Порівняння в поезії і прозі МІЦветаевой

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЯРОСЛАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ


ПЕДАГОГІЧНИЙ


УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К. Д. Ушинського


Порівняння в поезії і прозі М. І. Цвєтаєвої


Дипломна робота з російської мови


Салтикова Ю.В.

студентка 5 курсу

денного відділення


Науковий керівник -

доцент О. П. Мілліонщикова


1998


Зміст

Стор.


Введення 3

Глава 1. Семантичні особливості порівнянь 8

§ 1.

Порівняння, що характеризують абстрактні поняття 8

§ 2.

Порівняння, що дають портретні характеристики людини 17

§ 3.

Порівняння, що характеризують предмети 22

§ 4.

Порівняння, що використовуються у пейзажних замальовках 25

§ 5.

Порівняння, які виражають дію 28

§ 6.

Порівняння, що характеризують внутрішній стан героїв 30

§ 7.

Порівняння, вжиті для опису властивостей особистості героїв

32

§ 8.

Порівняння, предметом яких є тварини і рослини

34



Глава 2. Особливості побудови порівнянь


38

§ 1.

Порівняльні обертів 38

§ 2.

Порівняння, виражені орудний відмінком 44

§ 3.

Порівняння, виражені родовим відмінком 46

§ 4.

Порівняльні підрядні речення 49

§ 5.

Порівняння, побудовані як синтаксичний паралелізм 50

§ 6.

Негативні порівняння 51

§ 7.

Приєднувальні порівняння 52

§ 8.

Порівняння з союзом "чим" 53

§ 9.

Порівняння, що є членами вставних конструкцій 54

§ 10.

Порівняльні прислівники 57

§ 11.

Імена прикметники з порівняльним значенням 57

§ 12.


Порівняння, утворені за допомогою допоміжних імен прикметників, прислівників і дієслів

59





Глава 3. Структурні особливості порівнянь 62

§ 1.

Повні порівняння 62

§ 2.

Неповні порівняння, у структурі яких відсутня ознака

67

§ 3.

Неповні порівняння, у структурі яких відсутній предмет

72

§ 4.

Неповні порівняння, у структурі яких присутня лише образ

74


Глава 4. Емоційно-експресивна забарвлення порівнянь 78

§ 1.

Засоби посилення експресивності порівнянь на фонетичному рівні мови

78

§ 2.

Словотворчі засоби посилення експресивності порівнянь

80

§ 3.

Способи посилення експресивності порівнянь і їх емоційна забарвленість на лексичному рівні

86

§ 4.

Порівняння - фразеологізми у творчості М. І. Цвєтаєвої 91

§ 5.

Засоби посилення експресивності порівнянь на синтаксичному рівні

93


Висновок 100

Бібліографія 102

Додаток 107

Введення


Останнім часом питання про лінгвістичну природу порівнянь привертає до себе все більш пильну увагу мовознавців. Порівняння - один зі способів осмислення дійсності, одна з форм художнього мислення. Без порівнянь не може обійтися жодна мова, а особливо яскраво, виразно і емоційно вони проявляються в мові художньої літератури. Порівняння розглядаються дослідниками на матеріалі різних мов, творчості різних поетів і письменників, з різних позицій. Існує багато наукових робіт, в яких автори досліджують роль і функції порівнянь у мові окремого письменника або поета. Так, наприклад, В. П. Вомперскій аналізує стилістичні функції порівнянь у прозі М. Ю. Лермонтова (14). Інший дослідник - Є. А. Некрасова - вивчає порівняння у віршованих текстах О. Блока, Б. Пастернака і С. Єсеніна (4). Г. М. Основин, звертаючи особливу увагу на образність порівнянь, розглядає їх на прикладі творів А. Гайдара. Вона підкреслює, що порівняння служать для розкриття внутрішнього світу персонажів, конкретизують картини зовнішнього світу, різні зорові і слухові уявлення читача (42).

Але найбільш цікавими видаються нам роботи теоретичного плану, присвячені вивченню структури, функцій і типів порівнянь.

Р. А. Будагов приділяє увагу проблемі залежності порівняння від семантики цілісного розповіді. Дослідник пише про те, що "порівняння осмислюються на тлі широкого контексту, часто на тлі всього твору, як художнього цілого". (6; 30).

Порівняння має дуже чітку визначену структуру. В. В. Вомперскій виділяє три елементи побудови порівнянь:

- Предмет (те, що порівнюється);

- Образ (те, з чим порівнюється);

- Ознака (те, на підставі чого порівнюється) (14);

Саме його термінологія структурних компонентів порівняння буде використана в цій роботі. Розглядаючи порівняння, характерні для романтичного і реалістичного стилів, В. В. Вомперскій виділяє такі різновиди порівнянь, як

- Непоширені порівняння;

- Поширені порівняння;

- Порівняння, образ яких ускладнений причетними, дієприслівниковими конструкціями або підрядними реченнями;

- Прийом повтору порівнянь;

- Порівняння - паралелізм. (Характерне для народної поезії);

Б.В. Томашевський ділить порівняння в залежності від того, якою мірою розвинений той чи інший елемент порівняння:

- Предмет і образ порівняння короткі, лаконічні;

- Предмет представляється у вигляді розвиненого положення, а образ дається коротко;

- Предмет тільки вказаний, а образ порівняння дуже розвинутий; (62).

На думку Б. В. Томашевського, дієвість порівняння визначає його новизна та поширеність. Щодо поширеності порівнянь він відзначає два цікавих типу:

- Сильно поширений образ порівняння може ставати закінченим і самостійним. Таке порівняння в античності називалося "гіперболою".

- Неповні порівняння, в яких взагалі опущений ознака;

Є. О. Некрасова розглядає порівняння за принципом, в основу якого покладено характер сприйняття порівнянь адресатом. (37) Виходячи з цього, вона виділяє два типи:

- Порівняння загальномовного, їх ознака і спосіб заздалегідь відомі;

- Порівняння, в основу яких покладені несподівані зіставлення;

Дуже цікавий і незвичайний підхід до питання про порівняння Т.А. Тулін. На основі психологічного методу вона виділяє ряд смислових груп порівнянь, де асоціації пов'язані із зоровим сприйняттям образів. (64)

В основі порівняння завжди лежить суб'єктивна емоційна оцінка. Тому існують різні способи вираження порівнянь. Найбільш повною і чіткою нам здалася класифікація А. І. Єфімова, який виділяє у своїй роботі шість різних типів висловлювання порівнянь:

- Порівняльні звороти із спілками "як", "ніби", "точно" та іншими;

- Порівняльні підрядні речення, в яких разом з підметом є і присудок. Вони приєднуються до головного за допомогою приєднувальних спілок;

- Порівняння, виражені орудний відмінком, який синонімічний звичайному порівняльному обігу;

- Порівняння, виражені родовим відмінком разом з порівняльною ступенем імені прикметника;

- Порівняння, утворені за допомогою імені прикметника "схожий", синонимичного союзу "як";

- Порівняння "спадаючі" або розгорнуті. Вони зазвичай складаються з двох самостійних і іноді дуже великих пропозицій. (22)

У своєму дослідженні А. І. Єфімов пропонує й інший аспект вивчення порівнянь: встановлення, за яких лексичних одиницях і за яких частини мови вживаються порівняння (наприклад, при дієсловах руху, стану, при іменах іменників, прикметників та інших.) Лінгвіст вважає, що це дуже важливо тому, що "смислова структура слів", до яких приєднуються порівняння, "ускладнюється" образними асоціаціями (22,286)

Конструкції з орудний порівняння розглядаються в роботах К. І. Ходовий (68), А. К. Панфілова (44), М. І. Черемисинов (71); предикативні порівняння - А. Л. Сазоновим (56). Серія робіт присвячена дослідженню і класифікації порівняльних зворотів і містять їх конструкцій. Вони вивчалися Н. А. Широкова (79), Н. Т. Мальшакова (35), А. Ф. Прияткіна (46). Спеціальному осмисленню піддавалися і порівняльні спілки в їх відношенні один до одного через відносини оформлюваних ними конструкцій. Цю проблему розглядає Є. Т. Черкасова (74).

В. В. Виноградов теоретично обгрунтовує функціонально - стилістичний підхід до вивчення порівнянь (11), який передбачає оцінку порівнянь на тлі інших образних засобів мови (А. Т. Рубайло (52), А. І. Федоров (66)), а також виявлення специфіки цього прийому в системі художнього тексту, на матеріалі творів різних майстрів слова (Є. М. Винарського (10)).

З іншого боку, правомірний і фразеологічний підхід, орієнтований на виявлення, систематизацію та теоретичне осмислення стійких, відтворюваних порівнянь. У цьому ключі працювали М. І. Черемісіна (71), В. І. Орлова (40).

С. М. Іконніков виділяє стилістичні прийоми для посилення образності й емоційності мовлення шляхом порівнянь:

- Інверсія порівняльних зворотів;

- Відрив порівняльного обороту від пропозиції;

- Кілька порівнянь поспіль;

- Обрамляють порівняння;

- Повторювані порівняння;

- Порівняння - антитеза;

- Порівняння, розташовані в порядку посилення (градація

порівнянь); (26).

Таким чином, багато дослідників по-різному підходять до вивчення художніх порівнянь і розглядають їх з різних сторін. Проте майже всі наголошують, що одним з найважливіших ознак вдалого порівняння є елемент несподіванки, новизни, оригінальності. Тільки тоді порівняння надають твору стилістичне розмаїття, в образній формі виражають сутність предмета, надають експресивність і виразність мови.

Питання про художні порівняннях представляється нам цікавим і актуальним. Предметом цієї роботи є порівняння в поезії і прозі М. І. Цвєтаєвої. Про її творчість написано вже чимало. У середині п'ятдесятих років доброзичливо відзначають новаторство і сміливість М. І. Цвєтаєвої у тематиці і в мові її поезії І. Еренбург (79), В. Орлов (39), П. Антокольський (2). З шістдесятих років творчість М. І. Цвєтаєвої починає активно вивчатися і літературознавцями, і лінгвістами. З біографічних та літературознавчих робіт найбільш значними є дослідження А. С. Ефрон (80), А. І. Цвєтаєвої (68), А. А. Саакянц (54), І. В. Кудрова (32), М. І. Бєлкіної (5), що містять спостереження і над мовою поетеси. Структурно-семантичний аналіз деяких текстів М. І. Цвєтаєвої міститься в роботах Ю. М. Лотмана.

З власне лінгвістичних досліджень творчості М. Цвєтаєвої найбільш цікава й значна робота О. Г. Ревзін (51), в центрі уваги якої виявляються переважно морфолого-синтаксичні явища.

Цікаві і роботи, що акцентують увагу на який-небудь проблеми, що виявляють характерні мовні особливості творчості М. І. Цвєтаєвої. Дослідження фізика Ю. В. Пухначева виявляє схожість поетики М. І. Цвєтаєвої з кінопоетікой у динамічній образотворчості, прийомах монтажу, зміни планів. (48) Аналіз метафори і порівняння міститься в роботі Е. А. Некрасової. (37) Явище паралелізму в центрі уваги Б. М. Джілкібаева. (19) Структурна членімость слова як принципово важлива категорія поетики М. І. Цвєтаєвої розглядається Л.П . Черкасової. (74)

Різні аспекти мови поезії М. І. Цвєтаєвої торкаються також Р. А. Будагов (6), А. І. Горшков (17), Н. С. Валгина (8), Л. В. Зубова (24-25), Я . Платек (45).

Актуальність нашого дослідження підтверджується тим, що питання про функціонування порівнянь у ліриці і прозі М. І. Цвєтаєвої не був ще досить повно і глибоко вивчений, внаслідок чого він представляє для нас безсумнівний інтерес.

Мета цієї роботи - вивчення порівнянь, їх стилістичних та емоційно-експресивних функцій в поезії і прозі М. І. Цвєтаєвої.

Основними завданнями у розкритті теми є:

- Аналіз семантичних особливостей порівнянь;

- Аналіз морфолого-синтаксичних особливостей порівнянь;

- Аналіз структури порівнянь;

- Розгляд способів посилення експресивності та емоційності порівнянь у поетичному тексті;

У роботі використовуються різні методи дослідження художнього тексту: опис, аналіз, класифікація, інтерпретація в тій мірі, в якій вони здаються нам доречними і необхідними для вирішення поставлених завдань. Це дозволило глибше розкрити специфіку творчості поетеси, пізнати її мистецтво у використанні порівнянь для створення яскравих картин і образів.

Практичне значення роботи полягає в тому, що вона може служити матеріалом при розробці шкільних уроків з вивчення творчості М. І. Цвєтаєвої, використовуватися при аналізі особливостей стилю поетеси. У даному дослідженні в якості прикладів наводиться близько 400 ліричних і 300 прозових порівнянь з різними структурно-семантичними особливостями. Вони можуть бути застосовані в якості ілюстративного та дидактичного матеріалу при вивченні теми "Порівняння". (Див. Додаток)

Дослідження проводилося на матеріалі зібрання творів М. І. Цвєтаєвої у семи томах, так як дане видання являє собою перше найбільш повне зібрання творів і листів М. І. Цвєтаєвої. У нього ввійшли всі опубліковані як в Росії, так і за кордоном твори поетеси.

У пропонованій роботі використаний мовний матеріал, що складається з більш ніж 1086 порівнянь, взятих з віршів М. І. Цвєтаєвої, автобіографічної прози і спогадів про сучасників.


Глава 1. Семантичні особливості порівнянь


Порівняння - це фігура мови, що складається в уподібненні одного предмета іншому, у якого передбачається наявність ознаки, спільного з першим. (1; 430)

Аналіз різних типів порівнянь доцільно почати з розмежування їх залежно від того, що є предметом порівняння. Це дозволить визначити, до яких областей життя найбільш часто звертається автор у своїй поетичній і прозової мови і які асоціації та образи в неї при цьому виникають.

Весь мовний матеріал за тематичним принципом можна розділити на вісім різних груп порівнянь.


§ 1. Порівняння, що характеризують абстрактні поняття.


Велика частина порівнянь, предметом яких є абстрактні поняття, зустрічається в ліриці, і менша частина - у прозових творах М. І. Цвєтаєвої.

Ця група порівнянь є найчисельнішою, і тому їх можна поділити ще на підгрупи:

1.1. Порівняння, що виражають часові поняття:

... Часом, як океаном

Прокрастися, не стривожив вод ... (70, т.2; 199)

У цю підгрупу увійшли також порівняння, що позначають такі властивості часу, як життя і за контрастом до неї - смерть; етапи людського життя: дитинство, молодість, старість; часи доби: день, ніч, ранок, вечір і одиницю часу - годину. Наприклад:

Все життя як книга для мене (70, т.1; 32)

Це порівняння загальномовних, його предмет і образ для читача вже досить звичні. Але воно практично одинично. Набагато більше у М. І. Цвєтаєвої оригінальних, несподіваних порівнянь:

Це життя моя проспівала - пров -

Прогудів - як осінній прибій -

І проплакала сама над собою. (70, т.2; 317)

Нерідко життя уявляється поетові нікчемною і безглуздою:

Життя випала - копійкою іржавої ... (70, т.1; 546)

Але вона може бути і великий і світлою:

Зірка над колискою - і зірка над труною!

А посередині - блакитним заметом -

Велике життя. (70, т.1; 506)

Але перш за все людське життя для ліричної героїні - це бажання, мрії, можливості ...

Життя подібне кораблю:

Трохи іспанська замок - мимо!

Все, що нездійсненне,

Я сама здійсню. (70, т.1; 179)

Антипод життя - смерть - не грає в поезії М. І. Цвєтаєвої роль страшного року, невідворотного і грізного. Її фатальність помітно знижується:

Смерть - червоточиною. (70, т.2; 102)

-

Смерть у кожній щілині. У кожній виїмці підлоги - ямкою.

(70, т.5; 193)

Це пояснюється тим, що для М. І. Цвєтаєвої набагато важливіше осмислити і зрозуміти життя, її різні стадії і ступені:

Ти дав мені дитинство - краще казки. (70, т.1; 33)

-

Молодість моя!

.........................

Неспроста твоєї руки торкаюся,

Як з коханцем з тобою прощаюсь. (70, т.2; 65)

Кожен період життя поетові доріг і пам'яткою, і в той же час вона усвідомлює свій перехід в іншу пору:

Як змій на стару дивиться шкіру -

Я молодість свою переросла. (70, т.2; 62)

Серед різних періодів людського життя, стають предметами порівнянь, у М. І. Цвєтаєвої зовсім відсутнє таке поняття, як "старість", замість нього вживається слово "старина" ("далеке минуле в чиїй-небудь життя" (58, т.10; 96)). Таким чином поетеса, звертаючись до останнього, завершального етапу життя, поетизує його:

Очевидно, старина Старого Пимена була древнє дворянській (70, т.5; 118).

Оригінальні і незвичайні порівняння, предметом яких стають часи доби:

Дні мої, як маленькі хвилі,

На які дивлюся з мосту, (70, т.1; 225)

-

Чорна, як зіницю,

Як зіницю, сисних

Світло - люблю тебе, зірка ніч. (70, т.1; 285)

Дуже незвично і нове те, що такі абстрактні поняття, як "день" і "ніч" порівнюються з конкретними відчутними предметами. Причому про дні М. І. Цвєтаєва говорить, як би дивлячись на них з боку, ставить певну межу між своїми днями і самою собою ("дивлюся з мосту"). А про ночі, навпаки, йдеться як про щось, що належить людині, як про частину його внутрішнього світу. М. І. Цвєтаєва відчуває ніч як би усередині себе. Ніч для ліричної героїні - внутрішній стан, певний настрій душі:

... На зразок крові

Хлинула ніч! (70, т.2; 198)

Цікава тут також така опозиція порівнянь, де чином знову ж таки стають предметні реалії, в даному випадку пов'язані з одязі:

День - плащ шірокошумний.

Ніч - оксамитова шуба. (70, т.1; 417)

А ось "час" асоціюється часто з голосом або розповіддю. Він ніби управляємо людиною, узгоджується з ним:

О, цей годину, на подвиг нас - як голос,

Здіймається з своеволья днів! (70, т.2; 13)

-

Був час чудотворен і полн,

Як стародавні були. (70, т.2; 16)

1.2. У другу за обсягом підгрупу увійшли порівняння, предметом яких є такі слова, як "звук", "слово", "голос", "мова". Образи їх дуже цікаві і надзвичайно різноманітні.

Слово дивне - стара:

Сенс неясний, звук похмурий,

Як для рожевого вуха

Темної раковини шум. (70, т.1; 171)

Тут звук порівнюється з іншим звуком, але все одно несподівано: звук слова зіставляється з шумом морської раковини. Причому ознакою порівняння є не тільки звучання, а й зміст слова.

А от порівняння, де предмет і образ абсолютно ідентичні один одному, вони порівнюються на основі суто кількісних відмінностей:

У тонкої дроту над хвилею Овсов

Сьогодні голос - як тисяча голосів. (70, т.1; 308)

Але й тут не все так просто. Таким кількісним порівнянням підкреслюється не тільки і не стільки сила голосу, але і його важливість, значущість того, про що він розповідає.

Ось ще порівняння, яке також можна розглядати на декількох рівнях:

Челюскінці! Звук -

Як стислі щелепи. (70, т.2; 321)

По-перше, точно показаний механізм утворення звуку (слово "челюскінці" дійсно можна вимовити крізь зціплені зуби). По-друге, цей жест - "стислі щелепи" - характеризує не тільки звучання слова "челюскінці", але і підкреслює завзятість, цілеспрямованість, стійкість цих людей. По-третє, емоційна напруженість цих рядків, сила і міць самих челюскінців підкреслюються звукописью (частим повторенням шиплячих [ч], [ц], [ж]). Це порівняння свідчить про наявність у віршованому мовою М. І. Цвєтаєвої авторської етимології. Вона у поетеси часто підкреслено парадоксальна і будується не тільки на омонімії різних за походженням коренів, як в даному випадку ("челюскінці" - "щелепи"), але і на вичленування зі слова комплексу звуків, межі якого різко не збігаються з морфемним кордонами, як , наприклад, у наступному порівнянні, що не входить в цю підгрупу, але також описує абстрактні поняття:

Уед Іненю: уйт і

У себе, як прадіди в феоди (70, т.2; 319)

М. І. Цвєтаєва вслухається в кожне слово, в його звучання і знаходить у ньому щось своєрідне, властиве тільки йому одному:

За "хроматичну гаму" - слово, що звучало водоспадом гірського кришталю. (70, т.5; 16).

Поетеса не просто по-своєму чує слова, звуки, але і бачить їх, відчуває, відчуває, милується ними:

І слово любила "бемоль", таке лілове і прохолодне і трошки грановане, як Валерііни флакони, ... (70, т.5; 16).

Образи порівнянь виникають на основі безлічі асоціацій: слухових, зорових та ін Наприклад, слово "клавіатура" порівнюється з крилом орла не тільки за змістом, але і за звучанням слів:

За "клавіатуру" - слово таке потужне, що нині можу його порівняти тільки з цілком розкритим крилом орла, а тоді не порівнювала ні з чим. (70, т.5; 16).

Поетеса не тільки зримо відтворює звучить слово, але й осмислює кожен звук. Наприклад, звук [р] має відмінності у вимові на різних мовах. Поетеса, знайома з декількома мовами, безсумнівно вловлює і втілює у творчості своєрідність їхнього звучання. І в кожному конкретному випадку звуки мови не тільки малюють її акустичний образ, але і несуть у собі певну семантику, настрій. Наведемо приклади осмислення у творчості М. І. Цвєтаєвої [р] - російської, французької та італійської:

Грому небесного тісно!

-Ер! - Леопардові пащу (70, т.2; 101)

-

Чистісінька французька мова з її незрівнянним - в горлі або в небі? немає, у віках і в крові гнездящимся - перловим, всю слов'янську душу перевертає - ер. (70, т.4; 47)

-

... Веселі чорнооких люди перекочують величезні квадрати мармуру ... під розкотистий мова, суцільно на р, велику і величезну, як той же мармур. (70, т.5; 157).

У порівняннях, що виражають власне звуки, особливо звуки музичних інструментів, завжди яскраво виражена динаміка:

І звуки - роєм бджіл з вулика -

Дзижчать і в'ється. (70, т.2; 391)

Тут звуки "скипають", "дзижчать", "в'ються" - цим передається їх рух, тембр, ритм.

Хочеться відзначити, що майже у всіх випадках звуки порівнюються з чимось конкретним, матеріальним:

Два слова, дзвінкі, як шпори.

Два птахи в бойовому грому. (70, т2; 34)

-

Одухотворене туше звучало як оксамит. (70, т.5; 11).

А в наступних порівняннях звук не просто порівнюється з матеріальним предметом, а упредметнюється, сам стає зримим і відчутним, має вагу:

Святкуючи ночі всход,

Дихають пустелі.

Тяжко - як стиглий плід -

Падає-Сина! .. (70, т2; 15)

-

"Ні", - точно лід тріснув. (70, т.5; 138).


У даній главі розглянуті зустрічаються у М. І. Цвєтаєвої різні прийоми і способи посилення експресивності та емоційності порівнянь на різних рівнях мови.

В області фонетики це перш за все звукопис: алітерація та асонанс. Акцентування різних звуків сприяє більш повному і яскравому втіленню авторських думок і почуттів.

Для передачі емоційного стану ліричної героїні у прозі використовується і прийом посиленого вимови голосних звуків ("ску-уково!", "Ба-ого"), а в ліриці - прийом послоговой розбивки слова, що дозволяє яскравіше виділити в порівняннях слова з основною смисловим навантаженням.

На словотвірному рівні порівняння виділяються наявністю в їх компонентах експресивних приставок і суфіксів. Причому суфікси беруть активну участь у створенні різних емоційних відтінків, укладених в порівняннях.

Велику роль у виділенні основної думки порівняння відіграє і навмисне стяженіе декількох однокореневих слів у контексті порівняння.

У прозових порівняннях необхідно відзначити велику кількість окказионализмов, що додають мови яскравість, виразність, що підсилюють образність порівнянь.

Найбільш різноманітно і несподівано способи посилення експресивності порівнянь проявляються на лексичному рівні. Тут потрібно відзначити такі явища, що зустрічаються в порівняннях М. І. Цвєтаєвої, як нагнітання відразу декількох експресивних слів, вживання емоційно забарвлених слів, наявність лексики різних функціональних стилів: розмовного, просторічної, піднесеною. Також підвищенню експресивності порівнянь сприяє наявність архаїзмів та власних назв. І в прозі, і в ліриці М. І. Цвєтаєвої порівняння часто містять в собі те чи інше звернення до біблійних сюжетів, значно розширює внутрішній контекст порівняння.

У яскраві і виразні тони фарбують весь контекст порівняння цілком розмовні або фольклорні.

Несподіванка і свіжість вносить вживання в порівнянні антонімів.

Підвищеною експресією володіють порівняння-фразеологізми та їх різна трансформація в тексті.

З синтаксичної точки зору, у порівняннях М. І. Цвєтаєвої часто зустрічаються окличні конструкції і питально-відповідні комплекси, в ліриці це в основному діалоги героїв, а в прозі питальні конструкції нерідко являють собою внутрішній монолог ліричної героїні.

Абсолютно особливу роль у структурі порівнянь М. І. Цвєтаєвої грають повтори: актуалізують предмет і образ порівняння, підкреслюють головну авторську думку, надають мови динамічність і особливий ритм.

Характерною особливістю створення експресивності на семантичному рівні в прозових порівняннях є включення порівнянь в конструкції з прямою мовою, у неповні і номінативні пропозиції, в еліптичні і парцеллірованние конструкції.

Аналіз емоційно-експресивних функцій порівнянь дозволяє зробити висновок про те, що у М. І. Цвєтаєвої у порівняннях завжди передається почуття, настрій, експресивна оцінка предмета, думки, які співвідносяться із загальною експресією, укладеної в контексті. Створюючи порівняння і вводячи його в контекст вірша, М. І. Цвєтаєва прагне співвіднести семантику, експресивне забарвлення, звуковий склад слів, що входять в порівняльний оборот, з іншими подібними засобами мови, вжитими в тому ж тексті.

Порівняння в повній мірі відображають таку особливість творчості М. І. Цвєтаєвої, як підвищена увага до звуку, слова, рядку, адже "у поета немає інших шляхів до розуміння життя, крім слова" (70, т.5; 261).

М. І. Цвєтаєва вживає порівняння в ліричних і прозових творах як активний засіб у реалізації свого задуму, і всі стилістичні засоби організації порівнянь служать вирішенню авторської художньої завдання: висловити всю душу і повністю само-розкритися у творчості.


Висновок


Вивчення порівнянь у ліриці і прозі М.І. Цвєтаєвої дозволило виявити індивідуальні особливості їх структури, семантики, функціонування в прозовому і віршованому тексті. На основі зробленого аналізу порівнянь можна зробити наступні висновки:

  1. Порівняння у М.І. Цвєтаєвої частіше не загальномовного, звичні, а такі, в основу яких покладені несподівані зіставлення, що робить порівняння свіжими й оригінальними.

  2. Підставою порівняння в більшості випадків стають абстрактні поняття, так як порівняння у М.І. Цвєтаєвої є насамперед засобом розкриття почуттів, станів, думок ліричної героїні.

  3. У порівняннях помітне прагнення поетеси поєднувати контрастні в змістовому і стилістичному відношенні мовні засоби (абстрактні поняття порівнюються з конкретними, предмети часто зіставляються з абстрактними поняттями, людина порівнюється з тваринами і рослинами, рослини ж уподібнюються людині).

  4. У прозі М.І. Цвєтаєвої порівняння часто поширені, що створює їх об'ємність і цілісність, в ліриці, навпаки, вони більш короткі, ємні і лаконічні, часто неповні. Відсутність будь-якого елементу порівняння нерідко призводить до його багатозначності, можливості кількох трактувань, що дозволяють читачеві брати участь у процесі створення художнього образу та його осмислення.

  5. Образи порівнянь виникають на основі безлічі асоціацій - слухових, зорових, дотикових - що розширює внутрішній контекст порівняння, поглиблюючи його смислові зв'язки.

  6. Порівняння часто мають внутрішнім мікросюжети, набуваючи часом символічне значення, закладене в підтексті, а образи таких порівнянь знаходять самостійний і закінчений характер.

  7. М.І. Цвєтаєва нерідко істотно оновлює форму і структуру порівнянь варіюванням ознаки чи образу, виконують різні функції, які залежать від контексту і завдань автора. У структурі порівнянь використовуються різні типи інверсій. Характерною особливістю є гранична дистанційованість предмета від образу, що надає порівнянь ритмічність і глибину.

  8. Порівняння по-різному взаємодіють один з одним у тексті. У ліриці вони, як правило, або уточнюють один одного, або кожне з наступних порівнянь більш яскраво виражає авторську думку. У прозі порівняння нерідко зіставляються один з одним, або одне фінальне порівняння підсумовує і узагальнює кілька попередніх йому порівнянь.

  9. У творчості М.І. Цвєтаєвої використовуються такі засоби посилення експресивності порівнянь, як асонанс, алітерація, навмисне стяженіе в одному порівнянні декількох однокореневих слів, використання слів з оцінними суфіксами, вживання в складі порівняння експресивно забарвлених слів, лексики різних функціональних стилів, фразеологізмів, а також питальних, окличних, еліптичних і парцеллірованних конструкцій.

  10. Порівняння у М.І. Цвєтаєвої найчастіше осмислюються на тлі широкого контексту, внаслідок чого посилюють вплив всього тексту на читача.

  11. В основі порівнянь у М.І. Цвєтаєвої лежить не об'єктивне схожість, а завжди суб'єктивна, особистісна оцінка, тому вони пройняті світовідчуттям і світорозумінням поета.


Бібліографія


  1. Ахманова О.С. Словник лінгвістичних термінів. - М.: Сов. енциклопедія, 1966. - 608с.

  2. Антокольський П. Книга М. Цвєтаєвої / / Новий світ. - 1966. - № 4. - С.12-34.

  3. Аронова Л.П. Відстані, версти, дали ... - М.: Книга, 1984. - 241с.

  4. Бакіна М.А., Некрасова Є.А. Еволюція поетичної мови ХІХ-ХХ ст. Перифраза. Порівняння. - М.: Наука, 1986. - 192с.

  5. Бєлкіна М.І. Перетинання доль. - М.: Книга, 1988. - 488с.

  6. Будагов Р.А. Метафора та порівняння в контексті художнього цілого / / Русская речь. - 1973. - № 1. - С.26-31.

  7. Валгина Н.С. Складнопідрядні речення з придаткове частиною порівняльної / / Валгина Н.С. Синтаксис сучасної російської мови. - М.: Вища школа, 1991. - С.342-344.

  8. Валгина Н.С. Стилістична роль знаків пунктуації в поезії М. І. Цвєтаєвої / / Русская речь. - 1978. - № .6. - С.58-66.

  9. Ван Юй-фу. Розмежування конструкцій з порівняльним союзом "як" / / Російська мова в школі. - 1958. - № 1. - С.86-89.

  10. Винарського Є.М. Виразні засоби тексту. - М.: Вища школа, 1989. - 136с.

  11. Виноградов В.В. Про мову художньої літератури. - М.: Держлітвидав, 1959. - 654с.

  12. Виноградов В.В. Стилістика. Теорія поетичного мовлення. Поетика. - М.: АН СРСР, 1963. - 255с.

  13. Винокур Г.О. Поняття поетичної мови / / Винокур Г.О. Вибрані роботи з російської мови. - М.: Вища школа, 1959 .- 420С.

  14. Вомперскій В.В. До характеристики стилю М. Ю. Лермонтова: стилістичні функції порівняння / / Російська мова в школі. - 1964. - № 5. - С.25-32.

  15. Галкіна-Федорук Є.М. Про експресивності та емоційності у мові / / Збірник статей з мовознавства. - М.: 1958. - С.103-124.

  16. Гордон М. Про Марину Цвєтаєву / / Срібний вік. Мемуари. - М.: Звістки, 1990. - С.624-634.

  17. Горшков А.І. Питання лінгвістичного аналізу тексту / / Русская речь. - 1976. - № 2. - С.93-102.

  18. Джілкібаев Б.М. Про функціональної значущості в контексті М. Цвєтаєвої / / Філологічний збірник.: Алма-Ата, 1971. - Вип.10. - С.218-225.

  19. Джілкібаев Б.М. Стилістична система і контекст автора / / Дослідження мовної майстерності письменників. - Алма-Ата, 1984. - С.110-124.

  20. Єрьоміна В.І. Образне порівняння в народній ліриці / / Поетика і стилістика російської літератури. Л.: Наука, 1971. - С.10-18.

  21. Єфімов А.І. Про вивчення мови художніх творів. - М.: Учпедгиз, 1952. - 144с.

  22. Єфімов А.І. Стилістика художньої мови. - М.: МГУ, 1961. - 519с.

  23. Жирмунський В.М. Теорія літератури. Поетика. Стилістика. - Л.: Наука, 1977. - 407С.

  24. Зубова Л.В. Поезія М Цвєтаєвої: лінгвістичний аспект. - Л.: Вид-во ЛДУ, 1989. - 262с.

  25. Зубова Л.В. Потенційні властивості мови в поезії М. Цвєтаєвої. - Л.: Вид-во ЛДУ, 1987. - 144с.

  26. Іконніков С.М. Вивчення теми "Порівняльний зворот" на факультативних заняттях / / Російська мова в школі. - 1959. - № 1. - С.59-66.

  27. Карцевський С.О. Порівняння / / Питання мовознавства. - 1976. - № 1. - С.107-112.

  28. Кисельова Л.А. Повні придаткові з порівняльними сполучниками в російській мові / / Учений. зап. Ленінг. ун-ту. - 1958. - Вип.38. - С.103-114.

  29. Кисельова Л.А. Конструкції із порівняльними сполучниками - члени простого речення / / Учений. зап. Ленінг. ун-ту. - 1959. - 227 Сер. філол., вип. 55. - С.129-140.

  30. Ковтунова І.І. Поетичний синтаксис. - М.: Просвещение, 1986. - 112с.

  31. Кочінова О.М. Про мовних засобах вираження порівнянь, метафор, епітетів / / Російська мова в школі. - 1872. - № 4. - С.58-65.

  32. Кудрова І.В. Версти, дали ... - М.: Сов. Росія, 1991. - 368с.

  33. Кучеренко І.К. Про типи підрядних речень, виражених за допомогою порівнянь / / Російська мова в школі. - 1961. - № 6. - С.35-38.

  34. Лотман Ю.М. Структурні властивості вірша на лексико-семантичному рівні / / Лотман Ю.М. Структура художнього тексту. - М.: Мистецтво, 1970. - С.203-219.

  35. Мальшакова М.Т. Порівняльний зворот із спілкою "як" / / Російська мова в школі. - 1953. - № 6. - С. 16-18.

  36. Некрасова Є.А. Граматична помилка чи поетичний прийом? / / Русская речь. - 1977. - № 1. - С.57-63.

  37. Некрасова Є.А. Порівняння / / Мовні процеси сучасної російської художньої літератури. - М.: Наука, 1977. - С.240-294.

  38. Некрасова Є.А. Бакіна М.А. Мовні процеси в сучасній російській поезії. - М.: Наука, 1982. - 312с.

  39. Орлов В. Роздоріжжя. - М.: Просвещение, 1976. - 181с.

  40. Орлова В.І. Фразеологічні звороти з порівняльними сполучниками / / Російська мова в школі. - 1966. - № 3. - С.83-90.

  41. Орлова В.І., Семенова Т.М. Червоний, як кров / / Русская речь. - 1976. - № 1. - С.71-76.

  42. Основин Г.А. Образність порівнянь / / Русская речь. - 1974. - № 1. - С.9-14.

  43. Павловський А.К. Кущ горобини: про поезію М. Цвєтаєвої. - Л.: Рад. письменник, 1989. - 262с.

  44. Панфілов А.К. Про словосполученнях типу "летіти стрілою" / / Питання культури мовлення. - М.: Наука, 1967. - Вип.8. - С.163-169.

  45. Платек Я. Непереможні ритми / / Платек Я. Вірте музиці. - М.: Сов. композитор, 1989. - С.133-188.

  46. Прияткіна А.Ф. Конструкція з союзом "як" у простому реченні сучасної російської мови / / Російська мова в школі. - 1957. - № 6. - С.47-52.

  47. Пугач С.А. Пожвавлення внутрішньої форми слова / / Русская речь. - 1978. - № 2. - С.52-55.

  48. Пухначев Ю.В. Простір М. Цвєтаєвої / / ПухначевЮ.В. Число і думка. - М.: Наука, 1981. - С.65-88.

  49. Ревзіна О.Г. Межі поетичного контексту / / Проблеми реалізації системи синтаксису - Перм.: Думка, 1981. - С.18-61.

  50. Ревзіна О.Г. З лінгвістичної поетики / / Проблеми структурної лінгвістики. - М.: Наука, 1983. - С.220-233.

  51. Ревзіна О.Г. Деякі особливості синтаксису поетичної мови М. І. Цвєтаєвої / / Лінгвістична семантика і семіотика. - Тарту, 1979. - № 2. - С.43-51.

  52. Рубайло А.Т. Художні засоби мови. - М.: Просвещение, 1961. - 122с.

  53. Російські письменники про літературну працю. Т.1. - Л.: Рад. письменник, 1954. - 759с.

  54. Саакянц А.А. Марина Цвєтаєва: сторінки життя і творчості. - М.: Сов. письменник, 1986. - 218с.

  55. Сазонов А.П. До питання про зв'язок категорій порівняння, вираженої синтаксичними засобами, з модальністю / / Учений. зап. Вінницького пед. ін-ту. Каф. рус. яз. і літ., 1962., Т.20 - С.16-20.

  56. Сазонов А.П. Складнопідрядне речення з підрядним порівняльним з союзом "точно" / / Учений. зап. Вінницького пед. ін-ту. Каф. рус. яз. і літ., 1962., Т.20 - С.21-39.

  57. Сазонов А.П. Союз "як якби" у російській мові / / Російська мова в школі. - 1962. - № 6. - С.8-10.

  58. Словник сучасної російської літературної мови. У 17 томах. - М-Л.: АН СРСР, 1951.

  59. Соколова Н.К., Філімонова Л.Ф. До питання про традиційний слововживанні у поетичному мовленні М. І. Цвєтаєвої / / Матеріали по російсько-слов'янському мовознавства. - Воронеж, 1973. - С.152-160.

  60. Тимофєєв Л.І. Нариси теорії та історії російського вірша. - М.: Госиздат, 1958. - 415с.

  61. Тимофєєв Л.І. Слово у вірші. - М.: Просвещение, 1982. - 422с.

  62. Томашевський Б.В. Порівняння. / / Томашевський Б.В. Стилістика. - Л.: Наука, 1983. - С.204-216.

  63. Туліна Т.А. Про способи експліцитного та імпліцитного вираження порівняння в російській мові. / / Філософсько-історичні науки. - 1973. - № 1. - С.51-62.

  64. Туліна Т.А. Про що ми порівнюємо? / / Русская речь. - 1974. - № 4. - С.81-84.

  65. Федоров А.І. Семантична основа образних засобів. - К.: Наука, 1970. - 90с.

  66. Федоров А.І. Образна мова. - К.: Наука, 1985. - 119 с.

  67. Формановская Н.І. Порівняльне значення і способи його вираження / / Формановская Н.І. Стилістика складного речення. - М.: Російська мова, 1978. - С.47-52.

  68. Ходова К.І. Орудний перетворення і порівняння / / Орудний відмінок у слов'янських мовах. - М.: Изд-во АН СРСР, 1958. - С.181-192.

  69. Цвєтаєва А.І. Спогади. - М.: Сов. письменник, 1966. - 680с.

  70. Цвєтаєва М.І. Зібрання творів у 7 томах. - М.: Елліс Лак, 1994.

  71. Черемісіна М.І. Про межі порівняльної фрази (тотожність фрази і варіювання її елементів) / / Проблеми стійкості та варіативності фразеологічних одиниць. - Тула, 1968. - С.148-157.

  72. Черемісіна М.І. Порівняльні фразеологізми російської мови / / Російську мову за кордоном. - 1967. - № 2. - С.72-77.

  73. Черемісіна М.І. Про функції займенників в додатковій частині модальних порівнянь / / Питання мови та літератури. - Новосибірськ, 1970. - Вип.4, 1971. - С.3-46.

  74. Черкасова Є.Т. Досвід лінгвістичної інтерпретації тропів / / Питання мовознавства. - 1968. - № 2. - С.28-38.

  75. Черкасова Є.Т. Про союзний і неспілкової вживанні слів типу "ніби" і т.п. / / Пам'яті академіка В. В. Виноградова. - М.: Наука, 1971. - С.225-229.

  76. Черкасова Є.Т. Спостереження над експресивної функцією в поетичній мові / / Розвиток сучасної російської мови. - М.: Вища школа, 1975. - С.141-151.

  77. Широкова Н.А. З історії союзних конструкцій, що виражають відносини порівняння. - К.: Вид. Казанського ун-ту, 1966. - 184с.

  78. Широкова Н.А. Типи синтаксичних конструкцій з порівняльним союзом у складі простого речення. - К.: Вид. Казанського ун-ту, 1960. - 154с.

  79. Широкова Н.А. Типи складнопідрядних, виражають відносини порівняння. - К.: Вид. Казанського ун-ту, 1963. - 56с.

  80. Широкова Н.А. Синтаксичні функції порівняльного обороту в сучасній російській мові / / Учений. зап. Казанського ун-ту, 1955. - Т.115. - Кн. 10. - С.167-168.

  81. Еренбург І. Поезія М. Цвєтаєвої / / Літературна Москва: збірник другий. - М.: Сов. Письменник, 1956. - С.60-84.

  82. Ефрон А.С. Сторінки спогадів. - М.: Сов. письменник, 1962. - 318с.


Додаток


Методичні можливості використання порівнянь в якості дидактичного матеріалу на уроках російської мови


Проведені дослідження в галузі вивчення особливостей використання порівнянь у творчості М. І. Цвєтаєвої показали різноманітність способів їх вираження, різнобічні тематичні зв'язки, багатство експресії та емоційності. Але разом з тим зібраний матеріал дозволяє говорити і про різноманіття різних синтаксичних конструкцій та морфологічних структур, що включають дане мовне явище, які можуть бути застосовані в якості дидактичного матеріалу у шкільному вивченні синтаксису і морфології.

По-перше, становлять інтерес різні номінативні конструкції, які можна використовувати у восьмому класі при вивченні теми "Прості односкладні пропозиції":

Звичайні чоловічі калоші, а із калош на тоненькій шийці, як на сірнику, величезні темні очі, на ниточках, як у жаби (9, т.4; 207)

-

Властивість цих очей - влада. Очі судді. Точні очі допиту. Допиту, значить - навіювання. (9, т.5; 180)

-

Рояль у самого вікна, точно безнадійно намагаючись в нього всім своїм слоновим неповоротом - вийти (9, т.5; 191)

Подібний дидактичний матеріал при вивченні номінативної конструкцій дозволить вчителю познайомити учнів і з авторською манерою оповіді М. І. Цвєтаєвої, звернути увагу на індивідуальні образні засоби (наприклад, окказіоналізм "неповорот"). Багата номінативними конструкціями і лірика М. І. Цвєтаєвої:

Мить туги і виклику,

Рух, як довгий крик,

І в хвилі туману сизого

Окинути легкий лик. (9, т.1; 241)

Широко представлені в ліриці і прозі М. І. Цвєтаєвої синтаксичні конструкції, які можна використовувати при вивченні теми "Складнопідрядне речення" в дев'ятому класі:

Він весь був розслаблений, весь засмучений, точно йшов не туди, куди сам хоче, а куди нога хоче ... (9, т.5; 95)

-

Ваші білі могилки поруч,

Ту ж пісню співають дзвони

Двом серцям, яких життя було

У зимовий день світло розквітлим садом. (9, т.1; 91)

При вивченні теми "Безсполучникові складні речення" можна використовувати синтаксичні конструкції з двокрапкою і тире, що часто зустрічаються у творчості М.І. Цвєтаєвої:

Ми на дачі: за лугом Ока сріблиться,

Серебрится, як новий клинок. (9, т.1; 116)

-

Як змій на стару дивиться шкіру -

Я молодість свою переросла. (9, т.2; 62)

Порівняння, що є головними членами простих речень, можуть бути залучені в якості дидактичного матеріалу при вивченні теми "Тире між підметом і присудком" у восьмому класі:

Розкриті очі у Мандельштама - зірки, з завитками вій, що доходять до брів. (9, т.4; 144)

-

День - плащ шірокошумний,

Ніч - оксамитова шуба. (9, т.1; 417)

Дуже багато у творчості М.І. Цвєтаєвої представлено конструкцій з однорідними членами, які також можуть бути використані в шкільному навчанні. Це однорідні визначення:

Розквітай, народ, -

Твердий, як скрижаль,

Жаркий, як гранат,

Чистий, як кришталь. (9, т.2; 362)

-

Хвіст, львіцин, великий, голий, сильний і живої як змій. (9, т.5; 32)

Однорідні доповнення:

У відповідь на привіт - зуби, Белей всіх цукрів і мармурів, в живій оправі подяки з посмішок. (9, т.5; 157)

Однорідні прості дієслівні присудки:

Це життя моя проспівала - пров -

Прогудів - як осінній прибій -

І проплакала сама над собою. (9, т.2; 317)

Інтерес представляють і конструкції з різними видами однорідних членів:

І думки, і слова розчинялися, губилися, розтікалися в усмішці, малиновою і широкої, як зоря. (9, т.4; 49)

При вивченні теми "Відокремлені причетні обороти" і "Відокремлені дієприслівникові обороти" в сьомому класі можуть використовуватися такі конструкції, широко представлені у творчості М.І. Цвєтаєвої:

Добре бути красивими, швидкими

І, багаттями дратуючи темряву,

Милуватися божевільними іскрами,

І як іскри згоріти - на льоту! (9, т.1; 72)

-

Ти лицар, ти сміливий, твій голос струмок,

З кручі прагне вниз. (9, т.1; 33)

Творчість М.І. Цвєтаєвої дає багатий матеріал і для вивчення тем "Причастя" і "Дієприслівник" у сьомому класі:

Нехай у жовтих жовтцю пагорок!

Нехай смів сніжинку пелюстка!

-Душе примхливої ​​дивно доріг

Як сон розтанув каток. (9, т.1; 65)

-

Ми обидва любимо, як діти,

Дратуючи, випробовуємо, граючи, ... (9, т.1; 58)

У шостому класі середньої школи при вивченні теми "Розряди прикметників" як дидактичного матеріалу можна використовувати відносні прикметники з порівняльним значенням, що зустрічаються у творчості М.І. Цвєтаєвої:

У цю секунду я ці очі побачила: не просто блакитні, а зовсім прозорі, чисті, льодисті, зовсім дитячі. (9, т.5; 168);

а також присвійні прикметники, що вживаються в переносному значенні і тому потрапляють в розряд якісних:

А очі в нього каре-жовті, вовчі. (9, т.4; 37)

-

Дівчина з козячими очима (9, т.4; 226)

Як вправ з розвитку мовлення та синонимике можна запропонувати для спостереження і зіставлення синонімічні даними прикметником конструкції з родовим порівняння:

Тут і няня, і Августа Іванівна, і Марія Василівна, з особою риби і дивним прізвищем Сумбулов. (9, т.5; 35)

Багато матеріалу у творчості М.І. Цвєтаєвої представлено для спостереження над порівняльної простий ступенем прикметників:

І сміх, пронизливий занози ... (9, т.1; 245)

-

Хіба що Нілу коротше

Було дві чорних коси. (9, т.2; 344)

При вивченні складних прикметників та іменників також можна використовувати в якості дидактичного матеріалу мовні явища з творчості М.І. Цвєтаєвої:

Він був сивобородий і седогрівий, як море ... (9, т.4; 220)

-

Очі у мене вогники-вуглинки (9, т.1; 33)

Безумовно, що найбільше число можливостей мовний матеріал, що використовується в даній роботі, дає для вивчення обставини з порівняльним значенням:

Я щаслива жити зразково і просто:

Як сонце - як маятник - як календар. (9, т.1; 449)

Але головне і основне застосування зібраного в роботі матеріалу - це використання його при вивченні власне порівнянь, їх функцій та особливостей вживання у художньому тексті. Однак не всі програми з російської мови враховують необхідність вивчення зображально-виражальних засобів мови. Програма, авторами якої є Т.А. Ладиженська, М.Т. Баранов, І.І. Кулібаба (5, 3) зовсім не стосується цього аспекту у вивченні рідної мови. Автори програми за стилістикою російської мови Л.М. Кузнєцова, І.А. Горшенєва, Л.С. Русанова одним із завдань роботи зі стилістики ставлять спостереження над такими образними засобами в художніх творах, як епітети, порівняння, метафори, з'ясування їх визначення, змісту (семантики) та граматичних особливостей освіти. (3; 112). В якості практичної роботи у восьмому класі пропонується аналіз образних засобів мови (тропів) у поезії та прозі російських письменників, досвід створення власних художніх текстів (поетичний етюд, розповідь, щоденникові записи та ін.). На дану роботу в програмі приділяється чотири навчальних години.

Програма курсу на вибір "Мова художньої літератури", призначеного для учнів старших класів, авторами якої є М.Ю. Максимов, Н.А. Ніколіна, знайомить учнів з естетичною функцією мови, з експресивними ресурсами російської фонетики, лексики та граматики, з основними прийомами використання мовних одиниць у художньому тексті. (4; 98). Головне завдання цього курсу - показати виразні можливості слова, особливості організації тексту як динамічної системи мовних засобів, розкрити основні принципи його аналізу. У розділі "Експресивні ресурси лексики та фразеології" планується вивчення поняття про стежці, типи тропів.

Програма "Вивчення поглибленого курсу російської мови у VIII - XI класах", пропонована Ю. С. Пічуговим, Г.К.Лідман-Орлової і Г. М. Пахновой, являє собою поглиблений варіант діючої програми з російської мови (5; 73-101 ). В одинадцятому класі дванадцять навчальних годин відводиться на вивчення зображально-виражальних засобів мови: епітета, порівняння, метафори, алегорії та ін У процесі даної роботи в учнів формуються вміння виробляти мовної розбір тексту, використовувати знання про текст і зображально-виражальних засобах мови при аналізі уривків з художніх творів.

Робота з вивчення зображально-виражальних засобів мови передбачається не в усіх підручниках і навчальних посібниках, призначених для середньої школи, але в деяких з них все ж приділяється належна увага цій проблемі. Так, навчальний посібник О. І. Горшкова "Російська словесність" допомагає учням вивчати літературний текст як словесне (мовне) твір, аналізувати твір словесності в єдності його змісту і способів мовного вираження цього змісту. У розділі "Засоби художньої зображальності" дається докладний спостереження над стежками, визначається поняття порівняння, його форми (порівняльні звороти із спілками "як", "немов", "що"; орудний порівняння, обороти з порівняльною ступенем прикметника, негативні і розгорнуті порівняння) (2; 114-117).

У навчальному посібнику Л.В. Шустова "Практична стилістика російської мови" для учнів гімназій, ліцеїв і шкіл гуманітарного профілю дається розширене уявлення про особливості лексичної стилістики. При розгляді лексичних образних засобів автором перераховуються основні форми вираження порівнянь у мові (порівняльний оборот, орудний порівняння, приєднувальні порівняння), але не дається поняття про експресивних функціях порівняння. (10; 52)

У навчальних посібниках І.Б. Голуб і Д.Е. Розенталь "Цікава стилістика" і "Російська мова для школярів п'ятих - дев'ятих класів" природі, формою і функціями порівнянь приділяється значна увага. (6; 79-82). Автори виділяють образотворчу, роз'яснювальну, експресивну функції порівнянь, докладно зупиняються на структурі порівняння (предмет, ознака і образ), показують різні форми вираження порівнянь у мові. Особливу увагу школярів звертається на пряму залежність художньої сили, виразності порівнянь від їх несподіванки, новизни. Наводяться і приклади невдалого використання порівнянь. Даний посібник більшою мірою орієнтована на вироблення в учнів практичних умінь використання в мовленні образних засобів мови.

Г.Я. Солганик в навчальних посібниках "Російська мова. 10-11 кл." та "Стилістика. 10-11 кл." особливу увагу звертає на відкриту, зриму образність порівнянь та інших зображально-виражальних засобів мови, більш детально зупиняючись на розгляді особливостей метафори, епітети, метонімії, алегорії та уособлення. (7; 58), (8; 58)

У даній роботі доцільно запропонувати урок словесності за темою "Порівняння" не матеріалі текстів М.І. Цвєтаєвої для учнів одинадцятих класів, які навчаються за програмою "Вивчення поглибленого курсу російської мови" (5; 73), так як даною програмою виділяються спеціальні години на вивчення порівнянь, що дозволяють вивчати порівняння в ліриці М.І. Цвєтаєвої паралельно з вивченням її творчості в курсі російської літератури ХХ століття.


Методичне обгрунтування уроку словесності

"Механізм порівняння"


I. Тема. Вивчення структури, функцій і особливостей вживання порівнянь в художніх текстах (на прикладі лірики М. І. Цвєтаєвої).

II. Варіанти мовного матеріалу, що використовується на уроці

  1. Порівняльні звороти з спілками

  • як: мундир як сніг, була - як сніг і ін

  • точно: ... зникаєте ви, точно палаци крижані;

  • немов: ... торкнулися ... повільно, немов без сил;

  • що: губки червоні - що троянди;

  • рівно: ... Степан - рівно грізний дуб.

  1. Порівняльні підрядні речення: Я рук не ламаю! Я тільки тягну їх - Без звуку! - Як дерево - махає - горобина ...

  2. Негативні порівняння: Не колесо громове - Поглядами перекинулися двоє.

  3. Порівняння, виражені орудний відмінком: вона сльозинкою тане ...

  4. Порівняння, виражені родовим відмінком: світліше сонця тронний зал.

  5. Прикметники з порівняльним значенням:

  • присвійні: оленячі очі і ін

  • відносні: скляні очі і ін

  • якісні: змеінодрагоценние очі і ін

  1. Повні порівняння: слова - важкі, як краплі.

  2. Неповні порівняння: була - як сніг.

  3. Прості порівняння: ... порозпихати нас як сиріт.

  4. Складні порівняння: Вірші ростуть, як зірки і як троянди.

III. Завдання уроку і відбір мовного матеріалу

1. Мета уроку: Навчити дітей читати текст, повноцінно сприймаючи його за рахунок уміння бачити та аналізувати авторські образні і виражальні засоби, в даному випадку - порівняння, що дають ключ до розуміння авторського бачення світу, почуттів, станів, до розгадки багатьох таємниць, закладених в підтексті.

2. Пізнавальні завдання уроку:

Виявити особливості функціонування порівнянь у художньому тексті, особливості їх структурної побудови та способи вираження в реченні. Поспостерігати над особливостями використання порівнянь у поезії М. І. Цвєтаєвої.

3. Які вміння та навички потрібно формувати на уроці.

На уроці формуються вміння виявляти досліджуваний мовний факт в художньому тексті і всебічно аналізувати його.

4. Робота з розвитку мовлення

Робота з орфоепії: рассурілі - рассор'лі.

Робота зі збагачення словникового запасу: підбір синонімів до порівнянь (мундир як сніг - білий мундир, з очима оленя - з оленячими очима); з'ясування лексичного значення слів "відплата", "пильнування", "здобути".

Удосконалюються навички виразного читання і створення усних висловлювань на лінгвістичну тему.

5.Воспітательние завдання уроку.

У виховні завдання уроку входить розвиток читацького інтересу, стимулюється поява інтересу до особистості і творчості поета М.І. Цвєтаєвої. У ході уроку в учнів виховується і інтерес до вивчення російської мови, увагу до слова, самостійність, працьовитість, розвиваються такі розумові операції як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація.

IV. Домашнє завдання, його цілеспрямованість і підготовленість на уроці

В якості домашнього завдання учням пропонується самостійна робота щодо всебічного аналізу порівнянь в контексті вірша М.І. Цвєтаєвої "Туга за батьківщиною! Давно ...", у допомогу учням даються орієнтовні питання (Див. конспект уроку. С.) Така робота дозволить учням, актуалізувавши всі знання й уміння, отримані на уроці, самостійно і творчо реалізувати свої знання на практиці , осмисливши і проаналізувавши досліджувані мовні явища.

V. Структура уроку, розподіл часу на кожен його етап

  1. Вступне слово вчителя

2 хв
  1. Спостереження над визначальною роллю порівнянь у вираженні ідеї вірші (виразне читання і аналіз вірша "Моїм віршам, написаним так рано ...")

5 хв
  1. Формулювання визначення поняття "порівняння"

1 хв.


  1. Повідомлення теми, постановка мети уроку.

1 хв.
  1. З'ясування елементів структури порівняння

2 хв
  1. З'ясування особливостей порівнянь неповної структури

3 хв.
  1. З'ясування особливостей порівнянь складної структури

3 хв.


  1. З'ясування співвідношення порівнянь з іншими виражальними засобами у художньому тексті

5 хв.
  1. З'ясування особливостей вираження порівнянь в реченні

18 хв.
  1. Підведення підсумків уроку

2 хв.
  1. Пояснення домашнього завдання

2 хв.

VI. Основні методи і прийоми, які використовуються на уроці

Провідним є метод спостереження, у ході уроку використовуються такі прийоми, як бесіда, виразне читання віршів і цитат і їх семантичний, синтаксичний, структурний та лінгво-стилістичний аналіз.

VII. Копія запису на дошці

Механізм порівняння.

Вивчення структури, функцій і особливостей вживання порівнянь у художньому тексті (на прикладі лірики М. І. Цвєтаєвої).

VIII. Копія запису в зошитах учнів

Механізм порівняння.

Вивчення структури, функцій і особливостей вживання порівнянь у художньому тексті (на прикладі лірики М. І. Цвєтаєвої).

Порівняння - це зіставлення одного предмета або явища з іншим для виявлення їх схожості.

Слова - важкі, як краплі.

Структура порівняння:

Предмет порівняння - те, що порівнюється ("слова").

Образ порівняння - те, з чим порівнюється ("краплі").

Ознака порівняння - те, на підставі чого порівнюються предмет і образ ("важкі").

Повні і неповні порівняння.

Прості і складні порівняння.

"Рас-стояння: версти, милі ..."

розставили, розсадили, розклеїли, розпаяний, розвели, рассурілі, рассор'лі, розшарувати, розселили, засмутили, розгубили, порозпихати, розбили.

(Учнями відзначаються також назви видів порівнянь у дидактичних матеріалах, які після уроку залишаться в їх розпорядженні).


Дидактичний матеріал до уроку


1. Моїм віршам, написаним так рано,

Що й не знала я, що я - поет,

Зривистим, як бризки з фонтану,

Як іскри з ракет,


Ввірвалися, як маленькі чорти,

У святилищі, де сон і фіміам,

Моїм віршам про юність і смерті,

-Нечитабельним віршам!


Розкиданих у пилу по магазинах,

Де їх ніхто не брав і не бере,

Моїм віршам, як дорогоцінним винам,

Настане свій час.

(Мої віршам, написаним так рано ...")


2 Що Вам Ромео і Джульєтта,

Пісня солов'я між темних хащ!

Один одному почули - без обітниці

Мундир як сніг і чорний плащ.

(Камерата)


Відплата за те, що найлютішим суддям

Була - як сніг, ...

("І не врятують ні станси, ін созвездья.")


3 ... з яких камінню додому

Брести з кошиком базарної

У будинок, і не знає, що - мій,

Як госпіталь або казарма.

("Туга за батьківщиною! Давно")


Вірші ростуть, як зірки і як троянди,

Як краса - непотрібна в сім'ї.

("Вірші ростуть, як зірки і як троянди")


І все дивиться - уважно - як дами -

Як жінці - у широкі очі.

("Той - чепуруном наполовину мертвим")


4 Рас-стояння: версти, милі ...

Нас рас-ставили, рас-садили,

Щоб тихо поводилися

По двох різних кінцях землі.

Рас-стояння: версти, дали ...

Нас розклеїли, розпаяний,

У дві руки розвели, розіп'явши,

І не знали, що це - сплав

Натхнень і сухожиль ...

Чи не посварили - посварили,

Роздвоїлася ...

стіна та рів.

Розселили нас як орлів-

Змовників: версти, дали ...

Не засмутили - розгубили.

За нетрями земних широт

Порозпихати нас як сиріт.

Який вже, ну який - березень?!

Розбили нас - як колоду карт!

("Рас-стояння: версти, милі ...")


5 Слава прабабусь важких,

Будиночки старої Москви,

З провулочків скромних

Всі зникаєте ви,

Точно палаци крижані

За помахом жезла.

"Хатки старої Москви")


Бліді ручки торкнулися рояля

Повільно, наче без сил.

("Приречена")


Губки червоні - що троянди:

Нині пашать, завтра в'януть, ...

("Маленька сігарера!")


І стоїть Степан - рівно грізний дуб,

Побілів Степан - аж до самих губ.

Захитався, захитався. - Ох, млосно!

Підтримайте, нехристи, - в очах темно!

("А над Волгою - зоря рум'яна")


6.Остолбеневші, як колода,

Залишок від алеї,

Мені всі - рівні, мені все - одно,

І, можливо, всього рівніші -

Рідніше колишнього - всього.

(Туга за батьківщиною! Давно ")


Я рук не ламаю!

Я тільки тягну їх

-Без звуку! -

Як дерево - махає-горобина

У розлуку,

Під слід журавлиному клину.

("Все крутіше, все крутіше")


7 Не заграви нишпорять, не вихор встає,

Не веселка пашить з небес, - то Петро

Пташенятам виробляє огляд.

("Орел і архангел! Господній грім!)


Не колесо громове -

Поглядами перекинулися двоє.

Чи не Вавилон зруйновано -

Силою переведаться душі.

Не ураган на Тихому-

Стрілами перекинулися скіфи.

("Не колесо громове")


8 Як сніжинку, що легко літає,

Як зірочка впала ковзаючи,

Береш рукою - вона сльозинкою тане,

І повернути легкість їй не можна.

(Помилка)


Над хвірткою, стогнав скрипкою,

Біля будинку, який порожній,

Самотній бузинової кущ.

(Бузина)


Стоїш. Очі сяють сталлю,

Не посміхається твій рот.

(Син)


Брилами - лобі

Лаври похвал.

(Розмова з генієм)


9 Світліше сонця тронний зал ...

(Книги в червоній палітурці)


Чи не людськи мила

Її дрімота.

Від ангела і від орла

У ній було щось.

("Ще один величезний помах")


З хижістю слідчого і сищика

Всі мої таємниці - сон перерив.

(Сон)


Найгіркішу - свічка моїх чувань - Георгій,

Кротчайший - з очима оленя - Георгій!

("Про всіма вітрами")


10 На колінах

Сніщу чи вибачення за

Сльози в твоїх очах

Оленячих.

("День згаслий")


Ніхто не бачив зміїної

У кутах - по краях-усмішки.

("А плакала я вже бабиній")


11 Туга за батьківщиною! Давно

Викрита морока!

Мені абсолютно все одно -

Де зовсім самотньою


Бути, з яких камінню додому

Брести з кошиком базарної

У будинок, і не знає, що - мій,

Як госпіталь або казарма.


Мені все одно, яких серед

Осіб нащетинюються полоненим

Левом, з якої середовища

Бути витісненої - неодмінно -


У себе, в едінолічье почуттів.

Камчатським ведмедем без крижини

Де не ужитися (і не тщусь!),

Де принижуватися - мені однаково.


Остовпілих, як колода,

Залишок від алеї,

Мені всі - рівні, мені все - одно,

І може бути, все рівніші -


Рідніше колишнє - всього.

Всі ознаки з мене, всі предмети,

Всі дати - як рукою зняло:

Душа, народжена - десь.


Всяк будинок мені чужий, кожен храм мені порожній,

І все - одно, і все - одно.

Але якщо по дорозі кущ

Встає, особливо - горобина ...

("Туга за батьківщиною! Давно)


Конспект уроку словесності "Механізм порівняння"


П: Один письменник сказав: "Цього літа я дізнався наново - на дотик, на смак, на запах - багато слів, що були до того часу хоч і відомими мені, але далекими і непережитого. Раніше вони викликали тільки один звичайний убогий образ. А ось тепер виявилося, що в кожному слові закладена безодня живих образів ". Сьогодні ми з вами подивимося, як, за допомогою яких засобів у художньому тексті звичайні, на перший погляд, слова народжують всілякі образи. І звернемося ми до М.І. Цвєтаєвої, так як в її творчості, як ні в якому іншому, кожне слово, кожне вірш наповнений яскравими, незвичайними, глибокими образами, дуже точно і виразно передають авторські думки, почуття, стану душі. Давайте прочитаємо її ранні вірш "Моїм віршам, написаним так рано" (Див. дидактичний матеріал, № 1 - далі ДМ).

Виразне читання вірша учнем.

П: Ви вже знайомилися з творчістю М.І. Цвєтаєвої на уроках літератури. Про які рисах своєї поезії каже поетеса в цьому вірші?

У: Про імпульсивності, стрімкості, яскравості.

П: А що у вірші наштовхнуло вас на цю думку?

У: Вірші порівнюються з бризками, іскрами, чортами.

П: В яких рядках виражена головна думка вірша?

У: "Моїм віршам, як дорогоцінним винам, настане своя черга".

П: Як ви бачите, майже вся суть вірша виражена через такі образні засоби, як порівняння. Так що ж таке порівняння, спробуйте сформулювати його визначення.

У: Порівняння - це зіставлення одного предмета або явища з іншим для виявлення їх схожості.

П: Давайте запишемо це визначення. Мета нашого сьогоднішнього уроку, який називається "Механізм порівняння", - з'ясувати, як "працює" (функціонує) порівняння в художньому тексті, розглянути структуру порівнянь, їх види і функції. У всіх у вас на столах є дидактичні матеріали з прикладами порівнянь з поезії М.І. Цвєтаєвої. Ми до них будемо звертатися в ході всього уроку, і ви будете позначати на них типи, види порівнянь. Ці матеріали залишаться у вас, і тому ми не будемо переписувати приклади в зошит.

Давайте подивимося, з чого складається порівняння. Візьмемо для прикладу рядок з вірша М.І. Цвєтаєвої "Очі співчутливою сусідки":

Слова - важкі, як краплі

З яких же структурних елементів складається те, що ми називаємо порівнянням?

У: У порівнянні є предмет, який порівнюється, другий предмет - з яким порівнюється, і ознака, за якою порівнюються предмети.

П: Правильно, давайте запишемо: предмет порівняння - те, що порівнюється ("слова"), образ порівняння - те, з чим порівнюється ("краплі") та ознаку порівняння - те, на підставі чого відбувається зіставлення ("важкі"). Такі порівняння, в яких є предмет, ознака і образ, ми будемо називати повними, але є і порівняння неповні, тобто ті, в яких відсутній один з елементів структури, найчастіше ознака. Давайте звернемося до порівнянь і спробуємо відновити пропущений що ознака:

Що вам Ромео і Джульєтта,

Пісня солов'я між темних хащ!

Один одному почули - без обітниці

Мундир як сніг і чорний плащ

("Камерата")


Відплата за те, що найлютішим суддям

Була - як сніг, ...

("І не врятують ні станси, ні созвездья")

У: Мундир порівнюється зі снігом за кольором. Це традиційне порівняння, що часто зустрічається.

П: Яке ще засіб створення виразності використовує М.І. Цвєтаєва в цьому чотиривірші?

У: Протиставлення: білий мундир протиставляється чорному плащу.

П: А як впливає порівняння на цей контраст?

У: Порівняння дозволяє М.І. Цвєтаєвої не називати у вірші прямо білий колір мундира і протиставлення як би приховано від нас, завуальовано порівнянням.

П: А чому тут порівняльний оборот не виділяється комами?

У: Тому що він виступає в реченні в ролі визначення.

П: Звернімося у такого прикладу.

У: У другому прикладі можливо кілька трактувань пропущеного ознаки. По-перше, чиста як сніг, тобто невинна, по-друге, білі, як сніг і протистоїть "найлютішим суддям" і всьому світу, як біле і чорне, по-третє, холодна, як сніг, тобто байдужа до якого- або суду над собою.

П: Як ми з вами переконалися, неповні порівняння, в яких відсутня ознака, можна сприймати по-різному, вони можуть включати в себе відразу кілька ознак, що значно розширює і поглиблює сенс порівняння.

Отже, ми з вами розглянули порівняння повні і неповні. За своєю структурою порівняння бувають ще прості і складні. У простих порівняннях присутня один предмет, один образ і одна ознака. У складних порівняннях може бути кілька будь-яких елементів, наприклад, кілька образів. Давайте розглянемо такі приклади і спробуємо з'ясувати, для чого поетеса використовує відразу кілька образів у одному порівнянні:

.... З яких камінню додому

Брести з кошиком базарної

У будинок, і не знає, що - мій,

Як госпіталь або казарма.

("Туга за батьківщиною! Давно")


Вірші ростуть, як зірки і як троянди,

Як краса - непотрібна в сім'ї.

("Вірші ростуть, як зірки і як троянди")


І все дивиться - уважно - як дами -

Як жінці - у широкі очі.

("Той - чепуруном наполовину мертвим")

У: У першому випадку образи порівняння виступають як синоніми, це доводить і з'єднує їх союз "або", вони однаково точно характеризують авторську думку про самотність і чужості всьому. М.І. Цвєтаєва використовує відразу два образи в цьому порівнянні для більшої виразності і яскравості.

У: У другому прикладі образи порівняння не можна назвати синонімами, вони самі як би порівнюються між собою.

П: Правильно, це прийом, який називається "порівняння в порівнянні", тут розпускається квітка уподібнюється розгорається зірку, і навпаки. Розглянемо третій приклад.

У: У цьому порівнянні другий образ як би уточнює перший. Створюється враження, що поетеса тут підшукує більш точне слово, щоб якомога точніше і яскравіше передати зміст.

П: Так, це підтверджується і словами самої М.І. Цвєтаєвої, сказаними нею в есе "Поет і час": "Я річ остаточно розумію тільки через слово (власне). Слово для поета цілком самостійна одиниця цінності. Шукаючи слова, поет шукає сенсу".

П: Ви, напевно, вже звернули увагу на велику кількість тире у віршах М.І. Цвєтаєвої і, зокрема, в останньому прикладі. Давайте виключимо тире з порівняння і подивимося, що зміниться в цьому випадку. Прочитаємо:

У: І все дивиться уважно, як дамі,

Як жінці, в широкі очі.

П: Що "пішло" з порівняння з виключенням тирі?

У: Воно стало менш виразним, змінився і ритм. Образи порівнянь вимовляються тепер не з видільної, а з перечіслітельной інтонацією, зникли паузи і логічний наголос змістився у кінець фрази.

П: Все вірно, таким чином, можна зробити висновок, що яскравість, виразність порівнянь залежать і від ритму вірша, і від його синтаксичних особливостей. Більш того, від синтаксичних засобів організації мовлення, особливих пауз часом прямо залежить і сенс порівняння. Доведіть мені це на прикладі такого порівняння:

Ходить завіса - як - груди.

(Порівняння записується на дошці)

У: Тире розбивають рядок на три частини і як би відновлюють ритм дихання.

П: Прочитайте це порівняння з такою інтонацією, щоб зміст порівняння підтверджувався його ритмом.

У: ...

П: Порівняння в художньому тексті завжди виступає в гармонії з іншими подібними засобами і використовується автором як правило не для прикраси промови, а для більш яскравого вираження ідеї. У цьому ми переконаємося, прочитавши вірш "Рас-стояння: версти, милі ..."

У: Виразне читання вірша учнем (ДМ № 4)

П: Яка тема цього вірша?

У: Це вірш про розлуку двох близьких людей ...

П: Слова якої частини мови весь час підкреслюють у вірші цю думку про роз'єднання, роз'єднаності?

У: Дієслова.

П: Давайте випишемо ряд цих дієслів.

У: розставили, розсадили, розклеїли, розпаяний, розвели, рассурілі, рассор'лі, розшарувати, розселили, засмутили, розгубили, порозпихати, розбили.

П: Яке загальне значення об'єднує всі ці дієслова?

У: Значення роз'єднання.

П: Яка частина слова, загальна у всіх цих дієслів, наділяє їх цим значенням?

У: Приставка рас-(раз-)

П: Як значення цієї приставки актуалізується у вірші, чому ми розуміємо, що вона несе в собі головну думку вірша?

У: Вона відокремлена від деяких слів графічно: рас-стояння, рас-ставили, рас-садили.

П: Навіщо потрібно автору таке навмисне спотворення написання слів?

У: Вони передають загальну ідею розірваності, роз'єднаності людських доль.

П: Ми з вами сказали, що за допомогою дієслів загальної семантики роз'єднання передається думка про розлуку. А яку роль у вірші грають повтори іменників?

У: У вірші тричі повторюються, кілька видозмінюючись, рядка "Рас-стояння: версти, дали", це лейтмотив вірша, що виражає нескінченність роз'єднуючого людей простору.

П: А чим ще підтверджується думка про те, що відстань це нескінченно далеке?

У: Рядки "Щоб тихо поводилися по двох різних кінцях землі" і "по трущобах земних широт порозпихати нас як сиріт" говорять про те, що розлука відчувається люблячими людьми як розділяє їх простір величиною у всю землю. Тут використовується прийом гіперболи.

П: А тепер повернемося до порівнянь. Яку роль вони виконують у цьому вірші?

У: Вони підпорядковані загальній ідеї вірша.

П: Зверніть увагу на образи порівнянь, як можна їх охарактеризувати?

У: Образи в цих порівняннях, з одного боку, полярні і несхожі один на одного: орли - сильні і вільні, викликають повагу і захоплення, а сироти - жалість і співчуття. Але з іншого боку, обидва ці образи виражають ідею самотності.

П: А тепер давайте звернемо увагу на те, за допомогою яких союзів порівняльний обіг включається в речення. Звернімося до наступних прикладів:

Слава прабабусь важких,

Будиночки старої Москви,

З провулочків скромних

Всі зникаєте ви,

Точно палаци крижані

За помахом жезла.

"Хатки старої Москви")


Бліді ручки торкнулися рояля

Повільно, точно без сил.

("Приречена")


Губки червоні - що троянди:

Нині пашать, завтра в'януть, ...

("Маленька сігарера!")


І стоїть Степан - рівно грізний дуб,

Побілів Степан - аж до самих губ.

Захитався, захитався. - Ох, млосно!

Підтримайте, нехристи, - в очах темно!

("А над Волгою - зоря рум'яна")

У: Порівняльні обороти приєднуються в реченні за допомогою союзів "як", "точно", "немов", "рівно", "що".

П: У чому особливість союзів "що", "рівно", в яких творах вони найчастіше використовуються?

У: Ці союзи передають особливості народно-поетичної мови і частіше використовуються у фольклорі.

П: Які ще риси народно-поетичної мови ви помітили у порівняннях із спілками "що", "рівно"?

У: Характерні для фольклору слова з зменшувальними суфіксами (губки - суфікс-к-), простонародне прислівник "нині", сам образ порівняння ("рівно грізний дуб"), що бере початок з билин і сказань, а також повтор імені "Степан", простонародна і застаріла лексика (томно, нехристи, очі, темно).

П: Яка функція порівняння в останньому з прикладів?

У: Порівняння більш яскраво передає зовнішній образ зображуваного людини.

П: Тобто образотворча функція. А порівняння "губки червоні - що троянди", по-вашому, також несе в собі функції зображення?

У: На перший погляд так: порівняння губ з трояндами за кольором досить традиційно. Але у вірші дається своєрідне роз'яснення ознаки порівняння: "нині пашать, завтра в'януть". І тоді стає ясно, що тут мається на увазі не тільки колір губ, але і недовговічність, крихкість їх краси.

П: Тобто тут здійснюється зображально-виразна функція порівняння. Багатьом порівнянь також властива роз'яснювальна функція. Знайдіть таке порівняння серед прикладів.

У: Бліді ручки торкнулися рояля

Повільно, наче без сил.

Тут порівняння пояснює поведінку людини.

П: Порівняйте наступні два приклади. Чим вони схожі і чим різняться між собою, якщо міркувати про висловлення порівняння в реченні:

Остовпілих, як колода,

Залишок від алеї,

Мені всі - рівні, мені все - одно,

І, можливо, всього рівніші -

Рідніше колишнього - всього.

(Туга за батьківщиною! Давно ")


Я рук не ламаю!

Я тільки тягну їх

-Без звуку! -

Як дерево - махає-горобина

У розлуку,

Під слід журавлиному клину.

("Все крутіше, все крутіше")

У: У першому прикладі порівняння вживається в реченні у формі порівняльного обороту, у другому прикладі порівняння являє собою підрядне речення у складі складнопідрядного. Спільне в цих двох прикладів те, що в обох випадках порівняльний оборот і порівняльне підрядне речення приєднуються союзом "як".

П: Придаткові пропозиції зі значенням порівняння, як і порівняльні звороти, приєднуються в реченні за допомогою союзів "як", "немов", "точно", "ніби".

А тепер давайте розглянемо особливий тип порівнянь. Прочитайте наступний приклад і скажіть, в чому його особливість:

Чи не заграви нишпорять, не вихор встає,

Не веселка пашить з небес, - то Петро

Пташенятам виробляє огляд.

("Орел і архангел! Господній грім!)

У: Це порівняння негативне. Такі порівняння частіше зустрічаються у фольклорі.

П: Перша частина подібних порівнянь є образ, який подається з запереченням. Автор ніби попереджає, що не про те, про що він зараз говорить, буде йти мова у подальшому, а про щось інше. Заперечення варто при образі, а потім йде затвердження самого предмета. Такі порівняння створюють особливу виразність, так як, як ви правильно зазначили, це типова форма порівняння для російського фольклору, російської народної пісні. На цьому принципі у М.І. Цвєтаєвої може будуватися весь вірш. Давайте прочитаємо вірш "Не колесо громове":

Не колесо громове -

Поглядами перекинулися двоє.

Чи не Вавилон зруйновано -

Силою переведаться душі.

Не ураган на Тихому-

Стрілами перекинулися скіфи.

П: Порівняння можуть виражатися в тексті та іншими способами. Звернімося до наступних прикладів і подивимося, в чому особливості даних порівнянь:

Коли сніжинку, що легко літає,

Як зірочка впала ковзаючи,

Береш рукою - вона сльозинкою тане,

І повернути легкість їй не можна.

(Помилка)


Над хвірткою, стогнав скрипкою,

Біля будинку, який порожній,

Самотній бузинової кущ.

(Бузина)


Стоїш. Очі сяють сталлю,

Не посміхається твій рот.

(Син)


Брилами - лобі

Лаври похвал.

(Розмова з генієм)

У: Більшість цих порівнянь виражені іменниками в орудному відмінку.

П: Орудний порівняння синонімічний звичайному порівняльному обороту. Частіше він вживається при дієсловах. Дієслова з яким значенням вам зустрілися в цих порівняннях?

У: Дієслова, що позначають рух, дія, звуки, стан.

П: Наведіть свої приклади порівнянь, виражених іменником в орудному відмінку з дієсловами різного значення.

У: Зігнутися дугою, мчати стрілою.

У: Співати солов'єм.

У: Горіти вогнем

П: У ліриці М.І. Цвєтаєвої дуже часто використовуються безглагольних конструкції, в яких такі засоби зв'язку, як спілки і союзні слова замінюються тире. У поетичний системі М.І. Цвєтаєвої тире багатофункціональне і може стояти між будь-якими виділяються за змістом та інтонації членами речення. Її лірика завжди вимагає роботи думки. Яка, приміром, думка останнього з числа наведених прикладів порівняння?

У: Похвали, марнується на адресу поета його шанувальниками символічно уподібнені лавровому вінку, але від цього вінка лобі поета важко, як від кам'яних брил.

П: Таке словесне марнотратство не для М.І. Цвєтаєвої, її вірші - це думки вголос, дуже стислі, лаконічні й точні.

А тепер давайте звернемося до наступного вигляду порівнянь, виражених іменником у родовому відмінку:

Світліше сонця тронний зал ...

(Книги в червоній палітурці)


Чи не людськи мила

Її дрімота.

Від ангела і від орла

У ній було щось.

("Ще один величезний помах")


З хижістю слідчого і сищика

Всі мої таємниці - сон перерив.

(Сон)


Найгіркішу - свічка моїх чувань - Георгій,

Кротчайший - з очима оленя - Георгій!

("Про всіма вітрами")

П: Всі ці порівняння виступають у реченні у формі непрямого доповнення, вираженого іменником у родовому відмінку. У чому відмінність цих порівнянь у вживанні в реченні?

У: Це порівняння з прикметником у порівняльному ступені, порівняння з прийменником "від", з приводом "з", порівняння у формі словосполучення: іменник в орудному відмінку + іменник у родовому відмінку.

П: Як ви бачите, порівняння в родовому відмінку мають різноманітні способи включення в текст. Підберіть синоніми до останнього у числі наведених прикладів, щоб порівняння виражалося присвійним прикметником.

У: З оленячими очима.

П: Подібні порівняння також нерідко використовуються в художньому мовленні:

На колінах

Сніщу чи вибачення за

Сльози в твоїх очах

Оленячих.

("День згаслий")


Ніхто не бачив зміїної

У кутах - по краях-усмішки.

("А плакала я вже бабиній")

П: У чому проблема з визначенням розряду подібних прикметників з порівняльним значенням?

У: Ці присвійні прикметники не позначають приналежність предметів тваринам, а набувають якісне значення, так як вживаються в переносному сенсі.

П: Наведіть приклади відносних прикметників з порівняльним значенням.

У: воскове обличчя, скляні очі, гачкуватий ніс.

П: У прозі і в ліриці М.І. Цвєтаєвої використовуються і якісні прикметники з порівняльним значенням індивідуально-авторського походження, тобто придумані самою поетесою. Наприклад:

Величезні змеінодрагоценние очі.

Спробуйте сформулювати, що означає це прикметник, який тут образ порівняння?

У: Прикметник "змеінодрагоценний" характеризує ока одночасно за формою, кольором і блиску, очі порівнюються з очима змії та дорогоцінним камінням.

П: Який спосіб утворення цього прикметника?

У: Прикметник "змеінодрагоценний" утворено шляхом складання основ прикметників "зміїний" і "коштовний".

П: Як ви вже помітили, в багатьох порівняннях М.І. Цвєтаєвої використовується застаріла лексика. Наведіть приклади таких слів і поясніть їх лексичне значення.

У: Відплата - оплата, кара за злочин, за зло.

У: здобути - придбати, знайти.

У: Пильнування ("свічка моїх чувань"), пильнувати - не спати, а в переносному сенсі - невпинно стежити за ким-небудь.

П: Скажіть, з якою метою М.І. Цвєтаєва насичує деякі свої вірші подібної лексикою?

У: Щоб додати мови більш піднесений, більш емоційний відтінок.

У: Щоб підкреслити особливу важливість і значущість сказаного.

П: Давайте підіб'ємо підсумки нашими спостереженнями. З якими порівняннями ми познайомилися на уроці?

У: Порівняння бувають повні і неповні, прості і складні. У пропозиції порівняння можуть виступати в якості порівняльного обороту, порівняльного підрядного речення, порівняння може бути непрямим доповненням, вираженим іменником в орудному або родовому відмінку, а також прикметником.

П: Які функції виконує порівняння в художньому тексті?

У: Порівняння може виконувати образотворчу, роз'яснювальну, виразну функції, воно завжди співвідноситься з іншими виражальними засобами твори і підпорядковане вираженню головної думки автора.

П: Я вам пропоную будинку самостійно попрацювати з віршем М.І. Цвєтаєвої "Туга за батьківщиною" (ДМ № 11). Вам потрібно знайти в тексті вірша порівняння і всебічно охарактеризувати їх. Роботу ви повинні виконати письмово, спираючись на наступні питання:

  1. Яке порівняння за структурою (просте - складне, повне - неповне)

  2. Як виражено порівняння в реченні?

  3. Як співвідносяться порівняння в тексті вірша один з одним і з іншими виражальними засобами?

  4. Які функції порівняння виконують у даному художньому тексті?


Бібліографія


  1. Голуб І.Б., Розенталь Д.Е. Цікава стилістика. -М.: Освіта, 1988. - 207 с.

  2. Горшков А.І. Російська словесність: Учеб. посібник для учнів 10-11 кл. -М.: Освіта, 1996. -336 С.

  3. Кузнєцова Л.М., Горшенєва І.А., Русанова Л.С. Стилістика російської мови: Програма для VIII-XI класів гімназій, ліцеїв, коледжів / / Російська мова в школі. - 1994. - № 1. - С.110-115.

  4. Максимов Л.Ю., Ніколіна Н.А. Програма курсу "Мова художньої літератури" / / Російська мова в школі. - 1991. - № 4. - С.98-101.

  5. Програми для загальноосвітніх установ. Російська мова. - М.: Просвещение, 1994. - 106 с.

  6. Розенталь Д.Е., Голуб І.Б., Кохтев М.М. Російська мова для школярів 5-9 класів. - М.: Дрофа, 1995. - 400 с.

  7. Солганик Г.Я. Російська мова. 10-11 класи. -М.: Дрофа, 1995. - 272с.

  8. Солганик Г.Я. Стилістика. 10-11 класи. - М.: Дрофа, 1996. - 272 с.

  9. Цвєтаєва М.І. Зібрання творів у 7 томах. - М.: Елліс Лак, 1994.

  10. Шустова Л.В. Практична стилістика російської мови. - М.: Нова школа, 1994. - 67 с.

Деякі прозові порівняння безпосередньо співвідносяться з образів з ліричними і навпаки. Зіставивши, приміром, два наступних порівняння, ми переконаємося в ідентичності образів і предметів порівняння, що свідчить про їх стійкості в поетиці Цвєтаєвої:

не говорила вона в "Мусагет" ніколи, хіба що - "так", втім, як раз не "так", а "ні", і це "ні" звучало так само вагомо, як перша крапля дощу перед грозою. (70, т.4; 228)

-


Слова - важкі, як краплі. (70, т.1; 526)

У прозі М. І. Цвєтаєвої порівняння, що характеризують різні звуки, можна умовно розділити на 3 групи:

- Порівняння, що показують інтонацію звуків, їх вираження, наприклад:

До цього дня чую своє наполегливе і нудне, всім і кожному "Давай помріємо!" Під марення, кашель і задихання матері, під гули і скрипи сотрясаемое від'їздом будинку - завзяте - сомнабулічному - і диктаторське, і злиденне: "Давай помріємо!" (70 , т.5; 86);

- Порівняння, що показують сам характер звуків, їх специфіку, наприклад:

... гра була не тільки жалюгідна, але - слізна, з струмками дрібних брудних сліз і нудним комариним: і-і, і-і, і-і ... (70, т.5; 12).

- Порівняння, що показують сприйняття певного звуку людиною, враження, яке цей звук виробляє, наприклад:

Всі ж разом, коли доходило до вуха, різало його, як бритвою (мочку). (70, т.5; 12);

У цій групі зустрічаються і порівняння, що володіють цілим внутрішнім сюжетом, який збільшує їх емоційну сферу, наприклад:

Якщо б Орфей не зійшов в Аїд

Сам, а послав би голос

Свій, тільки голос послав у пітьму,

Сам біля порога зайвим

Вставши, - Еврідіка би по ньому

Як по канату вийшла ... (70, т2; 324)

Також надзвичайною експресією володіють порівняння, в яких відбувається поєднання сучасного і архаїчного значень слів, наприклад:

Пушкін, Пушкін, Пушкін - ім'я

Благородне - як лайка

Майданну - папуги. (70, т2; 238)

Якщо в сучасній російській мові слова "лайка" в значенні "битва" і "лайка" в значенні "лайка" втратили семантичну зв'язок, то тут цей зв'язок явно відновлюється. У "Словнику сучасної російської літературної мови" в якості основного значення слова "лайка" вказуються "образливі лайливі слова, сварка, лайка", але наводиться і друге, застаріле значення цього слова: "в поетичній та образної мови - війна", (58, т1; 605-606). М. І. Цвєтаєва засуджує використання імені Пушкіна як охоронного символу традиційності в поезії, вказуючи на бунтарський характер його творчості. Слово "лайка" у вірші стоїть на сильному строфічної перенесення. Синтаксичний лад цих рядків припускає членування, при якому виділяються дві структурно паралельні і протилежні за змістом синтагми: "ім'я шляхетне" (В.п.) і "лайка майданну". Слово "лайка" в позиції переносу виступає одночасно в двох значеннях, високому і зниженому. Архаїчне значення слова представлено як що означає справжній сенс явища, на противагу традиційному змістом, відповідному сучасного значенням.

1.3. Також, серед абстрактних понять багато порівнянь, предметом яких є вираз різних емоцій і почуттів. Наприклад, таке відчуття, як любов:

Любов - ще древніший:

Стара, як хвощ, стара, як змій,

Старій лівонських янтарів,

Всіх прівіденскіх кораблів

Старій! - Каменів, древніший - морів. (70, т2; 366)

Порівняння зовсім несподіване, так як любов - святе для героїні почуття - описується не як щось піднесене, а, навпаки, сприймається як щось дуже старе і тому невід'ємне від людини. "Старість" любові підкреслює її вічність. М.І. Цвєтаєва дивиться на любов з незвичного боку, як на неминуче і нескінченне почуття, яке завжди було і завжди буде.

Часом любов виступає у М. І. Цвєтаєвої як якесь верховне божество, яке управляє людиною:

Коли ж до твоїх пророчим кучерям

Сама любов прінікнет червоним вугіллям ... (70, т1; 463)

І в той же час це почуття так трепетно ​​і ранимі, що часом воно викликає дбайливе, чуйне і ніжне ставлення до себе.

В Орлиному гуркоті

- Про дзьоб! Про кров! -

Ягня крихітний

Повис - Любов ... (70, т.2; 30)

І, як це часто у М. І. Цвєтаєвої, поруч з любов'ю знаходиться біль:

Біль як нота

Висящейся ... Поверх любові

Висящейся ... (70, т.2; 208)

Поетеса висловлюється дуже точно, тому що порівняння зі звуком, з однією нотою, підкреслює гостроту і пронизливість душевного болю, її пронизує самотність. Воно чується і в порівнянні, предметом якого є сміх:

І сміх мій - ревнощі всіх сердець! -

Як прокажених бубенец -

Гримить тобі. (70, т.1; 528)

Порівняння

З посмішкою, блиснувши, світить, як ножик (70, т.1; 557) як не можна більш точно передає одномоментність дії, його динаміку і швидкість.

У цій підгрупі зустрічаються і такі порівняння, предметом яких є відчай, сум, образа, горе, самотність, розчарування, нудьга, радість, щастя, волненье:

У гаю обідонька

Плаче Рябінушка. (70, т.2; 60)

-

Нічого, нічого, крім самої мертвої, холодна як лід і білою як сніг нудьги, я за все моє дитинство в церкві не відчула. (70, т.5; 48).

-

Живий і здоровий!

Голосніше громів -

Як сокирою -

Радість. (70, т.2; 45)

Часто М. І. Цвєтаєва зіштовхує в порівнянні і його контексті одразу кілька однокореневих або однакових слів, що робить порівняння більш виразним, що впливає на емоції та почуття.

"На сумні галявини ллє сумний світ вона ...". О, Господи, як сумно, як двічі сумно, як безвихідно, безнадійно сумно, як назавжди припечатав - сумом, точно Пушкін цим повторенням печаль перед місяцем як печаттю до галявини припечатав (70, т.5; 79).

-

... Їм -

Сльози лити! Як солодко вилитися

Горю - зливою проливним! (70, т.2; 323)

В останньому прикладі вибудовується цілий ланцюжок однокореневих слів з різними відтінками значення. М. І. Цвєтаєва збирає воєдино їхні прямі, переносні і фразеологически пов'язані значення, тим самим не тільки семантично збагачуючи кожне слово, а й підкреслюючи основну думку висловлювання: лити сльози.

Дуже образне і гарне у цій підгрупі порівняння плачу:

Про Муза плачу, вродливіша з Муз!

О ти, очманіле виплодок ночі білої!

Ти чорну насилає заметіль на Русь,

І крики твої втикаються в нас, як стріли. (70, т.1; 303)

Поетеса як завжди несподівано висловлює свої почуття. І якщо любов постає у М. І. Цвєтаєвої в образі вічної і мудрої бабусі, то плач, навпаки, втрачає всю свою буденність і звеличується, приймаючи образ страждаючої, чорної, але прекрасної Музи.

У цю ж підгрупу доцільно віднести порівняння, які зосереджені на описі душі і серця людини. Цікавим тут є те, що в якості образу для таких порівнянь у поетеси виникають асоціації з різними приміщеннями. Область душі і серця, внутрішній світ людини як би приймають реальні земні обриси завдяки їх здатності вміщати в себе безліч не тільки емоцій, але і людей, дорогих і улюблених:

Душі у нас - зали для рідкісних гостей. (70, т.1; 93)

-

У цій сумній душі ти блукав, як у незамкненому будинку ...

(70, т.1; 85)

-

Тісні келейкі - наші серця (70, т.1; 93)

Судячи з цих прикладів, можна припустити, що в поетичній творчості М. І. Цвєтаєвої вибудовується опозиція: душа - серце. Душа в сприйнятті поетеси здатна вміщати в себе багатьох людей, вона відкрита світу, як "незачинений дім", прагне назустріч людям, але при всьому тому залишається самотньою ("зали для рідкісних гостей"). Серце ж призначено для єдиної людини - коханого ("тісні келейкі"), що його одного достатньо, щоб заповнити всі сердечне простір.

Порівняння, що характеризують душу чи серце людини в ліриці спрямовані насамперед у внутрішній світ, почуття і переживання самої ліричної героїні, а в прозовому тексті подібні порівняння характеризують інших героїв:

Безпремінно бити будуть. Або щипати з вивертом. Або навіть шпильки гарувати. Тому що душа у них сама зміїна. (70, т.5; 182).


1.4. Дуже часто в ліриці М. І. Цвєтаєвої предметом порівняння стають самі вірші. Образами їх порівняння виступають самі різні поняття.

Щось прекрасне:

Вірші ростуть як зірки і як троянди,

Як краса - непотрібна в сім'ї. (70, т.1; 418),

прозовий:

- Не потрібен твій вірш -

Як бабусин сон.

- Докучаючи твій вірш -

Як дідусів зітхання. (70, т.1; 298)

Є і порівняння віршів з людьми, причому з людьми шляхетними, рішучими, сміливими. Адже вірші - це найсвятіше, близьке, дороге і цінне для поета:

Вірші мої - як добровольці -

До тебе стікалися під шатро. (70, т.2; 54)

Будь-який поет завжди дуже ревно і пристрасно відноситься до своїх віршів. Для М. І. Цвєтаєвої вони просто священні. Вони самоцінні, і ця істина так непорушна для неї, що поет може сказати:

Моїм віршам, як дорогоцінним винам,

Настане свій час. (70, т.1; 178)

І це майже не залежить від поета, тому що вірші у М. І. Цвєтаєвої володіють повною самостійністю, вони виникають самі, коли захочуть і як захочуть, спонтанно і безпосередньо:

Моїм віршам, написаним так рано,

Що й не знала я, що я - поет,

Зривистим, як бризки з фонтану,

Як іскри з ракет,

Ввірвалися, як маленькі чорти

У святилищі, де сон і фіміам ... (70, т.1; 178)

І, водночас, вірші - це таємниця, щось тривожне і хвилююче серце, що виникає з непізнаного і йде прямо в душу:

Як на кожен вірш -

Що на таємний свист -

Зупиняюся,

Насторожують. (70, т.2; 257)

У прозі М. І. Цвєтаєвої порівняння, предметом яких є вірші, лірика, зустрічаються значно рідше. Образ таких порівнянь набуває ширшого значення і висловлює більшою мірою важливість і значимість Поезії в житті людини і в світі:

І яке щастя, що все це було не наука, а Лірика, - то чого завжди мало, двічі - мало: як мало голодному всього в світі хліба, і в світі мало - як радію. (70, т.5; 14).


§ 2. Порівняння, що дають портретні характеристики людини.


Подібні порівняння описують героя з різних сторін і тому також поділяються на підгрупи.

2.1. Порівняння, що характеризують цілком зовнішній образ:

Всі дитя як ніби статуетка

Давніх років. (70, т.1; 49)

-

... піднялася з тераси і коричневим хмарою на нас спустилася молода жінка ... (70, т.5; 145).

-

Схилився, королівськи простий. (70, т.1; 206)

Остання порівняння цікаве тим, що "простий" тут не стільки ознака, спочатку властивий образу, скільки існуючий всупереч йому: не "простий, як король", а - "король, але простий".

У прозі цілком зовнішній вигляд героя малюється часто через кілька ємних і навіть перебільшені деталей, що дозволяють судити про зовнішній враження від людини, наприклад:

Звичайні чоловічі калоші, а із калош на тоненькій шийці, як на сірнику, величезні темні очі, на ниточках, як у жаби. (70, т.4; 207)

Дуже численні порівняння, що описують стан людини:

... у дев'яносто років прямей стовбура. (70, т.5; 110).

-

... Вільний і слизький

Стан як шовковий лускатий хлист. (70, т.1; 242),

І його красу:

Закутаного в плащ - прекрасного, як сон -

Я бачу юнака. (70, т.1; 435)

-

- Тепер ви гарні, як янголята! (70, т.5; 144).

Серед цього типу порівнянь особливо багато таких, образ і зміст яких підкреслюються стильової експресивністю:

Руки - схрещені.

Рот - нім.

Брови зсунувши - Наполеон! -

Ти споглядаєш - Кремль. (70, т.1; 264)

У цьому порівнянні дитина, його поза, погляд підносяться до рівня героя, великої особистості - Наполеона. І ця піднесеність і урочистість підкреслюються високою лексикою ("ньому", "споглядаєш") і навіть ритмом - чітким, суворим, маршовим.

А ось порівняння з протилежного спрямованістю:

У всій девчoнке - ні кровиночки. . .

Вся, як косиночку, біла. (70, т.1; 470)

Тут і саме порівняння і контекст - стилізація під російський народний фольклор (зменшувально - пестливі суфікси, слово "ні кровиночки", порівняння з косинкою). Порівняння такого роду більш детально будуть розглянуті нижче (4гл.).

2.2. Порівняння, предметом яких є частини телачеловека. Наприклад, руки:

Рука як сувій випала,

Розкриті і слабка. . . (70, т.2; 80)

А наступне порівняння цікаво своїй автобіографічній основою:

Рука на сонце - як мрець сповитий. (70, т.1; 536)

Образ в ньому виникає завдяки асоціації М. А. Волошина, описаної М. І. Цвєтаєвої у нарисі "Живе про живе" (70, т.4; 194): "Чому ви даєте руку так, точно підкидаєте мертве немовля ... - Без всякого потиску, як сторонній предмет? "(70, т.4; 194)

Порівняння, що характеризують частини тіла людини, зустрічаються хоча і не часто, в ліриці, і зовсім відсутні в прозі М. І. Цвєтаєвої.

2.3. Багато порівнянь, предметом яких є особа:

... Марія Василівна, з особою риби (70, т.5; 35).

-

Надмірно вузьке його обличчя

Подібно шпазі. (70, т.1; 202)

Остання порівняння гіперболічне і від цього особливо яскраве. Наступне порівняння дивно подібно попередньому по асоціативному образу, що дозволяє зробити висновок про його типовості:

Його обличчя як юний місяць. (70, т.1; 32)

Портретні порівняння у М. І. Цвєтаєвої зустрічаються двох типів: дають чисто портретні характеристики і описують через зовнішність внутрішній світ людини. Наприклад, опис рота:

Рот як кров, а очі зелені (70, т.1; 67)

-

Рот як мед, в очах довіру (70, т.1; 452)

Порівняння практично однакові за структурою і темі, але несуть різне смислове навантаження. Перше - характеризує рота лише зовні - підсилює яскравість кольору. Друге зовсім цього не стосується, а, навпаки, розкриває як би внутрішній зміст цього "рота", а тим самим і характер людини ("рот як мед"; тобто солодкий - солодкі промови - льстівость).

Безумовне більшість серед портретних порівнянь займають порівняння, описують очі. По блиску вони порівнюються з дорогоцінними каменями:

... Величезні змеінодрагоценние очі. (70, т.5; 37).

-

І чиї очі, як бріліанти,

На серці залишали слід. (70, т.1; 193)


В останньому прикладі підкреслюється не тільки блиск очей, а й гострота і пронизливість погляду ("на серце залишали слід").

По яскравості, рухливості, магічної здатності заворожувати вони асоціюються з вогнем:


Мої очі, рухливі, як полум'я. (70, т.1; 270)

-

А ось порівняння антонімічних по відношенню до попереднього:

Очі як лід. (70, т.1; 264)

-

Очі сяють сталлю. (70, т.1; 519)

Тут описується не тільки колір очей, але і підкреслюється їх нерухомість, твердість і спокійна байдужість, тому і порівнюються вони з предметами холодними і твердими - льодом і металом.

Іноді очі порівнюються з очима певної тварини, і передбачувані властивості цієї тварини характеризують очі:

Ледени очима барса

Ти дивилась. (70, т.1; 352)

-

Кротчайший - з очима оленя - Георгій! (70, т.2; 42)

-

Дивиться у вікно очима сарни. (70, т.1; 158)

Цікаво, що ці порівняння майже зовсім не спираються на зовнішні властивості очей, а передають на більш експресивному рівні їх здатність виражати характер людини, її настрій. Велику роль у віршованих порівняннях такого типу відіграють епітети: "крижаними ..." (байдужість), "кротчайший" (лагідність).

У прозових порівняннях очі людини теж нерідко зіставляються з очима тварини:

Осип Мандельштам, зажмурив верблюжі очі, віщає ... (70, т.4; 287);

-

... Болонкін, з-під Болонкін ж Куделько, безперервно миготливі червонувато-блакитні очі панна Енні. (70, т.5; 144).

Приклади доводять, що на відміну від віршованих порівнянь цієї ж семантики, у прозових порівняннях асоціації спрямовані на зовнішнє опис очей, тут немає і емоційних епітетів. Але це не означає, що прозові порівняння не психологічні. У ліриці характер або настрій людини передається (при описі очей) опосередковано, через порівняння з тваринами, у прозових ж порівняннях психологізм опису виражений ще більш чітко і конкретно, наприклад:

... властивість цих очей - влада. Очі судді. Точні очі допиту. Допиту, значить - навіювання. (70, т.5; 180).

Також в цю підгрупу входять порівняння, предметом яких є брови:

Верстами - нарізно - розлітаються брови . (70, т.2; 91)

-

18 років, вовчий оскал, брови кутом, очі вугілля. (70, т.4; 146)

ніс:

Ніс як дзьоб, (70, т.1; 41)

Покорная мама орлиним носом в кам'яну стіну. (70, т.4; 185)

зуби:

... Зуби, біліше всіх цукрів і мармурів .. (70, т.5; 157)

вуса:

Вуса - як ікла. ​​(70, т.4; 37)

лоб:

І лоб - до столу

Подстатний, і лікоть під -

Щоб лоб свій тримати, як склепіння. (70, т.2; 313)

Тут лоб порівнюється зі склепінням, він нависає над столом так само, як і звід нависає над чим - небудь. І в той же час лікоть підтримує лоб, як підтримують звід колони.

Предмет даних порівнянь - це і

рум'янець:

Не візьмеш мого рум'янцю -

Сильного - як розливи річок! , (70, т.2; 251)

посмішка:

І думки і слова розчинялися, губилися, розтікалися в усмішці, малиновою і широкої, як зоря. (70, т.4; 49)

шия:

Вільно шия піднята,

Як молодий пагін. (70, т.1; 222)

-

... На верблюжої шиї схвильований кадик (70, т.4; 148)

і, звичайно, волосся:

Не забудь, що прийду я - рудою.

Рудої, як цей кленовий лист,

Рудої, як той, що в лісах повис. (70, т.1; 517)

Волосся описуються не тільки з точки зору кольору, але і якості:

І волосся, пухнастіше хутра, (70, т.1; 206)

довжини:

Хіба що Нілу коротше

Було дві чорних коси. , (70, т.2; 344) зачіски:

І коси свої, мабуть,

Ти будеш носити, як шолом. (70, т.1; 203)

-

І ось - проміж осіб - особа

Горбоносе і волосся як крила. (70, т.1; 310)

Остання порівняння цікаве тим, що завдяки йому асоціативно виникає образ гордої птиці, хоча прямої вказівки на це немає. Ознака порівняння тут пропущено, що говорить про багатозначність його трактувань. Волосся порівнюються з крилами, по-перше, для створення образу, по-друге, описуючи зачіску (розпущені й розвіваються), по-третє, за кольором (чорний - колір вороного крила).


§ 3. Порівняння, що характеризують різні предмети.


Ця група дуже різноманітна і включає в себе предмети з самих різних областей життя. Перш за все - це письмовий стіл, який стає свідком і співучасником народження віршів кожного поета. Він виступає в ліриці М. І. Цвєтаєвої як самий вірний і надійний друг, який допомагає їй творити і без якого немислимо взагалі творчість:

Мій письмовий вірний стіл!

Спасибі за те, що йшов

Зі мною на всіх шляхах,

Мене охороняв - як шрам

. . . на всіх шляхах

Мене наздоганяв як шах -

Втікачку. - Назад, на стілець! (70, т.2; 309-310)

Цей образ дуже символічний в поезії М. І. Цвєтаєвої, так само, як і образ будинку. Він, як і стіл, завжди уособлюється і порівнюється з живою істотою:

... Білий будинок з терасою і з темними нічними глибокими очима вікон, так схожими на ті, якими дивиться на нас ... молода жінка ... (70, т.5; 145).

-

З-під насуплених брів

Будинок - ніби юності моєї

День, ніби молодість моя

Мене зустрічає: - Здрастуй, я! (70, т.2; 295)

Тут будинок вже не просто порівнюється з твариною, а як би перевтілюється в саму героїню, а потім - у час, їй рідне, тобто абстрагується і втрачає своє дійсне, предметне значення. Але це в ліриці. А в прозових порівняннях часто розширюється внутрішній простір будинку, розсувається до розмірів навколишньої дійсності, розчиняється у світі, наприклад:

... у хвилях своєї чорної шуби, посеред голого статі, як посеред голого поля, - дідусь Іловайський. (70, т.5; 108).

-

... Темніючою залою, за ці кілька хвилин зовсім стемневшей - як снігове поле, ... додому. (70, т.5; 134).

Якщо згадати, що абстрактні поняття дуже часто порівнювалися з конкретними, відчутними предметами, то стає дуже цікавим той факт, що в ліриці предмети часто порівнюються з абстрактними явищами, наприклад, зі сном:

Як сон розтанув каток. (70, т.1; 65)

-

Скло, дрімучого, як сон. (70, т.2; 295)

Дуже сильна експресія образу досягається тоді, коли предмети уподібнюються людині:

Під куполом - як цар у палати -

Красується британський прапор. (70, т.1; 14)

-

Будь-яка карта повинна знайти свою пару і з нею піти, просто - зійти зі сцени, як красуня або авантюристка, що виходить заміж.

(70, т.5; 42).

Такі порівняння, де предмет уподібнюється людині, переважають у прозовому тексті. Характерною особливістю порівнянь такого типу є те, що їх образ часто відтворює лише якусь частину людського тіла, а не зовнішній вигляд цілком. Так, предмети в прозі М. І. Цвєтаєвої порівнюються з зубами, волоссям і т.д. Наведемо приклади:

І - дитяче відкриття: адже якщо несподівано забути, що це - рояль, це просто - зуби, величезні зуби у величезному холодному роті - до вух ... (70, т.5; 16).

-

А з краю ... ліловим чорнилом, кучерявим, як власне волосся, буквами: "Приїжджайте швидше. Тут чудно ". (70, т. .5; 87).

-

... Піднімає похилу, горбом, кришку. (70, т.5; 138).

Порівняння, що характеризують різні предмети, в прозі шикуються іноді в цілі ланцюжки, смислові ряди порівнянь, кожне з яких дозволяє поглянути на предмет з нової точки зору. Наприклад:

... сама фігура рояля, в дитинстві мнившая мені скам'янілим звіриним чудовиськом, гіпопотамом, пам'ятається, не через виду, я їх ніколи не бачила! - А через звук, гіппопо (само тулово), а хвіст - там. А потім, з перекладом речей на людське - літній чоловічий фігурою тридцятих років: огрядний, але витончений, незважаючи на громоздскость - грація, той досвідчений, немолодий, неодмінно - фрачний танцюрист, якого дівчата, тільки глянувши, вважають за краще самому повітряному і військовому. А ще краще - диригент! яскраво-чорний, плавний, без обличчя, тому що завжди спиною, - і повний чар. Постав рояль дибки, і буде диригент! І, залишивши і танцюриста, і диригента: адже рояль тільки поблизу неповороткий на вагу - непомірним. Але відійди в глибину, поклади між ним і собою все необхідне для звучання простір, дай йому, як будь-якої великої речі, місце стати собою, і рояль вийде не менш витонченим, ніж бабка в польоті. (70, т.5; 29).

Ці порівняння як би народжуються у нас на очах, весь текст побудований на змінюють один одного асоціативних образах, зовсім несподіваних і оргинальний.

Майже всі порівняння цієї групи так чи інакше пов'язані з людиною. Наприклад, прозові порівняння, предметом яких виступають камені, притягують до себе в якості образів, продукти харчування людини:

... Величезні ... квадрати мармуру, схожі на гігантські шматки цукру .. (70, т.5; 157);

-

... а ось цей (камінь), пухирчастий, точно синій скипів кави. (70, т.5; 156);

-

Є один (камінь) - як шмат ростбіфа .. (70, т.5; 156)

Серед порівнянь цієї групи в ліриці багато таких, предметом яких стає верхній одяг:

Плащ, примхливий як руно (70, т.1; 388)

Нерідко одяг стає для героя захистом від зовнішнього світу:

Шаль - як щит (70, т.1; 359)

-

Сукня - шовковим чорним панциром (70, т.1; 223)

Але вона визначає і положення героя в світі, відносини з оточуючими людьми, його місце і сутність у світі:

Плащ - вороном над зграєю строкатої

Великосвітських метеликів (70, т.1; 289)

-

Як метелики дівчаток сукенки строкаті (70, т.1; 53)

-

Але ось, як чорт із чорних хащ -

Плащ - чорнокнижник, вихор - плащ (70, т.1; 389)

В останньому порівнянні дуже показова звукопис: алітерація на звуки "ч", "щ" підкреслює зловещность і стрімкість ситуації.

Дуже характерно для М. І. Цвєтаєвої порівняння матерії з водою, хвилями:

Струмків спадаючих мова

В'язалось предивно

З плащі, спадаючим з плечей

Хвилею непереборне (70, т.2; 16)

-

... виверт всього тіла, з якого, як водоспад, ринув плащ (70, т.4; 257).

Також дуже цікаві порівняння, у яких предмет відображає стан ліричного героя. Їх можна читати і з початку, і з кінця, наприклад:

Сад, самотній, як сама (70, т.2; 320)

Порівняння такого типу зустрічаються частіше в ліриці Цвєтаєвої, а в прозі переважають такі, які лише відкривають нам почуття, настрої персонажа через асоціації, на яких наштовхує порівняння, наприклад:

Нині, розгрібаючи сад, зачепила лопатою кущ: задзвенів, як вінок (70, т.5; 139)


§ 4. Порівняння, що використовуються у пейзажних замальовках.


Одна з найбільш цікавих груп - це порівняння, які використовуються М. І. Цвєтаєвої у створенні пейзажу:

У небі, як заграва, весняна зоря.

Хвилі великоднього дзвону (70, т.1; 77)

-

... заморожений бузковий кущ, як сторожовий пост. (70, т.5; 138).

Природа в зображенні М. І. Цвєтаєвої так само, як і весь навколишній світ, дуже часто уподібнюється людині з її емоціями і почуттями:

Дерева кидаються у вікна -

Як брати - поети - у річку (70, т.2; 337)

-

... І в саме вікно, вже наполовину в нього ввійшовши, як жива людина - жасмин. (70, т.5; 19).

Порівняння, вжиті для опису природи, завжди дуже експресивні:

Два дерева ходять один до одного ...

Те, що трохи менше тягне руки,

Як жінка, з жил останніх

Витягнулося ... (70, т.1; 483)

Це порівняння дивно тим, що тут дерева не тільки приймають людську подобу, але й живуть людським життям: "ходять", "тягнуть руки", тобто предмет і образ у порівнянні розташовуються не послідовно, а як би накладаються один на одного, і образ повністю заміщає предмет.

Прозові порівняння, що характеризують різні природні явища, цікаві тим, що хоча вони рідше уподібнюють природу людині, але в якості способу порівняння в них дуже часто використовуються елементи живого світу, птахи, тварини і навіть саме життя. Наприклад:

... зазивала мене в піну місцевої Ніагари - маленької, холодної, глибокої й бурхливої ​​річки, що обривається, як життя. (70, т.5; 132).

-

"Крізь хвилясті тумани пробирається місяць ..."- знову пробирається, як кішка, як злодійка, як величезна вовчиця в стадо баранів сплячих (барани. .. тумани ...). (70, т.5; 79).

Для більш точного і емоційного зображення навколишньої дійсності М. І. Цвєтаєва нерідко використовує відразу кілька образів у порівняннях. Це дозволяє поетесі не тільки більш глибоко сприйняти описується явище, а й передати всі нюанси свого бачення світу читачеві. Наприклад:

Над Петербургом стояла хуртовина. Саме - стояла: як кружащийся дзига - або кружащийся дитина - або пожежа. (70, т.4; 281).

Зустрічається і порівняння явищ природи з абстрактними поняттями:

І коли осінні квіти

Горнуться до землі, як дитячий погляд без сміху, (70, т.1; 20)

Але набагато частотні в цій групі порівняння, чином яких виступають побутові реалії:

І місяць між стебел трави

Майнув у воді, як коло емалі (70, т.1; 22)

-

... їхали ... повз чорних ялин, м'яко-колючими мокрими лапами зачіпають по обличчю, як кропилом. (70, т.5; 121).

Це дозволяє поетесі досягти найвищого ступеня наочності і зображальності в описі природи.

Сприймаючи навколишній світ, лірична героїня М. І. Цвєтаєвої не тільки бачить його візуально, а й чує, відчуває, відчуває. У зв'язку з цим у порівняннях з'являється відразу кілька ознак, на основі яких зіставляються предмети або явища: колір, звук, запах та інших, наприклад:

... у нас в Тарусі, якщо йти Пачевський вербової долиною ... до Оці, раптом - цілий червоний острів: сосни! З шумом, з тріском, з фарбою, з запахом, після івого одноманітності і волнообраз - цілий пожежа! (70, т.5; 80).

Часто порівняння М. І. Цвєтаєвої вживаються та з метою створення настрою, посилення емоційності образів:

Блакитні, як небо, води

І срібних дві руки.

Мало років - і чотири роки:

Ти і я - у Москви-ріки (70, т.1; 352)

Але навіть і такий пейзаж завжди помітний і вражає своєю лаконічністю і мальовничістю: всього в одному реченні так яскраво й виразно дані і небо, і річка. Цікаво порівняння Мох - що зелений хутро! (70, т.1; 360) У поезії М. І. Цвєтаєвої переходи від чисто звукового подоби до подоби морфологічному і смисловому можуть бути настільки плавними, що слова ніби перетікають один в одного, перетворюються одне в інше. Тим самим у даному порівнянні підкреслюється дивовижна відчутність м'якості і пухнастості моху.

Просто неможливо не зупинитися на зовсім дивовижному і неповторному порівнянні, яскраво передає всю цвєтаєвської манеру почування і сприйняття світу - через органічне злиття слова і звуку:

Проріканнями Рокоча,

Нерозкаяність скрипаля

piccicata'мі ... Розривом бус!

Паганініевскімі "доб'юсь!"

Перекинутими ...

Ні, планет -

Зливою!

- Вивезе!

- Кінець ... На немає ...

Недомовленість тішізн

Заговорюють життя:

Страдіваріус в ночі

Проливаються струмки. (70, т.2; 195)

Всі порівняння, якщо прочитати його вголос, звучить як музичний заклинання, але ж сама М. І. Цвєтаєва говорила: "Стан творчості є стан мани". Тут же доречно навести й інші її слова: "Вся справа - ритму, в який я потраплю. Мої вірші несе ритм, як мої слова - голос, той, в який потрапляю ". (70, т.5; 286)

Пейзаж у М. І. Цвєтаєвої завжди емоційний і дуже особистісний:

Немов тепла сльоза -

Крапля капнула в очі.

Там, у небесній височині

Хтось плаче про мене (70, т.1; 499)

Ніколи і ні в кого не зустрінеш такого опису дощу. Вірніше, такого сприйняття дощу. Тут це не явище природи, що розповсюджується на всіх, а дуже суб'єктивний образ, що стосується тільки ліричного героя. У порівнянні взагалі відсутнє слово "дощ", це не дощ, а плач, та ліричної героїні, як присвяченій у таємниці буття, відома і причина плачу - про неї. У порівнянні звучать мотиви вибраності - на таку глибину йдуть міркування поета про дощ.


§ 5. Порівняння, що виражають дії.


П'ята група включає в себе порівняння, що висловлюють різні дії та стану, в ліриці зокрема, такі, як догляд, прихід, очікування. Наприклад:

Щоб пішов, як подих. (70, т.1; 438).

-

... Трошки боком і трошки вовком - входила. (70, т.5; 32).

-

Зникаючи, як дим в небесах,

Ішли вони, йшли. (70, т.1; 67).

Як видно з прикладів, у ліриці дії часто порівнюються з абстрактними поняттями, які підкреслюють їх легкість, швидкість і безпосередність.

Останнє в числі наведених прикладів порівняння дуже візуально, і в той же час картина, яка при цьому виникає в уяві, малює невловиме повітряний рух, який важко чітко зафіксувати, також як, наприклад, таке:

Рух, як довгий крик, (70, т.1; 241)

Не раз можна зустріти в порівняннях такого типу відчуття кам'яного, нерухомості, хоча мова йде про дію, динаміці:

Чи не крадуться перешібленним звіром, -

Ні, кам'яних брил

Вийду з дверей-

З життя (70, т.2; 29)

Це порівняння - антитеза. У ньому два протилежних за змістом образу створюють опис однієї дії. Тут протиставлені не тільки самі поняття ("звір" - "брила"), а й епітети ("Скрадливий" - "кам'яний"). Ця яскрава протилежність посилює нерухомість і статичність дії. А є, навпаки, порівняння з відчуттям пориву, навіть польоту в русі:

Ах, якби - двері навстіж -

Як вітер до тебе увійти! (70, т.1; 309)

У подібних порівняннях, яких більшість у ліриці, як образу виступають різні стихії:

Я поперевертаю лавочку,

Я закрутить, як вихор (70, т.1; 478)

-

... Як вал морської

Ношуся уздовж всіх багнетів, мішків і громадян (70, т.1; 525)

Часто стрімкість рухів порівнюється з швидкістю і гнучкістю кішки:

Кішкою викрала на ганок (70, т.1; 250)

-

Що не раз з-за рогу

Він стрибав - як кішка - гнучкий (70, т.1; 238)

Дуже цікавий опис очікування, тут порівняння як би нанизуються один на одного, хоча вони не схожі за семантикою, і цей ряд разносмислових образів у поєднанні з монотонно повторюється словом "терпляче" підкреслює напруженість і тривалість очікування:

Буду чекати тебе (пальці в джгут -

Так монархині чекає наложнік)

Терпляче, як рими чекають,

Терпляче, як руки гризуть.

Терпляче, як млість тривають,

Терпляче, як бісер ніжут (70, т.2; 180)

У прозових порівняннях стан нерухомості, статики дуже часто органічно поєднується з динамікою, сама можливість і готовність до дії вже присутній в нерухомості образу порівняння, наприклад:

... Кам'яним, а потім і тих, що б'ються стовпом стояти серед скажених "переможців". (70, т.5; 41).

-

... Вистоювала - стійкою вкопаної гончака - все на тій же галявині нашої щоденної прогулянки, поки інші ловили м'яч. (70, т.5; 130).

У прозі, як і в ліриці М. І. Цвєтаєвої, у порівняннях часто звучить мотив руху, ходьби:

Остер, як мої літа,

Мій крок, молодий і чіткий. (70, т.1; 236).

-

Батько мій - пристрасний, вірніше відчайдушний, ще вірніше - природний ходок, бо крокує - як дихає, не усвідомлюючи самої дії. (70, т.5; 170).

Але поетеса не просто описує ходьбу, а при цьому характеризує і персонажів, і специфіку зображуваної ситуації, наприклад:

... він так, як побита собака, - поплентався - ні з чим! (70, т.5; 154).

-

... Ніна, подібно сонцю, що сходить, пропливала між двох рядів столітніх лип ... (70, т.5; 222).

Нерідко в порівняннях М. І. Цвєтаєвої відбувається обігрування звуку і сенсу образів порівняння:

Сидимо з Асею, спочатку як на цвяхах, а потім вже - як Приковані. (70, т.5; 122).

Тут відбувається зіставлення і протиставлення образів порівняння, які є фразеологічними зворотами антонімічної семантики, але однокореневого походження.


§ 6. Порівняння, що характеризують внутрішній стан героїв.


У цю групу увійшли такі порівняння, як:

Розпечена, як смола:

Двічі не винести! (70, т.2; 209)

-

Ася за роялем, по малолітству, просто нестерпно сумує і тільки від власного засипання бере повз (нот!), як сліпий щеня - повз блюдця. (70, т.5; 12).

Тут багато порівнянь, що передають самотність, неприкаяність героїв.

Це ти беріг мене від усякої спільності, начепивши мені, як злий сторож Давида Копперфільду, на спину ярлик: "Бережіться! Кусається! "(70, т.5; 54).

У ліричних порівняннях образи, що виникають при цьому у автора, теж самотні й горді, недоторканні, віддалені від світу, такі, як, наприклад, місяць:

А єдина була - одна!

Як місяць, - одна, в оці вікна (70, т.1; 382)

З самотністю у М. І. Цвєтаєвої завжди межує незалежність і відчуження, тому й тварини, які з'являються в ліричних порівняннях, завжди сильні і горді, з вільним вдачею і - позбавлені цієї свободи:

Мені все одно, яких серед

Осіб нащетинюються полоненим

Левом ... (70, т.2; 315)

-

Камчатським ведмедем без крижини

Де не ужитися (і не тщусь!)

Де принижуватися - мені єдине (70, т.2; 315)

В останньому порівнянні цікавий ознака, який плавно перетворюється перетіканням одного слова в інше, пов'язаним з перестановкою звуків і складів. Це говорить про динамізмі мови М. І. Цвєтаєвої на фонетичному, морфологічному та семантичному рівнях. І це не випадково, адже одними з найважливіших якостей її ліричної героїні є динамічність, мінливість, поривчастість. Відірваність від людей і від життя, повна неприкаяність і - що всього тяжкій - нікому не потрібність втілюються в ліричних порівняннях в образі несподіваного гостя:

Двох станів не боєць, а - якщо гість випадковий -

Те гість - як ковтка кістка, гість - як у підметки цвях. (70, т.2; 333)

-

У цьому дрімаючому домі ти немов чужа,

Немов сумна гостя без сили до утіх (70, т.1; 89)

Передаючи любовні почуття, спорідненість двох душ, поетеса дуже часто бере як порівнянь, що зустрічаються у віршах, парні предмети, вони підкреслюють нерозривність, неможливість існування одного без іншого:

Як права і ліва рука -

Твоя душа моєї душі близька.

Ми складені, блаженно і тепло,

Як праве і ліве крило (70, т.1; 412)

Або беруться предмети, які часто з'єднуються разом, причому з'єднання це - неминуче і вічно:

Не для тисячі доль -

Для єдиної народимося.

Ближче, ніж з долонею хліб -

Так з тобою сходимося.

...

Ближче, ніж з долонею чоло

У ті години безсонні. (70, т.2; 76)

Тут любовні переживання сприймаються як прості, природні для людини почуття. Ці порівняння близькі до народних, фольклорних, і тому як образу в них вживаються приземлені, повсякденні предмети, те, що оточує людину, що він бачить щодня.

А в наступних порівняннях любов зображується, навпаки, у глобальних масштабах, так як сила її незмірно і неосяжна:

На Вавилон зруйновано -

Силою переведаться душі (70, т.2; 526)

-

Ми не на двох кінцях землі -

На двох сузір'ях (70, т.1; 569)

Як видно з прикладів, порівняння, що характеризують внутрішній стан героїв, в ліриці головним чином спрямовані на осмислення любовних почуттів і переживань. У прозі подібних порівнянь значно менше, але тут більш широко представлений спектр інших станів і відчуттів, наприклад, зачарованість, розслабленості, приреченості:

Сидимо ... зачаровані - трохи як птахи - невідступним поглядом А.А. (70, т.5; 122).

-

... Він весь був розслаблений, весь засмучений, точно йшов не туди, куди сам хоче, а куди нога хоче ... (70, т.5; 95).

-

Мати затопила нас [музикою] як повінь. Її діти, як ті бараки жебраків на березі всіх великих річок, зроду були приречені. (70, т.5; 20).

Але є в прозі М. І. Цвєтаєвої та порівняння, які передають внутрішній стан не тільки предмета порівняння, того, про кого розповідається, але і внутрішній стан ліричного героя, який розповідає, того, чию мову ми чуємо, тобто порівняння з внутрішнім підтекстом. Наприклад, таке порівняння, яке передає стан неминучості, безповоротність, навіть відчайдушності відбувається:

А ніч чорна, дороги тікають, а колеса не встигають, і шофер п'яний, п'яний, як чорна ніч! (70, т.5; 221).


§ 7. Порівняння, вжиті для опису властивостей особистості героя.


В якості предмета порівняння тут зустрічаються такі риси, як

ніжність:

Льоня для мене занадто крихкий, ніжний ... квітка. (70, т.4; 283).

-

Ніжний, як дівчина, (70, т.1; 61)

ласкавість:

Бальмонт, з раптовим припливом котячої ласкавості ... (70, т.4; 10).

обережність:

Я зуміла б, друг, підійти до твого узголів'я

Обережною сестрою, (70, т.1; 121)

слабкість:

А може бути, відразу брала по дві ноти, ... як муха, по недоліку ваги не яка може націлюватися на саме цю клавішу? (70, т.5; 12).

скромність:

Ви, як всі самородні злитки,

Так мимоволі, так гордо скромні, (70, т.1; 26)

Сила, могутність:

Але часом, ще поглиблюючи цей образ, Д.І. постає мені вже не Зевес - Гадесом, владикою підземного царства (70, т.5; 118).

У цьому порівнянні два образи, і вони не протиставляються, а один уточнюється через інший, рівноправний і рівнозначні йому. Також, у порівняннях цієї групи характеризуються такі риси особистості героїв, як

доброта:

Якщо добрий і ласкавий ти, як діти,

Якщо милий тобі і промінь, і кущ ..., (70, т.1; 41)

мінливість:

Мінливою, як діти, у кожній міні

І так недовго злий, (70, т.1; 191)

холодність, неупередженість:

З православними священиками, золотими і срібними, холодними як лід розп'яття ... (70, т.5; 46).

непохитність:

Непохитний, як рок

Перед судомою кишень, (70, т.2; 155)

байдужість:

Байдужа, як вічність ..., (70, т.2; 258)

хоробрість:

Хоробрий, як лев ..., (70, т.1; 215)

мудрість:

Бути світською пустельниця стрункого зростання

Премудрої - як будь-яка Божого створіння, (70, т.1; 449)

-

Змія мудрей стоять, (70, т.2; 15)

впертість:

- Ти досконала дурна і впертішими десяти ослів! (70, т.5; 70).

вірність:

Я закину ключі і псів прожену з ганку,

Тому, що в земній ночі я вірніше пса (70, т.1; 317)

-

Серафимом і псом дозорним

Охороняти неспокійний сон (70, т.2; 21)

Цікаво, що образами порівнянь часто виступають тварини (лев, змій, пес, осел). Це посилює їх експресивність і робить порівняння більш яскравими. Особливість цієї групи порівнянь в ліриці в тому, що ознака в них не вказується, його як би витісняє образ - чіткий, конкретний, виразний:

Я була - як сталь (70, т.1; 180)

-

Сон або смертний гріх -

Бути як шовк, як пух, як хутро ... (70, т.1; 312)

В інших порівняннях, навпаки, цікавий саме ознаку за рахунок своєї незвичайної трактування. Наприклад, порівняння

... Боязка як злодій (70, т.2; 369)

вказує не на таку рису. як боязкість (сором'язливість) (так як злодій не може бути боязким вже тому, що він - злодій, що не боїться вкрасти чуже), а на обережність рухів, кроків, дій. Це порівняння не стільки описує абстрактне властивість особистості, скільки малює певну зорову картину обережного руху.

Порівняння

Він розумний і начитаний, як книга (70, т.1; 137)

вражає незвичністю, так як такі риси, як розум і тим більше начитаність властиві тільки людині, а тут вони передані навіть не живій істоті, а предмету - книзі. І тим не менш порівняння вірне і точне, тому що саме книга містить у собі знання - джерело розуму і "начитаності".


§ 8. Порівняння, предметом яких є різні тварини і рослини.


Це найбільш нечисленна група порівнянь:

Коли полонені прозорістю медузи,

Її торкнемося ми капризом рук,

Вона, як полонений, укладений у зв'язок,

Раптом зблідне і загине раптом (70, т.1; 64)

Такі порівняння взагалі не характерні для М. І. Цвєтаєвої, так як явища тваринного і рослинного світу майже не стають, за рідкісним винятком, об'єктом її уваги. Але все ж таки необхідно зупинитися і на порівняннях такого роду. Тварини в ліричних порівняннях частіше цікаві з точки зору їх руху:

Твій кінь, як раніше, вихором скаче (70, т.1; 31)

Птахи ж - з точки зору їх забарвлення:

І голуби на них - що ладан - сізи (70, т.1; 265)

Найбільш цікаво в цій групі таке порівняння:

Я сьогодні взяла тюльпан -

Як дитину за підборіддя (70, т.2; 338)

Тут порівнюються не тільки тюльпан з дитиною, але й те, як його взяли, тобто дію, і в той же час ставлення до нього (до тюльпану, як до дитини).

У ліриці М. І. Цвєтаєвої подібні порівняння нечастотни, але необхідно зазначити їх повна відсутність в прозових текстах.


На основі семантичного аналізу порівнянь можна зробити наступні висновки:

Більшість порівнянь М. І. Цвєтаєвої характеризують абстрактні поняття: час, емоції, звуки, вірші та ін Особливістю цієї групи порівнянь є те, що в ліриці вони часто зіставляються з конкретними, реальними предметами.

Сама М. І. Цвєтаєва в есе "Поет про критику" писала: "Не можна про невагомості говорити невагомо. Мета моя - затвердити, дати речі вагу. А для того, щоб моя "невагомість" (душа, наприклад) важила, потрібно щось з тутешнього словника і побуту, якась міра ваги, світу вже відома і затверджена в ньому ... Поневолити видиме для служіння незримому - оце життя поета ". (70, т.5; 283-284) Прикладами такого ототожнення якихось "невагомості" з земними "мірами ваги" можуть служити такі ліричні порівняння:

Не візьмеш мою душу живу,

Не дає, як пух (70, т.2; 251)

-

Душа людська - та ж крижина

І так само тане від променів (70, т.1; 65)

М. І. Цвєтаєва не описує і не розповідає, а намагається як би "перевтілитися" у предмет, який зображує, увійти в його форму. Так, її "письмовий вірний стіл" - натхненний. Це співробітник і друг. Будинок ("по ведмежі привітний") має свій погляд, свій характер, свою душу. У алегоричному вірші "Завіса" вона ототожнює себе з театральною завісою, який загороджує її душу, вражену "штормом" внутрішньої трагедії:

Ходить завіса - як - вітрило

Ходить завіса - як - груди (70, т.2; 204)

У порівняннях, що характеризують різні звуки, в ліриці показаний і механізм утворення звуку, висвітлено їх динаміка, ритм, тембр.

У прозі поетеса не тільки зримо відтворює звукову мову, але й осмислює кожен звук, наповнює його певною семантикою (наприклад - відмінності в інтонації і характер звука [р] - російської, французької та італійської - див. с. ...)

Порівняння, що характеризують душу чи серце людини в ліриці спрямовані передусім на опис внутрішнього світу, почуттів і переживань самої ліричної героїні, а в прозовому тексті подібні порівняння характеризують інших героїв, висловлюючи часом негативне до них ставлення ліричної героїні.

Порівняння абстрактних понять в ліриці часто сюжетні і володіють багаторівневістю значення.

Порівняння, що дають портретні характеристики героя, описують його з різних сторін. Багато хто з них відрізняються стильовий експресивністю і емоційно забарвленою лексикою.

Також слід зазначити порівняння, які через зовнішність описують внутрішній світ героя.

Порівняння, що вживаються для опису властивостей особистості героя, характеризують і певні риси характеру, і саме світовідчуття героїв, їх сприйняття життя. Дуже часто в цій групі властивості людини порівнюються з образами тварин.

Особливість цієї групи порівнянь в ліриці в тому, що ознака в них не вказується, його витісняє образ - конкретний, чіткий, виразний, наприклад: Я була - як сталь (70, т.1; 180).

Порівняння, що характеризують внутрішній стан героїв, в ліриці найчастіше передають самотність, неприкаяність і любовні переживання.

У прозі подібних порівнянь значно менше, але тут більш широко представлено опис інших станів і відчуттів, наприклад, зачарованість, розслабленості, приреченості. Є в прозі М. І. Цвєтаєвої та порівняння, які передають внутрішній стан не тільки того, про кого розповідається, але і самого ліричного героя, чию мову ми чуємо, тобто порівняння з внутрішнім підтекстом.

Порівняння, що використовуються у пейзажних замальовках, нечисленні, фрагментарні і з загального переносяться в суб'єктивний, особистісний план.

У ліриці явища природи співвідносяться з конкретними людьми (дерева - поети, кущ - вершник та ін), а в прозі як образу таких порівнянь використовуються елементи живого світу, птахи, тварини.

Порівняння, що характеризують різні природні явища, найбільш поширені в прозі М. І. Цвєтаєвої. Сприймаючи навколишній світ, лірична героїня не тільки бачить його візуально, а й чує, відчуває, відчуває, в результаті чого в порівняннях з'являється відразу кілька ознак, на основі яких зіставляються предмети або явища: колір, звук, запах і ін

Порівняння, що характеризують різні предмети, дуже різноманітні і багато в чому символічні. Предмети часто уособлюються і зіставляються з тваринами або людьми.

У прозі подібні порівняння шикуються іноді в цілі ланцюжки, смислові ряди порівнянь, кожне з яких дозволяє поглянути на предмет з нової точки зору.

Порівняння, що виражають дії, в ліриці відрізняються або повної статичністю, або бурхливою динамікою.

Наприклад:

Я поперевертаю лавочку,

Я закрутить, як вихор. (70, т.1; 478)

-

Рух, як довгий крик, (70, т.1; 241)

У прозових порівняннях стан нерухомості, статики дуже часто органічно поєднується з динамікою, сама можливість і готовність до дії вже присутній в нерухомості образу порівняння, наприклад:

... Кам'яним, а потім і тих, що б'ються стовпом стояти серед скажених "переможців" (70, т.5; 41)

Порівняння, предметом яких є тварини і рослини, представлені у віршах М. І. Цвєтаєвої найрідше і зовсім відсутні в прозі, що свідчить про те, що вони досить рідко стають об'єктом її поетичного уваги, якому краще світ почуттів і емоцій, внутрішні переживання ліричної героїні, а не навколишній світ. Це підкреслюється виразною, а не образотворчої поетикою М. І. Цвєтаєвої.

У цілому, тематична класифікація показала, що порівняння у творчості М. І. Цвєтаєвої несподівані, різноманітні по образах, неоднозначні і дуже емоційні.


Глава 2. Особливості побудови порівнянь


Мова має більші можливості висловити ідею порівняння. У творчості М. І. Цвєтаєвої можна виділити різні граматичні та синтаксичні способи побудови порівнянь.


§ 1. Порівняльні обертів.


І в поезії, і в прозі М. І. Цвєтаєвої порівняльні звороти найчастіше приєднуються спілками

як:

У шафі - двостулковому, як храм ... (70, т.2; 325)

-

. Я рояль чіпаю, як оксамит (70, т.5; 11)

що:

А вона - що смерть,

Рот закушу в кров. (70, т.1; 345)

Ці союзи вказують на рівність порівнюваних предметів. Порівняння з цими спілками в російській мові мисляться як достовірні та реальні.

Також до цієї підгрупи відносяться порівняння із спілками

немов:

Немов пісня - милий голос мами. (70, т.1; 293)

рівно:

Рівне хмара побіліла я. (70, т.1; 274)

ніби, наче:

Всі дитя як ніби статуетка

Давніх років. (70, т.1; 49)

-

Син, умираючи, точно заповів їй свою молодість, трохи грає по кутах губ, - ніби в хованки (70, т.5; 122)

Союзи "рівно", "немов", "ніби" позначають приблизне подібність предметів, і тому порівняння, що приєднуються цими спілками, мисляться в мові як приблизні, умовні, а ця умовність підкреслює їх виразність.

Необхідно відзначити, що в ліриці М. І. Цвєтаєвої порівняльні звороти відрізняються великою різноманітністю вживаних в них спілок. У прозі ж відсутні порівняльні звороти із спілками "що", "немов", "рівно". Це пояснюється тим, що подібні союзи найбільш характерні для лірики і беруть початок з народного фольклорної творчості.

Більшість порівнянь в цій групі неповні, у них відсутня ознака (тобто те, на підставі чого порівнюються предмети або явища). У деяких випадках автор компенсує нестачу цього компонента додатковим ускладненням або ускладненням пропозиції:

Є якийсь час - як скинута клажа:

Коли в собі гординю приборкати. (70, т.2; 13)

-

Перше моє бачення музею - ліси. По лісах, - як птахи по жердин, як кози по уступах, у повній свободі, висоті, порожнечі, у повному сні ... (70, т.5; 156)

Це можуть бути причастя:

як розсипались перлини, японський щебет. (70, т.4; 8)

-

І погляди є, як танцюючі полум'я ... (70, т.1; 227)

дієприслівники:

Ми обидва любили, як діти,

Дратуючи, випробовуємо, граючи ... (70, т.1; 58)

прислівники:

Моря я з тієї першої зустрічі ніколи не полюбила, я поступово, як всі, навчилася ним користуватися і грати в нього: збирати камінчики і в ньому хлюпатися - точка в точку як юнак, який мріє про велике кохання, поступово навчається користуватися нагодою. ( 70, т.5; 90)

Подібні прислівники акцентують увагу на порівнянні, підсилюють і підкреслюють його точність і в той же час це надає йому розмовну забарвлення.

Лексичну недостатність ознаки можуть заповнювати і визначення, що поширюють предмет або образ, виражені

короткими іменами прикметниками:

Як метелики дівчаток сукенки строкаті. (70, т.1; 156)

повними іменами прикметниками:

І табір, як гнучкий стрижень ... (70, т.1; 200)

-

"... У хвилях своєї чорної шуби, посеред голого статі, як посеред голого поля, - дідусь Іловайський." (70, т.5; 108);

Предмет порівняння в цій групі морфологічно досить різноманітний. Безсумнівна більшість становлять імена іменники:

Тяглися гнучкі квіти

Як зачаровані змії. (70, т.1; 22)

-

Чорт сидів на Валерин ліжка, - голий, у сірій шкірі, як дог, з біло-блакитними, як у дога або остзейського барона, очима .. (70, т.5; 32)

В якості предмета порівняння зустрічаються і власні імена:

Зітхає Карл, як змовник, похмурий ... (70, т.1; 43)

-

Ніна, парадно-ошатна, як пери ... (70, т.5; 222)

У прозі предмет порівнянь дуже широко представлений дієсловами. Це дієслова, які стоять в теперішньому часі:

-... І тут, Марина, входить дружина, без стуку, як до себе в кімнату (70, т.5; 185);

дієслова в минулому часі:

Ті, п'ятдесят років тому, летіли в це пекло, як метелики на світло, - на повні груди. (70, т.5; 116);

дієслова у майбутньому часі:

... Білі, при натиску, явно веселі, а чорні - відразу сумні, вірно-сумні, настільки вірно, що, якщо натисну, - точно собі на очі натисну, відразу вичавлю з очей - сльози. (70, т.5; 15)

І в ліричних, і в прозових порівняннях як предмет зустрічається інфінітив:

Властивість цих очей дивитися прямо у ваші, не минаючи і не кліпаючи, збивати ваш погляд, як кеглю, ... (70, т.5; 180)

-

У березні місяці народитися

- Господи, вислухай хвалі! -

Це означає бути як птах

На землі. (70, т.1; 209)

У прозі М. І. Цвєтаєвої як предмет порівняння нерідко виступають різні дієслівні форми, такі, як причастя:

... Роздвоєне, глибоко загрузле в землю, наче з неї зростаюче колоду. (70, т.5; 92)

дієприслівники:

... Закинувши голову в купол на страшного Бога, виразно і двояко відчувала і бачила себе - вже відділяється від блискучого статі, вже пролітає - гребе, як собаки плавають - над самими головами молільників ... (70, т.5; 45)

У прозових порівняннях предметом можуть бути і прикметники:

... всі разом увергав в найглибший правець непротивлення, не кажучи вже про явне, настільки чужому нашому простому, як трава росте, дому, "російською стилі" сільничок ковшами, рамок Теремками ... (70, т.5; 181);

прислівники:

... Відчувала і бачила себе ... пролітає ... і далі, вище - стійкому тепер! як риби плавають! ... (70, т.5; 45)

І в прозі, і в ліриці М. І. Цвєтаєвої як предмет порівняння вживаються ...

кількісні числівники:

Щоб в бурі днів стояв один - як дуб. (70, т.1; 464)

-

Є один [Камінь] - як скибка ростбіфа. .. (70, т.5; 156)

особисті займенники:

Чорт в мене, як у ту кімнату, бо прийшов на готове. (70, т.5; 37)

-

У они дні ти мені була як мати. (70, т.1; 300)

вказівні займенники:

Не бути тобі ...

Ні, ні одним з тих,

Дописаних, як лист. (70, т.2; 301)

-

.... А ось цей, пухирчастий, точно синій, скипів кави (70, т.5; 156)

У ліричних порівняннях як предмет використовуються також

відносні займенники:

Бережися того, хто тверезим

- Як крапель - до сну відходить. (70, т.1; 473)

зворотний займенник:

У собі - як у казані. (70, т.2; 254)

означальні займенники:

Сутінки. Повільно у воду увійшла

Дівчинка кольору місяця.

Вся - як наяда ... (70, т.1; 54)

Особливістю прозових порівнянь цієї групи є використання в якості предмета порівняння слів, вимовних персонажем або ліричним героєм, оформлених як пряма мова, наприклад:

Диявол мого дитинства мені, серед багато чого іншого, залишив у спадщину: неперебутнє, як догів позіхання, від усього, що гра: "СКУ-уково!" (70, т.5; 36)

Образ порівняння в цій групі також досить широкий у морфологічному плані. Він може бути виражений іменником у однині:

- У ихожу гладка, як миша (70, т.4; 78)

-

Місяць - як яструб. (70, т.1; 336)

іменником у множині:

Але упереджена як перші дні

Весен ... (70, т.2; 258)

-

... Двірник ... сімнадцяти років, з щоками пашать, як ті печі, які він так спекотно і з таким запалом топив ... (70, т.5; 162)

іменником власним:

... явище дуже красивою дами-з величезними зеленими очима у темній, глибокої і широкої оправі вій і століття, як у Кармен, .. (70, т.4; 178)

ім'ям прикметником:

Милий, в цей вечір зимовий

Будь, як маленький, зі мною. (70, т.1; 174)

-

Обережно, щоб не злякати, просовує голову, за нею, як ненадійного стороннього, впускаю тіло. (70, т.5; 130)

пасивні причастям:

Один живцем ходив -

Як задушений. (70, т.2; 79)

-

Будинок ... гнел глибокими нішами вікон, точно пригнаними за міркою привидів ... (70, т.5; 117)

особовим займенником:

1л. мн.ч.:

Мати поїла нас з розкритою жили лірики, як і ми потім, нещадно розкривши свою, намагалися напувати своїх дітей кров'ю власної туги. (70, т.5; 14)

2 л. од. ч.:

Любимо, як ти, ми берізки, проталінкі,

Танення хмаринок. (70, т.1; 61)

3 л. одн.

І мені, як він, чужий і сміливою

Він підкорявся, отаман! (70, т.1; 115)

означальних займенником:

Обман змінюється обманом,

Рахіль - Лія.

Усі жінки ведуть в тумани:

Я - як інші. (70, т.1; 487)

прислівником:

Ти знову, як колись, бадьора. (70, т.1; 92)

-

Син, умираючи, точно заповів їй свою молодість, трохи грає по кутах губ, - ніби в хованки. (70, т.5; 122)

У прозових порівняннях як образу використовуються нерідко дієслова:

Ходила за ним, і тілом, ніби підтримувала. (70, т.5; 95)

Основним способом вираження ознаки в цій групі порівнянь є імена прикметники:

повні:

Круті вулиці похилі

Стрімкі як потік. (70, т.2; 235)

-

.... Вся каштанова, вся каряя, така ж КАРООКИХ, як супутня їй собака ..., молода жінка. (70, т.5; 145)

короткі:

Рот безневинний і розпущений

Як жахливий квітка. (70, т.1; 220)

А також - дієслова:

Даремно оком - як цвяхом

Пронизують чорнозем. (70, т.2; 325)

-

Так ось цю-то прихильність, для нього абсолютно незрозумілу і неприйнятну, Іловайський не відразу, мовчки, як органічний порок в дорогому істоту, раз назавжди - простив. (70, т.5; 120)

Повні дійсні причастя:

Нехай я лише вірш у твоєму альбомі

Ледве співаючий, як джерело. (70, т.1; 92)

-

Тільки - красуня, просто - красуня, без коректива розуму, душі, серця, дару. Гола краса, разюча, як меч. (70, т.4; 84)

Короткі пасивні дієприкметники:

Томлінням застелений, як туманом,

Очі твої. (70, т.1; 338)

-

Мати затопила нас [музикою] як повінь. Її діти, як ті бараки жебраків на березі всіх великих річок, зроду були приречені. (70, т.5; 20)

Дієприслівники:

Рукава як стяги

Викидаючи ... (70, т.2; 176)

-

. ... Спускаючись і підводячись, як по хвилях, по горбах, які вели з Таруси в наш Пісочне. (70, т.5; 181)

Прислівники:

Це ясно, як таємниця двох:

Двоє поруч, а третій - Дух. (70, т.1; 397)

-

Ми знали, що нас для нього немає. І розглядали його абсолютно також вільно і спокійно, як пам'ятник Пушкіна на Тверському бульварі. (70, т.5; 105)

Всі перераховані вище засоби заповнюють лексичну недостатність ознаки порівняння і скорочують кількість помилкових його трактувань, роблячи порівняння більш точним.


§ 2. Порівняння, виражені орудний відмінком.


Орудний відмінок у порівняннях синонімічний звичайному порівняльному обороту. Предметом порівняння тут виступають, як правило, іменники непохідні. Орудний відмінок частіше використовується при дієсловах руху, наприклад:

. .. Трошки боком і трошки вовком - входила. (70, т.5; 32)

-

І амазонкою мчати в бій. (70, т.1; 32)

При дієсловах звукообозначения:

За "хроматичну гаму" - слово, що звучало водоспадом гірського кришталю (70, т.5; 16)

-

Забула, як річковий зозулею

Всю ніч стогнала над людськими вікнами. (70, т.1; 536)

При дієсловах стану:

Стоїш, очі блищать сталлю. (70, т.1; 519)

При дієсловах "здається", "здається":

Всі отрути - водою відвареної

Мені ввижаються. (70, т.2; 253)

-

Бемоль ж, написаний, мені завжди здавався таємний знак: точно мати, при гостях, підніме брову і тут же опустить, цим заганяючи щось моє в саму глибину. Спуском брови над знаком очі. (70, т.5; 16)

Остання порівняння незвично і своєрідно: спочатку образ порушує засоби зв'язку слів у словосполученні ("здавався таємний знак"), так як дієслово "здаватися" вимагає непрямого доповнення в орудному відмінку. Але таке авторське вживання обгрунтовано тим, що словосполучення "таємний знак" є не тільки доповненням до дієслова, але і визначальним словом при уточненні. Після більш розгорнутого опису образу порівняння, дається його конкретизація, цієї вже самостійний, самоцінний образ, що відноситься до дієслова "здавався", дистанційований від нього, але даний у потрібному (орудному) відмінку.

Але порівняння в орудному відмінку може вживатися і без дієслова:

Смерть у кожній щілині. У кожній виїмці підлоги - ямкою. (70, т.5; 193)

-

Брилами - лобі

Лаври похвал. (70, т.2; 267)

Неважко помітити, що в більшості безглагольних порівнянь в орудному відмінку в ліриці такі засоби зв'язку, як спілки і союзні слова замінюються тире. У поетичній системі М. І. Цвєтаєвої тире багатофункціональне і може стояти між будь-якими виділяються за змістом та інтонації членами речення. Її рядки - це віхи самого процесу мислення, і тому вони часом уривчасті і стихійні. Лірика М. І. Цвєтаєвої завжди інтелектуальна, вона вимагає роботи думки. Приміром, думка останнього порівняння така: "похвали, марнується за адресою поета його шанувальниками символічно уподібнені лавровому вінку, але від цього вінка лобі поета важко, як від кам'яних брил" (39; 115). Таке словесне марнотратство не для М. І. Цвєтаєвої, їй важливо висловити думку, адекватну її внутрішнього мовлення. Її вірші - це думки вголос. Таким чином, ускладненість багатьох віршів М. І. Цвєтаєвої, часом сильно утрудняє їх сприйняття, викликана, як це ні парадоксально, прагненням до точності та визначеності.

У цій групі образ порівнянь виражений досить однозначно. Це тільки іменник:

Дівча, розкинувшись птахом,

Дитинча вчить ходити. (70, т.2; 367)

-

"А мені тоді, мама, що?" - Вже дятлом надалблівала Ася. (70, т.5; 51)

Ознака цих порівнянь виражений практично скрізь дієсловом:

Ніч підходить - кам'яною горою. (70, т.1; 343)

І за рідкісним винятком - особливою формою дієслова - причастям:

Казала мені бабця люта,

Коромислом від злості гнута. (70, т.1; 274)

Предмет порівнянь цієї групи в більшості випадків виражається іменником:

прозивним:

Полем - образа. (70, т.2; 59)

-

... Піднялася з тераси і коричневим хмарою на нас спустилася молода жінка ... (70, т.5; 145)

власним:

Трохи світає -

Поспішає, натовп збігається

Мишачою зграєю

На дзвін церковний

Москва підпільна. (70, т.1; 342)

-

... Тоді, в саду, Тетяна застигла статуєю. (70, т.5; 71)

У ліричних творах М. І. Цвєтаєвої нерідко предметом порівняння стають і займенники:

Приватні:

Я себе відчула воском:

Маленькій покійниці в пологах. (70, т.1; 459)

-

Небесним мандрівником - мені - мандрівниця

Став - ти. (70, т.1; 258)

Означальні:

О, не вдивлявся! Під листям падучої

Самі - листям мчимо! (70, т.2; 225)


§ 3. Порівняння, виражені родовим відмінком.


Серед таких порівнянь можна виділити статечні порівняння (тобто порівняння з порівняльною ступенем прикметника). Вони зіставляють два явища, підкреслюють і подобу, і перевага одного з них над іншим. Серед цих порівнянь, якщо брати за основу класифікацію С. О. Карцевський (27; 110), аналітичних структур немає (тобто таких, в яких використовуються допоміжні слова "більш", "менш"). Але зате тут широко представлені напіваналітичного структури, в яких використовуються порівняльні форми на-її (-ів) та порівняльний союз "чим":

А в нього ... борода була руда, без кінця і без сенсу ..., борода, якої він не заважав рости, право, як Господь не заважає рости траві, але яка - борода - виростала швидкий її і длинн її трави. (70, т.5; 220)

-

Скільки світлих можливостей ти згубив, не бажаючи,

Було більше їх в серце, ніж у небі сяючих зірок. (70, т.1; 121)

Також досить часто зустрічаються синкретичні структури, в яких образ порівняння скорочується до простого непрямого доповнення:

Емче органу і дзвінкіше бубна

Чутка. (70, т.2; 250)

-

Пам'ятник Пушкіна був зовсім чорний, як собака, ще чорніші собаки, тому що у найчорнішої з них завжди під очима щось жовте або під шиєю щось біле. (70, т.5; 61)

Предмет і образ в таких порівняннях, як правило, виражені іменниками. У деяких прозових порівняннях предмет відсутній зовсім, наприклад: у дев'яносто років прямей стовбура (70, т.5; 110). А образ порівняння може бути виражений ім'ям прикметником:

За хроматичну (гаму), яка ... настільки довше і чарівні простий, ... (70, т.5; 16)

Ознака в цій групі порівнянь у всіх випадках виражений якісними прикметниками.

Серед них зустрічаються прикметники кольороназви:

У тумані, синє ладану. (70, т.1; 241)

-

Пам'ятник Пушкіна був зовсім чорним, як собака, ще чорніші собаки ... (70, т.5; 61)

прикметники стану:

Люди, твердіше льодів. (70, т.1; 518)

-

У дев'яносто років прямей стовбура. (70, т.5; 110)

прикметники, що позначають риси характеру:

Переможні царя Давида

Чернь розсовувати плечем. (70, т.2; 12)

-

- Ти досконала дурна і впертішими десяти ослів! (70, т.5; 70)

прикметники, що позначають фізичні чи психічні якості:

Бережися могил:

Голодний розпусти. (70, т.2; 140)

-

Очевидно, старина Старого Пимена була древнє дворянській. (70, т.5; 118)

-

Від голосу - слабже воску. (70, т.1; 483)

прикметники, що позначають загальні оцінки:

Ах, недарма краще хліба

Жадібним очках балаган. (70, т.1; 157)

-

За хроматичну [гаму], яка ... настільки довше і чарівні простий ... (70, т.5; 16)

Також до цієї групи ввійшли порівняння з іменниками з прийменником "з":

З хижістю слідчого і сищика

Всі мої таємниці - сон перерив. (70, т.2; 244)

-

Газети ж мати, з якимось зарозумілим завзятістю мученика, щоранку, ні слова не кажучи батькові, .. з рояля знімала ... (70, т.5; 11)

Їх особливість в тому, що ознака в таких порівняннях завжди виражений іменником в орудному відмінку.

У ліриці вживаються і порівняння з прийменником "від":

Від ангела і від орла

У ній було щось. (70, т.1; 304)

І в ліриці, і в прозі М. І. Цвєтаєвої родовий порівняння вживається і з іменниками без прийменника:

Мускул гімнаста

І арештанта. (70, т.2; 288)

-

По літах, коли ми переїжджали на дачу, Чорт приїжджав з нами, вірніше вже опинявся-у повній цілості пересадженого деревця, з корінням і плодами - сидить на Валерин ліжка ... (70, т.5; 33)

У ліриці серед подібних порівнянь найбільш частотних такі іменники, як

"Жести":

У дерев - жести трагедій

У дерев - жести надгробків

У дерев - жести урочистостей. (70, т.2; 148)

"Погляд":

Вже він би тебе - василіска

Погляд! - Не заморожував вуст. (70, т.2; 285)

"Очі":

Очима відьми зачарованої

Дивлюся на Боже дитя заборонене. (70, т.1; 536)

-

У прозових порівняннях подібного типу найбільш часто використовуються такі іменники, як

"Очі":

Властивість цих очей - влада. Очі судді. Точні очі допиту. Допиту, значить - навіювання. (70, т.5; 180)

"Колір":

. .. батько ... у старому своєму, незмінному халаті, сіро-зеленому, кольору негоди, кольору Часу. (70, т.5; 178)

"Голова":

... чатувала - на всіх коридорних поворотах обігом голови жирафи на кожен мнящий шум, шумок. (70, т.5; 130)

Також, численні в цій групі порівняння з нарєчієм "на зразок":

. ... На обличчях, подобою хвилі, волненье. (70, т.5; 168)

-

В певній разлінованності нотної

Ніжачись на зразок простирадло -

Залізничні полотна ... (70, т.2; 208)

Порядок компонентів конструкцій із залежним родовим є в літературній мові жорстко зафіксованим. Але в поетичному мовленні М. І. Цвєтаєвої нерідко зустрічається інверсія компонентів, що говорить про рухливість і динамічності її синтаксису.


§ 4. Порівняльні речення.


П'ята група порівнянь є складнопідрядні речення, в яких предмет порівняння становить головне речення, а образ - порівняльне підрядне із спілками "що", "ніби", "точно", "як":

Як змій на стару дивиться шкіру -

Я молодість свою переросла. (70, т.2; 62)

-

Я рук не ламаю!

Я тільки тягну їх

-Без звуку! -

Як дерево - махає - горобина

У розлуку,

Під слід журавлиному клину. (70, т.2; 26)

Порівняння подібної структури більш різноманітно представлені в прозі М. І. Цвєтаєвої:

[Листівку] Украла і закопала на дні своєї чорної парти, трішки, як дівчата дитя любові кидають у криницю - з усією любов'ю! (70, т.5; 87)

Порівняльні підрядні речення у прозі нерідко бувають ускладнені однорідними членами:

Етажерка була та ж бібліотека, але - німа, - точно я раптом осліпла або здуріла. (70, т.5; 21)

або відокремленим поширеним причетним обігом, що стоять після означуваного слова:

Моря я з тієї першої зустрічі ніколи не полюбила, я поступово, як всі, навчилася ним користуватися і грати в нього: збирати камінчики і в ньому хлюпатися - точка в точку як юнак, який мріє про велике кохання, поступово навчається користуватися нагодою. ( 70, т.5; 90)

У прозі порівняльні підрядні речення можуть являти собою неповні речення:

... Білі, при натиску, явно веселі, а чорні - відразу сумні, вірно - сумні, настільки вірно, що, якщо натисну - точно собі на очі натисну, відразу - вичавлю з очей - сльози. (70, т.5; 15)

односкладні невизначено-особисті пропозиції:

Чорт сидів так тихо, точно його знімали. (70, т.5; 32)

непоширені пропозиції:

... відчувала і бачила себе ... пролітає .. і далі, вище - стійкому тепер! як риби плавають! (70, т.5; 45)

Образи прозових порівнянь часом представляють відразу декілька простих речень з різними видами зв'язку, наприклад:

... він весь був розслаблений, весь засмучений, точно йшов не туди, куди сам хоче, а куди нога хоче ... (70, т.5; 95)

Таким чином видно, що придаткові порівняльні пропозиції ширше і різноманітніше представлені в прозі М. І. Цвєтаєвої, ніж у її поетичній творчості, так як саме проза більше тяжіє до розгорнення, обгрунтованості думки, а поезія - до лаконізму і ємності.


§ 5. Порівняння, побудовані як синтаксичний паралелізм.


Це такий різновид порівнянь:

Ти, в Погудко дощів і бід

Те ж, що Гомер в гекзаметрі. (70, т.2; 259)

Синтаксичний паралелізм - це такий стан компонентів синтаксичної структури, коли її члени не залежать один від одного і мають співпадаючі лінії синтаксичних зв'язків (46; 50). Принцип паралелізму лежить в основі сочінітельних відносин, але охоплює більш широке коло явищ. Паралелізм має місце і там, де твори немає. У цій групі за принципом синтаксичного паралелізму будуються конструкції із спілками

як:

Кучерям всі забаганки прощаються,

Як гіацинту - завитки. (70, т.1; 527)

-

Добре їй було, ... на клавіатуру сходила, як лебідь на воду. (70, т.5; 19)

Порівняння подібного типу в прозі М. І. Цвєтаєвої побудовані за однією і тією ж моделі - з союзом "як". Лише одне порівняння побудовано за типом конструкцій з бессоюзной зв'язком:

І - дитяче відкриття: адже якщо несподівано забути, що це - рояль, це просто - зуби ... (70, т.5; 16)

У ліриці порівняння, побудовані як синтаксичний паралелізм, більш різноманітні. У них використовуються наступні спілки:

немов:

Той, хто стежить за тобою,

- Наче акула за маленькою рибкою -

Він твоєї буде долею. (70, т.1; 72)

що:

Єврейська дівчина - між наречених -

Що троянда серед рокити (70, т.1; 375)

Складність цих конструкцій визначається насамперед синтаксичною природою спілок, тобто тією обставиною, що ці союзи підрядності. Незалежність словоформ один від одного (паралельні члени) поєднується із залежністю, створюваної союзної зв'язком. Порівняння, побудовані за принципом синтаксичного паралелізму, прагнуть до якоїсь симетрії у вірші та надають тексту ще більшу поетичність і плавність інтонації.


§ 6. Негативні порівняння.


Чи не заграви нишпорять, не вихор встає,

Не веселка пашить з небес, - то Петро

Пташенятам виробляє огляд. (70, т.1; 398)

Такі порівняння теж часто будуються за принципом паралелізму, але мають одну особливість: перший член в такому порівнянні - описовий, являє собою образ, який подається з запереченням. Автор ніби попереджає, що не про те, про що він зараз говорить, буде йти мова у подальшому, а про щось інше. Заперечення варто при образі, а потім йде затвердження самого предмета. Такі порівняння створюють особливу експресію в цветаевское тексті, так як це типова форма саме російського фольклору, російської народної пісні. За межами слов'янської поезії ця форма не зустрічається. Такий тип народно-поетичної негативного порівняння одразу створює певний колорит. На цьому принципі у М. І. Цвєтаєвої з метою створення експресії може будуватися весь вірш:

Не колесо громове -

Поглядами перекинулися двоє.

Чи не Вавилон зруйновано -

Силою переведаться душі.

Не ураган на Тихому -

Стрілами перекинулися скіфи. (70, т.2; 256)

І в ліриці, і в прозі М. І. Цвєтаєва часом трансформує цей сформований у фольклорі тип порівнянь (20, 15), і при запереченні у неї коштує не образ, а сам предмет:

Здіймаються не волосся, а - хутро. (70, т.1; 284)

-

Почуття, що в кімнаті одразу стало тісно, ​​- не кімната, а клітка, і не тільки вовк в ній - я з ним! (70, т.4; 34)

Тут зіставляються подібні поняття з метою встановлення у них не відмінності, а схожості.

У прозі подібні порівняння менш поширені, ніж в ліриці, і завжди прозові негативні конструкції з'єднані сурядним протівітельним союзом "а". Більшість ліричних порівнянь даного типу будується за типом безсполучникових негативних конструкцій, що підпорядковане загальну структуру і ритміці цвєтаєвський вірша:

Не сніг - вугілля іржаво! (70, т.2; 170)

Тип негативних порівнянь завжди сприймається як народно-поетичний. А з порівнянь не народного, а суто літературного типу необхідно відзначити ті, про які піде мова в наступному параграфі.


§ 7. Приєднувальні порівняння.


Удар - заглушений, замшенний - як тванню.

Так плющ серцевину

З'їдає і життя звертає на руїну. (70, т.2; 327)

-

Гра не взяти хоча, а віддати. У цій грі, за її безтілесності і страшності, дійсно було щось пекла, аідово. Втікання рук від ворога. Так один одному, у пеклі, сміючись і трясучись, збувають розпалений. (70, т.5; 41)

Зазвичай порівняння приєднувального типу розташовуються в такому порядку: спочатку дається предмет, а потім, коли вичерпана тема, що відноситься до предмета, після союзного слова "так" слід образ:

А на мене з-під втомлених повікам

Струменів сонм сумнівних надій.

- Торкнувшись губи, погляд змеілся повз ... -

Так серафим, томімий ​​і зберігається

Таинственною святістю одягу,

Спокушає Світ - з-під втомлених повіки. (70, т.1; 450)

У прозі М. І. Цвєтаєвої приєднувальні порівняння нерідко являють собою пояснювальну конструкцію, укладену в дужки, наприклад:

Ось моя картка, - продовжував молодий чоловік, підносячи її до очей і тут же від них отимей (так дітям на секунду показують завтрашній "сюрприз" - розкриті книжку з якоюсь фотографією, можливо, дійсно схожою, якщо б вона встигла розглянути, по-перше, її, по-друге, що подає) (70, т.5; 213)

Своєрідність даного порівняння в тому, що його образ, який приєднується до предмета, знову плавно переходить в предмет. Можна сказати, що порівняння має кільцеву композицію і його образ ("так дітям показують" сюрприз ") непомітно включає в себе конкретне міркування про предмет (" фотографії ").

Ще однією особливістю прозових порівнянь приєднувального типу є розшифровка чином порівняння не предмета, а ознаки, на основі якого зіставляються предмет і образ:

... з громовим - так і грім не гуркоче! - Сміхом (70, т.5; 34)

Даний приклад містить в собі і елементи негативних порівнянь (Від них відрізняється відсутністю позитивної, ствердної зіставлення). Це порівняння розриває словосполучення, так як ознакою тут є не головне слово, а залежне - визначення "громовим".

Прозові приєднувальні порівняння можуть містити в собі відразу кілька рівнозначних образів. Наприклад:

Та й не крали - брали, а ховалися, тепер бачу, не від нас (діти самі жебраки і злодії), а від очей. Так звірі, так діти (і не тільки діти і звірі, прошу вірити!) Не виносять, коли на них дивляться .. (70, т.5; 95)

Образ у порівняннях даного типу приєднується до вже замкнутому пропозицією, вичерпали тему свого предмета. Приєднане порівняння отримує розвиненою і самостійний характер, тобто образ набуває деякої самоцінність, хоча він наведено тільки для того, щоб пояснити і роз'яснити предмет. Але буває, що все це пояснення як би перекидається; це відбувається тоді, коли предмет приєднується до образу, і приєднане порівняння точно розкриває алегоричний сенс всього того, про що говорилося раніше:

Ноти мені - заважали: заважали дивитися, вірніше не-дивитися на клавіші, збивали з наспіву, збивали з знання, збивали з таємниці, як з ніг збивають, так - збивали з рук, ... (70, т.5; 13)

-

У синє небо Ширя очі -

Як вигукує: - Буде гроза!

На пройдисвіта звівши догори брову -

Як вигукує: - Буде любов!

Крізь байдужості сірі мохи -

Так вигукую: - Будуть вірші! (70, т.2; 342)

На особливостях останнього порівняння ми зупинимося докладніше. Паралелізм окличних речень зі значенням буття в майбутньому перетворює дієслово "бути" в член, що поєднує поняття "гроза", "любов" і "вірші" у загальне поняття стихії, протиставлене загальному поняттю вихідного спокою, ніякої стихії не предвещающего: "синє небо", "на пройдисвіта", "крізь байдужості сірі мохи". Необхідно відзначити емоційність конструкцій з прямою мовою, позначену не тільки знаками оклику, але й лексично виражену дієсловами "вигукує", "вигукую" на тлі образів спокою.


§ 8. Порівняння з союзом "чим".


Особливістю порівнянь, включених до пропозиції з допомогою союзу "чим" є їх повнота, тобто подібні порівняння не позбавлені жодного компонента структури: у них завжди присутній предмет, образ і ознака порівняння. Більшість порівнянь даного типу зіставляють два різнорідних предмета, наприклад:

Бузина зелена, зелена,

Зеленіше, ніж цвіль на чані! (70, т.2; 296)

-

Але відійди в глибину, поклади між ним (роялем) і собою все необхідне для звучання простір, дай йому, як будь-якої великої речі місце стати собою, і рояль вийде не менш витонченим, ніж бабка в польоті. (70, т.5, 29 )

Але можуть зіставлятися і два однорідних предмета, для виявлення їх схожості:

Будинок біля Старого Пимена благополучно закінчитися не міг. Тому він так наді мною і владний, що він був не менш чистокровної-трагічний, ніж будинок Пріама. (70, т.5; 118)

Нерідко в подібних порівняннях зіставляються абстрактні поняття з конкретними:

Скільки світлих можливостей ти погубив, не бажаючи.

Було більше їх в серце, ніж у небі сяючих зірок. (70, т.1; 121)

Так само можуть зіставлятися два різних дії, наприклад:

Л егче лисеняти сховати під одягом,

Чим вгамувати вас - ревнощі та ніжність! (70, т.2; 452)

Остання порівняння входить до складу звернення, яке містить у собі центральну частину повідомлення, містить інформацію про адресата і характеризує його. Вилучення цього звернення позбавляє порівняння сенсу.

Характерною особливістю порівнянь з союзом "чим" є те, що в якості ознаки в них виступає прикметник у порівняльній аналітичної ступеня ("не менш витонченим", "не менш чистокровної - трагічний") або в напіваналітичного ступеня ("більше, ... ніж "," зеленішим, ... ніж "," ближче, ніж "). (Ступені порівняння прикметників даються за класифікацією С. О. Карцевський (27; 110).

У ліриці структура подібного порівняння може виступати у вірші рефреном, наприклад:

Не для тисячі доль-

Для єдиної народимося.

Ближче, ніж з долонею хліб -

Так з тобою сходимося.

Чи не забрав пожежа-потоп,

Каблучки Червоного!

Ближче, ніж з долонею чоло

У ті години безсонні (70, т.2; 76)


§ 9. Порівняння, що є членами вставних конструкцій.


Порівняння може бути укладена у вставну конструкцію цілком, тобто туди входять предмет порівняння, його образ і ознака, наприклад:

Година, коли в душі йдеш - як у руки! (70, т.2; 198)

-

- Подивіться на мене, я ж не так вже малий (він весь час височів над нею, як вежа), ... (70, т.5; 217)

У вставних конструкціях у прозі М. І. Цвєтаєвої часто присутні порівняння з кількома образами, що знаходяться в антонімічних відношеннях:

[Про роялі] (Чому він такий глибокий і такий твердий? Така вода і такий лід? Такий та й такої немає?) (70, т.5; 28)

Але в більшості порівнянь у вставну конструкцію полягає тільки образ порівняння, а його предмет залишається за межами вставки, наприклад:

Словом, мадмуазель на ялинці дітям затьмарює ялинку. (Так праведник чекають ангелам повинен застилати небо, на яке зовсім не знає, що потрапить). (70, т.5; 190)

-

Так, в'язнем з собою наодинці

(Або дитина говорить у сні?)

Постало нам - всієї площі широкої! -

Святе серце Олександра Блока. (70, т.1; 293)

Вставні конструкції представлені різними синтаксичними одиницями, не тільки пропозиціями, а й словосполученнями:

І по тому як у руки раптом

Кірку береш - щоб рук

Не взяти (не ті ж чи квіти ?)... (70, т.1; 528)

-

.. .. Посміхаючись - як ті панночки у Сплячої красуні - у повній свідомості своєї переваги і недосяжності ... (70, т.5; 45)

Прозові порівняння у вставних конструкціях можуть являти собою і поширені дієприслівникові звороти:

Четвертий рояль: ... тобі спочатку вище голови, потім по горло (і як начисто зрізуючи голову своїм краєм холодніше ножа !)... (70, т.5; 28)

Велика частина порівнянь представлена ​​у вставних конструкціях одним словом, наприклад:

Відокремлення - як щасливиця -

Ялина на вершині імлистій (70, т.2; 240)

-

коли я ... з листа батька дізналася про смерть Наді, перше, що я відчула, було ...: нагнати. Повернути по гарячому ще сліду. Навіть (як сльози) загнати - звідки прийшло. (70, т.5; 129)

Вставна конструкція в прозі М. І. Цвєтаєвої може не містити в собі порівняння, що знаходиться поруч, а пояснювати і поширювати його, нести пряме звернення до читача, наприклад:

Та й не крали - брали, а ховалися, тепер бачу, не від нас ... а від очей. Так звірі, так діти (і не тільки діти і звірі, прошу вірити!) Не виносять, коли на них дивляться .. (70, т.5; 95)

-

Всі ж разом, коли доходило до вуха, різало його, як бритвою (мочку). (70, т.5; 12)

В останньому прикладі у вставною конструкції ми спостерігаємо реалізацію метафоричного значення порівняння. Ознака порівняння ("різало") з переносного значення, завдяки вмісту вставки переходить в значення пряме.

Багато прозові порівняння, завдяки прилягає до них вставним конструкціям, розширюють в них коло своїх асоціацій, які виражаються в окремих, ні з чим не пов'язаних морфологічно, асоціативно виникають словах, наприклад:

"Крізь хвилясті тумани пробирається місяць ..." - Знову пробирається, як кішка, як злодійка, як величезна вовчиця в стадо баранів сплячих (барани. .. тумани ...). (70, т.5; 79)

-

Я була - їх. З ними гребла і растрясала, серед них, що рухаються, відлежувалася, з ними пірнала і знову виникала, як та Жучка в безсмертних віршах ("похапцем !")... (70, т.5; 97)

Порівняння, укладені під вставні конструкції, в прозі М. І. Цвєтаєвої поширені ширше, ніж в ліриці, і мають різні способи оформлення. Вони відокремлюються від основного тексту

дужками:

Надя, ... у своїй гранатової (Прозерпіна!) пелерині, ... (70, т.5; 112)

тире:

У правого крила - як страж - микеланджеловским Давид. (70, т.5; 166)

комами:

Він ... живе в окремому, начебто келія, будиночку. (70, т.5; 113)

Основна функція вставних конструкцій - передача додаткових відомостей, які не є необхідними для розуміння інформації, для передачі думок, що виникають у автора по асоціації. Ця функція і пояснює появу порівнянь, що будуються за типом вставних конструкцій, які суттєво освіжають саме порівняння і оновлюють його форму.


У вищевикладеної класифікації мовного матеріалу були розглянуті переважно синтаксичні особливості побудови порівняльних конструкцій. У наступних трьох параграфах будуть розглядатися такі типи порівнянь, які виражені різними морфологічними засобами.


§ 10. Порівняльні прислівники.


Дана група об'єднує порівняння, що представляють собою прості речення, що містять прислівники з порівняльним значенням.

Це прислівники з приставкою по-, яка поєднується із суфіксами-і,-скі:

По-ведмежому і привітний,

По-олень і рогатий. (70, т.2; 14)

-

... Коні - круто зупиняються. Але це ще не все: вони опускаються на коліна. Так, обидві, причому граціозно, по-людськи і. (70, т.5; 223)

Порівняльне значення мають прислівники з суфіксом-скі:

Він Ангель скі-безплотним - юний! (70, т.1; 30)

Зустрічаються в цій групі і складні прислівники з порівняльним значенням з суфіксом - скі:

Божественно, по дитячому плоско

Коротке, в збірку, плаття. (70, т.1; 356)

Подібні прислівники з порівняльним значенням нечастотни в ліриці і в прозі М. І. Цвєтаєвої, так як всі вони є результатом індивідуального авторського словотвору і словотворчості.


§ 11. Імена прикметники з порівняльним значенням.


Цю групу складають порівняння, образ яких виражений іменами прикметниками.

У прозі М. І. Цвєтаєвої зустрічаються якісні прикметники з порівняльним значенням індивідуального авторського походження:

Попрощавшись з нею зовсім в нашому смугастому, у винно - білу смужку, матрацному парадному, .. (70, т.4; 232)

-

... величезні змеінодрагоценние очі (70, т.5; 37)

В останньому прикладі, в окказиональном прикметнику "змеінодрагоценние", полягає характеристика очей одночасно за формою, кольором і блиску. Але автором використовуються і загальномовного прикметники з порівняльним значенням:

"Що за Білий такий ?...- розорялася вона, вся трясучи діамантами, гачкуватим носом і невпинно блимаючий жовтими очима (70, т.4; 222).

У даному прикладі суфікс прикметника - оват - вказує на неповноту ознаки порівняння.

Є в прозі М. І. Цвєтаєвої прикметники з порівняльним значенням, прикордонні у визначенні розряду, наприклад:

... хвіст ... багаторазово перевитий навколо статуарно-нерухомих ніг. (70, т.5; 32)

У силу того, що дане прикметник складне за своєю структурою, у нього не можна однозначно визначити розряд, так як першу його частину можна віднести до відносних, а другу - до якісних прикметником. Це порівняння цікаво також і тим, що перша його частина називає образ порівняння, а друга - його ознака.

Поширені у творчості М. І. Цвєтаєвої та відносні прикметники з порівняльним значенням (у прозі більше, ніж у ліриці). Це прикметники з суфіксом - н -:

. .. всі на одне обличчя, загарнимі, бурштину н е ... (70, т.5; 92);

прикметники з суфіксом - ів -:

... з чарівною усмішкою на фарфор ів му особі государиня Марія Федорівна. (70, т.5; 168);

прикметники з суфіксом - іст -:

У цю секунду я ці очі побачила: не просто блакитні, а зовсім прозорі, чисті, льд іст ті, ... (70, т.5; 168)

-

Так вплелася в мої русяве пасма -

Не одна срібляста пасмо. (70, т.2; 338)

Порівняльне значення морфеми-іст-знайшло своє відображення у словникових тлумаченнях: "подібний до того, що позначено виробляє основою" (58, т.11; 739).

Особливістю відносних прикметників з порівняльним значенням є те, що з усіх значень, які їм можуть бути властиві (кількість, призначення, місце знаходження, час, міра та ін) в даній групі вжиті тільки прикметники зі значенням матеріалу.

Більшість в цій групі займають присвійні прикметники з порівняльним значенням. Це прикметники з суфіксами - ін - (- Ин-):

... хвіст, левиць Ин, великий, голий, сильний ... (70, т.5; 32)

-

Слово і вигляд - лебідь ін ий, .. (70, т.5; 17)

-

Ніхто не бачив зміїної

У кутах - по краях - усмішки. (70, т.1; 483)

Прикметники з суфіксом - ськ-:

Але сліпучий уступ

Бетховенського чола. (70, т.1; 222)

-

Кімнату цю, напівпідвальну, з Годунов ск ними склепіннями, прошу запам'ятати. (70, т.5; 110)

з суфіксом - j -:

На колінах

Сніщу чи прощення за

Сльози в твоїх очах оленячих. (70, т.1; 249)

-

. ... Очі вовчі (70, т.4; 147)

з суфіксом - ів -:

Та пряма лінія непохитність, що живе у мене в хребті, - жива лінія твоєї дого-бабине-фараон ів ої посадки. (70, т.5; 54)

У даних порівняннях присвійні прикметники не позначають приналежність предметів особам і тваринам, а набувають якісне значення, так як вживаються в переносному сенсі.


§ 12. Порівняння, утворені за допомогою допоміжних імен прикметників, прислівників і дієслів.


Ця група включає в себе порівняння, утворені за допомогою прикметників:

схожий (вимагає прямого доповнення в знахідному відмінку):

Ні кровинки в тобі здоровою. -

Ти схожа на циркового. (70, т.1; 485)

-

У дворі майбутнього музею, в самий мороз, веселі чорнооких люди перекочують величезні ... квадрати мармуру, схожі на гігантські шматки цукру ... (70, т.5; 157)

-

На всіх матерів, вмираючих рано,

На матір і мою ти схожа, - розлука! (70, т.1; 537)

подібний (вимагає непрямого доповнення в давальному відмінку):

-

. ... Ніна, подібно сонцю, що сходить, пропливала між двох рядів столітніх лип ... (70, т.5; 222)

-

Життя подібне кораблю:

Трохи іспанська замок - мимо! (70, т.1; 179)

За допомогою прислівників:

зразок (що вимагають непрямого доповнення в родовому відмінку):

В певній разлінованності нотної

Ніжачись на зразок простирадло -

Залізничні полотна,

Рейкова ріжуча синь. (70, т.2; 142)

те саме (що вимагає непрямого доповнення в давальному відмінку):

Ви листочку кшталт і зеленої корі,

напівдіти ще й дріади. (70, т.1; 152)

І за допомогою дієслів "нагадувати", "походити", які вимагають при собі прямого доповнення в знахідному відмінку:

Ви, чиї широкі шинелі

Нагадували вітрила. (70, т.1; 193)


Морфолого-синтаксична класифікація порівнянь дозволила нам розглянути типи побудови речень з порівняннями і порівняльними оборотами, виділити з них найбільш продуктивні.

Для ліричної поезії М. І. Цвєтаєвої характерні:

· Порівняльні звороти із спілками "як", "немов", "точно", "що". Відмінною рисою даних спілок є те, що вони вносять в характер порівняння ті чи інші модальні відтінки.

· Порівняльні речення.

· Порівняння, виражені орудний відмінком.

· Негативні порівняння.

Найменш численні групи порівнянь у ліриці - це порівняльні прислівники (з афіксами-по-,-скі-,-і-), конструкції з допоміжними словами в порівняльному значенні ("схожий", "подібно", "на зразок", "те саме", "нагадувати", "походити") та порівняння з союзом "чим", тому що подібні конструкції не характерні для поетичної мови М. І. Цвєтаєвої.

Продуктивними в її прозовій творчості стають порівняльні підрядні речення і порівняння-паралелізми, які роблять мова більш образній і емоційній. Особливу експресію тексту надають порівняння, укладені під вставні конструкції.

Неможливо не відзначити особливі синтаксичні властивості цвєтаєвський тексту. Рваность синтаксису, деколи немов прямо втілює трагічну порванность цвєтаєвської долі, - це і різкість переходів від слова до слова, від пропозиції до пропозиції, це і крайня виділення окремих слів. Стрімкість руху мови і напруженість емоцій породжують велику кількість тире:

У відповідь сміх зали і - добра - раптова - вовча - усмішка Брюсова. (70, т.4; 29)

Крім інших перерахованих функцій, тире в ліриці підкреслює логічний наголос в рядку і визначає семантику ритму. Наприклад, у порівнянні

Ходить завіса - як - груди (70, т.2; 204)

тире, що розбивають рядок на три відрізки, чітко відновлюють ритм дихання, пов'язуючи ритмічну організацію вірша з його семантичної спрямованістю. Завдяки цвєтаєвської максималізму в тексті нерідко відбувається повне ототожнення предмета і образу порівняння, що досягається усуненням порівняльних спілок і перетворенням порівняльного обороту в член пропозиції:

Ликом - чиста іконка,

Пеньем - вівчарик. (70, т.1; 475)

-

Слово ж "басовий" - просто барабан, бас: Шаляпін. (70, т.5; 18)

Динамізм образів посилюється завдяки безглагольнимі еліптичним конструкціям:

У тілі як у трюмі,

У себе як у в'язниці. (70, т.2; 254)

-

Вісімнадцять років, вовчий оскал, брови кутом, очі вугілля. (70, т.4; 146)

У прозових порівняннях більш різноманітні морфологічні способи вираження предмета, ознаки та образу порівняння. Особливістю цих порівнянь є використання в якості предмета - мови героїв, оформленої як пряма мова:

"Ні, - точно лід тріснув. (70, т.5; 138)

Своєрідністю прозових порівнянь є і відразу кілька способів вираження одного і того ж порівняння, наприклад:

... Борода, якої він не заважав рости, право, як Господь не заважає рости траві, але яка - борода-виростала швидше і довше трави. (70, т.5; 220)

Дуже широко в прозі М. І. Цвєтаєвої поширені порівняльні речення. Серед них є такі різновиди, як неповні, односкладні, непоширені пропозиції, ускладнені однорідними членами або відокремленими причетними або дієприслівниковими зворотами. Це пояснюється тим, що проза М. І. Цвєтаєвої більше тяжіє до розгорнення, обгрунтованості і точності думки, а її поезія - до лаконізму, ємності і ритмічності.


Глава 3. Структурні особливості порівнянь


§ 1. Повні порівняння.


Перша група у цій класифікації містить порівняння, в яких не відсутній жоден з компонентів структури, наприклад:

А ви, нестримні діти,

З розумом, пронизливим, як лід. (70, т.1; 145)

-

... Піднімає похилу, горбом, кришку. (70, т.5; 138)

У даних порівняннях можна виділити предмет ("розум", "кришка"), образ ("лід", "горбом") і ознака, за якою вони порівнюються ("пронизливий", "похилий"). У наведених вище прикладах всі компоненти нераспространен і лаконічні. Таких порівнянь в цій групі більшість.

Але нерідко предмет вживається разом з визначенням, яке поширює його і підсилює яскравість образу:

Вас златокудрий Фортуна

Вела, як матір. (70, т.1; 195)

-

.. .. У дворі майбутнього музею веселі чорнооких люди перекочують величезні ... квадрати мармуру ... під розкотистий мова, суцільно на р, велику і гучну, як той же мармур. (70, т.5; 157)

У прозових порівняннях іноді використовуються відразу два предмети з різними відтінками значення, наприклад:

... він був весь розслаблений, засмучений, точно йшов не туди, куди сам хоче, а куди нога хоче ... (70, т.5; 95)

Особливою експресією мають прозові порівняння, в яких два різних предмети розташовуються по різні сторони образу. Образ порівняння стає своєрідним композиційним центром фрази, який обрамляють предмети порівняння, наприклад:

... явище дуже красивою дами - з величезними зеленими очима у темній глибокій і широкій оправі вій і століття, як у Кармен, - і з її ж смаглявим, трохи теракотовим рум'янцем. (70, т.5; 178)

Зустрічаються і порівняння, в яких досить поширений образ:

У цьому дрімаючому домі ти немов чужа,

Немов сумна гостя, без сили до утіх. (70, т.1; 89)

-

... Двірник .. сімнадцяти років, з щоками пашать, як ті печі, які він так спекотно і з таким запалом топив. (70, т.5; 162)

Є порівняння, в яких досить поширені і предмет, і образ. Наприклад:

[Листівку] Украла і закопала на дні своєї чорної парти, трішки, як дівчата дитя любові кидають у криницю - з усією любов'ю! (70, т.5; 87)

-

Пушкін - з монарших

Рук керівництвом

Бившийся так само

На смерть - як б'ється

(Міць - прибувала,

Сила - зростала)

З мускулом валу

Мускул весла. (70, т.2; 288)

Цікаві в цій групі також порівняння, образи яких отримують розвиток і самостійний характер, набувають самоцінність:

Почуття, що в кімнаті одразу стало тісно, ​​- не кімната, а клітка, і не тільки вовк в ній - я з ним! (70, т.4; 34)

-

Як спійману птицю - серце

Несу до тебе, з одного тривогою:

Як би не відняли хлопчаки,

Як би не вибилася сама. (70, т.1; 501)

Такі порівняння багато в чому символічні і включають в себе дуже великий підтекст.

У прозі М. І. Цвєтаєвої особливо поширені порівняння, образ яких ще не отримує абсолютної самостійності в тексті, але розвивається, розширюючи образність опису, наприклад:

... горять - точно від полум'я в'ються! - Коси, дві чорних коси, одна на спині, інша на грудях, точно одну багаттям відкинуло. (70, т.4; 298)

Серед порівнянь цієї групи особливо яскраво виділяються такі, в яких варіюється образ. Він ніби двоїться, і цим підкреслюється семантична синонімія образів у їх визначенні предмета, наприклад:

... з яких камінню додому

Брести з кошиком базарної

У будинок, і не знає, що - мій,

Як госпіталь або казарма. (70, т.2; 315)

-

... Зуби, Белей всіх цукрів і мармурів ... (70, т.5; 157)

У подібних випадках спостерігається таке явище, яке можна назвати "порівняння в порівнянні":

Вірші ростуть як зірки і як троянди ...

-

... Від церкви розходилися дві абсолютно однакових дороги, як дві руки, як два крила ... (70, т.5; 153)

Тут розпускається квітка уподібнюється розгорається зірку, і навпаки, а руки порівнюються з крилами так само, як і крила можна порівняти з руками.

Інша функція прийому варіювання образу - показ предмета з різних боків, виділення різних аспектів його бачення поетом:

Іноді Христос співав, а богородиця підспівувала, і нас зовсім не дивувало, що співає вона більше чоловічим, а він - радше жіночим, тонким, ... тому, що вона була темна і міцна, а він - світлий і слабкий, і виходило, що кожен співає саме своїм голосом, собі в масть і в міць, - як комар, наприклад, і джміль. (70, т.5: 94 )

-

Я пам'ятаю перший день, дитяче звірство,

Істоми і ковтка божественну каламуть,

Всю безтурботність рук, всю безсердечність серця,

Що каменем падало - і яструбом - на груди. (70, т.1; 372)

В інших випадках другий образ в порівнянні як би уточнює перший:

Гра полягала в тому, щоб збути іншого з рук пікового валета: Шварцем Петера, як за старих часів сусідові - гарячку, а ще й нині - нежить: передати: нагородивши, позбутися. (70, т.5; 40)

-

І все дивиться - уважно - як дамі,

Як жінці - у широкі очі. (70, т.1; 373)

Автор ніби підшукує тут більш точне слово. Сама поетеса говорила: "Я річ остаточно розумію тільки через слово (власне). Слово для поета цілком самостійна одиниця цінності. Шукаючи слова, поет шукає сенсу." (70, т.5; 283).

У ліриці М. І. Цвєтаєвої у деяких випадках "двійник" образу розташовується безпосередньо перед порівнянням, виноситься за його рамки:

Так, опустивши глибоку завісу,

Закривши очі, як завіса над п'єсою ... (70, т.2; 303)

Це робить образи ритмічними, надає їм видимість і глибоку значимість.

Часто образ порівняння не просто подвоюється, а й потроюється:

Сиджу, буквально залита захопленням з його очей, одягнена їм, як плащем, як променем, як дощем, вся, ... (70, т.4; 227)

-

Удар, який доходить - як жіноче спів,

Як кінське іржання,

Як пристрасне спів крізь відстале будівлю

Удар - доходить. (70, т.2; 326)

В останньому прикладі спостерігається поєднання відразу декількох прийомів посилення виразності порівняння: варіювання образів, їх поширеність і повтор ознаки. Повтори образу і ознаки в структурі цвєтаєвський порівнянь також зустрічаються нерідко. Наприклад:

Двох - жарче хутра! рук - жарче пуху!

Коло - кругом голови. (70, т.2, 364)

-

А сутінок крадеться як злодій,

Як чорна тать фатальна.

Функціональна значимість цих повторів буде розглянута в наступному розділі.

У прозі одразу кілька образів порівняння нерідко використовуються автором для більш точного роз'яснення ознаки порівняння, наприклад:

Над Петербургом стояла хуртовина. Саме - стояла: як кружащийся дзига - або кружащийся дитина - або пожежа. (70, т.4; 281)

Але нерідко в прозових порівняннях дається і більш докладне роз'яснення самого образу, своєрідний захист його точності та ємності і спростування його випадковості:

Вони жили - як зграя белогогових птахів, білоголових через хусток, птахів-з-за вічної приповідки няні, що вела повз: "А ось і їхнє гніздо хлистовскіе". (70, т.5; 92)

У даному порівнянні в детальному й розгорнутому викладі дається не тільки розшифровка, але і мотиви виникнення образу порівняння і його походження.

Серед ліричних порівнянь, що містять три іпостасі образу, хочеться виділити наступне:

Водоспадами завіси, як піною -

Хвоєю - полум'ям - прошумить. (70, т.2; 204)

Перед нами ланцюжок зримих динамічних образів. Якщо вибудувати їх у часі, вони постають ланцюгом безперервних перетворень: хвилюючись, білий завісу зібрався у вертикальні складки і став водоспадом, галасливі струменя падаючої води спінилася знизу вгору, піна налилася зеленим кольором, згустилася в хвойні гілки і раптом - зелень трохи шелестевшей хвої різко перекинулася в червоність полум'я. Ознака порівняння спеціально подається в кінці фрази, щоб притягати звукові асоціації: тихим шелестом піни дати міру шуму завіси-водоспаду, уточнити цей звуковий образ порівнянням з шурхотом хвої, потріскуванням вогню. Особливість цього порівняння в тому, що три різних способу характеризують предмет і за кольором (візуально), і по звуку. Іноді такий прийом подвоєння або потроєння образу порівняння стає структурним компонентом усього вірша:

Це просто, як кров і піт:

Цар - народу, цареві - народ.:.

Цар з небес на престол зведений:

Це чисто, як сніг і сон.

Цар знову на престол зійде -

Це свято, як кров і піт. (70, т.1; 397)

Часто ціле вірш будується на низці змінюють один одного образів порівняння, що дає йому особливу динамічність і стрімкість:

Любов - ще древніший:

Стара, як хвощ, стара, як змій,

Старій лівонських янтарів,

Всіх прівіденскіх кораблів

Старій! - Каменів, древніший - морів ... (70, т.2; 336)

Цей прийом використовується М. І. Цвєтаєвої і в прозі, коли опис предмета будується на асоціативно змінюють один одного образах порівняння, наприклад:

І ще - сама постать рояля, в дитинстві мнившая мені скам'янілим звіриним чудовиськом, гіпопотамом, пам'ятається, не з-за вигляду, - я їх ніколи не бачила! - А через звук, гіппопо (само тулово), а хвіст - там. А потім, з перекладом речей на людське - літній чоловічий фігурою тридцятих років: огрядний, але витончений, незважаючи на громіздкість - грація, той досвідчений, немолодий, неодмінно - фрачний танцюрист, якого дівчата, тільки глянувши, вважають за краще самому повітряному і військовому. А ще краще - диригент! Яскраво-чорний, плавний, без обличчя, тому що завжди спиною, - і повний чар. Постав рояль дибки, і буде диригент! І, залишивши і танцюриста, і диригента: адже рояль тільки поблизу неповороткий на вагу - непомірним. Але відійди в глибину, поклади між ним і собою все необхідне для звучання простір, дай йому, як будь-якої великої речі, місце стати собою, і рояль вийде не менш витонченим, ніж бабка в польоті. (70, т.5; 29)

У М. І. Цвєтаєвої зустрічаються також і різні варіації ознаки порівняння:

З цією листівкою я жила - як та ж дівчина з коханим - таємно, небезпечно, заборонене, блаженно. (70, т.5; 87)

-

Блищать, плещуть, хльостають рани - кумачем. (70, т.1; 571)

Але частіше, особливо в ліриці, зустрічаються такі порівняння, в яких змінюються пари ознак і образів, адже саме вони складають образну основу порівнянь:

Був замок рожевий, як зимова зоря,

Як світ - великий, як вітер - древній. (70, т.1; 134)

-

Нічого, нічого, крім самої мертвої, холодна як лід і білою як сніг нудьги, я за все моє дитинство в церкві не відчула. (70, т.5; 48)

-

Розквітай, народ, -

Твердий, як скрижаль,

Жаркий, як гранат,

Чистий, як кришталь. (70, т.2; 362)

У ліриці М. І. Цвєтаєвої компоненти порівняння часом своєрідно словесно обіграються у вірші:

Жінка, в таємницях, як в шалях, шірішься,

У шалях, як в таємниці, длішься. (70, т.2; 240)

Взаємообмін предмета і образу, їх дзеркальність підпорядковані загальній семантиці контексту і сприяють створенню атмосфери загадковості, сутінкових шерехів, таємниць, недомовок, пророцтв.

Якщо взяти за зразок порівняння, в якому після предмета слід ознака, а потім образ, то можна говорити про наявність інверсії в цвєтаєвський порівняннях. Це інверсія предмета і образу:

Немов тихий дитина, обласканий темрявою,

З нескінченним томлінням у блукаючому погляді,

Ти застиг біля вікна. (70, т.1; 94)

-

Чорт сидів на Валерин ліжка, - голий, у сірій шкірі, як дог, з біло-блакитними, як у дога або остзейського барона, очима .. (70, т.5; 32)

Предмет порівняння, його основа, часто дається тільки в самому кінці, тому що М. І. Цвєтаєва створює образи не відштовхуючись від предмета, а через образи йде до предмета, який, у свою чергу, сам інколи ставав не менш умовним і метафоричним, ніж образ порівняння, наприклад:

Ноти мені - заважали: заважали дивитися, вірніше не-дивитися на клавіші, збивали з наспіву, збивали з знання, збивали з таємниці, як з ніг збивають, так - збивали з рук, ... (70, т.5; 13)

У багатьох порівняннях спостерігається інверсія образу і ознаки:

А місяць, як кинджал турецький,

підступність у вікно палацу. (70, т.1; 510)

-

... Хвіст, львіцин, великий, голий, сильний .. (70, т.5; 32)

Серед цієї групи порівнянь також необхідно відзначити ті, в яких предмет дистанціюється від образу, що наповнює порівняння глибиною і особливим хвилеподібним ритмом: назвавши предмет, автор знову повертається до нього, але вже на новому витку, через образ порівняння:

Море синіє вдалині, як величезний сапфір. (70, т.1; 79)

-

Багато часу опісля мама застала її за дивним заняттям: вона збирала на колінах пил по кутах і ніжно цілувала. На питання "Так що з тобою?" крізь раптові і-і-і насилу можна було зрозуміти: "Як тужурка ... теж сіра!" (70, т.5; 99)


§ 2. Неповні порівняння, у структурі яких відсутня ознака.


Друга група представляє собою порівняння, в яких пропущено ознака, на основі якого зіставляються предмети, наприклад:

Панелі - як срібло. (70, т.1; 241)

Предмет ("панелі") у цьому порівнянні відомий, образ теж ("срібло"), а ознака пропущений. У значній частині порівнянь цієї групи ознака відновлюється за змістом, якщо це порівняння традиційно для російської мови і образ, укладений в ньому, в свідомості сприймає вже несе в собі певну семантичну навантаження. Наприклад, ніч асоціюється з чорним кольором, сніг - з білим, лід - з холодом, і ці асоціації знаходять своє відображення в ліричних порівняннях:

Я пам'ятаю точно рокіт грому

І дві руки свої, як лід. (70, т.1; 205)

-

Один одному почули - без обітниці

Мундир як сніг і чорний плащ. (70, т.1; 30)

-

Мамка з огрядним півнем

У фартуху - як ніч її повойник! -

Доповідає. (70, т.1; 265)

Серед прозових порівнянь також вживаються вже усталені, кілька звичні і не вимагають додаткової розшифровки, наприклад:

Будинок ... протягом цілих трьох тижнів всіма своїми мешканцями спав як зачарований. (70, т.5; 194)

-

... поламавшись перед дверима, як сільські перед частуванням, ... (70, т.5; 32)

Інші порівняння не настільки традиційні, але в них також легко вгадується ознака:

... Волосся мої зараз як шолом. (70, т.1; 314)

- Мається на увазі зачіска, то, як вони вкладені;

Та мовчки перекочує на жовтому обличчі чорні намиста-очі (70, т.4; 202) - описується форма очей (круглі) і інші якості (блискучі, маленькі);

Очі - щілини, ... (70, т.4; 147)

-

Особа - місяць, ... (70, т.4; 133)

-Дані порівняння характеризують предмет опису за формою;

Між велетнів-сусідів, як гномик

Він дивувався всього. (70, т.1; 145)

- Тут на ознака, що характеризує величину ("маленький") вказує зменшувальні суфікси-ик-("гномик");

Що бачать вони? - Пальто

на юнацькій фігурі.

Ніхто не дізнався, ніхто,

Що поли його, як буря. (70, т.1; 236)

Це порівняння нетрадиційно і незвично, але, незважаючи на це, ознака тут визначається за семантикою образу, що малює динамічну картину руху, вітру, "розвівання".

У цій групі є і порівняння, у яких ознака не тільки не мається на увазі, а просто не потрібен:

Тільки мови і руки ... За трепетом вуст і рук

Є велика таємниця, мовчання на ній як перст. (70, т.2, 173)

Зриме сприйняття цілком певного жесту заміняє тут які б то не було пояснення.

Але набагато цікавіше в цій групі такі порівняння, в інтерпретації яких можливі кілька трактувань:

... Шлях комет-

Поетів шлях. (70, т.2; 184)

Тут мається на увазі і швидкість, і яскравість, і помітними, і романтичність, і в якійсь мірі приреченість.

У порівнянні

Весь - як струна! (70, т.1; 519)

характеризується не тільки зовнішній вигляд людини: висота, стрункість, прямота, але і його стан: напруженість, нервозність, здатність відреагувати на найменший дотик.

Зіставляючи час доби з людьми певної категорії в порівнянні

Ніч як злодії (70, т.2; 224),

поетеса дуже оригінально підкреслює основні якості цього часу доби: обережність (злодіїв не чути в тиші), її чорноту, темряву (злодіїв не видно в темряві), її віроломство, таємничість, обман.

Порівняння

"Ні", - точно лід тріснув. (70, т.5; 138)

характеризує не тільки звук голосу, його уривчастість, різкість, але і враження, яке справляє на слухача сенс фрази, її зміст: одне таке слово може зруйнувати все безповоротно. Третя асоціація, закладена в підтексті порівняння - інтонація голосу: з льодом асоціюється холодність, байдужість.

Порівняння

Одягнув мене по губи

Сон - оксамитова шуба. (70, т.1; 417)

показує, що сон, так само як і шуба, може бути бажаний, м'який, глибокий, приємний, теплий; потопаючи в оксамитовій шубі хочеться мріяти про прекрасне, а уві сні - бачити прекрасні сни ...

У деяких порівняннях різні трактування можуть не гармоніювати один з одним і навіть один одному суперечити:

Так, посередині шпал,

Де далечінь шлагбаумом зросла, ... (70, т.2; 160)

Тут далечінь така ж далека (довга), як шлагбаум. Але в той же час шлагбаум перегороджує дорогу, а далечінь - спрямовується вперед без перешкод. А там, далеко попереду, вона стає горизонтом і горизонтальній рисою перекреслює дорогу, як шлагбаум.

Тепер зупинимося на порівняннях, відсутність ознаки в яких компенсується додатковим поширенням образу:

Для них любов - хвилинний промінь у тумані (70, т.1; 97)

Визначення "хвилинний" вказує на короткочасність цього почуття.

У вухах - туман, і за два кроки - туман;

І сонце над Москвою - як око кривавий. (70, т.1; 558)

Визначення "кривавий" підкреслює особливість кольору описуваного предмета.

Як розсипались перлини, японський щебет (70, т.4; 8)

Визначення "розсипались" характеризує звуки мови, схожі зі звуками падаючих перлин.

Стук. У віконницю - кущ, мерзлій гілкою, як мерзлим пальцем. (70, т.5; 139)

Тут з допомогою повтору визначення "мерзлий" передається характер звуку - його дзвінкість.

Ознака може поповнюватися не тільки поширенням, але й ускладненням образу:

Розкриті очі у Мандельштама - зірки, з завитками вій, що доходять до брів. (70, т.4; 144)

-

Ти лицар, ти сміливий, твій голос струмок,

З кручі прагне вниз ... (70, т.1; 33)

У прозі вживаються порівняння, для пояснення ознаки яких використовуються афікси самого слова, що містить в собі образ порівняння:

"Що за Білий такий ?...", - розорялася вона, вся трясучись діамантами, гачкуватим носом і невпинно блимаючий жовтими очима. (70, т.4; 222)

У даному випадку суфікс-оват-вказує на неповноту відсутнього ознаки, тобто на приблизність подібності, встановлюваного порівнянням.

У ліричних порівняннях М. І. Цвєтаєвої відсутній ознака може замінюватися і додатковою пропозицією:

Я Ева, як вітер, а вітер - нічий .... (70, т.1; 33)

Є також порівняння, в яких поширені і предмет, і образ:

Як слабкий промінь крізь чорний морок пекла -

Так голос твій під гуркіт розривів снарядів ... (70, т.1; 293)

У цій групі необхідно відзначити також порівняння, в яких присутні відразу кілька образів, причому в прозі зустрічаються такі структури порівнянь, в яких кілька різних образів з'єднані в одному слові:

Та пряма лінія непохитність, що живе у мене в хребті, - жива лінія твоєї дого-бабине-фараонової посадки. (70, т.5; 54)

-

Каменем з небес,

Ломом

По голові, -

Ні, по ефес

Шпагою в груди -

Радість! (70, т.2; 212)

Автор ніби підшукує потрібне слово, більш точне для змалювання даної ситуації. Перед нами проходить сам процес поетичної творчості, процес створення вірша на очах у читача. Безсумнівно, що така структура порівняння полегшує його трактування при відсутності визначальної ознаки. А порівняння з кількома предметами, навпаки, ускладнює образ у ліриці:

Вдарять у дзвін - хрещуся.

Посадять голодом - пощу.

Душа і волосся - як шовк.

Найдорожче життя - добрий толк. (70, т.1; 405)

Тут образ порівняння ("шовк") набуває багатозначності завдяки семантиці порівнюваних предметів. По відношенню до волосся порівняння з шовком визначає такі їх якості, як блиск, гладкість, шовковистість та ін Але коли з шовком поетеса порівнює душу, то говорить при цьому перш за все про її слухняності, податливості, смирення, тихості, гречні.

Таке "ускладнення" порівняння в ліриці може стає структурною особливістю вірша:

У печеру без світла, у нетрях без сліду,

У листі б, у плющі б, у плющі - як у плащі б ...

Ні білого хліба, ні чорного хліба:

У росі б, в листі б, в листі - як - у родинному б ... (70, т.2; 339)

У прозі М. І. Цвєтаєвої порівняння неповної структури часто починають взаємодіяти один з одним в контексті. Наприклад, зіставлення одного порівняння з іншим при порівняльному описі зовнішності героїв:

Що краще: рачині, жаб'ячі, величезні, немигаючі очі фрейлейн Паули або Болонкін, з-під Болонкін ж Куделько, безперервно миготливі червонувато-блакитні Панна Енні? (70, т.5; 144)

Для такого прийому характерно вживання порівнянь однакової структури з образами одного семантичного ряду.


§ 3. Неповні порівняння, у структурі яких відсутній предмет.


Третю групу складають порівняння, в структурі яких є ознака і образ, а предмет опущений:

Паростком срібним

Рвонувся вгору. (70, т.2; 30)

-

І, щоб все сказати: чесні, як річкова вода. (70, т.5; 181)

Як правило, це безособові конструкції:

І ось - тепер - тремтячи від жалю і спека,

Одно: завити, як вовк, одне: до ніг припасти. (70, т.2; 380)

-

. ... Надихати, як на віконне скло, ... (70, т.5; 28)

Але частотним в цій групі порівнянь і виразно-особисті конструкції з дієсловами у першій особі множини теперішнього часу:

Сидимо, зачаровані - трохи як птахи - невідступним поглядом А.А.. (70, т.5; 122)

-

Пишно й безпристрасно в'януть

Рози нашого рум'янцю

Лише камзол тісніше стягнуть.

Голодуємо як іспанці, (70, т.1; 143)

З дієсловом у першій особі однини теперішнього часу:

А все ж зі шляху збиваюся

(Особливо - навесні!)

А все ж по людях мучуся,

Як пес під місяцем, (70, т.1; 525)

-

. ... Виходжу гладка, як миша. (70, т.4; 78)

І безумовно-особисті конструкції з дієсловами у другій особі однини:

Після безсонної ночі слабшає тіло,

Милим стає і не своїм, - нічиїм.

У повільних жилах ще занивают стріли -

І посміхаєшся людям, як серафим. (70, т.1; 282)

У прозі частотних конструкції з дієсловом в однині в минулому часі:

Мати точно живцем поховала себе всередині нас - на вічне життя. (70, т.5; 14)

та конструкції з дієсловом у майбутньому часі:

... Білі, при натиску, явно веселі, а чорні - відразу сумні, вірно - сумні, настільки вірно, що, якщо натисну - точно собі на очі натисну, відразу вичавлю з очей - сльози. (70, т.5, 15 )

Образ прозових порівнянь неповної структури може бути оформлений і в вигляді відокремленого поширеного деепричастного обороту:

Рояль у самого вікна, точно безнадійно намагаючись в нього всім своїм слоновим неповоротом - вийти, ... (70, т.5; 19)

У цю групу віднесені і такі конструкції, предмет яких, незважаючи на те, що відсутнє в самій структурі порівняння, вживається в контексті, частіше в препозиції:

Очі спільництва, від якого ви марно відбиваєтеся. Якщо ви їх прочитали, ви ще більше пропали, ніж якщо ви їм повірили. І, дивна річ, саме їх, в інтелігенції славляться "чесними", простолюдин незмінно назве безсоромними. Слово, якого, до речі, ви ніколи не почуєте про чорні, ні, тільки про світле, а зі світлих - тільки про блакитних ... І щоб все сказати: чесні, як річкова вода. (70, т.5; 181)

-

Дві руки - пестити - розгладжувати

Ніжні головки пишні

Дві руки - і ось одна з них

За ніч виявилася зайва.

Світла - на шийці тоненькою -

Кульбаба на стеблі! (70, т.1; 518)

Такий прийом не тільки не збіднює порівняння, але й виділяє його на тлі контексту, дозволяє порівнянні досягти деякої самостійності образу, яскравого й свіжого. Ознака в даному прикладі подвоюється ("Світла - на шийці тоненькою") і від цього порівняння стає ще більш виразним.

У цю групу порівнянь входять і такі, предмет яких взагалі не називається: він дається у назві вірша. Наприклад, порівняння з вірша "Педаль":

Брязкає! Як спекоту з фальші

Клавішею, розбитих у гуд ... (70, т.2; 191)

Порівняння з вірша "Земне ім'я":

Так, з кожною миттю все неповторніше

До горла - ременем. (70, т.1; 548)


§ 4. Неповні порівняння, у структурі яких присутня лише образ.


Порівняння, у структурі яких присутня лише образ зустрічаються виключно в ліричних творах М. І. Цвєтаєвої, так як у поезії саме образи служать для вираження почуттів та емоцій ліричної героїні і тому стають самодостатніми і незалежними:

Відплата за те, що найлютішим суддям

Була - як сніг. (70, т.1; 534)

Предмет і ознака тут маються на увазі, і це поглиблює і розширює сенс порівняння, так як читач неминуче починає розмірковувати над тим, що хотів сказати автор, по-своєму трактувати це порівняння. Навіть при аналізі даного прикладу можуть виникнути кілька варіантів трактування ознаки порівняння:

- Чиста, як сніг, тобто невинна;

- Білі, як сніг, а отже протиставлена ​​"найлютішим суддям" і всьому світу, як біле і чорне;

- Холодна, як сніг, тобто байдужа до якого-небудь суду над собою, як писала сама М. Цвєтаєва: "Право суду над поетом нікому не дано. Єдиний суд над поетом - само-суд". (70, т.5; 373).

Тут є і такі порівняння, як і в попередній групі, в яких предмет дан в назві вірша. Наприклад, вірш "Жар-птиця":

Як зірниця! На хвості

Золоті блискітки. (70, т.1; 118)

Предмет і ознака можуть бути дані в контексті:

Точно нору в мені прорили

До основ, де смола

Я любов дізнаюся по жилі

Всього тіла уздовж

Стогнучий. (70, т.2; 246)

У М. Цвєтаєвої є вірші, що повністю складаються з таких порівнянь. Наприклад, вірш "Отрок":

Порожнечі підліткових очей! Провали

У блакить! Як не чорні - блакить!

Игралище для битви небувалою,

Дарохранильниці бур.

Книгосховища порожнеч!

Провали підліткових очей! - Прольоти!

Душ розпечених - водопій:

- Оазиси! - Щоб всяк сьорбнув і відпив,

І захлинувся порожнечею ... (70, т.2; 51)

Тут можна спостерігати нагнітання порівнянь, вони доповнюють один одного, перебиваючи, поспішаючи висловити, виразити всі асоціативні образи, що виникають у свідомості автора. Вірш справляє враження стихійної, захлинаються мови і від цього дуже емоційною.

Також необхідно відзначити порівняння, самостійно заповнюють весь вірш, предмет яких дається заключним акордом у фінальній рядку. Наприклад:

Два заграви! - Ні, дзеркала!

Ні, два недуги!

Два серафічної жерла,

Два чорних кола

Обвуглених ... Пломінь і пітьма!

Дві чорних ями

Безсонні хлопчаки - так -

У лікарнях: Мама!

Над кам'яною простирадло -

Дві чорних слави.

Встають - два сонця, два жерла,

- Ні, два алмаз! -

Підземної безодні дзеркала:

Два смертних очі. (70, т.2; 33)

Тут образи порівняння слідують один за одним по наростаючій, стаючи з кожним разом все фантастично, яскравіше, посилюючи напружену емоційність і поривчастість мови поетеси, як би захлинається від надлишку почуттів - і наприкінці раптом відокремлено, чітко і спокійно називається сам предмет порівняння, на якому і зосереджується вся важливість сказаного.

Саму суть і особливості порівнянь цієї групи (власне чому вона і була виділена для окремого розгляду) становлять такі порівняння, в яких предмет і ознака не тільки не маються на увазі, але і не потрібні зовсім. Ці неповні порівняння існують в тексті як абсолютно самостійні і незалежні образи, спрямовані на більш яскравий і адекватне вираження авторської думки:

Ти пишеш перстом на піску,

А я підійшла і читаю,

Вже сивина на скроні.

Моя голова - золота.

Як ніби в піщаний замет

Очі мені зарили живі.

Так діти сміється лоб

Над Біблією хилять вперше. (70, т.1; 520)

Тут дано два порівняння, що йдуть один за одним і малюють послідовно змінюються картини. Перше порівняння ("Неначе в піщаний замет очі мені закрили живі") вказує і на колір волосся ліричної героїні, і на сльози, що з'явилися в її очах при погляді на пишучого та роздумах про себе і свою долю. Друге порівняння звертає нас знову до героя (до того, хто пише) і характеризує його самого як людину чистого, недосвідченого, з відкритою душею ("Так діти сяючий чоло над Біблією хилять вперше").

А в наступному прикладі порівняння через втілені в них образи розкривають тугу і борошно нерозділеного кохання:

Іполит! Іполит! Болить!

Полум'я .. У спеку скроня ...

Що за жах жорстокий прихований

У цьому імені Іполита!

Точно тривала хвиля

Про гранітне узбережжі.

Іполитом обпалені!

Іполитом клянусь і марю!

Це гедзь в розкритий плач

Рани плескає ... гедзь злиться ...

Це - красною раною вскач

Запалення кобилиця! (70, т.2; 172)

Образ хвилі виникає тут для опису того, як лірична героїня знову і знову з невідворотною неминучістю, з постійністю морських хвиль звертається до улюбленого і серцем і думками. І весь час натикається на нерозуміння, презирство і осуд, як хвиля на холод і камінь гранітних стін. Друге порівняння являє нам образ гедзя, жалячого у відкриту рану - воно дає всю міру болю і муки, яку відчуває у своїй героїня. Образи хвилі, гедзя і "запаленою" кобилиці органічно вплітаються в тканину твору і досягають такої сили і самостійності, що продовжують жити і за межами порівняння ("гедзь злиться ...").


Результати наших спостережень показують, що більшість порівнянь М. І. Цвєтаєвої - повні, тобто мають у своїй структурі всі три компоненти: предмет, ознака і образ. Але вживання таких порівнянь не стандартизовано. М. І. Цвєтаєва освіжає їх форму варіюванням ознаки чи образу, виконують різні функції, які залежать від контексту і завдання автора. Часто цілі вірші і шматки тексту будуються на низці змінюють один одного образів порівняння, що надає їм динамічність і стрімкість.

Також у структурі порівнянь, що зустрічаються у М. І. Цвєтаєвої, можна відзначити різні типи інверсій. Характерною рисою багатьох порівнянь є гранична дистанційованість предмета від образу, що надає порівнянні ритмічність і глибину.

Мають цікавими особливостями і порівняння неповні. Відсутність ознаки дозволяє читачеві по-різному трактувати багато порівняння, як би брати участь у процесі створення художнього образу. Ця особливість порівнянь дозволяє сприймати їх творчо, вони як би пропускаються крізь душу читача і вбирають з неї щось своє. Тут підтверджується така думка М. І. Цвєтаєвої: "А що є читання, - як не розгадування, тлумачення, добування таємного, що залишився за рядками, межею слів ... Читання - перш за все - співтворчість." (70, т.5; 280).

Але все-таки для більш адекватного розуміння авторської думки в порівняннях, в яких опушен ознака, поетесою як би розставлені своєрідні знаки, позначки, що підказують вірний шлях трактування. Це може бути як додаткове ускладнення елементів структури порівняння, так і своєрідність контексту. У прозі нерідко наводиться докладне роз'яснення відсутнього компонента порівняння. Подібний прийом використовується і при порівняннях повних, наприклад:

Пам'ятник Пушкіна був зовсім чорний, як собака, ще чорніші собаки, тому що у найчорнішої з них завжди під очима щось жовте або під шиєю щось біле. (70, т.5; 61)

Особливістю прозових порівнянь є і їх взаємодію один з одним у тексті: вони або просто змінюють один одного, уточнюючи і поглиблюючи образ, або зіставляються один з одним, або одне фінальне порівняння підсумовує і узагальнює кілька попередніх йому порівнянь.

Порівняння, у структурі яких відсутній предмет, як правило тісно прив'язані до контексту, так як саме в ньому "ховається" відсутній компонент структури. Але він може бути і в заголовку твору.

Своєрідне використання порівнянь у ліриці - це порівняння, що складаються з одного образу. Хоча вони й нечисленні, але представляють найбільший інтерес. Вони набувають у тексті статус самостійних, незалежних образів і стають необхідним компонентом в образній системі вірші.


Глава 4. Емоційно-експресивна забарвлення порівнянь


Порівняння за своєю сутністю вже несе в собі певний заряд експресії та емоційності. У цьому розділі ми розглянемо способи посилення експресивності порівнянь і різні відтінки їх емоційного забарвлення. Відповідно з поставленим завданням представляється доцільним розглянути ці особливості порівнянь на різних рівнях мови.


§ 1. Засоби посилення експресивності порівнянь на фонетичному рівні мови.


На фонетичному рівні це перш за все звукопис, що для М. І. Цвєтаєвої принципово важливо. Вона писала: "Словотворчість є ходіння по сліду слуху, народного і природного ..." (70; т.5; 350). Тому у М. І. Цвєтаєвої величезну роль грають прийоми звукової організації вірша, його інструментування. Ось приклад ассонанса:

Ч е рн о в и о к о, п про лн про е гр у сти,

П у ст про як п про лдень, кр у гл о, як рай! (70, т.1, 364)

Тут підкреслюються звуки <о>, <у>, у свідомості автора, а внаслідок, і читача, асоціюються саме з порожнечею, кругом. Причому відчуття круглої форми створюється за рахунок закільцьовування звуком <о> слова, вживанням його на початку і в кінці: "ч е рн о в и", "про до про", "п про лн про е". А відчуття порожнечі створюється як би виникають у рядку своєрідним відлунням: <уо>: "п біля ст о", "кр у гл о". Звуки <у> і <о> по своїй артикуляції відкриті і єдині з усіх інших звуків лабиализованного. Ці якості дозволяють їм якомога далі і довше лунати в просторі.

Алітерація також "працює" на досягнення поставлених автором завдань:

А на мосту, як ч ЕРТ, ч ерний зметнувся пла щ -

Жен щ ина або ч ЕРТ? (70, Т.1; 378)

Виділення шиплячих звуків <ч>, <щ> дозволяє створити атмосферу ночі і "нічний" героїні: її чорноту, темряву, непроникність і тишу - адже в нічному повітрі чітко чути найменший шерех, а тим більше - шелест плаща. Також цими неясними неясними звуками підкреслюється загадковість, романтичність героїні. А ще алітерація вказує тут на швидкість і стрімкість дії (несподіване і різке <ч>). У прозі М. І. Цвєтаєвої також нерідко присутній особливий звукосмисловой фон мови. Наприклад:

За "хроматичну гаму" - слово, яке звучить у одо па до м г ор н про го г р втомленим. (70, т.5; 16)

Тут особливий підбір звуків ("о", вибуховий "д" і вібрант "р") має художньо-виразне значення у співвідношенні з образом порівняння: створюється враження звуку дзюркотливої ​​і падаючої води.

Але є в прозі та порівняння, в яких звукописью "озвучується" не образ порівняння, а його предмет, наприклад:

У дворі майбутнього музею ... веселі чорнооких люди перекочують величезні ... квад р ати м р амо р а ... під р. аскатістую мова, суцільно на р, до р упную і г р омкую, як той же м р амо р. (70, т.5; 157)

Часте вживання звуку "р" в даному порівнянні актуалізує увагу на предметі порівняння ("розкотистий мова, суцільно на р").

Звуки в прозових порівняннях можуть ототожнюватися з певними предметами, їх властивостями, наприклад, звук "ш" асоціюється у автора з м'якістю і Ворсистий оксамит:

Оду ш евленное ту ш е звучало як оксамит. (70, т.5; 11)

У деяких прикладах скупчення певних звуків характеризує певний стан героя, інтонацію мови. Часте повторення звуку "ж", наприклад, передає ту обридлу і дратівливу настирливість, про яку не йдеться у тексті прямо, але мається на увазі:

... І варення є убе ж дала так, точно у вазочці НЕ даху ж овнік, а ж вербою ж емчуг; (70, т.5; 181)

Є в прозі М. І. Цвєтаєвої та порівняння, в яких саме зіставлення предметів відбувається не тільки за змістом, але і за звучанням слів, наприклад:

За "клавіатуру" - слово таке потужне, що нині можу його порівняти тільки з цілком розкритим крилом орла, а тоді не порівнювала ні з чим. (70, т.5; 16)

Якщо уважно вслухатися в ці слово і словосполучення (кл авіату ра - кр и л о о рк а), то можна виділити подібну звукову структуру: "к", "л", "р" у першому випадку і "к", "р "," л "в другому.

Таким чином, звукопис і в поезії і в прозі М. І. Цвєтаєвої дуже тісно пов'язана з підтекстом і допомагає передати найглибші думки і відтінки почуттів.

Ще одне з поширених у М. І. Цвєтаєвої фонетичних засобів посилення експресивності порівнянь - прийом посиленого вимови голосних звуків, оформлених у тексті графічними засобами. Цей прийом вживається в тексті для передачі емоційного стану ліричної героїні. І в той же час слово, завдяки подібному графічного оформлення, реалізує свою основну номінативну функцію (називання предметів, дій, процесів та ін), в даному випадку - процес позіхання:

Диявол мого дитинства мені, серед багато чого іншого, залишив у спадщину: неперебутнє, як догів позіхання, від усього, що гра: "СКУ-уково!" (70, т.5; 36)

Навмисне розтягнення слова графічними засобами може свідчити і про включення в авторську оповідь живих інтонацій мови ліричної героїні:

Чому я вітаю тебе на сторінках журналу "Своїми шляхами "?... Полонять мене в цій назві одно-сильно обидва слова, що виникає з них формула. Що поет назве тут своїм, крім шляху? ... І полонить мене ще, що не "своїм", а - "своїми", що їх мно-ого шляхів! - Як людей, - як пристрастей. (70, т.4, 6)

Прийом послоговой розбивки слова зустрічається і в ліричних порівняннях:

Пристрасті: хвала убитим,

Сущим - сором.

Так само дивився на битву

Цар - Пріам.


Впали у-вар:

Зарево? Кров? Німб?

Так само дивився на Трою

Весь О-Лімп. (70, т.2; 222)

Всі описані вище предмети використовуються автором для виділення в тексті окремого слова, звуку, що дозволяє вслухатися в слова і смисли і тим самим посилити їх експресивність і виразність.


§ 2. Словотворчі засоби посилення експресивності порівнянь.


Експресивність порівнянь посилюється і різними словотворчими засобами. Поезія М. І. Цвєтаєвої, нерідко важка для сприйняття внаслідок граничної стислості промови, будується на виділенні окремого слова, словотворенні від одного або фонетично близьких коренів.

Перш за все хочеться відзначити навмисне стяженіе несколькіходнокоренних слів, які підкреслюють головну думку фрази. Її основне значення, як правило, укладено в загальний корінь, наприклад:

Друзі мої! Рід ве триєдність!

Рід неї, ніж в рід стве! (70, т.1; 459)

-

.... Двірник ... сімнадцяти років, з щоками пашать, як ті печі, які він так жар до і з таким жар му топив ... (70, т.5; 162)

-

Перельотами - як хлест му

Хлест ание табуни! (70, т.2; 193)

У даному випадку тавтологічних поєднання виконують функцію типізації та посилення образності. Поетеса дуже чуйно ставиться до структури слова, обособляя в ній корені і афікси. Це перш за все прояв загостреною здібності, прагнення автора виділити в слові значущі відрізки, співвідносні зі значенням цілого слова.

Вживання поряд однокореневих слів нерідко використовується для передачі динаміки дії, гостроти відчуттів, наприклад:

Коли я ... з листа батька дізналася про смерть Наді, перше, що я відчула, було ...: нагнати. Повернути по гарячому ще сліду. Навіть (як сльози) загнати - звідки прийшло. (70, т.5; 129)

У прозі цей прийом використовується і для передачі поступовості дії, його кінцевого результату:

... мітивши бобрової шубою дубові мостини, що темніє залою, за ці кілька хвилин зовсім стемневшей - як снігове поле, ... додому. (70, т.5; 134)

Експресія у порівнянні у М. І. Цвєтаєвої часто посилюється за рахунок своєрідного вживання такої морфеми, як приставка; при її активізації по-іншому сприймається семантична структура слова. Лексико-граматичне значення приставки нерідко починає переважати над значенням всієї основи в цілому:

Рас селили нас як орлів -

Змовників: версти, дали ...

Не роз будували - розгубили.

За нетрями земних широт

Рас тицяли нас, як сиріт. (70, т.2; 259)

Як бачимо, тут актуалізується приставка рас-зі значенням роз'єднання. Експресія даного лексико-граматичного значення стає основним провідником ідеї цього вірша, і значення ув'язнених у ньому порівнянь. Вживання приставки рас-стає в даному прикладі композціонним стрижнем, на який нанизуються строфи. Прийом актуалізації приставки, що акцентує увагу на лексичному значенні слів, використовується і в прозі М. І. Цвєтаєвої, хоча і значно рідше:

Він весь був рас слабленний, весь рас строєний, точно йшов не туди, куди сам хоче, а куди нога хоче ... (70, т.5; 95)

Необхідно відзначити ще один семантичний процес: там, де приставка в сучасному граматичному сприйнятті більш-менш зливається з коренем, при поетичної активізації приставки як би спливає, оновлюється етимологічний склад слова, підвищується ступінь його членімості. Як приклад можна навести таке порівняння:

Цим словом - куди Громова, ніж громом,

Уражена, прямо убита в груди. (70, т.2; 140).

Автор ніби підшукує тут більш точне слово. Сама поетеса говорила: "Я річ остаточно розумію тільки через слово (власне). Слово для поета цілком самостійна одиниця цінності. Шукаючи слова, поет шукає сенсу". (70, т.5; 360).

А ось приклад, коли приставка виступає в якості лейтмотиву, в поєднанні з окказіональнимі утвореннями:

Друг! Не кору мене за той

Погляд ділової і тьмяний.

Так вглативаются в ковток!

Вглиб - до втрати почуття!

Так, у тканину врабативаясь, ткач

Тче свій останній пропаду.

Так діти, вплаківаясь в плач,

Вшептиваются в шепіт.

Так вплясиваются ... (Великий

Бог - тому крутіться!)

Так діти, вкріківаясь в крик,

Вмалчіваются в тихость.

Так вбаліваются в любов:

Впадиваются в: падати. (70, т.2; 325)

М. І. Цвєтаєва намагається пізнати світ через мовні зв'язки, моделі і відносини - звідси прагнення дістатися до самого глибинного смислового пласта в слові, осмислити його не тільки в цілому або поморфемно, але і розчленувати на звукові смисли, щоб потім перейти до асоціативне зближення з іншими словами, до порівнянь. У творчості М. І. Цвєтаєвої можна відзначити велику кількість окказионализмов (за визначенням Е. Ханпіри, "окказиональное слово - це слово, утворене з мовної малопродуктивною або непродуктивною моделі, а також по окказиональной (мовної) моделі і створене на певний випадок або з метою звичайного повідомлення, або з метою художньої ").

У поезії М. І. Цвєтаєвої частіше використовуються Філологія-дієслова, утворені або від вже відомих в мові дієслів за допомогою приставок (вглативаться, вшептиваться, вплясиваться, вмалчіваться, вбаліваться, впадиваться), або від іменників за допомогою суфіксів:

А на мене з-під втомлених повікам

Струменів сонм сумнівних надій.

-Торкнувшись губи, погляд змеілся повз ...-

Так серафим, томімий ​​і зберігається

Таинственною святістю одягу,

Спокушає Світ - з - під втомлених повіки. (70, т.1; 450)

У ліриці також використовуються окказіональние дієприслівники, утворені від окказіональних дієслів (врабативаясь, вплаківаясь, вкріківаясь).

У прозі М. І. Цвєтаєвої найбільш продуктивні окказіональние іменники та прикметники. Філологія-іменники частіше позначають абстрактні поняття:

Рояль у самого вікна, точно безнадійно намагаючись в нього всім своїм слоновим неповоротом - вийти. (70, т.5; 19)

-

... у кожного спогади є своє до-спогад, точно пожежна драбина, по якій спускаєшся спиною, не знаючи, чи буде ще щабель - яка завжди виявляється ... (70, т.5; 59)

Значення іменника "неповорот" підкреслює звукове оформлення: саме слово це якесь незграбне, неповороткий. Воно з'явилося по словотворчої моделі з нульовим суфіксом, що позначає відвернений ознака. У загальномовному мові така модель будується від непохідних основ якісних прикметників. У даному випадку змінюється характер виробляє основи, і слово "неповорот" створюється з похідної основи прикметника "неповороткий".

Іменник "до-спогад" утворилося шляхом приєднання до основи слова "спогад" префікса до-, за значенням аналогічного приводу "до", що означає тимчасові відносини.

Окказіональние прикметники представлені в прозі М. І. Цвєтаєвої більш широко і різноманітно. Це прості прикметники суфіксального освіти:

Попрощавшись з нею зовсім в нашому смугастому, у винно-білу смужку, матрацному парадному, ... (70, т.4; 232);

складні якісні прикметники, утворені шляхом складання основ іменника та прикметника:

... Величезні змеінодрагоценние очі. (70, т.5; 37);

складні присвійні прикметники, утворені складанням незалежних один від одного слів, у повній формі:

Та пряма лінія непохитність, що живе у мене в хребті - жива, лінія твоєї дого-бабине-фараонової посадки .. (70, т.5; 54);

складні присвійні прикметники в короткій формі:

... Лапи, .. львіцино-догів. (70, т.5; 32)

Словотворчі засоби створення експресії в порівняннях М. І. Цвєтаєвої у ліриці найповніше виражаються в застосуванні оціночних суфіксів.

Суфікс-к-вносить в текст такі емоційні відтінки, як відтінок ніжності:

І полководець гривастий горнеться

Білій голуб до ої (70, т.2; 63)

Відтінок жалю:

Тане царівна, як свічок до а,

Руки склала хрестом. (70, т.1; 154)

Відтінок ласки:

Наче на кожній голів до е коронка

Від поглядів, дітей сторожам, люблячи (70, т.1; 53)

відтінок зменшувально:

... зазивала мене в піну місцевої Ніагари - маленької, холодної, глибокої й бурхливої ​​реч до і, що обривається, як життя. (70, т.5; 132)

Суфікс-очк-(-очек-) привносить у текст емоційні відтінки

ніжності:

Взрос ти, вигодуваний сонечком вет очк а,

Рая дивовижність, ... (70, т.1; 60)

-

-Тепер ви гарні, як янголята! (70, т.5; 144)

Схвалення:

Жити, як мати велить дитині,

Як колір очек цвісти. (70, т.1; 225)

Ласки:

Милі ранні вет очк і,

Гордість і щастя землі,

Діточки, сумні дет очк і,

О, чому ви пішли? (70, т.1; 18)

Іронії:

Сказати: правильна,

Додати: дуже,

А завтра: ти мені не танцюрист

Ні, чим таким цвісти колір очк му, -

Вже краще шию під сокиру! (70, т.1; 540)

У багатьох порівняннях можна знайти різноманітні емоційні відтінки, створювані різними суфіксами:

відтінок захоплення:

Голова - квітковим чаш ечк ой

З срібного вирізу. (70, т.1; 476)

Відтінок милування:

Як золотий ларч ік

Іверська горить. (70, т.1; 270)

Відтінок ласки:

Породила доч еньк у -

Сині оч еньк і,

Горл Инк у - голосом.

Солн ишк о-волоссям. (70, т.1; 251)

-

По літах, коли ми переїжджали на дачу, рис переїжджав з нами, вірніше вже опинявся - у повній цілості пересадженого дерев ц а, з корінням і плодами - сидить на Валерин ліжку ... (70, т.5; 33)

Відтінок ніжності, милування:

Купол ок твій золотенькій

Зрозумілі зірки - під лоба ик ом,

Голос очек твій тоненький

Ти сама дзвін ЕНК а. (70, т.1; 431)

-

Так чи інакше, виходить заміж і в заміжжі продовжує ходити - тонка, як тростиною Инк а - в хлоп'ячому, ... (70, т.4; 183)

-

Молодість! Мій сапож ок непарний! (70, т.2; 64)

Відтінок жалю:

Коли сніжить Инк у, що легко літає,

Як зірочок очк а, що впала ковзаючи,

Береш рукою - вона сліз Инк ої тане, -

І повернути легкість їй не можна. (70, т.1; 64)

Відтінок гидливості, огиди:

Кінь гидує гадом,

Ти брезгуешь гласом

Переможним - важким Смарагдовий маслом

Стікає кров ищ а. (70, т.2; 37)

Цікавий у М. І. Цвєтаєвої та прийом складання слів з оцінними суфіксами:

Очі у мене вогонь до і-вугілля до в. (70, т.1; 33)

В якості способу порівняння тут виступають контекстуальні синоніми. Тут образ уточнюється, конкретизується і досягає більшої точності, наочності і образотворчості. Цей прийом особливо яскраво проявляється в прозі:

Та мовчки перекочує на жовтому обличчі чорні намиста-очі. (70, т.4; 202)

Особливо часто в прозі М. І. Цвєтаєвої спостерігається використання в якості ознаки порівняння складні прикметників, утворених шляхом додавання двох незалежних прикметників:

Надя, ... вся якась пекучо-оксамитова, як персик на сонці. (70, т.5; 112)

-

Ніна, парадно-ошатна, як пери ... (70, т.5; 222)

Це дозволяє більш яскраво, точно і виразно звучати порівнянні в тексті.

Але особливо експресивні ті порівняння, в контексті яких відбувається розкладання складного слова, що виражає образ порівняння, на складові і актуалізація їх смислів:

І ще - сама постать рояля, в дитинстві мнившая мені скам'янілим звіриним чудовиськом, гіпопотамом, помниться, не з-за вигляду, - я їх ніколи не бачила! - А через звук, гіппопо (само тулово), а хвіст - там. (70, т.5; 29)


§ 3. Способи посилення експресивності порівнянь і їх емоційна забарвленість на лексичному рівні.


Можна розглянути способи посилення експресивності порівнянь і на лексичному рівні. По-перше, це вживання в складі порівняння експресивно забарвлених слів:

... З громовим - так і грім не гуркоче! - Сміхом. (70, т.5; 34)

У ліричних порівняннях нерідко вживається відразу кілька експресивних слів:

І палиш, і дзвенить, і топочешь, і свіщешь,

І рвеш і рокочешь - і - розірваним шовком -

Сірим вовком, - розлука! Степовий кобилиць, - розлука! (70, т.1; 557)

Нагнітання відразу декількох експресивних слів різко підвищує виразність порівнянь.

По-друге, в ліриці можна відзначити вживання слів експресивних і емоційних одночасно:

А я співаю найніжнішим голосом

Люб'язною дівчата долю.

Про те, як рідкісним рослиною

Квітла в ясновельможної з теплиць:

У високосвітські закладі

Для благородних дівиць. (70, т.1; 470)

Тут поряд з експресивністю виділені слова несуть емоційне забарвлення іронії. Це підкреслюється і переважанням імен прикметників у формі найвищому ступені.

А також у цій групі надзвичайно експресивні порівняння, укладені в словах з розмовної забарвленням:

Башка - вербою

В'ється. (70, т.2; 273)

-

... Він так, як побита собака, - поплентався - ні з чим! (70, т.5; 154)

Зустрічаються і порівняння з просторічної забарвленням:

Нам лаври сплітаючи,

У нас, як у мертвих

Прут. (70, т.2; 279)

Вживання подібної лексики використовується в цілому для створення образу оповідача через його мова. В останньому випадку автор говорить від імені Володимира Маяковського, який, як відомо, не скупився на яскраве, точне, міцне слово, одночасно містить в собі і об'єктивну оцінку ситуації, і своє ставлення до неї.

У прозі експресивність порівнянь підвищується за рахунок використання при порівняльних спілках прислівників з просторічної забарвленням, що вказують на відносність або, навпаки, точність зіставлення:

... Старий, з білою бородою трошки віялом. (70, т.5; 46)

-

Моря я з тієї першої зустрічі ніколи не полюбила, я поступово, як всі, навчилася ним користуватися і грати в нього: збирати камінчики і в ньому хлюпатися - точка в точку як юнак, який мріє про велике кохання, поступово навчається користуватися нагодою. ( 70, т.5; 90)

Підвищеною експресією володіють і порівняння, самі по собі їх вживають лише в розмовній мові:

Як дикі біжимо. (70, т.1; 153)

Тут "розмовне" порівняння показує яскравість народних характеристик, як образу дається не словосполучення, яке складається з іменника і прикметника, а субстантівірованное прикметник, що посилює динамізм образу.

Особливу образність і виразність надають порівнянь в ліриці спожиті як образу слова в переносному значенні:

За множенням - черепаха,

Зате чортеня за грою ... (70, т.1; 115)

Необхідно відзначити і справді народні порівняння, провідні свої коріння від фольклорного свідомості:

Не сон чи: в воїнів

Сонм ангелів юних!

Між ними - Осанна! -

Мій - снігу Белей ... (70, т.22; 46)

-

Нічого, нічого, крім самої мертвої, холодна як лід і білою як сніг нудьги, я за все моє дитинство в церкві не відчула. (70, т.5; 48)

-

Ти красною дівою

Бліднеш над справою

Своїх двох

Раптово чужих

Рук. (70, т.2; 37)

Вживаючи подібні порівняння ("в народному дусі"), М. І. Цвєтаєва вживається у всі тонкощі народно-поетичної мови, засвоює її ритми, рими, епітети, економну і точну образність. Часом у подібних порівняннях чітко звучать пісенні мотиви:

Щоб поїзд ніс, ніс

Швидше лебедя, як у пісеньці ... (70, т.2; 261)

-

Вся, як косиночку, біла. (70, т.2; 18)

Дуже своєрідними і цікавими видаються ліричні порівняння, побудовані аналогічно структурі прислів'їв, з логічним завершенням думки в афористичній формі:

Радість - що цукор,

Нема - і охаешь. (70, т.1; 441)

У цій групі значне місце займають порівняння з високою лексикою, наприклад:

І як під землею трава

Дружити з рудою залізної, -

Всі бачать пресвітлі два

Провалу в небесну безодню. (70, т.1; 442)

-

Газети ж мати, з якимось зарозумілим завзятістю мученика, щоранку, ні слова не кажучи батькові, ... з рояля знімала. (70, т.5; 11)

Пагорб прозової мови надають і особливі прислівники та прийменники:

. ... Ніна, подібно сонцю, що сходить, пропливала між двох поруч стоять лип в жовтому кабріолеті про двох величезних колесах, які оберталися, наче два сонця ... (70, т.5; 222)

Піднесений емоційний відтінок може виявлятися й у морфологічних формах слів:

Палестинські жили! - Смоли важко

Протікає в вас стародавня кров Саула. (70, т.2; 52)

Пагорб мови надають і застарілі слова:

У струмках овечого руна

Я до неба підношу руки -

Як - давніше - дівчина одна ... (70, т.1; 413)

Але висока лексика може створювати в мові і іронічні відтінки:

Груди Ваша благоухання,

Як розмариновим скринька ... (70, т.2; 23)

Романтичні відтінки:

І я, як лицар (без пера,

На жаль, без шолома і без шпаги!)

Лист на рожевому папері

На канделябрі спалив вчора. (70, т.1; 131)

Але нерідко високий стиль у порівняннях М. І. Цвєтаєвої перемішаний з просторіччям, книжкова архаїка з розмовною лексикою. На цьому грунтується особливий ефект цвєтаєвський стилю - та "висока простота" (39; 33), коли слово саме повсякденне знаходить високе звучання в ряду слів іншого лексичного шару і у відповідному інтонаційному ключі:

Відповідають Князю Світу - Темний князь:

-То не я ходжу-блукаю, пресвітлий - ні!

Те сама вона у твій світлий Божий день

По п'ятах моїм ганяє, наче тінь. (70, т.1; 361)

-

Я дитятко своє прославити

Прийшла, як у давнину - пастухи. (70, т.2; 70)

-

А з краю, на хмарах, якими інший від нас помчав геній, трошки зачіпаючи око місяця - ліловим чорнилом, кучерявим, як власне волосся, буквами: "Приїжджайте швидше. Тут чудово". (70, т.5; 87)

Як видно з прикладів, поряд з високою лексикою ("пресвітлий", "сама вона", "Божий день", "прославити", "як у давнину", "ока") у порівняннях присутня і понижена ("ходжу-блукаю", " по п'ятах моїм ганяє наче тінь "," дитятко "," трошки ").

Зазначимо у порівняннях М. І. Цвєтаєвої великий пласт біблійної лексики, до якої поетесу привели пошуки монументальності мови:

Я цю книгу ...

Кидаю у вихор воєн.

Нехай мандрує вона - свічкою під свято -

Ось так: з долоні в долоню. (70, т.1; 507)

-

Гра не взяти хоча, а віддати. У цій грі, за її безтілесності і страшності, дійсно було щось пекла, аідово. Втікання рук від ворога. Так один одному в пеклі, сміючись і трясучись, збувають розпалений. (70, т.5; 41)

-

І яблуні - що ангели - білі. (70, т.1; 265)

В останньому прикладі вживається і усічена форма імені прикметника "білий", що зустрічалося в прикладах вже не раз і характерно тільки для фольклору.

У ліриці біблійна лексика часто з'єднується з висока або застарілою:

Що не ніч, здається мені: під каменем

Я, і оцей камінь на серці - як долоня. (70, т.1; 324)

-

Але рот напружений і суворий.

Помру, - а захоплення не видам!

Так з неба Господь Саваот

Слухав молодому Давида. (70, т.1; 313)

Тут необхідно також відзначити часте вживання власних назв, які відсилають читача до біблійної тематики:

... Жінкою Лота

Насипом застиглі стовпи. (70, т.2; 208)

На цей же біблійний сюжет натякає і інше порівняння:

А мій друг дорогою -

Вартовий на годиннику.

Він під вітром холодним,

Під холодної місяцем,

У намети похідної -

Що стовп соляної. (70, т.1; 442)

За біблійним переказом, дружина праведника Лота була перетворена на соляний стовп за те, що, залишаючи рідне місто, порушила заборону і озирнулась на його стіни. Цей сюжет розширює образ порівняння і стає як би його другим дном, другим тлумаченням, значно оживляючи його.

А от порівняння, яке недосвідчений читач зарахує до двох, зазначеним вище, але в ньому дається алюзія на інше біблійна подія:

Тим був мені, що морю натовпів

Єврейських - палаючий стовп! (70, т.2; 310).

За Біблією, при вихід євреїв з Єгипту Бог в образі вогняного стовпа вказував їм шлях.

Звернення до біблійних сюжетів спостерігається і в прозових порівняннях. Вони відтворюються нерідко не в оповіданні автора, а в мові ліричної героїні М. І. Цвєтаєвої, маленької дівчинки, яка в буденних, побутових ситуаціях проводить паралелі з біблійними історіями, наприклад:

"Христос - воскрес, а чорт узяв та й лопнув!" - Урочисто сказала Асина няня, стоячи пасхальним вранці над моїм ліжком. "Неправда! - Репетувала я, стискаючи в кулаці дорогоцінні останки і б'ючи ногами в туго натягнутий звід ковдри. - Він лопнув зовсім не тому, що Христос воскрес, а тому, що я на нього лягла ... Я його просто налягла, як на суді Соломона ". (70, т.5; 53)

У цьому порівнянні мова йде про епізод з Біблії ("Третя книга Царств"), де йдеться про суд царя Соломона над грішницею, задушила уві сні своїм тілом дитини.

М. І. Цвєтаєва, як кожен великий художник, творила в руслі світової культури, переносячи великі створення людського духу в свою поетичну "країну", переосмислити їх на свій лад:

Все так само, так само в морську синь -

Очі трагічних героїнь.

У цей зал, безкоштовний і безмежну,,

Очима заспаних Аріадна

Обдурених, очесами Федр

Знехтуваних, з останніх надр

Надармо волають до ножа ... (70, т.2; 213)

-

Будинок біля Старого Пимена благополучно закінчитися не міг. Тому він так треба мною і владний, що він був не менш чистокровної-трагічний, ніж будинок Пріама. (70, т.5; 118)

-

Так розминулися: син Фетіди

З дщер'ю Аресовой: Ахіллес

З Пенфезілеей. (70, т.2; 237)

М. І. Цвєтаєва наділяє у міфологічні одягу своє ліричний зміст - душевну драму людини і поета трагічного двадцятого сторіччя. Тому в античності її приваблюють переважно трагедійні колізії і конфлікти, ідея року, відчуття визначеності людської долі.

Як видно з прикладів, імена власні в поєднанні з високою і біблійної лексикою відіграють велику роль у цвєтаєвський порівняннях, забезпечуючи їх глибоким підтекстом та особливої ​​індивідуальної трактуванням різних колізій.

Останнє, що хочеться відзначити в групі експресивної лексики, - це зіткнення в тексті порівняння лексичних антонімів:

-Світ закінчився потопом,

-Світ закінчився пожежею,

Так вода з вогнем, так дочку

З матір'ю схопилися опівночі. (70, т.2; 440)

-

Четвертий рояль: ... Чому він такий глибокий і такий твердий? Така вода і такий лід? Такий та й такої немає? (70, т.5; 28)

-

Зрівняні: як так і ні.

Як чорний колір - і білий колір.

Як у творчий громовий годину:

З громадою Кремля - Кавказ. (70, т.2; 557)

Вживання відразу декількох антонімів підсилює яскравість і виразність порівнянь, робить їх більш свіжими і несподіваними.


§ 4. Порівняння - фразеологізми у творчості М. І. Цвєтаєвої


Дуже цікаво і своєрідно поетеса використовує у порівняннях різні фразеологізми:

(А що, кажу - не слухай!

Всі меле - бабине!)

Сама вранці зруйную

Творіння своє.

Хороми - як сніп соломи - нічого!

Мій шлях не лежить повз будинку - твого. (70, т.1; 525)

-

Разлатое будівля, подане як на долоні болотистою рівниною. (70, т.5; 121)

-

А грошей, як на гріх, не було. (70, т.5; 189)

-

І мертві встають як по команді (70, т.1; 243)

Використання фразеологізмів дозволяє автору домогтися афористичною чіткості і завершеності висловлювання. Але нерідко звичний фразеологічний зворот по-різному обігрується в різних контекстах, оновлюючи свою форму і освіжаючи зміст:

. ... Кам'яним, а потім і тих, що б'ються стовпом стояти серед скажених "переможців". (70, т.5; 41)

-

Що якщо б прапор мені довірив полк,

І раптом би ти постав перед очима -

З іншим в руці - скам'янівши як стовп,

Моя рука б випустила прапор. (70, т.1; 532)

-

І по дорозі стовпом

Пил від сердець і серсо. (70, т.1; 433)

-

Цигаркою горить і гасне,

І довго-довго тремтить на її краю

Сірим коротким стовпчиком - попіл ... (70, т.1; * 929)

Особливою експресії досягають такі випадки вживання фразеологічних зворотів в ліриці, коли фразеологізм особливо виділяється на тлі решти тексту, як би ставиться над ним - за допомогою пауз або повторення:

Вона ж над вашим ложем,

Вона ж над вашим троном

-Як укопана - стояла

Без малого - цілий рік. (70, т.1; 266)

-

Як вкопана - глянь - над будинком

Як вкопана - глянь - зірка! (70, т.2; * 58)

У наведених вище прикладах один і той же фразеологізм поміщений в контексти з різною стилістичною забарвленням. Тому що сам цей фразеологічний зворот несе на собі відтінок разговорности, то в другому прикладі він перебуває у "співзвучному" йому контексті, повтором супроводжується і оборот, і розмовно-повсякденна форма дієслова "дивитися" - "глянь". У першому прикладі фразеологізм сусідить з високою лексикою ("над ложем", "над троном") і в стилістичному відношенні вступає з нею в антонімічні зв'язки, що значно посилює експресію порівняння.


§ 5. Засоби посилення експресії порівнянь на синтаксичному рівні.


Своєрідну виразність надають порівнянь питальні конструкції:

- "Слова твої - струмені, скипають і ллються,

Але ніжні губи в тузі. "

- "Чи не правда, милий, так діти сміються

Перед левами на червоному піску? "(70, т.1; 92)

-

- М.І., чому ви даєте руку так, точно підкидаєте мертве немовля? (70, т.4; 194)

-

Хто вцілів - помре, хто мертвий - прокинуться.

І ось нащадки, згадавши старовину:

-Де були ви? - Питання як громом гряне,

Відповідь як громом вдарить - на Дону! ". (70, т.1; 391)

За допомогою порівняння підкреслюється раптовість питання ("як громом гряне"), і питання це передбачається як риторичне, тобто без відповіді, але на противагу йому М. І. Цвєтаєва раптом несподівано запроваджує "зворотний" раптовість ("відповідь як громом гряне") і тим самим збільшити у вірші почуття гордості, впевненості ліричного героя у свій незаплямованою совісті, благородство і прямоті.

Більшість порівнянь, укладених в питальні конструкції, представлені у формі діалогу героїв, але в прозі М. І. Цвєтаєвої питальні конструкції нерідко є результатом внутрішнього монологу ліричної героїні, її думок, наприклад:

Четвертий рояль: ... чому він такий глибокий і такий твердий? Така вода і такий лід? Такий та й такої немає? (70, т.5; 28)

Експресія окличних конструкцій переважає у М. І. Цвєтаєвої над усіма іншими видами синтаксичної експресії (за винятком, можливо, конструкцій з синтаксичними паралелізмом, які в цій главі розглядатися не будуть, так як їх аналіз був проведений у розділі 2, стор.57) . У формі окличної конструкції може бути оформлено всі порівняння:

... надихати, як на віконне скло, і ... встигнути віддрукувати ніс і рот, які: ніс - виходить п'ятачком, а рот - абсолютно розпухлим, точно бджола скрізь вкусила! (70, т.5; 28)

-

Небо - синьою прапора!

Море - повніше вим'я! (70, т.2; 330)

З окличної інтонацією може вимовлятися не вся фраза, а тільки образ порівняння, наприклад:

... з громовим - так і грім не гуркоче! - Сміхом. (70, т.5; 34)

-

Під горем не горблячись,

Під каменем - крилатої -

-Орлом! - Уцілівши ... (70, т.2; 46)

У прозі у формі окличної конструкції може бути оформлена і пряма мова героїв:

-Ти досконала дурна і впертішими десяти ослів! (70, т.5; 70)

Підсилюють експресію порівнянь і лексичні повтори, які активно вживаються поетесою для підвищення виразності. У М. І. Цвєтаєвої вони багатофункціональні і несуть в собі різну семантику.

Наприклад, повтор образу порівняння в безпосередній близькості від нього, в контексті:

Добре бути красивими, швидкими

І, багаттями дратуючи темряву,

Милуватися божевільними іскрами.

І як іскри згоріти - на льоту! (70, т.1; 12)

-

"Чорта в пляшці!" - Раптом, зі стрімкістю риса з пляшки вилетіло з мене. (70, т.5; 51)

Такий прийом розширює порівняння, як би розчиняє його в контексті і робить образ більш закономірним і закінченим.

Іншу різновид повтору демонструють порівняння, в яких образ повторюється не у близькому контексті, а всередині самого порівняння, наприклад:

Коли ж я перестаю грати, ноти на гілки повертаються і так, як птахи, сплять і теж, як птахи, ніколи не падають. (70, т.5; 13)

-

Чорна, як зіницю, як зіницю, сисних

Світло - люблю тебе, зірка ніч. (70, т.1; 285)

Тут образ актуалізується, акцентує на собі увагу читача.

Повтор всього порівняння в ліриці несе на собі дещо іншу функцію:

Віршами як країнами

Чудес і вогню,

Віршами як країнами

Він в'їхав у мене:

Суху, піщану,

Без дна і без дні.

Віршами як країнами

Він канув у мене. (70, т.2; 207)

Тут порівняння звучить своєрідним рефреном, проносячи через текст цей стійкий символічний образ.

У порівняннях

Вже ніч настала, а свічки всі горять. Дві свічки - як два близнюки. (70, т.5; 153)

-

Сім горбів - як сім дзвонів (70, т.2; 272)

повтор також створює деяку символічність числа і його особливу функціональну значимість у вірші. Крім того, повтором як би зрівнюються, врівноважуються предмет і образ порівняння, підкреслюється їх рівнозначність один одному.

У наступних прикладах можна поспостерігати повтори предмета порівняння:

І яке щастя, що все це було не наука, а Лірика, - те, чого завжди мало, двічі - мало: як мало голодному всього в світі хліба, і в світі мало - як радію. (70, т.5; 14)

-

Стрясается - в ​​будинок заблукаєш жовтоокого

Циганкою, - розлука! - Молдаванкою, - розлука

Без стуку, - розлука! - Як вихор заразний

До нас в жили вривається - лихоманкою, - розлука! (70, т.1; 557)

Варіації і зміна образів надають мови динамічність, а повтори і паузи перед ними підсилюють її поривчастість, емоційність, настрій відчаю, туги, благання.

У прозі М. І. Цвєтаєвої необхідно відзначити і часто зустрічаються повтори з синтаксичним поширенням образу:

Мати залила нас всій гіркотою свого несправдженого покликання, своєї нездійсненої життя, музикою, залила нас, як кров'ю, кров'ю другого народження. (70, т.5; 20)

-

І - дитяче відкриття: адже якщо несподівано забути, що це - рояль, це просто - зуби, величезні зуби у величезному холодному роті - до вух ... (70, т.5; 16)

Характерною особливістю створення експресивності на синтаксичному рівні в прозових порівняннях є включення порівнянь в конструкції з прямою мовою. Предметом порівняння може бути сам мовець:

-Виходжу гладка, як миша. (70, т.4; 78)

або інший герой:

"Тільки не обтягують, Олександра Олімпіевна, не обтягують! Матерії за очі, а Марина і так худа, ... щоб не вийшло, як кістка ..." (70, т.5; 163)

-

-... Сказилися вони чи що, нарешті, - кружляють, як дервіші-кружіли, .. (70, т.5; 223)

У подібного роду порівняннях дуже різко виражена суб'єктивність сприйняття описуваного дії, явища чи предмета.

У цій групі хочеться відзначити і абсолютно особливий, рідкісний і свіжий тип порівняння, яке можна позначити як "порівняння в порівнянні":

"На сумні галявини ллє сумний світ вона ...". О, Господи, як сумно, як двічі сумно, ... як назавжди припечатав - сумом, точно Пушкін цим повторенням печаль перед місяцем як печаттю до галявини припечатав. (70, т.5; 79)

-

Сонми прокидаються тел:

Руки! - Руки! - Руки!

Немов воїнство під градом стріл

Стигле для борошна.

Сувої розсипаються на порох

Різ, наскрізних як мережі. (70, т.2; 147)

Набігають один на одного образи порівняння містять в собі інші, додаткові образи і відтінки, що надає промови яскраву і глибоку метафоричність.

Порівняння, що вживаються М. І. Цвєтаєвої в автобіографічній прозі, значно багатшими ліричних експресивними синтаксичними конструкціями.

Це прості двоскладні неповні речення:

... сосни! З шумом, з тріском, з фарбою, з запахом, після вербового одноманітності і волнообраз - цілий пожежа! (70, т.5; 80);

Прості номінативні повні пропозиції, що входять до складу безсполучникового складного:

За жахом звуку я навіть забувала жах виду: сталева палиця, вилазять, як палець, і з маніакальною тупістю хитна за живою спиною. (70, т.5; 21);

еліптичні речення:

Перше моє бачення музею - ліси. По лісах, - як птахи по жердин, як кози по уступах, у повній свободі, висоті, порожнечі, у повному сні .. (70, т.5; 156);

парцеллірованние конструкції:

Діти, дійсно, жили під батьками, як під спудом: те, по чому батьки з усіма їхніми вагами, всієї совій вагою, ступали, було для дітей-верхи, тобто просто лежало у них на головах. Начебто атлантів, які тримають небосхил із небожителями. (70, т.5; 114)

Явище парцеляції на увазі під собою "членування речення, при якому зміст висловлювання реалізується не в одній, а в двох або декількох інтонаційно-смислових мовних одиницях, які йдуть одна за одною після розділової паузи". (1; 401). Виділятися у самостійний сегмент після крапки (або іншого знака пунктуації) можуть як члени речення, наприклад:

Коли я ... дізналася про смерть Наді, перше, що я відчула, було ...: нагнати. Повернути по гарячому ще сліду. Навіть (як сльози) загнати - звідки прийшло. (70, т.5; 129);

так і частини складного речення, наприклад:

Безпремінно бити будуть. Або щипати з вивертом. Або навіть шпильки гарувати. Тому що душа у них сама зміїна. (70, т.5; 182)

У прозі М. І. Цвєтаєвої нерідко з'єднується відразу кілька експресивних синтаксичних конструкцій, наприклад, парцеляція і еліпсис:

Смерть у кожній щілині. У кожній виїмці підлоги - ямкою. (70, т.5; 193)

І для поезії, і для прози М. І. Цвєтаєвої характерний прийом авторського, ненормативного вживання тире. Наприклад:

відповідальний сміх зали і - добра - раптова - вовча посмішка Брюсова. (70, т.4; 29)

-

Небесним мандрівником - мені - мандрівниця

Став - ти. (70, т.1; 258)

Основною функцією всіх перерахованих вище синтаксичних конструкцій є функція експресивного виділення порівняння в тексті.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Іноземні мови і мовознавство | Твір
476.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Співзвуччя і перекличка в поезії і прозі І А Буніна
Дві країни і дві мови в поезії і прозі І Бродського 1972-1977 років
Срібний вік російської поезії - Музика поезії срібного століття
Порівняння
Порівняння чисел
Ступені порівняння прикметників
Порівняння директив безпеки
Романс в прозі Чехова
Вірші в прозі ІСТургенева
© Усі права захищені
написати до нас