Порівняльна рецензія на твори У Распутіна Хата і На батьківщині

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МОСКОВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

філологічний факультет

Кафедра сучасної літератури


МОСКВА

1999


порівняльна рецензія

На твори В.Г. Распутіна «Хата» та «На батьківщині» (опубліковані в журналі «Наш Сучасник» № 1,6)


Виконав: Морозов І.В.

I курс, 102-я група, філологічний факультет.



У цьому році в січневому і липневому номерах журналу «Наш Сучасник» були опубліковані одні з останніх творів Валентина Григоровича Распутіна: «Хата» та «На Батьківщині». Цей письменник знайомий читачам за такими творами, як «Гроші для Марії» (1967), «Останній строк» ​​(1970), «Живи і пам'ятай» (1974), «Прощання з Матьорою» (1976), «Вік живи - вік люби »(1982),« Пожежа »(1985). В.Г. Распутін є одним з відомих представників такого напрямку сучасної літератури, як сільська проза, саме на цьому терені він здобув популярність і був нагороджений низкою державних нагород ще у радянські часи. В даний час він продовжує свій літературна праця, займається проблемами екології та положенням російського села, якій він присвятив майже всі свої твори.

Дія в оповіданні «Хата» відбувається в сибірському селі, що стоїть на річці Ангарі. Головна героїня померла і всі основні події, що відбуваються в оповіданні, відсилають нас у минуле. Розповідь будується на описі життя Агафії, починаючи з повоєнних років і закінчуючи нашим часом. Вже з назви випливає, що центральним образом в оповіданні є будинок Агафії, а точніше хата, яка в творах Распутіна є уособленням російського села.

Друге розглядається твір, це розповідь-бувальщина «На батьківщині». Місце дії в обох оповіданнях одне і те ж - село. Але в даному творі автор показує сучасний стан батьківщини головного героя, обрамляючи його філософськими роздумами про долю і причини змін, що призвели до тієї картини, яка є спільною для всієї російської села.

Проблеми, які поставлені в «Хаті» і «На батьківщині» є логічним продовженням центральної теми творів Распутіна, а саме теми російського села. Однак у цих двох творах зачіпаються різні аспекти даної проблеми - в «Хаті» розглядається біда, наздогнавший жителя села, і показано це на прикладі однієї людини - Агафії, а в другому творі автор виносить на перший план картини, що показують стан села загалом. В обох оповіданнях дуже чітко видно єднання людини з тим світом, який його оточує. На думку Распутіна, всі біди сільської Росії почалися тоді, коли людина вирішила, що він не один з багатьох жителів, що населяють нашу планету, а її Господар. З міста прийшли нові люди зі своїми цілями і завданнями, які вони готові виконати незважаючи ні на що. Молодь, що зацікавилася містом, покинула села, пішла в місто, обірвалася та єднальна нитка, яка пов'язувала покоління між собою. Саме ця проблема піднята в цих творах. По суті, автор продовжує розвиток тієї теми, яку він підняв у більш ранніх своїх творах, наприклад в «Прощання з Матьорою» і «Останній строк». Щоправда, у другому творі тема села не показана відкрито, вона як би завуальована, а основну свою увагу автор приділив питанню наступності поколінь. У «Прощання з Матьорою» одна з головних героїнь, стара Дарина прямо говорить про цю нитки, на якій зав'язуються вузлики нових поколінь і розв'язуються старі вузли, але нитка - одна, порвавшись, вона прирікає село на руйнування. З деякою часткою впевненості «Хату» можна назвати одним з можливих продовжень «Прощання з Матьорою», якщо уявити, що жителів острова переселили не в місто, а в інше село, тому що багато що тут нагадує цей твір. Перш за все, це причина переселення людей: можливо, це та сама ГЕС, через яку і затопили Матері. В оповіданні «Хата» повторюється думка, висловлена ​​ще в «Прощання з Матьорою», думка про те, що міські жителі живуть для роботи, а сільські працюють для життя. І це важливо для автора, цим він ще раз підкреслює своє негативне ставлення до жителів міст. У цьому випадку можна буде і оповідання «На батьківщині» назвати продовженням «Хати».

В оповіданні «На батьківщині» в центі уваги автора опис землі, на якій відбуваються події, вони, вірніше не відбуваються, а течуть, повільно, важко, наче затяжна смерть, смерть села, яка триває ось вже не один десяток років, а ми й не помічаємо цього. Тут як раз і видно зв'язок між творами. У «Хаті» показано діяльність ліспромгоспу у шістдесятих - сімдесятих роках, коли в сибірські ліси приїжджає молодь, повним ходом кипить робота, йде рубка лісу, майже свято якесь - то! Але ліс закінчився, лісоповал пропав, а за ним і молодь, що залишила після себе порожні, наспіх збиті будинку, та понівечені землю, мертву, всю вкриту пнями та корчами. І ось саме ця картина постає перед нами в оповіданні «На батьківщині». Це своєрідний підсумок: ось, що вийшло з покоління, що втратив зв'язок з предками. Тут навіть є пряма вказівка ​​на причини всього, що сталося, «урвався, обірвалося рокову невідповідність між масштабами самої людини, що залишився колишнім, і масштабом його діяльності».

Важке, але тим часом світле враження справляють люди, що залишилися на цій землі, тому що їм нікуди йти, та вони й не хочуть, вважаючи за краще розділити долю своєї маленької Батьківщини. Як би не було їм важко, але тут, на своїй землі, їм легше все перенести, навіть хвороби: зрушили Гафію з місця, вона відразу опинилася в лікарні з «пораниться». Чи не долікувати вийшла, почала переїзд, і всі хвороби відразу відринули. Почалася робота, повернулася «полювання до життя», знову вона «викрепілась в кремінь». Ту ж прихильність до місця Распутін показує і на іншому героя «Хати» - Савелій. Начебто і старий, і хворий, а працює, але поїхав у місто і буквально «згорів» за кілька місяців від раку.

Зауважимо, що дуже важливе місце в багатьох творах Распутіна займає образ будинку, в якому живуть його герої. Не є винятком і розглядаються розповіді. У «Хаті» більшу частину дії займає відновлення Агафією свого будинку після переїзду на нове місце. Будинок і Агафія - як би єдине ціле, про що говорить той факт, що після її смерті будинок зберігає риси характеру своєї першої господині, її завзятість, витривалість, саме повітря тут схожий на житловий, ніби й не пропадала вона нікуди. І знову тут проглядається певний зв'язок з «Матьорою», але тільки там свій будинок ховала стара Дарина, а тут, навпаки будинок залишився жити один без Агафії. Навіть пожежа, який влаштували його нові мешканці - алкоголіки, не зміг знищити будинок, і знову тут аналогія з «Матьорою», згадаємо листяні, який ніяк не могла знищити санітарна група. У «Хаті» є свій материнський Петруха, це «Катя - Ваня», які спилися, молоді ще люди, яких прозвали так за їх нерозлучно, але немає в них тієї божевільної відчайдушності Петрухи, з якою він творив свої діяння, а спивалися вони як- то «зло, нещадно, тихо». Стає очевидним, що у своїх пізніх творах Распутін ще глибше розкриває проблеми зв'язку поколінь, будинки, пам'яті предків, і надає їм більш глибокий філософський зміст.

В оповіданнях «Хата» та «На батьківщині» автор продовжує слідувати традиціям мовного стилю, розпочатим ще в ранніх творах, що виразилося у використанні ним просторіччя («пораниться», «викрепілась в кремінь»), неологізмів, у введенні письменником «говорять» прізвищ , необхідних Распутіну для передачі атмосфери сибірської села.

Оцінюючи і досліджуючи творчість Валентина Григоровича Распутіна, багато критики і літературознавці сходяться на думці, що в середині вісімдесятих в творчості письменника настав спад, що відбилося в його повісті «Пожежа». Але на мій не дуже досвідчений погляд, аналізовані твори є таким собі зосередженням більш ніж тридцятирічного літературного досвіду автора. Тут об'єднані воєдино всі проблеми, давно хвилюють В.Г. Распутіна: про світ і про місце в ньому людини. Людина, який читав і інші твори цього автора, вже впізнає його мова, притаманний лише Распутіну, м'який, добрий, наповнений тихою сумом і болем про російське село. У творчості письменника проглядається чіткий зв'язок між його творами, де нові є етапом своєрідної еволюції і творчим зростанням письменника.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Іноземні мови і мовознавство | Твір
16.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Распутін b. - Рецензія на повість ст. Распутіна
Распутін b. - Рецензія на книгу в. Г. Распутіна
Рецензія на повість У Распутіна Пожежа
Рецензія на повість ВГ Распутіна Останній термін
Рецензія на повість Валентина Распутіна Пожежа
Распутін b. - Рецензія на повість ст. Г. Распутіна Василь і Василина
Рецензія на книгу У Распутіна Живи і пам`ятай
Распутін b. - Рецензія на книгу живи і пам`ятай Распутіна.
Твори на вільну тему - Рецензія на твори в. с. Пікуля
© Усі права захищені
написати до нас