Оцінка механізму формування та розподілу прибутку на прикладі підприємства ТОВ БелКрус

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОБОВ'ЯЗКОВА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ ПРАКТИКИ

1.1 Підприємство як суб'єкт господарювання

1.2 Науково-технічний прогрес на підприємстві

1.3 Управління підприємством

1.4 Планування на підприємстві

2. ІНДИВІДУАЛЬНА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ ПРАКТИКИ

2.1 Собівартість продукції

2.2 Прибуток і рентабельність продукції

2.3 Ціноутворення

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Підприємство є первинною ланкою ринкової економіки.

В умовах переходу до ринкової економіки змінилися умови господарювання білоруських підприємств. Вони отримали право самостійно в рамках закону здійснювати господарську діяльність, планувати та розподіляти прибуток. Вони відповідають "рублем" за свої рішення. Тому майбутньому економісту важливо навчитися аналізувати господарську діяльність і на основі аналізу приймати рішення економічного характеру.

Об'єктом проходження переддипломної практики є Товариство з обмеженою відповідальністю "БелКрус".

Мета переддипломної практики - закріпити отримані під час навчання в університеті теоретичні знання та прищепити навички роботи за фахом в умовах переходу підприємств до ринкових відносин.

Завдання переддипломної практики:

  1. Вивчення та аналіз всіх аспектів діяльності підприємства;

  2. Набуття практичних навичок аналізу економічних процесів, вибору та обгрунтування управлінських рішень в конкретних виробничих ситуаціях;

  3. Ознайомлення зі змістом методик техніко-економічного планування та оволодіння навичками розробки планів економічного і соціального розвитку підприємства.

  4. Ознайомлення з економіко-математичними методами і електронно-обчислювальною технікою, використовуваними в прогнозуванні, плануванні, управлінні та організації виробництва і праці.

  5. Збір, систематизація та аналіз фактичної інформації по темі дипломної роботи для її подальшого використання.

Даний звіт про переддипломної практиці складається з двох частин: обов'язкової частини та індивідуальної частини.

У процесі виконання Звіту з переддипломної практики вивчені матеріали, що стосуються діяльності ТОВ "БелКрусс", Закони Республіки Білорусь, що регулюють діяльність підприємств, літературні джерела за темою індивідуального завдання.

1. ОБОВ'ЯЗКОВА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ ПРАКТИКИ

1.1 Підприємство як суб'єкт господарювання

ТОВ "БелКрус" розташоване за адресою: м. Мінськ, вул. Бехтерєва, 7-17. Це підприємство приватної форми власності.

Підприємство зареєстроване Мінським облвиконкомом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та індивідуальних підприємців 22 грудня 2004. Чисельність засновників Товариства становить 3 особи. Один із засновників є генеральним директором підприємства.

Головною метою підприємства є отримання прибутку. Прибуток ТОВ "БелКрус" отримує за рахунок здійснення різних видів діяльності, серед яких основними є:

- Розпилювання та стругальне виробництво;

- Перевезення вантажів.

Підприємство має партнерські стосунки з широким колом споживачів продукції в Білорусі.

Середньооблікова чисельність працівників підприємства на 01 січня 2008р склала 35 осіб.

У зв'язку з Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь, в даний час ліцензія на лісопильне та стругальне виробництво залишиться (видаватиметься) суб'єктам господарювання тільки за наявності власних лесопілен, або що знаходяться в оренді.

Основними споживачами продукції послуг ТОВ "БелКрус" є будівельні організації підприємства Республіки Білорусь.

Покупцями продукції ТОВ "БелКрус" є понад 20 підприємств по всій Республіці Білорусь.

На підприємстві надається велике значення якості продукції. У ТОВ "БелКрус" вироблено політику якості, реалізація якої у визначальній мірі забезпечує підприємству комерційний успіх. Продукція підприємства сертифікована.

1.2 Науково-технічний прогрес на підприємстві

З метою забезпечення ефективної діяльності на підприємстві необхідно постійно оновлювати техніку та обладнання, впроваджувати сучасні комп'ютерні програми.

Інновації є головним засобом забезпечення конкурентоспроможності продукції і послуг і забезпечення стійкості успіху підприємства (корпорації) на ринку в цілому. У силу цього управління інноваційний діяльністю є складовою частиною і одним з основних напрямків стратегічного управління підприємством.

Стратегія інноваційної діяльності підприємства орієнтована на науково-технічний прогрес (НТП), на використання його результатів для підвищення ефективності виробництва та забезпечення конкурентоспроможності продукції і підприємства в цілому. Це досягається детальною розробкою цілей інноваційної діяльності на основі стратегічних програм (стратегічного плану) підприємства. Головна увага в інноваційному менеджменті приділяється виробітку стратегії і технічної політики нововведень (інноваційної політики) і конкретних заходів з їх реалізації. Нововведенням називають:

  • невідомі споживачеві блага (нова продукція, послуги);

  • невідомий метод виробництва продукції або послуг;

  • розробка нових матеріалів та елементів;

  • отримання нового джерела сировини та енергії;

  • організаційні нововведення (освоєння нового ринку, отримання нових форм фінансування та ін.)

Інноваційна політика підприємства спрямована на освоєння випуску нових продукції і послуг із застосуванням існуючих на підприємстві техніки і технології. Це пов'язано з відсутністю достатнього обсягу фінансування для впровадження новітніх технологій та навчання персоналу.

Підприємству необхідний пошук нових ринків збуту, оскільки на підприємстві велика плинність кадрів.

Таким заходом могла б стати організація виробництва продукції, що використовується у будівництві. Так як підприємство виконує послуги для будівельних організацій, то ця обставина допоможе частково вирішити проблему з реалізацією виробленої продукції, так як замовники зацікавлені купувати потрібну продукцію не через посередників, а прямо у виробника.

Підприємству для ефективної діяльності було б доцільно використовувати більш досконале програмне забезпечення, яке дозволить досягти значної економії по оплаті праці працівників.

1.3 Управління підприємством

Управління ТОВ "БелКрус" здійснюється відповідно до чинного законодавства та Статуту на основі поєднань прав та інтересів трудового колективу та власників майна. Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штат і витрати на управління. Власники майна здійснюють свої права щодо управління підприємством безпосередньо шляхом призначення вищого керівництва.

На малюнку 1.1 наведено організаційну структуру управління підприємством.

Директор здійснює загальне керівництво, вирішує самостійно всі питання діяльності підприємства, передбачені Статутом. Директор користується правом розпорядження майном і коштами підприємства, укладає договори, видає доручення, відкриває в банках рахунки, затверджує штатний розклад, видає накази і дає вказівки, обов'язкові для виконання всіма працівниками підприємства.

В даний час у республіці Білорусь існує ряд організацій, які займаються розпилюванням деревини. У їх число входять як спеціалізовані підприємства по забезпеченню деревиною, що мають власні лісопильні приміщення, так і підприємства, що займаються тільки перепродажем пиломатеріалів через чужу постачальницьку мережу (склади) за договорами оренди.

Рис. 1.1 Організаційна структура управління ТОВ "БелКрус" Примітка. Джерело: власна розробка

Це лінійно-функціональна структура управління. Вона типова для малих підприємств.

Підприємство очолює генеральний директор. Вся повнота влади на підприємстві належить йому. Це обумовлено тим, що саме генеральний директор несе відповідальність за діяльність підприємства.

В даний час в ТОВ "БелКрус" середньооблікова кількість працюючих становить 35 чоловік.

У Республіці Білорусь заробітна плата працівників обчислюється за тарифній системі. Республіканські тарифи оплати праці представляють собою гарантію оплати праці працівників відповідної кваліфікації.

Розрізняють вартові, місячні тарифні ставки і посадові оклади.

Тарифна ставка (посадовий оклад) є основою зарплати працівника, на її основі визначаються розміри всіх інших виплат. Тарифна ставка 1-го розряду, яка встановлюється Урядом РБ, застосовується для розрахунку ставок і окладів працівників підприємств і організацій, що фінансуються з бюджету і користуються державними дотаціями.

Рекомендації щодо застосування ETC передбачають розподіл підприємств і організацій галузей економіки республіки по групах мінімальних ставок керівників і фахівців, в яких наводиться характеристика підприємств з поділом їх на три групи.

Підприємства можуть самостійно встановлювати ставку першого розряду як це робиться на підприємстві ТОВ "БелКрус".

На підприємстві діє почасово-преміальна система оплати праці.

Ставка 1 розряду директора нижче, ніж ставка першого розряду для заст. директора з комерційних питань, для Головного конструктора, а також для робітників. Оклад директора лише ненабагато вище, ніж оклади інших управлінських працівників. Це пов'язано з тим, що на підприємстві велике значення надається збутової діяльності, а також виробничої діяльності. Виробництво є високотехнологічним, унікальним, а збут є дуже відповідальною ділянкою роботи.

За рахунок того, що тарифний коефіцієнт у директора вище, ніж у названих категорій працівників, і, відповідно, вище тарифний коефіцієнт, заробітна плата директора вище, проте не набагато. Таким чином, на підприємстві дотримується принцип справедливої ​​оплати праці.

Для всіх категорій працівників, крім директора, заст. директора з виробництва, заст. директора з фінансових питань, а також для деяких інших категорій працівників на підприємстві встановлено проста погодинна система оплати праці. Для всіх інших працівників - почасово-преміальна. На підприємстві діє Положення про преміювання, в якому передбачена премія у розмірі 30% для працівників, які працюють за почасово-преміальною системою оплати праці і сумлінно виконують свої обов'язки.

Такий розподіл заробітної плати дозволяє забезпечити рівень, відповідний середньому по Республіці Білорусь (близько 250 доларів США).

Планом розвитку підприємства передбачена необхідність у формуванні штатів персоналу в кількості 97 осіб. Планується створити нові місця на виробничій ділянці, в лабораторії для проведення наукових досліджень і фахівців для впровадження нових товарів.

На підприємстві працює виділена кадрова служба і вирішення питань у сфері управління персоналом здійснюється не окремими керівниками і виконавцями, а саме цій кадровою службою.

1.4 Планування на підприємстві

План підприємства за своїм змістом являє сукупність взаємопов'язаних заходів щодо підвищення прибутку за рахунок збільшення ефективності використання всіх застосовуваних ресурсів і реалізації продукції. Успішність, ефективність системи планування визначається значною мірою рівнем її організації, яка спрямована на планомірне поєднання основних елементів системи планування:

- Плановий персонал, сформований в організаційну структуру;

механізм планування;

- Процес обгрунтування, прийняття та реалізації планових рішень (процес планування);

- Кошти, що забезпечують процес планування (інформаційне, технічне, математико-програмне, організаційне і лінгвістичне забезпечення).

Вся система організації планування повинна бути спрямована на створення найбільш сприятливих умов для вдосконалення процесів виробництва та управління підприємством. Якщо теорія планування розкриває закономірності та принципи обгрунтування планових рішень, то організація планування досліджує процесно-структурний аспект.

Розглянемо склад фахівців, що здійснюють планування.

Плановий персонал. Сюди входять всі фахівці, які в тій чи іншій мірі виконують функції планування. Так як на підприємстві немає підрозділу, який здійснює планування, то фахівці поєднують функцію планування з виконанням інших функцій, покладених на них згідно з посадовими інструкціями та Положеннями про підрозділи. (Наприклад, фахівці конструкторського відділу можуть поряд з плануванням конструкторської підготовки виробництва займатися конструюванням нових виробів).

Фінансовим працівникам, фахівцям з виробництва доводиться вирішувати найрізноманітніші завдання: поставити і збалансувати коротко-і довгострокові цілі підприємства; визначити, що більш важливо - збільшити свою частку ринку або підвищувати продуктивність вкладеного капіталу; якщо мова йде про рентабельність вкладеного капіталу, то встановити, під що інвестувати нові кошти - у підвищення рентабельності діючого виробництва або у виробництво нових видів виробів і послуг і т.д.

При формуванні різних служб на підприємстві віддається перевагу висококваліфікованим фахівцям, які мають не тільки освіта за фахом, але й економічну освіту. Крім того, в даний час кожен з фахівців ТОВ "БелКрус", який здійснює планування, повинен вміти працювати з комп'ютерною технікою та використовувати у плануванні широкий спектр її можливостей.

Апарат планових працівників на підприємстві встановлює необхідну кількість планового персоналу і розподіл його по підрозділах апарату управління, визначає склад планових органів, регламентує лінійні, функціональні та інформаційні зв'язки між плановими працівниками та підрозділами, встановлює права, обов'язки і відповідальність плановиків, визначає вимоги до їх професійного рівня і т.п.

Довгострокове планування зосереджено на рівні вищого керівництва, поточне планування здійснюється на рівні підрозділів, що мають відносно високу самостійність у прийнятті виробничо-господарських рішень.

Відділення поряд з керівництвом структурними виробничими одиницями (цехами, корпусами, виробництвами, підприємствами) планують й інші види діяльності, наприклад, науково-дослідними і дослідно-конструкторськими роботами і т.п.

Механізм планування. Під механізмом планування розуміється сукупність засобів і методів, за допомогою яких приймаються планові рішення і забезпечується їх реалізація. У загальному вигляді в механізм планування входять:

- Апарат вироблення цілей і завдань функціонування підприємства;

- Функції планування;

- Методи планування.

Перераховані компоненти механізму планування взаємозумовлені як елементи однієї системи. Логіка цієї зв'язку наступна: закони розвитку виробництва, включаючи економічні закони, закони техніки і технології, кібернетики, закони розвитку суспільства і т.п., породжують цілі та завдання функціонування підприємства; цілі та завдання визначають функції планування, які обумовлюють відповідні методи планування.

Розглянемо ці компоненти.

а) Цілі і завдання планування. Перехід до ринкової економіки істотно змінює систему цілей і завдань підприємства, яка в плановій економіці задавалася директивно. У ринковій економіці підприємство, керуючись потребами ринку, саме формує програму своєї роботи. У загальному вигляді постановку цілей можна визначити як процес прийняття планових рішень, що передує майбутнього дії. Цілі діяльності всіх структурних підрозділів підприємства повинні бути пов'язані між собою. Тільки при такому підході гарантується, що всім сторонам діяльності підприємства буде приділено належну увагу.

Лише керівництво вищої ланки здатне забезпечити оптимальне поєднання цілей і задач окремих підрозділів із загальними цілями діяльності підприємства.

З'єднання цілей і основних завдань по їх досягненню представляє собою стратегію підприємства. Політика ж розробляється для того, щоб створити механізм реалізації цілей. Причому завдання вищої ланки підприємства можуть стати цілями для нижчого рівня. Політика дуже важлива для управління повсякденною діяльністю підприємства. Вона дозволяє виявляти і формулювати проблемні ситуації, що вимагають свого вирішення, перевіряти у практичній діяльності людей ймовірність досягнення цілей, прогнозувати розвиток різних ситуацій, оцінювати пріоритет цілей у процесі їх постановки та реалізації, аналізувати досвід працівників апарату управління і т.п.

На підприємстві УП "Оптика" виробляються довгострокові, середньострокові, короткострокові цілі. Цілі, що виробляються на вищому рівні, трансформуються в цілі і завдання для нижчих рівнів. Цілі періодично переглядатися, щоб внутрішні можливості відповідали наявним умовам. На підприємстві виробляється не одна мета, а система цілей. Цілі охоплюють усі сфери діяльності підприємства.

На підприємстві виділяються лінійні і функціональні підрозділів, що відповідають за організаційне забезпечення цілей певного рівня, встановлюється послідовність і характер робіт по досягненню кінцевих цілей підприємства; оцінюється ефективність різних варіантів організаційних рішень; існує система оцінки і стимулювання праці виходячи з кінцевих результатів роботи підрозділу.

Алгоритм планування цілей включає їх конкретизацію в техніко-економічних показниках роботи підприємства та формулювання основних проблем, що потребують свого вирішення для досягнення цілей.

Засоби, що забезпечують процес планування. Засоби, що забезпечують процес планування, дозволяють автоматизувати технологічний процес розробки плану підприємства: від збору інформації до прийняття і реалізації планових рішень. Сюди входить технічне, інформаційне, програмне, організаційне і лінгвістичне забезпечення.

Розробка нових продуктів підтримується за допомогою розвитку інформаційної системи, заснованої на застосуванні сучасної комп'ютерної техніки і відповідних програмних засобів. Фахівці ТОВ "БелКрус" володіють достатнім рівнем кваліфікації для роботи з цими засобами. З метою збереження комерційної таємниці інформаційна система захищена від несанкціонованого доступу.

У ТОВ "БелКрус" розроблений бізнес-план розвитку підприємства на 2007 -2011 роки. У цей період передбачається розширення виробництва контрольно-вимірювальних приладів і обладнання. Рішення прийнято на підставі таких чинників:

-Необхідністю розширення реалізованої в Республіці Білорусь програми імпортозаміщення (скорочення платоспроможного попиту на імпортовану продукцію, оплачувану у ВКВ, при одночасному зростанні потреб у якісних сучасних товарах);

- Невеликою кількістю в Білорусі вітчизняних спеціалізованих виробництв, аналогічних описуваного;

- Сприятливі перспективи розвитку галузі в республіці і подальше збільшення попиту на продукцію, що випускається зважаючи необмеженої сфери їх застосування в усіх галузях народного господарства.

Наявні виробничі потужності дозволяють випускати продукцію до 600,0 м 3 пиломатеріалів в рік. У 2007 р в середньому по року використовувалося близько 60% потужностей. Однак, оскільки збут носить яскраво виражений сезонний характер, то в пікові місяці спостерігався недолік потужностей і складських площ.

Збільшення 2-х кратне продукції, що випускається майбутнім п'ятирічним планом має бути забезпечено збільшенням потужності виробництва.

2. індивідуальна частина програми практики

2.1 Собівартість продукції

Основні фактори, що впливають на зростання прибутку, це виручка від реалізації продукції, а також витрати на її реалізацію і зберігання (собівартість послуг, продукції). Незважаючи на те, що зростання виручки від реалізації продукції зростав більш швидкими темпами, ніж собівартість, все ж таки зростання собівартості продукції і послуг у ТОВ "БелКрус" був істотним. Саме зростання собівартості продукції і послуг, які надає підприємство, може стати фактором, що найбільшою мірою загрозливим благополуччю підприємства. Слід розглянути структуру собівартості продукції і виявити фактори, що найбільший вплив на її зростання.

Формування витрат за всіма видами діяльності, їх склад і структура. Склад витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) регламентується державою. Основні принципи формування цього складу визначені в Законі Республіки Білорусь "Про податки на доходи і прибуток підприємств, об'єднань, організацій" та Основних положеннях по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).

В Основних положеннях в першу чергу розмежовані витрати, що відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) і витрати, що проводяться за рахунок інших джерел фінансування. Положенням про склад витрат визначено, що собівартість продукції (робіт, послуг) являє собою вартісну оцінку використовуваних у процесі виробництва природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, нематеріальних активів, трудових ресурсів, а також інших витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).

Основними положеннями по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), встановлена ​​для всіх організацій незалежно від форми вартості та видів діяльності номенклатура економічних елементів: матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів); витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби ; амортизація основних фондів; інші витрати.

На підприємстві облік витрат на виробництво ведеться за передільного методу із застосуванням найважливіших елементів нормативного методу.

У плануванні, обліку і калькулювання собівартості продукції встановлена ​​наступна номенклатура калькуляційних статей витрат:

  1. сировину і матеріали;

  2. послуги сторонніх організацій;

  3. допоміжні матеріали;

  4. паливо і енергія на технологічні потреби;

  5. ВІД виробничого персоналу;

  6. податки, збори і відрахування від ЗП;

  7. витрати на підготовку і освоєння виробництва;

  8. витрати на утримання та експлуатацію обладнання (в т.ч. амортизація обладнання і транспорту);

  9. знос пристосувань цільового призначення та інших спеціальних витрат;

  10. загальновиробничі витрати = цехова с / с;

  11. загальногосподарські витрати;

  12. втрати від браку (по факту);

  13. інші виробничі витрати;

  14. виробнича с / с = цехова с / р +13 +14 +15;

  15. комерційні витрати (позавиробничі витрати);

  16. повна с / с продукції.

З метою виявлення факторів зниження собівартості продукції необхідно проаналізувати: загальну суму витрат на виробництво продукції, витрати на карбованець товарної продукції, собівартість окремих видів продукції, прямі матеріальні витрати, прямі трудові витрати.

Вивчення структури витрат на виробництво і її зміни за звітний період по окремих елементах витрат є першим етапом аналізу собівартості.

Аналіз структури витрат проводиться шляхом визначення питомої ваги окремого елемента витрат у загальній сумі витрат і його зміни за звітний період. Дані для аналізу витрат на виробництво продукції за економічними елементами наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Витрати на виробництво продукції

Елементи витрат

Сума, млн. руб.

Структура витрат,%


2006

2007р.

Відхилення від 2006 р. +; -

2006

2007

Відхи-ня від 2007 р. +; -

1

2

3

4

5

6

7

Матеріальні витрати,

в тому числі енерговитрати

3864,59

1254,31

5064,79

1875,25

1200,2

620,94

72,29

23,46

74,22

27,48

1,93

4,02

Заробітна плата

801,94

950,81

148,87

15,0

13,93

-1,07

Відрахування до фонду соціального страхування

312,76

370,82

58,06

5,85

5,43

-0,42

Амортизація основних засобів

147,97

142,40

-5,57

2,77

2,09

-0,68

Інші витрати

219,01

295,46

76,45

4,09

4,33

0,24

Повна собівартість

5346,27

6824,28

1478,1

100,00

100,00

-

У тому числі:







Змінні витрати

3971,74

5118,89

1147,1

74,29

75,01

0,72

Постійні витрати

1374,53

1705,39

330,86

25,71

24,99

-0,72

Примітка. Джерело: власна розробка

Як видно з таблиці 2.1, витрати на виробництво продукції в 2007 р. збільшилися на 1478,01 млн. крб. в порівнянні з 2006 р. Перевитрата відбулося за всіма видами, за винятком амортизації основних засобів, і особливо з матеріальних витрат (+1200,2 млн. руб.). Збільшилася сума, як змінних, так і постійних витрат.

Змінилася і структура витрат: зменшилася незначно частка амортизації основних засобів, заробітної плати та відрахувань до фонду соціального захисту. Відбулося зростання питомої ваги матеріальних витрат у структурі собівартості у зв'язку з інфляцією. Фактична структура витрат на виробництво продукції за 2007 рік представлена ​​на малюнку 2.1.

Малюнок 2.2 Структура витрат на виробництво продукції

Загальна сума витрат (Зобщ) може змінитися через обсягу випуску продукції в цілому по підприємству (V ВПобщ), її структури (УД i), рівня змінних витрат на одиницю продукції (В i) і суми постійних витрат на весь випуск продукції (А ):

З заг = Σ (V ВПобщ • Уд i • У i) + А (2.1)

Дані для розрахунку впливу цих факторів приведені в таблиці 2.2.

З таблиці 2.2 видно, що у зв'язку зі збільшенням випуску товарної продукції в умовно-натуральному вираженні на 8% (Ктп = 1,08) сума витрат зросла на 317,74 млн. руб. (5664,01 - 5346,27).

За рахунок зміни структури випуску продукції сума витрат збільшилася на 330,86 млн. руб. (5994,87-5664,01). Це свідчить про те, що в загальному обсязі випуску продукції частка затратоемкую продукції збільшилася. Через підвищення рівня питомих змінних витрат перевитрата витрат на виробництво продукції склав 498,55 млн. руб. (6493,42 - 5994,87). Постійні витрати зросли в порівнянні з попереднім роком на 330,86 млн. руб., Що також послужило однією з причин збільшення загальної суми витрат.

Таблиця 2.2 Вихідні дані для факторного аналізу загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції

Витрати

Сума, млн. руб.

Фактори зміни витрат



Обсяг випуску продукції

Структура продукції

Змінні витрати

Посто-янние витрати

За планом на плановий випуск продукції:

Σ (V ВП i 2005 x У i 2005 + А 2005

5346,27

2006

2006

2006

2006

За планом, перерахованим на фактичний обсяг виробництва продукції при збереженні планової структури: Σ (V ВП i 2006 x У i 2006) До тп + + А 2005

5664,01

2007

2006

2006

2006

За плановому рівню на фактичний випуск продукції при фактичній її структурі:

Σ (VВПi2005 x Вi2005) + + А2005

5994,87

2007

2007

2006

2006

Фактичні при плановому рівні постійних витрат: Σ (V ВП i 2006 x У i 2006) + А 2005

6493,42

2007

2007

2007

2006

Фактичні: Σ (V ВП i 2006 x У i 2006) + А 2005

6824,28

2007

2007

2007

2007

Примітка. Джерело: власна розробка

Таким чином, загальна сума витрат за 2007 р. вище на 1478,01 млн. крб., Ніж у 2006 р. (6824,28 - 5346,27).

Важливий узагальнюючий показник собівартості продукції - витрати на карбованець товарної продукції, який вигідний тим, що, по-перше, дуже універсальний: може розраховуватися в будь-якій галузі виробництва, і, по-друге, наочно показує прямий зв'язок між собівартістю і прибутком. Визначається він відношенням загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції до вартості виробленої продукції в діючих цінах. Витрати на рубль товарної продукції безпосередньо залежать від зміни загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукцію і від зміни вартості виробленої продукції. На загальну суму витрат впливають обсяг виробництва продукції, її структура, зміна перемінних і постійних витрат, які в свою чергу можуть збільшитися або зменшитися за рахунок рівня ресурсоємності продукції і цін на спожиті ресурси. Вартість товарної продукції залежить від обсягу випуску, його структури і цін на продукцію [6].

Вплив факторів першого рівня на зміну витрат на карбованець товарної продукції розраховується способом ланцюгової підстановки (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 Розрахунок товарної продукції при аналізі витрат на карбованець товарної продукції

Товарна продукція:

Формула розрахунку

Сума, млн. руб.

за планом

Σ (V ВП i 2006 x Ц i 2006)

5628,18

фактично при плановій структурі і планових цінах

Σ (V ВП i 2007 x Ц i 2006) ± Δ ТП стр

6023,19

Фактично за цінами плану

Σ (V ВП i 2007 x Ц i 2006)

6206,54

фактично за фактичними цінами

Σ (V ВП i 2007 x Ц i 2007)

7561,53

Примітка. Джерело: власна розробка

Розрахунок впливу факторів на зміну суми витрат на карбованець товарної продукції наведено у таблиця 2.4.

Таблиця 2.4 Розрахунок впливу факторів на зміну суми витрат на карбованець товарної продукції

Витрати на рубль товарної продукції, грн.

Фактор


Обсяг виробництва

Структура виробництва

Рівень питомих змінних витрат

Сума постійних витрат

Відпускні ціни на продукцію

З 2006 = 5346,23: 5628,18 = 0,950

Усл.1 = 5664,01: 6023,19 = 0,940

Усл.2 = 5994,87: 6206,54 = 0,966

Усл.3 = 6493,42: 6206,54 = 1,046

Усл.4 = 6824,28: 6206,54 = 1,099

З 2007 = 6824,28: 7561,53 = 0,900

2006

2007

2007

2007

2007

2007

2006

2006

2007

2007

2007

2007

2006

2006

2006

2007

2007

2007

2006

2006

2006

2006

2007

2007

2006

2006

2006

2006

2006

2007

Δ заг. = 0,0164

-0,01

+0,026

+0,08

+0,053

-0,199

Примітка. Джерело: власна розробка

Аналітичні розрахунки за таблицею 2.4 показують, що за аналізований період відбулося зменшення витрат на карбованець товарної продукції на 0,05 руб. (0,9 - 0,95), у тому числі за рахунок:

- Збільшення обсягу виробництва на 0,01 руб. (0,95 - 0,966);

- Зміни структури виробництва на 0,026 руб. (0,966 - 0,94);

- Збільшення питомих змінних витрат на одиницю продукції на +0,08 руб. (1,046 - 0,966);

- Збільшення суми постійних витрат на 0,053 руб. (1,099 - 1,046);

- Підвищення оптових цін на продукцію на 0,199 руб. (0,9 - 1,099).

Щоб встановити вплив досліджуваних факторів на зміну суми прибутку, необхідно абсолютні прирости витрат на карбованець товарної продукції за рахунок кожного фактора помножити на фактичний обсяг реалізації продукції, виражений у планових цінах (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5 Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку

Фактор

Розрахунок впливу

Зміна суми прибутку, млн. руб.

Обсяг випуску товарної продукції

Структура товарної продукції

Рівень змінних витрат на одиницю продукції

Збільшення суми постійних витрат на виробництво і реалізацію продукції

Зміна рівня відпускних цін на продукцію

-0,01 • 6053,41 / 100

+0,026 • 6053,41 / 100

+0,08 • 6053,41 / 100


+0,053 • 6053,41 / 100



-0,199 • 6053,41 / 100

+0,605

-1,574

-4,843


-3,208



+12,046

Разом

-

+3,026

Примітка. Джерело: власна розробка

З наведених даних видно, що збільшення прибутку сприяло збільшення обсягу виробництва і зміна відпускних цін. Негативний вплив на прибуток надали такі фактори, як збільшення суми постійних і змінних витрат на виробництво продукції, зміна структури виробництва.

Аналіз загальної суми витрат на виробництво та витрат на карбованець товарної продукції характеризує зміну собівартості всієї товарної продукції. Для більш глибокого вивчення причин зміни витрат необхідно проаналізувати собівартість окремих видів продукції.

В умовах ринкової економіки виробництво продукції та впровадження організаційно-технічних заходів має бути економічно обгрунтовано. При аналізі фактичної собівартості продукції, що випускається, виявленні резервів і економічного ефекту від її зниження використовується розрахунок по економічних факторах. До факторів, що впливає найістотнішим чином на собівартість продукції, відносяться.

1.Технические, тобто впровадження на підприємстві нової техніки і технології.

2.Організаційна - удосконалення організації виробництва і праці на підприємстві (поглиблення спеціалізації і кооперування, удосконалення організаційної структури управління підприємством, впровадження бригадної форми організації праці, НОП та ін.)

3.Ізмененіе обсягу, номенклатури і асортименту продукції, що випускається, рівень інфляції.

4.Спеціфіческіе фактори, що залежать від особливостей виробництва.

Аналіз витрат виробництва продукції ТОВ "БелКрус" виявив, що найбільші резерви в зниженні собівартості продукції містять в собі матеріальні витрати (питома вага в структурі собівартості становить 74,2%).

2.2 Прибуток і рентабельність продукції

Зробимо аналіз загальної (балансової) прибутку підприємства ТОВ "БелКрус" (таблиця 2.6).

Як випливає з таблиці 2.6, балансовий прибуток підприємства формується в основному за рахунок прибутку від продажів. Операційна діяльність у 2005 році прибутку не принесла, а прибуток від позареалізаційної діяльності була збитковою. У 2006 - 2007 роках зміни прибутку від операційної та позареалізаційної діяльності не були суттєвими, тому вони також не зробили істотного впливу на балансовий прибуток підприємства. У 2006 році темп зростання балансового прибутку склав 3900% в порівнянні з 2005 роком, у 2007 році - 242% у порівнянні з 2006 роком. Настільки високі темпи зростання прибутку від продажів обумовлені тим, що ТОВ "БелКрус" є нещодавно створеним підприємством і воно розвивається швидкими темпами.

Таблиця 2.6 Аналіз складу і динаміки загальної (балансової) прибутку ТОВ "БелКрус" у 2005 - 2007 роках, млн. крб.

Найменування

Витрат

2005

2006

2007


Абсолютне значення

Зміна

Темп росту,%

Абсолютне значення

Зміна

Темп зростання,

%

Абсолютне значення

Зміна

Темп зростання,%

1. Прибуток від реалізації

17

-

-

663

646

3900

1605

942

242,08

2. Прибуток від операційної діяльності

0

-

-

-3

-3

-

-1

+2

33

3. Прибуток від позареалізаційної діяльності

-1

-

-

7

8

800

-27

-34

- 385

Загальна (балансова) прибуток

16

-

-

667

651

4169

1577

910

236

Примітка. Джерело: власна розробка

Здійснимо аналіз формування чистого прибутку підприємства, для чого за даними Звітів про прибутки та збитки за 2005-2007 роки складемо аналітичну таблицю 2.7.

Виручка підприємства протягом аналізованого періоду зростала швидкими темпами, в 2007 році вона зросла в 46,39 рази в порівнянні з 2005 роком. Це обумовлено розвитком підприємства, збільшенням обсягу реалізації.

Зростання витрат відставав від зростання виручки: собівартість зросла в аналізованому періоді в 43,27 рази.

Підприємство не здійснювало у вказаному періоді комерційних витрат. Таким чином, на зростання прибутку від продажів вплинули такі фактори, як зростання виручки від продажів і випереджальні темпи зростання виручки від продажів перед зростанням витрат на реалізацію продукції.

Таблиця 2.7 Аналіз формування чистого прибутку ТОВ "БелКрус" у 2005 - 2007 роках, млн. крб.

Найменування

показників

2005

2006

2007

Темп зростання,

%


Абсолютна значення

Питома вага, %

Абсолютна значення

Питома вага, %

Абсолютна значення

Питома вага, %

2006/2005,%

2007/2006,%

1. Виручка від реалізації робіт, послуг (за мінусом ПДВ і інших обов'язкових платежів)

279

100

4813

100

12942

100

1725

269

2. Собівартість

262

93,9

4150

86,2

11337

87,6

1584

273

3. Управлінські витрати

0

0

0

0

0

0

0

0

4. Прибуток

17

6,1

663

13,78

1605

12,4

390

242,08

5. Податки з прибутку та інші платежі

0

0

451

9,37

490

3,79

-

108,65

6. Чистий прибуток

17

6,1

212

4,4

1115

8,62

1247

12,47

Примітка. Джерело: власна розробка

Діаграми, що ілюструють динаміку виручки і прибутку, наведені на малюнках 2.3 та 2.4.

Рис. 2.3 Виручка від продажів ТОВ "БелКрус" у 2005 - 2007 роках

Примітка. Джерело: власна розробка

Рис. 2.4 Прибуток ТОВ "БелКрус" у 2005-2007 роках

Примітка. Джерело: власна розробка

Зростання податків з прибутку значно відставав від зростання прибутку, у зв'язку з чим чистий прибуток підприємства зростала швидкими темпами.

У таблиці 2.8 наведено динаміку прибутку за видами діяльності підприємства за 2005-2007 роки.

Таблиця 2.8 Динаміка прибутку за видами діяльності ТОВ "БелКрус" за 2005-2007 роки

Показник

Значення по роках, млн. руб.

Темп росту,%


2005

2006

2007






2006/2005

2007/2006

Прибуток від реалізації

0

200,29

868,31


433,52

Прибуток від надання послуг вантажоперевезень

6,8

78,20

41,23

1150,00

52,72

Зберігання лісоматеріалів

10,2

384,51

695,47

3769,68

180,87

Разом

17

663

1605

3900,00

242,08

Примітка. Джерело: власна розробка

Як бачимо з наведених у таблиці 2.4 даних в 2006 році в порівнянні з 2005 роком найбільш швидкими темпами росла прибуток від зберігання лісоматеріалів (на 2769,68%), прибуток від надання послуг вантажоперевезень зросла на 1050,00%. У 2005 році реалізація лісоматеріалів підприємством не здійснювалася.

У 2007 році приріст прибутку від реалізації склав у порівнянні з 2006 роком 333,52%, що обумовлено налагодженням тісних зв'язків зі споживачами продукції на вітчизняному ринку. За роки функціонування підприємства покупці познайомилися з якістю послуг, які надає підприємство, що і викликало загальне зростання прибутку на 142,08% в 2007 році в порівнянні з 2006 роком. При цьому прибуток про надання послуг вантажоперевезень знизився в 2007 році в порівнянні з 2006р. на 47,28% і склав всього 41,23 млн. руб.

У 2006 році підприємство одержало прибутку в розмірі 663 млн. руб., З якої 30,21% (200,29 / 663 * 100%) це була прибуток саме від реалізації.

Більш наочно структура і динаміка прибутку підприємства за 2005-2007 рр.. наведена на рис. 2.5.

Рис. 2.5 Динаміка і структура прибутку ТОВ "БелКрус" у 2005-2007 роках

Примітка. Джерело: власна розробка

У таблиці 2.9 наведені показники рентабельності підприємства в 2006-2007 роках.

За 2005 рік показники рентабельності не розраховувалися, так як підприємство знаходилося на самому початку організації своєї діяльності і цей рік не є показовим.

Таблиця 2.9 Оцінка рентабельності діяльності ТОВ "БелКрус" в 2007 році

Найменування показника

Методика розрахунку

На 1.01.07,%

На 31.12.07,%

Динаміка %

1.Рентабельность продукції

Прибуток / витрати на виробництво

5,1

9,8

+4,7

2.Рентабельность продажів

Прибуток / обсяг реалізації

5,1

9,8

+4,7

3.Рентабельність капіталу

Прибуток / Баланс

21

37

+16

4.Рентабельність необоротних активів

Прибуток / Необоротні активи

42,5

107,8

+65,3

5.Рентабельность власного капіталу

Прибуток / (Загальні джерела власних коштів + Загальні доходи і витрати)

95,7

148

52,3

Примітка. Джерело: власна розробка

Рентабельність - це прибутковість, прибутковість підприємства; показник економічної ефективності виробництва промислового підприємства, який відображає кінцеві результати господарської діяльності.

Рентабельність продукції показує, скільки прибутку припадає на одиницю витрат на виробництво і збут продукції.

Рентабельність продажів показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Рентабельність капіталу показує ефективність використання всього майна організації. Зниження цього коефіцієнта свідчить про падіння попиту на продукцію організації і про перенакоплении активів.

У звітному періоді динаміка всіх показників рентабельності підприємства позитивна. Особливо швидко зростала рентабельність необоротних активів і рентабельність власного капіталу.

2.3 Ціноутворення

В умовах ринкової економіки комерційний успіх будь-якого підприємства або підприємця багато в чому залежить від правильно обраної стратегії і тактики ціноутворення на товари і послуги. Складність ціноутворення полягає в тому, що ціна - категорія кон'юнктурна. На її рівень впливає комплекс політичних, економічних, психологічних і соціальних факторів. Сьогодні ціна може визначатися фактором витрат, а завтра її рівень може залежати від психології поведінки покупців.

Однак, в даний час значна частина підприємців нашої країни не має необхідних теоретичних і практичних знань складного механізму ціноутворення на товари і послуги. У результаті вони найчастіше допускають серйозні прорахунки при встановленні цін, що негайно позначається на кінцевих фінансових результатах, веде в ряді випадків до істотних збитків, а іноді й до банкрутства підприємств.

Щоб цього не траплялося, кожен економіст, кожен підприємець повинен опанувати теорією й практикою ціноутворення.

У найбільш загальному, абстрактному розумінні ціна є грошове вираження вартості товару. У свою чергу, вартість товару визначається суспільно необхідними витратами праці при його виробництві.

Коли одиниця певного товару обмінюється на певну кількість іншого товару, це останнє стає товарною ціною даного товару.

Фактори, що визначають коливання цін нагору або вниз від вартості товару, поділяються на внутрішні, що залежать від самого виробника, від діяльності його керівництва і колективу, і зовнішні, що не залежать від підприємства.

До внутрішніх факторів належать:

рівень реклами (чим вдаліше, оригінальніше реклама, тим вище може підняти виробник ціну на свій товар);

специфіка виробленої продукції (чим вище ступінь її обробки, ніж унікальніше якість, тим ціна вище);

особливості виробничого процесу (продукція дрібносерійного та індивідуального виробництва має більш високу собівартість і, відповідно, ціну; товари масового виробництва мають відносно низькі витрати і не таку високу ціну);

ринкова стратегія і тактика виробника (орієнтація на один або кілька ринкових сегментів);

специфіка життєвого циклу продукції;

мобільність виробничого процесу;

тривалість просування товару по ланцюжку від виробника до споживача;

організація сервісу при продажу і в післяпродажний період;

імідж виробника як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

До зовнішніх факторів, що впливає на відхилення ціни від вартості, відносяться:

політична стабільність в країні, де виробляється товар, і в державах, де виробляється збут продукції підприємства;

відсутність на вільному ринку якихось необхідних ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових);

характер економічної політики держави;

рівень і динаміка інфляції;

обсяг ринку;

обсяг і специфічні риси існуючого і перспективного купівельного попиту;

наявність і рівень конкуренції між виробниками однорідної продукції.

Традиційно ціни діляться на такі види, як відпускні, роздрібні, закупівельні, тарифи.

Оптові (відпускні) ціни - це ціни, використовувані в розрахунках з усіма покупцями, окрім населення.

Роздрібні ціни - це ціни, використовувані в розрахунках з населенням. За своєю структурою вони включають відпускну ціну підприємства-виробника, оптову надбавку (якщо в русі товару бере участь посередник), торговельну надбавку.

Закупівельні ціни - це ціни на закуповується сільськогосподарську продукцію.

Тарифи - ціни на послуги.

У перехідний до ринку період можна виділити наступні типи встановлення цін:

регульовані (фіксовані та граничні) - встановлюються на найважливішу структуроутворюючу продукцію (нафта, газ, нафтопродукти, електроенергію), продукцію підприємств монополістів, оборонного значення, товари та послуги особливої ​​соціальної значущості. Деякі регульовані ціни встановлені нижче економічно обгрунтованого їх рівня, збиткові для підприємств і держава змушена їх дотувати за рахунок бюджетних коштів (квартплата, тарифи на електроенергію та комунального господарства для населення);

вільні (договірні) ціни встановлюються за згодою сторін _ продавців і покупців, а також на біржах, аукціонах, торгах (тендерах) і формуються, в основному під впливом співвідношення попиту і пропозиції товару.

Межі між регульованими і вільними цінами дуже рухливі і постійно змінюються в залежності від теперішньої економічної ситуації.

У залежності від приналежності товару до певної галузі, сфері господарства розрізняють

* Оптово-відпускні ціни на промислову продукцію,

* Закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію,

* Кошторисні ціни в будівництві,

* Тарифи на різні виробничі і невиробничі послуги.

Ці види цін тісно взаємодіють між собою.

Схема формування вартості з урахуванням діючих положень по складу витрат та оподаткуванню. Моделі цін, що використовуються в практиці ціноутворення

Для того, щоб представити структуру різних видів цін, необхідно розглянути моделі цін, що використовуються в промисловості, оскільки саме вони виступають основою схеми формування вартості у всіх інших галузях.

Вартість продукції формується виходячи із собівартості виробництва продукції, усіх видів встановлених податків і прибутку, якості, споживчих властивостей продукції і кон'юнктури ринку. З урахуванням діючих у республіці нормативних документів можна виділити дві моделі цін для виробника продукції, що наводяться нижче.

ВИСНОВОК

У роботі проводиться оцінка механізму формування та розподілу прибутку на прикладі підприємства ТОВ "БелКрус", що здійснює розпилювання і зберігання лісоматеріалів, а також надання послуг з вантажоперевезень.

ТОВ "БелКрус" працює на ринку Республіки Білорусь трохи більше трьох років, проте воно є прибутковим і ефективним підприємством. Це підприємство приватної форми власності. Чисельність засновників підприємства - 2 людини. Загальна чисельність співробітників підприємства, включаючи основних робітників, становить 35 чоловік.

Сила позицій ТОВ "БелКрус" в боротьбі за місце на ринку полягає в наступному: зручність транспортування; систематичне поліпшення якості обслуговування покупців, запровадження постійно діючої системи контролю якості; гнучкість технологічного процесу реалізації, що дозволяє миттєво реагувати на мінливі запити споживачів.

Покупцями продукції ТОВ "БелКрус" є понад 20 підприємств по всій Республіці Білорусь.

У 2006 році темп зростання загальної (балансової) прибутку склав 3900% в порівнянні з 2005 роком, у 2007 році - 242% у порівнянні з 2006 роком. Загальний прибуток підприємства формувалася в основному за рахунок прибутку від реалізації лісоматеріалів, від надання послуг з вантажоперевезень. Виручка підприємства протягом аналізованого періоду зростала швидкими темпами, в 2007 році вона зросла в 46,39 рази в порівнянні з 2005 роком. Це обумовлено розвитком підприємства, збільшенням обсягу виробництва. Зростання собівартості продукції відставав від зростання виручки: собівартість зросла в аналізованому періоді в 43,27 рази, що сприяло підвищенню прибутку і рентабельності.

Незважаючи на те, що зростання виручки від реалізації продукції зростав більш швидкими темпами, ніж собівартість, все ж таки зростання витрат обігу в ТОВ "БелКрус" був істотним. Саме зростання витрат обігу може стати фактором, що найбільшою мірою загрозливим благополуччю підприємства.

Основні елементи витрат, що включаються до собівартості продукції - це: матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів), витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних фондів, інші витрати. У 2006 році найбільш швидкими темпами зростали матеріальні витрати (3152,54% по відношенню до 2005 року). У 2007 році їх зростання сповільнилося і становив 280,11% по відношенню до 2006 року.

Заробітна плата і відрахування на соціальні потреби в аналізованому періоді також значно зросли. Зростання заробітної плати у 2006 році склав 246,62% по відношенню до 2005 року, а в 2007 році - 190,00% по відношенню до 2006 року. Настільки швидкі темпи зростання заробітної плати в структурі витрат обумовлені тим, що ТОВ "БелКрус" є що розвивається, і воно перебуває на етапі формування штату працівників. Крім того, зростання заробітної плати був обумовлений державною політикою у цій сфері. Так як зростала заробітна плата, то зростали і відрахування на соціальні потреби.

Інші витрати та амортизаційні відрахування не надали істотного впливу на зростання собівартості продукції.

Всі види витрат є об'єктом суворого контролю на ТОВ "БелКрус", проте цей контроль можна охарактеризувати як наступний, в той час як для ефективного управління витратами слід здійснювати контроль поточний і оперативно реагувати на збільшення витрат з метою їх зниження.

У звітному періоді динаміка всіх показників рентабельності підприємства позитивна, але рентабельність продукції невисока - 9,8% в 2007 році.

Визначення напрямків витрачання прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, знаходиться в компетенції підприємства.

Прибуток підприємства - це джерело його розвитку, джерело підвищення добробуту як засновників, так і найманих працівників. Керівництво підприємства, користуючись сприятливою ситуацією на ринку леср-пиломатеріалів вишукує шляхи підвищення прибутку.

Проблема підвищення прибутку ТОВ "БелКрус" може вирішуватися шляхом зниження собівартості продукції і послуг. Контроль витрат може підвищити рентабельність продукції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року (Із змінами і доповненнями). Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 року, Мн.: Білорусь, 1997.

  2. Декрет Президента Республіки Білорусь від 14 липня 2003 р. № 17 "Про ліцензування окремих видів діяльності" / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 16 липня 2003 р. № 1 / 4779.

  3. Цивільний кодекс Республіки Білорусь: прийнятий Палатою Представників від 28 жовтня 1998 р. / / Національний центр правової інформації Республіки Білорусь, 1999. № 218-3.

  4. Інструкція з аналізу та контролю за фінансовим станом і платоспроможністю суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженої Постановою Міністерства фінансів, Міністерства економіки та Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь від 14.05.2004 № 81/128/65.

  5. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) на промислових підприємствах Міністерства промисловості.

  6. Основні положення по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), затверджені в січні 2004 р. Міністерствами економіки, статистики та аналізу, фінансів, праці.

  7. Рекомендації щодо застосування Єдиної тарифної сітки працівників Республіки Білорусь. Затверджено Постановою Міністерства праці Республіки Білорусь 21 січня 2000 № 7. / / Бюлетень Міністерства праці Республіки Білорусь, 2000. № 1. 42 с.

  8. Аналіз господарської діяльності підприємства / Під ред. Г.В. Савицької. Мн.: Тетра Систем, 2000. 688 с.

  9. Аналіз господарської діяльності підприємства / Під общ.ред. д.е.н. професора Л.Л. Єрмолович. Мн.: ТОВ "Інтерпрессервіс", 2001. 576 с.

  10. Балашевич М.І., Бикова Т.П. Економіка малого бізнесу. Мн.: БГЕУ, 2005. 231 с.

  11. Ван Хорн Дж. К. Основи управління фінансами. М.: Фінанси і статистика, 2001. 799 с.

  12. Бочаров В.В. Інвестиційний менеджмент. СПб.: Видавництво "Пітер", 2000. 202 с.

  13. Ван Хорн Дж. К. Основи управління фінансами. М.: Фінанси і статистика, 2001. 799 с.

  14. Вахрін П.І., Нешітой А.С. Фінанси: Підручник. М.: Фінанси і статистика, 2002. 520 з.

  15. Гончаров В.І. Менеджмент. Мн.: Місанта, 2003. 624 с.

  16. Донцова Л.В. , Нікіфоров Н.А. Аналіз фінансової звітності. М.: "Справа та сервіс", 2006. 368 с.

  17. Зайцев Н.Л. Економіка промислового підприємства: Підручник. М.: ИНФРА-М, 2001. 358 с.

  18. Ільїн А.І. Планування на підприємстві: Підручник. Мн.: Нове знання, 2001. 635 с.

  19. Ковальов В.В. Управління фінансами. М.: ФБК - ПРЕС, 2000. 564 с.

  20. Ковальов В.М. "Методи оцінки інвестиційних проектів". Москва, "Фінанси і статистика", 2000. 218с.

  21. Крейнина М. М. Фінансовий менеджмент. М.: Дело и сервіс, 2003.407 с.

  22. Марочкіна В.М., Колпина Л.Г., Тіткін А.Г. Основи фінансового менеджменту на підприємстві: Навчальний посібник. Мн.: БГЕУ, 2000. 115 з.

  23. Пивоваров К.В. Фінансово - економічний аналіз господарської діяльності комерційних організацій. М.: Видавничо-торгова корпорація "Дашков і К", 2003. 120 с.

  24. Полещук І.І., Терешина В.В. Ціноутворення: Підручник. Мн.: БГЕУ, 2001. 303 с.

  25. Попов О. М. Фінанси підприємств. Мн.: "Вишейшая школа", 2006. 573 с.

  26. Ткачук. М.І., Кірєєва Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. Мн.: "Екоперспектіва", 2006. 416 с.

  27. Управління організацією: Підручник / За ред. А.Г. Поршнева, З.П. Румянцевої, Н.А. Саломатіна. М., 2002. 642 с.

  28. Управління фінансами підприємства: довідково-практичний посібник. Мн.: "Місанта", 2006. 224 с.

  29. Фінанси: підручник під ред. проф. А.Г. Грязнова, проф. Є.В. Маркіної. М., 2006. 498 с.

  30. Фінанси і кредит: Учеб.пособие / Под ред. М.І. Плотницького. Мн.: Книжковий Дім, Місанта, 2005. 336 с.

  31. Фінанси підприємств / За ред. Заєць Н.Є., Василевської Т.І. Мн.: "Вишейшая школа", 2006. 578 с.

  32. Чечевіцина Л.П. Економіка підприємства .- Ростов-на - Дону, "Фенікс", 2006. 384 с.

  33. Функ Я.І. Іноземні інвестиції в Республіці Білорусь: Коментар розділу IV Інвестиційного кодексу Республіки Білорусь. М.: Видавництво ділової та навчальної літератури; Мн.: Амалфея, 2002. 176 с.

  34. Хріпач В.Я., Суша Г.З., Онопрієнко Г.К. Економіка підприємства. ред. В.Я. Хріпача. Мн.: Економпресс, 2000. 464с.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Звіт з практики
181.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Міжнародні стандарти формування і розподілу прибутку підприємства
Аналіз і максимізація прибутку підприємства на прикладі ТОВ Дакки
Аналіз формування і розподілу прибутку 2
Аналіз формування і розподілу прибутку
Особливості формування розподілу і використання прибутку
Аналіз формування розподілу і використання прибутку
Управління процесами формування і розподілу прибутку
Аналіз формування та використання прибутку підприємства на прикладі БКУТП Оптова база Бакалія
Оцінка фінансового стану підприємства на прикладі ТОВ Монтажник
© Усі права захищені
написати до нас