Організація бухгалтерського обліку та аудиту

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


Зміст

Введення

Глава I. Теоретико-методологічні основи бухгалтерського обліку, аудиту та аналізу фінансових результатів організації

1.1 Порядок формування прибутку (збитку) організації

1.2 Техніка обліку фінансових результатів

1.2.1 Облік фінансових результатів за звичайними видами діяльності

1.2.2 Облік фінансового результату від інших доходів і витрат

1.2.3 Облік загального фінансового результату

1.3 Аудит фінансових результатів діяльності підприємства

1.4 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Глава II. Організація бухгалтерського обліку, аудиту та аналізу фінансових результатів на прикладі ТОВ «Хліб»

2.1 Коротка виробничо - економічна характеристика ТОВ «Хліб»

2.2 Бухгалтерський облік фінансових результатів в ТОВ «Хліб»

2.3 Аудит фінансових результатів діяльності ТОВ «Хліб»

2.4 Аналіз фінансових результатів діяльності ТОВ «Хліб»

2.4.1 Аналіз балансового прибутку

2.4.2 Факторний аналіз прибутку

2.4.3 Аналіз рентабельності діяльності підприємства

2.5 Висновки та рекомендації

Висновок

Список використаної літератури

Введення

Ринкова економіка в Україні набирає все більшої сили. Разом з нею набирає силу і конкуренція як основний механізм регулювання господарського процесу.

У сучасних умовах виживання підприємства в конкурентному середовищі залежить від його фінансової стійкості, що досягається за допомогою підвищення ефективності виробництва на основі економічного використання всіх видів ресурсів, зниження витрат, виявлення наявних резервів підвищення виробництва продукції (робіт, послуг) і збільшення прибутку.

Прибуток служить критерієм ефективності діяльності підприємства та основним внутрішнім джерелом формування його фінансових результатів.

Економічно обгрунтоване визначення розміру прибутку має велике значення для підприємства, дозволяє правильно оцінити його фінансові ресурси, розмір платежів до бюджету, можливості розширеного відтворення і матеріального стимулювання працівників. Від обсягу прибутку, крім того, залежить і реалізація дивідендної політики акціонерного підприємства.

В умовах ринкової економіки велике значення мають питання бухгалтерського обліку, економічного аналізу та аудиту фінансових результатів діяльності організації.

Основною перевагою бухгалтерського обліку можна і потрібно вважати те, що тільки завдяки його даними можна визначити показники прибутковості і рентабельності роботи підприємства і тим самим оцінити ефективність рішень, що приймаються його керівництвом.

При цьому економічний і фінансовий аналіз результатів господарської діяльності організації дозволяє розробити конкретну стратегію і тактику щодо її розвитку, виявлення й оцінки резервів зростання прибутку і рентабельності і способів їх мобілізації [30, с. 4].

Метою даної дипломної роботи є:

  • вивчення бухгалтерського обліку та аудиту фінансових результатів діяльності підприємства, оволодіння методами і прийомами аналізу фінансових результатів організації;

  • проведення аудиту та аналізу фінансових результатів підприємства на основі звітності і даних КЖП № 3.

Завданнями дипломної роботи є:

  1. Систематизація, закріплення і розширення отриманих теоретичних і практичних знань з бухгалтерського обліку, аудиту та аналізу господарської діяльності;

  2. Розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою наукового дослідження при вирішенні проблемних питань, що розробляються в дипломній роботі;

  3. З'ясування власної ступеня підготовленості для самостійної практичної роботи за фахом в умовах науково-технічного прогресу й інтенсивного розвитку промислового виробництва, постійного вдосконалення господарського механізму і управління народним господарством.

Об'єктом дослідження є Комунальне житлове підприємство № 3, зареєстроване в ___ році Криворізьким міськвиконкомом.

Основним видом діяльності підприємства є обслуговування та утримання житлового фонду.

Предметом дослідження є фінансові результати діяльності цієї організації.

У курсовій роботі викладені теоретичні та практичні питання, що стосуються методики обліку та аудиту фінансових результатів підприємства.

Робота складається з вступу, трьох розділів і висновку.

У першому розділі викладається економічна сутність показників фінансової звітності та теоретико-методологічний аспект проблеми бухгалтерського обліку.

Другий розділ дипломної роботи безпосередньо пов'язана з вивченням організації та ведення бухгалтерського обліку, аудиту та аналізу фінансових результатів діяльності підприємства, облікової політики і структури бухгалтерського відділу.

У першій частині другого розділу була викладена коротка виробничо-економічна характеристика підприємства, розкритий порядок обліку, аналізу та аудиту фінансових результатів даної організації.

У другій частині був викладений порядок організації первинного обліку на підприємстві. Також були висвітлені питання формування фінансової звітності із застосуванням комп'ютерних технологій.

У третій частині курсової роботи описана схематична зв'язок результатів фінансової діяльності з формами фінансової, податкової та статистичної звітності підприємства.

На закінчення викладені дослідження, висновки, пропозиції і рекомендації, які були зроблені за підсумками написання попередніх глав і параграфів курсової роботи.

З метою скорочення обсягу основної частини роботи в додатку поміщені допоміжні матеріали (пояснювальні таблиці, бухгалтерські документи, облікові регістри, форми звітності тощо), посилання на які розміщені в основній частині.

Глава I. Теоретико-методологічні основи бухгалтерського обліку, аудиту та аналізу фінансових результатів організації

1.1 Порядок формування прибутку (збитку) організації

Фінансовий результат являє собою кінцевий економічний підсумок господарської діяльності підприємства і виражається у формі прибутку або збитку, який визначається як різниця між доходами і видатками організації [20, с. 401].

Основними нормативними документами, які регулюють порядок формування фінансових результатів організації, є наказ Мінфіну Росії від 6 травня 1999 р. № 33н "Про затвердження положення по бухгалтерському обліку« Витрати організації »ПБУ 10/99 і наказ Мінфіну Росії від 6 травня 1999 р. № 32н «Про затвердження положення по бухгалтерському обліку« Доходи організації »ПБУ 9 / 99.

Відповідно до ПБО 9 / 99 «Доходи організації» та ПБО 10/99 «Витрати організації» всі доходи і витрати поділяються на:

а) доходи і витрати по звичайних видах діяльності

б) інші надходження (доходи) та видатки.

Доходи і витрати підпункту б) у свою чергу можуть бути операційними, позареалізаційними і надзвичайними.

Така ж угрупування доходів і витрат дана в звіті про прибутки та збитки (форма № 2). Для обліку вищевказаних доходів і витрат використовуються такі рахунки (див. Табл. 1).

Таблиця 1 Рахунки для обліку доходів і витрат

Групи доходів і витрат

Рахунки бухгалтерського обліку

Доходи і витрати по звичайних видах діяльності

90 «Продажі»

Інші доходи і витрати

Операційні

91 «Інші доходи і витрати»


Позареалізаційні



Надзвичайні

99 «Прибутки та збитки»

Доходи і витрати по звичайних видах діяльності визначаються виходячи з припущення тимчасової визначеності фактів господарської діяльності.

Розмір виручки визначається:

  • за ціною продукції (товару, роботи, послуги), встановленої договором,

  • за ціною продукції (товару, роботи, послуги), за якою у порівнянних обставин організація зазвичай визначає виручку щодо аналогічної продукції (товарів, робіт, послуг) за відсутності ціни в договорі і неможливості її встановлення за умовами договору.

Виручка від звичайних видів діяльності визнається в обліку при наявності таких умов:

  • організація має право на отримання цієї виручки (якщо воно випливає з конкретного договору або підтверджено іншим відповідним чином);

  • сума виручки може бути визначена;

  • є впевненість у збільшенні економічних вигод організації в результаті конкретної операції (при отриманні оплати або відсутності невизначеності в її отриманні);

  • право власності на продукцію (товар) перейшло від організації до покупця або робота прийнята замовником (послуга надана);

  • витрати у зв'язку з цим доходом можуть бути визначені.

Якщо у відношенні грошових коштів та інших активів, отриманих організацією в оплату, не виконано хоча б одне з названих умов, у бухгалтерському обліку визнається кредиторська заборгованість, а не виручка [7, с. 62].

Величина інших надходжень приймається до бухгалтерського обліку наступним чином:

  • надходження від продажу майна, відсотки, отримані за надання в користування коштів організації, і доходи від участі в статутних капіталах інших організацій (коли це не є предметом діяльності організації) - у сумі, що дорівнює величині надходження грошових коштів та іншого майна та (або) величини дебіторської заборгованості;

  • штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів, відшкодування заподіяних організації збитків - у сумах, присуджених судом або визнаних боржником;

  • отримані безоплатно активи - за ринковою вартістю. Ринкова вартість зазначених активів визначається організацією на основі діючих на дату їх прийняття до обліку цін на даний або аналогічний вид активів. Дані про ціни повинні бути підтверджені документально або отримані шляхом проведення експертизи.

  • кредиторська заборгованість, щодо якої минув термін позовної давності, - в сумі, в якій вона була відображена в бухгалтерському обліку організації;

  • суми дооцінки активів - відповідно до правил, встановлених для проведення переоцінки активів;

  • інші надходження - у фактичних сумах.

Розмір витрат визначається виходячи:

  • з ціни та умов договору;

  • з ціни, в якій в таких же обставин організація зазвичай визначає витрати щодо аналогічних матеріально-виробничих запасів та інших цінностей, робіт, послуг, за відсутності ціни в договорі і неможливості її встановлення за умовами договору.

Витрати по звичайних видах діяльності групуються за елементами:

  • матеріальні витрати;

  • витрати на оплату праці;

  • відрахування на соціальні потреби;

  • амортизація;

  • інші витрати.

Витрати по звичайних видах діяльності визнаються в обліку за наявності таких умов:

  • витрата проводиться відповідно до конкретного договором, вимогою законів, звичаями ділового обороту;

  • сума витрат може бути визначена;

  • є впевненість у зменшенні економічних вигод організації в результаті конкретної операції (коли організація передала актив або відсутня невизначеність щодо передачі активу).

Якщо у відношенні грошових коштів та інших активів, отриманих організацією в оплату, не виконано хоча б одне з названих умов, у бухгалтерському обліку визнається дебіторська заборгованість [8, с. 68].

Величина інших витрат визначається наступним чином:

  • витрати, пов'язані з продажем, вибуттям майна, із здачею об'єктів в оренду, наданням прав на нематеріальні активи, участю в статутних капіталах інших організацій (коли це не є предметом діяльності організації), сплатою відсотків за кредити і позики, витрати, пов'язані з послугами кредитних організацій, - в сумі, що дорівнює величині оплати в грошовій і іншій формі або величині кредиторської заборгованості, тобто так само, як витрати по звичайних видах діяльності;

  • штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів, відшкодування завданих організацією збитків - у сумах, присуджених судом або визнаних організацією;

  • дебіторська заборгованість, щодо якої минув термін позовної давності, - в сумі, в якій вона була відображена в бухгалтерському обліку організації;

  • суми уцінки активів - відповідно до правил, встановлених для проведення переоцінки активів;

До надзвичайних доходів і витрат належать втрати, витрати і доходи, пов'язані з надзвичайними обставинами (стихійне лихо, пожежа, аварія, націоналізації тощо) [4, с. 87].

У кінцевому підсумку формування прибутку (збитку) відбувається наступним чином:

Формування прибутку (збитку) організації



1.2 Техніка обліку фінансових результатів

1.2.1 Облік фінансових результатів за звичайними видами діяльності

Організації отримують основну частину прибутку від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг. Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) визначають як різницю між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) у діючих цінах без ПДВ і акцизів, експортних мит і інших відрахувань, передбачених законодавством Російської Федерації, і витратами на її виробництво і реалізацію.

Облік доходів і витрат, пов'язаних із звичайними видами діяльності і визначення фінансового результату за ними ведеться на рахунку 90 «Продажі» за субрахунками: 90-1 "Дохід", 90-2 "Собівартість продажів», 90-3 «Податок на додану вартість» , 90-4 «Акцизи», 90-5 «Податок з продажу», 90-6 «Експортні мита» та інші, 90-9 «Прибуток / збиток від продажу» [22, с. 735].

Протягом року записи за субрахунками рахунку 90 ведуться наростаючим підсумком. За кредитом субрахунка 90-1 і дебетом рахунка 62 відображається виручка від продажу продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг (з урахуванням знижок, сумових різниць, розрахунків негрошовими коштами).

Одночасно собівартість проданої продукції, товарів, робіт, послуг списується з кредиту рахунків 40, 43, 41, 44, 20 та ін в дебет субрахунка 90-2. Належні до одержання від покупця (замовника) податок на додану вартість, акцизи і податок з продажів обліковуються за дебетом субрахунків 90-3, 90-4, 90-5 і кредитом рахунку 68 (76) Експортні мита обліковуються за дебетом субрахунка 90-6 і кредиту 68.

Після закінчення місяця розрахунковим шляхом (без закриття субрахунків) на рахунку 90 визначається фінансовий результат шляхом зіставлення кредитового обороту по субрахунку 90-1 "Дохід" із загальним дебетовим оборотом за субрахунками 90-2 "Собівартість продажів», 90-3 «Податок на додану вартість », 90-4« Акцизи », 90-5« Податок з продажу », 90-6« Експортні мита ». Отриманий результат щомісячно списується з субрахунку 90-9 «Прибуток / збиток від продажу» на рахунок 99 «Прибутки та збитки» (Д 90-9 До 99 - прибуток; Д 99 До 90-9 - збиток).

Таким чином, протягом року субрахунка 90-1, ..., 90-9 рахунку 90 на звітну дату мають сальдо, а синтетичний рахунок 90 - сальдо не має.

Після закінчення звітного року субрахунка 90-1, 90-2, 90-3, 90-4, 90-5, 90-6 та ін (крім субрахунка 90-9), відкриті до рахунку 90, списуються на субрахунок 90-9 «Прибуток / збиток від продажу» (Д 90-1 До 90-9 - виручка; Д 90-9 До 90-2 - собівартість продажів; Д 90-9 До 90-3 - ПДВ; Д 90-9 До 90-4 - акцизи »; 90-9 До 90-5 - податок з продажів; Д 90-9 До 90-6 - експортні мита та ін.)

1.2.2 Облік фінансового результату від інших доходів і витрат

Облік інших доходів і витрат (операційних і позареалізаційних) звітного періоду, крім надзвичайних доходів і витрат, ведеться на рахунку 91 «Інші доходи і витрати» за субрахунками: 91-1 «Інші доходи», 91-2 «Інші витрати», 91 - 9 «Сальдо інших доходів і витрат».

Протягом року записи за субрахунками рахунку 91 ведуться наростаючим підсумком. За кредитом субрахунка 91-1 відображаються:

  • надходження, пов'язані з наданням за плату активів організації, прав на інтелектуальну власність, участю в статутних капіталах інших організацій (коли це не є предметом діяльності організації) (Д 51, 52, 76, К 91-1);

  • відсотки та інші доходи з цінних паперів (Д 76, К 91-1);

  • прибуток за договором простого товариства (Д 76, К 91-1);

  • надходження від продажу та списання основних засобів та інших активів (Д 76, К 91-1);

  • відсотки за надання в користування коштів організації, за використання кредитної організацією грошових коштів, що знаходяться на рахунку організації в цій кредитній організації (Д 51, 52, 58, К 91-1);

  • штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів, отримані або визнані до отримання (Д 51, 76, К 91-1);

  • безоплатно отримані активи (Д 98, К 91-1);

  • прибуток минулих років, виявлена ​​у звітному році (Д 60, 76, К 91-1);

  • суми кредиторської заборгованості, по яких минув термін позовної давності (Д 60, 76 До 91-1);

  • курсові різниці (Д 50, 52, 58, 62 та ін До 91-1) та інші доходи.

За дебетом субрахунка 91-2 протягом року відображаються:

  • витрати, пов'язані з наданням за плату активів організації, прав на інтелектуальну власність, участю в статутних капіталах інших організацій (коли це не є предметом діяльності організації) (Д 91-2 До 02, 05, 51 і ін);

  • залишкова вартість активів, що амортизуються і фактична собівартість інших активів, списаних організацією (Д 91-2 К 01, 04, 10);

  • витрати, пов'язані з продажем, вибуттям та іншим списанням основних засобів та інших активів (Д 91-2 До 60, 69, 70 і ін);

  • суми податків, що сплачуються за законодавством за рахунок фінансових результатів (Д 91-2 До 68);

  • відсотки по кредитах і позиках (Д 91-2 До 66, 67);

  • штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів, сплачені або визнані до сплати (Д 91-2 До 51, 76);

  • витрати на утримання виробничих потужностей та об'єктів, що знаходяться на консервації (Д 91-2 До 10, 60, 69, 70, 71 і ін);

  • збитки минулих років, визнані у звітному році (Д 91-2 До 02, 05, 69, 70 і ін);

  • відрахування в резерви під зниження вартості матеріальних цінностей, під знецінення вкладень у цінні папери, за сумнівним боргами (Д 91-2 До 14, 59, 63);

  • суми дебіторської заборгованості, за якими минув термін позовної давності, інших боргів, нереальних для стягнення (Д 91-2 До 62, 76);

  • курсові різниці (Д 91-2 До 50, 52, 58, 62 і ін) та інші витрати.

Після закінчення місяця розрахунковим шляхом (без закриття субрахунків) на рахунку 91 визначається фінансовий результат шляхом зіставлення кредитового обороту по субрахунку 91-1 «Інші доходи» з дебетовим оборотом по субрахунку 91-2 «Інші витрати». Отриманий результат щомісячно списується з субрахунку 91-9 «Сальдо інших доходів і витрат» на рахунок 99 «Прибутки та збитки» (Д 91-9 До 99 - прибуток; Д 99 До 91-9 - збиток). Таким чином, протягом року субрахунка 91-1, 91-2 рахунку 91 на звітну дату мають сальдо, а синтетичний рахунок 91 сальдо не має [25, с. 248].

Після закінчення звітного року субрахунка 91-1, 91-2 (крім 91-9), відкриті до рахунку 91, списуються на субрахунок 91-9 «Сальдо інших доходів і витрат» (Д 91-1 До 91-9 - інші доходи; Д 91-9 До 91-2 - інші витрати).

1.2.3 Облік загального фінансового результату

У бухгалтерському обліку загальний фінансовий результат визначають шляхом підрахунку і балансування всіх прибутків і збитків (втрат) за звітний період. Для цієї мети служить активно-пасивний рахунок 99 «Прибутки та збитки».

За кредитом рахунку 99 відображаються прибутку і доходи, за дебетом - збитки і втрати. Операції відображаються на рахунку прибутків і збитків по так званому кумулятивного принципом: показники прибутків і збитків накопичуються на рахунку наростаючим підсумком з початку звітного року. Сальдо за рахунком 99 визначається як різниця між всією сумою прибутку, відбитої за кредитом рахунку 99, і всією сумою збитків, відображених по дебету рахунку 99, з початку звітного року [36, с. 54].

Таблиця 2 Рахунок 99 «Прибутки та збитки»

Д

До

Збитки, втрати

Кор. рахунок

Прибутки, доходи

Кор.

рахунок

Протягом звітного року:

2. Збиток від звичайних видів діяльності

90-9

1. Прибуток від звичайних видів діяльності

90-9

4. Сальдо інших доходів і витрат за звітний період

91-9

3. Сальдо інших доходів і витрат за звітний період

91-9

6. Втрати і витрати у зв'язку з чрезвич. обставинами

01, 07, 10, 76

5. Доходи у зв'язку з чрезвич. обставинами

76

8. Сальдо - збиток на кінець звітного періоду (якщо п.1 + п.3 + п.5 <п.2 + п.4 + п.6)


7. Сальдо - прибуток (дохід) на кінець звітного періоду (якщо п.1 + п.3 + п.5> п.2 + п.4 + п.6)


Збитки, втрати

Кор. рахунок

Прибутки, доходи

Кор.

рахунок

9. Нараховані платежі податку на прибуток і платежі за перерахунками з цього податку з фактичного прибутку, сума належних податкових санкцій

68



Після закінчення звітного року:

10. Списання нерозподіленого прибутку звітного року (якщо п.7> п.8 + п.9)

84

11. Списання непокритого збитку звітного року (якщо п.7 <п.8 + п.9)

84

На рахунок 99 протягом звітного року відносяться:

  • результати (прибутки чи збитки) від звичайних видів діяльності в кореспонденції з рахунком 90 «Продажі»;

  • сальдо інших доходів і витрат за звітний період - в кореспонденції з рахунком 91 «Інші доходи і витрати»;

  • втрати, витрати і доходи у зв'язку з надзвичайними обставинами - в кореспонденції з рахунками обліку матеріальних цінностей, розрахунку з персоналом з оплати праці і т. п.;

  • нараховані платежі податку на прибуток і платежі за перерахунками з цього податку з фактичного прибутку, а також суми належних податкових санкцій - в кореспонденції з рахунком 68 «Розрахунки по податках і зборах» [4, с. 102].

У бухгалтерському балансі фінансовий результат звітного періоду відображається як нерозподілений прибуток (непокритий збиток), тобто кінцевий фінансовий результат, виявлений за звітний період, за мінусом належних за рахунок прибутку податків і платежів, включаючи санкції за недотримання правил оподаткування.

Після закінчення року рахунок 99 закривається списанням отриманого па кінець року фінансового результату на рахунок 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)».

Нерозподілений прибуток звітного року може бути спрямована на виплату доходів засновникам товариства.

Збиток звітного року може бути списаний у зменшення статутного капіталу при доведенні статутного капіталу до величини чистих активів, покритий за рахунок резервного капіталу, цільових внесків засновників організації та інших джерел, залишений на балансі з подальшим списанням його в майбутні звітні періоди [21, с. 349].

1.3 Аудит фінансових результатів діяльності підприємства

При перевірці достовірності кінцевого фінансового результату аудитор повинен встановити відповідність даних звіту про фінансові результати з записами Головної книги, журналів-ордерів № № 11, 15, балансу. Процес аудиту фінансових результатів можна розділити на 3 об'єкти:

  • аудит прибутку (збитку) звітного періоду;

  • аудит оподатковуваного прибутку;

  • аудит чистого прибутку.

Перевірка узагальнюючого показника прибутку (збитку) звітного періоду проводиться з метою встановлення фактів включення у витрати виробництва не пов'язаних з ним витрат, а також неправильного обчислення прибутку [39, с. 237].

Можна виділити 4 основні групи таких спотворень і причин їх виникнення:

  • спотворення прибутку внаслідок необгрунтованого завищення (заниження) величини матеріальних витрат, що включаються до собівартості товарів, продуктів, робіт, послуг, неправильної оцінки по складанню на кінець періоду, що перевіряється залишків незавершеного виробництва і відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, нестач товарно-матеріальних цінностей і витрат з дебіторами за претензіями;

  • включення у витрати виробництва витрат, що покриваються відповідно до чинного законодавства за рахунок спеціальних джерел, що відображаються у пасиві балансу;

  • спотворення фінансового результату за рахунок включення у витрати виробництва чи віднесення на прибуток витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок чистого прибутку, а також необгрунтованого завищення операційних і позареалізаційних доходів шляхом включення до їх складу фінансових результатів від реалізації товарів і продукції, інших операцій;

  • приховування доходів у вигляді зарахування виручки від реалізації товарів, продукції на інші балансові рахунки.

Для проведення аудиту необхідно використовувати наступну інформаційну базу:

  • наказ підприємства про облікову політику на звітний рік;

  • форми бухгалтерської звітності № № 2, 4;

  • Головна книга;

  • Журнали-ордери № № 1, 2, 11, 15, а також дані аналітичного і синтетичного обліку, первинні документи.

Аудиторська перевірка формування фінансових результатів починається з аналізу документів про застосування облікової політики на звітний рік [14, с. 318].

Другий етап перевірки - перевірка показника собівартості реалізованої продукції (форма № 2). Необхідно встановити обгрунтованість включення витрат до собівартості, а також їх списання за рахунок балансового прибутку і прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Всі операції, пов'язані з обліком витрат на виробництво або витратами обігу, розрахунками і т. д., повинні бути підтверджені первинними документами.

Вивчаючи всі основні реквізити первинних документів, аудитор покликаний переконатися в достовірності цих документів і виправданості (законності) проведених господарських операцій. Тут аудитору необхідно перевірити дотримання вимог, пред'явлених до порядку оформлення документації, а також вміти виявляти недоброякісні або недійсні документи, які можна визначити за ознаками порушень, наведених у таблиці 3.

Таблиця 3. Зміст і ознаки порушень при оформленні документів

№ п / п

Зміст порушень

Ознаки порушення

1.

При виправдувальному документі відсутнє розпорядження на здійснення операцій.

Відсутність підписів керівників, виписок з наказів, рішень Ради директорів, засновників (акціонерів).

2.

При розпорядчому документі немає виправдувального.

Операція з якихось причин не відбулася.

3.

Документи складені з порушенням встановленої форми.

Довіреності, рахунки, акти і т.п. складені за довільною формою.

4.

В одному і тому ж документі не збігаються реквізити.

Документи складені від імені однієї організації, а друк (штампи) - інший.

5.

У документах повністю або частково відсутні письмові реквізити.

Відсутність обов'язкових реквізитів, зміст операції сформульовано некоректно.

6.

При документах відсутні додатки, на які є посилання.

У документах вказано програми, а насправді їх немає.

7.

Підписані документи особами, які не мають на це права.

Грошові документи підписує касир, накладні - завскладом і т.д.

8.

Підробка підписів, наявність підчисток, дописок, виправлень.

Сліди підчисток, виправлень, дописок і т.д.

9.

Відсутність на відповідних документах штампа, печатки.

Довіреності, товарні чеки, квитанції та ін без печатки або штампа.

10.

У документах письмові реквізити вказують на невластиві для даної організації операції.

У документах містяться операції, які насправді не обгрунтовані (недійсні).

11.

Простежування даних розрахункових і платіжних документів з одним і тим же операціях показує їх невідповідність.

Дані пред'явлених рахунків-фактур за надані послуги та платіжних доручень з оплати цих рахунків не збігаються.

12.

Операції, проведені за документами, недійсні.

Витрата товарно-матеріальних цінностей не підтверджується відпусткою їх зі складу. Перерахування грошових коштів за надані послуги без пред'явлення рахунку-фактури і без договору.

У ході перевірки аудитор повинен отримати облікові регістри, що містять записи за кожною господарською операцією, перевірити правильність підрахунку підсумків та перенесення даних у Головну книгу, порівняти зазначені в обліковому регістрі суми і місяць, до якого вони відносяться, з первинними документами (рахунками, договорами, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними тощо) [17, с. 419].

Перевірка віднесення витрат до того періоду, в якому вони реально понесені, проводиться шляхом порівняння даних первинних документів з бухгалтерськими записами.

Витрати повинні бути віднесені на відповідні рахунки бухгалтерського обліку.

Якщо організація здійснює кілька видів діяльності або випускає продукцію кількох видів, необхідно перевірити наявність окремого обліку витрат, а також відповідність витрат конкретного виду діяльності (прямі витрати, які належать до продукції виду А, не повинні брати участь у формуванні собівартості продукції виду Б).

На витратні рахунки і в собівартість продукції не повинні ставитися такі витрати:

  • витрати, які відповідно до законодавства Російської Федерації повинні фінансуватися за рахунок власних джерел організації;

  • витрати, пов'язані з капітальним вкладенням,

  • витрати, які повинні брати участь у формуванні фінансового результату від реалізації основних засобів і іншого майна організації.

Аудитор повинен оцінити правильність обліку витрат майбутніх періодів і перевірити своєчасність їх списання (типова помилка - одноразова списання на собівартість продукції сум витрат майбутніх періодів).

При наявності в організації орендованих об'єктів основних фондів необхідно перевірити відповідність порядку нарахування орендної плати в бухгалтерському обліку порядку, встановленому договором, і правильність відображення в обліку витрат, пов'язаних з їх утриманням і ремонтом (проаналізувати умови договорів з орендодавцем) [33, с. 271].

Також необхідно перевірити правильність включення сум зносу по основних засобах і нематеріальних активів в собівартість продукції. Погашення вартості основних засобів (і іншого майна) невиробничого призначення має здійснюватися за рахунок власних джерел організації.

Перед аудитором стоїть завдання перевірити правильність оцінки сировини, матеріалів, палива, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів тощо, списаних на рахунки витрат; правильність включення до собівартості нарахованої заробітної плати (перевірити трудові угоди, накази про посадових окладах, відрядних розцінках і т . п.), витрат на оплату послуг банків, транспортних, комерційних та загальногосподарських витрат.

У процесі аудіювання контролюють всі основні частини кожного фінансового результату:

  • від реалізації продукції;

  • від продажу ОС та іншого майна;

  • від позареалізаційної діяльності.

Модель методики аудіювання прибутку представлена ​​в Додатку 1.

У ході перевірки реалізації продукції особливу увагу необхідно приділити перевірці показників відвантаження за накладними з аналогічними показниками за перепустками на вивезення, тому що при таких перевірках виявляються випадки, коли за перепустками вивозиться менше (а іноді й більше) кількість продукції, ніж зазначено в відвантажувальних накладних та платіжних документах, проте в бухгалтерському обліку відображається по реалізації продукції та, що позначена в відвантажувальних накладних, а при раптовій перевірці на складі виявляється її надлишок. Навпаки, коли за перепустками виявляється кількість вивезеної продукції більше, ніж у відвантажувальної накладної, при раптових перевірках на складі - недостача продукції (а іноді цю нестачу т.ч. виявити неможливо і це говорить про те, що була вивезена неврахована продукція, що свідчить про прямому розкраданні продукції з підприємства). Такий висновок можна зробити тільки після ретельного дослідження причин розбіжностей у відвантажувальних документах і пропусках. При виявленні такого роду порушень аудитор повинен зажадати подання пояснити відповідними посадовими особами і запропонувати внести зміни в облік і звітні показники з реалізації продукції і фінансових показниках. Аудитор повинен ретельно перевірити реалізацію продукції, до складу якої входять комплектуючі вироби і деталі і при встановленні порушень пропонувати внесення змін у показники з реалізації та прибутку.

Наступне, на що треба звертати увагу - на перевірку формування фінансових результатів від позареалізаційних операцій.

При проведенні аудиторської перевірки необхідно звернути увагу на правильне документальне оформлення та законність списання дебіторської заборгованості, втрат від стихійних лих, некомпенсируемое втрат у результаті пожеж, аварій та ін надзвичайних ситуацій, викликаних екстремальними умовами; збитків від розкрадань, винуватці яких за рішенням суду не встановлені , штрафів за порушення, що не відносяться до виконання умов за господарськими договорами, сум сумнівних боргів за розрахунками з іншими підприємствами [32, с. 295].

Практика проведення аудиторських перевірок таких списань свідчить про те, що належної якості документи не складаються і нерідкі випадки, коли рішення на списання приймаються головним бухгалтером і керівником підприємства, при цьому розслідування причин утворення таких заборгованостей не проводиться, заборгованість підприємств актами звірки не підтверджується, а поглиблена перевірка таких списань іноді виявляє випадки зловживань, а часом і розкрадань матеріальних цінностей, як окремими посадовими особами, так і групами осіб.

Нерідко сплачені штрафи, не пов'язані з господарськими договорами або покладені на конкретних посадових осіб, відносяться на фінансові результати організації, а не на прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства або винних осіб.

При списанні втрат від стихійних лих або ін екстремальних випадках не проводиться інвентаризація зіпсованого майна, а збитки списуються за встановленими актам, причому, як правило, за таких списання в якості обгрунтування не додаються документи відповідних місцевих органів, що підтверджують факт того, що сталося в даній місцевості стихійного лиха .

При перевірці фінансових результатів аудитору необхідно також перевірити правильність нарахування і своєчасність внесків до бюджету податку на прибуток, правильність розподілу прибутку між засновниками, правильність утворення спеціальних фондів. Крім перевірки нарахування і сплати податку на прибуток здійснюється перевірка дотримання термінів його нарахування та сплати [32, с. 297].

Отримання прибутку - це основна мета підприємницької діяльності. Але в силу певних обставин (незнання податкового законодавства, занедбаності бухгалтерського обліку, невиконання договірних зобов'язань та ін) організація може нести збитки. Тому для узагальнення інформації про кінцевий результат діяльності організації використовується активно-пасивний рахунок 99 «Прибутки та збитки».

Практика показує, що непоодинокими є факти, коли в дебет рахунку 99 відносять такі суми платежів, як штрафи за порушення податкового законодавства, відсотки за позиками, збитки від безоплатної передачі майна тощо, тоді як такі витрати повинні бути віднесені за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні організації [39, с. 241].

При перевірці фінансових результатів аудитору необхідно також перевірити правильність нарахування і своєчасність внеску до бюджету податку на прибуток; правильність утворення спеціальних фондів; правильність розподілу прибутку (дивідендної частини) між засновниками.

Типові помилки, які можуть бути виявлені при аудиті обліку фінансових результатів:

  1. Порушенням порядку складання бухгалтерської звітності є відображення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) у міру оплати за відсутності особливих умов договору.

  2. Неправильне формування даних ряд 020 форми № 2 «Собівартість реалізації товарів, продукції, робіт, послуг».

  3. Неправильне віднесення доходів до позареалізаційних.

  4. Неправильне віднесення витрат до позареалізаційних.

  5. Неправильний розподіл прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства.

1.4 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Основними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є:

  • систематичний контроль за виконанням планів реалізації продукції й одержанням прибутку;

  • визначення впливу як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів на обсяг реалізації продукції і фінансові результати;

  • виявлення резервів збільшення обсягів реалізації продукції і суми прибутку;

  • оцінка роботи підприємства по використанню можливостей збільшення обсягу реалізації продукції, прибутку і рентабельності;

  • розробка заходів щодо використання виявлених резервів [35, с. 573].

Основними джерелами інформації при аналізі реалізації продукції і прибутку є накладні на відвантаження продукції, дані аналітичного бухгалтерського обліку по рахунку 90, 91 і 99, фінансової звітності ф.2 «Звіт про фінансові результати», а також відповідні таблиці плану економічного і соціального розвитку підприємства .

Аналіз фінансових результатів підприємства починається з оцінки динаміки показників балансового і чистого прибутку за звітний період. При цьому порівнюються основні фінансові показники за минулий і звітний періоди, розраховуються відхилення від базової величини показників і з'ясовується, які показники зробили найбільший вплив на балансовий і чистий прибуток.

Аналіз балансового прибутку проводиться в розрізі її доданків (горизонтальний і вертикальний аналізи), що дозволяє виявити напрями пошуку резервів при деталізації та поглибленні аналізу, а також визначити вплив основних факторів на зміну балансового прибутку. Всі фактори, що впливають на величину балансового прибутку, можна згрупувати за кількома напрямами (рівнями глибини аналізу) на основі різних принципів [28, с. 246].

Перша група чинників (перший рівень аналізу) визначається джерелами формування балансового прибутку. Основні фактори, що впливають на балансовий прибуток:

  • прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг),

  • прибуток від іншої реалізації,

  • фінансовий результат від позареалізаційних операцій.

Друга група чинників (другий рівень глибини аналізу) визначається зміною елементів формування кожного доданка прибутку.

Третя група об'єднує чинники науково-технічного порядку, що визначають зміна обсягу і собівартості продукції. Це зміна конструкції виробів, технологічного процесу виробництва, техніки, організації виробництва і праці.

Оцінивши структурні складові балансового прибутку і з'ясувавши, за рахунок якого елементу балансового прибутку йде її приріст або зменшення, необхідно для прийняття конкретних заходів розглянути, які зміни відбуваються всередині кожної складової. Оскільки основним елементом балансового прибутку є прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), то, перш за все, аналізують її.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) становить основну масу балансового прибутку і визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) у діючих цінах без податку на додану вартість, акцизів і витратами на виробництво і реалізацію.

У ході аналізу доцільно порівняти темпи зростання виручки від реалізації (без ПДВ і акцизів) і собівартості реалізованої продукції з тим, щоб виявити, чи дотримувалися на підприємстві умова оптимізації прибутку. Умовою оптимізації прибутку від реалізації продукцій є перевищення темпів зростання виручки від реалізації над темпами збільшення витрат на реалізацію продукції [30, с. 187].

Прибуток від реалізації в цілому по підприємству залежить від чотирьох чинників: обсягу реалізації продукції (VРП); її структури (УД); собівартості (С) та рівня средньореалізаціоних цін (Ц) [26, с. 373].

Обсяг реалізації продукції може здійснювати позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Структура товарної продукції може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної чи збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в зворотній пропорційній залежності: зниження собівартості призводить до відповідного зростання суми прибутку і навпаки.

Зміна рівня средньореалізаціоних цін і величина прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає і навпаки.

Розрахунок впливу цих факторів на суму прибутку можна виконати способом цінних підстановок, використовуючи дані, наведені в таблиці 4.

Таблиця 4 Вихідні дані для факторного аналізу прибутку від реалізації продукції

Показник

План

План, перерахований на фактичний обсяг продажів

Факт

Виручка від реалізації продукції за вирахуванням ПДВ і інших відрахувань від виручки (ВР)

ВРП

ВРпф

ВРф

Повна собівартість реалізованої продукції (ПС)

ПСП

ПСпф

ПБФ

Прибуток від реалізації продукції (П)

Пп

Пнф

Пф

Якщо порівняти суму прибутку планову та умовну, обчислену виходячи з фактичного обсягу та асортименту продукції, але при планових цінах і плановій собівартості продукції, дізнаємося, наскільки вона змінилася за рахунок обсягу та структури реалізованої продукції:

Δ П = Пнф - Пп.

Щоб знайти вплив тільки обсягу продажів (VРП), необхідно плановий прибуток помножити на відсоток перевиконання (недовиконання) плану з реалізації продукції (Вп) в оцінці за плановою собівартістю або в умовно-натуральному обчисленні і результат розділити на 100.

Вп = (Vрп.ф - Vрп.п) * 100 - 100%,

де Vрп.ф - обсяг реалізації в умовно-натуральному вимірі по факту;

Vрп.п - обсяг реалізації в умовно-натуральному вимірі за планом.

Δ П (VРП) = Пп * Вп%: 100.

Потім можна визначити вплив структурного чинника (з першого результату потрібно відняти другий):

Δ Пуд = ΔП - ΔП (VРП).

Вплив зміни повної собівартості на суму прибутку встановлюють порівнянням фактичної суми витрат з плановою, перерахованої на фактичний обсяг продажів:

Δ Пс = ПСпф - ПБФ.

Зміна суми прибутку за рахунок відпускних цін на продукцію встановлюється зіставленням фактичної виручки з умовною, яку б підприємство отримало за фактичний обсяг реалізації продукції при планових цінах:

Δ Пц = ВРф - ВРпф.

Ці ж результати можна отримати і способом ланцюгової підстановки, послідовно замінюючи планову величину кожного фактора фактичної [35, с. 579].

Фінансові результати діяльності підприємства значною мірою залежить і від прибутків (збитків), не пов'язаних з реалізацією продукції.

Це прибуток (збиток) від пайової участі у спільних підприємствах; прибуток (збиток) від здачі в оренду землі та основних засобів; отримані і виплачені пені, штрафи і неустойки; збитки від стихійних лих і т.д.

Аналіз зводиться в основному до вивчення динаміки і причин отриманих збитків і прибутку по кожному конкретному випадку. Збитки від виплати штрафів виникають у зв'язку з порушенням окремими службами договорів з іншими підприємствами, організаціями та установами. При аналізі встановлюються причини невиконання зобов'язань, приймаються заходи для запобігання допущених помилок [38, с. 317].

Зміна суми отриманих штрафів може відбутися не тільки в результаті порушення договірних зобов'язань постачальниками і підрядниками, а й через ослаблення фінансового контролю з боку підприємства щодо них. Тому при аналізі даного показника слід перевірити, чи в усіх випадках порушення договірних зобов'язань були пред'явлені постачальникам відповідні санкції.

Сума отриманих дивідендів залежить від кількості придбаних акцій і рівня дивіденду на одну акцію, величина якого визначається рівнем рентабельності акціонерного підприємства, податковою політикою держави і т.д.

Наприкінці аналізу розробляються конкретні заходи, спрямовані на попередження і зменшення збитків і втрат від позареалізаційних операцій.

Найважливішим показником, що відображає кінцеві фінансові результати діяльності підприємства, є рентабельність. Рентабельність характеризує прибуток, одержуваний з кожної гривні коштів, вкладених у підприємство чи інші фінансові операції [23, с. 327].

Виходячи зі складу майна підприємства, в яке вкладаються капітали, і проведених підприємцями господарських і фінансових операцій існує система показників рентабельності.

Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) обчислюється шляхом відношення валової (Прп) або чистого прибутку (ПП) до суми витрат по реалізованій чи вироблену продукцію (І):

R з =

Прп

, Або R з =

ПП

.


І


І



Вона показує, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Може розраховуватися в цілому по підприємству, окремим його підрозділам і видам продукції.

Аналогічним чином визначається окупність інвестиційних проектів: отримана або очікувана сума прибутку від проекту відноситься до суми інвестицій в даний проект [34, с. 102].

Рентабельність продажів розраховується діленням прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг (Прп) або чистого прибутку (ПП) на суму отриманої виручки (ВР). Характеризує ефективність підприємницької діяльності: скільки копійок прибутку має підприємство з кожної гривні продажу. Широке застосування цей показник одержав у ринковій економіці. Розраховується в цілому по підприємству та окремим видам продукції:

R рп =

Прп

, Або R рп =

ПП

.


ВР


ВР


Рентабельність (прибутковість) капіталу обчислюється відношенням балансового (валового, чистого) прибутку (БП) до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу ΣК або окремих його складових: власного (акціонерного), позикового, перманентного, основного, оборотного, виробничого капіталу і т.д.

R к =

БП

; R к =

Прп

; R к =

ПП

.


Σ До


Σ До


Σ До


Рівень рентабельності виробничої діяльності (окупність витрат), обчислений у цілому по підприємству, залежить від трьох основних факторів: зміни структури реалізованої продукції, її собівартості та середніх цін реалізації [31, с. 589].

Резерви підвищення рівня рентабельності групуються за трьома напрямами:

  1. Зниження собівартості одиниці окремих видів продукції за рахунок зменшення матеріаломісткості, трудомісткості, скорочення адміністративно-управлінських витрат, збільшення фондовіддачі.

  2. Збільшення прибутковості (прибутку від реалізації продукції) підприємства за рахунок зростання обсягів виробництва і реалізації, а так само поліпшення структури і якості продукції.

  3. Збільшення кінцевої балансового прибутку в результаті зниження собівартості реалізованої продукції та усунення втрат від іншої реалізації та позареалізаційних операцій.

Резерви зростання прибутку та рівня рентабельності практично невичерпна, оскільки не зупиняється розвиток науки і техніки, постійно удосконалюються форми і методи організації виробництва і праці. У завдання аналітиків входить розширення і вдосконалення методів пошуку резервів, особливо резервів зростання прибутку за рахунок інтенсифікації виробництва [28, с. 250].

Глава II. Організація бухгалтерського обліку, аудиту та аналізу фінансових результатів на прикладі ТОВ «Хліб»

2.1 Коротка виробничо - економічна характеристика ТОВ «Хліб»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб» зареєстровано Постановою голови адміністрації Ленінського району м. Єкатеринбурга від 28 березня 1996 р. № 218, є підприємством, заснованим на колективній формі власності і діє відповідно до законодавства Російської Федерації, Статутом та Установчим договором.

Підприємство придбало право юридичної особи з моменту реєстрації, має відокремлене майно, самостійний баланс, може від свого імені укладати договори, набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Вищим органом управління товариства є Збори учасників. Відповідно до законодавства Російської Федерації, Збори учасників товариства має проходити, принаймні, один раз на рік незалежно від інших зборів. Збори скликаються директором товариства, ревізійною комісією або на вимогу не менше 2 учасників. Збори несе відповідальність за вироблення рішень про розвиток стратегії міні-пекарні, розподіл прибутку і призначення на посаду керівного персоналу, обирає з числа учасників ревізійну комісію для контролю за фінансово-господарською діяльністю товариства.

Статутний капітал товариства складає 342000 рублів. Засновником підприємства є дві приватні особи.

Майно підприємства складається з основних фондів і оборотних коштів.

Джерелами формування майна підприємства є:

  • грошові і матеріальні внески засновників;

  • доходи, отримані від здійснення господарської діяльності;

  • кредити банків та інших кредиторів;

  • інші джерела, не заборонені законодавчими актами Російської Федерації;

Прибуток, що залишається у підприємства після сплати податків та інших платежів до бюджету, надходить у повне його розпорядження.

Суспільство може припинити свою діяльність (ліквідуватися):

  • за рішенням Зборів учасників;

  • за рішенням суду, у разі неплатоспроможності або порушення товариством чинного законодавства.

Ліквідація та реорганізація товариства здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством. Наявні у товариства кошти, в тому числі від розпродажу майна, після розрахунків по оплаті праці, виконання зобов'язань перед кредиторами та бюджетом, розподіляються між учасниками. Поділ здійснюється шляхом створення на основі одного товариства нових самостійних юридичних осіб, з поділом балансів і капіталів.

Товариство «Хліб» створювалося з метою:

  • задоволення суспільних потреб у хлібі та хлібобулочних виробах,

  • отримання прибутку від виробництва і реалізації хліба та хлібобулочних виробів.

Підприємство займається наступними видами діяльності:

  • виробництвом і реалізацією хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів;

  • роздрібною торгівлею;

  • іншими видами діяльності не забороненими законодавством і зазначеними в Статуті.

Основними постачальниками сировини ТОВ «Хліб» є ТОВ «Продсервіс Плюс», млинозаводів № 1, ТОВ ВКП «Російський хліб» та ін Основні покупці - магазин «Продукти», школа-інтернат № 58 і ін

ТОВ «Хліб» є клієнтом Уралпромстройбанка і має Р / С 30101810800000000720.

На даний момент чисельність ТОВ «Хліб» становить 26 осіб.

Організаційна структура ТОВ «Хліб» є наступною:

Таблиця 5 Організаційна структура ТОВ «Хліб»

Посада

Функції

Кількість

Директор

управління організацією та персоналом

1

Бухгалтер

бухоблік

1

Касир

ведення касових операцій

1

Керуючий виробництвом

планування і контроль виробництва

1

Менеджер з продажу

організація продажу, маркетинг

1


купівля сировини та матеріалів


Пекарі

випічка

12


утримання обладнання


Продавці

обслуговування покупців

5


оформлення вітрин


Підсобні робітники:


4

комірник

зберігання і подача сировини

1

господарник

утримання приміщень

1

охоронець

охорона приміщень

2

Всього


26

У пекарні встановлено цілодобовий режим роботи (неділя - вихідний).

Схема організації торгівлі та потоку покупців в булочній-пекарні організована таким чином:

  • покупець замовляє продукти асистентові,

  • асистент готує продукти, замовлені покупцем, у той час як покупець платить в касі.

Вся продаж реєструється тільки однією особою - касиром. В кінці дня касир складає перелік проданих і непроданих продуктів, і порівнює його з продукцією залишилася на кінець минулого дня і переліком продуктів, отриманих від пекарів.

Нереалізована до кінця дня продукція уцінюють, а решта її частина, котра зберегла необхідну свіжість, повертається в продаж на наступний день. У булочній-пекарні є угоди з підприємствами громадського харчування за нереалізованим продуктів, оскільки вони є ще придатними для вживання, але продаж їх у булочній може завдати шкоди її іміджу.

До факторів успіху пекарні можна віднести наступні:

  • якість продуктів, особливо, свіжість і терміни зберігання,

  • асортимент продуктів,

  • постійність продуктів запропонованих до продажу,

  • вітрина і привабливість магазину.

Продукція міні-пекарні представлена ​​наступним асортиментом:

  • Хліб і хлібобулочні вироби:

  • Хліб «Селянський»;

  • Хліб «Дарницький»

  • Хліб «Формовий»

  • Хліб «Подовий»

  • Батон нарізний;

  • Батон московський і т.д.

  • Печиво та кондитерські вироби:

  • Печиво «Місяць»;

  • Печиво «Вівсяне»;

  • Печиво «Марія»;

  • Кекси, коржики і т.д.

До комплекту обладнання міні-пекарні входять наступні агрегати:

  • тістомісильна машина;

  • 3 діжі для замішування тіста ємністю 50 л;

  • дільник тіста;

  • закаточна машина;

  • 2 розстоєчних шафи;

  • 2 ротаційних печі для випічки хліба;

  • 5 візків для постановки тесту в печі і розстоєчні шафи;

  • дрібні інструменти (ножі, скребки, щітки, посуд для приготування тіста, піддони).

Для кожного сорту хліба і хлібобулочних виробів, що виробляються за державним стандартам, існують затверджені рецептури, в яких вказуються сорт борошна і витрата кожного виду сировини (кг на 100 кг борошна). На підставі затвердженої рецептури керуючий виробництвом міні-пекарні становить виробничу рецептуру (див. табл. 6), в якій вказується кількість борошна, води та іншої сировини з урахуванням застосовуваної на даному підприємстві технології та обладнання, а також технологічний режим приготування виробів (температура, вологість , кислотність напівфабрикатів, тривалість бродіння і інші параметри).

При обчисленні собівартості виробленого хліба і хлібобулочних виробів застосовують метод виключення витрат на побічну продукцію (відходи за цінами можливої ​​реалізації) і пропорційний метод калькуляції. Базою для розподілу фактичних витрат між видами одержаної продукції служить маса готових виробів.

Таблиця 6 Виробнича рецептура і режим приготування батона нарізного з пшеничного борошна вищого сорту, масою 0,5 кг (спосіб приготування - опарний, періодичний)

Найменування сировини, напівфабрикатів і показників процесу

Витрата сировини (кг) на 100 кг готової продукції і параметри процесу за стадіями


опара

тісто

Борошно пшеничне хлібопекарське вищого гатунку

25,2

35,2

Дріжджі хлібопекарські пресовані

0,6

-

Сіль поварена харчова


0,9

Цукор-пісок


2,4

Маргарин столовий (вміст жиру не менше 82%)


2,1

Вода

14-19

за розрахунком

Опара


вся

Температура початкова, º С

28-30

28-30

Тривалість бродіння, хв.

210-240

60-90

Кислотність кінцева опари, град.

3,0-4,0


Кислотність кінцева тесту, град, не більше


3,5

У 2002 році показники виробництва основних видів продукції представляли собою наступні:

Таблиця 7 Показники виробництва основних видів продукції ТОВ «Хліб» у 2002 р.

Вид продукції

Собівартість-ть одиниці

Собівартість-ть на рік

Продукція на рік

Розн. ціна за одиницю

Річна виручка


руб.

руб.

од.

руб.

руб.

Батон

7,94

93740

11806

8,2

96809

Хліб селянський

6,09

810098

133021

6,4

851334

Випічка

5,36

40270

7513

5,7

42824

Усього:


944108

152340


990967

За останні три роки існування міні пекарні простежується наступна зміна основних економічних показників:

Таблиця 8 Основні економічні показники пекарні ТОВ «Хліб» *

Показник

2000

(Руб.)

2001

(Руб.)

до бавовняні,. році (%)

2002

(Руб.)

до бавовняні,. році (%)

Виручка від реалізації

520413

693838

133

991268

143

Собівартість реалізації

490737

657940

134

944107

143

Прибуток (збиток від реалізації)

29676

35898

121

47161

131

Інші позареалізаційні витрати (податки - усі місцеві)

9540

12720

133

18172

143

Нерозподілений прибуток (збиток) звітного періоду

20135

23178

115

28989

125

У 1998-1999 рр.. фінансовий результат пекарні ТОВ «Хліб» представляв собою збиток. Починаючи з 2000 року підприємство отримує прибуток: у 2000 році - вона склала 20135 рублів, а в 2001 році зросла до 23178 рублів, в 2002 році - до 28989 рублів.

Останні три роки показують відносно стабільний ріст прибутку пекарні: у 2001 році темпи зростання прибутку склали 115%, а в 2002 р. - збільшилися до 125%.

Загальна характеристика організації бухгалтерського обліку на підприємстві

У ТОВ «Хліб» застосовується журнально-ордерна форма обліку. Дана форма обліку підвищує контрольне значення обліку, полегшує складання звітів. Це найбільш поширена форма організації бухгалтерського обліку. Але у неї є свої недоліки. До них слід віднести складність і громіздкість побудови журналів-ордерів, орієнтованих на ручне заповнення даних, і утрудняють механізацію обліку.

На підприємстві ведення синтетичного і аналітичного обліку організовано на основі первинних і зведених документів. Відповідальність за ведення бухгалтерського обліку покладено на бухгалтера міні-пекарні. Облікові функції бухгалтера визначені його посадовою інструкцією, в якій вказані обов'язки, права, відповідальність, кваліфікаційні вимоги та інші положення щодо його роботі.

Одним з основних документів, яким керується бухгалтер у своїй роботі, є «Облікова політика підприємства». Облікова політика ТОВ «Хліб» остаточно формується директором підприємства і оформляється наказом. Даний документ містить в собі варіанти обліку та оцінки об'єктів обліку, за яким дозволено варіантність, а також форми, техніки ведення та організації бухгалтерського обліку, які найбільш ефективні і вигідні у діяльності цього підприємства.

Облікова політика підприємства на 2003 рік регламентується Наказом по обліковій політиці № 71-п від 29 грудня 2002 р., прийнятого на підставі ПБУ 1 / 98, Федерального закону від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік» та інших нормативних документів (див. Додаток 2).

Робочий план рахунків підприємства складено на підставі Плану рахунків та Інструкції щодо його застосування, затверджених наказом Мінфіну Росії від 31 жовтня 2000 р. № 94н (див. Додаток 3).

В архіві всі документи зберігаються не менше 5 років. Розрахункові документи по заробітній платі зберігаються протягом терміну існування організації.

2.2 Бухгалтерський облік фінансових результатів в ТОВ «Хліб»

Для узагальнення інформації про формування кінцевого фінансового результату діяльності пекарні ТОВ «Хліб» призначений синтетичний рахунок 99 «Прибутки та збитки». По відношенню до балансу рахунок є активно-пасивним. За кредитом відображають суми одержаного прибутку, за дебетом - збитки. На основі зіставлення дебетового і кредитового оборотів за звітний період виводять фінансовий результат діяльності підприємства - чистий прибуток або чистий збиток.

Облік фінансових результатів на рахунку 99 ведуть в розрізі трьох джерел: фінансові результати від звичайних видів діяльності (виробництва та реалізації хліба та хлібобулочних виробів); фінансові результати від інших доходів і витрат; фінансові результати від надзвичайних доходів і витрат.

Протягом звітного року зазначені доходи і втрати на рахунку 99 накопичуються наростаючим підсумком з початку року (за кумулятивним принципом). При цьому складаються такі проводки:

ДтКт

90 99спісана прибуток від продажів на фінансовий результат звітного року

99 90спісан збиток від продажів на фінансовий результат звітного року

91 99отнесени інші доходи на фінансовий результат звітного року

99 91отнесени інші збитки на фінансовий результат звітного року

99 68начіслен податок на прибуток; нараховані штрафні санкції

По закінченню звітного року при складанні річної бухгалтерської звітності рахунок 99 «Прибутки та збитки» закривається. При цьому записом 31 грудня робиться заключна проводка: сума чистого прибутку списується з рахунку 99 - Дт 99 - Кт 84 «Нерозподілений прибуток»; при наявності на рахунку 99 збитку він списується наступній записом Дт 84 - Кт 99. Після цього рахунок 99 закривається і в балансі на 1 січня наступного року сальдо не має.

Рахунок 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» призначений для узагальнення інформації минулих років. Цей результат оформляється 31 грудня по реформації балансу. До рахунку відкривають такі субрахунки:

84.1 Прибуток, що підлягає розподілу

84.2 Нерозподілений прибуток

84.3 Непокритий збиток

Чистий прибуток може бути використана на розширення виробництва (для цього проводиться накопичення нерозподіленого прибутку на 84.2)

ДтКт

84.184.2по рішенням частина прибутку не розподіляється

84.184.3покритіе збитків минулих років

За рішенням власників збиток може бути залишений на балансі, тобто не погашається.

Аналітичний облік по рахунку 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» будується за напрямами використання коштів розподілу прибутку і покриття збитку.

Для обліку операцій за фінансовими результатами діяльності міні-пекарні в регістрах бухгалтерського обліку використовується журнал-ордер № 15.

Доходи майбутніх періодів на рахунку 98 ТОВ «Хліб» не відображалися.

Порядок визначення балансового прибутку і заповнення форми звітності «Звіт про фінансові результати» (ф. № 2)

В кінці кожного місяця в міні-пекарні складається Відомість обліку реалізації за рахунком 90 «Продажі». Позареалізаційні доходи і витрати відображаються в журналі - ордері № 15. Щоквартально на основі даних документів заповнюється «Звіт про фінансові результати» (форма № 2) (c м. Додатка 14-17). Порядок заповнення рядків форми наступний:

По рядку 010 показується виручка від продажу готової продукції, товарів, робіт, послуг, що враховується на рахунку 90 «Продажі» (за мінусом ПДВ, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів). У ТОВ «Хліб» по цьому рядку в 2002 році показана сума 991 тис. руб. (К-т рахунку 90.1 "Дохід"): 851 тис. руб. (Оборот по реалізації хліба «Селянський» без ПДВ) + 97 тис. руб. (Оборот з реалізації батонів без ПДВ) + 43 тис. руб. (Оборот з реалізації випічки без ПДВ).

Графа 4 (показники за аналогічний період попереднього року) звіту заповнюється на основі даних графи 3 (показники за звітний період) звіту за попередній рік.

За статтею "Собівартість реалізації товарів, продукції, робіт, послуг» (рядок 020) відображаються витрати, пов'язані з виробництвом продукції, пов'язані з реалізованої продукції. Обліковою політикою підприємства встановлено списання загальногосподарських витрат при формуванні собівартості продукції і визначення фінансового результату з кредиту рахунку 26 «Загальногосподарські витрати» безпосередньо в дебет рахунку 20 «Основне виробництво». Таким чином, за цією статтею відображаються витрати на виробництво продукції з урахуванням сум загальногосподарських витрат.

У звіті про прибутки та збитки міні-пекарні рядок 020 заповнюється наступним чином: 810 тис. руб. (Собівартість реалізованого хліба «Селянський») + 94 тис. руб. (Собівартість реалізованих батонів) + 40 тис. руб. (Собівартість реалізованої випічки) = 944 тис. руб.

За статтею «Валовий прибуток» (рядок 029) відображається різниця між показниками рядків 010 і 020 з торговельних операцій: 47 тис. руб. (991 тис. руб. - 944 тис. руб.).

За статтею «Комерційні витрати» (рядок 030) ТОВ «Хліб» не відображає витрати зі збуту (обліковуються на рахунку 44 «Витрати на продаж» і пов'язані з реалізованої продукції (робіт, послуг)). Відповідно до статті 66 наказу Мінфіну Росії від 28 червня 2000 р. № 60н «Про методичні рекомендації про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації» витрати, пов'язані зі збутом продукції, а також витрати обігу в дані статті «Собівартість проданих товарів, продукції, робіт , послуг »не включаються, а відображаються за статтею« Комерційні витрати »звіту про прибутки та збитки.

За статтею «Управлінські витрати» (рядок 040) відображаються суми, враховані на рахунку 26 «Загальногосподарські витрати», в тому випадку, якщо обліковою політикою підприємства встановлено, що зазначені суми при формуванні собівартості продукції (робіт, послуг) та визначенні фінансових результатів списуються з кредиту рахунка 26 безпосередньо на дебет рахунку 90 «Продажі».

Відповідно до облікової політикою ТОВ «Хліб» списує загальногосподарські витрати в кінці звітного періоду в дебет рахунку 20 «Основне виробництво». Тому в звіті про прибутки та збитки управлінські витрати окремим рядком не виділені.

По рядку 050 показується прибуток (або збиток) від продажів:

991 тис. руб. - 944 тис. руб. = 47 тис. руб. (Рядки 010 - 020)

Операційні доходи і витрати міні-пекарні у звіті про прибутки та збитки не відображені. Відповідно до ст.76 наказу Мінфіну Росії від 28 червня 2000 р. № 60н «Про методичні рекомендації про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації» в складі інших операційних витрат (рядок 100) відображаються суми належних до сплати окремих видів податків і зборів за рахунок фінансових результатів відповідно до встановленого законодавством Російської Федерації порядком (податок на майно та ін.)

У рядках 060, 070, 080, 090 ставиться прочерк.

За статтею "Інші позареалізаційні витрати» (рядок 130) показуються збитки минулих років, виявлені у звітному році (за оборотами по рахунку 99 «Прибутки та збитки»).

По рядку 140 показується прибуток (або збиток) до оподаткування:

47 тис. руб. - 18 тис. руб. = 29 тис. руб. (Прибуток) (рядки 050 - 130).

За статтею «Податок на прибуток та інші аналогічні обов'язкові платежі» (рядок 150) показується відображена в бухгалтерському обліку сума податку на прибуток, обчислена організацією відповідно до порядку, встановленого законодавством Російської Федерації, що підлягає перерахуванню до бюджету.

По рядку 160 показується прибуток (збиток) від звичайної діяльності (рядки 150 - 140): 29 тис. руб.

Надзвичайні доходи (рядок 170) і надзвичайні витрати (рядок 180) у ТОВ «Хліб» відсутні. За рядками 170 і 180 ставиться прочерк.

Оскільки рядка 170 і 180 не містять значущих показників, то в рядку 190 вказується чиста (нерозподілений) прибуток (збиток) звітного періоду (показник рядка 160). Дане значення відображається також по рядку 470 балансу.

Взаємозв'язок показників Звіту про прибутки та збитки ТОВ «Хліб» і субрахунків рахунків 90 «Продажі», 91 «Інші доходи і витрати» і 99 «Прибутки та збитки» показано в таблиці 9.

Таблиця 9 Взаємозв'язок показників Звіту про прибутки та збитки ТОВ «Хліб» і субрахунків рахунків 90, 91, 99

Найменування показника Звіту про прибутки та збитки

Рядок Звіту

Порядок визначення показника на кінець звітного періоду

Виручка (нетто) від продажу товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом податку на додану вартість, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів)

010

Сальдо субрахунка 90-1 мінус сальдо субрахунка 90-3 мінус сальдо субрахунка 90-4 мінус сальдо субрахунка 90-5 мінус сальдо субрахунка 90-6

Собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг

020

Сальдо субрахунка 90-2

Валовий прибуток

029

Рядки 010 - 020

Прибуток (збиток) від продажу

050

Рядки 010 - 020

Інші операційні витрати

100

Сальдо субрахунка 91-Інші операційні витрати

Інші позареалізаційні витрати

130

Сальдо субрахунка 91 - Позареалізаційні витрати

Прибуток (збиток) до оподаткування

140

Рядки 050 - 100 - 130

Податок на прибуток та інші аналогічні обов'язкові платежі

150

Сальдо субрахунка 99-5 плюс сальдо субрахунка 99-6

Прибуток збиток від звичайної діяльності

160

Рядки 140 - 150

Чистий прибуток (нерозподілений прибуток (збиток) звітного періоду)

190

Рядки 140 - 150

Форма № 2 «Звіт про прибутки та збитки» ТОВ «Хліб» за 2002 рік представлена ​​в Додатку 17.

2.3 Аудит фінансових результатів діяльності ТОВ «Хліб»

У ході аудиторської перевірки формування фінансових результатів ТОВ «Хліб» за 2002 рік були проаналізовані наступні документи: Наказ про облікову політику організації, звіт про прибутки і збитки (форма № 2), баланс (форма № 1), Головна книга, журнал-ордер № 2 і відомість № 2 (за дебетом рахунка 51), журнал-ордер № 6 (по кредиту рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»), журнал-ордер № 8 (за кредитом 68, 69 рахунків), журнал-ордер № 10 , журнал-ордер № 15 (рахунок 99 «Прибутки та збитки»), первинні документи.

Кінцевий фінансовий результат міні-пекарні складається з фінансового результату від звичайних видів діяльності (виручка від реалізації хліба та хлібобулочних виробів за мінусом собівартості продукції), а також інших доходів і витрат.

Для проведення аудиту фінансових результатів слід переконатися в тому, що собівартість реалізованого продукту не спотворена, результати від іншої реалізації і доходи та витрати від позареалізаційних операцій визначені правильно. Від правильності відображення в обліку виручки від реалізації, витрат виробництва та витрат обігу залежить точність визначення валового прибутку, яка складається з прибутку від реалізації продукції, основних засобів, іншого майна плюс доходи від позареалізаційних операцій за мінусом витрат за останніми операціями [14, с. 317].

З метою встановлення достовірності показників кінцевого фінансового результату (прибутку або збитку) міні-пекарні, була проведена перевірка правильності:

  • обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції;

  • обліку платежів готівкою грошовими коштами і безготівкових розрахунків;

  • обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами;

Для обчислення собівартості продукції витрати міні-пекарні групують і враховують за такими статтями калькуляції:

  • Сировина і матеріали;

  • Транспортні витрати;

  • Електроенергія;

  • Заробітна плата;

  • Відрахування на соціальні потреби;

  • Утримання та експлуатація обладнання;

  • Загальногосподарські витрати;

Для перевірки законності віднесення витрат на виробництво продукції була проведена взаємозвірки даних балансу і підсумкових залишків Головної книги і далі поетапно: сальдо Головної книги та підсумків журналів-ордерів; даних відомостей, журналів-ордерів та первинних документів.

Сировина і матеріали відпускалися у виробництво згідно з затвердженими нормами витрат за масою. З одного і того ж матеріалу (борошна) виготовляють кілька видів хліба і хлібобулочних виробів, тому витрати матеріалів розподілялися між виробами побічно - коефіцієнтним способом. За основу розподілу приймався коефіцієнт змісту, що показує співвідношення споживання матеріалів по кожному виробу.

Після аналізу даних журналу-ордера № 10, відомості обліку виробничих запасів та актів на списання матеріалів у виробництво було встановлено, що:

  • матеріально-виробничі запаси списувалися у виробництво протягом усього звітного періоду за вартістю кожної одиниці запасів певного виду;

  • вартість матеріальних витрат формувалася за ціною придбання матеріальних ресурсів без податку на додану вартість,

що говорить про правильній оцінці матеріальних цінностей, включених у собівартість продукції.

Всі витрати мають документальне підтвердження. Документування витрат відбувалося в момент їх здійснення. Всі витрати, пов'язані з виробництва продукції даного періоду, включені в її собівартість і згруповані за об'єктами обліку витрат і статтям витрат через систему рахунків бухгалтерського обліку. Неправомірно списаних на собівартість продукції матеріальних витрат не виявлено.

Перевірка розрахунків з робітниками і службовцями з оплати праці в ТОВ «Хліб» розпочато із встановлення відповідності показників аналітичного обліку по рахунку 70 з записами в Головній книзі і бухгалтерському балансі на одну і ту ж дату. Для цього звірено сальдо по рахунку 70 на перше січня 2002 року в Головній книзі і в балансі підприємства. Контрольна звірка показала, що ці суми співпадають з даними Головної книги. У самій же Головній книзі знайдено багато виправлень; бухгалтер пояснює це неточністю підрахунків ще в первинних документах (всі виправлення підписано бухгалтером).

Потім дані Головної книги порівнювалися зі зведенням нарахувань і утримань. Заборгованість з оплати праці, що значиться в розрахунково-платіжних відомостях, відповідає Головній книзі. У розрахунково-платіжної відомості по графам утримання показані відрахування у Пенсійний фонд і податок з доходів фізичних осіб; відсотки відрахувань вирахувані вірно, їх суми співпадають з даними розрахункових листів по кожному працівнику. Дані про нараховану заробітну плату в розрахунково-платіжної відомості, а також дані платіжної відомості на заробітну плату і розрахункових листів по кожному працівнику збігаються. Розписки в отриманні нарахованих сум присутні.

У ході вибіркової перевірки особистих справ працівників, робимо висновок про те, що інформація про дату найму і ставках оплати праці присутня; зростання оплати праці оформлено наказами керівника, бухгалтер цією інформацією для нарахування і утримань із заробітної плати керувався.

Перевірка табелів обліку робочого часу показала, що випадків включення в них вигаданих (підставних) осіб немає, так як в нарядах і табелях обліку робочого часу прізвища збігаються з даними обліку особового складу. Випадків повторного нарахування сум за раніше оплаченим первинним документам, повторення одних і тих же осіб в декількох розрахунково-платіжних відомостях не виявлено.

Синтетичний облік по нарахуванню заробітної плати ведеться по кредиту рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці». Суми нарахованої заробітної плати у ТОВ «Хліб» відносяться на собівартість продукції (Дт 20, 26 - Кт 70), нарахування премій, матеріальної допомоги, допомоги, виплат соціального характеру, провадяться за рахунок власних коштів підприємства (Дт 91 - Кт 70) і за рахунок коштів Фонду соціального страхування (Дт 69 - Кт 70), що відповідає вимогам, встановленим законодавством Російської Федерації.

Незважаючи на окремі недоліки в обліку, розрахунок з бюджетом по податках і зборах проводиться правильно і своєчасно.

Структура статей виробничих і загальногосподарських витрат ТОВ «Хліб» відповідає типовій номенклатурі витрат виробничих підприємств. На рахунок 20 «Основне виробництво» відносять витрати з утримання обладнання міні-пекарні, суми амортизаційних відрахувань, витрати на ремонт цього устаткування, заробітну плату персоналу, що обслуговує виробництво з відрахуваннями на соціальне страхування. На рахунку 26 «Загальногосподарські витрати» враховуються витрати з обслуговування та управління підприємством (оплата праці управлінських і загальногосподарських працівників з відрахуваннями, відрядження, канцелярські, поштові витрати та ін.) Неправомірно списаних на ці рахунки витрат не встановлено.

На виявлений брак продукції складалися акти, в яких відображаються суми втрат від браку.

Записи аналітичного і синтетичного обліку за рахунками 20 «Основне виробництво», 26 «Загальногосподарські витрати», 28 «Брак у виробництві» відповідають записам у Головній книзі і балансі.

Протягом року амортизація по основних фондах нараховувалася правильно - лінійним способом (відповідно до облікової політики) і списувалася на рахунок 20 «Основне виробництво».

При перевірці правильності відображення в балансі грошових коштів були зіставлені їх залишки по Головній книзі з балансовими даними. Балансова стаття «Розрахунковий рахунок» відображає залишки грошових коштів по рахунку 51 «Розрахунковий рахунок» і збігається з відповідними виписками банків по розрахунковому рахунку. Суми коштів по журналу-ордеру № 2 відповідають сумам, зазначеним у виписках банку та платіжних дорученнях.

У результаті аналізу стану обліку та внутрішньогосподарського контролю збереження та використання грошових коштів у ТОВ «Хліб» виявлено такі недоліки:

  1. Порушуються рекомендації з охорони і транспортування грошових коштів з банку в касу підприємства. Касиру не надається охорона і спеціальний транспортний засіб при доставці грошей на підприємство. У салон транспортного засобу допускаються особи, попутно такі, порушується маршрут прямування.

  2. Є випадки підписи керівником і головним бухгалтером незаповнених чеків і видачі їх касирові для самостійного заповнення при отриманні грошей в банку.

Для роботи касира виділено окреме приміщення, що відповідає всім встановленим вимогам. З касиром укладено договір про індивідуальну матеріальну відповідальність. Касова книга прошнурована, пронумерована, опечатана і завірена підписами керівника та бухгалтера підприємства. У ході перевірки було встановлено, що касова книга не ведеться щодня. Звіт касира по проведеним касовим операціям відповідно до первинної прибутково-видаткової документації, розрахунково-платіжними відомостями складається раз на тиждень. Залишок по касі на кінець дня не перевищує встановленого ліміту зберігання готівки в касі.

Вивчення касової книги з точки зору методології бухгалтерського обліку дозволило переконатися у правильному відображенні операцій по рахунку 50 в кореспонденції з іншими рахунками. Випадків неправомірного віднесення витрат на собівартість чи невідображення на рахунках реалізації сум, що надійшли в оплату товарів, робіт, послуг, не виявлено.

Дані аналітичного обліку по рахунку 71 «Розрахунки з підзвітними особами» відповідають даним, відображеним у Головній книзі. Надані підзвітними особами авансові звіти частково недооформлени: у деяких звітах не вказана сума, отримана з каси, на зворотному боці авансових звітів не проставляється кореспонденція рахунків.

Всі господарські операції з постачальниками і підрядниками документально підтверджені, договору про постачання матеріальних цінностей оформлені належним чином. Записи аналітичного обліку відповідають записам у журналі-ордері № 8, Головній книзі і балансі.

У ході перевірки правильності обліку відвантаження та реалізації продукції було підтверджено, що операції з продажу належним чином санкціоновані - все відвантажувальні документи містять підписи уповноважених осіб, первинні документи правильно оформлені, містять всі передбачені реквізити.

Суми відвантаження покупцеві відображаються правильно, тому що розбіжностей між даними накладних та даними рахунків-фактур і бухгалтерських записів немає. Крім того, аналіз порядкових номерів документів дозволяє переконатися, що пропущених (неврахованих) документів немає. Перевірка первинних документів (накладних, рахунків-фактур) говорить про відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх реально здійснених угод.

Залишки і обороти Накопичувальній відомості по рахунку 62 збігаються з показниками головної книги по рахунку 62 і балансу.

Записи аналітичного обліку за рахунком 76 «Розрахунки з різними дебіторами кредиторами» відповідають записам у журналі-ордері № 8, Головній книзі і балансі. Відображення операцій по розрахунку з різними дебіторами і кредиторами в бухгалтерському обліку ТОВ «Хліб» відповідає вимогам законодавства (на рахунку 76 знаходять своє відображення розрахунки по всякого роду операцій з дебіторами та кредиторами, не згаданими в поясненнях до рахунків 60, 62 Плану рахунків бухгалтерського обліку) .

На закінчення була перевірена правильність обліку і повнота відображення виручки від реалізації продукції та позареалізаційних доходів і витрат організації.

Таблиця 10 Перевірка порівнянності виручки від продажу товарів, продукції, робіт, послуг, з даними Головної книги, журналів-ордерів (тис. крб.)

Найменування показника

За даними звітності

За даними перевірки

Вимкнути.

1. Кредитовий оборот у Головній книзі за рахунком 90 без ПДВ

991

991

-

2. Виручка від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг з форми № 2

991

991

-

Висновок: за даними аудиторської перевірки відхилень немає.

Таблиця 11 Перевірка правильності відображення у формі № 2 показників собівартості (тис. крб.)

Найменування показника

За даними звітності

За даними перевірки

Вимкнути.

1. Собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг ф. № 2

944

944

-

2. Собівартість робіт і послуг (кредит 20 рахунка) з Головної книги

944

944

-

Висновок: відхилень не виявлено.

Таблиця 12 Перевірка правильності визначення суми нерозподіленого прибутку (тис. крб.)

Найменування показника

За даними звітності

За даними перевірки

Вимкнути.

1. Отримано балансового прибутку

29

29

-

2. Нерозподілений прибуток звітного року

2.1. За формою № 1

2.2. За формою № 2

-

-

22

-

-

22

-

-

-

Висновок: відхилень не виявлено.

Таблиця 13 Перевірка порівнянності позареалізаційних витрат даними бухгалтерської звітності, головної книги та журналів-ордерів (тис. крб.)

Найменування показника

За даними звітності

За даними перевірки

Вимкнути.

1. Позареалізаційні витрати за ф. № 2

18

18

-

2. Позареалізаційні витрати по Головній книзі (рахунок 91)

18

18

-

3. Позареалізаційні витрати по ж / о № 15

18

18

-

ТОВ «Хліб» займається виробництвом і реалізацією продукції та інших джерел доходу (реалізація майна) за період, що перевірявся не має. У ході аудиторської перевірки фінансових результатів підтверджено формування прибутку підприємства в 2002 році. Сума прибутку вказана вірно. Виявлено кілька порушень у порядку ведення касових операцій і розрахунків з підзвітними особами несуттєвого характеру, ніяк не вплинули на формування кінцевого фінансового результату організації.

2.4 Аналіз фінансових результатів діяльності ТОВ «Хліб»

2.4.1 Аналіз балансового прибутку

Балансова прибуток включає в себе прибуток від реалізації виробленої продукції (виручка від продажу продукції за мінусом ПДВ, акцизів, собівартості проданої продукції, комерційних витрат, управлінських витрат) і прибуток від операційних і позареалізаційних доходів і витрат, що відображаються у формі № 2 «Звіт про прибутки збитки »[30, с. 183].

Аналіз балансового прибутку починається з вивчення динаміки за 1998-2002 роки маси прибутку та зміни її структури. Для цього з форми № 2 заносяться в таблицю такі показники (див. таблицю 14).

Таблиця 14 Показники прибутковості роботи ТОВ «Хліб» в 1998-2002 рр.. (Руб.)

Показник

стор

1998

1999

2000

2001

2002

Виручка нетто від реалізації продукції

010

317205

416332

520413

693838

991268

Собівартість реалізації продукції

020

358834

415970

490737

657940

944107

Операційні доходи і витрати

060

-

-

-

-

-

Позареалізаційні доходи і витрати

130

-5815

-7632

-9540

-12720

-18172

Прибуток (збиток)

170

-47444

-7270

20135

23178

28989

У 1998-1999 рр.. кінцевий фінансовий результат пекарні ТОВ «Хліб» представляв собою збиток: у 1998 році - в сумі 47444 рублів, в 1999 році - 7270 рублів. Починаючи з 2000 року підприємство почало отримувати прибуток: у 2000 році - вона склала 20135 рублів, а в 2001 році зросла до 23178 рублів, в 2002 році - до 28989 рублів. Витрата від позареалізаційних операцій зріс з 5815 рублів в 1998 році до 18172 рублів в 2002 році.

Динаміку фінансового результату пекарні можна простежити з таблиці 15.

Таблиця 15 Динаміка фінансових результатів пекарні ТОВ «Хліб» в 1998-2002 рр.. (У відсотках від минулого року)

Показник

1998

1999

2000

2001

2002

Динаміка фінансового результату

100

653

377

115

125

Динаміка виручки

100

131

125

133

143

Динаміка собівартості

100

116

118

134

143

У 1999 р. збиток від діяльності пекарні скоротився майже в 6,5 разів (у порівнянні з 1998 р.). У 2000 році фінансовий результат перевищив торішній показник в 3,8 рази (377%). Наступні два роки (2001-2002 рр..) Показують відносно стабільний ріст прибутку (таких стрибків як у попередні роки - більше ніж в 3 рази - не спостерігається): у 2001 році темпи зростання прибутку скоротилися до 115%, а в 2002 р. - збільшилися до 125%.

Різке скорочення збитків в 1999 році забезпечувалося 131% зростанням обсягу реалізованої продукції на тлі 116% підвищення її собівартості (динаміка зростання виручки в 2 рази перевищує динаміку зростання собівартості). Ця ж тенденція, трохи в більш скромних масштабах, збереглася і в 2000 році - чотириразове (377%) скорочення збитків відбулося за рахунок 125%-збільшення виручки і 118%-підвищення собівартості (динаміка зростання виручки в 1,5 рази перевищує динаміку зростання собівартості ). Щодо стабільне зростання прибутку підприємства в 2001-2002 рр.. пояснюється зрівноважуванням динаміки зростання обсягів виручки і собівартості продукції (у 2001 році темпи зростання собівартості обігнали темпи зростання виручки всього на 1%, а в 2002 р. - ці показники зрівнялися).

2.4.2 Факторний аналіз прибутку

Для того щоб дізнатися причини зростання прибутку підприємства, проаналізуємо вплив окремих її складових на кінцевий фінансовий результат.

Дані для факторного аналізу представлені в таблиці 16.

Таблиця 16 Дані для факторного аналізу прибутку

Показник (2000 р.)

Найменування продукції


Хліб селянський

Батон

Випічка

Ціна продукції (грн.)

4,4

5,9

3,8

Кількість реалізованої продукції (од.)

104189

7835

4146

Собівартість одиниці продукції (грн.)

4,17

5,34

3,49

Показник (2001 р.)

Найменування продукції


Хліб селянський

Батон

Випічка

Ціна продукції (грн.)

5,3

7,1

4,9

Кількість реалізованої продукції (од.)

112081

9816

6146

Собівартість одиниці продукції (грн.)

5,06

6,44

4,49

Показник (2002 р.)

Найменування продукції


Хліб селянський

Батон

Випічка

Ціна продукції (грн.)

6,4

8,2

5,7

Кількість реалізованої продукції (од.)

133021

11806

7513

Собівартість одиниці продукції (грн.)

6,09

7,94

5,36

У 2002 р. пекарня отримала найбільший прибуток від реалізації селянського хліба (виручка з цього виду продукції майже в 9 разів перевищує виручку від реалізації батонів, а собівартість залишилася нижчою собівартості батонів на 25%).

Проведемо аналіз ступеня впливу різних факторів на зміну суми прибутку від реалізації хліба «Селянський» у 2002 році (способом ланцюгової підстановки).

Прибуток від реалізації селянського хліба (П) дорівнює:

П = (Ц - С) * О,

де Ц - ціна 1 булки селянського хліба,

С - собівартість 1 булки селянського хліба,

О - обсяг реалізації селянського хліба.

Прибуток від реалізації селянського хліба склала:

- У 2001 р.: (5,3 - 5,06) * 112 081 = 26899,44 руб.,

- У 2002 р.: (6,4 - 6,09) * 133 021 = 41236,51 руб.

Загальна зміна прибутку (ΔП) від реалізації селянського хліба в 2002 р. в порівнянні з 2001 р.:

Δ П = П 2002 - П 2001,

де П 2002 - прибуток від реалізації селянського хліба в 2002 році,

П 2001 - прибуток від реалізації селянського хліба в 2001 році.

Δ П = 41236,51 - 26899,44 = 14337,07 руб.

Відхилення прибутку за рахунок зміни ціни реалізації селянського хліба (ΔП усл1):

Δ П усл1 = П усл.1 - П 2001,

де П усл.1 - прибуток від реалізації селянського хліба в 2001 році за цінами реалізації 2002 року:

П усл.1 = (Ц 2002 - З 2001) * Про 2001,

де Ц 2002 - ціна 1 булки селянського хліба в 2002 р.,

З 2001 - Собівартість 1 булки селянського хліба в 2001 р.,

Про 2001 - Обсяг реалізації селянського хліба в 2001 р.

П усл.1 = (6,4 - 5,06) * 112081 = 150188,54 руб.

Δ П усл1 = 150188,54 - 26899,44 = 123289,1 руб.

Відхилення прибутку за рахунок зміни собівартості селянського хліба (ΔП усл2):

Δ П усл2 = П усл2 - П усл.1,

де П усл.2 - прибуток від реалізації селянського хліба в 2001 році за цінами реалізації та собівартості 2002 року:

П усл.2 = (Ц 2002 - З 2002) * Про 2001,

де З 2002 - Собівартість 1 булки селянського хліба в 2002 р.

П усл.2 = (6,4 - 6,09) * 112 081 = 34745,11 руб.,

Δ П усл2 = 34745,11 - 150188,54 = - 115443,43 руб.

Відхилення прибутку за рахунок змін в обсязі реалізації (ΔП усл3):

Δ П усл3 = П 2002 - П усл.2,

Δ П усл3 = 41236,51 - 34745,11 = 6491,4.

Правильність розрахунків відхилення прибутку за рахунок впливу різних факторів можна перевірити наступною формулою:

Δ П = ΔП усл1 + ΔП усл2 + ΔП усл3.

І справді:

14337,07 руб. = 123289,1 + (- 115443,43) + 6491,4 руб.

Таким чином, вплив усіх факторів на величину прибутку склало 14337,07 руб., В тому числі, за рахунок зміни:

  • відпускної ціни селянського хліба: + 123289,1 руб.,

  • кількості реалізованої продукції: + 6491,4 руб.,

  • собівартості селянського хліба: - 115443,43 руб.

Основна частка прибутку у 2002 році була отримана за рахунок збільшення ціни реалізації селянського хліба і незначного зростання обсягів його продажів. Зміна собівартості селянського хліба зробило негативний вплив на доходи пекарні в 2002 році: за рахунок цього фактора підприємство недоотримало прибуток у розмірі 115443,43 руб.

Основним резервом зростання прибутку пекарні в 2003 році є зниження собівартості виробленої продукції та збільшення обсягів реалізації (пошук нових ринків збуту).

Собівартість хліба і хлібобулочних виробів можна знизити за рахунок придбання більш дешевих інгредієнтів (борошна, маргарину, яєчного порошку) (шляхом укладення договорів з новими постачальниками сировини і автотранспортними підприємствами) і зниження витрат з постачання пекарні електроенергією (шляхом встановлення сучасних електролічильників, які забезпечують точне вимірювання витрачається електроенергії в денний та вечірній час доби).

Обсяги реалізації можна збільшити, по-перше, за рахунок придбання нових ринків збуту (укладення договорів на постачання хліба і хлібобулочних виробів з іншими магазинами), по-друге, за рахунок розширення асортименту виробленої продукції і, по-третє, за рахунок зменшення маси одиниці готової продукції (із збереженням колишньої ціни) (вага 1 булки хліба зменшиться, а щоденна потреба населення залишиться незмінною).

2.4.3 Аналіз рентабельності діяльності підприємства

Абсолютна величина прибутку показує, наскільки беззбитково працює підприємство, однак по одному цьому показнику, взятому ізольовано, не можна зробити обгрунтовані висновки про ефективність фінансово-господарської діяльності організації.

Як соизмерителя виступають рівень рентабельності та коефіцієнти прибутковості (прибутковості). Показники рентабельності є найважливішими для оцінки ринкової активності фірми, ефективності використання економічного потенціалу і фінансових ресурсів підприємства [35, с. 582].

Розрахуємо показники рентабельності діяльності пекарні ТОВ «Хліб» за 2001-2002 рр..

Рентабельність реалізованої продукції (рентабельність продажів) (Рр) розраховується за формулою:

Рр =

Пр

* 100%,


Вр


де Пр - прибуток від реалізації продукції,

Сп - виручка від реалізації продукції.

Значення цього коефіцієнта показує, який прибуток має підприємство з кожної гривні реалізованої продукції. Тенденція до його зниження дозволяє припустити скорочення попиту на продукцію підприємства. Зниження коефіцієнта рентабельності реалізованої продукції може бути викликано змінами в структурі реалізації, зниженням індивідуальної рентабельності виробів, що входять в реалізовану продукцію, і ін [35, с. 583].

У нашому випадку цей коефіцієнт у 2000-2001 рр.. опустився на 0,5 пункту, а в 2001-2002 рр.. - На 0,4 пункту і склав:

  • у 2000 році: Pp = 29676 / 520413 * 100% = 5,7%,

  • у 2001 році: Pp = 35898 / 693838 * 100% = 5,2%,

  • у 2002 році: Pp = 47161 / 991 268 * 100% = 4,8%.

Зниження коефіцієнта рентабельності продажів є негативною тенденцією. Підприємству необхідно вжити якихось заходів щодо зниження собівартості продукції, щоб запобігти подальшому падінню показника рентабельності продажів і збільшити прибуток від реалізації.

Незважаючи на негативну тенденцію зниження рівня рентабельності продажів, продукція пекарні користується досить постійним попитом, що цілком зрозуміло, тому що продукція хлібної промисловості є "товаром першочергової необхідності".

Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) (Рз) обчислюється шляхом відношення валового прибутку (П) до суми витрат з реалізованої продукції (Зр):

Рз =

П

* 100%.


Зр


Вона показує, скільки підприємство отримало прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції [35, с. 584].

Тенденція до постійного зниження торкнулася також і показник рентабельності виробничої діяльності пекарні ТОВ «Хліб»:

  • у 2000 році: Рз = 29676 / 490737 * 100% = 6,0%,

  • у 2001 році: Рз = 35898 / 657940 * 100% = 5,5%,

  • у 2002 році: Рз = 47161 / 944107 * 100% = 5,0%.

Щорічні темпи падіння коефіцієнта рентабельності виробничої діяльності склали 0,5%. Даний показник, хоч і незначно, але все ж таки відбиває негативну тенденцію.

Вищенаведені розрахунки показують, що в даний час показники рентабельності продажів і виробничої діяльності знаходяться на досить високому рівні, але мають нестійкий характер.

Ще одним важливим показником рентабельності діяльності підприємства є рентабельність активів [31, с. 582]. Коефіцієнт рентабельності активів (Ра) розраховується як відношення валового прибутку (П) до величини активів (А):

Ра =

П

* 100.


А


Цей коефіцієнт показує, скільки копійок прибутку припадає на кожен рубль активів, тобто наскільки ефективно використовуються ресурси організації. Пекарня ТОВ «Хліб» з кожної гривні, вкладеної в активи, отримала:

  • у 2000 році: Ра = 29676 / 1465732 * 100 = 2,0 копійки,

  • у 2001 році: Ра = 35898 / 1555625 * 100 = 2,3 копійки,

  • у 2002 році: Ра = 47161 / 1865250 * 100 = 2,5 копійки.

Стабільне зростання коефіцієнта свідчить про збільшення попиту на продукцію пекарні та ефективному використанні майна.

Власників організації цікавить не тільки загальна ефективність використання ресурсів, а й ефективність ресурсів, що належать їм, тобто рентабельність власного капіталу. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу розраховується наступним чином:

Рск =

П

* 100,


СК


де СК - величина власного капіталу організації;

П - валовий прибуток.

Даний коефіцієнт показує, скільки копійок прибутку припадає на кожен карбованець власного капіталу. Рентабельність власного капіталу тим вище, чим нижче його частка в загальному обсязі ресурсів, що використовуються підприємством, іншими словами, чим більше частка позикових ресурсів.

У булочній-пекарні він склав:

  • у 2000 році: Рск = 29676 / 362135 * 100 = 8,2 копійки,

  • у 2001 році: Рск = 35898 / 365178 * 100 = 9,8 копійки,

  • у 2002 році: Рск = 47161 / 370989 * 100 = 12,7 копійки.

Щорічне збільшення коефіцієнта рентабельності власного капіталу представляє позитивну тенденцію. Зростання коефіцієнта можна пояснити стабільним зростанням прибутку у 2000 - 2002 рр.. (Темпи зростання прибутку обганяли темпи росту власного капіталу підприємства, за рахунок чого показник рентабельності капіталу у 2001 році перевищив торішній показник на 1,6 копійки, а в 2002 - на 2,9 копійки).

Основними резервами зростання рентабельності пекарні є зниження собівартості реалізованої продукції, збільшення обсягу її реалізації, підвищення якості продукції, реалізація її на більш вигідних ринках і т.д.

У результаті проведеного аналізу показників прибутковості і рентабельності діяльності пекарні ТОВ «Хліб» можна сказати про те, що управління виробничої та фінансової діяльністю організації здійснюється досить ефективно, проте підприємство може показати ще більш високі результати.

Основну масу прибутку булочної-пекарні становить прибуток від реалізації селянського хліба (отримується, головним чином, за рахунок збільшення ціни реалізації і незначного зростання обсягів продажів).

Основним резервом зростання прибутку пекарні в 2003 році є зниження собівартості виробленої продукції та збільшення обсягів реалізації (пошук нових ринків збуту, розширення асортименту виробленої продукції).

Якщо пекарня зуміє знизити собівартість виробленого хліба (за рахунок купівлі дешевших інгредієнтів, зниження витрат з постачання електроенергії), у майбутньому її кінцеві фінансові результати будуть значно вище справжніх.

У результаті аналізу відносних показників прибутковості пекарні можна зробити висновок про те, що діяльність підприємства з виробництва та реалізації хліба та хлібобулочних виробів є рентабельною.

В даний час показники рентабельності продажів і виробничої діяльності пекарні знаходяться на досить високому рівні, але мають нестійкий характер (протягом 2000-2002 рр.. Спостерігалося незначно падіння цих коефіцієнтів у середньому на 0,5% на рік). Дану ситуацію можна виправити шляхом зниження собівартості реалізованої продукції, збільшення обсягу її реалізації, підвищення якості продукції та реалізації продукції на більш вигідних ринках.

Стабільне зростання коефіцієнтів рентабельності активів і власного капіталу говорить про підвищений попит на продукцію пекарні та ефективному використанні майна.

2.5 Висновки та рекомендації

На основі проведеної роботи з питання правильності постановки та ведення бухгалтерського обліку та звітності пекарні ТОВ «Хліб» можна зробити наступні висновки.

У цілому облік поставлено на належному рівні та суттєвих недоліків не має. Багато рахунку з плану рахунків через брак операцій за ними не ведуться і відсутні відповідні регістри зведеного обліку. Такі, наприклад, як облік нематеріальних активів, облік витрат по обслуговуючим виробництвам і господарствам, розрахунки по валютних і спеціальних рахунках у банках та ін

Слід зазначити, що на підприємстві не затверджений графік документообігу, що знижує рівень відповідальності кожного працівника і може призвести до дублювання операцій по роботі з документами.

Недоліками в бухгалтерському обліку пекарні є і те, що використовуються неуніфікованих форми первинних документів (з обліку праці та заробітної плати, інвентаризаційні описи, довіреності, рахунки та ін.)

На підприємстві застосовується журнально-ордерна форма обліку. Дана форма обліку підвищує контрольне значення обліку, полегшує складання звітів. Але у неї є свої недоліки. До них слід віднести складність і громіздкість побудови журналів-ордерів, орієнтованих на ручне заповнення даних, що призводить до ускладнення обліку і документообігу, звітність складається пізніше встановлених термінів.

Від значної частини зазначених недоліків звільнена автоматизована форма обліку, заснована на використанні електронно-обчислювальної техніки. У загальному вигляді даній формі обліку властива така послідовність обробки інформації: інформація довідкового характеру вводиться в ЕОМ на початку роботи, поточна інформація - з первинних документів або зі спеціальних реєстраторів облікових даних; обробка облікових даних здійснюється за спеціальними програмами, відповідно до яких отримана облікова інформація може зберігатися, вступати в обробку, видаватися на екран або друк за запитом.

Комп'ютери відносно прості в експлуатації, що дозволяє оснащувати ними робочі місця бухгалтерів і на їх основі створювати автоматизовані робочі місця (АРМ) бухгалтера.

Під час практики спостерігалося неналежне оформлення первинних документів - на деяких видаткових касових ордерах відсутній підпис керівника організації, є випадки підпису керівником та головним бухгалтером незаповнених чеків і видачі їх касирові для самостійного заповнення при отриманні грошей в банку.

Надані підзвітними особами авансові звіти частково недооформлени: у деяких звітах не вказана сума, отримана з каси, на зворотному боці авансових звітів не проставляється кореспонденція рахунків.

В окремих випадках при документах відсутні додатки, на які є посилання (в документах вказано програми, а насправді їх немає).

У Головній книзі знайдено багато виправлень; бухгалтер пояснює це неточністю підрахунків ще в первинних документах (всі виправлення підписано бухгалтером).

Порушуються рекомендації з охорони і транспортування грошових коштів з банку в касу підприємства. Касиру не надається охорона і спеціальний транспортний засіб при доставці грошей на підприємство. У салон транспортного засобу допускаються особи, попутно такі, порушується маршрут прямування.

Більшість операцій у пекарні здійснюється готівкою грошовими коштами, тому необхідний найбільш добре організований і дієвий контроль за збереженням, а також надходженням і витрачанням грошових коштів на підприємстві.

У формі № 2 «Звіт про фінансові результати» пекарні не відображені операційні доходи і витрати. Відповідно до ст.76 наказу Мінфіну Росії від 28 червня 2000 р. № 60н «Про методичні рекомендації про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації» в складі інших операційних витрат (рядок 100) відображаються суми належних до сплати окремих видів податків і зборів за рахунок фінансових результатів відповідно до встановленого законодавством Російської Федерації порядком (податок на майно та ін.) Дані витрати підприємство відображає по рядку 130 в складі позареалізаційних витрат.

Мої пропозиції щодо вдосконалення організації бухгалтерського обліку на підприємстві:

  • перехід на автоматизований облік допоможе зменшити витрати часу і скоротити обсяг робіт. Деякі кроки в цьому напрямку керівник підприємства робить. Зокрема в цьому році був придбаний комп'ютер для потреб керуючого персоналу, але програми автоматизованого обліку, такі як 1С Бухгалтерія і т.п., не встановлені. Автоматизована форма обліку надасть великі можливості для проведення контролю та аналізу господарської діяльності підприємства, ув'язку всіх видів обліку, оскільки вони використовують одні і ті ж носії інформації;

  • впровадження нових комп'ютерних програм (у т.ч. Word, Excel, бухгалтерські програми);

  • для наближення до облікових стандартів використання уніфікованих форм первинної документації;

  • розмежування облікових функцій бухгалтера між кількома обліковими працівниками для вчасної здачі звітності та виконання посадових обов'язків, приймання додаткових співробітників;

  • достовірне і повне заповнення форм первинної документації, своєчасне відображення їх у бухгалтерському обліку;

Ці заходи можуть допомогти в раціоналізації документообігу та підвищити достовірність та оперативність облікових даних.

Як було сказано раніше, основним джерелом поповнення коштів підприємства, а, отже, основною метою діяльності є отримання прибутку, тому аналіз фінансових результатів і виявлення чинників, що роблять на них безпосередній вплив відіграє дуже важливе значення.

Аналізоване підприємство - пекарня ТОВ «Хліб» за результатами виробничої діяльності за 1998-2002 роки показало хороші результати. Після двох років збитків робота підприємства стабілізувалася: останні три роки принесли прибуток.

Основна частка прибутку у 2002 році була отримана за рахунок збільшення ціни реалізації селянського хліба і незначного зростання обсягів його продажів. Зміна собівартості селянського хліба зробило негативний вплив на доходи пекарні в 2002 році: за рахунок цього фактора підприємство недоотримало прибуток у розмірі 115443,43 руб.

Підприємство має докласти всіх зусиль для пошуку та дослідження нових ринків збуту виробленої продукції і пошуку резервів зниження собівартості.

Собівартість хліба і хлібобулочних виробів можна знизити за рахунок придбання більш дешевих інгредієнтів і зниження витрат на електроенергію (встановлення сучасних приладів обліку електроенергії за подвійним тарифом). Обсяги реалізації можна збільшити, по-перше, за рахунок укладання договорів на постачання хліба і хлібобулочних виробів з іншими магазинами, по-друге, за рахунок розширення асортименту виробленої продукції і, по-третє, за рахунок зменшення маси одиниці готової продукції.

Підводячи підсумок всьому написаному вище можна зробити висновок про те, що сталий економічний стан пекарні було досягнуто завдяки наступним факторам:

  • продукція булочної-пекарні користується пільгою з оподаткування ПДВ, цей податок на продукцію пекарні становить 10%, що сприятливо позначається на ціні продукції пекарні і попиту на неї.

  • за 2002 рік зростання цін на хліб і хлібобулочні вироби в Єкатеринбурзі перевищив інфляцію, а ціни на сировину та енергоносії виросли менше ніж ціни на готову продукцію.

Мої рекомендації з приводу удосконалення господарської діяльності підприємства:

  1. закупити нове високопродуктивне обладнання, яке дозволить окрім підвищення потужності, розширити асортимент продукції, що випускається;

  2. встановити сучасні прилади обліку електроенергії;

  3. відкривати виїзні торгові точки свіжою продукцією, для моментального отримання грошей за реалізовану продукцію, що дозволить пекарні бути більш конкурентоспроможною.

Висновок

В умовах ринкової економіки основним джерелом поповнення коштів підприємства, а, отже, основною метою його діяльності є отримання прибутку.

Прибуток як кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства відображає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Прибуток підприємства є найважливішим показником ефективності його діяльності [15, с. 429].

У дипломній роботі викладені теоретичні та практичні питання, що стосуються бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту фінансових результатів діяльності підприємства.

На основі проведеної роботи з питання правильності постановки та ведення бухгалтерського обліку та звітності пекарні ТОВ «Хліб» можна зробити наступні висновки.

У цілому облік поставлено на належному рівні та суттєвих недоліків не має. Багато рахунку з плану рахунків через брак операцій за ними не ведуться (нематеріальні активи, витрати по обслуговуючим виробництвам і господарствам, розрахунки по валютних і спеціальних рахунках у банках та ін).

На підприємстві застосовується журнально-ордерна форма обліку. До недоліків даної форми обліку слід віднести складність і громіздкість побудови журналів-ордерів, орієнтованих на ручне заповнення даних, що призводить до ускладнення обліку і документообігу, звітність складається пізніше встановлених термінів.

Під час практики спостерігалося неналежне оформлення деяких первинних документів (видаткові касові ордери, чеки, довіреності, авансові звіти та ін.)

Слід зазначити, що на підприємстві не затверджений графік документообігу, що знижує рівень відповідальності кожного працівника і може призвести до дублювання операцій по роботі з документами.

У Головній книзі знайдено багато виправлень; бухгалтер пояснює це неточністю підрахунків ще в первинних документах (всі виправлення підписано бухгалтером).

У формі № 2 «Звіт про фінансові результати» пекарні не відображені операційні доходи і витрати.

Мої пропозиції щодо вдосконалення організації бухгалтерського обліку на підприємстві:

  • перехід на автоматизований облік допоможе зменшити витрати часу і скоротити обсяг робіт. Автоматизована форма обліку надасть великі можливості для проведення контролю та аналізу господарської діяльності підприємства, ув'язку всіх видів обліку, оскільки вони використовують одні і ті ж носії інформації;

  • впровадження нових комп'ютерних програм (у т.ч. Word, Excel, бухгалтерські програми);

  • розмежування облікових функцій бухгалтера між кількома обліковими працівниками для вчасної здачі звітності та виконання посадових обов'язків, приймання додаткових співробітників;

  • достовірне і повне заповнення форм первинної документації, своєчасне відображення їх у бухгалтерському обліку.

Аналізоване підприємство - пекарня ТОВ «Хліб» за результатами виробничої діяльності за 1998-2002 роки показало хороші результати. Після двох років збитків робота підприємства стабілізувалася: останні три роки принесли прибуток.

Основну масу прибутку булочної-пекарні становить прибуток від реалізації селянського хліба (отримується, головним чином, за рахунок збільшення ціни реалізації і незначного зростання обсягів продажів).

Основним резервом зростання прибутку пекарні в 2003 році є зниження собівартості виробленої продукції та збільшення обсягів реалізації (пошук нових ринків збуту, розширення асортименту виробленої продукції).

Якщо пекарня зуміє знизити собівартість виробленого хліба (за рахунок купівлі дешевших інгредієнтів, зниження витрат з постачання електроенергії), у майбутньому її кінцеві фінансові результати будуть значно вище справжніх.

У результаті аналізу відносних показників прибутковості пекарні можна зробити висновок про те, що діяльність підприємства з виробництва та реалізації хліба та хлібобулочних виробів є рентабельною.

Адміністрації пекарні, на мою думку, можна запропонувати наступні кроки щодо вдосконалення господарської діяльності підприємства:

  • закупити нове високопродуктивне обладнання, яке дозволить окрім підвищення потужності, розширити асортимент продукції, що випускається;

  • встановити сучасні прилади обліку електроенергії;

  • відкривати виїзні торгові точки свіжою продукцією, для моментального отримання грошей за реалізовану продукцію, що дозволить пекарні бути більш конкурентоспроможною.

Список використаної літератури

  1. Методичні рекомендації про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації. Затверджено наказом Мінфіну Росії від 28 червня 2000 р. № 60н. Економіка і Життя. 2000. № 31.

  2. Податковий кодекс Російської Федерації (частина друга). Єкатеринбург: «Уралюріздат», 2002.

  3. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій та Інструкція по його застосуванню. Затверджено наказом Мінфіну Росії від 31 жовтня 2000 р. № 94н. План рахунків бухгалтерського обліку та інструкція по його застосуванню. Єкатеринбург: «Уралюріздат». 2003.

  4. Положення з бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітність організації» (ПБУ 4 / 99). Затверджено наказом Мінфіну Росії від 06 липня 1999 р. № 43н. Бюлетень «Ажур». Єкатеринбург: «ДЦ Термінал Плюс». 2002.

  5. Положення з бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітність організації» (ПБУ 4 / 99). Затверджено наказом Мінфіну Росії від 6 червня 1999 р. № 43н. Бюлетень «Ажур». Єкатеринбург: «ДЦ Термінал Плюс». 2002.

  6. Положення з бухгалтерського обліку «Доходи організації» (ПБУ 9 / 99). Затверджено наказом Мінфіну Росії від 06 травня 1999 р. № 32н. Положення з бухгалтерського обліку. Бюлетень «Ажур». Єкатеринбург: «ДЦ Термінал Плюс». 2002.

  7. Положення з бухгалтерського обліку «Витрати організації» (ПБУ 10/99). Затверджено наказом Мінфіну Росії від 06 травня 1999 р. № 33н. Бюлетень «Ажур». Єкатеринбург: «ДЦ Термінал Плюс». 2002.

  8. Положення з бухгалтерського обліку «Облікова політика організації» (ПБУ 1 / 98). Затверджено наказом Мінфіну Росії від 9 грудня 1998 р. № 60н. Бюлетень «Ажур». Єкатеринбург: «ДЦ Термінал Плюс». 2002.

  9. Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації. Затверджено наказом Мінфіну Росії від 29 липня 1998 р. № 34н (в ред. Від 24 березня 2000 р. № 31н). Економіка і життя. 1998. № 36.

  10. Наказ Мінфіну України від 13 січня 2000 р. № 4н «Про форми бухгалтерської звітності організацій». Економіка і Життя. 2000. № 8.

  11. Федеральний закон «Про бухгалтерський облік» від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ (в ред. Від 23 липня 1998 р. № 123-ФЗ). Економіка і Життя. 1996. № 48.

  12. Федеральний закон від 7 серпня 2001 р. № 119-ФЗ «Про аудиторську діяльність». Нормативні акти для бухгалтера. 2001. № 17.

  13. Алборов Р.А. Аудит в організаціях промисловості, торгівлі і АПК. - М.: «Справа і Сервіс», 1998.

  14. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М.: «Фінанси та статистика», 2001.

  15. Баришніков Н.П. Бухгалтерський облік, звітність і оподаткування. - 2-е вид. - М.: «Філін», 1997.

  16. Баришніков Н.П. Організація і методика проведення загального аудиту. - 4-е вид .. - М.: «Філін», 1998.

  17. Безруких П.С., Ірікова В.А. Бухгалтерський облік. Комп'ютерний практикум: Навчальний посібник. - М.: «МФТІ», 1998.

  18. Бражник М.В. Пам'ятка для написання дипломної роботи за спеціальністю 06.05.00 «Бухгалтерський облік та аудит». - К.: «УрГЕУ», 2002.

  19. Вещунова Н.Л., Фоміна Л.Ф. Самовчитель по бухгалтерському і податковому обліку. - 2-е вид., Доп. і перераб. - М.: «ТК Велбі», 2003.

  20. Волков Н.Г. Бухгалтерський облік прибутку та його використання в 1998 році. Головбух, 1998, № 10.

  21. Глушков І.Є. Бухгалтерський (податковий, фінансовий, управлінський) облік на сучасному підприємстві. - 9-е изд., Доп. і перераб. - Москва: «КНОРУС», Новосибірськ: «Екор-книга», 2002.

  22. Єфімова О. В. Фінансовий аналіз. - 2-е вид. - М.: «Бухгалтерський облік», 1998.

  23. Жуков В.М. Облік фінансових результатів для цілей оподаткування. Бухоблік, 1997, № 12.

  24. Кир'янова З.В. Теорія бухгалтерського обліку. - М.: «Фінанси та статистика», 2000.

  25. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. - 2-е вид., Доп. і перераб. - М.: «Фінанси і Статистика», 1997.

  26. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік: Учеб посібник. - М.: «Инфра-М», 1997.

  27. Кондраков Н.П. Основи фінансового аналізу. - М.: «Головбух», 1998.

  28. Ларіонов А.Д. Бухгалтерський облік. - М.: «Проспект», 1998.

  29. Макарьева В.І. Аналіз фінансово-господарської діяльності організації для бухгалтера і керівника. - М.: «Податкової вісник», 2003.

  30. Негашев Є.В., Шеремет А.Д. Методика фінансового аналізу. - М.: «Инфра-М», 1999.

  31. Подільський В.І. Аудит. - М.: «Юніті», 2001.

  32. Подільський В.І., Поляк Г.Б., Савін А.А. Аудит: Підручник для вузів. - М.: «Юніті», 1997.

  33. Пучкова С.І.. Бухгалтерська (фінансова) звітність: Навчальний посібник. - М.: «ФБК-Прес», 1999.

  34. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - Минск: «Нове знання», 2001.

  35. Самохвалова Ю.М. «Фінансові результати». Консультант бухгалтера, 1998, № 12.

  36. Соколов Я.В., П'ятов М.П. Бухгалтерський облік для керівника. - М: «Проспект», 2000.

  37. Шеремет А.Д., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу. - М.: «Инфра-М», 1999.

  38. Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Навчальний посібник. - М.: «Инфра-М, 1998.

* Тут і далі показники наведені у порівнянних цінах.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Диплом
305.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Історія бухгалтерського обліку та аудиту
Міжнародні аспекти бухгалтерського обліку та аудиту
Рішення задач з бухгалтерського обліку та аудиту
Особливості бухгалтерського обліку і аудиту експортних операцій
Специфіка бухгалтерського обліку та внутрішнього аудиту в комп`ютерному
Теорії аудиту та бухгалтерського обліку розрахунків з персоналом за іншими операціями
Звіт по виробничій практиці з бухгалтерського обліку аналізу ревізії та аудиту
Специфіка бухгалтерського обліку та внутрішнього аудиту в комп`ютерному середовищі
Організація бухгалтерського обліку на підприємстві Значення бухгалтерського
© Усі права захищені
написати до нас