Містять
Тема1: Побудова структури організації
1.1 Скласти структуру управління організацією
1.2 Дати її характеристику: виділити вертикальні і горизонтальні зв'язки, лінійні і функціональні зв'язки, виділити рівні управління (верхній, середній, нижній), визначити тип ОСУ
1.3 Дати характеристику структурним підрозділам підприємства, виділити їх основні функції
1.4 Окреслити своє місце в даній структурі й описати функціональні обов'язки даної категорії персоналу
1.5 Ознайомитись з посадовими інструкціями менеджерів (по 1 на кожному рівні управління), проаналізувати їх і внести пропозиції про вдосконалення
Тема 2: Організаційно-правові форми підприємства. Порядок створення та організації діяльності підприємства
2.1 Статут організації
Тема 3: Зовнішнє середовище організації
3.1 фактори зовнішнього середовища прямого впливу (Поставшик, споживачі, конкурен.); Фактори зовнішнього середовища непрямого впливу (економічний, політичний, соціально-культурні фактор)
3.2 Вплив на організацію
3.3 Визначити складність, рухливість і визначеність зовнішнього середовища
3.4 Скласти рекламне оголошення, листок, звернення (за вибором)
3.5 Скласти торговельну марку
Тема: 4 Управління внутрішнім середовищем організації
4.1 Викласти місію, цілі та завдання діяльності організації
4.2 Рассмотретьсістему мотивації діяльності персоналу, проаналізувати, внести пропозиції з удосконалення
4.3 Ознайомитись з системою контролю, проаналізувати, внести пропозиції щодо поліпшення
Директор - здійснює загальне керівництво внутрішніми і зовнішніми зв'язками підприємства.
Штаб апаратного управління організації включає в себе керуючого та відділ з фінансів та обліку:
Керуючий організовує і контролює роботу і своїх ділянок. Характер, обсяг повноважень конкретної особи визначається його посадою, тим місцем яке він займає в структурі організації.
Відділ з фінансів і обліку розробляє процедуру складання фінансового плану, готує бюджет головного підприємства та завідує його виконанням, аналізує фінансову діяльність відділів.
Менеджер-керівник, професійний керівник, який займає повну посаду і наділений повноваженнями прийняття рішень з конкретних видів діяльності організації.
Молодший персонал - працівники, що виконують певні функції управління. Вони аналізують інформацію і готують варіанти рішень для керівників відповідного рівня. Праця названих працівників обслуговують технічні виконавці: секретарі, референти, техніки і т.д.
Функціональна (многолинейная) організаційна структура управління організацією. Функціональне управління здійснюється деякою сукупністю підрозділів, спеціалізованих на виконанні конкретних видів робіт. Необхідних для прийняття рішень у системі лінійного управління.
Лінійно-функціональна (лінійно - штабна) організаційна структура управління - це східчаста ієрархічна структура. Лінійні керівники є єдиноначальником, яким надають допомогу функціональні органи. Лінійні керівники нижчих щаблів адміністративно не підпорядковані функціональним керівникам вищих щаблів управління.
Пріматрічной структурі управління керівник програми (проекту) працюємо безпосередньо не підпорядкованими йому спеціальними, які підпорядковані лінійним керівникам. Він в основному визначає, що коли має бути зроблено за затвердженою програмою. Лінійні ж керівники вирішують, хто і як і буде виконувати чи іншу роботу.
Потреба координації діяльності різних підрозділів організації потрібно створення оргструктури управління, що складається з різних рівнів підпорядкування - верхнього, середнього, нижнього.
Верхнього рівня є: розробка стратегічні організації, тактичного планування, на його основі визначення науково - технічної політики, і бюджетного управління.
Середній рівень: здійснюють деталізацію планів, складених верхніми рівнем, визначають потреби в ресурсах, здійснюють контроль за їх наявність, погоджують виробничу програму між підрозділами, складають графіки і стандарти для оперативного управління.
Нижній рівень - займається вирішенням оперативних питань, пов'язаних із забезпеченням виконання плану - графіка виробництва.
Вертикальні зв'язки - це зв'язки підпорядкування, які необхідні при наявності ієрархічності управління.
Горизонтальні зв'язки - в структурі управління носять характер погодження, і, як правило, є однорівневим.
Це підприємство належить до типу ієрархічній структурі.
Елементи структури управління: працівник управління (людина, яка виконує певну функцію управління); орган управління (група працівників, пов'язаних певними відносинами, які складаються з первинних груп); первинна група (колектив працівників управління, у якого є загальний керівник, але немає підлеглих).
Структура управління характеризується наявністю зв'язку між її елементами: горизонтальні зв'язки носять характер погодження і, є зазвичай однорівневими; вертикальні зв'язки - підпорядкування - виникають при наявності декількох рівнів управління; можуть носити лінійний і функціональний характер. Лінійні зв'язки означають підпорядкування лінійним керівникам, з усіх питань управління. Функціональні зв'язки мають місце при підпорядкування по певній групі проблем функціональному керівнику.
Структура управління повинна відбивати мету і завдання фірми, бути підлеглою виробництву і змінюватися разом з ним. Вона повинна відображати функціональний поділу праці і обсяг повноважень робітників управління;
повноваження визначаються політикою, процедурами, правилами і посадовими інструкціями. Повноваження керівника обмежуються факторами зовнішнього середовища, рівнем культури та ціннісними орієнтаціями, прийнятими традиціями і нормами. Важливе значення має реалізація принципу відповідності між функціями і повноваженнями і кваліфікацією і рівнем культури.
1) менеджер - це лідер, який здатний вести за собою послідовників (своїх
підлеглих);
2) менеджер-це дипломат, який повинен вміти встановлювати контакти як з партнерами, так і з владою;
3) менеджер-це вихователь, який має і перетримують високих моральних принципів він здатний створити колектив;
4) менеджер-це новатор, який повинен розуміти роль науково-технічної революції в сучасних умовах, враховувати всієї діяльності її досягнення, щоб бути першим серед конкурентів;
5) менеджер-це просто людина, яка повинна володіти високими знаннями і здібностями.
Моя пропозиція щодо вдосконалення менеджера. Він повинен бути як хороший керівник так і хороший психолог.
Кожен працівник зобов'язаний оберігати престиж і чесне ім'я підприємства.
Співробітники компанії - мають з повною віддачею працювати на благо компанії. Співробітникам не дозволяється мати сторонні ділові інтереси, які відволікали б істотну частину їхнього часу та уваги від виконання посадових обов'язків у цій компанії.
Якщо чоловік (дружина) або близький родич співробітника компанії працює в будь-якій іншій компанії, що являє замовником, постачальником або конкурентам. Або володіє такою компанією, то даному співробітнику не слід брати участь у прийнятті рішень, що стосуються ділових відносин з такою компанією.
Не допускається на робочому місці в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, так як це може підставити під загрозу безпеки праці.
Установчий договір:
Працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за недостачу ввіреного йому Роботодавцям майна, а також за шкоду, що виникла у роботодавця в результаті відшкодування ним шкоди іншим особам, і в зв'язку з викладеним зобов'язується:
дбайливо ставиться переданому йому для здійснення покладеного на нього функції (обов'язків) майно Роботодавця і переймати заходів до запобігання шкоди;
Сучасно повідомляти Роботодавця або безпосередньому керівнику про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження довіреного йому майна;
Вести облік, складати і представляти у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки ввіреного йому майна;
Брати участь проведенні інвентаризації, ревізії іншої перевірки збереження і стану ввіреного йому майна.
Роботодавець зобов'язується:
Створити Працівникові умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження довіреного йому майна;
Знайомити Працівника з чинним законодавством про матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю, а також іншими нормативними правовими актами (в тому числі локальними) про порядок зберігання, приймання, обробки, продажу (відпуску), перевезення, застосуванні процесі виробництва та здійснення інших операцій з відданим йому майном;
Проводити в установленому порядку інвентаризацію, ревізії та інші перевірки зберігання та стан майна.
Визначення майна, заподіяної Працівником Роботодавцю, а також збитку, що виник у Роботодавця в результаті відшкодування ним шкоди іншим особам, і порядок їх відшкодування здійснюється у відповідності чинним законодавством.
Працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо шкода заподіяна не з його вини.
Цей договір в ступає в силу з моменту його підписання. Дії цього договору поширюється на весь час роботи з дорученим
Працівникові майном Роботодавця.
Цей договір складено у двох мають однакову юридичну примірників, з яких один знаходиться у роботодавця, а інший - у працівника.
Зміна умов цього договору, доповнення, розірвання або припинення його дії здійснюється за письмовою згодою сторін, що є невід'ємною частиною цього договору.
Положення:
1. Рішення Роботодавця про встановлення повної колективної (бригадної) матеріальної відповідальності оформляється наказом (розпорядженням) Роботодавця і оголошується Колективу (бригаді). Наказ (розпорядження)
Роботодавця про встановлення повної колективної (бригадної) матеріальної відповідальності додається до цього договору.
2. Комплектування новостворюваного Колективу (бригади) здійснюється на основі принципу добровільності. При включенні складу Колективу (бригади) нових працівників приймається до уваги думку Колективу (бригади).
3. Керівництво колективу (бригадою) покладається на керівника Колективу (бригадира).
Керівник колективу (бригадир) призначається наказом (розпорядженням).
Роботодавцям. При цьому береться до уваги думку Колективу (бригади).
При тимчасовій відсутності керівника Колективу (бригадира) його обов'язки покладаються Роботодавцям на одного з членів Колективу (бригади).
4. При зміні керівника Колективу (бригадира) чи при вибутті з Колективу (бригади) більше 50% від його початкового складу цей Договір повинен бути переукладений.
5. Цей договір не переукладається при вибутті зі складу Колективу (бригади) окремих працівників або прийнятті до Колектив (бригади) нових працівників. У цих випадках проти підпису вибулого члена Колективу (бригади) вказується дата його вибуття, а новоприйнятий працівник підписує договір і вказує дату вступу до Колектив (бригаду).
Характеристики зовнішнього середовища:
1) взаємопов'язаність чинників;
2) різноманітність факторів;
3) висока динамічність зміни чинників;
4) невизначеність як у часі впливу, так і за силою впливу. Середовище прямого впливу - безпосереднє ділове оточення організації, воно формує такі суб'єкти середовища, які безпосередньо впливають на діяльність певної організації.
Постачальники здійснюють постачання матеріалів, обладнання, енергії, капіталу і робочої сили.
Закони та державні органи впливають на ленний правовий статус, будучи одноосібним володінням компанією, корпорацією або некомерційним об'єднанням.
Споживачі. Існування організації залежить від її здатності знаходити споживача результатів її діяльності і задовольняти його питання.
Конкуренти. Керівництво кожної організації чітко розуміє, що якщо не задовольняти потреби споживача також ефективно, як це роблять конкуренти, то довго не просуществуешь.
Середа непрямого впливу.
Технологія якості зовнішнього фактора відображає рівень науково-технічного розвитку, яка впливає на організацію.
Стан економіки. Менеджер повинен також вміти оцінювати те, як позначиться на операціях організація загальної зміни стану економіки, оскільки
Воно може сильно впливати на можливість отримання організацією капіталу для своїх потреб.
Соціокультурні фактори. Організація функціонує за меншою в міру в одній культурному середовищі, тому соціокультурні чинники (установки, життєві цінності і традиції, незалежні засоби масової інформації) впливають на організації безпосередньо.
Політичні фактори - настрій адміністрації, законодавчих органів в відносин бізнесу. Настрій впливає на такі дії уряду, як оподаткування доходів корпорації, встановлення податкових пільг або пільгових торговельних мит.
Відносини з місцевим населенням. Має переважне значення місцевої громадськість для організації. Пошти кожному суспільстві існують певні закони і установки по відношенню до бізнесу, що визначають ті де можна розгорнути діяльність тієї чи іншої організації.
Внутрішнє середовище організації - це середовище, яке знаходиться в граничних організації. Вона надає постійне і найбезпосередніший вплив на функціонування організації.
Робота - це засіб досягнення мети дозволяє людям виконувати колективно те, чого вони не могли б виконати індивідуально. Цілі є певні кінцеві стан або бажаний результат, якого прагне досягти група працюючи разом.
Структура. Структура організації відображає сформовані в організації виділення окремих підрозділів, зв'язки між цими підрозділами та об'єднання підрозділи в єдиній цілі, тобто Це логічно взаємини рівень управління функціональною областей, сторонні у формі, яка дозволяє найефективніше досягає мету організації.
Аналіз економічного компонента пропонує виділення наступних характеристик: величину валового національного продукту, темпу інфляції, рівень безробіття і т.п.
Аналіз технології дозволяє своєчасно виявити можливості, які відкриває розвиток науки і техніки для виробництва і для модернізації та технології виготовлення, а також збуту продукції. Прогрес науки і техніки має дві протилежні тенденції. З одного боку, перспективи та можливість реалізувати себе на ринку вироблених товарів і послуг. З іншого, загрозу існування організації як конкурентоспроможною.
Внутрішні зміни - це ситуаційні фактори всередині організації. Так як організації приставляють собою створені людьми системи, то внутрішні змінні є результатом управлінських рішень.
Аналіз внутрішнього середовища спрямований на виявлення загроз і можливостей, які можуть виникнути у зовнішньому середовищі по відношенню до організації, а також сильних і слабких сторін, якими організація володіє. Застосовується для аналізу середовища метод СВОД - загальновизнаний підхід, що дозволяє проводити одночасне вивчення зовнішнього і внутрішнього середовища. Застосовуючи цей метод аналізу, вдається установити лінії зв'язку між силою і слабкістю організації та зовнішніми погрозами і можливостями.
Складність зовнішнього середовища - існує багато чинників, на які організація повинна реагувати, а так само рівень варіантності кожного фактору.
Рухливість середовища - швидкість, з якою відбуваються зміни в оточенні організації. Рухливість зовнішнього оточення може бути вище для одних підрозділів і нижче інших. У високоподвіжной середовищі для прийняття ефективних рішень організації повинні спиратися на найрізноманітнішу інформацію.
Невизначеність зовнішнього середовища характеризується відношенням між кількістю інформації про середовище, яку має організація, і впевненістю в її точності. Чим не чіткіше зовнішнє оточення, тим важче ефективне рішення.
У нашому магазині з'явилися нові іграшки: лама-дочка, лама-мама, цар звірів і машинки теж є будь-якого розміру і будь-якого забарвлення.
ЧЕКАЄМО ВАС У НАШОМУ ДИТЯЧОМУ МАГАЗИНІ "Тукай"
Торгують м'якими іграшками та дитячими приладдям для розвитку дитини.
Мета організації - це певний стан окремих характеристик організацій, досягнення яких спрямоване на її діяльність. Існує два типи цілей: короткострокові цілі-цілі, які досягають протягом одного року. Для короткострокових цілей характерна значно більша ніж для довгострокових, конкретизація і деталізація в таких питаннях, як, хто, що і коли повинно виконано.
Середньострокові цілі - це між довгостроковими і короткостроковими цілями встановлюється і ще проміжні цілі.
Довгострокові цілі - це цілі, досягнення яких пропонується кінця виробничого циклу (досягаються через два або три роки).
Завдання організації - це запропонована робота, яка повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у заздалегідь обумовлені терміни.
У залежності від того, які цілі переслідує мотивація, які завдання вона вирішує, можна виділити 2 основних її типу. Перший тип заснований на тому, що шляхом зовнішнього впливу на людину активізуються мотиви, які спонукають його здійснювати певні дії, що призводять до бажаного, для мотивуючого суб'єкта, результату. У даному випадку необхідно знати, які мотиви можуть спонукати людину до бажаних дій і те, як викликати ці мотиви. Цей тип мотивування практично ідентичний торговій угоді: "Я даю тобі те, що ти хочеш, а ти даєш мені те, що я хочу".
Другий тип мотивації заснований на формуванні певної мотиваційної структури людини, а основна увага звертається на те, щоб розвинути і підсилити бажані для суб'єкта мотивування мотиви дій людини, і навпаки, послабити ті мотиви, які можуть негативно позначитися на ефективному управлінні людиною. Цей тип мотивації має характер виховної й освітньої роботи і часто не пов'язані певними діями чи результатами. Однак даний тип мотивації вимагає набагато більших зусиль, знань і здібностей для его здійснення, але його результати істотно перевершують результати істотно перевершують результати істотно перевершують результати першого типу.
Одним з основних методів впливу на людські ресурси є стимули, які виконують роль носіїв "роздратування", що викликають дію певних мотивів. У якості стимулів можуть виступати окремі предмети, дії інших людей, обіцянки, носії зобов'язань і можливостей, що надаються можливості і багато інших, що може бути запропоновано людині як компенсація за його дії чи він бажав би отримати в результаті певних дій.
Використання різних стимулів для мотивування людей називається процесом стимулювання. Стимулювання як вплив не на особистість безпосередньо, а на зовнішні обставини за допомогою очікування благ, що спонукають працівника до дії, має різні форми. Так у практиці керування однією з найпоширеніших управління однієї з найпоширеніших його форм є матеріальне стимулювання. Стимулювання принципово відрізняється від мотивування принципово відрізняється від мотивування, а суть цього відмінності в тому, що стимулювання - це один із засобів, за допомогою якого може здійснюватися мотивування. При цьому, чим вище рівень розвитку відносин в організації, тим рідше як засобів управління персоналом застосовується стимулювання. Це пов'язана з тим що виховання і навчання як один з методів мотивації призводять до того що члени організації самі виявляють зацікавлена участь у справах організації, здійснюючи необхідні дії, не чекаєте або ж взагалі не отримуючи відповідного стимулюючого впливу.
1) Підтримка існуючого положення коли досягнуті показники відповідають стандартам або відхилення від них припустимо.
2) Виправлення відхилення фактичних результатів від стандарту.
3) Зміна стандартів, які можуть бути або занадто високими, або занадто низькими.
Формами оперативного контролю є попередній, поточний і заключний контроль.
Попередній контроль відстежує якість і кількість ресурсів на вході в організацію, перед тим як вони стануть частиною виробничо системи.
Поточний контроль здійснюється протягом процесу перетворення ресурсів, які організація має на вході, в продукти, які вона має на виході.
Виробничий (операційний) контроль фокусується на одній або кількох виробничих системах в організації. Контроль якості - один з видів виробничого контролю.
Організаційний контроль пов'язаний з функціонуванням організації в цілому. Він регулює її діяльність відповідно до цілей, планами і нормативними показниками.
Стратегічний контроль відстежує процес адаптації організації до зовнішнього середовища, підтримує баланс в системі "організація - середовище" і сприяє досягненню місії і стратегічних цілей організації.
Заключний контроль сфокусований на виходах організації, тут перевіряються результати діяльності організації після завершення виробничого процесу. Заключний контроль в основному не настільки ефективний, як перші дві форми контролю, тому що здійснюється після того, так як здійснюється після того, як отримано кінцевий результат. Однак він забезпечує менеджерів важливою інформацією для майбутнього планування і створює базу для винагороди працівників.
Тема1: Побудова структури організації
1.1 Скласти структуру управління організацією
1.2 Дати її характеристику: виділити вертикальні і горизонтальні зв'язки, лінійні і функціональні зв'язки, виділити рівні управління (верхній, середній, нижній), визначити тип ОСУ
1.3 Дати характеристику структурним підрозділам підприємства, виділити їх основні функції
1.4 Окреслити своє місце в даній структурі й описати функціональні обов'язки даної категорії персоналу
1.5 Ознайомитись з посадовими інструкціями менеджерів (по 1 на кожному рівні управління), проаналізувати їх і внести пропозиції про вдосконалення
Тема 2: Організаційно-правові форми підприємства. Порядок створення та організації діяльності підприємства
2.1 Статут організації
Тема 3: Зовнішнє середовище організації
3.1 фактори зовнішнього середовища прямого впливу (Поставшик, споживачі, конкурен.); Фактори зовнішнього середовища непрямого впливу (економічний, політичний, соціально-культурні фактор)
3.2 Вплив на організацію
3.3 Визначити складність, рухливість і визначеність зовнішнього середовища
3.4 Скласти рекламне оголошення, листок, звернення (за вибором)
3.5 Скласти торговельну марку
Тема: 4 Управління внутрішнім середовищем організації
4.1 Викласти місію, цілі та завдання діяльності організації
4.2 Рассмотретьсістему мотивації діяльності персоналу, проаналізувати, внести пропозиції з удосконалення
4.3 Ознайомитись з системою контролю, проаналізувати, внести пропозиції щодо поліпшення
Тема1: Побудова структури організації
1.1 Скласти структуру управління організацією
| Директор |
| Штаб апаратного управління організації |
| Менеджер |
| Молодший персонал |
Штаб апаратного управління організації включає в себе керуючого та відділ з фінансів та обліку:
Керуючий організовує і контролює роботу і своїх ділянок. Характер, обсяг повноважень конкретної особи визначається його посадою, тим місцем яке він займає в структурі організації.
Відділ з фінансів і обліку розробляє процедуру складання фінансового плану, готує бюджет головного підприємства та завідує його виконанням, аналізує фінансову діяльність відділів.
Менеджер-керівник, професійний керівник, який займає повну посаду і наділений повноваженнями прийняття рішень з конкретних видів діяльності організації.
Молодший персонал - працівники, що виконують певні функції управління. Вони аналізують інформацію і готують варіанти рішень для керівників відповідного рівня. Праця названих працівників обслуговують технічні виконавці: секретарі, референти, техніки і т.д.
1.2 Дати її характеристику: виділити вертикальні і горизонтальні зв'язки, лінійні і функціональні зв'язки, виділити рівні управління (верхній, середній, нижній), визначити тип ОСУ
Типи організаційної структури управління пройшли складний шлях розвитку під впливом удосконалення виробничої структури підприємств, концентрації та спеціалізації діяльності ... Початок цього шляху характеризується появою лінійної організаційної структури управління - це одна з найпростіших організаційних структур управління. Вона характеризується тим, що на чолі кожного структурного підрозділу знаходиться керівник-єдиноначальник, наділений всіма повноваженнями і здійснює одноосібне керівництво підлеглими йому працівниками і сосредоточивающий в своїх руках всі функції управління.Функціональна (многолинейная) організаційна структура управління організацією. Функціональне управління здійснюється деякою сукупністю підрозділів, спеціалізованих на виконанні конкретних видів робіт. Необхідних для прийняття рішень у системі лінійного управління.
Лінійно-функціональна (лінійно - штабна) організаційна структура управління - це східчаста ієрархічна структура. Лінійні керівники є єдиноначальником, яким надають допомогу функціональні органи. Лінійні керівники нижчих щаблів адміністративно не підпорядковані функціональним керівникам вищих щаблів управління.
Пріматрічной структурі управління керівник програми (проекту) працюємо безпосередньо не підпорядкованими йому спеціальними, які підпорядковані лінійним керівникам. Він в основному визначає, що коли має бути зроблено за затвердженою програмою. Лінійні ж керівники вирішують, хто і як і буде виконувати чи іншу роботу.
Потреба координації діяльності різних підрозділів організації потрібно створення оргструктури управління, що складається з різних рівнів підпорядкування - верхнього, середнього, нижнього.
Верхнього рівня є: розробка стратегічні організації, тактичного планування, на його основі визначення науково - технічної політики, і бюджетного управління.
Середній рівень: здійснюють деталізацію планів, складених верхніми рівнем, визначають потреби в ресурсах, здійснюють контроль за їх наявність, погоджують виробничу програму між підрозділами, складають графіки і стандарти для оперативного управління.
Нижній рівень - займається вирішенням оперативних питань, пов'язаних із забезпеченням виконання плану - графіка виробництва.
Вертикальні зв'язки - це зв'язки підпорядкування, які необхідні при наявності ієрархічності управління.
Горизонтальні зв'язки - в структурі управління носять характер погодження, і, як правило, є однорівневим.
Це підприємство належить до типу ієрархічній структурі.
1.3 Дати характеристику структурним підрозділам підприємства, виділити їх основні функції
Під структурної управління організацією розуміється упорядкована сукупність стійко взаємопов'язаних елементів, у рамках якої протікає управлінський процес, між учасниками якого розподілені функції і завдання управління; організаційна структура - це форма поділу і кооперації управлінської діяльності. Як наслідок, структура управління включає всі цілі, розподілені між різними ланками, а зв'язки між ними забезпечують координацію їх виконання.Елементи структури управління: працівник управління (людина, яка виконує певну функцію управління); орган управління (група працівників, пов'язаних певними відносинами, які складаються з первинних груп); первинна група (колектив працівників управління, у якого є загальний керівник, але немає підлеглих).
Структура управління характеризується наявністю зв'язку між її елементами: горизонтальні зв'язки носять характер погодження і, є зазвичай однорівневими; вертикальні зв'язки - підпорядкування - виникають при наявності декількох рівнів управління; можуть носити лінійний і функціональний характер. Лінійні зв'язки означають підпорядкування лінійним керівникам, з усіх питань управління. Функціональні зв'язки мають місце при підпорядкування по певній групі проблем функціональному керівнику.
Структура управління повинна відбивати мету і завдання фірми, бути підлеглою виробництву і змінюватися разом з ним. Вона повинна відображати функціональний поділу праці і обсяг повноважень робітників управління;
повноваження визначаються політикою, процедурами, правилами і посадовими інструкціями. Повноваження керівника обмежуються факторами зовнішнього середовища, рівнем культури та ціннісними орієнтаціями, прийнятими традиціями і нормами. Важливе значення має реалізація принципу відповідності між функціями і повноваженнями і кваліфікацією і рівнем культури.
1.4 Окреслити своє місце в даній структурі й описати функціональні обов'язки даної категорії персоналу
Менеджер консультант - який домагається реалізації цілей організації за рахунок і за допомогою інших людей, тобто це керівники або адміністратори. Менеджеру доводиться спілкуватися з колегами, які йому не підпорядковуються, але від взаємин зніми залежить продуктивність роботи індивідуального підприємництва (ІП). Функції: консультує покупців якщо у них виникли проблеми щодо товару в магазині, наприклад якість товару.1.5 Ознайомитись з посадовими інструкціями менеджерів (по 1 на кожному рівні управління), проаналізувати їх і внести пропозиції про вдосконалення
Менеджер, виконуючи свої обов'язки, як людина грає кількох ролей, які можуть суперечити один до одного:1) менеджер - це лідер, який здатний вести за собою послідовників (своїх
підлеглих);
2) менеджер-це дипломат, який повинен вміти встановлювати контакти як з партнерами, так і з владою;
3) менеджер-це вихователь, який має і перетримують високих моральних принципів він здатний створити колектив;
4) менеджер-це новатор, який повинен розуміти роль науково-технічної революції в сучасних умовах, враховувати всієї діяльності її досягнення, щоб бути першим серед конкурентів;
5) менеджер-це просто людина, яка повинна володіти високими знаннями і здібностями.
Моя пропозиція щодо вдосконалення менеджера. Він повинен бути як хороший керівник так і хороший психолог.
Тема 2: Організаційно-правові форми підприємства. Порядок створення та організації діяльності підприємства
2.1 Статут організації
Кожен співробітник повинен знати і розуміти організаційно-правові вимоги пред'являються до його посади, та інформувати керівництво, якщо він вважає порушення закону або основних принципів діяльності підприємства.Кожен працівник зобов'язаний оберігати престиж і чесне ім'я підприємства.
Співробітники компанії - мають з повною віддачею працювати на благо компанії. Співробітникам не дозволяється мати сторонні ділові інтереси, які відволікали б істотну частину їхнього часу та уваги від виконання посадових обов'язків у цій компанії.
Якщо чоловік (дружина) або близький родич співробітника компанії працює в будь-якій іншій компанії, що являє замовником, постачальником або конкурентам. Або володіє такою компанією, то даному співробітнику не слід брати участь у прийнятті рішень, що стосуються ділових відносин з такою компанією.
Не допускається на робочому місці в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, так як це може підставити під загрозу безпеки праці.
Установчий договір:
Працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за недостачу ввіреного йому Роботодавцям майна, а також за шкоду, що виникла у роботодавця в результаті відшкодування ним шкоди іншим особам, і в зв'язку з викладеним зобов'язується:
дбайливо ставиться переданому йому для здійснення покладеного на нього функції (обов'язків) майно Роботодавця і переймати заходів до запобігання шкоди;
Сучасно повідомляти Роботодавця або безпосередньому керівнику про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження довіреного йому майна;
Вести облік, складати і представляти у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки ввіреного йому майна;
Брати участь проведенні інвентаризації, ревізії іншої перевірки збереження і стану ввіреного йому майна.
Роботодавець зобов'язується:
Створити Працівникові умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження довіреного йому майна;
Знайомити Працівника з чинним законодавством про матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю, а також іншими нормативними правовими актами (в тому числі локальними) про порядок зберігання, приймання, обробки, продажу (відпуску), перевезення, застосуванні процесі виробництва та здійснення інших операцій з відданим йому майном;
Проводити в установленому порядку інвентаризацію, ревізії та інші перевірки зберігання та стан майна.
Визначення майна, заподіяної Працівником Роботодавцю, а також збитку, що виник у Роботодавця в результаті відшкодування ним шкоди іншим особам, і порядок їх відшкодування здійснюється у відповідності чинним законодавством.
Працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо шкода заподіяна не з його вини.
Цей договір в ступає в силу з моменту його підписання. Дії цього договору поширюється на весь час роботи з дорученим
Працівникові майном Роботодавця.
Цей договір складено у двох мають однакову юридичну примірників, з яких один знаходиться у роботодавця, а інший - у працівника.
Зміна умов цього договору, доповнення, розірвання або припинення його дії здійснюється за письмовою згодою сторін, що є невід'ємною частиною цього договору.
Положення:
1. Рішення Роботодавця про встановлення повної колективної (бригадної) матеріальної відповідальності оформляється наказом (розпорядженням) Роботодавця і оголошується Колективу (бригаді). Наказ (розпорядження)
Роботодавця про встановлення повної колективної (бригадної) матеріальної відповідальності додається до цього договору.
2. Комплектування новостворюваного Колективу (бригади) здійснюється на основі принципу добровільності. При включенні складу Колективу (бригади) нових працівників приймається до уваги думку Колективу (бригади).
3. Керівництво колективу (бригадою) покладається на керівника Колективу (бригадира).
Керівник колективу (бригадир) призначається наказом (розпорядженням).
Роботодавцям. При цьому береться до уваги думку Колективу (бригади).
При тимчасовій відсутності керівника Колективу (бригадира) його обов'язки покладаються Роботодавцям на одного з членів Колективу (бригади).
4. При зміні керівника Колективу (бригадира) чи при вибутті з Колективу (бригади) більше 50% від його початкового складу цей Договір повинен бути переукладений.
5. Цей договір не переукладається при вибутті зі складу Колективу (бригади) окремих працівників або прийнятті до Колектив (бригади) нових працівників. У цих випадках проти підпису вибулого члена Колективу (бригади) вказується дата його вибуття, а новоприйнятий працівник підписує договір і вказує дату вступу до Колектив (бригаду).
Тема 3: Зовнішнє середовище організації
3.1 фактори зовнішнього середовища прямого впливу (Поставшик, споживачі, конкурен.); Фактори зовнішнього середовища непрямого впливу (економічний, політичний, соціально-культурні фактор)
Зовнішнє середовище - оточення, яке охоплює велику кількість різних факторів, які можуть так чи інакше впливати на функціонування як поточному періоді, так і перспективному.Характеристики зовнішнього середовища:
1) взаємопов'язаність чинників;
2) різноманітність факторів;
3) висока динамічність зміни чинників;
4) невизначеність як у часі впливу, так і за силою впливу. Середовище прямого впливу - безпосереднє ділове оточення організації, воно формує такі суб'єкти середовища, які безпосередньо впливають на діяльність певної організації.
Постачальники здійснюють постачання матеріалів, обладнання, енергії, капіталу і робочої сили.
Закони та державні органи впливають на ленний правовий статус, будучи одноосібним володінням компанією, корпорацією або некомерційним об'єднанням.
Споживачі. Існування організації залежить від її здатності знаходити споживача результатів її діяльності і задовольняти його питання.
Конкуренти. Керівництво кожної організації чітко розуміє, що якщо не задовольняти потреби споживача також ефективно, як це роблять конкуренти, то довго не просуществуешь.
Середа непрямого впливу.
Технологія якості зовнішнього фактора відображає рівень науково-технічного розвитку, яка впливає на організацію.
Стан економіки. Менеджер повинен також вміти оцінювати те, як позначиться на операціях організація загальної зміни стану економіки, оскільки
Воно може сильно впливати на можливість отримання організацією капіталу для своїх потреб.
Соціокультурні фактори. Організація функціонує за меншою в міру в одній культурному середовищі, тому соціокультурні чинники (установки, життєві цінності і традиції, незалежні засоби масової інформації) впливають на організації безпосередньо.
Політичні фактори - настрій адміністрації, законодавчих органів в відносин бізнесу. Настрій впливає на такі дії уряду, як оподаткування доходів корпорації, встановлення податкових пільг або пільгових торговельних мит.
Відносини з місцевим населенням. Має переважне значення місцевої громадськість для організації. Пошти кожному суспільстві існують певні закони і установки по відношенню до бізнесу, що визначають ті де можна розгорнути діяльність тієї чи іншої організації.
Внутрішнє середовище організації - це середовище, яке знаходиться в граничних організації. Вона надає постійне і найбезпосередніший вплив на функціонування організації.
Робота - це засіб досягнення мети дозволяє людям виконувати колективно те, чого вони не могли б виконати індивідуально. Цілі є певні кінцеві стан або бажаний результат, якого прагне досягти група працюючи разом.
Структура. Структура організації відображає сформовані в організації виділення окремих підрозділів, зв'язки між цими підрозділами та об'єднання підрозділи в єдиній цілі, тобто Це логічно взаємини рівень управління функціональною областей, сторонні у формі, яка дозволяє найефективніше досягає мету організації.
3.2 Вплив на організацію
Аналіз зовнішнього середовища неможливий без урахування необхідних компонентів життєдіяльності організації. Зарубіжні фахівці вважають що такими компонентами є економіка, політика, ринок, технологія, конкуренція і соціальне поведінки. Тому вивчення виділених компонентів дозволяє зрозуміти, як формується і розподіляються ресурси організації, зовнішньої і внутрішньої суперечності в структурній схемі організації, доцільності та її функціонування.Аналіз економічного компонента пропонує виділення наступних характеристик: величину валового національного продукту, темпу інфляції, рівень безробіття і т.п.
Аналіз технології дозволяє своєчасно виявити можливості, які відкриває розвиток науки і техніки для виробництва і для модернізації та технології виготовлення, а також збуту продукції. Прогрес науки і техніки має дві протилежні тенденції. З одного боку, перспективи та можливість реалізувати себе на ринку вироблених товарів і послуг. З іншого, загрозу існування організації як конкурентоспроможною.
Внутрішні зміни - це ситуаційні фактори всередині організації. Так як організації приставляють собою створені людьми системи, то внутрішні змінні є результатом управлінських рішень.
Аналіз внутрішнього середовища спрямований на виявлення загроз і можливостей, які можуть виникнути у зовнішньому середовищі по відношенню до організації, а також сильних і слабких сторін, якими організація володіє. Застосовується для аналізу середовища метод СВОД - загальновизнаний підхід, що дозволяє проводити одночасне вивчення зовнішнього і внутрішнього середовища. Застосовуючи цей метод аналізу, вдається установити лінії зв'язку між силою і слабкістю організації та зовнішніми погрозами і можливостями.
3.3 Визначити складність, рухливість і визначеність зовнішнього середовища
Взаємопов'язаність факторів зовнішнього середовища - рівень сили, з якою зміна одного чинника впливає на інші.Складність зовнішнього середовища - існує багато чинників, на які організація повинна реагувати, а так само рівень варіантності кожного фактору.
Рухливість середовища - швидкість, з якою відбуваються зміни в оточенні організації. Рухливість зовнішнього оточення може бути вище для одних підрозділів і нижче інших. У високоподвіжной середовищі для прийняття ефективних рішень організації повинні спиратися на найрізноманітнішу інформацію.
Невизначеність зовнішнього середовища характеризується відношенням між кількістю інформації про середовище, яку має організація, і впевненістю в її точності. Чим не чіткіше зовнішнє оточення, тим важче ефективне рішення.
3.4 Скласти рекламне оголошення, листок, звернення (за вибором)
Оголошення.У нашому магазині з'явилися нові іграшки: лама-дочка, лама-мама, цар звірів і машинки теж є будь-якого розміру і будь-якого забарвлення.
ЧЕКАЄМО ВАС У НАШОМУ ДИТЯЧОМУ МАГАЗИНІ "Тукай"
3.5 Скласти торговельну марку
Вважається, що імідж торгової марки створюється за допомогою реклами, тим самим довершуючи трансформацію товару в зрілий марення.Тема: 4 Управління внутрішнім середовищем організації
Описати бізнес (вид діяльності).Торгують м'якими іграшками та дитячими приладдям для розвитку дитини.
4.1 Викласти місію, цілі та завдання діяльності організації
Місія-це чітко виражена причина існування організації. Місія організації деталізує статус організації і забезпечує напрям і орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях. Місія організації - це декларація, яку вона розробляє, намагаючись визначити своє призначення, а потім доводить її до відома менеджерів, службовців і багато в чому випадку клієнтів.Мета організації - це певний стан окремих характеристик організацій, досягнення яких спрямоване на її діяльність. Існує два типи цілей: короткострокові цілі-цілі, які досягають протягом одного року. Для короткострокових цілей характерна значно більша ніж для довгострокових, конкретизація і деталізація в таких питаннях, як, хто, що і коли повинно виконано.
Середньострокові цілі - це між довгостроковими і короткостроковими цілями встановлюється і ще проміжні цілі.
Довгострокові цілі - це цілі, досягнення яких пропонується кінця виробничого циклу (досягаються через два або три роки).
Завдання організації - це запропонована робота, яка повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у заздалегідь обумовлені терміни.
4.2 Рассмотретьсістему мотивації діяльності персоналу, проаналізувати, внести пропозиції з удосконалення
Мотивація - це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, задають межі і форми діяльності і додають цій діяльності спрямованість, орієнтовану на досягнення певних цілей.У залежності від того, які цілі переслідує мотивація, які завдання вона вирішує, можна виділити 2 основних її типу. Перший тип заснований на тому, що шляхом зовнішнього впливу на людину активізуються мотиви, які спонукають його здійснювати певні дії, що призводять до бажаного, для мотивуючого суб'єкта, результату. У даному випадку необхідно знати, які мотиви можуть спонукати людину до бажаних дій і те, як викликати ці мотиви. Цей тип мотивування практично ідентичний торговій угоді: "Я даю тобі те, що ти хочеш, а ти даєш мені те, що я хочу".
Другий тип мотивації заснований на формуванні певної мотиваційної структури людини, а основна увага звертається на те, щоб розвинути і підсилити бажані для суб'єкта мотивування мотиви дій людини, і навпаки, послабити ті мотиви, які можуть негативно позначитися на ефективному управлінні людиною. Цей тип мотивації має характер виховної й освітньої роботи і часто не пов'язані певними діями чи результатами. Однак даний тип мотивації вимагає набагато більших зусиль, знань і здібностей для его здійснення, але його результати істотно перевершують результати істотно перевершують результати істотно перевершують результати першого типу.
Одним з основних методів впливу на людські ресурси є стимули, які виконують роль носіїв "роздратування", що викликають дію певних мотивів. У якості стимулів можуть виступати окремі предмети, дії інших людей, обіцянки, носії зобов'язань і можливостей, що надаються можливості і багато інших, що може бути запропоновано людині як компенсація за його дії чи він бажав би отримати в результаті певних дій.
Використання різних стимулів для мотивування людей називається процесом стимулювання. Стимулювання як вплив не на особистість безпосередньо, а на зовнішні обставини за допомогою очікування благ, що спонукають працівника до дії, має різні форми. Так у практиці керування однією з найпоширеніших управління однієї з найпоширеніших його форм є матеріальне стимулювання. Стимулювання принципово відрізняється від мотивування принципово відрізняється від мотивування, а суть цього відмінності в тому, що стимулювання - це один із засобів, за допомогою якого може здійснюватися мотивування. При цьому, чим вище рівень розвитку відносин в організації, тим рідше як засобів управління персоналом застосовується стимулювання. Це пов'язана з тим що виховання і навчання як один з методів мотивації призводять до того що члени організації самі виявляють зацікавлена участь у справах організації, здійснюючи необхідні дії, не чекаєте або ж взагалі не отримуючи відповідного стимулюючого впливу.
4.3 Ознайомитись з системою контролю, проаналізувати, внести пропозиції щодо поліпшення
Контроль відноситься до числа тих функцій управління, сутність яких не завжди має правильне трактування. Слово "контроль", як слово "влада", викликає частіше за все негативні емоції, тому що сприймається, перш за все, як обмеження, примус. Це пояснюється тим, що контроль як функція, яку виконує менеджер, полягає в забезпеченні підпорядкування "комусь" або "чогось". За допомогою контролю встановлюються обмеження, завдяки яким виключається можливість дій, що завдають шкоди організації.1) Підтримка існуючого положення коли досягнуті показники відповідають стандартам або відхилення від них припустимо.
2) Виправлення відхилення фактичних результатів від стандарту.
3) Зміна стандартів, які можуть бути або занадто високими, або занадто низькими.
Формами оперативного контролю є попередній, поточний і заключний контроль.
Попередній контроль відстежує якість і кількість ресурсів на вході в організацію, перед тим як вони стануть частиною виробничо системи.
Поточний контроль здійснюється протягом процесу перетворення ресурсів, які організація має на вході, в продукти, які вона має на виході.
Виробничий (операційний) контроль фокусується на одній або кількох виробничих системах в організації. Контроль якості - один з видів виробничого контролю.
Організаційний контроль пов'язаний з функціонуванням організації в цілому. Він регулює її діяльність відповідно до цілей, планами і нормативними показниками.
Стратегічний контроль відстежує процес адаптації організації до зовнішнього середовища, підтримує баланс в системі "організація - середовище" і сприяє досягненню місії і стратегічних цілей організації.
Заключний контроль сфокусований на виходах організації, тут перевіряються результати діяльності організації після завершення виробничого процесу. Заключний контроль в основному не настільки ефективний, як перші дві форми контролю, тому що здійснюється після того, так як здійснюється після того, як отримано кінцевий результат. Однак він забезпечує менеджерів важливою інформацією для майбутнього планування і створює базу для винагороди працівників.