ЗМІСТ
ВСТУП
1. ОБОВ'ЯЗКОВА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ ПРАКТИКИ
1.1 Підприємство як суб'єкт господарювання
1.2 Науково-технічний прогрес на підприємстві
1.3 Управління підприємством
1.4 Планування на підприємстві
2. ІНДИВІДУАЛЬНА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ ПРАКТИКИ
2.1 Собівартість продукції
2.2 Прибуток і рентабельність продукції
2.3 Ціноутворення
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Підприємство є первинною ланкою ринкової економіки.
В умовах переходу до ринкової економіки змінилися умови господарювання білоруських підприємств. Вони отримали право самостійно в рамках закону здійснювати господарську діяльність, планувати та розподіляти прибуток. Вони відповідають "рублем" за свої рішення. Тому майбутньому економісту важливо навчитися аналізувати господарську діяльність і на основі аналізу приймати рішення економічного характеру.
Об'єктом проходження переддипломної практики є Товариство з обмеженою відповідальністю "БелКрус".
Мета переддипломної практики - закріпити отримані під час навчання в університеті теоретичні знання та прищепити навички роботи за фахом в умовах переходу підприємств до ринкових відносин.
Завдання переддипломної практики:
Вивчення та аналіз всіх аспектів діяльності підприємства;
Набуття практичних навичок аналізу економічних процесів, вибору та обгрунтування управлінських рішень в конкретних виробничих ситуаціях;
Ознайомлення зі змістом методик техніко-економічного планування та оволодіння навичками розробки планів економічного і соціального розвитку підприємства.
Ознайомлення з економіко-математичними методами і електронно-обчислювальною технікою, використовуваними в прогнозуванні, плануванні, управлінні та організації виробництва і праці.
Збір, систематизація та аналіз фактичної інформації по темі дипломної роботи для її подальшого використання.
Даний звіт про переддипломної практиці складається з двох частин: обов'язкової частини та індивідуальної частини.
У процесі виконання Звіту з переддипломної практики вивчені матеріали, що стосуються діяльності ТОВ "БелКрусс", Закони Республіки Білорусь, що регулюють діяльність підприємств, літературні джерела за темою індивідуального завдання.
1. ОБОВ'ЯЗКОВА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ ПРАКТИКИ
1.1 Підприємство як суб'єкт господарювання
ТОВ "БелКрус" розташоване за адресою: м. Мінськ, вул. Бехтерєва, 7-17. Це підприємство приватної форми власності.
Підприємство зареєстроване Мінським облвиконкомом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та індивідуальних підприємців 22 грудня 2004. Чисельність засновників Товариства становить 3 особи. Один із засновників є генеральним директором підприємства.
Головною метою підприємства є отримання прибутку. Прибуток ТОВ "БелКрус" отримує за рахунок здійснення різних видів діяльності, серед яких основними є:
- Розпилювання та стругальне виробництво;
- Перевезення вантажів.
Підприємство має партнерські стосунки з широким колом споживачів продукції в Білорусі.
Середньооблікова чисельність працівників підприємства на 01 січня 2008р склала 35 осіб.
У зв'язку з Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь, в даний час ліцензія на лісопильне та стругальне виробництво залишиться (видаватиметься) суб'єктам господарювання тільки за наявності власних лесопілен, або що знаходяться в оренді.
Основними споживачами продукції послуг ТОВ "БелКрус" є будівельні організації підприємства Республіки Білорусь.
Покупцями продукції ТОВ "БелКрус" є понад 20 підприємств по всій Республіці Білорусь.
На підприємстві надається велике значення якості продукції. У ТОВ "БелКрус" вироблено політику якості, реалізація якої у визначальній мірі забезпечує підприємству комерційний успіх. Продукція підприємства сертифікована.
1.2 Науково-технічний прогрес на підприємстві
З метою забезпечення ефективної діяльності на підприємстві необхідно постійно оновлювати техніку та обладнання, впроваджувати сучасні комп'ютерні програми.
Інновації є головним засобом забезпечення конкурентоспроможності продукції і послуг і забезпечення стійкості успіху підприємства (корпорації) на ринку в цілому. У силу цього управління інноваційний діяльністю є складовою частиною і одним з основних напрямків стратегічного управління підприємством.
Стратегія інноваційної діяльності підприємства орієнтована на науково-технічний прогрес (НТП), на використання його результатів для підвищення ефективності виробництва та забезпечення конкурентоспроможності продукції і підприємства в цілому. Це досягається детальною розробкою цілей інноваційної діяльності на основі стратегічних програм (стратегічного плану) підприємства. Головна увага в інноваційному менеджменті приділяється виробітку стратегії і технічної політики нововведень (інноваційної політики) і конкретних заходів з їх реалізації. Нововведенням називають:
невідомі споживачеві блага (нова продукція, послуги);
невідомий метод виробництва продукції або послуг;
розробка нових матеріалів та елементів;
отримання нового джерела сировини та енергії;
організаційні нововведення (освоєння нового ринку, отримання нових форм фінансування та ін.)
Інноваційна політика підприємства спрямована на освоєння випуску нових продукції і послуг із застосуванням існуючих на підприємстві техніки і технології. Це пов'язано з відсутністю достатнього обсягу фінансування для впровадження новітніх технологій та навчання персоналу.
Підприємству необхідний пошук нових ринків збуту, оскільки на підприємстві велика плинність кадрів.
Таким заходом могла б стати організація виробництва продукції, що використовується у будівництві. Так як підприємство виконує послуги для будівельних організацій, то ця обставина допоможе частково вирішити проблему з реалізацією виробленої продукції, так як замовники зацікавлені купувати потрібну продукцію не через посередників, а прямо у виробника.
Підприємству для ефективної діяльності було б доцільно використовувати більш досконале програмне забезпечення, яке дозволить досягти значної економії по оплаті праці працівників.
1.3 Управління підприємством
Управління ТОВ "БелКрус" здійснюється відповідно до чинного законодавства та Статуту на основі поєднань прав та інтересів трудового колективу та власників майна. Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штат і витрати на управління. Власники майна здійснюють свої права щодо управління підприємством безпосередньо шляхом призначення вищого керівництва.
На малюнку 1.1 наведено організаційну структуру управління підприємством.
Директор здійснює загальне керівництво, вирішує самостійно всі питання діяльності підприємства, передбачені Статутом. Директор користується правом розпорядження майном і коштами підприємства, укладає договори, видає доручення, відкриває в банках рахунки, затверджує штатний розклад, видає накази і дає вказівки, обов'язкові для виконання всіма працівниками підприємства.
В даний час у республіці Білорусь існує ряд організацій, які займаються розпилюванням деревини. У їх число входять як спеціалізовані підприємства по забезпеченню деревиною, що мають власні лісопильні приміщення, так і підприємства, що займаються тільки перепродажем пиломатеріалів через чужу постачальницьку мережу (склади) за договорами оренди.
Рис. 1.1 Організаційна структура управління ТОВ "БелКрус" Примітка. Джерело: власна розробка
Це лінійно-функціональна структура управління. Вона типова для малих підприємств.
Підприємство очолює генеральний директор. Вся повнота влади на підприємстві належить йому. Це обумовлено тим, що саме генеральний директор несе відповідальність за діяльність підприємства.
В даний час в ТОВ "БелКрус" середньооблікова кількість працюючих становить 35 чоловік.
У Республіці Білорусь заробітна плата працівників обчислюється за тарифній системі. Республіканські тарифи оплати праці представляють собою гарантію оплати праці працівників відповідної кваліфікації.
Розрізняють вартові, місячні тарифні ставки і посадові оклади.
Тарифна ставка (посадовий оклад) є основою зарплати працівника, на її основі визначаються розміри всіх інших виплат. Тарифна ставка 1-го розряду, яка встановлюється Урядом РБ, застосовується для розрахунку ставок і окладів працівників підприємств і організацій, що фінансуються з бюджету і користуються державними дотаціями.
Рекомендації щодо застосування ETC передбачають розподіл підприємств і організацій галузей економіки республіки по групах мінімальних ставок керівників і фахівців, в яких наводиться характеристика підприємств з поділом їх на три групи.
Підприємства можуть самостійно встановлювати ставку першого розряду як це робиться на підприємстві ТОВ "БелКрус".
На підприємстві діє почасово-преміальна система оплати праці.
Ставка 1 розряду директора нижче, ніж ставка першого розряду для заст. директора з комерційних питань, для Головного конструктора, а також для робітників. Оклад директора лише ненабагато вище, ніж оклади інших управлінських працівників. Це пов'язано з тим, що на підприємстві велике значення надається збутової діяльності, а також виробничої діяльності. Виробництво є високотехнологічним, унікальним, а збут є дуже відповідальною ділянкою роботи.
За рахунок того, що тарифний коефіцієнт у директора вище, ніж у названих категорій працівників, і, відповідно, вище тарифний коефіцієнт, заробітна плата директора вище, проте не набагато. Таким чином, на підприємстві дотримується принцип справедливої оплати праці.
Для всіх категорій працівників, крім директора, заст. директора з виробництва, заст. директора з фінансових питань, а також для деяких інших категорій працівників на підприємстві встановлено проста погодинна система оплати праці. Для всіх інших працівників - почасово-преміальна. На підприємстві діє Положення про преміювання, в якому передбачена премія у розмірі 30% для працівників, які працюють за почасово-преміальною системою оплати праці і сумлінно виконують свої обов'язки.
Такий розподіл заробітної плати дозволяє забезпечити рівень, відповідний середньому по Республіці Білорусь (близько 250 доларів США).
Планом розвитку підприємства передбачена необхідність у формуванні штатів персоналу в кількості 97 осіб. Планується створити нові місця на виробничій ділянці, в лабораторії для проведення наукових досліджень і фахівців для впровадження нових товарів.
На підприємстві працює виділена кадрова служба і вирішення питань у сфері управління персоналом здійснюється не окремими керівниками і виконавцями, а саме цій кадровою службою.
1.4 Планування на підприємстві
План підприємства за своїм змістом являє сукупність взаємопов'язаних заходів щодо підвищення прибутку за рахунок збільшення ефективності використання всіх застосовуваних ресурсів і реалізації продукції. Успішність, ефективність системи планування визначається значною мірою рівнем її організації, яка спрямована на планомірне поєднання основних елементів системи планування:
- Плановий персонал, сформований в організаційну структуру;
механізм планування;
- Процес обгрунтування, прийняття та реалізації планових рішень (процес планування);
- Кошти, що забезпечують процес планування (інформаційне, технічне, математико-програмне, організаційне і лінгвістичне забезпечення).
Вся система організації планування повинна бути спрямована на створення найбільш сприятливих умов для вдосконалення процесів виробництва та управління підприємством. Якщо теорія планування розкриває закономірності та принципи обгрунтування планових рішень, то організація планування досліджує процесно-структурний аспект.
Розглянемо склад фахівців, що здійснюють планування.
Плановий персонал. Сюди входять всі фахівці, які в тій чи іншій мірі виконують функції планування. Так як на підприємстві немає підрозділу, який здійснює планування, то фахівці поєднують функцію планування з виконанням інших функцій, покладених на них згідно з посадовими інструкціями та Положеннями про підрозділи. (Наприклад, фахівці конструкторського відділу можуть поряд з плануванням конструкторської підготовки виробництва займатися конструюванням нових виробів).
Фінансовим працівникам, фахівцям з виробництва доводиться вирішувати найрізноманітніші завдання: поставити і збалансувати коротко-і довгострокові цілі підприємства; визначити, що більш важливо - збільшити свою частку ринку або підвищувати продуктивність вкладеного капіталу; якщо мова йде про рентабельність вкладеного капіталу, то встановити, під що інвестувати нові кошти - у підвищення рентабельності діючого виробництва або у виробництво нових видів виробів і послуг і т.д.
При формуванні різних служб на підприємстві віддається перевагу висококваліфікованим фахівцям, які мають не тільки освіта за фахом, але й економічну освіту. Крім того, в даний час кожен з фахівців ТОВ "БелКрус", який здійснює планування, повинен вміти працювати з комп'ютерною технікою та використовувати у плануванні широкий спектр її можливостей.
Апарат планових працівників на підприємстві встановлює необхідну кількість планового персоналу і розподіл його по підрозділах апарату управління, визначає склад планових органів, регламентує лінійні, функціональні та інформаційні зв'язки між плановими працівниками та підрозділами, встановлює права, обов'язки і відповідальність плановиків, визначає вимоги до їх професійного рівня і т.п.
Довгострокове планування зосереджено на рівні вищого керівництва, поточне планування здійснюється на рівні підрозділів, що мають відносно високу самостійність у прийнятті виробничо-господарських рішень.
Відділення поряд з керівництвом структурними виробничими одиницями (цехами, корпусами, виробництвами, підприємствами) планують й інші види діяльності, наприклад, науково-дослідними і дослідно-конструкторськими роботами і т.п.
Механізм планування. Під механізмом планування розуміється сукупність засобів і методів, за допомогою яких приймаються планові рішення і забезпечується їх реалізація. У загальному вигляді в механізм планування входять:
- Апарат вироблення цілей і завдань функціонування підприємства;
- Методи планування.
Перераховані компоненти механізму планування взаємозумовлені як елементи однієї системи. Логіка цієї зв'язку наступна: закони розвитку виробництва, включаючи економічні закони, закони техніки і технології, кібернетики, закони розвитку суспільства і т.п., породжують цілі та завдання функціонування підприємства; цілі та завдання визначають функції планування, які обумовлюють відповідні методи планування.
Розглянемо ці компоненти.
а) Цілі і завдання планування. Перехід до ринкової економіки істотно змінює систему цілей і завдань підприємства, яка в плановій економіці задавалася директивно. У ринковій економіці підприємство, керуючись потребами ринку, саме формує програму своєї роботи. У загальному вигляді постановку цілей можна визначити як процес прийняття планових рішень, що передує майбутнього дії. Цілі діяльності всіх структурних підрозділів підприємства повинні бути пов'язані між собою. Тільки при такому підході гарантується, що всім сторонам діяльності підприємства буде приділено належну увагу.
Лише керівництво вищої ланки здатне забезпечити оптимальне поєднання цілей і задач окремих підрозділів із загальними цілями діяльності підприємства.
З'єднання цілей і основних завдань по їх досягненню представляє собою стратегію підприємства. Політика ж розробляється для того, щоб створити механізм реалізації цілей. Причому завдання вищої ланки підприємства можуть стати цілями для нижчого рівня. Політика дуже важлива для управління повсякденною діяльністю підприємства. Вона дозволяє виявляти і формулювати проблемні ситуації, що вимагають свого вирішення, перевіряти у практичній діяльності людей ймовірність досягнення цілей, прогнозувати розвиток різних ситуацій, оцінювати пріоритет цілей у процесі їх постановки та реалізації, аналізувати досвід працівників апарату управління і т.п.
На підприємстві УП "Оптика" виробляються довгострокові, середньострокові, короткострокові цілі. Цілі, що виробляються на вищому рівні, трансформуються в цілі і завдання для нижчих рівнів. Цілі періодично переглядатися, щоб внутрішні можливості відповідали наявним умовам. На підприємстві виробляється не одна мета, а система цілей. Цілі охоплюють усі сфери діяльності підприємства.
На підприємстві виділяються лінійні і функціональні підрозділів, що відповідають за організаційне забезпечення цілей певного рівня, встановлюється послідовність і характер робіт по досягненню кінцевих цілей підприємства; оцінюється ефективність різних варіантів організаційних рішень; існує система оцінки і стимулювання праці виходячи з кінцевих результатів роботи підрозділу.
Алгоритм планування цілей включає їх конкретизацію в техніко-економічних показниках роботи підприємства та формулювання основних проблем, що потребують свого вирішення для досягнення цілей.
Засоби, що забезпечують процес планування. Засоби, що забезпечують процес планування, дозволяють автоматизувати технологічний процес розробки плану підприємства: від збору інформації до прийняття і реалізації планових рішень. Сюди входить технічне, інформаційне, програмне, організаційне і лінгвістичне забезпечення.
Розробка нових продуктів підтримується за допомогою розвитку інформаційної системи, заснованої на застосуванні сучасної комп'ютерної техніки і відповідних програмних засобів. Фахівці ТОВ "БелКрус" володіють достатнім рівнем кваліфікації для роботи з цими засобами. З метою збереження комерційної таємниці інформаційна система захищена від несанкціонованого доступу.
У ТОВ "БелКрус" розроблений бізнес-план розвитку підприємства на 2007 -2011 роки. У цей період передбачається розширення виробництва контрольно-вимірювальних приладів і обладнання. Рішення прийнято на підставі таких чинників:
-Необхідністю розширення реалізованої в Республіці Білорусь програми імпортозаміщення (скорочення платоспроможного попиту на імпортовану продукцію, оплачувану у ВКВ, при одночасному зростанні потреб у якісних сучасних товарах);
- Невеликою кількістю в Білорусі вітчизняних спеціалізованих виробництв, аналогічних описуваного;
- Сприятливі перспективи розвитку галузі в республіці і подальше збільшення попиту на продукцію, що випускається зважаючи необмеженої сфери їх застосування в усіх галузях народного господарства.
Наявні виробничі потужності дозволяють випускати продукцію до 600,0 м 3 пиломатеріалів в рік. У 2007 р в середньому по року використовувалося близько 60% потужностей. Однак, оскільки збут носить яскраво виражений сезонний характер, то в пікові місяці спостерігався недолік потужностей і складських площ.
Збільшення 2-х кратне продукції, що випускається майбутнім п'ятирічним планом має бути забезпечено збільшенням потужності виробництва.
2. індивідуальна частина програми практики
2.1 Собівартість продукції
Основні фактори, що впливають на зростання прибутку, це виручка від реалізації продукції, а також витрати на її реалізацію і зберігання (собівартість послуг, продукції). Незважаючи на те, що зростання виручки від реалізації продукції зростав більш швидкими темпами, ніж собівартість, все ж таки зростання собівартості продукції і послуг у ТОВ "БелКрус" був істотним. Саме зростання собівартості продукції і послуг, які надає підприємство, може стати фактором, що найбільшою мірою загрозливим благополуччю підприємства. Слід розглянути структуру собівартості продукції і виявити фактори, що найбільший вплив на її зростання.
Формування витрат за всіма видами діяльності, їх склад і структура. Склад витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) регламентується державою. Основні принципи формування цього складу визначені в Законі Республіки Білорусь "Про податки на доходи і прибуток підприємств, об'єднань, організацій" та Основних положеннях по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).
В Основних положеннях в першу чергу розмежовані витрати, що відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) і витрати, що проводяться за рахунок інших джерел фінансування. Положенням про склад витрат визначено, що собівартість продукції (робіт, послуг) являє собою вартісну оцінку використовуваних у процесі виробництва природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, нематеріальних активів, трудових ресурсів, а також інших витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).
Основними положеннями по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), встановлена для всіх організацій незалежно від форми вартості та видів діяльності номенклатура економічних елементів: матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів); витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби ; амортизація основних фондів; інші витрати.
На підприємстві облік витрат на виробництво ведеться за передільного методу із застосуванням найважливіших елементів нормативного методу.
У плануванні, обліку і калькулювання собівартості продукції встановлена наступна номенклатура калькуляційних статей витрат:
сировину і матеріали;
послуги сторонніх організацій;
допоміжні матеріали;
паливо і енергія на технологічні потреби;
ВІД виробничого персоналу;
податки, збори і відрахування від ЗП;
витрати на підготовку і освоєння виробництва;
витрати на утримання та експлуатацію обладнання (в т.ч. амортизація обладнання і транспорту);
знос пристосувань цільового призначення та інших спеціальних витрат;
загальновиробничі витрати = цехова с / с;
загальногосподарські витрати;
втрати від браку (по факту);
інші виробничі витрати;
виробнича с / с = цехова с / р +13 +14 +15;
комерційні витрати (позавиробничі витрати);
повна с / с продукції.
З метою виявлення факторів зниження собівартості продукції необхідно проаналізувати: загальну суму витрат на виробництво продукції, витрати на карбованець товарної продукції, собівартість окремих видів продукції, прямі матеріальні витрати, прямі трудові витрати.
Вивчення структури витрат на виробництво і її зміни за звітний період по окремих елементах витрат є першим етапом аналізу собівартості.
Аналіз структури витрат проводиться шляхом визначення питомої ваги окремого елемента витрат у загальній сумі витрат і його зміни за звітний період. Дані для аналізу витрат на виробництво продукції за економічними елементами наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 Витрати на виробництво продукції
Елементи витрат | Сума, млн. руб. | Структура витрат,% | ||||
2006 | 2007р. | Відхилення від 2006 р. +; - | 2006 | 2007 | Відхи-ня від 2007 р. +; - | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Матеріальні витрати, в тому числі енерговитрати | 3864,59 1254,31 | 5064,79 1875,25 | 1200,2 620,94 | 72,29 23,46 | 74,22 27,48 | 1,93 4,02 |
Заробітна плата | 801,94 | 950,81 | 148,87 | 15,0 | 13,93 | -1,07 |
Відрахування до фонду соціального страхування | 312,76 | 370,82 | 58,06 | 5,85 | 5,43 | -0,42 |
Амортизація основних засобів | 147,97 | 142,40 | -5,57 | 2,77 | 2,09 | -0,68 |
Інші витрати | 219,01 | 295,46 | 76,45 | 4,09 | 4,33 | 0,24 |
Повна собівартість | 5346,27 | 6824,28 | 1478,1 | 100,00 | 100,00 | - |
У тому числі: | ||||||
Змінні витрати | 3971,74 | 5118,89 | 1147,1 | 74,29 | 75,01 | 0,72 |
Постійні витрати | 1374,53 | 1705,39 | 330,86 | 25,71 | 24,99 | -0,72 |
Примітка. Джерело: власна розробка
Як видно з таблиці 2.1, витрати на виробництво продукції в 2007 р. збільшилися на 1478,01 млн. крб. в порівнянні з 2006 р. Перевитрата відбулося за всіма видами, за винятком амортизації основних засобів, і особливо з матеріальних витрат (+1200,2 млн. руб.). Збільшилася сума, як змінних, так і постійних витрат.
Змінилася і структура витрат: зменшилася незначно частка амортизації основних засобів, заробітної плати та відрахувань до фонду соціального захисту. Відбулося зростання питомої ваги матеріальних витрат у структурі собівартості у зв'язку з інфляцією. Фактична структура витрат на виробництво продукції за 2007 рік представлена на малюнку 2.1.
Малюнок 2.2 Структура витрат на виробництво продукції
Загальна сума витрат (Зобщ) може змінитися через обсягу випуску продукції в цілому по підприємству (V ВПобщ), її структури (УД i), рівня змінних витрат на одиницю продукції (В i) і суми постійних витрат на весь випуск продукції (А ):
З заг = Σ (V ВПобщ • Уд i • У i) + А (2.1)
Дані для розрахунку впливу цих факторів приведені в таблиці 2.2.
З таблиці 2.2 видно, що у зв'язку зі збільшенням випуску товарної продукції в умовно-натуральному вираженні на 8% (Ктп = 1,08) сума витрат зросла на 317,74 млн. руб. (5664,01 - 5346,27).
За рахунок зміни структури випуску продукції сума витрат збільшилася на 330,86 млн. руб. (5994,87-5664,01). Це свідчить про те, що в загальному обсязі випуску продукції частка затратоемкую продукції збільшилася. Через підвищення рівня питомих змінних витрат перевитрата витрат на виробництво продукції склав 498,55 млн. руб. (6493,42 - 5994,87). Постійні витрати зросли в порівнянні з попереднім роком на 330,86 млн. руб., Що також послужило однією з причин збільшення загальної суми витрат.
Таблиця 2.2 Вихідні дані для факторного аналізу загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції
Витрати | Сума, млн. руб. | Фактори зміни витрат | |||
Обсяг випуску продукції | Структура продукції | Змінні витрати | Посто-янние витрати | ||
За планом на плановий випуск продукції: Σ (V ВП i 2005 x У i 2005 + А 2005 | 5346,27 | 2006 | 2006 | 2006 | 2006 |
За планом, перерахованим на фактичний обсяг виробництва продукції при збереженні планової структури: Σ (V ВП i 2006 x У i 2006) До тп + + А 2005 | 5664,01 | 2007 | 2006 | 2006 | 2006 |
За плановому рівню на фактичний випуск продукції при фактичній її структурі: Σ (VВПi2005 x Вi2005) + + А2005 | 5994,87 | 2007 | 2007 | 2006 | 2006 |
Фактичні при плановому рівні постійних витрат: Σ (V ВП i 2006 x У i 2006) + А 2005 | 6493,42 | 2007 | 2007 | 2007 | 2006 |
Фактичні: Σ (V ВП i 2006 x У i 2006) + А 2005 | 6824,28 | 2007 | 2007 | 2007 | 2007 |
Примітка. Джерело: власна розробка
Таким чином, загальна сума витрат за 2007 р. вище на 1478,01 млн. крб., Ніж у 2006 р. (6824,28 - 5346,27).
Важливий узагальнюючий показник собівартості продукції - витрати на карбованець товарної продукції, який вигідний тим, що, по-перше, дуже універсальний: може розраховуватися в будь-якій галузі виробництва, і, по-друге, наочно показує прямий зв'язок між собівартістю і прибутком. Визначається він відношенням загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції до вартості виробленої продукції в діючих цінах. Витрати на рубль товарної продукції безпосередньо залежать від зміни загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукцію і від зміни вартості виробленої продукції. На загальну суму витрат впливають обсяг виробництва продукції, її структура, зміна перемінних і постійних витрат, які в свою чергу можуть збільшитися або зменшитися за рахунок рівня ресурсоємності продукції і цін на спожиті ресурси. Вартість товарної продукції залежить від обсягу випуску, його структури і цін на продукцію [6].
Вплив факторів першого рівня на зміну витрат на карбованець товарної продукції розраховується способом ланцюгової підстановки (таблиця 2.3).
Таблиця 2.3 Розрахунок товарної продукції при аналізі витрат на карбованець товарної продукції
Товарна продукція:
Формула розрахунку
Сума, млн. руб.
за планом
Σ (V ВП i 2006 x Ц i 2006)
5628,18
фактично при плановій структурі і планових цінах
Σ (V ВП i 2007 x Ц i 2006) ± Δ ТП стр
6023,19
Фактично за цінами плану
Σ (V ВП i 2007 x Ц i 2006)
6206,54
фактично за фактичними цінами
Σ (V ВП i 2007 x Ц i 2007)
7561,53
Примітка. Джерело: власна розробка
Розрахунок впливу факторів на зміну суми витрат на карбованець товарної продукції наведено у таблиця 2.4.
Таблиця 2.4 Розрахунок впливу факторів на зміну суми витрат на карбованець товарної продукції
Витрати на рубль товарної продукції, грн.
Фактор
Обсяг виробництва
Структура виробництва
Рівень питомих змінних витрат
Сума постійних витрат
Відпускні ціни на продукцію
З 2006 = 5346,23: 5628,18 = 0,950
Усл.1 = 5664,01: 6023,19 = 0,940
Усл.2 = 5994,87: 6206,54 = 0,966
Усл.3 = 6493,42: 6206,54 = 1,046
Усл.4 = 6824,28: 6206,54 = 1,099
З 2007 = 6824,28: 7561,53 = 0,900