Пенсійний фонд РФ

Зміст
Введення
Глава 1. Етапи становлення Пенсійного фонду РФ
1.1. Етапи формування системи пенсійного страхування
в Росії
1.2. Створення Пенсійного фонду Російської Федерації,
його структура, завдання та функції
1.2.1. Створення Пенсійного фонду РФ
1.2.2. Завдання і функції Пенсійного фонду РФ
1.2.3. Структура Пенсійного фонду РФ
1.3. Правове регулювання діяльності Пенсійного
фонду Російської Федерації
Глава 2. Основні напрямки діяльності, перспективи
розвитку
2.1. Основні напрямки діяльності ПФР
2.2. Аналіз діяльності ПФР за 2008 рік
2.3. Перспективи розвитку
Глава 3. Аналіз діяльності Пенсійного фонду РФ на прикладі
Управління Пенсійного фонду за Находкінському
міському окрузі
3.1. Загальне положення, завдання діяльності
3.2. Підсумки реалізації соціальних програм на території
р. Знахідка 2007-2008 рр.
3.3. Аналіз діяльності Управління ПФ по м. Находка
за 2008 рік та перспективи розвитку
Висновок
Список використаних джерел
Програми.

Введення
Актуальність теми. Пенсійне забезпечення - базова і одна з найважливіших соціальних гарантій стабільного розвитку суспільства, оскільки зазвичай безпосередньо зачіпає інтереси непрацездатного населення (понад 25-30% населення) будь-якої країни, а побічно практично все працездатне населення.
Гарантія прав російських громадян на пенсійне забезпечення після досягнення відповідного пенсійного віку забезпечена Конституцією Росії, де сказано: «У Російській Федерації охороняються працю і здоров'я людей, встановлюється гарантований мінімальний розмір оплати праці, забезпечується державна підтримка сім'ї, материнства, батьківства і дитинства, інвалідів і людей похилого громадян, розвивається система соціальних служб, встановлюються державні пенсії, посібники та інші гарантії соціального захисту »[1], а також:« Кожному гарантується соціальне забезпечення за віком, у випадку хвороби, інвалідності, втрати годувальника, для виховання дітей і в інших випадках, встановлених законом. Державні пенсії та соціальні допомоги встановлюються законом. Заохочуються добровільне соціальне страхування, створення додаткових форм соціального забезпечення і добродійність »[2]. [40, с.657].
У силу масштабності державної програми пенсійного забезпечення в умовах нашої країни, а також з огляду на її складність, обумовлену особливостями накопичених за радянський період пенсійних зобов'язань, сучасна пенсійна система Росії, грає величезну роль не тільки в соціальній і суспільно-політичного життя всієї держави, але і в фінансово-бюджетну систему країни, надаючи найсерйозніший вплив на формування і перерозподіл грошових ресурсів в регіональному та галузевому аспектах.
Поряд з низьким рівнем вивченості вітчизняної системи пенсійного забезпечення слід відзначити низьку ступінь вивченості економічних основ пенсійного обов'язкового страхування в зарубіжних країнах з різним соціально-економічними і демографічними особливостями.
Для систематичного викладу основних принципів реформування пенсійної системи Росії спочатку були визначені об'єкти реформування (основні поняття, види і форми пенсійного забезпечення в нашій країні, обгрунтовані базові принципи державного пенсійного страхування, порівнювалися з передової зарубіжної практики тощо), сформульовано актуальні проблеми, перешкоджають стабільному розвитку пенсійної системи. На сучасному етапі пенсійна система нашої країни представлена діяльністю позабюджетного державного Пенсійного фонду, недержавними пенсійними фондами і керуючими компаніями.
Мета даної роботи: аналіз основного напрямку діяльності Пенсійного фонду Російської Федерації, його значення в розвитку пенсійної системи України на сучасному етапі.
Мета дозволила сформулювати завдання, які вирішувалися в роботі:
- Охарактеризувати етапи становлення пенсійної системи та пенсійного страхування в Росії;
- Розглянути історію створення Пенсійного фонду, його функції та завдання;
- Вивчити нормативно-правову базу ПФР;
- Провести аналіз діяльності Державної установи Управління Пенсійного фонду за Находкінському міському округу;
- Розглянути перспективу розвитку пенсійного фонду в російській економіці.
В якості вихідної інформаційної бази залучалися різні матеріали, зокрема Бюджетний кодекс, статистичні показники бюджету Пенсійного фонду, підручники для вузів (під ред. Н. А. Волгіна, Ю. Г. Одегова), статті з журналів (Борисенко Н. О. « Питання економіки », Батанов Г. М.« Бібліотечка «Російської газети» »), так само в роботі використані матеріали інтернет з офіційного сайту Пенсійного фонду РФ і ін
Структура роботи: дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури.
У вступі дається опис пенсійного забезпечення в Росії, поставлені цілі і завдання роботи.
У першому розділі розглянуто історію становлення пенсійної системи та пенсійного страхування в Росії, їхні проблеми, які призвели до утворення державного позабюджетного фонду - Пенсійного.
У другому розділі розглянуті основні напрямки діяльності ПФР, проаналізована діяльність Пенсійного фонду за 2008 рік та розглянуто перспективи розвитку ПФР.
У третьому розділі проведено аналіз діяльності відділення Пенсійного фонду РФ по Приморському краю.
У заключній частині роботи дається узагальнений висновок по всьому дипломного проекту.

Глава 1. Етапи становлення Пенсійного фонду РФ
1.1. Етапи формування системи пенсійного страхування в Росії
Державне пенсійне страхування в Росії зародилося значно пізніше, ніж у більшості розвинених країн - на початку 20 століття, і не отримало широкого розповсюдження на всі категорії населення Росії. Після Жовтневої революції державне пенсійне страхування було, по суті, скасовано.
Проте після перехідного періоду економічної нестабільності соціалістичне держава почала створювати принципово нову пенсійну систему, засновану на принципах конституційно гарантованого державою пенсійного забезпечення по старості, яке було введено в 1927 р .
Діяла в СРСР система пенсійного забезпечення функціонувала в рамках загальної системи соціального забезпечення і соціального страхування, яка охоплювала не тільки виплати пенсій та допомог різних видів, але й різні форми соціального, медичного, санаторно-курортного обслуговування трудящих, утримання та обслуговування людей похилого віку та непрацездатних.
Відповідно до Конституції СРСР всі громадяни мали право на матеріальне забезпечення в старості, в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, а також втрати годувальника. Це право реалізовувалося шляхом загального соціального забезпечення робітників, службовців і колгоспників, допомогою по тимчасовій непрацездатності і виплатою за рахунок держави і колгоспів пенсій за віком, інвалідності та у разі втрати годувальника; іншими формами соціального забезпечення.
Ця пенсійна система входила складовою частиною в так звану систему соціального страхування, однак вона не містить економічних ознак системи державного пенсійного страхування, які найбільш наочно виражаються в базових принципах державного пенсійного страхування. У той же час дана система, незважаючи на численні економічні недоліки, містила одну важливу перевагу - забезпечувала абсолютно всім категоріям громадян мінімально необхідний прожитковий рівень споживання. Тому пенсійна система, починаючи з вказаного періоду і до 1990 р . отримала визначення як державне пенсійне забезпечення. [40, с. 659]
Кошти на державне пенсійне забезпечення, як і інші кошти на державне соціальне страхування акумулювалися в бюджеті державного соціального страхування, який у свою чергу входив складовою частиною до державного бюджету країни. Таким чином передувала пенсійна система була заснована на консолідованій програмі фінансування виплати пенсій і повністю залежала від збалансованості державного бюджету країни. При цьому бюджет пенсійного забезпечення був складовою частиною державного бюджету СРСР і був включений до нього як за доходами, так і за видатками. У загальному бюджеті державного соціального страхування чітко визначалися джерела доходів і спрямування коштів у відповідності до встановлених видами забезпечення та обслуговування по соціальному страхуванню.
З огляду на відносно низькі рівні пенсійного забезпечення і досить стабільні темпи економічного розвитку аналізованого періоду необхідно зазначити збалансованість бюджету соціального страхування. Тільки в 1956 р . вперше була надана дотація з державного бюджету на соціальне страхування. Вона була спрямована на покриття суттєво збільшених витрат на виплату пенсій непрацюючим пенсіонерам з числа робітників і службовців та членів їх сімей у зв'язку з введенням в дію Закону про державні пенсії від 14 липня 1956 р ., Значно розширив коло осіб, які мають право на одержання пенсії та збільшив розмір пенсії за окремим групам пенсіонерів в 2 рази. [40, 659]
Важливим етапом формування цивілізованої програми державного пенсійного страхування слід розглядати середину шістдесятих років, коли з 1 січня 1965 р . держава встановила право на отримання пенсій колгоспниками в період настання відповідного віку, отримання інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника.
Систематичне підвищення рівня пенсійного забезпечення трудящих, збільшення кількості пенсіонерів зумовили зростання в подальшому надходжень з державного бюджету до фонду державного соціального страхування. Оскільки внески на соціальне страхування не забезпечували покриття всіх витрат цієї системи, остільки відсутня частина, що поступала з союзного бюджету постійно зростала, і в 80-і роки склала близько 60% бюджету соціального страхування.
Пенсії по державному соціальному страхуванню представляли гарантовані щомісячні грошові виплати, розмір яких, як правило, порівнює з минулим заробітком. У залежності від події, при настанні якого надавалося пенсійне забезпечення по соціальному страхуванню, в законодавстві зазначеного періоду виділяються наступні види пенсій: за віком, інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника на загальних та пільгових умовах, за вислугу років.
Матеріальне забезпечення інвалідів війни, з дитинства і від народження здійснювалося за рахунок коштів союзного бюджету, бюджетів союзних республік і т.п. Для цього, зокрема, в бюджетах передбачалися кошти на виплату пенсій і допомог військовослужбовцям та їх родинам. Військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу строкової служби мали право на пенсію у разі інвалідності, а їх сім'ї - у разі втрати годувальника. Пенсії цих категорій одержувачів призначалися незалежно від тривалості військової служби і що передувала роботи військовослужбовця.
Пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу надстрокової і прирівняних до них осіб, а також їх сімей, здійснювалося в особливому порядку, встановленому Радою Міністрів СРСР, за рахунок кошторису Міністерства оборони СРСР. [40, с.660 ]
Пенсійне забезпечення працівників науки за умовами і розмірами відрізнялося від пенсійного забезпечення інших категорій працівників і регулювалося спеціальним Положенням про пенсійне забезпечення працівників науки, яке в той же час не виключало можливості отримання працівником науки або членом його сім'ї пенсії за загальним пенсійним законодавством.
Частина коштів союзного бюджету передавалася у вигляді дотації централізованого союзному фонду соціального забезпечення колгоспників.
За рахунок коштів союзного бюджету виплачувалися також і персональні пенсії союзного значення.
За рахунок республіканських бюджетів виплачувалися персональні пенсії республіканського значення.
За рахунок місцевих бюджетів і бюджетів автономних республік виплачувалися пенсії інвалідам війн та їх сім'ям, персональні пенсії місцевого значення, пенсії працівникам науки.
Повноправне пенсійне забезпечення колгоспників було введено тільки в 1964 р . законом про пенсії і допомогу членам колгоспів, що поклало початок системі забезпечення колгоспників пенсіями і дозволило скоротити невідповідність у рівнях пенсійного забезпечення непрацездатних колгоспників, робітників і службовців. У 1969 р . в країні була введена єдина система соціального страхування колгоспників. При цьому пенсійне забезпечення членів колгоспів здійснювалося безпосередньо з Централізованого союзного фонду соціального забезпечення колгоспників, що формувався за рахунок відрахувань колгоспів від сум їх валового доходу та щорічних асигнувань з державного бюджету. [40, 660]
Зазначені вище основні елементи пенсійної системи наочно показують наявність серйозних методичних та практичних проблем, які досягли найбільшої гостроти в кінці 80-х років, коли стало очевидно, що чинна система не в змозі давати собі раду в покладеними на неї функціями.
Головною проблемою будь пенсійної системи традиційно є незбалансованість доходної та видаткової частин пенсійного бюджету. У результаті цього фінансово-ресурсна забезпеченість виплати пенсій до середини вісімдесятих років знизилася настільки, що для проведення чергового незначного підвищення розміру пенсії потрібно залучати додаткові кошти.
Навіть підвищення тарифів внесків на соціальне страхування в 1982 році скоротило розрив у рівні формування доходної частини і потреби у видатковій частині бюджету соціального страхування до 0,57. Проте вже в 1989 р . зазначене співвідношення знову знизилося до гранично допустимого 0,51. Таким чином, навіть у результаті підвищення тарифу відрахувань на соціальне страхування не вдалося ліквідувати дотаційність пенсійного бюджету.
Таким чином, розвиток пенсійної системи до періоду радикальних ринкових реформ 1990 р . свідчить про накопичення в ній великої кількості економічних і соціальних проблем, які могли бути вирішені тільки шляхом кардинальних змін всієї пенсійної системи на базі формування і зміцнення страхових принципів з урахуванням вимог включення бюджету ПФР в бюджетно-фінансову систему країни. [40, с. 661]

1.2.Созданіе Пенсійного фонду Російської Федерації, його структура, завдання та функції
1.2.1 Створення Пенсійного фонду РФ
Масштабність і глибина радикально-ринкових перетворень в економіці зажадали застосування принципово нових економічних і правових підстав у сфері пенсійного забезпечення. При цьому передбачалося, що з проведенням пенсійної реформи має бути вирішене основне питання соціальної політики держави - стабілізація і значний підйом матеріального становища пенсіонерів, а також різке скорочення чисельності малозабезпечених громадян. У цих цілях у 1990 р . був прийнятий Закон СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян СРСР».
Однак зміна державного устрою країни спричинило за собою вже через півроку після затвердження згаданого закону прийняття самостійного російського закону «Про державні пенсії в РФ» (з подальшими численними змінами та доповненнями), який, в той же час, привніс значні відмінності у правові підстави функціонування пенсійної системи. [40, 661].
Зараз у РФ існує дворівнева структура пенсійної системи. Перший рівень - обов'язкове пенсійне страхування, що включає в себе трудову пенсію по старості або інвалідності (у складі базової, страхової та накопичувальної частин) і трудову пенсію в разі втрати годувальника (у складі базової і страхової частин), другий - добровільне пенсійне забезпечення, що включає в себе добровільні внески роботодавця на користь працівників в недержавні пенсійні фонди в рамках пенсійної програми підприємства; особисті накопичення громадян в недержавних пенсійних фондах до пенсійного віку.
Формування недержавних пенсійних фондів в Росії почалося в кінці 1992 року, після виходу в світ Указу Президента Російської Федерації від 16 вересня 1992 р . № 1077 «Про недержавні пенсійні фонди». Недержавні пенсійні фонди і керуючі компанії покликані служити важливим доповненням до державним пенсійним інститутам. [3] Однак теоретичні й практичні аспекти діяльності недержавних пенсійних фондів в Російській Федерації ще потрібно розвивати і розвивати. Досвід функціонування недержавних пенсійних фондів в Росії свідчить про те, що для їх становлення і повноцінного розвитку потрібно затратити ще досить багато зусиль. Поки на додаткове пенсійне забезпечення можуть розраховувати в основному працівники найбільших підприємств, фінансово-промислових груп і банків. Що стосується стану НПФ, то динаміка їх розвитку протягом останніх років значною мірою визначається випереджаючим зростанням найбільш великих фондів. Таким чином, створення повноцінного недержавного пенсійного забезпечення, яке б забезпечило значним верствам населення країни вагому прибавку до пенсії - це завдання майбутнього.

В даний час в суб'єктах Російської Федерації здійснюють свою діяльність 133 Недержавних Пенсійних фонду [4].
Зі створенням Пенсійного фонду в Росії з'явився принципово новий механізм фінансування та виплати пенсій та допомог.
Російський пенсійний закон 1990 року - по суті став першим законом, в якому пенсійне страхування було виділено в повністю автономну систему, послідовно і досить чітко були проведені в життя загальновизнані принципи обов'язкового державного пенсійного страхування [5]. Зазначеною постановою було визначено статус Пенсійного фонду Російської Федерації як самостійного кредитно-фінансової установи, що здійснює свою діяльність стосовно до Закону РРФСР «Про банки і банківську діяльність в РРФСР» і підзвітної Верховній Раді РРФСР (відповідно до постанови Ради Міністрів - Уряду Російської Федерації від 22 Вересень 1993 р . № 958 «Про передачу у відання ради Міністрів - Уряду Російської Федерації організацій і установ» було встановлено, що Пенсійний фонд Російської Федерації знаходиться у віданні Ради Міністрів - Уряду Російської Федерації і йому підзвітний).
У постанові Верховної Ради РРФСР від 22 грудня 1990 р . № 442-1 також закріплювалося положення про те, що грошові кошти Фонду не входять до складу республіканського бюджету, інших бюджетів та фондів і вилученню не підлягають. Пізніше дана норма передбачалася у всіх нормативних правових актах, що регламентують діяльність Пенсійного фонду Російської Федерації.
Таким чином, кошти, призначені для пенсійного забезпечення, були виділені зі складу державного бюджету в самостійний бюджет Пенсійного фонду РРФСР (залишаючись при цьому державною власністю). Одночасно були визначені на законодавчому рівні умови формування державного Пенсійного фонду.
Розвиток власних джерел фінансування повинне було досягатися поліпшенням збирання тарифів внесків на зазначені цілі. Переорієнтація каналів надходження фінансових ресурсів на пенсійні цілі на переважне використання страхових методів мала глибоке економічне утримання і соціальні наслідки для розвитку ринкових відносин та ефективної діяльності системи пенсійного забезпечення непрацездатних громадян.
У частині організаційної структури управління діяльністю з призначення і виплати державних пенсій була збережена колишня система - через державні органи соціального забезпечення (в подальшому - соціального захисту населення). [40, с.662]. Постановою Правління Пенсійного фонду РФ від 9 жовтня 2000р. № 118 «Про створення управлінь ПФР у федеральних округах» з метою координації і контролю за діяльністю відділень Пенсійного фонду в федеральному окрузі; взаємодії з повноважним представником Президента Російської Федерації; координації програм соціального захисту літніх і непрацездатних громадян; взаємодії з органами Федерального казначейства, Міністерства з податків і зборів, органами державної влади та місцевого самоврядування з питань проходження коштів та узагальнення відомостей про дохідну частину бюджету Пенсійного фонду створено управління Пенсійного фонду Росії в 7 федеральних округах (Центральному, Північно-Західному, Південному, Приволзькому, Уральському, Сибірському, Далекосхідному), затверджено Типове положення про Управління Пенсійного фонду РФ у федеральному окрузі.
У 1996 році вступив в силу федеральний закон від 01 березня 1996 року № 27-ФЗ "Про індивідуальний (персоніфікованому) обліку в системі державного пенсійного страхування" в п'яти суб'єктах РФ, а з 01 січня 1997 року на всій території Російської Федерації, відповідно до яким до органів ПФР перейшло від кадрових служб роботодавців ведення обліку пенсійних прав працюючих громадян. У реформованої пенсійної системи основне значення для збільшення розміру пенсії набував не трудовий стаж, як у старій пенсійній системі, а врахований страховий стаж і розміри платежів, які здійснював на користь працівника роботодавець. У 1997 в системі ПФР було створено Інформаційний центр персоніфікованого обліку, який веде базу даних персоніфікованого обліку центрального рівня.
До 2001 року джерелом формування бюджету ПФР були страхові внески. Пенсійний фонд сам забезпечував цільовий збір страхових внесків, здійснював адміністрування, а також здійснював фінансування витрат, пов'язаних з виплатою державних пенсій. Після внесення в 2000 році поправок до Податкового кодексу Російської Федерації формою платежу в систему державного пенсійного страхування замість внеску став податок, точніше частина єдиного соціального податку, яка прямувала на фінансування пенсійних виплат.
З вступом в 2001 році цих норм податкового законодавства в силу ПФР припинив самостійний збір коштів для фінансування пенсійних виплат і передав ці функції податковим органам.
2002 рік - початок пенсійної реформи. Пенсійна реформа, що почалася з прийняття в 2001 році нового пенсійного законодавства і вступу його в силу з січня 2002 року, на сьогоднішній день найбільший соціальний проект в Російській Федерації.
Структура пенсії в даний час складається з базової, страхової та накопичувальної частин.
Велике значення набуло впровадження мережевої технології призначення пенсій, яка дозволяє швидко вирішувати питання при обслуговуванні населення шляхом створення та впровадження численних «клієнтських служб». Клієнтські служби не тільки забезпечують оперативний щоденний прийом пенсіонерів, страхувальників та застрахованих осіб, але й дають можливість значно скоротити терміни призначення трудових пенсій.
Важливим результатом реформування пенсійної системи стало те, що люди почали замислюватися про те, яка пенсія чекає їх у майбутньому і що потрібно зробити вже зараз, щоб пенсія була достойною.
У 2004 році здійснено заміну основної частини пільг, що надаються державою громадянам, які проживають на території Російської Федерації. Функції по встановленню та виплаті щомісячних грошових виплат покладено на органи Пенсійного фонду Російської Федерації [6].
Абсолютно новий напрям у діяльності органів Пенсійного фонду Російської Федерації - це робота з материнським (сімейним) капіталом.
З 1 січня 2007 року до Пенсійного фонду створює федерального регістра сімей, які мають право на додаткову державну підтримку у зв'язку з народженням (усиновленням) другого або наступних дітей [7].
З 1 січня 2009 року стартувала Програма державного співфінансування пенсії - держава буде здійснювати співфінансування накопичувальної частини трудової пенсії громадян. Частина внесків на накопичувальну частину майбутньої пенсії сплачує громадянин, іншу частину платить держава.

Рік

Основні етапи розвитку ПФ Росії

1990
1996-1998
1999-2001
2001
2002
2004
2007
2009

Освіта Пенсійного Фонду України з метою збору та акумуляції страхових внесків на пенсійне забезпечення
Розвиток системи персоніфікованого обліку
Передача функцій з призначення і виплати державних пенсій з органів соціального захисту до органів Пенсійного фонду
Передача функцій по збору страхових внесків до податкових органів Пенсійного фонду
Початок пенсійної реформи
«Монетизація пільг»
«Материнський капітал»
Програма «співфінансування»

Таким чином, Пенсійний фонд Російської Федерації - один з найбільших і найбільш значущих соціальних інститутів в країні. Створення Пенсійного фонду стало віхою у вирішенні однієї з найважливіших завдань з реформування соціальної сфери - переходу від державного пенсійного забезпечення до обов'язкового пенсійного страхування.
Пенсійна система Росії є складовою частиною державного соціального забезпечення. Основні принципи пенсійного забезпечення в нашій країні - загальність, обов'язковість, гарантованість, незалежність від форм власності, відповідають міжнародній практиці.
1.2.2 Завдання і функції Пенсійного фонду РФ
Пенсійний фонд Російської Федерації здійснює ряд значущих функцій:
- Цільовий збір і акумуляція страхових внесків, а також фінансування витрат, передбачених пунктом 6 Положення про Пенсійний фонд РФ (в ред. Указу Президента РФ від 24.12.1993 № 2288; Федерального закону від 05.05.1997 № 77-ФЗ);
- Організація роботи по стягненню з роботодавців і громадян, винних у заподіянні шкоди здоров'ю працівників і інших громадян, сум державних пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, професійного захворювання або з нагоди втрати годувальника;
- Капіталізація коштів ПФР, а також залучення в нього добровільних внесків (у тому числі валютних цінностей) фізичних і юридичних осіб;
- Контроль за участю податкових органів за своєчасним і повним надходженням до ПФР страхових внесків, а також контроль за правильним і раціональним витрачанням його коштів;
- Організація та ведення індивідуального (персоніфікованого) обліку застрахованих осіб відповідно до Федерального закону «Про індивідуальному (персоніфікованому) обліку в системі державного пенсійного страхування», а також організацію і ведення державного банку даних по всіх категоріях платників страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації ( Росії);
- Міждержавне і міжнародне співробітництво Російської Федерації з питань, що належать до компетенції ПФР, участь у розробці та реалізації в установленому порядку міждержавних і міжнародних договорів та угод з питань пенсій та допомог;
- Вивчення та узагальнення практики застосування нормативних актів з питань сплати до ПФР страхових внесків та внесення до Державної Думи Російської Федерації пропозицій щодо її вдосконалення;
- Проведення науково-дослідної роботи в галузі державного пенсійного страхування;
- Роз'яснювальна робота серед населення та юридичних осіб з питань, що належать до компетенції ПФР.
ПФР може брати участь у фінансуванні програм соціального захисту літніх і непрацездатних громадян.
Ключові завдання Пенсійного фонду: облік страхових коштів, що надходять з обов'язкового пенсійного страхування, призначення та виплата пенсій і соціальних виплат. Серед них трудові пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), пенсії за державним пенсійним забезпеченням, пенсії військовослужбовців та їх сімей, соціальні пенсії, пенсії держслужбовців, виплати ветеранам, інвалідам і т.д. За рахунок коштів Фонду отримують пенсії 38,5 млн. російських пенсіонерів [8].
1.2.3 Структура Пенсійного фонду РФ
ПФР і підлеглі йому органи складають єдину централізовану багаторівневу систему, що управляє засобами обов'язкового пенсійного страхування в Росії:
1) федеральний рівень - ПФР (правління, виконавча дирекція);
2) федеральні округи Російської Федерації - управління ПФР у федеральних округах (структурні підрозділи ПФР);
3) рівень суб'єктів Російської Федерації - територіальні відділення ПФР (у відповідних регіонах);
4) місцевий - міський (районний) рівень - управління (відділення) ПФР в містах (районах).
Нижчі органи підзвітні вищестоящим органам.
SHAPE \ * MERGEFORMAT

Правління ПФР

Інформаційний центр персоніфікованого обліку

Виконавча дирекція ПФР

Ревізійна комісія ПФР

Відділення ПФР

Управління ПФР

Відділи ПФР

Центри з виплати пенсій

Рис. 1. Структура Пенсійного фонду
На федеральному рівні управління пенсійною системою забезпечується правлінням ПФР та її виконавчим органом - виконавчою дирекцією. У суб'єктах Російської Федерації діють регіональні відділення ПФР, які є юридично самостійними для виконання покладених на них функцій з призначення і виплати пенсій. Місцевий рівень пенсійної системи становлять пенсійні управління (відділення, відділи), розташовані в районах і містах. Вони в основному виконують функції з призначення і виплати пенсій.
У цілому для ПФР як страховика характерна централізація управлінських функцій на федеральному рівні, починаючи з виконання основних функцій у галузі пенсійного забезпечення і закінчуючи контролем за витратами на утримання апарату пенсійного фонду.
ПФР та його нижчестоящі органи не є органами виконавчої влади. Такі фонди повинні будуватися на принципах обов'язкового соціального страхування, в тому числі закріплених у Законі про основи обов'язкового соціального страхування [9]. Виходячи з цих принципів, обов'язкове пенсійне страхування, а відповідно і кошти ПФР, не є державними. Вони повинні розглядатися як власність самих застрахованих громадян за цією системою страхування та осіб (фізичних і юридичних), які сплачують страхові внески до ПФР. Всі кошти, що сплачуються у вигляді страхових пенсійних внесків, повинні розподілятися між пенсіонерами з урахуванням їх трудового внеску. (Під ним звичайно розуміють тривалість трудової діяльності, тобто тривалість сплати страхових внесків, і рівень оплати праці, з якої стягувалися такі внески.) У цьому і виявляється головна риса обов'язкового пенсійного страхування - її колективний солідарно-розподільний характер, що визначає саму сутність і сенс такого страхування.
У Росії в даний час такої солідарно-розподільчої системи обов'язкового пенсійного страхування в чистому вигляді немає. З прийняттям у грудні 2001 р . нових пенсійних законів змінилася сама сутність існуючої до цього системи обов'язкового пенсійного страхування. У структуру трудовий (страховий) пенсії поряд з її базової і страхової частинами примусово (в обов'язковому порядку) введена накопичувальна частина. (У багатьох зарубіжних країнах існує подібна накопичувальна пенсія. Вона зазвичай функціонує поза системою обов'язкового пенсійного страхування. Громадяни добровільно обирають варіанти пенсійних накопичень, але тільки в порядку недержавного пенсійного страхування.) В даний час в Росії замість солідарно-розподільчої страхової пенсійної системи функціонує індивідуально- накопичувальна пенсійна система, яка зберігає окремі розподільчі риси. ПФР та його нижчестоящі органи не повинні бути органами державної влади. (В даний час вони іменуються державними установами.)
Керівництво на федеральному рівні системою органів ПФР здійснюється правлінням фонду та його постійно діючим органом - виконавчою дирекцією. Правління ПФР виконує такі основні функції: визначає перспективні та поточні завдання розвитку державної системи пенсійного забезпечення; затверджує річні бюджети фонду, кошторису витрат на адміністративні потреби, включаючи фонд оплати праці нижчестоящих пенсійних органів, виконавчої дирекції фонду, інформаційного центру персоніфікованого обліку (надалі - ІЦПУ ), звіти про виконання річного бюджету фонду, що складається на основі бухгалтерської звітності; стверджує організаційну структуру і штатну чисельність всіх своїх підрозділів у межах бюджетних призначень; призначає та звільняє з посади виконавчого директора ПФР і його заступників, голови ревізійної комісії ПФР і керівників його регіональних відділень та пенсійних управлінь; затверджує положення про виконавчу дирекцію, ревізійної комісії та регіональних відділеннях ПФР; видає в межах своєї компетенції нормативні акти з питань, що належать до діяльності фонду; вирішує інші питання, що входять до компетенції фонду.
Правління ПФР як колегіальний орган не є постійно діючим. Тому для функціонування системи фонду створено постійно діючий орган - виконавча дирекція ПФР. На неї покладено вирішення таких основних завдань: формування бюджетної політики ПФР і контроль за її проведенням; прогнозування та аналіз фінансових ресурсів фонду; оперативний перерозподіл фінансових ресурсів фонду між регіонами країни; ведення бухгалтерського обліку та звітності; актуарне прогнозування довгострокового розвитку пенсійної системи.
У своїй діяльності ПФР і його нижчестоящі органи взаємодіють з багатьма міністерствами, відомствами, іншими організаціями та їх структурними підрозділами по вертикалі. До їх числа належать: Мінздоровсоцрозвитку Росії і Мінфін Росії; Мінекономрозвитку Росії; Россвязь; ФСС РФ і фонди обов'язкового медичного страхування; Росстат; Мін'юст Росії; Банк Росії; Сбербанк Росії; Зовнішекономбанк; керуючі пенсійні компанії; Федерація незалежних профспілок Росії та підвідомчі всім їм нижчестоящі органи.
Взаємодія з органами законодавчої, виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та зазначеними організаціями дозволяє ПФР здійснювати свою діяльність.
Важливим напрямком діяльності ПФР є організація та ведення індивідуального (персоніфікованого) обліку застрахованих осіб, який був введений на території окремих адміністративно-територіальних одиниць суб'єктів РФ відповідно до Федерального закону від 1 квітня 1996 р . No 27-ФЗ "Про індивідуальний (персоніфікованому) обліку в системі державного пенсійного страхування", а також організація та ведення державного банку даних по всіх категоріях платників страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації.
Співробітниками Фонду проводиться також робота з вивчення та узагальнення практики застосування нормативних актів, що регулюють сплату страхових внесків до Пенсійного фонду, та внесення пропозицій до законодавчих органів щодо її вдосконалення. До компетенції Фонду входить проведення науково-дослідної роботи в галузі державного пенсійного страхування.
Положення про ПФР передбачає, що Фонд може брати участь у фінансуванні програм соціального захисту літніх і непрацездатних громадян, проводити роз'яснювальну роботу серед населення та юридичних осіб з питань, що належать до компетенції ПФР.
Нарешті, на Пенсійний фонд покладено обов'язок здійснення міждержавного і міжнародного співробітництва РФ, участь у розробці та реалізації міждержавних і міжнародних договорів та угод з питань пенсій та допомог.
Для координації діяльності органів ПФР з питань реалізації конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення з повноважними представниками Президента Російської Федерації створено управління фонду у федеральних округах, які є структурними підрозділами виконавчої дирекції ПФР [10].
У суб'єктах Російської Федерації ПФР має свої регіональні органи - територіальні відділення ПФР. Вони діють на основі положення про територіальні органи ПФР, яке затверджується правлінням ПФР, і створюються для здійснення державного управління коштами обов'язкового пенсійного страхування і організації пенсійного забезпечення.
У число основних обов'язків територіального відділення ПФР входять: виконання бюджету відділення відповідно з плановими показниками, затвердженими правлінням ПФР; організація роботи по обліку коштів, що надходять з обов'язкового пенсійного страхування, а також контроль за цільовим використанням цих коштів; фінансування витрат на виплату трудових пенсій, пенсій по державному пенсійному забезпеченню та соціальних допомог на поховання померлих пенсіонерів, які не працювали на день смерті; організація та ведення державного банку даних по всіх категоріях страхувальників, у тому числі фізичних осіб, добровільно вступили у правовідносини з обов'язкового пенсійного страхування; організація роботи за призначенням ( перерахунку) та доставки трудових пенсій, пенсій по державному пенсійному забезпеченню, виплати трудових пенсій, пенсій по державному пенсійному забезпеченню та соціальних допомог на поховання померлих пенсіонерів, які не працювали на день смерті; організація роботи з ведення бази даних по пенсіонерах; організація та ведення індивідуального ( персоніфікованого) обліку відомостей про всі категорії застрахованих осіб відповідно до законодавства РФ про таке індивідуальному обліку в системі пенсійного страхування; вирішення спорів з питань сплати внесків, призначення (перерахунку) та організації доставки трудових пенсій, пенсій по державному пенсійному забезпеченню, виплати пенсій, соціальних допомоги на поховання померлих пенсіонерів, які не працювали на день смерті, утримання з пенсій, стягнення зайво виплачених сум пенсій тощо; ведення обліку страхових внесків фізичних осіб, добровільно вступили у правовідносини з обов'язкового пенсійного страхування; вирішення інших питань, віднесених до компетенції відділення відповідно до чинного законодавства РФ.
Обов'язкове пенсійне страхування на місцях здійснюють районні (міські) управління, відділи ПФР (надалі - місцеві пенсійні органи). В окремих населених пунктах, наприклад у великих селищах, містах, можуть засновуватися посади уповноважених ПФР, які підпорядковуються місцевим органам ПФР. Місцеві пенсійні органи є правонаступниками органів соціального захисту населення - в частині призначення, перерахунку та виплати трудових пенсій і пенсій по державному пенсійному забезпеченню, а також соціальних допомог на поховання померлих пенсіонерів, які не працювали на день смерті.
Місцеві пенсійні органи безпосередньо підпорядковуються територіальному відділенню ПФР. Зміст їх роботи різноманітно. Воно включає в себе самі різні за своїм характером види робіт, а саме: прийом документів для призначення пенсій; призначення, перерахунки, виплата пенсій; доставка пенсій, фінансове забезпечення пенсій; взаємодію з іншими державними органами і установами, організаціями всіх форм власності; прийом населення з пенсійних питань; робота з громадськими організаціями; ведення індивідуального (персоніфікованого) обліку, перевірки дотримання законодавства про пенсії організаціями всіх форм власності; організація та проведення навчально-методичної роботи з питань пенсійного забезпечення і т.д.
Для забезпечення своєчасного фінансування виплат пенсій місцеві пенсійні органи (у окремих регіонах - центри з призначення і виплати пенсій) складають і подають до територіальних відділення ПФР у встановлені терміни заявки на право витрачання коштів для здійснення в черговому плановому періоді (рік, квартал, місяць) виплат , що фінансуються бюджетом ПФР згідно із законодавством.
У свою чергу територіальні відділення фонду направляють заявки в його виконавчу дирекцію на виділення їм необхідного ліміту фінансових коштів.
Контроль за правильністю витрачання пенсійних коштів, у тому числі за правильністю призначення, перерахунку, виплати та доставки пенсій, здійснюється у двох формах.
По-перше, проводиться відомча контрольно-ревізійна робота у територіальних відділеннях ПФР і організаціях федеральної поштової служби, яка здійснюється контрольними та іншими структурними підрозділами ПФР та його територіальними відділеннями, відповідними контрольними службами органів державної влади суб'єктів Російської Федерації. Такий контроль проводиться у вигляді ревізій, інвентаризацій, тематичних перевірок.
По-друге, існує позавідомчий контроль за правильністю витрачання пенсійних коштів, який можуть здійснювати відповідні контрольні служби фінансових, податкових органів, Рахункової палати Російської Федерації та ін
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що результатом розвитку Пенсійного фонду є створення достатньо міцної системи пенсійного забезпечення населення, при якій такий важливим завданням займається не апарат управління державою з коштів державного бюджету, а окремо, спеціально створений для цього державний інститут, що займається тільки безпосередньо даним завданням, і використовує тільки власні кошти не входять до будь-який бюджет.
Зі створенням Пенсійного фонду в Росії з'явився принципово новий механізм фінансування та виплати пенсій та допомог.
За мірками історії майже два десятки років - термін невеликий. Але соціальна значимість зробленого величезна. У грудні 1990 року ми спостерігали перехід від старої радянської пенсійної моделі до моделі сучасної.
1.2. Правове регулювання діяльності пенсійного фонду Російської Федерації
Відповідно до постанови Ради Міністрів - Уряду Російської Федерації від 22.09.1993 № 958 «Про передачу у відання Ради Міністрів - Уряду Російської Федерації організацій та установ» Пенсійний фонд Російської Федерації перебував у віданні Ради Міністрів - Уряду Російської Федерації і був йому підзвітний.
Указом Президента Російської Федерації від 27.09.2000 № 1709 «Про заходи щодо удосконалення управління державним пенсійним забезпеченням в Російській Федерації» за Пенсійним фондом Російської Федерації та його територіальними органами були закріплені повноваження з призначення та виплати державних пенсій.
Повноваження Президента Російської Федерації з передачі Пенсійному фонду Російської Федерації функцій з призначення і виплати державних пенсій були підтверджені найвищою судовою інстанцією - Конституційним Судом Російської Федерації, який в постанові від 25.06.2001 № 9-П визначив, що Пенсійний фонд Російської Федерації наділений публічно-владними повноваженнями щодо забезпечення конституційного права на державну пенсію, в тому числі повноваженням за призначенням зазначених пенсій.
З 2001 року в Російській Федерації почалося перетворення пенсійної системи шляхом прийняття низки законодавчих та підзаконних актів, що стали основою для нової пенсійної системи.
Так, положеннями Федерального закону від 15.12.2001 № 167-ФЗ «Про обов'язкове пенсійне страхування в Російській Федерації» визначено новий статус ПФР (його територіальних органів) як страховика по обов'язковому пенсійному страхуванню та державної установи, а також врегульовано порядок сплати страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування, права та обов'язки суб'єктів правовідносин з обов'язкового пенсійного страхування.
Таким чином, у пенсійній системі Російської Федерації з'явилися страхові принципи, що гарантують застрахованій особі при настанні страхового випадку здійснення виплати пенсії в розмірі, пропорційному розміру сплачених за нього роботодавцем (страхувальником) страхових внесків.
Одночасно положеннями Федерального закону від 31.12.2001 № 198-ФЗ «Про внесення доповнень і змін до Податкового кодексу Російської Федерації і в деякі законодавчі акти Російської Федерації про податки і збори» були внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу Російської Федерації в частині виведення страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування зі складу єдиного соціального податку (ЄСП).
Докорінно змінилося законодавство в галузі пенсійного забезпечення громадян Російської Федерації, іноземних громадян та осіб без громадянства.
З 1 січня 2002 року набули чинності два федеральних закону, які регламентують умови і порядок встановлення та виплати трудових пенсій і пенсій по державному пенсійному забезпеченню відповідно Федеральний закон від 17.12.2001 № 173-ФЗ і «Про трудові пенсії в Російській Федерації» і Федеральний закон від 15.12.2001 № 166-ФЗ «Про державне пенсійне забезпечення в Російській Федерації».
Положеннями Федерального закону від 15.12.2001 № 166-ФЗ «Про державне пенсійне забезпечення в Російській Федерації» встановлено підстави виникнення права на пенсію за державним пенсійним забезпеченням та порядок її встановлення, фінансування якої здійснюється виключно за рахунок коштів федерального бюджету.
Федеральний закон від 17.12.2001 № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в Російській Федерації» врегулював порядок виникнення та реалізації прав громадян на трудові пенсії. Так, зокрема, відповідно до нового пенсійного законодавства трудова пенсія складається з трьох частин: базової, страхової та накопичувальної. При цьому базова частина фінансується за рахунок коштів федерального бюджету, страхова частина - за рахунок сум страхових внесків, що сплачуються страхувальником за застрахованих осіб на фінансування страхової частини трудової пенсії, накопичувальна - за рахунок сум страхових внесків, що сплачуються страхувальниками за застрахованих осіб на накопичувальну частину трудової пенсії і доходу від їх інвестування.
Порядок інвестування коштів пенсійних накопичень і передачі цих коштів у недержавні пенсійні фонди відповідно до заяв застрахованих осіб врегульовано положеннями федеральних законів від 24.07.2002 № 111-ФЗ «Про інвестування коштів для фінансування накопичувальної частини трудової пенсії в Російській Федерації» та від 07.05.1998 № 75-ФЗ «Про недержавні пенсійні фонди». Федеральний закон від 24.07.2002 № 111-ФЗ встановив правові основи відносин щодо формування та інвестування коштів пенсійних накопичень, визначив особливості правового становища, права, обов'язки та відповідальність суб'єктів та учасників відносин щодо формування та інвестування коштів пенсійних накопичень, а також встановив основи державного регулювання контролю та нагляду у сфері формування та інвестування коштів пенсійних накопичень. Крім того, зазначений федеральний закон закріпив за Пенсійним фондом Російської Федерації нові права і обов'язки як суб'єкта відносин щодо формування та інвестування коштів пенсійних накопичень.
Федеральним законом від 07.05.1998 № 75-ФЗ визначені повноваження і компетенція недержавних пенсійних фондів як суб'єктів правовідносин у сфері обов'язкового пенсійного страхування.
Федеральним законом від 23.12.2003 № 185-ФЗ «Про внесення змін до законодавчих актів Російської Федерації в частині вдосконалення процедур державної реєстрації та постановки на облік юридичних осіб і індивідуальних підприємців», який набрав чинності з 1 січня 2004 року, змінено порядок реєстрації страхувальників у органах страховика (Пенсійного фонду Російської Федерації) і виключена обов'язок страхувальника повідомляти в територіальні органи ПФР відомості про прийняте в установленому порядку рішення про ліквідацію (реорганізацію) організації, про зміну установчих документів та облікових реквізитів організації, місця її знаходження. Згідно з нормами чинного законодавства ця інформація є в територіальні органи ПФР відповідними податковими органами, в яких роботодавці та самозайняті працівники реєструються як платники податку.
Указом Президента Російської Федерації від 09.03.2004 № 314 «Про систему і структуру федеральних органів виконавчої влади» координація діяльності з питань позабюджетних фондів, у тому числі Пенсійного фонду Російської Федерації, покладено на Міністерство охорони здоров'я і соціального розвитку Російської Федерації.
У розвиток вищеназваного Указу Президента Російської Федерації постановою Уряду Російської Федерації від 30.06.2004 № 321 було затверджено Положення про Міністерство охорони здоров'я і соціального розвитку Російської Федерації, в якому уточнено функції та повноваження Міністерства охорони здоров'я і соціального розвитку Російської Федерації, в тому числі щодо Пенсійного фонду Російської Федерації.
Особливої уваги заслуговує Федеральний закон від 22.08.2004 № 122-ФЗ «Про внесення змін до законодавчих актів Російської Федерації та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів Російської Федерації у зв'язку з прийняттям федеральних законів« Про внесення змін і доповнень до Федерального закону «Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації »і« Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації ».
Зазначеним федеральним законом внесені значні зміни до законодавства Російської Федерації, що зачіпають, в тому числі, питання діяльності Пенсійного фонду Російської Федерації.
Основним нововведенням цього федерального закону є зміна порядку надання пільг громадянам, які мають на них право, шляхом їх надання або у вигляді набору соціальних послуг, або у грошовому виразі (монетизація пільг). Функції по виплаті цих сум (щомісячних грошових виплат) покладені на Пенсійний фонд Російської Федерації і його територіальні органи.
Важливе значення в галузі підтримки осіб, які працюють і проживають в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, має постанову Уряду Російської Федерації від 01.04.2005 № 176 «Про затвердження Правил компенсації витрат на оплату вартості проїзду пенсіонерам, які є одержувачами трудових пенсій по старості та по інвалідності і проживають в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, до місця відпочинку на території Російської Федерації і назад », прийняте на виконання статті 34 Закону Російської Федерації від 19.02.1993 № 4520-1« Про державні гарантії і компенсації особам , які працюють і проживають в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях ». Зазначеними Правилами визначено порядок і умови надання названої компенсації особам, які мають на неї право.
Необхідно також відзначити, що в розвиток положень статей 7 і 39 Конституції Російської Федерації прийнято Федеральні закони від 30.04.2008 № 56-ФЗ «Про додаткові страхові внески на накопичувальну частину трудової пенсії та державної підтримки формування пенсійних накопичень» та від 30.04.2008 № 55 -ФЗ «Про внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації у зв'язку з прийняттям Федерального закону« Про додаткові страхові внески на накопичувальну частину трудової пенсії та державної підтримки формування пенсійних накопичень », які частково вступають в силу з 1 жовтня 2008 року.
Федеральні закони розроблені з метою підвищення рівня пенсійного забезпечення осіб, застрахованих у системі обов'язкового пенсійного страхування, за рахунок введення механізму сплати ними добровільних додаткових страхових внесків на накопичувальну частину трудової пенсії, а також надання державної підтримки формування пенсійних накопичень, яка здійснюється за рахунок коштів фонду національного добробуту, утвореного в складі федерального бюджету.
Право на отримання державної підтримки у вигляді співфінансування додаткових страхових внесків мають особи, які вступили у правовідносини з обов'язкового пенсійного страхування з метою сплати додаткових страхових внесків (у сумі не менше 2000 рублів на рік) у період з 1 жовтня 2008 року до 1 жовтня 2013 року.
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що протягом 18 років діяльності Пенсійного фонду держава, аналізуючи помилки і проблеми пенсійного забезпечення, вводить нові закони і доповнення до існуючих законів, тим самим підвищуючи рівень добробуту населення країни, що потребує в пенсійному забезпеченні.

Глава 2. Основні напрямки діяльності, перспективи розвитку
2.1. Основні напрямки діяльності ПФР
Здійснюючи реформу, що почалася з прийняття в 2001 році нового пенсійного законодавства, Пенсійний фонд виконує роль одного з активних учасників управління соціальної сфери країни та її реформування. [11]
У всіх краях, областях створені управління ПФР, які реалізують державну політику в галузі пенсійного забезпечення.
Пенсійний фонд РФ є об'єктом, необхідним для забезпечення функціонування федеральних органів влади і управління та рішення загальноросійських завдань.
Пенсійний фонд РФ - це орган державної влади і управління. Пенсійний фонд Російської Федерації здійснює публічно-владні повноваження щодо забезпечення конституційного права на державну пенсію. [12]
Повноваження Пенсійного фонду РФ - державної установи, що має спеціальну правоздатність, відносяться до функцій органів виконавчої влади. Пенсійний фонд РФ утворює централізовану систему з вертикальною структурою управління, єдину систему органів управління коштами обов'язкового пенсійного страхування в Російській Федерації, в якій нижчестоящі органи підзвітним вищим.
Пенсійний Фонд РФ здійснює державне управління фінансами пенсійного забезпечення в Російській Федерації, забезпечує цільовий збір і акумуляцію страхових внесків, а також фінансування витрат на виплату державних пенсій, організацію роботи по стягненню з роботодавців і громадян, винних у заподіянні шкоди здоров'ю працівників і інших громадян, сум державних пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, професійного захворювання або з нагоди втрати годувальника; капіталізацію коштів Фонду, а також залучення в нього добровільних внесків (у тому числі валютних цінностей) фізичних і юридичних осіб; контроль за участю податкових органів за своєчасним і повним надходженням у Фонд страхових внесків, а також контроль за правильним і раціональним витрачанням його коштів; організацію та ведення індивідуального (персоніфікованого) обліку застрахованих осіб відповідно до Федерального закону «Про індивідуальному (персоніфікованому) обліку в системі державного пенсійного страхування», а також організацію та ведення державного банку даних по всіх категоріях платників страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації (Росії); міждержавне і міжнародне співробітництво Російської Федерації з питань, що належать до компетенції Пенсійного фонду, участь у розробці та реалізації в установленому порядку міждержавних і міжнародних договорів та угод з питань пенсій та посібників.
Пенсійний Фонд РФ бере участь у фінансуванні програм соціального захисту літніх і непрацездатних громадян.
Кошти Пенсійного фонду спрямовуються на виплату відповідно до чинного на території Російської Федерації законодавством, міждержавними і міжнародними договорами державних пенсій, в тому числі громадянам, які виїжджають за межі Російської Федерації; виплату допомоги по догляду за дитиною у віці старше півтора років, надання органами соціального захисту населення матеріальної допомоги престарілим і непрацездатним громадянам, фінансове та матеріально - технічне забезпечення поточної діяльності Пенсійного Фонду та його органів. [13]
Підприємства, організації та установи, у тому числі банки, представляють уповноваженим Пенсійного Фонду в районах та містах, ревізійної комісії Фонду необхідні документи та відомості, що відносяться до діяльності Фонду, за винятком відомостей, що становлять комерційну таємницю, перелік яких встановлюється законодавством.
З 2000 р . згідно з Указом Президента РФ № 1709 Пенсійного фонду Російської Федерації та його територіальні органи здійснюють призначення і виплату державних пенсій.
З 2003 р . фахівці Пенсійного фонду здійснюють наступні управлінські функції: призначення, перерахунок, виплата та доставка пенсій за вислугу років федеральних державних службовців, а також щомісячних доплат до пенсій окремих категорій громадян.
Для пенсионирования цій категорії в структурі Виконавчої дирекції ПФР було створено спеціалізований підрозділ - Управління пенсійного забезпечення державних службовців. За короткі терміни воно пройшло значний обсяг роботи з приймання від Міністерства праці і соціального розвитку Російської Федерації близько 25 тис. пенсійних справ відповідних категорій одержувачів пенсії та щомісячних доплат. Була проведена і модернізація програмного забезпечення у зв'язку зі змінами законодавства. [14]
Ось вже кілька років поспіль Пенсійний фонд Росії бере активну участь у реалізації соціальних програм на території нашої країни. Результатом цієї діяльності ПФР стала реальна допомога тисячам ветеранів, інвалідів, літніх людей, тобто тим, хто найбільше сьогодні потребує нашої допомоги. Надання адресної соціальної допомоги є одним із напрямків такої відповідальної діяльності ПФР.
Пенсійний Фонд здійснює управління і фінансування витрат на соціальні програми за наступними напрямками:
· Надання одноразової матеріальної допомоги;
· Газифікація домоволодінь;
· Святкування Дня Перемоги, проведення Дня літньої людини та Дня інваліда.
Так, з 2000 року Пенсійним фондом Російської Федерації фінансуються програми адресної соціальної допомоги пенсіонерам та інвалідам, які дозволили суттєво зміцнити матеріально-технічну базу державних і муніципальних закладів соціального обслуговування населення, поліпшити харчування проживаючих в них. Були також створені нові місця для претендують на місця в цих установах, істотно скорочені, а десь і повністю ліквідовані черги на прийом до них. [15]
У рамках цих програм була також надана матеріальна допомога нужденним пенсіонерам та інвалідам, ветеранам Великої Вітчизняної війни. За рахунок коштів цих програм ось вже п'ять років фінансуються заходи, пов'язані зі святкуванням Дня перемоги, Дня літньої людини та Дня інваліда.
Крім того, у разі стихійних лих Пенсіний фонд надає на виконання рішень Уряду Російської Федерації матеріальну допомогу непрацюючим пенсіонерам. За останні роки така, допомогу, виявлялася чотири рази: у 2001 році - постраждалим від паводків на території Республіки Саха (Якутія), у 2002 році - потерпілим від паводків у ряді регіонів Південного федерального округу, в 2004 році - постраждалим від паводків на території Алтайського краю і втратили житла в результаті пожеж на території Курганської області. [16]
ПФР фінансує соціальні програми, спрямовані на підвищення рівня життя пенсіонерів, в середньому ПФР витрачає на ці цілі до 10 мільярдів рублів на рік. Сюди входить обов'язкове медичне страхування непрацюючих пенсіонерів, адресна допомога, ремонт, закупівля обладнання для будинків-інтернатів і будинків для людей похилого віку, відкриття соціальних будинків для проживання одиноких ветеранів війни і трудівників тилу.
У 2005 році у зв'язку зі святкуванням 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 -1945 рр.. основним напрямком адресної допомоги було проведення ювілейних заходів та надання допомоги ветеранам Великої Вітчизняної війни. На ці цілі ПФР було асигновано 1,1 млрд руб. Вони були використані в регіонах на організацію поїздок ветеранів до місць бойової слави, на зустрічі з однополчанами, надання одноразової матеріальної допомоги ветеранам війни, придбання для них предметів першої необхідності, підписку на таку популярну серед людей старшого покоління газету «Гідність». [17]
У 2004 році органи Пенсійного фонду здійснюють фінансування щомісячних грошових виплат федеральним льготополучателям. У 2005-му - виплата додаткової щомісячного матеріального забезпечення ветеранів та учасників Великої Вітчизняної війни. З 2006 року ПФ здійснюють виплати Героям Радянського Союзу, Росії, Соціалістичної праці, повним кавалерам орденів Слави і Трудова Слава. Джерелом фінансування цих виплат є кошти федерального бюджету, органи ПФР є виконуючою, виплатний організацією. Проте і з урахуванням цього уточнення тенденція до розширення функцій і повноважень за рахунок нових, додаткових для секторів соціальної сфери проглядається.
Однією з неодмінних умов успішної роботи органів Пенсійного фонду є їх постійний зв'язок з населенням - з пенсіонерами, страхувальниками, застрахованими.
Говорячи про основні напрями діяльності Пенсійного фонду, можна зробити висновок про те, що завдяки унікальним можливостям, які мають органи ПФР, завдяки наявності ефективних вертикальних зв'язків у пенсійній системі, крім призначення і виплати пенсій, їм нерідко доводиться виконувати відповідальні доручення Президента і Уряду Російської Федерації , пов'язані з соціальною сферою, але лежать поза сферою власне пенсійного забезпечення.
2.2. Аналіз діяльності ПФР за 2008 рік
Сьогодні ПФР - один з найважливіших соціальних інститутів нашої держави. Пенсійний фонд РФ виплачує пенсії 38,5 мільйонам громадян, а соціальні виплати - 20 мільйонів. У системі персоніфікованого обліку ПФР зберігається інформація про пенсійних рахунках 127 мільйонів чоловік. ПФР працює з 5 мільйонами страхувальників, тобто роботодавців (додаток 1). Бюджет Пенсійного фонду в 2008 році склав по видатках майже 2,4 трильйона рублів або 5,6% ВВП країни (рис. 1).

Рис. 1. Частка доходів і витрат у ПФР у ВВП (%)
У минулому 2008 році Пенсійний фонд Росії реалізував весь комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня пенсійного забезпечення росіян. З 1 серпня 2008 року на 15% збільшено базова частина пенсії. Страхова частина підвищувалася тричі - 1 лютого, 1 квітня та 1 серпня. Сумарно підвищення склало 30%.
Таким чином, станом на 1 жовтня середній розмір трудової пенсії по старості досяг 4 902 рубля. Збільшення з початку року склало 24%. А пенсія у зв'язку з втратою годувальника стала більше на 30%.
Також з 1 січня поточного року були підвищені розміри базової частини трудової пенсії по старості та по інвалідності для 1,6 мільйона пенсіонерів, які мають тривалий стаж роботи в районах крайньої Півночі (додаток 2).
У 2008 році в Росії з'явилася нова категорія пенсіонерів - відставні військовослужбовці, а також держслужбовці, які, після виходу на пенсію, працювали, і за яких виплачувалися страхові внески. Вони отримали законні права на призначення страхової частини трудової пенсії або її частки. Станом на грудень, до територіальних органів Пенсійного фонду звернулося більше 275 000 військовослужбовців та 2 500 державних службовців.
У забезпечення всіх заходів, пов'язаних з підвищенням пенсії в поточному році, територіальні органи Пенсійного фонду взяли в клієнтських службах понад 19 мільйонів людей і винесли 180 млн рішень і розпоряджень, пов'язаних з призначенням і перерахунком пенсії.
У 2008 році проведено низку заходів щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення (додаток 3).
Крім виконання головного завдання - реалізації федерального законодавства з обов'язкового пенсійного страхування - на Пенсійний фонд Росії покладені і державні функції в галузі соціального захисту.
У 2008 році на ці цілі виділено понад 260 мільярдів рублів. Перш за все, мова йде про ветеранів. У 2008 році двічі збільшено розмір щомісячних грошових виплат - з 1 квітня та з 1 липня. У загальній складності, до 10,5%. Таким чином, у 2008 році середній розмір доходу інваліда чи учасника Великої Вітчизняної Війни з урахуванням інших виплат склав понад 15 тисяч рублів, а до кінця 2009 року - близько 19 тисяч.
У 2008 році продовжена практика реалізації Федерального Закону про додаткові заходи державної підтримки сімей, які мають дітей. Це якісно новий напрямок роботи Пенсійного фонду. Пенсійним фондом сформований і ведеться федерального регістра осіб, які мають право на отримання "материнського капіталу". Станом на 1 грудня, територіальними органами Пенсійного фонду винесено понад 845 тисяч рішень про видачу сертифіката, що в 2 рази більше, ніж у 2007 році (рис. 2). Витрачання коштів материнського капіталу на погашення іпотечних кредитів почалося на рік раніше, вже з січня 2009 року. Рішення про це прийнято в Уряді Російської Федерації.

Рис. 2. Материнський (сімейний) капітал
У квітні 2008 року прийнято Федеральний Закон про додаткові страхові внески на накопичувальну частину трудової пенсії та державної підтримки формування пенсійних накопичень, 56-ФЗ. Цей закон дає старт програмі державного співфінансування пенсії.
Беручи участь у співфінансуванні, кожен громадянин, за допомогою держави, примножує свою майбутню пенсію і матеріальне благополуччя, а роботодавці, які виплачують додаткові внески на накопичувальну частину майбутньої пенсії своїх працівників, мають податкові пільги. Російські громадяни виявили активний інтерес до цієї програми - число бажаючих вступити в цю програму зростає з кожним днем (рис. 3). Першого жовтня закон набув чинності, Пенсійний фонд з цього дня приймає заяви громадян на вступ до Програми, а з 1 січня 2009 року стане можливим перераховувати внески.

Рис. 3. Хід реалізації Закону про співфінансування пенсійних накопичень в 2008 році.
Пенсійним фондом розроблено ряд новаторських рішень у забезпеченні електронної взаємодії з організаціями - страхувальниками і нових технологій щодо прийому платежів від громадян. Фондом укладено понад 120 тисяч договорів з організаціями про надання інформації від них в електронній формі. Це, в основному, організації з чисельністю працюючих більше 100 чоловік. Також, для цілей реалізації програми державного співфінансування пенсії, розширюється число трансфер-агентів Пенсійного фонду. У цих цілях підписані угоди між Пенсійним фондом і Ощадбанком. Це означає, що тепер заяву до Пенсійного фонду про вступ в програму співфінансування або про вибір керуючої компанії можна подавати і через мережу відділень Ощадного банку по країні. Крім того, для громадян спрощується процедура заповнення квитанцій на перерахування платежів до Пенсійного фонду. У той же час, це не означає, що Пенсійний фонд не буде займатися реалізацією відповідних програм електронної взаємодії і з іншими кредитними організаціями.
Хід реалізації Програми співфінансування пенсії знаходиться під пильною увагою глави держави. Щотижня Пенсійний фонд Росії приймає по 40-50 тисяч заяв.
Підводячи підсумки роботи Пенсійного фонду за 2008 рік, можна відзначити, що, не дивлячись на проблеми, пов'язані з дефіцитом бюджету, Пенсійного фонду, в цілому, справляється з завданнями, покладеними на нього Президентом і Урядом Російської Федерації.
2.3. Перспективи розвитку
Серед стратегічних завдань розвитку Пенсійного фонду на сучасному етапі особливо виділені соціально значимі цілі - підвищення рівня життя громадян країни, які потребують пенсійне забезпечення та значне зростання їх добробуту.
Разом з тим, ці питання ще належить вирішувати. Рівень пенсії в Росії залишається низьким. У ряді випадків, він не досягає прожиткового мінімуму, встановленого в конкретних суб'єктах Російської Федерації. Особливо нелегко доводиться людям, що мають групу інвалідності або ступінь обмеження здатності до трудової діяльності. Ці питання, відповідно до бюджетного посланням президента, мають бути вирішені в 2009 і наступні роки. Крім того, в нашому законодавстві, до цих пір, існують вимоги, які створюють дискомфорт громадянам, провокують непотрібне соціальну напругу, невиправдано збільшують навантаження на Пенсійний фонд.
Зараз Державною Думою розглядаються два ключових законопроекту. У першому законопроекті, який вже прийнятий у двох читаннях, зафіксований перехід до беззаявітельному характером відмови від набору соціальних послуг. Другий законопроект прийнятий лише в першому читанні. Це перехід до беззаявітельному перерахунку пенсії за підсумками роботи за рік.
Необхідно забезпечити передачу коштів пенсійних накопичень 2007 року, які перебувають у тимчасовому розміщенні, з пенсійного фонду в керуючі компанії та недержавні пенсійні фонди. Це пов'язано з удосконаленням механізмів реалізації державних цінних паперів, в які вкладаються зазначені кошти, та джерел покриття збитків у разі потреби.
У поточному році зацікавленими відомствами ведеться активна робота з розширення портфеля державної управляючої компанії і Пенсійного фонду при інвестуванні пенсійних накопичень. Тепер у ГУКу та Фонду з'явиться більше можливостей для підвищення прибутковості цих коштів. Необхідно прийняти відповідні нормативно-правові акти.
В даний час, Мінекономрозвитку доопрацьовується проект Федерального Закону про порядок фінансування накопичувальної частини трудової пенсії. Законопроект покликаний визначити основні механізми та правила фінансування накопичувальної частини трудової пенсії. Одночасно передбачається додатково розглянути і прийняти рішення щодо встановлення очікуваного періоду її виплати, а також можливості успадкування цих сум.
Вимагає прийняття також закон, що визначає порядок направлення коштів материнського сімейного капіталу на накопичувальну частину пенсії. Це пов'язано з початком кампанії по прийому заяв про витрачання коштів вже з 1 липня 2009 року.
У перспективі розвитку перед Пенсійним фондом стоїть завдання щодо збільшення пенсійних виплат, тобто соціальна пенсія має бути не менше прожиткового мінімуму, а розмір трудової пенсії по старості повинен перевищувати прожитковий мінімум в 1,3 рази.
Разом з тим, з урахуванням змін, що відбулися в економіці в другій половині нинішнього року, Міністерство економічного розвитку уточнює прогноз соціально-економічного розвитку на найближчі 3 роки. Виникає необхідність перегляду параметрів бюджету Пенсійного фонду. Швидше за все, відбудеться ще одна індексація. Попередні розрахунки показують, що, у зв'язку з цим, бюджетна підтримка фонду буде збільшено з 52 до 66 відсотків. Необхідно також посилити взаємодію з Федеральною податковою службою, з Федеральною службою судових приставів щодо забезпечення збору страхових внесків. Що стосується недержавних пенсійних фондів і керуючих компаній, то тут Пенсійний фонд Росії підтримує викладені в проекті підсумкового документа форми на заходи щодо запобігання негативного впливу на недержавні пенсійні фонди і керуючі компанії в поточній економічній ситуації.
Виникає необхідність внести зміни до пенсійного законодавства, які будуть спрямовані на подальше зростання пенсійного забезпечення.
У майбутньому для сприятливого розвитку пенсійної системи Росії необхідно розглянути питання переходу на страхові принципи пенсійного забезпечення. Замінити Єдиний соціальний податок на страхові платежі. Це дозволить збалансувати пенсійну систему, підвищити її стійкість, знизити залежність від бюджетних вливань.
Процес формування пенсії буде більш прозорим і зрозумілим. Держава створює правила гри, при яких і бізнес, і працівник, і держава чітко знають, що внесок у розмірі 26% від фонду заробітної плати - це рівно стільки, скільки коштує достойна пенсія, яка відповідає міжнародним стандартам соціального забезпечення. Не більше, але й не менше.
З 1 січня 2010 року планується провести валоризації, тобто підвищення грошової оцінки пенсійних прав громадян станом на 1 січня 2002 року. Крім того, переклад базової частини пенсії у страхову частину надалі дозволить підвищувати пенсію у міру зростання фонду заробітної плати в країні.
Незважаючи на негативні тенденції, держава планує виконувати всі свої зобов'язання перед пенсіонером з підвищення рівня їх добробуту в повному обсязі і в заплановані терміни.
Щоб ефективно виконувати поставлені перед Пенсійним фондом завдання, необхідно, щоб робота фонду відповідала новим вимоги законодавства. З метою підвищення ефективності діяльності фонду, розробляється стратегія його розвитку на середньострокову перспективу. У числі пріоритетів, підвищення якості послуг Пенсійного фонду, турбота про зручність і комфорт економії часу людей - страхувальників. Необхідно продовжити роботу зі створення сучасних типових клієнтських служб та впровадження інформаційних технологій, активно розвивати систему електронної взаємодії та документообігу зі страхувальниками, із застрахованими особами та іншими організаціями. Одночасно, Пенсійний фонд Росії планує продовжувати політику централізації в питанні призначення, виплат пенсії на рівні суб'єкта Російської Федерації, більш ефективному використанню системи персоніфікованого обліку для планування, аналізу та управління, зміцненню актуальною служби пенсійного фонду. Ще одним пріоритетом для Пенсійного фонду стане завзяте ведення серйозної роз'яснювальної роботи з метою підвищення пенсійної грамотності населення.
В умовах вдосконалення пенсійного законодавства особливої актуальності набувають питання визначення правового статусу Пенсійного фонду як державного страховика. Виникає необхідність прийняття закону про порядок фінансування пенсій для категорії працівників, які мають право дострокового виходу на пенсію. З актуарних розрахунків, виплата пільгових пенсій за рахунок усіх застрахованих обходиться пенсійній системі в 2% страхового тарифу. На думку окремих експертів накопичувальну частину потрібно збільшити до 12%, по інших думок - необхідно зовсім від неї відмовитися. Але держава все ж вважає, що ухвалене рішення про збереження накопичувальної частини в розмірі 6% є збалансованим. Є плюси і мінуси в накопичувальній системі. Щоб зробити висновок, велика ця частина або мала, система повинна пропрацювати достатній термін - 10-15 років. Тому повернутися до цього питання необхідно після 2020 року.
Виходячи з усього вищевикладеного можна зробити висновок, що будучи найбільшим соціальним проектом, пенсійна реформа покликана вирішити такі завдання, як: забезпечення гарантованого мінімального рівня пенсійного забезпечення незалежно від рівня доходів громадянина Росії, створення умов для формування населенням достатніх пенсійних накопичень. При цьому повинні розвиватися як обов'язкове пенсійне страхування, так і добровільне пенсійне страхування. Таким чином, пенсійна система Росії повинна грунтуватися на механізмах соціального страхування. Найважливішою умовою стабільного розвитку Пенсійного фонду Росії є неухильне дотримання страхових принципів [41].

Глава 3. Аналіз діяльності Пенсійного фонду на прикладі Управління Пенсійного фонду за Находкінському міському окрузі
3.1. Загальне положення, завдання діяльності
Управління Пенсійного фонду в муніципальній освіті - це структурний підрозділ Пенсійного фонду РФ, яке втілює в життя мети і завдання, що стоять перед Пенсійним фондом Росії, безпосередньо щодня веде роботу з населенням міста.
Історія Пенсійного фонду починалася в грудні 1990 року. У 1991 році у Находці з'явилася служба уповноважених крайового відділення Пенсійного фонду РФ. Поступово вибудовувалася система, формувався колектив, ріс і затверджувався авторитет служби. У важкий період економічної кризи працівники Пенсійного фонду змогли забезпечити збір коштів, щоб без єдиного збою виплачувалися пенсії.
У 1998 році Приморський край увійшов у загальну систему персоніфікованого обліку. Уповноважені успішно впоралися з поставленим завданням, зумівши вибудувати систему персоніфікованого обліку, видати страхові свідоцтва і відкрити особові рахунки громадянам міста та прилеглих населених пунктів. Фундамент для пенсійної реформи був створений.
У грудні 2001 року уряд приймає пакет нових федеральних законів. Перетвориться структура Пенсійного фонду, від Міністерства соціального розвитку йому передаються функції призначення та виплати пенсій. У 2002 році служба уповноважених трансформується в державну установу - Управління Пенсійного фонду Російської Федерації з Находкінському міському окрузі. З цього моменту колектив Управління являє собою єдину технологічну систему, що виконує функції від відкриття особового рахунку громадянину Росії, на якому накопичуються дані про стаж і страхових внесках, що надійшли за весь період її трудової діяльності, до призначення пенсії та довічної її виплати. Протягом семи років удосконалювалися технології, проводилася широка роз'яснювальна робота, реалізовувалися соціальні програми, і це в умовах постійно діючого конвеєра отримання пенсій.
Пенсійний фонд Російської Федерації (державна установа) і його територіальні органи складають єдину централізовану систему органів управління коштами обов'язкового пенсійного страхування в Російській Федерації, в якій нижчестоящі органи підзвітні вищестоящим.
Територіальні органи ПФР діють на основі положення про територіальні органи ПФР, яке затверджується правлінням ПФР, і створюються для здійснення державного управління коштами обов'язкового пенсійного страхування і організації пенсійного забезпечення.
Державна установа Управління Пенсійного фонду по м. Находка підпорядковується Відділенню Пенсійного фонду Російської Федерації по Приморському краю, яке було створено 21 червня 2002 року. У структурі Приморського відділення ПФР 35 міських і районних управлінь (відділів) ПФР, в тому числі і ГУ-УПФ РФ по м. Находка. У системі Відділення ПФР по Приморському краю трудиться 1566 фахівців, з них по Находкінському міському округу - більше 100 чоловік.
Сьогодні Відділення Пенсійного фонду РФ по Приморському краю, до структури якого входить Державна установа Управління Пенсійного фонду РФ по м. Находка, - багатофункціональна система, безперервно працює над вирішенням ряду соціально значущих завдань, які зачіпають інтереси самих різних категорій населення:
- Виконання бюджету відділення відповідно з плановими показниками, затвердженими правлінням ПФР;
- Організація роботи по обліку коштів, що надходять з обов'язкового пенсійного страхування, а також контроль за цільовим використанням цих коштів;
- Фінансування витрат на виплату трудових пенсій, пенсій по державному пенсійному забезпеченню та соціальних допомог;
- Призначення та виплати пенсій. Серед них трудові пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), пенсії за державним пенсійним забезпеченням, пенсії військовослужбовців та їх сімей, соціальні пенсії, пенсії держслужбовців;
- Призначення та реалізації соціальних виплат окремим категоріям громадян: ветеранам, інвалідам, інвалідам внаслідок військової травми, Героям Радянського Союзу, Героям Російської Федерації і т.д.
- Персоніфікований облік учасників системи обов'язкового пенсійного страхування. У Примор'ї на сьогоднішній день 1 млн. 978 тис. 006 застрахованих осіб, з них у Находці - 168 тис. чоловік.
- Взаємодія з роботодавцями - платниками страхових пенсійних внесків;
- Видача сертифікатів на отримання материнського (сімейного) капіталу;
- Управління засобами пенсійної системи, в т.ч. накопичувальної частини трудової пенсії, яке здійснюється через державний керуючу компанію (Зовнішекономбанк) і приватні управляючі компанії;
- Реалізація Програми державного співфінансування пенсії - 25 тис. приморців стали її учасниками (станом на 09.02.2009).
Для забезпечення своєчасного фінансування виплат пенсій у відділення Пенсійного фонду місцеві пенсійні органи (у окремих регіонах - центри з призначення і виплати пенсій) складають і подають у встановлені терміни заявки на право витрачання коштів для здійснення в черговому плановому періоді (рік, квартал, місяць) виплат , що фінансуються бюджетом ПФР згідно із законодавством.
У свою чергу відділення фонду надсилає заявки в його виконавчу дирекцію на виділення їм необхідного ліміту фінансових коштів. Ці заявки мають надходити до дирекції фонду не пізніше, ніж за 35 днів до початку планового періоду. Узгоджений з плановими підрозділами дирекції ПФР і затверджується його правлінням сумарний ліміт витрат доводиться до відділення до початку виплатного періоду. Потім відділення ПФР розподіляє плановий ліміт фінансових коштів по місцевих пенсійним органам. Потреби у фінансових коштах на виплату пенсій визначаються на основі звітної фактичної динаміки чисельності одержувачів пенсій та розмірів фактичних призначень по кожній категорії пенсіонерів (за спеціальною формою 94 - квартальна та річна), даних бухгалтерської звітності пенсійних органів.
Контроль за правильністю витрачання пенсійних коштів, у тому числі за правильністю призначення, перерахунку, виплати та доставки пенсій, здійснюється у двох формах: по-перше, проводиться відомча контрольно-ревізійна робота в Приморському відділку ПФР і організаціях федеральної поштової служби, по-друге, існує позавідомчий контроль за правильністю витрачання пенсійних коштів.
3.2. Підсумки реалізації соціальних програм на території м. Знахідка 2007 - 2008 р .
На сьогоднішній день соціальні питання є актуальними. Вони сьогодні звучать з вуст обраного президента Дмитра Медведєва, вони звучать з вуст Володимира Путіна з приводу того, що соціальна сфера - це важливий вектор докладання зусиль держави. Безумовно, одним з основних інструментів, який сьогодні здійснює соціальну політику є пенсійний фонд. Пенсійний фонд сьогодні починає з моменту народження дітей та видачі материнського сімейного сертифіката і закінчує з настання страхового випадку - настання пенсії за віком трудової та інших видів пенсій, які сьогодні, згідно законодавства, призначаються.
Пенсійний фонд Росії, активно беручи участь у перетвореннях у соціальній сфері, зараз здійснює більше 20 різних соціальних виплат, має кілька баз даних федерального рівня і сотні баз регіонального рівня про клієнтів всіх категорій, веде облік пенсійних накопичень працюючих громадян. Інформаційні технології стали основним інструментом роботи співробітників пенсійної служби. Тільки в Примор'ї впроваджено понад 20 програмних продуктів протягом року. Корпоративний зв'язок між 36 територіальними органами крайової пенсійної служби дозволяє в режимі он-лайн обмінюватися будь-якою інформацією, а також значно економити на міжміського зв'язку.
Виконуючи федеральний закон № 122 про пільгове забезпечення, відділення ПФР по Примор'я щодня обмінюється інформацією з крайовим управлінням соціального захисту населення, позабюджетними фондами соціального і медичного страхування, залізницею, місцевими органами влади, федеральними службами краю. Для прискорення документообігу впроваджені системи електронно-цифрового підпису. У цьому випадку передача необхідних документів здійснюється за лічені секунди, а не дні, як раніше.
Кількість пенсіонерів, які перебувають на обліку в системі державного пенсійного забезпечення в Находкінському міському окрузі становить майже 40 тис. осіб. Станом на 1 січня 2008-го року інформаційна база даних індивідуального персоніфікованого обліку управління Пенсійного фонду Росії за Находці містила понад 168 тис. індивідуальних особових рахунків. У 2007-му році дохідна частина бюджету управління склала 1 млрд. 108 млн. рублів, приріст надходжень у порівнянні з 2006 роком - 8,8%. Це ті самі пенсійні права громадян, які в майбутньому ляжуть в основу їх пенсійного капіталу.

Для непрацюючих пенсіонерів основним джерелом існування є пенсія. З огляду на те, що середній розмір пенсії в Приморському краї тривалий час залишається нижче рівня прожиткового мінімуму пенсіонера, більше 30 відсотків громадян цієї категорії перебувають на обліку як малозабезпечені, що мають дохід рівня нижче прожиткового мінімуму пенсіонера.
Поряд з виплатами трудових пенсій, Пенсійний фонд РФ здійснює фінансування соціальних програм для непрацюючих пенсіонерів за рахунок коштів, що надходять від погашення заборгованості по страхових внесках і пенями, нарахованих до 1 січня 2001 року.
З метою забезпечення реалізації прав громадян на отримання щомісячних грошових виплат та надання набору соціальних послуг здійснюється ведення Федерального реєстру осіб, які мають право на отримання державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6.4 Федерального закону від 19.07.1999 № 178-ФЗ «Про державну соціальну допомогу».
На фінансування соціальної програми в 2007 р . Пенсійний фонд РФ виділив Приморському відділенню ПФ ліміт у розмірі 12,5 млн. рублів, які були спрямовані на надання адресної соціальної допомоги непрацюючим пенсіонерам.
За рахунок коштів ПФР в жовтні 2007-2008 роках у Находкінському міському окрузі проведені виплати адресної соціальної допомоги на придбання предметів першої необхідності, одягу, взуття, товарів тривалого користування, палива або матеріалів для ремонту житла.
За рахунок додаткового фінансування з коштів Пенсійного фонду РФ і зобов'язань Адміністрації Приморського краю середньодушовий норматив фінансування програми ОМС краю збільшився на 7%, відповідно збільшилися тарифи на медичні послуги за програмою ОМС. При цьому власне сума додаткового фінансування ПФР склала 5,9% від вартості територіальної програми ОМС.
Завдяки дії програми додаткового фінансування платежів на обов'язкове медичне страхування непрацюючих пенсіонерів з коштів ПФР, в Находінском міському окрузі вдалося збільшити обсяг амбулаторно-поліклінічної допомоги на 10%, стаціонарзамінних на 2%, при цьому знизити обсяг цілодобового стаціонару на 2%. За рахунок збільшення тарифу на медичні послуги більш ніж удвічі збільшився обсяг стаціонарзамінних допомоги, що надається непрацюючим пенсіонерам, які отримують пенсію по старості. Цей вид допомоги передбачає амбулаторне проведення в поліклінічних умовах не тільки діагностичних, але і лікувальних заходів із забезпеченням медикаментами, що ефективно при лікуванні серцево-судинних, легеневих захворювань, захворювань шлунково-кишкового тракту і гіпертонії у літніх людей, у випадках, не вимагають екстреного втручання .
Десять мільйонів рублів із коштів Пенсійного фонду Росії освоєно у Находці на ремонті будинку-інтернату для престарілих та інвалідів. Находкінський будинок-інтернат для престарілих та інвалідів був відкритий в травні 1994 року в приміщенні колишнього дитячого садка і на сьогоднішній день є єдиним соціальним закладом подібного типу в місті. Розрахований на 75 місць, будинок-інтернат надає можливість постійного проживання одиноким літнім людям, у тому числі важкохворим та лежачим інвалідам, забезпечує їх необхідною соціальною та медичною допомогою. Зробити перебування в інтернаті більш комфортним і таким, що відповідає сучасним нормам допоміг капітальний ремонт, виконаний за рахунок цільового фінансування з коштів Пенсійного фонду.
Соціальні програми ПФР, направлені на надання адресної соціальної допомоги нужденним пенсіонерам та інвалідам, на поліпшення умов проживання цієї категорії громадян в установах соціального обслуговування населення, поліпшення медичного обслуговування за програмою обов'язкового медичного страхування, а також роз'яснення пенсійного законодавства Російської Федерації, мають величезне значення для поліпшення соціального клімату в м. Находка.
За підсумками щорічного конкурсу серед територіальних органів Пенсійного фонду Російської Федерації за 2007 рік у номінації "Краще Управління Пенсійного фонду у федеральному окрузі" визнано управління фонду з Находкінському міському окрузі.
Після того, як президентом Росії Володимиром Путіним було поставлено питання про те, щоб робота чиновників почалася оцінюватися за конкретними показниками, критеріями і стандартами, одним з перших відомств, яке розробило такі показники став Пенсійний фонд. Вони були затверджені в 2006 році постановою Правління фонду, і ось вже два роки територіальні управління Пенсійного фонду по всій країні працюють у відповідності з цими стандартами. За підсумками минулого року Находкінському управління посіло перше місце серед управлінь територіальних органів Пенсійного фонду Далекосхідного федерального округу.
3.3. Аналіз діяльності Управління Пенсійного фонду по м. Находка за 2008 рік та перспективи розвитку
Кількість осіб, які потребують пенсійне забезпечення від Находкінському міському окрузі зростає з кожним роком: якщо в 2006 році їх число склало 39 016, то на кінець 2008 року це число становило 40 154 особи. Приріст за 3 роки склав 2% (рис. 4). Розмір пенсійних нарахувань у порівнянні з 2006 роком збільшився на 65%: у 2007 році збільшення пенсійних нарахувань склало 29%, в 2008 році - 27% (рис. 5), (Додаток 4, табл. 1, 2, 3).

\ S
Рис. 4. Кількість одержувачів пенсій по м. Находка за 2006, 2007, 2008 рр..

\ S
Рис. 5. Сума призначених пенсій за 2006, 2007, 2008 рр..
У загальній чисельності пенсіонерів, які перебувають на обліку в Управлінні Пенсійного фонду Російської Федерації по м. Находка 82,1% - пенсіонери по старості, 7,3% - за інвалідністю, 3,9 - у зв'язку з втратою годувальника і 6,5% - одержують соціальні пенсії.
Підводячи підсумки роботи за 2008 р . можна виділити наступні напрямки діяльності управління ПФР за Находці: у 2008 році Державною установою Управлінням ПФР по м. Находка був реалізований весь комплекс заходів щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення городян. Зокрема, 1 серпня базова частина пенсії була збільшена на 15%; страхова частина підвищувалася тричі: 1 лютого, 1 квітня та 1 серпня. У цілому, підвищення склало 30%.
У результаті середній розмір пенсії на кінець 2008 року склав 4590,14 рубля, що на 24.5% більше, ніж на початок 2008 року, проте в реальному вираженні (з урахуванням зміни цін) зростання склало 9.7%. У середньому за рік розмір пенсії, за оцінкою, склав 4235 рублів, в порівнянні з 2007 роком він зріс на 32% (у реальному вираженні - на 16.3%).
Після всіх вжитих заходів щодо підвищення рівня життя пенсіонерів, пенсія вже близька до величини прожиткового мінімуму пенсіонера, і залишається менше на 3,9% (2007 - на 9.4, 2006 - на 15.5%).
Середній розмір призначених пенсій на кінець року склав, як і в минулому році, 20.7% середньомісячного грудневого заробітку працюючих. Як наслідок - кожен третій пенсіонер продовжує працювати. Переважно це пенсіонери по старості (94,6% всіх працюючих пенсіонерів).
У 2008 році з'явилася нова категорія пенсіонерів - відставні військовослужбовці, які після виходу на пенсію працювали з відрахуванням страхових внесків. Ця категорія пенсіонерів отримала законні права на призначення страхової частини трудової пенсії. Станом на грудень в управління ПФ РФ по Находкінському міському округу за виплатою страхової частини трудової пенсії звернулося близько 1800 військовослужбовців.
Були продовжені щомісячні грошові виплати федеральним пільговикам.
У 2006 році був прийнятий Федеральний закон про додаткові заходи державної підтримки сімей, які мають дітей [18]. Згідно закону право на материнський (сімейний) капітал має жінка, яка народила (або яка усиновила) з 1 січня 2007 року другого (або наступних дітей, якщо раніше сертифікат не оформлявся). У рамках реалізації цього закону в Приморському краї за 2008 рік було видано 6619 сертифікатів на материнський (сімейний) капітал, з них у Находці - 976. Примітно, що в 2008 році відзначений підвищений попит на документ. Це 565 прийнятих заявок проти 349 до році попередньому.
Засоби материнського капіталу можна було використовувати з 2010 року по досягненні дитині трьох років за такими напрямками: на поліпшення житлових умов, отримання освіти дитиною, а також на накопичувальну частину пенсії матері.
Тим часом, як виняток, з огляду на складну економічну ситуацію в країні і в умовах зростання процентних ставок за кредитами, був прийнятий закон, що дозволяє використовувати кошти материнського капіталу з 1 січня 2009 року, але тільки в частині спрямування їх на погашення основного боргу та сплати відсотків за кредитами і позиками на придбання або будівництво житла, укладеними до 31 грудня 2010 року [19].
З 1 січня 2009 року розмір цього виду державної підтримки сімей, які мають двох і більше дітей, становить 299 тисяч 731 рубль.
За консультацією до Управління Пенсійного фонду за Находці в грудні 2008 року звернулося 22 сім'ї, що мають на руках сертифікат на материнський капітал. Дев'ять з них подали заяви на погашення іпотечного кредиту на загальну суму понад 2,5 млн. рублів. Знахідка на другому місці після крайового центру серед міст Примор'я за кількістю заяв, що надійшли.
Місцевий Управління Пенсійного фонду очікує отримати перші виплати з федерального бюджету вже в травні 2009 р .
Для поліпшення якості обслуговування населення в управлінні Пенсійного фонду по м. Находка відкриті консультаційні пункти, де кожен бажаючий може отримати кваліфіковану консультацію з його питань у сфері пенсійного забезпечення.
У перспективі розвитку з 1 квітня 2009 року в Росії на 17,5 відс. збільшиться розмір страхової частини трудової пенсії по старості. У результаті індексації кожен з 39 тис. одержувачів трудової пенсії в Находкінському міському окрузі в квітні отримає надбавку в сумі, обчисленої індивідуально, в залежності від розміру страхової частини одержуваної ними трудової пенсії. У середньому збільшення складе від 467 рублів. З 1 квітня поточного року середній розмір трудової пенсії у Находці буде 5 346,26 рублів.
До кінця 2009 року пенсії росіян будуть підвищені ще два рази. 1 серпня на 7,5 проц. позапланово буде знову проіндексована страхова частина трудової пенсії, а базова частина трудової пенсії та соціальна пенсія 1 грудня будуть проіндексовані на 31,4 відс. Таким чином, всього за 2009 рік пенсії будуть проіндексовані чотири рази. Перша в цьому році індексація відбулася 1 березня - базова частина трудової пенсії та соціальна пенсія були збільшені на 8,7 відс.
У результаті, в 2009 році розмір трудової пенсії по старості, яку в Находці отримують понад 32 тис. осіб, перевищить прожитковий мінімум пенсіонера на 30 відс., І буде становити 5 641 рублів. Розмір соціальної пенсії, яку отримують більше 2500 тис. осіб, в кінці року досягне величини прожиткового мінімуму пенсіонера - 4294 рубля. При цьому, темп зростання трудової пенсії на 8,7 відс. вище прогнозованого зростання споживчих цін в 2009 році. А темпи збільшення соціальної пенсії випередять прогнозоване зростання цін на 25,3 відс.
В Управлінні Пенсійного Фонду РФ по Находкінському міському c 1 квітня 2009 також збільшилися на 8,7 відс. розміри щомісячної грошової виплати федеральним пільговикам. Середній розмір надбавки склав 66,50 рублів. До 615 рублів підвищено розмір компенсації, що спрямовується на оплату набору соціальних послуг, в тому числі медична частина - 547 рублів, транспортна - 68 рублів.
Заходи підтримки соціально вразливих категорій громадян набудуть чинності з 1 квітня.
Індексація не торкнеться одержувачів державної пенсії по інвалідності або по втраті годувальника, оскільки у складі виплат немає страхової частини. Однак ці соціальні категорії можуть також очікувати на позитивні зміни. З 1 квітня збільшується вартість соціального пакету з 513 до 557 рублів для федеральних пільговиків, яких у Находці налічується близько 10 тисяч чоловік, так само збільшиться розмір щомісячної грошової виплати. Учасники та інваліди Великої Вітчизняної війни будуть отримувати 2 тис. 126 руб. (Без вартості соціального пакету). Інваліди по захворюванню III групи - 1 тис. 321 руб., Інваліди II групи - 784 руб., Інваліди I групи - 516 руб.
За словами начальника Управління Пенсійного фонду за Находці, надалі курс на підвищення пенсій та інших соціальних виплат, проголошений президентом Росії, буде продовжений. Протягом поточного року пенсія зазнає ще дві індексації - у серпні та жовтні. Планується збільшення базової і страхової частин.
Для пенсіонерів та інвалідів пенсія є основним джерелом доходів, тому її розмір повинен дозволяти людям купувати все необхідне для життя. У рамках соціальної політики держава робить все можливе для вирішення цього питання.
Таким чином, аналізуючи діяльність Находкінського управління Пенсійного фонду за минулий період, можна зробити висновок, що управління в повному обсязі виконує функції і завдання, закріплені Конституцією РФ - пенсійне забезпечення громадян.
По-перше, за все існування управління у Находці не було жодного випадку затримки виплати пенсій, що є головним показником ефективності його роботи.
По-друге, вибудувана система дуже тісної взаємодії з населенням. За минулий рік службою прийнято і відпрацьовано більше 20 000 тисяч звернень громадян - саме стільки людей відвідали управління ПФР і консультаційні пункти на місцях. При зверненнях в ці пункти фахівці не тільки відповідають на конкретні запитання людей, пов'язані з призначенням та виплатою пенсій, а й дають правові консультації. Адже не секрет, що більшість громадян абсолютно не знають своїх прав у частині пенсійного забезпечення та тих обов'язків, які несе роботодавець по відношенню до працівника.
У співробітників пенсійної служби в Находці одна ментальність, загальне розуміння цілей. Не секрет, що Пенсійний фонд має величезне соціальне значення для міста і краю.
З виплатою пенсій пожвавлюється вся соціально-економічне життя. Пенсіонер платить за комунальні послуги, купує продукти, ліки. Автоматично ці кошти через податки надходять до бюджетів районів і міст.
Робота Управління ПФ РФ по Находкінському міському округу оцінюється за цілою низкою показників, головні з яких - ефективність роботи з клієнтами Фонду. Враховуються своєчасність призначення пенсій, оперативність роботи з прийому та обробці заяв громадян (на перерахунок пенсій, на отримання сертифіката материнського (сімейного) капіталу, на вступ до Програми державного співфінансування пенсії тощо), а також надходження страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування , зниження заборгованості по страхових внесках і т.п.

Висновок
Модернізація пенсійної системи, що почалася з прийняття в 2001 році нового пенсійного законодавства і вступу його в силу з січня 2002 року, стала найбільшим на сьогодні і найбільш успішним соціальним проектом в Російській Федерації.
Здійснюючи її, Пенсійний фонд Російської Федерації виконує роль одного з активних учасників реформування соціальної сфери країни та затвердження нових відносин між поколіннями, соціальними групами, роботодавцями, працюючими і державою. Результатом має стати створення сучасної, високотехнологічної та ефективної системи пенсионирования громадян, яка визначала б обличчя соціальної сфери Росії в ХХI столітті.
Серед стратегічних завдань розвитку російської держави на сучасному етапі особливо виділені соціально значимі цілі - підвищення рівня життя громадян країни і значне зростання їх добробуту.
Важливу роль у вирішенні зазначених завдань грає ефективно працююча система пенсійного страхування, яка спирається на довгострокову фінансову забезпеченість.
Відповідно до статті 5 Федерального закону від 15 грудня 2001 року № 167-ФЗ «Про обов'язкове пенсійне страхування в Російській Федерації» обов'язкове пенсійне страхування в Російській Федерації здійснюється страховиком (державною установою) - Пенсійним фондом Російської Федерації (далі - ПФР, Фонд) та його територіальними органами, що складають єдину централізовану систему органів управління коштами обов'язкового пенсійного страхування в Російській Федерації.
Пенсійний фонд Російської Федерації є організацією, що управляє позабюджетним фондом фінансових коштів соціального призначення, покликаним забезпечити реалізацію одного з найважливіших соціальних гарантій - державного пенсійного забезпечення, тобто матеріального забезпечення громадян за наявності відповідних соціальних страхових ризиків і настанні відповідних страхових випадків.
Розглянувши у даній роботі етапи створення та розвитку Пенсійного фонду, проаналізувавши основні види діяльності та перспективи розвитку, вивчивши літературу, я прийшла до висновку, що у Пенсійному фонді, як і в будь-якій іншій державній структурі існують як позитивні, так і негативні аспекти.
Одна з основних проблем Пенсійного фонду - це дефіцит бюджету. З фінансової точки зору поганий стан справ у Пенсійному фонді виражається в його постійно зростаючому дефіциті. Якщо б Пенсійний фонд існував як самостійна структура, а не був би вбудований в систему загальнодержавних фінансів, пенсіонерам довелося б дуже сутужно - для підвищення пенсій у Фонду не було б ніяких ресурсів. А підвищувати пенсії вкрай необхідно, хоча б для того, щоб компенсувати постійне зростання цін. Але поки Пенсійний фонд є складовою частиною бюджетної системи Росії, він може покривати свій дефіцит за рахунок гігантського профіциту федерального бюджету, і проводити індексації пенсій у більш-менш розумні строки.
Як показує бюджетний план на 2009-2011 голи, федеральний бюджет буде робити це і далі, тому що ніяких перспектив ліквідації дефіциту у Пенсійного фонду не проглядається. Цей дефіцит буде зростати з кожним новим роком, а федеральний бюджет продовжить цей дефіцит постійно покривати.
Інша проблема, пов'язана з пенсійним забезпеченням, це демографічна ситуація в країні. Населення Росії стрімко старіє і працюючим усе складніше приростає з кожним днем армію пенсіонерів. Зараз, за даними Росстату, на тисячу росіян у працездатному віці в середньому по країні припадає 331 пенсіонер. І в подальшому їх число буде тільки збільшуватися. Так, до 2026 року за деякими прогнозами на тисячу трудящих доведеться вже 478 пенсіонерів.
Щоб уникнути кризи, було прийнято рішення реформувати пенсійну систему, і ми перейшли від розподільчої до розпродільчо-накопичувальній системі: трудова пенсія була поділена на базову, страхову й накопичувальну частини, причому на розмір останньої впливає виключно наше небайдужість до свого завтрашнього дня. Одні довірили розпоряджатися нею державі, інші перевели накопичувальну частину пенсії в приватні управляючі компанії або недержавні пенсійні фонди. А з 1 жовтня росіяни отримали можливість самостійно поповнювати свій пенсійний рахунок.
У 2008 році в країні склалася несприятлива ситуація, пов'язана з економічною кризою. Але не дивлячись на це, Пенсійним фондом були реалізовані всі заплановані завдання, поставлені перед ним у 2008 році.
Таким чином, не дивлячись на труднощі у розвитку пенсійної системи Росії, можна зробити висновок, що Пенсійний фонд у своїй діяльності прагне реалізувати весь спектр покладених на нього завдань і функцій, а уряд вводить нові законодавчі акти і положення, які спрямовані на стабілізацію роботи Пенсійного фонду , на поліпшення добробуту громадян, які потребують в пенсійному забезпеченні.
Діяльність Пенсійного фонду Російської Федерації (ПФР) є найважливішим елементом здійснюваних у сучасній Росії структурних перетворень в економіці і соціальній політиці.
Пенсійний фонд РФ повинен зберегти свою самостійність як фінансово-кредитна установа, наділена правом управління (в тому числі інвестування) накопичувальної частини пенсії, призначення та виплати пенсій. Однією з найважливіших завдань цього періоду розвитку Пенсійного Фонду Російської Федерації є посилення контролю за внутрішніми розрахунковими операціями Фонду та забезпечення повноцінного функціонування системи громадського контролю за його діяльністю.
Від ефективності системи пенсійного забезпечення залежить моральний стан всього суспільства.

Список використаної літератури
1. Конституція РФ. - М.: МАУП, 2002. - 215 с.
2. Податковий кодекс РФ. - М.: Ексмо, 2005. - 688 с.
3. Коментар до Податкового кодексу РФ, ч. 2. - М.: Ексмо, 2005. - 898с.
4. Про обов'язкове пенсійне страхування в РФ: Федеральний закон від 15.12.2001 р. № 167 - ФЗ (ред. від 02.02.2006 р.) / / Парламентська газета. - 2004. - № 118. - С. 2-9.
5. Про трудові пенсія в РФ: Федеральний закон від 17.12.2001 р. № 173 - ФЗ (ред. від 14.02.2005 р., з ізм. Від 27.06.2005 р.) / / Парламентська газета. - 2003. - № 238. - С. 5-12.
6. Про індивідуальний (персоніфікованому) обліку в системі обов'язкового пенсійного страхування: Федеральний закон від 01.04.1996 р. № 27 - ФЗ (ред. від 09.05.2005 р.) .- М.: Вісник ПФР, 2006 р . - 45 с
7. Про внесення змін до Федерального закону «Про інвестування коштів для фінансування накопичувальної частини»: Федеральний закон від 09.05.2005 р. № 48 - ФЗ. - М.: Вісник ПФР, 2006 р . - 45 с.
8. Про недержавні пенсійні фонди: Федеральний закон від 07.05.1998 р. № 75 - ФЗ (ред. від 09.05.2005 р.) / / Російська газета. - 2003. - № 245. - С. 14-17.
9. Про державне пенсійне забезпечення в РФ: Федеральний закон від 15.12.2001 р. № 166 - ФЗ (ред. від 22.08.2004 р.) / / Російська газета. - 2003. - № 247. - С. 13-17 ..
10. Про інвестування коштів для фінансування накопичувальної частини: Федеральний закон від 24.07.2002 р. № 111 - ФЗ / / Фінанси. - 2003. - № 1. - С. 10-16.
11. Про встановлення щомісячної доплати до пенсій окремим категоріям пенсіонерів: Указ Президента Російської Федерації від 18.02. 2005 р . № 1203. / / Пенсія. - 2005. - № 4. - С. 23-25.
12. Про заходи щодо удосконалення управління державним пенсійним забезпеченням в Російській Федерації: Указом Президента РФ від 27.09.2000г. № 1709. / / Пенсія. - 2000. - № 11. - С. 32-33.
13. Агапова Т. А. Макроекономічні аспекти реформування пенсійної системи / / Професійні пенсійні системи: проблеми та перспективи розвитку / Упоряд.: В.М. Баскаков, Є.К. Крилова. М.: Страхове ревю, 2001.
14. Азарова Е.А., Кондратьєва З.М. Нове у пенсійному законодавстві / / Право і економіка, - 2005 .- № 2. - С. 23-26.
15. Альохін М. С. Потрібен національний пенсійний проект / / Пенсійні фонди та інвестиції. - 2005. - № 6. - С. 14-17.
16. Альохін М. С. Унікальність російської ситуації / / Фінанси. - 2006. - № 1. - С. 20-24.
17. Бончік В. М. Прогнозування пенсійних виплат / / Пенсійні фонди та інвестиції. - 2005. - № 6. - С. 45-49.
18. В'юніцін В. І. Пенсійна реформа в Росії не відбулася / / Фінансовий контроль. - 2006. - № 1. - С. 16-20.
19. В'юніцін В. І. Бесіди про пенсійну реформу / / Фінанси. - 2005. - № 7 с.68-73.
20. В'юніцін В. І. Що чекає пенсійну реформу / / Пенсія. - 2005. - № 4. - С. 51-52.
21. Мачульская Є.Є., Горбачова ЖЛ. Право соціального забезпечення. М., 2000.
22. Новікова О. Б. Актуарне забезпечення фінансової стійкості пенсійної системи / / Пенсія. - 2005. - № 4. - С. 44 - 49.
23. Полякова Н. В. Перерахунок розміру пенсії. Пенсія. - 2005. - № 8. - С. 36-39.
24. Соловйов А. К. Актуарний прогноз пенсійної системи в умовах пенсійної реформи (до 15 років) / / Пенсія. - 2005. - № 8. - С. 45-50.
25. Єлісєєва І. І. Загальна теорія статистики: Підручник. - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 480 с.
26. Ковальов В.В. Фінанси. Підручник. - М.: ТОВ "ТК Велбі", 2005. - 512 с.
27. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: методи й процедури. - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 580 с.
28. Назаров А.С. Пенсійна реформа: правові аспекти / / Громадянин і право. 2001. № 10, II.
29. Поляк Г.Б. Фінанси: Підручник для вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - 603 с.
30. Родіонова В.М. Фінанси: Підручник .- М.: Фінанси і статистика - 2005. - 480 с.
31. Романовський М.В., Врублевська О.В., сабантуй. Б.М. Фінанси: Підручник для вузів. - М.: Юрайт-М, 2006. - 572 с.
32. Чернова О.Г. Фінанси, гроші, кредит: Учеб. посібник для вузів. - М.: Проспект, 2005. - 659 с.
33. Бюлетень Рахункової палати, № 8, 2005 р .
34. Міжнародна конференція «Розвиток пенсійної системи в Російській Федерації-проблеми та шляхи вирішення». Збірник матеріалів, Сочі, 2006 р .
35. Економетрика: Підручник / За ред. Єлисєєвій І. І. - М.: Фінанси і статистика, 2005. - 344 с.
36. Інформаційно-статистичний збірник. Пенсійний фонд Російської Федерації в 2005 р . - М.: Вісник ПФР, 2006 р . - 512 с.
37. Інформаційно-статистичний збірник. Пенсійний фонд Російської Федерації в 2004 р . - М.: Вісник ПФР, 2005 р . - 475 с.
38. Інформаційно-статистичний збірник. Пенсійний фонд Російської Федерації в 2003 р . - М.: Вісник ПФР, 2004 р . - 352 с.
39. Проблеми пенсійної системи / / «Пенсія» № 12, грудень 2005.
40. Економіка праці: (соціально-трудові відносини) / Под ред. Н. А. Волгіна, Ю. Г. Одегова. - М.: Видавництво «ІСПИТ», 2003. - 736 с.
41. Новини за 2008 рік [16 грудня 2008] Виступ Голови Правління ПФР А. Дроздова на Першому щорічному пенсійне форумі 16.12.2008.
42. Офіційний сайт ПФР / www / pfr.ru
43. Офіційний сайт відділення ПФР по Приморському краю / www.035pfr.ru

[1] Конституція України, ст. 7, п. 2

[2] Конституція України, ст. 39.

[3] В.Д. Роїк. Недержавні пенсійні фонди: реальність і перспективи / Аналітичний вісник Ради Федерації ФС РФ. -2006. - № 11 (299)

[4] Дані взяті з офіційного сайту ПФР за станом на 05.02.2009 р.

[5] Постанова Верховної Ради РРФСР від 22 грудня 1990 р . № 442-1 «Про організацію Пенсійного фонду РРФСР»

[6] Федеральний закон № 122-ФЗ від 22.08.2004 р.

[7] Федеральний закон № 256-ФЗ від 29.12.2006 р.

[8] За даними ПФР РФ на 1.09.2008 р.

[9] ФЗ від 16 липня 1999 року № 165-ФЗ

[10] Постанова Правління Пенсійного фонду РФ від 9 жовтня 2000р. № 118.

[11] Нещадін А.А. Цілі і завдань реформи пенсійної системи в Російській Федерації / / http://www.opec.ru/library/article.asp?d_no=164&c_no=19;

[12] Назаров А.С. Пенсійна реформа: правові аспекти / / Громадянин і право. 2001. № 10, II;

[13] Агапова Т. А. Макроекономічні аспекти реформування пенсійної системи / / Професійні пенсійні системи: проблеми та перспективи розвитку / Упоряд.: В.М. Баскаков, Є.К. Крилова. М.: Страхове ревю, 2001;

[14] Проблеми пенсійної системи / / «Пенсія» № 12, грудень 2005

[15] Деякі питання пенсійного забезпечення (страхування) в РФ. М.2005. ВАТ «Можайський поліграфічний комбінат» на замовлення Пенсійного фонду РФ

[16] Проблеми пенсійній системи / / «Пенсія» № 12, грудень 2005

[17] Мачульская Є.Є., Горбачова ЖЛ. Право соціального забезпечення. М., 2000

[18] Федеральний закон від 29 грудня 2006 року N 256-ФЗ

[19] Федеральний закон від 25 грудня 2008 року N 288-ФЗ