Оцінка спроможності та ефективності інвестиційних проектів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

Глава 1. Сутність, види і реалізація інвестиційних проектів

1.1 Зміст, етапи розробки та реалізації інвестиційних проектів. Фінансова реалізація інвестиційних проектів

1.2 Види інвестиційних проектів і вимоги до їх розробки

Глава 2. Оцінка фінансової стійкості та ефективності інвестиційних проектів

2.1 Принципи та методи оцінки фінансового стану інвестиційних проектів

2.2 Показники оцінки фінансової надійності проекту і методика їх визначення

Глава 3. Рішення практичних завдань

Висновок

Список літератури

Введення

Інвестиційна діяльність є запорукою успішного розвитку економіки будь-якої країни. У Росії економічна ситуація поступово починає стабілізуватися, що сприяє активізації інвестиційних процесів у різних сферах господарства (передусім, у промисловості).

Однак сьогодні обсяги інвестицій недостатні для того, щоб значно прискорити темпи економічного розвитку підприємств Російської Федерації. Змінити ситуацію на краще можна за рахунок удосконалення економічного механізму управління інвестиціями, включаючи питання економічного аналізу - оцінки ефективності інвестиційних проектів. Слід враховувати ту обставину, що для успіху інвестиційних вкладень необхідно володіти науково-методологічними розробками, які дозволяли б достатньо точно оцінити ефективність інвестиційних проектів і прийняти обгрунтоване управлінське рішення по їх реалізації.

Інвестиційна діяльність в реальному секторі економіки в Російській Федерації визначається Федеральним законом «Про інвестиційну діяльність в Російській Федерації, здійснюваної у вигляді капітальних вкладень» № 39-ФЗ від 25.02.1999г.

Згідно з цим законом, інвестиціями є грошові кошти, цінні папери, інше майно, в тому числі майнові права, інші права, мають грошову оцінку, що вкладаються в об'єкти підприємницької та (або) іншої діяльності з метою отримання прибутку і (або) досягнення іншого корисного ефекту . Інвестиційною діяльністю визнаються вкладення інвестицій і здійснення практичних дій з метою отримання прибутку і (або) досягнення корисного ефекту.

Метою даної роботи є розгляд оцінки спроможності та ефективності інвестиційних проектів. Отже, можна визначити такі завдання:

- Виявити сутність і розглянути етапи розробки та реалізації інвестиційних проектів;

- Розглянути основні види інвестиційних проектів і вимоги до їх розробки;

- Вивчити принципи і методи оцінки фінансового стану інвестиційних проектів;

- Розглянути основні показники оцінки фінансової надійності інвестиційного проекту і методику їх визначення.

При написанні курсового проекту використовувалися Федеральні закони, навчальна література, інтернет.

Глава 1. Сутність, види і реалізація інвестиційних проектів

1.1 Зміст, етапи розробки та реалізації інвестиційних проектів. Фінансова реалізація проектів

Інвестиційна діяльність починається з розробки проекту.

Під проектом розуміється комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямованих на досягнення певних цілей протягом обмеженого періоду часу.

Під інвестиційним проектом розуміється вкладення капіталу на певний термін з метою отримання доходу.

Більшість проектів розробляються в кілька етапів, як багатостадійні. Але як би не називалися окремі стадії (попереднє техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) або проектне завдання, остаточне ТЕО або технічний проект), суть їх одна - підвищення ступеня надійності прийнятих проектних рішень на даній стадії в порівнянні з попередньою в зв'язку з підвищенням достовірності вихідної інформації, яка застосовується для обгрунтування таких рішень.

За допомогою інвестиційного проекту вирішується важливе завдання по з'ясуванню та обгрунтуванню технічної можливості та економічної доцільності створення об'єкту підприємницької діяльності обраної цільової спрямованості. Усвідомлене рішення про інвестування в об'єкти підприємницької діяльності може бути прийнято лише на основі ретельно пропрацював, інвестиційної проекту.

Суспільна значущість (масштаб) проекту визначається впливом результатів його реалізації на хоча б один з ринків (внутрішніх або зовнішніх): фінансових, продуктів і послуг, праці і т. д., а також на екологічну та соціальну обстановку.

У залежності від значимості (масштабу) проекти поділяються на:

- Глобальні, реалізація яких суттєво впливає на економічну, соціальну чи екологічну ситуацію в світі;

- Народногосподарські, реалізація яких суттєво впливає на економічну, соціальну чи екологічну ситуацію країні, при їх оцінці можна обмежитися урахуванням тільки цього впливу;

- Великомасштабні, реалізація яких суттєво впливає на економічну, соціальну чи екологічну ситуацію в окремих регіонах або галузях країни, при їх оцінці можна не враховувати вплив цих проектів на ситуацію в інших регіонах і галузях;

- Локальні, реалізація яких не робить істотного впливу на економічну, соціальну і екологічну ситуацію в регіоні і не змінює рівень і структуру цін на товарних ринках.

У часі інвестиційний проект охоплює період від моменту зародження ідеї про створення або розвитку виробництва, його перетворення до завершення життєвого циклу створюваного об'єкта. Цей період включає три фази: передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну (рис. 1.1).


Рис. 1.1 Життєвий цикл інвестиційного проекту

Якщо проект розробляється стосовно до діючого підприємства в аспекті реалізації інвестиційного рішення, передбаченого стратегією розвитку підприємства, то першим етапом передінвестиційної фази слід вважати виявлення можливостей інвестування.

Підготовка проекту проводиться частіше всього в два етапи: на першій стадії розробляється попереднє техніко-економічне обгрунтування проекту, а на другий - остаточне (в літературі їх так і називають: попереднє ТЕО і остаточне ТЕО).

На передінвестиційній фазі зазвичай проводяться необхідні для розробки і реалізації проекту дослідження, пов'язані з конструюванням наміченої до виробництва продукції, технологією її виготовлення, маркетингові і т. п. (рис. 1.2).

Рис. 1.2 Етапи передінвестиційної фази

За концептуального змісту перша і друга стадії ТЕО близькі. Відмінність полягає в глибині опрацювання проекту, подальшому уточненні вихідної техніко-економічної інформації, даних про можливі обсяги реалізації, вартості кредиту і подібних відомостей, які в кінцевому рахунку позначаються на показниках ефективності проекту. Стадійність в опрацюванні проекту дає можливість впевненіше приймати рішення про інвестування або, навпаки, про призупинення або припинення подальшої роботи над проектом, якщо показники його економічної ефективності і фінансової стійкості виявляються неприйнятними для інвестора. Необхідно відзначити, що сторонні інвестори (комерційні банки, інвестиційні фонди) пред'являють жорсткі вимоги до достовірності і надійності інформації, на базі якої розробляється ТЕО проекту.

Виконання необхідних робіт на передінвестиційній фазі вимагає значних витрат, при цьому спостерігається тенденція до їх зростання. Витрати на проектування у складі продукції будівельного комплексу складають за кордоном 4-6%, а в Японії навіть 8-10%. На передінвестиційній фазі якість інвестиційного проекту має велику важливість, ніж часовий фактор. У зв'язку з тим, що від якості проекту залежить рівень конкурентоспроможності виробництва, а також скорочення ризику відхилення фактичних економічних показників від передбачених у проекті, в останні роки спостерігається тенденція до зростання витрат на передінвестиційній фазі.

Друга фаза розробки інвестиційного проекту - інвестиційна (рис. 1.3).

Рис. 1.3 Етапи інвестиційної фази

На даному етапі здійснюється процес формування виробничих активів. Особливість цієї фази полягає в тому, що витрати тут мають незворотній характер, а тому що проект не завершений, він поки що не приносить доходів. Основними її етапами є будівельні роботи, роботи з монтажу, налагодження і пуску устаткування. Цьому передують проведення переговорів на постачання устаткування, виконання підрядних будівельно-монтажних робіт, придбання ліцензій, патентів. На даній стадії вирішуються питання, пов'язані із залученням інвестицій: кредитами, емісією акцій, набором і підготовкою персоналу.

Третя фаза інвестиційного проекту - експлуатаційна. Проблеми, що виникають в експлуатаційній фазі, необхідно розглядати в короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективах. Під короткостроковою перспективою розуміється початковий етап виробництва, при якому можуть виникнути проблеми з освоєнням виробничої потужності і проектних техніко-економічних показників - собівартості, продуктивності праці, якості продукції і т. п. Середньострокова і довгострокова перспективи пов'язані з усіма подальшими періодами використання об'єкта. Перспективи є важливими з позиції їх врахування при оцінці надходжень від продажів, витрат виробництва, податків і різного роду відрахувань у позабюджетні фонди, при оцінці ліквідаційної вартості постійних активів. Загальна тривалість експлуатаційної фази виявляє помітний вплив на показники економічної ефективності проекту: чим далі в часі буде віднесена експлуатаційна фаза, тим більше буде розмір чистого доходу. Цей період не може визначатися довільно, бо існують економічно доцільні межі використання елементів основного капіталу, які диктуються, головним чином, їх моральним старінням.

Тривалість експлуатаційного фази встановлюється в ході проектування. Зазвичай її приймають на рівні нормативного терміну служби технологічного обладнання, у ряді випадків - в залежності від темпів оновлення продукції, якщо останнє викликає необхідність в істотному технічному переозброєнні.

Метою розробки інвестиційного проекту є з'ясування технічної можливості та економічної необхідності втілення в життя конкретних способів вирішення виробничих завдань. Тільки на такій основі може бути отримана необхідна інформація для прийняття рішення про інвестування.

Реалізація інвестиційного проекту є однією зі складових діяльності підприємства. Інвестиційний проект породжує свої грошові потоки, які (так само, як і грошові потоки; підприємства) повинні бути проаналізовані з точки зору достатності грошових ресурсів. Наявність позитивної оцінки ефективності інвестиційного проекту, згідно з розробленим методам, ще не є достатньою умовою для успішної реалізації проекту.

Реалізованість проекту може оцінюватися з різних точок зору - технічної, технологічної, оборонної, економічної, екологічної тощо, які розглядаються при розробці технічних питань.

Реалізованість інвестиційного проекту оцінюється після формування джерел фінансування проекту.

Фінансова реалізація інвестиційного проекту характеризується позитивним накопиченим сальдо грошових потоків на кожному кроці реалізації даного проекту. Простіше кажучи, на кожному кроці здійснення інвестиційного проекту має бути достатньо фінансових ресурсів для реалізації інвестиційного проекту.

При виявленні фінансової нереализуемости схема фінансування і, можливо, окремі елементи організаційно-економічного механізму проекту повинні бути скоректовані.

У визначенні оптимальної схеми фінансування для забезпечення ефективності інвестиційного проекту важливе місце займає вирішення питання: в якому обсязі необхідні кошти для фінансування інвестиційного проекту. Оцінити потребу в додатковому фінансуванні (тобто величину грошових ресурсів, зовнішніх по відношенню до інвестиційного проекту) можна як максимальну абсолютну негативну величину накопиченого сальдо реального грошового потоку за інвестиційним проектом.

Правильний розрахунок фінансової реалізованості інвестиційного проекту дуже важливий. Умова достатності фінансових ресурсів на кожному кроці реалізації інвестиційного проекту є необхідним для оцінки проекту як ефективного, але не достатнім. При знаходженні оптимальної схеми фінансування проекту та забезпечення його фінансової реалізованості інвестиційні витрати можуть не принести учасникам інвестиційного проекту бажаних результатів. Отже, при оцінці ефективності інвестиційних проектів підхід до розгляду альтернатив вкладення грошових коштів повинен бути комплексним, а показники ефективності слід розглядати у взаємозв'язку з показником фінансової реалізованості проекту.

1.2 Види інвестиційних проектів і вимоги до їх розробки

Інвестиційний проект - це проект, в якому всі заходи і пов'язані з ними дії описуються з позицій інвестування грошових коштів та ресурсів і отриманих у зв'язку з цим результатів.

Розробляються в розрізі окремих форм реального інвестування підприємства інвестиційні проекти класифікуються по ряду ознак (рис.1.4).

Рис. 1.4 Класифікація інвестиційних проектів підприємства за основними ознаками

1. За функціональної спрямованості виділяють наступні види інвестиційних проектів:

- Інвестиційні проекти реновації - такі проекти спрямовані на заміну тих, що вибувають основних засобів і нематеріальних активів і здійснюються, як правило, за рахунок коштів амортизаційного фонду підприємства;

- Інвестиційні проекти розвитку - такі проекти характеризують розширене відтворення господарської діяльності підприємства, забезпечуючи її зростання в кожному новому циклі господарського розвитку. Вони найбільшою мірою забезпечують приріст ринкової вартості підприємства;

- Інвестиційні проекти санації - такі проекти розробляються в процесі антикризового розвитку підприємства і спрямовані, як правило, на реструктуризацію його майна або окремих видів діяльності.

2. По цілям інвестування в сучасній інвестиційній практиці розрізняють:

- Інвестиційні проекти, що забезпечують приріст обсягу випуску продукції - такі проекти пов'язані з реалізацією таких форм реального інвестування як нове будівництво, реконструкція, розширення парку устаткування, забезпечення приросту запасів матеріальних оборотних активів;

- Інвестиційні проекти, що забезпечують розширення асортименту продукції - вони пов'язані зі здійсненням таких форм реального інвестування як придбання цілісних майнових комплексів (підприємств іншого галузевого профілю, що забезпечують отримання ефекту синергізму), нове будівництво, перепрофілювання;

- Інвестиційні проекти, що забезпечують підвищення якості продукції - такі проекти пов'язані зазвичай зі здійсненням модернізації і реконструкції підприємства, в процесі яких впроваджуються нові технології і сучасна техніка;

- Інвестиційні проекти, що забезпечують зниження собівартості продукції. Як, правило, ці проекти також пов'язані з здійсненням модернізації і реконструкції підприємства, але тільки з іншим цільовим ефектом, ніж у попередньому випадку;

- Інвестиційні проекти, що забезпечують вирішення соціальних, екологічних та інших завдань - ці проекти забезпечують реалізацію позаекономічних цілей інвестиційної діяльності підприємства.

3. За сумісності реалізації виділяють:

- Інвестиційні проекти, незалежні від реалізації інших проектів підприємства. Такі проекти характеризуються найбільшою альтернативністю у досягненні інвестиційних цілей по кожній з форм реального інвестування підприємства. Вони також мають і найбільшу альтернативність за часом здійснення;

- Інвестиційні проекти, залежні від реалізації інших проектів підприємства. У принципі, комплекс таких проектів можна розглядати як єдиний інтегральний інвестиційний проект підприємства, окремі складові структурні елементи якого можуть бути реалізовані лише в певній технологічній або часовій послідовності;

- Інвестиційні проекти, що виключають реалізацію інших проектів. Такі проекти, спрямовані на реалізацію конкретної інвестиційної мети, виключають можливість використання альтернативних їх видів;

4. По термінах реалізації інвестиційні проекти підприємства поділяються наступним чином:

- Короткострокові інвестиційні проекти. Такі проекти реалізуються в період часу до одного року. Вони пов'язані з такими формами реального інвестування, як відновлення окремих видів устаткування, інноваційне інвестування, інвестування приросту запасів матеріальних оборотних активів;

- Середньострокові інвестиційні проекти. Період реалізації таких проектів становить від одного до трьох років. Такого періоду здійснення вимагають, як правило, інвестиційні проекти, що забезпечують модернізацію парку технічних засобів підприємства, його реконструкцію, підготовку і здійснення придбання цілісних майнових комплексів;

- Довгострокові інвестиційні проекти. Реалізація таких інвестиційних проектів вимагає більше трьох років. Такий період реалізації вимагає проекти великомасштабного нового будівництва або перепрофілювання підприємства, що супроводжується його повної реконструкцією.

5. За обсягом необхідних інвестиційних ресурсів на рівні підприємств інвестиційні проекти поділяють наступним чином.

- Невеликі інвестиційні проекти. Обсяг інвестиційних ресурсів для реалізації таких проектів не перевищує 100 тис. дол США.

- Середні інвестиційні проекти. Необхідний обсяг інвестиційних ресурсів, що забезпечують реалізацію таких проектів, коливається від 100 до 1000 тис. дол США.

- Великі інвестиційні проекти. Обсяг інвестиційних ресурсів, що забезпечують реалізацію таких проектів, перевищує зазвичай 1 млн. дол США.

Розглядаючи класифікацію інвестиційних проектів за цією ознакою, слід зазначити, що критерій їх поділу в значній мірі залежить від галузевої приналежності підприємств. Тому диференціація проектів за цією ознакою повинна конкретизуватися в рамках окремих галузей.

6. По передбачуваних джерел фінансування виділяють:

- Інвестиційні проекти, що фінансуються за рахунок внутрішніх джерел. Така форма фінансування характерна лише для невеликих інвестиційних проектів підприємства, що забезпечують реалізацію таких форм його реального інвестування як забезпечення приросту запасів його матеріальних оборотних активів, оновлення окремих видів устаткування, здійснення придбання недорогих видів нематеріальних активів;

- Інвестиційні проекти, що фінансуються за рахунок акціонування. Емісія акцій може використовуватися підприємством для здійснення як середніх, так і великих його інвестиційних проектів, що мають стратегічне значення;

- Інвестиційні проекти, фінансовані за рахунок кредиту. Такі інвестиційні проекти пов'язані зазвичай з фінансовим лізингом устаткування. Висока вартість довгострокового банківського кредиту на сучасному етапі стримує використання інвестиційних проектів цього виду;

- Інвестиційні проекти зі змішаними формами фінансування. Ці проекти є в даний час найбільш поширеними в інвестиційній практиці.

У залежності від видів інвестиційних проектів, викладених у розглянутій їх класифікації, диференціюються вимоги до їх розробки.

Для невеликих інвестиційних проектів, що фінансуються підприємством за рахунок внутрішніх джерел, обгрунтування здійснюється за скороченим колу розділів і показників. Таке обгрунтування може містити лише мету здійснення інвестиційного проекту, його основні параметри, обсяг необхідних фінансових коштів, показники ефективності здійснюваних інвестицій, а також схему (календарний план) реалізації інвестиційного проекту.

Для середніх і великих інвестиційних проектів, фінансування реалізації яких намічається за рахунок зовнішніх джерел, необхідно повномасштабне обгрунтування за відповідним національним та міжнародним стандартам. Таке обгрунтування інвестиційних проектів підпорядковане певній логічній структурі, яка носить уніфікований характер в більшості країн з розвиненою ринковою економікою (відхилення від цієї загальноприйнятої структури викликаються лише галузевими особливостями і формами здійснення реальних інвестицій).

Обгрунтування інвестиційних проектів передбачає певну їх структурування. З позицій фінансового управління інвестиційними проектами найбільш актуальним є їх структурування за окремим стадіям (фазам) життєвого (проектного) циклу, а також з функціональної спрямованості його розділів.

За окремими стадіями життєвого циклу (проектного циклу) виділяють:

- Передінвестиційну стадію, в процесі якої розробляються варіанти альтернативних інвестиційних рішень, проводиться їх оцінка і приймається до реалізації конкретний їх варіант

- Інвестиційну стадію, в процесі якої здійснюється безпосередня реалізація прийнятого інвестиційного рішення;

- Постінвестіціонную стадію, в процесі якої забезпечується контроль за досягненням передбачених параметрів інвестиційних рішень в процесі експлуатації об'єкта інвестування.

За функціональної спрямованості розділів інвестиційний проект будується відповідно до рекомендацій окремих міжнародних організацій, що забезпечують інвестиційну підтримку їх реалізації. Так, наприклад, відповідно до рекомендацій ЮНІДО (Організації Об'єднаних Націй з Промислового Розвитку) інвестиційний проект повинен містити такі основні розділи (рис. 1.5).

Рис. 1.5 Структура розроблювального інвестиційного проекту підприємства в розрізі основних розділів

  1. Коротка характеристика проекту (або його резюме). У цьому розділі містяться висновки з основних аспектів розробленого проекту після розгляду всіх альтернативних варіантів, коли концепція проекту, її обгрунтування і форми реалізації вже визначені. Ознайомившись з цим розділом, інвестор повинен зробити висновок про те, чи відповідає проект спрямованості його інвестиційної діяльності та інвестиційної стратегії, чи відповідає він потенціалу його інвестиційних ресурсів, чи влаштовує його проект по періоду реалізації та термінами повернення вкладеного капіталу і т.п.

  2. Передумови і основна ідея проекту. У цьому розділі перераховуються найбільш важливі параметри проекту, які служать визначальними показниками для його реалізації, розглядається регіон розташування проекту в ув'язці з ринковою та ресурсної середовищем, приводиться графік реалізації проекту і характеризується його ініціатор.

  3. Аналіз ринку і концепція маркетингу. У ньому викладаються результати маркетингових досліджень, обгрунтовується концепція маркетингу і розробляється проект його бюджету.

  4. Сировина і постачання. Цей розділ містить класифікацію використовуваних видів сировини і матеріалів, обсяг потреби в них, наявність основної сировини в регіоні і забезпеченість ним, програму постачання сировини і матеріалів та пов'язані з ними витрати.

  5. Місце розташування, будівельну ділянку й навколишнє середовище. У цьому розділі докладно описуються місцерозташування проекту, характер природного навколишнього середовища, ступінь впливу на неї при реалізації проекту, соціально-економічні умови в регіоні і інвестиційний клімат, стан виробничої і комерційної інфраструктури, вибір будівельної ділянки з урахуванням розглянутих альтернатив, оцінка витрат з освоєння будівельного ділянки.

6. Проектування і технологія. Цей розділ повинен містити виробничу програму і характеристику виробничої потужності підприємства; вибір технології та пропозиції щодо її придбання або передачі; докладну планування підприємства і основні проектно-конструкторські роботи; перелік необхідних машин і устаткування і вимоги до їх технічного обслуговування; оцінку пов'язаних з цим інвестиційних витрат .

  1. Організація управління. У цьому розділі наводиться організаційна схема і система управління підприємством; обгрунтовується конкретна організаційна структура управління за сферами діяльності та центрами відповідальності; розглядається докладний кошторис накладних витрат, пов'язаних з організацією управління.

  2. Трудові ресурси. Цей розділ містить вимоги до категорій і функцій персоналу, оцінку можливостей його формування в рамках регіону, організацію набору, план навчання працівників і оцінку пов'язаних з цим витрат.

  3. Планування реалізації проекту. У цьому розділі обгрунтовуються окремі стадії здійснення проекту, приводиться графік його реалізації, розробляється бюджет реалізації проекту.

  4. Фінансовий план та оцінка ефективності інвестицій. Цей розділ містить фінансовий прогноз і основні види фінансових планів, сукупний обсяг інвестиційних витрат, методи і результати оцінки ефективності інвестицій, оцінку інвестиційних ризиків.

    Глава 2. Оцінка фінансової стійкості та ефективності інвестиційних проектів

    2.1 Принципи та методи оцінки фінансового стану інвестиційних проектів

    Оцінка економічної ефективності інвестицій недостатня для прийняття рішення щодо доцільності їх здійснення. Інвестиційний проект разом з отриманням бажаної прибутковості, прибутку на вкладений капітал повинен забезпечити стійкий фінансовий стан майбутнього підприємства.

    Основною метою оцінки фінансового стану інвестиційного проекту є одержання невеликого числа ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану об'єкта, в який вкладаються інвестиції. Щоб приймати рішення про інвестиційну діяльність, менеджеру необхідна постійна поінформованість з відповідних питань, яка є результатом відбору, концентрації вихідної інформації, оцінки та аналізу отриманих показників фінансової ефективності.

    Основне завдання, яке вирішується при визначенні фінансової спроможності проекту, - оцінка його здатності на всіх стадіях розвитку своєчасно і в повному обсязі відповідати за наявними фінансовими зобов'язаннями, тобто оцінка платоспроможності та ліквідності проекту.

    Фінансові зобов'язання включають всі виплати, пов'язані із здійсненням розроблюваного проекту: погашення кредиту, оплату рахунків, виплату зарплати, перерахування податків. Якщо це не досягається на будь-якому етапі (кроці) розрахункового періоду, то проект повинен бути відкинутий або доопрацьовано. Яким би високоефективним не був проект, платоспроможність - свідоцтво банкрутства.

    Фінансовий аналіз інвестиційного проекту є істотним елементом фінансового менеджменту інвестиційної діяльності, що дозволяє оптимізувати інтереси її різних учасників. Власники капіталу оцінюють фінансовий стан з метою підвищення прибутковості, забезпечення стабільності підприємства. Кредитори так, щоб мінімізувати свої ризики за кредитами, що надаються. Інтереси різних учасників інвестиційної діяльності дозволяють відобразити відповідні показники оцінки фінансової спроможності інвестиційного проекту. Взаємозв'язок фінансових показників та інтересів інвесторів представлена ​​в таблиці 2.1.

    Таблиця 2.1 Взаємозв'язок фінансових показників та інтересів інвесторів

    Показники

    Суб'єкти фінансування

    Розмір оборотного капіталу

    Коефіцієнт загальної ліквідності

    Коефіцієнт негайної ліквідності

    Оборотність дебіторської заборгованості

    Оборотність товарно-матеріальних засобів

    Короткострокові кредитори

    Коефіцієнт покриття відсотків за кредитами

    Співвідношення між позиковим і власним капіталом

    Відношення позикового капіталу до загальної суми активів

    Коефіцієнт загальної платоспроможності

    Довгострокові інвестори

    Норма прибутку на акцію

    Норма прибутку акціонерного капіталу

    Коефіцієнт котирування акції

    Показник виплати дивідендів

    Прибутковість акцій

    Відношення ціни до норми прибутку на акцію

    Коефіцієнт стійкості зростання

    Інвестори-акціонери

    Найбільш важливий етап у процесі прийняття інвестиційних рішень оцінка ефективності реальних інвестицій (капітальних вкладень). Від правильності і об'єктивності такої оцінки залежать терміни повернення вкладеного капіталу та перспективи розвитку підприємства.

    Розглянемо найважливіші принципи і методичні підходи, що застосовуються у міжнародній практиці для оцінки ефективності капітальних вкладень.

    Першим з таких принципів є оцінка повернення вкладених коштів на основі показника грошового потоку, що формується за рахунок прибутку і амортизаційних відрахувань в процесі експлуатації інвестиційного проекту. Показник грошового потоку може застосовуватися для оцінки результативності проекту з диференціацією по окремих роках експлуатації об'єкта або як середньорічний.

    Другим принципом оцінки є обов'язкове приведення до теперішньої вартості, як вкладеного капіталу, так і величини потоку. Це пов'язано з тим, що процес інвестування здійснюється не одномоментно, а проходить ряд етапів, що відображаються у бізнес-плані. Аналогічно повинна приводитися до справжньої вартості і сума грошового потоку по окремих періодах його формування.

    Третім принципом оцінки є вибір диференційованого відсотка (дисконту) у процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів. Розмір доходу від інвестицій (у формі грошового потоку) утворюється з урахуванням наступних факторів:

    - Середньої реальної дисконтної ставки;

    - Інфляції (премії за неї);

    - Премії за інвестиційний ризик;

    - Премії за низьку ліквідність інвестицій (при довгостроковому інвестуванні).

    З урахуванням цих чинників при порівнянні проектів з різними рівнями ризику повинні застосовуватися при дисконтуванні неоднакові ставки відсотка. Більш висока ставка відсотка зазвичай застосовується за проектами, з великим рівнем ризику. Аналогічно при порівнянні проектів з різними загальними періодами інвестування (ліквідністю інвестицій) вища ставка відсотка повинна застосовуватися за проектом з тривалішим терміном реалізації.

    Четвертий принцип полягає в тому, що вибираються різні варіації форм використовуваної ставки відсотка для дисконтування виходячи з цілей оцінки.

    Для визначення різних показників ефективності проектів як дисконтної ставки можуть вибиратися:

    а) середня депозитна або кредитна ставка (за валютними або рублевих кредитах);

    б) індивідуальна норма прибутковості (прибутковості), яка потрібна інвестору, з урахуванням темпу інфляції, рівня ризику і ліквідності інвестицій;

    в) норма прибутковості по державних цінних паперів;

    г) норма прибутковості по поточній (експлуатаційної) діяльності;

    д) альтернативна норма прибутковості по інших аналогічних проектів.

    Норма дисконту (дисконтна ставка) виражається у відсотках або частках одиниці. У російській інвестиційній практиці розрізняють такі норми дисконту: комерційна, учасника проекту, соціальна і бюджетна.

    Для фінансової оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів використовуються наступні основні методи.

    1. Прості методи, які використовують облікові, тобто відображаються в бухгалтерській звітності показники - інвестиційні витрати, прибуток, амортизаційні відрахування. До них відносяться:

    а) метод простий норми прибутку (ROI);

    б) період (строк) окупності (РР).

    Проста норма прибутку розраховується як відношення чистого прибутку (Pr) за період часу (звичайно за рік) до обсягу інвестиційних витрат (I), і визначається за формулою:

    (2.1)

    Економічний сенс простий норми прибутку полягає в оцінці того, яка частина інвестиційних витрат повертається у вигляді прибутку протягом одного інтервалу планування.

    У ряді випадків для розрахунку показника простий норми прибутку фактично визначається відношення доходу до інвестиційних витрат:

    (2.2)

    де А - амортизаційні відрахування.

    Розглянуті формули не враховують скорочення капітальних вкладень в результаті їхньої амортизації. Даного недоліку позбавлений наступний показник:

    (2.3)

    де I ост - залишкова вартість капітальних вкладень.

    У цьому випадку дохід ділиться на середнє значення інвестицій за період реалізації проекту.

    У більшості випадків розподіл доходу по роках реалізації проекту є нерівномірним. І для розрахунку показника необхідно використовувати середнє значення доходу. У цьому випадку застосовується такий вираз:

    (2.4)

    У даному випадку проста норма прибутку визначається як відношення середнього значення доходу до середнього значення інвестицій.

    Наступний показник - період (строк) окупності інвестиційного проекту. Він характеризує той період часу, за який сума одноразових витрат покривається прибутком і амортизаційними відрахуваннями від реалізації проекту. Для розрахунку періоду окупності використовується наступна формула:

    (2.5)

    де I o - початкові інвестиції, CF - обсяг чистих грошових надходжень за рік.

    Розрахунок періоду окупності може здійснюватися також шляхом розрахунку накопиченої суми амортизаційних відрахувань і чистого прибутку. Період, за який ця сума зрівняється з початковими інвестиціями, називають періодом окупності.

    Головним недоліком простих методів є неврахування залежності вартості грошей від часу. Головне достоїнство - простота.

    Як правило, ці методи використовуються для оцінки ефективності малих інвестиційних проектів. Для подолання цього недоліку може бути використаний метод розрахунку дисконтируемой періоду окупності.

    2. Складні методи оцінки ефективності використовують дисконтовані значення показників інвестиційного проекту.

    Найбільше застосування знайшли такі показники:

    а) чиста поточна (приведена) вартість проекту (NPV);

    б) внутрішня норма прибутку (IRR);

    в) рентабельність інвестицій (PI).

    Чиста поточна (приведена) вартість (NPV) - це показник, який визначається як різниця між наведеними чистими грошовими надходженнями реалізації інвестиційного проекту та інвестиційними витратами. Він розраховується за наступною формулою:

    (2.6)

    де C n - чисті грошові надходження від проекту в момент часу n; I k - інвестиції в момент часу k; r - ставка дисконтування.

    Якщо інвестиційні витрати мають місце тільки на початку інвестиційного проекту, то формула буде мати наступний вигляд:

    (2.7)

    де I o - початкові інвестиції.

    Таким чином, показник чистої поточної вартості проекту дає оцінку інвестиційних витрат та інвестиційних доходів, наведених до поточного моменту часу.

    Чиста поточна вартість проекту (NPV) показує сальдо приведених до теперішнього моменту часу чистих грошових надходжень та інвестицій.

    Позитивне значення NPV свідчить про збільшення вартості підприємства або багатства інвестора в результаті реалізації інвестиційного проекту, та проект рекомендований до реалізації. Якщо NPV негативне, то вартість компанії знижується, і такий проект необхідно відкинути. Таким чином, критерієм ефективності інвестиційного проекту є умова: NPV> 0. При порівнянні альтернативних проектів вибирається проект з більшою величиною NPV: NPV 1> NPV 2.

    Розрахунок показника NPV здійснюється в наступній послідовності:

    1. Термін життя проекту розбивається на тимчасові етапи планування.

    2. Складається прогноз притоку і відтоку грошових коштів для кожного етапу.

    3. Визначається чистий грошовий потік як сальдо притоки і відтоку.

    4. Значення чистого грошового потоку дисконтуються.

    Обгрунтування необхідної норми прибутку є однією з найважливіших проблем при використанні методу NPV. Вона повинна враховувати як існуючу в галузі середню прибутковість, так і ступінь ризику проекту. Для попередніх розрахунків в якості норми прибутку можна використовувати процентну ставку по довгострокових вкладах. Її можна розглядати як мінімальний рівень прибутковості. При розрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування, однак у залежності від обставин, ставка дисконтування може диференціюватися по роках.

    Одним з факторів, що визначають величину чистої поточної вартості проекту, є масштаб діяльності, який виражається у фізичних обсягах інвестицій, виробництва або продажів. Тому застосування даного методу обмежено для зіставлення різних проектів: більше значення NPV не завжди буде відповідати більш ефективному використанню інвестицій. У такій ситуації доцільно розраховувати показник рентабельності інвестицій (індекс прибутковості, PI). Формула для визначення рентабельності інвестицій має наступний вигляд:

    (2.8)

    Індекс рентабельності (прибутковості) інвестицій є відносним показником, що характеризує рівень доходів на одиницю витрат. Чим він вищий, тим більше віддача інвестицій у рамках даного проекту. Показник PI використовується при виборі проекту з ряду альтернативних, що мають близькі NPV з різними обсягами інвестицій. За цим показником можна ранжувати проекти за ступенем прибутковості при включенні в портфель.

    Рентабельність інвестицій - це показник, що дозволяє визначити, якою мірою зростає цінність фірми (багатство інвестора) у розрахунку на одну грошову одиницю інвестицій. З поданої вище формули видно, що якщо рентабельність інвестицій дорівнює одиниці, то наведені доходи дорівнюють приведеним інвестиційним витратам і чистий приведений дохід дорівнює нулю. Показник рентабельності менше одиниці означає неефективність проекту. Таким чином, ефективні проекти повинні мати показник рентабельності більший одиниці.

    Приклад. Розрахувати показник PI, якщо початкові інвестиції становлять 25 млн. руб., Чиста віддача в кінці першого року 15 млн. крб., В кінці другого року - 10 млн. крб., І третього року - 8 млн. руб., Ставка дисконтування - 12%.

    PI = [15 / (1 ​​+0,12) 1 + 10 / (1 ​​+0,12) 2 +8 / (1 ​​+0,12) 3] / 25 = 27,05 / 25 = 1,08.

    У даному прикладі приведений доход становить 1,08 рубля на кожен рубль інвестицій.

    Показник PI у силу алгоритму його розрахунку тісно пов'язаний з показником NPV. Якщо величина NPV> 0, то PI> 1 і проект є ефективним, якщо NPV <0, то PI <1 і проект варто відкинути; якщо NPV = 0, то PI = 1 то проект ні прибутковий, ні збитковий. При прийнятті рішення про доцільність реалізації одного інвестиційного проекту можна використовувати тільки один з цих показників NPN або PI. При оцінці альтернативних проектів слід використовувати ці показники спільно, оскільки вони дозволяють інвесторові з різних сторін оцінити ефективність інвестицій.

    Наступний показник, що входить до групи складних методів - внутрішня норма рентабельності (прибутку, IRR). Він розраховується шляхом визначення ставки дисконтування, при якій приведена вартість майбутніх доходів та інвестиційних витрат рівні:

    (2.9)

    На практиці внутрішня норма прибутку становить таку ставку дисконту, при якій ефект від інвестицій, тобто чиста теперішня вартість (NPV), дорівнює нулю. Інакше кажучи, приведена вартість майбутніх грошових потоків дорівнює наведених витрат.

    Сенс критерію внутрішньої норми прибутку полягає в тому, що він показує очікувану прибутковість проекту і, отже, максимально допустимий відносний рівень витрат за проектом.

    Внутрішня норма рентабельності повинна перевищувати умовну вартість капіталу, або норму доходу за можливим альтернативним інвестиціям. Існують і інші трактування визначення внутрішньої норми прибутку. Показник IRR визначає максимальну ставку плати за залучені джерела фінансування, при якому проект залишається беззбитковим. Якщо IRR перевищує середню вартість капіталу в даній галузі з урахуванням інвестиційного ризику конкретного проекту, то даний проект може бути рекомендований до реалізації. Внутрішня норма прибутку знаходиться зазвичай методом ітераційного підбору значень ставки дисконтування при обчисленні показника чистої поточної вартості проекту. Алгоритм визначення IRR методом підбору можна представити в наступному вигляді. На першому етапі визначається ставка дисконтування r 1, при якій показник NPV позитивна. Далі ставка збільшується до зміни знака показника NPV і фіксуються ставки r 1, відповідна останньому позитивному значенню NPV 1 і r 2, відповідна першого від'ємного значення NPV 2. (Табл. 2.2).

    Таблиця 2.2 Визначення показника IRR

    Ставка дисконтування,%

    NPV

    17

    0.121

    18

    -0,237

    На заключному етапі визначається показник IRR з використанням наступного виразу.

    IRR = r 1 + (NPV 1 x (r 2 - r 1)) / (NPV 1 - NPV 2) (2.10)

    IRR = 17 + (0.121 x (18 - 17)) / (0.121 + 0,237) = 17,3%.

    Показник IRR може бути використаний для ранжирування проектів за ступенем вигідності. Він також може бути використаний для оцінки рівня ризику: чим більше IRR перевищує вартість капіталу, тим більше запас міцності проекту і тим нечутливі до коливань ринку при оцінці величини майбутніх грошових надходжень.

    Приклад. Компанія планує придбати обладнання для виробництва йогурту. Інвестиції і чисті грошові надходження від реалізації проекту представлені в таблиці 2.3:

    Таблиця 2.3 Вихідні дані

    Показник

    Рік реалізації проекту


    1

    2

    3

    4

    5

    Розмір інвестицій, тис. руб.

    5000

    -

    -

    -

    -

    Чисті грошові надходження, тис. руб.

    -

    2200

    2800

    3400

    1000

    Необхідно розрахувати показники проекту - чисту поточну вартість, індекс рентабельності і внутрішню норму прибутку при ставці дисконтування дорівнює 15%. Показник NPV визначається з наступного співвідношення:

    NPV = 2200 / (1 ​​+0,15) 1 +2800 / (1 ​​+0,15) 2 +3400 / (1 ​​+0,15) 4 +1000 / (1 ​​+0,15) 5 -5000 = 1837, 55 тис. руб.

    Індекс рентабельності дорівнюватиме:

    PI = [2200 / (1 ​​+0,15) 1 +2800 / (1 ​​+0,15) 2 +3400 / (1 ​​+0,15) 4 +1000 / (1 ​​+0,15) 5 5000 = 6837, 55/5000 = 1,37.

    Показник IRR розраховується методом послідовних наближень і має значення приблизно 33%. Таким чином, на основі аналізу показників NPV, PI і IRR ми можемо зробити висновок про доцільність реалізації даного інвестиційного проекту.

    Всі розглянуті показники оцінки інвестиційних проектів перебувають між собою в тісному взаємозв'язку і дозволяють оцінити цю ефективність з різних сторін. Тому при оцінці ефективності інвестиційних проектів підприємства їх слід розглядати в комплексі.

    2.2 Показники оцінки фінансової надійності проекту і методика їх визначення

    Вихідною інформацією, необхідної для оцінки фінансового стану інвестиційного проекту, є звіт про прибутки і збитки, фінансово-інвестиційний бюджет, баланс. Всі ці документи містять прогнозні (розрахункові) показники на планований розрахунковий період. Для розрахунків показників фінансового стану (надійності) використовується та ж вихідна інформація, що і для розрахунку показників економічної ефективності інвестиції. Специфіка тут полягає в тому, що ув'язка всіх напрямків діяльності проектованої фірми (компанії) для обгрунтування збалансованості потреби в ресурсах і їх фінансове забезпечення проводиться шляхом розрахунків потоків реальних грошових коштів. Приведення потоків грошових коштів в порівнянний вид (за допомогою дисконтування), як це передбачає методика розрахунку показників економічної ефективності, тут не потрібно.

    Фінансово-інвестиційний бюджет є основою для розрахунку низки показників фінансової спроможності проекту і зазвичай запитується фінансовими установами при виробленні рішень про кредитування. У ньому визначається співвідношення між припливом грошових коштів за рахунок виручки від реалізації та залучених джерел фінансування інвестицій та їх відтоком, який формується за рахунок собівартості продукції (без амортизації), приросту постійних активів, виплат по кредитах і інших поточних витрат. Результатом такого розрахунку є визначення наявності вільних грошових коштів, які виступають одним з найважливіших фінансових результатів інвестування - фінансової реалізованості інвестиційного проекту.

    Фінансова реалізація інвестиційного проекту - це забезпечення такої структури грошових потоків інвестиційного проекту, при якій на кожному кроці рас подружжя є достатня кількість грошей для його продовження.

    Негативне значення показника вільних грошових коштів на будь-якій стадії розвитку проекту означає його банкрутство і неможливість проекту забезпечувати фінансові зобов'язання. Тому потрібно перегляд його параметрів або пошук додаткових джерел фінансування.

    Баланс підприємства також є основою для проведення фінансового аналізу і цікавить, перш за все, зовнішніх учасників інвестиційного процесу - кредиторів, акціонерів, податкові органи.

    Баланс - це зведена таблиця, в якій розраховується співвідношення між активами проекту та джерелами їх фінансування, складовими пасив.

    При позитивному сальдо балансу проект не зможе бути реалізований через відсутність необхідних грошових ресурсів, негативне сальдо свідчить про нераціональність використання статутного та акціонерного капіталів, що підриває довіру до засновників проекту. Баланс складається на певну дату, наприклад, на початок кожного інтервалу планування. Актив балансу прийнято вибудовувати в порядку зростання ліквідності коштів, тобто в залежності від швидкості їх перетворення в грошову форму. У пасиві балансу статті групуються за юридичною ознакою і по мірі зростання терміновості погашення (повернення) зобов'язань.

    Для точної і повної характеристики фінансової стійкості інвестиційного проекту досить порівняно невеликої кількості фінансових коефіцієнтів. Важливо, щоб кожен з них відображав найбільш суттєві сторони фінансового стану.

    В даний час використовується велика кількість методів визначення фінансового стану підприємства. З метою оцінки фінансової привабливості інвестиційного проекту доцільно подавати фінансову спроможність двома взаємопов'язаними групами показників: платоспроможності та ліквідності.

    Платоспроможність проекту означає можливість погашення в строк і в повному обсязі боргових зобов'язань, що виникають у зв'язку з реалізацією інвестиційного проекту. До показників платоспроможності відносяться:

    1. Коефіцієнт загальної платоспроможності (К оп) - відношення сумарної заборгованості (довгострокової та короткострокової) (ЗС) до сумарних активів (ОА):

    (2.11)

    Це ставлення показує, наскільки активи компанії формуються кредиторами за допомогою позикового капіталу. Мета оцінки коефіцієнта полягає в ранньому виявленні ознак банкрутства. Збільшення частки позикового капіталу в структурі капіталу є ризикованим. Незалежно від рівня прибутку необхідно своєчасно погашати отримані кредити та сплачувати відсотки за ними. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більше заборгованість і нижче оцінка рівня платоспроможності. Оптимальним на практиці вважається коефіцієнт платоспроможності в межах 0,2-0,3, тобто частка позикових коштів у капіталі проекту повинна становити не більше 20-30%.

    Коефіцієнт загальної платоспроможності можна визначити так само, як відношення власного (акціонерного) капіталу до сумарних активів. Цей коефіцієнт показує, наскільки активи компанії фінансуються за рахунок власного капіталу.

    2. Відношення довгострокової заборгованості до суми власного капіталу і довгостроковій заборгованості.

    Це відношення вказує, яку частку довгострокового капіталу забезпечують кредитори. Альтернативою залучення позикового капіталу є випуск акцій (збільшення акціонерного капіталу) або реінвестиції тієї частини прибутку, яка може бути розподілена як дивіденди по звичайних акціях.

    Високий рівень боргу може забезпечити більш високий дохід, коли економічні умови нормальні і норма прибутку проекту вищі відсотків по кредиту. Однак при цьому в період застою високий ризик отримання збитків. Проекти з «нульовим боргом» менш ризиковані, але в період економічного зростання вони недоотримують прибуток. Тому важливіше оцінити, наскільки може зменшитися дохід, до того моменту коли підприємство почне відчувати проблеми з виплатою відсотків за кредит. Це дозволяє оцінити коефіцієнт покриття відсотків по кредитах.

    3. Коефіцієнт покриття відсотків за кредитами - відношення оперативної прибутку до виплати відсотків за кредитами до суми виплат відсотків по кредитах. Коефіцієнт показує, наскільки ефективно прибуток від оперативної діяльності покриває відсотки за отриманими кредитами і тим самим характеризує ступінь фінансової напруженості і ризику проекту. У практиці Світового банку найчастіше зустрічається вимога, щоб цей коефіцієнт був дорівнює 1,5, але його значення може змінюватися від 1,3 до 2,0 і більше в залежності від прогнозованої стабільності доходів підприємства.

    Отже, платоспроможним є проект, здатний розраховуватися за своїми довгостроковими зобов'язаннями. Разом з тим, підприємство повинно своєчасно виконувати і свої поточні зобов'язання, пов'язані з реалізацією інвестиційного проекту.

    Здатність інвестиційного проекту своєчасно виконувати поточні (короткострокові) зобов'язання, реалізуючи поточні активи, називається ліквідністю проекту.

    Ліквідність характеризує швидкість перетворення активів у грошову форму, тому що всі поточні платежі здійснюються в грошовій формі, повністю зберігаючи при цьому свою цінність. Це висуває жорсткі вимоги до структури активів підприємства, так як ступінь ліквідності різних активів істотно відрізняється (табл. 2.3).

    Таблиця 2.3 Класифікація активів за ступенем ліквідності

    Рівень ліквідності активів

    Найменування активу

    Високий

    Грошові кошти, депозитні вклади до запитання

    Котирувані цінні папери з коротким періодом обертання


    Термінові депозитні вклади в банках


    Слабокотіруемие цінні папери з тривалим періодом обертання


    Обладнання, механізми


    Нерухомість споживчого призначення

    Низький

    Будинки і споруди виробничого призначення, об'єкти незавершеного будівництва

    Ліквідність активів є передумовою платоспроможності проекту. Якщо вона є недостатньою, то і платоспроможність не буде забезпечена.

    Можливо визначення наступних показників ліквідності.

    1. Коефіцієнт загальної ліквідності (К ол) - відношення поточних (короткострокових) активів (ТА) до поточних пасивів (короткостроковим зобов'язанням) (ТП):

    (2.12)

    Даний коефіцієнт оцінює здатність підприємства сплачувати за короткостроковими зобов'язаннями. Нормальним вважається значення рівне 2. Різниця між поточними активами і поточними пасивами становить оборотний капітал підприємства, яким воно може скористатися для фінансування поточних потреб при погіршенні кон'юнктури ринку. Однак занадто високий коефіцієнт ліквідності може свідчити про поганому управлінні запасами, про омертвляння засобів.

    2. Коефіцієнт негайної ліквідності (К нл) - відношення легко реалізованих активів (коштів на розрахунковому рахунку, ринкових цінних паперів) (ЛА) до поточних пасивів:

    (2.13)

    Він оцінює здатність проекту платити за короткостроковими зобов'язаннями протягом найкоротшого часу. Допустимим визнається його значення в межах від 0,5 до 1,2.

    Для аналітичних цілей зазвичай рекомендують визначати показники рентабельності і показники оборотності активів за проектом.

    Показники рентабельності 1 (застосовуються для оцінки поточної прибутковості підприємства - учасника інвестиційного проекту):

    1. Рентабельність активів:

    (2.14)

    2. Рентабельність інвестованого капіталу:

    (2.15)

    3. Рентабельність статутного капіталу:

    (2.16)

    4. Рентабельність продажів:

    (2.17)

    Показники оборотності (застосовуються для оцінки ефективності операційної діяльності, політики в області ній закупівель і збуту):

    1. Оборотність активів:

    (2.18)

    2. Оборотність інвестованого капіталу:

    (2.19)

    3. Оборотність статутного капіталу:

    (2.20)

    4. Оборотність поточних активів:

    (2.21)

    Оцінювати оборотність можна і через визначення часу звернення в днях, що розраховується як ділення середньої за період залишку активу на одноденний оборот активу в цьому ж періоді.

    Кожен учасник проекту може мати власне уявлення про граничні значення показників рентабельності і оборотності, що свідчать про несприятливий фінансовий стан проекту. Їх значення істотно залежать від технології виробництва, структури цін на вироблену продукцію та спожиті ресурси. Тому доцільно зіставляти отримані значення з показниками аналогічних підприємств, аналізувати їх динаміку.

    Розглянутий перелік показників може бути доповнений на вимогу окремих учасників проекту або фінансових структур, а також у зв'язку зі зміною державою існуючих критеріїв початку процедури банкрутства підприємства.

    Якщо в якості джерела фінансування залучається акціонерний капітал, слід визначати коефіцієнти інвестиційної привабливості акцій та їх прибутковості: норму прибутку на акцію норму прибутку акціонерного капіталу, коефіцієнт котирування акцій, прибутковість акцій, показник виплати дивідендів, коефіцієнт стійкого зростання.

    Норма прибутку на акцію - відношення чистого прибутку підприємства до кількості акцій.

    Норма прибутку акціонерного капіталу показує, наскільки ефективно використовується капітал акціонерів, вкладений в інвестиційний проект, і розраховується як відношення чистого прибутку до власного капіталу.

    Коефіцієнт котирування акцій показує відношення ринкової ціни акції до її обліковою ціною, що характеризує частку власного капіталу, що припадає на одну акцію

    Прибутковість акцій - це чистий прибуток у розрахунку на одну акцію, віднесена до ринкової вартості акцій.

    Показник виплати дивідендів визначає, яка частка чистого прибутку спрямовується на виплату дивідендів (Д):

    Показник виплати дивідендів = (2.22)

    Коефіцієнт стійкого зростання (До ур) показує можливості акціонерного товариства збільшувати в майбутньому свої активи за рахунок внутрішнього фінансування за умови, що будуть збережені пропорції між власним капіталом, зобов'язаннями і дивідендними виплатами (Д):

    (2.23)

    де АК - величина вихідного акціонерного капіталу.

    Отже, оцінка фінансового стану проекту спирається на ту ж вихідну і інтегровану економічну інформацію, яка використовується при оцінці економічної ефективності інвестицій. Розрахунки здійснюються за тим же інтервалах планування, що і для економічної ефективності. Оскільки показники економічної ефективності та показники фінансової надійності конструюються на основі збалансованих потоків реальних грошових коштів, що мають спільну інформаційну базу, то і система таких показників стає збалансованою.

    Для практики з цього випливають два важливих висновки.

    1. Обгрунтування управлінського рішення про інвестування необхідно проводити тільки на основі системи збалансованих показників, маючи в той же час на увазі вимоги інвесторів до рівня кожного з них.

    2. Процедури, що виконуються економістом-менеджером для досягнення збалансованої системи показників, є важливим інструментом управління проектом з метою досягнення прийнятного для інвесторів рівня прибутковості. Складні логічні зв'язки системи потоків та показників визначають послідовність аналізу та коригування показників ефективності - від показників фінансової надійності (платоспроможності, ліквідності) до потоків грошових коштів в балансі та фінансово-інвестиційному бюджеті і, в кінцевому рахунку, до показників економічної ефективності.

    Якщо на якому-небудь кроці розрахункового періоду не забезпечується фінансова надійність проекту, він повинен бути допрацьований або відкинуть, незважаючи на високі показники економічної ефективності.

    Фінансова стійкість інвестиційного проекту - це стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність у разі здійснення інвестиційної діяльності. Потік господарських операцій, що генерується при цьому, буде постійним «підбурювачем» певного стану фінансової стійкості, причиною переходу з одного типу стійкості в інший. Підвищити фінансову надійність проекту і фінансову стійкість підприємства можна, передбачивши реалізацію наступних заходів: оптимізацію структури джерел фінансування, розміри виробничих запасів, незавершеного виробництва, запасів готової продукції, зменшення дебіторської заборгованості, перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською з метою покриття нестачі оборотних засобів, формування фінансових резервів , що дозволяють тимчасово послаблювати фінансову напруженість, залучення додаткових кредитів на військове поповнення оборотних коштів, збільшення прибутковості діяльності (зниження витрат), прискорити оборотність коштів. Планування вказаних заходів потребуватиме коригування вихідної інформації, необхідної для розрахунків ефективності проекту, і призведе до зміни не тільки фінансової надійності проекту, але і показників економічної ефективності.

    Незадовільні результати оцінки фінансової надійності інвестиційного проекту вимагають змін у стратегії і тактиці інвестиційної діяльності: виходу з неефективних інвестиційних проектів, якщо не вдасться на основі коригування вихідної інформації підвищити їх ефективність, реінвестування коштів у більш вигідні активи.

    Глава 3. Рішення практичних завдань

    1. Визначити суму повертаються коштів за проектом, що реалізується 11 років, якщо сума інвестицій становила 346 764 руб. Прибутковість подібних інвестицій становить 9,8% річних.

    Відповідь: сума повернених коштів за проектом становить 969 750 руб.

    2. Скільки потрібно вкласти в проект, який обіцяє до повернення суму 346 764 руб. через 11 років, щоб забезпечити 9,8% річних.

    Відповідь: необхідно вкласти 123 996 руб. в проект під 9,8% річних, щоб через 11 років отримати 346 764 крб.

    3. Сума вкладу 57 926 руб., Термін 11 років, відсоток 9,8% річних. Яка частина доходу від вкладень забезпечена застосуванням складного нарахування відсотків у порівнянні з простим?

    Дохід від вкладень (при нарахуванні складного відсотка) складе:

    Дохід від вкладень (при нарахуванні простого відсотка) складе:

    Частина доходу, забезпечена застосуванням складного нарахування відсотків у порівнянні з простим (в крб.):

    Частина доходу, забезпечена застосуванням складного нарахування відсотків у порівнянні з простим (у%):

    Відповідь: частина доходу, забезпечена застосуванням складного нарахування відсотків у порівнянні з простим, становить приблизно 40%.

    4. За якою ставкою оподатковуються внески в інвестиційний проект, якщо сума вкладень - 655 000 руб., Сума до повернення 751 554 руб. через 6 років?

    Відповідь: за ставкою 2,3% обкладаються вклади в інвестиційний проект.

    5. Скільки років потрібно збирати на покупку машини, якщо зараз є 25 000 руб.? Прибутковість банківського вкладу 12% річних. Вартість машини 240 000 руб.

    Відповідь: приблизно 20 років потрібно збирати на купівлю машин.

    6. Якщо по проекту потрібно вкласти 125 000 руб., Чи буде він вигідний інвестору, якщо дохід очікується отримувати частинами наступним чином: через 4 роки - 27 897 руб., 5 років - 26 842 руб., 6 років - 15 799 руб., 7 років - 24 898 руб.? Прибутковість подібних інвестицій 20% річних.

    Відповідь: так як NPV <0, то проект не вигідний інвестору.

    7. Скільки можна взяти у банку на купівлю квартири, якщо щомісяця сім'я в змозі виплачувати 8 000 руб. в рахунок сплати відсотків і повернення основної суми протягом 14 років під 23% річних?

    Відповідь: 400 198 руб. можна взяти у банку на купівлю квартири під 23% річних при виплаті відсотків щомісячно протягом 14 років.

    8. Для купівлі квартири потрібно 450 000 руб. Термін кредиту 14 років. Ставка за кредитом 23% річних. Яка буде сума щомісячного платежу, виробленого банкам для виплати відсотків і повернення основної суми?

    Відповідь: сума щомісячного платежу, виробленого банкам для виплати відсотків і повернення основної суми, становить 8 995,54 руб.

    9. Скільки коштує спадщину, якщо за його умовами спадкоємець буде отримувати 4 500 $ щорічно до кінця своїх днів? Середня ринкова прибутковість банківських вкладів 20% річних.

    Відповідь: якщо спадкоємець буде отримувати 4 500 $ щорічно при середній ринковій прибутковості банківських вкладів 20% річних, то вартість спадщини складе 22 500 $.

    10. Якщо інвестор хоче фактично мати 13,5% річних, яку найменшу ставку він вкаже в договорі надання коштів?

    Відповідь: у договорі надання коштів інвестором буде вказана ставка 12,66%.

    11. Яка номінальна ставка кредиту зазначена в договорі, якщо банк отримав фактично 2,4% реальної дохідності при рівні інфляції 6,3% на рік і нарахуванні відсотків 525 600 раз на рік?

    Відповідь: у договорі вказана номінальна ставка кредиту 8,48%.

    12. Внесок 627 555 руб. на 6 років забезпечує повернення суми в 751 554 руб. Яка ставка простого відсотка використовувалася? Знайти еквівалентну їй ставку складного відсотка.

    Ставка простого відсотка:

    Еквівалентна їй ставка складного відсотка:

    Відповідь: використовувалася ставка простого відсотка 3,3%; еквівалентна їй ставка складного відсотка становить 3,05%.

    13. Скільки заплатить інвестор за безстрокову облігацію, якщо її купон 10% річних від номінальної вартості 1700 крб., А необхідна прибутковість по облігації 20% річних?

    Знаходимо вартість безстрокової облігації на момент покупки:

    Відповідь: 850 руб. інвестор заплатить за безстрокову облігацію.

    14. Скільки буде коштувати через 10 років акція прибуткового підприємства, якщо планується середній темп зростання дивідендів 10% на рік? Розмір останнього виплаченого дивіденду 321 руб. Ринкова прибутковість акції 18% річних.

    Відповідь: через 10 років акція прибуткового підприємства буде коштувати 11448,13 руб.

    15. Скільки коштує акція зростаючого підприємства, якщо планується швидке зростання дивідендів наступні 2 роки на 14,5% в рік, а потім очікується повернення до середньогалузевого темпу зростання дивідендів 6% на рік? Розмір останнього виплаченого дивіденду 321 руб. Ринкова прибутковість акції 16% річних.

    Відповідь: вартість акції зростаючого підприємства становить 3 944,77 руб.

    16. Ціна товару 10 руб., Сума постійних витрат в місяць 57 926 руб., Питомі змінні витрати 6 руб. Визначити критичну точку, поріг рентабельності.

    Відповідь: критична точка - 14 481,5 од., Поріг рентабельності - 144 815 руб.

    17. Намалювати графік зміни витрат і виручки за даними завдання 16. Показати зони прибутків і збитків. Показати всі цифрові значення на малюнку.

    800







    700








    600






    500






    400






    300






    200






    150
    144,81






    100

    0

    10

    14,48 15

    20 30

    40

    50



    18. Підприємство веде розлив 530 літрів яблучного соку на день за ціною 32 руб. за 1 літр, при цьому змінні витрати на 1 літр рівні 20 руб. Спочатку постійні витрати становили 2300 крб. на день. Очікуючи в майбутньому скорочення кількості реалізованої продукції, підприємство знизило постійні витрати на 14,5%. Як змінився ефект виробничого важеля?

    Ефект виробничого важеля до скорочення постійних витрат:

    Ефект виробничого важеля після скорочення постійних витрат:

    ефект виробничого важеля знизився на 8%.

    Відповідь: ефект виробничого важеля знизився на 8%.

    19. Власні кошти (СС) компанії дорівнюють 4500 млн. руб., Позикові кошти (ЗС) представляють собою кредит у розмірі 1700 млн. руб. під 23% річних. Ставка податку на прибуток дорівнює 25%. Якою має бути річний прибуток (П) компанії, щоб ефект фінансового важеля (ЕФВ) після оподаткування дорівнював 1,8%?

    Відповідь: річний прибуток компанії повинна становити 1 816,6 млн. руб.

    20. Компанія отримала річний прибуток у розмірі 346 764 млн. дол Позикові кошти в розмірі 751 554 млн. дол Обходяться компанії в 13,5% річних. Знайти величину ефекту фінансового важеля в американському розумінні цього терміна. Як зміниться прибуток на одну акцію, якщо прибуток компанії збільшиться на 6%?

    - Чистий прибуток на одну акцію.

    чистий прибуток на одну акцію збільшиться на 8,48%.

    Відповідь: величина ефект фінансового важеля складе 1,41. Якщо прибуток компанії збільшиться на 6%, то прибуток на одну акцію збільшиться на 8,48%.

    Висновок

    Під інвестиційним проектом розуміється вкладення капіталу на певний термін з метою отримання доходу.

    За допомогою інвестиційного проекту вирішується важливе завдання по з'ясуванню та обгрунтуванню технічної можливості та економічної доцільності створення об'єкту підприємницької діяльності обраної цільової спрямованості.

    У часі інвестиційний проект охоплює період від моменту зародження ідеї про створення або розвитку виробництва, його перетворення до завершення життєвого циклу створюваного об'єкта. Цей період включає три фази: передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну.

    Розробляються в розрізі окремих форм реального інвестування підприємства інвестиційні проекти класифікуються по ряду ознак: за функціональною спрямованістю, по цілях інвестування, по сумісності реалізації, за термінами реалізації, за обсягом необхідних інвестиційних ресурсів, по передбачуваних джерел фінансування.

    Основною метою оцінки фінансового стану інвестиційного проекту є одержання невеликого числа ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану об'єкта, в який вкладаються інвестиції.

    Основне завдання, яке вирішується при визначенні фінансової спроможності проекту, - оцінка його здатності на всіх стадіях розвитку своєчасно і в повному обсязі відповідати за наявними фінансовими зобов'язаннями, тобто оцінка платоспроможності та ліквідності проекту.

    Найбільш важливий етап у процесі прийняття інвестиційних рішень - оцінка ефективності реальних інвестицій (капітальних вкладень). Від правильності і об'єктивності такої оцінки залежать терміни повернення вкладеного капіталу та перспективи розвитку підприємства.

    До найважливіших принципів, що застосовуються у міжнародній практиці для оцінки ефективності капітальних вкладень належать: по-перше, оцінка повернення вкладених коштів на основі показника грошового потоку, що формується за рахунок прибутку і амортизаційних відрахувань в процесі експлуатації інвестиційного проекту, по-друге, обов'язкове приведення до теперішньої вартості, як вкладеного капіталу, так і величини потоку, по-третє, вибір диференційованого відсотка (дисконту) у процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів, по-четверте, вибираються різні варіації форм використовуваної ставки відсотка для дисконтування виходячи з цілей оцінки.

    Для фінансової оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів використовуються наступні основні методи. По-перше, прості методи, які використовують облікові, тобто відображаються в бухгалтерській звітності показники - інвестиційні витрати, прибуток, амортизаційні відрахування. До них відносяться: метод простий норми прибутку і період окупності. По-друге, складні методи оцінки ефективності, які використовують дисконтовані значення показників інвестиційного проекту. Найбільше застосування серед них знайшли такі показники, як чиста поточна (приведена) вартість проекту, внутрішня норма прибутку, рентабельність інвестицій.

    Всі розглянуті показники оцінки інвестиційних проектів перебувають між собою в тісному взаємозв'язку і дозволяють оцінити цю ефективність з різних сторін. Тому при оцінці ефективності інвестиційних проектів підприємства їх слід розглядати в комплексі.

    Фінансова реалізація інвестиційного проекту - це забезпечення такої структури грошових потоків інвестиційного проекту, при якій на кожному кроці рас подружжя є достатня кількість грошей для його продовження.

    В даний час використовується велика кількість методів визначення фінансового стану підприємства. З метою оцінки фінансової привабливості інвестиційного проекту доцільно подавати фінансову спроможність двома взаємопов'язаними групами показників: платоспроможності та ліквідності.

    Платоспроможність проекту означає можливість погашення в строк і в повному обсязі боргових зобов'язань, що виникають у зв'язку з реалізацією інвестиційного проекту.

    Здатність інвестиційного проекту своєчасно виконувати поточні (короткострокові) зобов'язання, реалізуючи поточні активи, називається ліквідністю проекту.

    Ліквідність характеризує швидкість перетворення активів у грошову форму, тому що всі поточні платежі здійснюються в грошовій формі, повністю зберігаючи при цьому свою цінність.

    Отже, оцінка фінансового стану проекту спирається на ту ж вихідну і інтегровану економічну інформацію, яка використовується при оцінці економічної ефективності інвестицій.

    Фінансова стійкість інвестиційного проекту - це стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність у разі здійснення інвестиційної діяльності.

    Незадовільні результати оцінки фінансової надійності інвестиційного проекту вимагають змін у стратегії і тактиці інвестиційної діяльності: виходу з неефективних інвестиційних проектів, якщо не вдасться на основі коригування вихідної інформації підвищити їх ефективність, реінвестування коштів у більш вигідні активи.

    Список літератури

    1. Федеральний закон «Про інвестиційну діяльність у РФ, здійснюваної у вигляді капітальних вкладень» № 39-ФЗ від 25.02.1999г.

    2. Басовский Л.Є. «Фінансовий менеджмент»: навч. посібник для ек. вузів / Л.Є. Басовський. - М.: ИНФРА-МЮ 2007 - 240с.

    3. Басовский Л.Є. «Економічна оцінка інвестицій»: навч. посібник / Л.Є. Басовський, Є.М. Басовська. - М.: ИНФРА-М, 2007 - 241с.

    4. Бланк І.А. «Управління прибутком». - 3-е изд., Перераб. і доп. - К.: Ніка-Центр, 2007 - 766с.

    5. Бланк І.А. «Фінансовий менеджмент»: навч. курс. - 2-е вид., Перераб. і доп. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2007 - 656с.

    6. Бочаров В.В. «Фінансовий аналіз»: навч. посібник. - СПб.: Питер, 2005 - 232с.

    7. Владика М.В. «Фінансовий менеджмент»: навч. посібник для вузів / М.В. Владика, Т.В. Гончаренко. - М.: КНОРУС, 2006 - 264с.

    8. Дроздов В.В. «Економічний аналіз»: навч. посібник для вузів / В.В, Дроздов, Н.В. Дроздова. - СПб.: Пітер, 2006 - 238с.

    9. Інвестиційна діяльність: навч. посібник для вузів / під ред. Подшіваленко Г.П., Кисельової Н.В. - М.: КНОРУС, 2005 - 421с.

    10. Ігошин Н.В. «Інвестиції: організація, управління, фінансування»: навч. для вузів. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005 - 447с.

    11. Кучаріна Є.А. «Інвестиційний аналіз»: [підручник] - СПб.: Пітер, 2007 160с.

    12. Ліпсіц І.В. «Економічний аналіз реальних інвестицій»: підручник. - М.: Магістр, 2007 - 381с.

    13. Любушин Н.П. «Комплексний економічний аналіз господарської діяльності»: навч. посібник для вузів. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ, 2005 - 445с.

    14. Мазур І.І. «Управління інвестиційними проектами»: навч. посібник для вузів / під заг. ред. І.І. Мазура. - 3-е вид. - М.: ОМЕГА-Л, 2006 - 664с.

    15. Миколаїв М.А. «Інвестиційна діяльність»: навч. посібник / М.А. Миколаїв; Псковський державний політехнічний інститут. - Львів: Вид-во ППІ, 2008 - 315с.

    16. Ример М.І. «Економічна оцінка інвестицій»: навч. посібник для вузів / М.І. Ример, А.Д. Касатся, М.М. Матієнко. - 2-е вид. - СПб та ін: Пітер, 2007 - 473с.

    17. Фінансовий менеджмент: теорія і практика: підручник / за ред. Є.С. Стоянової. - 6-е вид. - М.: Изд-во «Перспектива», 2006 - 656с.

    18. Сайт з рефератами http://5ka.ru

    1 Умовні позначення: ЧП - чистий прибуток; П - відсотки за кредит (в абсолютному вираженні): НП - ставку податку па прибуток; ОА - загальні активи; ІК - інвестований капітал; КК - статутний капітал, ВР - ручка від реалізації; ТА - поточні активи.

    Посилання (links):
  1. http://5ka.ru/
  2. Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Фінанси, гроші і податки | Курсова
    177.5кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Оцінка ефективності інвестиційних проектів
    Оцінка ефективності інвестиційних проектів 2
    Фінансова оцінка ефективності інвестиційних проектів
    Оцінка комерційної ефективності інвестиційних проектів
    Фінансова оцінка ефективності інвестиційних проектів
    Оцінка ефективності інвестиційних проектів з урахуванням фактора інфляції
    Порівняльний аналіз ефективності інвестиційних проектів
    Критерії оцінки ефективності інвестиційних проектів
    Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів
    © Усі права захищені
    написати до нас