Зміст:
Вступ.
Теоретичні основи статистичного дослідження ефективності використання основних засобів.
Значення, завдання та джерела даних для економіко-статистичного аналізу основних засобів.
Система показників ефективності використання основних засобів і методика їх визначення.
Характеристика природних і економічних умов господарства.
Економіко-статистичний аналіз ефективності використання основних засобів.
Статистичний аналіз складу, структури і динаміки основних засобів.
Баланс основних засобів, показники їх відтворення та фондозабезпеченності.
Застосування методу групувань в статистичному аналізі використання основних засобів.
Кореляційний аналіз впливу факторів на рівень фондовіддачі.
Визначення тенденції факторів, які впливають на фондовіддачу і їх рівня на перспективу.
Економічно-статистичний аналіз економічної ефективності використання основних засобів і резерви їх підвищення.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Вступ.
Сільське господарство у народному господарстві займає особливе місце: воно призначено задовольняти зростаючі потреби населення країни в продуктах споживання, а промисловість в сировині та виробляє різну продукцію для експорту. Сільське господарство залишається основним джерелом постачання населення продуктами харчування .Біля 3/4 споживчих матеріальних благ населенням-це продукти сільського господарства безпосередньо або їх промислової переробки.
Ціллю курсової роботи є аналіз виконання плану забезпеченості господарства основними засобами, виявити комплекс недостатніх агрегатів та обладнання і намітити шляхи їх поповнення, аналіз структури основних засобів , динаміки її зміни та виявити причини відхилень з порівнянням з минулим періодом.
В теперішній час велику увагу приділяють заходам в подальшому обсягу усіх галузей сільського господарства, вірному розміщенню їх з урахуванням грунто-кліматичних особливостей районів та окремих сільськогосподарських підприємств. Без урахування грунто-кліматичних умов неймовірно рішення питань районування території, раціонального розміщення культур, вірне розміщення сівозмін і інших заходів, спрямованих на прийом сільського господарства.
Теоретичні основи статистичного дослідження ефективності використання основних засобі
1.1 Значення, завдання та джерела даних для економіко-статистичного аналізу основних засобів.
Основні фонди – це економічна форма сукупності матеріально-речових цінностей, що діють протягом тривалого періоду, які цілком і в незмінній натуральній формі споживаються у виробничих і невиробничих процесах і постійно втрачають свою вартість по частинам, переносячи її на готову продукцію. Вони характеризують рівень розвитку продуктивних сил, матеріальною основою організаційно-технологічних процесів. Зростання основних фондів, якісне вдосконалення конкретних видів засобів праці, поліпшення виробничої і галузевої структур та ефективне використання їх в усіх галузях виробництва є важливою передумовою створення матеріально-технічної бази, підвищення продуктивності праці і зростання матеріального добробуту населення.
Сільськогосподарська статистика, користуючись даними бухгалтерського обліку про наявність, рух і збереження основних засобів, ставить перед собою такі завдання:
забезпечити надходження і розробку інформації, що характеризує кількість і склад основних фондів;
вивчити динаміку основних фондів;
характеризувати використання основних фондів і на основі економіко-статистичного аналізу сприяти підвищенню ефективності їх застосування;
вдосконалювати систему показників ефективності використання основних фондів в умовах агропромислового комплексу;
вивчати кількість і ефективність капітальних вкладень в сільське господарство.
За роллю у процесі виробництва і способом перенесення вартості на створюваний продукт засоби виробництва поділяють на засоби праці і предмети праці.
Засоби праці(трактори, комбайни, будівлі) тривалий час беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи при цьому натуральну форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на вироблену продукцію. Предмети праці(насіння, корми, пальне) беруть участь в процесі праці протягом одного виробничого циклу і свою вартість повністю переносять на заново створений продукт.
За характером участі у виробництві основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі основні засоби та виробничі основні фонди несільськогосподарського призначення. До виробничих належать засоби, які безпосередньо пов’язані з виробництвом, переробкою і реалізацією продукції. Розрізняють виробничі основні фонди сільськогосподарського призначення, які використовують у сільськогосподарському виробництві, і несільськогосподарського призначення, тобто фонди підсобних підприємств, торгівлі, громадського харчування. Невиробничі основні засоби безпосередньої участі у виробництві не беруть. Це об’єкти житлово-комунального господарства, школи, лікарні, дитячі дошкільні заклади.
Основні фонди сільськогосподарського призначення поділяються на такі групи(види): 1) будівлі; 2) споруди, з них іригаційні, меліоративні і обводнювальні; 3) передавальні устаткування; 4) машини і обладнання – всього у тому числі: а) силові машини і обладнання, з них трактори; б) робочі машини і обладнання, з них комбайни та інші сільськогосподарські машини і знаряддя, вимірювальні і регулювальні прилади, пристрої і лабораторне обладнання; 5) транспортні засоби, з них автомобілі вантажні; 6) виробничий і господарський інвентар; 7) робоча худоба; 8) продуктивна худоба; 9) багаторічні насадження, з них молоді насадження, полезахисні лісові смуги; 10) капітальні витрати на поліпшення земель(без споруд); 11) інструмент та інші основні засоби. Крім того, основні виробничі фонди поділяють на фонди рослинництва, тваринництва та загального призначення (які беруть участь у виробництві як рослинницької, такі тваринницької продукції).
Виробничі основні фонди несільськогосподарського призначення - це основні фонди житлово-комунального господарства, організаційної освіти, культури, мистецтва та охорони здоров'я. У складі усіх фондів підприємства рішуча роль належить виробничим фондам.
Основними джерелами даних для економіко-статистичного аналізу ефективності виробництва є річні звіти колгоспів, агрофірм, агроасоціацій та інших сільськогосподарських підприємств, оперативна статистична звітність, данні первинного і бухгалтерського обліку, а також спеціальні статистичні спостереження. Джерелами даних про основні засоби є періодична та разова статистична звітність. Важливим джерелом статистичної інформації є переписи і спеціальні обліки сільськогосподарських машин та знарядь.
1.2 Система показників ефективного використання основних засобів і методика їх визначення.
Забезпеченість основними фондами та їх використання характеризують слідуючи показники: розмір та структура основних виробничих фондів, динаміка основних фондів, озброєність праці основними фондами (фондоозброєність), розмір та структура енергетичних засобів, забезпеченість енергоресурсами (енергоозброєність), забезпеченість тракторами, комбайнами, іншими сільськогосподарськими машинами, фондовіддачі, фондомісткості.
Для оцінки ефективності сільськогосподарського виробництва застосовують систему взаємопов'язаних економічних показників, які характеризують ефективність використання основних елементів виробництва(землі, праці, засобів виробництва) і відображають інтенсивні умови господарювання, що сприяють підвищенню ефективності виробництва.
Фондозабезпеченність вимірюється як відношення середньорічної повної початкової вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь.
Фондоозброєність праці знаходиться діленням середньорічної повної початкової вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення на середньорічну чисельність працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві.
Фондовіддача в сільському господарстві визначається, як відношення вартості валової сільськогосподарської продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення (виробнича фондовіддача). Розмір цього показника залежить як від виходу, так і від розміру і складу основних засобів. Так, недостача окремих видів основних засобів, наприклад збиральної техніки, складських приміщень, позначається на використанні інших їх видів у виробництві та збереженні продукції.
Фондомісткість в сільському господарстві визначається як відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення з розрахунку на 100 грн. до вартості валової сільськогосподарської продукції. В процесі аналізу цей показник можна розкласти по видам фондів, що дає змогу конкретизувати висновки і порівняти фактичну фондомісткість з плановою, нормативною. Показники фондовіддачі та фондомісткості обернено пропорційні. Залежно від того, вартість яких виробничих фондів (основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення або всіх основних фондів) використано в розрахунках, фондовіддача може бути виробничою і повною. Виробничу фондовіддачу розраховують як відношення вартості сільськогосподарської продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення:
f = ,
де f – фондовіддача виробнича, грн.
Q – вартість валової продукції в порівнянних цінах певного року, грн.
Fb – середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, грн.
Показник рентабельності фондів визначається шляхом ділення розміру річної суми прибутку на середньорічну вартість виробничих фондів.
Рівень розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства визначається головним чином ступінь насиченості її основними виробничими фондами. Від ступені забезпеченості ними сільського господарства та ефективного їх використання залежить рівень і темп росту виробництва сільськогосподарської продукції та його рентабельності. У процесі нагромадження виробничих фондів необхідно прямувати до здешевлення засобів і предметів праці та до поліпшення їх якісної характеристики.
Основні засоби сільського господарства являють собою нагромаджене суспільне багатство. Вони знаходяться у безперервному русі, зміні й удосконаленні. Розширення, підтримання належного функціонального стану і раціональне використання основних засобів великою мірою визначають обсяг виробництва, можливості росту і підвищення його ефективності.
Таким чином, розвиток сільського господарства потребує постійного нарощування основних засобів. Спостерігається інтенсивне старіння техніки, а в умовах погіршення забезпеченості запасними частинами і ремонтними матеріалами, паливом і мастилами наростаючими темпами погіршується використання основних засобів.
За такими умовами роль аналізу значно зростає. Він покликаний дати оцінку складу і структури основних засобів, виявити потребу і забезпеченість підприємства різними видами засобів праці, можливості підтримання необхідного функціонального стану і належного використання, вплив ступеня забезпеченості основними засобами на результати виробництва, тощо.
Аналіз також потрібний для вибору оптимального складу і структури різних груп основних засобів, вивченню раціональних напрямів інвестицій на перспективу, оцінки строку окупності основних виробничих фондів і капітальних вкладень, опрацювання конкретних заходів, підвищення ефективності їх використання.
З вищесказаного впливає завдання аналізу основних виробничих фондів-виявити екстенсивні та інтенсивні резерви кращого їх використання, розробити конкретні організаційно-технічні й економічні заходи мобілізації виявлених резервів, спрямованих на підвищення фондовіддачі й окупності капітальних вкладень.
Джерела інформації є закони та законодавчі акти, а саме: Закон "Про колективне сільськогосподарське підприємство" зі змінами, 1992 р.; Закон "Про приватизацію майна державних підприємств" зі змінами, 1992 р.; Закон "Про оренду майна державних підприємств і організацій", 1992 р.; Річний звіт, форми: "Наявність та рух основних засобів", "Показники виробництва, собівартості та продуктивності праці", "Чистий дохід (прибуток) та збиток", "Виробництво та собівартість продукції рослинництва", "Численність робітників та фонд оплати праці", "Розрахунок прибутку", "Прибуток та збитки по основної діяльності", "Енергетика", "Землекористування", "Склад та амортизація основних засобів", Баланс, матеріали бухгалтерського обліку, інвентаризаційні відомості, картки, книги складського обліку, відомості дефектів по ремонту техніки, виробничо-фінансовий план, форми: "Економіка, основні економічні показники".
Вартість оцінки основних засобів дає можливість розрахувати показники їх руху та відображення зросту надходження, вибуття належності(знос), інтенсивності обновлення та інше.
Показники зросту характеризують темпи розширення основних засобів в результаті їх зміни і розраховуються співвідношенням вартості основних засобів на кінець аналізуємого періоду до їх вартості на початок аналізованого періоду.
Показники надходження (введення) основних засобів показує інтенсивність їх обновлення та розраховуються співвідношенням вартості основних засобів, що надійшли на протязі аналізованого періоду до їх вартості на кінець даного періоду.
Показники вибуття основних засобів показує інтенсивність їх вибуття і розраховується співвідношенням вартості основних засобів, що вибули на протязі аналізуємого періоду до їх вартості на його початок.
Співвідношення між показниками обновлення і вибуття основних засобів показує ступінь інтенсивності їх обновлення .
Якщо ІІ(І, то умови незмінності вартісній оцінки основних засобів, це свідчить об розширенні їх створення і навпаки. Але при аналізі слід враховувати, що вартість вибувших засобів та тих, що надійшли формуються у різних періодах і частіше ціна подібних засобів, що надходять на заміну, значно вище ціна, чім котрі вибули. Тому показники руху і створення основних засобів розраховують не тільки у вартісній формі, а і у натуральній, при цьому враховують якісні їх параметри.
Важливим показником, який характеризує потенційну належність до використання основних засобів, це коефіцієнт належності, який розраховується відношенням залишкової вартості основних засобів до їх балансової вартості. Залишкову вартість розраховують як різницю між балансовою вартістю основних засобів і сумою їх зносу.
Додатковим показником є коефіцієнт зносу, який розраховується відношенням суми зносу до балансової вартості основних засобів. На коефіцієнт належності впливає тривалість обертання основних засобів, яка розраховується відношенням середньорічної вартості основних засобів до річної суми нарахованої амортизації. Цей показник можна розрахувати діленням 100 на норму амортизації основних засобів.
Показники руху та обновлення основних засобів доповнюють показниками структури інвестицій і джерел фінансування.
В ході аналізу наявності та використання основних засобів аналізується їх структура та ефективність їх використання по окремим видам основних засобів: будівлі і споруди, машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, земельні ділянки та інші основні засоби.
2.Харектиристика природних та економічних умов господарства.
ПБП "Агросвіт" знаходиться в південно-західній частині Одеської області.
Територію господарства перетинає шосе Кілія-Одеса. До складу ПБП "Агросвіт" входять два населених пункти: село Трудове та село Стара Миколаївка.
Відстань до обласного центру м. Одеси – 180 км, до районного центру
м. Кілії – 24 км, до залізничної станції Дзінілор – 34 км .
Територія господарства належить до придунайської рівнини, яка є частиною Причорноморської низини і являє собою слабо хвилясту степову рівнину. Ґрунтові води сильно мінералізовані. Вміст солі досягає 70 г/л .
Виробничий напрямок ПБП "Агросвіт" – зернових з розвитком тваринництва.
Клімат теплий, сприятливий для вирощування різних видів сільськогосподарських культур: зерно, соняшник, кукурудза, картоплю, овочі відкритого ґрунту, багаторічні насадження. Порівнюючи низька імовірність наступу критичних температур для середніх та відносно морозостійких сортів винограду, що дозволяє культивувати їх без покриття. Досить велика тепло забезпеченість температур дозволяє у господарстві культивувати сорти винограду усіх термінів дозріву та отримувати практично щорічно врожаї.
Плюсові середньомісячні температури утримаються на протязі 9-10 місяців. Зимою сніжне покриття нестійке. Під час зимових відлиг майже повністю зникає сніжне покриття і при накопичуванні суми температур вище 15 °С озимі культури поновлюють вегетацію. Утворення льодяної кори під час відлиг погано впливає на озимі культури.
Річна кількість опадів 370 мм . Розподіляються опади на протязі року дуже не рівномірно.
Ґрунти в основному представленні чорноземами південними. Потужність гумусового горизонту складає від 60 до 68 см,гумуса 2,1- 3,2 % .
За ПБП "Агросвіт" закріплено 4875 га землі, сільськогосподарських угідь 4326 га , з них ріллі – 3652 га, пасовища – 425 га, багаторічні насадження – 238 га .
Всього працездатних та працюючих у господарстві - 374 чол.
Наявність тварин: велика рогата худоба – 504 голів, свині – 692 голів, коні – 25 голів.
Для того щоб вивчити структуру товарної продукції, розміри землекористування, зайнятість працівників, необхідно виповнити таблиці.
Напрямок спеціалізації характеризується структурою і складом товарної продукції за три роки (таб.2.1)
Таблиця 2.1.Структура і склад товарної продукції в ПБП "Агросвіт" за три роки.
Галузі і види продукції | 1998р. | 1999р. | 2000р. | В середньому за три роки | ||||
тис.грн.. | структура, % | тис.грн.. | структура, % | тис.грн.. | структура, %.. | тис.грн.. | структура, % | |
Продукція рослинництва разом, в тому числі: | 719 | 81 |