Опис рослин Копитняк європейський Рожа лікарська алтея лікарська Фіалка запашна

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Реферат з біології

на тему:

Опис рослин:

Копитняк європейський

Рожа лікарська, алтея лікарська

Фіалка запашна”

Копитняк європейський (Asarum europaeum), копитень, підгорішник.

Родина хвилівникових — Аristolochiaceae.

З лікувальною метою використовують корінь, а іноді й листя цієї рослини.

Поширений майже по всій Україні. Росте в тінистих листяних, рідше у хвойних лісах, найчастіше під кущами ліщини.

Копитняк європейський — багаторічна рослина з повзучим кореневищем. Листки цілокраї, нирковидні й округлі, дуже схожі на кінське копито (звідси й така назва рослини), на дов­гих черешках. Рослина покрита коротенькими волосками з трьома низовими лускатими листками й звичайно з двома нирковидно-сер­цевидними довгочерешковими зимуючими темно-зеленими листка­ми. Квітки одиночні, на короткій пониклій ніжці, оцвітина ззовні бурувата, всередині — темно-червона, бура, з трьома яйце­видними, всередині загнутими, загостреними частками, тичи­нок дванадцять. Плід — коро­бочка. Цвіте рослина в квітні. Листя цієї рослини збира­ють під час цвітіння, а коріння з кореневищем — рано навесні. У рослини гіркий смак і гострий, неприємний (особли­во, якщо розтерти яку-небудь її частину), специфічний, досить сильний запах, трохи схожий на запах валеріани. Кореневи­ще отруйне, так що його треба досить суворо дозувати.

Як відомо з народного досвіду, копитняк регулює функціональну діяльність шлунка й менструації, а також е сечогінним, про­тизапальним, почасти сер­цевим, відхаркувальним, антиалкогольним і блювотним засобом.

У науковій медицині копитняк раніше застосовували як блювотний засіб, а тепер ним не користуються.

У народній медицині порошок з кореня копитняка жін­ки вживають для регулювання менструацій: 0,2—0,5 г порошку (на кінчику складаного ножика) всипають у чарку молока і вживають раз на день натщесерце.

Відвар кореня копитняка на воді або на козячому мо­лоці часто вживають при мізерних менструаціях, для по­ліпшення травлення (при диспепсії), при гастритах і ен­теритах, хворобах печінки та жовтяниці.

Для боротьби з жовтяницею краще змішувати копит­няк з пісковим цмином порівну (взяти 1 столову ложку су­міші на склянку окропу, вживати по 1 столовій ложці З рази на день).

Відвар копитняка вживають і при серцевих хворобах, як заспокійливий засіб, а особливо корисно давати його ді­тям, коли їх судомить (відвар: 1/2 чайної ложечки на склян­ку молока, вживати по 1/2 чайної ложечки раз на день).

Корисно вживати копитняк і від глистів (у порошку, по 0,2—0,5 г) та від гарячки. Столова ложка відвару копитня­ка, змішана з склянкою горілки, може спричинити в люди­ни, яка хворіє на алкоголізм, огиду до спиртових напоїв.

Щоб приготувати препарат, який вживають як відхарку­вальний засіб при бронхіті, треба змішати копитняк з листям розхідника й травою нетреби звичайної.

Зовнішньо застосовують листя в свіжому вигляді й потовчене — від наривів, відвар листя — також як при­мочку при хворобах очей, настойкою цієї трави на оцті натирають місця, уражені коростою.

Рожа лікарська, алтея лікарська (Althaea officinalis), дика рожа, калачики аптечні, маковійник, дикий мак.

Родина мальвових — Malveceae.

З лікувальною метою використовують коріння рослини.

Трапляється в середній і південній смугах Європейської части­ни СНД, в тому числі майже всюди на Україні, а ще на Кавказі й у Середній Азії. Росте на вологому й частіше пухкому ґрунті (поблизу боліт і річок), її часто вирощують у квітниках поблизу будинків або в палісадниках.

Це багаторічна рослина, з коротким верти­кальним кореневищем і простим, рідше розгалуженим, м'ясистим довгим коренем. Досягає 1,5—2 м заввишки, має прямі повстисто-волохаті сірувато-зелені стебла, що ростуть від кореня кущем. Листки чергові, з довгими черешками, нижні — яйцевидні, п'ятилопатеві, а верхні —дов­гасто-яйцевидні, трилопатеві, густоопушені. Квітки блідо-рожеві, великі, на коротких квітконіжках, по кілька в па­зухах верхніх листків і на вершечку стебла. Плоди дрібні, схожі на диск (калачик, як кажуть у народі). При дозріванні розпадаються на 15—18 частин.

Коріння збирають восени або рано навесні. Головний стрижне­вий, здерев'янілий корінь звичайно відкидають і залишають тільки нездерев'янілі пухкіші й молодші бокові корені та прикореневі нарости, так звані мочки, що виявляють особливо ефективну лікувальну дію при дизентерії. Корінь рожі лікарської не має смаку, з Нього виділяється багато слизу, коли його пожувати або потовкти й розвести водою.

Слиз, що е в корінні рожі лікарської,— дуже цінний обволікальний, протизапальний і відхаркувальний засіб. Слизові речовини рожі лікарської пом'якшують смак гострих і кислих речовин у ліках і зменшують подразнен­ня при запальних і виразкових процесах на слизових оболонках.

Ліки з самої рожі лікарської застосовують так: зовніш­ньо — для полоскання й промивання при запаленні й ви­разках слизових оболонок (у роті, носі, на статевих ор­ганах), при грипі й ангіні, всередину їх вживають при катаральних явищах у дихальних органах, у шлунково-кишковому тракті, в сечових шляхах, при жовтяниці й не­триманні сечі та при холері.

Фіалка запашна (Viola odorata), фіалка пахуча, кінські копитця, підлісок.

Родина фіалкових – Vialaceae.

З лікувальною метою використовують траву й корін­ня цієї рослини.

Поширена майже по всій території Радянського Союзу, в тому числі й на Україні. Росте в лісах, між чагарниками, її часто розво­дять і як декоративну рослину.

Фіалка запашна — багаторічна рослина з повзучим, дуже розгалуженим кореневищем. Листки в неї прикореневі, на довгих черешках, округло-оваль­ні, серцевидні, жовто-зеленого кольору. Квітки темно-фіолетові, дуже пахнуть, і саме запахом і кольором своїх квіток ця фіалка відрізняється від триколірної фі­алки (триколірних братків).

Цвіте ця рослина рано навес­ні. Збирають її навесні та влітку, з квітками, листям і корінням, сушать у тіні.

В запашній фіалці, особ­ливо в її корінні, багато са­поніну, відхаркувальної ре­човини й алкалоїду віоліну, який також діє на огранізм як відхаркувальний засіб, по­дібно до того, як діє іпекакуана в менших дозах. Тому вона допомагає при легене­вих захворюваннях, які су­проводжуються виділенням мокротиння, та при коклюші. Коклюш лікують так. Хвору дитину напувають від­варом фіалки, а жмаками цієї рослини, поки вони ще теплі (або й самою відвареною травою, також іще теплою), об­кладають дитині верхню частину грудей і оббинтовують їх так, щоб вийшло щось схоже на зігрівальний компрес (тривалість компресу — 1—1½ години). Це треба робити вранці і ввечері (на ніч). Відвар треба дитині давати через кожні 2 години, протягом усього дня, по столовій ложці. При такому лікуванні протягом 3 діб коклюш перестане мучити дитину (особистий досвід автора).

Хворій дитині у віці 7—10 років можна давати по 2—3 столові ложки відвару. Дуже корисно підсолоджувати відвар медом. Пити його треба теплим.

Таке саме лікування дає добрі наслідки й при подагрі. Відвар або настойку запашної фіалки вживають усередину при емфіземі легень, ревматизмі й при нетри­манні сечі.

Корисні ліки з запашної фіалки й при піску в сечово­му міхурі та в нирках, але вони будуть ще кращими, на­багато ефективнішими, якщо їх виготовляти не з самої тільки запашної фіалки, а з суміші цієї рослини з стручками квасолі, косами (волоссям) з кукурудзи, листям мучниці та з бруньками берези (всього порівну). Цієї суміші треба брати по 2 столові ложки на 2—4 склянки окропу й настоювати 20 хвилин, вживати по 2—3 столові ложки 3 рази на день.

Відваром із запашної фіалки добре полоскати горло при грипі, ангіні та інших запаленнях слизової оболон­ки верхніх дихальних шляхів.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Астрономія | Реферат
29.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Копитняк європейський Рожа лікарська алтея лікарська Фіалка запашна
Опис рослин кропива жалка кукіль звичайний кульбаба лікарська купина запашна
Характеристика рослин верес вероніка лікарська вовконіг європейський вовчуг польовий
Характеристика рослин алтея лікарська анемона дібровна анемона лісова
Характеристика рослин валеріана лікарська валеріана пагорбова вербена лікарська
Алоє деревоподібне алтея лікарська
Алтея лікарська анемона дібровна та лісова
Кропива жалка кукіль звичайний кульбаба лікарська купина запашна
Лікарські рослини авран лікарський аїр звичайний алтея лікарська
© Усі права захищені
написати до нас