Порядок організації управлінського обліку постійних і змінних витрат

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Курсова робота
з дисципліни «Менеджмент»
по темі:
«Порядок організації управлінського обліку постійних і змінних витрат»

ЗМІСТ
"1-3" \ n \ p "" ВСТУП
1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ витрат в управлінському обліку
1.1 Сутність управлінського обліку
1.2 Методи обліку витрат в управлінському обліку
1.3 Центри фінансової відповідальності в управлінському обліку
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ В ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ»
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
2.2 Облік постійних і змінних витрат підприємства
2.3 Пропозиції щодо оптимізації витрат підприємства
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП
Розвиток ринкових відносин в нашій країні і поява великої кількості недержавних (комерційних) вітчизняних і зарубіжних організацій поставили перед бухгалтерським обліком нові завдання. Однією з них стало надання інформації менеджерам для прийняття управлінських рішень. У зв'язку з цим виникла необхідність створення системи внутрішньої інформації - управлінського обліку.
У Росії та зарубіжних країнах був вже накопичено досвід в галузі обліку витрат виробництва та їх аналізу, однак, незважаючи на це, немає єдиної концепції управлінського обліку. Існує кілька основних теорій, головна відмінність між якими - коло завдань, що вирішуються управлінським обліком.
Становлення системи управлінського обліку досить трудомісткий і тривалий процес. На великих підприємствах він займає кілька років. Система управлінського обліку вимагає великих грошових коштів і кваліфікованих трудових ресурсів. При її становленні на підприємстві необхідно вирішити ряд завдань: по реорганізації фінансової служби, розробці системи обліку витрат та встановлення програмного пакета.
Ось вже більше 10 років як у вітчизняній бухгалтерській пресі активно обговорюється тема управлінського обліку. Однак на практиці тільки деякі підприємства впровадили облік з метою управління, інші задовольняються аналітикою даних фінансової бухгалтерії.
Управлінський облік - це своєрідні «правила гри», що розробляються індивідуально для кожної компанії відповідно до особливостей її функціонування. Специфіка технологічного процесу діяльності компанії повинна служити основою для побудови всіх інших правил ведення управлінського обліку. Одним з найважливіших вимог до системи управлінського обліку є її гнучкість.
Для проведення ефективного управлінського обліку потрібен, в тому числі ефективний облік постійних і змінних витрат підприємства. Це визначає актуальність теми даної дипломної роботи.
Мета даної роботи - вивчити порядок організації управлінського обліку постійних та змінних витрат і провести аналіз витрат ТОВ «Промтехінвест».
На підставі мети поставлені такі завдання: розглянути сутність управлінського обліку, методи обліку витрат, на підставі аналізу витрат конкретного підприємства дати рекомендації щодо їх зниження.
Предмет дослідження даної роботи - питання, пов'язані з сутністю управлінського обліку витрат. Об'єкт дослідження - ТОВ «Промтехінвест», підприємство, що займається виробництвом промислової трубопровідної арматури, насосів і котлів. Інформаційною базою даної роботи є бухгалтерська і статистична звітність ТОВ «Промтехінвест».
Дана робота складається з вступу, двох розділів і висновку.

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ витрат в управлінському обліку
1.1 Сутність управлінського обліку
В даний час є три основні позиції фахівців з питань управлінського обліку:
Повне заперечення поняття «управлінський облік». Управлінський облік - це той же виробничий облік, але стосовно до сучасної термінології, і немає ніяких підстав виділяти його в самостійний вид обліку (наприклад, М. Ю. Медведєв).
Управлінський облік є цілком сформованою самостійною дисципліною (В. Ф. Палій).
Бухгалтерський облік в сучасних умовах - це система, що включає три підсистеми: фінансовий облік, управлінський облік і податковий облік (М. З. Пизенгольц).
Позиції фахівців щодо місця управлінського обліку
Рис. 1.1 Позиції фахівців щодо місця управлінського обліку
На наш погляд, найбільш обгрунтованою є третя позиція. Це пов'язано з наступним:
· Основні принципи обліку у фінансовому, управлінському та податковому обліку збігаються;
· Дані, які використовуються у фінансовому, управлінському та податковому обліку, одні й ті ж - господарські операції підприємства, різниця лише в угрупованнях, умови прийняття до обліку та оцінках вартості, в яких її використовує кожен вид обліку (одиниці виміру, повнота відображення і т . д.);
· За формулюванням Американської асоціації бухгалтерів бухгалтерський облік - це процес ідентифікації інформації, обчислення та оцінки показників та надання даних користувачам інформації для вироблення, обгрунтування і прийняття рішень. Основне завдання бухгалтерського обліку - надання інформації в обсязі, достатньому для задоволення вимог різних користувачів (внутрішніх і зовнішніх), причому при мінімальних витратах. Надання інформації здійснюється через надання звітності (фінансової, управлінської та податкової). Таким чином, бухгалтерський облік - це система обліку, що включає три підсистеми (фінансову, податкову і управлінську);
· За таким принципом визначено викладання бухгалтерського обліку в новому стандарті вищої професійної освіти за спеціальністю «Бухгалтерський облік і аудит»;
· Необхідно дотримуватися єдиного підходу у видах обліку, тому що тільки це дозволить домогтися порівнянності даних, що є результатом облікових процедур.
Існують такі визначення поняття «управлінський облік».
Управлінський облік - це підсистема бухгалтерського обліку, яка в рамках однієї організації забезпечує її управлінський апарат інформацією, яка використовується для планування, власне управління та контролю за діяльністю організації. Управлінський облік охоплює всі види облікової інформації, необхідної для управління в межах самої організації. Частиною загальної сфери управлінського обліку є виробничий облік, під яким зазвичай розуміють облік витрат виробництва і аналіз даних про економію або перевитрату в порівнянні з даними за попередні періоди, прогнозами і стандартами (А. Д. Шеремет).
Управлінський облік - це ідентифікація, вимір, збір, систематизація, аналіз, інтерпретація та передача інформації, необхідної для управління будь-якими об'єктами. Головна мета виробничого обліку - калькуляція собівартості продукції і послуг. Виробничий облік - це управлінський облік плюс невелика частина фінансового обліку (К. Друрі).
Виробничий облік ще управлінський облік - облік, вивчає витрати і прибутки, що відносяться до різних видів діяльності (Longman Business English Dictionary).
Управлінський облік стосується надання менеджерам інформації, необхідної їм для щоденного управління організацією (А. Петер).
Управлінський облік являє собою процес ідентифікації, виміру, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та надання фінансової інформації, необхідної управлінському ланці підприємства для здійснення планування, оцінки і контролю господарської діяльності. Ця інформація дозволяє також організувати оптимальне використання ресурсів підприємства і контроль за повнотою їх обліку. Крім цього управлінський облік включає підготовку фінансової звітності для груп зовнішніх користувачів інформації, таких, як акціонери, кредитори, органи державного та податкового регулювання (SMA 1A, Objectives, Definition of Management Accounting).
Управлінський облік - це система внутрішнього оперативного управління. До управлінського обліку належать завдання поточного оперативного управління фінансово-господарською діяльністю організації по всій структурі: від вищих до найнижчих ланок управління (В. Ф. Палій).
Управлінський облік - це надання особам в самій організації інформації, на основі якої вони приймають більш обгрунтовані рішення і підвищують ефективність і продуктивність поточних операцій. Управлінський облік генерує інформацію про розподіл витрат між реалізованою продукцією і товарно-матеріальними запасами; надає інформацію, яка допомагає менеджерам приймати рішення більш обгрунтовано; надає інформацію, необхідну для планування, контролю та вимірювання показників функціонування системи.
Офіційного визначення управлінського обліку в законодавчих актах, що входять в систему нормативного регулювання Російської Федерації, немає. Це виправдано, оскільки організація управлінського обліку - внутрішня справа кожного підприємства, держава не може зобов'язати підприємства вести управлінський облік чи розпорядитися єдині правила його ведення. Про це свідчить практика, що склалася розвинених країн. Стандарти управлінського обліку розробляються без втручання держави.
На підставі вищевикладеного можна зробити висновок про те, що управлінський облік - це внутрішня інформаційна система, яка надає інформацію для прийняття рішень. До завдань цієї системи, перш за все, відносяться калькуляція собівартості робіт і послуг (виробничий облік), планування (бюджетування), аналітичні розрахунки і як результат - надання управлінської звітності. Саме на підставі управлінської звітності менеджери приймають рішення і здійснюють контроль діяльності підприємства. Інформація для управлінського обліку формується на одній і тій же базі, що й інформація для фінансового та податкового обліку, - даних про господарську діяльність підприємства. Відмінність полягає лише в угрупованнях, у яких надається інформація, і в прийнятті до обліку.
Незважаючи на те, що управлінський облік є логічним наслідком бухгалтерського обліку (див. рис. 1.2), відзначимо найбільш суттєві відмінності між ними.

Рис. 1.2. Схема взаємодії управлінського і фінансового обліку
1. Фінансовий облік призначений для складання бухгалтерської звітності встановленої форми та змісту, в основному орієнтована на зовнішніх користувачів. Цією інформацією можуть користуватися власники, кредитори, інвестори, податкові органи, позабюджетні фонди, органи державної влади.
2. Мета управлінського обліку - забезпечення менеджерів організації інформацією, необхідної для вирішення внутрішніх завдань управління фірмою. Інформація управлінського обліку призначена для керівників підприємства (менеджерів) різного рівня повноважень і відповідальності.
3. Фінансовий облік є обов'язковим для підприємства, управлінський облік - ні. Обов'язок вести фінансовий облік з використанням аналітичних рахунків визначена Федеральним законом Російської Федерації від 26.11.1996 р. № 139-ФЗ «Про бухгалтерський облік», дія якого поширюється на всі організації, що знаходяться на території РФ. Збір і обробка інформації для управління вважаються доцільними, якщо її цінність для управління вище витрат на отримання відповідних даних.
4. Фінансовий облік охоплює всі господарські операції підприємства, але це облік факту, прогнозні величини бухгалтерський облік не включає. Управлінський облік - це головним чином облік витрат і результатів, виявлення відхилень від оптимального використання господарських засобів. Обидва різновиди обліку для управління містять розрахункові, очікувані, прогнозні планові величини.
5. Фінансовий облік повинен здійснюватися відповідно до нормативних документів Уряду РФ і органів, яким надано право регулювати бухгалтерський облік. За порушення методології фінансового обліку передбачена відповідальність за законом. Методологія управлінського обліку державними органами законодавством не регламентується, облік ведуть за правилами, встановленими самою організацією, що враховує специфіку її діяльності, особливості вирішення тих чи інших завдань.
6. Фінансовий облік ведеться шляхом подвійного запису на взаємопов'язаних рахунках. Управлінський облік може дотримуватися цього принципу повністю або частково, а може і не дотримуватися.
7. Фінансовий облік ведеться в цілому по підприємству, розглядає його як єдиний господарський комплекс. Управлінський облік ведеться по секторах ринку, місць формування витрат, центрам відповідальності, причин і винуватців відхилень і лише при необхідності узагальнюється в цілому по підприємству.
8. Різні не тільки зміст, але і періодичність, і терміни подання звітності. У фінансовому обліку звітність може бути складена за підсумком за місяць, квартал, рік. Час її надання - через кілька днів, тижнів, місяців від моменту закінчення звітного періоду. В управлінському обліку періодичність подання відповідних даних - щоденна, тижнева, місячна.
9. Інформація фінансового обліку характеризує результат доконаних фактів і господарських операцій за попередній період, відображає їх за принципом «як це було». Дані управлінського обліку орієнтуються на вирішення «як це має бути» і контроль виконання прийнятого рішення.
Документи управлінського і фінансового обліку, які реєструють операції і результати діяльності підприємства, мають справу з однією і тією ж інформацією, але аналізують її різними способами відповідно до різним призначенням цих документів.
1.2 Методи обліку витрат в управлінському обліку
Серед великої кількості методик класифікації витрат прийнято виділяти два найбільш поширених і використовуваних на практиці підходу, а саме:
· Розподіл витрат по відношенню до об'єкта витрат;
· Розподіл по відношенню до зміни обсягу виробництва;
Відповідно до першої методикою витрати поділяються на прямі і непрямі. Прямі витрати можна віднести безпосередньо на об'єкт витрат економічно виправданим способом. Непрямі витрати не мають прямого зв'язку з об'єктом витрат і зазвичай ставляться до декількох об'єктів витрат. Наприклад, заробітна плата виробничого персоналу буде статтею прямих витрат, а керівника цеху - непрямих. Дана класифікація використовується при вивченні впливу на витрати рішення про випуск певної продукції незалежно від передбачуваного обсягу виробництва.
При використанні другої методики виділяються змінні і постійні витрати. Змінні витрати - це витрати, загальна сума яких змінюється прямо пропорційно зміні обсягу виробництва. Постійні витрати - частина витрат за певний період, загальна сума яких не змінюється при зміні обсягу виробництва. Як приклад тут можна навести витрати на сировину і основні матеріали як змінні витрати та амортизаційні відрахування як постійні витрати. Існує також група статей витрат, які змінюються не прямо пропорційно зміні обсягу виробництва. Дані витрати прийнято називати умовно-постійними (або умовно-змінними), для простоти розрахунків їх часто об'єднують відповідно з постійними або змінними витратами. Виходячи з логіки описаної класифікації витрат, можна зробити висновок про те, що вона використовується для вивчення впливу зміни обсягу виробництва на величину витрат.
Розглянемо послідовно обидва підходи, зазначивши достоїнства і недоліки кожного з них.
Класифікація витрат на прямі і непрямі використовується для калькуляції собівартості одиниці продукції методом повного поглинання. При цьому методі всі прямі, а також всі непрямі виробничі витрати (як постійні, так і змінні) включаються до собівартості виробленої продукції. Непрямі витрати розподіляються між видами продукції пропорційно вибраній базі (або баз) розподілу.
Інформація про повну собівартості може бути використана з наступних причин:
· По-перше, повна виробнича собівартість є основою для визначення величини незавершеного виробництва, товарно-матеріальних запасів, показників собівартості і фінансового результату в зовнішній фінансової звітності.
· По-друге, даний показник дозволяє проаналізувати рентабельність окремих продуктів, груп продуктів, підрозділів і прийняти рішення про доцільність їх подальшого виробництва.
· По-третє, показник повної собівартості широко застосовується при ціноутворенні, особливо при встановленні регульованих цін. Широко поширені контракти, в яких ціна реалізації грунтується на формулі «повна собівартість плюс винагорода».
У минулому метод повного поглинання широко використовувався в плановій економіці для прийняття управлінських рішень в умовах повного завантаження виробничих потужностей і відсутності цінової конкуренції. Однако в настоящее время загрузка производственных мощностей определяется, в первую очередь, наличием спроса на продукцию, который во многом зависит от его цены. Поэтому одним из основных вопросов, который встает перед управленцем, звучит следующим образом: «Какова будет себестоимость готовой продукции при определенном объеме производства?»
Получить ответ на этот вопрос, используя метод полного поглощения, можно только по завершению отчетного периода. Однако руководителю необходимо знать величину будущей себестоимости уже при планировании ассортимента. Отсутствие связи между величиной затрат и объемом производства является главным недостатком расчета себестоимости по методу полного поглощения.
Кроме того, данному методу присущи также следующие недостатки:
Во-первых, необходимость применения баз распределения косвенных расходов на виды продукции, критерии выбора которых достаточно расплывчаты. Набор возможных баз распределения ограничен, а их выбор в значительной степени субъективен. Это особенно актуально для современных высокотехнологичных компаний, в которых прямые затраты материалов и труда составляют незначительную часть в полной производственной себестоимости. Для многих традиционных отраслей промышленности косвенные затраты также могут составлять до 50% себестоимости производимой продукции (работ, услуг). (Например, в добывающей и металлургической промышленности.)
Во-вторых, за счет распределения косвенных производственных расходов (в том числе постоянных) на произведенную продукцию прибыль существенно зависит от изменения складских запасов готовой продукции. В случае накопления неликвидных запасов предприятие получает увеличение расчетной величины прибыли.
Таким образом, распределение затрат методом полного поглощения более обосновано с теоретической точки зрения, однако менее удобно с точки зрения практических вопросов, стоящих перед предприятием.
Всех вышеперечисленных недостатков можно избежать, если использовать метод распределения затрат на основе выделения переменных и постоянных расходов. Например, при использовании этого метода в стоимость запасов включаются только переменные расходы (как прямые, так и косвенные), а постоянные расходы относятся на расходы периода. Это позволяет полностью избавить прибыль от влияния изменения запасов.
Однако наибольшая практическая ценность метода переменных издержек состоит в том, что он предоставляет широкие возможности для анализа и принятия управленческих решений в условиях быстро меняющейся рыночной среды. Не случайно именно этот метод используется в западных системах управленческого учета. Наибольшее распространение получили следующие аналитические инструменты, использующие информацию о переменных и постоянных затратах:
· Анализ зависимости Затраты – Объем – Прибыль.
· Ценообразование на основе маржинального дохода.
· Выбор альтернативного варианта.
Для принятия решений об объеме производства руководителю необходимо знать, каким образом такие решения скажутся на стоимости, выручке и, соответственно, прибыли. Зная переменные расходы на единицу продукции и общую величину постоянных расходов при заданном объеме реализации, можно рассчитать предполагаемую прибыль предприятия.

Это несложное уравнение позволяет рассчитать следующие показатели: определение объема реализации для достижения запланированной прибыли, анализа влияния изменений затрат на прибыль, количество единиц продаваемой продукции для достижения уровня безубыточности и т.д.
Отсутствие такого подхода может привести к негативным результатам в управлении затратами.
Описанный анализ Затраты – Объем – Прибыль тесно перекликается с методикой выделения показателя маржинального дохода, который рассчитывается как полученная выручка минус переменные расходы. Показатель маржинального дохода широко используется при ценообразовании. Краткосрочное ценообразование на основе маржинального дохода используется для завоевания рынка и представляет собой покрытие всех переменных и части постоянных расходов за счет выручки от реализации каждой новой единицы продукта. После достижения точки безубыточности и полной компенсации постоянных расходов происходит фиксация прибыли.
По критерию отнесения затрат на продукт, либо на период существует 2 метода калькулирования:
· «Absorption costing» («абзорпшен костинг») – метод калькулирования себестоимости продукции с распределением всех затрат между реализованной продукцией и остатками продукции на складе.
· «Direct costing» («директ-костинг») – метод калькулирования себестоимости продукции, при котором все затраты разделяются на постоянные и переменные, и постоянные затраты полностью относятся на реализованную продукцию.
Ниже представлена последовательность действий по проведению анализа постоянных и переменных затрат, которая не является жестко закрепленной, а лишь описывают логику анализа (рис. 1.3). Конкретный состав и объем работ зависят от специфики учетной политики, особенностей бухгалтерского и управленческого учета конкретного предприятия.

Рис. 1.3. Анализ затрат по подразделениям предприятия
1.3 Центры финансовой ответственности в управленческом учете
Реализация на практике основных функций управленческого учета требует осуществлять контроль бюджетных заданий, установленных для каждого подразделения. Для этого на предприятии следует выделить центры финансовой ответственности (ЦФО).
Центр финансовой ответственности (ЦФО) – подразделение компании, менеджер которого контролирует определенные ресурсы (затраты, прибыль, инвестиции) и несет персональную ответственность за выполнение бюджетных показателей.
Прежде чем внедрять учет по ЦФО, необходимо оценить риски и эффект от его введения. Организация должна располагать менеджерами, способными организовать учет по ЦФО, и персоналом (экономисты, нормировщики или бухгалтеры), который сможет вести такой учет в рамках ЦФО.
Кроме того, необходимо определиться с методической базой учета (например, могут потребоваться регламенты трансфертного ценообразования и распределения косвенных затрат между ЦФО) и технологическим оснащением ЦФО (уровень компьютеризации, наличие единой сети).
Оценка поможет определить, необходимо ли внедрение учета по ЦФО, какое количество ресурсов для этого потребуется, какова будет степень детализации данных. В любом случае менеджерам полезно иметь четкое представление о структуре затрат и местах их возникновения.
В большинстве случаев распределение ЦФО совпадает со сложившейся организационной структурой на предприятии, однако более целесообразно руководствоваться функциональными признаками и ресурсами, которыми наделено структурное подразделение. К ним могут относиться:
1. Особенности производственных или технологических процессов.
С учетом данного признака ЦФО создается на основе существующего технологического процесса. Это позволяет объединять несколько структурных подразделений в один ЦФО или, наоборот разделять подразделение на несколько ЦФО. Последнее дает возможность более точно распределить затраты, связанные с содержанием и эксплуатацией оборудования, работой вспомогательных рабочих, и как результат получить более точную информацию о себестоимости полуфабриката, производимого для конкретного вида продукции.
2. Возможность получения необходимых данных по структурному подразделению.
В соответствии с этим признаком структурное подразделение должно располагать специалистами и инструментарием для формирования плановых и фактических показателей.
3. Наличие разных уровней иерархии в организации.
В зависимости от сложности организационной структуры имеет смысл рассмотреть комбинированную систему ЦФО, основанную на соподчиненности структурных подразделений компании.
Однако структурные подразделения находятся в косвенном подчинении у служб, если осуществляют определенный вид деятельности. В результате у структурного подразделения формируется несколько бюджетов – сводный бюджет подразделения и бюджеты по видам работ. Таким образом, количество ЦФО будет зависеть от того, нужны ли будут данные в разрезе служб или нет.
Для того чтобы отнести структурное подразделение к конкретному типу ЦФО, необходимо рассмотреть его функции, определить возможности влияния на финансовый результат, распределение ресурсов и степень обособленности от других подразделений. В бюджетной системе предприятия ЦФО классифицируются следующим образом:
бюджетный центр – подразделение, в котором есть возможность составить отдельный бюджет.
При этом в полномочия менеджера ЦФО может входить как контроль ресурсов, так и доходных поступлений.
центр затрат – в функции подразделения входит формирование бюджета затрат и его контроль.
Менеджер подразделения должен добиться определенного результата при ограниченном количестве ресурсов (фонд оплаты труда, нормы расхода сырья).
центр прибыли ЦФО – в нем имеется возможность вести обособленный учет доходов и расходов и, следовательно, определять результативность его деятельности на основании величины полученной прибыли.
К указанному виду ЦФО имеет смысл относить вспомогательные подразделения, выделенные на отдельный баланс, такие как столовые, ремонтно-строительные цеха, автотранспортные участки и др.
центр инвестиций – эффективность его работы оценивается отдачей на инвестированный капитал.
Менеджер такого подразделения, как правило, может влиять на степень капитализации своего подразделения за счет использования собственной прибыли центра инвестиций. Такой тип ЦФО характерен для предприятий, входящих в состав крупных компаний или дочерних обществ.
На практике часто встречаются смешанные типы ЦФО, сочетающие в себе несколько типов, а также производные от перечисленных, например центры доходов, центры продаж, центры контроля и управления.

2. ОРГАНИЗАЦИЯ УЧЕТА ЗАТРАТ В ООО «ПРОМТЕХИНВЕСТ»
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
ТОВ «Промтехінвест» одне з найбільших торгово-виробничих підприємств галузі промислової трубопровідної арматури, насосів і котлів. Компанія є дійсним членом Науково-Промислової Асоціації Арматуробудівників. Номенклатура продукції, що пропонується ТОВ «Промтехінвест», обчислюється декількома тисячами найменувань. Географія поставок охоплює всі регіони Росії, країни СНД і Балтії.
Сфера ділової активності ТОВ «Промтехінвест» обширна. Компанія виконує проекти різного масштабу, від комплексного забезпечення підприємств житлово-комунального господарства, до постачання обладнання для магістральних трубопроводів і атомних електростанцій.
Серед клієнтів компанії такі підприємства як МЕЧЕЛ, АК СИБУР, НАК, ММК, ЗСМК, Норільський Нікель, Казтрансгаз, Казтрансойл, МНПЗ і багато інших. ТОВ «Промтехінвест» має великий успішний досвід здійснення поставок для державних потреб.
ТОВ «Промтехінвест» працює на ринку трубопровідної арматури з 1990 року. Діяльність компанії почалася з поставок продукції душанбінський арматурного заводу ім. Орджонікідзе, в минулому найбільшого в країні виробника в цій галузі.
Починаючи з 1993 року, відкривалися представництва компанії в багатьох містах Росії та СНД. В даний час успішно працюють регіональні представництва в Дніпропетровську, Казані, Челябінську, Баку, Києві, Новокузнецьку, Краснодарі, Воронежі, Братську, Красноярську, Георгієвську і Уральську.
З 1996 року компанія є дійсним членом Науково-Промислової Асоціації Арматуробудівників.
У 2001 році ТОВ «Промтехінвест» починає самостійний випуск виробничої арматури.
У цьому ж році компанія ТОВ «Промтехінвест» організувала спільне виробниче підприємство, що спеціалізується на виготовленні металоконструкцій, побутової техніки, меблів.
У 2002 році в складі компанії ТОВ «Промтехінвест» починає діяти цех з виробництва промислової трубопровідної арматури.
Багато співробітників ТОВ «Промтехінвест» пройшли багаторічну практику на вітчизняних підприємствах арматуробудування, в галузевому міністерстві, постачальницьких організаціях. Досвід професіоналів та енергія молодих фахівців, постійно поповнюють колектив компанії, дозволяють знаходити оптимальні рішення всіх питань, пов'язаних з трубопровідною арматурою.
ТОВ «Промтехінвест» здійснює оптово-роздрібну торгівлю промисловою трубопровідною арматурою, забезпечуючи своїх клієнтів наступними послугами:
· Продаж товарів зі складу;
· Комплектація замовлень;
· Консультації з підбору і застосуванню пропонованої продукції;
· Організація доставки автомобільним, залізничним та іншими видами транспорту.
Забезпечення широкого асортименту і наявності товару на складі завжди було однією з пріоритетних завдань компанії. Також особлива увага приділяється якості продукції, що поставляється, оперативності та повноті виконання замовлень.
Організаційна структура підприємства представлена ​​на рис. 2.1:
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Генеральний директор
дир. по
виробництва
кім.
директор
головний бухгалтер
виробничі цехи
бухгалтерія
відділ реклами
відділ збуту
відділ постачання
господарський відділ
відділ маркетингу
директор з
маркетингу

Рис 2.1 Організаційна структура ТОВ «Промтехінвест»
ТОВ «Промтехінвест» має в своєму розпорядженні наступними власними виробничими потужностями:
1. Цех з випуску засувок і клапанів.
Основна номенклатура заводу - сталеві литі засувки класу «А» розраховані на тиск 16 атм., Що користуються підвищеним попитом. У проекті - виготовлення регулюючих і зворотних клапанів різних типорозмірів.
2. Цех з випуску кульових кранів.
Особливості ТОВ «Промтехінвест» - це наявність в асортименті продукції, що випускається сталевих кульових кранів високої якості, які в даний час отримують все більше застосування як самостійні види арматури і як заміна сталевих і чавунних засувок.
3. Цех з виробництва важкої промислової арматури.
Основний профіль діяльності цеху - виробництво арматури і комплектація комплексних замовлень по всьому асортименту трубопровідної арматури. Крім того, освоєно випуск профнастилу, черепиці, теплоізолюючих «сендвіч-панелей» і добірних елементів для цих виробів. Основними перевагами цеху є високорозвинена науково-технічна база, оптимальний розмір виробничих потужностей, виготовлення нестандартного обладнання і виробів для будівельної індустрії.
4. Цех з виробництва арматури.
В даний час цех займається виробництвом газових кранів, соковижималок, окремих деталей для каналізаційних систем. Велику частку в випускається, складають кулі помольні з високоміцного чавуну і цільпебси. Є всі необхідні будівлі, споруди та обладнання для приймання, переробки та зберігання шихтових матеріалів. Завод до останнього часу спеціалізувався на випуску запірної арматури з сірого чавуну. Освоєно випуск сталевий запірної арматури - засувок з діаметрами проходу від 50 до 300 мм . і робочим тиском від 16 до 40 атм. Такі засувки використовуються в нафтогазовому секторі.
Маючи партнерські відносини з основними виробниками арматури, ТОВ «Промтехінвест» пропонує своїм клієнтам унікальний по повноті асортимент трубопровідної арматури, насосів і котлів. Власний складський комплекс з випробувальним ділянкою та цехом передпродажної підготовки дозволяє постійно мати на складі тисячі найменувань продукції високої якості. Компанія швидко і чітко здійснює комплектацію і відвантаження замовлень.
Виробничі підприємства ТОВ «Промтехінвест» випускають таку продукцію:
· Вентили
· Задвижки
· Затворы
– Затворы чугунные
· Клапаны
· Конденсатоотводчики
· Краны
· Указатели уровня
· Фланцы
· Прокладки
– прокладка
· котлы паровые
– котлы паровые
· котлы водогрейные
– котлы водогрейные
· транспортабельные котельные установки
– транспортабельные котельные установки
· Фитинги
· Метизы
· Электроприводы
– Электроприводы
· Радиаторы чугунные
– Радиаторы чугунные
· МИМ
· насосы
– МИМ
· Чавунні вентилі;
· Металочерепиця;
· Профнастил;
· Сендвіч-панелі;
· Металоконструкції;
· Нестандартне обладнання.
Основні економічні показники підприємства представлені в таблиці 2.1:

Таблица 2.1 Основные экономические показатели деятельности предприятия в 2004-2005 гг.
Показник, тис. руб.
2004
2005
Абсолютні зміни, тис. руб.
Відносні зміни,%
Товарообіг
6230
6310
80
101,28
Витрати обігу
3649
3488
-161
95,59
Валовий прибуток
2581
2822
241
109,34
Чистий прибуток
1614
1950
336
120,82
З таблиці 2.1 видно, що в 2004 році відбулося зростання всіх основних економічних показників підприємства. Товарообіг, валова і чистий прибуток зросли, витрати обігу - знизилися.
2.2 Учет постоянных и переменных затрат предприятия
Проанализируем постоянные и переменные затраты предприятия по методу «директ-костинг».
На предприятии ООО «Промтехинвест» ведется учет расходов по следующим статьям:
· «Транспортні витрати»;
· «Витрати на оплату праці»;
· «Відрахування на соціальні потреби»;
· «Витрати на оренду і зміст знань»;
· «Витрати на амортизацію основних засобів»;
· «Витрати на паливо, газ і електроенергію для виробничих потреб»;
· «Расходы на сырье и материалы»
· «Витрати на рекламу»;
· «Витрати на тару";
· «Управленческие расходы».
На статті «Транспортні витрати» враховується:
· Оплата транспортних послуг сторонніх організацій за перевезення продукції;
· Оплата послуг організацій з навантаження і вивантаження товарів;
· Плата за експедиційні операції та інші послуги;
· Вартість матеріалів, витрачених на обладнання транспортних засобів (щити, люки, стійки, стелажі і т.д.) і утеплення (солома, тирса, мішковина тощо);
· Плата за тимчасове зберігання вантажів на станціях, пристанях, в аеропортах в межах встановлених термінів відповідно до укладених договорів;
· Плата за обслуговування під'їзних шляхів і складів, включаючи плату залізницям згідно з укладеними з ними договорами.
Витрати на перевезення, завантаження і вивантаження порожньої тари при поверненні її постачальникам або відправці тарозбиральним організаціям і тароремонтним підприємствам враховуються на статті «Витрати на тару".
На статтю «Витрати на оплату праці» бухгалтерська служба ТОВ «Промтехінвест» відносить:
· Витрати по оплаті праці основного торгово-виробничого персоналу підприємства з урахуванням премій за виробничі показники,
· Стимулюють і компенсують виплати (включаючи компенсацію з оплати праці у зв'язку з підвищенням цін і індексацією доходів у межах, передбачених законодавством норм),
· Компенсації жінкам, які перебувають у відпустці по догляду за дітьми до визначеного законодавством віку,
· Витрати з оплати праці працівників неспісочного складу, зайнятих в основній діяльності.
Відрахування на соціальні потреби виробляються від витрат на оплату праці працівників підприємства, що включаються у витрати обігу і виробництва за статтею «Витрати на оплату праці» відповідно до встановленого законодавством порядку.
На статті «Амортизація основних засобів" відображаються суми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих засобів.
Средства на амортизацию основных средств ООО «Промтехинвест» начисляются исходя из норм амортизационных исчислений.
Стаття «Витрати на паливо газ і електроенергію для виробничих потреб відображає:
· фактическую себестоимость различных видов топлива, потребленных на технологические и иные производственные нужды (приготовление пищи, подогрев воды и т.п.);
· Вартість електроенергії, газу і пари, витрачених на технологічні цілі, на приведення в рух устаткування і механізмів.
На статті «Витрати на рекламу» враховуються витрати ТОВ «Промтехінвест» на рекламу і просування продукції.
До статті «Витрати на тару» ТОВ «Промтехінвест» також входять:
· Амортизація (знос) тари і устаткування,
· Витрати на ремонт тари-обладнання,
· Вартість тари, списаної з-за природного зносу,
· Витрати на перевезення, завантаження і вивантаження тари, здійснювану сторонніми організаціями при, поверненні її постачальникам або здачі тарозбиральним організаціям,
· Витрати на очищення і обробку (дезінфекцію) тари,
· Та інші витрати на тару.
На предприятии ООО «Промтехинвест» можно выделить следующие центры финансовой ответственности:
бюджетный центр – разработка бюджетов: начальники производственных цехов, коммерческий директор; утверждение – генеральный директор;
центр затрат – начальники производственных цехов, коммерческий директор;
центр прибыли – генеральный директор;
центр инвестиций – генеральный директор.
Общие данные по расходам ООО «Промтехинвест» представлены в таблице 2.2:
Таблица 2.2 Аналитические данные по группам и статьям издержек обращения ООО «Промтехинвест», тыс. руб.
Статті витрат
2004 р .
2005 р .
Группы расходов
2005
змінні
постійні
1.Транспортние витрати
431
440
440
-
2. Витрати на оплату праці
1622
1472
472
1000
3. Відрахування на соціальні потреби
224
211
70
141
4. Витрати на оренду та утримання будівель, споруд, обладнання та інвентарю
219
209
-
209
5. Амортизація основних засобів
293
280
-
280
6. Витрати на ремонт основних засобів
117
101
-
101
7. Знос санітарного та спеціального одягу, столової білизни, посуду, приладів та інших малоцінних і швидко зношуються предметів
65
47
47
-
8. Витрати на паливо, газ, електроенергію для виробничих потреб
21
19
-
19
9. Витрати на зберігання, підсортування, підробіток і упаковку товарів
72
51
51
-
10. Витрати на рекламу
38
29
29
-
11. Расходы на сырье и материалы
110
116
116
-
12. Втрати товарів і технологічні відходи
161
162
162
-
13. Витрати на тару
74
52
37
15
14. Управлінські витрати
202
299
205
94
Разом:
3649
3488
1629
1859
Из таблицы 2.2 видно, что большинству позиций отмечалось снижение и постоянных и переменных издержек. В тоже время произошел незначительный рост транспортных расходов и расходов на сырье и материалы. Значительно возросли управленческие расходы.
Определим удельный вес каждой группы расходов в общей сумме затрат, произведем динамические сравнения по суммам и по удельному весу. Выявим экономию или перерасход по каждому из элементов и определим элементы с наибольшим удельным весом (см. таблицу 2.3).
Таблица 2.3 Анализ расходов ООО «Промтехинвест»
Найменування показників
2004
2005
Абсолютна економія
Темп зростання,
%
Обсяг роздрібного товарообігу, тис. руб.
6230
6310
80
101,28
Сума витрат обігу, тис. руб.
3649
3488
-161
95,59
Рівень витрат обігу,% до товарообороту
58,57
55,28
-3,29
94,38
Сума постійних витрат, тис. крб.
1690
1629
-61
96,3
Сума змінних витрат, тис. крб.
1959
1859
-100
94,9
Рівень матеріальних витрат у% до товарообігу
9,47
8,59
-0,88
90,7
Рівень витрат на оплату праці у% до товарообігу
26,04
24,91
-1,13
95,69
Рівень відрахувань на соціальні потреби у% до товарообігу
3,6
3,34
-0,26
93
Рівень амортизації в% до товарообігу
4,7
4,44
-0,26
94,35
Управленческие затраты в % к товарообороту
3,2
4,7
1,5
1,5
Сума витрат, скоригована щодо минулого року
3687
Скоригований рівень витрат обігу за минулий рік,% до товарообороту
58,43
Відносна економія витрат:
за сумою, тис. руб.
199
за рівнем,% до товарообороту
5,71
Вплив зміни обсягу товарообігу:
по сумі
38
за рівнем
-0,14
Таким чином, для збільшення обсягу продажів підприємство закономірно могло збільшити суму витрат на 38 тис. руб. Але фактично підприємство знизило витрати обігу в загальному обсязі на 161 тис. руб. У результаті досягнуто зниження рівня витрат у відношенні до товарообігу на 5,71% і отримана економія витрат у сумі 199 тис. руб. щодо зростання товарообігу.
Рассчитаем влияние расходов следующих групп на изменение товарооборота:
транспортные расходы,
содержание основных средств,
управленческие расходы всех уровней,
товарные запасы.
На основании данных таблицы 2.2 составим таблицу 2.4.
Таблица 2.4 Анализ влияния различных групп расходов на товарооборот ООО «Промтехинвест» в 2004-2005 гг., тыс. руб.
Найменування показника
2004 р .
2005 р .
Абсолютна
зміна
Товарообіг
6230
6310
80
Транспортні витрати
431
440
9
Зміст основних засобів
650
609
-41
Управлінські витрати
202
299
97
Товарні запаси
307
265
-42
Для расчетов используем следующие формулы:
∆И тр = ∆ТР х ТР/Т, (2.1)
де ΔІ тр - вплив транспортних витрат;
ΔТР - зміна транспортних витрат;
ТР - транспортні витрати в базисному періоді (2004 рік);
Т - товарообіг у базисному періоді.
Исо = ∆СО х СО/Т, (2.2)
де ΔІ зі - вплив вмісту основних засобів;
ΔСО - зміна змісту основних засобів;
СО - зміст основних засобів у базисному періоді (2004 рік);
Т - товарообіг у базисному періоді.
∆И тз = ∆ТЗ х ТЗ/Т, (2.3)
де ΔІ тз - вплив товарних запасів;
ΔТЗ - зміна товарних запасів;
ТЗ - товарні запаси в базисному періоді (2004 рік);
Т - товарообіг у базисному періоді.
∆И у = ∆У х У/Т, (2.4)
где ∆И тз – влияние управленческих расходов;
∆У – изменение управленческих расходов;
У – управленческие расходы в базисном периоде (2004 год);
Т - товарообіг у базисному періоді.
Отримаємо наступні значення:
ΔІ тр = 9 х 431/6230 = 0,62 тис. руб.
ΔІ о = -41 х 650/6230 = -4,28 тис. руб.
ΔІ тз = -42 х 307/6230 = -2,07 тис. руб.
∆И у = ∆У х У/Т = 97 х 202/6230 = 3,14 тыс. руб.
Проведенный анализ показал, что доля изменения транспортных и управленческих расходов в издержках обращения велика относительно изменения содержания основных ресурсов и товарных запасов.
Величину влияния структурных сдвигов товарооборота на приращение уровня расходов можно определить способом разниц. Влияние структуры розничного товарооборота на средний уровень расходов можно определить методом корреляционно-регрессивного анализа (таблица 2.5):
Таблица 2.5 Влияние структуры товарооборота ООО «Промтехинвест» на средний уровень расходов
Товарні групи
Товарообіг, тис. руб.
Структура товарообігу,%
Уровень расходов, %
Процентні
числа
2004
2005
2004
2005
2004
2005
Вентилі
769
750
12,34
11,89
12,06
11,75
98,57
Засувки
827
840
13,27
13,31
13,43
13,47
99,14
Затвори
304
351
4,88
5,56
4,93
5,45
112,77
Клапани
411
401
6,6
6,35
6,85
6,16
92,76
Крани
1206
1250
19,36
19,81
19,98
20,21
99,16
Фланці
231
190
3,71
3,01
3,56
3,15
84,52
Прокладки
1560
1550
25,04
24,56
24,39
24,48
100,71
Фітинги
192
220
3,08
3,49
3,01
3,44
115,66
Інше
730
758
11,72
12,01
11,78
11,87
101,94
Из таблицы 2.5 видно, что доли различных товаров в товарообороте менялись незначительно. Процентный уровень расходов также существенных изменений не претерпел. Можно выделить уменьшение доли прокладок в товарообороте с 25,04% до 24,56% при увеличении доли издержек с 24,39% до 24,48%.
Итак проведенный анализ показал, что, несмотря на снижение расходов предприятия возросли его транспортные и управленческие расходы.
2.3 Предложения по оптимизации затрат предприятия
Транспортні витрати мають велику питому вагу в загальній сумі витрат обігу. Тому їх аналіз важливий при оцінці витрат. Ця стаття відноситься до змінних витрат і ув'язується зі зміною товарообігу. В аналізі витрат за цією статтею виділяють вплив наступних факторів:
· Обсяг товарообігу;
· Структура товарообігу;
· Середня відстань перевезень;
· Зміна тарифів на транспортні послуги;
· Організація доставки товарів.
Вплив більшості факторів на транспортні витрати вимірюють традиційними методами.
Проведенный анализ показал, что объем транспортных издержек в общей доле расходов предприятия растет, несмотря на их общее сокращение. Предприятию необходимо оптимизировать логистическую деятельность в области распределительной логистики.
Розподільча логістика - забезпечення раціоналізації процесу фізичного просування продукції до споживача і формування системи ефективного логістичного сервісу. Розподільча логістика відповідає за оптимізацію процесу розподілу наявних запасів готової продукції до споживача відповідно до його інтересів і вимог.
Для вирішення завдань щодо оптимізації розподілу необхідно забезпечити контроль за всіма ланками системи переміщення вантажів.
Управленческие расходы ООО «Промтехинвест» также возросли. Для их оптимизации необходимо улучшение системы менеджмента предприятия.
Одним из способов дальнейшего снижения общих расходов предприятия является оптимизация центров финансовой ответственности. Необходимо чтобы решения о финансовых расходах принимались ближе к тем уровням, на которых они будут производиться. В связи с этим предлагается:
1) производить разработку бюджетов на уровне цеховых подразделений, директора по маркетингу, начальника отдела снабжения; утверждение крупных расходов (более 100 тыс. руб.) – на уровне генерального директора, прочих – на уровне начальников цехов и коммерческого директора;
2) переместить центр затрат на сумму менее 100 тыс. руб. с уровня коммерческого директора на уровень директора по маркетингу и начальника отдела снабжения.
Вышеперечисленные меры будут способствовать оптимизации, как постоянных, так и переменных расходов ООО «Промтехинвест».

ВИСНОВОК
Система управленческого учета позволяет объединить непосредственно учет и анализ хозяйственной деятельности, что расширяет аналитические возможности управления компанией. Руководитель всегда должен знать, насколько эффективно работает его компания, какова динамика получаемой выручки или производственных затрат. Постоянное ведение в компании анализа хозяйственной деятельности обеспечивает возможность в случае необходимости быстро переориентироваться в соответствие с меняющимися условиями рынка.
Управленческий учет резко усиливает систему контроля внутри компании за отдельными структурными подразделениями и их работниками, поскольку появляется возможность более эффективного планирования, а также контроля за выполнением плана. Он помогает проранжировать все направления деятельности компании по степени их рентабельности, выявить те из них, которые требуют меньшего объема накладных расходов. Располагая такого рода информацией, руководитель может распределять инвестиции по направлениям, корректируя деятельность компании для получения наибольшей прибыли или реализации какой-то иной цели.
В управленческом учете выделяют постоянные и переменные расходы. Постоянные расходы не зависят от размеров товарооборота. Сюди входять:
· Витрати на оренду торгових одиниць;
· Амортизація основних фондів;
· Знос малоцінних і швидкозношуваних предметів;
· Плата праці працівників за окладами або тарифних ставок і ін
Переменные расходы находятся в прямой зависимости от объемов товарооборота и его структуры. До таких витрат належать:
· Транспортні витрати;
· Витрати по упаковці та підробці товарів;
· Витрати на рекламу;
· Витрати з виплати відсотків за користування позиками;
· Витрати на оплату праці працівників за відрядними розцінками та ін
Изучение издержек ООО «Промтехинвест» выявило рост транспортных и управленческих расходов. Были даны рекомендации оптимизировать транспортные расходы с помощью методов распределительной логистики, а также принять меры по повышению эффективности менеджмента и оптимизации центров финансовой ответственности.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Положення з бухгалтерського обліку «Доходи організації» ПБУ 9 / 99.
2. Положення з бухгалтерського обліку «Витрати організації» ПБУ 10/99.
3. Аверчев И. Введение в управленческий учет (2004) // Internet resource: http://www.gaap.ru/.
4. Альтов В.В. Аналіз фінансового стану компанії. Основні підходи до проведення аналізу фінансового стану підприємства. - М., 2003.
5. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства: Учеб. Посібник для вузів / Під ред. проф. Н.П. Любушина. - М., 2001.
6. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник. – 4-е изд. - М., 1997.
7. Друрі К. Управлінський і виробничий облік: Підручник. Пер. з англ. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.
8. Карпова Т.П. Основи управлінського обліку: Учеб. посібник. - М., 1997.
9. Палій В.Ф. Организация управленческого учета. - М.: Бератор-Прес, 2003.
10. Пашігорева Г.І., Савченко О.С. Цели и задачи управленческого учета // Бухгалтерский учет. 2000. № 19.
11. Пизенгольц М.З. О содержании управленческого учета» // Бухгалтерский учет. 2000. № 19.
12. Раицкий К.А. Економіка підприємства: Підручник для вузів .- М., 1999.
13. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - М., 2004.
14. Шеремет А.Д., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу діяльності комерційних підприємств. - М., 2003.
15. Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М., 2005.
16. Шеремет А.Д. Управлінський облік: Навчальний посібник. – М.: ФКБ-ПРЕСС, 1999.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Курсова
193.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Сутність та методика розподілу постійних та змінних витрат
Порядок обліку доходів і витрат організації
Порядок калькулювання повних і змінних витрат
Бюджетування в системі управлінського обліку Облік витрат
Проблеми організації управлінського обліку на підприємстві 2
Проблеми організації управлінського обліку на підприємстві
Сутність управлінського обліку і його місце в інформаційній системі організації
Організація і порядок ведення обліку трудових витрат
Порядок ведення податкового обліку витрат на ремонт основних засобів
© Усі права захищені
написати до нас