Оборотні кошти туристичної фірми

Зміст

Введення

1. Поняття оборотних коштів

2. Особливості руху фінансових ресурсів в туристській сфері

3. Оборотні кошти туристських фірм

Висновок

Список літератури

Введення

Функціонування економічного механізму в туризмі залежить від розвитку фінансових відносин; організації фінансового механізму.

Як відомо сутність і функції фінансів є загальними для всіх галузей економіки. Однак специфіка туризму визначає особливості сутності фінансів і функціонування фінансового механізму.

Фінанси туристської фірми - це фінанси господарюючого суб'єкта. У завдання турфірми входить формування грошових фондів і їх використання з метою здійснення своєї виробничо-обслуговуючої і фінансової діяльності, отримання прибутку, забезпечення фінансової стійкості. У ході виробничо-обслуговуючого процесу виникають численні фінансові відносини: турагентa з туроператором, турагента з іншим турагентом, турфірми з органами житлово-комунального господарства з оплати оренди і комунальних послуг, турфірми зі своїми працівниками, турфірми з банківською системою, турфірми з бюджетом і позабюджетними фондами , з податковою службою та багато інших. [1]

Важливу роль у функціонуванні фінансового механізму є оборотні кошти підприємства.

Метою даної роботи розгляд особливостей оборотних коштів туристичної фірми.

У роботі поставлені такі завдання:

Розглянути поняття оборотних коштів;
Розглянути особливості кругообігу фінансових ресурсів у туризмі;
Розглянути особливості оборотності оборотних коштів у туризмі.

1. Поняття оборотних коштів

Оборотні кошти підприємства, виходячи з характеру і сфери функціонування поділяються на оборотні виробничі фонди і фонди обігу.

Оборотні виробничі фонди - це якраз ті ресурси, ті засоби виробництва, які споживаються за один виробничий цикл, повністю переносять свою вартість на готовий продукт. Оборотні виробничі фонди містять у собі:

- Виробничі запаси;

- Незавершені виробництва;

- Витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу функціонують вже за межами виробничого процесу, в сфері обігу. Вони включають в себе:

- Готову продукцію на складі готової продукції;

- Кошти у розрахунках;

- Грошові кошти на розрахунковому рахунку в банку і касі підприємства.

Оскільки оборотні кошти знаходяться в безперервному русі, виникає необхідність визначення, який їх розмір повинен бути на кожний певний період (наприклад, на початок місяця). Це повинно забезпечити наявність обігових коштів, відповідне споживанням виробництва, а також раціональне їх використання. Для цих цілей здійснюється нормування оборотних коштів, тобто визначаються норми запасу в днях обігових коштів, а на їх основі - норматив всіх оборотних коштів у грошовому вираженні. Нормуються виробничі фонди та готова продукція на складі. [5]

До найважливіших показників використання оборотних коштів слід віднести коефіцієнт оборотності, що показує кількість обертів оборотних коштів протягом певного періоду (року). Тому він характеризує швидкість оборотності оборотних коштів.

Визначається цей коефіцієнт за формулою [5]:

Коб .= Q / Ф СР

де Коб. - Коефіцієнт оборотності оборотних коштів;

Q - обсяг реалізованої продукції за даний період, тис. руб.;

ФСР. - Середній залишок оборотних коштів за цей же період, тис. руб.

Він визначається як середньоарифметична величина з оборотних коштів, наявних у підприємства на початок кожного місяця.

Цей час одного обороту [5]:

Тоб .= Тк / Коб.

де Тоб. - Тривалість одного обороту, дні;

Тк-число календарних днів в даному періоді;

Обидва ці показники знаходяться в тісному взаємозв'язку.

2. Особливості руху фінансових ресурсів в туристській сфері

Структура активів туристської фірми була приведена в таблиці 1, з якої випливає незначна частка основних фондів (матеріально-технічної бази) в активах туристської фірми. [2]

Для туристської фірми характерна як і особлива структура фінансових ресурсів (таблиця 1):

Таблиця 1

Показники	Турагенти	Туроператори
Власні кошти	18	35
Позикові кошти	-	-
Залучені кошти кредиторська заборгованість аванси покупців резерв постійних витрат і платежів	82 70 5 7	65 50 9 6
Разом	100	100

З наведеної таблиці випливає, що основою фінансування туристської (турагентської і туроператорської) діяльності є кредиторська заборгованість. При цьому не характерно фінансування туристської діяльності за рахунок кредитування банками. Це призводить до ряду особливостей фінансового кругообігу на туристичному ринку (мал. 1):

потік грошей;
потік кредиторської заборгованості;
потік дебіторської заборгованості.

Малюнок 1. Фінансовий кругообіг на туристичному ринку

Кругообіг оборотних коштів у туризмі можна представити схемою [3].

Наведена схема показує, що турист платить гроші за те, що він бачить і що його вражає (цікаві явища природи, пам'ятники історії і культури, архітектурні пам'ятники і т.п.). У створення об'єктів туристського показу туристська фірма свій капітал не вкладає, але вже саме їх існування завдає туристської фірмі грошовий дохід. Фірма оплачує лише послуги, пов'язані з показом туристам цих об'єктів.

Малюнок 1. Кругообіг оборотних коштів у туризмі де

Д - грошові кошти, авансовані туристської фірмою на організацію туру, тобто на створення туристичного продукту;

Т - матеріальні та нематеріальні послуги туризму, а також товари туристично-сувенірного призначення;

В - туристські враження;

Д - грошові кошти, отримані від реалізації послуг, товарів, туристських вражень і, що включають додану вартість.

3. Оборотні кошти туристських фірм

Для туристської фірми при отримання доходу важливе значення мають вигляд і якість туристських вражень, які повинні відповідати туристським інтересам. Зміна або зникнення (частково або повністю) об'єктів туристського інтересу призводить до різкого уповільнення оборотності грошових коштів і зменшення грошових надходжень у туристську фірму.

Своєрідність кругообігу оборотних коштів у туризмі позначається на швидкості їх обороту. Оборотність оборотних коштів - це тривалість проходження оборотними засобами окремої стадії виробництва та обігу. Час, протягом якого оборотні кошти знаходяться в обороті, тобто послідовно переходять з однієї стадії в іншу, складає період обороту оборотних коштів. Оборотність оборотних коштів обчислюється тривалістю одного обороту в днях (оборотність оборотних коштів в днях) або кількістю обертів за звітний період (коефіцієнт оборотності).

Тривалість одного обороту в днях являє собою відношення суми середнього залишку оборотних коштів до суми одноденної виручки від реалізації туристичного продукту за звітний період. [2]

Коефіцієнт оборотності коштів характеризує розмір обсягу виручки від реалізації туристичного продукту на один карбованець оборотних коштів. Він визначається як відношення суми виручки від реалізації продукції до середнього залишку оборотних коштів. Коефіцієнт оборотності засобів - це фондовіддача оборотних коштів. Зростання його свідчить про більш ефективне використання оборотних коштів. Одночасно даний коефіцієнт показує число оборотів оборотних коштів за звітний період.

Важливим показником ефективності використання оборотних коштів є коефіцієнт завантаження засобів в обігу.

Він характеризує суму оборотних коштів, авансованих на один карбованець виручки від реалізації туристичного продукту. Іншими словами, він являє собою оборотну фондомісткість, тобто затрати оборотних коштів для отримання одного рубля реалізованого туристського продукту. Коефіцієнт завантаження засобів в обороті є величина, зворотна коефіцієнту оборотності засобів, і визначається як відношення середнього залишку оборотних коштів до суми виручки від реалізації туристичного продукту. Зниження цього коефіцієнта свідчить про підвищення ефективності використання оборотних коштів.

Для кожної туристської фірми, так само як і для кожного іншого господарюючого суб'єкта (завод, магазин, ресторан і т.д.), характерна своя швидкість оборотності коштів. Ця швидкість визначається багатьма факторами (постійними чи випадковими), в першу чергу асортиментом виробленого і реалізованого товару, типом підприємства і т.п.

У середньому, як правило, оборотність оборотних коштів в туристській фірмі відбувається швидше, ніж їх оборотність на заводі, в магазині, що торгує промисловими товарами, в ресторані, але повільніше, ніж у продовольчих магазинах і на базах.

Особлива схема кругообігу оборотних коштів туристських фірм обумовлена наступним: по-перше, об'єктом діяльності туризму є людина (турист), попит якого залежить від його смаків і інтересів, по-друге, в туризмі процеси виробництва, реалізації та організації споживання турпродукту з'єднані в єдиний виробничо -обслуговуючий процес.

Оборотність оборотних коштів в туризмі вище, ніж на заводі або в магазині, що торгує промисловими товарами, але нижче, ніж у продовольчих магазинах і на базах.

Склад і структура фінансових ресурсів в туризмі визначається наявністю турагентів і туроператорів на туристичному ринку. Особливість складу і структури фінансових коштів, а також їх джерел обумовлена своєрідністю потоку грошей і заборгованості між суб'єктами туристичного ринку. Це пояснюється тим, що між моментом продажу і актом споживання турпродукту є значний розрив у часі. Тури складаються за кілька місяців до початку відпочинку, тому одночасно виникає кредиторська та дебіторська заборгованість у турагентів і туроператорів.

В основному фінансування проводиться за рахунок залучених коштів (більше 2 / 3) і частково - за рахунок власних. Відсутність позикових коштів, пов'язане з тим, що турфірма отримує гроші за продані путівки раніше, ніж надає туристові послуги. Серед отриманих коштів основна частка (50% і більше) припадає на кредиторську заборгованість.

Туристські фірми не користуються кредитуванням під оборотні кошти, так як джерело фінансових ресурсів туристської фірми - власні та залучені кошти.

Залучені кошти постійно знаходяться в розпорядженні турфірми, і вона користується ними безкоштовно на довготривалій основі, тому їх можна прирівняти до власних коштів. Потреба в позикових коштах у турфірми виникає при кредитуванні інвестицій, необхідних для будівництва готелів, придбання автобусів і т. д.

Розрахунок ціни на турпродукт виробляється на основі нормативної калькуляції, яка зводиться до визначення не собівартості туру, а його продажної ціни. Застосування нормативної калькуляції зазвичай викликає суттєві коливання в рівні рентабельності туристських фірм, що відбивається на їхньому фінансовому становищі.

Висновок

Таким чином, для туризму характерні такі особливості:

1.Особая схема кругообігу оборотних коштів. Це пов'язано з наступним: по-перше, об'єктом діяльності туризму є людина (турист), попит якого залежить від його смаків і інтересів, по-друге, в туризмі процеси виробництва, реалізації та організації споживання турпродукту з'єднані в єдиний виробничо-обслуговуючий процес;

2.Особенности кругообігу оборотних коштів у туризмі: оборотність оборотних коштів в туризмі вище, ніж на заводі або в магазині, що торгує промисловими товарами, але нижче, ніж у продовольчих магазинах і на базах.

3.Состав і структура фінансових ресурсів. Склад визначається наявністю турагентів і туроператорів на туристичному ринку. Особливість складу і структури фінансових коштів, а також їх джерел обумовлена своєрідністю потоку грошей і заборгованості між суб'єктами туристичного ринку. Це пояснюється тим, що між моментом продажу і актом споживання турпродукту є значний розрив у часі. Тури складаються за кілька місяців до початку відпочинку, тому одночасно виникає кредиторська та дебіторська заборгованість у турагентів і туроператорів.

4. Склад і структура джерел фінансових ресурсів. В основному фінансування проводиться за рахунок залучених коштів (більше 2 / 3) і частково - за рахунок власних. Відсутність позикових коштів, пов'язане з тим, що турфірма отримує гроші за продані путівки раніше, ніж надає туристові послуги. Серед отриманих коштів основна частка (50% і більше) припадає на кредиторську заборгованість.

5. Туристські фірми не користуються кредитуванням під оборотні кошти, так як джерело фінансових ресурсів туристської фірми - власні та залучені кошти.

6.Формірованіе ціни на продукцію туризму. Розрахунок ціни на турпродукт виробляється на основі нормативної калькуляції, яка зводиться до визначення не собівартості туру, а його продажної ціни. Застосування нормативної калькуляції зазвичай викликає суттєві коливання в рівні рентабельності туристських фірм, що відбивається на їхньому фінансовому становищі.