Оптимізація оподаткування підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

1. Теоретичні основи досліджуваної проблеми

1.1 Сутність та оформлення податкової політики підприємства

1.2 Оцінка ефективності податкової стратегії підприємства

2. Механізм впливу податкового навантаження на фінансовий стан підприємства

2.1 Визначення податкового навантаження підприємства

2.2 Фактори, що впливають на суму ПДВ, податку на прибуток, податку на майно підприємства

2.3 Методи оптимізації податкових платежів і розробка заходів щодо впровадження податкового планування на підприємстві

Висновок

Список використаної літератури

Введення

Як підприємство, так і фізичні особи є суб'єктами оподаткування на одержуваний прибуток. Кожне підприємство прагне мінімізувати величину своїх податків. Зрозуміло, це повинно відбуватися в дозволених законодавством і компетентними установами кожної конкретної країни межах. У Фінляндії такою установою є Податковий Департамент.

Було б помилкою ототожнювати поняття "оптимізація податків" і "відхід від податків". Останнє передбачає незаконні дії, метою яких часто є обман держави. Оптимізація оподаткування підприємства - це комплекс законних дій та заходів, спрямованих на мінімізацію податкового тягаря підприємства. Оптимізація і мінімізація податків передбачають аналіз діяльності підприємства і точний математичний розрахунок, що дає можливість вибору підприємством з декількох альтернативних варіантів списання та обліку коштів і витрат, найбільш ефективного з точки зору інтересів підприємства.

«Платити податки - обов'язок, платити мінімальні податки - мистецтво»

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що сьогодні кожна організація, незалежно від виду діяльності та форми власності, стикається з необхідністю платити податки, що при безграмотному підході і системних помилках обертається зайвими витратами і проблемами із законом. Тому необхідно проводити оптимізацію оподаткування підприємства, що зробить доходи максимальними, а податки мінімальними, не вступаючи в суперечність із законодавством.

Правильна оптимізація оподаткування та прогнозування можливих ризиків надає значну допомогу у створенні стабільного становища підприємства, оскільки дозволяє уникнути великих збитків у процесі господарської діяльності.

Важливе значення має також концептуальне уявлення про механізм оптимізації відносин оподаткування, укладеному у вирішенні економічної суперечності між фіскальною спрямованістю податкової системи та необхідністю посилення стимулюючої та регулюючої функції податків по відношенню до підприємницького сектору.

Основна мета курсової роботи полягає в тому, щоб розглянути факти, що стосуються податкової політики на підприємстві, вибору способів її оптимізації, з якими стикаються підприємства на цьому шляху.

У курсовій роботі будуть розглянуті теоретичні основи досліджуваної проблеми, а також механізм впливу податкового навантаження на фінансовий стан підприємства.

Курсова робота складається з вступу, теоретичної частини, практичної частини і висновку.

Глава 1. Теоретичні основи досліджуваної проблеми

1.1 Сутність та оформлення податкової політики підприємства

Податкова політика являє собою комплекс заходів у сфері податкового регулювання здійснюються державою. Є ключовою ланкою економічної політики і являє собою інструмент регламентування макроекономічних пропорцій.

Поведінка господарюючого суб'єкта визначає головна мета підприємницької діяльності - збільшення сукупного доходу. Поряд з розвитком виробництва, удосконаленням організації та управління, впровадженням новітніх технологій і устаткування підприємства прагнуть збільшити дохід за рахунок полегшення податкового навантаження, вишукування раціональних і законних способів зниження податкових платежів. Таке завдання вирішується за наступними напрямками:

1. Вибір видів діяльності, які забезпечать прийнятну величину податкового навантаження на підприємство.

2. Визначення оптимальних з точки зору господарюючого суб'єкта способів і строків сплати податків, зборів та інших податкових платежів.

3. Вибір напрямів розподілу та використання прибутку, здійснення інвестування фінансових ресурсів, які дозволять мати сприятливі для підприємства податкові наслідки.

Цілеспрямована податкова політика значною мірою залежить від знання працівниками, відповідальними за обчислення та сплату податків, того, які податки, в які терміни і куди необхідно сплатити, від уміння цих працівників розбиратися в існуючих законні способи зниження податкових виплат. Знання податкового права та поточного податкового законодавства дозволяє здійснювати грамотне планування податкових платежів і доходів.

Т.А. Козенкова у роботі «Податкове планування на підприємстві» розглядає податкове планування в загальному сенсі як реалізацію платником податку права використання всіх можливих засобів для зменшення покладеного на нього державою податкового тягаря, що грунтується на принципах законності, оперативності та оптимальності. Дотримання цих принципів визначає характер і зміст підприємницької діяльності, створює передумови для ефективної роботи підприємства та зменшує можливість виникнення відповідальності за податкові правопорушення.

Принцип законності виділяється як основоположного. Мається на увазі неухильне і суворе дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкових зобов'язань підприємства, обчислення та сплату податків. У зв'язку з прийняттям і введенням в дію частини першої Податкового кодексу, відповідальність за податкові правопорушення розглядається як самостійний вид юридичної відповідальності. Податковим правопорушенням визнається винне досконале протиправне (з порушенням законодавства про податки і збори) діяння (дія або бездіяльність) платника податків, податкового агента та інших осіб, за яке Податковим кодексом встановлена ​​відповідальність. За порушення законодавства про податки і збори посадові особи можуть нести податкову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Принцип оперативності податкового планування полягає в тому, що розроблена підприємством податкова політика повинна оперативно коригуватися з урахуванням всіх змін у діючій системі оподаткування. При цьому можуть коригуватися не тільки основні напрямки податкової політики, а й види господарських операцій, а також направлення всієї господарської діяльності.

Особливості російської політичної і економічної системи - її нестабільність, непередбачуваність, суперечливість прийнятих органами державної влади законів і рішень, в тому числі і в сфері оподаткування. Тому підприємствам необхідно враховувати такий імовірний чинник, як податкові ризики. Податкові ризики можуть бути пов'язані зі змінами у податковій політиці, введенням нових видів податків і зборів, зміною податкових ставок і штрафних санкцій, скасуванням податкових пільг.

Підприємства, виходячи з принципу оперативності податкового планування, повинні враховувати можливі не тільки зовнішні зміни, але і внутрішні, які можуть докорінно вплинути на його податкову політику.

Сутність принципу оптимальності податкового планування в тому, що використання механізмів, що зменшують розміри податкових зобов'язань, не повинно призводити до збитку інтересам власників підприємства та стратегічних цілей розвитку. Одне з головних питань податкового планування - підтримка оптимального співвідношення між податковими платежами і тією частиною прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства для здійснення інвестування та забезпечення фінансової стійкості.

Таким чином, податкове планування є найважливішою складовою частиною податкової політики підприємства.

1.2 Оцінка ефективності податкової стратегії підприємства

Необхідність, доцільність проведення тактичних податкових заходів виникає в основному у підприємств, податкове навантаження на які перевищує 30% в доданій вартості випущеної продукції. Така фіскальне навантаження на промислові підприємства не дозволяє здійснювати цикл відтворення продукції в повному обсязі, тому що відрахування до державного бюджету починають проводитися не тільки за рахунок прибутку, але і за рахунок ресурсів на заміщення фізично і морально застарілих технологій, а також значними вилученнями з бюджетів домашніх господарств. Досягнення поступального розвитку економіки, НТП у зв'язку з цим стає можливо лише за умови залучення додаткових грошових ресурсів з боку. А з огляду на нерозвиненість ринкової інфраструктури, інвестиційного клімату, залучення інвестицій господарськими суб'єктами і домашніми господарствами відбувається, за рідкісним винятком, за рахунок держави (наприклад, за допомогою завищення відпускних цін підприємств ВПК, утворення кредиторської заборгованості, численності пільг тощо). Наслідком цього є асиметрична структура російської економіки з гіпертрофованою роллю держави у всіх сферах економіки. Для досягнення більшого ступеня свободи, незалежності від волі окремих державних чиновників керівництву і власникам промислових підприємств необхідно задуматися про побудову адекватної сьогоднішнім реаліям системи податкового обліку і контролю, здатних зменшити негативні наслідки високої податкового навантаження. Звідси облік податкових вилучень при складанні тактичних планів - нагальна необхідність.

Оцінка ефективності розробленої податкової стратегії є заключним етапом стратегічного податкового планування на підприємстві і проводиться за наступними основними параметрами:

- Узгодженість податкової стратегії підприємства з загальною стратегією його розвитку. У процесі такої оцінки виявляється ступінь погодженості цілей, напрямків і етапів у реалізації цих стратегій;

- Узгодженість податкової стратегії підприємства з передбачуваними змінами зовнішнього середовища. У процесі цієї оцінки визначається, наскільки розроблена податкова стратегія відповідає прогнозованому розвитку економіки країни, змін податкової політики держави та кон'юнктури фінансового ринку в розрізі окремих її сегментів;

- Внутрішня збалансованість податкової стратегії. При проведенні такої оцінки визначається, наскільки узгоджуються між собою окремі цілі та цільові стратегічні нормативи майбутньої діяльності з податкового планування; наскільки ці цілі і нормативи кореспондують зі змістом податкової політики за окремими аспектами податкового планування; наскільки погоджені між собою по напрямках і в часі заходу щодо забезпечення їх реалізації;

- Реалізація податкової стратегії. У процесі такої оцінки, в першу чергу, розглядаються потенційні можливості підприємства у формуванні фінансових, інтелектуальних і техніко-організаційних ресурсів для вирішення поставлених завдань податкового планування;

- Прийнятність рівня ризиків, пов'язаних з реалізацією податкової стратегії. У процесі такої оцінки необхідно визначити, наскільки рівень прогнозованих податкових ризиків, пов'язаних з діяльністю підприємства, забезпечує достатню рівновагу в процесі його розвитку і відповідає податковому менталітету його власників і відповідальних за оподаткування менеджерів. Крім того, необхідно оцінити, наскільки рівень цих ризиків допустимий для фінансової діяльності даного підприємства з позицій можливого розміру фінансових втрат (податкових санкцій, пені за несвоєчасну сплату податків);

- Результативність розробленої податкової стратегії. Оцінка результативності податкової стратегії може бути проведена перш за все на основі прогнозних розрахунків фінансових коефіцієнтів, а також виходячи з динаміки показника частки податкових відрахувань в доданій вартості. Поряд з цим можуть бути оцінені і нематеріальні результати реалізації розробленої стратегії - зростання ділової репутації (гудвіл) підприємства; підвищення керованості грошових потоків; підвищення рівня соціальної задоволеності прилеглої зовнішнього середовища та ін

Перелік податків, строки виплат, методи обчислення та застосування пільг, заходи щодо податкової мінімізації, основні учасники, їх ролі і положення, апарат та інструментарій, необхідні для здійснення процедур оптимізації податкового портфеля, фінансові, матеріальні, технічні та людські ресурси закріплюються у зведеному документі - податковому плані, складання якого є третім етапом податкового планування.

Податковий план - це заздалегідь розроблена система заходів оперативного, тактичного і стратегічного рівнів, що передбачає цілі, зміст, збалансоване взаємодію ресурсів, обсяг, методи, послідовність і терміни виконання намічених податкових нововведень.

Податковий план, з одного боку, є невід'ємною частиною фінансового плану (бюджету) підприємства, він повинен містити, в кінцевому підсумку, графік оптимізованих податкових платежів, які у фінансовому плані визнаються витратами організації. Крім того, податковий план в певній мірі взаємодіє з планом маркетингу (наприклад, в частині перевагу маркетингової експансії в регіони з найбільш сприятливим режимом оподаткування), капіталовкладень та НДДКР. З іншого боку, податковий план - це самостійний документ, що регулює управлінську діяльність з оптимізації податкових вилучень до державного бюджету з підприємства.

Реалізація заходів, закріплених в податковому плані - четвертий етап процедури податкового планування, - повинна контролюватися в міру виконання передбачених кроків і дій, розбіжності між запланованими і досягнутими фактичними результатами підлягають обов'язковому аналізу, на підставі якого виявляються причини виникли невідповідностей, після чого в податковому плані виробляються необхідні коректування, покликані врахувати негативні моменти в майбутньому.

Глава 2. Механізм впливу податкового навантаження на фінансовий стан підприємства

2.1 Визначення податкового навантаження підприємства

Податкове планування - це допустимі законом засоби, прийоми та способи для максимального скорочення податкових зобов'язань, планування фінансово - господарської діяльності організації з метою мінімізації податкових платежів.

Під податковим плануванням так само розуміють вибір господарюючим суб'єктом варіантів різних правових конструкцій (системи оподаткування, виду договору, облікової політики тощо) з метою зниження податкового навантаження.

Дистанція між існуючою і критичної податковим навантаженням змушує платників податків аналізувати чинну систему оподаткування. У цьому під податковим плануванням слід розуміти спосіб вибору оптимального поєднання інструментів, що знижують податкове навантаження в рамках чинного податкового законодавства, враховуючи існуючі можливості в процесі управління податковими платежами.

Практика становлення і розвитку податкової системи, як у зарубіжних країнах, так і в Росії показує, що введення нових податків або зміна порядку сплати діючих автоматично викликає відповідну реакцію платників податків, спрямовану на зниження податкового навантаження.

Дана залежність має об'єктивні причини існування, серед яких можна виділити дві, найбільш значущі:

- Чим менше сума податків, тим більше фінансових ресурсів залишається у розпорядженні платників податків;

- Чим ближче до встановленого строку платежу сплачені податки, тим довше грошові кошти знаходяться в обороті господарюючих суб'єктів.

Як результат, зниження податкового навантаження має прямий вплив на збільшення прибутку і фінансових ресурсів платника податків.

Тому можна говорити про необхідність аналізу рівня податкового навантаження в процесі податкового планування.

Як зазначає Є. В. Чіпуренко, в Російській Федерації не існує єдиного терміну, що характеризує вплив податкової системи на господарську діяльність підприємства і його фінансовий стан. Для відображення даного впливу часто застосовуються такі поняття: «податкове навантаження», «податковий тягар», «сукупне податкове вилучення», «податковий прес», «тягар оподаткування» і т.д.

Категорія «податкове навантаження» по-різному трактується представниками економічної думки.

Так, під податковим навантаженням, дуже часто, мається на увазі співвідношення суми сплачених податків і обороту (виручки) організації.

Так же термін «податкове навантаження» трактується як «сукупність інструментів держави, що дозволяють йому конкретизувати загальне бюджетне рішення про сукупний обсяг доходів, що забезпечують необхідні витрати громадського сектору».

Податкове навантаження так само розуміється як «узагальнена кількісна та якісна характеристика впливу обов'язкових платежів до бюджетної системи Російської Федерації на фінансовий стан підприємств-платників податків».

У цілому, сукупна податкове навантаження характеризує частку податкових платежів у сукупних доходах платника податків і може бути визначена наступним чином:

Сукупна податкове навантаження = Доходи / Сукупні податкові платежі x 100%.

На поточний момент підприємствам і організаціям в частині оцінки податкового навантаження, запропоновані наступні показники, що дозволяють отримати найбільш узагальнену характеристику ефективності обраної податкової політики:

  1. частка податків у виручці - сума всіх нарахованих податків / виручка;

  2. частка податків в активах - сума всіх нарахованих податків / активи;

  3. частка податків у собівартості - сума всіх нарахованих податків / собівартість і т.д.

Усі пропоновані коефіцієнти можна оцінити з точки зору можливості чи неможливості їх повсюдного використання і якості одержуваних результатів.

Так перший коефіцієнт може використовуватися підприємствами і організаціями, що застосовують будь-яку систему оподаткування. Однак він буде сильно відрізнятися для підприємств різних галузей. Використання другого коефіцієнта сумнівно для більшості компаній. Його застосування доцільно лише для компаній, які безперервно нарощують свою капіталізацію через збільшення необоротних активів. Результат розрахунку цього коефіцієнта буде сильно відрізнятися для компаній різних галузей, різного масштабу, що працюють на різних системах оподаткування.

Відома методика розрахунку податкового навантаження за способом ефективної ставки, що характеризує загальний податковий тягар з точки зору доцільності інвестицій або відношення загальної суми податків до доданої вартості, створеної підприємством.

Згідно з цією методикою визначається частка вилучається через податки доданої вартості підприємства, яка робить невигідними інвестиції в розширення виробництва. У зарубіжних країнах граничний рівень ефективної ставки приймається рівним 35,4%.

Сукупна податкове навантаження підприємства - це відношення всіх нарахованих податкових платежів до виручки від продажу товарів (робіт, послуг) за звітний період, включаючи доходи від інших надходжень.

ННорн = НП / (В + ВД) * 100%, де -

ННорн - податкове навантаження на Підприємство при застосуванні загального режиму оподаткування;

НП - загальна сума всіх нарахованих податків;

В - доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) та майнових прав;

ВД - позареалізаційні доходи.

У цілому всі методики визначення податкового навантаження на платників податків розрізняються використанням тієї чи іншої кількості податків, що включаються до розрахунку, а також визначенням базового показника діяльності підприємства, який береться за основу при співвіднесенні з сумою сплачених податків. Так само багато методик ставлять своєю метою запропонувати універсальний показник податкового навантаження, що дозволяє порівнювати рівень оподаткування в різних галузях, видах діяльності.

При розрахунку чистої податкового навантаження, необхідно враховувати тільки податок на прибуток і понадлімітні обов'язкові платежі, які, відповідно до чинного законодавства, сплачуються за рахунок чистого прибутку.

Незважаючи на те, що податкове планування досить складно піддається ясному і формалізованому опису через те, що фінансова схема кожної угоди по своєму унікальна, консультанти вважають за можливе перерахувати основні фактори, що впливають на розмір податкового навантаження:

- Елементи договірної та облікової політики для цілей оподаткування;

- Пільги та звільнення;

- Основні напрямки розвитку бюджетної, податкової та інвестиційної політики держави, що впливають безпосередньо на елементи податків;

- Отримання бюджетних позик, інвестиційного податкового кредиту, податкового кредиту, розстрочок і відстрочок по податках і зборах;

- Розміщення бізнесу та органів управління господарюючих суб'єктів в офшорах, в тому числі у вільних економічних зонах, що діють на території Російської Федерації.

2.2 Фактори, що впливають на суму ПДВ, податку на прибуток, податку на майно підприємства

Податок на прибуток підприємств і організацій

У промислово розвинених країнах ставка податку на прибуток орієнтована насамперед на розвиток виробництва. Відсутні стимули для активізації підприємницьких зусиль. У той же час рішення проблеми економічного зростання є головною умовою переходу до цивілізованої ринкової економіки. Тому який би надзвичайний характер не носила сьогодні проблема пошуку джерел доходів для бюджетів всіх рівнів, але ставку податку на прибуток слід зменшувати. У кінцевому підсумку відновлене і працююче виробництво своїми обсягами продажів і прибутку компенсує зниження ставок.

Розрахунок податку на прибуток проводиться за такою формулою:

ТНП (ТНУ) = УД (УР) - ПНО + ВОНА - ВОНО,

де ТНП (ТНУ) - поточний податок на прибуток (поточний податковий збиток);

УД (УР) - умовний дохід (умовних витрати);

ПНО - постійне податкове зобов'язання;

ВОНА - відкладений податковий актив;

ВОНО - відстрочене податкове зобов'язання.

Виходячи з формули, ми можемо визначити фактори, які впливають на суму податку на прибуток: умовний дохід (умовних витрата), постійне податкове зобов'язання, відстрочений податковий актив, відстрочене податкове зобов'язання. Простіше кажучи, сума податку на прибуток залежить від виручки і валового прибутку підприємства.

Крім цього, існує цілий ряд діючих економічних умов, під впливом яких податок на прибуток буде знижуватися. Так, негативно впливають на розмір податку низька рентабельність виробництва на більшості підприємств, проблеми збуту продукції, попиту на роботи та послуги з високим рівнем витрат, цін і тарифів на енергоносії. Друга група чинників - це бартерні операції (заборонені на внутрішньому ринку з 1.04.00 р.) і неврахований оборот готівки, що дозволяє вкривати від оподаткування великі суми. Серйозна вада механізму дії податку на прибуток пов'язаний з його слабкою адаптованістю до інфляційних процесів: він побудований таким чином, що додаткові втрати в основному несе не бюджет, а платники податків. Не варто скидати з рахунків і неплатоспроможність багатьох підприємств.

У підсумку відбулося значне скорочення частки податку на прибуток: 1997 рік -26,0%, 1998 рік - 17,2%, 1999 рік -13,2%, 2007 році - 24%, 2010 рік - 20% гл.25 НК РФ .

Зміни, внесені до Податкового кодексу Російської Федерації (далі по тексту - Кодекс) у 2008 році, передбачали таке:

- Починаючи з 1 січня 2009 року ставка податку на прибуток організацій знижена з 24 відсотків до 20 відсотків;

- У четвертому кварталі 2008 року, всупереч загальним правилом і не чекаючи початку нового податкового періоду, платники податків отримали право перейти на сплату податку за фактично отриманого прибутку і відмовитися, таким чином, від сплати авансових платежів, розрахованих виходячи з досягнутого рівня прибутку за попередній звітний період (9 місяців);

- В період з 1 вересня 2008 р. по 31 грудня 2009 р. граничний розмір відсотків за борговими зобов'язаннями, яка може бути врахована у витратах для цілей оподаткування прибутку, встановлена ​​в розмірі ставки рефінансування Центрального банку Російської Федерації, збільшеної в 1,5 рази, - при оформленні боргового зобов'язання в рублях і рівної 22 відсоткам - за борговими зобов'язаннями в іноземній валюті (раніше за борговими зобов'язаннями в рублях вона дорівнювала ставці рефінансування Центрального банку Російської Федерації, збільшеної в 1,1 рази, а за зобов'язаннями в іноземній валюті - 15 відсоткам ).

Зміни, внесені до Кодексу у 2008 році, дозволили збільшити обсяг відносяться на витрати при оподаткуванні прибутку економічно обгрунтованих витрат організації з навчання, лікування, пенсійного забезпечення працівників.

З 2009 року розширено умови для прийняття до витрат, що зменшують податкову базу по податку на прибуток організацій, витрат платника податків на навчання за основними і додатковими професійними освітніми програмами, професійну підготовку та перепідготовку працівників, а також фізичних осіб, які не є співробітниками організацій - платників податків, які уклали з ними договір, який передбачає обов'язок такої фізичної особи відпрацювати у платника податку за трудовим договором не менше одного року. Відповідна оплата навчання також не буде включатися в базу для оподаткування податком на доходи фізичних осіб і єдиним соціальним податком.

У частині пенсійного забезпечення слід відзначити, що з 2009 року до складу витрат включаються суми додаткових внесків роботодавців, що сплачуються відповідно до Федерального закону від 30 квітня 2008 р. N 56-ФЗ "Про додаткові страхові внески на накопичувальну частину трудової пенсії та державної підтримки формування пенсійних накопичень ".

Починаючи з 2009 року реалізована можливість врахування при визначенні податкової бази по податку на прибуток організацій витрат на відшкодування витрат працівників по сплаті відсотків по позиках (кредитам) на придбання та (або) будівництво житлового приміщення. Дана міра носить тимчасовий характер (діє до 1 січня 2012 року), при цьому сума таких витрат не повинна перевищувати 3 відсотків від суми витрат на оплату праці (відповідна оплата також не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і єдиним соціальним податком).

В останні роки було прийнято низку заходів, спрямованих на стимулювання витрат організації на наукові дослідження та (або) дослідно-конструкторські розробки. В якості додаткової міри з 2009 року встановлена ​​можливість використання підвищувального коефіцієнта (1,5) з метою прискореного обліку поточних витрат на наукові дослідження і розробки. Разом з тим схвалений Урядом Російської Федерації перелік відповідних наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок зажадає уточнення з точки зору можливості його адміністрування податковими органами.

З метою підвищення ефективності освоєння природних ресурсів уточнено порядок ведення податкового обліку відповідних витрат, що надає платникам податків можливість враховувати відповідні витрати в прискореному порядку. Зокрема, починаючи з 2009 року, видатки на придбання ліцензій на право користування надрами можуть враховуватися при визначенні податкової бази по податку на прибуток організацій у складі інших витрат, пов'язаних з виробництвом та реалізацією, протягом 2 років. При цьому в рамках нового порядку податкового обліку таких витрат понесені в минулому витрати організацій на зазначені цілі, не обліковані на початок 2009 року при визначенні податкової бази по податку на прибуток, можуть бути віднесені на витрати протягом 2 років (2009 і 2010 років).

У рамках вдосконалення амортизаційної політики, починаючи з 2009 року, концептуально переглянутий підхід до нарахування амортизації в податкових цілях. Кодексом для платників податків податку на прибуток організацій передбачена можливість відмови від пооб'єктного нарахування амортизації і перехід до нарахування амортизації методом убутного залишку за укрупненими амортизаційних групах (пулів). При застосуванні нелінійного методу нарахування амортизації платники податків отримали можливість відносити на витрати до 50 відсотків первісної вартості майна, що амортизується в першу чверть терміну його корисного використання. При цьому у платників податків зберігається право вибору одного з двох методів нарахування амортизації.

Одночасно для основних засобів, що відносяться до 3 - 7 амортизаційних групах, величина так званої "амортизаційної премії" (тобто, можливості відносити на витрати поточного періоду до початку нарахування амортизації певну частку витрат на придбання або створення основних засобів) була збільшена з 10 відсотків до 30 відсотків. Таким чином, при комбінації нелінійного методу нарахування амортизації та амортизаційної премії по 3 - 7 амортизаційних групах платники податків отримали можливість відносити на витрати основну частину вартості придбаних основних засобів, що є суттєвою пільгою, виправданою у багатьох випадках в умовах високої інфляції і відсутності переоцінки основних засобів у цілях нарахування амортизації.

Податок на додану вартість (ПДВ)

Одним з основних джерел надходжень діючої податкової системи є ПДВ (1997 рік - 25,4%, 1998 рік - 22,1%, 1999 рік - 25,3%, 2007 рік - 18%), який представляє собою форму вилучення до бюджету частини доданої вартості, створюваної на всіх стадіях виробництва та обігу.

Оподаткування доданої вартості - одна з найбільш важливих форм непрямого оподаткування. Часто ПДВ називають "європейським" податком, віддаючи належне його ролі в становленні і розвитку західноєвропейського інтеграційного процесу. У країнах-членах ЄС ПДВ є важливим джерелом доходної бази бюджету ЄЕС. Так, ринкова економіка цих країн завжди стикалася з проблемою перевиробництва. ПДВ служив в кінцевому рахунку однієї мети - гальмування. Чи не насильницького, а щадящему сили і засоби, плавно переорієнтуються економіку на нові технології і більш високий рівень споживання. Органічно вписуючись в моделі західних економічних систем і виконуючи важливу роль в регулюванні товарного попиту, ПДВ є складовим елементом податкових систем більш ніж 60 країн світу.

ПДВ - це податок на додану вартість, він є непрямим податком, форма вилучення до бюджету частини доданої вартості, яка з'являється у всіх стадія виробництва та продажу товарів чи послуг.

Розрахунок податку здійснюється окремо по кожній із застосовуваних ставок. ПДВ, сплачений при придбанні товарів, робіт, послуг, що не підлягають оподаткуванню, до відрахування не приймається.

Фактори, що впливають на суму ПДВ: сума податку, обчисленої за встановленою ставкою з податкової бази, яка визначається відповідно до положень законодавства, і сума податкових відрахувань (тобто суми податку сплаченого при придбанні товарів, робіт, послуг, що використовуються в діяльності компанії, яка обкладається ПДВ ).

Вважається, що потрібно відпрацювати його механізм, маючи на увазі перш за все встановлення оптимального відсотка податкових вилучень, в межах 12-15%. При цьому компенсувати недоотримані доходи по ПДВ передбачається наступним чином:

-Ввести податок з продажу на роздрібний товарообіг з граничною ставкою 3% при реалізації товарів і послуг та 5% при реалізації алкоголю, з наступним спрямуванням сум платежів з цього податку на соціальні потреби малозабезпечених груп населення;

-Ввести податок на поставлений дохід, який з'явиться великою підмогою для бюджету, так як береться авансом ще до початку будь-якої фінансової діяльності.

Для подолання кризи ліквідності в 2008 році було змінено порядок сплати податку на додану вартість за результатами діяльності платників податків за квартал. Починаючи з четвертого кварталу 2008 року суми податку, обчислені платниками податків за операціями з реалізації товарів (робіт, послуг), визнаним об'єктом оподаткування цим податком, сплачуються до бюджету рівними частками не пізніше 20-го числа кожного з трьох місяців, наступних за завершеним кварталом, то є фактична сплата податку здійснюється не одноразово до 20-го числа місяця, наступного за минулим податковим періодом, як це було передбачено раніше, а щомісяця в розмірі 1 / 3 протягом трьох наступних місяців. Даний порядок сплати податку дозволив знизити поточний дефіцит оборотних коштів і стабілізувати діяльність платників податків. Фактично подібна міра є безпроцентну розстрочку зі сплати сум податку до бюджету відповідно на 1 і 2 місяці на 1 / 3 загальної суми податку, обчисленої за підсумками кварталу.

З метою вдосконалення порядку застосування нульової ставки податку по операціях, пов'язаних з реалізацією товарів, поміщених на території Російської Федерації під митні режими експорту, міжнародного митного транзиту, вільної митної зони, переміщення припасів в період з 1 липня 2008 року по 31 грудня 2009 року, збільшено до 270 днів термін збору документів, які обгрунтовують правомірність застосування нульової ставки, що є актуальним у зв'язку з світовою фінансовою кризою. При цьому експортерам надано право представляти в податкові органи для підтвердження правомірності застосування нульової ставки реєстри митних декларацій замість копій митних декларацій.

Згідно які набули чинності, до законодавства про податки і збори був звільнений від оподаткування ввезення на територію Російської Федерації технологічного обладнання, в тому числі комплектуючих і запасних частин до нього, аналоги якого не виробляються в Російській Федерації, за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, і російських суден рибопромислового флоту, щодо яких за межами митної території Російської Федерації до 1 вересня 2008 року були виконані роботи з капітального ремонту і (або) модернізації. При цьому режим звільнення російських суден застосовується до 1 січня 2010 року.

Також починаючи з 1 січня 2009 року були звільнені від оподаткування операції з реалізації брухту і відходів чорних металів.

З метою уточнення порядку оподаткування податком на додану вартість були встановлені особливості визначення податкової бази при реалізації (передачі) державного (муніципального) майна, що становить державну (муніципальну) скарбницю, не закріпленого за державними (муніципальними) установами, і при передачі майнових прав, виконанні робіт , наданні послуг іноземними особами, не перебувають на податковому обліку, за договорами доручення, комісії, агентськими договорами.

У якості важливої ​​заходи, спрямованої на прискорення відшкодування податку, необхідно відзначити що вступило в силу з 1 січня 2009 уточнення порядку оформлення результатів камеральних податкових перевірок податкових декларацій, в яких заявлена ​​сума податку до відшкодування. Згідно з цим порядком за результатами податкової перевірки однієї декларації податкові органи вправі виносити два рішення: одне - щодо сум, правомірність прийняття яких до відрахування документально підтверджена, друге - щодо сум, за якими необхідно подання додаткових обгрунтовуючих матеріалів. На відміну від раніше діючого порядку, коли за результатами камеральної перевірки однієї декларації навіть у разі підтвердження права на відшкодування частини заявленої суми, виносилося одне рішення про відмову у відшкодуванні, в даний час платники податків вправі відшкодувати з бюджету частину суми, у відношенні якої податкові органи не мають заперечень. У середньому це дозволило скоротити терміни відшкодування податку на додану вартість у спірних випадках на 2 - 3 місяці в порівнянні з раніше діючим порядком.

Податок на нерухомість замість діючих земельного податку і податку на майно фізичних осіб

Вбачається доцільним замість цілого комплексу майнових податків: податку на землю, податку на майно юридичних осіб та податку на майно фізичних осіб - введення єдиного податку на нерухомість для юридичних і фізичних осіб. Докладніше на ньому я зупинюся пізніше.

Фактори, що впливають на суму податку на майно:

- Період, за який розраховується податок

- Чи є ви некомерційною організацією - об'єднанням власників житла

- Чи маєте ви паспорт благодійної організації

- Чи маєте ви статус міської спеціалізованої служби з питань похоронної справи

- Чи використовуєте ви працю інвалідів

- Чи маєте ви на балансі багатоповерхові гаражі-стоянки

- Знаходяться у вас на балансі об'єкти житлового фонду

- Первісна вартість майна

- Амортизація

Основними напрямами податкової політики на 2009 - 2011 роки, Бюджетними посланнями Президента Російської Федерації було передбачено введення податку на нерухомість замість діючих земельного податку і податку на майно фізичних осіб. Враховуючи складність даної роботи, в минулому періоді велася активна робота з підготовки до введення податку на нерухомість.

З метою реалізації положень Бюджетного послання Президента Російської Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації "Про бюджетну політику в 2008 - 2010 роках" та відповідно до доручення Уряду Російської Федерації Мінфіном Росії спільно з Мінекономрозвитку Росії і Мін'юстом Росії був підготовлений Графік робіт з прийняття глави Кодексу, що регулює оподаткування нерухомості, яким передбачається:

- Розробка і прийняття нормативних правових актів у зв'язку з набранням чинності Федерального закону від 24 липня 2007 р. N 221-ФЗ "Про державний кадастр нерухомості" (2008 - 2012 роки);

- Прийняття федерального закону "Про внесення змін до Федерального закону" Про оціночної діяльності в Російській Федерації "і інші законодавчі акти Російської Федерації", передбаченого проектом N 445126-4;

- Розробка нормативних правових актів з метою реалізації положень Федерального закону "Про оціночної діяльності в Російській Федерації" і інші законодавчі акти Російської Федерації "(2008 - 2009 роки);

- Інформаційне наповнення кадастру об'єктів нерухомості, в тому числі перенесення відомостей з Державного земельного кадастру і даних БТІ (2008 - 2012 роки);

- Визначення ефективної податкової ставки і податкових пільг для обчислення місцевого податку на нерухомість і підготовка проекту поправок Уряду Російської Федерації до проекту Федерального закону N 51763-4 "Про внесення змін до частини другої Кодексу та деякі інші законодавчі акти Російської Федерації" (2010 рік).

2.3 Методи оптимізації податкових платежів і розробка заходів щодо впровадження податкового планування на підприємстві

З точки зору застосовуваних методів податкова оптимізація може бути класифікована на оптимізацію через розробку наказу про облікову і податкової політики організації, через заміну або поділ правовідносин, через безпосередній вплив на об'єкт оподаткування шляхом його зміни або скорочення його кількісних характеристик, використання передбачених законом пільг та звільнень і т.д. Докладно класифікація заходів з податкової оптимізації у цій підставі розглянута нижче.

З точки зору періоду дії заходи щодо податкової оптимізації можуть бути розділені на перспективну або стратегічну податкову оптимізацію, ефект від якої має місце протягом тривалого періоду діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, і податкову оптимізацію окремих господарських операцій, ефект від якої має разовий характер.

Перспективна податкова оптимізація передбачає вибір найбільш прийнятною з точки зору оподаткування правової форми здійснення господарської діяльності, побудова схеми фінансово-господарської діяльності з урахуванням найбільш типових відносин, в яких бере участь даний суб'єкт підприємницької діяльності, розробку відповідної облікової та податкової політики, а також застосування інших методів, мають довгостроковий вплив на розмір податкових зобов'язань платника податків.

Податкова оптимізація окремих господарських операцій здійснюється шляхом вибору оптимального виду цивільно-правового договору, що підлягає висновку, визначення умов договору, встановлення порядку здійснення конкретних дій у ході здійснення господарської операції (наприклад, передачі майна, оплати товару і т.д.).

Класифікація податкової оптимізації за різними підставами представлена ​​на рис 2.1.

Рис. 2.1

Методи оптимізації податків

Найпопулярніші методи оптимізації оподаткування:

1. Метод заміни податкового суб'єкта грунтується на використанні з метою податкової оптимізації такої організаційно-правової форми ведення бізнесу, щодо якої діє більш сприятливий режим оподаткування. Так, наприклад, включення в бізнес-схему «інвалідних» компаній - що мають пільги як товариства інвалідів або мають частку інвалідів у штаті більш певного рівня-дозволяє економити на прямих податках.

2. Метод зміни виду діяльності податкового суб'єкта передбачає перехід на здійснення таких видів діяльності, які обкладаються податком у меншій мірі в порівнянні з тими, які здійснювалися. Прикладом використання цього методу може служити перетворення організації торгівлі в торгового агента або комісіонера, що працює за «чужого» дорученням з «чужим» товаром за певну винагороду, або використання договору товарного кредиту - з міркувань більш легкого обліку і меншого оподаткування.

3. Метод заміни податкової юрисдикції полягає в реєстрації організації на території, що надає при певних умовах пільгове оподаткування. Вибір місця реєстрації (території та юрисдикції) важливий за умови неоднорідності території. Коли кожен регіон країни наділений повноваженнями щодо формування місцевого законодавства і на цьому полі суб'єкти мають деякою свободою, кожна територія використовує цю свободу по-своєму. Звідси відмінності в розмірі податкових відрахувань. Розробка стратегії розвитку компанії має на увазі можливу організацію аффіліаціонних структур у зовнішніх зонах смінімальним податковим тягарем (офшор).

При виборі місця реєстрації орієнтуються не тільки на розмір податкових ставок. При невеликих податкових ставках законодавством зазвичай встановлюється розширена податкова база, що в кінцевому результаті може призвести до зворотного ефекту - підвищення податкових платежів. Якщо невеличка податкова ставка жорстко прив'язана до одиниці результату діяльності, то податкове планування стає практично неможливим.

4. Перехід організації на спрощену систему оподаткування.

Податкове планування організації грунтується на трьох підходах до мінімізації податкових платежів:

- Використання пільг при сплаті податків;

- Розробка грамотної облікової політики;

- Контроль за термінами сплати податків (використання податкового календаря).

Однак перш ніж вибрати той або інший спосіб обліку, організації необхідно обгрунтувати свій вибір за допомогою розрахунків податків, розмір яких залежить від альтернативного способу обліку, і переконатися в правильності зробленого вибору. Це допоможе фірмі уникнути проблем з податковими інспекторами.

Застосування спрощеної системи оподаткування як спосіб податкової оптимізації

Спрощена система оподаткування, "спрощенка" (далі - ССО) є спеціальним податковим режимом, що застосовуються на добровільній основі відповідно до глави 26.2 Податкового Кодексу РФ (НК). У цьому випадку організації сплачують страхові внески на обов'язкове пенсійне страхування та єдиний податок (ЄП), що обчислюється за результатами їх господарської діяльності за рік, але не є платниками податку на прибуток, податку на майно, ЄСП, ПДВ (за винятком ПДВ, що сплачується при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації). Всі інші податки сплачуються відповідно до загального режиму оподаткування. Організації, що застосовують УСН, не звільняються від виконання обов'язків податкового агента. Для наочності представимо викладене у табл.2.1.

Необхідно звернути увагу на те, що, якщо за підсумками податкового (звітного) періоду виконано хоча б одна з умов, платник податків вважається перейшло на загальний режим оподаткування:

- Дохід організації перевищує 15 млн руб.;

- Залишкова вартість основних засобів і нематеріальних активів перевищує 100 млн руб.;

- Частка безпосередньої участі інших організацій капіталі платника податків становить понад 25% (крім громадських організацій інвалідів);

- Середня чисельність працівників перевищує 100 чоловік.

Таблиця 2.1. Види податків за спрощеною системою оподаткування

Податкові зобов'язання

Ставка,%

Загальний режим

ССО

Податок на прибуток

20

+

-

Податок на майно

2,2 (мах)

+

-

ЄСП

26

+

-

ПДВ

10; 18

+

-

Страхові внески до ПФР

14

+

+

ПДВ, що сплачується на митниці

10; 18

+

+

Обов'язки податкового агента

+

+

ЄП

6; 15

-

+

Інші встановлені податки

+

+

Платниками ЄП визнаються організації та індивідуальні підприємці, які перейшли на ССО і застосовують її в порядку, встановленому главою 26.2 НК РФ. Обмеження на застосування організаціями ССО встановлені ст. 346.12 НК РФ.

Багато фахівців вважають, що для визначення більш вигідного режиму оподаткування необхідно порівняти показники податкового навантаження при застосуванні різних режимів і віддати перевагу режиму з найменшою податковим навантаженням. Але існують і інші фактори, що іноді вирішальний вплив на вибір режиму оподаткування. Основні з них представлені в табл. 2.2

Таблиця 2.2. Показники податкового навантаження при застосуванні різних режимів

Фактори

Загальний режим

ССО

Ведення бухгалтерського обліку

Обов'язково в повному обсязі

Обов'язкові ведення касових операцій і бух. облік основних засобів і нематеріальних активів; потрібно ведення бухгалтерського обліку для виплати дивідендів;

Оформлення первинних документів

Обов'язково в повному обсязі

Обов'язково, якщо об'єктом обрані доходи за вирахуванням витрат

Ведення податкового обліку

У рамках бухгалтерського обліку - для всіх податків, окремий облік - для податку на прибуток

Якщо об'єктом обрані доходи, то облік тільки доходів; якщо об'єктом обрані доходи за вирахуванням витрат, то облік і доходів, і видатків

Податкова звітність

Звітність за всіма податками

Звітність тільки з ЄП, ПДФО і внесками до ПФР

Доходи

Для всіх податків (в основному) - за методом нарахування; для ПДВ - як з відвантаження, так і по оплаті

Тільки касовим методом; аванси включаються до складу доходів

Витрати

У бухгалтерському обліку - на підставі ПБУ 10/99; в податковому обліку - згідно з главою 25 НК РФ; витрати визначаються методом нарахування

Якщо об'єктом обрані доходи, то ведення бухгалтерського обліку є обов'язковим; якщо об'єктом обрані доходи за вирахуванням витрат, то облік витрат ведеться згідно зі ст. 346.16 НК РФ; витрати визначаються касовим методом

Можливість бути платником ПДВ

Актуально, якщо клієнт не працює з населенням і за ССО; неактуально при реалізації товарів населенню

Неактуально при реалізації товарів (робіт, послуг) населенню і клієнтові, який працює з населенням і за ССО

Висока частка витрат на оплату праці в загальному обсязі витрат

Збільшується розмір ПДВ, який сплачується до бюджету; висока частка ЕСН

Можливе зменшення оплати ЄП (до 50%) через збільшення частки внесків у ПФР

Допомога з тимчасової непрацездатності

За встановленими нормами виплачується з коштів роботодавця та ФСС РФ;

Якщо об'єктом обрані доходи, то ЄП може бути зменшений без обмежень на розмір виплаченої допомоги, що перевищує 1 МРОТ

Порядок включення до складу витрат вартості основних засобів (ОС)

Шляхом нарахування амортизації:

- Бухгалтерський облік - згідно з ПБО 6 / 01;

-В податковому обліку - згідно зі ст. 258 НК РФ

Витрати зменшують базу оподаткування в момент їх введення в експлуатацію, крім набутих до переходу на ССО;

Реалізація ОС, придбаних після переходу на ССО, до закінчення 3 років

Негативних наслідків не тягне

Необхідно перерахувати податкову базу і додатково заплатити податки та пені

Збиток, отриманий до переходу на ССО

Зменшує базу оподаткування по податку на прибуток

Не зменшує базу оподаткування по ЄП

Оподаткування дивідендів

33% (24% - податок на прибуток + 9% - ПДФО)

Від 12 до 15% (від 3 до 6% - ЄП в залежності від внесків до ПФР + 9% - ПДФО)

ПДВ за об'єктом придбання товарах

Приймається до відрахування ПДВ

При обчисленні ЄП включається до складу витрат

Проаналізувавши розмір податкового навантаження за даними за попередні податкові періоди (або на підставі прогнозних значень) і вплив інших чинників, можна прийняти оптимальне рішення по вибору податкового режиму для організації. Якщо організація все ж таки вирішила застосовувати УСН, то їй слід вибрати з двох об'єктів оподаткування: доходи (перший варіант) або доходи, зменшені на величину витрат (другий варіант). При цьому необхідно враховувати, що об'єкт оподаткування вибирається платником податку самостійно і не може добровільно їм змінюватися протягом усього терміну застосування ССО відповідно до ст. 346.14 НК РФ. У першому варіанті податкова ставка встановлюється в розмірі 6%. У другому варіанті податкова ставка дорівнює 15%, але в цьому випадку сплачується мінімальний податок. Сума мінімального податку становить 1% доходів. Мінімальний податок сплачується, тільки якщо ЄП менше суми мінімального податку.

При виборі варіанту УСН (з урахуванням всього раніше сказаного) необхідно проаналізувати суму обчисленого ЄП. На величину ЄП безпосередньо впливають суми доходів, витрат, нарахованих страхових внесків в ПФР і виплаченої допомоги по тимчасовій непрацездатності.

ЄП у першому варіанті: ЄП у другому варіанті:

Д х 6% - П - Б. (Д - Р) х 15%.

У наведених виразах позначено: Д - доходи, Р - витрати, П - сума нарахованих страхових внесків до ПФР, Б - сума виплаченої допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Приклади:

Приклад 1. Дохід організації (Д) склав 7 000 000 крб. Витрати (Р) - 5 500 000 руб., В тому числі нарахована заробітна плата (ЗП) - 4 000 000 руб. Страхові внески до ПФР (П) склали (14% від заробітної плати) 560 000 руб. Сума виплаченої допомоги по тимчасовій непрацездатності після вирахування 1 МРОТ (Н) - 100 000 руб.

Приклад 2. Д = 7 000 000 крб.; Р = 5 500 000 руб., В тому числі ЗП - 1 000 000 руб.; П = 140 000 руб.; Н = 30 000 руб.

Приклад 3. Д = 7 000 000 крб.; Р = 3 000 000 руб., В тому числі ЗП - 1 000 000 руб.; П = 140 000 руб.; Н = 30 000 руб.

Приклад 4. Д = 7 000 000 крб.; Р = 6 500 000 крб., В тому числі ЗП - 4 000 000 руб.; П - 560 000 руб.; Н = 100 000 руб.

Величина ЄП, обчислена в першому і другому варіантах за умовами прикладів 1-4, представлена ​​нижче.


в першому варіанті

у другому варіанті

Приклад 1.

Приклад 2.

Приклад 3.

Приклад 4.

110 000 руб.

250 000 руб.

250 000 руб.

110 000 руб.

225 000 руб.

225 000 руб.

600 000 руб.

75 000 руб.

Якщо не враховувати суму нарахованих страхових внесків в ПФР і суму виплаченої допомоги по тимчасовій непрацездатності, то наведена вище формула набуває вигляду:

Д х 6% = (Д - Р) х 15%, Р = Д х 0,6.

Таким чином, якщо витрати складають менше 60% рівня доходів, краще використовувати перший варіант. Якщо ж витрати становлять більше 60% рівня доходів, то необхідно додатково аналізувати вплив суми нарахованих страхових внесків в ПФР і суми виплаченої допомоги по тимчасовій непрацездатності на величину ЄП.

Висновок

Мета курсового дослідження досягнута шляхом реалізації поставлених завдань. У результаті проведеного дослідження на тему: «Оптимізація податкових витрат підприємства» можна зробити ряд висновків:

Податкова політика держави стає все більш жорсткою по відношенню до платників податків.

Залишилося небагато прихильників агресивної оптимізації оподаткування, в основі якої лежать використання фірм одноденок і інші протиправні методи.

Використання агресивної оптимізації оподаткування в даний час неприпустимо. Необхідно розуміти, що економія, що досягається шляхом використання протиправних схем оптимізації оподаткування, є вдаваною. Це всього лише відкладений платіж, який доведеться сплатити після проведення податкової перевірки. При цьому розмір цього платежу значно перевищить суми, зекономлені в результаті оптимізації.

Таким чином, методи агресивної оптимізації відходять у минуле, оскільки вони не сумісні з сучасним бізнесом.

Оптимізація оподаткування - це організаційні заходи в рамках чинного законодавства, пов'язані з вибором часу, місця та видів діяльності, створенням та супроводом найбільш ефективних схем та договірних взаємин.

Оптимізація оподаткування - це процес, який рекомендується проводити як при створенні бізнесу, так і на будь-якому з етапів функціонування підприємства. Оптимізація оподаткування повинна здійснюватися задовго до початку податкової перевірки, а краще - до створення підприємства, оскільки майбутня система оподаткування визначається вже при реєстрації.

Оптимізація оподаткування здатна принести максимальний ефект саме в момент створення фірми, оскільки планування відбувається за умов, коли ще не зроблено ніяких помилок, які важко виправляти в процесі реальної діяльності. У той же час, якщо підприємець зовсім не піклується про оптимізацію оподаткування, предпріятіюможет бути заподіяна помітний фінансовий збиток.

Можливі способи оптимізації оподаткування реалізації товарів за участю осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування:

1. Схема: Застосування спрощеної системи оподаткування - законна можливість не платити ПДВ, податки на прибуток без обмеження розміру виручки при реалізації товарів.

2.Схема: Безоплатна передача основних засобів - спосіб безподаткового збільшення видатків.

Можливі способи оптимізації оподаткування при здачі майна в оренду за участю осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування: Схема: Оренда через незалежного Агента - спосіб зменшення ПДВ та податку на прибуток.

Можливі способи оптимізації оподаткування надання послуг за участю осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування:

1. Схема: Застосування спрощеної системи оподаткування ПБОЮЛ - спосіб оптимізації єдиного соціального податку і податку на доходи фізичних осіб при виплаті заробітної плати.

2. Схема: Надання послуг через Агента - законний спосіб зменшення ПДВ та податку на прибуток.

3. Схема: Застосування спрощеної системи оподаткування як оптимальний спосіб виплати зарплати через дивіденди.

Оптимальність вибору тієї чи іншої системи оподаткування можна визначити лише за фактично отриманими показниками діяльності організації (з урахуванням впливу всіх факторів).

Список використаної літератури

  1. Абрамов М.Д. Зниження податків на виробництво як спосіб підвищення ефективності економіки / / Податкові суперечки: теорія і практика. 2008. № 3.

  2. Авров І. А. Коментар до змін Податкового Кодексу РФ, який набрав чинності з 1 січня 2006 року. - М.: АПРОІОР, 2006. - 606 с.

  3. Ануфрієв В.Є. Облік і планування фінансових результатів / / Бухгалтерський облік. - 2006. - № 4. - С. 45-52.

  4. Аронов А.В., Кашин В.А. Податки й оподатковування: Учеб. посібник. - М.: Економіст, 2006. - 560 с.

  5. Березіна С.В., Нікуліна М.М. Податкове планування - елемент податкового менеджменту страховика / / Страхові організації: бухгалтерський облік та оподаткування. 2008. № 4.

  6. Бороненкова С.А. Управлінський аналіз: Учеб. Посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2006. - 384 с.

  7. Гусєва Т.А., Чуря А.В. Принципи податкового планування як правового інституту / / Податкові суперечки: теорія і практика. 2008. № 4.

  8. Жуков В.М. Облік фінансових результатів для цілей оподаткування / / Бухгалтерський облік. - 2006 .- № 12. - С. 4 - 11.

  9. Занадворов В.С., Колосніцина М.Г. Економічна теорія державних фінансів. - М.: Видавничий дім ГУ ВШЕ, 2006. с. 147.

  10. Крилов Е.І., Власова В.М., Журавкова І.В. Аналіз фінансових результатів, рентабельності та собівартості продукції: Учеб. Посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2006. - 720 с.

  11. Мамрукова О.І. Податки і оподаткування: Навчальний посібник. - М.: Омега-Л, 2007. - 598 с.

  12. Мілаков І.С. Коментарі до статті «Шлях від податкової оптимізації до податкового злочину» / / Гаряча лінія бухгалтера. 2008. № 20.

  13. Моряк Є.М. Концепція податківців працює / / Автономні організації: бухгалтерський облік та оподаткування. 2008. № 11.

  14. Перов А.В., Толкушін А.В. Податки й оподатковування: Учеб. посібник. - 6-е вид. пер. і доп. - М.: Юрайт-Издат, 2007. - 799 с.

  15. Савицька Г.В. Економічний аналіз: навч. - 12-е видання, перероблене і доповнене. - М.: Нове знання, 2006. - 679 с.

  16. Семеніхін В.В. Оптимізація і вибір системи оподаткування. -М.: ЕКСМО, 2006.

  17. Ситникова Л.В. Про формування фінансових результатів / / Бухгалтерський облік. - 2007. - № 2. - С. 10-17.

  18. Соркін Е.В. Оптимізація або ухилення / / Облік, податки, право. - 2005 .- № 2.

  19. Федосімов Б.А. Оцінка податкового навантаження підприємств / / Податки (журнал). 2008. № 1.

  20. Чіпуренко Є.В. Податкове навантаження підприємства: аналіз, розрахунок, управління / / Податковий вісник. 2008.

  21. Яцюк Н.А., Халевінсая Є.Б. Оцінка фінансових результатів діяльності підприємства / / Аудит і фінансовий аналіз. - 2006. - № 5. - С. 17-22.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
170.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Оптимізація оподаткування як спосіб поліпшення фінансового стану підприємства
Оптимізація оподаткування на підприємстві
Оптимізація оподаткування на підприємстві
Оптимізація оподаткування юридичних осіб
Аналіз та оптимізація бази оподаткування
Оптимізація оподаткування підприємств малого бізнесу
Оптимізація оподаткування спрямована на стимулювання інвестицій
Оптимізація управлінських рішень в системі оподаткування МУСП Мирний
Оптимізація оподаткування на підприємстві ВАТ Брестський електроламповий завод
© Усі права захищені
написати до нас