Організація і планування виробництва для ділянок механічної обробки

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
«Полоцьк ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Кафедра: Економіки та управління
Курсова робота
з дисципліни «Організація виробництва»
Студентки Фінансово-економічного факультету
Заочного відділення
Групи У06-ЕПЗ-1
Галай Наталії Михайлівни
Викладач:
Бабенко М.А.
Новополоцьк, 2008 р .

Зміст
Введення. 3
1. Визначення виробничої програми .. 6
2. Розрахунок ефективного фонду часу роботи обладнання. 6
3. Визначення кількості потрібного устаткування. 10
4. Визначення типу виробництва. 14
5. Визначення розміру партії деталей. 16
6. Розрахунок тривалості виробничого циклу виготовлення партії деталей 19
7. Складання кошторису витрат на виробництво. 24
8. Визначення собівартості і ціни комплекту деталей, розрахунок показників ефективності роботи дільниці. 34
Висновок. 38
Список використаних джерел. 39
Програми. 40

Введення
У нових ринкових умовах господарювання підприємства несуть повну відповідальність за результати своєї роботи.
Основна мета виробництва полягає в забезпеченні споживача необхідною йому продукцією (послугами) у визначені терміни, заданої якості та комплектації, з мінімальними витратами для виробництва.
Забезпечення якості продукції та зниження витрат на її виробництво є завданням керівних працівників і спеціалістів підприємства, що визначають стратегію і тактику організації виробництва.
Організація виробництва - комплекс заходів щодо найбільш ефективного поєднання процесів живої праці з матеріальними елементами виробництва, здійснюваних в конкретних соціально-економічних умовах з метою виконання планових завдань з встановленими якісними показниками при найбільш раціональному використанні виділених підприємству ресурсів.
Організація виробництва дозволяє в найкоротші терміни і з найменшими витратами повністю реалізувати об'єктивні економічні зони.
Основне завдання організації виробництва - забезпечити найбільш раціональне з'єднання і використання в часу (виробничий цикл) і в просторі (виробнича структура підприємства та його підрозділи), з одного боку, живої праці (робочої сили), з іншого - знарядь і предметів праці.
Метою організації виробництва є створення умов, які забезпечують виконання завдань плану кожним виробничим ланкою і колективом у цілому. Це вимагає вдосконалення всіх сторін діяльності підприємства, в першу чергу, приведення в дію всіх резервів виробництва для зростання обсягу продукції, що випускається, підвищення її якості, повного використання виробничих фондів, економії матеріальних і трудових ресурсів, поліпшення умов праці та побуту.
Особливостями організації виробництва є розгляд у взаємозв'язку елементів виробництва і вибір таких методів і умов їх використання, які найбільшою мірою відповідають меті виробництва.
На кожному підприємстві є свої специфічні завдання організації виробництва, зокрема комплекс завдань по забезпеченості сировиною, найкращому використанню робочої сили, сировини, устаткування, поліпшення асортименту та якості продукції, що випускається, освоєння нових видів продукції і т.д.
У кожному конкретному випадку організація виробництва економічно обгрунтовує ефективність здійснюваного заходу, оскільки для її підвищення недостатньо впровадити окремі заходи, що забезпечують підвищення продуктивності обладнання, або зниження трудомісткості продукції, або поліпшення її якості, або зниження витрат сировини. Ефективність виробництва визначається методами ефективного використання елементів виробництва в їх сукупності.
У даній роботі ми визначаємо ефективність роботи ділянки механічної обробки деталі за допомогою узагальнюючих показників. Виконуємо розрахунки з окремих питань організації та планування виробництва для даної ділянки:
• Визначення ефективного річного фонду часу роботи обладнання з використанням виробничого календаря на 2008 рік;
• Визначення типу виробництва відповідно до діючих стандартів;
• Визначення необхідної кількості робочих місць;
• Визначення розміру партії деталей;
• Розрахунок тривалості виробничого циклу виготовлення партії деталей;
• Визначення собівартості комплекту деталей і його ціни на основі витратного методу, для чого складаємо кошторис витрат на виробництво.
Розрахунок закінчується визначенням виручки від реалізації комплектів деталей, показників фондовіддачі, матеріаловіддачі, фондо-, матеріало-, зарплата-та енергоємності, продуктивності праці, рентабельності реалізації продукції, на основі яких робимо висновки про якість виробничого менеджменту на ділянці механічної обробки.
На основі отриманих даних у висновку зроблено висновок про ефективність роботи аналізованого ділянки.

1. Визначення виробничої програми

У цьому розділі визначимо програму запуску i-х деталей цехом (Ni), виходячи з: програми випуску виробів (N вип.) (Додаток 1) застосованості деталі у виробі (Кпр i) (Додаток 4) і відсотка шлюбу (х), що приймається рівним 2.
(1)
N 01 = 7520 * 4 * (1 +2 / 100) = 30682 (шт.)
N 03 = 7520 * 3 * (1 +2 / 100) = 23011 (шт.)
N 04 = 7520 * 1 * (1 +2 / 100) = 7670 (шт.)
Результати розрахунків запишемо в таблицю 1.
Таблиця 1 - Програма запуску-випуску деталей цехом

Дета-ли
Програма випуску виробів, шт.
(Nвип.)
Застосовність деталей / виробів (Кпрi)
Програма випуску деталей, шт.
(Ст.2 * ст.3)
Програма запуску деталей, шт.
(Ni)
1
2
3
4
5
01
7520
4
30080
30682
03
7520
3
22560
23011
04
7520
1
7520
7670
Висновок: За даними розрахунку видно, що програма запуску деталей більше, ніж програма випуску.

2. Розрахунок ефективного фонду часу роботи обладнання

Ефективний річний фонд часу визначається на підставі балансу робочого часу обладнання, складеного на поточний 2008 рік (табл.2).

Таблиця 2 - Баланс робочого часу
Найменування
Умовні позначення
Днів
Часів
1. Календарний фонд часу
Фкал
366
5856
2. Кількість неробочих днів, всього:
в т.ч. вихідні,
святкові
Т нр
60
52
8
960
832
128
3. Номінальний фонд часу (с.1-с.2)
Фном
306
4896
4. Кількість змін на добу
з
2
-
5. Тривалість зміни
d
-
8
6. Час технологічних зупинок
Тт.о.
1.53
24,48
7. Час простою обладнання в ремонті
Трьом
4,2
67,2
8. Ефективний фонд часу (с.3-с.6-с.7)
ФЕФ
300,27
4804,32
Для розрахунку номінального фонду часу будемо використовувати виробничий календар шестиденному робочому тижні.
Тривалість зміни (d) = 8 годин.
Кількість змін (с) - 2.
Щоб розрахувати показник в годинах, потрібно показник в днях тривалість зміни (d) та на кількість змін (с).
Час технологічних зупинок (Т т.ч.) приймається як 0,5% від номінального фонду часу роботи обладнання.
Величина простоїв обладнання в ремонті визначається по одному з видів верстатів відповідно до графіка планово-попереджувальних ремонтів, який складається відповідно до структури ремонтного циклу і розрахунку тривалості міжремонтних періодів. Беручи до уваги критерій найбільшої вартості обладнання, виберемо горизонтально-фрезерний верстат, так як у нього найбільша вартість.
Ремонтний цикл (ТЦР) для металорізальних верстатів залежить від:
• виду оброблюваного матеріалу (коефіцієнт b1);
• застосовуваного інструмента (коефіцієнт b2);
• класу точності обладнання (коефіцієнт b3);
• віку та довговічності (коефіцієнт b4);
• категорії маси (коефіцієнт b5) (Додаток 2),
а також нормативного ремонтного циклу, що приймається в розрахунках рівним 24000 годин.
Т ЦР = 24000 · b1 · b2 · b3 · b4 · b5, ч. (2)
Tцр = 24000 * 0,75 * 0,7 * 0,8 * 0,8 * 1,7 = 13708,8 (ч.)
Тривалість міжремонтного періоду в місяцях (ТМР) обчислюється за формулою:
(3)
де r - кількість поточних і середніх ремонтів в ремонтному циклі з додатка 2 для горизонтально фрезерного верстата - 8;
Фном - номінальний фонд часу роботи обладнання у годинах.
ТМР = (12 х 13708,8) / [(8 +1) * 4896] = 164505,6 / 44064 = 4 (міс.)
Для визначення тривалості простою обладнання в ремонті (Трьом) складається план ремонтів на 2008 рік виходячи з припущення, що ремонт (2Т), зазначений у додатку 2 як останній, проводилося в червні (в місяці мого народження) в 2007 році:
Таблиця 3. - План ремонтів на 2008 рік
Місяць
2007
2008
01-січня
-
-
02-лютому
-
-
03-березні
-
-
04-квітні
-
3 T
05-травні
-
-
06-червні

-
07-липні
-
-
08-серпні
-
-
09-вересень
-
4 T
10-жовтні
-
-
11-листопада

-
12-Грудень
-
-
З додатку 2 вид останнього ремонту для даного верстата-2Т. Наступний вид ремонту 1С через 4 місяці, потім слідує ремонт 3Т через 4 місяці, наступний ремонт 4Т. Отриманий план служить основою визначення тривалості простою обладнання в ремонті (Трьом).
(4)
де Ке - категорія ремонтної складності - додаток 2;
Нp - нормативна тривалість простою обладнання в ремонті на одну ремонтну одиницю, діб. (Таблиця 4);
l - кількість ремонтів в поточному році.
Таблиця 4 - Нормативна тривалість простою обладнання в ремонті на одну ремонтну одиницю (сут.)
Час ремонту
2 зміни роботи ремонтних бригад
Поточний ремонт
0,14
Середній ремонт
0,33
Капітальний ремонт
0,54
Таким чином, Трьом = 15 * 0,14 +15 * 0,14 = 4,2 (сут.)
Маючи всі необхідні дані, розрахуємо ефективний фонд часу роботи обладнання. (См.табл.2) в днях і годинах.
ФЕФ. (Дн) = Тт.о.-Т рем = 306-1,53-4.2 = 300,27 (днів)
ФЕФ (годину) = ФЕФ (дн) * з * d = 300,27 * 2 * 8 = 4804,32 (ч.)

3. Визначення кількості потрібного устаткування
Кількість робочих місць, необхідних для виконання виробничої програми, визначається для кожного j-го виду обладнання за формулою:
(5)
де m pj - Розрахункова кількість обладнання j-го виду;
t шт ij - Норма штучного часу на обробку i-й деталі на j-м вигляді обладнання, хв. (Додаток 4);
g - число найменувань деталей, що підлягають обробці на j-м вигляді обладнання;
h - число операцій обробки i-й деталі на даному виді обладнання;
До вн - коефіцієнт виконання норм на дільниці (у розрахунку приймемо рівним 1,0);
Ф еф - ефективний фонд часу роботи устаткування, год
Норма штучного часу tшт, хв дано у додатку 4 по кожній деталі й найменуванню операції. Програма запуску деталей з таблиці 1 завдання.
Потреба нормо-годин на програму в годинах визначається:
h
Пi = Ni * Σ tштij/60 (6)
j = 1
Розрахуємо потреба нормо-годин на програму в годинах для кожної деталі окремо:
Деталь 01
30682 * (9 +18) / 60 = 13806,9 год
30682 * 45/60 = 23011,5 год
30682 * 3 / 60 = 1534,1 год
Деталь 03
23011 * 60/60 = 23011,0 год
23011 * 9 / 60 = 3451,7 год
Деталь 04
7670 * 21/60 = 2684,5 год
7670 * 21/60 = 2684,5 год
Розрахунок необхідної кількості обладнання оформимо в таблиці 5.

Таблиця 5 - Визначення необхідної кількості обладнання

деталі
Програма
запуску деталей
Ni
Потреба нормо-годин на програму за типами обладнання
Токарно-гвинторізний
ТБ
Токарно-револьверний завод
ТП
Горизонтально-фрезерний верстат
ФЗ
Свердлильний
СК
Верстат
СТ
tшт
На програму
tшт
На програму
tшт
На програму
tшт
На програму
tшт
На програму
01
30682
9
18
13806,9
-
-
45
23011,5
3
1534,1
-
-
03
243011
15
45
23011,0
-
-
-
-
-
-
9
3451,7
04
7670
-
-
21
2684,5
-
-
15
6
2684,5
-
-
Разом
-
36817,9
2820
23011,5
4218,6
3451,7

m pjтв = ΣПтв / kвн * ФЕФ = 36817,9 / (1 * 4804,32) = 7,66 од., mпртв = 8
m pjтп = ΣПтп / kвн * ФЕФ = 2684,5 / (1 * 4804,32) = 0,56 од., mпртп = 1 од.,
m pjфз = ΣПфз / kвн * ФЕФ = 23011,5 / (1 * 4804,32) = 4,79 од., mпрфз = 5 од.,
m pjск = ΣПск / kвн * ФЕФ = 4218,6 / (1 * 4804,32) = 0,88 од., mпрск = 1 од.,
m pjст = ​​ΣПст / kвн * ФЕФ = 3451,7 / (1 * 4804,32) = 0,72 од., mпрст = 1 од.
Розраховуємо коефіцієнт завантаження обладнання.
Коефіцієнт завантаження устаткування розраховується як співвідношення розрахункового і прийнятого кількості обладнання:
До 3 об = m pj / m npj (7)
Кз тв = 7,66 / 8 = 0,96;
Кз тп = 0,56 / 1 = 0,56;
Кз фз = 4,79 / 5 = 0,96;
Кз ск = 0,88 / 1 = 0,88;
Кз ст = 0,72 / 1 = 0,72.
Таким чином, на підставі розрахунків складемо таблицю 6, в якій вкажемо кількість робочих місць (розрахункову величину і прийняту), а також коефіцієнт завантаження обладнання. Для того, щоб отримати прийняте кількість робочих місць, отримане розрахункове кількість робочих місць округляється до цілого у більшу сторону, допускається перевантаження верстатів у межах до 5-6%.
Таблиця 6 - Кількість робочих місць
ТБ
ТП
Ф3
СК
СТ
Розрахункова
7,66
0,56
4,79
0,88
0,72
Прийнята
8
1
5
1
1
Коефіцієнт завантаження
обладнання
0,96
0,56
0,96
0,88
0,72
Значення коефіцієнтів завантаження наближене до одиниці, що говорить про рівномірної завантаженості устаткування.

4. Визначення типу виробництва

Важливою характеристикою типу виробництва є рівень спеціалізації робочих місць, що характеризується коефіцієнтом закріплення операцій, під яким розуміється кількість деталеоперацій, виконуваних на одному робочому місці. Він найбільш повно характеризує ступінь концентрації однопрофільних робіт на робочому місці. Різні типи виробництва характеризуються такими коефіцієнтами закріплення операцій:
Масове
1
Великосерійне
1-10
Среднесерійное
10-20
Дрібносерійне
20-40
Одиничне
більше 40
Беручи до уваги коефіцієнт закріплення операцій, можна встановити межі зміни завантаження одного робочого місця ділянки при виготовленні деталі певного найменування в різних типах виробництва. Якщо прийняти допустимий сумарний коефіцієнт завантаження робочих місць рівним 0,85, то значення коефіцієнта завантаження робочого місця буде наступні:
Тип виробництва
Коефіцієнт
завантаження робочих місць
Масове
0.85
Великосерійне
0.85-0.09
среднесерійное
0.09-0.04
Дрібносерійне
0.04-0.02
Одиничне
0.02

При виконанні розрахунків слід визначити завантаження робочого місця при обробці деталей одного найменування. Коефіцієнт завантаження робочого місця деталеоперацій (Кдi) визначається за формулою:
(8)
де Ni - програма запуску деталей даного найменування (табл. 1);
tштij - штучний час на j-й операції, хв. (Додаток 4);
Фном - номінальний фонд часу роботи обладнання, год (табл. 2).
Розрахункова кількість робочих місць по кожній деталеопераціі за формулою:
(9)
де N i - програма запуску деталей даного найменування, шт.;
t шт ij - Штучний час по i-тої деталі на j-й операції, хв.
(Вихідні дані з додатка 4)
Ф ном - номінальний фонд часу роботи обладнання, год
Ці розрахунки виконуються по кожній деталі по всіх операціях і зводяться в таблицю 7. На їх основі визначається тип виробництва, виходячи з переважання коефіцієнта завантаження за більшістю операцій технологічного процесу.
Таблиця 7 - Розрахунок завантаження робочих місць

Деталі
Найменування
операцій
технологічного
процесу
Продовж-
ність
операції, tштij
Програма запуску,
Ni
Ni * tшт
Кількість
робочих місць
Коефіцієнт
завантаження Кдi
(С.6/с.7)
mpi
(С.5 / (60 *
* Фном))
mпрi
1
2
3
4
5
6
7
8
01
ТБ
9
30682
276138
0,94
1
0,94
ТБ
18
552276
1,88
2
0,94
ФЗ
45
1380690
4,70
5
0,94
СК
3
92046
0,31
1
0,31
03
ТБ
15
23011
345165
1,17
2
0,59
ТБ
45
1035495
3,52
4
0,88
СТ
9
207099
0,70
1
0,70
04
ТП
21
7670
161070
0,55
1
0,55
СК
15
115050
0,39
1
0,39
СК
6
46020
0,16
1
0,16
Виходячи з переважання коефіцієнтів завантаження по більшості операцій технологічного процесу визначили, що робочі місця будуть завантажені крупносерійним виробництвом.

5. Визначення розміру партії деталей

Зробимо розрахунок мінімального розміру партії деталей виходячи з допустимих втрат часу на переналагодження устаткування.
n min = (1-s) · t пз / (s · t шт), шт., (10)
де t пз-норма підготовчо-заключного часу, хв.,
s-частка допустимих втрат часу на переналагодження устаткування.
Допустимі втрати часу на переналагодження обладнання встановлюються в залежності від кількості операцій, закріплених за одним робочим місцем, а також собівартості виготовлення однієї деталі. Чим більше операцій закріплено за робочим місцем і чим вища собівартість, тим більше допустимі втрати часу на переналагодження. На практиці ці втрати становлять 2-12%. У розрахунках приймемо рівними 2%.
tпз і tшт беремо з додатку 4.
Для розрахунку n min складемо допоміжну таблицю 8, де розрахуємо співвідношення t пз / t шт.
Таблиця 8 - Розрахунок співвідношення між підготовчо-заключним і штучним часом
№ деталі
найменування операції
tпз, хв.
tшт, хв.
tпз / tшт
01
ФЗ
40,0
45,0
0,89
ТБ
30,0
9,0
3,33
ТБ
25,0
18,0
1,39
СК
10,0
3,0
3,33
min
03
ТБ
25,0
15,0
1,67
min
ТБ
10,0
45,0
0,22
СТ
5,0
9,0
0,56
04
ТП
25,0
21,0
1,19
min
СК
10,0
15,0
0,67
СК
5,0
6,0
0,83
Далі по кожній деталі визначимо nmin. Мінімальний розмір партії деталей визначається за операції з набольшим співвідношенням tпз / tшт на провідних групах обладнання.
n min 01 = (1-0,02) * 10,0 / 0,02 * 3 = 163 шт.;
n min 03 = (1-0,02) * 25,0 / 0,02 * 15 = 82 шт.;
n min 04 = (1-0,02) * 25,0 / 0,02 * 21 = 58 шт.
Тепер розрахуємо періодичність, яка характеризується відрізком часу між двома наступними один за одним запусками або випусками партії деталей одного найменування і залежить від розміру партії та добової потреби в деталях.
R = n min / N cy т, днів (11)

де nсут - добова потреба в деталях даного найменування:
N добу = N i / ФЕФ, шт., (12)
де ФЕФ - ефективний фонд часу, діб.
Nсут 01 = 30682/300, 27 = 102 шт.; R 01 = 163/102 = 1,6 добу.;
Nсут 03 = 23011/300, 27 = 77 шт.; R 03 = 82 / 77 = 1,1 добу.;
Nсут 04 = 7670 / 300,27 = 26 шт. R 04 = 58/26 = 2,2 добу.
Для спрощення планування виробництва періодичність запуску-випуску партії деталей уніфікована. Тому отриману при розрахунку періодичність необхідно скорегувати й прийняти рівною найближчому із значень: 3, 6, 12, 24, 72 діб. У нашому випадку Ry = 3. Це буде відповідати випуску 8 партій на місяць (М / 8).
Таким чином, остаточний нормативний розмір партії запуску-випуску з урахуванням уніфікованої періодичності запуску-випуску:
п н = Ry * N добу шт. (13)
n н01 = 3 * 102 = 306 шт.;
n н03 = 3 * 77 = 231 шт.;
n н04 = 3 * 26 = 78шт.
Отже, така кількість деталей будуть запускатися 8 разів на місяць.
Всі зроблені розрахунки наведемо у таблиці 9.
Таблиця 9 - Розмір партії деталей
Номер
деталі
Провідна
операція
tпз
хв.
tшт
хв.
Розміри партії деталей
nmin

розмір
01
СК
10,0
3,0
102
306
М / 8
03
ТБ
25,0
15,0
77
231
М / 8
04
ТП
25,0
21,0
26
78
М / 8

6. Розрахунок тривалості виробничого циклу виготовлення партії деталей

Тривалість виробничого циклу Т ц (на добу) включає час, безпосередньо витрачається на виконання всіх технологічних операцій обробки партії деталей, здійснення операцій технічного контролю, транспортування деталей і міжопераційного пролежування (розрахунки ведуться з точністю до змін).
(14)
де m - кількість видів обладнання;
T м o - міжопераційні час між двома суміжними операціями
Т e - Тривалість перебування деталі в інших цехах, приймається рівною 0.
Міжопераційний час включає: час на виконання контрольних операцій, на транспортування деталей до робочого місця виконання наступної операції, час після закінчення попередньої операції до моменту звільнення робочого місця наступної операції.
Виконаємо розрахунок tмо за формулою К. Г. Татевосова:
tмо = -2,95 + 0,564 / Kд, ч., (15)
де Кб - середнє значення коефіцієнта завантаження робочого місця деталеопераціей. (Табл. 7)
Ця формула дозволяє визначити середнє міжопераційні час в годинах для групи однорідних деталей, які обробляються на
проектованому ділянці.
Величина Кд визначається за формулою:
(16)
де К д ij - Коефіцієнт завантаження робочого місця на j - ої операції
До д j +1 - коефіцієнт завантаження на наступної операції.
Покажемо детальний розрахунок Кб і tмо
Деталь 01 Кд1 = (0,94 + 0,94) / 2 = 0,94 tмо1 =- 2,95 + 0,564 / 0,94 = - 2,35
Кд2 = (0,94 + 0,94) / 2 = 0,94 tмо2 =- 2,95 + 0,564 / 0,94 = - 2,35 Кд3 = (0,94 + 0,31) / 2 = 0, 63 tмо2 =- 2,95 + 0,564 / 0,63 = - 2,05
Деталь 03
Кд1 = (0,59 + 0,88) / 2 = 0,74 tмо1 =- 2,95 + 0,564 / 0,74 = - 2,19
Кд2 = (0,88 + 0,70) / 2 = 0,79 tмо2 =- 2,95 + 0,564 / 0,79 = - 2,23
Деталь 04
Кд1 = (0,55 + 0,39) / 2 = 0,47 tмо1 =- 2,95 + 0,564 / 0,47 = - 1,75
Кд2 = (0,39 + 0,16) / 2 = 0,28 tмо2 =- 2,95 + 0,564 / 0,28 = - 0,94
Розрахунки представимо у наступній допоміжної таблиці 10.
Таблиця 10 - Розрахунок міжопераційного часу
№ деталі
Kд1-2
Кд2-3
Кд3-4
tмо1
tмо2
tмо3
Σ tмо, ч.
(С.5 + с.6 + с.7)
Σ tмо, діб.
(С.8 / (2 * 8))
1
2
3
4
5
6
7
8
9
01
0,94
0,94
0,63
-2,35
-2,35
-2,05
-6,75
-0,42
03
0,74
0,79
-
-2,19
-2,23
-
-4,42
-0,28
04
0,47
0,28
-
-1,75
-0,94
-
-2,69
-0,17
У нашому випадку значення tмо негативні. Тому необхідно застосувати паралельно-послідовний вид руху предметів на ділянці.
Ттех - тривалість виконання технологічних операцій обробки, яка визначається за формулою:
(17)
де tшт-kj-штучно-калькуляционное час обробки деталі на обладнанні:
= Tшт + tпзj, хв., (18)
n тр - розмір передавальної (транспортної) партії, що встановлюється в роботі таким чином, щоб розмір нормативної партії був кратний отриманої величині. (У розрахунках візьмемо рівним 1 / 3);
Ті - тривалість обробки перебування деталі в інших цехах (Ті = 0);
- Сума найбільш коротких часів з урахуванням кількості робочих місць m пр j - за кожним двох суміжних операцій.
n т1 = 306 * 1 / 3 = 102 од.
n т3 = 231 * 1 / 3 = 77 од. n Т4 = 78 * 1 / 3 = 26 од.
Для розрахунку Ттех складемо допоміжну таблицю 11 з розрахунку tшт-к.

Таблиця 11 - Розрахунок штучно-калькуляційного часу обробки деталі
№ де-талі
операція
tштj, хв
tпзj, хв

tш-kj, хв.
mnp
tш-kj / mnp
(Tш-kj / mnp) kop
01
ФЗ
45
40
306
45,13
5
9,03
1,14 +1,14 +2,26 == 4,54
ТБ
9
30
9,10
8
1,14
ТБ
18
25
18,08
8
2,26
СК
3
10
3,03
1
3,03
Разом
15,46
4,54
03
ТБ
15
25
231
15,11
8
1,89
1,89 +5,63 = 7,52
ТБ
45
10
45,04
8
5,63
СТ
9
5
9,02
1
9,02
Разом
16,54
7,52
04
ТП
21
25
78
21,32
1
21,32
15,13 +6,06 = = 21,19
СК
15
10
15,13
1
15,13
СК
6
5
6,06
1
6,06
Разом
42,51
21,19
На підставі наявних даних розрахуємо тривалість виконання технологічних операцій обробки (Ттех).
Tтех 01 = (306 * 15,46 - (306-102) * 4,54) / (8 * 1 * 2 * 60) = 3,96 добу tтех 03 = (231 * 16,54 - (231-77) * 7,52) / 960 = 2,77 добу tтех 04 = (78 * 42,51 - (78-26) * 21,19) / 960 = 2,31 добу
Таким чином, розрахуємо тривалість виробничого циклу, при розрахунку якого необхідно, виражене в годиннику, перерахувати на добу.
Tц01 = 3,96 -0,42 +0 = 3,54 добу
Tц03 = 2,77-0,28 +0 = 2,49 добу
Tц04 = 2,31-0,17 +0 = 2,14 добу
Далі проведемо розрахунок циклових заділів Zц по деталі кожного найменування:
Zц = Tц * nсут, шт (19)
Zц01 = 3,54 * 102 = 361 шт., Zц03 = 2,49 * 77 = 192 шт., Zц04 = 2,14 * 26 = 56 шт.,
Розраховані календарно-планові нормативи зводяться в таблицю 12.
Nмес = n н * М8, шт. (20)
де М8 - кількість партій на місяць, шт.
Таблиця 12 - Календарно-планові нормативи оперативно-виробничого планування цеху
Номер
деталі
На місяць
Програма
запуску
Розмір
партії,
шт.

Періодич-
ність
запуску, діб.

тривалість
циклу,
на добу.
Тц
Доробок,
шт.

На місяць, Nмес.
Середньо-
добова,
Nсут.
01
2448
102
306
3
3,54
361
03
1848
77
231
3
2,49
192
04
624
26
78
3
2,14
56

7. Складання кошторису витрат на виробництво

У цьому розділі розрахуємо собівартість виготовлення і ціну комплекту деталей, що відпускаються складальному цеху.
Визначення собівартості здійснюється відповідно до «Основними положеннями по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг)». Складання кошторису витрат на виробництво комплекту деталей передбачає визначення витрат, згрупованих за такими економічними елементами:
1. матеріальні витрати;
2. витрати на оплату праці;
3. відрахування на соціальні потреби;
4. амортизація основних фондів;
5. інші витрати.
1. До складу матеріальних витрат входять:
а) витрати на сировину та матеріали за вирахуванням зворотних відходів, які можна розрахувати за формулою:
(21)
де k - число найменувань деталей, оброблюваних на ділянці;
Ц - вартість матеріалу заготовки з урахуванням транспортно-заготівельних витрат (8% від ціни матеріалу), грн / кг;
Нi - норма витрати матеріалу (маса заготовки на i-у деталь), кг;
Цо - ціна зворотних відходів даного матеріалу, руб / кг;
Ноi - норма зворотних відходів на одну деталь i-го найменування, визначається як різниця між масою заготівлі та масою деталі, кг.
Ц 01 = 45,0 * 1,08 = 48,6 (руб / кг)
Ц 03 = 150,0 * 1,08 = 162,0 (руб / кг)
Ц 04 = 420,0 * 1,08 = 453,6 (руб / кг)
Складемо розрахункову таблицю 13 (дані беремо з додатку 1).
Таблиця 13 - Розрахунок витрат на сировину і матеріали
№ деталі
Ц, руб / кг
Нi, кг
Цо, руб / кг
Ноi, кг
Ni, шт
Зм, руб
01
48,6
0,5
20,0
0,2
30682
622844,6
03
162,0
0,7
54,0
0,1
23011
2485188,0
04
453,6
0,3
200,0
0,1
7670
890333,6
Разом
3998366,2
Таким чином, загальні витрати на сировину та матеріали складуть:
Зм = 3998366,2 руб.
б) витрати на допоміжні матеріали (5% від вартості основних матеріалів): 3998366,2 * 0,05 = 199918,3 руб.
в) витрати на паливо і енергію, які використовуються на технологічні та господарські потреби.
Витрати на електроенергію, споживану обладнанням при роботі, визначаються за формулою:
(22)
де Цел - вартість 1 кВт / год електроенергії, руб / кВт / год.
Муj - встановлена ​​потужність одного верстата, кВт;
КВР - коефіцієнт, що враховує нерівномірність використання устаткування за часом. Приймається рівним 0,8.
S1, S2 - коефіцієнти, що враховують відповідно ККД двигунів (0,8) і втрати в мережі (0,9).
Результати розрахунків занесемо до таблиці 14.
Таблиця 14 - Витрати на електроенергію, яка використовується на технологічні потреби
Тип верстата
Кількість
верстатів,
(Mпрj)
Ефективна від-
ний фонд
часу, год
(ФЕФ)
Параметри
Ціна
1
кВт / год
(Цел)
Вартість
електро-
енергії,
руб.
(Зел)
My
Kзоб
Kвр
ТБ
8
4804,32
3,5
0,96
0,8
255,19
36616964
ТП
1
4804,32
2,0
0,56
0,8
255,19
1525707
Ф3
5
4804,32
7,0
0,96
0,8
255,19
45771205
СК
1
4804,32
3,5
0,88
0,8
255,19
4195694
СТ
1
4804,32
-
0,72
0,8
255,19
-
Разом
88109570
Витрати на паливо та енергію, які використовуються на господарські потреби визначаються укрупнено -3% від вартості електроенергії:
88109570 * 0,03 = 2643287 крб.
Загальна сума витрат на паливо та енергію складе:
88109570 +2643287 = 90752857 руб.
Всього матеріальних витрат:
3998366,2 +199918,3 +90752857 = 94951141,5 руб.
2.Расходи на оплату праці визначаються за такими групами:
а) заробітна плата робітників
Зо = Зпр + Здоп, руб., (23)
де Зпр - заробітна плата за виконання програми випуску, яка визначається за формулою:
(24)
де Чр - годинна тарифна ставка р-го розряду, руб. Визначається відповідно до вказівок Мінпраці РБ «Про норму робочого часу та порядок визначення годинної тарифної ставки» з встановленої місячної тарифної ставки:
Чр = Ч1 * Ктар, (25)

де Ч1 - годинна тарифна ставка 1-го розряду. У 2008 році - 1240 руб.;
Ктар - тарифний коефіцієнт, що відповідає певному розряду.
Ч1р = 1240 руб
Ктар1 = 1,00
Ч2р = 1438 руб
Ктар2 = 1,16
Ч3р = 1674 руб
Ктар3 = 1,35
Ч4р = 1947 руб
Ктар4 = 1,57
Ч5р = 2145 руб
Ктар5 = 1,73
Ч6р = 2356 руб
Ктар6 = 1,90
Здоп - доплата за роботу у вечірній і нічний час.
Здоп = Зпр * (t в * k в + t н * k н) / (з * d) руб., (26)
де tв, tз - час роботи підприємства у вечірній і нічний час протягом доби відповідно. Нічний час з 22.00 до 6.00;
kв, kн - коефіцієнт доплат за роботу у вечірній час (0,2)
t в = 2 ч. k в = 0,2 с = 2
t н = 1 ч. k н = 0,4 d = 8 ч.
Для розрахунку прямої заробітної плати складемо розрахункову таблицю 15.
Таблиця 15 - розрахунок прямої заробітної плати.
№ деталі
Програма
запуску, Ni
tшт,
хв.
Розряд
робіт
Ктар
Чiр
Σ (tшт * Чiр * Ni)
01
30682
9
4
1.57
1947
4753715670
18
4
1.57
1947
45
5
1.73
2145
3
4
1.57
1947
03
23011
15
4
1.57
1947
3034828746
45
4
1.57
1947
9
3
1.35
1674
04
7670
21
4
1.57
1947
659098440
15
5
1.73
2145
6
5
1.73
2145
Разом
8447642856
Пряма заробітна плата робітників становитиме:
З пр = 8447642856/60 = 140 794 048 руб. Здоп =
140794048 * (2 * 0,2 +1 * 0,4) / (2 * 8) = 7039702 крб.
Таким чином, заробітна плата робітників становитиме:
Зо = 140794048 + 7039702 = 147833750 крб.
б) заробітна плата допоміжних робітників
Допоміжні робітники 2,4,6 розряду
(27)
де w - число кваліфікаційних розрядів допоміжних робітників;
Вр - кількість допоміжних робітників р-го розряду, які працюють протягом доби (Додаток 1);
Фраб - ефективний фонд часу одного працівника, який визначається як:
Фраб = d ∙ Ф ном ∙ (1 - f), год, (28)
де Фном - кількість робочих днів у році (табл. 2);
f-коефіцієнт втрат робочого часу (0,10).
Фраб = 8 * 306 * (1-0,10) = 2203,2 ч.
Кількість допоміжних робочих, чол.
розряд
Чiр, руб.
1
2
1438
1
4
1947
1
6
2356
3в = 2203,2 * (1438 * 1 +1947 * 1 +2356 * 1) * (1 + (2 * 0,2 +1 * 0,4) / (2 * 8)) = 13281000 руб.
в) Заробітна плата управлінського персоналу
Начальник цеху 15 р. -1 Начальник зміни 13р-1
Інженер 12р -1
(29)
де v-число кваліфікаційних розрядів управлінського персоналу; Оа - оклад а-тій категорії ІТП, визначеною за ЄТС;
Іа - чисельність а-тій категорії ІТП.
И12 = 1 чол.
О12 = 3522 руб
Ктар12 = 2,84
І13 = 1 чол.
О13 = 3770 руб
Ктар13 = 3,04
І15 = 1 чол.
О15 = 4315 руб
Ктар15 = 3,48
ЗУПР = 12 * (2203,2 * (3522 * 1 +3770 * 1 +4315 * 1) / (8 * 2)) = 19179407 руб.
г) преміальний фонд робітників і службовців
П р = 0,3 (Зо + Зв + ЗУПР), грн; (30)
Пр = 0,3 * (147833750 + 13281000 + 19179407) = 54088247 руб.
д) додаткова заробітна плата робітників і службовців, а також управлінського персоналу за невідпрацьований час (оплата чергових відпусток, виконання державних обов'язків і т.п.), яка складає 10% від розміру оплати праці, розрахованого в пунктах а - м.
ЗПдоп = 0,1 * (147833750 + 13281000 + 19179407 +54088247) = 23438240 руб.
Таким чином, сума розрахованих сум пунктів а - д складає фонд заробітної плати, який дорівнює 200203105 крб.
ФЗП = 147833750 + 13281000 + 19179407 +54088247 +23438240 = = 257820644 ру6.
3. Відрахування на соціальні потреби визначаються відповідно до чинного законодавства. Включають такі відрахування:
Відрахування до Фонду соціального захисту населення - у розмірі 35% від фонду заробітної плати;
обов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві (ОСНС) - у розмірі 0,292% від фонду заробітної плати.
ФСЗН = 257820644 * 0,35 = 90237225 руб.
ОСНС = 257820644 * 0,00292 = 752836 руб.
Всього відрахувань на соціальні потреби:
90237225 +752836 = 90990061 руб.
4. Амортизація основних засобів визначається по кожній групі ОПС, виходячи з норм амортизаційних відрахувань (Наj) (Додаток 3) та амортизаційної вартості (Стj):
(31)
Як амортизується приймається первісна вартість ОПВ. Первісна вартість обладнання визначається за формулою:
Фоб = Цобj ∙ mnpj ∙ (1 + ymp + уф + розум), руб. (32)
де Цобj - вартість обладнання j-го найменування на 01.10.2007р. (Додаток 3);
ранків, уф, розум - коефіцієнти, що враховують транспортно-заготівельні витрати (0,08); витрати на влаштування фундаменту (0,05); витрати на монтаж устаткування (0,10).
Коефіцієнт зміни вартості основних фондів за даними Мінстату РБ на 01,10,2008 р. - 1,0000. Розрахунок виконаємо в таблиці 16.

Таблиця 16 - Розрахунок вартості обладнання
Найменування устаткування
Кількість верстатів
(Mnpj)
Ціна обладнання, тис. руб.
(Цобj)
Діюча ціна, тис. руб.
1 + ранків +
+ Уф + розум
Первісна вартість устаткування, тис. руб. (Фоб)
ТБ
8
134000,0
134000,0
1,23
1318560,0
ТП
1
111500,0
111500,0
1,23
137145,0
ФЗ
5
228700,0
228700,0
1,23
1406505,0
СК
1
96680,0
96680,0
1,23
118916,4
СТ
1
67500,0
67500,0
1,23
83025,0
Усього:
3064151,4
За будівель, споруд, транспортних засобів, інструменту та інвентарю первісна вартість визначається укрупнено - у відсотках від загальної вартості обладнання:
Будинки 3064151,4 * 0,3 = 919245,42 тис. руб.
Транспортні засоби - 3064151,4 * 0,10 = 306415,14 тис. руб.
Інструмент і інвентар -3064151,4 * 0,03 = 91924,542 тис. руб.
Норми амортизації за даними групам ВПФ відповідно 2, 11, 15%.
Розрахунок амортизаційних відрахувань зводиться в таблиці 17.
Таблиця 17 - Розрахунок амортизаційних відрахувань
Групи основних фондів
Первісна
вартість,
тис.руб. (Стj)
Норма
амортизації,
%
(Наj)
Сума
амортизаційних
відрахувань, тис. руб. (Ам)
ТБ
1318560,0000
12
158227,2000
ТП
137145,0000
10
13714,5000
ФЗ
1406505,0000
12
168780,6000
СК
118916,4000
10
11891,6000
СТ
83025,0000
8
6642,0000
Будинки
919245,4200
2
18384,9084
Транспортні засоби
306415,1400
11
33705,6654
Інструмент і інвентар
91924,5420
15
13788,6813
Всього
4381736,4000
-
425135,1551
5. До складу інших витрат включають:
а) витрати на всі види ремонту, які розраховуються в роботі за такою формулою:
З рем = Трьом * Срем, руб. (33)
де Трьом - час простою обладнання в ремонті (по балансу часу роботи обладнання), змін;
З рем - умовна величина витрат на проведення ремонтних робіт протягом зміни. Приймається рівною 0,3% від первісної вартості ОПВ;
Срем = 4381736400 * 0,3 / 100 = 13145209,2 руб.
Трьом = 4,2 * 2 = 8,4 (змін)
З рем = 8,4 * 13145209,2 = 110419757,28 крб.
б) витрати на проведення маркетингових досліджень, оплату послуг сторонніх організацій, витрати на відрядження, витрати з перепідготовки та навчання персоналу й інші витрати приймаємо на рівні 1% від фонду заробітної плати працівників.
0,01 * 257 820 644 = 2578206,44 руб.
Разом інші витрати:
110419757,28 + 2578206,44 = 112997963,72 крб.
Розрахунки витрат на виробництво продукції оформляються в таблиці 18.
Таблиця 18 - Кошторис витрат на виробництво продукції, тис. руб.
Витрати
Сума, тис. руб.
1. Матеріальні витрати
94951,1415
2. Витрати на оплату праці
257820,644
3. Відрахування на соціальні потреби
90990,061
4. Амортизаційні відрахування
425135,1551
5. Інші витрати
112997,96372
Разом:
981894,9653

8. Визначення собівартості і ціни комплекту деталей, розрахунок показників ефективності роботи дільниці
Для визначення собівартості комплекту деталей (ССком) використовується формула:
ССком = Зобщ / N вип, руб. (34)
де Зобщ - сума витрат на виробництво деталей, руб.
ССком = 981894965,3 / 7520 = 130571,1 руб.
Ціна комплекту деталей (Р) визначається витратним методом за формулою:
Р = ССком + П + ЄП + ПДВ, руб. (35)
де П - нормативний прибуток цеху, визначається виходячи з рентабельності;
П = ССком * R / 1ОО (36)
П = 130571,1 * 20/100 = 26114,2 крб.;
ЄП - єдиний платіж, який сплачується з виручки згідно з чинним законодавством:
ЄП = (ССком + П) * ст.ЕП / (100-ст.ЕП) (37)
де ст.ЕП - процентна ставка єдиного платежу (2%).
ЄП = (130571,1 +26114,2) * 2 / (100-2) = 3197,7 руб.
ПДВ - податок на додану вартість, який визначається згідно з чинним законодавством:
ПДВ (ССком + П + ЄП) * ст.НДС/100 (38)
де ст.НДС - процентна ставка податку н а додану вартість (18%).
ПДВ = (130571,1 + 26114,2 + 3197,7) * 18/100 = 28778,9 крб.
Таким чином, ціна комплекту деталей буде дорівнює:
Р = 130571,1 + 26114,2 + 3197,7 + 28778,9 = 188661,9 руб.
Тепер розрахуємо виручку від реалізації комплектів деталей, показники фондовіддачі, фондо-, матеріало-і зарплатоемкості, продуктивності праці, рентабельності реалізації за чистою і валового прибутку, на основі яких зробимо висновки про якість виробничого менеджменту на ділянці механічної обробки. Результати розрахунків представлені у таблиці 19.
Вр - виручка від реалізації продукції;
ОПС-вартість основних засобів, руб.;
МОЗ - сума матеріальних витрат на виробництво продукції, грн.;
Е - сума витрат на паливо і енергію, що використовується на технологічні та господарські потреби, руб.;
ФЗП - фонд заробітної плати, руб.;
Ч - чисельність працюючих на дільниці, чол.
Пр - продуктивність праці, руб / чол.
Таблиця 19 - Техніко-економічні показники ефективності роботи дільниці
Найменування
показника
Формула розрахунку
Одиниця
вимірювання
величина
1 Програма випуску вид.
Nвип
шт
7520
Собівартість продукції
СС = Зобщ / Nвип = 981894965,3 / 7520
руб
130571,1
Виручка від реалізації
Вр = Р * Nвип = 188661,9 * 7520
руб.
1418737488
Фондовіддача
Фо = Вр / ОПВ. = 1418737488/4381736400
Руб / руб.
0,32
Фондомісткість
Фе = ОПС / Вр = 1/Фо = 1 / 0, 32
Руб / руб.
3,125
Матеріаловіддача
Мо = Вр / МОЗ = = 1418737488/94951141, 5
Руб / руб.
14,942
Матеріаломісткість
Ме = МОЗ / Вр = 1/Мо = 1 / 14, 942
Руб / руб.
0,067
Енергоємність
Ее = Е / Вр = = 90752857/1418737488
Руб / руб.
0,064
Зарплатоемкость
ЗПе = ФЗП / Вр = = 257820644/1418737488
Руб / руб.
0,182
Продуктивність праці
Пр = (Вр-МЗ) / Ч = (1418737488 -
- 94951141,5) / 16
руб
/ Чол.
82736646,7
Валовий прибуток
ВП = Вр-Зобщ - ПДВ-ЄП =
= П * Nвип
руб.
196378784
Рентабельність за валовим прибутком
Rвп = ВП / Вр * 100 =
= 196378784/1418737488 * 100
%
13,8
Чистий прибуток
ЧП = ВП-Нн-Нпр = 196378784 -
-43817364-36614740,8
руб.
115946679,2
Рентабельність по чистому прибутку
Rчп = ПП / Вр * 100 = = 115946679,2 / 1418737488 * 100
%
8,14
Ч = Σm пр j = 8 +1 +5 +1 +1 = 16 чол.
Для розрахунку чистого прибутку, тобто прибутку, що залишається після сплати всіх податків, необхідно розрахувати податок на нерухомість (Нн) та податок на прибуток (НПР) згідно з чинним законодавством.
Нн = ОПВ * 1 / 100 = 4381736400 * 0,01 = 43817364 руб.
Нпр = (ВП-Нн) * 24/100 = (196378784-43817364) * 0,24 = 36614740,8 руб.
Таким чином, чистий прибуток складе:
ЧП = ВП-Нн-Нпр = 115946679,2 руб.
Висновок
У процесі роботи були виконані розрахунки з питань організації і планування виробництва для ділянок механічної обробки.
Розраховані техніко-економічні показники ефективності роботи дільниці:
Собівартість продукції-130571,1 руб.
Виручка від реалізації склала -1418737488 руб.
Фондовіддача показує, що на кожен карбованець виробничих фондів припадає 0,32 руб. продукції, що випускається.
Фондомісткість становить 3,125 руб. Показник зворотного фондовіддачі. Він показує скільки витрачено основних фондів на один рубль продукції.
Матеріаловіддача характеризує віддачу матеріалів, тобто з кожної гривні матеріальних ресурсів вироблено 14,942 рублів продукції.
Матеріаломісткість показує, скільки на один рубль випущеної продукції припадає матеріальних витрат. У нашому випадку - матеріаломісткість складає 0,067 руб. Значить виробництво - є не матеріаломістким.
Зарплатаемкость становить - 0,182 руб. на одиницю продукції.
Енергоємність - 0,064 руб. енергії витрачено на випуск одиниці продукції.
Як бачимо ці показники не високі, значить дане виробництво ефективно.
Основним показником ефективності роботи підприємства є рентабельність. У даній роботі рентабельність за валовим прибутком становить 13,8%, а рентабельність по чистому прибутку - 8,17%.
Аналізуючи проведені розрахунки показників можна зробити висновок про те, що робота ділянки механічної обробки була організована раціонально.

Список використаних джерел
1. Дубровський Н.А. Організація виробництва: Навчально-методичний комплекс для студентів економічних спеціальностей .- Новополоцьк: УО «ПГУ», 2006 .- 368 с.;
2. Золотогоров В.Г. Організація виробництва та управління підприємством: навчальний пособіе/В.Г.Золотогоров.- Мінськ: Книжковий Будинок, 2005 .- 444 с.-Допущено М-вом освіти РБ в якості навчального посібника для студ.економ.спец.;
3. Організація виробництва та управління підприємством: Учеб. посібник / А.К. Феденьов, - Мн.: Ретра-Сістемс, 2004. - 192 с.;
4. Синиця Л.М. Організація виробництва: Уч.пособие для студ.вузов .- 2-е видання, перероб. і доп .- Мн,: УП «ІПІ Мінфіну», 2004. -521 С.

Програми
Додаток 1
Вихідні дані для розрахунків
Найменування
показника
значення
1.Программа випуску виробів, шт.
7520
2.Колічетво змін роботи на добу основних і допоміжних-них робочих
2
3.Масса заготовки / маса виробу, кг:
01 деталь
02 деталь
03 деталь
04 деталь
05 деталь
0,5 / 0,3
-
0,7 / 0,6
0,3 / 0,2
-
4.Цена матеріалу, тис.руб / кг:
01 деталь
02 деталь
03 деталь
04 деталь
05 деталь
45,0
-
150,0
420,0
-
5.ЦЕНА зворотних відходів, тис.руб / кг
01 деталь
02 деталь
03 деталь
04 деталь
05 деталь
20,0
-
54,0
200,0
-
6.Явочная чисельність допоміжних робітників у зміну, чол.:
2-го розряду
3-го розряду
4-го розряду
5-го розряду
6-го розряду
1
-
1
-
1
7.Состав ІТП і кваліфікац.разряд, ставок
Начальник цеху (15Р)
Начальник зміни (13р)
Інженер (12р)
1
1
1
8.Рентабельность продукції,%
20

Додаток 2
Структура ремонтного циклу і коефіцієнти для визначення тривалості ремонтного циклу
Найменування устаткування
Шифр
Категорія ремонтної складності
Структура ремонтного циклу
Поправочні
коефіцієнти *
Вид по-останньому ремонту
b1
b2
b3
b4
b5
1. Токарно-гвинторізний верстат
2. Горизонталь-но-фрезерний верстат
3. Легкий токарно-револьверний верстат
ТБ
ФЗ
ТП
11
15
7
К-1Т-2Т-1С-3Т-4Т-5Т-2С-6т-7т-К
К-1Т-2Т-1С-3Т-4Т-2С-5Т-6т-К
К-1Т-2Т-1С-3Т-4Т-2С-5Т-6т-К
0,75
0,75
0,75
1,0
0,7
1,1
1,5
0,8
1,2
1,0
0,8
1,0
1,0
1,7
1,0



b1 - коефіцієнт, що враховує вид оброблюваного матеріалу;
b2 - коефіцієнт, що враховує застосовуваний інструмент;
b3 - коефіцієнт, що враховує клас точності устаткування;
b4 - коефіцієнт, що враховує вік і довговічність обладнання;
b5 - коефіцієнт, що враховує категорію маси.

Додаток 3
Вартість обладнання та норми амортизації
Найменування устаткування
Шифр обладнання
Потужність, кВт
Вартість обладнання, тис.руб.
Норма амортизації,% в рік
1. Токарно-гвинторізний станів
ТБ
3,5
134000,0
12,0
2. Легкий токарно-револьверний верстат
ТП
2,0
111500,0
10,0
3. Горизонтально-фрезерний верстат
ФЗ
7,0
228700,0
12,0
4. Свердлильний верстат
СК
3,5
96680,0
10,0
5. Верстат промисловий
СТ
-
67500,0
8,0

Додаток 4
Технологічний маршрут і норми часу на виготовлення деталей
Група випередження
Номер деталі
Вживаність у виробі
Найменування операції
Розряд робіт
Шифр обладнання
Норма підготовчо-заключного часу, tпз, хв.
Норма штучного часу, tшт, хв.
1
2
3
4
5
6
7
8
5
01
4
1. Фрезерна
2. Токарна
3. Токарна
4. Свердлильна
5
4
4
4
ФЗ
ТБ
ТБ
СК
40,0
30,0
25,0
10,0
45,0
9,0
18,0
3,0
4
02
-
1. Фрезерна
2. Токарна
3. Свердлильна
4. Слюсарна
5
5
4
3
ФЗ
ТП
СК
СТ
-
-
-
-
-
-
-
-
3
03
3
1. Токарна
2. Токарна
3. Свердлильна
4
4
3
ТБ
ТБ
СТ
25,0
10,0
5,0
15,0
45,0
9,0
1
04
1
1. Токарна
2. Токарна
3. Свердлильна
4. Свердлильна
4
4
5
5
ТП
ТП
СК
СК
25,0
-
10,0
5,0
21,0
-
15,0
6,0
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Курсова
329.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Організація виробництва і планування безперервно-потокової лінії для масового виробництва деталей
Розробка планування ділянки механічної обробки
Проектування виробництва ділянки механічної обробки деталей
Технологічна оснастка для механічної обробки деталі Кронштейн
Розробка технологічного процесу механічної обробки опори для важеля
Організація і планування гірничих робіт на добувних ділянок
Організація малого підприємства з виробництва напівфабрикату основного компонента для виробництва
Організація малого підприємства з виробництва напівфабрикату основного компонента для виробництва
Організація виробництва на ділянці механічного цеху з обробки деталі Вал шліцеві
© Усі права захищені
написати до нас