План перевезень та роботи рухомого складу відділення залізниці у вантажному русі

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Петербурзький державний університет шляхів сполучення

Кафедра: «Економіка транспорту»

Пояснювальна записка до курсового проекту:

«ПЛАН ПЕРЕВЕЗЕНЬ І РОБОТИ РУХОМОГО СКЛАДУ ВІДДІЛЕННЯ залізниці у вантажному РУХ»

Санкт-Петербург

2010

1. Розрахунок показників плану перевезень

План перевезень відділення дороги (розміри вантажопотоків тис. т)

Станція або ділянку

Напрямок

Навантаження (+)

Вивантаження (-)

Прийом по стикових станціям

А

Непарна

475

400

39000


Парне

440

450


А-Б

Непарна

220

200

-


Парне

200

210


Б

Непарна

740

720

-


Парне

620

630


Б-В

Непарна

190

200

-


Парне

180

190


У

Непарна

505

510

31300


Парне

300

310




Рис. 1.1 - Умовна схема відділення дороги

Розглянуте відділення обмежено дільничними станціями А, В, що входять до його складу. На станції А розташовано основне депо, на схід - оборотне. Станція Б - пункт зміни локомотивних бригад. Станція Б - вантажна.

- Експлуатаційна довжина відповідної ділянки, км.

На основі вихідних даних розробимо схему вантажопотоків (Мал. 2):

По кожній станції і ділянці по чисельнику вказана навантаження (+), по знаменника - вивантаження (-).

Довжина ділянки А-Б = 170 км, ділянки Б-В = 180 км.

Вантажопотоки по непарному напрямку:

За станції А здача на ділянка А-Б:

= = 39000 - 400 + 475 = 39075 (тис. т.);

Прийом на станцію Б визначається:

= = 39075 - 200 + 220 = 39095 (тис. т.);

За станції Б здача на ділянку Б-В:

= - = 39095 - 720 + 740 = 39115 (тис. т.);

Прийом на станцію У визначається:

= - = 39115 - 200 + 190 = 39105 (тис. т.);

Здача по станції В :

= - = 39105 - 510 + 505 = 39100 (тис. т.);

Вантажопотоки по непарному напрямку:

Здача по станції В на ділянку В - Б:

= - = 31300 - 310 +300 = 31290 (тис. т.);

Прийом на станцію Б визначається:

= - = 31290 - 190 +180 = 31280 (тис. т.);

Здача по станції Б на ділянку Б - А:

= - = 31280 - 630 + 620 = 31270 (тис. т.);

Прийом на станцію А :

= - = 31270 - 210 + 200 = 31260 (тис. т.);

Здача по станції А :

= - = 31260 - 450 + 440 = 31250 (тис. т.);

На підставі отриманих значень складена таблиця 1.1.

Таблиця 1.1 - Визначення вантажопотоків і вантажообігу відділення дороги

Ділянка

Довжина ділянки L, км

Вантажопотік Р,

тис. т

Вантажообіг , Млн. ткм

А - Б

170

39085

6644,450

Б - А

170

31265

5315,050

Б - У

180

39110

7039,800

В - Б

180

31285

5631,300

Разом

350

70372

24630,6

На основі даних вантажообігу розрахуємо показники плану перевезень відділення дороги в цілому.

Таблиця 1.2 - Показники плану перевезень по умовному відділенню дороги

Показник

Умовні позначення

Одиниця виміру

Величина показника

1. Відправлення

тис. тонн

3870

2. Прийом

тис. тонн

70300

3. Прибуття

тис. тонн

3820

4. Здача

тис. тонн

70350

5. Перевезення, у тому числі:

тис. тонн

74170

ввезення

тис. тонн

3820

вивезення

тис. тонн

3870

транзит

тис. тонн

66480

місцеве повідомлення

тис. тонн

0

6. Вантажообіг

млн. ткм

24630,6

7. Середня дальність

км

175

8. Середня густота перевезень

млн. ткм / км

70,37

2. Планування експлуатаційної роботи відділення залізниці

Для визначення ткм брутто розробимо схему вагонопотоків навантажених вагонів.

Для розробки схеми навантажених вагонопотоків необхідно дані схем вантажопотоків перевести з тонн на вагони:

,

де - Відправлені, прийняті, які прибули або здані вагони;

- Відправлені, прийняті, які прибули або здані вантажі (схема 2);

- Середня статичне навантаження (додаток 2, = 43,9 т).

Точність розрахунку до 100 вагонів (0,1 тис. ваг.).



Рис. 2.1 - Схема вагонопотоків навантажених вагонів

2.1 Визначення об'ємних показників роботи рухомого складу

2.1.1 Розрахунок пробігу завантажених та порожніх вагонів

Пробіг вагонів вимірюється у вагоно-кілометрах і розраховується на підставі даних про навантаження, розвантаження, приймання та здачі вагонів по стикових пунктах, а також даних про густоті вагонопотоків.

З метою правильного виконання подальших розрахунків проводиться перевірка балансу по станціях і відділенню дороги в цілому.

Перевірка по станціях і ділянках:

вантаження + прийом = вивантаження + здача.

У непарному напрямку:

А: 888,4 + 10,8 = 9,1 + 890,1 = 899,2 (тис. ваг.);

А-Б: 890,1 + 5,0 = 4,6 + 890,5 = 895,1 (тис. ваг.);

Б: 890,5 + 16,9 = 16,4 + 891,0 = 907,4 (тис. ваг.);

Б-В: 891,0 + 4,3 = 4,6 + 890,8 = 895,4 (тис. ваг.);

В: 890,8 + 11,5 = 11,6 + 890,7 = 902,3 (тис. ваг.);

У парному напрямку:

В: 713,0 +6,8 = 7,1 + 712,8 = 719,8 (тис. ваг.);

По-Б: 712,8 + 4,1 = 4,3 + 712,6 = 716,9 (тис. ваг.);

Б: 712,6 + 14,1 = 14,4 + 712,3 = 726,7 (тис. ваг.);

Б-А: 712,3 + 4,6 = 4,8 + 712,1 = 716,9 (тис. ваг.);

А: 712,1 + 9,9 = 10,2 + 711,8 = 722,0 (тис. ваг.);

Перевірка по відділенню:

вивантаження + здача на інші дороги = навантаження + прийом з інших відділень.

88,0 +1601,5 = 87,1 + 1602,4; 1689,5 = 1689,5 (тис. т.).

Густота руху вагонів , Тис. ваг., По кожному напрямку відповідної ділянки визначається як середня величина суми вагонів, що здаються станцією, що обмежує цю ділянку, і прийомом вагонів суміжної станцією ділянки:

,

де , - Відповідно здані вагони з однієї станції і прийняті на іншу станцію, що обмежують дану ділянку (у даній формулі для ділянки А-Б непарного напрямку).

Твір величини густоти руху вагонів i-го ділянки ( ) Та експлуатаційної довжини цієї ділянки ( ) Визначає значення вагоно-кілометрів навантажених вагонів:

= × .

Результати розрахунку по відділенню в цілому наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Визначення густоти руху та пробігу завантажених вагонів

Ділянка

Довжина ділянки ,

км


Густота руху

навантажених вагонів , Тис. ваг.

Пробіг навантажених вагонів ,

тис. ваг-км

1

2

3

4

А-Б

170

890,3

151351

Б-А

170

712,2

121074

Б-В

180

890,9

160362

По-Б

180

712,7

128286

Всього

350

1603,06

561073

Середня густота вагонопотоку по відділенню визначається за формулою:

,

де - Експлуатаційна довжина відділення, км.

(Тис. ваг-км).

2.1.2 Визначення річного балансу місцевого порожняка по відділенню залізниці

Порядок обміну вагонним парком визначається рівністю вагонопотоків у парному та непарному напрямках. Прийом порожніх вагонів визначається виходячи з рівності вагонопотоків у завантаженому та порожньому напрямках, тобто прийом порожніх вагонів у порожньому напрямі визначається різницею між здачею завантажених вагонів у завантаженому напрямку і прийомом завантажених вагонів у порожньому напрямі (890,7 - 713,0 = 177 , 7 (тис. ваг.). порожньому напрямі вважається найменш вантажонапружені напрямок.

Для спрощення розрахунків у роботі прийнята взаємозамінність вагонів: вивантажені на станції (дільниці) вагони при потребі одразу подають під навантаження.

Табл. 2.2 заповнюється на основі схем навантажених вагонопотоків. Перевищення вивантаження над вантаженням означає надлишок (+) порожніх вагонів, зворотне співвідношення - недолік (-).

Таблиця 2.2 - Річний баланс місцевого порожняка по відділенню, тис. ваг.

Станції

Навантаження

Вивантаження

Надлишок (+) або нестача (-) порожняка

Ст. А

20,7

19,3

- 1,4

Уч. А-Б

9,6

9,4

-0,2

Ст. Б

31,0

30,8

-0,2

Уч. Б-В

8,4

8,9

+0,5

Ст. У

18,3

18,7

+0,4

Всього

88,0

87,1

-0,9

Дані балансу місцевого порожняка використовуються в розробці схеми порожніх вагонопотоків.

На основі даних про надлишок і недоліку місцевого порожняка і розмірів прийому по стикових пунктах складемо схему руху порожніх вагонів.




Рис. 2.2 - Схема порожніх вагонопотоків

Пробіг порожніх вагонів розраховується аналогічно пробігу завантажених вагонів за формулою:

,

Загальний пробіг вагонів, який дорівнює сумі навантаженого і порожнього пробігів вагонів, визначається в табл. 2.3:

.

Таблиця 2.3 - Визначення пробігу порожніх вагонів та загального пробігу вагонів

Ділянка

Довжина

ділянки , Км

Порожні вагони

Пробіг навантажених вагонів , Тис. ваг-км

Загальний пробіг

Вагонів ,

тис. ваг-км



Густота руху , Тис. ваг.

Пробіг

, Тис. ваг-км



А-Б

170

-

-

151351

151351

Б-А

170

178,30

30311

121074

151385

Б-В

180

-

-

160362

160362

По-Б

180

178,35

32103

128286

160389

Всього по відділенню

350

356,65

62414

561073

623487

2.1.3 Розрахунок тонно-кілометрової роботи брутто і розподіл її по категоріях поїздів

Тонно-кілометрова робота брутто складається з тонно-кілометрів брутто завантажених та порожніх вагонів. Тонно-кілометри брутто завантажених вагонів складаються з вантажообігу нетто і вантажообігу тари навантажених вагонів.

Тонно-кілометри брутто порожніх вагонів визначаються вантажообігом тари порожніх вагонів:

+ = + =

= + =

= + ,

де - Вантажообіг нетто, ткм (табл. 1.1);

- Вантажообіг тари вагонів, ткм;

- Середня маса тари вагона, т;

- Загальний пробіг вагонів, тис. ваг-км.

Розрахунки проведені в табл. 2.4.

Розрізняють такі категорії поїздів:

наскрізні, такі без переформування одну і більше дільничні станції. Ці поїзди освоюють основний вантажопотік, мають високі норми ваги і довжини, слідують з графікових швидкостями для транзитних поїздів. Формуються вони, як правило, роздільно з завантажені або порожніх вагонів;

збірні, що працюють усередині однієї ділянки та обслуговуючі в основному місцеву роботу (навантаження-розвантаження) на проміжних станціях. Ці потяги мають менші вагові норми (до 1500 т) і невисокі швидкості, тому що на проміжних станціях поїзними локомотивами виконується маневрова робота, пов'язана з відчепленням і причеплення вагонів. Збірні поїзда складаються одночасно з навантажених і порожніх вагонів, при цьому порожні вагони слідують в порожньому напрямі.

Для розподілу тонно-кілометрів брутто по категоріям поїздів виділяють ту частину, яка припадає на збірні поїзда, тоді інша частина роботи буде ставитися до наскрізним.

На мережі залізниць РФ прийнята робота поїздів за схемою "вперед". Передбачається, що навантаження і вивантаження здійснюється рівномірно на всіх проміжних станціях ділянки, що мають вантажну роботу, і кожен вагон, наступний під навантаження або після навантаження, проходить в середньому приблизно половину довжини ділянки. Таким чином, для збірних поїздів тонно-кілометри брутто визначаються наступним чином.

У навантаженому непарному напрямку:

,

де - Середня маса вагона брутто, т;

- Навантаження на ділянці, ваг.;

- Вивантаження на ділянці, ваг.;

- Довжина ділянки, км.

Середня маса навантаженого вагона брутто визначається за формулою, т:

,

де - Тонно-кілометри брутто завантажених вагонів;

- Пробіг завантажених вагонів, ваг-км.

Таблиця 2.4 - Визначення тонно-кілометрів брутто вагонів

Ділянки відділення дороги

Тонно-кілометрів нетто , Млн.

Вагоно-кілометри, тис.

Маса тари

вагона

, Т / ваг.


Ткм тари навантажених вагонів

, Млн.

Ткм брутто завантажених вагонів

, Млн.

Ткм брутто (ткм тари) порожніх вагонів

, Млн.

Всього ткм брутто

завантажених та порожніх

вагонів

, Млн.



завантажених

порожніх






А-Б

6644,450

151351

-

23,0

3481,073

10125,52

-

10125,52

Б-А

5315,050

121074

30311

23,0

2784,702

8099,75

697,15

8796,90

Б-В

7039,800

160362

-

23,0

3688,326

10728,13

-

10728,13

По-Б

5631,300

128286

32103

23,0

2950,578

8581,88

738,37

9320,25

Всього по відділенню

дороги за рік

24630,6

561073

62414

23,0

12904,679

37535,28

1435,52

38970,80

У парному напрямку тонно-кілометри брутто завантажених вагонів визначаються за формулою (2.9), порожніх вагонів:

,

де - Вага тари вагона, т;

- Абсолютне значення різниці між вивантаженими і зануреними вагонами на ділянці в цілому (тобто по обох напрямках):

- Має місце відправлення зі станцій ділянки порожніх вагонів;

- Подача з інших станцій відсутніх під навантаження вагонів.

Тонно-км брутто збірних поїздів у парному напрямку:

.

Тонно-кілометри наскрізних поїздів визначаються різницею між ткм всіх поїздів і ткм збірних поїздів.

Розподіл тонно-кілометрів брутто по категоріям поїздів виконано в табл. 2.5.

Таблиця 2.5 - Розрахунок тонно-кілометрів брутто збірних поїздів

Ділянка відділення

дороги

У всіх категоріях, млн.

У збірних

У наскрізних, млн.


ткм брутто

завантажених

ткм брутто

порожніх

всього

ткм брутто


завантажених

порожніх

всього ткм брутто, млн.

ткм брутто

завантажених

ткм брутто

порожніх

всього ткм брутто





вантаження +

вивантаження,

тис. ваг.

маса вагона брутто, т

тонно-км

брутто, млн.

вивантаження -

вантаження обох напрямків ділянки,

тис. ваг.

маса тари

вагонів, т

тонно-км брутто, млн.





А-Б

10125,52

-

10125,52

9,6

66,9

54,590

-

23

-

54,590

10070,9

-

10070,9

Б-А

8099,75

697,15

8796,90

9,4

66,9

53,453

0,2

23

0,391

53,844

8046,3

696,8

8743,1

Б-В

10728,13

-

10728,13

8,9

66,9

53,586

-

23

-

53,586

10674,5

-

10674,5

По-Б

8581,88

738,37

9320,25

8,4

66,9

50,576

0,5

23

1,035

51,611

8531,3

737,3

9268,6

Всього

37535,28

1435,52

38970,80

36,3

-

212,205

0,7

-

1,426

213,631

37323,0

1434,1

38757.1

2.1.4 Визначення пробігів і експлуатованого парку локомотивів

Пробіги поїздів розраховуються окремо за наступними категоріями:

а) наскрізні навантажені;

б) наскрізні порожні;

в) збірні.

Наскрізні навантажені поїзда освоюють основний вантажопотік і мають встановлену вагову норму. Розрізняють такі способи встановлення норм:

з урахуванням обмежень по силі тяги локомотивів;

з урахуванням обмежень по довжині приймально шляхів.

Для визначення пробігу наскрізних завантажених поїздів (поездо-км) використовується наступна формула:

= 11141 (тис поездо-км),

де - Тонно-кілометри брутто наскрізних завантажених поїздів;

- Вагова норма для наскрізних завантажених поїздів, 3350 т (додаток 2).

Формула для розрахунку пробігу наскрізних порожніх поїздів (поездо-км) має наступний вигляд:

(Тис поездо-км),

де - Тонно-кілометри брутто наскрізних порожніх поїздів;

- Вагова норма для наскрізних порожніх поїздів, т.

Вагову норму (у тоннах) отримують розрахунковим шляхом з урахуванням обмежень по довжині приймально-відправних шляхів:

(Т.),

де - Середнє число вагонів у поїзді.

Вимагається для цього розрахунку величина складу поїзда (ваг.) визначається за формулою:

(Ваг.),

де - Довжина приймально-відправних шляхів, м (додаток 2);

- Середня довжина вагона, м (додаток 2);

50 - довжина шляху на установку локомотива, м.

Розрахунок поездо-кілометрів збірних поїздів

Методика розрахунку поездо-км пов'язана з обмеженням маси поїздів брутто ( для всіх варіантів дорівнює 1500 т).

Методом підбору визначаємо кількість поїздів, а потім розрахункову масу брутто поїзда.

Розрахунок зробити окремо для кожної ділянки в завантаженому напрямку.

Кількість потягів в порожньому напрямі приймається рівним груженому напрямку.

Підбір поїздів доцільно зробити в табличній формі (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 - Визначення кількості збірних поїздів

Ділянки відділення дороги

Прийняте

до розрахунку

кількість

збірних поїздів

Поездо-км збірних поїздів

навантаженого напрями

за рік

Розрахункова маса брутто збірного

Потяги т.

А-Б

1

62050

879,774

Б-В

1

65700

815,616

Величини поездо-км по категоріях поїздів розраховуються в табл. 2.7. Результати розрахунків використовуються для визначення добових розмірів руху поїздів і окремих локомотивів (табл. 2.8). У табл. 2.8 заносять значення поездо-км по категоріях поїздів, визначають загальні поездо-км за напрямками кожної ділянки. Пробіги локомотивів одиночного проходження

= ,

де - Значення поездо-км за напрямками ділянки; з більшого віднімають менше (результат заносять у табл. 2.8 в рядок ділянки за графою локомотиво-км поодиноко слідували локомотивів того напрямку ділянки, де ).

Кількість потягів і поодиноко слідували локомотивів за рік ( ) Розраховується діленням поездо-км ( ) І локомотиво-км поодиноко слідували локомотивів ( ) На протяжність конкретної ділянки даного напряму ( ). Їх значення рахувати в одиницях, округляючи до цілого більшого числа. Правильність розрахунків перевіряється рівністю локомотиво-кілометрів лінійного пробігу за напрямками ділянок або сумою поїздів і поодиноко слідували локомотивів по кожному напрямку конкретної ділянки (табл. 2.8).

Експлуатований парк локомотивів ( ) - Це парк, який необхідний для забезпечення заданого обсягу перевезень. Оборот одного локомотива складається з часу знаходження локомотивів у русі ( ), Простоїв на проміжних станціях ( ), На станціях основного ( ) І оборотного депо ( ), В пунктах зміни локомотивних бригад ( ).

Загальний час всіх локомотивів:

+ =

= + + .

, , , ,

визначаються твором кількості поїздів (N) і поодиноко наступних локомотивів ( ) І відповідного часу (t):

.

Таблиця 2.7 - Визначення величини поездо-км

Ділянка відділення дороги

Збірні поїзда

Наскрізні поїзда

Всі категорії поїздів


всього ткм брутто, млн.

кількість поїздів

на добу

поездо-км, тис.

середня маса

поїзда брутто, т

навантажені

порожні







ткм брутто, млн.

маса навантаженого поїзда брутто, т

поездо-км, тис.

ткм брутто, млн.

маса порожнього поїзда брутто, т

поездо-км, тис.


А-Б

54,590

1

62,050

879,774

10070,9

3500

2877,4

-

1978

-

2939,45

Б-А

53,844

1

62,050

879,774

8046,3

3200

2514,5

696,9

1978

352,33

2928,88

Разом

108,434

2

124,1

_

18117,2

6700

5391,9

696,9

_

352,33

5868,33

Б-В

53,586

1

65,700

815,616

10674,5

3500

3049,9

-

1978

-

3115,6

По-Б

51,611

1

65,700

815,616

8531,3

3200

2666,0

737,3

1978

372,75

3104,45

Разом

105,197

2

131,4

_

19205,8

6700

5715,9

737,3

_

372,75

6220,05

Всього

по відділенню

дороги

213,631

4

255,5

_

37323,0

13400

11108

1434,1

_

725,1

12088,38

Таблиця 2.8 - Розрахунок добових розмірів руху поїздів і окремих локомотивів по ділянках відділення дороги

Ділянка

Протяжність ділянки , Км

Поездо-км

за рік, тис.

Локомотиво-кілометри одиночного проходження , Тис.

Всього

локомотиво-кілометри

лінійного пробігу,

тис.

Кількість потягів і одиночних локомотивів



збірні

наскрізні

Всього



за рік

за добу




навантажені

порожні




збірних

наскрізних

одиночних

локомотивів

збірних

наскрізних

одиночних

локомотивів

всього










завантажених

порожніх



завантажених

порожніх



А-Б

170

62,050

2877,4

-

2939,45

10,57

2939,45

365

16926

-

62

1

46

-

0.2

47

Б-А

170

62,050

2514,5

352,33

2928,88

_

2939,45

365

14791

1914

_

1

40

5

_

46

Разом

_

124,1

5391,9

352,33

5868,33

10,57

5878,9

730

31717

1914

62

2

86

5

0.2

93

Б-В

180

65,700

3049,9

-

3115,6

11,15

3115,6

365

16944

_

62

1

46

-

0.2

50

По-Б

180

65,700

2666,0

372,75

3104,45

_

3115,6

365

14811

2071

_

1

41

6

_

51

Разом

_

131,4

5715,9

372,75

6220,05

11,15

6231,2

730

31755

2071

62

2

87

6

0.2

95

Всього по відділенню

350

255,5

11108

725,1

12088,38

21,72

12110,1

1460

63472

3985

124

4

173

11

0.4

188.4

Середні витрати часу для одного поїзда (локомотива) складуть:

, Год;

, Год;

.

У роботі час простоїв локомотивів на станціях основного, оборотного депо і в пунктах зміни локомотивних бригад взяти з розрахунку 10-15% від їхнього часу в русі ( ):

= (0,10 ... 0,15) = 0,15 * 1120,4 = 168,06 (лок-ч.)

де = .

На основі отриманих результатів визначаємо

= + = 982.6 + 168,06 = 1150.66 (лок-ч/сут,) звідки експлуатований парк поїзних локомотивів

= 1150.66 / 24 = 47,9 = 48 (од.)

Умовний пробіг локомотивів - Це пробіг, розрахований за часом простоїв локомотивів і роботи їх на маневрах. Розрахунки умовного і загального пробігів зробити в табличній формі (табл. 2.10, 2.11).

Умовний пробіг поїзних локомотивів складається з умовного пробігу маневрової роботи і так званого гарячого простою. Локомотиви зі збірними поїздами виконують маневрову роботу на проміжних станціях. Загальний час локомотиво-годин маневрової роботи за добу розраховано в табл. 2.9. Річна величина визначається множенням на 365:

.

Умовний пробіг розраховується з умови: 1 година роботи = 5 км пробігу, тобто

.

Таблиця 2.9 - Визначення часу знаходження локомотивів на ділянках відділення дороги

Ділянка відділення дороги

Протяжність ділянки, км

Категорії поїздів

Кількість потягів за добу

Швидкість, км / год

Локомотиво-години за добу




непарне

парне

всього

дільнична

технічна

на ділянці

з них









одного потягу

всіх поїздів

в русі

простоїв на проміжних станціях











одного потягу

всіх поїздів

одного потягу

всіх поїздів

А-Б

170

Збірні

1

1

2

20,9

47,3

8,1

16,2

3,6

7,2

4,5

9,0



Наскрізні:

навантажені

порожні

46

45

91

34,2

57,8

5,0

455

2,9

263.9

2,1

191.1




46

40

86

34,2

57,8

5,0

430

2,9

249.4

2,1

180.6




-

5

5

34,2

57,8

5,0

25

2,9

14.5

2,1

10.5



Поодинокі локомотиви

0.2

-

0.2

54,2

60,4

3,1

0.6

2,8

0.6

0,3

0,1

Разом


47.2

46

93.2

-

-

16.2

471.8

9,3

535.6

6,9

391.3

Б-В

180

Збірні

1

1

2

20,9

47,3

8,6

17,2

3,8

7,6

4,8

9,6



Наскрізні:

46

47

93

34,2

57,8

5,3

492,9

3,1

288.3

2,2

204.6



навантажені

46

41

87

34,2

57,8

5,3

461.1

3,1

269.7

2,2

191.4



порожні

-

6

6

34,2

57,8

5,3

31.8

3,1

18.6

2,2

13.2



Поодинокі локомотиви

0.2

-

0.2

54,2

60,4

3,3

0.7

3,0

0.6

0,3

0,1

Разом


47.2

48

95.2

-

-

17.2

510.8

9,9

584.8

7,3

418.9

Всього по відділенню дороги

-

-

-

-

-

33.4

982.6

19,2

1120,4

14,2

810.2

Таблиця 2.10 - Умовний пробіг локомотивів за рік

№

п / п

Показники

Поїзні локомотиви

Спеціальні маневрові локомотиви


2

3

4

1

Час знаходження локомотивів на технічних станціях, лок-год

61342

912,5

2

Час простою на проміжних станціях, лок-год

295723

-

3

Час роботи на маневрах, лок-год

6789

42887,5

4

Умовний пробіг, тис. лок-км:



4а

простої на проміжних і технічних станціях

1 км (р. 1 + р. 2) / 1000

357,1

0.9

4б

роботи на маневрах 5 км × стор 3 / 1000

33.9

214,4


Разом

391.0

215,3

Таблиця 2.11 - Загальний пробіг локомотивів, тис. лок-км

№

п / п

Пробіги локомотивів

Значення показників



Поїзні локомотиви

Спеціальні маневрові локомотиви

Разом



З розрахункових таблиць

Значення показника



1

У голові поїздів

2.8

12088,38

-

12088,38

2

Одиночне проходження локомотивів

2.8

21,72

-

21,72

3

Лінійний пробіг (р. 1 + р. 2)

2.8

12110,1

-

12110,1

4

Умовний пробіг

2.10

391

215,3

606.3

5

Допоміжний загальний пробіг (р. 2 + р. 4)


412.72

215,3

628.02

6

Загальний пробіг (стор. 3 + стор 4)


12501.1

215,3

12716,4

Гарячий простий поїзних локомотивів - це сума всіх видів простоїв (крім ), Розрахованих у табл. 2.9, взятих за рік ( ). Умовний пробіг чисельно дорівнює локомотиво-часам даних простоїв, т. к. 1 годину простою дорівнює 1 лок-км:

= 1228,15 (лок-км)

Локомотиво-години спеціальних маневрових локомотивів розраховуються за формулою:

, Тобто

(Лок-ч);

де - Експлуатований парк спеціальних маневрових локомотивів (додаток 2, дорівнює 5 одиницям).

Їх умовний пробіг визначається з умови, що локомотиви працюють 23,5 години за добу, а на екіпіровку, зміну локомотивних бригад припадає 0,5 години:

= (Лок-год).

Умовний пробіг маневрових локомотивів

= (Лок-км).

Умовний пробіг маневрових локомотивів, обумовлений з їх гарячого простою , Чисельно дорівнює локомотиво-часам простою :

= 42887,5 (лок-год).

2.1.5 Визначення робочого парку вагонів

Оборот вагону, ч,

,

де - Відповідно час в русі і простоїв на проміжних станціях, під вантажними операціями і на технічних станціях.

У процесі перевезень використовується робочий парк вагонів ( ), Який визначається найбільш точним статистичним методом за витратами вагоно-годин на операції перевізного процесу:

(Од.), де --Загальні витрати вагоно-годин у русі і простоїв на проміжних станціях.

Вагоно-години в дорозі визначаються за формулою:

(Тис. ваг-год.);

Дільнична швидкість руху поїздів розраховується за формулою, км / год:

= 33,7 (км / ч), де - З табл. 2.8 (підсумок графи 6, всього по відділенню);

- Поездо-години на ділянці, чисельно рівні локомотиво-ої години на ділянці (за даними табл. 2.9).

Для визначення витрат вагоно-годин на технічних станціях перш за все необхідно визначити загальну кількість вагонів, що проходять через кожну технічну станцію. Ця кількість вагонів дорівнює сумі всіх вагонів, які приймаються станцією за рік (завантажених та порожніх) з усіх напрямків.

Із загальної суми вагонів, прийнятих станцією, виключаємо місцеві вагони, які чисельно рівні більшій з величин навантаження або вивантаження на станції. У результаті отримуємо кількість транзитних вагонів, які прямують через дану станцію.

Розрахунки виконані в табл. 2.12.

Таблиця 2.12 - Визначення числа транзитних вагонів, які прямують через станції відділення дороги, тис. вагонів

Станція відділення

дороги

Напрямок

Загальне

кількість

вагонів

, Тис.

З них




місцеві

, Тис.

транзитні

Тис. ваг.






А

Непарна

9,1

-

-


Парне

10,2

-

-

Разом


19,3

10,8

8,5

Б

Непарна

16,4

-

-


Парне

14,4

-

-

Разом


30,8

16,9

13,9

У

Непарна

11,6

-

-


Парне

7,1

-

-

Разом


18,7

11,6

7,1

Всього


68,8

39,3

29,5

Вагоно-години простою під технічними операціями визначимо в табличній формі (табл. 2.13) за формулою:

.

Норми простою транзитних вагонів, загальні для всіх варіантів, прийняти в діапазоні від 2,5 до 3,5 годин.

Таблиця 2.13 - Визначення вагоно-годин простою на технічних станціях

Станція

відділення дороги

Кількість

транзитних вагонів

за рік

, Тис.

Норма простою

транзитного вагона

, Ч

Вагоно-години

,

тис. за рік

А

8,5

3

25,5

Б

13,9

3

41,7

У

7,1

3

21,3

Разом

29,5

-

88,5

Вагоно-години під вантажними операціями розраховують окремо по кожній станції і кожній ділянці. Розміри вантаження і вивантаження необхідно взяти з схеми навантажених вагонопотоків.

Число здвоєних операцій визначають виходячи з умови, що на технічних станціях всі вагони, що звільняються з-під вантажу, можна тут же використовувати під навантаження. На ділянках здвоєні операції не передбачені. Витрати вагоно-годин під вантажними операціями (за рік) розраховуються за формулою:

,

де - Число вагонів зі здвоєними і одиночними операціями; , - Норми простою вагону під здвоєними і одиночними операціями.

Далі підсумовуванням отриманих результатів за формулою (2.28) розраховується робочий парк вагонів ( , Ваг).

Таблиця 2.14 - Визначення вагоно-годин простою під вантажними операціями

Станції

і ділянки відділення дороги

Кількість вагонів

під вантажними операціями за рік,

тис. ваг.

Норма

простою вагонів *,

ч

Витрати

вагоно-годин за рік,

тис.


вантаження

вивантаження

з них з операціями

зі здвоєними операціями

з поодинокими операціями

зі здвоєними операціями

з поодинокими операціями

всього




здвоєними

одиночними

всього






А

20,7

19,3

19,3

1,4

20,7

22

12

424,6

16.8

441,4

А-Б

9,6

9,4

-

19,0

19,0

-

12

-

228

228

Б

31,0

30,8

30,8

0,2

31,0

22

12

677,6

2.4

680

Б-В

8,4

8,9

-

17,3

17,3

-

12

-

207,6

207,6

У

18,3

18,7

18,3

0,4

18,7

22

12

402,6

4,8

407,4

Всього

по

відділенню

88,0

87,1

68,4

38,3

106,7

-

-

1504,8

459.6

1964,4

3. Розрахунок якісних показників використання рухомого складу

На підставі розрахунку об'ємних показників визначаються якісні показники використання рухомого складу на відділенні.

3.1 Показники використання локомотивів

Основними показниками, що характеризують використання локомотивів, є:

маса поїзда брутто, т,

(Т); (3.1)

експлуатований парк поїзних локомотивів, од.,

(Од); (3.2)

середньодобовий пробіг поїзних локомотивів, км,

(Км); (3.3)

середній час обороту локомотивів, ч,

= 24,0 (ч); (3.4)

Середньодобова продуктивність локомотивів, тис. ткм брутто / лок.:

= 2224.36 (тис. ткм брутто / лок). (3.5)

Результати перевіримо за аналітичними формулами:

; (3.6)

2224360 = 3223,8 * 696.9 * (1 - 0,034);

2224360 ≈ 2170280;

, (3.7)

2224360 = 3223,8 * 696.9 / (1 ​​+0,034);

2224360 ≈ 2172791;

де - Відношення допоміжного лінійного пробігу локомотивів до їх лінійному пробігу

= = 412.72/12110.1 = 0,034;

- Відношення допоміжного лінійного пробігу локомотивів до пробігу в голові поїздів,

= = 412.72/12088.38 = 0,034.

і розраховуються за даними табл. 2.11.

3.2 Показники використання вагонів

Середні динамічні навантаження:

навантаженого вагона, т / ваг.,

(Т / ваг); (3.8)

вагона робочого парку, т / ваг.,

(Т / ваг). (3.9)

Середня маса вагона брутто, т / ваг.,

(Т / ваг); (3.10)

повний час обігу вагона, діб:

(Сут.). (3.11)

Результат перевірити з аналітичної формулою:

, (3.12)

де - Повний рейс вагона (шлях, пройдений від чергової до наступного завантаження), км;

- Коефіцієнт місцевої роботи.

Повний рейс вагона, км,

(Км); (3.13)

навантажений рейс вагону, км,

(Км); (3.14)

Час перебування вагона під однією вантажною операцією, ч,

(Ч); (3.15)

Коефіцієнт місцевої роботи

(3.16)

Час перебування вагона під вантажними операціями за один оборот, ч,

(Ч); (3.17)

Середній час перебування вагонів на одній технічній станції, год,

(Ч), (3.18)

де - Кількість транзитних вагонів, що проходять по дорозі за рік з переробкою і без переробки.

Вагонне плече - шлях, прохідний вагонами від однієї технічної операції до наступної, км:

(Км), (3.19)

Середнє число технічних станцій, прохідних вагонами за один оборот:

(3.20)

Час знаходження вагонів на технічних станціях за один оборот, ч,

(Ч), (3.21)

Середньодобовий пробіг вагонів, км / добу,

(Км / добу), (3.22)

Середньодобова продуктивність вагона робочого парку, ткм нетто / ваг.,

(Ткм нетто / ваг), (3.23)

Розрахунок середньодобової продуктивності вагона перевірити за аналітичними формулами:

; (3.24)

28715 = 39,5 * 726.9;

28715 ≈ 28712;

; (3.25)

28715 =

28715 ≈ 28748.9

, (3.26)

28715 ≈ 28719.8;

де , - Коефіцієнти порожнього пробігу вагонів відповідно до їх груженому і загальному пробегам,

(3.27)

(3.28)

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Транспорт | Курсова
210кб. | скачати

Схожі роботи:
Показники роботи рухомого складу
Організація експлуатаційної роботи відділення залізниці
Розрахунок економічних показників роботи відділення залізниці
Розрахунок собівартості та основних показників роботи рухомого складу
Розробка річного плану роботи рухомого складу на відділенні дороги
Розрахунок і аналіз показників виконання плану роботи та використання рухомого складу дороги
План освоєння перевезень вантажів та організації роботи флоту
Автоматичні гальма рухомого складу
Слюсар з ремонту рухомого складу
© Усі права захищені
написати до нас