Педагогічні основи обробки матеріалів на уроках технології

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .2
Глава 1. Педагогічні основи обробки матеріалів на уроках технології ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .4
1.1. Форми і методи навчання учнів з курсу «Технологія обробки тканини »...................................... .................................................. ............................... 4
1.2. Технологія виконання ручних і машинних швів, деталей та швейних вузлів виробів ...................................... .................................................. .................. 9
1.3. Вікові особливості учнів 7 класів ........................................ 18
Глава 2. Розробка методики технології обробки плечового виробу при вивченні розділу «Технологія обробки тканини ».................................... .... 23
2.1. Коротка характеристика розділу ............................................... .................... 23
2.2. Навчально-тематичний план занять ... ... ... ... ... ... ................................. 26
2.3. План-конспект уроку .............................................. ........................................ 28
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 38
Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .39

Введення
Зміни соціально-політичної та економічної обстановки в Росії ставлять нові завдання перед системою навчання та виховання підростаючого покоління. Важливу роль у вирішенні цих завдань відіграють установи загальної освіти. Саме вони, в першу чергу, забезпечують життєве і соціально-трудове становлення молоді, що відповідає сучасним вимогам суспільства.
Провідну роль тут традиційно грає трудова підготовка, що спрямована на виховання працьовитості і шанобливого ставлення до праці, розвиток практичних умінь і навичок, розширення політехнічного кругозору, введення в світ професій. Накопичений в загальну освіту досвід трудового навчання, що склалася матеріально-технічна база та підготовлені педагогічні кадри забезпечують можливість розвитку на більш високому рівні змісту підготовки молоді до праці засобами освітньої галузі «Технологія», яка в системі загальної освіти представляє чільну складову суспільної практики [3]. Ця область якісно по-новому вирішує проблеми трудової підготовки школярів в нових соціально-економічних умовах з урахуванням тенденцій техніко-технологічного розвитку сучасного суспільства та світового досвіду технологічної освіти.
Освітня галузь «Технологія» є необхідною компонентою загальної освіти школярів. Вона у своєму змісті висловлює політехнічну і функціонально прикладну складові всієї загальноосвітньої підготовки учнів, надаючи їм можливість навчитися усвідомлено застосовувати в практичній діяльності знання основ наук. Оволодіння учнями змістом освітньої галузі «Технологія» забезпечує спадкоємність їх переходу від загального до професійної освіти, трудової діяльності та подальшого безперервного самоосвіти. Завдання ж технологічної підготовки школярів при такому розумінні будуть вирішуватися в тому випадку, коли показується застосування природничо-наукових закономірностей у технологічних процесах, розкривається те загальне, що характеризує всі галузі виробництва, створюються можливості для перенесення знань і умінь у нові умови, де підкреслюється, тим самим, актуальність даної роботи.
Мета дослідження - розробити методику навчання школярів технології обробки плечового виробу на уроках у 7 класі.
Об'єкт дослідження - навчальний процес у контексті розділу «Технологія обробки тканини»
Предмет дослідження - застосування методів і прийомів навчання школярів технології обробки плечового виробу.
Відповідно до мети були намічені наступні завдання дослідження:
- Проаналізувати існуючі педагогічні підходи до застосування технології обробки плечового виробу;
- Визначити роль і місце даного педагогічного об'єкта в структурі освітнього процесу навчання технології;
- Розробити методичні матеріали, що дозволяють показати значимість процесу технології обробки плечового виробу у навчанні учнів 7 класів за програмою розділу «Технологія обробки тканини»;
- Експериментально перевірити можливість навчання учнів на уроках технології з використанням розробленої структури спільної навчально-творчої діяльності учнів і викладача.
Методи дослідження:
- Аналіз теоретичних джерел з теми дослідження;
- Спостереження, бесіда;
- Аналіз роботи учнів.

Глава 1. Педагогічні основи обробки матеріалів на уроках технології

1.1. Форми і методи навчання учнів з курсу «Технологія обробки тканини»

Виготовлення матеріального продукту (швейних виробів) розглядається як сума технологічних дій, спрямованих на формування естетичних та утилітарних функцій.
Одним з основних методів, що стимулюють процес навчання, є залучення учнів до активної сферу діяльності від ескізу до готового виробу й у виконання творчих проектів [18].
Виготовлення швейних виробів проводиться в певній послідовності за схемою: ескіз - конструкція - технологія - готовий виріб. Зміст курсу визначається наступними розділами: матеріалознавство, робота на швейній машині, конструювання та моделювання, технологія виготовлення жіночого одягу, словник моди.
Учні на заняттях повинні отримати знання, оволодіти навичками, вміннями за даними розділах для застосування в дослідницькій діяльності, при виконанні творчих проектів.
З практичної сторони кожен учень повинен бути учасником усіх видів діяльності, побувавши протягом навчального процесу в ролі художника-модельєра, конструктора, технолога, оператора швацького виробництва, демонстратора одягу, що створює основу, фундамент для подальшої професійної підготовки [11].
Головні вимоги до уроку технології:
1) чіткість і ясність основних навчально-виховних цілей при проведенні заняття;
2) правильний підбір навчального матеріалу для уроку в цілому і кожної його частини (виклад і закріплення теоретичного матеріалу, організація практичної роботи учня і т. д.). Матеріал підбирається виходячи з цілей і теми уроку, рівня попередньої підготовки учнів. Для організації практичної роботи на уроці дуже важливий підбір об'єктів праці, тобто виробів, які виготовляють учні, вибір швейних виробів і розробка технологічного процесу їх обробки;
3) вибір найбільш доцільних методів навчання для кожного етапу уроку, при цьому враховуються цілі, специфіка навчального матеріалу, рівень підготовки учнів, матеріальне оснащення, досвід самого вчителя;
4) організаційна чіткість уроку: своєчасний початок і закінчення, розподіл часу на кожен етап і т. д.;
5) досягнення цілей уроку, засвоєння навчального матеріалу всіма учнями, виконання розвиваючої та виховної функцій уроку.
Основною формою організації навчального процесу з курсу «Технологія обробки тканини» є здвоєний урок. Курс орієнтований на практику, тому тип уроку комбінований, на якому поєднуються елементи теоретичних і практичних занять. Комбінований урок створює необхідні передумови для виконання практичних робіт (табл. 1).
У ході навчання виникає завдання дати учням певний обсяг технічних відомостей для проведення практичної роботи. Протягом практичної частини уроку (50% змісту уроку) вони повинні освоїти робочі прийоми виконання технологічних операцій, оволодіти вміннями і навичками [6].
Практична робота формує в учнів технологічну культуру і самостійність у творчій роботі.

Таблиця 1.
1. Структура комбінованого уроку
Зміст уроку
Тривалість, хв
Організаційна частина:
підготовка до заняття;
контроль відвідуваності;
повідомлення теми і цілей уроку
5
Повторення пройденого матеріалу:
опитування з вивченої раніше темі;
підготовка питань та відповідей учнями по попередніх темах (по групах)
5
Виклад нового навчального матеріалу:
пояснення теоретичного матеріалу;
демонстрація зразків для виконання роботи;
запис у зошиті послідовності виконання практичної роботи, конспектування інструкційно карти графічним способом;
закріплення матеріалу, опитування слабших учнів з інструкційно карті, пояснення послідовного виконання практичної роботи
20
Виконання практичної роботи:
поточний інструктаж по роботі з інструментами;
виконання практичної роботи по інструкційно карті
45
Підведення підсумків:
міні-захист, виставлення оцінок;
аналіз найхарактерніших помилок і їх причин
10
Прибирання робочих місць і запис у щоденниках про підготовку до наступного заняття
5
Разом
90
Вчитель повинен чітко планувати вивчення теоретичного матеріалу, узгоджуючи його з практичними роботами, що необхідно для усвідомленого виконання учнями творчих проектів.
Перш ніж приступати до практичних робіт, учні повинні засвоїти ряд теоретичних відомостей: про властивості матеріалів і способи їх обробки, про роботу на швейній машині, про санітарно-гігієнічних вимогах та правила безпеки і т. д., без знання яких виконувати роботу не можна відповідно з технологічними вимогами. При вивченні теоретичного матеріалу з предмета необхідно зберігати його систему і логіку.
Одними з найбільш широко застосовуваних методів при проведенні уроків є пояснення і розповідь.
При поясненні теоретичні відомості даються при ознайомленні з новим матеріалом по розділам курсу, перед виконанням практичних робіт, для послідовного проведення трудових операцій. Застосовуються наочні посібники: плакати, креслення, журнали мод, зразки повузлової обробки швів, деталей та швейних вузлів, колекція готових моделей одягу, підручники, а також замальовки на класній дошці [13].
Розповідь використовується для викладу матеріалу з історії костюма, напрямками моди, народному російській костюму, прикладному мистецтву, індивідуального стилю і т. д. Для ілюстрації розповіді використовуються плакати, ілюстративний матеріал з книг, журналів, відеофільми, діафільми, підручники, слайди [13].
Зібрана учнями інформація повинна бути використана при виконанні рефератів і творчих проектів на теми у напрямку даного курсу.
До творчої діяльності можна віднести роботу з журналами мод, самостійну роботу по збору інформації з історії костюма, моди, художнього конструювання моделей одягу, декоративно-прикладних робіт, а також саме виконання творчих проектів у відповідності з їх обраними темами і об'єктами.
У початковий період навчального процесу для освоєння робочих прийомів, трудових операцій з виготовлення швейних виробів та викрійок, побудові креслень застосовується фронтальна форма організації навчального процесу. Всі учні виконують однакові навчально-трудові завдання. Необхідною умовою для організації фронтальної роботи є наявність відповідного матеріалу, інструментів та обладнання для всієї групи, і контроль здійснюється вчителем одночасно для них усіх.
У період розробки та виконання творчих проектів застосовується індивідуальна форма організації навчального процесу. Учні виготовляють різні види швейних виробів: моделі одягу різного призначення, декоративно-прикладні роботи, що створюють затишок у домі.
Чітке виконання індивідуальних робіт забезпечує зошит «Творчий проект за технологією обробки тканини», яка дає можливість для самостійної діяльності учнів при необхідної консультації з боку вчителя, коригуючого та направляє творчу роботу відповідно до естетичних технологічними вимогами.
Планування - основа правильної організації навчально-виховного процесу. За допомогою плану визначається логічна послідовність вивчення програмних тем і навчального матеріалу всередині кожної з них, намічається обсяг теоретичних відомостей і практичних робіт, а також відповідні форми і методи навчання. У ньому знаходять відображення об'єкти праці, навчально-наочні посібники, технічні засоби навчання та роздатковий матеріал, що використовується в навчальному процесі [11].
Учитель планує не тільки свою роботу, але і діяльність учнів, без чого неможлива наукова організація процесу навчання. При необхідності спільно виготовляються креслення, плакати, таблиці, альбоми зі зразками повузлової обробки швейних виробів, колекція моделей одягу для підлітків, сучасного напрямку молодіжної моди і т. д.
Календарно-тематичний план складається на певну кількість навчальних годин. Бажано складати плани-конспекти уроків відповідно до певних вимог.
Контроль знань учнів нерозривно пов'язаний з формою організації занять і методами проведення навчального процесу.
Контрольно-перевірочні уроки мають на меті отримання даних про рівень технологічної підготовки учнів, ступеня міцності засвоєння ними технічних знань, умінь, навичок. Ці уроки зазвичай проводяться в кінці кожного розділу в різній формі (картки-завдання, контрольні питання-тести, міні-захист).
Якісно організований, систематичний контроль теоретичних знань і практичних умінь учнів сприяє підвищенню рівня навчання і виховання, дисциплінує.
Захист творчого проекту реально відображає ступінь засвоєння навчального матеріалу і показує всі етапи розробки та виконання творчої роботи.

1.2. Технологія виконання ручних і машинних швів, деталей та швейних вузлів виробів

Змінюється мода, створюються нові тканини, швейне обладнання, і тому технологія виготовлення одягу також зазнає змін, стає більш сучасною. За основу беруться прийоми швидкого шиття, в яких виключаються деякі підготовчі операції, як, наприклад, прокладання «пастки», сметиваніе. Прискорюється процес пошиття виробів за рахунок застосування шпильок і крейдових ліній [22].
У цьому розділі даються тільки ті ручні, машинні шви, уніфіковані деталі та вузли, які забезпечують якісне виготовлення швейних виробів та виконання самостійної роботи - творчого проекту.
Попередня проробка на зразках з тканини за інструкційні картками, даними в підручниках «Технологія обробки тканини 7 клас», покращує засвоєння матеріалу, дає можливість для самостійного виготовлення швейного виробу.
Учні освоюють прийоми швидкого шиття (без сметиванія стібками тимчасового призначення), і таким чином прискорюється процес виготовлення різних виробів. Технологія виготовлення одягу підібрана з урахуванням вікових особливостей учнів, а наступність і послідовність викладу матеріалу від року до року дозволяють урізноманітнити перелік виробі від простих до достатньо складних, включаючи навіть оригінальні комплекти одягу.
Кожен вчитель може дати тільки той необхідний обсяг матеріалу з даного розділу, який дозволить якісно виконати творчу роботу. Можна виключити або включити на свій розсуд інші види швів, деталей і вузлів виходячи з поставлених проектних завдань, об'єктів виконання.
Робота з інструкційні картами дозволяє скоротити час на конспектування в робочих зошитах учнів; звільняється час на виконання практичної роботи. Урок проводиться за такими етапами [17]:
- Пояснення теоретичного матеріалу, показ зразків виконуваної роботи, пояснення мети роботи, її необхідності у подальшій діяльності, послідовності виконання швейних операцій;
- Прочитання учнями по пунктах ходу виконання практичної роботи з записом в робочому зошиті і на дошці у вигляді графічних зображень, наприклад:
Практична робота з виконання стачного шва в разутюжку
Хід роботи
1. Викроюють дві деталі розміром 15Ч20 мм.
2. Складають дві деталі лицевими сторонами всередину, суміщають зрізи, сколюють шпильками і намічають крейдову лінію для машинної строчки на відстані 20 мм від зрізу.

Малюнки зображують те, що учні в ході роботи повинні побачити на робочому столі.
Закріплення матеріалу проводиться при опитуванні учнів біля дошки і повторенні матеріалу відповідно до графічним конспектом ходу роботи.
Теоретичне пояснення матеріалу проводиться неодноразово, з'ясовуються труднощі у виконанні роботи, формуються навички самостійності при пошитті зразків.
При роботі зі зразками повторюються правила безпечної роботи з такими інструментами, як ножиці, голка, шпильки, праска, швейна машина. Відпрацьовуються прийоми роботи на швейній машині, а також прийоми розкрою (напрямок пайовий нитки, припуски на шви).
В якості зразків краще використовувати бавовняний клапоть. Нитки підбирати за кольором тканини.
Готові зразки проутюжівают, вирівнюють (підрізають ножицями) і прикріплюють до альбому ручними стібками. Клей краще не використовувати, оскільки тоді неможливо бачити зразки із зворотного боку при самостійному пошитті виробів.
Після закінчення вивчення даного розділу проводиться залік, для якого необхідно представити всі виконані зразки і відповісти письмово на контрольні запитання.
Перелік виконуваних робіт для 7 класу: цільнокроєна планка; подкройная планка; обробка коміра; втачіваніе коміра в горловину; обробка низу рукава замкнутої манжетою; втачіваніе рукава у відкриту пройму; обробка складних накладних кишень; розмітка і виконання Обметочніе петель.
Технологія обробки швейних виробів. При обробці швейних виробів найбільше число робіт складають завдання по з'єднанню деталей машинними строчками. У результаті поєднання двох або декількох шарів матеріалу рядком виходить шов. З'єднання деталей на сточувальна машинах відбувається за рахунок двох переплетених ниток: нитки голки і нитки човника. Крім ниткового способу, з'єднання може бути виконано і іншими способами: клейовим, зварним, заклепочних і пресування.
Клейове з'єднання утворюється за рахунок взаємодії речовини, що клеїть (клейового порошку, клейової нитки, клейової плівки) з склеюваних матеріалів хімічним або термічним способом.
Зварне з'єднання утворюється зварюванням термопластичних матеріалів на ультразвукових або високочастотних установках.
Заклепковий з'єднання утворюється за допомогою спеціальної фурнітури механічним або термічним способом.
Литьевое з'єднання відбувається за рахунок термічної пластифікації синтетичних волокон матеріалу.
Основним засобом з'єднання деталей швейних виробів є машинні ниткові шви. До машинним швах пред'являються високі промислові та споживчі вимоги.
До споживчим вимогам до швах відносяться зовнішнє оформлення шва, рівність строчки, ширина шва, рівномірність частоти стібків, щільність їх затягування, цілісність рядки, відсутність слабини або натягнутості матеріалу по лінії шва, міцність і ін
Промислові вимоги до швів визначаються витратою тканини і матеріалу на шви (припуски на шви і підгин), трудомісткістю виконання.
Якість виконання швів залежить від дотримання технічних умов виконання операцій: ширини шва, числа рядків і відстані між ними, частоти стібків, затягування їх у рядку, номери ниток і голок.
При пошитті виробів на швейній машині необхідно виконувати наступні умови:
- Перед початком роботи на клапті тканини регулювати натягнення верхньої і нижньої ниток, щоб з обох сторін деталі воно було однаковим;
- Перед сточуванням деталі сметивать або сколювати шпильками, машинну строчку прокладати по крейдяний лінії (наміченої раніше) або поруч з наметочним рядком на відстані 1 мм у бік шва;
- Деталі виробу або виріб розташовувати з лівого боку від працюючого, а припуски на шви - з правого боку;
- Початок і кінець прямої машинної строчки закріплювати закріпкою, використовуючи важіль зворотного ходу;
- Точно витримувати припуски на шви, для цього попередньо уточнювати припуски після примірки, відзначаючи крейдою або милом лінії сточування;
- Сточування деталей з різними припущеннями на шви виконувати з боку меншого припуску;
- При з'єднанні двох деталей з тканин різної товщини знизу розташовувати деталь з товстої тканини;
- Обробляти всі зрізи відкритих швів;
- Рядок сточування проводити за прісборенние стороні деталі (при сточуванні деталі зі складанням);
- На припуски швів, що мають криволінійну форму (горловина, пройми, коміри), робити розтин, не доходять до машинної строчки на 1-2 мм;
- При обтачивании деталей (пояса, коміра, манжети) припуски на шви в кутах підрізати таким чином, щоб не утворювалися надлишки тканини.
Волого-теплова обробка швейних виробів. Під волого-теплової обробкою швейних виробів розуміють спеціальну обробку деталей або виробу вологою, теплом і тиском за допомогою спеціального обладнання. При виготовленні одягу волого-теплова обробка становить приблизно 15-25% всієї трудомісткості обробки виробу (залежно від виду виробу і тканини). Волого-теплова обробка може здійснюватися в процесі обробки виробу (внутріпроцессная) і при обробці готової продукції (остаточна).
Існують певні терміни для позначення волого-теплової обробки деталей при виготовленні швейних виробів і гладінні готових виробів.
Температуру нагрівання праски встановлюють відповідно до виду тканин: бавовняних, лляних, вовняних, шовкових, з хімічних волокон. Для тканин зі змішаних волокон вибирають температуру нагрівання по найменш стійкого до волого-тепловій обробці волокну. Якщо невідомо, до якого виду належить тканину, то краще всього заздалегідь пропрасувати її клапоть або край одягу.
З лицьового боку виріб зазвичай прасують через проутюжільнік. Це шматок білої тонкої бавовняної тканини, яка добре вбирає вологу і швидко висушується. Клейові прокладочні тканини також пріутюжівают за допомогою вологого проутюжільніка. Якщо з лицьового боку вовняних виробів з'явилися ласи, то їх можна видалити, відпрасував через проутюжільнік, складений у декілька шарів. Але краще піднести праску до проутюжільніку і поводити їм, не натискаючи на тканину.
Якщо бавовняна або лляна тканина виявилася підпалені, то в цьому випадку можна протерти пляму розрізаної головкою цибулі і промити розчином миючого засобу.
При шиття деталі та ділянки швейних виробів прасують по мірі їх обробки. Волого-теплову обробку швів, деталей, вузлів проводять після кожної машинної операції, так як машинна строчка трохи стягує тканину у швах. Шви спочатку пріутюжівают, а потім запрасовуємо або разутюжівают. Сметанні вироби для примірки проутюжівают злегка, щоб не залишалися чіткі згини припусків на шви. Стібки тимчасового призначення, крейдяні лінії, шпильки перед прасуванням прибирають. Щоб шви не друкувалися на лицьовій стороні, під припуски підкладають смужки паперу або обережно проутюжівают тканина під швами, піднімаючи зрізи припусків.
Праска ведуть справа наліво по напрямку пайовий нитки тканини, яку у жодному випадку не можна тягнути або розтягувати. Великі деталі прасують в напрямку від широкої частини до вузької. Коміри, кишені, манжети, лацкани проутюжівают до їх з'єднання впритул з виробом.
Разутюжівать або запрасовуємо припуски закруглених рельєфних швів необхідно за допомогою прасувальної подушки або закругленого краю прасувальної дошки.
Прасування готових виробів проводиться в певному порядку. Найчастіше мнуться штани, на яких при сидінні з'являються заминов. Штани обов'язково проутюжівают через вологий проутюжільнік. При прасуванні спочатку гладять кожну штанину окремо, попередньо складаючи її таким чином, щоб бічний шов лежав над кроковим на всьому протязі від низу штанів до середнього шва (рис. 12). Проутюжівают брюки спочатку з боку крокових (внутрішніх) швів, а потім з боку бічних швів, стежачи за тим, щоб інша штанина помнеться. Потім проутюжівают разом обидві штанини, отглажівая «стрілки», тобто згини штанів.
Після прання штани спочатку проутюжівают з виворітного боку, разутюжівают шви, прасують кишені, підкладку, а потім вивертають на лицьову сторону і прасують в описаній вище послідовності. У джинсів згині не прасують.

Інструкційна карта. Технологія виконання волого-теплової обробки сорочки.
Інструменти та обладнання: праска з зволожувачем, прасувальна дошка.
Послідовність роботи:
1. Розкласти сорочку на столі. Почати прасувати з манжет (спочатку з вивороту, проникаючи гострим носом праски безпосередньо в рукав).
2. Продовжувати прасувати з лицьової сторони манжети, притримуючи і натягуючи краю лівою рукою так, щоб дрібні складочки у манжети вийшли плоскими.
3. Проутюжить один рукав, склавши його по шву. Те ж саме виконати з іншим рукавом, а потім проутюжить так, щоб видалити згини рукави.
4. Розкласти комір паралельно краю столу, проутюжить його з нижньої, а потім з верхнього боку. Не забувати натягувати краю лівою рукою і натискати на кнопку зволожувача на прасці. Якщо випадково утворюється кілька «зморшок», зволожити їх і знову проутюжить.
5. Розкласти сорочку на столі таким чином, щоб комір ліг ліворуч від працюючого, і проутюжить спинку.
6. Кожну деталь поличок проутюжить окремо: розклавши їх паралельно краю дошки і весь час потягуючи шви лівою рукою, пропрасувати навколо гудзиків. Відпрасував таким чином, всю передню частину сорочки, ще раз пропрасувати всі шви.
7. Застебнути гудзики на комірі, до середини і останню внизу. Перевернути сорочку і акуратно розкласти її спинкою догори. Зняти з обох сторін частина переду з рукавом.
8. Скласти рукави
9. Підігнути частину нижнього краю сорочки на 5-6 см і скласти сорочку вдвічі.
9. Підігнути частину нижнього краю сорочки на 5-6 см і скласти сорочку вдвічі.
10. Повернути складену сорочку передньою стороною вгору і ще раз легко, злегка торкаючись тканини, пропрасувати праскою горловину, комір, передню частину.
1.3. Вікові особливості учнів 7 класів
Підлітковий вік - це вік від 10 -11 до 15 років, що відповідає віку учнів 6-8 класів.
Підлітковий вік називають перехідним віком, тому що протягом цього періоду відбувається своєрідний перехід (від дитячого до дорослого стану, від незрілості до зрілості). У цьому сенсі підліток - полуребенок і напівдорослий: дитинство вже пішло, але зрілість ще не настала. Перехід до дорослості пронизує всі сторони розвитку підлітка: і його анатомо-фізіологічне, і інтелектуальне, і моральний розвиток - і усі види його діяльності.
У підлітковому віці серйозно змінюються умови життя і діяльності школяра, що призводить до перебудови психіки, руйнування старих сформованих форм взаємин з людьми.
Істотні зміни відбуваються в емоційній сфері підлітка. Емоції підлітка відрізняються великою силою і труднощами в їх управлінні. Підлітки відрізняються великою пристрастю в їх прояві і запальністю. З цим пов'язане невміння стримувати себе, слабкістю самоконтролю, різкість у поведінці. Підліткам властиве бурхливий вияв своїх почуттів. Якщо вони відчувають найменшу несправедливість до себе, вони можуть вибухнути, хоча потім можуть шкодувати про це. Емоційні переживання підлітків набувають велику стійкість. Нерідко почуття підлітка бувають суперечливі. Дуже важливо, щоб ці протиріччя вирішувалися на користь позитивних, суспільно значущих почуттів.
Вчення для підлітка є головним видом діяльності. І від того, як навчається підліток, багато в чому залежить його психічний розвиток, становлення його як громадянина. Істотні зміни відбуваються в емоційній сфері підлітка. Емоції підлітка відрізняються великою силою і труднощами в їх управлінні. Підлітки відрізняються великою пристрастю в їх прояві і запальністю. З цим пов'язане невміння стримувати себе, слабкістю самоконтролю, різкість у поведінці.
Розвиток мислення. У процесі навчання є дуже помітно вдосконалюється мислення підлітка. Зміст і логіка досліджуваних у школі предметів, зміна характеру і форм навчальної діяльності формують і розвивають в нього здатність активно, самостійно мислити, міркувати, порівнювати, робити глибокі узагальнення і висновки. Довіра вчителя до розумовою можливостям підлітка як можна більше відповідає віковим особливостям особистості.
Основна особливість розумової діяльності підлітка - наростаюча з кожним роком здатність до абстрактного мислення, зміна співвідношення між конкретно-образним та абстрактним мисленням на користь останнього. Конкретно-образні (наочні) компоненти мислення не зникають, а зберігаються і розвиваються, продовжуючи грати суттєву роль у загальній структурі мислення (наприклад, розвивається здатність до конкретизації, ілюстрування, розкриття змісту поняття в конкретних образах і уявленнях). Тому, за одноманітності, однобічності або обмеженості наочного досвіду гальмується обчислення абстрактних істотних ознак об'єкта.
Значення конкретно - образних компонентів мислення позначається на те, що в ряді випадків вплив безпосередніх чуттєвих вражень виявляється сильніше впливу слів (тексту підручника, пояснення вчителя). У результаті відбувається неправомірне звуження або розширення того мул іншого поняття, як до його складу привноситься яскраві, але несуттєві ознаки. Випадково запечатлевшиеся ілюстрації в підручнику, наочному посібнику, кадри навчального кінофільму.
Розвиток спостережливості, пам'яті, уваги. У процесі навчання підліток набуває здатності до складного аналітико-синтетичному сприйняттю (спостереженню) предметів і явищ. Сприйняття стає плановим, послідовним і всебічним. Підліток сприймає не тільки те, що лежить на поверхні явищ, хоча тут багато що залежить від його відношення до приймається матеріалу - і учень вражає поверховістю, легковесностью свого сприйняття. Підліток може дивитися і слухати, але сприйняття його буде випадковим.
Істотні зміни в підлітковому віці зазнають пам'ять і увагу. Розвиток йде шляхом посилення їх довільності. Наростає уміння організовувати і контролювати свою увагу, процеси пам'яті, керувати ними. Пам'ять і увага поступово набувають характеру організованих, регульованих і керованих процесів.
У підлітковому віці помічається значний прогрес у запам'ятовуванні словесного й абстрактного матеріалу. Розвиток уваги відрізняється відомою суперечливістю: з одного боку, в такому віці формується стійкий, довільну увагу. З іншого - безліч вражень, переживань, бурхлива активність і імпульсивність підлітка часто призводить до нестійкості уваги, і його швидкої отвлекаемости. Неуважний і розсіяний на одному уроці («нелюбимому»), учень може зібрано, зосереджено, не відволікаючись. Працювати на іншому («любимого») уроці.
У підлітковому віці відбуваються істотні зрушення в розвитку розумової діяльності учнів, головним чином у процесі навчання. Досягнута ступінь розвитку мислення молодшого школяра дозволяє в такому віці приступити до систематичного вивчення основ наук. Зміст і логіка досліджуваних предметів, характер засвоєння знань у підлітків вимагають опори на здатність самостійно мислити, порівнювати, робити висновки і узагальнення. З переходом до підліткового віку істотно змінюються, збагачують як абстрактно узагальнюючі, так і образні компоненти розумової діяльності (зокрема, розвивається здатність до конкретизації, ілюстрування, розкриття зміст поняття в конкретних образах і уявленнях). Але загальний напрям розвитку мислення відбувається в плані поступового переходу від переважання наочно-образного мислення (у молодших школярів) до переваги відстороненого мислення в поняттях (у старших підлітків).
Підлітків дуже приваблює можливість розширити, збагатити свої знання, проникнути в сутність досліджуваних явищ, встановити причинно-наслідкові зв'язки. Підлітки відчувають велике емоційне задоволення від дослідницької діяльності. Їм подобається мислити, робити самостійні відкриття.
Багато навчальні предмети подобаються підліткам тому, що вони відповідають його потребам не тільки багато знати, а й уміти, бути культурним, всебічно розвиненою людиною. Треба підтримувати переконання підлітків в тому, що тільки освічена людина може бути по-справжньому корисним членом суспільства. Переконання та інтереси, зливаючись воєдино, створюють у підлітків підвищений емоційний тонус і визначають їхнє ставлення до навчання Якщо ж підліток бачить життєвого значення знань, то в нього можуть сформуватися негативні переконання і негативне ставлення до існуючих навчальних предметів. Істотне значення при негативному відношенні підлітків до навчання має усвідомлення і переживання ними неуспіху в оволодінні тими чи іншими навчальними предметами. Неуспіх, як правило, викликає у підлітків бурхливі, негативні емоції і небажання виконувати важке закріплюється негативне ставлення до предмета.
Навпаки, сприятливою ситуацією вчення для підлітків є ситуація успіху, яка забезпечує їм емоційне благополуччя.
У підлітковому віці активно вдосконалюється самоконтроль діяльності, будучи на початку контролем за результатом чи заданому образу, а потім - процесуальним контролем, тобто здатністю вибирати і вибірково контролювати будь-який момент чи крок у діяльності. Особливу лінію у мовному розвитку утворює та, яка пов'язана з з'єднанням і взаємопроникненням мислення й мови.
У вченні формується загальні інтелектуальні здібності, особливо зрозуміле теоретичне мислення. Це відбувається за рахунок засвоєння понять, вдосконалення користуватися ними, міркувати створює хорошу базу для подальшого розвитку умінь і навичок у тих видах діяльності, де ці знання практично необхідні.
У спілкуванні формуються і розвиваються комунікативні здібності учнів, які включають уміння вступати в контакт з незнайомими людьми, домагатися їх розташування і взаєморозуміння, досягати поставлених цілей. У праці йде активний процес становлення тих практичних умінь і навичок, які в майбутньому можуть знадобитися для вдосконалення професійних здібностей.

Глава 2. Розробка методики технології обробки плечового виробу при вивченні розділу «Технологія обробки тканини»
2.1. Коротка характеристика розділу
При вивченні розділу «Культура будинку, технології обробки тканини і харчових продуктів» вчителю необхідно постійно приділяти увагу екологічних питань, формувати в учнів систему екологічних знань про взаємодію природи, суспільства і людини, про екологічні проблеми і способи їх дозволу, про негативні наслідки впливу трудової діяльності людини на навколишнє середовище і здоров'я.
Знання основних видів і властивостей тканин, одержувані школярами при вивченні підрозділу «Елементи матеріалознавства», необхідні при конструкторській розробці моделей і виготовленні швейних виробів. На заняттях з конструювання учні вчаться читати і будувати креслення, користуватися креслярськими інструментами, знайомляться з особливостями будови жіночої та дитячої фігури, правилами зняття мірок і їх умовними позначеннями.
Перш ніж приступити до виготовлення виробу, учні виконують практичні роботи на клаптиках тканини, відпрацьовуючи техніку виконання швів і окремих технологічних операцій. Як показує багаторічна практика, введення тренувальних операцій дозволить забезпечити гарну якість швейних виробів.
Найсерйозніша увага слід приділяти дотриманню учнями правил санітарії і гігієни, безпечним прийомам праці з обладнанням та інструментами. Вчителю слід нагадувати учням про ці правила на початку вивчення кожної нової теми, при роботі або демонстрації нового обладнання, під час виконання практичних робіт.
Учні повинні знати:
- Види жіночого легкого плаття і білизняних виробів, експлуатаційні, гігієнічні та естетичні вимоги до білизняним швейним виробів, правила вимірювання фігури людини, умовні позначення мірок для побудови креслення основи нічної сорочки і трусів, особливості моделювання плечових виробів на основі креслення нічної сорочки, способи моделювання купальників ;
- Призначення, конструкцію, технологію виконання та умовні графічні позначення швів: стачних (французькому, подвійного, накладного з закритими зрізами) і крайових (окантовочного з відкритим і закритим зрізами, окантовочного тасьмою), технологічну послідовність обробки пройми і горловини подкройной і косою обтачке, мереживом , обробки ластовіци і з'єднання її з виробом, обробки застібки планкою, прітачіванія куліскі;
- Економну розкладку викрійки на тканині з направленим малюнком, з симетричними і асиметричними смугами, технологічну послідовність розкрою тканини, правила підготовки і проведення примірки, виявлення та виправлення дефектів вироби, способи обробки і волого-теплової обробки, вимоги до якості готового виробу;
правила догляду за білизняними виробами, застосування швейної машини для ремонту швейних виробів, способи підняття петель на трикотажних виробах,
- Єдність стилю костюма, зачіски, косметики, інтер'єру.
Учні повинні вміти:
- Застосовувати тканини з штучних волокон в швейних виробах;
визначати види з'єднань деталей у вузлах механізмів і машин читати кінематичні схеми;
- Розбирати і збирати човник, закріплювати рядок зворотним ходом швейної машини, обметують зрізи деталей і обробляти петлі зигзагоподібної рядком;
- Працювати з журналами мод, читати і будувати креслення, знімати і записувати мірки, моделювати вибрані фасони сукні та купальника;
- Виконувати машинні шви: стачние (французький, подвійний, накладної з закритими зрізами) і крайові (окантовочний з відкритим і закритим зрізами, окантовочний тасьмою), обробляти пройму і горловину подкройной обтачке, мереживом, тасьмою, обробляти ластка і з'єднувати її з виробом, обробляти застібку планкою, приточують куліску;
- Виконувати розкрій тканини з направленим малюнком, з симетричними і асиметричними смугами, заготовлювати косі обтачке, обробляти зрізи рукавів, низу сукні та вирізу трусів косою обтачке або тасьмою, обробляти край купальника під гумку, проводити примірку і виправляти дефекти оцінювати якість готового виробу;
- Виконувати штопання швейних виробів за допомогою швейної машини, піднімати петлі на трикотажних виробах.
2.2. Навчально-тематичний план занять
№ уроку.
Тема уроку.
Теоретичні відомості.
Практична робота.
Об'єкт праці.
Методи, матеріал, обладнання.
Форма організації пізнавальної діяльності.
1.
2.
3.
4.
5.
Розкрій плечового виробу. Підготовка деталей крою до обробки.
Підготовка виробу до першої примірки. Проведення першої примірки та усунення дефектів.
Обробка виробу після першої примірки.
Обробка вирізу горловини обтачке (подкройной і косою). Обробка низу виробу.
Виконання опоряджувальних робіт. Демонстрація виробів і контроль якості робіт.
Способи розташування деталей викрійки на тканині. Способи перенесення ліній крою на деталі крою.
Прийоми з'єднання плечових зрізів. Послідовність з'єднання деталей. Інструкція з проведення першої примірки. Правила проведення першої примірки. Усунення дефектів після примірки.
Послідовність обробки плечових і бокових швів.
Способи обробки горловини. Способи обробки низу виробу.
СОТ вироби. Вимоги до якості готового виробу.
Підготовка тканини до розкрою. Виконання розкрою вироби (сорочки).
Проведення першої примірки. Обробка виробу після першої примірки.
Обробка виробу після першої примірки.
Обробка горловини з відрізним подбортов і обтачке. Обробка низу виробу
Остаточна обробка виробу.
Деталі викрійки швейного виробу (сорочки).
Швейне виріб (сорочка).
Крій підготовлений до обробки (сметанне виріб)
Швейне виріб (сорочка).
Швейне виріб (сорочка).
Пояснення, демонстрація, практична робота. Тканина, голки, шпильки, ножиці, сантиметрова стрічка, деталі викрійки.
Пояснення, демонстрація, практична робота. Швейне виріб, підготовлене до примірці, шпильки, голки, нитки, ножиці.
Пояснення, демонстрація, практична робота. Крій підготовлений до обробки (сметанне ізделіеіетанное іздеенний до обробки () рімерке, шпильки, швейні машини, уоюг, ______________________________________________________), швейні машини, праска, прасувальна дошка, ножиці, нитки, шпильки.
Пояснення, демонстрація, практична робота. Швейні машини, тканина, голки, нитки, праска, прасувальна дошка, ножиці, шпильки.
Пояснення, демонстрація, практична робота. Праска, прасувальна дошка, ножиці, распариватель вироби, фурнітура.
Індивідуальна, фронтальна.
Індивідуальна, фронтальна.
Індивідуальна, фронтальна.
Індивідуальна, фронтальна.
Індивідуальна, фронтальна.
2.3. План-конспект уроку
Урок у формі ділової гри "Побудова креслення плечового виробу на індивідуальну фігуру"
Цілі і завдання уроку:
1. Закріпити знання та вміння учнів з розділу "Проектування і обробка плечових виробів".
2. Навчити будувати креслення плечового виробу на індивідуальну фігуру в М 1:1, користуючись інструкційно картою, кресленням в М 1:4, ескізом.
3. Розвивати у дітей навички самоорганізації, самоконтролю і взаємоконтролю.
Обладнання:
- Таблиця № 1 "Творчий проект - халат";
- Таблиця № 2 "Технологічна послідовність виготовлення халата";
- Таблиця № 3 "Побудова креслення плечового виробу в М 1:1";
- Таблиця № 4 "Послідовність підготовки креслення халата до розкрою";
- Папір для креслень;
- Робочі зошити;
- Сантиметрові стрічки;
- Ескізи учнів;
- Фломастери, ножиці, лінійки, тканину.
Підготовка дошки і кабінету:
- Дошка - табло;
- На дошці таблиці № 1 і № 2;
- На стенді № 1 ескізи дітей;
- На стенді № 2 тканини для проектованих виробів.
Підготовка дітей:
на уроці діти працюють за такими ролями:
- Художник - модельєр;
- Гол. конструктор;
- Гол. інженер;
- Технолог;
- Економіст;
- Еколог;
- Начальник зміни;
- Інженер по ТБ
Хід уроку
1. Оргмомента
2. Вступна частина
Сьогодні у нас не традиційний урок, а урок у формі ділової гри. Цей урок дає не тільки знання, але й, допоможе кому - то вибрати надалі свій життєвий шлях.
Швидко пробіжать шкільні роки і перед вами постане питання "Ким бути?". Хочу сказати, перш за все, ви повинні бути хорошими професіоналами у своїй справі. У професіонала повинен бути творчий склад розуму; він повинен швидко реагувати на будь-яку ситуацію, що створилася, вміти будувати подальші дії. А тепер давайте уявімо: я - не вчитель, а ви не учні. Я - директор фірми, а ви фахівці цієї фірми.
Крім того, у нас є табло, на якому буде висвітлюватися рейтинг кожного з вас.
3. Узагальнення, закріплення пройдених тем.
У зв'язку зі збільшенням обсягів виробництва на нашій фірмі виникла потреба освоєння нового, потрібного споживачеві об'єкта праці, який я представляю у вигляді творчого проекту "Халат".
Проект нового виробу я розділяю на 3 етапи:
- Організаційно-підготовчий;
- Технологічний;
- Заключний.
У даний момент мене цікавить організаційно - підготовчий і технологічний етап (робота на дошці з таблицею № 1)

На минулому художній раді я дала доручення провідним фахівцям провести аналіз даного проекту.
Над історичним дослідженням, напрямки моди, вибором моделей і тканин, над стилем і силуетом нового проекту працюють художник - модельєр і гол. конструктор.
Надаю слово художникові - модельєрові підприємства.
(З дослідною роботою виступає дитина в ролі художника - модельєра)
Слово головному конструктору.
(З дослідною роботою виступає дитина в ролі гол. Конструктора)
Конструкція халата повинна передбачати мінімум швів. Можливе застосування конструктивної кокетки і функціональних кишень. Саме тут використовуються оздоблювальні елементи. Оформлення домашнього одягу може вирішуватися різноманітними декоративними прийомами. Рукава не повинні сковувати рухів. Для цього буде хороша конструкція сорочкового покрою з суцільнокроєні рукавом. Нашими модельєрами вже підібрали відповідні зразки тканин і моделей, необхідних для виготовлення домашнього халата (показує на стенді № 1 і № 2).
Над вибором обладнання та інструментів працює головний інженер
(Виступає дитина в ролі гол. Інженера)
Моїм відділом проведена ревізія універсальних швейних машин і спеціальних машин для обметуванням зрізів, виготовлення петель і пришивання гудзиків.
Придбано додаткові пристосування для обробки низу виробу та обрамлення деталей виробу косою смужкою.
Організація робочих місць доручена головному технологу підприємства
(Дитина в ролі гол. Технолога)
Нами переобладнаний існуючий нерентабельний цех в цех з виробництва нового виробу. Проводиться перекваліфікація працівників підприємства на роботу в нових умовах праці.
А чи буде новий виріб рентабельно? Розрахунок собівартості нового виробу я доручила головному економісту
(Дитина в ролі головного економіста)
Я провела аналіз собівартості даного вироби (на 1 од.)
- Вартість тканини - 50руб.;
- Вартість фурнітури - 20руб.;
- Вартість електроенергії - 15руб.;
- Відрахування на знос устаткування - 10руб.;
- Відрахування на екологію - 10руб.;
- Оплата праці - 25руб.;
- Відрахування на податки й у пенсійний фонд - 13руб.
Разом: 143руб.
Після дослідження ринку, я прийшла до висновку: одиницю нового виробу можна реалізувати не дешевше 180руб.
Отже: прибуток з кожної од. 37руб. Звідси можна зробити висновок: виготовлення даного виробу буде рентабельно. (Розрахунок дано умовний).
Розробка заходів щодо збереження навколишнього середовища доручена екологу підприємства.
(Дитина в ролі еколога)
Мною складено план заходів по збереженню сировини і матеріалів, а також з роздільного утилізації відходів виробництва
(Дитина в ролі начальника зміни певними знаками на табло зазначає відповіді фахівців)
Тепер мене цікавить підготовка другого, технологічного етапу.
Головному технологу підприємства доручена розробка технологічної послідовності виготовлення нового виробу.
(Дитина в ролі головного технолога працює біля дошки, користуючись таблицею № 2)

Відділом головного технолога розроблена технологічна послідовність виготовлення халата. Модельєром вже відібрані оптимальні моделі і підібрані зразки тканин (показує стенд № 1 і № 2).
На підприємстві з виготовлення халатів на індивідуальні фігури майстри приступили до прийому замовлень і зняття мірок. Сьогодні ми приступаємо до побудови креслень та виготовлення викрійок (лекал) на індивідуальні фігури.
4. Питально-відповідна бесіда
На підприємстві з виготовлення виробів на індивідуальну фігуру працюють молоді фахівці, тому прошу гол. конструктора перевірити готовність підлеглих до роботи в нових умовах
(Опитування головного конструктора)
Які види жіночих постатей ви знаєте?
Які мірки, і в якій, послідовності знімають з індивідуальною фігури?
Що ще, крім мірок, використовують для побудови креслення халата?
Що таке збільшення на вільне облягання?
Які надбавки необхідні для побудови такого креслення?
Як розрахувати ширину вироби для побудови креслення халата?
Як розрахувати довжину виробу?
Як розрахувати ширину горловини?
Як розрахувати глибину горловини спинки?
Як розрахувати глибину горловини переду?
Як розрахувати глибину горловини пройми?
Як знайти місце розташування лінії талії?
(Дитина в ролі начальника зміни зазначає відповіді на табло)
5. Аналіз самостійної роботи
Питально-відповідна бесіда показала, що молоді фахівці готові до майбутньої роботи.
Головного конструктора прошу, користуючись схемами, провести аналіз побудови креслення халата в М 1:1. аналіз даного креслення буде відповідати аналізу креслення в М 1:4
(Дитина в ролі головного конструктора працює біля дошки, користуючись таблицями № 3 та № 4)

Побудова креслення халата і підготовку викрійок до розкрою проводимо в три етапи.
I етап. Побудувати: 1. Сітку халата
2. Горловини спинки і переду
3. Рукав
4. Лінію низу
5. Лінію боки
6. Лінію талії
II етап. Провести самоперевірку і взаємоперевірку ділянок побудови ВВ1 і В1 Г
III етап. Вказати:
1. Припуски на шви
2. Згин тканини
3. Часткову нитка
4. Назва ліній
Нанести фасонні лінії згідно з обраним ескізом.
6. Підготовка до самостійної роботи
Перш ніж приступити до самостійної роботи, прошу інженера по ТБ повідомити про заходи щодо дотримання умов ТБ і культурі праці на підприємстві.
(Дитина в ролі інженера по ТБ)
Мною розроблений план заходів щодо дотримання техніки безпеки під час виконання ручних, машинних і волого - теплових робіт.
Продумані дії по збереженню здоров'я працівників і культурі праці на підприємстві:
- Виробнича гімнастика на робочих місцях;
- Автоматизоване провітрювання цехів;
- Установка додаткових кондиціонерів;
- Установка на робочих місцях музичних точок з навушниками;
- Створення додаткової кімнати для прийому їжі;
- Створення кімнати відпочинку;
- Озеленення цехів та салонів.
У даний момент необхідно дотримуватися правил ТБ із колючими і ріжучими інструментами, тому, перед початком роботи прошу підійти до стенду з ТБ, ознайомитися з інструкцією і розписатися.
Начальнику зміни необхідно перевірити підготовку робочих місць і інструментів, а потім доповісти головному конструктору про готовність до роботи.
(Дитина в ролі начальника зміни передає підготовлену папір для креслень на робочі місця, потім по черзі передаються сантиметрові стрічки і лінійки, після цього він доповідає конструктору про готовність до роботи)
(Дитина в ролі головного конструктора нагадує всім про необхідність проводити всі вимірювання на кресленні тільки сантиметровою стрічкою, тому що фігури вимірювалися сантиметровою стрічкою)
7. Самостійна робота
Учні приступають до самостійної роботи. На даному етапі роботи кожен дитина грає роль рядового конструктора і виконує креслення на індивідуальну фігуру за власним ескізом, користуючись інструкційно картою та кресленням в М 1:4.
Перед завершенням I етапу необхідно припинити роботу і нагадати про II етапі, де перевіряються учасники ВВ1 і В1Г, від яких залежить правильність побудови всього креслення.
На III етапі дітям рекомендується звірити підготовку викрійки до розкрою з таблицею № 4, яка знаходиться на дошці.
Дитина в ролі головного конструктора у міру завершення роботи, приймає креслення і розміщує їх на класній дошці разом з відповідними ескізами.
Дитина в ролі начальника зміни відзначає на табло прізвища дітей, які виконали креслення.
До кінця уроку на дошці повинні бути розміщені викрійки з відповідними ескізами всіх учнів.
8. Підведення підсумків, оцінка роботи.
Наш урок у формі ділової гри підходить до кінця. Як сказано у відомій приказці "Кінець - всій справі вінець". Наш урок є вінцем розділу "Проектування та виготовлення плечових виробів". Це урок повторення і закріплення знань і умінь по цьому розділу.
Що, з раніше отриманих знань, ви повторили сьогодні на уроці?
Що нового ви дізналися і чому навчилися на уроці?
Оцінку вашої роботи на уроці висвітило табло, за яким уважно стежив начальник зміни.

Висновок
Технологія в сучасному сенсі стає досить універсальним поняттям, що означає сферу будь-якої діяльності людини, сукупність знань, які обслуговують цю діяльність і відповідну техніку. Її можна охарактеризувати як раціональний спосіб діяльності людини, який здійснюється на основі систематичного застосування теоретичного знання. Виступаючи особливою формою науково-практичних знань про ефективні методи перетворення будь-яких природних і соціальних об'єктів і знань про саму діяльності, технологія забезпечує досягнення певних цілей. На відміну від звичайних наукових знань, як знань "що", технологічні знання є знання і "як" (В. М. Князєв).
У структурі сучасного наукового знання теоретичне технологічне знання виділяється із системи технічних наук, перетворюючи технологічні науки в самостійні, що мають свій предмет вивчення. Технологічне знання стає специфічною сферою науково-теоретичного знання, аналогічної природознавства. У системі єдиного наукового знання технологічні науки займають проміжне положення між природними і суспільними науками. При цьому природні науки визначають межі можливого в технології, а суспільні - обгрунтовують кордону доцільного.
У цій роботі автором проведено дослідження технології обробки плечового виробу. Складено тематичний план занять, виявлено місце процесу в курсі «Технологія обробки тканини», визначено форми і методи навчання школярів технології обробки плечового виробу, підготовлений план-конспект уроку за курсом.

Список літератури
1. Адаменко А.С. Творча технічна діяльність дітей і підлітків М., 2003р. - С. 38-40.
2. Алексєєв В.Є. Організація технічної творчості учнів М. 2004 р ., - С. 23-38.
3. Бабанський Ю.К. Педагогіка М, Просвітництво, 2004р. - С. 33-37.
4. Баранов С.П. Принципи навчання. М, 2005р. - С. 44.
5. Бузов Б. А. та ін Матеріалознавство швейного виробництва. - М, 2004р. - С. 22.25.
6. Волков І.П. Залучення творчості М. Освіта, 2002 р., с. 59-64.
7. Гущина К. Г., Бєляєва С. А. Асортимент, властивості і технічні вимоги до матеріалів для одягу. - М, 2004р. - С. 96.
8. Губенко. С. Ю. Нова організація позаурочної роботи з технічного творчості в середніх профтехучилищах М, 2002 р . - С. 16-22.
9. Єсіпов Б.Г. Основи дидактики. М, 2003р. - С. 12-15.
10. Зак І. С., Горохов І. К. Довідник зі швейної обладнання. - М, 2003р. - С. 81.
11. Ільїна Т.А. Педагогіка школи. М, 2002р. - С. 18-22.
12. Казанський Н.Г. Дидактика. М, 2004р. - С.33.
13. Каїров І.А. Педагогічна енциклопедія. М, 2004р. - С. 122.
14. Кокеткин П. П. та ін Промислова технологія одягу. Довідник. М, 2004р. - С. 84.
15. Комський Д.М. Основи теорії творчості. Єкатеринбург, 2003 р . - С. 28-45.
16. Крутецкий В.А. Психологія - М., 2004 р .- С. 11-28.
17. Лаврушина А.А. Навчання технології через творче проектування / / Педагогічні інновації в освітніх установах регіону: Тези III регіональній науково-практичній конференції .- К.: ІПК ПРО, 2004р. - С.119-120.
18. Лернер І.Я. Процес навчання та його закономірності - М, 2004р. - С. 66.
19. Махмутов М.І. Сучасний урок. Питання теорії - М, 2002р. - С. 37-40.
20. Основи педагогічної майстерності. Підласий І.П. Педагогіка. У 2 кн. - М, 2002р. - С.98-104.
21. Оніщук В.А. Урок в сучасній школі - М, 2002р. - С. 58-60.
22. Першина Л. Ф., Петрова С. В. Технологія швейного виробництва. - М, 2004р. - С. 16-18.
23. Пожидаєв Н. Н. і др. Матеріали для одягу. - М, 2005р. - С. 113.
24. Рибакова Т.В. Метод проектів як основа інноваційного підходу до викладання технології / / Педагогічні інновації в освітніх установах регіону: Тези регіональної науково-практичної конференції. - К.: ІПКППО, 2004р. - С. 69-70.
25. Савостіцкій А. В., Меліков Е. Х. Технологія швейних виробів. - М, 2003р. - С. 111.
26. Скакун В.А. Методика виробничого навчання. Ч. 1-2 - М, 2002р. -
с. 22-27.
23. Скаткін М.Н. Дидактика середньої школи - М, 2003р. - С. 17-24.
24. Сухарєв М.І. Матеріалознавство. - М, 2003 р .
25. Фаїз А.А., Інтегровані уроки та спецкурси при викладанні технології / / Педагогічні інновації в освітніх установах регіону: Тези III регіональній науково-практичній конференції .- К.: ІПК ПРО, 2004р. - С.118.
26. Шевченко С.Д. Шкільний урок: як навчити кожного. - М. 2001р. - С.122-127.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Курсова
122кб. | скачати


Схожі роботи:
Фізичні основи електроерозійної обробки матеріалів
Педагогічні основи освоєння тезауруса по музичних форм на уроках музики в середніх класах
Лазер Використання лазера в технологіях обробки матеріалів
Педагогічні технології 2
Педагогічні технології
Інноваційні педагогічні технології
Експертні системи в дослідженнях умов і методів обробки нових матеріалів
Педагогічні технології в освітньому процесі
Підвищення ефективності експлуатації свердел під час обробки композиційних матеріалів
© Усі права захищені
написати до нас