Порядок сертифікації аудиторів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти і науки України
Харківський національний економічний університет
Кафедра: контролю і аудиту
Контрольна робота
По курсу: "Аудит"
Варіант № 1
Перевірив:
Виконала:
Викладач
Студентка заочного факультету
Бондаренко Є.А.
Курс 2 група 71
Спеціальність 6.050106-2
Литвиненко М.П.
м. Харків 2008

ЗМІСТ
Введення. 3
Міжнародні нормативи аудиту та їх порівняльна характеристика. 5
Порядок сертифікації аудиторів. 9
Аудиторські звіти та методика їх складання. 13
Завдання. 16
Висновок. 18
Список використаної літератури .. 19

Введення

Правові основи аудиторської діяльності в Україні визначає Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 року № 3125-ХІІ (зі змінами та доповненнями).
Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Для підприємств підтвердження звітності незалежним аудиторським висновком, дозволить зайняти більш вигідну позицію на рику спростить взаємини з податковими органами, митницею, банками, державними установами, а рекомендації аудиторів за результатами перевірки допоможуть Вам вести свій бізнес більш безпечно і ефективно, оптимізувати облік та оподаткування.
Для інвесторів проведення незалежної аудиторської перевірки дозволить мінімізувати ризики інвестування, отримати об'єктивну інформацію для прийняття рішень про здійснення інвестицій - придбання акцій, часток, створення спільних підприємств.
Аудиторська фірма здійснює такі види аудиторських послуг:
Операційний аудит
· Фінансовий аудит (due diligence)
· Супутні послуги
Мета операційного аудиту - надання рекомендацій щодо ефективного використання ресурсів підприємства і способів їх реалізації. Операційний аудит заснований на розробці спеціальних критеріїв незалежного аналізу, які вимагає керівництво підприємства.
Об'єктами операційного аудиту є окремі сторони господарської діяльності.
Фінансовий аудит (due diligence) - перевірка фінансово-господарської діяльності організації, холдингу з метою виявлення фінансових ризиків (податкових, правових, адміністративних, господарських) та видачі рекомендацій щодо їх зниження.
У сучасній українській практиці фінансовий аудит розглядається як досить вузьке поняття, звичайно як класичний аудит фінансової звітності, який проводиться або за ініціативою власника, або з метою законодавчо закріпленої щорічної перевірки звітності організацій.
Послугою фінансового аудиту користуються як керівники підприємств і організацій, які бажають оцінити ефективність роботи своїх фінансових структур, так і зовнішні інвестори. При цьому аудиторська перевірка фінансового стану дає об'єктивне і незалежний висновок про прибутковість і платоспроможності підприємства або організації, оборотності капіталу і т.д.
Крім аудиторських перевірок аудиторська може компанія надавати такі види аудиторських послуг:
· Абонементне інформаційно-довідкове обслуговування з питань законодавства, ведення бухгалтерського та податкового обліку та звітності;
· Правове (юридичне) абонементне і разове обслуговування при виникненні проблем з податковими та іншими контролюючими органами, судами;
· Методична та практична допомога щодо впровадження автоматизованих програм бухгалтерського обліку;
· Аналіз фінансово-господарської діяльності Вашого підприємства і видає рекомендації щодо її вдосконалення.

Міжнародні нормативи аудиту та їх порівняльна характеристика

Кожний стандарт має визначити певну частину або сторону аудиторської роботи, повинен бути коротким і лаконічним, але з достатньою повнотою описувати вимоги до регулювання об'єкта стандарту.
Міжнародні норми аудиту, розроблені і затверджені Міжнародною федерацією бухгалтерів, наведені в табл.1
Подані МНА мають єдину внутрішню структуру, до якої входять такі рубрики: вступ; мета аудиту; відповідальність за фінансові звіти; обсяг аудиту; етика; планування; робота, виконана іншими аудиторами; документація; очевидність аудиту; висновок і звіт.
Щодо МНА 1 "Мета і основні принципи проведення аудиту" розглянемо зміст кожної рубрики стандарту.
Вступ - розглядається загальна мета аудиту та основні принципи, які є визначальними для професійної значущості аудиту і застосовуються при аудиті фінансової звітності.
Мета аудиту - встановити достовірність фінансової звітності.
Відповідальність за фінансові звіти - визначається відповідальність за достовірність фінансової звітності управлінського апарату об'єкта. Це стосується точності й адекватності бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю принципам облікової політики, спрямованої на захист активів і пасивів суб'єкта господарювання.
Обсяг аудиту - інформація, необхідна для оцінки фінансової звітності. Для цього аудитору необхідно вивчити систему обліку і внутрішнього аудиту, розібратися в оцінці ризиків контролю, що дасть можливість визначити типи потенційних помилок, фактори ризику, методи перевірки.
Етика - вказується на потребу додержання основних правил етики професійного аудитора, визначених Міжнародною федерацією бухгалтерів. Зокрема, аудитор повинен бути прямолінійним і чесним, об'єктивним і не піддаватися тиску інших, тобто бути повністю незалежним. Аудитор повинен дотримуватися правил конфіденційності, необхідної для надання професійних послуг. Правила етика також вимагає відповідності роботи аудитора технічним і професійним стандартам та нормативам бухгалтерського обліку та аудиту. Аудитор також повинен дотримуватися інструкції клієнтів, якщо вона не суперечить нормативним правовим актам, що діють в країні.
Планування - зазначається потреба планування роботи аудитора, проведення контрольних тестів, які дадуть можливість йому якісніше виконати замовлення клієнта. Планування необхідне для отримання інформації про бізнес клієнта, вивчення системи обліку і внутрішнього контролю; оцінки ступеня ризику, в тому числі ризику матеріальних втрат; розрахунку необхідного часу і обсягу аудиторської роботи.
Робота, виконана іншими аудиторами - аудитор, зобов'язаний перевіряти ту частину роботи, яку доручив виконувати іншим фахівцям або аудиторам, що підпорядковані йому. Якщо аудитор використовує результати роботи, виконаної іншими працівниками, то він повинен бути впевненим, що ця робота відповідає вимогам аудиту.
Документація - робота аудитора має документуватися ним самим, що необхідно для оцінки її якості, своєчасності та відповідності стандартам бухгалтерського обліку та аудиту.
Очевидність аудиту - для отримання показників ефективності бухгалтерського обліку і контролю господарських операцій вдаються до контрольних тестів.
Висновок і звіт - висновок аудитора має бути обгрунтованим фінансовою звітністю, до якої висуваються такі вимоги:
· Відповідність фінансової інформації вимогам достовірної звітності;
· Адекватність звітності даним бухгалтерського обліку.
До звіту аудитора ставиться вимога висвітлення причин і наслідків аудиторської перевірки фінансової звітності.
Отже, в МНА вказуються основні напрями аудиту, зокрема планування, контроль, і фіксацію результатів виконаної роботи. При цьому наголошується, що аудитор повинен вивчити систему обліку і оцінити її придатність для складання достовірної звітності. Отримані аудитором дані повинні бути достовірними і достатніми для обгрунтування висновків з питань, поставлених на дослідження аудиту. Аудитор може не виконувати частину роботи у випадку, якщо він впевнений, що внутрішній контроль (аудит) на підприємстві доброякісний. Так, аудитор може використати дані інвентаризації матеріально-виробничих запасів, перевірених ревізорами фірми, якщо він впевнений в якісному її проведенні та відображенні результатів у системі обліку і звітності.
Аудиторська палата України з метою регламентації правил та порядку проведення аудиту і виконання аудиторських послуг розробляє, і частково завершила складання національних стандартів аудиту. Грунтуються вони на законодавстві України про аудиторську діяльність і міжнародних нормах аудиту, а також професійної термінології, прийнятій у світовій практиці.
Найменування норм
Зміст норм
Використання норм
МНА 1 "Мета і основні принципи проведення аудиту"
Визначено мету аудиту, його предмет і організаційні принципи
При вирішенні організаційних питань проведення аудиту
МНА 2 "Обов'язки аудитора перед клієнтом"
Конкретизовано обов'язки аудитора перед клієнтом (замовником)
При складанні організаційно-договірної документації
МНА 3 "Основні принципи регулювання аудиту"
Викладено принципи, що передбачаються законодавством та нормативними документами, які регулюють аудиторську діяльність
У всіх видах аудиторської діяльності
МНА 4 "Планування аудиту"
Порядок організації і планування аудиторської діяльності
При складанні поточних і річних планів діяльності аудиторських організацій
МНА 5 "Використання матеріалів іншого аудитора"
Методика використання висновку (акта) аудитора з інших питань, які вирішують для одного замовника
При проведенні комісійної аудиту на підприємстві (кілька аудиторів)
МНА 6 "Оцінка ризику і внутрішній контроль аудиту"
Можливий ризик помилок при проведенні аудиту, внутрішній контроль результатів аудиту
При виборі методики з метою запобігання неправильних висновків
Найменування норм
Зміст норм
Використання норм
МНА 7 "Контроль якості роботи аудитора"
Методичні рекомендації щодо контролю роботи аудитора
На всіх стадіях аудиту
МНА 8 "Аудиторські докази"
Обгрунтування доказів результатів аудиторського дослідження
У процесі проведення аудиторського дослідження, обгрунтування та реалізації його результатів
МНА 9 "Документація аудиту"
Характеристика документації, яка застосовується в аудиті
У процесі проведення аудиторських робіт
МНА 10 "Використання результатів внутрішнього аудиту"
Зміст внутрішнього аудиту, який здійснюється на підприємстві замовника та порядок використання його зовнішнім аудитом
Для дослідження результатів інвентаризації, тематичних ревізій, при проведенні внутрішнього аудиту
МНА 11 "Помилки аудиту"
Характеризують інформацію разом з фінансовою звітністю
При визначенні методик проведення аудиту та інформаційного забезпечення
МНА 12 "Аналітичні процедури аудиту"
Методичні рекомендації проведення аудиту в умовах автоматизованої системи обробки інформації
Для процедур економічного аналізу, статистичних, мікро математичних на всіх стадіях аудиторського дослідження
МНА 13 "Синтетичні процедури аудиту"
Рекомендації до узагальнення аудитором виконаної роботи
При оформленні результатів аудиту в машинограмах, таблицях відомостях
МНА 14 "Інша інформація про фінансову діяльність, яка підлягає аудиту"
Характеризують інформацію разом з фінансовою звітністю
При складанні кон'єктурних оглядів на достовірність інформації керівництва підприємств, корпорацій з відданими розголосу фінансовими звітами
МНА 15 "Аудит при електронній обробці даних"
Методичні рекомендації щодо проведення аудиту в _ умовах автоматизованої системи обробки інформації
Для дослідження проектної документації зі створення АС01, використання автоматизованого банку даних
МНА 16 "Техніка проведення аудиту з використанням комп'ютерів"
Методика проведення аудиту з використанням нормативно-довідкової та фактографічної інформації
При дослідженні баз даних АС01 для аудиту фінансово-господарської діяльності
МНА 17 "Контрагенти замовника і аудит"
Взаємний контроль операцій і документів при проведенні аудиту
При складанні активів зрівнювання взаєморозрахунків з агентами, банками та ін
МНА 18 "Використання висновків експертів при аудиті"
Види експертиз (технічні, графічні, екологічні, товарознавчі тощо), зміст і їх призначення
При залученні експертів з окремих питань фінансово-господарської діяльності.
МНА 19 "Аудиторська вибірка"
Методичні прийоми не суцільного статистичного дослідження
Для застосування теорії ймовірності
МНА 20 "Вплив електронної обробки даних на оцінку облікових систем і внутрішній контроль"
Достовірність первинних і вихідних даних бухгалтерського обліку, передбачених проектною документацією для створення АС01;
Для автоматизації інформаційного забезпечення аудиту в реальному масштабі часу.
МНА 21 "Події, які відбулися у замовника після складання балансу та висновку аудитора"
Визначають відповідальність аудитора після складання висновку за даними балансу і подіям, які виникли при затвердженні фінансового звіту зборами акціонерів, директоратом.
При внесенні змін до висновок аудитора або при розробці додаткових рекомендацій акціонерам, директорату щодо усунення негативних явищ у фінансово-господарської діяльності.
Найменування норм
Зміст норм
Використання норм
МНА 22 "Репрезентація керівництва щодо інформації, наданої аудиту"
Звернення аудиторів до адміністрації з проханням про надання письмових репрезентацій з окремих питань. Репрезентації керівництва як в усній, так і в письмовій формі є джерелом інформації для аудиту.
Для уточнення, пояснення окремих показників фінансово-господарської звітності замовника.
МНА 23 "Оцінка аудитором можливості сталого функціонування підприємства"
Визначає критерії за якими підприємство є банкрутом
При визначенні платоспроможності підприємства, його ліквідності і інших критерієм можливого банкрутства підприємства
МНА 24 "Висновки аудиторів спеціального призначення"
Рекомендації щодо аудиту з питань, які стосуються різних сфер знань.
Для проведення комісійного аудиту фінансово-господарської діяльності.
МНА 25 "Обгрунтованість і аудиторський ризик"
Достовірність інформаційного забезпечення та запобігання ризику
При дослідженні достовірності інформації, наданої аудитору з метою запобігання помилок
МНА 26 "Аудит облікових оцінок"
Методичні рекомендації щодо контролю оцінки ресурсів підприємства-замовника, відображених в обліку
Для оцінки обліку матеріалів, основних засобів, інвентарю та обгрунтування їх достовірності
МНА 27 "Аудит перспективної фінансової інформації (бізнес-плану)"
Методи аналізу інформації щодо перспектив розвитку фінансово-господарської діяльності підприємства-замовника
Для проведення перспективного аудиту фінансово-господарської діяльності (бізнес-плану)
МНА 28 "Аудиторський звіт"
Стандарт аудиторського звіту включає структуру висновку щодо проведеної перевірки фінансової звітності в цілому, балансу і звіту про фінансовий стан, відповідність їх чинному законодавству.
При складанні висновку (акта) про результати проведеного аудиту фінансової звітності та балансу, адекватність їх бухгалтерського обліку та відповідність чинному законодавству
МНА 29 "Відповідальність аудитора"
Правовий захист та відповідальність аудитора при виконанні договірних зобов'язань.
Дотримання законодавства й виконання завдання (договору) на проведення аудиту

Порядок сертифікації аудиторів

Видача сертифікатів здійснюється централізовано секретаріатом АПУ, після успішної здачі відповідних іспитів. Повторна сертифікація здійснюється через кожні 5 років. Ліцензія на проведення аудиту юридичним і фізичним особам Україні видається Аудиторською палатою України за встановленою формою загального зразка. Ліцензія видається за наявності сертифікатів. Термін дії ліцензії 5 років.
Порядок видачі сертифікатів описаний в Положенні про сертифікацію аудиторів Із змінами, внесеними згідно з Рішенням Аудиторської палати N 136 / 2 (vr_02230-04) від 24.06. 2004, N 144 / 4 (vr144230-05) від 27.01. 2005.
Положення розроблено відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність", Стандартів аудиту та етики, прийнятих в якості Національних, Статуту Аудиторської палати України, Положень про регіональні відділення Аудиторської палати України. (Частина перша розділу із змінами, внесеними згідно рішення Аудиторської палати N 136 / 2 від 24.06. 2004)
Цим Положенням Аудиторська палата України встановлює єдині умови та порядок сертифікації, організації безперервного вдосконалення професійних знань аудиторів України, продовження та припинення терміну дії сертифікатів.
У пункті 2 цього положення зазначені вимоги та порядок подання документів
2.1. Право на отримання сертифіката мають кандидати, які отримали повну вищу освіту (не нижче освітнього рівня спеціаліста або магістра), мають певні знання з аудиту та досвід практичної роботи не менш як три роки поспіль і успішно склали кваліфікаційний іспит.
2.2. Структура знань, якими повинен володіти кандидат, встановлюється Аудиторською палатою України і складається з аудиту та суміжних з аудитом галузей знань.
Для отримання сертифіката кандидати повинні успішно скласти кваліфікаційний іспит двох рівнів із зазначених дисциплін.
2.3. Для отримання допуску до сертифікації кандидат подає до Аудиторської палати України (в одному примірнику) або до Регіонального відділення Аудиторської палати України (у двох примірниках) такі документи:
- Заяву за встановленою формою (додаток 1);
- Копію диплома, завіреного в установленому порядку;
- Копію трудової книжки, завірену в установленому порядку;
- Документ про оплату сертифікації.
2.4. У разі відсутності хоча б одного з документів, зазначених у пункті 2.3. цього Положення, неналежного їх оформлення заява до розгляду не приймають.
2.5. Подані документи реєструє Секретаріат Аудиторської палати України або секретар Регіонального відділення Аудиторської палати України в спеціальному журналі. Відповідальність за достовірність поданих документів покладена на заявника.
2.6. Аудиторська палата України та її регіональні відділення несуть відповідальність за збереження конфіденційної інформації про кандидата у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Згідно пункту 3 цього положення встановлено порядок розгляду документів кандидатів і формування груп для складання кваліфікаційного іспиту
3.1. Розгляд документів, поданих кандидатами для підтвердження освіти та досвіду практичної роботи, а також отримання дозволу на участь у кваліфікаційних іспитах, здійснює Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та комісії з сертифікації аудиторів регіональних відділень Аудиторської палати України. (Пункт 3.1. Із змінами, внесеними згідно рішення Аудиторської палати N 136 / 2 від 24.06. 2004)
3.2. Документи, подані кандидатами, розглядаються протягом двадцяти робочих днів з дня їх надходження. Повідомлення про рішення за результатами розгляду документів кандидата із зазначенням дати іспиту (у разі надання дозволу на участь в іспиті) вручається кандидату особисто або надсилається листом.
3.3. У разі відсутності зауважень щодо поданих документів Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та Комісії з сертифікації аудиторів регіональних відділень Аудиторської палати України приймають рішення про надання дозволу кандидату на участь в іспиті, яке оформляють протоколом засідання Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України або комісій з сертифікації аудиторів її регіональних відділень. (Пункт 3.3. Із змінами, внесеними згідно рішення Аудиторської палати N 136 / 2 від 24.06. 2004)
3.4. Відмова від надання дозволу на участь у кваліфікаційному іспиті може бути виданий кандидату в разі невідповідності його освіти або досвіду практичної роботи вимогам Закону України "Про аудиторську діяльність", а також не надання документа про оплату сертифікації.
3.5. Секретаріат Аудиторської палати України або секретар Регіонального відділення Аудиторської палати України на підставі протокольних рішень комісій з сертифікації готують допуски, які засвідчують дозвіл на складання іспиту та формують групи з числа кандидатів для складання кваліфікаційного іспиту.
Згідно пункту 7 цього положення встановлено наступний порядок видачі сертифікатів:
7.1. За результатами складання іспитів Аудиторська палата України затверджує протоколи Комісії з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України і Комісій з сертифікації аудиторів її регіональних відділень та приймає рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката. (Пункт 7.1 із змінами, внесеними згідно рішення Аудиторської палати N 136 / 2 від 24.06. 2004)
7.2. Протоколи про результати складання першого етапу іспитів оформлює Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України (в одному примірнику) або Комісія з сертифікації аудиторів регіонального відділення Аудиторської палати України (у двох примірниках, один з яких разом з другим примірником документів кандидатів, перерахованих у пункті 3.3. цього Положення, передається до Аудиторської палати України не пізніше п'яти днів після складання іспиту). (Пункт 7.2 із змінами, внесеними згідно рішення Аудиторської палати N 136 / 2 від 24.06. 2004).
7.3. Підсумки складання другого етапу кваліфікаційного іспиту оформлюють протоколом, який готує та подає на засідання Аудиторської палати України Комісія з сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України. Протокол підписують члени цієї Комісії, які несуть відповідальність перед Аудиторською палатою України за достовірність даних, зазначених у протоколі. (Пункт 7.3 із змінами, внесеними згідно з рішенням Аудиторської палати N 136 / 2 від 24.06. 2004)
7.4. Результати першого етапу кваліфікаційного іспиту повідомляють кандидатам протягом двох тижнів. Одночасно особам, які успішно склали іспит, повідомляють час і місце проведення другого етапу кваліфікаційного іспиту. Результати другого етапу кваліфікаційного іспиту повідомляють впродовж одного місяця.
7.5. Кандидати, які не склали кваліфікаційний іспит, мають право складати його вдруге на загальних умовах відповідно до цього Положення. Складено успішно перший етап іспиту зараховується кандидату при складанні кваліфікаційного іспиту вдруге, якщо після успішного складання першого етапу іспиту минуло не більше ніж 1,5 року. Після затвердження Аудиторською палатою України результатів іспиту Секретаріат Аудиторської палати України здійснює видачу сертифікатів.

Аудиторські звіти та методика їх складання

Ст.7 Закону України "Про аудиторську діяльність" зазначено, що аудитор оформлює результат своєї перевірки аудиторським висновком і аудиторським звітом.
Аудиторський звіт не є аудиторським документом.
Він призначений виключно замовника і може бути опублікований лише за його дозволу.
Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів.
Його публікація є свідченням того, що річний б / звіт підприємства і в цілому його фінансова діяльність в усіх деталях відповідає правилам ведення бух. обліку і є достовірним.
Звіт великий документ, а висновок стислий, короткий.
Аудиторський висновок повинен містити такі основні документи:
· Заголовок, повна назва вивіреного об'єкта;
· Абзац, в якому йдеться про те, кому адресується аудиторський висновок;
· Вступний абзац:
· Склад перевіреної аудиторської звітності;
· Період і час перевірки;
· Визначення меж відповідальності керівництва підприємства і аудиторів;
· Масштаб перевірки (розкривається зміст проведених аудитором робіт);
· Дата складання;
· Адреса аудиторської фірми;
· Підпису.
У заголовку аудиторського висновку повинен бути запис про те, що аудит здійснюється незалежним аудитором. Необхідно також вказати назву фірми чи прізвище аудитора, № ліцензії. Така інформація є підтвердженням того, що під час аудиту не було ніяких обставин, які могли перешкодити проведенню незалежної перевірки. При порушенні умови незалежності аудитор не має права робити висновок про перевірену звітності.
В аудиторському висновку повинно бути чітко визначено, кому воно адресується - правлінню, раді директорів, засновникам, акціонерам, податкової інспекції і т.д.
Повинна бути зроблено запис про те, що правильність складання звітності покладається на керівництво підприємства, що перевіряється і відповідальність за зроблене аудитором висновок лежить на аудитора.
Наприклад цей запис може мати таке формулювання: "Ми зробили перевірку ОС по складанню на 01.01.97г. і відповідну звітність за матеріальним станом на 01.01.97г. Відповідальність за правильність звітності несе керівництво підприємства. У наші обов'язки входить складання висновку на підставі перевірки отриманої інформації ".
Розділ "Масштаб перевірки" відображає якість і масштаб перевірки і повинен переконати користувачів звіту в тому, що аудит проведено відповідно до вимог міжнародних і національних нормативів, загальноприйнятою практикою. У цьому розділі повідомляється про те, що перевірка спланована та проведена з достатньою впевненістю в тому, що у звітності немає суттєвих помилок.
Аудиторський висновок повинен містити думку аудитора з таких питань:
· Чи є отримана інформація достатньою для відображення реального стану активів і пасивів клієнта;
· Чи відповідає фін. звітність прийнятої клієнтом системі бух. обліку, а прийнята система б / у - діючим нормативам і законодавчим актам;
· Чи адекватно опис всіх питань істотних для прийняття аудиторського рішення про правильність, достовірність та повноту інформації;
· Чи узгоджується документація, яка відображає фінансовий стан підприємства, що перевіряється за формою і змістом з діючими законодавчими і нормативними актами.
Думка аудиторів у висновку повинно бути викладено чітко і однозначно.

Завдання

Аудиторська фірма отримала дві пропозиції на проведення перевірок: від Фірми К і від Фірми Л.
Фірма До існує на ринку більше п'яти років, обов'язкової аудиторської перевірки згідно з критеріїв не підлягає. За результатами документальної перевірки податковими органами на фірму було накладено штрафні санкції. Погашення заборгованості перед бюджетом по штрафних санкцій призведе до порушення фінансової стійкості організації. Тому фірма К вирішила звернутися до аудиторської фірмі з метою зменшення обсягу штрафних санкцій, накладених податковою інспекцією. Фірма До пропонує заплатити за послуги аудиторської фірми 1 000,00 гривень.
Фірма Л існує три роки. Як підприємство з участю іноземного капіталу, вона підлягає обов'язковій аудиторській перевірці. Але цього року фірма Л вирішила змінити аудиторську фірму і звернутися з пропозицією про складання контракту на перевірку бухгалтерської звітності в вищевказану аудиторську фірму. Фір ма Л пропонує заплатити за послуги за договором аудиторській фірмі 800,00 гривень.
Аудиторська фірма має обмеження у штатних співробітників. За умови складання договору з двох пропозиції їй необхідно залучати позаштатних працівників.
Потрібно визначити, чи вигідно брати аудиторській фірмі дві пропозиції, а якщо необхідно прийняти одне, то яке?
Відповідь.
Для забезпечення стабільного доходу аудиторської фірми, я вважаю слід укласти контракт з фірмою Л.
Дана фірма пропонує заплатити за послуги за договором аудиторській фірмі 800,00 гривень, а Фірма До пропонує заплатити за послуги аудиторської фірми 1 000,00 гривень. Але так як Фірма До пропонує одноразовий контракт, а фірма Л підлягає регулярним аудиторським перевіркам, слід вибрати фірму Л.
Аудиторська фірма не може прийняти пропозицію від двох фірм, так як має обмеження у штатних співробітників, а для того, щоб залучити позаштатних працівників, потрібні додаткові витрати грошей і часу.

Висновок

Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Міжнародні норми аудиту, розроблені і затверджені Міжнародною федерацією бухгалтерів, наведені в табл.1
Подані МНА мають єдину внутрішню структуру, до якої входять такі рубрики: вступ; мета аудиту; відповідальність за фінансові звіти; обсяг аудиту; етика; планування; робота, виконана іншими аудиторами; документація; очевидність аудиту; висновок і звіт.
Видача сертифікатів здійснюється централізовано секретаріатом АПУ, після успішної здачі відповідних іспитів. Повторна сертифікація здійснюється через кожні 5 років. Ліцензія на проведення аудиту юридичним і фізичним особам Україні видається Аудиторською палатою України за встановленою формою загального зразка. Ліцензія видається за наявності сертифікатів. Термін дії ліцензії 5 років.
Порядок видачі сертифікатів описаний в Положенні про сертифікацію аудиторів Із змінами, внесеними згідно з Рішенням Аудиторської палати N 136 / 2 (vr_02230-04) від 24.06. 2004, N 144 / 4 (vr144230-05) від 27.01. 2005.
Аудиторський звіт не є аудиторським документом.
Він призначений виключно замовника і може бути опублікований лише за його дозволу.
Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів.
В аудиторському висновку повинно бути чітко визначено, кому воно адресується - правлінню, раді директорів, засновникам, акціонерам, податкової інспекції і т.д.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про аудиторську діяльність" / / Голос України. - 1991. - 21 листопада.
2. Закон України "Про підприємство" / / Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 14. - С.5.
3. Положення про сертифікацію аудиторів Із змінами, внесеними згідно з Рішенням Аудиторської палати N 136 / 2 (vr_02230-04) від 24.06. 2004, N 144 / 4 (vr144230-05) від 27.01. 2005.
4. Методичні рекомендації та контрольні роботи з курсу "Аудит" для студентів спеціальності 7.050106 заочної форми навчання / Укл. А.В. Бондаренко - Харків: Вид ХНЕУ, 2006. - С. Укр. мов.
5. Андрєєв В.Д. Практичний аудит. Довідковий посібник. - М.: Економіка, 1994. - 266 с.
6. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник. - Житомир: "Рута", 2005.
7. http:// revolution. allbest. ru / bank /
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Контрольна робота
90.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Порядок проведення сертифікації в системі ГОСТ Р
Правила та порядок проведення сертифікації побутового холодильного обладнання
Атестація аудиторів.
Інститут професійних аудиторів
Атестація бухгалтерів і аудиторів
Кодекс етики аудиторів Росії
Аналіз прав аудиторів і аудіруемих осіб
Відповідальність аудиторів та аудиторських організацій з законодавець 2
Атестація аудиторів та етичні норми аудиторської діяльності
© Усі права захищені
написати до нас