераховуються за офіційним курсом Національного банку Республіки Білорусь на дату формування ціни. Отже, у разі возмездного ремонту товарів в ціну іноземного товару слід враховувати і витрати на зроблений ремонт, включаючи витрати на сплату митних платежів при здійсненні митного оформлення, транспортні витрати і т.д.
Пункт 6 ст. 7 Закону свідчить, що якщо набуття споживачем товар був у користуванні, або в ньому усувався недолік (недоліки), споживачеві повинна бути надана інформація про це. У разі придбання такого товару відомості про наявність нестачі (недоліків) повинні бути зазначені в документі, що підтверджує факт покупки. Тобто новий товар, в якому був усунуто недолік, з точки зору споживача, буде менш привабливим, ніж товар, у якого спочатку були відсутні недоліки. І це, безсумнівно, позначиться на результатах комерційної діяльності організації.
3. Митний режим реекспорту
Згідно з п. 1 ст. 212 ТК митний режим реекспорту - це митний режим, що допускає вивезення та постійне розміщення товарів за межами митної території без виникнення податкового зобов'язання зі сплати вивізних митних зборів.
Розглянутий митний режим може бути встановлений у відношенні товарів, раніше поміщених у митний режим вільного обігу та повертаються декларантом цього митного режиму постачальнику або іншій вказаній ним особі у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої товари були поміщені під митний режим вільного обігу, або в силу інших обставин, що перешкоджають виконанню такої угоди.
Умови поміщення товарів у митний режим реекспорту:
· Товари поміщаються під митний режим реекспорту протягом 6 місяців з дня видачі митним органом свідоцтва про приміщення їх під митний режим вільного обігу;
· Товари знаходяться в тому ж стані, в якому вони були при приміщенні під митний режим вільного обігу, за винятком природних змін їх якісних та (або) кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання і використання (експлуатації), і яке дозволило виявити недоліки товарів , які потягли за собою їх повернення;
· Декларантом доведено, що такі товари є товарами, поміщеними під митний режим вільного обігу.
За аналогією з раніше розглянутим митним режимом переробки товарів за межами митної території доказами того факту, що реекспортуються, раніше були поміщені під митний режим вільного обігу, є (як одна обставина, так і дещо в сукупності):
· На товарах, поміщених у митний режим вільного обігу, була наявність печаток, штампів, цифровий або інший маркування, проставлених декларантом, іноземним контрактодержателя (відправником), посадовою особою митного органу на товарах для переробки (даний факт має бути відображений при розміщенні товарів у митний режим вільного обігу в 31 графі вантажної митної декларації або у доданих до неї документах);
· Як документів, які додаються до вантажної митної декларації, поданої до митного органу з метою розміщення товарів під митний режим вільного обігу, використовувалися опису товарів, їх фотографії, зображення в масштабі;
· До вантажної митної декларації, поданої до митного органу з метою розміщення товарів під митний режим вільного обігу, додавався акт, в якому були викладені результати дослідження проб або зразків для імпортованих товарів;
· На товарах, поміщених у митний режим вільного обігу, були серійні номери або інша маркування виробника зазначених товарів (даний факт також повинен бути відображений при розміщенні товарів у митний режим вільного обігу в 31 графі вантажної митної декларації або у доданих до неї документах);
· Інші способи, які можуть бути застосовані виходячи з характеру товарів.
Відповідно, у випадку приміщення імпортних товарів під митний режим реекспорту та вивезення їх за межі митної території Республіки Білорусь п. 7 ст. 212 ТК зобов'язує митні органи зробити повернення та (або) заліку в рахунок майбутніх платежів раніше сплачених сум ввізних митних зборів, податків, тобто тих сум, які раніше були сплачені при розміщенні товарів у митний режим вільного обігу.
Яка процедура повернення митних платежів?
Для повернення та (або) заліку цих сум до митного органу, в якому проводилося митне оформлення товарів, повинно бути представлено письмову заяву платника (у довільній формі), в якому зазначаються обгрунтування повернення та (або) заліку надміру сплачених або стягнених сум митних платежів, суми митних платежів, що підлягають поверненню і (або) заліку, види митних платежів, реквізити платіжних документів, згідно з якими суми митних платежів були сплачені чи стягнуті, банківські реквізити платника.
Повернення (заліку в рахунок майбутніх платежів) до ситуації, що розглядається здійснюється з урахуванням таких особливостей:
· при уплате сумм таможенных платежей в кассу таможенного органа наличными денежными средствами либо при взыскании неуплаченных таможенных платежей за счет наличных денежных средств по желанию плательщика возврат соответствующих сумм таможенных платежей может быть осуществлен как наличными денежными средствами из кассы таможенного органа, так и в безналичном порядке;
· возврат и (или) зачет соответствующих сумм таможенных платежей осуществляются в белорусских рублях и (или) в иностранной валюте в зависимости от того, в каких денежных единицах были уплачены или взысканы суммы таможенных платежей. Причем в случае уплаты или взыскания сумм таможенных платежей в иностранной валюте таможенный орган при отсутствии у него денежных средств в этой иностранной валюте вправе с согласия плательщика возвратить излишне уплаченные или взысканные суммы в иной иностранной валюте, официальный курс белорусского рубля к которой установлен Национальным банком Республики Беларусь, либо в белорусских рублях. В таком случае для целей пересчета иностранной валюты применяется официальный курс белорусского рубля к иностранной валюте, установленный Национальным банком Республики Беларусь на день возврата таможенных платежей;
· при возврате и (или) зачете сумм таможенных платежей такие суммы не индексируются, пени по ним не начисляются.
Дополнительно к вышеуказанному заявлению плательщик прилагает:
· копию свидетельства о помещении товаров под таможенный режим реэкспорта;
· документ таможенного транзита;
· разрешение на убытие товаров с таможенной территории, то есть разрешение, выданное должностным лицом пограничного пункта таможенного оформления. Указанное разрешение может не прилагаться в том случае, если таможенный орган имеет информацию о номере указанного разрешения;
· документы, не представленные таможенному органу ранее, но имеющие существенное значение для принятия решения о возврате и (или) зачете излишне уплаченных или взысканных таможенных платежей.
При непредставлении установленных законодательством документов таможенный орган запрашивает их у плательщика в письменной форме с указанием срока их представления. В этом случае срок, установленный таможенным органом плательщику на представление документов, не включается в срок рассмотрения заявления на возврат и (или) зачет излишне уплаченных или взысканных сумм таможенных платежей. Возврат излишне уплаченной суммы налога, сбора (пошлины), пени производится таможенным органом в срок, не превышающий одного месяца со дня подачи плательщиком (иным обязанным лицом) заявления о возврате.
Если же плательщик не представляет необходимые документы в установленный срок, таможенный орган выносит письменное решение об отказе в возврате и (или) зачете излишне уплаченных или взысканных сумм таможенных платежей. В таком случае для возврата и (или) зачета излишне уплаченных или взысканных сумм таможенных платежей плательщику следует повторно обратиться в таможенный орган и представить необходимые для возврата (зачета) документы.
В случае необходимости товар, который был помещен под таможенный режим реэкспорта, может впоследствии быть помещен под таможенный режим свободного обращения с уплатой причитающихся таможенных платежей.
II. Вывоз импортного товара в Российскую Федерацию
Вопросы оформления товаров, вывозимых в Российскую Федерацию, в части валютного контроля регулируются Указом Президента Республики Беларусь от 27.03.2008 № 178 «О порядке проведения и контроля внешнеторговых операций».
Данным нормативным правовым актом предусмотрена необходимость регистрации 2 документов для осуществления валютного контроля:
в банковских учреждениях - паспорта сделки, то есть документа установленной формы, который оформляется экспортером (импортером) по внешнеторговому договору, общая стоимость товаров по которому составляет сумму, эквивалентную 3 тыс. евро и более, а по внешнеторговым договорам, заключенным на основании сделок, совершенных на биржевых торгах открытого акционерного общества «Белорусская универсальная товарная биржа», - независимо от стоимости товаров. Паспорт сделки, зарегистрированный в банке, является основным документом при осуществлении валютного контроля внешнеторговых операций. Следует обратить внимание, что паспорт сделки содержится в перечне документов, необходимых для таможенного оформления применительно к конкретным таможенным режимам и таможенным процедурам, утвержденном постановлением Совета Министров Республики Беларусь от 30.06.2007 № 863.
Таким образом, при помещении товаров под таможенные режимы, предполагающие их использование за пределами таможенной территории Республики Беларусь, в случае, когда эти товары вывозятся на основании внешнеторговых договоров, предусматривающих их возмездную передачу, в таможенный орган следует представить паспорт сделки. При этом паспорт сделки не представляется в тех случаях, когда предметом внешнеторгового договора является оказание услуг;
в таможенных органах - статистической декларации, то есть декларации установленной формы, которая оформляется экспортером (импортером), грузоотправителем или грузополучателем для целей статистического учета экспорта (импорта) товаров, таможенное оформление которых в соответствии с законодательством не производится, по каждому факту отгрузки (поставки) товаров, осуществляемой по одной товарнотранспортной накладной в рамках одного внешнеторгового договора, общая стоимость которых составляет сумму, эквивалентную 1 тыс. евро и более. Статистическая декларация регистрируется должностными лицами таможенных органов и является документом валютного контроля внешнеторговых операций.
В данной связи отметим, что постановлением Государственного таможенного комитета Республики Беларусь от 10.07.2001 № 33 «О статистическом декларировании товаров» предусмотрена возможность регистрации статистических деклараций и по внешнеэкономическим операциям 131 «Передача резидентом Республики Беларусь вывозимых и находящихся в его собственности товаров нерезиденту с целью их промышленной переработки за границей по договору подряда» и 132 «Передача резидентом Республики Беларусь вывозимых и находящихся в его владении товаров нерезиденту с целью их промышленной переработки за границей по договору подряда либо субподряда».
Таким образом, в случае, когда товар был ввезен из Российской Федерации и не подлежал таможенному оформлению, а затем возвращается в Российскую Федерацию для ремонта или в связи с его реализацией нерезиденту, субъект предпринимательской деятельности обязан оформить паспорт сделки и статистическую декларацию (в тех случаях, когда это предусмотрено законодательством).
ПРИКЛАД
Между фирмой «К» (г. Краков, Республика Польша) и ООО «З» (г. Калинковичи, Республика Беларусь) был заключен договор куплипродажи на сумму 10 тыс. евро, в соответствии с условиями которого фирма «К» поставила в Беларусь из Польши товар, а именно плащи, классифицируемые кодом 6102 30 100 0 ТН ВЭД Республики Беларусь. Товар был выпущен в свободное обращение. Страна происхождения товара - Республика Польша.
ООО «З» нашла покупателя на данный товар в России - фирму «У» (резидент Российской Федерации), после чего отгрузила ранее импортированный товар в эту страну, где этот же товар также был растаможен (ввиду того, что он ввозится из Беларуси, а происходит из Польши). Спустя некоторое время был подписан новый договор куплипродажи, в соответствии с условиями которого фирма «У» поставляет ООО «З» плащи по новой цене.
Подлежит ли данный товар повторному таможенному оформлению в Беларуси?
Исходя из требований Указа Президента Республики Беларусь от 30.05.1995 № 208 (далее - Указ) таможенный контроль на границе Республики Беларусь с Российской Федерацией отменен. В то же время это требование не распространяется на отдельные товары, которые подлежат таможенному оформлению при их ввозе из Российской Федерации. В развитие Указа было издано постановление Совета Министров Республики Беларусь от 27.06.2003 № 869 «О некоторых мерах по упорядочению таможенного оформления товаров, ввозимых из Российской Федерации» (далее - постановление).
Постановлением определено, что таможенный контроль и таможенное оформление производятся в отношении ввозимых в Республику Беларусь юридическими лицами и индивидуальными предпринимателями товаров, происходящих из третьих стран и выпущенных в свободное обращение в Российской Федерации, а также происходящих из Российской Федерации и ввозимых данными лицами по внешнеэкономическим сделкам, участником которых является нерезидент одной из стран, в торговоэкономических отношениях с которыми Республика Беларусь применяет режим свободной торговли в соответствии с законодательными актами, производятся в таможенном органе, в зоне деятельности которого находится получатель товара. Исключение - товары, ввозимые из Российской Федерации индивидуальными предпринимателями, происходящие из третьих стран и выпущенные в свободное обращение в Российской Федерации (за исключением подакцизных товаров, подлежащих маркировке акцизными марками), при розничной торговле которыми (при реализации которых через объекты общественного питания) индивидуальные предприниматели уплачивают единый налог.
Здесь необходимо отметить, что перечень стран, с которыми Республика Беларусь применяет режим свободной торговли, приведен в приложении 2 к Указу Президента Республики Беларусь от 31.12.2007 № 699. Данный перечень включает в себя страны СНГ.
В связи с тем что плащи, классифицируемые кодом 6102 30 100 0 ТН ВЭД Республики Беларусь, происходят из Республики Польша, и учитывая, что в торговоэкономических отношениях с этой страной Республика Беларусь не применяет режим свободной торговли, ввозимый товар подлежит таможенному оформлению
В качестве отступления заметим, что факты ненадлежащего качества товаров могут быть выявлены торговой организацией, когда она в силу возложенных на покупателя (получателя) ст. 483 Гражданского кодекса Республики Беларусь (далее - ГК) обязанностей совершает действия, необходимые для обеспечения принятия товаров, поставленных в соответствии с договором поставки, в том числе проверяет количество и качество принятых товаров в порядке, установленном законодательством или договором поставки. Порядок приемки товаров определен Положением о приемке товаров по количеству и качеству, утвержденным постановлением Кабинета Министров Республики Беларусь от 26.04.1996 № 285 (в редакции постановления Совета Министров Республики Беларусь от 02.08.2006 № 990). Кроме того, наличие дефектов в поставленном товаре может быть выявлено и после реализации импортного товара потребителю. Напомним, что в соответствии со ст. 20 Закона Республики Беларусь от 09.01.2002 № 90З «О защите прав потребителей» (далее - Закон) потребитель вправе как потребовать замены недоброкачественного товара, так и расторгнуть сделку куплипродажи.
Список використаних джерел
1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 року. Мінськ «Білорусь» 1997р.
2. Цивільний кодекс Республіки Білорусь: з коментарями до розділів / Коментарі В. Ф. Чигир. - 3-е вид. - Мн.: Амалфея, 2000.-704с.
3. Декрету Президента Республіки Білорусь від 16.03.1999 № 11. Декрет Президента Республіки Білорусь від 16 березня від 16 листопада 2000р. № 22 ».
4. Цивільне право. Підручник. Частина 1. Видання третє, перероблене і доповнене. / Под ред. А. П. Сергєєва. - М., ПРОСПЕКТ, 1998. - 632с.
5. Коментар до Цивільного кодексу Республіки Білорусь: У 2 книгах. Книга 1. / Відп. ред. В. Ф. Чигир. - Мн.: Амалфея, 1999. - 624с.
6. Господарське право Республіки Білорусь: Практичний посібник / С. С. Вабищевич. - Мн.: Молодіжне наук. т-во, 2002. - 398с.
7. Господарське право Республіки Білорусь. Особлива частина. Практ. посібник - Мн.: «МНО», 2001. - 318с.
При здійсненні оптової та роздрібної торгівлі мають місце випадки, коли імпортний товар, поставлений на адресу вітчизняних торгових підприємств, необхідно передати нерезиденту Республіки Білорусь. Дані операції можуть здійснюватися як у випадку виявлення фактів поставки товарів неналежної якості, так і в процесі здійснення організаціями комерційної діяльності. 1
У деяких випадках у підприємців виникають питання щодо порядку оформлення товарів, раніше ввезених в нашу країну, в разі їх передачі іноземним партнерам або при вивезенні для проведення ремонту. Тут можна виділити і розглянути 2 випадки:
· Імпортний товар був поміщений під митний режим вільного обігу;
· Товар був ввезений з Російської Федерації і не підлягав митному оформленню.
I. Вивезення імпортного товару, поміщені під митний режим вільного обігу
У Митний кодекс Республіки Білорусь (далі - ТК) включені 3 митних режиму, які дозволяють вирішити виниклу проблему. Це митний режим експорту, митний режим переробки товарів за межами митної території і митний режим реекспорту. Розглянемо відмінності між ними.
1. Митний режим експорту
У ст. 162 ТК встановлено, що митний режим експорту - це митний режим, що допускає вивезення і (або) постійне розміщення товарів за межами митної території. Таким чином, незважаючи на те, що даний режим передбачає вивезення товарів за межі країни, відносно товарів, поміщених під цей митний режим, не здійснюється повернення ввізних мит та податків, які були раніше сплачені при приміщенні зазначеної категорії товарів під митний режим вільного обігу .
У подальшому ТК не виключається можливість і зворотного ввезення експортованих товарів у країну. У разі повернення цих товарів в країну можна заявити митний режим реімпорту. Нагадаємо, що режим реімпорту - митний режим, що допускає постійне розміщення і використання на митній території товарів, раніше вивезених з митної території та ввезених на цю територію у встановлені терміни, без виникнення податкового зобов'язання зі сплати ввізних митних зборів, податків.
Під митний режим реімпорту можуть поміщатися раніше вивезені товари, поміщені під митний режим експорту і повернуті декларанту цього режиму у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої товари були поміщені під митний режим експорту, або в силу інших обставин, що перешкоджають виконання такої угоди, якщо зазначені товари:
· Ввозяться в протягом 3 років з дня видачі митним органом свідоцтва про приміщення їх під митний режим експорту;
· Перебувають у тому ж стані, в якому вони були вивезені з митної території, за винятком природних змін їх якісних та (або) кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання і використання (експлуатації), і яке дозволило виявити недоліки товарів, які потягли за собою їх повернення;
· Є товарами, які були поміщені під митний режим експорту, що доведено декларантом.
2. Митний режим переробки за межами митної території
Визначення терміна «митний режим переробки за межами митної території» міститься у ст. 179 ТК, де встановлено, що це митний режим, що допускає вивезення товарів з митної території для проведення операцій переробки товарів протягом передбаченого строку (терміну дії митного режиму переробки за межами митної території), в тому числі з використанням при таких операціях іноземних товарів, в цілях отримання продуктів переробки, призначених для ввезення на митну територію. У даному випадку під продуктами переробки розуміються товари, основною метою отримання яких є операції переробки товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території (у нашому випадку - здійснення ремонту).
При розміщенні товарів у митні режими переробки митним органом встановлюється термін, протягом якого допускається здійснення операцій переробки товарів і до закінчення якого такі товари та (або) продукти переробки мають бути поміщені під відповідний митний режим. Слід звернути увагу, що термін, протягом якого діє митний режим переробки за межами митної території в силу положень п. 4 ст. 180 ТК і п. 1 ст. 184 ТК, не може бути встановлений понад 2 роки. Крім того, заявлений декларантом термін дії митного режиму може бути продовжений до закінчення митного режиму переробки товарів за межами митної території, проте в рамках граничного терміну, тобто до 2 років.
Дія даного митного режиму щодо товарів для переробки припиняється:
1) після закінчення встановленого митним органом терміну дії митного режиму переробки за межами митної території;
2) до закінчення встановленого митними органами терміну дії митного режиму переробки за межами митної території:
а) при розміщенні товарів для переробки, що не зазнали операціями переробки, та (або) продуктів переробки, отриманих у результаті переробки товарів, під митні режими вільного обігу, експорту або реімпорту;
б) при знятті товарів для переробки та (або) продуктів переробки з митного контролю у зв'язку з:
· Приміщенням під митний режим відмови на користь держави або їх знищенням відповідно до митного режиму знищення з дотриманням вимог і умов, встановлених актами митного законодавства;
· Конфіскацією або зверненням в державну власність відповідно до законодавства;
· Фактичним вивезенням з митної території;
· Зверненням стягнення на товари, що знаходяться під митним контролем, в рахунок виконання податкового зобов'язання зі сплати митних платежів;
· Втратою внаслідок знищення при аварії або дії непереборної сили або в результаті природного убутку при нормальних умовах транспортування, зберігання на митній території або за її межами;
· Настанням інших обставин, що допускають зняття таких товарів з митного контролю, у випадках, встановлених Президентом Республіки Білорусь або Урядом Республіки Білорусь.
Після ввезення відремонтованих товарів декларант зобов'язаний підтвердити митному органу факт отримання продуктів переробки з товарів для переробки (у нашому випадку - товарів, які були вивезені за кордон з метою проведення їх ремонту). Таке підтвердження може здійснюватися такими способами (як одним, так і декількома в сукупності):
· Проставлення особою, зацікавленим у переробці товарів, або посадовою особою митного органу печаток, штампів, цифровий або інший маркування на товарах для переробки (слід звернути увагу, що факт проставлення маркування, печаток, штампів відбивається ще при розміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території в 31 графі вантажної митної декларації або у доданих до неї документах (наприклад, контракті, СМR, счетепроформе (счетефактуре) і т.д.);
· Докладний опис товарів для переробки, їх фотографування, зображення в масштабі (відповідні документи спочатку повинні були бути включені до вантажної митної декларації, поданої до митного органу з метою розміщення товарів під митний режим переробки за межами митної території);
· Зіставлення результатів дослідження проб або зразків товарів для переробки та продуктів їх переробки (акт, в якому викладено результати дослідження проб або зразків товарів для переробки, повинен бути прикладений до вантажної митної декларації, поданої до митного органу з метою розміщення товарів під митний режим переробки поза митної території);
· Використання серійних номерів чи інший маркування виробника товарів для переробки (даний факт повинен був бути відображений при розміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території в 31 графі вантажної митної декларації або у доданих до неї документах);
· Документальне підтвердження, яке свідчить, що операцій з переробки товарів піддавалися вивезені для переробки товари;
· Інші способи, які можуть бути застосовані виходячи з характеру товарів і здійснюваних операцій переробки товарів.
Згідно зі ст. 188 ТК при приміщенні продуктів переробки, тобто відремонтованого виробу, під митний режим вільного обігу ввізні мита, податки, за винятком акцизів, сплачуються в наступному порядку:
1) сума належних до сплати ввізних митних зборів визначається як різниця між сумою ввізного мита, що застосовується щодо продуктів переробки, і сумою ввізного мита, яка застосовувалася б стосовно товарів для переробки, як якщо б вони були випущені для вільного обігу, якщо до продуктів переробки застосовуються специфічні ставки ввізних митних зборів та операціями переробки товарів не є безоплатний ремонт або безоплатне технічне обслуговування, або виходячи з вартості операцій переробки товарів, яка при відсутності документів, що підтверджують вартість цих операцій, може визначатися як різниця між митною вартістю продуктів переробки та митної вартістю товарів для переробки;
2) сума підлягає сплаті податку на додану вартість визначається з використанням вартості операцій переробки товарів, яка при відсутності документів, що підтверджують вартість цих операцій, може визначатися як різниця між митною вартістю продуктів переробки та митною вартістю товарів для переробки;
3) акцизи у відношенні продуктів переробки підлягають сплаті в повному обсязі, за винятком випадку, коли операціями переробки товарів є безоплатний ремонт або безоплатне технічне обслуговування.
Таким чином, при безоплатному ремонті митні збори і податки сплаті не підлягають.
У разі прийняття рішення про приміщення товарів неналежної якості під аналізований митний режим з метою проведення ремонту торговим організаціям слід враховувати:
· При формуванні цін - вимоги п. 12 Інструкції про порядок формування та застосування цін і тарифів, затвердженої постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь від 10.09.2008 № 183 (далі - Інструкція);
· При реалізації - норми Закону.
Пунктом 12 Інструкції визначено, що відпускні ціни на товари іноземного походження, ввезені суб'єктами підприємницької діяльності (далі - імпортери) для подальшої реалізації на території Республіки Білорусь, формуються шляхом додавання оптової надбавки в розмірі не більше 30% до суми контрактних цін, митних платежів, транспортних витрат, інших витрат, пов'язаних з виконанням встановлених законодавством вимог при імпорті товарів, зі страхування, відсотків за кредитами, за винятком товарів згідно з додатком 1, відпускні ціни на які формуються з урахуванням кон'юнктури ринку. Контрактні ціни в іноземній валюті перераховуються за офіційним курсом Національного банку Республіки Білорусь на дату формування ціни. Отже, у разі возмездного ремонту товарів в ціну іноземного товару слід враховувати і витрати на зроблений ремонт, включаючи витрати на сплату митних платежів при здійсненні митного оформлення, транспортні витрати і т.д.
Пункт 6 ст. 7 Закону свідчить, що якщо набуття споживачем товар був у користуванні, або в ньому усувався недолік (недоліки), споживачеві повинна бути надана інформація про це. У разі придбання такого товару відомості про наявність нестачі (недоліків) повинні бути зазначені в документі, що підтверджує факт покупки. Тобто новий товар, в якому був усунуто недолік, з точки зору споживача, буде менш привабливим, ніж товар, у якого спочатку були відсутні недоліки. І це, безсумнівно, позначиться на результатах комерційної діяльності організації.
3. Митний режим реекспорту
Згідно з п. 1 ст. 212 ТК митний режим реекспорту - це митний режим, що допускає вивезення та постійне розміщення товарів за межами митної території без виникнення податкового зобов'язання зі сплати вивізних митних зборів.
Розглянутий митний режим може бути встановлений у відношенні товарів, раніше поміщених у митний режим вільного обігу та повертаються декларантом цього митного режиму постачальнику або іншій вказаній ним особі у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої товари були поміщені під митний режим вільного обігу, або в силу інших обставин, що перешкоджають виконанню такої угоди.
Умови поміщення товарів у митний режим реекспорту:
· Товари поміщаються під митний режим реекспорту протягом 6 місяців з дня видачі митним органом свідоцтва про приміщення їх під митний режим вільного обігу;
· Товари знаходяться в тому ж стані, в якому вони були при приміщенні під митний режим вільного обігу, за винятком природних змін їх якісних та (або) кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання і використання (експлуатації), і яке дозволило виявити недоліки товарів , які потягли за собою їх повернення;
· Декларантом доведено, що такі товари є товарами, поміщеними під митний режим вільного обігу.
За аналогією з раніше розглянутим митним режимом переробки товарів за межами митної території доказами того факту, що реекспортуються, раніше були поміщені під митний режим вільного обігу, є (як одна обставина, так і дещо в сукупності):
· На товарах, поміщених у митний режим вільного обігу, була наявність печаток, штампів, цифровий або інший маркування, проставлених декларантом, іноземним контрактодержателя (відправником), посадовою особою митного органу на товарах для переробки (даний факт має бути відображений при розміщенні товарів у митний режим вільного обігу в 31 графі вантажної митної декларації або у доданих до неї документах);
· Як документів, які додаються до вантажної митної декларації, поданої до митного органу з метою розміщення товарів під митний режим вільного обігу, використовувалися опису товарів, їх фотографії, зображення в масштабі;
· До вантажної митної декларації, поданої до митного органу з метою розміщення товарів під митний режим вільного обігу, додавався акт, в якому були викладені результати дослідження проб або зразків для імпортованих товарів;
· На товарах, поміщених у митний режим вільного обігу, були серійні номери або інша маркування виробника зазначених товарів (даний факт також повинен бути відображений при розміщенні товарів у митний режим вільного обігу в 31 графі вантажної митної декларації або у доданих до неї документах);
· Інші способи, які можуть бути застосовані виходячи з характеру товарів.
Відповідно, у випадку приміщення імпортних товарів під митний режим реекспорту та вивезення їх за межі митної території Республіки Білорусь п. 7 ст. 212 ТК зобов'язує митні органи зробити повернення та (або) заліку в рахунок майбутніх платежів раніше сплачених сум ввізних митних зборів, податків, тобто тих сум, які раніше були сплачені при розміщенні товарів у митний режим вільного обігу.
Яка процедура повернення митних платежів?
Для повернення та (або) заліку цих сум до митного органу, в якому проводилося митне оформлення товарів, повинно бути представлено письмову заяву платника (у довільній формі), в якому зазначаються обгрунтування повернення та (або) заліку надміру сплачених або стягнених сум митних платежів, суми митних платежів, що підлягають поверненню і (або) заліку, види митних платежів, реквізити платіжних документів, згідно з якими суми митних платежів були сплачені чи стягнуті, банківські реквізити платника.
Повернення (заліку в рахунок майбутніх платежів) до ситуації, що розглядається здійснюється з урахуванням таких особливостей:
· при уплате сумм таможенных платежей в кассу таможенного органа наличными денежными средствами либо при взыскании неуплаченных таможенных платежей за счет наличных денежных средств по желанию плательщика возврат соответствующих сумм таможенных платежей может быть осуществлен как наличными денежными средствами из кассы таможенного органа, так и в безналичном порядке;
· возврат и (или) зачет соответствующих сумм таможенных платежей осуществляются в белорусских рублях и (или) в иностранной валюте в зависимости от того, в каких денежных единицах были уплачены или взысканы суммы таможенных платежей. Причем в случае уплаты или взыскания сумм таможенных платежей в иностранной валюте таможенный орган при отсутствии у него денежных средств в этой иностранной валюте вправе с согласия плательщика возвратить излишне уплаченные или взысканные суммы в иной иностранной валюте, официальный курс белорусского рубля к которой установлен Национальным банком Республики Беларусь, либо в белорусских рублях. В таком случае для целей пересчета иностранной валюты применяется официальный курс белорусского рубля к иностранной валюте, установленный Национальным банком Республики Беларусь на день возврата таможенных платежей;
· при возврате и (или) зачете сумм таможенных платежей такие суммы не индексируются, пени по ним не начисляются.
Дополнительно к вышеуказанному заявлению плательщик прилагает:
· копию свидетельства о помещении товаров под таможенный режим реэкспорта;
· документ таможенного транзита;
· разрешение на убытие товаров с таможенной территории, то есть разрешение, выданное должностным лицом пограничного пункта таможенного оформления. Указанное разрешение может не прилагаться в том случае, если таможенный орган имеет информацию о номере указанного разрешения;
· документы, не представленные таможенному органу ранее, но имеющие существенное значение для принятия решения о возврате и (или) зачете излишне уплаченных или взысканных таможенных платежей.
При непредставлении установленных законодательством документов таможенный орган запрашивает их у плательщика в письменной форме с указанием срока их представления. В этом случае срок, установленный таможенным органом плательщику на представление документов, не включается в срок рассмотрения заявления на возврат и (или) зачет излишне уплаченных или взысканных сумм таможенных платежей. Возврат излишне уплаченной суммы налога, сбора (пошлины), пени производится таможенным органом в срок, не превышающий одного месяца со дня подачи плательщиком (иным обязанным лицом) заявления о возврате.
Если же плательщик не представляет необходимые документы в установленный срок, таможенный орган выносит письменное решение об отказе в возврате и (или) зачете излишне уплаченных или взысканных сумм таможенных платежей. В таком случае для возврата и (или) зачета излишне уплаченных или взысканных сумм таможенных платежей плательщику следует повторно обратиться в таможенный орган и представить необходимые для возврата (зачета) документы.
В случае необходимости товар, который был помещен под таможенный режим реэкспорта, может впоследствии быть помещен под таможенный режим свободного обращения с уплатой причитающихся таможенных платежей.
II. Вывоз импортного товара в Российскую Федерацию
Вопросы оформления товаров, вывозимых в Российскую Федерацию, в части валютного контроля регулируются Указом Президента Республики Беларусь от 27.03.2008 № 178 «О порядке проведения и контроля внешнеторговых операций».
Данным нормативным правовым актом предусмотрена необходимость регистрации 2 документов для осуществления валютного контроля:
в банковских учреждениях - паспорта сделки, то есть документа установленной формы, который оформляется экспортером (импортером) по внешнеторговому договору, общая стоимость товаров по которому составляет сумму, эквивалентную 3 тыс. евро и более, а по внешнеторговым договорам, заключенным на основании сделок, совершенных на биржевых торгах открытого акционерного общества «Белорусская универсальная товарная биржа», - независимо от стоимости товаров. Паспорт сделки, зарегистрированный в банке, является основным документом при осуществлении валютного контроля внешнеторговых операций. Следует обратить внимание, что паспорт сделки содержится в перечне документов, необходимых для таможенного оформления применительно к конкретным таможенным режимам и таможенным процедурам, утвержденном постановлением Совета Министров Республики Беларусь от 30.06.2007 № 863.
Таким образом, при помещении товаров под таможенные режимы, предполагающие их использование за пределами таможенной территории Республики Беларусь, в случае, когда эти товары вывозятся на основании внешнеторговых договоров, предусматривающих их возмездную передачу, в таможенный орган следует представить паспорт сделки. При этом паспорт сделки не представляется в тех случаях, когда предметом внешнеторгового договора является оказание услуг;
в таможенных органах - статистической декларации, то есть декларации установленной формы, которая оформляется экспортером (импортером), грузоотправителем или грузополучателем для целей статистического учета экспорта (импорта) товаров, таможенное оформление которых в соответствии с законодательством не производится, по каждому факту отгрузки (поставки) товаров, осуществляемой по одной товарнотранспортной накладной в рамках одного внешнеторгового договора, общая стоимость которых составляет сумму, эквивалентную 1 тыс. евро и более. Статистическая декларация регистрируется должностными лицами таможенных органов и является документом валютного контроля внешнеторговых операций.
В данной связи отметим, что постановлением Государственного таможенного комитета Республики Беларусь от 10.07.2001 № 33 «О статистическом декларировании товаров» предусмотрена возможность регистрации статистических деклараций и по внешнеэкономическим операциям 131 «Передача резидентом Республики Беларусь вывозимых и находящихся в его собственности товаров нерезиденту с целью их промышленной переработки за границей по договору подряда» и 132 «Передача резидентом Республики Беларусь вывозимых и находящихся в его владении товаров нерезиденту с целью их промышленной переработки за границей по договору подряда либо субподряда».
Таким образом, в случае, когда товар был ввезен из Российской Федерации и не подлежал таможенному оформлению, а затем возвращается в Российскую Федерацию для ремонта или в связи с его реализацией нерезиденту, субъект предпринимательской деятельности обязан оформить паспорт сделки и статистическую декларацию (в тех случаях, когда это предусмотрено законодательством).
ПРИКЛАД
Между фирмой «К» (г. Краков, Республика Польша) и ООО «З» (г. Калинковичи, Республика Беларусь) был заключен договор куплипродажи на сумму 10 тыс. евро, в соответствии с условиями которого фирма «К» поставила в Беларусь из Польши товар, а именно плащи, классифицируемые кодом 6102 30 100 0 ТН ВЭД Республики Беларусь. Товар был выпущен в свободное обращение. Страна происхождения товара - Республика Польша.
ООО «З» нашла покупателя на данный товар в России - фирму «У» (резидент Российской Федерации), после чего отгрузила ранее импортированный товар в эту страну, где этот же товар также был растаможен (ввиду того, что он ввозится из Беларуси, а происходит из Польши). Спустя некоторое время был подписан новый договор куплипродажи, в соответствии с условиями которого фирма «У» поставляет ООО «З» плащи по новой цене.
Подлежит ли данный товар повторному таможенному оформлению в Беларуси?
Исходя из требований Указа Президента Республики Беларусь от 30.05.1995 № 208 (далее - Указ) таможенный контроль на границе Республики Беларусь с Российской Федерацией отменен. В то же время это требование не распространяется на отдельные товары, которые подлежат таможенному оформлению при их ввозе из Российской Федерации. В развитие Указа было издано постановление Совета Министров Республики Беларусь от 27.06.2003 № 869 «О некоторых мерах по упорядочению таможенного оформления товаров, ввозимых из Российской Федерации» (далее - постановление).
Постановлением определено, что таможенный контроль и таможенное оформление производятся в отношении ввозимых в Республику Беларусь юридическими лицами и индивидуальными предпринимателями товаров, происходящих из третьих стран и выпущенных в свободное обращение в Российской Федерации, а также происходящих из Российской Федерации и ввозимых данными лицами по внешнеэкономическим сделкам, участником которых является нерезидент одной из стран, в торговоэкономических отношениях с которыми Республика Беларусь применяет режим свободной торговли в соответствии с законодательными актами, производятся в таможенном органе, в зоне деятельности которого находится получатель товара. Исключение - товары, ввозимые из Российской Федерации индивидуальными предпринимателями, происходящие из третьих стран и выпущенные в свободное обращение в Российской Федерации (за исключением подакцизных товаров, подлежащих маркировке акцизными марками), при розничной торговле которыми (при реализации которых через объекты общественного питания) индивидуальные предприниматели уплачивают единый налог.
Здесь необходимо отметить, что перечень стран, с которыми Республика Беларусь применяет режим свободной торговли, приведен в приложении 2 к Указу Президента Республики Беларусь от 31.12.2007 № 699. Данный перечень включает в себя страны СНГ.
В связи с тем что плащи, классифицируемые кодом 6102 30 100 0 ТН ВЭД Республики Беларусь, происходят из Республики Польша, и учитывая, что в торговоэкономических отношениях с этой страной Республика Беларусь не применяет режим свободной торговли, ввозимый товар подлежит таможенному оформлению
В качестве отступления заметим, что факты ненадлежащего качества товаров могут быть выявлены торговой организацией, когда она в силу возложенных на покупателя (получателя) ст. 483 Гражданского кодекса Республики Беларусь (далее - ГК) обязанностей совершает действия, необходимые для обеспечения принятия товаров, поставленных в соответствии с договором поставки, в том числе проверяет количество и качество принятых товаров в порядке, установленном законодательством или договором поставки. Порядок приемки товаров определен Положением о приемке товаров по количеству и качеству, утвержденным постановлением Кабинета Министров Республики Беларусь от 26.04.1996 № 285 (в редакции постановления Совета Министров Республики Беларусь от 02.08.2006 № 990). Кроме того, наличие дефектов в поставленном товаре может быть выявлено и после реализации импортного товара потребителю. Напомним, что в соответствии со ст. 20 Закона Республики Беларусь от 09.01.2002 № 90З «О защите прав потребителей» (далее - Закон) потребитель вправе как потребовать замены недоброкачественного товара, так и расторгнуть сделку куплипродажи.
Список використаних джерел
1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 року. Мінськ «Білорусь» 1997р.
2. Цивільний кодекс Республіки Білорусь: з коментарями до розділів / Коментарі В. Ф. Чигир. - 3-е вид. - Мн.: Амалфея, 2000.-704с.
3. Декрету Президента Республіки Білорусь від 16.03.1999 № 11. Декрет Президента Республіки Білорусь від 16 березня від 16 листопада 2000р. № 22 ».
4. Цивільне право. Підручник. Частина 1. Видання третє, перероблене і доповнене. / Под ред. А. П. Сергєєва. - М., ПРОСПЕКТ, 1998. - 632с.
5. Коментар до Цивільного кодексу Республіки Білорусь: У 2 книгах. Книга 1. / Відп. ред. В. Ф. Чигир. - Мн.: Амалфея, 1999. - 624с.
6. Господарське право Республіки Білорусь: Практичний посібник / С. С. Вабищевич. - Мн.: Молодіжне наук. т-во, 2002. - 398с.
7. Господарське право Республіки Білорусь. Особлива частина. Практ. посібник - Мн.: «МНО», 2001. - 318с.