Зміст
Введення
Глава 1. аналіз фінансового стану підприємства його поняття, сутність і Значення
1.1 Цілі та принципи аналізу фінансового стану підприємства
1.2 Показники оцінки фінансового стану підприємства
Глава 2. Аналіз фінансового стану досліджуваного підприємства ТОВ "Монтажник"
2.1 Характеристика ТОВ "Монтажник"
2.2 Оцінка і аналіз фінансового стану організації
Глава 3. Основні напрямки покращення фінансового стану підприємства
3.1 Обгрунтування впровадження нового обладнання на ТОВ "Монтажник"
3.2 Вплив амортизаційної політики на результати виробничо-фінансової діяльності підприємства
Висновок
Список використаної літератури
Програми
Введення
Економічні умови в даний час такі, що діяльність господарюючого суб'єкта є предметом особливої уваги великого кола представників ринкових відносин, які зацікавлені в результаті функціонування ринку.
Для забезпечення виживання підприємства в сучасних умовах, управлінцям необхідно вміти оцінювати фінансовий стан, не тільки свого підприємства, але і існуючих потенційних конкурентів. Фінансовий стан - це найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Воно визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, а також оцінює, якою мірою для підприємства гарантовані економічні інтереси партнерів у фінансовому та виробничому відношенні. Уміння реально оцінити фінансовий стан підприємства актуально в даний час, так як для успішного функціонування підприємства та досягнення ним поставленої мети це дуже важливо.
Благополучне фінансовий стан - важлива умова безперервного і ефективного функціонування будь-якої організації. Для досягнення успіху необхідно забезпечити постійну платоспроможність, високу ліквідність балансу, фінансову незалежність, рентабельність і високу результативність господарювання.
На сучасному етапі розвитку нашої економіки питання аналізу фінансового стану підприємства є дуже актуальним. Від фінансового стану підприємства залежить багато в чому успіх його діяльності. Тому аналізу фінансового стану підприємства приділяється багато уваги.
Актуальність даного питання зумовила розвиток методик аналізу фінансового стану підприємств. Ці методики спрямовані на експрес оцінку фінансового стану підприємства, підготовку інформації для прийняття управлінських рішень, розробку стратегії управління фінансовим станом.
Мета даної дипломної роботи полягає в тому, щоб оцінити фінансовий стан досліджуваного підприємства і виробити практичні рекомендації та основні напрямки його поліпшення.
Об'єктом дослідження є фірма ТОВ "Монтажник"
Основними завданнями аналізу фінансового стану підприємства є:
Оцінка динаміки складу і структури активів, їх стану і руху.
Оцінка динаміки складу і структури джерел власного і позикового капіталу, їх стану і руху.
Аналіз абсолютних відносних показників фінансової стійкості підприємства оцінка зміни її рівня.
Аналіз платоспроможності підприємства та ліквідності активів його балансу.
У процесі підготовки дипломної роботи були використані матеріали бухгалтерської звітності і різні методичні джерела (бухгалтерський баланс з додатками, статична звітність затверджені Мінфіном і Держкомстатом Російської Федерації).
Оцеки фінансового стану підприємства знайшов відображення у багатьох джерелах наукової літератури.
Структурно дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
Перша глава теоретична. У ній відбито сутність аналізу фінансового стану підприємства. Дана система показників, що характеризують фінансовий стан підприємства.
Другий розділ аналітична. У ній проведений аналіз досліджуваного підприємства. Дана оцінка майнового стану підприємства, проаналізовано джерела формування капіталу, платежспособность і рентабельність підприємства, дано аналіз фінансової стійкості підприємства.
Третя глава проектна. У ній розроблені основні способи поліпшення фінансового стану досліджуваного підприємства.
Глава 1. аналіз фінансового стану підприємства його поняття, сутність і Значення
1.1 Цілі та принципи аналізу фінансового стану підприємства
Під фінансовим станом підприємства розуміють його здатність фінансувати свою діяльність. Фінансовий стан можна характеризувати як забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, а також доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.
На думку Грищенка О.В. фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його гарне фінансове стані.
Фінансовий стан підприємства (ФСП) залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і як наслідок - погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності
Стійкий фінансовий стан в свою чергу робить позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності направлена на забезпечення планомірного надходження і витрачання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш ефективного його використання.
Головна мета аналізу - своєчасно виявляти і усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.
Аналіз фінансового стану організації передбачає такі етапи (рис. 1).
Рис. 1. Етапи аналізу фінансового стану підприємства.
Аналіз фінансового стану підприємства - це вивчення ключових параметрів і коефіцієнтів інакше це - оцінка комплексу фінансових показників, що характеризують різні сторони діяльності організації: прибуток і збитків, змін у структурі активів і пасивів, розрахунках з дебіторами і кредиторами, ліквідності, стійкості і т.д. Фінансовий аналіз підприємства дає об'єктивну картину фінансового стану підприємства:
З метою вивчення ефективності використання ресурсів, аналізом фінансового стану займаються управлінські служби: це керівники, засновники, інвестори. Банки використовують інформацію про фінансовий стан для оцінки умов кредитування і визначення ступеня ризику. Постачальникам оцінка про фінансовий стан потрібна для своєчасного отримання платежів. Податкові інспекції користуються даному інформацією для виконання плану надходження коштів до бюджету і т.д. Тому аналіз фінансового стану можна розділити на внутрішній і зовнішній.
Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства. Результати цього аналізу використовуються для планування, контролю та прогнозування фінансового стану підприємства. Його мета - забезпечення планомірного надходження грошових коштів і розміщення власних і позикових коштів таким чином, щоб отримати максимальний прибуток і виключити банкрутство.
Зовнішній аналіз здійснюють інвестори, постачальники матеріальних і фінансових ресурсів, контролюючі органи на основі інформації, що публікується звітності підприємства. Мета даного аналізу - встановлювати можливості вигідного вкладення коштів, для того щоб забезпечити максимум прибутку і виключити втрати.
Зовнішній аналіз володіє наступними особливостями:
- Множинність суб'єктів аналізу, користувачів інформацією про діяльність підприємства;
- Різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;
- Наявність типових методик, стандартів обліку та звітності;
- Орієнтація аналізу тільки на зовнішню звітність;
- Обмеженість завдань аналізу при використанні тільки зовнішньої звітності;
- Максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства.
Аналіз являє собою комплексне дослідження дії зовнішніх і внутрішніх, ринкових і виробничих факторів на кількість і якість виробленої підприємством продукції, фінансові показники роботи підприємства та вказує можливі перспективи розвитку подальшої виробничої діяльності підприємства в обраній галузі господарювання.
Перед тим як приступити до проведення аналізу фінансового стану підприємства необхідно визначити з чиєї точки зору буде виконуватися ця робота.
Мета аналізу - отримати інформацію, яка необхідна, для того, щоб прийняти управлінське рішення.
Керівництво підприємства (менеджерами, засновники) ставлять перед собою, завдання, які спрямовані на коригування фінансової політики організації. У цьому випадку результати фінансового аналізу призначені для внутрішніх користувачів; вони допомагають визначити найбільш досконалі та ефективні шляхи стабілізації фінансового становища цього підприємства. Результатом проведення такого аналізу буде комплекс управлінських рішень - поєднання заходів, спрямованих на оптимізацію стану підприємства.
Основні принципи аналізу фінансового стану підприємства відображені в таблиці 1.
Таблиця 1. Основні принципи аналізу фінансового стану підприємства
Принцип | Зміст принципу |
Конкретність | Аналіз грунтується на реальних даних, результати його отримують конкретне кількісне вираження |
Комплексність | Всебічне вивчення економічного явища або процесу з метою об'єктивної його оцінки |
Системність | Вивчення економічних явищ у взаємозв'язку один з одним, а не ізольовано |
Регулярність | Аналіз слід проводити постійно через заздалегідь певні проміжки часу, а не від випадку до випадку |
Об'єктивність | Критичне і неупереджене вивчення економічних явищ, вироблення обгрунтованих висновків |
Дієвість | Придатність результатів аналізу для використання в практичних цілях, для підвищення результативності виробничої діяльності |
Економічність | Витрати, пов'язані з проведенням аналізу, повинні бути істотно менше того економічного ефекту, який буде одержано в результаті його проведення |
Порівнянність | Дані та результати аналізу повинні бути легко порівняти один з одним, а при регулярному проведенні аналітичних процедур має дотримуватися наступність результатів |
Науковість | При проведенні аналізу слід керуватися науково обгрунтованими методиками і процедурами |
У ринкове економіці кожне підприємство або організація є суб'єктом ринкових відносин, інтереси різних фірм, підприємств, організацій постійно перетинаються. Так, наприклад, постачальники, кредитори і інвестори. Дослідження підприємства сторонніми фірмами стосується, в основному, реалізації конкретних планів щодо цього підприємства: придбання, кредитування, укладання контрактів. У цьому випадку говорять, що інформація фінансового аналізу призначена для зовнішніх користувачів.
Основні напрямки аналізу:
-Аналіз структури Балансу та чистого оборотного капіталу,
-Аналіз ліквідності та фінансової стійкості,
-Аналіз прибутковості та структури витрат,
-Аналіз оборотності,
-Аналіз рентабельності,
-Аналіз ефективності праці.
Від того, які завдання поставлені аналіз може мати різну деталізацію за окремими напрямками.
У залежності від того, які цілі поставлені фінансовий аналіз стану підприємства може бути доповнений також і іншими дослідженнями, наприклад, маркетинговими, технологічними і т.д.
В даний час вироблені різні методики аналізу фінансових звітів. Можна виділити шість основних видів аналізу:
- Горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;
- Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показників;
- Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів;
- Аналіз відносних показників (фінансових коефіцієнтів) - розрахунок числових відношень різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;
- Порівняльний аналіз, який ділиться на:
- Внутрішньогосподарський - порівняння основних показників підприємства та дочірніх підприємств, підрозділів;
- Міжгосподарський - порівняння показників підприємства з показниками конкурентів, з середньогалузевими;
- Факторний аналіз - аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник.
Основні джерела інформації для проведення аналізу фінансового стану підприємства є наступні:
- Бухгалтерський баланс (форма № 1);
- Звіт про прибутки та збитки (форма № 2);
Пояснення до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки та збитки:
А) звіт про рух капіталу (форма № 3);
Б) звіт про рух грошових коштів (форма № 4);
В) додаток до бухгалтерського балансу (форма № 5);
1.2 Показники оцінки фінансового стану підприємства
Неможливо аналізувати фінансову діяльність та результати роботи підприємства без фінансових показників.
Щоб відповісти на конкретні питання і отримати кваліфіковану оцінку фінансового положення організації, керівники підприємств вдаються до допомоги оцінки фінансового стану, значення даних балансу чи звіту про фінансові результати треба розглядати в комплексі не відриваючи один від одного. Таким чином, для об'єктивної оцінки фінансового стану необхідно вивчити основні фінансовим показники або коефіцієнти.
На найбільш проблемні місця в діяльності підприємства вказує рівень фактичних фінансових коефіцієнтів, якщо він гірший бази порівняння, то це, говорить про те, що організація потребує додаткового аналізу. Додатковий аналіз в подальшому може не підтвердити негативну оцінку в силу особливостей ділової політики підприємства.
Для фінансового менеджера фінансові коефіцієнти мають дуже важливе значення, так як є основою для оцінки його діяльності зовнішніми користувачами звітності, акціонерами і кредиторами.
Так як податкові органи хочуть отримати відповідь на питання чи здатне підприємство до сплачувати податки, то їх цікавлять наступними показниками:
- Балансовий прибуток;
- Рентабельність активів = балансовий прибуток у% до вартості активів;
- Рентабельність реалізації = балансовий прибуток у% до виручки від реалізації;
- Балансовий прибуток на 1 рубль засіб на оплату праці.
З цих показників, податкові органи можуть, таким чином, визначити і надходження платежів до бюджету.
Крім податкових органів, банки також повинні отримати відповідь на питання про платоспроможність підприємства, тобто дізнатися таким чином, чи готове підприємство повертати позикові кошти, і ліквідувати його активи.
Керуючі підприємством цікавить ефективність використання ресурсів і прибутковість підприємства.
Показники оцінки майнового стану
Критеріями якісних змін у майновому положенні підприємства та ступеня їх прогресивності виступають такі показники, як:
сума господарських засобів підприємства;
частка активної частини основних засобів;
коефіцієнт зносу;
питома вага бистореалізуемих активів;
частка орендованих основних засобів;
питома вага дебіторської заборгованості та ін
Формули для розрахунку даних показників наведені в прил.2.
Розглянемо їх економічну інтерпретацію.
Сума господарських коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Цей показник дає узагальнену вартісну оцінку активів, що значаться на балансі підприємства. Це облікова оцінка, не збігається з сумарною ринковою оцінкою його активів. Зростання цього показника свідчить про нарощування майнового потенціалу підприємства.
Частка активної частини основних засобів. Під активною частиною основних засобів розуміють машини, обладнання та транспортні засоби. Зростання цього показника в динаміці звичайно розцінюється як сприятлива тенденція.
Коефіцієнт зносу. Показник характеризує частку вартості основних засобів, що залишилася до списання на витрати в наступних періодах. Коефіцієнт зазвичай використовується в аналізі як характеристика стану основних засобів. Доповненням цього показника до 100% (або одиниці) є коефіцієнт придатності. Коефіцієнт зносу залежить від прийнятої методики нарахування амортизаційних відрахувань і не відображає повною мірою фактичного зносу основних засобів. Аналогічно, коефіцієнт придатності не дає точної оцінки їх поточної вартості. Це відбувається через низку причин: темпу інфляції, стану кон'юнктури і попиту, правильності визначення корисного терміну експлуатації основних засобів і т.д. Однак не дивлячись на недоліки, умовність показників зношеності і придатності, вони мають певне аналітичне значення. За деякими оцінками, значення коефіцієнта зносу більше, ніж на 50% вважається небажаним.
Коефіцієнт оновлення. Показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.
Коефіцієнт вибуття. Показує, яка частина основних засобів, за якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула через старість і з інших причин.
Показники ліквідності та платоспроможності
Ліквідність будь-якого активу - це здатність його трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вища ліквідність даного виду активів.
Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що вимагає негайного погашення. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є: а) наявність в достатньому обсязі коштів на розрахунковому рахунку; б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.
Показники ліквідності та платоспроможності не тотожні один одному. Наприклад, коефіцієнти ліквідності можуть говорити про хороше фінансове становище, але фактично ця оцінка може бути помилковою, оскільки у підприємства можуть бути поточні активи неліквіди.
Розглянемо основні показники, які дозволяти правильно оцінити ліквідність і платоспроможність підприємства.
1. Величина власних оборотних коштів. Даний показник Характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів (тобто активів, що мають оборотність менш одного року).
Цей показник залежить і від структури активів, і від структури джерел коштів. Величина власних оборотних коштів має важливе значення для тих підприємств, які займаються комерційною діяльністю. Якщо цей показник росте, то можна говорити про позитивну тенденцію. Основним джерелом збільшення власних коштів є прибуток.
2. Маневреність функціонуючого капіталу. Цей показник характеризує ту частину власних оборотних коштів, що мають абсолютну ліквідність, тобто яка знаходиться у формі грошових коштів. Для нормального функціонування підприємства цей показник може змінюється в межах від нуля до одиниці.
3. Коефіцієнт поточної ліквідності. Показник свідчить про загальну оцінку ліквідності активів, тобто, скільки рублів поточних активів припадає на один карбованець поточних зобов'язань. Сутність даного показника полягає в наступному. Підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче (хоча б теоретично), якщо його поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання.
4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Це показник є особливо важливим критерієм ліквідності підприємства, оскільки показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно. Нижньою межею показника в західній літературі вважається 0,2.
5. Частка власних оборотних коштів у покритті запасів. Показник арактерізует частину вартості запасів, яка покривається власними оборотними засобами. Нижньою межею показника вважається - 50%.
6. Коефіцієнт покриття запасів. Показник співвідношення величини "нормальних" джерел покриття запасів і суми запасів. Фінансовий стан підприємства можна розглядати як нестійке, якщо значення даного показника менше одиниці.
Показники фінансової стійкості
Фінансова стійкість підприємства характеризується співвідношенням власних і позикових коштів. Насправді цей показник може дати лише загальну оцінку фінансової стійкості. У зв'язку з цим у науковій практиці розроблена система показників, що характеризує фінансову стійкість підприємств.
Коефіцієнт концентрації власного капіталу. Даний показник характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, що беруть участь у його діяльності. Підприємство вважається фінансово стійко, стабільно і незалежно від зовнішніх кредитів, якщо значення цього коефіцієнта високо. Чим вище, тим краще.
Коефіцієнт фінансової залежності. Показник є оберненим до коефіцієнту концентрації власного капіталу. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення знижується до одиниці (або 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Значення даного коефіцієнта може варіювати залежно від структури капіталу, а так само галузевої структури, до якої належить досліджуване підприємство. Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти.
Коефіцієнт структури довгострокових вкладень. Розрахунок даного показника заснований на припущенні, що довгострокові позички і позики використовуються для фінансування основних засобів і інших капітальних вкладень. Коефіцієнт показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами.
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів. Даний коефіцієнт характеризує структуру капіталу. Негативною тенденцією є зростання цього показника в динаміці. Зростання показника означає, що підприємство все сильніше і сильніше залежить від зовнішніх інвесторів.
Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів. Даний коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Його значення означає, що на кожен карбованець власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає стільки-то коп. позикових коштів. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.
Показники ділової активності
Оцінка ділової активності спрямована на аналіз результатів та ефективність поточної основної виробничої діяльності.
Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння діяльності даного підприємства і родинних по сфері додатка капіталу підприємств.
Такими якісними критеріями є: широта ринків збуту продукції, репутація підприємства і т. п. Кількісна оцінка дається за двома напрямками:
- Ступінь виконання плану за основними показниками, забезпечення заданих темпів їхнього зростання;
- Рівень ефективності використання ресурсів підприємства.
Зокрема, оптимально таке співвідношення: ТНБ> Тр> Так> 100%;
Де ТНБ, Тр, Так - відповідно темп зміни фінансового прибутку, реалізації, авансованого капіталу.
Ця залежність означає, що:
а) економічний потенціал зростає;
б) обсяг реалізації зростає більш високими темпами;
в) прибуток зростає випереджаючими темпами.
Це "золоте правило економіки підприємства".
Для реалізації другого напрямку можуть бути розраховані: вироблення, фондовіддача, оборотність виробничих запасів, тривалість операційного циклу, оцінка авансованого капіталу.
До узагальнюючих показників відносяться "показник ресурсоотдачи і коефіцієнт стійкості економічного зростання".
"Ресурсоотдачи (коефіцієнт оборотності авансованого капіталу)" - характеризує обсяг реалізованої продукції на карбованець коштів, вкладених у діяльність підприємства.
"Коефіцієнт стійкості економічного зростання" - показує, якими в середньому темпами може розвиватися підприємство.
Показники рентабельності
До основних показників цього блоку відносяться рентабельність авансованого капіталу і рентабельність власного капіталу. При розрахунку можна використовувати або балансовою прибуток або чистий.
Аналізуючи рентабельність у просторово-часовому аспекті слід брати до уваги три ключові особливості:
- Тимчасовий аспект, коли підприємство робить перехід на нові перспективні технології та види продукцій;
- Проблема ризику;
- Проблема оцінки, прибуток оцінюється в динаміці, власний капітал протягом ряду років.
Однак далеко не все може бути відображене в балансі, наприклад, торгова марка, суперсучасні технології, чудовий злагоджений персонал не мають грошової оцінки, тому при виборі рішень фінансового характеру необхідно брати до уваги ринкову ціну фірми.
Аналіз фінансового стану підприємства закінчують комплексної його оцінкою. При аналізі фінансового стану свого підприємства після комплексної оцінки розробляють заходи щодо поліпшення фінансового стану, звертаючи особливу увагу на розробку фінансової стратегії підприємства на перспективу і в найближчі періоди.
Таким чином, у першому розділі розглянуто теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємств. Дано поняття фінансову аналізу, розкриті його методи, а також показана методика оцінки фінансового стану організацій. Дана характеристика основних показників аналізу фінансового стану, проаналізовано коефіцієнти визначальні чинники, від яких залежать показники фінансового аналізу.
Глава 2. Аналіз фінансового стану досліджуваного підприємства ТОВ "Монтажник"
2.1 Характеристика ТОВ "Монтажник"
ТОВ "Монтажник" зареєстровано 22.10.97г., Юридичну адресу та місце знаходження організації: м. Рязань, вул. Магістральна, д. 11а.
Основним видом діяльності підприємства є ремонтно-будівельні роботи. Відокремлені підрозділи здійснюють продаж будматеріалів.
Висока якість послуг досліджуваного підприємства гарантовано використовуваними новими технологіями, матеріалами і першокласним обладнанням. Компанія співпрацює з провідними російськими, а також європейськими виробниками комплектуючих, зокрема, з "HELVAR", "PHILIPS", "ELECTRONICON" і "MECO".
Компанія "Монтажник" стала для багатьох промислових підприємств і будівельних фірм універсальним постачальником обладнання високої якості. Серед різноманітного асортименту імпортного виробництва продукція "Монтажник" вигідно відрізняється за ціною при відмінній якості. Облікова політика підприємства протягом року не змінювалася. Момент визначення податкової бази по виручці в міру відвантаження; списання матеріально-виробничих запасів у виробництво за середньою собівартістю; при нарахуванні амортизації об'єктів основних засобів використовувався лінійний спосіб; при продажу товарів їх вартість списується по середній собівартості. У новому році основні пункти в обліковій політиці мінятися не будуть.
ТОВ "Монтажник" протягом 2006 року значно поліпшило свої основні економічні показники. Протягом усього року підприємство активно працювало з зарубіжними партнерами, продаючи свою продукцію в країни СНД (Україна, Казахстан, Молдова), а також у країни далекого зарубіжжя (Нідерланди, Латвія). Загальна реалізація за 2006 рік склала: 725726 тис. руб. в т.ч. експорт 91053 тис. руб. В 1,6 збільшився обсяг реалізації трубопроводів в порівнянні з минулим роком. Це можна пояснити наступними чинниками: зростанням купівельного попиту, поліпшенням якості продукції та збільшенням асортименту товару. Плановані обсяги реалізації підкріплюються ув'язненими довготривалими договорами та угодами про наміри, а також високим інтересом до продукції підприємства на всіх виставках, в яких підприємство брало участь. При цьому збільшення обсягів виробництва залучаються позикові кошти банку для збільшення оборотних коштів. На кінець року заборгованість за кредитами склала 50 790 тис. руб. Прострочених платежів за весь рік не було.
За 2006 рік було заплачено податків - 150 962 тис. руб., В позабюджетні фонди - 8032 тис. руб. За 2007 рік підприємство придбало основних засобів на 22701 тис. руб. Чисельність персоналу підприємства зросла в 2 рази в порівнянні з минулим роком.
У планах на наступний рік - подальше збільшення обсягів випуску продукції і розробка нових видів світильників.
Загальна чисельність працівників підприємства - 158 осіб (постійні робочі та інженерно-технічні працівники). Одноосібним виконавчим органом товариства є генеральний директор.
Організація складається з наступних структурних підрозділів:
Адміністрація;
три виробничі ділянки:
металообробки;
фарбування;
монтажно-складальний;
відділ управління персоналом;
відділ технічного постачання (рис. 2).
\
Рис. 2. Схема управління ТОВ "Монтажник"
Компанія "Монтажник" виросла з невеликої оптової фірми, створеної у 1994 році і спочатку здійснювала продаж металоконструкцій з Росії.
2000 рік - це новий етап розвитку - компанія набуває назва ТОВ "Монтажник".
У 2000 році асортимент послуг і товарів "Монтажник" продовжує розширюватися: асортимент збільшився до 129 найменувань. Укладений перший дилерський контракт, що поклало початок розвитку торгової мережі. Укладено перший експортний контракт на поставку металоконструкцій у Західну Європу. У 2000 році обсяг продажів зріс на 101% в порівнянні з 1999 роком, виробничі потужності збільшено на 100%.
У 2001 році швидкими темпами розвивається торгова мережа компанії: укладено дилерські угоди з компаніями в Україні, Казахстані, Білорусії, Молдові, Узбекистані, Киргизії, Латвії, Литві та Естонії.
З 2001 року компанія продовжує розвиватися. Обсяг продажів збільшився на 87% у порівнянні з 2000 роком. Виробничі потужності повторно збільшені на 100%. "Монтажник" беруть участь у міжнародній виставці у Варшаві.
У 2002 році компанія "Монтажник" перемагає в конкурсі "Кращі підприємства та організації Рязанської області" в номінації "За створення робочих місць".
У 2003 році закінчується будівництво і введення в експлуатацію складського комплексу. Компанія купує нову, високошвидкісну лінію з обробки рулонної сталі, а також гибочний комплекс одного з кращих виробників подібного обладнання в світі. Встановлено нову лінію з знежирення і фосфатування сталі.
2.2 Оцінка і аналіз фінансового стану організації
Головна мета фінансового аналізу - дослідити фінансовий стан підприємства ТОВ "Монтажник" за 2006 рік, виявити основні проблеми фінансової діяльності та надати рекомендації щодо покращення фінансової стійкості господарюючого суб'єкта.
При проведенні аналізу як джерела інформації були використані дані бухгалтерської звітності за два останні роки, які складаються з наступних документів:
бухгалтерського балансу;
звіту про прибутки та збитки;
Початковий аналіз грунтується на прийомі порівняння (тобто їх зіставлення з показниками попереднього періоду з метою виявлення різниці) (Додаток 1, 2).
Проведемо вертикальний та горизонтальний аналіз балансу. У вертикальному балансі підприємства підсумки пасиву на початок і кінець звітного періоду приймаються за базові і розраховується процентна частка кожної балансової статті до загального підсумку (Таблиця 2).
При проведенні горизонтального аналізу дані по кожній балансової статті на початок звітного року були прийняті за 100% і розрахований приріст кожного показника в порівнянні з базовим (Таблиця 3).
Як видно з таблиць за звітний період (2006 рік) майно даного підприємства ТОВ "Монтажник" збільшилася на 22923,25 тис. крб. або на 76,1%. При цьому обсяг основного капіталу збільшився на 55285 тис. крб., Або на 56,5%. Збільшення вартості майна відбулося за рахунок приросту оборотного капіталу на 17394,75 тис. крб. або на 85,5%.
Таблиця 2 Вертикальний аналіз балансу
Найменування статті балансу | Код рядка | На 1.01.06 | У% до підсумку | На 31.12.06 | У% до підсумку | Зраді-ние гр6-гр4% |
110 | 30123,25 7,25 | 0,02 | 53046,5 20,75 | 0,04 | +0,02 | |
120 | 9738,75 | 32,31 | 14479,75 | 27,30 | -5,01 | |
Незавершене будівництво | 130 | 36,5 | 0,12 | 15,2 | 0,02 | -0,1 |
Відкладені податкові активи | 145 | - | - | 1281,6 | 1,5 | +1,5 |
Разом у розділі | 190 | 9782,5 | 32,45 | 15311,0 | 28,86 | -3,59 |
II. Оборотні активи Запаси | 210 | 7257,0 | 24,09 | 14021,25 | 26,43 | +2,34 |
У т.ч. сировину матеріали і др.аналогічние цінності | 211 | 3519,75 | 11,68 | 8433,75 | 15,90 | +4,22 |
Витрати в незавершеному виробництві (витратах звернення) | 213 | - | - | 29,5 | 0,06 | +0,06 |
Готова продукція і товари для перепродажу | 214 | 3437,0 | 11,41 | 5252,0 | 9,90 | -1,51 |
Витрати майбутніх періодів | 216 | 277,50 | 0,92 | 306,0 | 0,58 | -0,34 |
Інші запаси і витрати | 217 | 22,75 | 0,08 | - | - | -0,08 |
Податок на додану вартість за приобре-тенним цінностей | 220 | 3885,5 | 12,90 | 6162,5 | 11,62 | -1,28 |