Опалення та вентиляція житлового будинку Теплотехнічний розрахунок

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Федеральне агентство з освіти

Ангарська державна технічна академія

Кафедра промислового та цивільного будівництва

Пояснювальна записка

по курсовому проекту

«Опалення та вентиляція житлового будинку»

Виконав

Студент гр. ПГС - 05 - 1

Марков Я. С.

Перевірив

Кузьмін С.І.

Ангарськ 2008

Зміст

  1. Вихідні дані

  2. Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій

  3. Опалення

    1. Визначення теплових навантажень на систему опалення

    2. Конструювання системи опалення

    3. Розрахунок нагрівальних приладів

    4. Гідравлічний розрахунок систем водяного опалення

    5. Підбір обладнання теплового пункту

  1. Вентиляція

    1. Розрахунок повітрообмінів

    2. Конструювання систем вентиляції

Література

1 Вихідні дані

1. Проектована будівля має:

- Не опалювальний підвал без вікон і горище;

- Висоту поверху - 2,7 м;

- Зовнішні двері подвійні дерев'яні з тамбуром;

- Скління подвійне в дерев'яних палітурках.

2. Теплопостачання будинку здійснюється від ТЕЦ.

3. Район будівництва - м. Вологда

- Поверховість - 4;

- Розрахункова висота будівлі - 13,5 м

- Матеріал стін - Цегла (глиняна звичайна (ГОСТ530-80) на цементно-піщаному розчині);

- Система опалення - двотрубна з верхньою розводкою трубопроводів;

- Тип нагрівальних приладів - чавунні секційні радіатори М-140 АТ fc = 0,33 ЕКМ;

- Розрахункова температура теплоносія в системі опалення:

tr = 95 0 C

Т1 = 150 0С

Т2 = 70 0С

- Наявні тиск р = 10 м.в.ст.;

- Варіант кухонної плити - газова 4-х конфорочна;

Перша група вихідних даних визначає тепло-технічні показники зовнішніх огороджувальних конструкцій будівлі. Дані прийняті за варіантом 7, з СНіПа і наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Характеристика огороджувальної конструкції

Конструкція

Параметр


R0,

λ,

S,

1. Зовнішня стіна

2. Скління

3. Пол

4. Перекриття

5. Зовнішні двері

-

0,42

1,2

1,3

0,35

0,52

-

-

-

-

6,62

-

-

-

-

Друга група вихідних даних характеризує розрахункові параметри зовнішнього та внутрішнього клімату. Дані наведені в таблиці 1.2

Характеристика зовнішнього і внутрішнього клімату прийнята з СНіПа і приведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Характеристика зовнішнього і внутрішнього клімату

Параметр

Одиниці виміру

Позначення

Значення

1. Температура найбільш холодної п'ятиденки

-32

2. Температура найбільш холодної доби

-37

3. Температура зовнішнього повітря категорії Б холодного періоду

-30,6

4. Температура внутрішнього повітря в приміщенні:

- Житлова кімната (рядова)

- Житлова кімната (кутова)

- Кухня

- Санвузол

- Ванна

- Коридор

- Сходова клітка





t в

t в

t в

t в

t в

t в

t в



20

22

16

16

25

16

12

Конструктивна схема будівлі наведена на Рис. 1.1.

Рис. 1.1

2 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій

Теплотехнічний розрахунок виконується для зовнішньої стіни за методикою [1, 9]. Метою розрахунку є визначення товщини основного шару огорожі і коефіцієнта теплопередачі К (опір теплопередачі R 0) конструкції.

Опір теплопередачі, як правило, визначається на основі економічної доцільності [5, 9], але в жодному разі не повинно бути менше необхідного:

(2.1)

де - Коефіцієнт теплосприй, Вт/м2 ∙ 0С. Визначається по [10];

- Розрахункова температура внутрішнього повітря 0С. (Див. табл.1.2);

- Розрахункова температура зовнішнього повітря 0С;

- Нормативна різниця температур між температурою внутрішнього повітря і температурою внутрішньої поверхні, 0С. Приймаємо по [9];

n - поправочний коефіцієнт до розрахункової різниці температур приймається по [9].

Розрахункова температура зовнішнього повітря у формулі (2.1) приймається в залежності від масивності огородження:

- При масивному - дорівнює температурі найбільш холодної п'ятиденки ;

- При легкій масивності - дорівнює температурі найбільш холодної доби ;

- При середній масивності - середньої між і . Масивність огорожі оцінюється за величиною коефіцієнта теплової інерції D. Для конструкції з m верств D визначається за формулою:

(2.2)

де - Термічний опір шару, м2 ∙ 0С/Вт;

- Коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу i - го шару, Вт / м 2 ∙ 0С (см.табл.1.1);

- Товщина i - го шару в конструкції, м;

- Коефіцієнт теплопровідності матеріалу i - го шару, Вт / м 2 ∙ 0С (см.табл.1.1).

При значенні D більше 7 конструкція оцінюється як «масивна», при D менше 4 - як «легка», а в інших випадках - як «середньої масивності».

Так як в початковий момент товщина конструкції невідома, то зазвичай приймаємо = , Відповідну масивному огорожі і потім визначаємо за (2.1).

Виходячи з отриманого значення , Обчислюємо мінімально - допустиму товщину основного шару конструкції δ ст:

де - Коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні Вт/м2 ∙ 0С приймаємо по [10];

Для одношарової конструкції:

(2.3)

Округлюємо отримане значення до стандартного δ к.с m розміру огороджувальної конструкції (у більшу сторону) і перевіряємо відповідність ступеня масивності D з m огородження товщиною δ к.с m, прийнятої на початку розрахунку D.

(2.4)

Якщо припущення про масивності огорожі підтверджується, то розрахунок ведемо далі, якщо ні, то приймаємо розрахункове значення в (2.1), відповідне , І обчислення (2.1 - 2.4) повторюємо до того моменту, поки не буде досягнуто відповідність між прийнятої і розрахункової масивністю огорожі.

=> Огородження середньої масивності, припущення про масивності не підтвердилося, отже, приймаємо середнє між і :

=>

=> Огородження середньої масивності, припущення про масивності підтвердилося.

Далі визначаємо фактичний опір теплопередачі огородження :

І коефіцієнт теплопередачі

Перевіряємо умову:

(2.5)

Якщо (2.5) виконуються, то значення δ к.с m, і приймаються для подальшого використання, якщо немає, то збільшують δ к.с m і розрахунок повторюють.

=> Умова виповнилося.

3 Опалення

3.1 Визначення теплових навантажень на систему опалення

Теплове навантаження системи опалення (С.О.) визначається потребою в теплі окремих приміщень будівлі:

(3.1)

де n - кількість опалювальних приміщень.

Потреба в теплі окремих приміщень розраховується з рівнянь теплового балансу:

де - Основні тепловтрати приміщення в результаті теплопередачі через огородження, Вт;

- Додаткові тепловтрати, Вт;

- Витрата тепла на нагрів надходить в приміщення повітря, Вт;

- Тепловиділення в приміщенні, Вт.

Основні тепловтрати приміщення визначаються сумарною сумою теплових потоків через окремі огороджувальні конструкції по рівнянню теплопередачі через плоску стінку [1,3]:

;

де - Розрахункова температура зовнішнього повітря за параметрами «Б», 0С (см.табл.1.2.);

- Розрахункова площа - i-го огороджувальної конструкції, м2;

n - поправочний коефіцієнт (див. п.2).

Додаткові тепловтрати через огороджувальні конструкції приймають у частках основних втрат

де β - частка додаткових втрат тепла.

У житлових будинках рекомендується наступні добавки [5,8]:

- Для зовнішніх вертикальних огорож (стіни, вікна, двері), звернені на північ, схід, північний схід і північний захід, β1 = 0,1; на південно-схід і захід - β1 = 0,05;

- В кутових приміщеннях β2 = 0,05 для кожної стіни, вікна, якщо одне з огорож звернуто на північ, схід, північний схід і північний захід і β2 = 0,1 у інших випадках;

- Для зовнішніх дверей при висоті будівлі Н, м, β3 приймається в розмірі:

β 3 = 0,27 Н - для подвійних дверей з тамбуром;

β3 = 0,34 Н - для подвійних дверей без тамбура;

β3 = 0,22 Н - для одинарних дверей.

Витрата тепла на нагрів надходить в приміщення повітря визначається тільки для житлових кімнат з умови підігріву санітарної норми вентиляційного повітря

Ця кількість тепла визначається за формулою [8]:

де - Кількість відповідно інфільтраційного або вентиляційного повітря, кг / ч. Визначається за нормою зовнішнього повітря [8] і площі приміщення F.

- Теплоємність повітря, кДж/кг0С.

Норма вентиляційного повітря для житлових будівель складає 3 кг / год на 1 м2 приміщення і відповідно:

- Щільність повітря від температури t можна приблизно вирахувати за формулою:

кг/м3

Розрахунок загальних втрат тепла приміщеннями рекомендується вести в табличній формі (див. табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Розрахунок втрат тепла в приміщеннях

приміщення

Призначення, t н 0С

Захисна конструкція, орієнтація

Площа огородження, м2

Коефіцієнт теплопередачі К, Вт/м3 ∙ 0С

Різниця температур tH = tH, 0С




n


Вт

Добавки



Вт



Вт






Вт



Вт



Вт











β 1



β 2



β 3






1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

101

Ж.К. 22

НС, З

ДО, З

НС, З.

ПЛ.

8,13

2,25

17,31

14,75

0,88

3,3

0,88

0,83

52,6

1

1

1

0,6

376,32

390,56

801,25

386,37


0,05

0,05

0,05


18,82

19,53

40,06

395,14

410,09

841,31

386,37

782,06

309,75

2505,22

102

Ж.К. 20

НС, З

ДО, З

ПЛ.

8,64

2,25

18,88

0,88

3,3

0,83

50,6

1

1

0,6

384,72

375,71

475,75

0,1

0,1




38,47

37,57


423,19

413,28

475,75

962,97

396,48

1878,71

103

Кх. 16

НС, З

ДО, З

ПЛ.

7,02

2,25

15,34

0,88

3,3

0,83

46,6

1

1

0,6

287,88

346,01

355,99

0,1

0,1




28,79

34,6

316,67

380,61

355,99


322,14

731,13

104

Кх. 16

НС, З

ДО, З

ПЛ.

7,02

2,25

15,34

0,88

3,3

0,83

46,6

1

1

0,6

287,88

346,01

355,99

0,1

0,1




28,79

34,6


316,67

380,61

355,99


322,14

731,13

105

Ж.К. 20

НС, З

ДО, З

ПЛ.

8,64

2,25

18,88

0,88

3,3

0,83

50,6

1

1

0,6

384,72

375,71

475,75

0,1

0,1




38,47

37,57

423,19

413,28

475,75

962,97

396,48

1878,71

106

Ж.К. 22

НС, З

ДО, З

НС, У

ПЛ.

8,37

2,25

17,31

14,75

0,88

3,3

0,88

0,83

52,6

1

1

1

0,6

387,43

390,56

801,25

386,37


0,05

0,05

0,05


19,37

19,53

40,06

406,8

410,09

841,31

386,37

782,06

309,75

2516,88

107

Ж.К. 22

НС, Ю

ДО, Ю

НС, З.

ПЛ.

8,13

2,25

16,71

14,25

0,88

3,3

0,88

0,83

52,6

1

1

1

0,6

376,32

390,56

773,47

373,28


0,05

0,05

0,05


18,82

19,53

38,67

395,14

410,09

812,14

373,28

755,55

299,25

2446,95

108

Ж.К. 20

НС, Ю

ДО, Ю

ПЛ.

8,64

2,25

18,88

0,88

3,3

0,83

50,6

1

1

0,6

384,72

375,71

475,75

0,1

0,1




38,47

37,57

423,19

413,28

475,75

962,97

396,48

1878,71

109

Ж.К. 20

НС, Ю

ДО, Ю

ПЛ.

7,02

2,25

14,82

0,88

3,3

0,83

50,6

1

1

0,6

312,59

375,71

373,45

0,1

0,1




31,26

37,57

343,85

413,28

373,45

755,89

311,22

1575,25

110

Кх. 16

НС, Ю

ДО, Ю

ПЛ.

7,02

2,25

14,82

0,88

3,3

0,83

46,6

1

1

0,6

287,88

346,01

343,92

0,1

0,1




28,79

34,6

316,67

380,61

343,92


311,22

729,28

111

Кх. 16

НС, Ю

ДО, Ю

ПЛ.

7,02

2,25

14,82

0,88

3,3

0,83

46,6

1

1

0,6

287,88

346,01

343,92

0,1

0,1




28,79

34,6


316,67

380,61

343,92


311,22

729,28

112

Ж.К. 20

НС, Ю

ДО, Ю

ПЛ.

7,02

2,25

14,82

0,88

3,3

0,83

50,6

1

1

0,6

312,59

375,71

373,45

0,1

0,1




31,26

37,57

343,85

413,28

373,45

755,89

311,22

1575,25

113

Ж.К. 20

НС, Ю

ДО, Ю

ПЛ.

8,64

2,25

18,88

0,88

3,3

0,83

50,6

1

1

0,6

384,72

375,71

475,75

0,1

0,1




38,47

37,57

423,19

413,28

475,75

962,97

396,48

1878,71

114

Ж.К. 22

НС, Ю

ДО, Ю

НС, У

ПЛ.

8,13

2,25

16,71

14,25

0,88

3,3

0,88

0,83

52,6

1

1

1

0,6

376,32

390,56

773,47

373,28


0,05

0,05

0,05


18,82

19,53

38,67

395,14

410,09

812,14

373,28

755,55

299,25

2446,95

201

Ж.К. 22

НС, З

ДО, З

НС, З.

8,13

2,25

17,31

0,88

3,3

0,88

52,6

1

1

1

376,32

390,56

801,25


0,05

0,05

0,05


18,82

19,53

40,06

395,14

410,09

841,31

782,06

309,75

2118,82

202

Ж.К. 20

НС, З

ДО, З

8,64

2,25

0,88

3,3

50,6

1

1

384,72

375,71

0,1

0,1



38,47

37,57

423,19

413,28

962,97

396,48

1402,96

203

Кх. 16

НС, З

ДО, З

7,02

2,25

0,88

3,3

46,6

1

1

312,59

375,71

0,1

0,1



28,79

34,6

341,38

410,31


322,14

429,55

204

Кх. 16

НС, З

ДО, З

7,02

2,25

0,88

3,3

46,6

1

1

312,59

375,71

0,1

0,1



28,79

34,6

341,38

410,31


322,14

429,55

205

Ж.К. 20

НС, Ю

ДО, Ю

8,64

2,25

0,88

3,3

50,6

1

1

384,72

375,71

0,1

0,1



38,47

37,57

423,19

413,28

962,97

396,48

1402,96

206

Ж.К. 22

НС, З

ДО, З

НС, У

8,37

2,25

17,31

0,88

3,3

0,88

52,6

1

1

1

387,43

390,56

801,25

0,1

0,1

0,1



19,37

19,53

40,06

406,8

410,09

841,31

782,06

309,75

2130,51

207

Ж.К. 22

НС, Ю

ДО, Ю

НС, З.

8,13

2,25

16,71

0,88

3,3

0,88

52,6

1

1

1

376,32

390,56

773,47

0,1

0,1

0,1



18,82

19,53

38,67

395,14

410,09

812,14

755,55

299,25

2073,67

208

Ж.К. 20

НС, Ю

ДО, Ю

8,64

2,25

0,88

3,3

50,6

1

1

384,72

375,71

0,1

0,1



38,47

37,57

423,19

413,28

962,97

396,48

1402,96

209

Ж.К. 20

НС, Ю

ДО, Ю

7,02

2,25

0,88

3,3

50,6

1

1

312,59

375,71

0,1

0,1



31,26

37,57

343,85

413,28

755,89

311,22

1201,8

210

Кх. 16

НС, Ю

ДО, Ю

7,02

2,25

0,88

3,3

46,6

1

1

287,88

346,01

0,1

0,1



28,79

34,6

416,67

380,61


311,22

486,06

211

Кх. 16

НС, Ю

ДО, Ю

7,02

2,25

0,88

3,3

46,6

1

1

287,88

346,01

0,1

0,1



28,79

34,6

416,67

380,61


311,22

486,06

212

Ж.К. 20

НС, Ю

ДО, Ю

7,02

2,25

0,88

3,3

50,6

1

1

312,59

375,71

0,1

0,1



31,26

37,57

343,85

413,28

755,89

311,22

1201,8

213

Ж.К. 20

НС, Ю

ДО, Ю

8,64

2,25

0,88

3,3

50,6

1

1

384,72

375,71

0,1

0,1



38,47

37,57

423,19

413,28

962,97

396,48

1402,96

214

Ж.К. 22

НС, Ю

ДО, Ю

НС, У

8,13

2,25

16,71

0,88

3,3

0,88

52,6

1

1

1

376,32

390,56

773,47


0,05

0,05

0,05


18,82

19,53

38,67

395,14

410,09

812,14

755,55

299,25

2073,67

401

Ж.К. 22

НС, З

ДО, З

НС, З.

ПТ

8,13

2,25

17,31

14,75

0,88

3,3

0,88

0,71

52,6

1

1

1

0,9

376,32

390,56

801,25

495,77


0,05

0,05

0,05


18,82

19,53

40,06

395,14

410,09

841,31

495,77

782,06

309,75

2614,62

402

Ж.К. 20

НС, З

ДО, З

ПТ

8,64

2,25

18,88

0,88

3,3

0,71

50,6

1

1

0,9

384,72

375,71

562,2

0,1

0,1




38,47

37,57


423,19

413,28

562,2

962,97

396,48

1965,16

403

Кх. 16

НС, З

ДО, З

ПТ

7,02

2,25

15,34

0,88

3,3

0,71

46,6

1

1

0,9

287,88

346,01

456,79

0,1

0,1




28,79

34,6

316,67

380,61

456,79


322,14

831,93

404

Кх. 16

НС, З

ДО, З

ПТ

7,02

2,25

15,34

0,88

3,3

0,71

46,6

1

1

0,9

287,88

346,01

456,79

0,1

0,1




28,79

34,6


316,67

380,61

456,79


322,14

831,93

405

Ж.К. 20

НС, З

ДО, З

ПТ

8,64

2,25

18,88

0,88

3,3

0,71

50,6

1

1

0,9

384,72

375,71

610,45

0,1

0,1



38,47

37,57

423,19

413,28

610,45

962,97

396,48

2013,41

406

Ж.К. 22

НС, З

ДО, З

НС, У

ПТ

8,37

2,25

17,31

14,75

0,88

3,3

0,88

0,71

52,6

1

1

1

0,9

387,43

390,56

801,25

495,77


0,05

0,05

0,05


19,37

19,53

40,06

406,8

410,09

841,31

495,77

782,06

309,75

2626,28

407

Ж.К. 22

НС, Ю

ДО, Ю

НС, З.

ПТ

8,13

2,25

16,71

14,25

0,88

3,3

0,88

0,71

52,6

1

1

1

0,9

376,32

390,56

773,47

495,77


0,05

0,05

0,05


18,82

19,53

38,67

395,14

410,09

812,14

495,77

755,55

299,25

2569,44

408

Ж.К. 20

НС, Ю

ДО, Ю

ПТ

8,64

2,25

18,88

0,88

3,3

0,71

50,6

1

1

0,9

384,72

375,71

610,45

0,1

0,1




38,47

37,57

423,19

413,28

610,45

962,97

396,48

2013,41

409

Ж.К. 20

НС, Ю

ДО, Ю

ПТ

7,02

2,25

14,82

0,88

3,3

0,71

50,6

1

1

0,9

312,59

375,71

479,18

0,1

0,1




31,26

37,57

343,85

413,28

479,18

755,89

311,22

1680,98

410

Кх. 16

НС, Ю

ДО, Ю

ПТ

7,02

2,25

14,82

0,88

3,3

0,71

46,6

1

1

0,9

287,88

346,01

441,3

0,1

0,1




28,79

34,6

316,67

380,61

441,3


311,22

827,36

411

Кх. 16

НС, Ю

ДО, Ю

ПТ

7,02

2,25

14,82

0,88

3,3

0,71

46,6

1

1

0,9

287,88

346,01

441,3

0,1

0,1



28,79

34,6


316,67

380,61

441,3


311,22

827,36

412

Ж.К. 20

НС, Ю

ДО, Ю

ПТ

7,02

2,25

14,82

0,88

3,3

0,71

50,6

1

1

0,9

312,59

375,71

441,3

0,1

0,1




31,26

37,57

343,85

413,28

441,3

755,89

311,22

1643,1

413

Ж.К. 20

НС, Ю

ДО, Ю

ПТ

8,64

2,25

18,88

0,88

3,3

0,71

50,6

1

1

0,9

384,72

375,71

610,45

0,1

0,1




38,47

37,57

423,19

413,28

610,45

962,97

396,48

2013,41

414

Ж.К. 22

НС, Ю

ДО, Ю

НС, У

ПТ

8,13

2,25

16,71

14,25

0,88

3,3

0,88

0,71

52,6

1

1

1

0,9

376,32

390,56

773,47

478,96


0,05

0,05

0,05


18,82

19,53

38,67

395,14

410,09

812,14

478,96

755,55

299,25

2552,63

А

Л.К.

НД, З

НС, З

ДО, З

ПТ

Пл.

2,4

7,02

10,35

31,2

31,2

4

0,88

3,3

0,71

0,83

42,6

1

1

1

0,9

0,6

408,96

263,17

1455,01

849,31

661,9


0,1

0,1


3,645


1490,66

26,32

145,5

1899,62

289,49

1600,51

849,31

661,9



5300,83

QC. О. = 108544,3 Вт

Примітка:

1. Номер приміщення складається з номера поверху і порядкового номера за планом будівлі;

2. Умовні позначення: Ж.К. - Житлова кімната; Л.К. - Сходова клітка; НС - зовнішня стіна; ДО - вікно з подвійним склінням; Пл - підлога; Пт - стеля; Зовнішні двері.

Побутове тепловиділення слід враховувати тільки для житлових приміщень і кухонь в розмірі 21 Вт на м2 площі цих приміщень.

QC. О. = 108544,3 Вт

Після визначення теплонедостатков будівлі за формулою (3.1) необхідно виконати перевірку величини за укрупненими показниками:

де - Питома теплова характеристика будівлі, Вт/м3 ∙ 0С;

- Усереднена температура повітря опалювальних приміщень, 0С

- Об'єм будівлі по зовнішньому обміру, м3.

Питому теплову характеристику обчислюють за формулою [1];

де Р - периметр будівлі, м;

S - площа будівлі, в плані, м2;

і - Сумарні площі відповідно скління і вертикальних зовнішніх огороджень в будівлі, м2;

Н - висота будівлі, м;

, , - Коефіцієнт теплопередачі відповідно зовнішньої стіни, скління, стелі та підлоги, Вт/м2 ∙ 0С.

Вт

Визначається нев'язка між і за формулою:

3.2 Конструювання системи опалення

Конструювання системи опалення полягає у виборі і розміщенні в будівлі основних її елементів: нагрівальних приладів; трубопроводів і арматури; обладнання теплового пункту і КВП.

В якості нагрівальних приладів використовуються чавунні секційні радіатори типу МС. Розміщуються нагрівальні прилади під вікнами і біля зовнішніх стін приміщення. Кількість нагрівальних приладів в одному приміщенні визначається конструктивними міркуваннями й розрахунком.

Трубопроводи системи опалення діляться на наступні типи:

- Магістралі;

- Стояки (головний і рядові);

- Підводка до нагрівальних приладів.

Магістральні трубопроводи прокладаються вздовж фасадних стін будівлі з ухилом не менш і розташовуються на горищі (система опалення з верхньою розводкою). У цьому випадку теплоносій з теплового пункту в подає магістраль подається по головному стояку (гол. ст.). На горищі магістралі встановлюються на відстані 1-1,5 м від зовнішньої стіни. Магістральні трубопроводи покривають тепловою ізоляцією.

Головний стояк рекомендується прокладати у вертикальному каналі (штробі) і покривати тепловою ізоляцією.

Рядові стояки розміщуються симетрично щодо вузла вводу (теплового пункту) з дотриманням таких основних правил:

- Необхідно прагнути до скорочення загальної кількості стояків за рахунок двостороннього приєднання нагрівальних приладів і з'єднання, останніх на зчепленні;

- Стояк у сходовій клітці відокремлюється від нагрівальних приладів інших приміщень і виконується за однотрубної проточною схемою;

- Для зменшення ризику утворення вологи на внутрішній поверхні огороджень стояки розміщують в зовнішніх кутах приміщень.

Діаметр стояків приймається постійним по всій довжині. У міжповерхових перекриттях стояки не закріплюють, а прокладають в гільзах з можливістю переміщення.

Підводки до нагрівальних приладів встановлюються без ухилу при довжині менше 500 мм.

Запірно-регулююча арматура встановлюється у випадках:

- Вентиль і пробковий кран на кожному стояку будинку (за числі поверхів більше 3-х);

- У опалювальних приладів у разі неможливості регулювання теплового потоку самим приладом;

- На розгалуженнях трубопроводів (вентилі або засувки);

- У нагрівальних приладів сходових клітин арматура не встановлюється.

Воздухосборную арматуру передбачають у вищих місцях магістральних трубопроводів для системи.

Обладнання теплового пункту будівлі призначено для підготовки води перед її подачею у систему опалення і складається з засувок (вентилів), грязьовиків, водоструминного елеватора, зворотного клапана, регулятора витрати. З контрольно-вимірювальних приладів встановлюються манометри та термометри на подаючому і зворотному трубопроводах. Розташовується тепловий пункт в підвалі в окремому приміщенні.

3.3 Розрахунок нагрівальних приладів

Метою розрахунку є визначення поверхні нагрівальних приладів та їх конструктивних параметрів (кількість секцій, довжини приладів). Розрахунок виконуємо для Ст. 4, що проходить по житлових кімнатах.

Тепловий потік нагрівального приладу Q Н.П.. повинен компенсувати загальні теплонедостаткі приміщення:

.

Необхідна для цього поверхню нагрівальних приладів визначаємо з рівняння теплопередачі:

,

де - Тепловіддача одного еквівалентного квадратного метра поверхні приладу при стандартних умовах (відкрита установка біля зовнішньої стіни, одностороннє приєднання при подачі теплоносія за схемою "зверху вниз":

- Поправочний коефіцієнт, що враховує вплив на тепловіддачу секційного нагрівального приладу числа її секцій .

Так як перед початком розрахунків буває невідомо, то значення приймаємо орієнтовно ( ) І потім уточнюємо за розрахованим .

- Поправочний коефіцієнт, що враховує спосіб підведення теплоносія до приладу [5]. При схемі підводки теплоносія "зверху-вниз" .

- Коефіцієнт, що враховує спосіб встановлення приладу. Якщо у нагрівального приладу встановлений екран у вигляді щитка, що не доходить до підлоги, то .

Для чавунних радіаторів визначаємо за формулою:

[Вт / ЕКМ]

де - Різниця між середньою температурою поверхні нагрівального приладу і температурою повітря , 0С.

Температура приладу залежить від конструкції стояка і обчислюється як середньоарифметичне між температурами води на вході і виході з нагрівального приладу. У двотрубних стояках для всіх нагрівальних приладів температуру можна приймати однаковою і дорівнює середній між температурами теплоносія в прямому t г і зворотного t про магістралях системи опалення.

Витрата теплоносія по стояку визначається за виразом:

, [Кг / ч]

[Кг / ч]

де - Теплове навантаження на стояк, Вт дорівнює сумі теплових навантажень всіх нагрівальних приладів , Приєднаних до даного стояка.

Для секційних нагрівальних приладів визначаємо число секцій , Округляючи значення до найближчого цілого числа.

,

де - Площа поверхні однієї секції, ЕКМ [1,3].

3.4 Гідравлічний розрахунок систем водяного опалення

Гідравлічний розрахунок виконується для визначення діаметрів трубопроводів системи. Правильний вибір діаметрів забезпечує при заданому наявному напорі теплоносія подачу в систему опалення розрахункової кількості гарячої води, а, отже, і необхідного тепла. Так як переміщення теплоносія по трубопроводах супроводжуються втратою тиску, то принцип вибору діаметра може бути формалізований у вигляді:

(3.1)

де - Располагаемое тиск в системі опалення, Па;

- Втрати тиску в системі опалення, Па.

Располагаемое тиск в системі опалення складається з двох складових:

,

де - Тиск, що розвивається насосом (або після елеватора), Па;

- Поправочний коефіцієнт. Для однотрубних систем - ;

- Природний тиск, що виникає внаслідок охолодження води в нагрівальних приладах, Па.

Природне тиск визначається за формулою:

, (3.1)

де Q - теплова навантаження i-го приладу, Вт;

hi - вертикальна відстань від центру охолодження приладу в стояку до центру вузла вводу, м.

Тиск після елеватора залежить від коефіцієнта зсуву u і різниці тиску перед елеватором ( ). (Див. графік рис. 3.4.1.) [1].

Рис. 3.4.1. Залежність тиску після елеватора від коефіцієнта зсуву при різних ( ).

Коефіцієнт зміщення знаходиться за формулою:

,

де - Температура води відповідно в зовнішніх теплових мережах, в прямому та зворотному магістралях системи опалення, 0С.

Втрати тиску в системі опалення (опір системи) визначаються за методикою [1,3] і в загальному вигляді виражені формулою:

де - Втрати тиску на i-й ділянці трубопроводу постійного діаметра і при незмінній витраті теплоносія .

Підсумовування проводиться за значеннями втрат тиску в послідовно з'єднаних ділянках, складових головне циркуляційний кільце системи опалення (г.ц.к.). За г.ц.к. приймається ланцюжок послідовно розташованих трубопроводів по ходу руху теплоносія, починаючи від теплового пункту через розрахунковий стояк і по зворотній магістралі до теплового пункту.

В однотрубних системах циркуляційний кільце проходить через сам стояк в цілому.

За розрахунковий стояк у системі опалення приймається найбільш завантажений і віддалений від теплового пункту стояк.

Втрати тиску на ділянці трубопроводу обчислюються як сума втрат тиску на тертя і в місцевих опорах z:

.

Втрати тиску на тертя в трубопроводі діаметром довжиною можна розрахувати за відомим формулами:

(3.2.)

,

де - Коефіцієнт опору тертя;

- Швидкість руху теплоносія в трубопроводі, м / с;

- Щільність теплоносія, кг/м3;

- Критерій Рейнольдса [1];

K - абсолютна шорсткість матеріалу труби, мм. Для сталі K - мм;

- Діаметр трубопроводу, мм.

В інженерній практиці для обчислення зазвичай застосовуються різні допоміжні таблиці та номограми [1, 3, 4], що значною мірою спрощує розрахунки. Формулу (3.2.) Представляють у вигляді:

(3.3.)

де - Питома втрата тиску на тертя, Па / м. Визначається за відповідними таблицями [1, 3];

- Довжина трубопроводу з постійною витратою і діаметром , М.

Так як втрати тиску залежать від шуканого параметра d, то розглянута задача має безліч рішень і для полегшення вибору одного значення d вводять додаткові обмеження:

- Швидкість теплоносія має перебувати в межах 0,5 - 1,2 м / с;

- Значення діаметра повинно відповідати одному із стандартних, встановлюваних ГОСТом розмірів [1,8];

- Втрати тиску в Г.Ц.К. не повинні перевищувати наявного тиску в системі.

Остання умова можна легко виконати, якщо при визначенні d орієнтуватися на середнє значення втрат тиску R ср:

(3.4)

де - Загальна довжина Г.Ц.К., м.

Па

Втрати тиску в місцевих опорах обчислюється за формулою:

(3.5)

де - Сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці.

Місцевим опором є: запірно-регулююча арматура, місця повороту і зміна діаметра трубопроводів, нагрівальні прилади і т.п. Чисельні значення коефіцієнтів z для кожного виду місцевих опорів наводяться у довідковій літературі [1, 3].

Таким чином, загальний алгоритм визначення зводиться до наступного:

  1. Викреслює аксонометричну схему системи опалення з нагрівальними приладами та арматурою, вказуємо теплові навантаження нагрівальних приладів.

  2. Нумеруємо стоянки (Ст.1, Ст.2 і т.д.). Обчислюємо теплові навантаження на стояки системи опалення та вибираємо розрахунковий стояк. Визначаємо теплову навантаження по стояках і заносимо в табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Теплове навантаження стояків

стояка

Теплове навантаження,

Вт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

9357,48

9071,95

5300,83

9071,95

9357,48

9357,48

9071,95

5057,52

9071,95

9357,48

  1. Визначаємо головне циркуляційний кільце системи (г.ц.к.), яке розбиваємо на ділянки, починаючи від вузла вводу (Мал. 3.4.2). За окрему ділянку приймаємо відрізок г.ц.к, на якому постійний витрата теплоносія. Ділянки нумеруємо двома цифрами - початок і кінець ділянки (табл. 3.3.). На схемі наноситься довжина ділянки та її теплове навантаження (Графа 2).

  2. Обчислюємо витрату теплоносія (графа 3)

  1. Використовуючи номограми гідравлічного розрахунку [4], по G уч. вибираємо d уч. таким чином, щоб відповідне йому значення питомої втрати тиску на тертя R уч. було близько до , (3.4) а швидкість w уч. перебувала в межах 0,2-1,2 м / с. Дані заносимо до граф 5-7.

  2. Обчислюємо втрати тиску на тертя на ділянці (Графа 8).

  3. За швидкістю w (графа 5)-обчислюємо динамічний тиск (графа 9).

  4. Використовуючи схему С.О., визначаємо суму коефіцієнтів місцевих опорів Σς на ділянці [1, 3,4] (Графа 10) і втрати тиску Z.

  5. Сума втрат тиску на тертя в місцевих опорах Z дає повні втрати тиску на ділянці (графа 12).

  6. Підсумовуючи втрати тиску на всіх ділянках г.ц.к., визначаємо втрати тиску в системі опалення. .

  7. Перевіряємо умову (3.6.):

Рис. 3.4.2.

Таблиця 3.3

Гідравлічний розрахунок системи опалення

ділянки

Q уч,,

Вт

G уч,

кг / год

l,

м

w,

м / с

d,

мм

R,

Па / м

R ∙ l,

Па

(W 2 / 2) ρ w

Σ ζ

Z,

Па

R ∙ l + Z,

Па

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

УВ - 1

108544,3

3739,33

15,7

0,284

65

18

282,6

39,52

2,5

98,8

381,4

1 - 2

51273,86

1766,37

5,98

0,145

65

5

29,9

10,31

10

103,1

133

2 - 3

23486,95

809,12

1,44

0,115

50

4

5,76

6,48

10

68,32

74,08

3 - 4

18429,43

634,89

5,2

0,087

50

2,4

12,48

3,71

2

7,42

19,9

4 - 5

9357,48

322,36

8,29

0,071

40

2,4

19,9

2,47

12,5

30,86

50,76

5 - 6

6594,29

239,57

2,7

0,073

32

3,2

8,64

2,61

2

5,22

13,86

6 - 7

4520,62

155,73

2,7

0,074

25

5

13,5

2,68

2

5,36

18,86

7 - 8

2446,95

84,29

2,7

0,041

25

1,4

3,78

0,82

2

1,64

5,42

8 - 9

9357,48

322,36

6,61

0,071

40

2,4

15,86

2,47

7

17,29

33,15

9 - 10

18429,43

634,89

5,2

0,087

50

2,4

12,48

3,71

2

7,42

19,9

10 - 11

23486,95

809,12

2,29

0,115

50

4

9,16

6,48

10

68,32

77,48

11 - 12

51273,86

1766,37

5,2

0,145

65

5

26

10,31

10

103,1

129,1

12 - УВ

108544,3

3739,33

3,0

0,284

65

18

54

39,52

2,5

98,8

152,8

Σ = 1109,71 Па

1354,55 Па

948,185 <1109,71 <1219,095 - умова виповнилося

3.5 Підбір обладнання теплового пункту

Розрахунок водоструминного елеватора зводиться до визначення діаметра горловини d г і сопла d з:

, См;

см

см

см

де u - коефіцієнт зміщення елеватора.

G с.о. - Витрата теплоносія в системі опалення, кг / год;

D p с.о. - Гідравлічний опір системи, Па.

4 Вентиляція

4.1 Розрахунок повітрообмінів

При розрахунку вентиляції житлових будинків продуктивність системи приймається за розрахунковим повітрообміну для кухонь, санвузлів і ванних кімнат [2,5].

Схема вентиляції в житлових будівлях передбачає видалення повітря з цих приміщень від природної канальної вентиляції, а його відшкодування відбувається за рахунок зовнішнього повітря, що надходить шляхом інфільтрації в усі приміщення квартири. Розрахунковий повітрообмін у санвузлах і ванних кімнатах дорівнює 25 м3 / год; в кухнях нормується залежно від типу і потужності встановлених плит [5]:

- Електрична плита - 60 м3 / год;

- Газова 4-х конфорочна плита - 90 м3 / год;

- Газова 2-х конфорочна плита - 60 м3 / ч.

4.2. Конструювання систем вентиляції

У житлових будинках влаштовується загальнообмінна витяжна природна нерегульована канальна вентиляція.

Конструктивно системи вентиляції складаються з чотирьох основних елементів:

  • витяжних грат;

  • вентиляційного каналу;

  • воздухосборного короби;

  • вентиляційної шахти.

Розміщення в будівлі задовольняє наступним вимогам:

  • витяжні решітки встановлюються в кожному вентильованому приміщенні;

  • від кожної решітки виходить свій вентиляційний канал: допускається об'єднувати одним горизонтальним воздуховодом решітки, розташовані поруч в одній квартирі (санвузол-ванна кімната)

  • прокладати канали в зовнішніх стінах забороняється;

  • окремі канали від однойменних приміщень можуть об'єднуватися на горищі утепленим воздухосборним коробом або виходити безпосередньо назовні;

  • висота вентиляційної шахти залежить від горизонтального відстані l від її осі до коника даху і орієнтовно може бути обчислена:

де h н і h ч - відмітки відповідно коника даху і горища, м;

Радіус дії однієї системи (горизонтальна відстань від осі шахти до осі найбільш віддаленого каналу) не повинен перевищувати 8 м.

Всі елементи вентиляційної системи можуть бути виготовлені індивідуально або з типових елементів [3].

м.

Література

1. Довідник проектувальника. Внутрішні санітарно-технічні пристрої. У 2-х ч. / Под ред. І.Г. Староверова. Ч. I. Опалення, водопровід, каналізація. - М.: Стройиздат, 1975.-429с.

2. Довідник проектувальника. Внутрішні санітарно-технічні пристрої. У 2-х ч. / Под ред. І.Г. Староверова. Ч. II. Вентиляція і кондиціювання повітря. - М.: Стройиздат, 1976.-509с.

3. Щокін Р.В. та ін Довідник з теплопостачання та вентиляції. У 2-х ч. - Київ: Будівельник, 1976.

4. Тихомиров К.В. Теплотехніка, теплогазопостачання і вентиляція.: Стройиздат, 1991.-272 с.

5. Опалення та вентиляція житлових будинків. - М.: Стройиздат, 1990.-24 с.

6. Богословський В. Н., Щеглов Б.П., Розмова М. П.. - М.: Стройиздат, 1980.-295 с.

7. СНиП 2.01.01-82 Будівельна кліматологія і геофіз ка. - М.: Стройиздат, 1983.-136 с.

8. СНиП 2.04.05-86 Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря. - М.: Стройиздат, 1988.-60 с.

9. СНіП II -3-79 ** Будівельна теплотехніка. М.: Стройиздат, 1979.-32 с.

10. СНиП 2.08.01-89 Житлові будинки. - М.: Стройиздат, 1990.-15 с.

11. СНіП 460-74 Тимчасова інструкція про склад і оформлення будівельник креслень будинків і споруд. Розділ 7. Опалення та вентиляція .- М.: Стройиздат, 1979.-31 с.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Будівництво та архітектура | Курсова
298.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Опалення та вентиляція житлового будинку
Опалення та вентиляція багатоповерхового житлового будинку
Опалення та вентиляція житлового будинку Кліматична характеристика
Опалення та вентиляція цивільного будинку
Опалення та вентиляція громадянського будинку г Воронежа
Опалення житлового будинку
Монтаж системи опалення житлового будинку
Проектування системи опалення житлового будинку
Опалення та вентиляція сільськогосподарського будівлі
© Усі права захищені
написати до нас