Зміст:
Введення ____________________________________________________ 3
Суть фразеології як мовного явища ______________________ 6
Класифікація фразеологічних одиниць ________________ 8
Сопоставительная фразеологія як особливий розділ
фразеологічної теорії ______________________________ 18
Фразеологізми з анімалізму як об'єкт
порівняльного аналізу специфічного
фразеологічного фонду ______________________________ 21
Прислів'я і приказки як об'єкт вивчення
фразеологізмів з анімалізму ________________________ 30
Класифікація прислів'їв і приказок з анімалізму
німецької та російської мов ________________________________ 34
Прислів'я (Вислови у формі закінченого
пропозиції) ________________________________________ 38
Власне прислів'я ______________________________ 38
Народні афоризми ________________________________ 40
Нечленімие сентенції ______________________________ 42
Приказки (Вислову у формі незакінченого
пропозиції) ________________________________________ 43
Власне приказки _______________________________ 43
Прислів'я _________________________________________ 47
Нечленімие фрази __________________________________ 50
Висновок _______________________________________________ 55
Резюме ______________________________________________________ 58
Скорочення _________________________________________________ 59
Литература___________________________________________________ 60
Словники _____________________________________________________ 62
Введення.
«... З усіх творінь мовного генія людини фразеологія - найбільш самобутнє, складне і компликативности явище."
(Ройзензон, 1977:116).
Інтенсивний розвиток фразеології як лінгвістичної дисципліни за останні роки характеризується поступовою диференціацією предмета дослідження та методики його вивчення, а також залучення в сферу наукового пошуку все нових проблем і аспектів, які спираються на сформовані в мовознавстві теоретичні основи фразеології. Цьому процесу відповідає і загальна тенденція розвитку лінгвістичної теорії від простих, первинних і фундаментальних до більш складним, похідним рівням, методам і напрямками вивчення мови. До останніх, поза сумнівом, належить порівняльний аналіз різних мов, результати якого важливі як для теоретичного, так і для прикладного мовознавства.
У досить широкою, строкатою і фрагментарною картині конфронтативно-фразеологічних досліджень праці, присвячені власне зіставленню німецької та російської фразеології, обчислюються одиницями і не утворюють у своїй сукупності будь-якої цілісної системи ні за методикою опису, ні по досліджуваному об'єкту. Так, А.В. Федоров і А.Д. Райхштейн в роботах з теорії перекладу приділяють увагу питанню міжмовної фразеологічної еквівалентності конкретних фразеологічних одиниць (ФЕ) (Федоров, 1968; Райхштейн, 1968). Різні типи фразеологічної еквівалентності розглянуті більш конкретно в роботах Ф. Траутмана, М. Геш і О. Каде (Траутман, 1977; Heesch, 1977; Kade, 1976). Усі дослідники відзначають характер конфронтативного аналізу ФЕ. Так, наприклад, А.Д. Райхштейн, враховуючи багатоаспектність даного явища, виявляє його особливості. Вони зводяться в структурному плані до наявності у фразеологізмах вторинності, або похідними, в семантичному плані - ідіоматичності, що має, крім того, національну специфіку. У зв'язку з останньою особливістю автор вказує на аппроксіматічность (приблизність) порівняльного аналізу ФЕ і його результатів. Він пише, що «суворе поняття тотожності взагалі навряд чи придатний щодо зіставляються фразеологічним фактами, кожен з яких займає в системі своєї мови специфічне місце і має особливу значущість, яка не повторюється в незмінному вигляді в іншомовному системі для соотносительного факту» (Райхштейн, 1980: 17).
На наш погляд, цей висновок є актуальним і для нашого дослідження, зокрема, для порівняння ФЕ з анімалізму.
ФЕ з анімалізму є однією з найчисельніших і внутрішньо різноманітних груп фразеологічного фонду: анімалістичні фразеологізми відображають багатовікові спостереження людини над зовнішнім виглядом і звичками тварин, передають ставлення людей до їх «меншим братам», будучи, тим самим, культурно-інформаційним фондом у кожній мові .
Актуальність нашого дослідження визначається недостатньою розробленістю питання класифікування ФЕ в межах окремих груп у словниковому складі німецької та російської мов, зокрема, в області фразеологізмів з анімалізму.
Відповідно до обраним напрямом дослідження метою роботи є дослідження особливостей специфічного фразеологічного фонду німецької та російської мов.
Мета роботи передбачає вирішення наступних завдань:
встановити критерії розмежування фразеологічних одиниць з анімалізму в німецькою та російською мовами;
визначити загальні властивості фразеологічних одиниць з анімалізму в німецькою та російською мовами.
У роботі був використаний метод порівняльного аналізу.
Матеріалом дослідження послужили дані фразеологічних словників німецької та російської мов, стилістичних та тлумачних словників, збірників загальновживаних прислів'їв і приказок німецькою та російською мовами.
Теоретична значущість роботи полягає у розробці питань фразеології, а також проблематики, пов'язаної з питаннями порівняльного аналізу специфічного фразеологічного фонду в німецькій і російській мовах.
Практична значимість полягає в можливості використання його результатів у курсах з лексикології і в спецкурсах з фразеології німецької мови.
Основні положення дослідження доповідались на семінарах в курсі «Лексикологія сучасної німецької мови».
Результати дослідження були викладені на 42-й науково-практичній конференції з лексикології у двох доповідях: «Критерії розмежування понять« прислів'я »і« приказки »» і «Фразеологізми з анімалізму у німецькій та російською мовами».
1. Суть фразеології як мовного явища.
У науковій літературі фразеологія визначається як сукупність фразеологічних одиниць (ФЕ) розглянутого мови (мов), чи фразеологічний склад (пор.: ЛЕС, 1990:560).
Предметом фразеології як розділу мовознавства є дослідження природи фразеологізмів і їх категоріальних ознак, а також виявлення закономірностей функціонування їх у мові (Ройзензон, 1977: 19).
Фразеологія вивчає специфіку фразеологізмів як знаків вторинного утворення, зокрема - як продукту особливого виду вторинної непрямої номінації, представленої різноманітних синтагматическим взаємодією слів-компонентів у процесах переосмислення та формування нового значення вихідного поєднання або окремого слова. Фразеологія вивчає також особливості знакової функції фразеологізмів, їх значення, структурно-семантичну специфіку, які в основних ознаках фразеологичности - стійкості й відтворюваності, досліджує природу лексичних компонентів фразеологізмів, їх синтаксичне і морфологічну будову, характер синтаксичних зв'язків з іншими одиницями мови та форми реалізації в мовленні (Ожегов, 1957: 13).
Особливим завданням фразеології є вивчення системних зв'язків, як між фразеологізмами, так і загальномовних системою значущих одиниць - головним чином, словами (ЛЕС, 1990: 560).
Одним із завдань фразеології є також вивчення процесів фразообразования у їх номінативному і комунікативно-функціональному аспектах, а також опис фразеологічної деривації - утворення нових значень слів на базі значень фразеологізму. Фразеологія внутрішньо пов'язана з лексикологією, синтаксисом і словотвором, оскільки структура фразеологізмів збігається зі структурою словосполучень або речень, а значення - зі значенням лексичного типу (Schippan, 1992: 154).
Фразеологія розробляє принципи виділення ФЕ, методи їх вивчення, класифікації та фразеографии (опис в словниках). Фразеологія користується різними методами дослідження, наприклад, компонентним аналізом значення, які представляють слово-компонент фразеологізму на рівні семантичних «множників» чи виділяє слово як елемент структури, а значення слова - як мотивуючий елемент значення фразеологізму (ЛЕС, 1990:560).
На базі існуючих у мовознавстві методів дослідження розробляються власне фразеологічні прийоми аналізу і опису: метод ідентифікації - встановлення тотожностей і розходжень слів і синтаксичних конструкцій, які утворюють фразеологізми, з їх вільними аналогами, метод обмежень у виборі змінних, що встановлює відміну структурно-семантичної організації фразеологізму від сполучень , утворених відповідно до регулярними закономірностями вибору і комбінації і т.п. Фразеологія пропонує різні типи класифікацій фразеологічного складу мови залежно від властивостей фразеологізмів та методів їх дослідження (Fleischer, 1997: 110).
1.1. Класифікація фразеологічних одиниць.
У дослідників фразеологічного складу досліджуваних мов є безліч думок про те, що таке фразеологізм, причому спостерігається різниця у поглядах на те, який склад таких одиниць у кожній з мов. Найбільш відомі класифікації фразеологізмів Є. Агріколи, І.І. Чернишової, А. Роткегель, Г.Л. Пермякова. Автори по-різному визначають віднесеної до фразеологизмам різних груп словосполучень і ступінь стійкості словосполучень. Так, наприклад, Г.Л. Пермяков до складу фразеологізмів включає прислів'я, приказки, прислів'я, крилаті слова, афоризми (Пермяков, 1985); а Є. Агрікола до фразеологизмам відносить прості фразеологічні сполучення, фразеологічні єдності та ідіоми (Agricola, 1975). Фразеологічний словник російської мови (ФСРЯ) до складу фразеологізмів мови включає різноманітні описові та аналітичні мовні звороти, складні союзи, складні прийменники, складені терміни і т.д. У цілому фразеологізм характеризується як «поєднання слів з переносним значенням», як «стійке словосполучення з ідіоматичним значенням», як «стійка фраза». Фразеологизмам притаманні метафоричність, образність, експресивно-емоційне забарвлення (ФСРЯ, 1987:7).
Теа Шиппан у книзі «Лексикологія сучасної німецької мови» за фразеологізмом розуміє «сталий єдність, що складається більш ніж з одного слова». Основна сфера фразеологічного складу мови характеризується в нього відтворюваністю, стійкістю, лексикалізації, ідіоматічностью. Автор називає основні критерії фразеологичности і приводить їх докладний опис: відтворюваність (фразеологізми є відносно постійними компонентами мовної системи, відтворюваними як єдність, без новоутворень); стійкість (фразеологізми є щодо мовну цілісність, їх видозміну можливе лише в незначній мірі); лексикалізація (фразеологізми , порівняно з вільної синтагмой, утворюють нове семантичне єдність; конституенти фразеологізму можуть втрачати свою самостійність частково, або повністю); идиоматичность (значення фразеологізму може бути витлумачено за значенням його конституентов) (Schippan, 1992:47).
Вольфганг Фляйшер також в якості основних критеріїв фразеологичности виділяє лексикализацию і идиоматизацию, як, наприклад, у словосполученнях: in Bausch und Bogen, klipp und klar, fьr jmdn. durch Feuer gehen, які сприймаються лише як фразеологічні єдності. Далі, у фразеологічних зворотах, типу: mit Mann und Maus невоможно заміна одного з конституентов іншим словом, як наприклад: mit Frau und Maus, ohne Mann und Maus; тому значення даного фразеологізму «mit allen» не може бути витлумачено з значень «Mann» або «Maus». Однак, як зазначає В. Фляйшер, не всім фразеологізмам притаманні перелічені ознаки; у деяких фразеологізмів спостерігається стійка тенденція до вільних словосполучень: Antwort geben, Fragen stellen, Zweifel hegen. В. Фляйшер розглядає фразеологізми і з точки зору синтаксису. Вони являють собою:
а) непредикативних словосполучення, напр.:
zwischen Tьr und Angel; die Flinte ins Korn werfen;
б) стійкі предикативні конструкції, напр.:
Ihn sticht der Hafer;
в) стійкі пропозиції, напр.:
Da beiЯt die Maus keinen Faden ab. (Fleischer, 1997:30).
У дослідженнях з фразеології В.В. Виноградов пропонує класифікацію фразеологічних одиниць за ступенем семантичної неподільності. Характеризуючи особливості семантики фразеологічних зрощень і фразеологічних єдностей, він проводить аналогію між фразеологічними одиницями і словами у відношенні мотивованості їх значення. Значення фразеологічних зрощень, на його думку, незалежно від їх лексичного складу, від значень їх компонентів, умовно і довільно, як значення невмотивованого слова. Наприклад, у роботі "Про основні типи фразеологічних одиниць" він зазначає, що фразеологічний зрощення представляє собою семантичну одиницю, однорідну зі словом, позбавлену внутрішньої форми. Автор відмежовує фразеологічні єдності від фразеологічних зрощень і відзначає, що в перших «цілісне значення вмотивовано». Сприйняття мотивованості значення фразеологічного єдності спирається на усвідомлення його лексичного складу, а також на зв'язок значення цілого і значення складових частин висловлювання (Виноградов, 1977:121-137).
І.І. Чернишова розмежовує фразеологічні єдності, фразеологічні вирази та фразеологічні сполучення за характером значення, що виникає в результаті взаємодії структури, сполучуваності та семантичного перетворення компонентного складу.
Фразелогіческіе єдності виникають на основі семантичного переосмислення чи зсуву змінних словосполучень. Нове, фразеологічне значення створюється в результаті зміни значення окремих компонентів словосполучення, а зміною значення всього комплексу «як би накладенням на нього свіжого семантичного чи експресивного пласта» (Чернишова, 1970:39; див. тж. Ожегов, 1953:46). У фразеологическом єдності поглинається і втрачається індивідуальний сенс слів-компонентів. Вони утворюють нерозкладне семантичне ціле. Саме цього розряду фразеології властиво семантична єдність чи семантична цілісність. При всьому цьому, значення цілого пов'язані з розумінням «образного стрижня фрази» (Чернишова, 1970:39; див. тж. Виноградов, 1977:128), з ощутимостью перенесення значення, що становить «внутрішню форму», чи образну вмотивованість фразеологічного єдності . Наприклад, jmdm. den Kopf waschen - намилювати комусь шию (голову); keinen Finger krьmmen - не вдарити палець об палець; etw. auf Eis legen - заморозити, не давати ходу.
Образна вмотивованість фразеологічного єдності може з плином часу збліднути і ослабшати до демотивации. Це, як правило, має місце в тих випадках, коли фразеологічна одиниця утворюється на переосмисленні таких змінних словосполучень, які були спочатку позначками конкретних звичаїв народу і з плином часу з ужитку, напр.: Den Stab ьber jmdn. brechen - винести вирок кому-небудь (букв.: розламати над ким-небудь палицю); сюди ж: bei jmdn. in der Kreide stehen - бути чиєюсь боржником (букв: бути у кого-небудь у крейди).
Однак, демотивація фразеологічного єдності, як зазначає І.І. Чернишова, не впливає ні на його експресивність, і його функціонально-стилістичну приналежність.
Значення подібних одиниць, що утворюється на основі переосмислення змінного словосполучення, має абсолютної експресивністю, тобто воно експресивно незалежно від контексту. Воно існує у зв'язку з даним матеріальним складом фразеологізму й у тому випадку, коли поступово слабшає і затемнюється той образний стрижень, який служив основою вмотивованості ФЕ. Отже, звуковий склад демотивованих фразеологічних єдностей (ідіом) сприймається носієм мови, як певний словесний комплекс, який має традиційно закріплене значення, експресивність і функціонально-стилістичну приналежність.
Термін «фразеологічні єдності», з точки зору І.І. Чернишової, найбільш точно передає структурно-семантичну специфіку ФЕ цього типу: цілісне значення (семантична єдність), що виникає на основі переосмислення всіх компонентів словосполучення.
Освіта цілісного значення на основі семантичного зсуву всього компонентного складу фразеологізму є загальною ознакою фразеологічних єдностей. Синтаксична структура цих фразеологізмів може мати кілька різновидів, серед яких особливо типовим є словосполучення.
Далі І.І. Чернишова розглядає два різновиди фразеологічних єдностей, які мають твердо фіксовані структурні особливості. Такими фразеологізмами є (1) парні поєднання слів і (2) компаративні фразеологічні одиниці.
(1) Парні поєднання слів становлять значний шар німецької фразеології і утворюють тому її специфічну особливість.
Парними поєднаннями слів називаються фразеологізми з цілісним змістом, які виникають у результаті семантичного перетворення сочінітельних сполучень, що включають два однорідних слова (іменники, прикметники, дієслова, прислівники) і з'єднуються з допомогою союзу und, рідше - oder або weder ... noch.
Смислова цілісність парних поєднань зумовлена двома причинами:
єдністю образу метафоричних парних сполученнях, напр.: unter Dach und Fach, zwischen Tьr und Angel, hinter SchloЯ und Riegel, mit Haut und Haar;
віднесеністю до одного і того ж або близьким поняттям (при синонімічних або тематично близьких компонентах), напр.: Art und Weise, schalten und walten, hoffen und harren, leben und weben або віднесеністю до родового поняття більш високого порядку (при компонентах-антоніми) , напр.: Tag und Nacht, groЯ und klein, arm und reich.
Подібно до інших видів фразеологічних єдностей, в парних сполученнях є одиниці з вмотивованим і невмотивованим загальним значенням, напр.: Auf Schritt und Tritt, Hab und Gut, weit und breit, з одного боку, і gang und gдbe, з іншого.
Для парних сполучень сучасної німецької мови найбільш типовою структурою є поєднання субстантивних компонентів (Чернишова, 1970:41, порівн.: Ольшанський, 1965:12). Характерними морфологічними особливостями цих парних поєднань є артикля і опущення флексії. Артикль відсутня у переважної більшості парних сполук і всіх парних повторів.
Опущення флексії у першого або обох компонентів є наслідком семантичної цілісності фразеологізму. Ця закономірність спостерігається також і у парних зчеплень, компонентами яких є прикметники, напр.: Ein klipp und klares Ja (а не ein klippes und klares Ja).
«Морфологічним слідством» семантичної цілісності парних поєднань є також і свого роду вирівнювання граматичного роду субстантивних компонентів у наступних випадках: mit all ihrem Hab und Gut, fьr ihr ganzes Hab und Gut.
Подібно копулятивним складним іменником, парне поєднання приймає рід останнього компонента-іменника das Gut, хоча перший компонент-іменник жіночого роду - die Habe.
Семантична цілісність ФЕ підтримується фонетичними засобами. У цьому плані найбільше значення має наголос, три види рими (алітерація, кінцева рима, асонанс), наростання компонентів. При наявності нерівних за величиною компонентів парні поєднання підпорядковуються закону наростаючих членів (hoch und heilig).
Звертає на себе також така фонетична особливість парних сполучень, як підвищена «сонорность» другого компонента. У першому елементі Сонанти або відсутня, або перебуває в менш вигідному фонетичному оточенні: gut und gerne, zu Nutz und Frommen. З двох оборотних варіантів поєднання частіше вживається той, який має підвищену «сонорность» у другому члені: zu Wasser und zu Lande - zu Lande und zu Wasser.
Функціонально-стилістична приналежність парних сполучень - власне-літературна та літературно-розмовна сфери спілкування (Чернишова, 1970:61, порівн. Тж.: Riesel, 1963:149).
Продуктивний характер парних ФЕ підтверджується наявністю низки продуктивних структурних типів. На користь продуктивності даної групи фразеології свідчать такі явища, як активна фразеологічна деривація на основі парних поєднань, паралельні освіти в різних частинах мови, наявність резерву змінно-стійких парних поєднань, вжиткового парних фразеологізмів у літературно-розмовної сфері спілкування, пресі та публіцистиці.
(2) Компаративний ФЕ називаються стійкі та відтворювані поєднання слів, фразеологічна специфіка яких полягає в традиційному порівнянні. Напр.: Jmdn. fliehen wie die Pest «бігти від кого-небудь як від чуми»; jah, plцtzlich hochfahren wie von der Tarantel gestochen «вскочити як ужалений, букв.: ніби вкушений тарантулом»; geschwдtzig sein, schwatzen wie eine Elster «бути балакучої, тріщати як сорока ».
Структурно-семантичне своєрідність стійких зчеплень слів даного типу полягає в тому, що характеристика властивості чи дії відбувається через порівняльну групу або порівняльне підрядне речення, введені спілками wie або als. Порівняльна група або підрядне речення характеризує властивість чи дію, стан через порівняння er ist wie ein Stier означає «він сильний (дик, небезпечний) як бик».
Фразеологічними виразами І.І. Чернишова називає одиниці, які за своєю граматичною структурою є предикативними поєднаннями слів і пропозиціями. За комунікативної значущості тут розрізняють такі різновиди:
Загальновживані прислів'я:
Es ist nicht alles Gold, was glanzt. «Не все те золото, що блищить»; Viele Kцche verderben den Brei. «У семи няньок дитя без ока»; Mann soll den Tag nicht vor dem Abend loben. «Курчат по осені рахують»; Nachrat-Narrenrat. «Запізнілий рада-рада дурня».
Приказки типу:
Da liegt der Hund begraben. «Ось де собака заритий».
3) Стійкі і відтворені вигуки і модальні висловлювання: Der kann mich gern haben - «Я його й знати не хочу» (вираз неприйняття), Du lieber Himmel! - «Бог ти мій! Боже правий! »(Вираз жаху або здивування), Du kriegst die Motten! - «Ти з глузду з'їхав!» (Вираз здивування, здивування).
Деякі з цих стійких вигуків і модальних висловів мають еліптичну форму, напр.: Ja, Kuchen! - «Як би не так! Цей номер не пройде! »(Вислів відмови), Verflucht und zugenдht! - «Чорт візьми! Чорт забирай! »(Прокляття).
Під фразеологічним сполученням І.І. Чернишова розуміє фразеологізми, що у результаті одиничного зчеплення одного семантично перетвореного компонента. Для семантики подібних ФЕ характерна аналітичність і збереження семантичної окремо компонентів. Фразеологічні сполучення можуть бути термінологічного, а також нетермінологіческого характеру:
Die goldne Zahl (астрономічне допоміжне число) [WW, 1962:246], das gelbe Fieber (тропічна хвороба) [WW, 1962:226], die silberne Hochzeit (25-літній знаходження у шлюбі) [WW, 1962:547], der schwarze Markt (таємний, заборонений ринок) [WW, 1962:536].
Кількість фразеологічних сполучень дуже невелика, тому що одинична сполучуваність одного з компонентів з переносним значенням не є типовою в системі німецької фразеології. Як правило, переносне значення слова утворює серійну сполучуваність зі словами тієї чи іншої семантичної групи. СР сполучуваність прикметника blind (= безмірний, безмежний): HaЯ, Zorn, Wut, Gier, Leidenschaft. Або сполучуваність того ж прикметника blind з іншим переносним значенням (= тьмяний, мутний, непрозорий): Fensterscheiben, Brillenglas, Spiegel, Politur (WDG, 1967:631).
Підсумовуючи все вищесказане, І.І. Чернишова приходить до наступних висновків:
Стійкі порівняння, згідно з їх традиційному позначенню, або компаративні ФЕ, є однією з груп фразеології. Своєрідність, що дозволяє виділити їх серед інших фразеологізмів, виникає в результаті взаємодії структурних і лексико-виразних факторів. Структура компаративної одиниці при наповненні її соціально відпрацьованими, міцно вкорінилися в мовній практиці лексичними одиницями, дозволяє створювати традиційні характеристики властивостей (якостей), дій і стану суб'єкта, особи чи предмета. Структура компаративного фразеологізму і його лексична наповнюваність створюють умови для утворення одиниць з яскраво вираженим оцінним характером. Цьому сприяє, крім чинників, описаних вище, також і часта гіперболізація предмета, що лежить в основі порівняння.
Розглядаючи розряди фразеологічних виразів, І.І. Чернишова виділяє дві основні властивості фразеологичности: наявність у них одиничної сполучуваності компонентного складу та специфічного різновиду семантичного перетворення. Так, для прислів'їв характерний дидактичний зміст, який виражається через переосмислення відповідного зразка, напр.: Viele Kцche verderben den Brei - «У семи няньок дитя без ока», Neue Besen kehren gut - «Нова мітла чисто мете».
І.І. Чернишова, застосовуючи комплекс критеріїв для ідентифікації ФЕ, виділяє фразеологізми на основі більш об'єктивних мовних, а не тільки функціонально-стилістичних показників. Найбільш послідовно критерії фразеологичности виявляє розряд фразеологічних єдностей структурно-синтаксичного типу словосполучень з підрядної зв'язком.
Для нашого исседования найбільш цікавими видаються фразеологічні висловлювання, т.к. до них відносяться прислів'я та приказки, що є народний, чи розмовний фонд мови і найбільш часто вживаються в мовленні.
1.2. Сопоставительная фразеологія як особливий розділ фразеологічної теорії.
Порівняльний аналіз фразеологічних складів кількох мов, яким займається особливий розділ фразеологічної теорії - сопоставительная фразеологія, знаходиться на стадії становлення і тим самим викликає все більший інтерес дослідників (Райхштейн, 1980: 17).
Взаємне співвіднесення, порівняння і протиставлення одиниць, категорій, розрядів та інших мовних явищ виступає як обов'язкова умова характеристики кожного з них, встановлення істотних формальних і смислових зв'язків між ними і конституювання об'єднують їх cистем, субсистем і мікросистем. Під системою ми розуміємо загальний фразеологічний фонд мови, субсистему, як частина цього фонду, представляють в нашому розумінні прислів'я та приказки, а мікросистему - прислів'я і приказки з анімалізму.
У плані конфронтативно-фразеологічних досліджень є достатня кількість робіт, присвячених зіставленню фразеологческіх фондів різних мов.
Так, проблеми контрастивної фразеології, переважно на базі результатів радянських досліджень, обговорювалися в роботах Бургера, Бухофера і Сіальма (Burger, Buhofer, Sialm, 1982:289), а слов'янські мови з контрастивний залученням німецької мови займають центральне місце досліджень, проведених Р. Екерт (Eckert, 1979:74-80). Г. Шеманн досліджував близько 650 португальських та бразильських ідіом з дієсловом dar «давати», аналізуючи їх у відношенні німецьких відповідників, особливо враховуючи при цьому їх контекстуальну узгодженість і стилістичний аспект (Schemann, 1981:183).
Проблема фразеологічних універсалій з залученням німецької та інших германських мов розглядається в роботах Є.М. Солодуха (Soloducho, 1983:34). Також представляє інтерес дослідження Д. Добровольського (Dobrovol'skij, 1988), який піддає структурно-типологічному аналізу німецьку, нідерландську та англійську фразеологію і виділяє три типи фразеологічних універсалій: (а) зумовлені позамовними чинниками, (б) лексико-фразеологічні та (у ) власне фразеологічні. Він показує, що характеристка фразеологічної системи розкриває ряд закономірностей. Його основні тези засновані на пропорційній залежності між ступенем аналітичності та регулярності фразеологічної системи. Рівень регулярності, наприклад, тим більше, чим більше число фразеологізмів з однаковим компонентом і чим більше число семантично «подільних» компонентів; і цей рівень тим нижче, чим вище число фразеологізмів з унікальним компонентом. Структурно-типологічне дослідження виявило високий ступінь близькості німецької та нідерландської мов, яким протиставляється англійська мова.
Інтерлінгвістіческіе зв'язку у фразеології європейських мов пояснюються спільністю культурних традицій, що беруть свій початок в античності і християнстві. Найбільш велике дослідження інтерлінгвальних зв'язків фразеології покладено Є.М. Солодуха. На основі близько 50 000 інтер-фразеологізмів зі слов'янських, германських і романських мов автор розробив їх типологію, описав процеси запозичення та інтеграції, діалектику національного й інтернаціонального у фразеології, а також охарактеризував розподіл інтер-фразеологізмів за окремим понятійним сферам. Інтернаціональний фразеологічний склад у його роботах було зроблено відповідно до форми та змісту, як результат генетичної мовної спільності, культурно-історичних контактів і особливостей мовного розвитку (Soloducho, 1989).
Фразеологізми з анімалізму як об'єкт порівняльного аналізу специфічного фразеологічного фонду.
Фразеологізми, в більшості випадків, утворюються за допомогою метафор, які беруть свої позначення з областей суспільного життя, тому розвиток сфер людської діяльності відбивається також і в тематичних групах фразеологізмів.
Вивченням тематичних груп фразеологізмів займалися багато вчених. Так, наприклад, Г. Краммер досліджував тематичну групу «лицарські турніри і зброя феодалізму» (Krammer, 1976:178-182), зі словами якої і сьогодні утворюються часто вживані фразеологізми: den SpieЯ umdrehen - «переходити в контратаку, використовуючи засоби противника» , jemanden in Harnisch bringen - «кого-небудь сердити», jemanden im Stich lassen - «залишати без підтримки, кидати напризволяще».
Розвиток техніки в 19 столітті призвело до виникнення нової тематичної групи фразеологізмів, наприклад, у зв'язку з винаходом парової машини і залізниці: Bahnhof verstehen - «нічого не розуміти», auf dem richtigen / falschen Dampfer sein - «бути правим / помилятися, помилятися» , etwas geht im alten Gleis weiter - «нічого не змінилося».
Недавнє розвиток радіо-і ракетотехнікі, астронавтики і подібних галузей призвело до виникнення нових фразеологізмів: eine Antenne fьr etwas haben - «мати чутливість до чого-небудь», nicht alle Daten im Speicher haben - «бути не зовсім нормальним», wie eine Rakete - «блискавично».
Поряд з названими та іншими новообразующимися тематичними групами також залишаються активними старі групи, такі, як «людське тіло» і «предмети одягу».
Сюди відноситься також тематична група «назви тварин», яка рясно надавала і зараз надає компоненти для фразеологічних конструкцій: seinem Affen Zucker geben - «давати собі волю; гратися», jemandem einen Bдren aufbinden - «говорити кому-небудь неправду», den Bock zum Gartner machen - «довірити комусь роботу, для якої він зовсім не придатний», faule Fische - «неправдоподібні відмовки», zwei Fliegen mit einer Klappe schlagen - «одним пострілом двох зайців вбити», jemandem einen Floh ins Ohr setzen - «розбурхати , схвилювати, розтривожити кого-небудь », Hahn im Korb sein -« бути самою важливою персоною в суспільстві », mit jemandem ein Hьhnchen zu rupfen haben -« мати рахунки з ким-небудь », auf den Hund kommen -« доходити до ручки, низько впасти », die Katze aus dem Sack lassen -« зробити таємне явним », jemandem eine Laus in den Pelz setzen -« поставити клопоту, заподіяти неприємності », weiЯe Mдuse sehen -« бути п'яним », den Ochsen hinter den Pflug spannen -« починати справу не з того кінця », die Pferde scheu machen -« наводити паніку », Schwein haben -« везе, форт, посміхається щастя », etwas pfeifen die Spatzen von den Dдchern -« про це всі сурмлять, це відомо всім і кожному » , den Vцgel abschiessen - «домогтися найбільшого успіху, бути першим», mit den Wцlfen heulen - «приєднуватися до думки більшості з міркувань вигоди», in etwas ist der Wurm drin - «тут щось негаразд, є якийсь дефект».
ФЕ з анімалізму продовжують привертати увагу дослідників, тому що є однією з найчисельніших і внутрішньо різноманітних груп специфічного фразеологічного фонду та позвололяют отримати інформацію про їх енциклопедичної (культурно-інформативної), соціально-інформативної, дейктіческой, експресивній і образно-експресивної функціях (Біріх, 1996: 96-105).
Енциклопедична (культурно-інформативна) функція:
Анімалістичні фразеологізми відображають багатовікові спостереження людини над зовнішнім виглядом і звичками тварин, передають ставлення людей до їх «меншим братам». Анімалізм несуть енциклопедичну інформацію як про типових рисах тварини, так і про менш явних ознаках, які не відображені у словникових дефініціях. Кількість сем енциклопедичного значення анімалізму, актуалізованих в окремих фразеологізмах, може бути дуже значним. Так, фразеологізми з назвами тварин відбивають
фізичні якості, можливості:
сильний (витривалий) як кінь, слабкий як курча, плаває як риба, пильне як рись, нюх як у собаки, спритний як мавпа і ін;
зовнішній вигляд:
чорний як ворон, цапина борідка, осина талія, сухий як вобла, як кіт (горобиний) ніс, товстий як борів і ін;
психічні якості (риси характеру):
упертий як бик, осел, вперся як баран, задерикуватою як півень, настирливий як муха, похмурий як бирюк та ін;
дурний як сивий мерин, уп'ястися як баран на нові ворота, хитрий як лисиця, це і коню зрозуміло і ін;
звички, вміння, навички:
тріщить як сорока, галасують як галки, ньому як риба, страусова політика, поторять як папуга і ін
Риси, якими людина наділяє тварин, можуть збігатися в різних мовах, пор.:
німецька російська
rot wie ein Krebs = червоний як рак,
stark wie ein Pferd = сильний як кінь,
schwimmt wie ein Fisch = плаває як риба,
schwarz wie ein Rabe = чорний як ворон,
stцrrisch wie ein Esel = впертий як осел,
schwдtzt wie eine Elster = тріщить як сорока,
essen wie ein Spatz = є як горобець,
schlau wie ein Fuchs = хитрий як лисиця;
але можуть і помітно відрізнятися, пор.:
німецька російська
dastehen wie die Kuh vorm - втупитися як баран
neuen Tor на нові ворота,
hungrig wie ein Bдr - голодний як вовк (собака),
bцse wie ein Wolf - злий, як собака,
sanft wie ein Lamm - сумирніше теляти,
wie eine Ratte schlafen - спати як бабак.
Компоненти-назви тварин легко переходять в розряд слів-символів, що відбивають сформовані у людей уявлення про різних тварин. Такі компоненти ФЕ працьовитий як бджола, гусак лапчастий, хитрий як лисиця, боягузливий як заєць, безстрашний як лев, слухняний як ягня і інші.
Багато найменування тварин стали стійкими метафорами, які позначають властивості і якості людини, напр.: Лисиця - «хитрий, улесливий людина», гусак - «про ненадійного або дурнуватою людину», ведмідь - «про незграбному, неповороткою людину», півень - «про задерикувато людину »і т.п. (МАС).
Таким чином, найменування тварин тут виконують енциклопедичну функцію - вони повідомляють дані про тварину, необхідні для становлення фразеологічного значення. З великого набору інформації про психічних і фізичних якостях тварини, її зовнішньому вигляді, звичках, ставлення до навколишнього світу і т.п. відбирається одна, що реалізується в контексті ФЕ.
Соціально-інформативна функція:
Соціально-інформативну функцію виконують деякі найменування тварин, що стали символами негативних якостей. У німецькій і російській мовах це перш за все Hund «собака», Schwein «свиня», Ziege «коза», Esel «осів» і т.п., назви яких мають негативну конотацію, засновану як на реальних спостереженнях, так і на сформованому стереотипі уявлень про інтелект, характер і інші риси тварини.
Деякі з цих уявлень мають дуже давні витоки. Так, уявлення про собаку як про істоту гнаному відомо ще з Біблії, найменування цієї тварини дає найбільшу кількість негативних конотацій як у німецькій, так і в російській фразеології: kein Hund, auf den Hund kommen, wie ein Hund leben, jmdn. wie einen Hund behandeln; собаці собача смерть, здох як собака, гнати до всіх собакам, собачий син, собача погода, ганяти собак.
Багато негативні конотації, пов'язані з назвами (найменуваннями) тварин, у німецькій та російській мовах збігаються, напр.:
ein Wolf im Schlafpelz = вовк в овечій шкурі,
den Bock zum Gдrtner machen = пустити козла у город,
der Hund auf dem Heu = собака на сіні,
Perlen vor die Sдue werfen = метати бісер перед свинями.
Загальні конотації, засновані на спостереженнях за тваринами, виникають у різних мовах незалежно один від одного і свідчать про універсальність людського мислення. Однак «бачення світу» може бути різним у різних (особливо неспоріднених) народів, і тоді найменування одного і того ж тваринного набуває різні конотації. Класичним прикладом такої розбіжності служать ФЕ з іменником з л о н, яке в німецькій і російській яиках стало символом незграбності і ваговитості (sich benehmen wie ein Elefant im Porzelladen = вести себе як слон у посудній крамниці (грубо, незграбно)), у той час як у індусів слон - символ граціозності (Мокієнко, 1975:86; Гурбіш, 1982:8).
Дейктіческая функція:
Суть дейктіческой функції полягає в тому, що імена загальні можна з успіхом замінити вказівними займенниками т о т, е т о т і т.п., т.. К. ці імена загальні не називають властивостей конкретного денотата, а лише вказують на його відмінність від іншого об'єкта, «натякають» на його місцезнаходження, напр.:
ньому.: vom Pferd auf den Esel kommen; weder Fisch noch Fleisch (nicht Fisch, nicht Fleisch);
рос.: мітив у ворону, а потрапив на корову; міняти зозулю на яструба; ні пава, ні ворона; ні вуха, ні рила.
Для імен загальних ця функція не виступає ізольовано від інших функцій - контекст фразеологізму враховує і енциклопедичну інформацію про денотат, напр.: Знай кішка своє козуб; кожен цвіркун знай свій припічок і т.д. Це ще раз свідчить про те, що в реальному процесі фразообразования, як правило, взаємодіє кілька функцій, одна з яких грає головну роль.
Експресивна функція:
Експресивність - категоріальний ознака ФЕ, неодмінна умова їхнього існування. У складі низки ФЕ можна виділити компоненти, які виконують суто експресивну функцію. Значення такого компонента полягає не в повідомленні енциклопедичних відомостей про денотат, а зводиться до експресивної «додатковості» (Мокієнко, 1980:106), посилення експресивної виразності фразеологізму, напр.: Вагон і маленький візок, фіга з маслом, дубина стоеросовая, блазень гороховий і т.п.
Додатковий компонент шляхом тавтологічну повтору, конкретизації слова або ФЕ створює образність, підвищує експресивність всього виразу. Так, наприклад, фразеологізм «(носиться) як очманіла кішка» виник шляхом вираженість має численні відповідності в інших мовах ФЕ «(носиться) як очманілий» (Мокієнко, 1980:116).
Необхідно відзначити, що анималистические компоненти частіше виступають в якості опорного слова і, отже, самі є експліціруемимі, напр.: Змій Сипатого (рогатий, шолудивий); свиня мокрогубая і т.д.
Ступінь експресивності різних лексем неоднакова. У відповідному контексті будь-яке слово може стати функціональним експресивів. Але існують також лексеми, потенційна можливість яких стати експресивів надзвичайно висока. Це перш за все іменники Hund «собака» і Teufel «чорт», напр.:
ньому.: kein Hund; kein Teufel; das weiЯ der Teufel; zum Teufel gehen;
рос.: жодна собака не ...; кожна собака; на біса; якого біса; ні до біса не годиться.
Слова, що володіють високим експресивним потенціалом незалежно від контексту і мають широку сполучуваність, можна назвати універсальними експресивний.
Образно-експресивна функція:
Образно-експресивну функцію виконують компоненти фразеологічних каламбурів.
Каламбури з назвами тварин будуються за всіма правилами мовної жарти. Основний спосіб такого каламбуру - зіткнення несумісних понять, напр.: Шуба на риб'ячому хутрі; йде як корові сідло, чи потрібен як рибі парасолька.
Образно-експресивна функція компонента в даних ФЕ близька до енциклопедичної функції. Специфіка її полягає в тому, що для мовної жарти підбирається неважлива і майже ніколи не реалізована частина інформації про денотат зі знаком «мінус» (Йде як корові сідло - на корів не надягають сідло, отже, «не йде»).
Висновок: компоненти ФЕ виконують різні функції. Найбільш поширеною є енциклопедична функція, що відображає різні сторони поняття про денотат. ФЕ можуть відображати максимальну кількість властивостей, рис і ознак предмета, реалізуючи їх в різних контекстах, тому більшість слів-компонентів поліконнотатівни.
Друга важлива функція - соціально-інформативна, відображає ситуацію, негативну оцінку особи, тварини або предмета, явища. Компоненти, що виконують цю функцію, містять негативні характеристики іменованого об'єкта і відрізняються від виступаючих в енциклопедичній функції не тільки цієї негативної оценочностью, але і відносно вузьким колом відтінків значень.
Компоненти ФЕ, виконують енциклопедичну та соціально-нормативну функції, не тільки не втрачають своїх немов якостей, а й збагачують систему своїх значень, повертаючись новою стороною в кожному конкретному фразеологічному контексті.
Протилежний полюс семантичної шкали займають компоненти, що виконують дейктіческую і експресивну функції. Їх роль зводиться до розрізнення предметів або посилення експресії ФЕ. Контекстуальне значення таких компонентів вкрай бідно, воно як би відступає на другий план. Однак і тут семантика слова продовжує залишатися актуальною для носія мови, створюючи образність ФЕ.
Таким чином, значення компонента, в залежності від виконуваної ним функції, може бути складним, розгалуженим, з безліччю конотацій, чи бідним, знебарвлені. Однак значення слова присутній у контексті фразеологізму завжди, без цього неможливе розуміння внутрішньої форми ФЕ, їх семантики, експресії, їх зв'язків з іншою частиною словникового складу мови.
1.4. Прислів'я і приказки як об'єкт вивчення фразеологзмов з анімалізму.
При більш детальному розгляді прислів'їв і приказок в якості ФЕ, перш необхідно відзначити, що в дослідженнях німецьких вчених не простежується чіткого поділу ФЕ на прислів'я та приказки, а сам термін «прислів'я» як позначення як прислів'я, так і приказки, співвідноситься лише з терміном «фразеологізм». У прислів'я і фразеологізму німецькі дослідники виділяють ряд загальних ознак: для прислів'їв характерний постійний незмінний лексичний склад, в більшості випадків вони мають «метафоричне узагальнене значення» (Telija, 1975:427), яке не відповідає повідомляються безпосередньо в реченні обставинами: Die Katze lдЯt das Mausen nicht. «Як вовка не годуй, він все в ліс дивиться».; Wer sich zur Kuh macht, der wird gemolken. «З вовками жити - по вовчому вити». Прислів'я є постійні конструкції пропозицій з тенденцією до повчань (Seiler, 1922:2), які грунтуються на практичному життєвому досвіді (Peukes, 1977:11). У працях німецьких вчених відзначаються також значні відмінності між прислів'ям і фразеологізмом. Так, Хойзерманн пише: «Прислів'я являють собою власне мікротексти. При використанні їх у мовному спілкуванні вони не «відтворюються», як лексичні єдності, а «цитуються», як і інші мікротексти, частини текстів, вірші і т.д. ». Різниця, наприклад, тим ясніше, що прислів'я, на відміну від фразеологізмів, не надають «ніякої формальної можливості зв'язку з контекстом" (Hдusermann, 1977:113). Г. Пойкес також відзначає як «першого синтаксичного ознаки» прислів'їв «відсутність морфем, які вказували б на контекст або мовну ситуацію» (Peukes, 1977:57). Це означає також, що синтаксична структура прислів'їв характеризується перевагою використання іменників, дієслів та прикметників. Крім того, рима і ритм у прислів'ї також відіграють значну роль: Besser Sperling in der Hand als die Taube auf dem Dach. Auf den Sack schlдgt man, den Esel meint man. Між прислів'ями та фразеологізмами існують різного виду зв'язку. Так, наприклад, з прислів'я може виникнути фразеологізм: jmdm. eine Grube graben «намагатися кому-небудь таємно нашкодити» з прислів'я Wer andern eine Grube grдbt, fдllt selbst hinein - «Не рий яму іншому, сам у неї потрапиш». Наступне відмінність між прислів'ям і фразеологізмом полягає в тому, що прислів'я історично зафіксированна в її усталеною формі. Фразеологізми ж, навпаки, в цьому відношенні не обмежені історичними рамками. Вони представляють собою загальне мовне явище, і постійно виникають нові фразеологізми, в той час, як старі виходять з ужитку, що властиво лексичним единствам. Однак це не означає, що існуючі та передаються у часі пословци в сьогоднішній мовної комунікації не мають значення, хоча і не всі однаково активно використовуються в мові. Так, наприклад, досить часто вживаним прислів'ям (Was du Heute kannst besorgen, das verschiebe nicht auf morgen. Lieber den Sperling / Spatz in der Hand als die Taube auf dem Dach.) Протиставляються такі, які ледве використовуються сьогодні (Jedem Schwein kommt sein Martinsabend . Hungrige Flцhe stechen sehr.) З точки зору Г.Л. Пермякова, російське позначення «прислів'я та приказки" використовується в більшості випадків також як цілісний термін і, як правило, не розкладається далі на обидва компоненти. Це не випадково, тому що між «прислів'ями» і «приказками» дійсно багато спільного, і не тільки в російській, а й в інших мовах. Перш за все, прислів'я та приказки рівним чином представляють собою кліше, тобто встановлені, «застиглі» сполучення слів, які не утворюються у мовленні кожного разу заново, а відтворюються в їх затвердженою формою (Пермяков, 1985:12). Обидва види є ознакою і моделлю типових ситуацій або відносин між об'єктами. Вони в рівній мірі мають певними мовними особливостями. Однак Г.Л. Пермяков зазначає також значні відмінності між прислів'ями, з одного, і приказками, з іншого боку, тому що всередині обох типів кліше, у свою чергу, можна встановити величезне різноманіття форм. Граматична комплексність кліше поговорочного типу (Пермяков, 1985) варіюється в залежності від їх ступеня і характеру; деякі з цих утворень виступають як прості, інші, навпаки, в якості комплексних пропозицій: den Bock zum Gartner machen - пустити козла в город; Lehre den Wolf das Paternoster, er sagt doch "Lamm" .- Як вовка не годуй, він все в ліс дивиться. Серед комплексних пропозицій Г.Л. Пермяков розрізняє, у свою чергу, складносурядні, складнопідрядні речення і безсполучникові зв'язки: Auch dem geschicktesten Weber reiЯt einmal der Faden (букв.: І у мистця рветься нитка). - Кінь про чотирьох ногах, та й той спотикається.; Die Katze weiЯ, wo sie genascht hat (букв.: Кішка знає, де вона поласувала). - Знає кішка, чиє м'ясо з'їла.; Auf den Sack schlдgt man, den Esel meint man (букв.: Б'ють по мішку, але мають на увазі осла). - Мовою одне, на умі інше. Кліше поговорочного типу Г.Л. Пермяков розрізняє також за ступенем їх узагальненості. В одних виражаються регулярні відносини, як, наприклад, в такій прислів'ї: Jedem Vogel gefдlt sein Nest (букв.: Кожній птиці подобається своє гніздо). - Кожен кулик своє болото хвалить. Інші, навпаки, повідомляють тільки про одноразовий подію в конкретній ситуації: Wer keine Kuh hat, muЯ die Katze melken (букв.: неимеющие корови змушений доїти кішку). - На безриб'ї і рак риба. Серед названих кліше зустрічаються розповідні речення: Ein alter Rabe krдchzt nicht ohne Grund. - Старий ворон не каркне задарма.; Наказові пропозиції: Lehre nicht die Fische schwimmen und die Tauben fliegen (букв.: Не вчи риб плавати, а голубів літати). - Не вчи вченого!; Питальні речення: Ist das Futteral mehr wert als die Geige darin? (Букв.: Найдорожче чи футляр скрипки, що в ньому?) - Чи варта шкурка вичинки? Виділяючи безліч ознак, на основі яких відрізняються форми висловів, Г.Л. Пермяков, для класифікації увійшли в прислів'я або приказку кліше, вважає найбільш важливими наступні ознаки: замкнутість / незамкнутість висловів; відмінність висловів відповідно до їх образної / необразной мотивацією; наявність / відсутність мотивації цілісного значення вислову. 2. Класифікація прислів'їв і приказок з анімалізму німецької та російської мов. В основу пропонованого дослідження покладена класифікація фразеологічних одиниць Г.Л. Пермякова. Необхідно відзначити, що класифікація Г.Л. Пермякова розроблена на основі російської мови. Ми ж, у свою чергу, наше дослідження побудували на базі німецьких ФЕ з анімалізму, згідно з ознаками класифікації Г.Л. Пермякова. Пропоноване дослідження передбачає виявлення подібностей, відмінностей прислів'їв і приказок німецької та російської мов у граматичному, стилістичному та семантичному аспектах. Повністю стереотипні вислови, що пред'являють виключно постійні компоненти і тому використовувані в мові незміненими і недополненнимі, ми в нашій роботі називаємо із а м до н у т и м і п р е д л про ж е н і я м і, ті ж вислови, які стереотипизирования лише частково, тобто містять змінні члени речення і піддаються змінам і розширенням, є н е з а м до н у т и м і п р е д л про ж е н і я м і. Кліше у формі закінченого пропозиції, типу Bцse Kьhe haben krumme Hцrner. - Битливій корові бог ріг не дає. утворюють п про з л о в і ц и. П о г о в о р к і, навпаки, є незакінчені пропозиції, типу die Katze im Sack kaufen - купити кота в мішку. При виборі характеру мотивації в якості критерію для класифікації, прислів'я та приказки розпадаються також на два класи, в залежності від того, як їх цілісне значення виявляється із значення окремих лексичних компонентів. Перший клас - з образною мотивацією - утворюють такі кліше, чиє цілісне значення слід не непосредсвенно з їх конституентов, а пов'язано з ними образної залежністю. Наприклад: Die Katze weiЯ, wo sie genascht hat. - Знає кішка, чиє м'ясо з'їла. (Коли людина робить безславний вчинок, він сам усвідомлює свою провину і проявляє неспокій). Кліше такого типу називаються н а р о д н и м і а ф о р і із м а м і. До другого класу - з прямою мотивацією - ми зараховуємо такі кліше, чиє цілісне значення слід безпосередньо зі значення їх лексичних конституентов, наприклад: Die Arbeit ist kein Hase, lдuft nicht in den Wald. - Робота не вовк - в ліс не втече. (З роботою можна і почекати, вона нікуди не дінеться). Дані кліше ми називаємо п р и с л о в и я м і (обороти, які стоять при будь-якому слові). Під фразеологічному складі будь-якої мови, як німецького, так і російського, поряд з прислів'ями та приказками, чиє цілісне значення мотивується тим чи іншим чином, існують також кліше, зміст яких не пов'язані з прямим чи образним значенням їх окремих лексичних компонентів. Це так звані «неподільні вислову» у формі кількох рядків і фраз з популярних анекдотів та байок, або ж їх назви. На відміну від всіх інших кліше поговорочного типу, суть цих неподільних висловів не може бути витлумачений за змістом їх конституентов, за їх роз'ясненням необхідно звертатися в оригінальний джерело. Прислів'я у вигляді закінчених пропозицій ми називаємо н е ч л е н і м и м і з е н т е н ц і я м і або нечленімимі пропозиціями, наприклад: Getroffene Hunde bellen. - На злодієві шапка горить. (Російськомовна сентенція бере свій початок в анекдоті, в якому при вигуку з натовпу: «На злодієві шапка горить!», Злодій хапався за голову і тим самим видавав себе). Приказки, тобто незакінчені пропозиції, які становлять порівняльні кліше, ми називаємо н е ч л е н і м и м і ф р о з а м и або нечленімимі виразами. Тільки в конкретному контексті вони стають повними двочленних пропозиціями. Наприклад: jemandem einen Bдrendienst erweisen - ведмежа послуга (Ця нечленімая фраза бере свій початок у знаменитій байці І. А. Крилова «Пустельник і ведмідь», в якій розповідається про ведмедя, хотів відігнати настирливу муху від свого друга відлюдника. Ведмідь дочекався, поки муха всядеться на лоб сплячого пустельника, і вдарив з усією силою по ній каменем. Муху він убив, але і свого друга теж). У цілому пропонована класифікація виглядає наступним чином:
Класифікація складається з двох частин, перша з яких містить прислів'я, друга, навпаки, - приказки. Кожна частина, у свою чергу, складається з трьох розділів. У першому розділі наводяться прислів'я, або, відповідно, приказки з образною мотваціей значення, у другому - з прямою мотивацією, а в третьому - прислів'я чи приказки без безпосередньої мотивації їх сенсу. У нашій класифікації було розглянуто 26 фразеологічних паралелей. Під порядковим номером наводиться німецька прислів'я чи приказка, поруч дається російський еквівалент даного фразеологічного виразу, в дужках - тлумачення цих фразеологічних паралелей, також наводяться приклади їх вживання в німецькій і, де це необхідно, в російській мовах. Найбільший інтерес представили спеціальні одно-і двомовні словники. Серед них можна назвати словник Х. і А. Байєр «Німецькі прислів'я та приказки" (Байєр, 1989), Стилістичний словник Дудена (5.Aufl., 1963), словник Кюппера (Kьpper, 1963), а також велику допомогу в дослідженні надали двомовні німецько-російські і російсько-німецькі фразеологічні словники, зокрема, німецько-російський фразеологічний словник Л.Е. Бинович і М.М. Грішина (Бинович, Гришин, 1975) і короткий російсько-німецький фразеологічний словник В.Т. Шклярова, Р. Еккерт і Х. Енгельке (Шкляров, Еккерт, Енгельке, 1977). Крім того, у дослідженні активно використовувалися матеріали фразеологічного словника російської мови під ред. О.М. Молоткова (ФСРЯ, 1987). 2.1. Прислів'я. (Вислови у формі закінченого пропозиції). 2.1.1. Власне прислів'я (Кліше з образно мотивованим цілісним значенням).
Man kennt die Vцgel an den Federn, so die Seldwyler an dem, was sie fьr lдcherlich halten. (G. Keller, «Leute von Sedwyla»). [Подібно до того, як птахів дізнаються по польоту, жителів Зельдвіли дізнаються з того, що вони вважають смішним.] А ось цю птицю зараз видно по польоту: пан справжній, огрядний, ... виступає ставно, мова веде важливу. (І. Кокорєв, «Кулак і баришник»).
«Meine Tochter ist nun mal jung und ungestьm: so hat sie sich denn aus purer Enttдuschung dem ersten besten Mann an den Hals geworfen. Er ist ein Mechanicker ... »-« Glauben Sie das doch nicht, »versicherte die Brandstдdter honigsьЯ. «Das ist doch nichts anderes als ein Ablehnungsmanцver - nach dem schцnen Sprichwort: der Sperling in der Hand ist mir sicherer als die Taube auf dem Dach. (HH Kirst «Kameraden»). [«Моя дочка молода і рвучка: обдурена у своїх надіях, вона кинулася на шию першому зустрічному чоловікові. Він механік ... »« Невже ви цьому вірите? - Єлейно сказала Брандштедтер. - Це ж всього-на-всього відволікаючий маневр - за прекрасною прислів'ї: краще синиця в руках, ніж журавель у небі. "]
Wegen eines kleines Schnupfens gleich eine Penicillinspitze? Das ist Unsinn. Mann sollte doch nicht mit Kanonen auf Spatzen schieЯen. (MdtI) [З-за невеликого нежиті відразу укол пеніциліну? Що за дурниця! Навіщо ж стріляти з гармати по горобцях?] 2.1.2. Народні афоризми (Кліше з прямим цілісним значенням).
Auf den Sack schlдgt man, den Esel meint man. Wer einen GruЯ an das liebe Fleisch zu bestellen hat, darf nur das gute Herz Boten gehen lassen. (F. Schiller, «Kabale und Liebe»). [На язику одне, а на думці інше. Хто на тіло задивляється, той завжди про душу тлумачить]. ... Ich klage die englische Bourgeoisie vor aller Welt des Mordes, Raubes und aller ьbrigen Verbrechen in MaЯt an ... Ьbrigens versteht es sich, daЯ ich den Sack schlage und den Esel meine, nдmlich die deutsche Bourgeoisie, der ich deutlich genug sage, sie sei ebenso schlimm wie die englische ... (F. Engels, Brief an Marx, 19.11.1844). [... Перед лицем всього світу я звинувачую англійську буржуазію в масових вбивствах, пограбуваннях та інших злочинах. Втім, само-собою зрозуміло, що я хоч і б'ю по мішку, але маю на увазі осла, а саме німецьку буржуазію, якої я досить ясно говорю, що вона також погана, як англійська ...]
(Будь-яке, навіть на перший погляд легка справа, вимагає певних зусиль). Sich einsetzen oder anstrengen, das kommt fьr ihn nicht in Frage. Er wartet, daЯ ihm die gebratenen Tauben in den Mund fliegen. (MDtI) [Зайнятися справою, зробити над собою зусилля - це не по ньому. Він чекає, поки йому смажені голуби самі в рот влетять]. Село було велике, народу зустрічалося багато, і всі говорили: «Яке щастя, як же ти її (щуку) витягнув?» Рибак спокійно і трохи насмішкувато усім, кажучи: «Без праці не виймеш і рибку зі ставка!» (М. Пришвін, «Кащеєва ланцюг»).
Зазвичай це прислів'я використовує той, хто не дуже швидко робить свою роботу і хотів би її відстрочити. | |||
2.1.3. Нечленімие сентенції
(Кліше без мотивації цілісного значення).
Eulen nach Athen tragen. - Їхати в Тулу зі своїм самоваром (везти щось туди, де цього є в надлишку).
Ihnen Blumen bringen, hieЯe Eulen nach Athen tragen, Sie haben doch selbst ein herrlichen Garten. Da mьssen wir schon ein anderes Geschenk bringen. (MDtI). [Дарувати вам квіти - безглуздо: у вас свій чудовий сад. Який би подарунок для вас придумати?]
Wo sich Hase und Fuchs (або wo Fuchs und Hase einander) gute Nacht sagen (або wьnschen). - Куди Макар телят не ганяв (у закутку, в глушині, в глушині).
... Mitten im gottverlassenen Jura, in einer Gegend, wo Hase und Fuchs einander gute Nacht wьnschten ... (F. Duerrenmatt, «Der Ritter und sein Henker») [... посеред забутої богом Юри, в самій глухомані ...]
Та чи такі я справи робив, та з рук сходило. Іншого-то за такі штуки вже заслали б давно куди Макар телят не ганяв. (М. Островський, «Свої люди - поквитаємось»)
Наказано за вами, колега, встановити нагляд. Тримайте, Варенька, язик за зубами, якщо не хочете полетіти туди, куди Макар телят не ганяв. (А. Степанов, «Сім'я Звонарьовим»)
2.2.Поговоркі.
(Вислови у формі незакінченого речення).
2.2.1.Собственно приказки
(Кліше з образно мотивованим цілісним значенням).
das Fell des Bдren verkaufen (або verteilen), bevor (або ehe) man ihn erlegt (або gefangen) hat - ділити шкуру невбитого ведмедя (розподіляти прибуток від ще не здійсненого справи, підприємства).
Ihr redet immer schon, was ihr mit dem Geld machen wollt, aber der Vater hat den Auftrag doch noch gar nicht bekommen. Man soll nun das Fell des Bдren nicht verteilen, bevor man ihn erlegt hat. (MDtI) [Ви все сперечаєтесь про те, як витратити гроші, а батько ще не отримав замовлення на роботу. Навіщо ж ділити шкуру невбитого ведмедя?]
Цікаво виходить, Ніна Василівна: ми перераховуємо рибу задовго до того, як вона до нас потрапить. Оселедець ще гуляє десь у морі і не підозрює, що вона вже безповоротно ввійшла до плану нашого видобутку, що для неї приготовлені вже і чани, і бочки ... - З цього приводу є навіть казка, - в тон йому відповідала Вологдина. - Яка ж? - Про те, як ділили шкуру невбитого ведмедя. (А. Чайковський, «У нас вже ранок»)
die Katze im Sack kaufen - купувати кота в мішку (здобувати що-небудь за очі, без попередньої перевірки)
Obgleich ich wenig von Lokomotiven verstehe, erkundigte ich mich nach Typ, Baujahr, Kolbenweite, um bei dem Mann den Anschein zu tun, der nicht gewillt sei, die Katze im Sack zu kaufen. (W. Hildesheimer, «Eine grцЯere Anschaffung») [Хоча я мало розуміюся на локомотивах, я запитав все ж, якого він типу, в якому році побудований і який у нього обсяг поршня. Нехай мій співрозмовник думає, що я людина розуміє і не збираюся купувати кота в мішку.]
На факультет журналістики прийом прямо зі шкіл вважається в США не вигідним, як сказали нам: «Доводиться купувати кота в мішку». (Н. Грібачев, «Семеро в Америці»)
mein Name ist Hase (ich weiЯ von nichts) - моя хата з краю, нічого не знаю (мене абсолютно не стосується, до мене не має ніякого відношення)
Wenn das Hitler wьЯte, sagen sie, der weiЯ ja nichts, sein Name ist Hase, soll ja auch keine hцhere Schule besucht haben. Na, ich war sprachlos ьber solche Zersetzungen. (B. Brecht, «Furcht und Elend des Dritten Reichs»)
[Якби Гітлер це знав, кажуть вони, а він знати не знає і відати не відає, він, мовляв, середню школу не закінчував. Я просто онімів, слухаючи отакі мови.]
«У військовому середовищі була виняткова ситуація, - наче вибачаючись, вставив Меркулов, - ми все якось осторонь стояли від політики, наша хата скраю». (М. Шолохов, «Тихий Дон»)
den Bock zum Gдrtner machen - пустити козла в город (давати кому-небудь доступ туди, де він може бути особливо шкідливий, небезпечний; допускати будь-кого до того, з чого він хоче отримати вигоду)
«Else ist jetzt in einem SьЯwarengeschдft als Verkдferin.» - «Na, da haben sie aber den Bock zum Grtner gemacht. Die nascht ja an einem Tag den Laden leer ». (MDtI) [«Ельза працює тепер продавщицею в кондитерському магазині.» - «Ну то пустили, значить козла в город. Ця ласун за один день спустошить всю лаву ».]
«А мені яке діло, що його у головні конторники завітали! Ось, нічого сказати, пустили козла в город ». (І. Тургенєв, «Контора»)
zwei Fliegen mit einer Klappe schlagen - одним пострілом двох зайців вбити (одночасно виконати дві справи; домогтися здійснення двох цілей)
Der «wahre» Sozialismus schien ihm (dem deutschen Kleinbьrgertum) beide Fliegen mit einer Klappe zu schlagen. (K. Marx, F. Engels, «Manifest der Kommunistischen Partei») [Йому (німецькому міщанству) здавалося, що «справжній» соціалізм одним пострілом вбиває двох зайців.]
Мета моя - вбити відразу двох зайців: правдиво намалювати життя і до речі показати, наскільки це життя ухиляється від норми. (А. Чехов, Лист А. М. Плещеєва, 9 квітня 1889.)
das schwarze Schaff, ein weiЯer Rabe - біла ворона (людина, що різко вирізняється чимось серед оточуючих його людей, що відрізняється чим-небудь від них, не схожий на них)
Ganz abgesehen davon wьrde ein Einspruch von meiner Seite, der ich sowieso in einfluЯreichen Kreisen als das schwarze Schaff gelte, falsch ausgelegt werden und hцchstens die gegenteilige Wirkung haben. (W. Joho, «Die Wendemarke») [Навіть не беручи до уваги цієї обставини, всякий пртест з мого боку, з боку людини, на якого у впливових колах і без того дивляться як на білу ворону, був би витлумачений перекручено і привів би до зворотного результату.]
Він (Микола) вирішив залишитися в «Вілла-Роде» до ранку і, щоб як-небудь згаяти час і не відчувати себе білою вороною, перестав відмовлятися від шампанського. (І. Кремлев, «Більшовики»)
da liegt der Hund begraben! da liegt der Hase im Pfeffer! - Так ось де собака заритий! (Саме в цьому полягає суть справи, справжня причина)
Hellmuth: Also gut, Frдulein Biber - was ist geschehen?
Ich telefoniere heute vormittag mit meiner Schwester und hore von ihr, sie will sich versetzen lassen. Mehr sagte sie mir nicht. Soll ich das ruhig hinnehmen? ..
Biber: ... Man mьЯte natьrlich den Grund wissen ... Und was schluЯfolgern Sie daraus?
Hellmuth: Ganz einfach - ein Zeichen ideologischer Schwдche.
Biber (empцrt): Ach!
Hellmuth: Ich bin sicher, hier liegt der Hund begraben.
(F. Reichwald, «Erzieher im Examen»)
[Гельмут: Так от, панна Бібер: сьогодні перед обідом я дзвоню своїй сестрі і дізнаюся, що вона збирається йти з роботи. Пояснювати нічого не стала. Як накажете це розуміти? ..
Бібер: ... Треба було б, звичайно, дізнатися причину ... А що ви думаєте?
Гельмут: Дуже просто - ознака ідейної слабкості.
Бібер (обурено): Ах!
Гельмут: Упевнений, що тут-то і заритий собака.]
Ich hatte immer gedacht, er wollte die Rede nicht halten, weil er sich nicht in den Vordergrund spielen will. Er kann nicht genug Englisch, um sie zu halten - da liegt der Hase im Pfeffer! (MDtI) [Я думав, він не хотів виступати з промовою, тому що вважав за краще залишатися в тіні. Але він просто недостатньо добре знає англійську мову. У цьому вся штука!]
«Не в дорогах справа ... Машину треба любити. Любити і берегти ... Ось де собака заритий ». (Ф. Таурин, «Ангара»)
2.2.2. Прислів'я
(Кліше з прямим цілісним значенням).
einen Bдrenhunger haben - бути голодним як собака (дуже сильно, до крайності голодний)
Nach dieser aufstrengenden Bergtour habe ich einen Bдrenhunger. (MDtI) [Після цієї стомлюючої вилазки в гори я голодний, як собака.]
Є хочу як собака. (А. Гайдар, «Хай світить»)
stцrrisch wie ein Esel - впертий як осел (впертий до крайності)
Ich habe ihr dringend empfohlen, den Schreibmaschinenkurs mitzumachen, aber sie will nicht. Sie ist stцrrisch wie ein Esel. (MDtI) [Я їй наполегливо рекомендував пройти курс машинопису, але вона не хоче. Уперта як ослиця.]
herumgehen wie die Katze um den heiЯen Brei - ходити коло та навколо (говорити недомовками, не торкаючись суті справи)
Wie die Katze um den heiЯen Brei, so schlich ich um meinen Vater herum, und endlich hatte er meinen stummen Blick verstanden. (Th. Storm, «Pole Popenspдler») [Я терся біля батька, не знаючи, як приступити до справи, і нарешті він зрозумів мій виразний погляд.]
«Ми всі ходимо навколо так близько і ніяк не домовимося до справжньої суті. Вся суть в тому, що ви помилилися і не хочете в цьому зізнатися вголос ». (А. Чехов, «Розповідь невідомої людини»)
wie ein begossener Pudel - як у воду опущений (пригнічений чим-небудь, пригноблений, пригнічений)
Na, lдcherlich, was sitze ich da wie ein begossener Pudel! Habe ich mich schuldhaft vergangen gegen ihn? (Th. Mann, «Der Zauberberg») [Це навіть смішно, що я сиджу тут як побитий. Хіба я завинив перед ним?]
Приїжджаючи з міста додому, Брагін всім привозив подарунки, особливо Нюше, яка ходила все літо як у воду опущена. Дівчина тужила про Альошці Пазухіна. (Д. Мамін-Сибіряк, «Дике щастя»)
glatt wie ein Aal - слизький як вугор (виверткий, спритний, хитрий)
Es ist schwer, ihm etwas nachzuweisen. Er ist glatt wie ein Aal und schlьpft aus jeder Falle wieder heraus. (MDtI) [Його важко в чому-небудь звинуватити. Він такий хитрий, вивернеться з будь-якого положення.]
А знаєте, адже прецікаве істота цей обиватель-руїна! .. Мабуть, він тільки й робить, що пристосовується до обставин, звивається вужем. Але розберіть його гарненько, і ви здивуєтеся тому майстерності, з яким він ці самі обставини пристосовує до себе. (Г. Успенський, «Бог гріхів терпить»)
dastehen wie die Gans, wenn's donnert; dastehen wie der Ochs am berge; dastehen wie die Kuh vorm neuen Tor - втупитися як баран на нові ворота (в подиві, в розгубленості, тупо, дурнувато)
Ich hab 'fьr ihr Geschwдtz zur Rede gestellt - da stand sie wie die Gans, wenn's donnert. [Коли я зажадав від неї пояснити, що означає ця балаканина, вона дивилася на мене як баран на нові ворота.]
... Das ist der Lohn fьr die Mьhe, die ich gehabt hatte, als du gestanden bist, wie der Ochs am Berge. (J. Pestalozzi, «Leinhard und Getrud») [... так от нагорода за мої праці: ти стояв як пень і не знав ні бе ні ме.]
Від радості і здивування першу секунду він навіть слова не міг вимовити і тільки, як баран на нові ворота, дивився на неї. (І. Бунін, «Іда»)
2.2.3. Нечленімие фрази
(Кліше без мотивації цілісного значення).
jemandem den roten Hahn aufs Dach setzen - пустити червоного півня (влаштовувати пожежа, підпалювати що-небудь)
Wдr auch gern so einer gewesen aus dem rebellischen Bauernhaufen, und hдtt den Bauernfдngern, den Schlдchtern und Schindern, den roten Hahn aufs Dach gesetzt ... (JR Becher, «Winterschlacht») [Кого небудь би з селян-повстанців на голову цих шахраїв, катів , живодерів, щоб пустив їм червоного півня ...]
На зорі взяло заїмку вогнем. Чи сам як-небудь заронив, а то, кажуть, Кузьма півня пустив, невідомо. (В. Короленко, «убивец»)
jemandem einen Bдrendienst erweisen - зробити ведмежу послугу (надати послугу тому, хто її потребує, заподіявши, однак, при цьому шкода)
Wer pedantisch ist und als falsch anstreicht, was doch nur natьrlich gewachsener Sprachgebrauch ist, der erweist der Sprache einen Bдrendienst. (MDtI) [Педанти, які вважають помилкою природно виникло в живій мові нове слововживання, тим самим надають мови ведмежу послугу.]
mit allen Hunden gehetzt sein - стріляний горобець, пройти вогонь і воду (дуже досвідчений, бувалий чоловік, якого важко обдурити, провести)
The Lord ьberlegt. Solche Burschen sind mit allen Hunden gehetzt; man bekommt sie schwer zu fassen. (F. Wolf, «Menetekel») [Їх лордство думає. Ці хлопці пройшли вогонь і воду. Їх так просто не візьмеш.]
Привітність Марії його здивувала й насторожила, - проте ввічливістю його не обдуриш, він горобець стріляний. (В. Собко, «Десять днів щастя»)
weiЯ der Kuckuck! - Пес його знає! чорт його знає! дідько його знає! (Невідомо, ніхто не знає)
Am Morgen herrscht groЯe Aufregung. Jeder bekommt einen Zettel, darauf soll er seine Wьnsche schreiben. WeiЯ der Kuckuck woher der Weinachtsmann all die vielen schцnen Sachen nehmen will. (H. Jobst, «Der Zцgling») [Вранці панує велике пожвавлення. Кожен отримує листок паперу - на ньому він повинен написати свої бажання. Лісовик його знає, звідки дід-мороз набере таку силу-силенну гарних речей.]
Чорт знає, звідки знову ця пристрасть діяльності! (О. Герцен, Лист Н. А. Захар'їній, 4 листопада 1836)
Пес його знає, що привиділося йому, проклятому? (І. Гончаров, «Обрив»)
jemand hat Schwein - кому-небудь везе, щастить, посміхається щастя
Er hat wieder gewonnen. Das Geld in seiner Tasche ist ein ganzer Packen geworden. «Du hast verdammt Schwein, Kumpel», sagt der Unrasierte. (H. Bцll, «Der Zug war pьnktlich») [Він знову виграв. У кишені у нього була вже велика пачка грошей. «Тобі біса щастить, приятель,» - Говорить неголений.]
Як показало дослідження, з наведених у класифікації пар фразеологізмів, що містять німецькі та російські еквіваленти, 35% складають фразеологічні пари, що є повними еквівалентами, тобто найменування тварини в німецькій мові повністю збігається з його назвою в російській мові (див. № 1, 3, 9, 10, 12, 17, 20, 22, 23). Це дозволяє судити про те, що риси, якими людина наділяє тварин, збігаються в німецькій і російській мовах.
Найбільшу групу фразеологічних пар (42%) становлять фразеологізми, які є неповними еквівалентами, тобто позначення тварини в німецькому прислів'ю чи приказці не збігається з його позначенням в російській мові. Так, наприклад, образ зайця в німецькому прислів'ю заміщається чином вовка в російській (див. № 6), образ ведмедя - образом собаки (див. № 16). Цікаво також відзначити наявність у цій групі таких випадків, коли однією російській приказці відповідають два або три еквівалентних фразеологічних вираження в німецькій мові (див. № 14, 21); але такий приклад можна навести і щодо російської мови (див. № 25).
Найменшу групу (23%) складають фразеологічні пари, не мають еквівалента з позначенням тварини в російській мові (див. № 4, 7, 11, 18, 19, 26). Відсутність фразеологічних еквівалентів у російській з аналогічними або подібними позначеннями тварин говорить на користь національної специфічності німецьких фразеологізмів. Адже «між характером фразеології даного народу і культурно-історичними особливостями його розвитку встановлюються відносини односторонньої взаємопов'язаності і взаємозумовленості», як підкреслював Л.І. Ройзензон (Ройзензон, 1972:14). Крім того, спроба перекладу фразеологізму через фразеологічний еквівалент без урахування національної специфіки може призвести до помилки.
Фразеологізм ein weiЯer Rabe традиційно перекладається на російську мову фразеологічним еквівалентом «біла ворона». При повному зовнішньому збігу (якщо не вважати розбіжності в роді іменника: ворон - ворона) в фразеологізмів спостерігається серйозне відмінність у семантиці. Німецький фразеологізм має значення «щось рідкісне, удівтельное, виняткове» (Duden - Drosdowski, Bd. 5.: S. 2085). Він вживається по відношенню до людини, різко відрізняється від інших, але в позитивному плані, про що свідчать контексти вживання, наприклад:
Eigentlich ist es ein SchloЯ, denn Anfang des 19. Jahrhunderts baute man lдngst keine Burgen mehr. Der Graf, der es erbauen lieЯ, war ein weiЯer Rabe unter den Adligen Mecklenburgs. Er bemьhte sich um fortschrittliche Produktionsmethoden in der Landwirtschaft. (Sprachpraxis, 6 / 85: S.14)
У російській фразеологізмі немає цього відтінку «рідкості», «винятковості». «Біла ворона» - це «людина, що різко вирізняється чимось серед оточуючих його людей, що відрізняється чим-небудь, не схожий на них» (ФСРЯ). Людина характеризується, як підтверджують контексти вживання, часто з негативного боку, як, наприклад, в наступному випадку: «Він не розбирався в специфіці діяльності ..., серед професіоналів виглядав« білою вороною ». Тому при перекладі німецького фразеологізму необхідні додаткові смислові пояснення, якщо в якості перекладацького еквівалента використовується фразеологізм «біла ворона».
Таким чином, через недостатнє знання фактів реальної дійсності, з-за недостатньої уваги до національної специфіки ФЕ можуть бути допущені неправильності і неточності у перекладі фразеологізмів, а це веде до неповного сприйняття тієї інформації, яка міститься в тексті.
У відношенні замкнутості або незамкнутости фразеологічних виразів, можна зробити висновок про те, що, як у класифікації російських прислів'їв та приказок Г.Л. Пермякова, так і в нашій классифкации на основі німецьких прислів'їв і приказок з анімалізму, і ті, і інші, при їх використанні в мові, тобто в реальному мовному вжитку, виявляються повними двочленних пропозиціями. Однак, у той час, як прислів'я відтворюються в тексті в їх основній формі незміненими, приказки, навпаки, знаходять своє остаточне оформлення тільки в контексті, в якому вони отримують необхідні відсутні елементи повного пропозиції, наприклад, підмет. Цікаво також відзначити, що приказки завжди реалізуються у формі конкретної пропозиції, прислів'я ж, навпаки, є в більшості випадків узагальненнями.
Як і російські прислів'я та приказки, німецькі, у свою чергу, також рападаются на два класи за характером мотивації. Перший клас (2.1.А; 2.2.А) утворюють кліше з образною мотивацією, їх цілісне значення не слід безпосередньо зі значення їх конституентов, а пов'язано з ними лише образно. До другого класу (2.1.В; 2.2.У) відносяться кліше з прямою мотивацією, їх цілісне значення прямо пов'язано зі значенням їх лексичних конституентов.
У німецькій мові, як і в російській, існують також фразеологічні вирази, зміст яких не пов'язані з прямим чи образним значенням їх лексичних компонентів (2.1.С; 2.2.С). Сенс цих неподільних висловів не можна витлумачити за змістом їх конституентов і за їх роз'ясненням, як і в російській мові, необхідно звертатися в оригінальний джерело. Такі вислови вказують нам на певні загальновідомі історії, в яких міститься відповідна модель.
На закінчення цього розділу можна було б навести слова великого Гете: «При перекладі слід добиратися до перекладається, тільки тоді можна по-справжньому пізнати чужий народ, чужу мову» (Влахов, Флорін, 1980).
3. Висновок.
| |||