Основні положення інвестиційного проектування

Основні положення інвестиційного проектування

Зміст

1.Види інвестиційних проектів

2.Понятие проекту і проектного циклу

3.Предварітельная стадія розробки й аналізу проекту

4.Общее послідовність розробки та аналізу проекту

5.Аналіз комерційної здійсненності проекту

6.Техніческій аналіз

7.Фінансовий аналіз

8.Економіческій аналіз

9.Інстітуціональний аналіз

10.Аналіз ризику

1. Поняття проекту та проектного циклу

У міжнародній практиці план розвитку підприємства подається у вигляді спеціальним чином оформленого бізнес-плану, який, по суті, являє собою структурований опис проекту розвитку підприємства. Якщо проект пов'язаний із залученням інвестицій, то він носить назву "інвестиційного проекту". Зазвичай будь-який новий проект підприємства в тій чи іншій мірі пов'язаний із залученням нових інвестицій. У найбільш загальному розумінні проект - це спеціальним чином оформлене пропозиція про зміну діяльності підприємства, що переслідує певну мету.

Проекти прийнято поділяти на тактичні та стратегічні. До числа останніх зазвичай належать проекти, що передбачають зміну форми власності (створення орендного підприємства, акціонерного товариства, приватного підприємства, спільного підприємства і т.д.), або кардинальну зміну характеру виробництва (випуск нової продукції, перехід до повністю автоматизованого виробництва, і т. п.). Тактичні проекти звичайно пов'язані зі зміною обсягів продукції, що випускається, підвищенням якості продукції, модернізацією устаткування.

Для вітчизняної практики поняття проекту не є новим. Його відмінна якість за старих часів полягала в тому, що основні напрямки розвитку підприємства, як правило, визначалися на вищому, по відношенню до підприємства, рівні управління економікою галузі. У нових економічних умовах підприємство в особі його власників і вищого складу керування повинно само турбуватися про свою подальшу долю, вирішуючи самостійно всі стратегічні і тактичні питання. Така діяльність в області інвестиційного проектування повинна бути спеціальним чином організована.

Загальна процедура впорядкування інвестиційної діяльності підприємства по відношенню до конкретного проекту формалізується у вигляді так званого проектного циклу, який має такі етапи.

Формулювання проекту (іноді використовується термін "ідентифікація"). На даному етапі вищий склад керівництва підприємства аналізує поточний стан підприємства і визначає найбільш пріоритетні напрямки його подальшого розвитку. Результат даного аналізу оформляється у вигляді деякої бізнес ідеї, яка спрямована на вирішення найбільш важливих для підприємства завдань. Вже на цьому етапі необхідно мати більш-менш переконливу аргументацію у відношенні здійсненності цієї ідеї. На даному етапі може з'явитися кілька ідей подальшого розвитку підприємства. Якщо всі вони представляються в однаковій мірі корисними і здійсненними, то далі проводиться паралельна розробка декількох інвестиційних проектів з тим, щоб рішення про найбільш прийнятних з них зробити на завершальній стадії розробки.

Розробка (підготовка) проекту. Після того, як бізнес ідея проекту пройшла свою першу перевірку, необхідно розвивати її до того моменту, коли можна буде прийняти тверде рішення. Це рішення може бути як позитивним, так і негативним. На цьому етапі потрібно поступове уточнення й удосконалювання плану проекту у всіх його вимірах - комерційному, технічному, фінансовому, економічному, інституціональному і т.д. Питанням надзвичайної важливості на етапі розробки проекту є пошук і збір вихідної інформації для рішення окремих завдань проекту. Необхідно усвідомлювати, що від ступеня достовірності попередньої інформації і вміння правильно інтерпретувати дані, що з'являються в процесі проектного аналізу, залежить успіх реалізації проекту.

Експертиза проекту. Перед початком реалізації проекту його кваліфікована експертиза є дуже бажаним етапом життєвого циклу проекту. Якщо фінансування проекту здійснюється за допомогою істотної частки стратегічного інвестора (кредитного або прямого), інвестор сам проведе цю експертизу, наприклад за допомогою будь-якої авторитетної консалтингової фірми, надаючи перевагу витратити деяку суму на цьому етапі, ніж втратити більшу частину своїх грошей у процесі виконання проекту . Якщо підприємство планує здійснення інвестиційного проекту переважно за рахунок власних коштів, то експертиза проекту також дуже бажана для перевірки правильності основних положень проекту.

Здійснення проекту. Стадія здійснення охоплює реальний розвиток бізнес ідеї до того моменту, коли проект повністю входить в експлуатацію. Сюди входить відстежування та аналіз всіх видів діяльності по мірі їх виконання і контроль з боку наглядових органів всередині країни і / або іноземного або вітчизняного інвестора. Дана стадія включає також основну частину реалізації проекту, завдання якої, в кінцевому підсумку, полягає в перевірці достатності грошових потоків, що генеруються проектом для покриття вихідної інвестиції і забезпечення бажаної інвесторами віддачі на вкладені гроші.

Оцінка результатів. Оцінка результатів проводиться як по завершенню проекту в цілому, так і в процесі його виконання. Основна мета цього виду діяльності полягає в отриманні реального зворотного зв'язку між закладеними в проект ідеями і ступенем їх фактичного виконання. Результати подібного порівняння створюють неоціненний досвід розробників проекту, дозволяючи використовувати його при розробці і здійсненні інших проектів.

Надалі ця глава, так само як і всі наступні розділи, в основному присвячені викладу етапу розробки проекту, коли бізнес ідея проекту вже сформульована. При проведенні експертизи проекту також буде корисно використовувати публікується матеріал, тому що в кінцевому підсумку суть експертизи полягає в перевірці правильності того, що складає зміст розробленого інвестиційного проекту.

В даний час для країн колишнього Радянського Союзу актуальним способом залучення інвестора є варіант створення спільного підприємства у вигляді акціонерного товариства за участю української сторони (реципієнта) і закордонного партнера (інвестора). У цьому випадку ініціатива, як правило, виходить від реципієнта, який намагається зацікавити потенційного інвестора. Успіх прийняття інвестиційного проекту істотно буде залежати від ступеня задоволення вимог закордонного інвестора, які можуть відрізнятися від загальноприйнятих. У даному випадку етапу розробки інвестиційного проекту може передувати стадія підготовки інвестиційних пропозицій (або інвестиційного меморандуму). У цей документ включаються докладні відомості про реципієнта, результати його діяльності в минулому, складі продукції, що випускається, стратегію і тактику поведінки на ринку і ряд даних. Крім того, необхідно навести результати інвестиційного аналізу, який слід викладається нижче схемою, але виконується без зайвої деталізації і з можливим освітленням кількох інвестиційних сценаріїв. Після схвалення потенційним інвестором цього меморандуму, відбувається детальна розробка інвестиційного проекту з урахуванням зауважень і побажань інвестора. Така схема організації робіт дозволяє заощаджувати зусилля реципієнта.

2. Види інвестиційних проектів

Практика проектного аналізу дозволяє узагальнити досвід розробки проектів і перерахувати типові проекти. Основні типи інвестиційних проектів, які зустрічаються в зарубіжній практиці, зводяться до наступних.

Заміна застарілого обладнання, як природний процес продовження існуючого бізнесу в незмінних масштабах. Звичайно подібного роду проекти не вимагають дуже тривалих і складних процедур обгрунтування і прийняття рішень. Багатоальтернативність може з'являтися у випадку, коли існує кілька типів подібного обладнання, і необхідно обгрунтувати переваги одного з них.

Заміна обладнання з метою зниження поточних виробничих витрат. Метою подібних проектів є використання більш досконалого обладнання замість працюючого, але порівняно менш ефективного обладнання, яке останнім часом піддалося моральному старінню. Цей тип проектів припускає дуже детальний аналіз вигідності кожного окремого проекту, тому що більш зроблене в технічному сенсі устаткування ще не однозначно більш вигідно з фінансової точки зору.

Збільшення випуску продукції і / або розширення ринку послуг. Даний тип проектів вимагає дуже відповідального рішення, яке звичайно приймається верхнім рівнем керування підприємства. Найбільш детально необхідно аналізувати комерційну здійснимість проекту з акуратним обгрунтуванням розширення ринкової ніші, а також фінансову ефективність проекту, з'ясовуючи, чи призведе збільшення обсягу реалізації до відповідного зростання прибутку.

Розширення підприємства з метою випуску нових продуктів. Цей тип проектів є результатом нових стратегічних рішень і може зачіпати зміну сутності бізнесу. Всі стадії аналізу в однаковій мірі важливі для проектів даного типу. Особливо слід підкреслити, що помилка, зроблена в ході проектів даного типу, приводить до найбільш драматичних наслідків для підприємства.

Проекти, що мають екологічне навантаження. В ході інвестиційного проектування екологічний аналіз є необхідним елементом. Проекти, що мають екологічне навантаження, по своїй природі завжди пов'язані із забрудненням навколишнього середовища, і тому ця частина аналізу є критичною. Основна дилема, яку необхідно вирішити і обгрунтувати за допомогою фінансових критеріїв - якому з варіантів проекту слідувати: (1) використовувати більш досконале і дороге устаткування, збільшуючи капітальні витрати, або (2) придбати менш дороге обладнання і збільшити поточні витрати.

Інші типи проектів, значимість яких в сенсі відповідальності за прийняття рішень менш важлива. Проекти подібного типу стосуються будівництва нового офісу, покупки нового автомобіля і т. д.

3. Попередня стадія розробки й аналізу проекту

Після формулювання бізнес ідеї майбутнього інвестиційного проекту природним чином виникає питання, чи здатне підприємство реалізувати цю ідею в принципі. Для відповіді на це питання необхідно проаналізувати стан галузі економіки, до якої належить підприємство, і порівняльне положення підприємства в рамках галузі. Даний аналіз і становить зміст попередньої стадії розробки і аналізу інвестиційного проекту. У практиці західного проектного аналізу прийнято використовувати наступні два критерії:

зрілість галузі,

конкурентоспроможність підприємства (його положення на ринку).

Аналіз зрілості галузі прийнято робити, відносячи її до одного з чотирьох станів розвитку: ембріональному, що росте, зрілому і старіючому.

Нижче наводяться приклади ідентифікації галузей за ступенем зрілості.

Таблиця 1

Приклади зрілості галузей економіки

Згідно з другим критерієм необхідно встановити конкурентоспроможність підприємства в рамках галузі, до якої воно належить. Іншими словами, необхідно з'ясувати порівняльне з іншими підприємствами положення даного підприємства на цільовому ринку товарів або послуг. Прийнято використовувати шість основних станів підприємства: домінуюче, сильне, сприятливе, нестійке, слабке, нежиттєздатне.

Зіставляючи критерії зрілості галузі і конкурентної спроможності підприємства, ми можемо уявити матрицю життєвих циклів підприємства.

Рис. 1. Матриця наборів життєвих циклів

Представлена ​​на рис. 1 матриця має конструктивний характер, встановлюючи не тільки положення підприємства, а й даючи принципові рекомендації щодо подальшого розвитку.

Кінцевим результатом попередньої стадії аналізу проекту є встановлення положення конкретного підприємства за вказаними критеріями, тобто буквально, якої конкретної "клітці" в матриці рис. 2.1 належить дане підприємство.

Виходячи з наведеної формалізації, може бути розглянута одна з можливих стратегій розвитку підприємства, представлених у таблиці 2.2.

Таблиця 2.

Стратегії розвитку підприємства

Новий проект майже напевно приречений на невдачу, якщо положення підприємства відповідає нижній правій частині матриці.

Стадія попереднього аналізу не повинна бути тривалою за часом, і висновки, які робляться на попередньому етапі переважно, базуються на якісних оцінках. Тим не менш, ця стадія необхідна, принаймні, за наступними двох причин:

при подальшому спілкуванні зі стратегічним інвестором питання зрілості галузі та конкурентного становища підприємства обов'язково будуть підніматися і до цього необхідно бути готовим заздалегідь,

якщо менеджери підприємства не подбають про це аналізі, то стратегічний інвестор зробить це сам і його висновки можуть бути не настільки сприятливими.

4. Загальна послідовність розробки та аналізу проекту

Незважаючи на різноманітність проектів їх аналіз звичайно треба деякою загальною схемою, яка включає спеціальні розділи, що оцінюють комерційну, технічну, фінансову, економічну та інституційну здійснимість проекту. Добропорядний, з точки зору стратегічного інвестора, проект повинен закінчуватися аналізом ризику. На рис. 2 представлена ​​загальна послідовність аналізу проекту. Слід зазначити, що використовувана на схемі резолюція "Проект відхиляється" носить умовний характер. Проект дійсно повинен бути відхилений у своєму початковому вигляді. У той же час проект може бути видозмінений з причини, наприклад, його технічної нездійсненності і аналіз модифікованого проекту повинен початися з самого початку.

Рис. 2. Загальна послідовність аналізу проекту

5. Аналіз комерційної здійсненності проекту

Принципово суть маркетингового аналізу полягає у відповіді на два прості запитання:

Чи зможемо ми продати продукт, що є результатом реалізації проекту?

Чи зможемо ми отримати від цього достатній обсяг прибутку, що виправдує інвестиційний проект?

За статистикою останніх років ступінь руйнування фірм у країнах третього світу близько 80%. Основна причина банкрутств - недостатній маркетинг.

Базові питання маркетингового аналізу полягають у наступному.

На який ринок сфокусований проект? На міжнародний або внутрішній?

Чи передбачає проект баланс між міжнародним і внутрішнім ринком?

Якщо проект націлений на міжнародний ринок, чи збігається його мета з принциповими політичними рішеннями держави?

Якщо проект сфокусований на внутрішній ринок, чи відповідають його цілі внутрішньої державної політики?

Якщо проект несумісний з політикою держави, чи варто його розглядати далі?

Так як проекти здійснюються при вже існуючих ринках, в проекті повинна бути наведена їх характеристика. Маркетинговий аналіз повинен також включати аналіз споживачів і конкурентів. Аналіз споживачів повинен визначити споживчі запити, потенційні сегменти ринку і характер процесу покупки. Для цього розробник проекту повинен провести детальне дослідження ринку. Крім того, необхідно провести аналіз основних конкурентів у рамках ринкової структури та інституційних обмежень, на неї впливають. На основі результатів маркетингового аналізу розробляється маркетинговий план. В нем должны быть определены стратегии разработки продукта, ценообразования, продвижения товара на рынок и сбыта. Эти элементы маркетинговой смеси должны быть объединены в единое целое, которое должно обеспечить продукту наиболее выгодное конкурентное положение на рынке. Маркетинговый план должен также учитывать наличие других продуктов в ассортиментном наборе фирмы, а также организационные, финансовые, производственные и снабженческие аспекты ее деятельности. В рамках маркетингового плана желательно спрогнозировать реакцию конкурентов и ее последующее влияние на возможность выполнения маркетингового плана.

Маркетинговый анализ включает в себя прогнозирование спроса. При разработке инвестиционного проекта необходимо определиться с точностью прогноза, сопоставив ее с издержками достижения желаемой точности. Хотя процесс принятия решений осуществляется в условиях неопределенности, правильный прогноз может уменьшить степень этой неопределенности.

Сознавая невозможность исчерпать все маркетинговые аспекты инвестиционного проектирования, попытаемся выделить ключевые смысловые разделы маркетинга и дать им краткую характеристику. Полное замыкание всех вопросов маркетинга позволяют сделать четыре следующих блока: анализ рынка, анализ конкурентной среды, разработка маркетингового плана продукта, обеспечение достоверности информации, используемой для предыдущих разделов.

Ниже приведена краткая характеристика указанных блоков.

Цель исследования рынка — выявление потребительских запросов, определение сегментов рынка и процесса покупки для улучшения качества и ускорения процесса принятия решений по маркетингу. При анализе спроса и сбыта должны быть рассмотрены следующие ключевые вопросы:

Кто является потенциальным покупателем?

Причины покупки продукта?

Как будет производиться покупка?

Какая информация нужна и как ее можно собрать?

Структурное исследование рынка следует начать с выявления конкурентов, государственных или частных предприятий, местных, национальных или международных компаний, традиционных или новых, маркированных или немаркированных продуктов. Следует также оценить возможность и значение вхождения на рынок новых участников (будущих конкурентов), конкуренцию со стороны товаров-заменителей (например, синтетики для хлопка, безалкогольных напитков для фруктовых соков). Ключевые вопросы, требующие обязательного ответа сводятся к следующему:

Какова существующая структура рынка данного продукта?

Основа конкуренции в данной отрасли?

Как на конкурентную среду влияют институциональные ограничения?

Очень важно в процессе маркетингового анализа использовать количественные оценки. Они, как правило, более убедительны как для самого предприятия, так и для стратегического инвестора. Ниже приводится пример анализа конкурентного положения предприятия на основе количественных критериев.

Таблиця 3.

Определение конкурентной способности на основе КФУ

Выделяя так называемые ключевые факторы успеха (КФУ), предприятие сравнивает свое положение со всеми конкурентами (см. пример в табл.3.), давая ответ в одном из трех видов "лучше" (знак + в табл.3.), "хуже" (знак — ) или одинаково (знак 0) по отношению к каждому конкуренту. Назначая весовой коэффициент для каждого ключевого фактора, маркетинговый аналитик определяет обобщенный показатель сравнительной конкурентной способности предприятия. В частности, для рассматриваемого примера агрегированное значение комплексного критерия анализируемого предприятия существенно лучше по сравнению с компаниями А и В, почти такое же, как у компании С и немного хуже, чем у компании D. В целом же конкурентное положение предприятия весьма удовлетворительное.

Маркетинговый план должен быть составной частью проекта. При его разработке маркетолог должен ответить на следующие вопросы:

Насколько хорошо разработан продукт?

Была ли определена правильная стратегия ценообразования?

Была ли определена правильная стратегия продвижения товара на рынок?

Обеспечивает ли сбытовая система эффективную связь продавца и покупателя?

Объединены ли элементы маркетинговой смеси в единый работающий маркетинговый план?

В заключение отметим, что маркетинговый раздел имеет определяющее значение при анализе проектов, так как позволяет получить рыночную информацию, необходимую для оценки жизнеспособности проекта. Очень часто случается, что фирма расходует значительные средства и усилия на осуществление все разрастающихся снабженческих и сбытовых операций только ради того, чтобы никогда не получить ожидаемую выгоду, упущенную из-за плохого маркетингового анализа.

6. Технический анализ

Задачей технического анализа инвестиционного проекта является:

определение технологий, наиболее подходящих с точки зрения целей проекта,

анализ местных условий, в том числе доступности и стоимости сырья, энергии, рабочей силы,

проверка наличия потенциальных возможностей планирования и осуществления проекта.

Технический анализ обычно производится группой собственных экспертов предприятия с возможным привлечением узких специалистов. Стандартная процедура технического анализа начинается с анализа собственных существующих технологий. При этом необходимо руководствоваться следующими критериями: (1) технология должна себя хорошо зарекомендовать ранее, то есть быть стандартной, (2) технология не должна быть ориентирована на импортное оборудование и сырье.

Если оказывается невозможным использовать собственную технологию, то проводится анализ возможности привлечения зарубежной технологии и оборудования по одной из возможных схем:

совместное предприятие с иностранной фирмой — частичное инвестирование и полное обеспечение всеми технологиями;

покупка оборудования, которое реализует технологическое know-how;

"turn-key" — покупка оборудования, постройка завода, наладка технологического процесса;

"product-in-hand" — "turn-key" плюс обучение персонала до тех пор, пока предприятие не произведет необходимый готовый продукт;

покупка лицензий на производство;

техническая помощь со стороны зарубежного технолога.

Правило выбора технологии предусматривает комплексный анализ некоторых альтернативных технологий и выбор наилучшего варианта на основе какого-либо агрегированного критерия.

Ключевые факторы выбора среди альтернативных технологий сводятся к анализу следующих аспектов использования технологий.

Прежнее использование выбранных технологий в сходных масштабах (масштабы могут быть слишком велики для конкретного рынка).

Доступность сырья (сколько потенциальных поставщиков, какие их производственные мощности, качество сырья, каково количество других потребителей сырья, стоимость сырья, метод и стоимость доставки, риск в отношении окружающей среды).

Коммунальные услуги и коммуникации.

Нужно быть уверенным, что организация, которая продает технологию, имеет на нее патент или лицензию.

По крайней мере начальное сопровождение производства продавцом технологии.

Приспособленность технологии к местным условиям (температура, влажность и т.п.).

Загрузочный фактор (в процентах от номинальной мощности по условиям проекта) и время для выхода на устойчивое состояние, соответствующее полной производительности.

Безопасность и экология.

Капитальные и производственные затраты.

В табл.4 приведен пример такого многоальтернативного выбора, в котором каждый фактор оценивается по десятибалльной шкале.

Таблиця 4.

Пример выбора лучшего технического решения

Расчет обобщенного критерия производится по формуле:

где w — вес частного критерия, Gk — величина частного критерия .

Наилучшим принимается технический проект, который имеет наибольшее значение критерия. В частности, в рассмотренном примере технические альтернативы А и D почти одинаковые, но можно отдать предпочтение D.

7. Финансовый анализ

Данный раздел инвестиционного проекта является наиболее объемным и трудоемким. Обстоятельному изложению этого вопроса будет посвящено несколько отдельных глав. Сейчас мы очертим лишь комплекс вопросов финансового анализа с их взаимной увязкой. Общая схема финансового раздела инвестиционного проекта следует простой последовательности.

Анализ финансового состояния предприятия в течение трех (лучше пяти) предыдущих лет работы предприятия.

Аналіз фінансового стану підприємства в період підготовки інвестиційного проекту.

Анализ безубыточности производства основных видов продукции.

Прогноз прибылей и денежных потоков в процессе реализации инвестиционного проекта.

Оцінка ефективності інвестиційного проекту.

Остановимся кратко на ключевых вопросах финансового раздела инвестиционного проекта. Финансовый анализ предыдущей работы предприятия и его текущего положения обычно сводится к расчету и интерпретации основных финансовых коэффициентов, отражающих ликвидность, кредитоспособность, прибыльность предприятия и эффективность его менеджмента. Обычно это не вызывает затруднения. Важно также представить в финансовом разделе основную финансовую отчетность предприятия за ряд предыдущих лет и сравнить основные показатели по годам. Если инвестиционный проект готовится для привлечения западного стратегического инвестора, финансовую отчетность следует преобразовать в западные форматы той страны, из которой предполагается привлечь инвестора.

Анализ безубыточности включает в себя систематическую работу по анализу структуры себестоимости изготовления и продажи основных видов продукции и разделение всех издержек на переменные (которые изменяются с изменением объема производства и продаж) и постоянные (которые остаются неизменными при изменении объема производства). Основная цель анализа безубыточности — определить точку безубыточности, т.е. объема продаж товара, который соответствует нулевому значению прибыли. Важность анализа безубыточности заключается в сопоставлении реальной или планируемой выручки в процессе реализации инвестиционного проекта с точкой безубыточности и последующей оценки надежности прибыльной деятельности предприятия.

Наиболее ответственной частью финансового раздела проекта является собственно его инвестиционная часть, которая включает

определение инвестиционных потребностей предприятия по проекту,

установление (и последующий поиск) источников финансирования инвестиционных потребностей,

оценка стоимости капитала, привлеченного для реализации инвестиционного проекта,

прогноз прибылей и денежных потоков за счет реализации проекта,

оценка показателей эффективности проекта.

Наиболее методически сложным является вопрос оценки окупаемости проекта в течение его срока реализации. Объем денежных потоков, которые получаются в результате реализации проекта должен покрывать величину суммарной инвестиции с учетом принципа "стоимости денег во времени". Данный принцип гласит: "Доллар сейчас стоит больше, чем доллар полученный через год", т.е. каждый новый поток денег полученный через год имеет меньшую значимость, чем равный ему по величине денежный поток, полученный на год раньше. В качестве характеристики, измеряющей временную значимость денежных потоков, выступает норма доходности от инвестирования полученных в ходе реализации инвестиционного проекта денежных потоков.

Итак, проект принимается с точки зрения финансовых критериев, если суммарный денежный поток, генерируемый инвестицией, покрывает ее величину с учетом описанного выше финансового феномена

В процессе оценки окупаемости проекта критичным является вопрос учета инфляции. В самом деле, денежные потоки, развернутые во времени, следует пересчитать в связи с изменением покупательной способности денег. В то же время существует положение, согласно которому конечный вывод об эффективности инвестиционного проекта может быть сделан, игнорируя инфляционный эффект. В одной из глав будет показано, что инфляционное изменение уровня цен не влияет на оценку чистого приведенного к настоящему моменту значения денежных потоков, на базе которых определяется основной показатель эффективности инвестиционного проекта.

8. Экономический анализ

Основной вопрос финансового анализа: может ли проект увеличить богатство владельцев предприятия (акционеров)? Ответ на этот вопрос, как было показано в предыдущем разделе, можно дать с помощью анализа денежных потоков. Экономический анализ состоит в оценке влияния вклада проекта в увеличении богатства государства (нации).

Розглянемо пример постановки задачи экономического анализа . Пусть компания С занимается производством какого-либо товара при следующих условиях:

государственная организация продает компании сырье по льготным ценам;

комплектующие элементы, которые импортируются, также продаются компании государством по ценам ниже международных рыночных;

предприятие платит своим рабочим зарплату на уровне стандартов страны;

в результате предприятие продает товары государственному предприятию по ценам существенно меньшим, чем можно было бы продать за рубежом на свободном рынке.

Задача заключается в том, чтобы установить выгоду государства от реализации такого проекта, сравнив его со следующими вариантами:

продавать компании сырье и комплектующие по рыночным ценам, платить рабочим по мировым стандартам и покупать потом у компании товары по свободным ценам;

покупать аналогичный (главным образом по показателям качества) товар за границей.

Таким образом, в процессе экономического анализа необходимо выяснить прибыльность государства, а не владельцев компании от реализации этого проекта.

В чем необходимость экономического анализа? Если рынок полностью (идеально) свободный, то никакого экономического анализа делать не надо, так как то, что выгодно владельцам компании, одновременно выгодно всем остальным. Не претендуя на глобальность последующего определения, перечислим основные черты свободного рынка :

изобилие покупателей и продавцов;

все производственные факторы (труд, капитал, материалы) мобильны;

цены свободно устанавливаются исходя из желаний продавца и покупателя;

нет барьеров для входа новых компаний в рынок.

Такую ситуацию следует признать идеальной даже для передовых западных стран. Реально цены на многие товары искусственно изменяются государством (завышаются или занижаются), и очень редко можно оценить экономический вклад проекта, если известен финансовый. Поэтому для крупных инвестиционных проектов помимо оценки их финансовой эффективности принято анализировать экономическую эффективность и экономическую притягательность (т.е. степень соответствия проекта национально приоритетным задачам).

Измерение экономической притягательности инвестиционного проекта может быть осуществлено по следующей схеме .

Шаг 1. Выбирают цели и взвешивают их. Наприклад:

Шаг 2. Для каждого из альтернативных проектов определяют численную меру достижения каждой цели (в абсолютных значениях или в процентном отношении к лучшему). Для каждого проекта вычисляют взвешенное значение комплексного критерия

.

Шаг 3. Выбор наилучшего варианта производится по критерию максимума обобщенного критерия.

Измерение экономической эффективности производится с учетом стоимости возможной закупки ресурсов и готовой продукции, внутренних цен (которые отличаются от мировых), и многого другого, что является отличительной особенностью страны и не совпадает с мировыми правилами и расценками (например, условия работы с валютами других стран).

Укрупненно процедура оценки экономической эффективности может быть представлена в виде следующей последовательности.

Представить результаты финансового анализа.

Сделать новую классификацию затрат и доходов с точки зрения экономического анализа.

Перевести финансовые значения в экономические (они не совпадают по причине несоответствия цен и затрат для внешнего и внутреннего рынка).

Оценить стоимость других возможностей для использования ресурсов и получения такого же продукта.

Исключить все расчеты по внутренним платежам (так как они не изменяют общего богатства страны).

Сопоставить ежегодные экономические потоки средств с исходным объемом инвестиции (это будет конечный итог).

Еще раз подчеркнем, что экономический анализ обычно проводится для крупных инвестиционных проектов, которые разрабатываются по заказу правительства и призваны решить какую-либо национально значимую задачу. Если предприятие разрабатывает инвестиционный проект по своей собственной инициативе, самостоятельно привлекая инвестора, оно в конечном итоге фокусирует общий интерес проекта на выгодах его участников, главным образом тех физических и юридических лиц, которые предоставили финансовые ресурсы для проекта. И если в число этих лиц не входит государство, экономический анализ проекта можно не производить.

9. Институциональный анализ

Институциональный анализ оценивает возможность успешного выполнения инвестиционного проекта с учетом организационной, правовой, политической и административной обстановки. Этот раздел инвестиционного проекта является не количественным и не финансовым. Его главная задача — оценить совокупность внутренних и внешних факторов, сопровождающих инвестиционный проект.

Оценка внутренних факторов обычно производится по следующей схеме.

Анализ возможностей производственного менеджмента. Хорошо известно, что плохой менеджмент в состоянии завалить любой, даже сверх хороший проект. Анализируя производственный менеджмент предприятия, необходимо сфокусироваться на следующих вопросах:

опыт и квалификация менеджеров предприятия,

их мотивация в рамках проекта (например в виде доли от прибыли),

совместимость менеджеров с целями проекта и основными этическими и культурными ценностями проекта.

Анализ трудовых ресурсов. Трудовые ресурсы, которые планируется привлечь для реализации проекта должны соответствовать уровню используемых в проекте технологий. Данный вопрос становится актуальным в случае использования принципиально новой для предприятия зарубежной или отечественной технологии. Может сложиться ситуация, когда культура производства на предприятии попросту не соответствует разрабатываемому проекту, и тогда необходимо либо обучать рабочих, либо нанимать новых.

Анализ организационной структуры. Данный раздел инвестиционного проекта является наиболее сложным, учитывая практически полное отсутствие опыта на украинских предприятиях в этом вопросе. Принятая на предприятии организационная структура не должна тормозить развитие проекта. Необходимо проанализировать, как происходит на предприятии процесс принятия решений и как осуществляется распределение ответственности за их выполнение. Не исключено, что управление реализацией разрабатываемого инвестиционного проекта следует выделить в отдельную управленческую структуру, перейдя от иерархической к матричной структуре управления в целом по предприятию.

Основные приоритеты в плане анализа внешних факторов главным образом обусловлены следующими двумя аспектами.

Политика государства, в которой выделяются для детального анализа следующие позиции:

условия импорта и экспорта сырья и товаров,

возможность для иностранных инвесторов вкладывать средства и экспортировать товары,

законы о труде,

основные положения финансового и банковского регулирования.

Данные вопросы наиболее важны для тех проектов, которые предполагают привлечение западного стратегического инвестора.

Одобрение государства. Данный фактор следует рассматривать главным образом для крупных инвестиционных проектов, направленных на решение крупной задачи в масштабах экономики страны в целом. Здесь наиболее важным является фактор времени для одобрения. Наиболее опасной выглядит ситуация, когда проект безупречен в техническом, финансовом и экономическом отношении, есть инвесторы, готовые сейчас вложить деньги в проект, но решение государства задерживается или откладывается на 1-2 года. В результате инвестор вкладывает деньги в другой проект.

10. Аналіз ризику

Суть анализа риска состоит в следующем. Вне зависимости от качества допущений, будущее всегда несет в себе элемент неопределенности. Большая часть данных, необходимых, например, для финансового анализа (элементы затрат, цены, объем продаж продукции и т. п.) являются неопределенными. В будущем возможны изменения прогноза как в худшую сторону (снижение прибыли), так и в лучшую. Анализ риска предлагает учет всех изменений, как в сторону ухудшения, так и в сторону улучшения.

В процессе реализации проекта подвержены изменению следующие элементы: стоимость сырья и комплектующих, стоимость капитальных затрат, стоимость обслуживания, стоимость продаж, цены и так далее. В результате выходной параметр, например прибыль, будет случайным. Риск использует понятие вероятностного распределения и вероятности. Например, риск равен вероятности получить отрицательную прибыль, то есть убыток. Чем более широкий диапазон изменения факторов проекта, тем большему риску подвержен проект.

Иногда в процессе анализа риска ограничиваются анализом сценариев, который может быть проведен по следующей схеме.

Выбирают параметры инвестиционного проекта в наибольшей степени неопределенные.

Производят анализ эффективности проекта для предельных значений каждого параметра.

В инвестиционном проекте представляют три сценария:

базовый,

наиболее пессимистичный,

наиболее оптимистичный (необязательно).

Стратегический инвестор обычно делает вывод на основе наиболее пессимистичного сценария.

В заключение отметим, что окончательно инвестиционный проект оформляется в виде бизнес-плана. В этом бизнес-плане, как правило, отражаются все перечисленные выше вопросы. В то же время, структура бизнес-плана не предполагает повторение разделов настоящей главы. Более того, следует однозначно уяснить, что нет строгих стандартов бизнес планирования, которым надлежит следовать "во всех случаях жизни". Бизнес-план инвестиционного проекта, в первую очередь, должен удовлетворить требованиям того субъекта инвестиционной деятельности, от решения которого зависит дальнейшая судьба проекта.

Література

1. Разработка и анализ проектов. Т. 1, Т. 2 — Вашингтон: Институт Экономического Развития Всемирного Банка, 2008.

2. Проект и его жизненный цикл. Т. 1, Т. 2 — Вашингтон: Институт Экономического Развития Всемирного Банка, 2008.

3. Руководство по циклу проекта. — Вашингтон: Институт Экономического Развития Всемирного Банка, 2007.

4. Банківська справа і фінансування інвестицій. Під ред. Н. Брука. Т. 1, Т. 2 — Вашингтон: Институт Экономического Развития Всемирного Банка, 2008.

5. Ліпсіц І.В. Коссов В.В. Инвестиционный проект. — М.: изд-во “Бек”,2009.

6. Беренс В. Хавранек П.М. Руководство по оценке эффективности инвестиций, перевод с английского “Manual for the Preparation of Industrial Feasibilty Studies” — UNIDO, М.: “Интерэксперт”, 2007.

7. Гарнер Д., Оуэн Р., Конвей Р. Привлечение капитала, изд-во Д. Уайли анд Санз, М.: 2009.