МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Навчальний консультаційний центр у м. Львові
Шифр залікової -03149
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1
з дисципліни "Основи експлуатації транспортних засобів"
Виконав ст. гр
Тасов Т. І.
Дата і підпис студента
Рецензент
Форнальчик Є.Ю.
Дата і підпис викладача
Львів-2007
Завдання
на контрольну роботу №1 2 з дисципліни "Основи експлуатації транспортних засобів".
видане студентові групи -42 Тасов Т.І.
Шифр залікової книжки ___________________________________
Значення початкових даних для виконання Завдання І за варіантом____03149
Міжміські перевезення на маятникових маршрутах. Річні обсяги міжміських перевезень вантажів, тис. тонн.
для ЗИЛ-130-76, при Lм=150 км: Qр (при ί=1, γд=1,0)=5,5 тис.тонн; Qр (при ί=2, γд=0,8)=5,0 тис.тонн;Qр (при ί=3, γд=0,6)=2,3 тис.тонн.
для КамАЗ-5320, при Lм=280 км: Qр (при ί=1, γд=1,0)=6,5 тис.тонн; Qр (при ί=2, γд=0,8)=5,2 тис.тонн;Qр (при ί=3, γд=0,6)=4,0 тис.тонн.
для МАЗ-6422, при Lм=6300 км: Qр (при ί=1, γд=1,0)=4,8 тис.тонн; Qр (при ί=2, γд=0,8)=6,0 тис.тонн;Qр (при ί=3, γд=0,6)=3,0 тис.тонн.
Міські перевезення на маятникових маршрутах. Добові обсяги міських перевезень вантажів, Qд, тонн.:
для ГАЗ – 33021 «Газель», Lмк=25км.
Qд, (γд=0,8)=55 тонн; Qд, (γд=0,7)=26 тонн; Qд, (γд=0,6)=23 тонн.
для ЗИЛ – 5301 «Бичок», Lмк=30 км:
Qд, (γд=0,8)=60 тонн; Qд, (γд=0,7)=31 тонн; Qд, (γд=0,6)=28 тонн.
для ГАЗ – 53А, Lмк=40 км:
Qд, (γд=0,8)=65 тонн; Qд, (γд=0,7)=36 тонн; Qд, (γд=0,6)=33 тонн.
Завдання видав___________________
Дата і підпис викладача
Завдання отримав__________________
Дата і підпис студента
Практична/лабораторна робота №1
«Визначення кількісного складу АТЗ за заданими обсягами транспортної роботи»
Для формування місцевими органами влади подання до Міністерства транспорту України щодо створення (розширення/скорочення існуючого) вантажного транспортного підприємства потрібно визначити необхідну спискову чисельність автомобілів для виконання заданих обсягів річної транспортної роботи. На підставі аналізу зростання вантажних перевезень відомі річні обсяги Qр регулярних міжміських перевезень вантажів різних і-х класів за маятниковими маршрутами на відстані Lм. Крім цього, відомі й середньодобові обсяги перевезень вантажів різних Qдоб.і і-х класів з динамічним коефіцієнтом використання вантажності γд на міських кільцевих маршрутах середньою довжиною Lmk.
Ι. Роботу АТЗ на міжміських перевезеннях планувати на маятникових маршрутах з добовою тривалістю перебування у наряді – 10 год. Та коефіцієнтом використання пробігу βхд=0,5. Відомі також марки та вантажності АТЗ, які можуть бути задіяні на цих перевезеннях (КамАЗ-5320 – 8 т; МАЗ-6422 – 14,7 т; ЗИЛ-130-76 6,0 т). Середня технічна швидкість АТЗ νm – для першого 50, другого 60, третього –65 км/год . з відповідними тривалостями навантажувально-розвантажувальних робіт, відповідно 0,5;0,7;1,0 год.
З урахуванням особливостей технології та організації міжміських та міських перевезень вантажів, їх класів, видів і марок АТЗ, які можуть бути залучені до виконання цих транспортних робіт, визначити обсяги останніх та загальну необхідну кількість АТЗ для вантажного автотранспортного підприємства.
Річні обсяги міжміських перевезень вантажів, Qр тис.тонн:
для ЗИЛ-130-76, при Lм=150 км:
Qр (при ί=1, γд=1,0)=4,0 тис.тонн; Qр (при ί=2, γд=0,8)=3,5 тис.тонн;Qр (при ί=3, γд=0,6)=1,7 тис.тонн.
для КамАЗ-5320, при Lм=280 км:
Qр (при ί=1, γд=1,0)=5,0 тис.тонн; Qр (при ί=2, γд=0,8)=3,7 тис.тонн;Qр (при ί=3, γд=0,6)=2,8 тис.тонн.
для МАЗ-6422, при Lм=6300 км:
Qр (при ί=1, γд=1,0)=4,2 тис.тонн; Qр (при ί=2, γд=0,8)=4,2 тис.тонн;Qр (при ί=3, γд=0,6)=2,1 тис.тонн.
Визначення показників:
1. Річні обсяги транспортної роботи, яку виконує кожна ί-та марка АТЗ:
Pi= Qр* Lм,
де Qр -- річні обсяги перевезень вантажів різними марками АТЗ для кожних маятникових маршрутів, т;
Lм – довжина маятникових маршрутів перевезень вантажів різних класів, км.
ЗИЛ-130-76
1) для γд=1. Pi=4*150=600 тис.т-км;
2) для γд=0,8. Pi=3,5*150=525 тис.т-км;
3) для γд=0,6. Pi=1,7*150=255 тис.т-км.
КамАЗ-5320
1) для γд=1. Pi=5,0*280=1400 тис.т-км;
2) для γд=0,8. Pi=3,7*280=1036 тис.т-км;
3) для γд=0,6. Pi=2,8*280=784 тис.т-км.
МАЗ-6422
1) для γд=1. Pi=4,2*6300=26460 тис.т-км;
2) для γд=0,8. Pi=4,2*6300=26460 тис.т-км;
3) для γд=0,6. Pi=2,1*6300=13230 тис.т-км.
2. Годинна продуктивність кожної із марок АТЗ за транспортною роботою на перевезеннях вантажів різних класів:
Wp= 
, т-км/год.,
де q – вантажність АТЗ, т; γд – динамічний коефіцієнт використання вантажності;
VT – середня технічна швидкість АТЗ на міжміських перевезеннях вантажів; βхд – коефіцієнт використання пробігу АТЗ на маятникових маршрутах, βхд=0,5; Lхв – довжина ходки з вантажем, км; tн-р – середня тривалість навантажувально-розвантажувальних робіт; для 1-го маршруту, tн-р=0,5 год., для 2-го -- tн-р=0,7 год., для 3-го -- tн-р=1,0 год.
ЗИЛ-130-76
1) для γд=1. Wp= 
=175,9 т-км/год.;
2) для γд=0,8. Wp= 
=140,75 т-км/год.;
3) для γд=0,6. Wp= 
=105,6 т-км/год.
КамАЗ-5320
1) для γд=1. Wp= 
=188,2 т-км/год.;
2) для γд=0,8. Wp= 
=188,2 т-км/год.;
3) для γд=0,6. Wp= 
=188,2 т-км/год.
МАЗ-6422
1) для γд=1. Wp= 
=438,9 т-км/год.;
2) для γд=0,8. Wp= 
=351,1 т-км/год.;
3) для γд=0,6. Wp= 
=263,3 т-км/год.;
3. Річна продуктивність кожної з марок АТЗ:
Wpр = Wp*Фнр,
тут Фнр – номінальний річний фонд часу АТЗ за умови 10-годинної тривалості перебування у наряді та 6-денного робочого тижня, год.
ЗИЛ-130-76
1) Wpр =2540*175,9=446786 т-км/рік.;
2) Wpр =2540*140,8=357632 т-км/рік.;
3) Wpр =2540*105,6=268224 т-км/рік.;
КамАЗ-5320
1) Wpр =2540*188,2=478028 т-км/рік.;
2) Wpр =2540*150,6=382524 т-км/рік.;
3) Wpр =2540*112,9=286766 т-км/рік.;
МАЗ-6422
1) Wpр =2540*438,9=1114806 т-км/рік.;
2) Wpр =2540*351,1=891794 т-км/рік.;
3) Wpр =2540*263,3=668782 т-км/рік.;
4. Потреба в АТЗ за їх марками для реалізації перевезень вантажів на міжміських маршрутах:
NАТЗ= ΣPi/ Wpр,
тут ΣPi – сумарна річна транспортна робота, виконана однією маркою АТЗ на кожному з маршрутів, т-км.
ЗИЛ-130-76
1) NАТЗ=600/446786=1,3 од; 2) NАТЗ=525/357632=1,5 од; 3) NАТЗ=255/26822,4=1 од.
КамАЗ-5320
1) NАТЗ=1400/478028=2,9 од; 2) NАТЗ=1036/382524=2,7 од; 3) NАТЗ=784/286766=2,7 од.
МАЗ-6422
1) NАТЗ=26460/1114806=23,7 од; 2) NАТЗ=26460/891794=29,7 од;3)NАТЗ=13230/668782=19,8 од.
5. Загальна чисельність АТЗ для вантажного АТП:
ΣNАТЗ= NЗИЛ NКамАЗ NМАЗ
ΣNАТЗ=(1,3+1,5+1)+(2,9+2,7+2,7)+(23,7+29,7+19.8)=85,3≈85 од.
ΙΙ. На міських перевезеннях на кільцевих маршрутах передбачена однозмінна робота АТЗ тривалістю 8 год. з використанням АТЗ малого та середнього класів (ГАЗ – 33021 «Газель» -- 1,5 т; ЗИЛ – 5301 «Бичок» -- 2,5 т; ГАЗ – 3307 – колишній ГАЗ – 53А – 4,5 т). Відстань від АТП до вантажовідправника (гуртові) становить2,5 км , від останнього вантажоотримувача (клієнта) до гуртові -- 10 км . Середня технічна швидкість АТЗ з вантажем 18 км/год .; без вантажу -- 50 км/год .; середня тривалість навантажувально-розвантажувальних робіт – 0,8 год.
Добові обсяги міських перевезень вантажів, Qд, тонн.
ГАЗ – 33021 «Газель», Lмк=25км.
Qд, (γд=0,8)=40 тонн; Qд, (γд=0,7)=20 тонн; Qд, (γд=0,6)=17 тонн.
для ЗИЛ – 5301 «Бичок», Lмк=30 км:
Qд, (γд=0,8)=45 тонн; Qд, (γд=0,7)=25 тонн; Qд, (γд=0,6)=22 тонн.
для ГАЗ – 53А, Lмк=40 км:
Qд, (γд=0,8)=50 тонн; Qд, (γд=0,7)=30 тонн; Qд, (γд=0,6)=27 тонн.
6. Коефіцієнт використання пробігу АТЗ на перевезеннях дрібно гуртових вантажів за міськими кільцевими маршрутами:
βм= 
= 
,
де lв – довжина ходки з вантажем, км; lмк – середня довжина маршруту, км; lок – відстань від останнього вантажоотримувача до гуртові, lок=10 км.
1. ГАЗ – 33021 «Газель» 2. ЗИЛ – 5301 «Бичок» 3. ГАЗ – 53А
βм = 
=0,6 км βм = 
=0,7 км βм = 
=0,8 км.
7. Середня тривалість ходки:
tx = 
+ tн-р,
де 
-- коефіцієнт використання пробігу АТЗ на маршруті, =0,6; νтв – середня технічна швидкість АТЗ з вантажем на міських перевезеннях, νтв=18 км/год.; tн-р – середня тривалість навантажувально-розвантажувальних робіт; tн-р=0,8 год.
tx = 
+0,8=1,73 год.
8. Тривалість обігу АТЗ на маршруті:
tоб = tн-р+ 
,
тут 
-- середня технічна швидкість АТЗ без вантажу, = 50 км/год .
9. Тривалість роботи АТЗ на маршруті:
tм = Тн- 
,
тут Тн – тривалість перебування АТЗ у наряді, Тн=8 год.; lо – відстань від АТП до гуртові, lо=2,5 км.
tм = 
=7,95 год.
10. Кількість добових обігів одного АТЗ на кільцевому маршруті:
Zоб= tм/ tоб=7,95/1,93=4,119.
11. Добова транспортна робота, яку виконує один АТЗ:
Рдоб=q*lв* 
* zоб
ГАЗ – 33021 «Газель» ЗИЛ – 5301 «Бичок»
1) Рдоб=1,5*10*0,8*4,119=48,43 1) Рдоб=2,5*10*0,8*4,119=82,38
2) Рдоб=1,5*10*0,7*4,119=43,25 2) Рдоб=2,5*10*0,7*4,119=72,08
3) Рдоб=1,5*10*0,6*4,119=37,07 3) Рдоб=2,5*10*0,6*4,119=61,79
ГАЗ – 53А
1) Рдоб=4,5*10*0,8*4,119=148,3;
2) Рдоб=4,5*10*0,7*4,119=129,8;
3) Рдоб=4,5*10*0,6*4,119=111,2;
12. Необхідна кількість АТЗ кожної марки для дрібно гуртових перевезень вантажів за міськими кільцевими маршрутами:
NАТЗ = 
ГАЗ – 33021 «Газель» ЗИЛ – 5301 «Бичок» ГАЗ – 53А
1)NАТЗ = 
=8,1 од; 1)NАТЗ = 
=5,5 од; 1) NАТЗ = 
=3,4 од;
2) NАТЗ = 
=4,6 од; 2) NАТЗ = 
=3,5 од; 2) NАТЗ = 
=2,3 од;
3) NАТЗ = 
=4,6 од. 3) NАТЗ = 
=3,6 од. 3) NАТЗ = 
=2,4 од.
13. Загальна чисельність АТЗ для вантажного АТП:
ΣNАТЗ= NГАЗ NЗИЛ NГАЗ-53А
ΣNАТЗ=(8,1+4,6+4,6)+(5,5+3,5+3,6)+(3,4+2,3+2,4)=38 од.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Навчально-консультаційний центр у м. Львові
Завдання
на контрольну роботу №1 (2) з дисципліни "Основи експлуатації транспортних засобів".
видане студентові групи МКз -41 Лісовській Анастасії Володимирівні___________________________________________________
Шифр залікової книжки ______________________________________
Значення початкових даних для виконання завдання І за варіантом_________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________Значення початкових даних для виконання завдання 2 за варіантом______01:
Масиви статистичних даних пробігів автомобілів ЗИЛ – 130 на відмови з причин виходу з ладу карданної передачі (дані навчальні у тис. км.)
Завдання видав___________________
Дата і підпис викладача
Завдання отримав__________________
Дата і підпис студента
Практична/лабораторна робота №2
Визначення числових характеристик показників надійності АТЗ та закономірності їх розподілу
Вантажне АТП комплексного типу розміром 100 од. АТЗ випускає щоденно на лінію для виконання транспортної роботи в середньому 95 од. Протягом півроку інженер служби експлуатації виконував цільові спостереження ( з відповідним фіксуванням подій_ за відповідних агрегатів АТЗ. В результаті зібрано масиви статистичних даних про пробіги на відмови. Необхідно визначити кількісні характеристики розподілів ціх пробігів АТЗ та побудувати гістограми і полігони цих розподілів. Масиви статистичних даних задаються.
Для наведеної вище умови нехай масив пробігів на відмови з причин виходу з ладу рульового керування автомобіля ЗИЛ-130 становив (у тис.км.):
1. Із заданого масиву тривалостей Li (ί=1,2,3,…N) складають варіаційний ряд, розташовуючи значення Li у порядку їх зростання від мінімального Lmin до максимального – Lmax :
2. Впорядковану послідовність напрацювань на відмови АТЗ переформовують у статистичний ряд . З цією метою визначають:
а) кількість інтервалів статистичного ряду К, виходячи із величини вибірки (масиву) N за формулою Стерджеса
К=1+3,22lgN,
Або формулою Гейнгольда і ГАйде
К= 
Практично К беруть у межах 5-9 (більші значення для вибірок N>25); дробові значення заокруглюють до цілих чисел;
К= 
=8,06≈8
б) ширину інтервалів ΔLk статистичного ряду, яка повинна бути однаковою для кожного з цих інтервалів
ΔLk= 
= 
=27,5≈28 тис.км.
Якщо ΔLk дробове, його заокруглюють до цілого числа або залишають таким же (дробовим), заокруглюючи до другого або третього знаків, залежно від необхідної точності досліджуваної випадкової величини.
3. Отриману кількість інтервалів з шириною кожного ΔLk розташовують у таблицю статистичного ряду (1-й рядок) (табл. 2.1). При цьому кожний інтервал ряду повинен прилягати один до одного, тобто ряд – неперервний. Значення числових характеристик випадкової величини Lі розміщують у горизонтальних рядках таблиці (від 3-го до 6-го) навпроти кожного з інтервалів К. Другий рядок відведено для означення середини кожного із інтервалів 
.
4. Із попередньо складеного варіаційного ряду вибирають ту кількість значень пробігів автомобілів mk, які належать кожному із k інтервалів статистичного ряду (третій рядок таблиці) Якщо значення пробігів АТЗ виявляється на межах к-х інтервалів, то їх зараховують у попередні (k-1) інтервали.
5. Маючи значення mk (частоту попадання випадкової величини Lі у
кожний k-й рядок інтервал ряду), визначають емпіричну частість напрацювань Lі для кожного з k-х інтервалів -- рк (4-й рядок таблиці):
рк= mk/N
Сума значень рк повинна дорівнювати 1 або бути близькою до неї, якщо розрахунки заокруглені. Тобто,
mk/N)=1
Цією сумою перевіряють правильність складеного статистичного ряду.
рк1= mk1/N=2/65=0,031; рк2= 3/65=0,046; рк3=8/65=0,123;
рк4= 11/65=0,169; рк5= 14/65=0,22; рк6= 13/65=0,2; рк7= 12/65=0,185;
рк8= 2/65=0,031.
6. за значеннями середин інтервалів ряду та емпіричних частостей рк знаходять кількісні характеристики:
а) математичне сподівання напрацювання на відмови агрегатів АТЗ на підставі вирахування спочатку добутків для кожного із інтервалів (5-й рядок таблиці) –
= Lk . рк, тис. км,
Сума яких для усього статистичного ряду (усієї статистичної вибірки) становить це математичне сподівання –
Lвк1= Lk1 . рк1=424*0,031=13,14;
Lвк2=452*0,046=20,79; Lвк3=480*0,123=59,04;
Lвк4=508*0,169=85,85; Lвк5=536*0,22=117,92;
Lвк6=564*0,2=112,8; Lвк7=592*0,185=109,52;
Lвк8=620*0,031=19,22.
б) дисперсію (розсіювання довкола математичного сподівання) напрацювання на відмови агрегатів АТЗ, вираховуючи спочатку добутки для кожного з інтервалів
k (7-й рядок таблиці; 6-й підготовчий, розрахунковий) –
DLk=( - 
)2 рк, тис.км;
DLk1=13059,9*0,031=404,9 тис.км;
DLk2=7444,2*0,046=342,4 тис.км;
DLk3=3396,6*0,123=417,8 тис.км;
DLk4=916,9*0,169=155 тис.км;
DLk5=5,2*0,22=1,1 тис.км;
DLk6=661,5*0,2=132,3 тис.км;
DLk7=2885,8*0,185=533,9 тис.км;
DLk8=6678,1*0,031=207 тис.км.
в) середньоквадратичне відхилення –
σL= 
, тис.км.
σL= 
=148,14 тис.км.
7. Нерівномірність розподілу Lі на відмови агрегатів автомобілів оцінюють остаточно відносним показником – коефіцієнтом варіації νL:
νL=( σL/ )*100%
νL=(148,14 /538,28)*100%=27,5%.
У даному разі:
N= 
mk=65; = * рк=538,28;
DL= DLk=( - )2 рк=21944;
σL= =148,14 тис.км;
νL=(148,14 /538,28)*100%=27,5%.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Навчальний консультаційний центр у м. Львові
Шифр залікової -03149
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1
з дисципліни "Основи експлуатації транспортних засобів"
Виконав ст. гр
Тасов Т. І.
Дата і підпис студента
Рецензент
Форнальчик Є.Ю.
Дата і підпис викладача
Львів-2007
Завдання
на контрольну роботу №1 2 з дисципліни "Основи експлуатації транспортних засобів".
видане студентові групи -42 Тасов Т.І.
Шифр залікової книжки ___________________________________
Значення початкових даних для виконання Завдання І за варіантом____03149
Міжміські перевезення на маятникових маршрутах. Річні обсяги міжміських перевезень вантажів, тис. тонн.
для ЗИЛ-130-76, при Lм=150 км: Qр (при ί=1, γд=1,0)=5,5 тис.тонн; Qр (при ί=2, γд=0,8)=5,0 тис.тонн;Qр (при ί=3, γд=0,6)=2,3 тис.тонн.
для КамАЗ-5320, при Lм=280 км: Qр (при ί=1, γд=1,0)=6,5 тис.тонн; Qр (при ί=2, γд=0,8)=5,2 тис.тонн;Qр (при ί=3, γд=0,6)=4,0 тис.тонн.
для МАЗ-6422, при Lм=6300 км: Qр (при ί=1, γд=1,0)=4,8 тис.тонн; Qр (при ί=2, γд=0,8)=6,0 тис.тонн;Qр (при ί=3, γд=0,6)=3,0 тис.тонн.
Міські перевезення на маятникових маршрутах. Добові обсяги міських перевезень вантажів, Qд, тонн.:
для ГАЗ – 33021 «Газель», Lмк=25км.
Qд, (γд=0,8)=55 тонн; Qд, (γд=0,7)=26 тонн; Qд, (γд=0,6)=23 тонн.
для ЗИЛ – 5301 «Бичок», Lмк=30 км:
Qд, (γд=0,8)=60 тонн; Qд, (γд=0,7)=31 тонн; Qд, (γд=0,6)=28 тонн.
для ГАЗ – 53А, Lмк=40 км:
Qд, (γд=0,8)=65 тонн; Qд, (γд=0,7)=36 тонн; Qд, (γд=0,6)=33 тонн.
Завдання видав___________________
Дата і підпис викладача
Завдання отримав__________________
Дата і підпис студента
Практична/лабораторна робота №1
«Визначення кількісного складу АТЗ за заданими обсягами транспортної роботи»
Для формування місцевими органами влади подання до Міністерства транспорту України щодо створення (розширення/скорочення існуючого) вантажного транспортного підприємства потрібно визначити необхідну спискову чисельність автомобілів для виконання заданих обсягів річної транспортної роботи. На підставі аналізу зростання вантажних перевезень відомі річні обсяги Qр регулярних міжміських перевезень вантажів різних і-х класів за маятниковими маршрутами на відстані Lм. Крім цього, відомі й середньодобові обсяги перевезень вантажів різних Qдоб.і і-х класів з динамічним коефіцієнтом використання вантажності γд на міських кільцевих маршрутах середньою довжиною Lmk.
Ι. Роботу АТЗ на міжміських перевезеннях планувати на маятникових маршрутах з добовою тривалістю перебування у наряді – 10 год. Та коефіцієнтом використання пробігу βхд=0,5. Відомі також марки та вантажності АТЗ, які можуть бути задіяні на цих перевезеннях (КамАЗ-5320 – 8 т; МАЗ-6422 – 14,7 т; ЗИЛ-130-76 6,0 т). Середня технічна швидкість АТЗ νm – для першого 50, другого 60, третього –
З урахуванням особливостей технології та організації міжміських та міських перевезень вантажів, їх класів, видів і марок АТЗ, які можуть бути залучені до виконання цих транспортних робіт, визначити обсяги останніх та загальну необхідну кількість АТЗ для вантажного автотранспортного підприємства.
Річні обсяги міжміських перевезень вантажів, Qр тис.тонн:
для ЗИЛ-130-76, при Lм=150 км:
Qр (при ί=1, γд=1,0)=4,0 тис.тонн; Qр (при ί=2, γд=0,8)=3,5 тис.тонн;Qр (при ί=3, γд=0,6)=1,7 тис.тонн.
для КамАЗ-5320, при Lм=280 км:
Qр (при ί=1, γд=1,0)=5,0 тис.тонн; Qр (при ί=2, γд=0,8)=3,7 тис.тонн;Qр (при ί=3, γд=0,6)=2,8 тис.тонн.
для МАЗ-6422, при Lм=6300 км:
Qр (при ί=1, γд=1,0)=4,2 тис.тонн; Qр (при ί=2, γд=0,8)=4,2 тис.тонн;Qр (при ί=3, γд=0,6)=2,1 тис.тонн.
Визначення показників:
1. Річні обсяги транспортної роботи, яку виконує кожна ί-та марка АТЗ:
Pi= Qр* Lм,
де Qр -- річні обсяги перевезень вантажів різними марками АТЗ для кожних маятникових маршрутів, т;
Lм – довжина маятникових маршрутів перевезень вантажів різних класів, км.
ЗИЛ-130-76
1) для γд=1. Pi=4*150=600 тис.т-км;
2) для γд=0,8. Pi=3,5*150=525 тис.т-км;
3) для γд=0,6. Pi=1,7*150=255 тис.т-км.
КамАЗ-5320
1) для γд=1. Pi=5,0*280=1400 тис.т-км;
2) для γд=0,8. Pi=3,7*280=1036 тис.т-км;
3) для γд=0,6. Pi=2,8*280=784 тис.т-км.
МАЗ-6422
1) для γд=1. Pi=4,2*6300=26460 тис.т-км;
2) для γд=0,8. Pi=4,2*6300=26460 тис.т-км;
3) для γд=0,6. Pi=2,1*6300=13230 тис.т-км.
2. Годинна продуктивність кожної із марок АТЗ за транспортною роботою на перевезеннях вантажів різних класів:
де q – вантажність АТЗ, т; γд – динамічний коефіцієнт використання вантажності;
VT – середня технічна швидкість АТЗ на міжміських перевезеннях вантажів; βхд – коефіцієнт використання пробігу АТЗ на маятникових маршрутах, βхд=0,5; Lхв – довжина ходки з вантажем, км; tн-р – середня тривалість навантажувально-розвантажувальних робіт; для 1-го маршруту, tн-р=0,5 год., для 2-го -- tн-р=0,7 год., для 3-го -- tн-р=1,0 год.
ЗИЛ-130-76
1) для γд=1. Wp=
2) для γд=0,8. Wp=
3) для γд=0,6. Wp=
КамАЗ-5320
1) для γд=1. Wp=
2) для γд=0,8. Wp=
3) для γд=0,6. Wp=
МАЗ-6422
1) для γд=1. Wp=
2) для γд=0,8. Wp=
3) для γд=0,6. Wp=
3. Річна продуктивність кожної з марок АТЗ:
Wpр = Wp*Фнр,
тут Фнр – номінальний річний фонд часу АТЗ за умови 10-годинної тривалості перебування у наряді та 6-денного робочого тижня, год.
ЗИЛ-130-76
1) Wpр =2540*175,9=446786 т-км/рік.;
2) Wpр =2540*140,8=357632 т-км/рік.;
3) Wpр =2540*105,6=268224 т-км/рік.;
КамАЗ-5320
1) Wpр =2540*188,2=478028 т-км/рік.;
2) Wpр =2540*150,6=382524 т-км/рік.;
3) Wpр =2540*112,9=286766 т-км/рік.;
МАЗ-6422
1) Wpр =2540*438,9=1114806 т-км/рік.;
2) Wpр =2540*351,1=891794 т-км/рік.;
3) Wpр =2540*263,3=668782 т-км/рік.;
4. Потреба в АТЗ за їх марками для реалізації перевезень вантажів на міжміських маршрутах:
NАТЗ= ΣPi/ Wpр,
тут ΣPi – сумарна річна транспортна робота, виконана однією маркою АТЗ на кожному з маршрутів, т-км.
ЗИЛ-130-76
1) NАТЗ=600/446786=1,3 од; 2) NАТЗ=525/357632=1,5 од; 3) NАТЗ=255/26822,4=1 од.
КамАЗ-5320
1) NАТЗ=1400/478028=2,9 од; 2) NАТЗ=1036/382524=2,7 од; 3) NАТЗ=784/286766=2,7 од.
МАЗ-6422
1) NАТЗ=26460/1114806=23,7 од; 2) NАТЗ=26460/891794=29,7 од;3)NАТЗ=13230/668782=19,8 од.
5. Загальна чисельність АТЗ для вантажного АТП:
ΣNАТЗ= NЗИЛ NКамАЗ NМАЗ
ΣNАТЗ=(1,3+1,5+1)+(2,9+2,7+2,7)+(23,7+29,7+19.8)=85,3≈85 од.
ΙΙ. На міських перевезеннях на кільцевих маршрутах передбачена однозмінна робота АТЗ тривалістю 8 год. з використанням АТЗ малого та середнього класів (ГАЗ – 33021 «Газель» -- 1,5 т; ЗИЛ – 5301 «Бичок» -- 2,5 т; ГАЗ – 3307 – колишній ГАЗ – 53А – 4,5 т). Відстань від АТП до вантажовідправника (гуртові) становить
Добові обсяги міських перевезень вантажів, Qд, тонн.
ГАЗ – 33021 «Газель», Lмк=25км.
Qд, (γд=0,8)=40 тонн; Qд, (γд=0,7)=20 тонн; Qд, (γд=0,6)=17 тонн.
для ЗИЛ – 5301 «Бичок», Lмк=30 км:
Qд, (γд=0,8)=45 тонн; Qд, (γд=0,7)=25 тонн; Qд, (γд=0,6)=22 тонн.
для ГАЗ – 53А, Lмк=40 км:
Qд, (γд=0,8)=50 тонн; Qд, (γд=0,7)=30 тонн; Qд, (γд=0,6)=27 тонн.
6. Коефіцієнт використання пробігу АТЗ на перевезеннях дрібно гуртових вантажів за міськими кільцевими маршрутами:
βм=
де lв – довжина ходки з вантажем, км; lмк – середня довжина маршруту, км; lок – відстань від останнього вантажоотримувача до гуртові, lок=10 км.
1. ГАЗ – 33021 «Газель» 2. ЗИЛ – 5301 «Бичок» 3. ГАЗ – 53А
βм =
7. Середня тривалість ходки:
tx =
де
tx =
8. Тривалість обігу АТЗ на маршруті:
tоб = tн-р+
тут
9. Тривалість роботи АТЗ на маршруті:
tм = Тн-
тут Тн – тривалість перебування АТЗ у наряді, Тн=8 год.; lо – відстань від АТП до гуртові, lо=2,5 км.
tм =
10. Кількість добових обігів одного АТЗ на кільцевому маршруті:
Zоб= tм/ tоб=7,95/1,93=4,119.
11. Добова транспортна робота, яку виконує один АТЗ:
Рдоб=q*lв*
ГАЗ – 33021 «Газель» ЗИЛ – 5301 «Бичок»
1) Рдоб=1,5*10*0,8*4,119=48,43 1) Рдоб=2,5*10*0,8*4,119=82,38
2) Рдоб=1,5*10*0,7*4,119=43,25 2) Рдоб=2,5*10*0,7*4,119=72,08
3) Рдоб=1,5*10*0,6*4,119=37,07 3) Рдоб=2,5*10*0,6*4,119=61,79
ГАЗ – 53А
1) Рдоб=4,5*10*0,8*4,119=148,3;
2) Рдоб=4,5*10*0,7*4,119=129,8;
3) Рдоб=4,5*10*0,6*4,119=111,2;
12. Необхідна кількість АТЗ кожної марки для дрібно гуртових перевезень вантажів за міськими кільцевими маршрутами:
NАТЗ =
ГАЗ – 33021 «Газель» ЗИЛ – 5301 «Бичок» ГАЗ – 53А
1)NАТЗ =
2) NАТЗ =
3) NАТЗ =
13. Загальна чисельність АТЗ для вантажного АТП:
ΣNАТЗ= NГАЗ NЗИЛ NГАЗ-53А
ΣNАТЗ=(8,1+4,6+4,6)+(5,5+3,5+3,6)+(3,4+2,3+2,4)=38 од.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Навчально-консультаційний центр у м. Львові
Завдання
на контрольну роботу №1 (2) з дисципліни "Основи експлуатації транспортних засобів".
видане студентові групи МКз -41 Лісовській Анастасії Володимирівні___________________________________________________
Шифр залікової книжки ______________________________________
Значення початкових даних для виконання завдання І за варіантом_________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________Значення початкових даних для виконання завдання 2 за варіантом______01:
Масиви статистичних даних пробігів автомобілів ЗИЛ – 130 на відмови з причин виходу з ладу карданної передачі (дані навчальні у тис. км.)
Завдання видав___________________
Дата і підпис викладача
Завдання отримав__________________
Дата і підпис студента
Практична/лабораторна робота №2
Визначення числових характеристик показників надійності АТЗ та закономірності їх розподілу
Вантажне АТП комплексного типу розміром 100 од. АТЗ випускає щоденно на лінію для виконання транспортної роботи в середньому 95 од. Протягом півроку інженер служби експлуатації виконував цільові спостереження ( з відповідним фіксуванням подій_ за відповідних агрегатів АТЗ. В результаті зібрано масиви статистичних даних про пробіги на відмови. Необхідно визначити кількісні характеристики розподілів ціх пробігів АТЗ та побудувати гістограми і полігони цих розподілів. Масиви статистичних даних задаються.
Для наведеної вище умови нехай масив пробігів на відмови з причин виходу з ладу рульового керування автомобіля ЗИЛ-130 становив (у тис.км.):
| 535 | 491 | 530 | 585 | 525 | 582 | 605 | 515 | 410 | 493 | 551 | 606 |
| 560 | 512 | 462 | 571 | 572 | 545 | 480 | 500 | 579 | 596 | 472 | 572 |
| 540 | 558 | 537 | 488 | 492 | 517 | 536 | 542 | 574 | 596 | 547 | 432 |
| 548 | 528 | 565 | 530 | 541 | 495 | 591 | 561 | 485 | 565 | 600 | 615 |
| 486 | 513 | 563 | 519 | 560 | 455 | 541 | 517 | 551 | 505 | 590 | 584 |
| 440 | 507 | 592 | 508 | 630 |
| 410 | 432 | 440 | 455 | 462 | 472 | 480 | 485 | 486 | 488 | 491 | 492 |
| 493 | 495 | 500 | 505 | 507 | 508 | 512 | 513 | 515 | 517 | 517 | 519 |
| 525 | 528 | 530 | 530 | 535 | 536 | 537 | 540 | 541 | 541 | 542 | 545 |
| 547 | 548 | 551 | 551 | 558 | 560 | 560 | 561 | 563 | 565 | 565 | 571 |
| 572 | 572 | 574 | 579 | 582 | 584 | 585 | 590 | 591 | 592 | 596 | 596 |
| 600 | 605 | 606 | 615 | 630 |
а) кількість інтервалів статистичного ряду К, виходячи із величини вибірки (масиву) N за формулою Стерджеса
К=1+3,22lgN,
Або формулою Гейнгольда і ГАйде
К=
Практично К беруть у межах 5-9 (більші значення для вибірок N>25); дробові значення заокруглюють до цілих чисел;
К=
б) ширину інтервалів ΔLk статистичного ряду, яка повинна бути однаковою для кожного з цих інтервалів
ΔLk=
Якщо ΔLk дробове, його заокруглюють до цілого числа або залишають таким же (дробовим), заокруглюючи до другого або третього знаків, залежно від необхідної точності досліджуваної випадкової величини.
3. Отриману кількість інтервалів з шириною кожного ΔLk розташовують у таблицю статистичного ряду (1-й рядок) (табл. 2.1). При цьому кожний інтервал ряду повинен прилягати один до одного, тобто ряд – неперервний. Значення числових характеристик випадкової величини Lі розміщують у горизонтальних рядках таблиці (від 3-го до 6-го) навпроти кожного з інтервалів К. Другий рядок відведено для означення середини кожного із інтервалів
4. Із попередньо складеного варіаційного ряду вибирають ту кількість значень пробігів автомобілів mk, які належать кожному із k інтервалів статистичного ряду (третій рядок таблиці) Якщо значення пробігів АТЗ виявляється на межах к-х інтервалів, то їх зараховують у попередні (k-1) інтервали.
| | Інтервали,К | Сума | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | |
| Величина інтервалу, Lk min – Lk max, тис.км | 410 438 | 438 466 | 466 494 | 494 522 | 522 550 | 550 578 | 578 606 | 606 634 | - |
| Середина Інтервалу, | 424 | 452 | 480 | 508 | 536 | 564 | 592 | 620 | - |
| Частота попадан- ня поточних Li в інтервал, mk | 2 | 3 | 8 | 11 | 14 | 13 | 12 | 2 | 65 |
| Емпірична частість, рк | 0,031 | 0,046 | 0,123 | 0,169 | 0,22 | 0,2 | 0,185 | 0,031 | 1,005 |
| | 13,14 | 20,79 | 59,04 | 85,85 | 117,92 | 112,8 | 109,52 | 19,22 | 538,28 |
| ( | 13059,9 | 7444,2 | 3396,6 | 916,9 | 5,2 | 661,5 | 2885,8 | 6678,1 | - |
| DLk=( | 404,9 | 342,4 | 417,8 | 155 | 1,1 | 132,3 | 533,9 | 207 | 21944 |
кожний k-й рядок інтервал ряду), визначають емпіричну частість напрацювань Lі для кожного з k-х інтервалів -- рк (4-й рядок таблиці):
рк= mk/N
Сума значень рк повинна дорівнювати 1 або бути близькою до неї, якщо розрахунки заокруглені. Тобто,
Цією сумою перевіряють правильність складеного статистичного ряду.
рк1= mk1/N=2/65=0,031; рк2= 3/65=0,046; рк3=8/65=0,123;
рк4= 11/65=0,169; рк5= 14/65=0,22; рк6= 13/65=0,2; рк7= 12/65=0,185;
рк8= 2/65=0,031.
6. за значеннями середин інтервалів ряду
а) математичне сподівання напрацювання на відмови агрегатів АТЗ на підставі вирахування спочатку добутків для кожного із інтервалів (5-й рядок таблиці) –
Сума яких для усього статистичного ряду (усієї статистичної вибірки) становить це математичне сподівання –
Lвк1= Lk1 . рк1=424*0,031=13,14;
Lвк2=452*0,046=20,79; Lвк3=480*0,123=59,04;
Lвк4=508*0,169=85,85; Lвк5=536*0,22=117,92;
Lвк6=564*0,2=112,8; Lвк7=592*0,185=109,52;
Lвк8=620*0,031=19,22.
б) дисперсію (розсіювання довкола математичного сподівання) напрацювання на відмови агрегатів АТЗ, вираховуючи спочатку добутки для кожного з інтервалів
k (7-й рядок таблиці; 6-й підготовчий, розрахунковий) –
DLk=(
DLk1=13059,9*0,031=404,9 тис.км;
DLk2=7444,2*0,046=342,4 тис.км;
DLk3=3396,6*0,123=417,8 тис.км;
DLk4=916,9*0,169=155 тис.км;
DLk5=5,2*0,22=1,1 тис.км;
DLk6=661,5*0,2=132,3 тис.км;
DLk7=2885,8*0,185=533,9 тис.км;
DLk8=6678,1*0,031=207 тис.км.
в) середньоквадратичне відхилення –
σL=
σL=
7. Нерівномірність розподілу Lі на відмови агрегатів автомобілів оцінюють остаточно відносним показником – коефіцієнтом варіації νL:
νL=( σL/
νL=(148,14 /538,28)*100%=27,5%.
У даному разі:
N=
DL=
σL=
νL=(148,14 /538,28)*100%=27,5%.