ПЛАН
1. Характеристика адвокатури Україні
2. Характеристика адвокатури Німеччини
3. Порівняльна характеристика
1. Характеристика адвокатури Україні
Значну роль у механізмі захисту прав і свобод громадянина і людини відіграє адвокатура Україні. Її основний соціальним завданням є захист прав і свобод.
Конституція України у статті 59 проголосила одну з найважливіших соціальних завдань адвокатури - забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.
Роль єдиного незалежного професійного правозахисного інституту, який покликаний захищати права і свободи, представляти законні інтереси особи в державних владних структурах на закріплених Законом України "Про адвокатуру" принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності, реалізується адвокатурою в складній системі правовідносин.
Адвокатура як єдиний інститут в системі інших правових інститутів покликана виконувати три найбільш важливі функції:
3) консультативна робота по дачі рад, консультацій населенню і юридичним особам з правових питань.
Адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи в галузі права не менше двох років, володіння державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержав в Україну свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і прийняла присягу адвоката України.
Адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднатися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.
Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань здійснюється в Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю.
Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання.
Міністерство юстиції України забезпечує необхідне фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави у разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадян від оплати юридичної допомоги;
узагальнює адміністративні дані про адвокатську діяльність, сприяє проведенню заходів щодо підвищення професійного рівня адвокатів.
Місцеві органи державного управління у межах своєї компетенції сприяють адвокатам та адвокатським об'єднанням у вирішенні соціальних питань, надають їм в оренду придатні для роботи приміщення, встановлюють пільги щодо орендної плати за використання приміщень тощо
Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням або адвокатом.
У разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення адвоката для подання юридичної допомоги громадянам визначається кримінально-процесуальним законодавством.
Якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката здійснюється за фактично виконану роботу. У разі неналежного виконання доручення на вимогу громадянина або юридичної особи, які уклали договір з адвокатом чи з адвокатським об'єднанням, внесена плата повертається їм повністю або частково, а при виникненні спору - за рішенням суду.
Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки; в той же час специфіка, комплексний характер обов'язків, що лежать на адвокатурі, обумовлюють необхідність збалансування служіння адвоката інтересам окремого клієнта з інтересами суспільства в цілому, дотриманням принципів законності і верховенства права. Тому, Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України були прийняті правила адвокатської етики, в яких визначається загальні правила поведінки адвокатів при здійсненні ними своїх професійних обов'язків. Правила адвокатської етики встановлюють схему правовідносин між адвокатом і клієнтом, адвокатом (колегою), судом, суспільством.
2. Характеристика адвокатури Німеччини
У Німеччині адвокатура достатня розвинена. Діяльність адвокатури регулюється Федеральним законом про адвокатуру та Федеральним положенням про оплату послуг адвокатів.
Функції, що їх адвокатами, визначені в параграфі 3 Федерального закону:
1) надання порад і консультацій з юридичних питань;
2) представництво клієнтів, які виступають у ролі сторін в цивільному процесі (у суді або під позасудових органах);
3) захист обвинуваченого або підсудного у кримінальній справі (це також вважається формою представництва клієнта, але вже в рамках кримінального процесу) в суді та / або органах слідства. У рамках кримінального процесу адвокат може виступати і як представника інтересів потерпілого.
До адвокатської діяльності допускається тільки той, хто відповідно до вимог Закону про судоустрій буде визнаний придатним до виконання судових обов'язків. Іншими словами для адвокатів і суддів встановлені однакові вимоги, вони утворюють один «юридичний корпус».
У практичному плані це означає, що особа має прослухати курс права протягом 6 семестрів в одному з університетів Німеччини. Потім він повинен успішно скласти два спеціальні іспиту. Наступний етап - стажування (від 3,5 до 4 років) в органах суду, прокуратури, нотаріату або адвокатуру. Після закінчення стажування настає час для здачі другого іспиту. Цей іспит проводиться під егідою міністерства юстиції відповідної адміністративної території. Це вже не іспит на знання, а іспит на практичні навички, на оволодіння професією.
Адвокатура Німеччини складається з колегій, які утворюються за територіальним принципом. Кількість практикуючих адвокатів у колегії не повинен перевищувати 500 осіб. В іншому випадку, МИНЕСТЕРСТВО юстиції може дати згоду на утворення другого колегії на території даного округу. «При цьому міністерство юстиції має своїм розпорядженням встановити, до якої колегії відносяться ті чи інші адвокати, що складаються при вищому суді землі, і в якому порядку розподіляються між двома колегіями ділянки судів землі ...» (4, с.57).
Оплата праці адвоката регулюється Федеральним положенням про оплату послуг адвоката. У цьому положенні міститься вказівка на розмір мінімальних тарифів. Вище цього мінімуму - за домовленістю сторін. Разом з тим, існують формально необов'язкові, але на практиці дуже «шановні» рекомендації колегій, які не дозволяють адвокатам отримувати неадекватно високу плату за їх допомогу клієнтам.
Важливо відзначити, що певний відсоток свого гонорару адвокат повинен передати в спеціальний фонд соціального забезпечення. Цей фонд витрачає кошти на потреби самих адвокатів і членів їх сімей.
У Німеччині існує своя система надання юридичної допомоги малозабезпеченим. Існують випадки обов'язкової участі адвоката в процесі (ці випадки передбачені в кримінально-процесуальному та цивільно-процесуальному кодексах Німеччини). Наявність відповідних обставин справи і є перша умова обов'язкового надання безкоштовної юридичної допомоги малозабезпеченим. Друга умова безкоштовної допомоги - відсутність у клієнта можливості таку допомогу оплатити.
У Німеччині майже всі питання діяльності адвокатури отримали нормативно-законодавче дозвіл. Етичні норми і правила відповідальності за їх порушення отримали свій дозвіл у Федеральному законі про адвокатуру. У Законі йдеться следющие: «Адвокат повинен сумлінно виконувати свої професійні обов'язки. Як у рамках своєї професії, так і поза ними він повинен бути гідним того поваги та довіри, якого вимагає положення адвокакта. »
Параграф 45 Федерального закону про адвокатуру Німеччини забороняє адвокату приймати доручення клієнта в наступних випадках:
- Якщо необхідні від нього дії суперечать адвокатському боргу;
- Якщо у тій самій справі він вже консультував або представляв інтереси протилежної сторони;
- Якщо в тому ж самому правовому спорі він вже брав участь раніше в качестеве судді, третейського судді, прокурора, представника офіційної установи;
- Якщо мова йде про тлумачення документа, у складанні якого брав участь в якості нотаріуса він сам або адвокат, з яким він кооперується в своїй адвокатській практиці.
Адвокати Німеччини несуть відповідальність за шкоду, прічененний їх неетичним або непрофесійною поведінкою інтерасам клієнта.
Дисциплінарна відповідальність адвокатів за непрофесійну поведінку - явище широко поширене в Німеччині. Розгляд справ цієї категорії віднесено до компетенції судів честі.
При кожному такому суді існує спеціальна судова палата, яка є другою інстанцією по відношенню до нижчестоящим судам честі.
В якості наглядової інстанції виступає Сенат у справах адвокатів, що функціонує при Федеральному Верховному суді.
3. Порівняльна характеристика
У адвокатуру Україна і адвокатуру Німеччини багато спільного, але і багато відмінностей.
У Німеччині, як і в України, майже всі питання, що стосуються діяльності адвокатури, регулюються чинним законодавством. Адвокатура Німеччини виконує ті ж функції, що і адвокатура Україні.
Істотним відмінностями є те, що в Законі України «Про адвокатуру» підкреслюється, що адвокатура України є незалежним громадянським об'єднанням. Адвокатура Німеччини не є добровільним і незалежним об'єднанням, тому що повністю підпорядковується міністерству юстиції. Міністерство юстиції Німеччини вирішує питання про утворення колегій, дає згоду про створення додаткових колегій, вирішує до якої колегії буде належати той чи інший адвокат і т.д.
З усього вище перерахованого можна зробити висновок, що головною відмінністю між Адвокатура України та Німеччини є незалежність адвокатури України.
1. Характеристика адвокатури Україні
2. Характеристика адвокатури Німеччини
3. Порівняльна характеристика
1. Характеристика адвокатури Україні
Значну роль у механізмі захисту прав і свобод громадянина і людини відіграє адвокатура Україні. Її основний соціальним завданням є захист прав і свобод.
Конституція України у статті 59 проголосила одну з найважливіших соціальних завдань адвокатури - забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.
Роль єдиного незалежного професійного правозахисного інституту, який покликаний захищати права і свободи, представляти законні інтереси особи в державних владних структурах на закріплених Законом України "Про адвокатуру" принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності, реалізується адвокатурою в складній системі правовідносин.
Адвокатура як єдиний інститут в системі інших правових інститутів покликана виконувати три найбільш важливі функції:
1) захист обвинувачених на попередньому слідстві, підсудних в суді першої інстанції, засуджених у касаційній і наглядовій інстанції;
2) надання правової допомоги громадянам та юридичним особам при розгляді справ у судах та інших державних органах;3) консультативна робота по дачі рад, консультацій населенню і юридичним особам з правових питань.
Адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи в галузі права не менше двох років, володіння державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержав в Україну свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і прийняла присягу адвоката України.
Адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднатися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.
Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань здійснюється в Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю.
Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання.
Міністерство юстиції України забезпечує необхідне фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави у разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадян від оплати юридичної допомоги;
узагальнює адміністративні дані про адвокатську діяльність, сприяє проведенню заходів щодо підвищення професійного рівня адвокатів.
Місцеві органи державного управління у межах своєї компетенції сприяють адвокатам та адвокатським об'єднанням у вирішенні соціальних питань, надають їм в оренду придатні для роботи приміщення, встановлюють пільги щодо орендної плати за використання приміщень тощо
Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням або адвокатом.
У разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення адвоката для подання юридичної допомоги громадянам визначається кримінально-процесуальним законодавством.
Якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката здійснюється за фактично виконану роботу. У разі неналежного виконання доручення на вимогу громадянина або юридичної особи, які уклали договір з адвокатом чи з адвокатським об'єднанням, внесена плата повертається їм повністю або частково, а при виникненні спору - за рішенням суду.
Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки; в той же час специфіка, комплексний характер обов'язків, що лежать на адвокатурі, обумовлюють необхідність збалансування служіння адвоката інтересам окремого клієнта з інтересами суспільства в цілому, дотриманням принципів законності і верховенства права. Тому, Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України були прийняті правила адвокатської етики, в яких визначається загальні правила поведінки адвокатів при здійсненні ними своїх професійних обов'язків. Правила адвокатської етики встановлюють схему правовідносин між адвокатом і клієнтом, адвокатом (колегою), судом, суспільством.
2. Характеристика адвокатури Німеччини
У Німеччині адвокатура достатня розвинена. Діяльність адвокатури регулюється Федеральним законом про адвокатуру та Федеральним положенням про оплату послуг адвокатів.
Функції, що їх адвокатами, визначені в параграфі 3 Федерального закону:
1) надання порад і консультацій з юридичних питань;
2) представництво клієнтів, які виступають у ролі сторін в цивільному процесі (у суді або під позасудових органах);
3) захист обвинуваченого або підсудного у кримінальній справі (це також вважається формою представництва клієнта, але вже в рамках кримінального процесу) в суді та / або органах слідства. У рамках кримінального процесу адвокат може виступати і як представника інтересів потерпілого.
До адвокатської діяльності допускається тільки той, хто відповідно до вимог Закону про судоустрій буде визнаний придатним до виконання судових обов'язків. Іншими словами для адвокатів і суддів встановлені однакові вимоги, вони утворюють один «юридичний корпус».
У практичному плані це означає, що особа має прослухати курс права протягом 6 семестрів в одному з університетів Німеччини. Потім він повинен успішно скласти два спеціальні іспиту. Наступний етап - стажування (від 3,5 до 4 років) в органах суду, прокуратури, нотаріату або адвокатуру. Після закінчення стажування настає час для здачі другого іспиту. Цей іспит проводиться під егідою міністерства юстиції відповідної адміністративної території. Це вже не іспит на знання, а іспит на практичні навички, на оволодіння професією.
Адвокатура Німеччини складається з колегій, які утворюються за територіальним принципом. Кількість практикуючих адвокатів у колегії не повинен перевищувати 500 осіб. В іншому випадку, МИНЕСТЕРСТВО юстиції може дати згоду на утворення другого колегії на території даного округу. «При цьому міністерство юстиції має своїм розпорядженням встановити, до якої колегії відносяться ті чи інші адвокати, що складаються при вищому суді землі, і в якому порядку розподіляються між двома колегіями ділянки судів землі ...» (4, с.57).
Оплата праці адвоката регулюється Федеральним положенням про оплату послуг адвоката. У цьому положенні міститься вказівка на розмір мінімальних тарифів. Вище цього мінімуму - за домовленістю сторін. Разом з тим, існують формально необов'язкові, але на практиці дуже «шановні» рекомендації колегій, які не дозволяють адвокатам отримувати неадекватно високу плату за їх допомогу клієнтам.
Важливо відзначити, що певний відсоток свого гонорару адвокат повинен передати в спеціальний фонд соціального забезпечення. Цей фонд витрачає кошти на потреби самих адвокатів і членів їх сімей.
У Німеччині існує своя система надання юридичної допомоги малозабезпеченим. Існують випадки обов'язкової участі адвоката в процесі (ці випадки передбачені в кримінально-процесуальному та цивільно-процесуальному кодексах Німеччини). Наявність відповідних обставин справи і є перша умова обов'язкового надання безкоштовної юридичної допомоги малозабезпеченим. Друга умова безкоштовної допомоги - відсутність у клієнта можливості таку допомогу оплатити.
У Німеччині майже всі питання діяльності адвокатури отримали нормативно-законодавче дозвіл. Етичні норми і правила відповідальності за їх порушення отримали свій дозвіл у Федеральному законі про адвокатуру. У Законі йдеться следющие: «Адвокат повинен сумлінно виконувати свої професійні обов'язки. Як у рамках своєї професії, так і поза ними він повинен бути гідним того поваги та довіри, якого вимагає положення адвокакта. »
Параграф 45 Федерального закону про адвокатуру Німеччини забороняє адвокату приймати доручення клієнта в наступних випадках:
- Якщо необхідні від нього дії суперечать адвокатському боргу;
- Якщо у тій самій справі він вже консультував або представляв інтереси протилежної сторони;
- Якщо в тому ж самому правовому спорі він вже брав участь раніше в качестеве судді, третейського судді, прокурора, представника офіційної установи;
- Якщо мова йде про тлумачення документа, у складанні якого брав участь в якості нотаріуса він сам або адвокат, з яким він кооперується в своїй адвокатській практиці.
Адвокати Німеччини несуть відповідальність за шкоду, прічененний їх неетичним або непрофесійною поведінкою інтерасам клієнта.
Дисциплінарна відповідальність адвокатів за непрофесійну поведінку - явище широко поширене в Німеччині. Розгляд справ цієї категорії віднесено до компетенції судів честі.
При кожному такому суді існує спеціальна судова палата, яка є другою інстанцією по відношенню до нижчестоящим судам честі.
В якості наглядової інстанції виступає Сенат у справах адвокатів, що функціонує при Федеральному Верховному суді.
3. Порівняльна характеристика
У адвокатуру Україна і адвокатуру Німеччини багато спільного, але і багато відмінностей.
У Німеччині, як і в України, майже всі питання, що стосуються діяльності адвокатури, регулюються чинним законодавством. Адвокатура Німеччини виконує ті ж функції, що і адвокатура Україні.
Істотним відмінностями є те, що в Законі України «Про адвокатуру» підкреслюється, що адвокатура України є незалежним громадянським об'єднанням. Адвокатура Німеччини не є добровільним і незалежним об'єднанням, тому що повністю підпорядковується міністерству юстиції. Міністерство юстиції Німеччини вирішує питання про утворення колегій, дає згоду про створення додаткових колегій, вирішує до якої колегії буде належати той чи інший адвокат і т.д.
З усього вище перерахованого можна зробити висновок, що головною відмінністю між Адвокатура України та Німеччини є незалежність адвокатури України.