Організація утримання і методика поточного аналізу господарської діяльності

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Група: 4 - 10 - 98 БУБ
студент: Заболотний
Олександр Едуардович
адреса: м. Запоріжжя,
вул. Миру, д. 10, кв. 18
телефон: 33 - 16 - 77
УВАГА! MS Office 2003, не розпізнає більшість формул. Використовуйте MS Office 2000 - XP.
Контрольна робота
з дисципліни: економічний аналіз
факультет: дистанційне навчання
спеціальність: БУБ
відділення: бакалаврат
Викладач консультант: Пляскін І. І.
МАУП 2000.
8. Організація, зміст і методика поточного аналізу господарської діяльності
За змістом процесу керування виділяють: перспективний (прогнозний, попередній) аналіз, оперативний аналіз, поточний (ретроспективний) аналіз за підсумками діяльності за той чи інший період.
Поточний (ретроспективний) аналіз базується на бухгалтерській і статичної звітності і дозволяє оцінити роботу об'єднань, підприємств та їх підрозділів за місяць, квартал і рік наростаючим підсумком.
Головне завдання поточного аналізу - об'єктивна оцінка результатів господарської діяльності, комплексне виявлення наявних резервів, мобілізація їх, досягнення повної відповідності матеріального і морального стимулювання за результатами праці та якості роботи.
Поточний аналіз здійснюється під час підведення підсумків господарської діяльності, результати використовуються для вирішення проблем управління.
Особливість методики поточного аналізу полягає в тому, що фактичні результати діяльності оцінюються в порівнянні з планом та даними попередніх аналітичного періоду.
Поточний аналіз - найбільш повний аналіз господарської діяльності, що вбирає в себе результати оперативного аналізу і службовець базою перспективного аналізу.
Поточний аналіз має певний недолік - з'ясовуються, як правило, вже втрачені можливості.
Поточний аналіз має свої особливості. Він базується на дедуктивному підході, тобто від загального показника з наступним його розчленуванням на чинники першого порядку підпорядкування, потім іншого і так до з'ясування конкретних причин, які забезпечують вирішення поставленого завдання.
Економічний аналіз базується на матеріалістичній діалектиці та економічної теорії ринку. Загальний діалектичний метод пізнання реальної дійсності передбачає вивчення явищ у їх взаємозв'язку і взаємозумовленості, у зміні та розвитку.
Під методом економічного аналізу (у тому числі і поточного) слід розуміти діалектичний спосіб підходу до вивчення господарських процесів в їх становленні та розвитку. Особливістю методу економічного аналізу є те, що він використовує систему показників, які на тому чи іншому рівні управління найбільш широко характеризують суб'єкт ринкових відносин, виявляє і вимірює тісноту взаємозв'язку цих показників. Необхідність такого підходу пов'язана з тим, що вивчення кожного показника у відриві від інших породжує хибні висновки, не дозволяє проникнути в глибину процесів, що відбуваються, усвідомити необхідність проведення тих чи інших заходів.
Виходячи їх цього, метод економічного аналізу являє собою сукупність способів вивчення господарської діяльності підприємств шляхом виявлення і визначення взаємозв'язків досліджуваних показників, розчленування їх на складові частини і порівняння з іншими, вимірювання величини впливу на досліджувані показники, як окремих складових частин, так і сукупності їх у єдності та взаємного зв'язку. У цьому визначенні виявляється п'ять найбільш загальних елемента методу:
- Виявлення і представлення взаємозв'язку досліджуваного явища;
- Розчленування або деталізація;
- Порівняння;
- Визначення величини впливу факторів або Елімінування;
- Узагальнення;
Під методом поточного аналізу розуміється спосіб підходу до вивчення господарських процесів в їх становленні та розвитку.
До характерних особливостей методу відносяться: використання системи показників, виявлення і зміна взаємозв'язку між ними.
У процесі аналізу застосовується ряд спеціальних способів і прийомів.
Способи застосування аналізу можна умовно поділити на дві групи: традиційні та математичні.
До першої групи належать: використання абсолютних, відносних і середніх величин; прийом порівняння, зведення й угруповання, прийом ланцюгових підстановок.
Прийом порівняння полягає в зіставленні показників звітного періоду з їхніми плановими значеннями і з показниками попереднього періоду.
Прийом зведення й угруповання полягає в об'єднанні інформаційних матеріалів в аналітичні таблиці.
Прийом ланцюгових підстановок застосовується для розрахунків величини впливу факторів у загальному комплексі їхнього впливу на рівень сукупного фінансового показника. Сутність прийомів цінних підстановок полягає в тому, що, послідовно заміняючи кожний звітний показник базисним, всі інші показники розглядаються при цьому як незмінні. Така заміна дозволяє визначити ступінь впливу кожного фактору на сукупний фінансовий показник.
На практиці застосовуються наступні основні методи аналізу: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, трендовий, метод коефіцієнтів, порівняльний аналіз, факторний аналіз.
Горизонтальний (тимчасовий) аналіз - порівняння кожної позиції з попереднім періодом.
Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.
Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язку показників.
Порівняльний аналіз - це і внутрішньогосподарський аналіз зведених показників підрозділів, цехів, дочірніх фірм і т. п., і міжгосподарський аналіз підприємства в порівнянні з даними конкурентів, з середньогалузевими і середніми загальноекономічними даними.
Факторний аналіз - аналіз впливу та окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих та стохастичних прийомів дослідження.
Факторний аналіз може бути як прямим, так і зворотним, тобто синтез - з'єднання окремих елементів в загальний результативний показник.
В умовах автоматизації процесів управління здійснення економічного аналізу вимагає раціональної його організації. Необхідне проведення аналізу всіх (або окремих) сторін діяльності підприємства в певній послідовності. В організації аналітичної роботи необхідно починати з:
1. Розробки програми аналізу;
2. Визначення цілі об'єкта, складу і послідовності аналізу, терміну виконання;
3. Установки звітності та можливості її обробки на ПЕОМ;
4. Обробки інформації. За допомогою обробленої інформації потрібно виявити, вивчити, виміряти фактори, що зумовили зміни показників, виявити резерви і дати матеріали для розробки заходів щодо усунення недоліків.
38. Аналіз забезпеченості трудовими ресурсами і ступеня їх використання на підприємстві
До трудових ресурсів відноситься та частина населення, яка володіє необхідними фізичними даними, знаннями і навичками праці у відповідній галузі. Достатня забезпеченість підприємств потрібними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягів продукції і підвищення ефективності виробництва.
Зокрема, від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами й ефективності їх використання залежать обсяг і своєчасність виконання всіх робіт, ефективність використання устаткування, машин, механізмів і як результат - об'єм виробництва продукції, її собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників.
Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами визначається порівнянням фактичної кількості працівників за категоріями і професіями з плановою потребою. Особлива увага приділяється аналізу забезпеченості підприємства кадрами найбільш важливих професій. Необхідно аналізувати і якісний склад трудових ресурсів по кваліфікації.
Для оцінки відповідності кваліфікації робочих складності виконуваних робіт порівнюються середні тарифні розряди робіт і робітників, розрахованих за середньозваженою арифметичної:
Tp = å Tp · å KPi, Tp = å Tpi · VPi,
åKP åVP
де Тр - тарифний розряд; КР - кількість (чисельність) робітників; VPi - обсяг кожного виду.
Правильна оцінка господарської діяльності дозволяє встановити найбільш дієвий, відповідне витраченому праці матеріальне заохочення, виявити наявні резерви, які не були враховані плановими завданнями.
Основними завданнями аналізу використання трудових ресурсів є наступні:
- Вивчення та оцінка забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів трудовими ресурсами в цілому, а також за категоріями;
- Визначення і вивчення показників плинності кадрів; виявлення резервів трудових ресурсів, більш повного і ефективного їх використання.
Джерелами інформації для даного аналізу є: план економічного і соціального розвитку підприємства, статистична звітність по праці, дані табеля обліку та відділу кадрів, дані про оплату праці.
Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами визначається порівнянням фактичної кількості працівників за категоріями.
Для характеристики руху робочої сили розраховують і аналізують динаміку наступних показників:
1) Коефіцієнт обороту з прийому робочих:
Кпр = Кількість прийнятого на роботу персоналу,

Середньооблікова чисельність персоналу

де: Кпр - коефіцієнт з прийому робітників.
2) Коефіцієнт обороту з вибуття (Кв):
Кв = Кількість звільнених працівників,

Середньооблікова чисельність персоналу

3) Коефіцієнт плинності кадрів (Кт):
Кількість звільнених за власним,
Кт = бажанням і за порушення трудової дисципліни

Середньооблікова чисельність персоналу

4) коефіцієнт сталості персоналу підприємства (Кп.с):

Кп.с = Кількість працівників, які працювали весь рік.
Середньооблікова чисельність персоналу

Необхідно вивчити причини звільнення працівників (за власним бажанням, скорочення кадрів, порушення трудової дисципліни та ін.)

У даному прикладі аналізується чисельність робітників у цілому і по кожній категорії, розраховується абсолютне відхилення чисельності і відносна економія (перевитрата) робочої сили. Крім цього розраховується структура працюючих з виділенням частки робітників, аналізується його динаміка. Аналіз структури та чисельності виконаний в таблиці 1.
Таблиця 1
Аналіз структури та чисельності працюючих

В аналізованому періоді фактична чисельність працюючих знизилася на 53 людини. Незначно змінилася структура працюючих - зменшилася частка робітників і фахівців на 0,74% і 0,27% відповідно, в той же час збільшилася чисельність керівників (0,55%) і службовців (0,46%).
Відносне відхилення чисельності працюючих розраховується за формулою:
D Ч Ч РЩ ф - Ч РЩ бв,
де Ч РЩ б, Ч РЩ ф - відповідно чисельність працюючих за планом і фактично;
К в - коефіцієнт виконання плану виробництва:
= 844 / 910 = 0,927
Тоді D Ч 917 - 970 '0,927 = 17 чол.
Аналогічно можна розрахувати відносне відхилення чисельності робітників: D Ч 828 - 883 '0,927 = 10 чол.
Таким чином, отримане відносне відхилення свідчить про фактичне відносному збільшенні чисельності працюючих за рахунок зниження продуктивності праці.
Зіставлення фактичних показників звітного та попереднього років дозволяють встановити, що при скороченні обсягу виробленої продукції на = 844 / (180 +500 +420) * 100-100 \ # "0,00%" 23,27% чисельність персоналу скоротилася на = 100 - 917/957 * 100 \ # "0,00%" 4,18%, що свідчить про зменшення продуктивності праці в порівнянні з попереднім роком; спостерігалося скорочення чисельності робітників і фахівців при незначній зміні кількості керівників і службовців.
Якщо підприємство розширює свою діяльність, збільшує виробничі потужності, створює нові робочі місця, то необхідно визначити потребу в трудових ресурсах по категоріям і професій та джерела їх залучення.
Аналіз використання трудових ресурсів.
Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним працівником за аналізований період часу, а також за рівнем використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводиться по кожній категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству (табл. 2).
Фонд робочого часу (ФРВ) залежить від чисельності робітників (КР), кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік (Д) і середньої тривалості робочого дня (П): ФРВ = КР · Д · П.
Якщо одним робочим відпрацьовано менше годин і днів, ніж передбачено планом, то можна визначити надпланові втрати робочого часу: цілоденні (ЦДП) і внутрішньозмінні (ВСП):
ЦДП = (Дф - Дпл) · КРФ · ППЛ = (230 - 240) · 1653 · 8 = 132 240 год,
ВСП = (Пф - ППЛ) · КРФ · Дф = (7,8 - 8,0) · 230 · 1653 = 76038 ч.,
Всього: 208278ч.
де: Дф, Дпл, - кількість відпрацьованих одним робітником днів, відповідно фактично і за планом; Пф, ППЛ, - середня тривалість робочого дня, фактично і за планом.
Таблиця 2
Таблиця: Використання трудових ресурсів підприємства
Показник
Минулий рік
Звітний рік
Відхилення (+,-)
план
факт
від минулого року
від плану
Середньорічна чисельність робітників (КР)
1620
1600
1653
+33
+53
Відпрацьовано за рік одним робітником:
днів (Д)
годин (Ч)
238
1868
240
1920
230
1794
-8
-74
-10
-26
Середня тривалість робочого дня (П), год
7,85
8
7,8
-0,05
-0,2
Фонд робочого часу, тис.ч
3026,6
3072
2965,48
-61,12
-106,52
У тому числі надурочно відпрацьований час, тис.ч
19,3
-
15,2
-4,1
+15,2
Як показують наведені дані, наявні трудові ресурси підприємство використовує недостатньо повно. У середньому одним робочим відпрацьовано по 230 днів замість 240, у зв'язку з чим цілоденні втрати робочого часу склали на одного робітника 10 днів, а на всіх - 16530 днів, або 32240 год (16 530 · 8).
Істотні і внутрішньозмінні втрати робочого часу: за один день вони склали 0,2 г., а за всі відпрацьовані дні усіма робітниками 76038 ч. Загальні втрати робочого часу 208278 ч. (1794 - 1920) 1653. У дійсності вони ще вище у зв'язку з тим, що фактичний фонд відпрацьованого часу включає і понаднормово відпрацьовані години. Якщо їх виключити, то середня тривалість робочого дня складе 7,76 г., а внутрішньозмінні втрати робочого часу - 91245 ч. (7,76 - 8) · 230 · 1653, а загальні втрати робочого часу - 223480 ч. ((2965480 - 15200) / 1653 - 1920) · 1653.
Після визначення понадпланових втрат робочого часу необхідно вивчити причини їх утворення. Вони можуть бути різними об'єктивними і суб'єктивними обставинами, не передбаченими планом: додатковими відпустками з дозволу адміністрації, захворюваннями робітників з тимчасовою втратою працездатності, прогулами, простоями, через несправність обладнання, машин, механізмів, через відсутність роботи, сировини, матеріалів, електроенергії, палива і т.д. Кожен вид втрат аналізується більш докладно, особливо ті, які від підприємства. Зменшення втрат робочого часу з причин, залежних від трудового колективу, є резервом збільшення виробництва продукції, який не вимагає додаткових капітальних вкладень і дозволяє швидко отримати віддачу.
У нашому прикладі більшість втрат (153600 ч.) викликана суб'єктивними чинниками, що можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. Недопущення їх рівнозначно вивільненню 80 працівників (153600/1920).
Вивчивши втрати робочого часу, необхідно визначити непродуктивні витрати праці, які складаються з витрат робочого часу в результаті виготовлення забракованої продукції та виправлення шлюбу, а також у зв'язку з відхиленнями від технологічного процесу. Для визначення непродуктивних втрат робочого часу використовуються дані про втрати про шлюбу.
Таблиця 3
Таблиця: Вихідні дані для розрахунку непродуктивних витрат робочого часу
Показник
Сума, млн. грн.
Виробнича собівартість товарної продукції
80600
Заробітна плата робітників
16532
Заробітна плата виробничих робітників
10075
Матеріальні витрати
42500
Собівартість забракованої продукції
500
Витрати на виправлення браку
80
а) питома вага заробітної плати виробничих робітників виробничої собівартості товарної продукції:
10075 \ 80600 · 100 = 12,5%;
б) суму заробітної плати в собівартості остаточного браку: 500 · 12,5 \ 100 = 62,5 млн. грн.;
в) питома вага зарплати виробничих робітників у виробничій собівартості товарної продукції за вирахуванням сировини і матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів:
10075 \ (80600 - 42500) · 100 = 26,44%;
г) заробітну плату робітників з виправлення браку:
80 · 26,44 \ 100 = 21,15 млн. грн.;
д) заробітну плату робітників в остаточному шлюб і на його виправлення: 62,5 + 21,5 = 83,65 млн. грн.;
е) середньогодинну зарплату робітників:
16532 млн. грн. \ 2965480 чел.-ч. = 5575 грн.;
ж) робочий час витрачений на виготовлення шлюбу і його справляння: 83650000 \ 5575 = 15000 чел.-ч.
Втрати робочого часу у зв'язку з відхиленням від нормальних умов роботи визначаються діленням суми доплат з цієї причини на середню зарплату за 1 ч. На даному підприємстві таких не було.
Скорочення втрат робочого часу - один із резервів збільшення випуску продукції. Щоб підрахувати його, необхідно потер робочого часу (ПРВ) з вини підприємства помножити на планову середньогодинну вироблення продукції:
êТП = ПРВ · СВпл = (153600 + 15000) · 31250 грн. = 5268 млн. грн.
Однак треба мати на увазі, що втрати робочого часу, не завжди приводять до зменшення обсягу виробництва продукції, так як вони можуть бути компенсовані підвищенням інтенсивності праці працівників. Тому при аналізі використання трудових ресурсів велика увага приділяється вивченню показників продуктивності праці.

Задача 8

Проаналізувати динаміку товарообігу підприємств роздрібної торгівлі та визначити вплив на обсяг товарообігу зміни середньооблікової чисельності (Ч с.сп.) працівників і продуктивності праці (ПТ) виходячи з наведених даних.
Показник
Літерне позначення
Період
базисний
звітний
Середньооблікова чисельність працівників, чол.
Ч с.сп.
55
48
Продуктивність праці, грн.
ПТ
830,7
1010,5

Рішення

Залежність товарообігу підприємства роздрібної торгівлі формалізується так: Т = Ч с.сп. ПТ
За звітний період товарообіг підприємства збільшився на 2815,5 грн. (48504 - 45688,5).
Для того щоб визначити, яким чином впливали на товарообіг підприємства різні фактори, зробимо відповідні розрахунки:
1. 55 · 830,7 = 45688,5 грн.
2. 48 · 830,7 = 39873,6 грн.
3. 48 · 1010,5 = 48504 грн.
Відхилення (збільшення) звітного товарообігу від базисного товарообігу підприємства відбулося за рахунок впливу наступних факторів:
зменшення чисельності працівників: 39873,6 - 45688,5 = -5814,9 грн.
збільшення продуктивності праці: 48504 - 39873,6 = +8630,4 грн.
ΔX = -5814,9 + 8630,4 = 2815,5 грн.

Висновок: збільшення товарообігу підприємства роздрібної торгівлі на 2815, грн. відбулося під впливом наступних факторів: зменшення чисельності працівників на 7 чоловік призвело до втрати товарообігу на 5814,9 грн., а збільшення продуктивності праці дало приріст товарообігу у розмірі 8630,4 грн.

Задача 13

Проаналізувати якість господарсько-фінансової діяльності підприємства методом відстаней від еталону виходячи з наведених даних.
Підприємство
Темп зростання товарообороту
Темп зростання рентабельності
Темп зростання продуктивності праці
Темп зростання коефіцієнта стимулювання товарообігу
Темп зростання коефіцієнта якості праці
1
106,1
105,2
107,5
95,0
50,9
2
100,5
100,1
103,2
92,7
69,4
3
95,6
90,3
92,0
83,2
65,4
4
99,4
100,2
94,5
94,5
69,8
5
96,7
99,8
92,5
84,0
60,2
Рішення
У матриці вихідних даних у кожній графі визначається максимальний елемент, що приймається за одиницю (виділені елементи). Потім всі елементи цієї графи (a ij) поділяються на максимальний елемент еталонного підприємства (max a ij). У результаті створюється матриця стандартизованих коефіцієнтів (x ij), представлених в таблиці 4.
x ij = a i j   ;
max a ij
Таблиця 4
Таблиця: Матриця стандартизованих коефіцієнтів (x ij)

підприємства
Показники
1
2
3
4
5
1
1
1
1
1
0,729
2
0,947
0,952
0,96
0,976
0,989
3
0,90
0,858
0,856
0,876
0,937
4
0,94
0,952
0,882
0,995
1
5
0,91
0,949
0,86
0,884
0,862
Всі елементи матриці координат зводяться в квадрат, після чого результати складаються по рядках і з отриманої суми вилучається квадратний корінь (таблиця 5).
Ri = .
Таблиця 5
Таблиця: результати порівняльної рейтингової оцінки діяльності підприємств

підприємства
Показники
1
2
3
4
5
Ri
МІСЦЕ
1
1,000
1,000
1,000
1,000
0,531
2,129
III
2
0,897
0,906
0,922
0,953
0,978
2,158
I
3
0,810
0,736
0,733
0,767
0,878
1,981
V
4
0,884
0,906
0,778
0,990
1,000
2,135
II
5
0,828
0,901
0,740
0,781
0,743
1,998
IV
Отримані рейтингові оцінки (Ri) розміщаються по ранжиру і визначається місце кожного підприємства за результатами господарювання.
Відповідь: за результатами господарювання підприємства розподілили місця між собою в наступному порядку: I місце - підприємство № 2; II місце - підприємство № 4; III місце - підприємство № 1; IV місце - підприємство № 5; V місце - підприємство № 3.
Список використаної літератури
1. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчальний посібник. - К., 1994. - 208 с.
2. Муравйов А.І. Теорія економічного аналізу: проблеми та рішення. М.: Фінанси і статистика, 1988. - 142 с.
3. Стражев В.І. Аналіз господарської діяльності в промисловості: Підручник. - Мінськ, 1997. - 363 с.
4. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. - Мінськ: Екоперспектіва, 1998. - 498 с.
5. Баканов М.І., Шеремет А.В. Теорія економічного аналізу: Підручник для вузів. - М.: Фінанси і статистика, 1997. - 416 с.
6. Калина А.В. та ін Сучасний економічний аналіз і прогнозування: Навчально-методичний посібник. - К.: МАУП, 1998. - 272 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Контрольна робота
103.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Організація поточного утримання колії
Організація проектного аналізу господарської діяльності ВАТ Бердичівський пивоварний завод
Методологічні основи аналізу господарської діяльності
Види аналізу господарської діяльності і області їх застосування
Сутність і зміст аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства 2 Проведення аналізу
Методологія комплексного економічного аналізу основні показники господарської діяльності
Особливості кредитування на прикладі аналізу фінансово-господарської діяльності Споживчого
Методика і організація процесу використання чистого прибутку та аналіз результатів господарської
© Усі права захищені
написати до нас