Білоруський державний університет
Факультет міжнародних відносин
Кафедра сучасних іноземних мов
Переклад поеми М. Гусовського «пісня про зубра» на білоруську і російську мови
Мінськ 2008
Введення
Латинська відноситься до італійської гілки індоєвропейської сім'ї мов. З часом він витіснив інші італійський мови і зайняв панівне положення в західному Середземномор'ї. Була офіційною мовою Римської імперії. У міру розширення Римської держави латинську мову поширився практично на всі країни Середземноморського басейну, а також Західної і Північної Європи (включаючи Британські острови). В історії латинської мови виділяють кілька періодів:
1. Архаїчний період VI - IVвв. до н. е..;
2. Докласичний період III - IIвв. до н. е.. Період становлення літературного латинської мови.
3. Класичний період I ст. до н. е.. (Час правління імператора Августа). Латинська досягає найбільшого розквіту і досконалості. «Класична, або« золота »латинь отримала свою граматичну, синтаксичну та стилістичну закінченість. «Золотий вік» - століття найвищого розквіту римської літератури. У цей час творили Цицерон, Вергілій, Горацій, Овідій, Цезар, Саллюстій ». (Http://latinsk.ru/)
4. Посткласичний період I-II ст. н. е..
Мова римської художньої літератури. «Дійсно, мова прозових письменників і поетів цього часу (Сенека, Тацит, Ювенал, Марціал, Апулей) відрізняється значною своєрідністю у виборі стильових засобів; але тому що вироблені протягом попередніх століть норми граматичного ладу латинської мови не порушуються, вказане поділ латинського мови на класичний і послеклассический має скоріше літературознавче, ніж лінгвістичне значення ». (Http://latinsk.ru/)
5. Пізня латинь III-VI ст. н. е.. (Епоха пізньої імперії, її падіння, виникнення варварський держав)
«У творах письменників цієї пори - переважно істориків і християнських богословів - знаходять місце вже багато морфологічні та синтаксичні явища, що готують перехід до нових романських мов». (Http://latinsk.ru/)
Після розпаду Західної Римської імперії латинська мова виходить з ужитку і може вважатися мертвим. Але в епоху середньовіччя на латинській мові ведеться викладання у школах та університетах Західної Європи. Крім того, він функціонує як загальний письмовий мову.
«Епоха середньовіччя в історії латинської мови характеризується як період Latinĭtas vulgāris (« вульгарна латинь ») або ще як Latinĭtas culinaria (« кухонна латину »). Саме в цей період у латину вводиться маса нових слів і понять, яких не було в класичній латині ». (Http://ru.wikipedia.org/wiki/Латинский_язык)
Виняткова роль латинської мови в епоху Відродження (XIV-XVI століття). Він знову наближається до ідеалу класичного періоду. У цей час створюється новолатінськой література. Білоруський Ренесанс також славиться своїми латинської палеографії авторами. Одним з них є Микола Гусовський. Його перу належить одне з найкращих творів поезії Відродження на Білорусі "Carmen de statura feritate ac venatione bisontis" ("Пісня про зубра").
На білоруську мову поему переводили Язеп Семяжон, Володимир шатон і Наталія Арсеньєва. Існують також переклади твору на російську, польську, литовську, болгарський і інші мови.
В якості предмета дослідження мною обрані:
· Латинську оригінал "Carmen de statura feritate ac venatione bisontis", взятий з інтернет сайту «Беларуская палічка» http://knihi.com
· Переклад на білоруську мову Вл. Шатон «Пісня пра зубра». (Гусоўскі, Мікола. Пісня пра зубра - Мінск: БГАКЦ, 1994)
· Переклад на російську мову - Віктор Дарашкевіч, Яків Парецкі, Язеп Семяжон. Інтернет сайт «Беларуская палічка» http://knihi.com.
При перекладі використовувалися:
1. Латинсько-російський словник: Близько 50000 слів / І. Х. Дворецький. - 4-е вид., Стереотип. - М.: Російська мова, 1996. - 846с.
2. Латинсько-російський словник / Авт. сост. К. А. Тананушко - М.: ТОВ «Видавництво АСТ»; Мн.: Харвест, 2002. - 1040 с.
Метою дослідження є порівняння існуючих перекладів поеми «Пісня про зубра» на білоруську і російську мови.
Завдання дослідження:
1) Провести уривок поеми на білоруську і російську мови.
2) Дослідити вже існуючі переклади.
3) Порівняти дані переклади з власним.
4) З'ясувати, як сильно літературний переклад може відрізнятися від дослівного.
Глава 1. Біографія Миколи Гусовського. Історія створення поеми
Про життя Миколи Гусовського відомо небагато. Вважається, що він народився в 70-80 рр.. XV ст. в сім'ї великокнязівського ловчого. Освіта майбутній поет отримав на території Білорусі. Далі навчався у Вільні, на території Польщі, Італії.
«Біяграфія М. Гусоўскага ўвасабляе тия сацияльния зрухі, якія адбиваліся на беларусі ў пачатку Адрадження, калі праз вучобу І навуку виходзілі на паверхню жицця здольния людзі з сяредніх І Надав ніжейших саслоўяў». [1]
Велику роль у долі поета зіграв секретар великокнязівської канцелярії Еразм Вітеліус, який в 1518 р. очолив дипломатичну місію Речі Посполитої до Ватикану. Метою міісіі було схилити папу Лева X до створення альянсу християнських держав проти Османської імперії і кримських татар, від набігів яких страждали Велике князівство Литовське і Польське королівство. У складі делегації в якості радника був і Микола Гусовський. Саме в Римі він познайомився з досягненнями культури Ренесансу, тут сформувалася його творча індивідуальність.
"Пісня про зубра" була написана в 1522 р. на замовлення Вітеліуса для папи Лева X, який хотів дізнатися більше про зубра і полювання на нього. У зверненні до Боні Сфорца Гусовський пише: «Коли я був у Римі, ясновельможна королева, папа Лев X, згадуючи як-то про північну полюванні і величиною звірів, переконав красномовними словами шановного пана плоцького єпископа Еразма, в той час посла від вашого Величності при ньому, щоб опудало бізона, якого ми називаємо зубром, його набита сіном шкура була доставлена до Риму.
Плоцький єпископ обіцяв це прохання виконати і списався з Радзивилом, віленським воєводою, з метою підшукати шкуру грандіозного звіра цієї породи, а мене, тоді свого близького друга, зобов'язав написати що-небудь про природу та полювання на цього звіра, бажаючи надати татові разом з опудалом і опис зубра ». [Гусовський, Микола. Пісня про зубра - http://knihi.com].
У 1522 р. в Римі почалася епідемія чуми. Хвороба забрала життя Еразма Вітеліуса і папи Римського. Залишившись без опікуна, Гусовський втратив можливість видати свій твір в Італії. Він повертається до Кракова, де у 1523 р. за підтримки великої княгині литовської та королеви польської Бони Сфорца виходить збірка «Пісня про зубра». Це була єдина книга, що побачила світ за життя поета. У неї, крім поеми, також увійшли 11 латинських віршів, написані, в більшості своїй, під час перебування Гусовського в Римі. Один з них, під назвою «Розрада», адресований Вітеліусу, який за життя був не лише покровителем, а й близьким другом автора.
У Кракові Гусовського були написані ще два великих твори: «Нова славна перемога над турками в липні місяці" (1524 р.) і віршований переказ «Життя і подвигів св. Геоцінта »(1525 р.). «На жаль Ні водзін з гетих твораў НЕ прибавіў нових лаўраў у вянок Пает. ТЕМи іх НЕ супадалі з асабістим вопитам аўтара, апорії на які дазволіла дабіцца праўдзівасці І унікальнасці першай паеми »[1]
«Яна стварае яскраве карціну жицця Вялікага княства Літоўскага, апявае природу Беларусі, узвялічвае гістаричнае мінулае народу, сцвярджаючи самабитнасць І паўнаценнасць славянскай краіни сярод еўрапейскіх краін І народаў. На лацінскай вучонай мове Гусоўскі ствариў Глибока нациянальни патриятични твор, прасякнути ідеяй узвишення свойого краю І народу, яго вартасці І годнасці Биць удзельнікам еўрапейскай гісториі. Наватарскай смеласцю стала Прам викаристанне аўтарам аласнага вопиту паляўнічага І здольнасці грамадзянскага подумки дипламата ». [1]
Поема була забута аж до XIX ст. коли була перевидана Московським товариством дослідників природи. Також у своїй творчості до неї зверталися Адам Міцкевич («Пан Тадевуш») і Ян Каспрович, який перевів уривки твору на польську мову. Переклад «Пісні про зубра» на білоруську мову з'явився тільки в 1969 р.
«Паема Гусоўскага не застала толькі розповідей пра виглядаючи, нораў зубра І паляванне на яго, яна аказалася творимо вялікага мастацтва, панарамнай карцінай жицця Нарада І лісі краіни ў пераломни момант гісториі, на етапі адолення сяредневяковай закасценеласці І містикі». [1]
Глава 2. Переклад уривка поеми на білоруську і російську мови
Нижче наведено уривок, обраний мною для перекладу та аналізу.
Saevitia superans animalia cuncta vel aequans
Humano generi non nisi laesa nocet;
Maxima inest tantum propriae custodia vitae
Maioremque animo fingere nemo potest;
Circumfert oculos partesqufe obliquat in ambas
Omnia prospiciens ulteriora viae;
Palpebrae subitos hominis non negligit ictus,
Quamvis immoto corpore membra latent,
Et minimos retro strepitus cautissima signal
Auribus attribuens terga tuenda suis.
Attamen et visus tuto spatiabere gressu,
Dummodo non niteant tela nec arma micent.
Ilia diu fixis in te conspectibus haeret
Intuituque hominis capta moratur iter.
Si vero teneram secum trahit anxia prolem,
Armorum strepitu quolibet icta furit
Horrisonoque graves fremitu praenuntiat iras,
Hortatrix, ne quis proximus esse velit.
Після словникової форми слід уривок словникової статті. Це
значення, взяті мною для перекладу.
· Saevitia, ae f
1) лютість, дикість, скажений норов; жорстокість, безжалісність.
· Supero, avi, atum, are
3) перевершувати.
· Animalis, is f
жива істота, тварина.
· Cunctus, a, um
весь, цілий, сукупний, в сукупності, у повному складі.
· Vel
1) роздільна частка або, або, чи що.
· Aequo, avi, atum, are
3) порівнювати, ставити поряд.
· Humanus, im = homo.
homo, (арх. hemo), inis m
1) людина.
· Genero, avi, atum, are [genus]
виробляти, породжувати, створювати.
· Non-nisi conj.
тільки, лише
· Laedo, laesi, laesum, ere
3) дратувати
4) заподіювати шкоду, мучити.
· Noceo, cui, citum, ere
1) шкодити, заподіювати шкоду, завдавати шкоди.
· Maximus, a, um superl. до magnus.
magnus, a, um (compar. major, us, superl. maximus, a, um = арх. maxumus)
1) великий, крупний
· In-sum, fui, -, esse
2) бути властивим, бути властивим, полягати, міститися
· Tantum adv.
1) так, настільки, настільки, до такої міри.
· Proprius, a, um
2) власний, особисто належить, приватний.
· Custodio, ivi (ii), itum, ire
охороняти, захищати, нести охорону, оберігати.
· Vita, ae f [vivo]
1) життя.
· Fingo, finxi, fictum, ere
5) подавати, уявляти, думати.
· Nemo, inis
1) subst. m, f ніхто.
· Possum, potui, -, posse
1) могти, бути в змозі.
· Circum-fero, tuli, latum, ferre
звертати на всі боки.
· Oculus, im
1) очей, око.
· Pars, partis f
2) сторона.
· Obliquo, avi, atum, are
1) повертати вбік, направляти у бік.
· Omnis, e
4) весь, цілий, сукупний, повний
· Prospicio, spexi, spectum, ere
2) видали углядіти, побачити вдалині.
· Ulterior, ius adj. compar.
1) знаходиться по той бік, протилежний; більш віддалений; зарубіжний; далеко розташований.
· Via, ae f
1) дорога, шлях.
· Palpebra, ae f
1) повіку; преим. pl. повіки, повіки.
· Subito
1) раптово, несподівано.
· Neglego, lexi, lectum, ere
1) не дбати, закидати, ставитися безтурботно.
· Quam-vis adv.
2) хоча.
· Im-motus, a, um
1) нерухомий, нерухомий, непорушний.
· Corpus, oris n
6) тулуб.
· Membrum, in
1) член (тіла), pl. тіло.
· Lateo, ui, -, ere
1) ховатися, ховатися, бути прихованим, ховатися.
· Minimus, a, um [superl. до parvus]
1) найменший, найменший; зовсім незначний; крихітний.
· Retro adv.
2) ззаду, позаду.
· Strepitus, us m
1) шум, гам, гул.
· Cautus, a, um
1) обережний, обачний, береже себе.
· Auris, is f
1) вухо.
· At-tribuo, bui, butum, ere
7) приписувати.
· Tergum, in
3) тильна частина.
· At-tamen conj
проте ж, все ж, але ж.
· Video, vidi, visum, ere
8) вбачати, виявляти, знаходити.
· Tuto adv. [Tutus]
в безпеці, у надійному стані.
· Gressus, us m
1) крок.
· Dum-modo conj.
2) якщо тільки, тільки б, поки, доки.
· Niteo, ui, -, ere
1) блищати, виблискувати.
· Telum, in
1) метальна зброя, метальний снаряд (спис, дротик, стріла).
· Arma, orum n
1) зброя.
· Mico, cui (рідко cavi Sol), -, are
1) виблискувати, сяяти, іскритися.
· Diu (compar. diutius, superl. Diutissime) [одного кореня з dudum]
1) довго, протягом довгого часу Fixus, a, um
· In praep.
1) cum acc. на питання «куди?»
· Tu, tui
ти.
· Conspectus, us m
1) погляд, вид.
· Haereo, haesi, haesum, ere
2) весь час знаходитися, перебувати, залишатися.
· In-tueor, tuitus sum, eri depon. (Рідко Amm pass.)
1) пильно дивитися, уважно дивитися
· Capio, cepi, captum, ere
7) брати, захоплювати.
· Moror, atus sum, ari
4) утримувати.
· Iter, itineris n
3) дорога, стежка.
· Si conj.
1) якщо.
· Vero adv.
5) ж, однак, все ж таки.
· Tener, era, erum
2) молодий, юний.
· Secum = cum se
cum praep. cum abl.
1) з, разом.
sui gen. sg. і pl.
себе
· Strepitus, us m
2) звучання, звук, дзвін.
· Quo-libet adv.
куди завгодно, всюди.
· Ico (icio), ici, ictum, ere
бити, бити, вдаряти, вражати.
· Furio, avi, atum, are
1) приводити в лють, в сказ.
· Horrisonus, a, um
страшно гуркітливий, оглушливо шумлячий.
· Gravis, е
13) лютий.
· Fremitus, us m
2) гарчання.
· Prae-nuntio, avi, atum, are
заздалегідь сповіщати; пророкувати, віщувати.
· Ira, ae f
1) гнів, роздратування, злість.
· Hortatrix, icis f
увещевательніца, побудітельніца
· Quis, quid
1) хто, який, який, що.
· Proximus, a, um
proximus, a, um adj. superl. [Prope]
1) дуже близький, найближчий.
· Velo, avi, atum, are
2) вкривати, приховувати, ховати, затаювати.
Переклади на російську і білоруську мови
Лютістю перевершує тварин всіх або рівний з ним
Народженим людьми лише ображений зло заподіює;
Як не кого турбує його збереження свого життя
Бо більш обережного звіра представити ніхто не може;
Водить навколо очима та по сторонам коситися.
Всі видали на своєму шляху бачить;
Моргне людина - зауважує миттєво,
Хоча нерухомий і заховане тіло,
І найменший ззаду шум обережний звір примічає
Вухам доручено тил стерегти його.
Проте ж, і помічений, ти в безпеці spatiabere йди.
Тільки б не блищало спис, ні миготіло зброю.
Він давно з тебе очей не зводить
І, помітивши людину, уважно дивиться, куди той піде.
Якщо, втім, з собою веде турбуються Зубриця маленького
дитини,
Дзвін будь-якої зброї потривожені приводить у лють
І страшно звучить лютим ревом сповіщає вона про гнів,
Вимагає, щоб той, хто поблизу, зник.
Па лютасці перше сярод живел ці ім роўни
Чалавеку толькі пакриўджани шкодзіць;
Як Ніхто турбуецца ен аб бяспеке свойого жицця
Таму што больш асцярожнага звіра ўявіць Ніхто не можа;
Водзіць наўкола вачмі ди коса глядзіць па баків.
Усе на сваім шляху бачиць виявляю;
Міргне чалавек - заўважиць адразу,
Хоць нерома стаіць І схаває,
І Надав ціхуткі шорах, асцярожни звер прикмячае
Вушам даручана сцерагчи яго тил.
Альо ж, калі ен цябе І прикмеціць, ти ў бяспеци, спакойна ідзі.
Толькі б не блішчела дзіда, не зіхацела зброя.
Ен даўно з цябе вачей НЕ зводзіць.
Заўважиў чалавека - уважлiва глядзiць, куди тій пойдзе.
Калі, аднак, вядзе за сабою занепакоеная зубрица маленькае дзіця палі,
Лязгат зброі будь тривожиць матку i приводзіць у шаленства
Тади страшним Моцним рикам паведамляе яна аб гніві,
Патрабуе, каб тієї, хто паблізу, адишоў.
Список використаних джерел
1. Гістория беларускай літаратури: Старажитни перияд: Падручнiк для студ. фiлалаг. спец. вишейш. навуч. устаноу / М. М. Гринчик, У. А. Калеснiк, У. Г. Кароткi i iнш.; Пад агульн. Ред. М. А. Лазарука, А. А. Семяновiча. - 3-тє вид., Стер. - Мн. Обчислюємо. шк., 1997. - 351с.
2. Гусоўскі, Мікола. Пісня пра зубра - Мінск: БГАКЦ, 1994
3. Беларуская палічка: білоруська електронна бібліятека
4. Вікіпедія: онлайн енциклопедія
5. Латинь. Латинська
Факультет міжнародних відносин
Кафедра сучасних іноземних мов
Переклад поеми М. Гусовського «пісня про зубра» на білоруську і російську мови
Мінськ 2008
Введення
Латинська відноситься до італійської гілки індоєвропейської сім'ї мов. З часом він витіснив інші італійський мови і зайняв панівне положення в західному Середземномор'ї. Була офіційною мовою Римської імперії. У міру розширення Римської держави латинську мову поширився практично на всі країни Середземноморського басейну, а також Західної і Північної Європи (включаючи Британські острови). В історії латинської мови виділяють кілька періодів:
1. Архаїчний період VI - IVвв. до н. е..;
2. Докласичний період III - IIвв. до н. е.. Період становлення літературного латинської мови.
3. Класичний період I ст. до н. е.. (Час правління імператора Августа). Латинська досягає найбільшого розквіту і досконалості. «Класична, або« золота »латинь отримала свою граматичну, синтаксичну та стилістичну закінченість. «Золотий вік» - століття найвищого розквіту римської літератури. У цей час творили Цицерон, Вергілій, Горацій, Овідій, Цезар, Саллюстій ». (Http://latinsk.ru/)
4. Посткласичний період I-II ст. н. е..
Мова римської художньої літератури. «Дійсно, мова прозових письменників і поетів цього часу (Сенека, Тацит, Ювенал, Марціал, Апулей) відрізняється значною своєрідністю у виборі стильових засобів; але тому що вироблені протягом попередніх століть норми граматичного ладу латинської мови не порушуються, вказане поділ латинського мови на класичний і послеклассический має скоріше літературознавче, ніж лінгвістичне значення ». (Http://latinsk.ru/)
5. Пізня латинь III-VI ст. н. е.. (Епоха пізньої імперії, її падіння, виникнення варварський держав)
«У творах письменників цієї пори - переважно істориків і християнських богословів - знаходять місце вже багато морфологічні та синтаксичні явища, що готують перехід до нових романських мов». (Http://latinsk.ru/)
Після розпаду Західної Римської імперії латинська мова виходить з ужитку і може вважатися мертвим. Але в епоху середньовіччя на латинській мові ведеться викладання у школах та університетах Західної Європи. Крім того, він функціонує як загальний письмовий мову.
«Епоха середньовіччя в історії латинської мови характеризується як період Latinĭtas vulgāris (« вульгарна латинь ») або ще як Latinĭtas culinaria (« кухонна латину »). Саме в цей період у латину вводиться маса нових слів і понять, яких не було в класичній латині ». (Http://ru.wikipedia.org/wiki/Латинский_язык)
Виняткова роль латинської мови в епоху Відродження (XIV-XVI століття). Він знову наближається до ідеалу класичного періоду. У цей час створюється новолатінськой література. Білоруський Ренесанс також славиться своїми латинської палеографії авторами. Одним з них є Микола Гусовський. Його перу належить одне з найкращих творів поезії Відродження на Білорусі "Carmen de statura feritate ac venatione bisontis" ("Пісня про зубра").
На білоруську мову поему переводили Язеп Семяжон, Володимир шатон і Наталія Арсеньєва. Існують також переклади твору на російську, польську, литовську, болгарський і інші мови.
В якості предмета дослідження мною обрані:
· Латинську оригінал "Carmen de statura feritate ac venatione bisontis", взятий з інтернет сайту «Беларуская палічка» http://knihi.com
· Переклад на білоруську мову Вл. Шатон «Пісня пра зубра». (Гусоўскі, Мікола. Пісня пра зубра - Мінск: БГАКЦ, 1994)
· Переклад на російську мову - Віктор Дарашкевіч, Яків Парецкі, Язеп Семяжон. Інтернет сайт «Беларуская палічка» http://knihi.com.
При перекладі використовувалися:
1. Латинсько-російський словник: Близько 50000 слів / І. Х. Дворецький. - 4-е вид., Стереотип. - М.: Російська мова, 1996. - 846с.
2. Латинсько-російський словник / Авт. сост. К. А. Тананушко - М.: ТОВ «Видавництво АСТ»; Мн.: Харвест, 2002. - 1040 с.
Метою дослідження є порівняння існуючих перекладів поеми «Пісня про зубра» на білоруську і російську мови.
Завдання дослідження:
1) Провести уривок поеми на білоруську і російську мови.
2) Дослідити вже існуючі переклади.
3) Порівняти дані переклади з власним.
4) З'ясувати, як сильно літературний переклад може відрізнятися від дослівного.
Глава 1. Біографія Миколи Гусовського. Історія створення поеми
Про життя Миколи Гусовського відомо небагато. Вважається, що він народився в 70-80 рр.. XV ст. в сім'ї великокнязівського ловчого. Освіта майбутній поет отримав на території Білорусі. Далі навчався у Вільні, на території Польщі, Італії.
«Біяграфія М. Гусоўскага ўвасабляе тия сацияльния зрухі, якія адбиваліся на беларусі ў пачатку Адрадження, калі праз вучобу І навуку виходзілі на паверхню жицця здольния людзі з сяредніх І Надав ніжейших саслоўяў». [1]
Велику роль у долі поета зіграв секретар великокнязівської канцелярії Еразм Вітеліус, який в 1518 р. очолив дипломатичну місію Речі Посполитої до Ватикану. Метою міісіі було схилити папу Лева X до створення альянсу християнських держав проти Османської імперії і кримських татар, від набігів яких страждали Велике князівство Литовське і Польське королівство. У складі делегації в якості радника був і Микола Гусовський. Саме в Римі він познайомився з досягненнями культури Ренесансу, тут сформувалася його творча індивідуальність.
"Пісня про зубра" була написана в 1522 р. на замовлення Вітеліуса для папи Лева X, який хотів дізнатися більше про зубра і полювання на нього. У зверненні до Боні Сфорца Гусовський пише: «Коли я був у Римі, ясновельможна королева, папа Лев X, згадуючи як-то про північну полюванні і величиною звірів, переконав красномовними словами шановного пана плоцького єпископа Еразма, в той час посла від вашого Величності при ньому, щоб опудало бізона, якого ми називаємо зубром, його набита сіном шкура була доставлена до Риму.
Плоцький єпископ обіцяв це прохання виконати і списався з Радзивилом, віленським воєводою, з метою підшукати шкуру грандіозного звіра цієї породи, а мене, тоді свого близького друга, зобов'язав написати що-небудь про природу та полювання на цього звіра, бажаючи надати татові разом з опудалом і опис зубра ». [Гусовський, Микола. Пісня про зубра - http://knihi.com].
У 1522 р. в Римі почалася епідемія чуми. Хвороба забрала життя Еразма Вітеліуса і папи Римського. Залишившись без опікуна, Гусовський втратив можливість видати свій твір в Італії. Він повертається до Кракова, де у 1523 р. за підтримки великої княгині литовської та королеви польської Бони Сфорца виходить збірка «Пісня про зубра». Це була єдина книга, що побачила світ за життя поета. У неї, крім поеми, також увійшли 11 латинських віршів, написані, в більшості своїй, під час перебування Гусовського в Римі. Один з них, під назвою «Розрада», адресований Вітеліусу, який за життя був не лише покровителем, а й близьким другом автора.
У Кракові Гусовського були написані ще два великих твори: «Нова славна перемога над турками в липні місяці" (1524 р.) і віршований переказ «Життя і подвигів св. Геоцінта »(1525 р.). «На жаль Ні водзін з гетих твораў НЕ прибавіў нових лаўраў у вянок Пает. ТЕМи іх НЕ супадалі з асабістим вопитам аўтара, апорії на які дазволіла дабіцца праўдзівасці І унікальнасці першай паеми »[1]
«Яна стварае яскраве карціну жицця Вялікага княства Літоўскага, апявае природу Беларусі, узвялічвае гістаричнае мінулае народу, сцвярджаючи самабитнасць І паўнаценнасць славянскай краіни сярод еўрапейскіх краін І народаў. На лацінскай вучонай мове Гусоўскі ствариў Глибока нациянальни патриятични твор, прасякнути ідеяй узвишення свойого краю І народу, яго вартасці І годнасці Биць удзельнікам еўрапейскай гісториі. Наватарскай смеласцю стала Прам викаристанне аўтарам аласнага вопиту паляўнічага І здольнасці грамадзянскага подумки дипламата ». [1]
Поема була забута аж до XIX ст. коли була перевидана Московським товариством дослідників природи. Також у своїй творчості до неї зверталися Адам Міцкевич («Пан Тадевуш») і Ян Каспрович, який перевів уривки твору на польську мову. Переклад «Пісні про зубра» на білоруську мову з'явився тільки в 1969 р.
«Паема Гусоўскага не застала толькі розповідей пра виглядаючи, нораў зубра І паляванне на яго, яна аказалася творимо вялікага мастацтва, панарамнай карцінай жицця Нарада І лісі краіни ў пераломни момант гісториі, на етапі адолення сяредневяковай закасценеласці І містикі». [1]
Глава 2. Переклад уривка поеми на білоруську і російську мови
Нижче наведено уривок, обраний мною для перекладу та аналізу.
Saevitia superans animalia cuncta vel aequans
Humano generi non nisi laesa nocet;
Maxima inest tantum propriae custodia vitae
Maioremque animo fingere nemo potest;
Circumfert oculos partesqufe obliquat in ambas
Omnia prospiciens ulteriora viae;
Palpebrae subitos hominis non negligit ictus,
Quamvis immoto corpore membra latent,
Et minimos retro strepitus cautissima signal
Auribus attribuens terga tuenda suis.
Attamen et visus tuto spatiabere gressu,
Dummodo non niteant tela nec arma micent.
Ilia diu fixis in te conspectibus haeret
Intuituque hominis capta moratur iter.
Si vero teneram secum trahit anxia prolem,
Armorum strepitu quolibet icta furit
Horrisonoque graves fremitu praenuntiat iras,
Hortatrix, ne quis proximus esse velit.
Після словникової форми слід уривок словникової статті. Це
значення, взяті мною для перекладу.
· Saevitia, ae f
1) лютість, дикість, скажений норов; жорстокість, безжалісність.
· Supero, avi, atum, are
3) перевершувати.
· Animalis, is f
жива істота, тварина.
· Cunctus, a, um
весь, цілий, сукупний, в сукупності, у повному складі.
· Vel
1) роздільна частка або, або, чи що.
· Aequo, avi, atum, are
3) порівнювати, ставити поряд.
· Humanus, im = homo.
homo, (арх. hemo), inis m
1) людина.
· Genero, avi, atum, are [genus]
виробляти, породжувати, створювати.
· Non-nisi conj.
тільки, лише
· Laedo, laesi, laesum, ere
3) дратувати
4) заподіювати шкоду, мучити.
· Noceo, cui, citum, ere
1) шкодити, заподіювати шкоду, завдавати шкоди.
· Maximus, a, um superl. до magnus.
magnus, a, um (compar. major, us, superl. maximus, a, um = арх. maxumus)
1) великий, крупний
· In-sum, fui, -, esse
2) бути властивим, бути властивим, полягати, міститися
· Tantum adv.
1) так, настільки, настільки, до такої міри.
· Proprius, a, um
2) власний, особисто належить, приватний.
· Custodio, ivi (ii), itum, ire
охороняти, захищати, нести охорону, оберігати.
· Vita, ae f [vivo]
1) життя.
· Fingo, finxi, fictum, ere
5) подавати, уявляти, думати.
· Nemo, inis
1) subst. m, f ніхто.
· Possum, potui, -, posse
1) могти, бути в змозі.
· Circum-fero, tuli, latum, ferre
звертати на всі боки.
· Oculus, im
1) очей, око.
· Pars, partis f
2) сторона.
· Obliquo, avi, atum, are
1) повертати вбік, направляти у бік.
· Omnis, e
4) весь, цілий, сукупний, повний
· Prospicio, spexi, spectum, ere
2) видали углядіти, побачити вдалині.
· Ulterior, ius adj. compar.
1) знаходиться по той бік, протилежний; більш віддалений; зарубіжний; далеко розташований.
· Via, ae f
1) дорога, шлях.
· Palpebra, ae f
1) повіку; преим. pl. повіки, повіки.
· Subito
1) раптово, несподівано.
· Neglego, lexi, lectum, ere
1) не дбати, закидати, ставитися безтурботно.
· Quam-vis adv.
2) хоча.
· Im-motus, a, um
1) нерухомий, нерухомий, непорушний.
· Corpus, oris n
6) тулуб.
· Membrum, in
1) член (тіла), pl. тіло.
· Lateo, ui, -, ere
1) ховатися, ховатися, бути прихованим, ховатися.
· Minimus, a, um [superl. до parvus]
1) найменший, найменший; зовсім незначний; крихітний.
· Retro adv.
2) ззаду, позаду.
· Strepitus, us m
1) шум, гам, гул.
· Cautus, a, um
1) обережний, обачний, береже себе.
· Auris, is f
1) вухо.
· At-tribuo, bui, butum, ere
7) приписувати.
· Tergum, in
3) тильна частина.
· At-tamen conj
проте ж, все ж, але ж.
· Video, vidi, visum, ere
8) вбачати, виявляти, знаходити.
· Tuto adv. [Tutus]
в безпеці, у надійному стані.
· Gressus, us m
1) крок.
· Dum-modo conj.
2) якщо тільки, тільки б, поки, доки.
· Niteo, ui, -, ere
1) блищати, виблискувати.
· Telum, in
1) метальна зброя, метальний снаряд (спис, дротик, стріла).
· Arma, orum n
1) зброя.
· Mico, cui (рідко cavi Sol), -, are
1) виблискувати, сяяти, іскритися.
· Diu (compar. diutius, superl. Diutissime) [одного кореня з dudum]
1) довго, протягом довгого часу Fixus, a, um
· In praep.
1) cum acc. на питання «куди?»
· Tu, tui
ти.
· Conspectus, us m
1) погляд, вид.
· Haereo, haesi, haesum, ere
2) весь час знаходитися, перебувати, залишатися.
· In-tueor, tuitus sum, eri depon. (Рідко Amm pass.)
1) пильно дивитися, уважно дивитися
· Capio, cepi, captum, ere
7) брати, захоплювати.
· Moror, atus sum, ari
4) утримувати.
· Iter, itineris n
3) дорога, стежка.
· Si conj.
1) якщо.
· Vero adv.
5) ж, однак, все ж таки.
· Tener, era, erum
2) молодий, юний.
· Secum = cum se
cum praep. cum abl.
1) з, разом.
sui gen. sg. і pl.
себе
· Strepitus, us m
2) звучання, звук, дзвін.
· Quo-libet adv.
куди завгодно, всюди.
· Ico (icio), ici, ictum, ere
бити, бити, вдаряти, вражати.
· Furio, avi, atum, are
1) приводити в лють, в сказ.
· Horrisonus, a, um
страшно гуркітливий, оглушливо шумлячий.
· Gravis, е
13) лютий.
· Fremitus, us m
2) гарчання.
· Prae-nuntio, avi, atum, are
заздалегідь сповіщати; пророкувати, віщувати.
· Ira, ae f
1) гнів, роздратування, злість.
· Hortatrix, icis f
увещевательніца, побудітельніца
· Quis, quid
1) хто, який, який, що.
· Proximus, a, um
proximus, a, um adj. superl. [Prope]
1) дуже близький, найближчий.
· Velo, avi, atum, are
2) вкривати, приховувати, ховати, затаювати.
Переклади на російську і білоруську мови
Лютістю перевершує тварин всіх або рівний з ним
Народженим людьми лише ображений зло заподіює;
Як не кого турбує його збереження свого життя
Бо більш обережного звіра представити ніхто не може;
Водить навколо очима та по сторонам коситися.
Всі видали на своєму шляху бачить;
Моргне людина - зауважує миттєво,
Хоча нерухомий і заховане тіло,
І найменший ззаду шум обережний звір примічає
Вухам доручено тил стерегти його.
Проте ж, і помічений, ти в безпеці spatiabere йди.
Тільки б не блищало спис, ні миготіло зброю.
Він давно з тебе очей не зводить
І, помітивши людину, уважно дивиться, куди той піде.
Якщо, втім, з собою веде турбуються Зубриця маленького
дитини,
Дзвін будь-якої зброї потривожені приводить у лють
І страшно звучить лютим ревом сповіщає вона про гнів,
Вимагає, щоб той, хто поблизу, зник.
Па лютасці перше сярод живел ці ім роўни
Чалавеку толькі пакриўджани шкодзіць;
Як Ніхто турбуецца ен аб бяспеке свойого жицця
Таму што больш асцярожнага звіра ўявіць Ніхто не можа;
Водзіць наўкола вачмі ди коса глядзіць па баків.
Усе на сваім шляху бачиць виявляю;
Міргне чалавек - заўважиць адразу,
Хоць нерома стаіць І схаває,
І Надав ціхуткі шорах, асцярожни звер прикмячае
Вушам даручана сцерагчи яго тил.
Альо ж, калі ен цябе І прикмеціць, ти ў бяспеци, спакойна ідзі.
Толькі б не блішчела дзіда, не зіхацела зброя.
Ен даўно з цябе вачей НЕ зводзіць.
Заўважиў чалавека - уважлiва глядзiць, куди тій пойдзе.
Калі, аднак, вядзе за сабою занепакоеная зубрица маленькае дзіця палі,
Лязгат зброі будь тривожиць матку i приводзіць у шаленства
Тади страшним Моцним рикам паведамляе яна аб гніві,
Патрабуе, каб тієї, хто паблізу, адишоў.
Список використаних джерел
1. Гістория беларускай літаратури: Старажитни перияд: Падручнiк для студ. фiлалаг. спец. вишейш. навуч. устаноу / М. М. Гринчик, У. А. Калеснiк, У. Г. Кароткi i iнш.; Пад агульн. Ред. М. А. Лазарука, А. А. Семяновiча. - 3-тє вид., Стер. - Мн. Обчислюємо. шк., 1997. - 351с.
2. Гусоўскі, Мікола. Пісня пра зубра - Мінск: БГАКЦ, 1994
3. Беларуская палічка: білоруська електронна бібліятека
4. Вікіпедія: онлайн енциклопедія
5. Латинь. Латинська