Естетичне виховання особистості відбувається з перших кроків маленької людини, з перших його слів, вчинків. Ні що інше, як навколишнє середовище не відкладає в душі його відбиток на все подальше життя. Спілкування з батьками, родичами, однолітками і дорослими, поведінку оточуючих, настрій їх, слова, погляди, жести, міміка - все це вбирається, відкладається, фіксується у свідомості. Так яким же має бути естетичне виховання, щоб повною мірою вплинути на повноцінне формування особистості, і від яких критеріїв воно залежить?
У широкому сенсі під естетичним вихованням розуміють цілеспрямоване формування в людині її естетичного ставлення до дійсності. Це специфічний вид суспільно значущої діяльності, здійснюваної суб'єктом (суспільство та його спеціалізовані інститути) по відношенню до об'єкта (індивід, особистість, група, колектив, спільність) з метою вироблення у останнього системи орієнтації у світі естетичних і художніх цінностей у відповідності зі сформованими в даному конкретному суспільстві уявленнями про їх характер і призначення. У процесі виховання відбувається прилучення індивідів до цінностей, переведення їх у внутрішній духовний зміст шляхом інтеріоризації. На цій основі формується і розвивається здатність людини до естетичного сприйняття і переживання, його естетичний смак і уявлення про ідеал. Виховання красою та через красу формує не тільки естетико-ціннісну орієнтацію особистості, а й розвиває здатність до творчості, до створення естетичних цінностей у сфері трудової діяльності, в побуті, у вчинках і поведінці і, звичайно, у мистецтві.
Естетичне виховання гармонізує і розвиває всі духовні здібності людини, необхідні в різних галузях творчості. Воно тісно пов'язане з моральним вихованням, оскільки краса виступає своєрідним регулятором людських взаємин. Завдяки красі людина часто інтуїтивно тягнеться і до добра. Мабуть, в тій мірі, в якій краса збігається з добром, можна говорити про морально-етичної функції естетичного виховання.
Естетичне освіту, залучення людей до скарбниці світової культури і мистецтва - все це лише необхідна умова для досягнення головної мети естетичного виховання - формування цілісної особистості, творчо розвиненої індивідуальності, що діє за законами краси.
Покладаючись на сформовану практику виховної роботи, зазвичай виділяють такі структурні компоненти естетичного виховання:
естетична освіта, закладають теоретичний і ціннісні основи естетичної культури особистості;
художнє виховання у його освітньо-теоретичному та художньо-практичному вираженні, формує художню культуру особистості в єдності навичок, знань, ціннісних орієнтації, смаків; естетичне самоосвіта і самовиховання, орієнтовані на самовдосконалення особистості;
виховання творчих потреб і здібностей. Серед останніх особливу значимість мають так звані конструктивні здібності: індивідуальна експресія, інтуїтивне мислення, творча уява, бачення проблем, подолання стереотипів та ін
Естетичне виховання здійснюється на всіх етапах вікового розвитку особистості. Чим раніше вона потрапляє у сферу цілеспрямованого естетичного впливу, тим більше підстав сподіватися на його результативність. З самого раннього віку через ігрову діяльність дитина долучається до пізнання навколишнього світу, через наслідування оволодіває елементами культури дій і спілкування з людьми. Гра - первинний і досить продуктивний спосіб пробудження творчих потенцій, розвитку в дитини уяви та накопичення перших естетичних вражень. Одержуваний через спілкування і діяльність досвід формує у дітей дошкільного віку елементарне естетичне ставлення до дійсності і до мистецтва.
Дитина народжується у сім'ї. Коло початкового спілкування його обмежений батьками і найближчими родичами, відповідальність яких за формування світу естетичних почуттів і уявлень дитини надзвичайно велика. Добре відома сила дитячих вражень, їх довговічність. Перші «цеглини» у фундамент естетичної культури майбутньої особистості закладаються саме в сім'ї, в самі ранні етапи становлення, коли розумовий розвиток дитини йде особливо бурхливо. А тому так важлива педагогічна грамотність батьків, характер їх естетичних запитів, культурний клімат в сім'ї.
Істотне значення в естетичному вихованні дитини відіграє організація дитячого побуту - чистоти, порядку, зручності, краси, де все пропорційно, погоджено за кольором, формою, величиною і т.п. Вже з 2-3 - річного віку, дітей слід залучати до створення світу краси через наведення порядку в кімнаті, охайність одягу, так самим стверджуючи їх у розумінні того, що краса - діло рук людських.
Естетичне осягнення предметів відбувається через їх форму, колір, величину. Важливо, щоб іграшки відповідали вимозі різноманітності і святковості. Важливо, щоб іграшки відповідали вимозі різноманітності і святковості. Здатність аналізувати і схоплювати форму розвивається за допомогою і за допомогою предметного моделювання, конструювання, з картин.
При підготовці цієї роботи були використані матеріали з сайту http://www.studentu.ru