Основи латинської мови

Вправа 3.
1. Старий друг - кращий друг. 2. Людський розум найшвидше. 3. Почесті народжуються великими труднощами. 4. Гомер - найславетніший з поетів Греції. 5. Золото і коштовності не роблять людей щасливими.
Capĭtis deminutio
Capĭtis deminutiōnis tria genĕra sunt: ​​maxĭma, media, minĭma. Nam tria habēmus: libertātem, civitātem, familiam. Si libertātem amittĭmus, maxĭma est capĭtis deminutio. Si libertātem retinēmus, sed civitātem amittĭmus, media est capĭtis deminutio. Si et libertas et civĭtas retinentur, familia tantum mutātur, minĭma est capĭtis deminutio.

Заняття 10.
4-е відмінювання іменників. 5-е відмінювання іменників.
Вправа 1.
a) Провідміняйте і переведіть на російську мову поєднання: fructus dulcis, gradus altus, res incorporāles, spes ultĭma.
b) Визначте форму іменників: aciē, spē, exercĭtu, manū, campō, popŭlō, virō, fabŭlā, patriā, vī, animālī, nomĭnĕ, regĕ, sermōnĕ; exercituum, diērum, noctium, leōnum; tauros, casus, scholas, partes; lacrĭmam, patrem, locum, vim, spem; verbis, hominĭbus, casĭbus, diēbus; oppĭda, nomĭna, maria, cornua.
Вправа 2.
A. 1. Edicta sunt praecepta magistratuum popŭli Romāni. 2. Damnum aut casu, aut culpa fit. 3. Senātus permittit consŭli bellum gerĕre. 4. Usus fructus in multis casĭbus pars dominii est. 5. Jus edicendi habent magistrātus popŭli Romāni. 6. Res corporāles tangi possunt, velut fundus, homo, vestis, aurum, argentum et denĭque aliae res innumerabĭles. 7. Juris prudentia est divinārum et humanārum rerum notitia, justi et injusti scientia. 8. Poena sine fraude esse non potest. 9. Lapsus varii sunt: ​​lapsus linguae, memoriae. 10. Publĭcum jus est, quod ad statum rei publĭcae Romānae spectat, jus privātum, quod ad singulōrum utilitātem. 11. Senatōres defendunt rem publĭcam Romānam a rebus novis.
B. 1. Canes sunt custōdes domuum. 2. Caesar exercĭtum Romānum contra hostes ducit. 3. Non solum cives, sed etiam magistrātus legĭbus parēre debent. 4. Cornua habent praecipue quadrupĕdes. 5. Homĭni quinque sunt sensus. Sedes quattuor sensuum est in capĭte: visus est in ocŭlis, audītus in aurĭbus, odorātus in narĭbus, gustatus in palāto et in linguā. Tactus est praecipue in digĭtis. 6. Verbis sensus nostros exprimĕre interdum non possŭmus. 7. Nostri milĭtes partem navium deprĭmunt, nonnullas cum hominĭbus capiunt, relĭquas in portum compellunt. 8. Sine duce exercĭtus corpus est sine spirĭtu. 9. Ex fructu arbor cognoscĭtur.
Вправа 3.
1. Римське військо перемагає ворогів. 2. Цезар має надію перемогти. 3. Ми знаємо про славні подвиги римських громадян.

Заняття 11.
Imperfectum indicatīvi actīvi et passīvi. Futūrum I indicatīvi actīvi et passīvi. Imperfectum indicatīvi et Futūrum I indicatīvi дієслова sum, esse і складних з них.
Вправа 1.
a) Проспрягай дієслова в Imperfectum ind. Act. et Pass., Futūrum ind. Act. et Pass.: veto 1, permitto 3, moneo 2, definio 4.
b) Прерведіте на латинську мову: «він показував», «ви показуєте», «нас будуть показувати», «ти забороняв», «ми забороняємо», «вони будуть забороняти», «я описував», «їх описували», « нас будуть описувати »,« ви встановлюєте »,« я встановлював »,« встановлювалося »,« вони переконаються »,« вас переконували ».
Вправа 2.
A. 1. Advocātus in foro causam dicēbat. 2. Reus culpam suam negābat. 3. Servi pro nullis habebantur. 4. Si quis a consŭle quaestōrem parricidii condemnabātur, is ad popŭlum provocāre potĕrat. 5. Romāni multos deos colēbant. 6. Primum reges civitātem Romānam regēbant. 7. Leges Romānae sevērae erant. 8. Reus non potĕrat suam causam ipse dicĕre. 9. Dum abĕram, amīcus meus negotia mea gerēbat. 10. Semper colēmus justas leges civitātis nostrae. 11. Culpam rei demonstrāre non poterĭtis. 12. Bella injusta semper erant causa multōrum malōrum.
B. 1. Alius nunc sum, atque ante eram. 2. Magistri puerōrum Romanōrum plerumque servi Graeci erant, non liběri viri. 3. Describĭtur ab Homēro bellum longum, quod Graeci cum Trojānis gerēbant. 4. Apud Romānos multi servi in ​​ludis gladiatoriis exercebantur. 5. Si necessarium erit pro patria nostra pugnāre, ad arma vocabĭmur, contra inimīcos ducēmur. 6. Alexander Magnus, Philippi filius, claros magistros habēbat. 7. In numĕro magistrōrum Alexandri praeclārus Graecōrum philosophus Aristotĕles erat. 8. Aspĕra et dura vita tua erit, amīce, nisi semper laborābis. 9. Dolor tempŏre, non lacrĭmis molliētur.
Вправа 3.
1. Стародавній Рим управлявся царями. 2. Життя рабів була жалюгідною і нещасною. 3. У Римі злодії суворо каралися. 4. Греки довго не могли захопити Трою. 5. Діти в Спарті поважали батьків.
Заняття 12.
Займенники: вказівні, відносні, негативні.
Вправа 1.
a) Провідміняйте словосполучення:
is vir honestus (цей чесний чоловік);
hic adversus tuus (цей твій супротивник);
haec causa gravis (ця серйозна причина);
id donum lagrum (цей щедрий дар)
b) Визначте займенники та їх форми: sibi, tuo, illi, quā, cujus, nobis, his, ipsos, cui, horum, iis, quem, hos, suam.
Вправа 2.
A. 1. Debēmus facĕre ea, quae leges impĕrant. 2. Cum collĭgo argumenta causārum, non tamen ea numerāre soleo, quam expendĕre. 3. Juris praecepta sunt haec: honeste vivĕre, altĕrum non laedĕre, suum cuique (кожному) tribuĕre. 4. Judĭces condemnant eos, qui delicta efficiunt. 5. Parēmus legĭbus civitāte nostrae. 6. Quisque popŭlus suum jus sibi constituit. 7. Lex est, quod popŭlus jubet et constituit. 8. Amīci defenduntur a nobis in pericŭlis. 9. Id, quod nostrum est, sine facto nostro ad alium transferre non potest.
B. 1. Haec est codicio, sine qua non potest res evenīre. 2. Belgae proxĭmi sunt Germānis, qui trans Rhenum incŏlunt quibuscum continenter bellum gerunt. 3. In nobis ipsis est orīgo omnium malōrum. 4. Primus cujusque mensis dies apud Romānos Kalendae dicebātur. 5. Maxĭma est laus Achillis et Ulixis: hujus viri prudentiă nobis placet, illīus fortitūdo. 6. Qualis homo ipse est, talis ejus est oratio. 7. Non is beātus est, cujus divitiae magnae sunt, sed is, qui sua sorte contentus est.
Вправа 3.
1. Вам я нічого не винен. 2. Тобі я вірю завжди. 3. Римляни цінували тих ораторів, які були найбільш промовистими.
De perfidia punīta
Olim bellum erat inter Romam et Falerios, oppĭdum Romae proxĭmum, et Romāni ante Falerios castra habēbant. Puĕri Faliscōrum autem etiam in bello extra oppĭdum se exercēbant. Aliquando Faliscus quidam cum puĕris nonnullis in castra Romāna intrat et Romānis dicit: «Frustra oppĭdum nostrum oppugnabĭtis: armis id expugnāre non poterĭtis, sed dolo incŏlas superabĭtis. Vidētis puĕros istos: eos vobis mando ac ita Romānis victoriam paro. »Sed Romāni ei respondent:» Contra viros arma habēmus, nunquam ea contra puĕros capiēmus. Semper armis pugnāmus; ităque Faliscos dolo insidiisque superāre non possŭmus. Puĕros domum remittēmus, te autem merĭto puniēmus. »
Заняття 13.
Основні форми дієслова. Основи дієслова. Perfectum indicatīvi actīvi.
Вправа 1.
a) Проспрягайіе в Perfectum ind. Act. дієслова: venio, vēni, ventum, venīre (приходити), video, vīdi, visum, vidēre (бачити), vinco, vīci, victum, vincĕre (перемагати), voco 1 (звати).
b) Визначте форму дієслів і переведіть на російську мову: fuistis, potuistis; fēci, respondi; misērunt, expugnavērunt; scripsĭmus, necāvit, duxĭmus, mīsi, portavērunt.
Вправа 2.
А. 1. Senātus decrēvit. Consŭles decrevērunt. 2. Avus scripsit herēdem nepōtem suum. 3. Senātus Catilīnam hostem popŭli appelāvit et contra eum exercĭtum misit. 4. Hostes pacem fecērunt et obsĭdes dedērunt. 5. Bella civīlia delevērunt multas divitias Romae. 6. Lucius Titius uxōrem Maeviam duxit; deĭnde Maevia Titio repudium misit atque Aulo Sejo nupsit. 7. Filius a patre hereditātem accēpit. 8. Judĭces merĭto reos pro delictis punivērunt.
B. 1. Senatōres Romāni Cicerōnem consŭlem, postquam civitātem Romānam servāvit. 2. Promisisti ad me venīre, sed non venisti. 3. Milĭtes Romāni multas urbes in Gallia expugnavērunt et ingentem eārum numĕrum delevērunt. 4. Juppĭter, in taurum conversus, Eurōpam rapuit et in Cretam transportāvit. 5. Hannĭbal, dux Carthaginiensium, ultĭmos suae vitae annos in regno Prusiae vixit. 6. Milĭtes Caesăris montem cepērunt et ibi prope hostes castra posuērunt. 7. Priămus rex Trojanōrum fuit. Hecŭba fuit uxor Priămi.8. Alexander Magnus postquam exercĭtum in Asiam transportāvit, Persas ad Granīcum flumen proelio atrōci vīcit totamque Asiam servitūte barbarōrum liberāvit.
Вправа 3.
1. Вороги захопили і зруйнували місто. 2. Сцену театру прикрашали квітами. 3. Ромул і Рем побудували Рим. 4. Цицерон був найвідомішим римським оратором.
Res mancīpi et nec mancīpi I
Omnes res aut mancīpi aut nec mancīpi sunt.
Mancīpi res sunt omnia praedia in Italĭco solo, tam rustĭca, qualis est fundus, quam urbāna, qualis est domus; item jura praediōrum rusticōrum, velut via, iter, actus, aquaeductus; item servi et quadrupĕdes, velut boves, muli, equi, asĭni .
Cetĕrae res nec mancīpi sunt.
(Ulp.)
Заняття 14.
Перфектний час активного застави.
Вправа 1.
a) П p оспрягайте в Perfectum, Plusquamperfectum, Fut ū rum II ind. Act. дієслова: mitto, misi, missum, ĕre (надсилати); continuo, āvi, ātum, āre (з'єднувати); prodo, dĭdi, dĭtum, ĕre (зраджувати).
b) Визначте форму дієслів і переведіть на російську мову: fuistis, potuistis, misi, respondi, misērunt, expugnavērunt, putavĕrat, conscripsĕrat, scripsĭmus, potuerĭmus, collocavĕrint, interfuĕrint, tulērunt, tulĕrant, prodit, voluisti, voluĕras.
Вправа 2.
А. 1. Ariovistus, rex Germanōrum, tertiam partem agri Sequanōrum occupavĕrat. 2. Proserpĭnam, filiam Jovis et Cerĕri, Pluto uxōrem duxĕrat. 3. Causa belli fuit, quod Romāni agrum Sabīnum ferro ignique vastavĕrant. 4. Themistocles restituit muros, quos Persae delevĕrant. 5. Philippus, Macedŏnum rex, Lacedaemoniis scripsit: «Si in Laconĭcam venĕro, finĭbus vos exturbābo». Lacedaemonii rescripsērunt: «Si». 6. Horatio Coclĭti, quod insigni fortitudĭne Romam servavĕrat, cives grati aeneam statuam collocavērunt. 7. Respondēbo tibi, sed non ante, quam tu ipse mihi respondĕris.8. Sententiam mutabĭtis, si omnia audiverĭtis.
Вправа 3.
1. Наша країна була врятована хоробрими мужами. 2. Мій друг був звинувачений несправедливо.
De Gallis
Galli, gens maxĭme bellicōsa, Alpes superavĕrant et magnam partem Italiae ferro ignīque vastābant. Postquam milĭtes Romānos fugavērunt, urbi Romae appropinquavērunt et agros vastāre coepērunt. Romāni uxōres et libĕros in Capitolium, arcem Romae, condidērunt, senes autem, de salūte patriae desperantes, forti anĭmo hostes advenientes in foro exspectābant. Galli, postquam in urbem intravērunt eamque cremavērunt, omnes senes trucidavērunt, Capitolium oppugnavērunt. Silenti nocte Galli Capitolium expugnāre constituērunt, sed clamor ansĕrum custōdes defatigātos e somno excitāvit. Manlius, dux eōrum, statim milĭtes ad arma vocāvit et hostes repŭlit. Jure igĭtur Romāni nomen Manlii celebravērunt, Capitolīnum eum appellantes.
Res mancīpi et nec mancīpi II
Magna autem differentia est rerum mancīpi et nec mancīpi. Nam res nec mancīpi ipsātraditiōne pleno jure alterīus fiunt, si modo corporāles sunt et ob id recipiunt traditiōnem.
Ităque si tibi vestem vel aurum vel argentum tradidĕro sive ex venditiōnis causāsive ex donatiōnis sive quāvis aliāex causā, statim tua fit ea res.
Mancīpi vero res sunt, quae per mancipatiōnem ad alium transferuntur.
(Gai.)
Заняття 15.
Participia.
Вправа 1.
a) Утворіть причастя теперішнього, минулого і майбутнього часу, переведіть на рос. яз.: capio, cēpi, captum, ĕre; ​​pugno, āvi, ātum, āre; doceo, docui, doctum, ēre.
b) Визначте відмінювання дієприкметників; утворіть від даних дієприкметників Abl. Sing. та Pl.; Acc. Sing. Та Pl.: Dans, dantis; habens, habentis; lectūrus, a, um; conversus, a, um; veniens, venientis; tractus, a, um; quaesitūrus, a, um.
Вправа 2.
А. 1. Gajus pater historiae juris Romāni appellātus est. 2. Terra est commūnis patria omnium laborantium. 3. Leges Romanōrum, ad rem publĭcam pertinentes, sevērae erant. 4. Judĭces, consilium capientes in privātas et publĭcas causas, justi esse debent. 5. Tacĭtus scribit: Bellum descriptūrus sum, quod Romāni cum Germānis gerēbant. 6. Eum homĭnem defensūrus sum, quod is delictum non fecit. 7. Fines nostros a hostium impĕtu defensūri sumus.
B. 1. Multa capientĭbus desunt multa. 2. Homo verum non dicens mendax appellātur. 3. Alexander Magnus statuas a Xerxe captas Atheniensĭbus misit. 4. Hostes appropinquant urbem oppugnatūri et agros vastatūri. 5. Juppĭter, in taurum conversus, Eurōpam rapuit et in Cretam transportāvit. 6. Helvetii patriam reliquērunt novas sedes quaesitūri. 7. Romāni et Graeci capĭta corōnis et florĭbus ornābant.
Вправа 3.
1. Громадяни, образили гідність імператора, суворо каралися. 2. Друг добре вів справи, довірені йому.

Заняття 16.
Перфектний час пасивного стану.
Вправа 1.
a) Проспрягай в усіх часах системи перфекта пасивного стану дієслова: construo, construxi, constructum, construĕre; moveo, mōvi, mōtum, movēre.
b) Визначте форми дієслів, переведіть на російську мову: monstrātus est, monstrātus erat, monstrātus erit; condidisti, condidĕras, condidĕris; dicunt, dicēbat, dicet; mutāmur, mutabārum, mutabĭmur.
Вправа 2.
A. 1. Roma condĭda est a Romŭlo et Remo. 2. Lex a consŭle lata est. 3. Caesar a conjuratorĭbus in curia necātus est. 4. Leges Romānae a multis jurisprudentĭbus inventae sunt. 5. Libertas et vita civium exercĭtu defensae erant. 6. Cicĕro a senatorĭbus pater patriae appellātus est. 7. Voluntas testatōris, quae in testamento scripta est, legis vim habet et non mutātur.8. Ex servō libertus est.
B. 1. Troja a Graecis delēta est, sed memoria Trojae ab Homēro poētā servāta est. 2. Eloquentia data est multis, sapientia paucis. 3. In templo Apollĭnis Delphĭco inscriptum erat: «Nosce te ipsum». 4. Babylon altis muris cincta erat. 5. Alexander Magnus ab Aristotĕle, viro sapienti, erudītus est. 6. Romŭlus et Remus, ut fama est, in eisdem locis, ubi flumĭne Tibĕri exposĭti et a pastōre educāti erant, urbem condĕre statuērunt. 7. Socii Ulixis boves sacras Solis dei interfecērunt et ad cenam paravērunt; eā de causā in alto mari omnes naves Ulixis fractae et socii ejus necāti sunt. Ipse Ulises, tempestāte coactus, ad insŭlam Ogygiam pervēnit, ubi apud nympham Calypso septem annos vixit. Postquam Calypso, a deis admonĭta, eum in patriam remīsit, navis ejus a Neptūno deo fracta est. Ulixes, fame et frigŏre confectus, ad Phaeācum insŭlam actus est, qui eum bene accepērunt et paulo post in patriam misērunt.
Вправа 3.
1. Сини були призначені спадкоємцями. 2. Обвинувачений був виправданий суддею.

Заняття 17.
Отложітельние, полуотложітельние дієслова.
Вправа 1.
a) Проспрягай в усіх часах індикатива дієслова: arbitror 1, loquor 3.
b) Утворіть причастя від дієслів: sequor 3, orior 4.
c) Напишіть основні форми дієслів: aggrĕdior, congrĕdior, egrĕdior, ingrĕdior, progrĕdior, regrĕdior. Які ви знаєте в нових мовах слова, утворені від цих дієслів?
Вправа 2.
A. 1. Qui nascuntur, patris familiam sequuntur. 2. Hostes oppĭda nostra aggrediebantur. 3. Amīcus pollicĭtus est pecuniam brevi reddĕre. 4. Leges scriptae Romae quinto saecŭlo ante aeram nostram ortae sunt. 5. Plebs querĭtur injurias patriciōrum. 6. Omnes gaudēmus libertāte et justitia. 7. Popŭlus Romānus partim suo proprio, partim commūni omnium jure utĭtur.
B. 1. Poētae nascuntur, oratōres fiunt. 2. Malus miles est, qui imperatōrem gemens sequĭtur. 3. Thales, unus e sapientĭbus Graecōrum, omnia ex aqua orta esse docēbat. 4. Ut arbitrātur, ita loquĭtur. 5. Quidquid est natum, morĭtur. Quidquid morĭtur, natum erat. 6. Proelio trans Rhenum nuntiāto, Suebi, qui ad ripas Rheni venĕrant, domum reverti coepērunt. 7. Audentes fortūna juvat.
Вправа 3.
1. Судді переслідують несправедливість. 2. Олександр Великий помер у Вавилоні.
Заняття 18.
Gerundium. Gerundivum.
Вправа 1.
a) Утворіть герундій від дієслів: voco 1, loquor 3, traho 3, fallo 3, patior 3.
b) Напишіть Gen. і Abl. Герундія від дієслів: amo 1, teneo 2, vinco 3, nascor 3, venio 4.
c) Переведіть на російську мову: 1. Epistŭla scripta est. Epistŭla scribenda est. 2. Patriam defendĭmus. Patria nobis defendenda est.
Вправа 2.
A. 1. Dicendo dicĕre, scribendo scribĕre discĭmus. 2. Libertas est potestas faciendi id, quod jure licet. 3. Magistrātus popŭli Romāni jus edicendi habent. 4. Lex jubet, quae facienda sunt, prohibetque contraria. 5. Nobis legĭbus parendum est. 6. Culpa demonstrāta punienda est. 7. Ars scribendi.8. Pax quaerenda est.9. Studium honeste vivendi.10. Quod erat demonstrandum.
B. 1. Homĭnis mens discendo alĭtur et cogitando. 2. Veste frigŏris depellendi causā reperta est. 3. Et libĕris et viris libri legendi sunt. 4. Gutta cavat lapĭdem non vi, sed saepe cadendo. 5. Vera sententia apud antīquos erat non ars dicendi, sed ars tacendi difficillĭma est. 6. Caesar belli gerendi facultātem propter anni tempus non habēbat. 7. Consilia prudentium virōrum audienda sunt.8. Ocŭlis magis habenda fides, quam aurĭbus est.9. Nihil sine ratiōne faciendum est.
Вправа 3.
1. Цей будинок зручний для житла. 2. Діти повинні читати книги. 3. Ми тренують нашу пам'ять читанням.
Заняття 19.
Числівники: кількісні, порядкові.
Вправа 1.
a) Провідміняйте і переведіть на російську мову поєднання: unus gradus, duae urbes, tria tempŏra, ducentae scholae.
b) До яких латинським числівником сходять слова: унія, дует, тріо, квартет, квінтет, секстет, октет, дециметр, відсоток.
Вправа 2.
А. 1. Unus testis - nullus testis. 2. Roma anno septigentesĭmo quinquagesĭmo tertio condĭta est. 3. Duo litĭgant, tertius gaudet. 4. Leges duodĕcim tabulārum anno ab urbe condĭta quadringentesĭmo edĭtae sunt. 5. Duas uxōres eōdem tempŏre habēre non licet. 6. Factum unīus altĕri nocēre non debet. 7. Quattuor sunt anni tempŏra: ver, aestas, autumnus, hiems.
B. Duas tantum res popŭlus Romānus optat: panem et circenses. 2. Condĭta est Carthāgo octoginta duōbus annis ante quam Roma. 3. Quinque sunt libri Cicerōnis de summo bono, sex de republĭca. 4. Sunt duodĕcim menses anni. 5. Antiquis Graecis et Romānis tres partes terrārum notae sunt: ​​Asia, Afrĭca, Eurōpa. 6. Terra semel in anno, luna duodecies cursum suum circum solem confĭcit. 7. Duo cum faciunt idem, non est idem.
Вправа 3.
1. У році 12 місяців і 4 пори року: весна, літо, осінь, зима. 2. Пес Цербер мав три голови. 3. Греки були біля стін Трої 10 років.
Заняття 20.
Infinitīvi. Accusatīvus cum infinitīvo.
Вправа 1.
а) Утворіть шість форм інфінітива від дієслів: accūso 1, moveo 2, absolvo 3, finio 4.
b) У пропозиції Video pu ĕ rum leg ĕ re поставте інфінітив в минулому і майбутньому часі. У пропозиції Caesar cred ē bat se opp ĭ dum opugnat ū rum esse замініть дійсну конструкцію страдательной.
Вправа 2.
A. 1. Legem brevis esse oportet. 2. Lex jubet scelerātos punīri. 3. Ulpiānus dicit sententiam Juliāni veram esse. 4. Reus dicit se scelus non fecisse. 5. Spero me culpam tuam demonstratūrum esse. 6. Putāmus leges Romanōrum esse justas necessariasque. 7. Scimus Gaium juris prudentem clarum fuisse. 8. Publium Sempronium herēdem meum esse jubeo.
B. 1. Homĭnes antīqui credēbant varios deos et fata orbem terrārum regĕre. 2. Dux milĭtes castra munīre jussit. 3. Augustus carmĭna Vergilii contra testamentum ejus cremāri vetuit. 4. Scimus Cicerōnem oratōrem fuisse clarum. 5. Scriptōres vetĕres Romam a Romŭlo et Remo condĭtam esse tradunt. 6. Legāti Helvetiōrum Caesări dixērunt se obsĭdes datūros esse. 7. Darēus, rex Persārum, sperābat a se Graecos facĭle victum iri.
Вправа 3.
1. Сократ сказав, що нічого не знає. 2. цезар повідомляє, що римляни здобувають перемогу над галлами. 3. Відомо, що консули ізбірарісь щорічно.
Заняття 21.
Nominatīvus cum infinitīvo.
Вправа 1.
a) Перетворіть оборот acc. c inf. в обіг nom. c. inf.: Tradunt Romŭlum urbem Romam condidisse. Tradunt urbem Romam a Romŭlo condĭtam esse.
b) Утворіть всі причастя та інфінітиви від дієслів: ago, ēgi, actum. Ĕre; existĭmo 1; sentio, sensi, sensum, īre.
Вправа 2.
A. 1. Sententia Pauli vera esse vidētur. 2. Qui tacet, consentīre vidētur. 3. Dicĭtur consul novam legem tulisse. 4. Cicĕro eloquentia omnes oratōres superavisse dicĭtur. 5. Reus juste punītus esse existimātur. 6. Lege duodĕcim tabulārum patrōnus vetabātur clienti fraudem facĕre. 7. Fortūna dicĭtur caeca esse.
B. 1. Consŭles jubentur scribĕre exercĭtum. 2. Foedus a Trojānis ruptum esse dicĭtur. 3. Post itinĕra longa Ulixes dicĭtur ad Pheācum insŭlam pervenisse. 4. Aesōpus servus fuisse tradĭtur. 5. Minerva ex capĭte Jovis nata esse dicebātur. 6. Suebi centum pagos habēre dicuntur. 7. Aristīdes vir justissĭmus fuisse putātur. 8. Consuetūdo et mos vim legis habēre videntur.
Вправа 3.
1. Всі знають, що Цицерон був найвідомішим римським оратором. 2. Здається, що календи є першим днем ​​місяця.

Заняття 22.
Ablatīvus absolūtus.
Вправа 1.
a) Утворіть дієприкметники теперішнього і минулого часу від дієслів: muto 1; prohibeo, ui, ĭtum, ēre; constituo, ui, ūtum, ĕre.
b) У пропозиції Troj ā del ē ta, Graeci domos revert ē runt визначте оборот і переведіть його всіма можливими способами.
c) У пропозиції Cum Caesar in Galliam v ē nit, ibi duae facti ō nes erant замініть підрядне речення обігом ablat ī vus absol ū tus.
Вправа 2.
A. 1. Lex, nemĭne contradicente, probāta est. 2. Causā cognĭtā, praetor actiōnem dat aut denĕgat. 3. Qui, vetante praetōre, fecit, adversus edictum fecisse vidētur. 4. Crescente malitiā, crescĕre debet et poena. 5. Imminentĭbus pericŭlis, nobis defendendum est. 6. Actōre non probante, reus absolvĭtur. 7. Causāin judicio victā, advocātus gaudet.
B. 1. Artes innumerabĭles repertae sunt, docente natūrā. 2. Hostĭbus circumventis, Romāni proelium commitĕre constituērunt. 3. Me absente, consilium bonum captum est. 4. Fama est philosŏphum Pythagŏram, Tarquinio Superbo regnante, in Italiam venisse. 5. Bello Helvetiōrum confecto, totīus fere Galliae legāti ad Caesărem convenērunt. 6. Re frumentariā comparātā, Caesar castra movit. 7. Castris munītis, Caesar ad oppugnatiōnem se comparāre coepit.
Вправа 3.
1. Оточивши ворогів, римляни вирішили почати бій. 2. Коли приходить весна, розквітають квіти. 3. Кажуть, що імператор Нерон був дуже жорстокий.
Занятіе23.
Conjunctīvus: освіта, загальне значення, вживання в незалежних реченнях.
Вправа 1.
а) Проспрягай в ind. et conj. act. дієслова: delecto 1; maneo, mansi, mansum 2; protestor 3.
b) Визначте форми дієслів: sis, es, audias, audīris, agĭmus, agāmus, habēbant, potērant, mutat, mutābat, mutet, mutābit.
Вправа 2.
A. 1. Gaudeāmus igĭtur, juvĕnes dum sumus. 2. Amēmus patriam nostram et pareāmus legĭbus ejus. 3. Valeant cives mei, sint incolŭmes, sint beāti. 4. Ferat praetor legem novam. 5. Puniant cives imprōbi. 6. Quis putāret? 7. Quid faciam? 8. An reus culpam suam negāret? 9. Absint doli mali in anĭmis nostris. 10. Absolvātur culpā reus.
B. 1. Vocem ratiōnis semper audiāmus. 2. Imitēmur exempla bonōrum et sapientium virōrum. 3. Amētis patriam vestram et pareātis legĭbus ejus. 4. Qui dedit beneficium, taceat; narret, qui accēpit. 5. Dum spirāmus, sperēmus. 6. Audiantur consilia sapientium homĭnum. 7. Quod sentīmus loquāmur, quod loquĭmur sentiāmus. 8. Semper a vobis dicantur, quod verum est, at ne dicantur omnia omnĭbus.
Вправа 3.
1. Давайте добре вчитися. 2. Нехай процвітає наша батьківщина. 3. Я сподіваюся, що ти скоро прийдеш.

Латинські вислови
Ab ovo. - З яйця; з самого початку; ab ovo usque ad mala - від яйця до яблук (у древніх римлян обід починався з яєць і закінчувався фруктами); з початку до кінця.
Alea jacta est. (Caesar) - Жереб кинуто.
Aliam aetātem alia decet. - Кожному віку личить своє.
Alma mater - мати - годувальниця (традиційна назва ВНЗ).
Alter ego. - Друге «Я». (Про близького друга).
Amantes - amentes. - Люблячі - шалені.
Amicitia aequalĭtas. - Дружба - це рівність.
Amīcus Plato, sed magis amīca est verĭtas. - Платон - друг, але істина ще більший друг. Істина дорожче за все (слова, приписувані Арістотелем).
обережно.
Amīcus verus rara avis est. - Справжній друг - рідкісний птах.
Ars longa - vita brevis. - Мистецтво вічне - життя коротке.
Aquĭla non captat muscas. - Орел не ловить мух.
Audiātur et altĕra pars. - Слід вислухати й іншу сторону.
Aurea mediocrĭtas - золота середина.
Aut Caesar aut nihil. - Або Цезар або нічого.
Ave, Caesar, moritūri te salūtant! Хай живе Цезар, що йдуть на смерть, вітають тебе!
Bis vincit, qui se vincit. - Двічі перемагає, хто себе перемагає.
Bona fide. - По совісті. Чесно. Щиросердно. Щиро.
Casus belli. - Привід до війни.
Causā cadĕre - програти справу.
Causam dicĕre - вести судову справу.
Causam discĕre-вивчатиме справу.
Causam vincĕre - виграти справу.
Clavus clavo pellĭtur. - Клин клином вибивають.
Cogĭto ergo sum. - Я мислю, отже, існую. (Декарт).
Cognosce te ipsum. - Пізнай самого себе.
Consuetūdo est altĕra natūra. - Звичка - друга натура.
Contra factum non est argumentum - Проти факту немає аргументу.
Cum tacent, clamant (Сiсĕro). - Коли мовчать, кричать. Красномовне мовчання.
De gustĭbus non disputandum. - Про смаки не сперечаються.
De mortuis aut bene, aut nihil. - Про мертвих або добре, або нічого.
Dictum - factum. - Сказано - зроблено.
Divĭde et impĕra! - Розділяй і володарюй!
Dixi et anĭmam levāvi. - Сказав і полегшив тим душу.
Docendo discĭmus. - Навчаючи (інших), ми вчимося (самі).
Do, ut des. - Даю, щоб і ти мені дав.
Dum spiro, spero. - Поки дихаю, сподіваюся.
Dura lex, sed lex. - Суворий закон, але закон.
Epistŏla non erubescit (Cicěro). - Лист не червоніє. Папір усе стерпить.
Elephantum ex musca facis. - Ти робиш з мухи слона.
Errāre humānum est (Senĕca). - Людині властиво помилятися.
Est modus in rebus.-Є міра в речах. Всьому є межа.
Fēci, quod potui. - Я зробив, що міг.
Festīna lente. - Поспішай повільно.
Fundamentum justitiae est fides. - Вірність - основа справедливості.
Homo sapiens - людина розумна.
Homo sum: humāni nihil a me aliēnum est. - Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Honōres mutant mores, sed raro in meliōres. - Почесті змінюють нравиб але рідко в кращу сторону.
Ibi victoria, ubi concordia. - Там перемога, де згода.
Ignorantia non est argumentum. - Незнання не аргумент.
In herbis esse. - Ще зеленим. Молодо - зелено.
Inter arma silent leges. - Серед зброї мовчать закони.
Jus est ars boni et aequi. - Право є мистецтво добра і справедливості.
Legem brevem esse oportet. - Закон повинен бути коротким.
Lex posterior derŏgat priōri. - Пізніші законом скасовується більш ранній.
Littĕra scripta manet. - Написана літера залишається.
Lupus non mordet lupum. - Вовк не кусає вовка.
Manifestum non eget probatiōne. - Очевидне не потребує доказу.
Manus manum lavat. - Рука руку миє.
Mens sana in corpŏre sano. - У здоровому тілі - здоровий дух.
Modus vivendi. - Спосіб життя (порядок взаємовідносин).
Multum, non multa. - Багато, але небагато. (Глибокий зміст в коротких словах).
Natūra nihil facit frustra. - Природа нічого не народжує даремно.
Nemo debet bis punīri pro uno delicto. - Ніхто не повинен двічі каратися за один злочин.
Nemo judex in propriā causā. - Ніхто не суддя у власній справі.
Nolī dicĕre, quod nescis. - Не говори, якщо не знаєш.
Nolī nocēre! - Не нашкодь!
Non est fumus absque igne. - Немає диму без вогню.
Non progrĕdi est regrĕdi. - Не йти вперед, значить, йти назад.
Nota bene. - Зверни увагу.
Novus rex, nova lex. - Новий правитель - новий закон.
Odi et amo. - І ненавиджу і люблю.
Omnia mea mecum porto. - Все своє ношу з собою.
Omnia mutāntur, nihil intĕrit. - Усе змінюється, нічого не зникає.
Omnia praeclara - rara. - Все прекрасне - рідко.
O, sancta simplicĭtas! - O, свята простота! вигук, приписуване Яну Гусу, який побачив, що якась стара підкидає дрова у багаття, на якому його спалювали в 1415 р.).
O tempŏra, o mores! - О часи, о звичаї!
Otium post negotium. - Відпочинок після праці.
Pacta sunt servanda. - Договори потрібно дотримуватися.
Per aspěra ad astra. - Через терни до зірок.
Persōna (non) grata - особа (не) користується довірою.
Post scriptum. - Після написаного.
Prior tempŏre - potentior jure. - Перший у часі - найсильніший по праву.
Pro et contra. - За і проти.
Qui quaerit, repĕrit. - Хто шукає, знаходить.
Qui tacet consentīre vidētur. - Хто мовчить, той, мабуть, погоджується.
Quod licet Jovi, non licet bovi. - Що належить Юпітеру, не дозволено бику.
Sapienti sat. - Мудрому достатньо.
Scio me nihil scire. - Я знаю, що нічого не знаю.
Sententia absolutoria - виправдувальний вирок.
Sero venientĭbus ossa. - Пізно приходять - кістки.
Sine cura - без турботи.
Sine ira et studio. - Без гніву і пристрасті.
Si vis pacem, parā bellum. - Якщо хочеш миру, готуйся до війни.
Status quo - положення в даний момент.
Tabŭla rasa - чиста дошка.
Tempŏra mutantur, et nos mutāmur in illis. - Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними.
Terra incognĭta. - Невідома земля (у знач. Абсолютно невідомого, недоступного).
Tertium non datur. - Третього не дано.
Testis unus testis nullus. - Один свідок - не свідок.
Ut salūtas, ita salutabĕris. - Як відгукнеться, покличе.
Veni, vidi, vici. - Прийшов, побачив, переміг.
Vim vi repellĕre licet. - Силу дозволено відображати силою.
Vivěre est cogitāre. - Жити, значить, мислити.
Vivĕre est militāre. - Жити, значить, боротися.
Volens - nolens. - Волею - неволею.
Vox popŭli - vox dei. - Голос народу - голос бога.

Латинсько-руський словник
А
a, ab (c Abl.) Від, з, з, у; через; по
absolutorius, a, um виправдувальний (вирок)
absolvo, solvi, sol ū tum 3 відокремлювати, звільняти (від відповідальності)
absum, afui, - abesse відсутні
ac = atque
accipio, c ē pi, ceptum 3 приймати, отримувати
acc ū so 1 звинувачувати
acer, acris, acre гострий, діяльний
Achilles, is m Ахілл, один з головних героїв «Іліади» Гомера
acies, ei f вістря; лад; бій, бій
actio, ō nis f дію; вчинок; судовий процес, справа, тяганина, позов
actor, is m позивач; виконавець
actus, us m справа, дія, право прогону худоби
ad (c Acc.) К; поблизу; близько; до, ну, в
adj ŭ vo, j ū vi, j ū tum 1 допомагати
adnum ě ro 1 відносити, прирівнювати
adsum, affui, - adesse бути, знаходитися, бути присутнім; допомагати
advoc ā tus, i m захисник, адвокат
adversarius, i m противник
adversus (c Acc.) Проти, навпаки
adversus, a, um протилежних; ворожий
aed ī lis, is m едил (посадова особа, яка здійснювала організацію народних видовищ, благоустрій міст, нагляд за громадськими будівлями, поліцейський нагляд і регулювання продовольчого постачання)
aeneus, a, um мідний, бронзовий
aequ ā lis, e рівний
aequus, a, um рівний; правильний, справедливий
aēr, aēris m повітря
aera, ae f епоха, ера
aetas, ā tis f час життя; епоха, покоління; людський вік
ager, agri m полі, земля; ager publ ĭ cus - державна земля
agricŏla, ae m землероб
Alexander, dri m Magnus Олександр Великий (356 - 323 до н.е.), македонський цар, великий полководець
ali ē nus, a, um чужий
alius, a, um один (з багатьох), інший, інший
Alpes, ium f Альпи
alter, ĕ ra, ĕ rum один з двох, інший
altus, a, um високий; глибокий
am ī ca, ae f подруга
amicitia, ae f дружба
amīcus, im один
amitto, m ī si, missum 3 відпускати, втрачати, втрачати
amo 1 любити
amor, ō ris m любов
amplius більше
amplus, a, um великий, великий; важкий, суворий (poena); поважний
an Чи (питальна частка)
animadverto, verti, versum 3 (з Асс.) звертати увагу, помічати
an ĭ mal, ā lis n тварина
an ĭ mus, i m дух, душа; намір, схильність; an ĭ mus injurandi - намір образити, in an ĭ mo esse - мати намір
annus, im рік
anser, ĕris m гусак
ante (c Acc.) колись, до
antīquus, a, um древній
Apollo, ĭ nis m Аполлон
appellatio, ō nis f ім'я, назва, звернення до вищестоящого суду, апеляція
appello 1 називати, звертатися, апелювати
appropinquo 1 (c Dat.) наближатися
apud (c Acc.) У, при, біля, близько
aqua, ae f вода
aquaeductus, us m водопровід, право проводити воду
aqu ĭ la, ae f орел
arb ĭ ter, tri m свідок, суддя, третейський суддя
arbor, ŏris f дерево
argentum, in срібло
argumentum, i n доказ, зміст; висновок
Ariovistus, im Ариовист
Aristotĕles, is m Аристотель
arma, ō rum n зброю; бій
ars, artis f ремесло, мистецтво, наука
arx, arcis f фортеця
Asia, ae f Азія
as ĭ nus, i m осел
asper, ĕ ra, ĕ rum важкий, суворий, тяжкий
astrum, i n зірка, планета
Ath ē nae, ā rum f Афіни
atque і, а також
atrox, ō cis жахливий, суворий, жорстокий
attineo, tinui, tentum 2 ставитися
auctor, ōris m діяч, письменник, автор
audio, ī vi, ī tum 4 чути, слухати
aud ī tus, us m слух, чутка; слухання
Aulus Sejus Авл Сей (ім'я)
auris, is f вухо
Aur ō ra, ae f Аврора, богиня ранкової зорі
aurum, in золото
aut або
autem ж
autumnus, im осінь
avus, im дід

B

barbărus, im чужинець, варвар
beātus, a, um щасливий
Belgae, ārum m белги
bellicōsus, a, um войовничий
bellum, in війна
bene добре
bestia, ae f тварина, звір
bis двічі
bona, ō rum n (pl.) майно
bonum, i n благо
bonus, a, um хороший, добрий; чесний, порядний (homo)
bos, bovis m, f бик, корова
brevi в короткий час, незабаром
brevis, e короткий
C
cado, cec ĭ di, c ā sum 3 падати
Caesar, ăris m Гай Юлій Цезар (100-44 рр. до н. Е.) - політик, полководець, оратор і письменник
campus, im полі
canis, is m, f собака
capio, cepi, captum 3 брати, отримувати, приймати (consilium)
Capitolium
capto 1 хапати, ловити
caput, cap ĭ tis n голова
carmen, ĭ nis n пісня, вірш
Carth ā go, ĭ nis f Карфаген, фінікійська колонія, зруйнований римлянами в 146 р. до н.е.
castra, ō rum n табір
casus, us m випадок, випадковість
Catil ī na, ae m Катилина - римський. сенатор, організатор змови, розкритого консулом Цицероном у 63 р. до н. е..
Cato, ō nis m Катон - полководець, письменник, енергійний адвокат, непримиренний ворог Карфагена
causa, ae f причина, випадок, привід, справа
cautio, ō nis f обережність, обачність; забезпечення, боргове зобов'язання
caveo, cavi, cautum 2 остерігатися, передбачати, забезпечувати; складати документи
celebro 1 часто відвідувати, прославляти, святкувати, відзначати
celer, ĕris, ĕre швидкий, швидкий
censor, ō ris m цензор (один з 2-х великих магістратів стародавнього Риму)
Ceres, ĕris f Цецерою - римська богиня полів і землеробства
certus, a, um певний; вірний, надійний
cet ĕ ri, ae, a інші, інші (et cetĕra - etc. та інше, і так далі)
Cicĕro, ōnis m (Marcus Tullius) Марк Туллій Цицерон (106 - 43 рр.. До н. Е..) - Політичний діяч, філософ і оратор, письменник і відомий адвокат республіканського Риму
з ingo, nxi, nctum 3 оточувати; обвивати
circum близько, колом, навколо
з ircumvenio, v ē ni, ventum 4 оточувати
cito швидко, терміново
civ ī lis, e цивільний
civis, is m. f. громадянин, - нка
civ ĭ tas, ā tis f громадянство, держава
clamo 1 кричати, вигукувати, співати; проголошувати, оголошувати
clamor, ōris m крик, крик, шум
clarus, a, um ясний, світлий; славний, відомий, знаменитий
clavus, im цвях
cliens, ntis m клієнт (вільний громадянин у Римі, віддали під заступництво патрона)
Coclitus, im
coepio, coepi, coeptum, coepisse починати (ся)
codicillus, i m кодіцілл (додаткове розпорядження до заповіту)
codicio, ōnis f
cogĭto 1 мислити, думати; замишляти
cognosco, n ō vi, cogn ĭ tum 3 пізнавати, дізнаватися; вести слідство, розслідувати, розбирати
cogo, co ē gi, coactum 3 примушувати, змушувати (jus cogens - примусові норми права)
coll ē ga, ae f товариш, співробітник
collĭgo, lēgi, lectum 3 збирати (ся) разом, з'єднувати, об'єднувати
collōco 1 ставити, розташовувати; розміщувати; видавати заміж
colo, colui, cultum 3 обробляти, обробляти; шанувати, почитати, приводити в порядок
comitia, ō rum n (pl.) народні збори
comitium, i m коміцій (місце на форумі, де відбувалися народні збори)
committo, m ī si, missum 3 зводити (для змагання, боротьби), починати (битву, битва), доручати, здійснювати
commoveo, m ō vi, m ō tum 2 приводити в рух, рухати; хвилювати, спонукати
comm ū nis, e загальний
compello, p ŭ li, pulsum 3 зганяти разом; примушувати, змушувати
concordia, ae f згоду
concurro, curri, cursum 3 стікатися, збігатися, сходитись; суперничати
condemno 1 засуджувати; виносити вирок
condicio, ō nis f умова; суспільне становище; згоду, договір
condo, d ĭ di, d ĭ tum 3 споруджувати, будувати; засновувати; складати, писати, складати
conficio, f ē ci, fectum 3 виготовляти; здійснювати, завершувати, закінчувати
conjur ā tor, ō ris m змовник
conor, con ā tus sum, ā ri затівати, намагатися; пробувати
conscr ī bo, scripsi, scriptum 3 записувати; виробляти перепис
consentio, sensi, sensum 4 погоджуватися, бути згодним
consilium, i n рада; задум, рішення
consisto, st ĭ ti, -, 3 складатися
constituo, stitui, stit ū tum 3 cтавіть, вирішувати; встановлювати; юр. порушувати справу
constitutio, ō nis f встановлення, наказ (принцепса-імператора)
consto, st ĭ ti, -, 1 складатися; залишатися незмінним
consuetūdo, ĭnis f звичка, звичай, звичай
consul, ŭ lis m консул, глава Римської республіки (щорічно до 367 р. до н.е. обиралися центуріатних коміціями два консули, один з патриціїв, потім інший з плебеїв)
consultum, i n постанова, рішення senatus consultum (Сенатусконсульти)
contentus, a, um задовольняються
contineo, tinui, tentum 2 утримувати; тримати, утримувати; зберігати; стримувати
contra (c Acc.) Проти, навпаки, всупереч
contradico, dixi, dictum 3 суперечити; заперечувати
contrarius, a, um протилежний, зустрічний, ворожий
contumacia, ae f завзятість, непослух; неявка до суду за викликом
convenio, v ē ni, ventum 4 сходитися, погоджуватися
conventio, ō nis f угоду, договір
converto, verti, versum 3 перетворювати, повертати
cor, cordis n серце, душа
cornu, us n ріг
corporālis, e тілесний, матеріальний
corpus, ŏ ris n тіло, основа; сукупність
corpus juris civ ī lis звід цивільного права (назва, яку в XII ст. кодифікації римського права, виконаної в VI ст.), містить: Institutiōnes (підручник), Digesta (звід витягів з творів юристів), Codex (збори імператорських постанов), Novellae (нові закони, видані після завершення кодексу)
cras завтра
credo, d ĭ di, d ĭ tum 3 вірити, довіряти; надавати кредит
cremo 1 спалювати
creo 1 творити, обирати
cresco, crevi, cretum 3 рости, зростати; посилюватися
Creta, ae f Кріт, острів у Середземному морі
crimen, ĭ nis n обвинувачення, злочин; вина
crimin ā lis, e кримінальний, злочинний
crudel ĭ tas, ā tis f жорстокість
crudel ĭ ter жорстоко
cui prodest кому вигідно
culpa, ae f вина, проступок
cum (з Abl.) с, разом з
cum (quum) коли, бо на те, хоч
cum ŭ lo 1 збільшувати, множити
cupio, ī vi, ī tum 3 дуже бажати, прагнути
cur чому, навіщо, для чого
cura, ae f турбота; опіка
curia, ae f курія, місце засідання сенату, суд
cur ū lis, e курульні
custodio 4 охороняти, стерегти, дотримуватися
custos, ō dis m сторож, наглядач; охоронець (законів); захисник; pl. охорона

D

damnum, i n збиток, втрата, збиток
datio, ō nis f подача, дарування
de (c Abl.) Від, у, о; згідно; в
debeo, ui, ĭ tum 2 бути належним
deb ĭ tum, i n борг, повинність
decerno, cr ē vi, cr ē tum 3 вирішувати, ухвалювати; присуджувати, призначати
decr ē tum, i n постанова, рішення, указ
dedo, ded ĭ di, ded ĭ tum 3 віддавати (ся), здаватися, віддаватися
defatig ā tus, a, um втомлений, стомлений
defendo, ndi, nsum 3 захищати; давати відсіч; порушувати судову справу
de ĭ nde потім,; звідси; нарешті
deleo, ē vi, ē tum 2 знищувати, руйнувати; винищувати, порушувати
delictum, i n проступок, правопорушення; помилка
delphĭcus, a, um дельфійський
deminutio, ō nis f зменшення; право відчуження; правове обмеження або позбавлення прав
demonstro 1 показувати; пояснювати; доказиввать
den ĕ go 1 відмовляти навідріз; відпиратися, заперечувати, відмовляти
den ĭ que нарешті
dens, dentis m зуб
depello, pŭli, pulsum 3 виганяти
depr ĭ mo, divssi, divssum 3 топити, пустити на дно
der ŏ go 1 (з Dat.) скасовувати (закон); позбавляти; обмежувати
describo, scripsi, scriptum 3 переписувати; описувати
desp ē ro 1 впадати у відчай, не мати надії
desum, defui, -, decesse бракувати, не вистачати; нехтувати
detrimentum, i n збиток, збиток, програш
deus, i m бог, божество
Di ā na, ae f дочка Юпітера і Латона, богиня полювання
dico, dixi, dictum 3 говорити, сказати, вимовляти; dic ĕ re causam - вести судову справу, захищати (ся) на суді
di ē s, di ē i f день
diffic ĭ lis, e важкий, важкий
dig ĭ tus, i m палець
diligentia, ae f старанність, намагання; акуратність; розважливість, ощадливість
dimidius, a, um половинний
discerno, cr ē vi, cr ē tum 3 відокремлювати, розділяти; розрізняти; вирішувати
discip ŭ lus, i m учень
disco, did ĭ ci, - 3 вчитися; вивчати, пізнавати
discordia, ae f розлад, незгоду; розбіжність, протиріччя
discr ī men, ĭ nis n відмінність; вирішальний момент; випробування; небезпека, критичний момент
dispicio, dispexi, dispectum 3 розуміти, осягати; розглядати
dissentio, sensi, sensum 4 бути незгодним; розходитися в думках
dissolvo, solvi, sol ū tum 3 розв'язувати, розривати
distans, ntis різний, відмінний
disto, dist ĭ ti 1 відстояти, перебувати на відстані; відрізнятися
diu довго
diversus, a, um протилежний; віддалений
dives, ĭ tis багатий; рясний; прибутковий
dives, ĭ tis m багач
div ĭ do, v ī si, v ī sum 3 розділяти, ділити; розподіляти
div ī nus, a, um божественний
divisio, ō nis f поділ; роздача, розподіл
divitiae, ā rum f (pl.) багатство
divus, a, um божественний (в імператорську епоху епітет померлих принцепсів і імператорів)
do, d ĕ di, d ā tum 1 давати, дарувати
doceo, cui, ctum 2 вчити, навчати; доповідати
dolor, ō ris m біль, страждання; печаль; гнів, досада
dolus, i m хитрість, виверт, обман; злий умисел
domest ĭ cus, a, um домашній, сімейний; приватний; особистий
dom ĭ nus, i m пан, господар, власник
domus, us m дім, житло
donatio, ō nis f дарування, приношення в дар
donum, i n дар, подарунок
duco, duxi, ductum 3 водити, вести; тягнути; брати в дружини
dulcis, e солодкий, приємний
dum поки, між тим
duo, duac, duo два, два
duod ĕ cim дванадцять
durus, a, um твердий, суворий
dux, ducis m вождь, преводітель; полководець

E

e, ex (c Abl.) З, від, з, після, внаслідок
ea там
ed ī co, d ī xi, dictum 3 оголошувати; наказувати; призначати
edictum, i n наказ, розпорядження; едикт, тобто розпорядження, видане посадовою особою
edo, ed ĭ di, ed ĭ tum 3 видавати; створювати; оголошувати
edo, ē di, ē sum 3 є, їсти
ed ŭ co 1 виховувати (homo)
ed ū co, d ū xi, ductum 3 відводити; віддалятися
eff ĭ cax, ā cis успішний
efficio, f ē ci, fectum 3 робити, здійснювати
ego я
el ĭ go, el ē gi, lectum 3 вибирати, обирати
eloquentia, ae f дар слова, красномовство
emo, emi, emptum 3 купувати, купувати
enim бо, адже, ж
eo, ii, itum, ire йти, ходити
e ō туди
epist ŭ la, ae f послання, лист
eques, ĭ tis m вершник
equus, i m коня, кінь
ergo отже
erro 1 помилятися, помилятися; блукати
error, ō ris m помилка; обман; сумнів
et і
et cet ĕ ra (etc.) і так далі, і інше, і інше
etiam також, ще
eventu ā lis, e вихідний, можливий
eventus, us m подія, обставина; умисел, намір
ex (c Abl.) Див. е
exaequo 1 (з Dat.) Зрівнювати, прирівнювати
exc ĭ to 1 піднімати на ноги, будити
exc ū so 1 вибачати, виправдовувати; звільняти від обов'язків
exemplar, ā ris n зразок, оригінал
exerceo, cui, ĭ tum 2 вправлятися
exerc ĭ tus, us m військо, армія
exist ĭ mo 1 оцінювати; вважати, думати; судити
expl ō ro 1 дослідити, пробувати, дізнаватися
exprimo 1 виживати, висловлювати
expugno, 1 завойовувати, підкоряти
exspecto 1 виглядати, чекати; зволікати
exturbo 1 виганяти, проганяти; стривожити

F

fab ŭ la, ae f розповідь, байка; зміст
fac ĭ le легко
fac ĭ lis, e легкий
facio, feci, factum 3 робити, здійснювати
factum, i n дію, справа, діяння, вчинок
facultas, ā tis f можливість
Falerii, ō rum m Фалерій, місто
Faliscus, i m Фаліск, мешканець м. Фалерій
fama, ae f чутка, слух
familia, ae f Семмі; стан; майно
felix, ī cis щасливий
fem ĭ na, ae f жінка
fest ī no 1 поспішати, поспішати
fere майже, мало не
fero, t ŭ li, l ā tum, ferre носити, вносити, пропонувати
ferrum, i n залізо, меч, зброю
fides, ei f довіра, віра, вірність, захист, заступництво
filia, ae f дочка
filius, im син
finio, ī vi, ī tum 4 кінчати, закінчувати, обмежувати
finis, is m кінець, мета, межа, межа
fio, factus sum, fi ĕ ri робитися, ставати, відбуватися, бувати
floreo, florui, - 2 цвісти, процвітати
flos, floris m квітка, цвітіння
flumen, ĭ nis n річка, потік
fons, fontis m джерело, початок
fortis, e хоробрий, міцний, відважний
fort ū na, ae f щастя, доля, успіх
forum, i n форум (у Римі - ринкова площа, на якій знаходилися будівлі державних установ, суд, відбувалися ярмарки)
frater, tris m брат
fraus, fraudis f обман, брехня; шкоду, збиток, збиток; злочин
frigus, ō ris n холод
fructus, us m плід, дохід, результат
fugo 1 звертати на втечу, проганяти
fumus, i m дим; пар; туман
fundamentum, i n основа
fundus, i m дно, основа; земля; маєток, земельну ділянку
fut ū rus, a, um майбутній, майбутній, наступаючий

G

G .= Gajus (Cajus), i m Гай - знаменитий римський юрист II ст. до н.е.
Galli, ō rum m галли, численне кельтське плем'я, що заселяло Галію і складається з безлічі окремих племен
Gallia, ae f Галлія, римська провінція
gaudeo, gav ī sus sum 2 (c Abl.) Насолоджуватися, радіти
gemo, ui, ĭ tum 3 охати, стогнати, зітхати
gener ā lis, e родової, загальний, спільний
gens, gentis f рід, плем'я, народність, народ
genus, ĕ ris n походження, рід
Germ ā nus, i m германець
g е ro, gessi, gestum 3 нести, носити; вести;
gigno, genui, gen ĭ tum 3 (по) народжувати, народжувати на світ
gladius, i m меч
gloria, ae f слава; краса та гордість
Graecia, ae f Греція
Graecus, a, um (Graecus, i m) грецька (грек)
gratia, ae f подяку, милість; (cum bonā gratiā - дружелюбно)
gravis, e важкий, тяжкий; важливий, серйозний
gust ā tus, us m смак

H

habeo, ui, ĭ tum 2 тримати, мати, володіти; pass. вважатися
hab ĭ to 1 (c Acc.) Жити, жити; населяти
hasta, ae f жердина, жердина, держак списа, і спис, дротик; скіпетр
herba, ae f трава, зелень
hered ĭ tas, ā tis f спадщину, володіння
heredium, i n спадкове майно, спадщину
heres, ē dis m спадкоємець; власник
hic, haec, hoc цей
hiems, hi ĕ mis f зима; холод; холоднеча
historia, ae f історія; природознавство; знання, дослідження
hodi ē сьогодні; тепер, негайно ж
homo, ĭ nis m людина, чоловік
honestus, a, um гідний поваги, чесний; благородний
honor, ō ris m честь, почесть, заслуга; повагу, шану
hora, ae f час, пора року, годину
horror, ō ris m страх, жах
Hortensius, i m римсько. nomen Гортензій, римський юрист
hostis, is m ворог; ворог
hum ā nus, a, um людський, людяний
humus, if земля, грунт
I
ibi там, де; тоді, туди
idem, e ă dem, idem Того ж, той же самий
ig ĭ tur тоді, отже
ignis, is n вогонь
ignorantia, ae f незнання, невідання
ille, illa, illud Той, він
im ĭ tor, imit ā tus sum 1 (c Acc.) Наслідувати, слідувати
immineo, ui, - 2 загрожувати
immob ĭ lis, e нерухомий
immort ā lis, e безсмертний, вічний
imper ā tor, ō ris m повелитель; командир; імператор
imperitia, ae f недосвідченість, незнання
imperium, i n наказ; вища влада, імперія
imp ĕ ro 1 наказувати, веліти
imp ĕ tus, us m напад
impr ŏ bus, a, um безчесний, безсоромний
in (c Acc. Et Abl.) В, на, по
incertus, a, um невизначений, сумнівний
inc ŏ la, ae m житель, поселенець
incol ŭ mis, e неушкоджений, цілий
incorpor ā lis, e нематеріальний, нематеріальний
ingens, entis величезний, могутній
ingenuus, a, um народжений вільним
inim ī cus, a, um недруг, ворог
in ī quus, a, um нерівний, несправедливий
injuria, ae f несправедливість, образа
injurio 1 ображати, надходити неправомірно
injuste несправедливо
injustus, a, um несправедливий
innocentia, ae f невинність
innumerab ĭ lis, e незчисленний
inopia, ae f потреба, необхідність; бідність, вада
in sidiae, ā rum f (Pl). Засідка, підступи, інтриги
instituo, ui, ū tum 3 встановлювати; призначати; навчати
instrumentum, i n знаряддя, документ
ins ŭ la, ae f острів
insum, infui, inesse бути присутнім; перебувати всередині
intell ĕ go (intell ĭ go), lexi, lectum 3 розуміти, визнавати; означати
inter (c Acc.) Між, серед, в числі
interdum іноді
interficio, f ē ci, fectum 3 вбивати; гинути
interr ŏ go 1 питати; робити висновок
intersum, fui, -, esse перебувати між, складати різницю, представляти інтерес, бути присутнім
invenio, v ē ni, ventum 4 знаходити, відкривати
inventor, ō ris m винахідник, творець
inv ī tus, a, um неохоче, небажаним, вимушений, без згоди
ipse, ipsa, ipsum (Він) сам
ira, ae f гнів; пристрасть
is, ea, id цей, той, він
ita А тепер, таким чином
Italia, ae f Італія
it ă que А тепер
item також, рівним чином
iter, itin ĕ ris n шлях, дорога; право проходу
J
j ă ceo, ui, ĭ tum 2 лажати; висіти; залишитися без власника
j ă cio, j ē ci, j ă ctum 3 кидати
jam вже; ще, а тепер
janua, ae f двері; вхід; початок
jocus, i m жарт, радість; юр. умовне угоду
jubeo, jussi, jussum 2 наказувати; юр. приймати (закон)
judex, ĭ cis m суддя
judicium, i n суд; судовий розгляд; вирок
jud ĭ co 1 судити, вирішувати
Juli ā nus, a, um юліанський
Juli ā nus, i m Юліан, римський юрист часів Адріана, за дорученням якого розробив постійно діючий едикт - edictum perpetuum
Juno, ō nis f Юнона, верховна богиня, дружина Юпітера
Jupp ĭ ter, Jovis m Юпітер
jurisdictio, ō nis f судочинство; правосуддя; юрисдикція
juris prudens, ntis m правознавець, юрист
jus, juris n право, правосуддя; законодавство
jussus, us m наказ, веління
justitia, ae f правосуддя, справедливість
justus, a, um справедливий; законний
juv ĕ nis, e молодий, юний
juvo, juvi, jutum 1 допомагати (кому-асс.)
K
Kalendae, ā rum f календи, перший день кожного місяця у римлян
L
labor, lapsus sum 1 ковзати, падати; помилятися
labor, ō ris m праця, робота, труднощі
labori ō sus, a, um працьовитий
lab ō ro 1 трудитися, піклуватися, готувати
Lacedaemonius, i m спартанець (лакедемонянін)
lapis, ĭ dis m камінь
lateo, ui, - 2 ховатися, ховатися, бути невідомим
Latīnus, a, um латинський, римський
Lat ō na, ae f Латона, дочка Титану, мати Аполлона і Діани
latus, a, um широкий
laudo 1 хвалити, прославляти
lectio, ō nis f читання, урок
leg ā lis, e правової, законний
leg ā tus, i m посол; легат
lego, legi, lectum 3 читати, обирати, шанувати
levis, e легкий, легковажний; незначний
lex, legis f закон; законодавчий акт
liber, lib ĕ ra, lib ĕ rum вільний, незалежний
liber, libri m книга
liber ā lis, e вільний, щедрий
lib ĕ ri, ō rum m pl. діти
lib ĕ ro 1 звільняти
libertas, ā tis f свобода
libertus, i m вільновідпущені
licet, licuit (Lic ĭ tum est) 2 дозволено, можна, дозволяється
lic ĭ tus, a, um дозволений
lingua, ae f мова
lit ĭ go 1 сперечатися, вести судову справу, судитися
litt ĕ ra, ae f риса, літера
litterae, ā rum f (Pl.) Лист, послання; література; писемність; наука
locus, im місце
longus, a, um довгий
Lucius Negidius Луцій Негідій
ludus, im гра, (pl.) публічні гри; змагання; школа (gladiatoriis)
lux, lucis f світло
Lycurgus, i m Лікург, законодавець і цар Спарти (VI ст. До н.е.)
lyra, ae f ліра; пісня
M
Maevia, ae f Мевія (ім'я)
magister, tri m начальник; еомандующій; майстер, вчитель, наставник
magistra, ae f вчителька, наставниця
Mavius, i m Мавій (ім'я)
magistr ā tus, us m магістрат; посадова особа; почесна посада
magnus, a, um (compar. major, - jus; superl. maxĭmus, a, um) великий, великий; багатий
male погано; несправедливо
malitia, ae f злий умисел; злість; підступність
malum, i n зло, нещастя, горе; погане намір
malus, a, um поганий, поганий, злий
mand ā tum, i n доручення
maneo, nsi, nsum 2 залишатися, очікувати
Manlius, a, um Манлий
manumissio, ō nis f відпущення раба на волю; надання свободи
manumitto, m ī si, missum 3 відпускати раба на роботу
manus, us f рука; насильство, присяга, сила, насильство; влада
Marcus, im Марк (ім'я)
mater, tris f мати
matrimonium, in шлюб, подружжя
max ĭ mus, a, um найбільший; найбільший
membrum, i n член (тіла), pl. тіло; pl. учасники (студенти)
memoria, ae f пам'ять
mendax, ā cis брехливий
mens, mentis f думка, розум; рішення
mensa, ae f стіл, страву; міняльних лавка, лоток
mer ĭ to по заслугах, заслужено
Mess ā la, ae m Мессала
meus, mea, meum мій, моя, моє
miles, ĭ tis m воїн
Minerva, ae f Мінерва, богиня - покровителька наук, мистецтв, ремесел, а також війни
m in ĭ me найменше, нітрохи не, анітрохи
minuo, ui, ū tum 3 зменшувати
miser, ĕ ra, ĕ rum нещасний, жалюгідний
missio, ō nis f відправлення; звільнення
mitto, m ī si, missum 3 посилати
modus, i m міра, розмір; образ, спосіб; нахил
mons, ntis m гора
monstro 1 вказувати, показувати
monumentum, i n пам'ятник
mora, ae f зволікання, відстрочка
morbus, im хвороба
mors, mortis f смерть
mos, moris m вдачу, звичай
moveo, movi, motum 2 рухати, приводити в рух
multum багато
multus, a, um численним pl. багато
munio, ī vi, ī tum 4 зміцнювати
musca, ae f муха
muto 1 міняти
N
n am дійсно, адже
naris, is f ніздря, pl. ніс
narro 1 розповідати
nascor, natus sum, nasci 3 народжуватися; з'являтися, виникати
natio, ō nis f плем'я, народ
nat ū ra, ae f природа
natur ā lis, e природний, природний
natus, us m див. nascor
nauta, ae m моряк
navis, is f корабель
nec і не
necessarius, a, um необхідний, потрібний
neco 1 вбивати
nego 1 заперечувати, відмовляти
negotium, i n справа, заняття, робота
nemo ніхто
nepo s, nep ō tis m онук, нащадок
neque і не
ne ... quid навіть не
nescio 4 не знати
nex, necis f смерть, вбивство
nihil ніщо, нічого
nisi якщо не
nob ĭ lis, e відомий, знаменитий; знатний
noceo, cui, c ĭ tum 2 шкодити
noctu вночі
nolo, nolui, -, nolle не хотіти
nomen, ĭ nis n ім'я
nom ĭ no 1 іменувати, називати
non НЕ
nos ми
noster, nostra, nostrum наш, наша, наше
notus, a, um відомий, знайомий
novus, a, um новий
nox, noctis f ніч
nubo, nupsi, nuptum 3 виходити заміж
nullus, a, um ніякої
num ĕ ro 1 вважати, обчислювати
num ĕ rus, i m число
nunc зараз
nunquam ніколи
nuntio 1 сповіщати, повідомляти
O
ob (Cum Acc.) Внаслідок, з-за; до, перед; за; (на) проти
obl ĭ go, 1 зобов'язувати
obl ī quus, a, um побічно
obses, ĭ dis m заручник
obsum, fui, -, esse бути проти, заважати, шкодити
obtemp ĕ ro 1 коритися
obtineo, tinui, tentum 2 утримувати; займати
occ ī do, c ī di, c ī sum 3 вбивати
oc ŭ lus, i m очей
odor ā tus, us m нюх, чуття, запах
off ĕ ro, obt ŭ li, obl ā tum, offerre приносити, пропонувати
officium, i n борг, обов'язок
olim колись, одного разу; коли-небудь
omnis, e весь, всякий
opinio, ō nis f думка, погляд
oportet, uit 2 (безл.) потрібно, слід
opp ĭ dium, i n зміцнення; місто
opdivssus, a, um
opprĭmo, divssi, divssum 3 придушувати
opto 1 бажати
opus, ĕ ris n справа, робота
orac ŭ lum, i n оракул, пророцтво, пророкування
oratio, ōnis f мова
orator, ōris m оратор
orbis, is m окружність, коло
orior, ortus sum 4 сходити; з'являтися, починатися
orno 1 прикрашати
os, ossis n кістку
ostendo, ndi, ntum 3 виставляти напоказ, хвастати
otium, i n дозвілля, відпочинок; неробство
ovis, is f вівця
ovum, in яйце
P
pactum, i n угоду, договір
palātum, I n нëбо
panis, is m хліб
par, paris рівний, однаковий
par ā tus, a, um приготований, готовий
parens, ntis батько, матір; pl. батьки, родичі
pareo, ui, ĭ tum 2 бути; бути очевидним; складатися (при); слідувати
paro 1 готувати; набувати
pars, partis f частина, сторона
parsimonia, ae f ощадливість
partim частиною, частково
parvus, a, um (compar. minor, minus; superl. Minĭmus, a, um) маленький, невеликий
pastor, ōris m пастух
pater, tris m батько
patior, passus sum, pati 3 терпіти, страждати
patria, ae f батьківщина
patricius, im патрицій
patr ō nus, i m патрон, судовий захисник
paucus, a, um малий, невеликий; pl. небагато, кілька
pauper, ĕ ris бідний
pax, pacis f світ, мирний час
pecunia, ae f гроші
pecunia rius, a, um грошовий
per (C Acc.) Через, крізь, по; протягом; внаслідок, з-за
peregr ī nus, a, um іноземний
peric ŭ lum, i n опастность
permitto, m ī si, missum 3 дозволяти
pers ō na, ae f особа, особистість
pertineo, tinui, tentum 2 сягати; стосуватися, ставитися
pes, pedis m нога, ступня, стопа
plan ē ta, ae f планета
plebs, plebis f плебс, простий народ
plebisc ī tum, i m плебісцит, постанова зборів плебсу
plenus, a, um повний
poena, ae f покарання
poēta, ae m поет
polliceor, pollic ĭ tus sum 2 обіцяти
pono, posui, pos ĭ tum 3 класти, ставити; розташовувати, поміщати
pons, pontis m міст
popŭlus, i m народ
possideo, sēdi, sessum 2 володіти
possum, potui, -, posse могти, бути в змозі
postea після цього
potentia, ae f міць, сила
potestas, ā tis f влада, могутність
praeceptum, i n повчання, правило
praep ă ro 1 готувати
praeses, ĭ dis m голова, намісник
praetor, ō ris m претор, в стародавньому Римі другого консула вища посадова особа
primo спершу, спочатку
primus, a, um першу
princeps, c ĭ pis перший, головний; принцепс
prior, prius попередній
priv ā tus, a, um приватний
pro (c Abl.) Перед; за, на захист, замість, як; відповідно
probatio, ō nis f
probo 1 схвалювати
prodo, d ĭ di, d ĭ tum 3 видавати, зраджувати
prohibeo, hibui, hib ĭ tum 2 утримувати, затримувати; заважати, перешкоджати
proprius, a, um власний, приватний
prosum, fui, -, esse приносити користь, допомагати
proverbium, i n прислів'я, приказка
provocatio, ō nis f
prox ĭ mus, a, um близький, найближчий
prudens, ntis завбачливий, розсудливий
prudentia, ae f розсудливість, розсудливість, обережність
publ ĭ cus, a, um суспільний, державний
Publius Sempronius, i m Публій Семпроній
puer, ĕ ri m хлопчик; pu ĕ ri, ō rum pl. діти)
pugna, ae f битва, битва
pugno 1 битися
pulcher, chra, chrum гарний, прекрасний
punio 4 карати
puto 1 думати, вважати, думати
Q
quaerimonia, ae f скарга
quaero, quaes ī vi, quaes ī tum 3 шукати; питати; набувати
qualis, e який
quam як, наскільки; чим; як можна
quamdiu як довго, поки
quando коли, коли-небудь
quantum скільки, наскільки; як багато
quantus, a, um який (за кількістю), який, (як) великий
quasi як ніби, як якщо б, наче
quattuor чотири
- Que (= et) постпозитивно. частка: і, а тому, але, а
queror, questus sum 3 скаржитися (на що - ас.)
qui, quae, quod який, який, хто, що
quicumque, quaecumque, quodcumque якою б не, хто (що) б ні
quies, ē tis f спокій, відпочинок
quil ĭ bet, quael ĭ bet, quodl ĭ bet якою завгодно, кожен
quinquages ​​ĭ mus, a, um п'ятидесятих
quintus, a, um п'ята
quis, quid хто, що; хто-небудь, що-небудь
quisque, quidque (сущ.) кожен
quisque, quaeque, quodque (прілаг.) кожен
qu ō де, куди; щоб, таким чином
quod бо, тому що, так як
quom ĭ nus щоб не
quot як багато, скільки
quotannis всі роки, щорічно

R

rapio, ui, ptum 3 вистачати; віднімати, викрадати
rarus, a, um рідкісний