Основи бухгалтерського обліку 2 Порядок обліку

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Питання № 1

1.1 Облік операцій по розрахунковому рахунку

Кожна організація має право відкривати в будь-якому банку розрахункові та інші рахунки для зберігання вільних грошових коштів і здійснення всіх видів розрахункових, кредитних і касових операцій.

З розрахункового рахунку банк оплачує зобов'язання, витрати і доручення, що проводяться в порядку безготівкових розрахунків, а також видає кошти на оплату праці та поточні господарські потреби. Операції по зарахуванню сум на розрахунковий рахунок або списанню з нього банк проводить на підставі письмових розпоряджень. Винятки становлять платежі, що стягуються у безспірному порядку за рішенням Державного арбітражу, суду або фінансових органів.

Щодня банк видає виписки з зазначенням початкового і кінцевого залишку на розрахунковому рахунку та суми операцій, відображених на розрахунковому рахунку.

Грошові кошти підприємства, що зберігаються на розрахункових рахунках, враховують на активному синтетичному рахунку 51. У ДП записують надходження грошових коштів, в КТ - зменшення. Підставою для записів по розрахунковому рахунку служать виписки банку з прикладеними до них виправдувальними документами.

1.2 Документація по руху операцій на розрахунковому рахунку

Основними документами за операціями на розрахунковому рахунку є: Чек грошовий представляється банку для зняття з розрахункового рахунку зазначеної в чеку суми готівкових грошей. Оголошення на внесок готівкою представляється банку при внеску на розрахунковий рахунок суми готівки. Платіжне доручення - це письмове розпорядження про перерахування сум на рахунок одержувача. При розрахунках з іногородніми постачальниками може використовуватися акредитивну форму розрахунків - покупець депонує у банку постачальника на окремому рахунку суму акредитива. Кожен акредитив виставляється для розрахунків тільки з одним постачальником.

1.3 Синтетичний облік операцій на розрахунковому рахунку

Ведеться на активному рахунку 51. Це рахунок, за ДТ якого записується залишок вільних грошових коштів на початок місяця, надходження готівки з каси, грошові кошти, зараховані від покупців, замовників, дебіторів, отримані позички. За кредитом відображаються грошові кошти в погашення заборгованості постачальникам, підрядникам, бюджету, банку за отримані позички, органам соціального страхування та іншим кредиторам, а також суми, видані готівкою в касу. Для відображення оборотів по кредиту рахунку 51 служить ж-о № 2. Обороти по ДП цього рахунку записуються у різних ж-о і контролюються декларації № 2. Підставою для заповнення цих регістрів є перевірені і оброблені виписки з розрахункового рахунку. Обов'язкова умова для заповнення регістрів - використання однієї рядки кожної виписки незалежно від того, за який період вона складена. Кількість зайнятих рядків журналу-ордера № 2 і відомості № 2 за кожен місяць має бути однаковим і дорівнювала кількості отриманих за цей період виписок з банку. Як у журналі ордері, так і у відомості суми записуються в розрізі кореспондуючих рахунків з ДТ і КТ 51.

Питання № 2

2.1 Облік касових операцій

Для здійснення розрахунків готівкою кожна організація повинна мати касу і вести касову книгу за встановленою формою. Прийом готівки здійснюється з обов'язковим застосуванням касових машин. Ведення касових операцій покладено на касира, який несе повну матеріальну відповідальність за збереження прийнятих цінностей. У касі можна зберігати невеликі грошові суми в межах встановленого банком ліміту. Перевищення лімітів допускається лише протягом трьох робочих днів в період виплати зарплати, допомог з тимчасової непрацездатності, стипендій, пенсій і премій.

Після закінчення встановлених строків оплати праці, виплати допомоги по соціальному страхуванню і стипендій касир повинен:

а) у платіжній відомості проти прізвища осіб, яким не зроблено зазначені виплати, поставити штамп або зробити відмітку від руки: «Депоновано»;

б) скласти реєстр депонованих сум;

в) у кінці платіжної відомості зробити напис про фактично виплачених і підлягають депонуванню сумах.

г) записати в касову книгу, фактично виплачену суму і поставити на відомості штамп: «Видатковий касовий ордер № _».

Бухгалтерія робить перевірку відміток, зроблених касирами в платіжних відомостях, і підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми здають в банк і складають один загальний видатковий касовий ордер.

2.2 Документальне оформлення касових операцій

Для обліку касових операцій застосовуються: прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, Журнал реєстрації (ф. КО-3), Касова книга, Книга обліку прийнятих і виданих грошових коштів. Надходження грошей до каси та видачу оформляють прибутковими і видатковими касовими ордерами. Суми операцій записують в ордерах не тільки цифрами, але й прописом. Підписує головний бухгалтер, а видаткові - керівник організації та головний бухгалтер. Прийом і видача грошей за касовими ордерами можуть проводитися тільки в день їх складання.

Зарплату, пенсії, допомоги по тимчасовій непрацездатності, премії, стипендії видають за платіжними або розрахунково-платіжними відомостями, підписаним керівником і головним бухгалтером. Для обліку ведеться книга обліку прийнятих та виданих грошей.

Всі операції з надходження і витрачання грошових коштів записуються в касову книгу, яка повинна бути пронумерована, прошнурована і опечатана сургучною або мастичної печаткою. Кількість листів на ній повинно бути завірено підписами керівників та головного бухгалтера.

2.3 Синтетичний облік касових операцій

Здійснюється на активному рахунку 50 "Каса". Призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів у касі підприємства. За ДТ відображається надходження грошових коштів. За КТ 50 відображається вибуття. Касові операції записуються по КТ 50 і відображаються в ж-о № 1. Підставою для заповнення журналу-ордера № 1 служать звіти касира. При необхідності до рахунку 50 можуть бути відкриті субрахунки «Каса підприємства» та «Операційна каса». У касі може зберігатися не тільки вітчизняна валюта, але і валюта інших країн - повинні бути відкриті субрахунки для обліку руху іноземної валюти.

2.4 Облік грошових документів

Знаходяться в касі поштові та вексельні марки, оплачені авіаквитки, державного мита та інші грошові документи враховують на субрахунку 3 «Грошові документи» рахунки 50 в сумі фактичних витрат на їх придбання.

Облік надходження та вибуття грошових документів оформляють прибутковими і видатковими касовими ордерами. Дані касових ордерів записуються до книги руху грошових документів, що є регістром аналітичного обліку грошових документів. Аналітичний облік грошових документів ведуть за їх видами. Один-два рази на місяць касир складає в касовій книзі звіт за що надійшли і вибули документами.

Синтетичний облік грошових документів здійснюється у Ж-о № 3. Після закінчення звітного періоду залишки по журналу-ордеру звіряють з даними книги руху грошових документів.

Питання № 3

3.1 Облік операцій на спеціальних рахунках в банках

На рахунку 55 «Спеціальні рахунки в банках» обліковують наявність та рух грошових коштів у вітчизняній і зарубіжній валютах, що знаходяться в активах, чекових книжках, інших платіжних документах, на поточних, особливих та спеціальних рахунках, а також рух коштів цільового фінансування. До рахунку 55 можуть бути відкриті субрахунки:

• 1 «Активи»;

• 2 «Чекові книжки»;

• 3 «Депозитні рахунки» та ін

Зарахування грошових коштів в активи відображається за ДТ 55-1, і КТ 51, 52, 66 та інших рахунків. У міру використання активів їх списують з КТ 55-1, в ДТ 60 або інших подібних рахунків. Аналітичний облік за 55-1 ведуть по кожному виставленому активу.

На 55-2 «Чекові книжки» враховують рух коштів, що у чекових книжках. Видані чекові книжки відображають за ДТ 55-2, і КТ 51, 52, 66 та інших подібних рахунків. Аналітичний облік за 55-2 ведуть з кожної отриманої чековою книжкою.

На окремих субрахунках рахунку 55 враховують рух коштів цільового фінансування: надійшли на утримання спеціальних установ від батьків та інших джерел; коштів на фінансування капітальних вкладень (субсидії урядових органів і т.д.

Наявність і рух коштів в іноземних валютах враховують на рахунку 55 відокремлено.

3.2 Синтетичний і аналітичний облік на спеціальних рахунках

Синтетичний облік коштів, що знаходяться в дорозі.

У період з моменту передачі грошових коштів інкасаторам або безпосередньо кредитним організаціям, ощадних кас або поштовим відділенням здані грошові кошти враховують на синтетичному рахунку 57. Підставою для прийняття грошових коштів на облік за рахунком 57 є квитанції кредитної організації, ощадної каси або поштового відділення, копії супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам або інші подібні документи.

Рух грошових коштів в іноземній валюті враховують на рахунку 57 відокремлено.

Суми готівкових грошових коштів, зданих кредитним організаціям, списують в ДТ 57 з КТ 50.

З КТ 57 грошові кошти списують в ДТ 51 (згідно з випискою банку) або інших рахунків залежно від їх використання (50, 52, 62, 73).

Питання № 4

4.1 Облік витрат з підзвітними особами за господарськими та витрат на відрядження

Підзвітними сумами називаються грошові аванси, видані працівникам організації з каси на дрібні господарські витрати і витрати по відрядженнях. Порядок видачі грошей під звіт, розмір авансів і терміни, на які вони можуть бути видані, встановлені правилами ведення касових операцій.

Оплата добових проводиться в розмірі 100 руб. за кожний день перебування у відрядженні.

Витрати оплачуються за фактичними даними, підтвердженим відповідними документами.

Підзвітні суми враховують на активному синтетичному рахунку 71. Видачу грошових авансів відображають за ДТ 71 і КТ 50.

Витрати, оплачені з підзвітних сум, списують з кредиту 71 в ДТ 10, 26 та інших в залежності від характеру витрат. Аналітичний облік ведуть по кожній авансової видачі.

Неповернені суми авансів списують з рахунку 71 у ДП 94. З рахунку 94 суми авансів списують в ДТ 70 або 73 (якщо вони не можуть бути утримані з суми оплати праці працівників).

При поверненні з відрядження і здачі авансового звіту з прикладеними виправдувальними документами заборгованість підзвітних осіб списується з КТ 71 в ДТ 26 та інших рахунків залежно від виду витрат.

Питання № 5

5.1 Облік витрат з різними кредиторами та дебіторами

Для обліку різних розрахункових відносин з іншими підприємствами, організаціями, окремими особами використовують активно-пасивний рахунок 76.

До рахунку 76 можуть бути відкриті такі субрахунки:

На субрахунку 1 «Розрахунки по майновому і особистому страхуванню» відбивають розрахунки зі страхування майна і персоналу, в якому організація виступає страхувальником.

Нараховані суми страхових платежів відображають по КТ 76-1 «Розрахунки по майновому і особистому страхуванню», в кореспонденції з рахунками обліку витрат на виробництво або інших джерел страхових платежів (08, 23, 25, 26, 29 та ін.)

Перераховані суми страхових платежів списують з КТ 51, 52, 55 в ДТ 76-1.

Аналітичний облік за рахунком 76-1 ведуть по страховиках і окремими договорами страхування.

На субрахунку 3 «Розрахунки за належними дивідендах та інших прибутків» враховують розрахунки по дивідендах та інших прибутків. Підлягають отриманню доходи відображають за ДТ 76-3 та КТ 91. Отримані доходи записують по ДП рахунків обліку активів (51, 52 та ін) і КТ 76-3.

На 76-4 «Розрахунки по депонованим сумам» враховують розрахунки з працівниками організації за неоплаченими у встановлений термін сум.

Депоновані суми відображають по КТ 76-4 і ДТ 70.

Аналітичний облік за рахунком 76 ведуть за кожним дебітором і кредитору.

5.2 Облік витрат за претензіями

Розрахунки за претензіями ведуть на активному рахунку 63. На ньому відображають розрахунки по спірних сум, пред'явленим постачальником, підрядчиком, транспортним та іншим організаціям, а також за пред'явленими їм і визнаним (або присуджених) штрафом, пенями і неустойками. Пред'явлені претензії відносять на ДТ 63 із кредитуванням рахунків: 60, виробничих запасів та інших в залежності від об'єкта пред'явлення претензії. На суму надійшли платежів або матеріальних цінностей за задоволеними претензіями роблять запис: ДТ 51, 52 КТ 63. Облік ведеться по кожній організації і дебітора.

Питання № 6

6.1 Облік кредитів банку та позикових коштів

Для обліку операції з отримання та погашення кредитів і позик використовують пасивні рахунки 66 і 67. Отримані позики і позики відображають по КТ рахунків в кореспонденції з рахунками з обліку грошових коштів і розрахунків, а погашені позики та позики - по ДП рахунків в кореспонденції з рахунками грошових коштів.

Для обліку операцій з отримання та погашення кредитів банку використовують пасивні рахунки 66 і 67. Отримані позики відображають по КТ в кореспонденції з рахунками з обліку грошових коштів і розрахунків, а погашення позик - по ДП рахунків в кореспонденції з рахунками грошових коштів.

Нараховані відсотки є операційними витратами та відображаються за ДТ 91 та КТ 66 і 67.

6.2 Облік відсотків по кредитах і позиках

Відсотки за кредитами банків включаються до їх фактичну собівартість до моменту прийняття на бухгалтерський облік. Після цього проценти відносяться до розряду операційних витрат. Для відображення відсотків по кредитах і позиках може використовуватися рахунок 97 "Витрати майбутніх періодів". Незалежно від фактичної оплати відсотки по кредиту (позики) повинні нараховуватися у тому звітному періоді, до якого вони відносяться

Порядок визнання відсотків за позиками і кредитами залежить від цілей отримання кредиту (на поточні потреби або для цілей придбання інвестиційного активу, матеріально-виробничих запасів, інших цінностей).

Відсотки за отриманими позиками і кредитами на поточні потреби відносяться до поточних витрат, є іншими витратами і підлягають включенню у фінансовий результат організації. Відсотки до сплати відображаються: ДТ 91 субрахунок «Інші витрати» КТ 66, 67 субрахунок «Відсотки по кредитах і позикам».

Питання № 7

7.1 Облік Статутного капіталу

Статутний капітал являє собою сукупність у грошовому вираженні внесків (часток, акцій за номінальною вартістю) засновників у майно організації при її створенні для забезпечення діяльності в розмірах, визначених установчими документами.

Облік статутного капіталу здійснюється на пасивному рахунку 80. Сальдо цього рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованого в установчих документах. Після державної реєстрації статутний капітал в сумі, передбаченій установчими документами, відображається по КТ 80 в кореспонденції з рахунком 75. Фактичне надходження внесків засновників проводиться по КТ 75 у ДП: 08, 10, 11 грошових коштів (50, 51, 52 та ін), інших рахунків - на вартість внесеного іншого майна.

Матеріальні цінності і нематеріальні активи оцінюють за узгодженою вартості, орієнтованої на реальні ринкові ціни. Аналітичний облік по рахунку 80 повинен забезпечити інформацію по засновникам, стадіям формування капіталу і видам акцій.

7.2 Формування статутного капіталу

Чинним законодавством встановлено мінімальні величини статутного капіталу. Згідно із Законом № 208-ФЗ для ВАТ не менше 1000 МРОТ, а для ЗАТ - не менш 100-кратної суми МРОТ.

Статутний капітал повинен бути повністю оплачений протягом одного року з моменту державної реєстрації. На момент реєстрації не менше 50% свого вкладу.

Внесок основними засобами, нематеріальними активами, матеріально-виробничими запасами, цінними паперами - повинні відображатися в оцінці, визначеною незалежним оцінювачем.

Питання № 8

8.1 Облік розрахунків із засновниками по доходах і вкладах до статутного капіталу

Рахунок 75 призначений для узагальнення інформації про всі види розрахунків із засновниками: по внесках до статутного капіталу, з виплати дивідендів та ін

Можуть бути відкриті субрахунки:

На 75-1 "Розрахунки за внесками до статутного капіталу" обліковуються розрахунки з засновниками по внесках до статутного капіталу. При фактичне надходження сум вкладів у вигляді грошових коштів проводяться записи по КТ 75 в кореспонденції з рахунками з обліку грошових коштів. Внесок у вигляді матеріальних та інших цінностей оформляється записами по КТ 75 в кореспонденції з рахунками 08, 10, 15 і ін

На 75-2 "Розрахунки по виплаті доходів" обліковуються розрахунки з засновниками по виплаті їм доходів. Нарахування доходів від участі відображається записом по ДТ 84 і КТ 75. При цьому нарахування та виплата доходів працівникам, які входять до числа його засновників, обліковується на рахунку 70. Суми податку на доходи від участі обліковуються за ДТ 75 і КТ 68. Аналітичний облік за рахунком 75 ведеться по кожному засновнику.

Питання № 9

9.1 Облік додаткового капіталу

Додатковий капітал показує загальну власність всіх учасників і складається з: емісійного доходу, що виникає при реалізації акцій за ціною, яка перевищує їх номінальну вартість, приросту вартості майна по переоцінці, курсових різниць. Враховується на пасивному рахунку 83. До цього рахунку можуть бути відкриті такі субрахунки:

• 1 «Приріст вартості майна по переоцінці»;

• 2 «Емісійний дохід»;

• 3 «Курсові різниці» і ін

Збільшення вартості основних засобів при переоцінці необоротних активів відображається за ДТ 01 і КТ 83. Зменшення вартості відображається за ДТ 83 і КТ 01.

Кошти додаткового капіталу можуть бути спрямовані на: збільшення статутного капіталу (ДТ 83 і КТ 80), погашення зниження вартості необоротних активів (ДТ 83, КТ рахунки обліку необоротних активів), на розподіл між засновниками (ДТ 83, КТ 75). Аналітичний облік по рахунку 83 організовується таким чином, щоб забезпечити отримання інформації за джерелами утворення та напрямками використання коштів.

9.2 Облік резервного капіталу

Резервний капітал створюють в обов'язковому порядку акціонерні товариства і спільні організації. Кошти призначені для покриття його збитків, а також для погашення облігацій суспільства і викупу акцій у разі відсутності інших засобів. Резервний капітал не може бути використаний для інших цілей.

Розмір резервного капіталу визначається. В акціонерних товариствах він не може бути менше 15%, а на спільних підприємствах - 25% від статутного капіталу.

Відрахування до резервного капіталу провадяться за рахунок зменшення оподатковуваного прибутку. При цьому сума відрахувань до резервного капіталу та інші аналогічні за призначенням фонди не повинна перевищувати 50% оподатковуваного прибутку.

Резервний капітал інших організацій створюється за рахунок прибутку, що залишилася в розпорядженні організації.

Для отримання інформації про наявність та рух резервного капіталу використовують пасивний рахунок 82.

Відрахування до резервного капіталу відображаються за КТ 82 і ДТ 84.

Використання резервного капіталу відображається по ДТ 82 і КТ 84. При цьому суми, що направляються на покриття збитку за звітний рік, списуються безпосередньо в ДТ з 82 з КТ 84.

Організації, що створюють резервний капітал на свій розсуд, можуть його використовувати на різні цілі, в тому числі на:

• покриття збитків від господарської діяльності (КТ 84);

• виплату доходів по облігаціях і дивідендів по акціях у разі відсутності прибутку (КТ рахунки 70 і 75);

• збільшення статутного капіталу (КТ рахунок 80);

• покриття різних непередбачених витрат (КТ рахунку витрат).

9.3 Облік надходження та використання коштів цільового фінансування

До цільовому фінансуванню відносять кошти, що отримуються на строго визначені цілі: науково-дослідні роботи, підготовку кадрів, утримання дитячих установ та ін

Джерелами цільового фінансування є асигнування з державного, регіонального чи місцевого бюджетів, внески батьків, кошти, що надходять від інших організацій, кошти фондів спеціального призначення і ін

Для обліку застосовують пасивний рахунок 86. Надходження відображають по КТ, а витрачання - за ДТ. Аналітичний облік за рахунком 86 ведуть за призначенням цільових коштів і в розрізі джерел надходження.

Вступники бюджетні кошти поділяють на дві категорії:

• направляються на фінансування капітальних вкладень;

• використовувані для оплати поточних витрат.

У міру фактичного отримання бюджетних коштів оформляють наступній бухгалтерської записом - ДТ 51, 55 КТ 86.

Надходження майна за рахунок бюджетних коштів записують в ДТ рахунків обліку майна (08, 10 та інших) і КТ 86.

За виникнення заборгованості: ДТ 76 КТ 86.

Фактичне надходження бюджетних коштів відображають за ДТ рахунків обліку грошових коштів (51, 55 і ін), рахунків обліку майна (08, 10 та інших) з КТ 76.

Бюджетні кошти, використані на фінансування капітальних вкладень, списуються з дизельним паливом 86 у КТ 98 при введенні позаоборотних засобів в експлуатацію (ДТ 01 або 04 з КТ 08).

Питання № 10

10.1 Облік зобов'язань і розрахунків з оплати праці

Рахунок 70 призначений для узагальнення інформації про розрахунки за всіма видами оплати праці.

За КТ 70 відображаються суми: оплати праці, належні працівникам - у кореспонденції з рахунками обліку витрат на виробництво; оплати праці, нараховані за рахунок резерву на оплату відпусток та резерву винагород за вислугу років у кореспонденції з рахунком 96; нарахованих посібників з соцстрахування, пенсій і інших - в кореспонденції з рахунком 69; нарахованих доходів від участі в капіталі організації в кореспонденції з рахунком 84.

За ДТ 70 відображаються виплачені суми оплати праці, премій, допомог, пенсій, доходів від участі, а також суми нарахованих податків, платежів за виконавчими документами та інших утримань.

Нараховані, але не виплачені у встановлений термін суми відображаються за ДТ 70 і КТ 76 (субрахунок "Розрахунки по депонованим сумам").

Аналітичний облік по рахунку 70 ведеться по кожному працівнику організації.

Зобов'язання за розрахунками виникають у чотирьох випадках:

1. Зобов'язання по заробітній платі і по преміях, які можна виплачувати за рахунок собівартості: ДТ 20, 25, 26, 28, 29, 44 КТ 70.

2. Зобов'язання, пов'язані з оплатою відпусток та за вислугу років. Протягом звітного періоду виробляються відрахування в резерв на оплату відпусток і в резерв винагород за вислугу років.

При цьому на обчислені суми резервів КТ 96. Це дозволяє рівномірно розподілити всі витрати по звітних періодах усього звітного року.

3. Зобов'язання по соцвиплатах виплачуються за рахунок органів соцзабезпечення. КТ 70 ДТ 69.

4. Зобов'язання, що виникають із права співробітника на участь у капіталі підприємства, відображаються записом: ДТ 84 КТ 70.

Названі зобов'язання зменшуються за рахунок податкових, страхових (відшкодування шкоди, аліменти) та інших утримань із заробітної плати. У всіх випадках рахунок 70 дебетується: невиплачену протягом трьох днів гроші необхідно депонувати ДТ 70 КТ 76.4. Депоновані суми мають бути виплачені на першу вимогу працівника.

Для ведення аналітичного обліку до рахунку 70 на кожного співробітника бухгалтерія зобов'язана відкрити особовий рахунок.

10.2 Форми і системи оплати праці

Оплата праці - це система відносин, пов'язаних із забезпеченням встановлення і здійснення роботодавцем виплат працівникам за їх працю відповідно до законів, нормативними правовими актами, колективними договорами, угодами, локальними актами та трудовими договорами. Зарплата - це винагорода за працю залежно від кваліфікації працівника, складності, кількості, якості та умов виконуваної роботи, а також виплати компенсаційного і стимулюючого характеру. Основними видами оплати є погодинна, відрядна і акордна.

При погодинній формі оплата проводиться за певну кількість відпрацьованого часу незалежно від кількості виконаних робіт. Заробіток робітників визначають множенням годинної або денної тарифної ставки його розряду на кількість відпрацьованих годин або днів.

При почасово-преміальною системою до суми заробітку за тарифом додають премію в певному відсотку до тарифної ставки. Первинними документами при погодинній оплаті є табелі.

При прямій відрядній системі оплата здійснюється за кількість одиниць виготовленої продукції і виконаних робіт з твердих відрядних розцінок. Розрахунок заробітку здійснюється за документами про вироблення.

При відрядно-прогресивній системі оплата підвищується за вироблення понад норму.

Акордна оплата праці передбачає визначення сукупного заробітку за виконання певних стадій роботи або виробництво певного обсягу продукції.

10.3 Доплати і надбавки

Доплати - це виплати компенсуючого характеру, пов'язані з режимом роботи та умовами праці. Доплата до зарплати - це грошова сума, яка виплачується понад тарифної ставки з урахуванням інтенсивності та умов праці. Надбавка - це грошова виплата понад зарплату, яка має своєю метою стимулювати працівників до підвищення кваліфікації, професійної майстерності. Встановлюються такі види доплат і надбавок: за роботу у вихідний і святковий день, понаднормове, нічний час, в багатозмінному режимі, за суміщення професій, за розширення зон обслуговування, збільшення обсягу виконуваних робіт, за виконання обов'язків відсутнього працівника, за класність і ін Доплати за умови праці при погодинній оплаті нараховуються за фактично відпрацьований час з умовами праці, що відхиляються від нормальних.

Година нічної роботи оплачується у підвищеному розмірі, передбаченому колективним договором, але не нижче розмірів, встановлених законодавством. При роботі в нічний час встановлена ​​тривалість роботи скорочується на одну годину. Підставою для оплати понаднормових робіт служить наказ і оплачується за перші дві години роботи не менш ніж у полуторному розмірі, за останні години - в подвійному розмірі за кожну годину. Виконання роботи за іншою професією в один і той же робочий час розглядається як суміщення професій. Розмір доплати визначається угодою сторін трудового договору з складності виконуваної роботи, її обсягу, зайнятості по основній і сумісництвом роботі, але вона не може бути менше певної% тарифної ставки або посадового окладу.

Питання № 11

11.1 Документальне оформлення та розрахунок зарплати за невідпрацьований час

11.1.1 Розрахунок допомоги з тимчасової непрацездатності

Допомога з тимчасової непрацездатності - особливий вид оплати невідпрацьованого часу. Його джерелом є кошти органів соціального страхування. Підставою для розрахунку сум до оплати є табель обліку використання робочого часу і листок про тимчасову непрацездатність медичного закладу. Посібник розраховується виходячи із середнього заробітку за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому працівник захворів. При безперервному стажі роботи до 5 - 60% заробітку, до 8 років - 80, понад 8 років - 100%. У розмірі 100% незалежно від безперервного стажу роботи виплачується допомога при наявності трьох і більше дітей у віці до 18 років, інвалідам Великої Вітчизняної війни та під час трудового каліцтво або професійне захворювання. У розмірі 100% середнього заробітку оплачується допомога по вагітності та пологах. У суму заробітку включаються всі види оплат, крім оплати та доплати за роботу, виконану в надурочний час, святкові дні, за сумісництвом, за невідпрацьований час. Визначаючи час фактичної роботи не потрібно враховувати час: хвороби працівника, простою з причин, не залежала від працівника, і з вини роботодавця, додаткових оплачуваних вихідних для догляду за дітьми-інвалідами та інвалідами з дитинства, звільнення від роботи в інших випадках відповідно до законодавства РФ.

Дні, коли працівник перебував у відрядженні або був переведений на нижчеоплачувану роботу, в розрахунок періоду фактичної роботи за останні 12 календарних місяців включити потрібно. Максимальний та мінімальний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається з урахуванням районного коефіцієнта. Якщо розрахунковий період (12 календарних місяців) відпрацьований повністю, середньоденний заробіток визначається шляхом ділення загальної суми нарахованої зарплати на фактично відпрацьовані робочі дні. Отриманий середньоденний заробіток, з урахуванням відсотків за стажем, множиться на кількість днів хвороби.

Питання № 12

12.1 Утримання та вирахування із зарплати, порядок їх обчислення

Обов'язковими утриманнями є ПДФО, за виконавчими листами. Відповідно до НК РФ податкова ставка ПДФО встановлюється в розмірі 13%. Податкова ставка встановлюється в розмірі 35% у відношенні вартості будь-яких виграшів та призів, 30% для нерезидентів, 6% від дивідендів. Відповідно до Сімейного кодексу аліменти на дітей встановлюються в розмірі: на 1 дитину - '/ 4, на 2 дітей -' / 3, на 3 дітей і більше - '/ 2 доходу, але не менше суми, встановленої законодавством. Стягнення аліментів провадиться з усіх видів доходу. Аліменти не стягують з сум матеріальної допомоги, одноразових премій, компенсаційних виплат за роботу. Утримані суми аліментів бухгалтерія зобов'язана протягом трьох днів з дня виплати зарплати видати стягувачу особисто або перерахувати на рахунок.

Утримання за заподіяну матеріальну шкоду не можуть перевищувати середньомісячного заробітку винного працівника на день виявлення шкоди.

Утримання із нарахованої зарплати відображають за ДТ 70 і КТ рахунків: 68, 28, 73 на суми за товари, продані в кредит, 76 на суми за виконавчими документами.

Погашення заборгованості перед бюджетом відображають за ДТ 68 з КТ 51, а по аліментах - по ДП 76 з КТ 50, 51.

Облік розрахунків з відшкодування матеріального збитку здійснюють на активному рахунку 73, субрахунок 2 «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку».

Відрахування:

3000 - за кожен місяць незалежно від сукупного доходу для учасників ВВВ.

600 - за кожен місяць до сукупного доходу 40 000 рублів на кожну дитину до 18 років або студента, учня, аспіранта очної форми навчання, курсанта до 24 років.

500 - за кожен місяць незалежно від сукупного доходу (1, 2 групи інвалідності, інваліди дитинства).

400 - за кожен місяць до сукупного доходу 20 000 рублів.

Соціальний відрахування - при платі за навчання, на лікування.

Майнові відрахування - при будівництві, купівлі житла.

Професійні - суми податку на майно приймаються до відрахування, якщо це майно, безпосередньо використовується для здійснення підприємницької діяльності.

Податкове вирахування подвоюється вдовам, вдівцям, одиноким батькам до вступу в законний шлюб, опікунам та піклувальникам, батькам у кого дитина інвалід дитинства до 18 років або студент до 24 років. Стандартні відрахування надаються на підставі заяви від будь-якого джерела доходу за вибором працівника.

12.2 Порядок оформлення розрахунків по зарплаті

Зарплата виплачується не рідше ніж кожні півмісяця у терміни, встановлені колективним договором. Застосовується авансовий і без авансовий порядок розрахунків. У першому випадку видається аванс, а остаточний розрахунок проводиться при виплаті зарплати за другу половину місяця. Мінімальний розмір авансу повинен бути не нижче тарифної ставки робітника за відпрацьований час згідно табелю. У другому випадку замість планового авансу нараховується зарплата за першу половину місяця по фактично виробленої продукції або за фактично відпрацьованого часу. Аванси нараховуються в розмірі 40% або 50% окладу, за вирахуванням податків. Основним регістром, що використовуються для оформлення розрахунків, є регістр аналітичного обліку - розрахункова відомість. Застосовується кілька варіантів оформлення розрахунків: складання розрахунково-платіжних відомостей, складання листків "Розрахунок зарплати" для кожного робітника за місяць. Підставою для складання розрахункових відомостей і листків розрахунку зарплати є первинні документи: табель обліку використання робочого часу, накопичувальні картки зарплати, розрахунки бухгалтерії по всіх видах додаткової зарплати і допомог з тимчасової непрацездатності, розрахункові відомості за минулий місяць. Видача зарплати проводиться по платіжних відомостях у встановлені на підприємстві дні місяця.

12.3 Синтетичний облік розрахунків по зарплаті

Здійснюється на пасивному рахунку 70. За КТ відображають нарахування з оплати праці, допомог за рахунок відрахувань на державне соціальне страхування, пенсій, по ДП - утримання з нарахованої суми оплати праці та доходів, видачу належних сум та не виплачені в строк суми оплати. Сальдо кредитове, і заборгованість по заробітній платі та інших платежах.

Операцію з нарахування і розподілу оформляють:

ДТ 20 23 25 26 29

КТ 70 на всю суму нарахованої оплати праці. Допомоги по тимчасовій непрацездатності та інші виплати за рахунок коштів соціального страхування відображають за ДТ 69 і КТ 70.

Нараховані суми премій, матеріальної допомоги, допомоги відображають за ДТ 91, 84, 86 і КТ 70.

12.4 Депонована зарплата

Своєчасно не отриману зарплату підприємство зберігає протягом 3-х років і враховує її в складі рахунку 76, субрахунок "Депонована зарплата». На депоновані суми складається реєстр не виданої зарплати. Суми незатребуваною зарплати касир здає в банк на розрахунковий рахунок з вказівкою "депоновані суми ". На здані суми становлять один загальний видатковий касовий ордер.

Питання № 13

13.1 Порядок нарахування і відображення в обліку єдиного соціального податку і податку на доходи фізичних осіб

Об'єктом оподаткування для вирахування ЕСН визнаються виплати, винагороди та інші доходи, що нараховуються роботодавцями на користь працівників із всім підставах.

Сума податку обчислюється окремо щодо кожного фонду і визначається як відповідна відсоткова частка податкової бази.

Платники сплачують авансові платежі з податку щомісяця не пізніше 15-го числа наступного місяця.

Сума податку, що зараховується у складі соціального податку у ФСС, підлягає зменшенню платниками податків на вироблені ними самостійно витрати на цілі державного соціального страхування.

Для обліку розрахунків використовується пасивний рахунок 69, який має такі субрахунки:

• 1 «Розрахунки по соціальному страхуванню»;

• 2 «Розрахунки з пенсійного забезпечення»;

• 3 «Розрахунки з обов'язкового медичного страхування».

Нараховані суми до ФСС, Пенсфонд, ФТОМС відносять в ДТ рахунків, на які віднесена нарахована оплата праці: ДТ 20 23, 25, 26 КТ 69-1, 2, 3. Частина сум, нарахованих до ФСС, Пенсфонд використовується для виплати допомоги по непрацездатності, вагітності та пологах, допомоги на дітей і ін Нарахування: ДТ 69-1 і 2 КТ 70. Іншу частину сум відрахувань із соцстрахування перераховують до ФСС, у Пенсфонд, в ФТОМС - у відповідні фонди. Перерахування: ДТ 69 1,2,3 КТ 51. По кожному співробітнику ведеться індивідуальна картка обліку ЕСН.

Податкова база - сума виплат та інших винагород, нарахованих роботодавцями працівникам за податковий період.

Не підлягають обкладенню госпособія (лікарняні, декретні, по безробіттю), компенсаційні виплати.

Датою виникнення - дата нарахування виплат, день отримання доходу - для підприємницької діяльності.

Сума податку обчислюється і сплачується окремо щодо кожного фонду і визначається як відсоткова частка податкової бази.

Звіт щоквартальний по ЕСН і Пенсійному фонду до 20 числа наступного за кварталом місяця. За ФСС до 15. Річна декларація до 30 березня.

ПДФО обкладаються заробітна плата, премії та винагороди, надбавки і доплати.

Не обкладається.

- Вихідна допомога, що виплачується при звільненні, на поховання, по вагітності та пологах, одноразова допомога при народженні дитини, по догляду за дитиною до 1,5 років, оплата вихідних днів по догляду за дитиною-інвалідом.

- Суми мат. допомоги, будь-які виграші і призи, вартість лікування, витрат на придбання медикаментів не перевищують 2000 руб. на рік.

Податок обчислюється за ставкою 13%, утримується безпосередньо із суми доходу, отриманої працівником. Повинен бути перерахований до бюджету не пізніше дня отримання коштів на виплату доходу.

Облік

Д 70 - До 68 нарахований ПДФО із сум, виплачених працівникам.

Д 68 - До 51 перерахований до бюджету

Питання № 14

14.1 Організація обліку матеріалів, їх класифікація

Залежно від ролі, яку відіграють виробничі запаси їх поділяють на: сировину і основні матеріали - предмети праці, з яких виготовляють продукт і які утворюють матеріальну основу, допоміжні матеріали - для додання продукту певних споживчих властивостей, поворотні відходи - залишки сировини і матеріалів, що утворилися в процесі переробки. Окремо виділяють у зв'язку з особливістю їх використання паливо, тару і тарні матеріали, запасні частини.

Зазначені класифікації використовують для побудови синтетичного та аналітичного обліку.

Для обліку застосовують: 10, 11, 14, 15, 16, 41, 43

• позабалансові рахунки 002 «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання», 003 «Матеріали, прийняті в переробку.

До рахунку «Матеріали» можуть бути відкриті такі субрахунки:

• 1 «Сировина і матеріали»;

- 2 «Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції і деталі»;

• 3 «Паливо»;

- 4 «Тара і тарні матеріали»;

• 5 «Запасні частини»;

• 6 «Інші матеріали»;

• 7 «Матеріали, передані в переробку на сторону»;

• 8 «Будівельні матеріали»;

• 9 «Інвентар і господарські речі» та ін;

• 10 «Спеціальна оснащення та спеціальний на складі»;

• 11 «Спеціальна оснащення та спеціальний в експлуатації».

14.2 Визначення фактичної собівартості і оцінка матеріалу

МПЗ приймаються до бухобліку за фактичною собівартістю.

Фактичною собівартістю МПЗ, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат на придбання, без ПДВ.

Фактична собівартість МПЗ складається з фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом. Вартість МПЗ, внесених в рахунок внеску до статутного капіталу, визначається з грошової оцінки, узгодженої засновниками; отриманих за договором дарування або безоплатно - з ринкової вартості на дату оприбуткування; придбаних в обмін на інше майно - з вартості обмінюваного майна.

МПЗ відображають на синтетичних рахунках за фактичною собівартістю їх придбання або обліковими цінами. В якості облікових цін на матеріали застосовуються: договірні ціни, фактична собівартість матеріалів за даними попереднього місяця, планово-розрахункові ціни, середня ціна групи матеріалів.

Фактична собівартість визначається з витрат на придбання, включаючи оплату відсотків за кредит, нарахованих відсотків за позиковими коштами, націнки, комісійної винагороди, мита, витрат на транспортування, зберігання і доставку до місця використання, якщо вони не включені в ціну придбання, витрат з доведення до стану, придатного до використання.

Питання № 15.

15.1 Документація з обліку руху матеріалів

Вступники матеріали оформляють бухгалтерськими документами в наступному порядку.

Разом з відвантаженням продукції постачальник висилає покупцю платіжна вимога, товарно-транспортні накладні, квитанцію до залізничної накладної та ін Документи надходять до бухгалтерії, де перевіряється правильність оформлення, і передають відповідальній особі.

Для отримання матеріалів - наряд і довіреність, з переліком матеріалів, які підлягають отриманню. Прийняті матеріали оформляють прибутковими ордерами.

У тих випадках, коли кількість і якість прибули на склад матеріалів не відповідають даним рахунку - оформляють акт про приймання матеріалів, який служить підставою для пред'явлення претензії.

Якщо перевезення матеріалів здійснюють автотранспортом, застосовують товарно-транспортну накладну, в якості прибуткового документа у покупця.

Надходження на склад матеріалів власного виготовлення, відходів виробництва та ін оформляють одно-багаторядковими вимогами-накладними. Матеріали, отримані від розбирання і демонтажу будівель і споруд, оприбутковуються на підставі акта про оприбуткування матеріальних цінностей.

Підзвітні особи - Документом, що ушкоджує вартість придбаних матеріалів, є товарний рахунок або довідка, яка додається до авансового звіту.

Витрата матеріалів, що відпускаються у виробництво оформляють лімітно-забірними картами.

Відпуск матеріалів оформляють накладними на відпустку матеріалів набік. При перевезенні матеріалів автотранспортом замість накладної застосовують товарно-транспортну накладну.

Списання матеріалів оформляють актом на списання матеріалів.

15.2 Організація обліку на складах та його зв'язок з обліком матеріалів у бухгалтерії

Облік матеріалів на складі здійснює завідуючий складом є матеріально відповідальною особою.

На кожен номенклатурний номер матеріалів комірник заповнює матеріал ярлик. Облік руху та залишків матеріалів здійснюють у картках обліку матеріалів. Картки відкривають у бухгалтерії, після цього передають на склад, і комірник заповнює колонки приходу, витрат і залишку матеріалів.

Запис в картках комірник робить на підставі первинних документів (прибуткових ордерів, вимог, накладних тощо) у день здійснення операцій. Після кожного запису виводять залишок матеріалів. Тому склад своєму розпорядженні оперативними відомостями про стан запасів матеріалів. Щомісяця складають звіти про наявність руху матеріальних цінностей і представляють їх в бухгалтерію.

Щодня чи інші встановлені терміни (не рідше одного разу на тиждень) працівник бухгалтерії перевіряє правильність зроблених комірником записів у картках складського обліку та підтверджує їх своїм підписом на самих картках. В кінці місяця переносить кількісні дані про залишки на 1-е число місяця по кожному номенклатурному номеру матеріалів з карток складського обліку в сальдову відомість. Після перевірки та візування сальдову відомість передають до бухгалтерії, де залишки матеріалів таксує по твердих обліковими цінами і виводять їх підсумки за окремими обліковими групами матеріалів і в цілому по складу.

На підставі сальдової відомості складають зведену відомість, в яку переносять підсумки складів і підрозділів за групами матеріалів, за субрахунками, синтетичними рахунками, складах, підрозділам.

15.3 Інвентаризація матеріалів

Підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію: не менше одного разу на рік на 1 жовтня з метою відображення цих коштів у річному звіті; при зміні матеріально відповідальних осіб. Основна мета - виявлення фактичної наявності у натуральному та вартісному вираженні. У процесі перевіряються: збереження, правильність зберігання, відпуску, порядок ведення обліку, руху.

За обсягом перевірки поділяються на суцільні і вибіркові, за часом - на планові і раптові. Організовує та керує проведенням інвентаризації керівник або головний бухгалтер. Роботу з проведення здійснює комісія, що призначається наказом. Бухгалтерія до моменту проведення складає інвентаризаційний опис по складах (ф. № 3).

У всіх випадках виявлені надлишки або нестачі, оформляються складанням порівнювальних відомостей і оцінюються за фактичною собівартістю. Цінності, що опинилися у надлишку, підлягають оприбуткуванню із зменшенням загальнозаводських витрат (ДТ 05, 06, 08, 12 КТ 26). Недостача списується на рахунок 84 із зменшенням вартості та кількості їх за рахунками матеріальних цінностей.

Сума нестачі в межах норм природних втрат відноситься на витрати виробництва: ДП 25 і 26, КТ 84. Нестачі понад норми відносяться на матеріально відповідальних осіб: ДТ 73 КТ 84.

Результати мають бути відображені в обліку протягом десяти днів після закінчення інвентаризації.

Надлишки відображаються як позареалізаційні доходи (ДТ 10, КТ 91).

При виявленні фактів нестач, крадіжок, псування матеріалів фактична собівартість або її частина списується з КТ 10 в ДТ 94.

З рахунку 94 списують на рахунки витрат виробництва і в ДТ 73, субрахунок «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку» (при встановленні конкретних винуватців), в ДТ 91 (при відсутності конкретних винуватців).

Вартість матеріалів, втрачених в результаті стихійних лих чи інших форс-мажорних обставин, списується з КТ 10 в ДТ.

Питання № 16

16.1 Синтетичний облік надходження і вибуття матеріалів

На синтетичних рахунках облік ведеться за фактичною собівартістю або за обліковими цінами.

При обліку матеріалів за фактичною собівартістю в ДТ матеріальних рахунків відносять всі витрати з їх придбання.

При надходженні матеріалів ДТ 10 і КТ:

• 60 - на вартість матеріалів, що надійшли з усіма націнками;

• 76 - на вартість послуг;

• 71 - на вартість матеріалів, оплачених із підзвітних сум;

• 20 - на вартість зворотних відходів;

Матеріальні цінності, отримані від розбирання списаних основних засобів, і надлишки матеріалів, виявлені під час інвентаризації, оцінюють за ринковою вартістю і прибуткують за ДТ 10 з КТ 91.

Матеріали, отримані за договором дарування і безоплатно, приймаються на облік за ринковою вартістю по ДТ 10 з КТ 98.

Після складання річної звітної калькуляції планову собівартість матеріалів коригують до фактичної собівартості способом «червоне сторно» (якщо фактична собівартість виявилася нижче планової) або способом додаткових проводок (якщо фактична собівартість вище планової).

Відпущені у виробництво матеріали списують з КТ матеріальних рахунків в ДТ витрат виробництва і на інші рахунки протягом місяця за обліковими цінами. При цьому складають:

ДТ 20 (матеріали відпущені основному виробництву);

ДТ 23 (матеріали відпущені допоміжним виробництвам);

ДП інших рахунків залежно від напрямку витрат матеріалів (25, 26 і ін);

КТ 10.

Продані матеріали списують з КТ 10 в ДТ 91. За ДТ 91 відображають також витрати, пов'язані з продажем матеріалів, та суму ПДВ по проданим матеріалами. Суму різниці у вартості придбаних МПЗ списують з рахунку 15 у ДП 16. Залишок на рахунку 15 на кінець місяця показує наявність МПЗ в дорозі.

Питання № 17

17.1 Основні засоби та їх класифікація

Основні засоби - це майно, що використовується в якості засобів праці при виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг або для управління організацією протягом періоду, що перевищує 12 місяців або звичайний цикл, якщо він перевищує 12 місяців.

Для прийняття до бухобліку необхідно одноразове виконання наступних умов:

• використання їх у виробництві продукції, при виконанні робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації;

• використання понад 12 місяців;

• не передбачається подальший перепродаж цих активів;

• здатність приносити організації економічні вигоди в майбутньому.

За призначенням поділяються на виробничі основні засоби основної діяльності, інших галузей, невиробничі.

За видами поділяються на: будівлі, споруди, робочі та силові машини і обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар та приналежності.

У складі основних засобів враховуються перебувають у власності земельні ділянки, об'єкти природокористування (вода, надра та інші природні ресурси).

Класифікація за видами складає основу їх аналітичного обліку.

За ступенем використання поділяються на перебувають в експлуатації, запасі (резерві), стадії добудови, до-обладнання, реконструкції та часткової ліквідації, консервації.

У залежності від приналежності:

• належать на праві власності (в тому числі здані в оренду);

• перебувають в оперативному управлінні або господарському віданні; отримані в оренду.

Одиницею обліку є окремий інвентарний об'єкт. Кожному присвоюють інвентарний номер, який зберігається на весь час його перебування в експлуатації, запасі або на консервації. Він прикріплюється або позначається на враховувати предмети і обов'язково вказується в документах, пов'язаних з рухом основних засобів.

17.2 Оцінка основних засобів

Розрізняють первинну, залишкову і відновлювальну вартість основних засобів.

У бухобліку відображаються за первісною вартістю, яка визначається для об'єктів: виготовлених на самому підприємстві, а також придбаних у інших організацій - виходячи з фактичних витрат по зведенню або придбання, включаючи витрати з доставки, монтажу, встановлення;

• внесених засновниками в рахунок вкладів у статутний капітал - по домовленості сторін;

• отриманих від інших організацій та осіб безоплатно, а також неврахованих об'єктів - за ринковою вартістю на дату оприбуткування;

• сум, що сплачуються відповідно до договору купівлі-продажу, а також за здійснення робіт за договором будівельного підряду та іншими договорами і за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням;

• реєстраційних зборів, державних, митних зборів;

• невідшкодовуваний податків;

• винагород, сплачуваних посередницької організації;

Вартість основних засобів, у якій вони прийняті до бухобліку, не підлягає зміні. Зміна первісної вартості допускається у випадках добудови, дообладнання, реконструкції, часткової ліквідації та переоцінки.

Залишкова вартість визначається відніманням з початкової вартості амортизації.

З плином часу первісна вартість відхиляється від вартості аналогічних засобів у сучасних умовах. Для усунення необхідно періодично переоцінювати основні засоби і визначати відновну вартість.

17.3 Інвентаризація основних засобів

При інвентаризації комісія проводить огляд об'єктів і заносить в опису їх повне найменування, призначення, інвентарні номери та основні технічні або експлуатаційні показники.

При інвентаризації будівель, споруд та іншої нерухомості перевіряється наявність документів, що підтверджують перебування зазначених об'єктів у власності. Перевіряється також наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, що знаходяться у власності. При виявленні об'єктів, не прийнятих на облік, а також об'єктів, по яких у регістрах бухобліку відсутні або вказані неправильні дані, комісія повинна включити в опис правильні відомості й технічні показники по цих об'єктах. Оцінка виявлених інвентаризацією неврахованих об'єктів повинна бути зроблена з урахуванням ринкових цін, а знос визначено по дійсному технічному стану з оформленням відомостей про оцінку та знос актами. Основні кошти вносять в опису за найменуванням відповідно з основним призначенням об'єкта. Якщо об'єкт піддався відновленню, реконструкції, розширення чи переобладнання і внаслідок цього змінилося основне його призначення, то його вносять до опису під найменуванням, відповідним новим призначенням. Машини, обладнання та транспортні засоби заносять у опису індивідуально із зазначенням заводського інвентарного номера, організації-виробника, року випуску, призначення, потужності та ін Однотипні обліковуються на типовий інвентарній картці групового обліку, в описах наводяться за найменувань із зазначенням кількості цих предметів. На основні засоби, що не підлягають відновленню, складається окремий опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що призвели ці об'єкти до непридатності (псування, повний знос та ін.) Одночасно з інвентаризацією власних коштів перевіряються кошти, що знаходяться на відповідальному зберіганні та орендовані. За вказаними об'єктах складається окремий опис, в якій дається посилання на документи, що підтверджують прийняття цих об'єктів на відповідальне зберігання або в оренду. Виявлені надлишки основних засобів прибуткують за ринковою вартістю по ДТ 01 з КТ 91.

При недостачі і псування об'єктів їх залишкову вартість списують з КТ 01 в ДТ 94, а суму амортизації - з КТ 01 в ДТ 02. При виявленні конкретних винуватців списують з КТ 94 в ДТ 73. У міру погашення заборгованості її винуватцем списують з рахунку 98 у КТ 91.

Питання № 18

18.1 Облік і документальне оформлення надходження основних засобів

Основним документом на оприбуткування ОС є акт про приймання-передачі та Акт про прийом-передачу будівлі. В акті повинні бути наведені: коротка характеристика об'єкта. Акт складає комісія, керівник його затверджує, матеріально-відповідальна особа приймає на збереження. Машини, обладнання приймає комісія, призначена для цієї мети керівниками. Комісія звіряє надійшли ОС з рахунками-фактурами постачальників, транспортними документами і т. д. Після перевірки комісія оформляє приймання ОС за актами прийому-передачі. При виявленні нестач складають акт у присутності представника постачальника і з заповненими реквізитами пред'являється постачальникові. При отриманні від постачальників складних машин одночасно повинні бути отримані паспорти на них і технічна документація. Надалі бухгалтер відображає в них всі вироблені капітальні. та поточні ремонти.

Основним нормативним документом, що регламентує облік ОЗ є Пр. МФ РФ № 26н від 30.03.2001р. «Про затвердження ПБО« Облік ОС ».

Питання № 19

19.1 Облік і документальне оформлення вибуття основних засобів

ОС вибувають в результаті: ліквідації у разі їх фізичного або морального зносу, ліквідації при аваріях, стихійних лихах.

Вибуття оформляють актом про списання (ф ОС-4). Акти складаються в двох примірниках: один передають до бухгалтерії, другий залишається у працівника, відповідального за збереження ОС. Якщо організація продала, ліквідувала або передала ОС, потрібно списати його вартість з балансу.

На балансі ОС числяться за залишковою вартістю, яка визначається:

Д 02 К 01 - списана сума нарахованої амортизації, на Д 01 буде сформована залишкова вартість. Цю суму відносять в: Д 91-2 К 01.

Якщо вибуває об'єкт, вартість якого в результаті переоцінки була збільшена, то суму дооцінки, що числиться на рахунку 83, включають до складу нерозподіленого прибутку: Д 83 До 84.

Об'єкти вартістю не більше 10 000 рублів можна списувати на витрати у міру відпуску у виробництво або експлуатацію: Д 01 К 08 - передано в експлуатацію; Д 20 (23,26,29,44, ...) До 01 - списана вартість об'єкта ОЗ .

При продажу:

Д 76 До 91-1 - дохід від продажу ОС і заборгованість покупця;

Д 51 (50, ...) До 76 - надійшли грошові кошти

Д 91-2 До ​​68 - нарахований ПДВ;

Д 01 К 01 - списана первісна вартість

Д 02 К 01 - списана нарахована амортизація

Д 91 / 2 К 01 - списана залишкової вартість;

Д 91 / 2 До 23 (20, 25, ...) - списані витрати, пов'язані з продажем ОС.

В кінці місяця визначається фінансовий результат від продажу об'єкта ОЗ:

91 / 9 До 99 - прибуток або: Д 99 До 91 / 9 - збиток.

Збиток зменшує оподатковуваний прибуток протягом певного періоду часу. Розраховується як різниця між фактичним терміном експлуатації та терміном його корисного використання.

Безоплатна передача ОС

Д 01 К 01 - списана первісна вартість

Д 02 К 01 - списана нарахована амортизація

Д 91 / 2 К 01 - списана залишкової вартість;

Д 91 / 2 До 68 - нарахований ПДВ

Д 99 К91 / 9 - відображений збиток від безоплатної передачі.

Передача ОЗ до статутного капіталу іншої організації не є реалізацією та ПДВ не оподатковується:

Д 01 К 01 - списана первісна вартість

Д 02 К 01 - списана нарахована амортизація

Д 58 / 1 К 01 - відображено передача об'єкта ос у якості внеску до КК (за залишковою вартістю).

Ліквідація основних засобів

Д 01 К 01 - списана первісна вартість ліквідованого об'єкта ОЗ;

Д 02 К 01 - списана нарахована амортизація

Д 91 / 2 К 01 - списана залишкової вартість ліквідованого об'єкта ОЗ;

Д 91 / 2 До 23 (20,25, ...) - списані витрати, пов'язані з ліквідацією ОС;

Д 10 К 91 / 1 - оприбутковано матеріали отримані при ліквідації

Витрати на ліквідацію ОС зменшують оподатковуваний прибуток.

Фінансовий результат від ліквідації ОС (як правило, збиток): Д 99 До 91-9

Питання № 20

20.1 Облік амортизації основних засобів

Амортизація об'єктів основних засобів проводиться:

• при лінійному способі - з початкової вартості і норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання. Сума амортизації за місяць визначається множенням початкової вартості на норму амортизації. Лінійний метод нарахування амортизації застосовують по будівель, споруд, передавальним пристроям;

• при способі зменшуваного залишку - з залишкової вартості на початок звітного року та норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання і коефіцієнта прискорення, встановленого відповідно до законодавства РФ;

• при способі списання вартості по сумі чисел років терміну корисного використання - з початкової вартості та річного співвідношення, де в чисельнику - число років, що залишаються до кінця строку служби, а в знаменнику - сума чисел років терміну служби;

• при способі списання вартості пропорційно обсягу продукції - з натурального показника обсягу продукції в звітному періоді і співвідношення первинної вартості і передбачуваного обсягу продукції за весь строк корисного використання.

Нарахування амортизаційних відрахувань здійснюється відповідно до ст. 258 і 259 гол. 25 НК РФ. Строк корисного використання визначається при прийнятті об'єкта до бухобліку. Протягом терміну корисного використання нарахування амортизаційних відрахувань не припиняється, крім випадків знаходження об'єкта на реконструкції і модернізації та переведення його на консервацію на термін більше трьох місяців. Не підлягають амортизації об'єкти споживчі властивості, яких з часом не змінюються (земельні ділянки і об'єкти природокористування). Суми амортизації розраховують щомісяця в розмірі '/ 12 від річної норми Амортизаційні відрахування починаються з 1-го числа місяця, наступного за місяцем прийняття до бухобліку, і припиняються з 1-го числа місяця, наступного за місяцем повного погашення вартості або списання. Для обліку амортизації використовують пасивний рахунок 02. Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про амортизацію, накопиченої за час експлуатації. Нараховану суму відображають за ДТ рахунків витрат виробництва та обігу (23, 25, 26) та КТ 02. Сума амортизації за повністю амортизованих засобів не нараховується.

20.2 Облік витрат на відновлення основних засобів

За обсягом і характером вироблених ремонтних робіт ремонт основних засобів може бути капітальним і поточним. Вони розрізняються складністю, обсягом і термінами виконання. Ремонти можуть вестися силами самої організації, або підрядним способом. В обох випадках на кожен ремонтується об'єкт складають відомість дефектів. У ньому вказують роботи, що підлягають виконанню, терміни початку і закінчення ремонту, намічені для заміни деталі, норми часу на роботи та виготовлення деталей, кошторисну вартість ремонту в постатейному розрізі. Фактичні витрати, пов'язані з проведенням або оплатою робіт з ремонту можуть відноситься прямо на рахунки витрат виробництва та обігу з КТ відповідних матеріальних, грошових і розрахункових рахунків (10, 70 та ін.) Оприбуткування будівельних та інших матеріалів, отриманих ремонту об'єктів основних засобів, здійснюється за ДТ 10 і КТ 23. Після закінчення звітного року витрати на ремонт повинні бути списані на витрати виробництва або обігу в сумі фактично зроблених витрат. У зв'язку з цим суму резерву, що перевищує фактичні витрати на ремонт, по закінченні року сторнують. Витрати з капітального ремонту, що здійснюється підрядним способом, можуть бути списані з КТ 60 в ДТ рахунків витрат виробництва та обігу, в ДТ 96 і 97 (у залежності від варіанта обліку витрат з ремонту основних засобів).

Фактичні витрати з ремонту списують в ДТ 91 з КТ (10, 70, 69, 60, 76 та інших).

Питання № 21

21.1 Види нематеріальних активів. Оцінка. Облік надходження

До нематеріальних активів відносять майно, яке одночасно відповідає таким умовам:

а) не має матеріально-речовинної структури;

б) призначене для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, для управлінських потреб організації;

в) використовується понад 12 місяців або протягом звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців;

г) не передбачається подальший перепродаж;

д) здатне приносити економічну вигоду;

е) є належно оформлені документи, що підтверджують існування самого активу і виняткові права на результати інтелектуальної діяльності (патенти, свідоцтва, інші охоронні документи тощо).

Відповідно з даними умовами до нематеріальних активів відносять: виключне право на винахід, промисловий зразок, корисну модель, виключне авторське право на програми, бази даних, право на товарний знак і знак обслуговування. У складі нематеріальних активів враховуються також ділова репутація та організаційні витрати.

Організаційні витрати складаються з витрат з оплати послуг консультантів, реклами, з підготовки документації, реєстраційних зборів та інших витрат організації в період її створення до моменту реєстрації. До складу організаційних входять витрати, пов'язані з утворенням юридичної особи і визнані у відповідності внеском учасників у статутний капітал.

Ділова репутація - це різниця між купівельною ціною і балансовою вартістю майна. При придбанні об'єктів приватизації на аукціоні або за конкурсом ділова репутація визначається як різниця між купівельною ціною, що сплачується покупцем, і оціночною вартістю проданої організації. Об'єктом нематеріальних активів є позитивна ділова репутація, яка розглядається як надбавка до ціни, що сплачується покупцем в очікуванні майбутніх економічних вигод. Негативна розглядається як знижка з ціни, що надається покупцеві, і враховується як доходи майбутніх періодів.

В обліку та звітності нематеріальні активи відображають за первісною та залишковою вартістю. Окремо відображають амортизацію.

Первісна вартість визначається для об'єктів:

• внесених у рахунок вкладів до статутного капітал - за домовленістю сторін

• придбаних за плату в інших організацій та осіб - за фактично виробленим затратам на придбання і доведення до стану, придатного до використання;

Витрати з придбання нематеріальних активів включають суми, виплачені продавцю об'єкта, посередникам, за інформаційні та консультаційні послуги, реєстраційні збори і мита, митні витрати та інші витрати, пов'язані з придбанням об'єктів. Витрати зі створення нематеріальних активів і доведення їх до стану, придатного до використання, складаються з нарахованої оплати праці, відрахувань, матеріальних витрат і загальновиробничих і загальногосподарських витрат.

Питання № 22

22.1 Облік амортизації нематеріальних активів

Нематеріальні активи використовуються тривалий час, протягом цього часу вартість щомісяця переноситься на вироблену продукцію, виконані роботи і надані послуги шляхом нарахування амортизації. Величина амортизаційних відрахувань обчислюється щомісяця за нормами, встановленими виходячи з первісної чи залишкової вартості та строку корисного використання. Строк корисного використання визначається самою організацією; при ускладненнях у встановленні цього терміну він приймається за 20 років. Після закінчення терміну амортизацію не нараховують. Амортизація нараховується одним з таких способів: лінійний - виходячи з норм, на основі строку їх корисного використання; спосіб зменшуваного залишку; спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції.

Застосування одного зі способів нарахування амортизації по групі однорідних нематеріальних активів здійснюється протягом усього строку корисного використання. Нарахування амортизації починають з 1-го числа місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію, і припиняють з 1-го числа місяця, наступного за місяцем вибуття.

Амортизаційні відрахування відображають у бухобліку двома способами:

• накопиченням нарахованих сум на окремому рахунку;

• шляхом зменшення початкової вартості.

При першому способі при нарахуванні амортизації по нематеріальних активів ДП ​​23, 25 і КТ 05.

При другому способі первісна вартість списується на рахунки витрат виробництва чи звернення безпосередньо з рахунку 04. Цей спосіб застосовують з організаційних витрат і позитивної ділової репутації організації. Вони амортизуються протягом 20 років, але не більше терміну діяльності організації.

Після повного списання первісної вартості об'єктів вони відображаються в обліку в умовній оцінці з віднесенням суми оцінки на фінансові результати.

Питання № 23

23.1 Облік вибуття нематеріальних активів

Відповідно до особливостей нематеріальних активів у документах за їх вибуття має бути дана їх характеристика, термін використання, первісна вартість, норма амортизації, дата введення та виведення з експлуатації. Особливу увагу слід звернути на правильність переходу права на володіння нематеріальними активами. Наприклад, придбання права на об'єкти, що охороняються патентним правом має підтверджуватися відповідними ліцензійними договорами. Придбані права повинні бути оформлені договорами з юридичними або фізичними особами.

При вибутті нематеріальних активів внаслідок їх продажу, списання, безоплатної передачі вся сума накопиченої амортизації списується в ДТ 05 з КТ 04. Залишкова вартість списується з рахунку 04 в ДП «Інші доходи і витрати». У ДП 91 списуються також усі витрати, пов'язані з вибуттям нематеріальних активів, і сума ПДВ за проданими і безоплатно переданих нематеріальних активів. За КТ 91 відображається сума виручки від продажу або іншого доходу від вибуття нематеріальних активів.

23.2 Інвентаризація НА

Основними цілями інвентаризації нематеріальних активів є: виявлення фактичної наявності нематеріальних активів, зіставлення фактичної наявності з даними бухобліку; перевірка повноти відображення в обліку. Відповідно до Положення про бухоблік і звітності до проведення інвентаризацій обов'язково: при передачі майна в оренду, викуп, продажу, перед складанням річної звітності, крім майна, інвентаризація якого проводилася не раніше 1 жовтня звітного року, при зміні матеріально-відповідальних осіб, при встановлення фактів крадіжок або зловживань, а також псування цінностей; у разі стихійних лих, пожежі, аварій чи інших надзвичайних ситуацій, викликаних екстремальними умовами; при ліквідації (реорганізації) організації перед складанням ліквідаційного балансу. Для проведення інвентаризації створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія. При інвентаризації нематеріальних активів перевіряють: наявність документів, що підтверджують права організації на його використання - правильність і своєчасність відображення нематеріальних активів у балансі.

Питання № 24

24.1 Облік фінансових вкладень. Види цінних паперів. Документальне оформлення фінансових вкладень. Облік операцій за позиками працівникам і ЮФЛ

Враховуються на активному рахунку 58. Призначений для узагальнення інформації про наявність та рух інвестицій організації в державні цінні папери, акції, облігації, цінні папери інших організацій, а також надані іншими організаціями займи.Могут бути відкриті субрахунки:

58 / 1 враховуються наявність і рух інвестицій в акції акціонерних товариств, КК інших організацій.

58 / 2 враховуються наявність і рух інвестицій у державні та приватні боргові цінні папери (облігації).

Фінансові вкладення, здійснені організацією, відображаються за:

Д 58 і До рахунків, на яких обліковуються цінності, що підлягають передачі в рахунок цих вкладень.

Придбання організацією цінних паперів за договором дарування: Д 58 До 98 / 2 «Безоплатні надходження».

При списанні суми перевищення покупної вартості придбаних цінних паперів над їх номінальною вартістю: Д 76 До 58

При донарахуванні суми перевищення номінальної вартості над покупною вартістю: Д 76 До 58, До 91 (на загальну суму, віднесену на рахунки 76 і 58).

Погашення та продаж цінних паперів: Д 91 К 58

58 / 3 враховуються рух наданих організацією юридичним і фізичним особам грошових та інших позик. Позики, забезпечені векселями, обліковуються на цьому субрахунку відокремлено.

Аналітичний облік за рахунком 58 ведеться за видами фінансових вкладень та об'єктам, у яких здійснено ці вкладення.

Види цінних паперів Цінний папір - документ, який відображає пов'язані з ним майнові права, може самостійно звертатися на ринку і бути об'єктом купівлі-продажу, служить джерелом отримання регулярного або разового доходу, виступає різновидом грошового капіталу.

Облігацією визнається цінний папір, що засвідчує право на одержання від особи, що випустив облігацію, в передбачений термін від номінальної вартості.

Акція - визнається цінний папір, що засвідчує право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивіденду, на участь в управлінні справами.

Вексель - цінний папір, що засвідчує зобов'язання векселедавця виплатити по настанню терміну певну суму власнику векселя.

Чек - цінний папір, що містить письмове розпорядження чекодавця банку сплатити власнику чека зазначену в ньому суму.

Депозитний і ощадний сертифікати - письмове свідоцтво банку про вклад грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на отримання після закінчення встановленого строку суми вкладу та відсотків по них у будь-якій установі даного банку.

Банківська ощадна книжка на пред'явника - підтверджує внесення до банківської установи грошової суми і засвідчує право власника книжки на отримання грошового внеску.

Коносамент - товаророзпорядчий документ, що засвідчує право власника розпоряджатися зазначеним у коносаменті вантажем і отримати вантаж після завершення перевезення.

24.2 Документальне оформлення фінансових вкладень

Підставою для прийняття цінних паперів до бухобліку є: з цінних паперів договір на придбання, акт прийому-передачі; при придбанні права вимоги договір, акт поступки права вимоги, інші документи. Всі цінні папери, що зберігаються в організації (облігації державної ощадної позики, облігації внутрішньої валютної позики, векселі, акції, облігації), повинні бути описані в Книзі обліку цінних паперів. Книга обліку цінних паперів повинна бути скріплена печаткою та підписами керівника і головного бухгалтера, сторінки пронумеровані. Виправлення можуть вноситися лише з дозволу керівника і головного бухгалтера із зазначенням дати внесення виправлень.

Облік операцій по позиках виданих працівникам підприємства та іншим юридичним і фізичним особам.

Для обліку розрахунків з працівниками за наданими позиками призначений рахунок 73-1. Надання коштів відображається за ДТ 73-1 в кореспонденції з КТ 50. Погашення заборгованості відображається за КТ 73-1 в кореспонденції з відповідними рахунками в залежності від способу її погашення. Аналітичний облік за виданими безвідсотковим позиками ведеться по кожному працівнику окремо. Сума дебіторської заборгованості позичальника, погашеної в результаті підписання угоди про прощення боргу є для організації - позикодавця іншим позареалізаційних витратою. У цьому випадку, погашення дебіторської заборгованості з повернення безпроцентної позики відображається за ДТ 91-2 в кореспонденції з КТ 73-1.

Питання № 25

25.1 Види векселів

Вексель - це боргове зобов'язання, складене за суворо визначеній формі і дає право вимагати сплати зазначеної в ньому суми після закінчення зазначеного терміну.

Товарними є векселі, видані покупцями і замовниками своїм постачальникам і підрядникам у якості гарантії подальшої оплати. Вони відображають процес відстрочки платежів. Операції з цими векселями будуть розглянуті в розділі обліку розрахунків.

Фінансовими є векселі, видані векселедавцями як гарантію повернення кредиторам запозичених у них на певний термін грошових коштів. Фінансові векселі можуть бути простими і перекладними. Простий вексель фіксує просту заборгованість кредитору. Переказний вексель фіксує опосередковану заборгованість. Він містить наказ одного суб'єкта господарських відносин іншому суб'єкту (своєму боржникові) сплатити грошові кошти третій суб'єкту, що є власником даного векселя.

25.2 Порядок відображення в обліку. Фінансові векселі, як і інші цінні папери, повинні бути описані в Книзі обліку цінних паперів

Придбані фінансові векселі враховують на рахунку 58. Фінансові вкладення приймаються до обліку в сумі фактичних витрат для інвестора. Документами, що підтверджують перехід права власності, можуть служити акти передачі векселів. Відсотки по фінансовому векселем можуть включатися в його номінальну ціну або оплачуватися понад номінальної ціни.

У першому випадку пред'явлені до платежу фінансові векселі списують з рахунку 58 у ДП 91. Отримані за векселем платежі відображають за ДТ рахунків обліку грошових коштів і КТ 91.

При оплаті відсотків за фінансовим векселем понад номінальної ціни отримані суми відсотків відображають за ДТ 50,51 і КТ 91. Пред'явлені потім до оплати фінансові векселі списують з рахунку 58 у ДП 91. Фінансовий результат від операції з фінансовими векселями списують з рахунку 91 на рахунок 99.

Питання № 26

26.1 Облік відходів

Це облік, в ході якого відходи, використовувані для виготовлення основної продукції, у допоміжних цехах для господарських потреб або реалізації (поворотні або цінні відходи) і зменшують суму витрат виробництва, списують за кредитом рахунку "Основне виробництво" в ДТ матеріальних рахунків на зменшення витрат по статті "Матеріали". На підставі накладних, за якими здані відходи, складають групувальні відомість. У ній вказуються: номер цеху, звідки надійшли відходи (кредитуються рахунки, замовлення, статті витрат) і ДП рахунку.

Облік браку і втрат від простоїв. Шлюб - готові вироби, а також напівфабрикати, які не відповідають стандартам. У разі поправного шлюбу продукція та вироби можуть бути використані після виправлення за своїм призначенням. При остаточному шлюбі вироби продають за прийнятними цінами або використовують як сировину для переробки. Шлюб поділяють на: внутрішній брак (виявляється до відправлення продукції покупцеві); зовнішній брак (виявляється покупцем). Зовнішній шлюб відображають пізніше періоду виготовлення, тому оцінюють за повної виробничої собівартості. Внутрішній виправний брак оцінюють за вартістю витрат, пов'язаних з виправленням; якщо шлюб невиправний, то вироби вилучають з виробництва. Внутрішній брак списують на винних осіб. Втрати від зовнішнього браку списують на собівартість аналогічної продукції звітного періоду. З винуватців шлюбу стягують: вартість виправлення, матеріалів з урахуванням зарплати на обробку. Аналітичний облік ведуть за видами забракованої продукції та статтями витрат. Синтетичний облік здійснюється на активному рахунку 28, по ДП - суми витрат на виправлення браку (КТ 70, 10, 43). На ДП 28, списують собівартість браку остаточного. Зібрані за ДТ 28 втрати списуються з КТ 28 у ДП 70 - коли витрати утримуються із зарплати, 76-2 - коли витрати відносяться на постачальників; 10 - коли є можливість використання бракованих виробів; виробництва - коли втрати не можуть бути відшкодовані і включаються до собівартості продукції. Втрати від браку у незавершене виробництво не включають.

До простоїв за зовнішніми причинами відносять: викликані подачею енергії з боку, ненадходженням матеріалів чи палива. Оформляють актом, де дають характеристику простою, тривалість в днях або годинах з зазначенням часу початку і кінця, розраховують втрати, визначають причини і винуватців. Витрати по простоїв через зовнішні причини складаються з: основної зарплати за час простою; додаткової зарплати та відрахувань; вартості палива і енергії. Витрати відображаються на ДТ 26 по статті "Втрати від простоїв". При отриманні сум за пред'явленими претензіями винуватцям ці витрати списуються з рахунку 76, субрахунок "Розрахунки за претензіями" в КТ 91-1. До витрат за простоїв через внутрішні причини відносять основну зарплату, вартість витрачених палива та енергії. Ці витрати відображають за ДТ 25 по статті "Втрати від простоїв". Простої оформляють простійними листком, де фіксують причини і час простою, нараховану суму оплати за простий і т. д.

Питання № 27

27.1 Облік витрат допоміжного виробництва

Допоміжними вважаються виробництва, що виконують обслуговування різними видами енергії, транспортне обслуговування, ремонт основних засобів, виготовлення інструментів, штампів, запасних частин, будівельних деталей, конструкцій, зведення тимчасових споруд.

Виробництва відносяться до допоміжних, якщо даний вид діяльності не є основним. За ДТ 23 - відображаються прямі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також непрямі витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням допоміжних виробництв, і втрати від браку. Прямі витрати списуються в ДТ 23 з КТ рахунків обліку виробничих запасів, розрахунків з оплати праці та інші. Непрямі витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням допоміжного виробництва, збираються ДТ 25 і 26 і списуються в ДТ 23. Витрати, пов'язані з втратами від браку у допоміжному виробництві, списуються на рахунок 23 з КТ 28.

Суми фактичної собівартості готової продукції допоміжного виробництва можуть списуватися з КТ 23 у ДП 20, 29, 90. У собівартість продукції можуть включатися тільки загальновиробничі витрати, а загальногосподарські розподілятися за видами продукції основного виробництва. У тих випадках, коли немає можливості точно встановити, для яких саме підрозділів випущена продукція, виконані роботи або надані послуги допоміжного виробництва, ці витрати розподіляються пропорційно сумі прямих витрат, зарплати працівників, обсягу випущеної продукції і так далі. При необхідності витрати розподіляються також за видами продукції, що випускається.

Питання № 28

28.1 Резервування майбутніх витрат і платежів

Резерви майбутніх витрат створюються з метою рівномірного включення майбутніх витрат у витрати виробництва або обігу. Можуть створюватися такі резерви: на майбутню оплату відпусток, виплату щорічної винагороди за вислугу років, покриття витрат по ремонту основних засобів, відшкодування витрат з підготовчих робіт, на виплату винагород за підсумками роботи за рік. Порядок створення резервів регулюється законодавчими та нормативними актами. Для отримання інформації про стан і рух резервів майбутніх витрат використовують пасивний рахунок 96. Операції по нарахуванню відображають по КТ 96 і ДТ 20, 23, 25,26 і т.п. Фактичні витрати та платежі, здійснені за рахунок резервних сум, списують на зменшення резервів (ДТ 96) з КТ 10, 70 і т.п. Для створення відповідних резервів потрібно передбачити їх створення в обліковій політиці на відповідний рік, скласти розрахунок щомісячних відрахувань і залишку резерву на початок наступного року. Після інвентаризації розрахунків, нараховані суми резервів доводять до величини фактичних витрат. При цьому якщо фактичні витрати перевищують суми нарахованих резервів, то на різницю становлять додаткову проводку щодо донарахування резервів. Зворотній різниця оформляється сторнировочной записом. Аналітичний облік по рахунку 96 ведеться за окремими резервам.

28.2 Облік витрат на підготовку і освоєння виробництва

До витрат на підготовку і освоєння виробництва, що входять в собівартість продукції, відносяться: витрати на проектування і конструювання нових видів продукції; розробці технологічного процесу; модернізації устаткування; спрямовані на поліпшення якості. Застосовується метод відображення виробничих витрат у складі витрат майбутніх періодів з подальшим віднесенням їх на собівартість продукції. Всі витрати збираються на рахунках 20, 25, а після закінчення місяця робиться проводка: ДТ 97 "Витрати майбутніх періодів", КТ 20, 25. Коли приступають до випуску нової продукції, то витрати з рахунку 97 "Витрати майбутніх періодів" списуються рівними частками в: ДТ 20, КТ "Витрати майбутніх періодів". При прямому віднесення витрат на собівартість нових видів продукції, момент скоєння витрат збігається з моментом включення їх у собівартість нової продукції. Витрати можуть бути відшкодовані за рахунок прибутку, а також за рахунок позабюджетних фондів. Застосування цього методу передбачає складання кошторису витрат. Всі фактичні витрати протягом місяця обліковують на рахунку 20, а по закінченні місяця робиться запис: ДТ ("Цільові фінансування й надходження"), КТ 20.

28.3 Облік витрат майбутніх періодів

Витрати майбутніх періодів - це витрати, вироблені в звітному періоді, але відносяться до майбутніх звітних періодів. Основну частину витрат майбутніх періодів становлять витрати на підготовку і освоєння виробництва. Крім того, відносять витрати з ремонту основних засобів (коли не створюється ремонтний фонд), з оплати оренди об'єктів основних засобів, витрати на рекламу, на придбання ліцензій, з оплатою послуг телефонного і радіозв'язку, що перераховується за наступні періоди, та ін Облік витрат майбутніх періодів здійснюють по ДП активного рахунку 97 з КТ 10, 50, 51, 70, 69, 76 та інших Щомісяця або в інші терміни, враховані на ДТ 97 витрати, списують в ДТ 20, 23, 25, 26, 44 та інших рахунків . Терміни списання витрат майбутніх періодів регламентуються законодавчими та нормативними актами. Наприклад, витрати з ремонту основних засобів, враховані на початку року на рахунку 97, списують щомісяця, або пропорційно обсягу виробництва по місяцях, або пропорційно плановим витратам на ремонт основних засобів, або рівномірно по місяцях. Із загального складу витрат майбутніх періодів окремої калькуляційної статті по рахунку 20 відображають лише витрати з підготовки та освоєння виробництва. Інші витрати майбутніх періодів списують з рахунку 97 у ДП збірно-розподільчих (25, 26) або інших рахунків.

Витрати на рекламу, пов'язані з майбутнім періодам, обліковуються за ДТ 97 і КТ 76, з наступним. списанням витрат з КТ 97 у ДП рахунків обліку витрат виробництво і витрати на продаж.

Питання № 29

29.1 Облік, документальне оформлення продажу продукції та визначенні результату від продажу

Відвантаження продукції здійснюється відповідно до договору купівлі - продажу. За договором поставки продавець зобов'язується передати продукцію, а покупець - прийняти і оплатити її. У договорі зазначаються найменування, кількість, асортимент, якість, комплектність, ціна, порядок розрахунків, поштові та платіжні реквізити, відвантажувальні документи, наслідки порушення умов договору і т.д. Згідно з умовами договору оплата може здійснюватися попередньо у вигляді авансу до відвантаження або після її передачі покупцеві. Аванс може перераховуватися в будь-якій сумі і в будь-які встановлені договором терміни.

Продукція вважається перейшла у власність з моменту її отримання або отримання супровідних документів. Відпускається зі складу продукція оформляється первинними документами. Наказ-накладна, де вказуються покупець, найменування продукції, кількість, договірна ціна, сума, вартість упаковки, оплачуваної понад ціни на продукцію. Після оформлення підтверджується підписом комірника і одержувача. При відправці продукції залізницею виписується також залізнична накладна, морським транспортом - коносамент.

На продукцію, що відправляється транспортними організаціями, виписується товарно-транспортна накладна.

Виконані роботи оформляються приймально-здавальним актом, де вказуються види робіт, їх обсяг та вартість. Акт підписується представниками замовника і підрядника. При наданні послуг виписуються наряд-замовлення, квитанція і т.п.

Усі первинні документи передаються в бухгалтерію для виписки розрахункових документів (платіжних вимог, рахунків).

При попередній оплаті продавець виписує рахунок, на підставі якого покупець перераховує аванс за майбутню відвантаження продукції, виконувану роботу, а постачальник оформляє рахунок-фактуру, використовувану для обчислення ПДВ.

При безготівкових розрахунках використовуються платіжні вимоги, платіжні доручення, чеки та акредитиви.

Питання № 30

30.1 Бухгалтерський облік витрат на виробництво

Для обліку витрат на виробництво продукції використовуються такі активні рахунки: 20, 21, 23, 25, 26, 28, 97 і пасивний рахунок 96. Рахунки 20 і 23 - калькуляційні, на них обчислюється фактична собівартість основного і допоміжного виробництв. Протягом місяця прямі витрати враховуються на підставі первинних документів в собівартості конкретних видів продукції. Витрати, вироблені в звітному періоді, але які відносяться до майбутнього часу (наприклад, орендна плата, сплачена наперед), враховуються на рахунку 97 і списуються з нього щомісяця в частці, що відноситься до звітного періоду. Частина непрямих витрат, що виникають щомісячно, обліковуються на рахунках 25, 26. На 25 враховуються витрати з обслуговування основного (допоміжного) виробництва. До них відносяться: витрати по експлуатації машин і устаткування, відрахування, вартість електроенергії, мастильних матеріалів тощо; знос основних засобів виробничого призначення, витрати на ремонт; витрати по управлінню (зарплата з відрахуваннями); господарські витрати (опалення, освітлення, утримання приміщень, орендна плата за виробничі основні засоби) та ін

На рахунку 26 враховуються витрати з обслуговування та управління підприємством. До них відносяться: АУП витрати (оплата з відрахуваннями, відрядження, канцелярські, поштові витрати тощо), загальногосподарські витрати (знос і ремонт основних засобів управлінського і загальногосподарського призначення, оплата праці з відрахуваннями і т.д.), збори та відрахування, непродуктивні витрати (втрати від простоїв за зовнішніми причинами, нестачі та псування матеріальних цінностей на складах) та інші.

Витрати розподіляються між видами продукції пропорційно основній зарплаті, нормативних або плановим витратам, кошторисних ставок на утримання та експлуатацію обладнання, масі і об'єму продукції, кількості відпрацьованих людино-годин, кількості машино-годин устаткування та ін Для розподілу загальногосподарських і загальновиробничих витрат складаються спеціальні відомості розподілу. Списання може проводитись безпосередньо на рахунок 90. Даний метод списання не вимагає розподілу витрат між об'єктами калькулювання. Вибір того чи іншого способу списання загальногосподарських і загальновиробничих витрат здійснюється підприємством самостійно і має бути закріплений в обліковій політиці підприємства.

30.2 Система рахунків для обліку витрат

Протягом звітного періоду за ДТ 20, 23, 25, 26 збираються витрати звітного періоду з підрозділом на прямі, що відносяться в ДТ 20 і 23 (безпосередньо пов'язані з виробництвом), і непрямі, зараховують в ДТ збирацько - розподільчих рахунків 25 і 26, зумовлені процесами обслуговування виробництва. Витрати, зібрані на 25 і 26, підлягають списанню в кінці періоду в ДТ 20 і 23 за належністю з одночасним їх розподілом між об'єктами калькулювання. Рахунки 25 і 26 закриваються; калькулюється повна фактична собівартість готової продукції. При поділі всіх витрат на виробничі і періодичні прямі виробничі витрати збираються по ДТ 20 і 23, непрямі виробничі витрати - з ДП 25 з КТ рахунків обліку виробничих і фінансових ресурсів. У кінці звітного періоду в розрахунок собівартості окремих видів продукції крім прямих виробничих витрат, включаються і непрямі, враховані за ДТ 20, 23 і КТ 25. Періодичні ж витрати, що збираються на рахунку 26, при цьому варіанті не включаються до собівартості об'єктів калькулювання, а списуються в кінці звітного періоду безпосередньо на зменшення виручки від реалізації продукції: ДТ 46 КТ 26.

Питання № 31

31.1 Номенклатура і облік загальновиробничих витрат

Облік витрат підприємства проводиться за наступною номенклатурою витрат:

1) утримання апарату управління;

2) зміст іншого персоналу;

3) амортизація основних засобів;

4) утримання будівель, споруд, інвентарю;

5) поточний ремонт будівель, споруд, інвентарю;

6) знос малоцінних і швидкозношуваних предметів;

7) інші витрати.

Облік ведеться на рахунку "Загальновиробничі витрати". Протягом місяця на рахунку відображаються фактичні витрати, а по закінченні місяця сума розбивається на витрати: в основному виробництві - ДТ "Основне виробництво", КТ "Загальновиробничі витрати"; у допоміжному виробництві - ДТ "Допоміжні виробництва", кредит "Загальновиробничі витрати"; в сумі витрат, викликаних шлюбом,

31.2 Методи розподілу

Для правильного включення загальновиробничих витрат до собівартості продукції необхідно: визначити, між якими об'єктами повинні бути розподілені витрати, визначити склад і суму витрат підлягають розподілу, вибрати базу розподілу. Загальноприйнятими показниками розподілу є: відпрацьовані верстато-години, людино-години, машино-дні, розподіл пропорційно кошторисних ставок. Відповідно до Типового плану рахунків рахунок 20 призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції. За ДТ 20 відображаються прямі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, а також витрати допоміжних виробництв, непрямі витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням основного виробництва, і втрати від браку. За КТ 20 відображаються суми фактичної собівартості продукції. Дані суми списуються в ДТ 90, якщо виручка від реалізації визнається за фактом відвантаження. Сальдо 20 на кінець місяця показує вартість незавершеного виробництва. Прямі витрати списуються на рахунок 20 з КТ рахунків обліку виробничих запасів, розрахунків з персоналом з оплати праці та інших. Організація повинна вибрати один з методів розподілу: пропорційно прямими матеріальними витратами, основної зарплати виробничого персоналу, виручку від реалізації продукції, сумою прямих витрат, інші методи, які не суперечать законодавству.

Питання № 32

32.1 Облік готової продукції

Готова продукція являє собою МПЗ, призначені для продажу, які приймаються до бухобліку за фактичною собівартістю. Якщо організація самостійно виготовляє МПЗ, то фактична собівартість розраховується виходячи з усіх фактичних витрат, пов'язаних з їх виготовленням - використаних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних засобів, трудових ресурсів. У бухобліку готову продукцію можна враховувати як за фактичною виробничою собівартістю, так і за нормативною. Залежно від обраного способу залежить порядок відображення готової продукції на рахунках бухгалтерського обліку.

Синтетичний облік випуску готової продукції. При використанні для обліку витрат на виробництво продукції рахунка 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" синтетичний облік готової продукції здійснюють на рахунку 43 за нормативною або плановою собівартістю.

За дебетом рахунка 40 відображають фактичну собівартість, а по кредиту - нормативну або планову.

Фактичну собівартість списують з кредиту рахунків 20, 23, 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства" та ін в дебет рахунку 40.

Нормативну або планову собівартість списують з кредиту рахунку 40 в дебет рахунків 43 "Готова продукція", 90 "Продажі" та інших рахунків (10, 11, 21, 28, 41 та ін.)

Зіставленням дебетових і кредитових оборотів за рахунком 40 на 1-е число місяця визначають відхилення фактичної собівартості продукції від нормативної чи планової і списують з кредиту рахунку 40 в дебет рахунку 90 "Продажі". При цьому перевищення фактичної собівартості продукції над нормативною або плановою списують додаткової проводкою, а економію - способом "червоне сторно". Рахунок 40 закривають щомісяця, і сальдо на звітну дату він не має.

При використанні рахунка 40 відпадає необхідність у складанні окремих розрахунків відхилень фактичної собівартості продукції від вартості її за обліковими цінами за готовою, відвантаженої та проданої продукції, оскільки виявлене відхилення по готової продукції відразу списують на рахунок 90 "Продажі".

У бухгалтерському балансі готову продукцію відображають:

за фактичною виробничою собівартістю (якщо не використовується рахунок 40);

за нормативною або плановою собівартістю (якщо використовується рахунок 40);

за неповною (скороченою) фактичної собівартості (за прямими статтями витрат), коли загальногосподарські витрати списуються з рахунку 26 "Загальногосподарські витрати" в дебет рахунку 90 "Продажі";

за неповною нормативною або плановою собівартістю (при використанні рахунку 40 і списання загальногосподарських витрат з рахунку 26 на рахунок 90).

При журнально-ордерній формі обліку сума фактичної собівартості випущеної продукції вказується і журналі-ордері № 10 / 1 в ДТ 43 і КТ 20. Рахунок 43 - активний, інвентарний. Сальдо показує фактичну собівартість залишку готової продукції; оборот по ДП - фактичну собівартість випущеної продукції; оборот по КТ - фактичну собівартість відвантаженої звітному місяці продукції.

32.2 Документація з руху готової продукції, її відвантаження і продажу

Надходження з виробництва готової продукції оформляється накладними, специфікаціями, прийомними актами.

Відпуск готової продукції оформляється накладними.

У залежності від галузевої специфіки організації можуть застосовувати спеціалізовані форми документів із зазначенням у них обов'язкових реквізитів.

Підставою для виписки накладних є розпорядження керівника, а також договір з покупцем.

Накладні виписуються на складі або у відділі збуту у чотирьох примірниках і передаються в бухгалтерію для реєстрації в журналі накладних на відпуск готової продукції і підписи їх головним бухгалтером.

З бухгалтерії підписані накладні повертаються у відділ збуту. Один примірник накладної передається комірнику, другий служить підставою для виписки рахунку-фактури, третій і четвертий передаються одержувачу готової продукції. На всіх примірниках накладної одержувач зобов'язаний розписатися в отриманні продукції.

При вивезенні продукції через пропускний пункт один примірник накладної (четвертий) залишається у служби охорони, а третій примірник передається одержувачу як супровідного документа на вантаж.

Питання № 33

33.1 Облік відвантаженої продукції, робіт, послуг

Готова продукція і товари відвантажені можуть відображатися в обліку і балансі за повної або неповної фактичної виробничої собівартості.

Відвантажена або пред'явлена ​​готова продукція за цінами реалізації (включаючи ПДВ та акцизи) відображається за ДТ 62 і КТ 90.

Одночасно собівартість списується в ДТ 90 з КТ 43.

Якщо виручка від продажу відвантаженої продукції певний час не може бути визнана в бухобліку (наприклад, при експорті продукції), то для обліку використовують рахунок 45. При відвантаженні списується з КТ 43 у ДП 45.

Після визнання виручки від продажу продукції постачальник списує її з КТ 45 у ДП 90. Одночасно вартість за ціною реалізації (включаючи ПДВ та акцизи) відображається КТ 90 і ДТ 62.

Вартість зданих робіт і наданих послуг списується за фактичною або нормативної собівартості з КТ 20 або 40 в ДТ 90 по мірі пред'явлення рахунки за виконані роботи та послуги. Одночасно суму виручки відображають по КТ 90 і ДТ 62.

33.2 Облік комерційних витрат

Ведеться на рахунку 44 "Комерційні витрати" по статтях витрат. Витрати на упакування і транспортування продукції включають до собівартості продукції прямим шляхом. Якщо цього зробити неможливо, то вони розподіляються між окремими видами відвантаженої продукції щомісяця відповідно вазі, обсягу, виробничої собівартості або виходячи з інших показників. Усі витрати щомісяця повністю відносяться на собівартість відвантаженої продукції, у тому числі: вартість матеріалів, використаних на упаковку готової продукції, оплата послуг з транспортування продукції, зарплата за виконані роботи, відрахування до ФСС. Якщо продукція не реалізована, то комерційні витрати на її собівартість не відносяться. Сума комерційних розрахунків списується на реалізацію продукції - рахунок "Реалізація продукції" і на відвантажену продукцію - рахунок "Товари відвантажені". При укладанні договору між постачальником і покупцем у ньому визначаються умови поставки продукції, відповідно до яких розподіляються обов'язки і склад витрат, пов'язаних з доставкою продукції. Ці витрати включаються до складу витрат на продаж (комерційних).

Питання № 34

34.1 Облік реалізації продукції, робіт, послуг

Організації отримують основну частину прибутку від продажу продукції, товарів, робіт і послуг. Прибуток від продажу продукції визначають як різницю між виручкою від продажу продукції в діючих цінах без ПДВ і акцизів, експортних мит і витратами на її виробництво і продаж.

Фінансовий результат від продажу визначають за рахунком 90 - призначений для узагальнення інформації про доходи та витрати, пов'язані зі звичайними видами діяльності, а також для визначення фінансового результату по них.

До рахунку 90 можуть бути відкриті такі субрахунки:

1 «Дохід";

2 «Собівартість продажів»;

3 «ПДВ»;

4 «Акцизи»;

9 «Прибуток / збиток від продажу».

Сума виручки від продажу продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг відображається по КТ 90-1 і ДТ 62. Одночасно собівартість списується з КТ 43, 41, 44, 20 в ДТ 90-2. Нараховані суми ПДВ і акцизів відображають за ДТ 90-3, 90-4 КТ 68. 90-9 «Прибуток / збиток від продажу» призначений для виявлення фінансового результату від продажів за звітний місяць.

Записи за субрахунками виробляють накопичувально протягом звітного року. Щомісяця зіставленням сукупного ДТ обороту 90-2, 3, 4 і КТ обороту по 90-1 визначають фінансовий результат від продажів за звітний місяць. Виявлену прибуток або збиток щомісячно заключними проводками списують з рахунку 90-9 на рахунок 99. Таким чином, синтетичний рахунок 90 щомісячно закривається і сальдо на звітну дату не має.

Після закінчення звітного року всі субрахунки, відкриті до рахунку 90 (крім субрахунка 9), закриваються внутрішніми записами на рахунок 90-9. Аналітичний облік за рахунком 90 ведуть по кожному виду проданої продукції, товарів, виконаних робіт і наданих послуг.

34.2 Синтетичний і аналітичний облік продажу продукції, робіт, послуг. Податкова політика з відвантаження

Синтетичний і аналітичний облік здійснюється на рахунку 90, який призначений для узагальнення інформації про доходи і видатки, а також для визначення фінансового результату по них. Підприємства в міру визнання виручки відображають суму розрахункових документів з КТ 90-1 і ДТ 62. Одночасно в ДТ 90, субрахунок "Собівартість продажів" списується собівартість відвантаженої продукції з КТ 40, 43, 45, 20. Сюди ж списуються збутові витрати, пов'язані з реалізованої продукції (з рахунку 44). Крім того, в ДТ 90-3, 4 "ПДВ", "Акцизи" відносяться підлягають оплаті покупцем суми ПДВ, акцизів у кореспонденції з КТ 68. Таким чином, на 90 накопичувально протягом звітного періоду виявляється як виручка (по КТ субрахунку "Виручка"), так і собівартість продажів (за ДТ субрахунку "Собівартість продажів"), а також суми нарахованих податків (за ДТ субрахунку "ПДВ"). Щомісяця сукупні ДТ обороти 90-2, 90-3, 90-4 та ін зіставляються з КТ обігом 90-1 і визначається фінансовий результат від продажів за звітний місяць. Цей фінансовий результат щомісячно заключними оборотами відображається за субрахунком 90-9 в кореспонденції з рахунком 99. Таким чином, рахунок 90 формує фінансовий результат від продажу, а активний рахунок 62 узагальнює інформацію про розрахунки з покупцями і замовниками (по ДП фіксується заборгованість, по КТ її погашення).

34.3 Податкова політика з відвантаження

При переході на облікову політику «по відвантаженню» датою реалізація відвантажених, але не оплачених товарів (робіт, послуг) слід вважати день оплати. При цьому обов'язок по сплаті ПДВ виникає в міру надходження оплати.

Питання № 35

35.1 Облік розрахунків з покупцями і замовниками

Для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками призначений активно - пасивний рахунок 62. На суми оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги пред'являються розрахункові документи: ДТ 62 КТ 90.

При погашенні заборгованості списують з КТ 62 у ДП рахунків грошових коштів.

При продажу майна, що амортизується вартість за цінами продажу списують в ДТ 62 з КТ 91. Надходження платежів за продане майно відображають за ДТ 51, 52, 50, 55 і КТ 62. На рахунку 62 відображають суми отриманих авансів і попередньої оплати за поставлену продукцію, а також виникаючі сумові і курсові різниці. Суми отриманих авансів і попередньої оплати враховують по ДП рахунків обліку грошових коштів і КТ 62. При цьому суми отриманих авансів і попередньої оплати враховують на рахунку 62 відокремлено.

Позитивні сумові різниці відображають за ДТ 62 і КТ 90. Негативні сумові різниці оформляють за цими рахунками сторнировочной записом.

Позитивні курсові різниці обліковують за ДТ 62 і КТ 91, а негативні - по ДП 91 та КТ 62.

Незатребувана в строк заборгованість покупців і замовників списується з КТ 62 у ДП 63 або 91.

Аналітичний облік за рахунком 62 ведуть по кожному рахунку.

35.2 Розрахунки авансами. Розрахунки векселями простими і фінансовими. Погашення дебіторської заборгованості шляхом взаєморозрахунків

Розрахунки авансами

Під авансом мається на увазі передоплата, здійснена в рахунок майбутньої поставки продукції, виконання робіт або надання послуг. При надходженні на розрахунковий рахунок або в касу грошових коштів від іншої організації: ДТ 50, 51 КТ 62.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків аванси отримані враховуються на рахунку 62, субрахунок "Розрахунки з покупцями і замовниками". Після фактичної реалізації продукції організація виробляє залік раніше отриманої попередньої оплати в рахунок даної поставки продукції.

Розрахунки векселями простими і фінансовими.

Застосовується товарний (комерційний) вексель, який має двоїстий характер, що виявляється в тому, що він функціонує, як цінний папір, і як засіб розрахунків, які обліковуються на рахунках обліку розрахунків з покупцями і замовниками.

ДП 62.1 КТ 90.1 Проведена відвантаження

ДП 62.3 КТ 62 Передано вексель

ДТ 51 КТ 62.3 вексель погашено

Аналітичний облік за рахунком 62 ведеться за кожним пред'явленим покупцеві або замовникові рахунком - отримання даних про заборгованість, забезпеченої: векселями, термін надходження грошових коштів по яких не настав; і векселями дисконтованими (врахованими) у банках; векселями, за якими грошові кошти не надійшли в термін.

Погашення дебіторської заборгованості шляхом взаєморозрахунків.

Для взаємного погашення заборгованостей складають акти з підтвердженням заборгованостей і описом порядку їх погашення. Взаємозалікові операції бувають двосторонні і багатосторонні. Двосторонні взаємозаліки проводяться за згодою обох сторін або за заявою однієї з них. В багатосторонній угоді бере участь більше двох сторін. Заборгованість сторін, відображена в акті, супроводжується посиланнями на підтверджуючі документи: договори, накладні, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, платіжні документи. В акті взаємозаліку окремим рядком виділяють суму ПДВ, що відноситься до кожного зобов'язанням. Дата, на яку проводиться взаємозалік, вважається датою оплати.

Питання № 36

36.1 Облік доходів майбутніх періодів. Формування кінцевого фінансового результату. Облік фінансових результатів від реалізації продукції. Облік фінансових результатів від іншої реалізації

Для обліку доходів, що відносяться до майбутніх звітних періодів, використовують пасивний рахунок 98. За КТ враховують доходи, пов'язані з майбутнім періодам, майбутні надходження заборгованості, доходи, що виникають внаслідок перевищення стягуються з винуватців ті цінностей над їх балансовою вартістю. За ДТ відображають списання доходів майбутніх періодів на прибуток звітного року.

До рахунку 98 можуть бути відкриті субрахунки:

98-1 "Доходи, отримані в рахунок майбутніх періодів"; враховуються доходи, пов'язані з майбутнім звітним періодам - ​​орендна і квартирна плата, за комунальні послуги, користування засобами зв'язку та ін

98-2 "Майбутні надходження заборгованості по нестачах, виявлених за минулі роки"; враховують майбутні надходження заборгованості по нестачах, виявлених за минулі роки.

98-3 "Різниця між сумою, що підлягає стягненню з винних осіб, і балансовою вартістю щодо недостач цінностей"; враховують різницю між стягуваної з винних осіб сумою за відсутні цінності та їх балансовою вартістю.

98-4 "Курсові різниці" враховують позитивні і негативні курсові різниці.

Аналітичний облік по рахунку 98 здійснюється за кожним видом доходів, нестач, ті цінностей, курсових різниць (з валютного рахунку, за розрахунками з підзвітними особами тощо), а за розрахунками з різними дебіторами та кредиторами - по кожному боргу.

Реформація балансу - це списання прибутку (збитку), отриманого за рік. Її проводять, після того як буде відображена остання господарська операція фірми.

Реформація балансу складається з двох етапів:

- Закривають рахунки, на яких протягом року враховувалися доходи, витрати і фінансові результати. Це рахунки 90 і 91;

- Включають фінансовий результат, отриманий фірмою за минулий рік, до складу нерозподіленого прибутку або непокритого збитку.

Фінансовий результат за звичайними видами діяльності відображають на рахунку 90. До нього відкривають субрахунки: 90-1 "Дохід"; 90-2 "Собівартість продажів»; 90-3 «ПДВ»; 90-4 «Акцизи»; 90-9 «Прибуток / збиток від продажу».

31 грудня бухгалтеру необхідно закрити всі субрахунки, відкриті до рахунку 90.

КТ сальдо 90-1 закривають ДТ 90-1 КТ 90-9

ДП сальдо 90-2, 90-3, 90-4 закривають ДТ 90-9 КТ 90-2 (90-3, 90-4 ...)

У результаті зроблених проводок ДТ і КТ обороти за субрахунками 90 будуть рівні і станом на 1 січня наступного року сальдо як по рахунку 90 в цілому, так і по всіх відкритих субрахунками дорівнюватиме нулю.

Списання фінансового результату

Кожен місяць фінансовий результат визначається зіставленням оборотів за рахунками 90 і 91. Цей результат списується на рахунок 99.

Результат від звичайних видів діяльності - ДТ 90-9 КТ 99 прибуток

ДТ 99 КТ 90-9 збиток

Результат від інших видів - ДТ 91-9 КТ 99 прибуток

ДТ 99 КТ 91-9 збиток

Надзвичайні доходи і витрати враховують безпосередньо на рахунку 99. Тут же відображають нарахування податку на прибуток, штрафи за податкові правопорушення. У результаті на 99 утворюється КТ (прибуток) або ДТ (збиток) сальдо. Це сальдо списують останнім записом звітного року.

Якщо за підсумками року фірма отримала прибуток: Д 99 КТ 84 - списана чиста (нерозподілений) прибуток звітного року;

ДТ 84 КТ 99 відображений чистий (непокритий) збиток звітного року.

Питання № 37

37.1 Облік грошових коштів і операцій у валюті

Для узагальнення інформації про наявність та рух коштів в іноземній валюті використовують рахунок 52. За ДТ відображають надходження грошових коштів, а по КТ - списання. Операції відображаються на підставі виписок банку та доданих до них грошово-розрахункових документів.

Аналітичний облік за рахунком 52 ведуть по кожному рахунку, відкритому в установах банку для зберігання грошових коштів в іноземних валютах.

До рахунку 52 відкривають такі субрахунки:

52-1 «Транзитні валютні рахунки» відкривається для зарахування надходжень в іноземній валюті.

52-2 «Поточні валютні рахунки» відкривається для обліку коштів, що залишилися у розпорядженні після обов'язкового продажу експортної виручки. За ДТ відображаються суми в іноземній валюті, перераховані з КТ 52, субрахунок «Транзитні валютні рахунки», а також суми, які зараховуються одразу на поточний валютний рахунок, минаючи транзитний рахунок.

З КТ 52 - 2 «Поточні валютні рахунки», валюта списується в безготівковому та готівковому порядку.

Питання № 38

38.1 Облікова політика організації

Облікова політика організації - це прийнята сукупність способів ведення бухобліку. До способів ведення бухобліку належать способи групування та оцінки фактів господарської діяльності, погашення вартості активів, організації документообігу, інвентаризації, способи застосування рахунків бухобліку, системи регістрів бухобліку, обробки інформації.

Облікова політика формується головним бухгалтером і затверджується керівником.

При цьому затверджуються:

• обрані варіанти обліку та оцінки об'єктів;

• робочий план рахунків бухобліку, що містить синтетичні та аналітичні рахунки;

• форми первинних облікових документів, застосовуваних для оформлення фактів господарської діяльності;

порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань;

• правила документообігу і технологія обробки облікової інформації;

• порядок контролю за господарськими операціями;

При формуванні облікової політики здійснюється вибір одного способу з допускаються законодавством і нормативними актами з бухобліку.

Прийнята облікова політика підлягає оформленню відповідної організаційно-розпорядчою документацією (наказами, розпорядженнями).

Способи ведення бухобліку, обрані при формуванні облікової політики, застосовуються з 1 січня року, наступного за роком затвердження. При цьому вони застосовуються всіма філіями, представництвами та іншими підрозділами організації.

Новостворена організація оформляє облікову політику до першої публікації бухгалтерської звітності, але не пізніше 90 днів з дня державної реєстрації.

Зміна облікової політики може здійснюватися у випадках:

• зміни законодавства Російської Федерації чи нормативних актів з бухобліку;

• розробки організацією нових способів ведення бухобліку. Застосування нового способу ведення бухобліку передбачає більш достовірну уяву фактів господарської діяльності в обліку та звітності організації або меншу трудомісткість облікового процесу без зниження ступеня достовірності інформації;

• істотної зміни умов діяльності.

Зміна облікової політики має бути обгрунтованим і оформлюється в порядку, передбаченому для облікової політики. Повинно бути введені з 1 січня року наступного за роком його затвердження.

Питання № 39

39.1 Бухгалтерська звітність, її значення, склад і порядок надання

Звітність є систему показників, що відображають результати господарської діяльності за звітний період. Вона є завершальним етапом облікової роботи.

Дані звітності використовуються зовнішніми користувачами з метою оцінки ефективності діяльності, а також для економічного аналізу у самій організації. Необхідна для оперативного керівництва господарською діяльністю та служить вихідної базою для подальшого планування. Звітність повинна бути достовірною, своєчасною. У ньому повинна забезпечуватися порівнянність звітних показників з даними за минулі періоди.

Класифікується за видами, періодичності складання, ступеня узагальнення звітних даних.

За видами підрозділяється на бухгалтерську, статистичну та оперативну.

Бухгалтерська звітність являє собою єдину систему даних про майновому і фінансовому становищі організації та про результати її господарської діяльності. Складають за даними бухобліку.

Організації зобов'язані представити квартальну бухгалтерську звітність протягом 30 днів після закінчення кварталу, а річну - протягом 90 днів після закінчення року. Запропонована річна бухгалтерська звітність повинна бути затверджена в порядку, передбаченому установчими документами.

Датою подання бухгалтерської звітності вважається день фактичної передачі або дата її відправлення.

Річна бухгалтерська звітність є відкритою для зацікавлених користувачів: банків, інвесторів, кредиторів, покупців, постачальників та ін

Питання № 40

40.1 Податки

40.1.1 ПДВ

Платники - організації та індивідуальні підприємці

Об'єкт - реалізація товарів, робіт, послуг.

Податкова база - вартість реалізації товарів і послуг, виходячи з цін з урахуванням акцизів без ПДВ.

Ставка: 0% - при реалізації окремих товарів, робіт, послуг на експорт, 10% - з окремих видів продовольчих товарів і товарів для дітей, 18% - всі інші товари.

Податковий період - квартал.

Термін сплати, строк подання декларації - не пізніше 20 чмсо.

40.1.2 ЕСН

Платники - організації та ВП, що виробляють виплати на користь працівників та особи, які отримують власні доходи.

Об'єкт оподаткування - для роботодавців виплати та інші винагороди, що нараховуються на користь працівників, для непрацедавця - доходи.

Ставка:

Загальна ставка - 26%

Федеральний бюджет - 20%

Фонд соціального страхування - 2,9%

ФФОМС - 1,1%

ТФОМС - 2%

Податкова база, визначається як сума виплат та інших винагород, нарахованих платниками податків за податковий період на користь фізичних осіб.

Термін сплати - не пізніше дня отримання грошових коштів на виплату зарплати, дня виплати зарплати готівкою, не пізніше 15 чмсо.

Податковий період - календарний рік. Термін здачі - не пізніше 30 березня року наступного за звітним.

Звітний період - 1 квартал, 6 місяців, 9 місяців. Термін здачі - не пізніше 20 чмсо.

40.1.3 ПДФО

Платники - фізичні особи, податкові резиденти і нерезиденти, які отримують дохід від джерел у РФ.

Податковий період - календарний рік.

Ставка

- 13% по всіх доходах, крім:

35% - виграші і призи перевищують 4000 рублів,

30% - доходи не резидентів,

9% - з дивідендів.

Податкова база - всі доходи отримані в грошовій або натуральних формах, а також у вигляді матеріальної вигоди.

Об'єкт оподаткування - доходи, отримані платниками податків від джерел у РФ.

Термін сплати - не пізніше 15 липня, 15 жовтня, 15 січня наступного року.

Термін здачі звітності - не пізніше 1 квітня годя наступного за звітним.

40.1.4 Податок на прибуток

Платники - російські організації, іноземні організації, які отримують дохід від джерел у РФ через постійні представництва або дохід від джерел у РФ.

Об'єкт оподаткування - прибуток.

Податкова база - грошовий вираз прибутку, що визначається наростаючим підсумком з початку податкового періоду.

Ставка - 24% в тому числі: 6,5% федеральний бюджет, 17,5% до бюджету суб'єктів РФ.

Податковий період - календарний рік.

Звітний період - 1 квартал, півріччя, 9 місяців для виробляють авансові платежі щоквартально. 1, 2, 3 ... місяці для обчислюються щомісячні платежі виходячи з фактичного прибутку.

Термін сплати - щоквартальних авансових платежів не пізніше 28 днів після закінчення звітного періоду. Річний платіж - не пізніше 28 березня. Щомісячний авансовий платіж - не пізніше 28 днів наступного місяця за винятком грудня, так як сплата за річною декларацією до 28 березня. Термін здачі звітності той же.

40.1.5 Акцизи

Об'єкт оподаткування - реалізація підакцизних товарів, мінерального сировини виробниками.

Платники - організації, що здійснюють операції, що підлягають обкладанню акцизами.

Податкова база визначається як обсяг реалізованих підакцизних товарів у натуральному вираженні, щодо яких встановлено тверді податкові ставки.

Ставки - розрізняють 2 види:

Абсолютна сума на одиницю виміру акцизної продукції.

Адвалорні ставки у% встановлюються виходячи з вартості реалізованих товарів.

Податковий період - календарний місяць.

Термін сплати - рівними частками виходячи з фактичної реалізації, не пізніше 25 чмсо.

Термін надання звітності - не пізніше 25 числа за минулим податковим періодом.

40.1.5 Транспортний податок

Платники - організації та фізичні особи, на яких відповідно до законодавства зареєстровані транспортні засоби.

Об'єкт оподаткування - транспортний засіб.

Податкова база визначається як потужність двигуна в кінських силах.

Податковий період - календарний рік.

Звітний період - не пізніше 1 лютого року наступного за минулим податковим періодом.

Ставка - встановлюється суб'єктом федерації в залежності від потужності двигуна.

Термін сплати - до 15 лютого року, наступного за звітним.

Термін здачі звітності - не пізніше 1 лютого року наступного за минулим податковим періодом.

40.1.6 Податок на майно

Платники - російські, іноземні організації, що здійснюють діяльність у РФ через постійні представництва.

Об'єкт оподаткування - рухоме і нерухоме майно, що обліковуються на балансі в якості об'єкта ОЗ.

Податкова база - середньорічна вартість майна, розрахована виходячи із його залишкової вартості.

Ставка - 2,2%.

Податковий період - календарний рік.

Звітний період - 1 квартал, півріччя, 9 місяців.

Термін сплати - за авансовими платежами 5 травня, 5 серпня, 5 листопада. За році - 10 квітня наступного за податковим періодом.

Термін здачі звітності - за авансовими платежами не пізніше 30 календарних днів. За році - не пізніше 30 березня року наступного за податковим періодом.

40.1.7 ЕНВД

Платники - організації та ВП, що здійснюють підприємницьку діяльність, що оподатковується єдиним податком - надання побутових послуг, ветеринарних слуг, з ремонту, тех. обслуговування автотранспорту, роздрібна торгівля, послуги громадського харчування, поширення зовнішньої реклами.

Об'єкт оподаткування - поставлений дохід, що розраховується урахуванням сукупності умов безпосередньо впливає на отриманні доходу.

Податкова база - базова прибутковість помножена на величину фізичного показника і на коефіцієнти: К1 - коефіцієнт дефлятор, що враховує зміни споживчих цін в РФ в попередньому періоді. К2 - коригувальний коефіцієнт, що враховує сукупність особливостей підприємницької діяльності.

Податковий і звітний період - квартал.

Ставка - 15%.

Термін сплати - не пізніше 25 чмсо періодом.

Термін здачі звітності - не пізніше 20 чмсо кварталом.

40.1.8 ССО

Платники - організації та ВП, що перейшли на ССО в добровільному порядку.

Об'єкт оподаткування

- Доходи: податкова база: грошове вираження доходів від реалізації та позареалізаційних доходів. Ставка податку 6%.

- Доходи - витрати: витрати мають вичерпний характер та визначені гл. 216-2, ст. 346. Ставка податку 15%.

Податковий період - календарний рік.

Звітний період - 1 квартал, 6 місяців, 9 місяців.

Терміни подання звітності - не пізніше 25 календарних днів.

За податковий період - не пізніше 31 березня.

Термін сплати - не пізніше 25 чмсо. За податковий період - не пізніше 31 березня.

40.1.9 Земельний податок - місцевий

Платники - організації та фізичні особи, які володіють земельними ділянками на правах власності, постійного використання або має право довічного наслідуваного володіння.

Об'єкт оподаткування - земельні ділянки, розташовані в межах муніципального освіти.

Податкова база - кадастрова вартість земельних ділянок. Визначається самостійно множенням кадастрової вартості на площу земельної ділянки.

Податковий період - календарний рік.

Звітний період - 1 квартал, півріччя, 9 місяців.

Ставка податку - відсоток від кадастрової вартості, що встановлюється нормативно-правовими актами муніципального освіти. Максимальні ставки встановлені Податковим Кодексом.

Терміни здачі звітності - розрахунки за авансовими платежами не пізніше останнього дня місяця наступного за звітним періодом. Річна декларація - не пізніше 1 лютого.

Срок уплаты – авансовые платежи – не позднее последнего чмсо периодом, по году – до 15 февраля.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Шпаргалка
284.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Основи бухгалтерського обліку 2 Особливості обліку
Порядок організації та ведення бухгалтерського обліку
План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та порядок ї
Порядок організації щодо приведення бухгалтерського обліку у відповідних
Основи бухгалтерського обліку 4
Основи бухгалтерського обліку
Основи бухгалтерського обліку 2
Основи бухгалтерського обліку
Основи бухгалтерського обліку 2
© Усі права захищені
написати до нас