ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВИХ ПРАВОВІДНОСИН
1. Поняття, особливості і склад податкових правовідносин
Податкові правовідносини - врегульовані нормами податкового права суспільні відносини, які виникають при встановленні, введення, обчислення та сплату податків та інших обов'язкових платежів.
Податкові відносини містять всі основні ознаки будь-якого правовідносини:
Вони виникають, змінюються і припиняються за наявності певних умов відповідно до податково-правовою нормою;
Мають вольовий характер;
Суб'єкти правовідносин пов'язані між собою взаємними правами та обов'язками.
Крім цього, податкові правовідносини мають свої особливі ознаки:
Виникають і розвиваються в процесі податкової діяльності держави, тобто діяльності щодо встановлення, запровадження і стягування податків;
У податкових правовідносинах прямо виражається воля й інтереси держави, тобто вони є формою реалізації публічних інтересів;
Одним з обов'язкових учасників є уповноважений на те державний орган, наділений владними повноваженнями;
Є по своїй суті економічними відносинами і носять яскраво виражений грошовий характер;
Є зобов'язальними, що випливає з обов'язку сплачувати встановлені законодавством податки і збори;
Включають дві групи відносин: загальні та спеціальні. Загальні виникають між платниками податків і державою з приводу виконання податкового зобов'язання і мають грошовий характер. Спеціальні виникають у процесі реалізації податкового зобов'язання платника податків перед державою між платником і податковими органами, банками, фінансовими органами і т.д.
Найбільш точно висловити специфіку податкових відносин дозволяє визначення поняття податкового зобов'язання, яке характеризується такими рисами:
Майнове (передача державі грошових коштів);
Відносне (має строго визначених складу учасників);
Активний тип (обов'язок платника сплачувати податки);
Гарантоване (спонуканням до його виконання є санкції, що застосовуються уповноваженими на те державними органами за порушення податкового законодавства);
Позитивний зміст (податкового зобов'язання, як правило, не властиві вимоги утриматися від вчинення певних дій).
Податкові правовідносини включають наступні елементи: - суб'єкти, - об'єкти; - зміст.
Суб'єкти податкових правовідносин - фізичні особи і колективні утворення, здатні брати участь у податкових відносинах (тобто володіють правоздатністю і дієздатністю) і виступають як носії податкових прав і обов'язків, передбачених законодавством Республіки Білорусь. (Див. схема 1)
Суб'єкти податкових правовідносин мають податкової правоздатністю і дієздатністю, в т.ч. деліктоздатність у нерозривній єдності.
Схема 1
Об'єктами податкових правовідносин є об'єкти оподаткування - обставини, з наявністю яких у платника податкове законодавство пов'язує виникнення податкового зобов'язання. Кожен податок, збір має самостійний об'єкт оподаткування. Один і той самий об'єкт може обкладатися певним податком в одного платника тільки один раз за відповідний податковий період. (Див. схема 2)
Схема 2
Зміст податкових правовідносин розкривається через суб'єктивні права і обов'язки їх учасників. Суб'єктивні права - певні правові можливості позитивного поведінки уповноважених суб'єктів, вимога відповідної поведінки від правообязанного суб'єктів, використання державного примусу у випадках невиконання однією із сторін своїх обов'язків, користування пільгами по обов'язкових платежах. Відмінною рисою суб'єктивних прав є міра поведінки, що забезпечується не тільки законом, але й обов'язками інших учасників правовідносин. Зміст податкових правовідносин завжди проявляється в кореспонденції прав і обов'язків їх учасників.
2. Платники податків та інші зобов'язані особи
Платниками податків зборів (зборів) є:
Юридичні особи Республіки Білорусь - організації, місцем знаходження яких є Республіка Білорусь.
Іноземні юридичні особи та міжнародні організації, які не є податковими резидентами Республіки Білорусь і сплачують податки тільки з об'єктів, що утворилися на території Республіки Білорусь;
Учасники договору про спільну діяльність (прості товариства).
Господарські групи - об'єднання юридичних осіб, які здійснюють господарську діяльність на основі договору про створення фінансово-промислової групи.
Фізичні особи - громадяни Республіки Білорусь, іноземні громадяни та особи без громадянства, в т.ч. індивідуальні підприємці до яких відносять і приватних нотаріусів.
Платник може брати участь у податкових відносинах особисто або через свого представника. Повноваження представника підлягають документального підтвердження.
Відповідно до п. 2 Методичних рекомендацій про деякі питання організації та проведення перевірок податковими органами (Додаток до листа МНС від 24.06.2010 № 7-2-15/51), інші зобов'язані особи - податкові агенти, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи юридичних осіб Республіки Білорусь, що відповідають вимогам статті 13 НК, правонаступники реорганізованих організацій, спадкоємці, органи опіки та піклування або особи, ними уповноважені, при виконанні податкового зобов'язання та сплату пені осіб, визнаних безвісно відсутніми або недієздатними, поручителі.
Говорячи про суб'єктів податкових правовідносин взагалі і про платників зокрема, необхідно виділити таке поняття як «взаємозалежні особи».
Взаємозалежні особи - фізичні особи та організації, наявність відносин між якими безпосередньо впливає на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності представляються ними осіб. До таких відносин відносяться:
Відносини між особами, які є засновниками однієї організації;
Відносини, коли одна особа виступає засновником іншої організації, якщо частка такої участі становить не менше 20%;
Відносини, коли одна особа підкоряється іншому за посадовим положенням або одна особа перебуває під контролем іншої;
Якщо особи спільно контролюють третю особу;
Коли фізичні особи перебувають у відповідності із законодавством у шлюбних відносинах, відносинах близького кревності чи властивості, усиновлювача та усиновленої, а також опікуна, піклувальника та підопічного.
У відношенні угод між такими особами проявляють особливу увагу, тому що саме тут здійснюються мають легальний вид схеми ухилення від оподаткування або податкове шахрайство. Основою для функціонування таких схем є відмінності в податкових режимах, особливо на зовнішньому рівні, коли податкові закони вимагають різний рівень податкових вилучень, а окремі території оголошено офшорними зонами. Підприємство - податковий резидент, створюючи дочірню фірму в офшорній зоні і продаючи їй свою продукцію за мінімальними цінами, яка згодом реалізується за ринковими цінами, не тільки ухиляється від податків у своїй державі, але й виводить капітал з країни, залишаючи свій прибуток на рахунках у зарубіжних банках.
3. Податкові органи: загальна характеристика правового статусу
Податкові органи Республіки Білорусь є державними органами і складаються з МНС та його територіальних органів - інспекцій МНС по областях (м. Мінську), по містах, районах і районах у містах. Однак, у відносинах з платниками з приводу сплати податків і зборів беруть активну участь і інші державні органи, а саме: Комітет державного контролю Республіки Білорусь (далі - КГК) і Державний митний комітет Республіки Білорусь (далі - ГТК).
Якщо провести вищезгадані органи через класифікацію державних органів, то можна охарактеризувати їх наступним чином: всі ці органи за масштабом діяльності є загальнодержавними, тобто їх повноваження розповсюджуються на всю територію республіки; по відношенню до інших організацій - це органи зовнішньої дії, оскільки поширюють свої повноваження за межі галузі, тобто є надвідомчими; по порядку освіти всі зазначені органи належать до органів, що утворюються Президентом Республіки Білорусь; за характером компетенції - це органи міжгалузевої компетенції, оскільки виконують функції щодо непідлеглою органів, підприємств, установ; щодо порядку вирішення підвідомчих питань - єдиноначальні органи, оскільки основний формою їх роботи є єдиноначальні розв'язання значної частини питань своєї компетенції, і, нарешті, за джерелом фінансування всі зазначені органи відносяться до держбюджетними.
Комітет державного контролю Республіки Білорусь (КГК) є органом, що здійснює державний контроль за виконанням республіканського бюджету, використанням державної власності, виконанням законів, актів Президента Республіки Білорусь, Парламенту Республіки Білорусь, Ради міністрів Республіки Білорусь та інших державних органів, що регулюють відносини державної власності, господарські , фінансові та податкові відносини. КГК утворюється Президентом Республіки Білорусь. Його діяльність регламентується Конституцією Республіки Білорусь, законами, і, насамперед, Законом Республіки Білорусь від 1 липня 2010 р. № 142-З «Про комітеті державного контролю Республіки Білорусь та його територіальних органах», декретами, указами, розпорядженнями Президента Республіки Білорусь, а також міжнародними договорами. Відповідно до Закону «Про Комітет державного контролю», КГК в межах своєї компетенції здійснює державний контроль за виконанням республіканського бюджету, дотриманням законодавства в галузі фінансових і податкових відносин у системі місцевих бюджетів і державних цільових бюджетних і позабюджетних фондів; станом контрольно-ревізійної роботи в державних органах, а також за проведенням перевірок інших юридичних осіб і індивідуальних підприємців; виконанням Національним банком Республіки Білорусь та іншими банками, страховими та небанківськими фінансовими організаціями законодавства, що регулює відносини державної власності, господарські, фінансові та податкові відносини; дотриманням юридичними особами та індивідуальними підприємцями законодавства , що визначає правила торгівлі та обслуговування населення, порядок формування цін на товари (роботи, послуги) та дисципліни цін при реалізації товарів та ін Для вирішення поставлених завдань, КГК і його територіальні органи наділені досить широким колом контрольних повноважень, які включають в себе право на отримання інформації від державних органів, інших юридичних осіб, а також індивідуальних підприємців, необхідної для здійснення контролю; проводити перевірки (ревізії) діяльності державних органів, юридичних осіб і індивідуальних підприємців; виносити рішення про стягнення до бюджету невнесених платежів, виявлених перевірками, а також економічних санкцій , в тому числі штрафів і т.д.
Крім того, органи КГК має право здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення з питань, що належать до їх компетенції відповідно до ПІКоАП.
У систему КГК входить два структурних підрозділи, компетенція яких безпосередньо стосується теми цього дослідження - Департамент фінансового моніторингу КГК Республіки Білорусь (далі - ДФМ) та Департаменту фінансових розслідувань КДК Республіки Білорусь (далі - ДФР).
Діяльність ДФР регламентована Конституцією Республіки Білорусь, Законом Республіки Білорусь від 16.07.2008 р. № 414-З «Про органи фінансових розслідувань», міжнародними договорами та іншими актами законодавства Республіки Білорусь. Відповідно до зазначеного закону, основними завданнями органів фінансових розслідувань є: попередження, виявлення і припинення правопорушень у сферах підприємництва та оподаткування, виробництво дізнання та попереднього слідства у справах, віднесених законом до відання органів фінансових розслідувань; розробка і здійснення в межах своєї компетенції заходів щодо запобігання та припинення корупції в податкових органах; взаємодія з правоохоронними органами республіки та інших держав, які ведуть боротьбу зі злочинністю.
Що стосується ДФМ, то це зовсім новий підрозділ, створене відповідно до Указу Президента Республіки Білорусь від 14.09.2003 року № 408 «Про Департаменті фінансового моніторингу Комітету державного контролю Республіки Білорусь». ДФМ є структурним підрозділом КГК з правами юридичної особи і уповноважений у відповідності до законодавства Республіки Білорусь вживати заходів з протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. Департамент у своїй діяльності керується Конституцією Республіки Білорусь, Законом «Про Комітет державного контролю Республіки Білорусь», Законом Республіки Білорусь від 19.07.2000 р. «Про заходи щодо запобігання легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом», іншими актами законодавства, в тому числі Положенням про департамент фінансового моніторингу Комітету державного контролю Республіки Білорусь, затвердженим вищезгаданим указом Президента Республіки Білорусь. Основними завданнями ДФМ є: прийняття ефективних заходів щодо протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом, створення і функціонування автоматизованої інтегрованої системи обліку обробки та аналізу інформації про фінансові операції, що підлягають особливому контролю; взаємодія з компетентними органами іноземних держав відповідно до міжнародних договорів Республіки Білорусь в області протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом; участь у встановленому порядку в роботі міжнародних організацій з питань протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом.
Оскільки стаття 8 Загальної частини НК відносить до податків, зборів (мит), що стягуються в республіканський і (або) місцевих бюджетів у числі інших і митні платежі, а саме, ПДВ, акцизи, мито і митні збори, при дослідженні даної теми необхідно розглянути і діяльність Державного митного комітету (ДМК) у сфері здійснення контролю за сплатою названих платежів. Відповідно до статті 22 НК платник податків, зборів (зборів), що підлягають сплаті у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон Республіки Білорусь, зобов'язані надати в митні органи та їх посадовим особам при проведенні податкових перевірок документи та відомості, необхідні для оподаткування. Таким чином, на підставі якого Держмитслужба та його органи законодавством покладено виконання функцій щодо здійснення контролю за діяльністю юридичних осіб, індивідуальних підприємців і фізичних осіб. Контроль митними органами здійснюється в різних формах. Зокрема, це перевірка документів і відомостей, необхідних для митних цілей, митний огляд, облік товарів і транспортних засобів, перевірка системи обліку та звітності та інше. Основними нормативними правовими актами, що визначають порядок проведення митними органами Республіки Білорусь перевірки фінансово-господарської діяльності юридичних осіб і індивідуальних підприємців є наступні: Митний кодекс Республіки Білорусь (далі - ТК); Указ Президента Республіки Білорусь від 16 жовтня 2009 р. № 510 «Про вдосконалення контрольної (наглядової) діяльності в Республіці Білорусь »; інструкція про порядок організації та проведення перевірок (ревізій) фінансово-господарської діяльності осіб, які здійснюють діяльність, контроль за якою покладено на митні органи Республіки Білорусь, затверджена постановою ГТК Республіки Білорусь від 28.11.2002 року № 97; Загальна частина Податкового кодексу Республіки Білорусь; інструкція про виникнення і припинення податкового зобов'язання, виникнення і припинення зобов'язання по сплаті відсотків, виникненні та погашення митної заборгованості за відсотками, затверджена постановою ГТК Республіки Білорусь від 28.01.2004 року № 9; постанову ГТК Республіки Білорусь від 17.06.2004 року № 49 «Про тлумачення норм постанови Держмитслужба від 28.01.2004 року № 9 і поширення її дії». Так само як і КГК Республіки Білорусь, ГТК вправі залучати винну особу до адміністративної відповідальності.
Основний обсяг функцій у сфері податкового контролю належить Міністерству з податків і зборів Республіки Білорусь. Міністерство з податків і зборів Республіки Білорусь (МНС) є центральним органом державного управління, що проводить державну політику і здійснює регулювання та управління у сфері оподаткування, державного контролю за виробництвом та обігом алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції, нехарчового етилового спирту і тютюнових виробів (далі - алкогольної продукції та тютюнових виробів), оборотом тютюнової сировини, рекламою алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також координуючим діяльність у цій сфері інших республіканських органів державного управління.
МНС у своїй діяльності керується Конституцією Республіки Білорусь, іншими актами законодавства, а також Положенням про МНС Республіки Білорусь (затверджено Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 31 жовтня 2001 р. N 1592 (зі змінами та доповненнями) «Питання Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь »).
Основними завданнями МНС є (п. 4 Положення):
1. Здійснення контролю в межах своєї компетенції за дотриманням податкового законодавства, законодавства про підприємництво, декларуванням фізичними особами доходів і майна, забезпеченням правильного обчислення, повної та своєчасної сплати податків, зборів (зборів) (далі - податки), пені, штрафів (далі - інші обов'язкові платежі) до бюджету, державні цільові бюджетні і державні позабюджетні фонди (далі - бюджет);
2. Здійснення контролю за виробництвом та обігом алкогольної продукції та тютюнових виробів, обігом тютюнової сировини, рекламою алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
3. Облік належних до сплати і фактично сплачених сум податків, інших обов'язкових платежів до бюджету;
4. Розробка пропозицій щодо спрощення податкової системи, в тому числі вдосконалення порядку обчислення і сплати податків, спрощення порядку податкового обліку та податкового контролю, та інших пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства, його уніфікації, здійснюваної в рамках інтеграційних процесів Республіки Білорусь та Російської Федерації;
5. Здійснення функцій агентів валютного контролю в межах своєї компетенції;
6. Попередження, виявлення і припинення порушень у сфері податкового законодавства, законодавства про підприємництво в межах своєї компетенції;
7. Підготовка податкових угод з іншими державами, здійснення зв'язків з їх податковими службами, вивчення досвіду їх роботи;
8. Прийняття нормативних правових актів про порядок обчислення, сплати і стягнення податків, інших обов'язкових платежів до бюджету.
МНС очолює Міністр, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом Республіки Білорусь.
Міністр має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Радою Міністрів Республіки Білорусь за погодженням з Президентом Республіки Білорусь.
У якості територіальних органів, МНС створює інспекції МНС по областях, районах, містах (які не мають районного поділу) і районах у містах (всього на 25.03.2010 року - 157 інспекцій).
Структурними підрозділами МНС є:
- Управління контролю, діловодства та матеріально-технічного забезпечення;
- Головне управління методології оподаткування організацій;
- Головне управління оподаткування фізичних осіб;
- Головне управління міжнародного податкового співробітництва;
- Головне управління обліку податків і відомчого контролю;
- Головне управління інформаційних технологій;
- Головне управління організації контрольної діяльності;
- Головне управління контролю підакцизних товарів та електронних технологій;
- Управління організаційно-кадрової політики;
- Юридичне управління;
- Управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності; - Управління власної безпеки та спецроботи;
- Відділ інформаційно-роз'яснювальної роботи.
Інформацію про структуру і діяльність МНС можна отримати на офіційному сайті міністерства (http://www.nalog.by).
Необхідно відзначити, що всі три зазначених органу мають право проводити перевірки фінансово-господарської діяльності юридичних осіб і індивідуальних підприємців, здійснювати контроль щодо фізичних осіб з питань, віднесених до їх компетенції, а також притягати до адміністративної відповідальності.
4. Права та обов'язки суб'єктів податкових правовідносин
Права та обов'язки суб'єктів податкових правовідносин, в цілому, закріплені в Загальній частині НК. Однак необхідно пам'ятати, що ряд прав і обов'язків встановлюються та іншими нормативними актами щодо окремих суб'єктів, наприклад, митне законодавство більш детально регламентує діяльність митних органів, чинним є Закон Республіки Білорусь «Про державну податкову інспекцію» і т.д.
Прав і обов'язків платників та податкових агентів присвячені статті 21, 22, 23 НК, права, обов'язки і відповідальність податкових та митних органів регламентуються статтями 81, 82, 83, 84 НК.
Платник має право (ст. 21 НК):
Отримувати від податкових органів за місцем взяття на облік безкоштовну інформацію про діючі податки, збори, актах податкового законодавства, а також про права та обов'язки платників, податкових органів;
Отримувати від податкових органів письмові роз'яснення з питань застосування актів податкового законодавства;
Представляти свої інтереси особисто або через свого представника;
Використовувати податкові пільги при наявності підстав;
На залік або повернення надміру сплачених, а також надмірно стягнутих сум податків, зборів, пені;
Бути присутнім при проведенні податкової перевірки;
Отримувати акт податкової перевірки, подавати до податкових органів та їх посадовим особам пояснення щодо обчислення та сплати податків, а також заперечення по актах податкових перевірок;
Вимагати від посадових осіб податкових органів дотримання актів податкового законодавства;
Вимагати дотримання податкової таємниці;
Оскаржити рішення податкових органів та дії їх посадових осіб;
На відшкодування збитків, завданих незаконними рішеннями податкових органів.
Платникам гарантується адміністративний та судовий захист їх прав і законних інтересів. Права платників забезпечуються відповідними обов'язками податкових органів.
Платник зобов'язаний (ст. 22 НК):
1. Сплачувати встановлені податковим законодавством податки, збори (мита);
2. Стати на облік у податкових органах;
3. Вести в установленому порядку облік доходів (витрат) та інших об'єктів оподаткування, якщо такий обов'язок передбачений актами податкового законодавства;
4. Представляти в податковий орган за місцем постановки на облік в установленому законодавством порядку бухгалтерські звіти і баланси, податкові декларації (розрахунки), а також інші документи та відомості, необхідні для обчислення, сплати і стягнення податків, зборів (зборів);
5. Вести облік дебіторської заборгованості і не пізніше десяти робочих днів з дня виникнення заборгованості по сплаті податків, зборів (зборів), пені представляти в податковий орган за місцем постановки на облік перелік дебіторів із зазначенням суми дебіторської заборгованості, а також копії документів, що підтверджують факт наявності дебіторської заборгованості;
6. Представляти, якщо інше не передбачено пунктом 2 статті 70НК, в податкові органи та їх посадовим особам, а в частині податків, зборів (зборів), що підлягають сплаті у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон Республіки Білорусь (далі - митні платежі), і в митні органи та їх посадовим особам при проведенні перевірок документи та відомості, необхідні для оподаткування. Забезпечувати посадовим особам податкових органів при проведенні перевірок можливість здійснення їх прав і обов'язків, включаючи надання приміщень, придатних для проведення перевірки (у разі їх наявності);
7. Підписати акт або довідку перевірки. За наявності заперечень за актом або довідкою перевірки заперечення з цим актом або довідкою представляються в строк, встановлений пунктом 6 статті 78 НК;
8. Виконувати законні вимоги податкового, митного органу та їх посадових осіб, в тому числі вимоги про усунення виявлених порушень законодавства;
9. Повідомляти в податковий орган за місцем постановки на облік:
- Про відкриття або закриття білоруськими організаціями рахунку в банку за межами Республіки Білорусь - у термін не пізніше п'яти робочих днів з дня відкриття або закриття рахунка. Це положення не застосовується щодо фізичних осіб, які є індивідуальними підприємцями, за винятком приватних нотаріусів;
- Про участь у білоруській або іноземної організації - протягом п'яти робочих днів з дня, коли платник став учасником організації. При цьому фізична особа, яка не є податковим резидентом Республіки Білорусь, або іноземна організація не зобов'язані повідомляти про участь в інших іноземних організаціях, якщо така участь не пов'язане з оподаткуванням в Республіці Білорусь;
- Про прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію організації, а індивідуальним підприємцем - про припинення підприємницької діяльності - у термін не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття такого рішення;
- Про відокремлені підрозділи організації - у строк не пізніше десяти робочих днів з дня їх створення або ліквідації;
- Про зміну місця знаходження організації або місця проживання індивідуального підприємця - у строк не пізніше десяти робочих днів з дня такої зміни;
- Інші відомості, обов'язок повідомлення яких для платників передбачена законодавчими актами, - у порядку та строки, встановлені такими законодавчими актами;
10. Представляти в податковий орган за місцем постановки на облік або податковому агенту документи, що підтверджують право на використання податкових пільг;
11. Забезпечувати протягом строків, встановлених законодавством, збереження документів бухгалтерського обліку, обліку доходів (витрат) та інших об'єктів оподаткування, інших документів та відомостей, необхідних для оподаткування;
12. Забезпечувати, якщо інше не встановлено законодавством, наявність документів, форма яких затверджена уповноваженими державними органами:
- Підтверджують придбання (надходження) товарно-матеріальних цінностей, - у місцях зберігання цих товарно-матеріальних цінностей і при їх транспортуванні;
- Підтверджують придбання товарно-матеріальних цінностей при їх безпосередньому вступу до місця реалізації або відпуск товарів у місця реалізації, - у місцях реалізації;
13. При реалізації товарів (робіт, послуг) за готівку забезпечувати приймання готівкових грошових коштів у порядку, визначеному законодавством;
14. Будучи джерелом виплати доходу для інших організацій і фізичних осіб, у випадках, встановлених НК, утримувати та перераховувати до бюджету відповідні податки, збори (мита);
15. Виконувати інші обов'язки, встановлені НК та іншими актами податкового законодавства.
Податкові агенти мають ті ж права, що і платники. Відповідно до ст. 23 НК податкові агенти зобов'язані:
Обчислювати, утримувати з коштів, що належать платнику, та перераховувати до бюджету відповідні податки, збори;
По кожному платнику вести облік нарахованих і виплачених доходів, утриманих податків;
Представляти в податкові органи документи та відомості, необхідні для здійснення контролю за правильністю обчислення, утримання та перерахування до бюджету податків;
Забезпечувати протягом строків, встановлених законодавством, збереження документів та відомостей, необхідних для здійснення контролю за правильністю обчислення, утримання та перерахування до бюджету відповідних податків, зборів (зборів);
Забезпечувати протягом строків, встановлених законодавством, збереження документів та відомостей, необхідних для здійснення контролю за правильністю обчислення, утримання та перерахування до бюджету відповідних податків, зборів (зборів);
Виконувати інші обов'язки.
Податкові органи мають право (ст. 81 НК):
1. Отримувати від платника (іншого зобов'язаного особи) необхідні для обчислення і сплати податків, зборів (зборів) документи (їх копії), іншу інформацію, що стосується діяльності та майна платника (іншого зобов'язаного особи);
2. Викликати у податкові органи платників (інших зобов'язаних осіб), а також інших осіб, що мають документи і (або) інформацію про діяльність платників (інших зобов'язаних осіб), щодо яких проводиться податкова перевірка;
3. Заявляти клопотання:
- Про ліквідацію організацій і припинення діяльності індивідуальних підприємців;
- Про дачу ліцензіюючим органом ліцензіату розпорядження про усунення виявлених порушень, а також про анулювання спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності;
4. У порядку, встановленому законодавством, направляти до суду позови (заяви):
- Про ліквідацію організації, припинення діяльності індивідуального підприємця;
- Про визнання здійснюваної платником (іншим зобов'язаним особою) діяльності незаконною в разі порушення встановленого порядку її здійснення, а також про визнання угод (договорів) недійсними;
- Про стягнення податку, збору (мита), пені за рахунок майна платника (іншого зобов'язаного особи);
- Про економічну неспроможність (банкрутство) платника (іншого зобов'язаного особи);
- Про притягнення до субсидіарної відповідальності власників майна організації, засновників (учасників) або інших осіб, у тому числі керівника організації, що мають право давати обов'язкові для організації вказівки або мають можливість іншим чином визначати її дії;
- Інші позови (заяви), передбачені законодавством;
5. Отримувати від інших державних органів, організацій і фізичних осіб на безоплатній основі необхідні для виконання покладених на податкові органи обов'язків інформацію та документи, в тому числі укладання відповідних фахівців, експертів;
6. При проведенні податкової перевірки перевіряти у посадових осіб організацій та фізичних осіб засвідчували особу, бухгалтерські книги та інші реєстри обліку, статистичні та бухгалтерські звіти, баланси, рахунки та інші документи, необхідні для обчислення і сплати податків, зборів (зборів), готівка в касі та у підзвітних осіб, цінні папери та інше майно, а також у порядку, встановленому законодавством, провадити особистий огляд і огляд що знаходяться при них речей, документів, цінностей та транспортних засобів;
7. Стягувати у встановленому НК порядку несплачені (не повністю сплачені) суми податків, зборів (зборів), пені;
8. Припиняти у випадках, встановлених НК, операції платників (інших зобов'язаних осіб) за їхніми рахунками в банках;
9. Доступу посадових осіб податкових органів, які проводять податкову перевірку, на територію або в приміщення платника (іншого зобов'язаного особи) в порядку, встановленому статтею 74 НК;
10. Призначати інвентаризацію майна платника (іншого зобов'язаного особи) та опечатувати каси, приміщення, місця зберігання документів та (або) майна платника (іншого зобов'язаного особи);
11. З метою податкового контролю в порядку, визначеному законодавством, створювати податкові пости, забезпечуючи знаходження посадових осіб податкових органів на території та (або) у приміщеннях платника (іншого зобов'язаного особи);
12. Вносити до компетентних органів пропозиції про призупинення виїзду за межі Республіки Білорусь фізичних осіб до погашення ними заборгованості за податковим зобов'язанням;
13. Проводити в порядку, визначеному законодавством, контрольні закупівлі товарно-матеріальних цінностей та контрольні оформлення замовлень на виконання робіт, надання послуг для перевірки дотримання законодавства, в тому числі встановленого порядку прийому готівкових грошових коштів, порядку здійснення валютних операцій.
Контрольною закупівлею визнається штучно створена посадовими особами податкових органів ситуація придбання товарно-матеріальних цінностей без мети їх споживання або подальшої реалізації. Контрольна закупівля може проводитися з використанням як білоруських рублів, так і іноземної валюти;
14. Вилучати при проведенні виїзної податкової перевірки в порядку, встановленому НК, документи платника (іншого зобов'язаного особи);
15. У випадках і порядку, передбачених законодавством, виробляти арешт і (або) вилучення речей і товарно-матеріальних цінностей платника (іншого зобов'язаного особи), які є предметами порушення податкового та іншого законодавства, а також знаряддями і засобами вчинення порушення законодавства;
16. Здійснювати діяльність з технічного захисту інформації, в тому числі криптографічними методами, включаючи застосування електронного цифрового підпису, в частині посвідчення форми зовнішнього подання електронного документа на паперовому носії, який поданий до податкового органу відповідно до статті 63 НК, а Міністерство з податків і зборів Республіки Білорусь - також у частині надання послуг з розповсюдження відкритих ключів перевірки підпису;
17. Вилучати при проведенні виїзної податкової перевірки у випадках і порядку, встановлених законодавством Республіки Білорусь, для направлення на технічний огляд касові підсумовуючі апарати, спеціальні комп'ютерні системи, Білетопечатающая машини, таксометри.
За відсутності у платника (іншого зобов'язаного особи) документів бухгалтерського обліку та інших документів, пов'язаних з оподаткуванням, податковий орган має право визначати розмір належних до сплати в бюджет податку, збору (мита) на підставі відомостей про рух грошових коштів по рахунках платника (іншого зобов'язаного особи ) у банку і (або) відомостей, отриманих про зазначених осіб від інших органів, організацій і фізичних осіб, або в розрахунковому порядку відповідно до законодавства на підставі відомостей про платників (інших зобов'язаних осіб), що займаються аналогічними видами діяльності.
Визначені в зазначеному порядку суми податків, зборів (зборів) переглядаються податковим органом за умови відновлення платником (іншим зобов'язаним особою) бухгалтерського обліку та подання документів бухгалтерського обліку, інших документів, пов'язаних з оподаткуванням, але не пізніше трьох місяців з дня вручення (направлення) платнику (іншій зобов'язаному особі) або його представникові акту податкової перевірки.
Міністерство з податків і зборів Республіки Білорусь має право видавати відповідно до НК і (або) іншими актами податкового законодавства нормативні правові акти, обов'язкові для виконання платниками (іншими зобов'язаними особами), податковими органами та їх посадовими особами.
Податкові органи мають також і інші права, встановлені законодавством.
Податкові органи та їх посадові особи зобов'язані (ст. 82 НК):
1. Діяти в суворій відповідності до законодавства;
2. Коректно і уважно ставитися до платників (іншим зобов'язаним особам), їх представникам, не принижувати їх честі та гідності;
3. Здійснювати контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повної та своєчасної сплатою податків, зборів (зборів), пені;
4. Вести облік платників (у встановлених випадках - інших зобов'язаних осіб) у Державному реєстрі платників (інших зобов'язаних осіб) та інших встановлених законодавством реєстрах;
5. Давати письмові роз'яснення платникам (іншим зобов'язаним особам) з питань застосування актів податкового законодавства;
6. У порядку, встановленому податковим законодавством, проводити податкові перевірки;
7. У разі невиконання або неналежного виконання платниками (іншими зобов'язаними особами) податкових зобов'язань, несплати (неповної сплати) пенею застосовувати засоби забезпечення виконання податкових зобов'язань, сплати пені, а також забезпечувати стягнення несплачених (не повністю сплачених) податків, зборів (зборів), пенею в порядку, встановленому НК;
8. Вимагати від платників (інших зобов'язаних осіб) усунення виявлених порушень податкового законодавства і контролювати виконання цих вимог;
9. У порядку, встановленому НК, здійснювати залік або повернення надміру сплачених або надмірно стягнених сум податків, зборів (зборів), пені та відсотків за ними;
10. Передавати (вручати) платнику (іншій зобов'язаному особі) або його представникові свої рішення щодо цих осіб у встановлені податковим законодавством терміни особисто (під розписку) або іншим способом, що свідчить про дату отримання цього рішення або про дату направлення відповідної рекомендованої кореспонденції за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження організації;
11. Дотримуватися податкову таємницю і правила зберігання відомостей про платників (інших зобов'язаних осіб);
12. Приймати і реєструвати заяви, повідомлення та іншу інформацію про порушення податкового законодавства та здійснювати в установленому порядку їх перевірку;
13. Вести облік належних до сплати і фактично сплачених платниками (іншими зобов'язаними особами) сум податків, зборів (зборів), пені, складати та подавати податкову звітність за формою і в порядку, встановлених законодавством;
14. Передавати правоохоронним органам відповідно до їх компетенції матеріали за фактами порушень законодавства, за які передбачена кримінальна відповідальність;
15. Скасовувати не відповідають законодавству рішення нижчестоящих податкових органів.
Податкові органи несуть також і інші обов'язки, визначені законодавчими актами.
Не допускається залучати податкові органи для виконання обов'язків, не покладених на них законодавчими актами.