Ігор Бєлкін, Олександр Амзіна
Інтернет-сленг все частіше виходить за межі віртуального простору.
Так звана «аффтарская» лексика з'являється на вулицях у вигляді зовнішніх реклам, а вирази на кшталт «автор, що називається, палить» найчастіше використовуються діджеями музичних радіостанцій. Нешкідливі слова «тварина» або «Бобруйськ» викликають як мінімум посмішку у завсідників інтернету. А один з недавніх випадків появи «аффтарізмов» в суспільно-політичному житті країни можна назвати знаковим.
23 лютого активісти московського відділення УПС прийшли до будівлі Головного військового комісаріату з плакатами «Іванов, превед!» І «Ф аццтафку, аццкий сотона!», Створивши між справою слово «аццтафка» і негативну конотацію у в цілому жартівливого і позитивного «преведа». Це стало, мабуть, першим випадком, коли інтернет-сленг настільки оперативно покинув межі віртуального простору і став використовуватися в реальному житті, адже самого слова «превед» і історії його шаленої популярності від сили півтора місяці.
Історія преведа
З «превед» користувачів Рунета познайомив колективний блог dirty.ru, на якому тисячі користувачів демонструють свої навички володіння Photoshop і почуття гумору, створюючи смішні колажі (так звані фотожаби). Хтось Lobzz опублікував картинку з ведмедем, «преведствующим» розслаблюється на природі парочку. Автор колажу толком нічого не міняв в зображенні - він всього лише замінив репліку «Surprise!», Яку в оригіналі приписав ведмедеві автор картини, на «Превед!».
Досить довго картинка залишалася непоміченою, зрідка з'являючись у різних блогах, поки раптом на неї не обрушилися всенародна популярність і любов. Спочатку картинку підносили як «дитячий малюнок» (творчості невідомого вундеркінда приписувалася і репліка «Превед!"). Потім висловлювався ще ряд версій про можливі авторів картини (як правило, авторство полотна приписували широко відомим у колах блогерів жартівливим виртуалам), поки нарешті користувач сервісу ЖЖ lukomnikov_1 не знайшов як оригінал картинки, так і самого автора.
Творцем нетлінного полотна, більше схожого на незграбні спроби 10-річну дитину малювати аквареллю, виявився американський актор, композитор і, як з'ясувалося, художник Джон Лурі (John Lurie). Виявилося, що в його портфоліо ще багато таких, скажімо так, спірних робіт.
Превед, кросавчег!
Ну а потім все розвивалося в кращих традиціях російських флешмобів. Спершу картинка заполонила блоги. Потім у LiveJournal користувачем saint_erasty було створено співтовариство ru_divved, на яке буквально за лічені дні підписалося більше тисячі користувачів. Кожен день на просторах мережі з'являлися сотні колажів-варіацій на тему ведмедів, «преведа» і насолоджуються товариством одне одного парочок. Не можна відмовити авторам колажів і в оперативності - наприклад, такі події як зустріч Клінтона і Єльцина і виступи російських спортсменів на Олімпіаді в Туріні піддавалися «опреведіванію» буквально протягом години після появи фотографій в мережі.
Не залишилися осторонь від масового захоплення «превед» і бізнесмени. Вже сьогодні особливо заповзятливі блогери пропонують придбати майки з «превед». Крім цього, на просторах мережі в терміновому порядку стали реєструвати домени з ім'ям «divved». На сьогоднішній момент відомо три таких сайти - поки що порожні divved.org і divved.ru, а також divved.com, на якому крім двох не самих вдалих колажів нічого немає.
За аналогією з «превед» з'явилися такі перекручені слова, як «пака», «кросавчег», «мідвед» і «учаснег». І все йде до того, що скоро «превед» стане коронним словом при зустрічі за межами віртуального простору користувачів російськомовних блогів, які люблять користуватися онлайновим сленгом у повсякденному житті (свого часу «народними» фразами стали «кісакуку», «киця, з якою ти горада "і дополнившее словник Рунет-арго вираз завсідників сайту udaff.com« аффтар жжот »).
Аффтар жжот
Користувачі Мережі знають чимало випадків створення нових слів і виразів. Історично можна виділити жаргонізми учасників мережі Fidonet (у тому числі досить відомі багатьом мережевикам кащеніти зі своїми шушпанчиками), словник «падонків», трохи відрізняється від них діалект мешканців веб-форумів, жаргони професійних програмістів і інтернет-гравців. Все це тісно переплітається одне з одним: так, вираз «аццкий сотона» в сучасний інтернет-сленг прийшло з віршів Павла Сколоти, що поширював свої творіння ще в Fidonet.
У свою чергу, за кордоном бурхливо розвивається sms-і im-діалект, побудований на активному використанні скорочень, абревіатур, звукових абревіатур начебто icq (I Seek You). На цих діалектах випускають навіть Святе письмо.
У Росії sms-жаргоном користуються мало, тому що причиною появи sms-діалекту є бажання вмістити якомога більше інформації в одне коротке повідомлення, а максимальну довжину вітчизняної sms можна збільшити в два з половиною рази, якщо просто написати її латиницею.
Крім того, носії російського інтернет-сленгу поки на вічне не замахуються - вони задовольняються творами поп-культури, на зразок нещодавньої повісті Пелевіна під іназваніем «Шолом жаху. Креатифф про Тесея і Мінотавра ». Присвячують феномену «аффторов» статті і вітчизняні ЗМІ. Наприклад, російський Newsweek зробив модні інтернет-слівця темою одного з номерів.
Все частіше про сленг мережевиків згадують і рекламщики - ключове слово «залік» вжив у своїй рекламі дилер BMW, а компанія МТС на одному з плакатів запропонувала поїхати в легендарний серед веб-серферів Бобруйськ. При цьому в Мережі деякі з цих слів, схоже, стають нормативними - кілька місяців тому перевірка орфографії на Яндексі у відповідь на запит «Афтору» стала пропонувати більш правильне «афтар». Ймовірно, не всі погодилися з такою заміною, бо Яндексу довелося пояснити свою позицію в корпоративному блозі.
Передумовою для появи «аццки» слів і виразів, на відміну від більшої частини іншої інтернет-лексики, стала, мабуть, потреба у створенні набору емоційних кліше тією частиною інтернетчиків, які з тих чи інших причин не задоволені традиційним механізмом - так званими смайликами або емотікони (emoticons).
Так як в Росії найбільш активної інтернет-середовищем є журналістське, навколокультурні і співтовариства програміста, то слід було очікувати появи мовної субкультури, основою якої є не функціональне (як у випадку англомовних тінейджерів, що скорочують слово great до gr8), а нарочито-пародійне викривлення слів.
Пака!
Довгий час «аффтар» і «Бобруйськ» були словами, значення яких розуміли тільки «свої». Використання елементів сленгу у розмові підвищувало ступінь довіри до слів співрозмовника. Тепер, коли в гру вступили рекламщики і політики, сила «аффтарского» слова буде використовуватися для отримання молодіжної підтримки.
Треба сказати, що нічого нового у взятті на озброєння молодіжного сленгу немає. Слова на зразок «тусовки», «круто», «кльово» довгий час займали місце нинішніх «превед» і «аффтар». Можна припустити, що в майбутньому рекламщики і політики будуть спілкуватися з молоддю здебільшого на цьому, зрозумілою цільової аудиторії мовою.
Швидше за все їх мовлення будуть починатися однаково: «Превед, кросавчег!».
А в нашей рідакційі фсе очинь даже люблять пейсать на аффтарском езике, і з бальшой інтузеазмом воспрінелі новий гілок розвітійя русскава езика. Так як «превед» і «кросавчег» вніслі разнаабразійе в німнога застайафшийся падонківський-аффтарскій език.
Кстате, в настойащее час апсуждаеццо питання про перенесення рідакцийі стрічки. ру ф сталітсу Албанії Бабруйск.