ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи обліку та аналізу оплати праці
1.1 Сутність, засади організації та завдання обліку розрахунків по оплаті праці
1.2 Системи оплати праці, її форми і види
1.3 Аналітичний і синтетичний облік розрахунків з оплати праці
РОЗДІЛ 2 Аналіз системи обліку оплати праці в ТОВ «ЗапСібОйл»
2.1 Організація бухгалтерського обліку
2.2 Облік розрахунків з персоналом організації
2.3 Облік розрахунків по соціальному страхуванню і забезпеченню
РОЗДІЛ 3 Аналіз обліку праці та заробітної плати у ТОВ «ЗапСібОйл»
3.1 Аналіз забезпеченості організації трудовими ресурсами та ефективність їх використання
3.2 Аналіз використання фонду заробітної плати
3.3 Пропозиції щодо вдосконалення обліку оплати праці
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК А Розрахунково-платіжна відомість
ДОДАТОК Б Платіжна відомість
ДОДАТОК В Податкова картка
ВСТУП
Оплата праці (заробітна плата) являє собою один з основних факторів соціально - економічного життя країни, колективу, людини. Високий рівень заробітної плати може зробити благотворний вплив на економіку в цілому, забезпечуючи високий попит на товари і послуги.
При переході до ринкової економіки відбулися кардинальні зміни в багатьох сферах економічної діяльності, у тому числі і в системі оплати праці. Складаються нові відносини між державою, організацією і працівником з приводу організації праці. Перехід на ринкові відносини вніс зміни і у форми регулювання трудових відносин. Тепер безпосередньої юридичної формою регулювання трудових відносин є тарифні угоди і колективний договір. Організації вправі вибирати системи і форми оплати праці самостійно, виходячи із специфіки і завдань, що стоять перед організацією, спрямованих на: максимальне використання трудового потенціалу працівників, точну і повну оцінку кількості та якості праці. Через організацію заробітної плати повинен досягатися необхідний компроміс між інтересами роботодавця і працівника сприяє розвитку відносин соціального партнерства між двома рушійними силами ринкової економіки.
В інтересах науки і практики заробітна плата на сучасному етапі повинна перетворюватися за допомогою гнучкого регулювання необхідних аспектів організації оплати праці в головне ланка процесу економічного розвитку і надавати йому функції стабілізатора економіки. Нові підходи в організації формування і розподілу фондів оплати праці покликані забезпечити соціальну справедливість, об'єктивність, підвищити стимулювання і мотивацію працівників, чому значною мірою сприяє ефективний внутрішній і зовнішній контроль господарської діяльності підприємств.
Викладений погляд, підтверджує актуальність теми дипломної роботи.
Облік заробітної плати є одним з найбільш трудомістких і відповідальних ділянок роботи бухгалтера, і повинен забезпечити оперативний контроль над кількістю і якістю праці, за використанням коштів, що включаються до фонду заробітної плати та виплат соціального характеру.
Об'єктом дослідження дипломної роботи - оплата праці в організації.
Предмет дослідження - облік та аналіз розрахунків з персоналом з оплати праці в організації ТОВ «ЗапСібОйл».
Метою дипломної роботи є розробка пропозицій щодо вдосконалення обліку і аналізу оплати праці в ТОВ «ЗапСібОйл».
З огляду на результати проведеної аналітичної роботи, передбачається розробити рекомендації та заходи щодо усунення виявлених недоліків у системі оплати праці.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконає наступні завдання:
визначити сутність оплати праці, порядок її формування та принципи законодавчого регулювання;
розкрити специфіку обліку оплати праці в торгово-виробничої організації;
вивчити елементи організації розрахунків та обліку оплати праці на досліджуваному об'єкті;
провести аналіз оплати праці в організації, анліз забезпеченості предпрития персоналом, ефективність його використання, а також аналіз витрат на його утримання - фонд оплати праці;
дати оцінку стану системи внутрішнього контролю;
узагальнити отримані результати і запропонувати заходи щодо підвищення ефективності обліку та аналізу в ТОВ «ЗапСібОйл».
Для вирішення поставлених завдань робота розділена на три розділи. Перший розділ містить теоретичні основи обліку і аналізу розрахунків з оплати праці, форми, види системи оплати праці, порядок аналітичного і синтетичного обліку розрахунків. Другий розділ розглядає застосовуються на практиці способи обліку оплати праці в аналізованій організації. У третю главу входить аналіз використання трудових ресурсів, оплати праці, стану внутрішнього контролю та рекомендації щодо їх ефективного використання.
Методологічною основою розробки теми дипломної роботи є законодавчі, нормативні, інструктивні документи Російської Федерації, праці вітчизняних і зарубіжних вчених економістів з теми дослідження. Для написання аналітичних розділів використані внутрішні звітні та облікові документи ТОВ «ЗапСібОйл» за період 2008-2009рр.
У процесі обробки отриманих даних і практичних матеріалів використовуються такі взаємопов'язані наукові методи дослідження, як аналіз і синтез, сучасні методи статистичного аналізу, з тим, щоб виявити закономірності і зробити науково обгрунтовані висновки.
Робота має практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані керівництвом ТОВ «ЗапСібОйл» в їх практичній діяльності з обліку та аналізу оплти праці.
РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи оплати праці
1.1 Сутність, засади організації та завдання обліку розрахунків по оплаті праці
Право громадян на працю закріплене ст. 37 Конституції РФ, згідно з якою кожен громадянин має право вільно розпоряджатися своїми здібностями до праці, вибирати рід діяльності чи професію.
Основним збіркою законодавчих установлень з питань організації та оплати праці є Трудовий кодекс РФ від 30.12.01 р. № 197-ФЗ (ТК РФ). Трудовий кодекс РФ регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
У статті 129 ТК РФ оплата праці визначається як система відносин, пов'язаних із забезпеченням встановлення і здійснення роботодавцем виплат працівникам за їх працю відповідно до законів, іншими нормативними правовими актами, колективними договорами, угодами, локальними нормативними актами та трудовими договорами.
Так, згідно зі ст. 135 ТК РФ, розміри тарифних ставок, окладів, різного виду виплат встановлюються:
працівникам організацій, що фінансуються з бюджетів - відповідними законами та іншими нормативними правовими актами;
працівникам організацій зі змішаним фінансуванням (бюджетне фінансування і доходи від підприємницької діяльності) - законами, іншими нормативними правовими актами, колективними договорами, угодами, локальними нормативними актами організацій;
працівникам інших організацій - колективними договорами, угодами, локальними нормативними актами організацій, трудовими договорами.
Регулювання оплати праці та соціально-трудових взаємовідносин між роботодавцем та працівниками на рівні окремо взятої організації здійснюється відповідно до прийнятих в ній внутрішніми нормативними документами - договорами про працю, які розробляються адміністрацією організації з участю представників трудового колективу.
Організація бухгалтерського обліку розрахунків з персоналом організації з оплати праці повинна базуватися на повному обсязі інформації про всі пільги та відповідних особливостях праці: шкідливість, переробка встановленої тривалості робочого часу, зміна істотних умов праці, переведення на іншу роботу, простій не з вини працівника. В даний час основними завданнями обліку розрахунків з персоналом з оплати праці є:
своєчасне нарахування зарплати і інших виплат працівникові;
дотримання законності включення до собівартості продукції (робіт, послуг) сум нарахованої заробітної плати та відрахувань з неї;
угруповання показників по праці і заробітній платі для цілей оперативного керівництва.
Облік праці і заробітної плати повинен забезпечити оперативний контроль кількості і якості праці, використання коштів, що включаються до фонду оплати праці та виплати соціального характеру.
Для працівника оплата праці - це основна стаття його доходу, засіб підвищення добробуту його самого і членів його сім'ї. Для нього оплата праці виконує стимулюючу роль у підвищенні результатів т руда і забезпеченні на цій основі зростання винагороди. Для роботодавця ж - це витрати виробництва, які він прагнути мінімізувати, особливо в розрахунку на одиницю продукції [35, с. 11].
Мінімальний розмір оплати праці (МРОТ) - гарантований федеральним законом розмір місячної заробітної плати за працю некваліфікованого працівника, повністю відпрацьованого норму робочого часу при виконанні простих робіт в нормальних умовах праці [7].
Місячна заробітна плата працівника, відпрацьованого за певний період норму робочого часу і виконав норми праці (трудові обов'язки), не може бути нижче встановленого федеральним законом мінімального розміру оплати праці.
У наш час більшість функцій держави з питань праці та її оплати передані безпосередньо підприємствам, які самостійно встановлюють форми, системи і розміри заробітної плати, матеріального стимулювання його результатів. При цьому максимальний розмір оплати праці не обмежується. Держава регулює ринок праці, забезпечує соціальний захист працівників, встановлює мінімальний розмір місячної оплати праці, використовуючи прямі і непрямі методи впливу, в тому числі нормативно-законодавчі, податкові, кредитні, бюджетні.
Обов'язком будь-якого підприємства є створення нормальних умов праці. Облік заробітної плати має бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, поліпшення організації нормування праці повного використання робочого часу, зміцненню дисципліни праці, підвищення якості продукції, робіт, послуг.
Етапи формування облікової інформації з оплати праці представлені на малюнку 1.1.
Вихідна інформація | |
Ставки податків Мінімальна заробітна плата | Зарахування працівників |
Типові операції |
|
Операції звітного періоду |
|
Формування зобов'язань з оплати праці | Формування податкових зобов'язань | Погашення зобов'язань по податках |
Погашення з оплати праці | Отримання і надання допомог | Депонування незатребуваною заробітної плати |
Найважливішими завданнями бухгалтерського обліку праці та її оплати є:
у встановлені терміни проводити розрахунки з персоналом підприємства по оплаті праці (нарахування зарплати і інших виплат, сум до утримання і видачі на руки);
своєчасно і правильно відносити в собівартість продукції (робіт, послуг) суми нарахованої заробітної плати і відрахувань органам соціального страхування;
збирати і групувати показники по праці і заробітній платі для цілей оперативного керівництва і складання необхідної звітності [18].
1.2 Системи оплати праці, її форми і види
У собівартість продукції, робіт і послуг включаються витрати на оплату праці робітників та іншого виробничого персоналу, обчислені згідно з прийнятими організацією систем і форм оплати праці і відбиті на рахунку обліку витрат основного виробництва. Відповідно до законодавства організація самостійно розробляє і затверджує форми і системи оплати праці працівників, як значаться в штаті, так і залучених зі сторони для виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру.
Під системою оплати праці розуміють спосіб обчислення розмірів винагороди, що підлягає виплаті працівникам організації відповідно до зробленими ними витратами праці або за результатами праці.
Розрізняють кілька систем оплати праці, що мають свої специфічні особливості: тарифна, безтарифна, оплата праці на комісійній основі, плаваючі оклади.
При розробці системи оплати праці закладаються три базові елементи, що визначають у своєму поєднанні всі види оплати праці:
тарифні ставки;
нормування праці;
форми оплати праці.
ТК РФ (ст. 129) визначає тарифну систему як сукупність нормативів, за допомогою яких здійснюється диференціація заробітної плати працівників різних категорій. Тарифна система містить інформацію про розмір оплати праці працівників у залежності від виду та якості робіт. Детальні характеристики робіт, а також вимоги, що ставляться до кваліфікації виконавця, містять тарифно-кваліфікаційні довідники.
В даний час основою побудови системи тарифних ставок і окладів для диференціації оплати праці за основним тарифно-утворюючим чинникам є мінімальна заробітна плата.
Виходячи з мінімальної заробітної плати і середньої тривалості робочого часу, що встановлюються в законодавчому порядку, визначають мінімальні розміри годинних тарифних ставок 1-го розряду.
Тарифна ставка - це фіксований розмір оплати праці працівника за виконання норми праці (трудових обов'язків) визначеної складності (кваліфікації) за одиницю часу. Величина, яка відображає складність праці і кваліфікацію працівника, називається тарифним розрядом.
Сукупність тарифних розрядів робіт (професій, посад), визначених у залежності від складності робіт і кваліфікаційних характеристик працівників за допомогою тарифних коефіцієнтів, утворює тарифну сітку.
Другим елементом, що визначає систему оплати праці, є норма праці. Норма праці являє собою комплекс норм виробітку, часу, обсягу обслуговування, чисельності, які встановлює адміністрація підприємства для своїх працівників у відповідності з певним рівнем технології, технічного оснащення.
Нормування праці - це міра витрат праці на виробництво однієї одиниці продукції (робіт, послуг).
Нормування праці передбачає норму виробітку і ному часу.
Норма часу - це час, що витрачається на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг).
Норма виробітку - зворотний показник норми часу.
Тарифна система оплати праці, представлена на малюнку 1.2, працівників організацій, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, встановлюється на основі єдиної тарифної сітки з оплати праці працівників бюджетної сфери, затверджується в порядку, встановленому федеральним законом, і що є гарантією з оплати праці працівників бюджетної сфери [ 20, 21].
Галузева схема (для оплати праці керівників та інженерно-технічних працівників) | Єдина схема (для оплати праці службовців і молодшого обслуговуючого персоналу) |
|
Тарифікація робіт | Тарифна система | Тарифна сітка |
Кваліфікаційна характеристика робіт | Посадова характеристика службовців | Тарифний розряд | Тарифний коефіцієнт |
Вартові | Тарифні ставки (оклади) | Місячні |
Денні |
Малюнок 1.2 - Зміст тарифної системи оплати праці
Розрізняють тарифну і бестарифную системи оплати праці [46, с. 21-35].
Третій елемент, що визначає систему оплати праці, - форми оплати праці - це той чи інший клас систем оплати праці, згрупованих за ознакою основного показника обліку результатів праці при оцінці виконаної працівником роботи з метою його оплати.
Результати праці, а відповідно і норми праці, можуть знаходити своє відображення в самих різних показниках: відпрацьований робочий час, кількості виготовленої продукції (виконаної роботи), рівень використання виробничих ресурсів, продуктивності праці. Ці показники можуть мати натуральні, вартісні або умовні (умовно-натуральні) вимірники, вони можуть характеризувати як індивідуальні, так і групові (колективні) результати праці.
Існують дві основні форми заробітної плати: погодинна і відрядна.
Погодинна - форма оплати праці, при якій заробітна плата працівнику нараховується за встановленою ставкою чи окладу за фактично відпрацьований час.
Відрядна - форма оплати праці за фактично виконаний обсяг роботи (виготовлену продукцію) на підставі діючих розцінок за одиницю роботи.
Застосування погодинної і відрядної форм заробітної плати вимагає дотримання низки умов, що визначають ефективність і доцільність їх практичного використання незалежно від сфери прикладання праці.
Так, організація почасової оплати праці потребує дотримання таких умов. Без належного табельної обліку фактично відпрацьованого часу не можна правильно організувати почасову оплату праці.
Необхідна тарифікація робочих почасовиків, керівників, фахівців і службовців на підставі відповідних нормативних документів. Встановлення і правильне застосування норм і нормативів, що регламентують організацію праці погодинників. Створення на робочих місцях всіх необхідних умов для ефективної роботи.
Організація відрядної оплати праці передбачає дотримання наступних умов. Наявність науково-обгрунтованих норм витрат праці і правильну тарифікацію робіт відповідно до вимог тарифно-кваліфікаційних довідників.
Виробіток продукції повинна бути вирішальним показником роботи відрядника, а її рівень повинен безпосередньо залежатиме від самого працівника. Інакше кажучи, окремий працівник або їх група могли б реально забезпечувати відповідний рівень продуктивності своєї праці.
Без належного обліку результатів роботи і фактично відпрацьованого часу не може бути ефективною відрядної оплати тому, що будь-які відхилення в правильності обліку приведуть до штучного завищення обсягу виконаної роботи чи рівню виконання норм.
Погодинна і відрядна форми заробітної плати мають свої різновиди, які прийнято називати системами.
Розрізняють декілька систем погодинної форми оплати праці: проста погодинна, погодинно-преміальна, почасово-преміальна з нормованим завданням, «плаваючі оклади» і т.д.
Погодинна форма оплати праці застосовується при неможливості або недоцільності встановлення кількісних параметрів праці; при цій формі оплати праці працівник отримує заробітну плату в залежності від кількості відпрацьованого часу та рівня його кваліфікації. Розрізняють такі різновиди погодинної форми оплати праці: проста погодинна, погодинно-преміальна, окладная, контрактна.
Заробітна плата при простій почасовій системі нараховується за тарифною ставкою працівника даного розряду за фактично відпрацьований час. Може встановлюватися годинна, денна, місячна тарифна ставка.
Заробітна плата працівника за місяць (ЗПМ) при встановленій годинної тарифної ставки працівника даного розряду (Тч) визначається за формулою (1.1).
Зп.м. = Тч × ЧФ, (1.1)
де ЧФ - фактично відпрацьовану кількість годин на місяць.
Заробітна плата робітника за місяць при денній тарифній ставці визначається аналогічно.
При місячній оплаті розрахунок заробітної плати здійснюється виходячи з твердих місячних окладів (ставок), числа робочих днів, фактично відпрацьованих працівником у даному місяці, а також планової кількості робочих днів згідно з графіком роботи на даний місяць.
Організації можуть застосовувати погодинну і поденну форми оплати праці як різновиду погодинної оплати праці. У цьому разі заробіток працівника визначається шляхом множення годинної (денної) ставки оплати праці на число фактично відпрацьованих годин (днів). Як правило, за такими формами оплачується праця персоналу допоміжних і обслуговуючих підрозділів організації, а також осіб, які працюють на умовах сумісництва.
Почасово-преміальна система оплати праці - представляє собою поєднання простий погодинної оплати праці з преміюванням за виконання кількісних і якісних показників за спеціальними положеннями про преміювання працівників.
При окладний системі оплата праці здійснюється не за тарифними ставками, а за встановленими місячним посадових окладів. Система посадових окладів використовується для керівників, фахівців і службовців. Посадовий місячний оклад - абсолютний розмір заробітної плати, встановлений відповідно до займаної посади. Окладная система оплати праці може передбачати елементи преміювання за кількісні і якісні показники.
Змінна частина заробітної плати включає такі елементи, як доплати і надбавки. За своєю природою вони близькі саме до цієї частини заробітної плати, але за періодичністю відрізняються від посадового окладу або тарифної ставки. Кожен елемент заробітної плати виконує свої функції. Доплати і надбавки пов'язані, як правило, з особливими умовами роботи. Вони носять відносно стабільний характер і персоніфіковані, тобто встановлені для конкретної людини.
Ряд доплат і надбавок є обов'язковими для підприємств усіх форм власності. Їх виплата гарантована державою і встановлена Трудовим кодексом РФ. Інші доплати і надбавки застосовуються в окремих сферах прикладання праці. У більшості випадків ці доплати також обов'язкові, однак про їх конкретних розмірах домовляються безпосередньо на самому підприємстві.
За характером виплат доплати і надбавки діляться на компенсаційні і стимулюючі. В даний час застосовується близько 50 видів найбільш поширених доплат і надбавок компенсаційного характеру.
Мінімальний розмір компенсаційних доплат і надбавок гарантується державою і обов'язковий для застосування. Доплати і надбавки стимулюючого характеру встановлюються на розсуд керівництва підприємства, та їх розміри визначаються підприємством самостійно. При визначенні розміру доплат і надбавок стимулюючого характеру враховуються конкретні умови роботи.
Розмір доплат і надбавок найчастіше визначається у відсотках, тобто щодо посадового окладу або тарифної ставки за відпрацьований час. Проте підприємство може встановлювати їх і в абсолютній сумі - або в рівному розмірі для всіх працівників, або диференційовано. Розміри доплат і надбавок повинні коректуватися при змінах окладів або ставок з урахуванням інфляції.
Таким чином, особливості роботи відображаються у доплатах і надбавках, чий перелік підприємство встановлює самостійно, не порушуючи гарантії держави щодо їх компенсаційним видам. Доплати і надбавки можуть встановлюватися у відсотках до постійної частини заробітної плати або в абсолютній сумі.
На підприємствах будь-якої форми власності мають бути затверджені керівництвом підприємства штатні розписи, де вказуються посади працюючих і відповідні цим посадовим місячні оклади.
Місячний оклад кожної категорії працюючого може бути диференційований залежно від рівня кваліфікації, вченого звання, ступеня і т.д. відповідно до положення про професії (посади).
Керівні, інженерно-технічні працівники та службовці за результати фінансово-господарської діяльності можуть преміюватись з прибутку підприємства за затвердженими підприємством положенням.
Оплата праці керівників державних підприємств має обумовлюватися в трудовому договорі (контракті), тому вона отримала назву контрактної.
В даний час майже 80% робочих економічно розвинених країн перебувають на погодинній оплаті праці з встановленою нормою виробітку. Застосування цієї системи направлено на ефективне вирішення таких завдань:
виконання виробничих завдань з кожного робочого місця та виробничому підрозділу в цілому;
вдосконалення організації праці і зниження трудомісткості що випускається продукції;
раціональне використання матеріальних ресурсів і підвищення якості продукції, що випускається;
розгортання колективних форм організації праці;
підвищення професійної майстерності робітників і на цій основі широке суміщення професій;
забезпечення планового приросту заробітної плати в залежності від зростання продуктивності праці, підвищення якості продукції і раціонального використання матеріальних ресурсів;
диференціація заробітної плати з урахуванням кваліфікації та категорії робітників відповідно до їх трудового внеску та умов праці.
Недоліком погодинної системи оплати праці є те, що посадовий оклад не в змозі врахувати відмінності в обсягах робіт, виконаних працівниками однієї професії і кваліфікації.
Відрядна система оплати праці застосовується, коли є можливість враховувати кількісні показники результату праці та коригувати його шляхом встановлення норм виробітку, норми часу, нормованого виробничого завдання. При відрядній системі оплати праці працівників оплата здійснюється за відрядними розцінками відповідно до кількості виробленої продукції. Основою відрядної оплати праці є відрядна розцінка за одиницю продукції, робіт, послуг, яка визначається за формулою (1.2).
Ред = Тст / Нчвир або Ред = (Тст × Пмм) / Нсмвир, (1.2)
де Тст - годинна тарифна ставка виконуваної роботи, руб.;
ПВМ - тривалість зміни, год;
Нчвир, Нсмвир - норма виробітку відповідно за годину роботи, зміну, од. продукції;
Ред - розцінка.
Відрядна розцінка, а відповідно і відрядна форма оплати праці, може бути індивідуальною і колективною.
Якщо встановлена норма часу, відрядна розцінка визначається за формулою (1.3).
Рсд = Тст × Нвр, (1.3)
де Нвр - норма часу на виготовлення продукції, робіт, послуг.
У залежності від способу підрахунку заробітку при відрядній оплаті розрізняють кілька форм оплати праці.
Пряма відрядна система оплати праці - коли праця працівників оплачується за відрядними розцінками безпосередньо за кількість виробленої продукції (операцій) за формулою (1.4).
Зед = Ред × В, (1.4)
де Зед - відрядний заробіток, руб;
Ред - розцінка;
В - кількість виробленої продукції.
Вона може застосовуватися там, де збільшення випуску продукції залежить в основному від робітника, де праця виконавця нормується, де на перший план висувається необхідність розширення виробництва продукції і послуг. Ця система недостатньо стимулює працівника підвищувати якість продукції, економно витрачати виробничі ресурси.
Відрядно-преміальна - коли оплата праці включає преміювання за перевиконання норм виробітку, досягнення певних якісних показників: здачу робіт з першого пред'явлення, відсутність браку, рекламації, економії матеріалів. Вона служить основою мотивації працівників у поліпшенні як кількісних, так і якісних результатів праці.
При відрядно-преміальній оплаті праці працює понад заробітку за прямими відрядними розцінками виплачується премія за виконання і перевиконання заздалегідь встановлених кількісних і якісних показників роботи. Розрахунок оплати проводиться за формулою (1.5).
Зсд.пр. = Зсд + Зпр або Зсд. пр. = Зсд × (1 × Ппр/100), (1.5)
де Зсд.пр - відрядний заробіток при відрядно-преміальній оплаті праці, руб;
Зпр - премія за виконання (перевиконання) встановлених показників, руб;
Ппр - відсоток премії за виконання показників преміювання.
У положенні про преміювання персоналу встановлюють розміри премій та умов заохочення, при дотриманні яких премія виплачується або знижується, якщо виявлені конкретні упущення в роботі.
Побічно-відрядна застосовується для оплати праці допоміжних робітників (наладчиків, комплектувальників та ін.) Розмір їх заробітку визначається у відсотках від заробітку основних робітників, праця яких вони обслуговують:
При побічно-відрядній оплаті розцінка визначається за формулою (1.6), виходячи з тарифної ставки нормованого об'єкта основних робіт, яких обслуговує непрямий відрядник.
(1.6)
де Рк - непряма відрядна розцінка, руб. і коп.;
Тс - тарифна ставка, крб. і коп.;
Q - нормований обсяг основних робіт непрямого працівника, яких обслуговує непрямий відрядник.
Ця система мотивує зацікавленість працівника у поліпшенні обслуговування виробничих процесів, раціональне використання ресурсів і т.д.
Акордна - коли сукупний заробіток визначають за виконання тих чи інших стадій роботи або за повний комплекс виконуваних робіт. Різновидом аккордной форми є оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства і виконують роботи за укладеними договорами цивільно-правового характеру. Акордна оплата праці стимулює виконання всього комплексу робіт з меншою чисельністю працюючих і в більш короткі терміни.
Акордні відрядні розцінки визначаються при індивідуальній формі оплати праці за формулою (1.7).
(1.7)
При колективній формі праці за формулою (1.8).
(1.8)
де Рак - акордна відрядна розцінка, руб. і коп;
Pi - розцінка i-го виду робіт, руб. і коп;
gi - обсяг i-го виду робіт у натуральних вимірниках;
Q - загальний обсяг робіт за кінцевим результатом, у натуральному вимірі.
Сума акордно заробітку визначається за формулою (1.9).
(1.9)
За скорочення термінів виконання акордних завдань при якісному виконанні робіт робочим виплачується премія. Тоді система буде називатися акордно-преміальної.
Колективна відрядна - коли заробіток кожного працівника поставлено в залежність від кінцевих результатів роботи всієї бригади, дільниці тощо
Колективна (бригадна) відрядна оплата праці застосовується на роботах зі складання, ремонту, експлуатації рухомого складу залізниць і т.д. Бригадна відрядна оплата праці може застосовуватися і в тих випадках, коли робочих функціонально розділений, тобто кожен робітник виконує будь-яку роботу самостійно, але в той же час він пов'язаний з яким-то кінцевим результатом виробництва. Норми виробітку при цьому встановлюються не для кожного робітника, а для всієї бригади робітників [46, с. 21].
При цій системі бригадні відрядні розцінки визначаються по одній з наступних формул:
(1.10) або (1.11)
де Рб - бригадна відрядна розцінка, руб. і коп;
Тс - тарифна ставка розряду виконуваної роботи, руб. і коп;
Нвр - норма часу;
Нвир - бригадна норма виробітку.
Загальний відрядний заробіток бригади визначається за формулою (1.12).
(1.12)
Відрядно-прогресивна оплата праці передбачає нарахування заробітної плати наступним чином:
за обсяг роботи в межах трудової норми - за стабільною розцінці;
за обсяг роботи, що перевищує норми виробітку - за підвищеними розцінками.
Застосування відрядно-прогресивної оплати праці ефективно в тих випадках, коли потрібно стимулювати швидке зростання обсягу роботи (продукції, обороту, послуг), наприклад, на новому підприємстві або на новому ринку. Однак при перевиконанні норм праці, тут може бути втрачена обгрунтована зв'язок зростання заробітної плати зі зростанням продуктивності праці. Розрахунок заробітку при відрядній системі оплати праці здійснюється за документами про вироблення.
Серед інших форм оплати треба відзначити бестарифную модель, вона спрямована на вдосконалення організації та стимулювання праці. Вона синтезує в собі основні переваги погодинної і відрядної оплати праці і забезпечує гнучку ув'язку розмірів заробітної плати з результатами діяльності підприємства та окремих працівників. Вона заснована на повній залежності заробітної плати працівника від кінцевих результатів роботи трудового колективу та оцінки праці працівника [46, с. 28]. Її сутність полягає в тому, що кожному працівнику колективу присвоюється певний кваліфікаційний рівень, який не утворює окладу.
Ця модель може застосовуватися:
1) на основі постійного коефіцієнта кваліфікаційного рівня працівника;
2) на основі постійного та поточного коефіцієнтів кваліфікаційного рівня.
У першому випадку працівнику встановлюється єдиний постійний коефіцієнт кваліфікаційного рівня, який відображає його внесок в результат роботи колективу. У другому випадку постійний коефіцієнт встановлюється у відповідності з основними результатами праці працівника з урахуванням його кваліфікації, продуктивності праці, ставлення до роботи, а поточний коефіцієнт враховує особливості праці в даному періоді часу.
Нараховану заробітну плату можна підрозділити на такі види: основну та додаткову.
До основної ставиться плата, нарахована за відпрацьований час: оплата за тарифними ставками і окладами, відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії.
Додаткова заробітна плата являє собою встановлені законом виплати за не відпрацьований на підприємстві час: оплата відпусток, вихідних допомога при звільненні, пільгові години при скороченому робочому дні для підлітків і т.д.
Викладені форми і системи оплати праці схематично представлені на малюнку 1.3.
Форми оплати праці та їх різновиди | ||
Відрядна | Погодинна |
Проста відрядна | Відрядно-преміальна | Проста погодинна | Почасово-преміальна |
Акордна |
Відрядно-прогресивна | Побічно-відрядна |
Щоб описати застосовувані в даній організації механізми оплати праці, керівником організації затверджується Положення про оплату праці.
Слід зазначити, що, як таке, положення про оплату праці не є обов'язковим: більшість його норм вже включені (або, принаймні, повинні бути включені) або в правила внутрішнього трудового розпорядку, або в колективний договір, або в трудовій договір, а також безпосередньо встановлені в ТК РФ.
Фактично таке положення про оплату праці носить в першу чергу інформаційний характер, оскільки об'єднує зазначення всіх наведених джерел і консолідує застосовувані в організації правила оплати праці.
Положення про оплату праці (і в першу чергу його положення про преміювання) має велике значення для цілей оподаткування, оскільки в значній мірі знімає з організації проблему обгрунтування документально підтвердженими витратами на оплату праці, вироблених нею.
Чинне трудове законодавство не містить будь-яких формалізованих вимог до положення про оплату праці. Однак аналіз глав 20 і 21 ТК РФ дозволяє стверджувати, що в положення про оплату праці доцільно включати такі основні питання:
загальні вимоги до працівника, необхідні для нарахування йому заробітної плати. У положенні можуть встановлюватися як загальні вимоги до всіх працівників (зовнішній вигляд, форма одягу і т.д.), так і спеціальні вимоги залежно від категорії працівника (вимоги до кваліфікації, досвіду і т.д.);
система оплати праці (погодинна, відрядна, відрядно-погодинна);
мінімальна зарплата в організації;
розміри окладів для окремих категорій співробітників організації залежно від займаної працівником посади та (або) виконуваних ним трудових функцій і (або) тарифні ставки, якщо зарплата працівника буде визначатися за такими ставками;
межі виплати заробітної плати в натуральній формі;
порядок, місце і терміни виплати заробітної плати;
випадки утримань із заробітної плати, а також обмеження розміру таких утримань;
Правила оплати праці в залежності від специфіки організації:
в особливих умовах (працівникам, зайнятим на важких роботах, роботах зі шкідливими, небезпечними і іншими особливими умовами праці, у місцевостях з особливими кліматичними умовами);
в інших випадках виконання роботи в умовах, що відхиляються від нормальних;
при виконанні робіт різної кваліфікації;
за суміщення професій і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника;
за межами нормальної тривалості робочого часу;
у вихідні, святкові та неробочі дні;
у нічний час;
при невиконанні норм праці (посадових обов'язків);
при виготовленні продукції, що виявилася браком;
при простої;
при освоєнні нових виробництв (продукції);
норми праці, якщо вони прямо пов'язані з сумами виплачуваної зарплати.
У положенні про оплату праці необхідно також затвердити форму розрахункового листка, в якому повинні відображатися складові частини заробітної плати, розміри і підстави зроблених утримань, загальна грошова сума, що підлягає виплаті. При цьому в положенні вказуються правила і терміни надання працівникові цього розрахункового листка.
Крім цього, як зазначалося вище, особливе місце в положенні про оплату праці повинні займати правила преміювання працівників.
У статті 144 ТК РФ зазначено, що роботодавець має право встановлювати різні системи преміювання, стимулюючих доплат і надбавок з урахуванням думки представницького органу працівників. Таке право роботодавцю доцільно реалізовувати в розробленому та затвердженому в організації локальному нормативному акті - положенні про преміювання.
У цьому положенні слід вказувати:
види премій. У положенні встановлюються види премій, на які може розраховувати працівник даної організації. Премія може виплачуватися за підсумками місяця, кварталу, року або за підсумками виконання будь-якої конкретної роботи - завершення того чи іншого проекту тощо;
показники преміювання. Простіше кажучи, треба чітко описати, за яких умов (при виконанні яких вимог) працівник може розраховувати на отримання премій. На практиці часто буває, що в розглянутому положенні також встановлюються і зворотні показники - показники депреміювання, тобто переліки умов, за яких розмір премії працівника може бути урізаний;
розміри винагород. Сума премії може встановлюватися у фіксованому розмірі або у відсотках від зарплати;
коло працівників, які можуть розраховувати на грошове заохочення. У положенні потрібно чітко обумовити, які конкретні працівники і при досягненні яких показників можуть розраховувати на той чи інший вид і розмір премії;
терміни виплати премій.
На практиці не сформовано загальних правил щодо того, чи потрібно положення про оплату об'єднувати в одному документі з положенням про преміювання. Різні комерційні організації застосовують різні механізми. Деякі ж навіть положення про преміювання розбивають на декілька документів - положення про преміювання за підсумками року, окремо - за підсумками кварталу і т.д.
На нашу думку, найбільш правильним є все-таки створення єдиного документа, оскільки це в першу чергу забезпечить несуперечність даного документа, його системність і послідовність у регулюванні відносин з оплати праці в організації.
1.3 Аналітичний і синтетичний облік розрахунків з оплати праці
У бухгалтерському обліку для узагальнення інформації про розрахунки з працівником організації з оплати праці (за всіма видами оплати праці, премій, допомог тощо) призначено рахунок 70 «розрахунки з персоналом по оплаті праці».
Аналітичний облік розрахунків з персоналом з оплати праці ведеться в розрахункових (розрахунково-платіжних) відомостях (додаток № 1) по кожному працівнику організації [18].
Всі операції, пов'язані з оплатою праці, оформляються необхідними первинними документами і передаються в бухгалтерію. До документів аналітичного обліку заробітної плати належать: особовий рахунок працівника, податкова картка з обліку доходів та податку на доходи фізичних осіб, розрахунково-платіжні відомості та інших
Кожному працівникові при прийомі на роботу присвоюється табельний номер, який надалі проставляється на всіх документах з обліку особового складу організації [18].
Щоб з'ясувати суму заробітної плати, яка підлягає видачі на руки працівнику, необхідно визначити суму заробітку працівника за місяць і виробити з неї необхідні утримання. Ці розрахунки ведуться в особових рахунках працівників, а потім їх результати переносяться в розрахунково-платіжну відомість і в податкову картку.
У розрахунково-платіжну відомість заносять суми нарахованої заробітної плати за її видами, суми утримань за їх видами і суми до видачі. Для кожного працівника у відомості відводиться одна сторона. Розрахунково-платіжна відомість не тільки є регістром аналітичного обліку розрахунків з працівниками по заробітній платі, а й виконує функції розрахункового і платіжного документа.
На підприємствах замість розрахунково-платіжних відомостей можуть застосовуватися окремо розрахункові відомості і платіжні відомості. У розрахунковій відомості містяться всі дані для розрахунку сум заробітної плати, що підлягають нарахуванню працівникам. Платіжну відомість використовують лише для виплати заробітної плати (додаток № 2). У ньому вказують прізвище та ініціали працівників, їх табельні номери, суми до видачі та розписку в отриманні заробітної плати або її депонування.
Видачу авансу за першу половину місяця також оформляють платіжної відомістю. Суму авансу зазвичай визначають з розрахунку 50% заробітку по тарифних ставках або окладів з урахуванням відпрацьованих днів.
Заробітну плату з каси видають протягом трьох днів. Після закінчення цього строку касир проти прізвища працівників, які не отримали заробітну плату, робить відмітку «депоновано» і на титульному аркуші відомості вказує фактично виплачену і не отриману працівниками суму заробітної плати. Виплачені вчасно суми заробітної плати після закінчення трьох днів здаються в банк на розрахунковий рахунок.
Розрахунково-платіжні відомості на практиці виконують кілька функцій: розрахункового документа; платіжного документа; регістра аналітичного обліку розрахунків з працівниками по заробітній платі. Вони виконують свої функції протягом тільки одного місяця. Їх незручно використовувати для підрахунку середньої заробітної плати за будь-який минулий період (наприклад, за три місяці при оплаті відпустки), оскільки необхідно робити трудомісткі вибірки з різних відомостей. Тому на підприємствах на кожного працівника відкривають особові рахунки, на лицьовій стороні яких записують необхідні відомості про працівника (сімейний стан, розряд, оклад, стаж роботи і т.д.), а на звороті - всі види зарахувань та утримань із заробітної плати за кожен місяць. За цими даними легко розрахувати середній заробіток за будь-який період [35, с. 18].
Синтетичний облік витрат на оплату праці являє собою узагальнення всієї інформації про виплати різних доходів на користь працівників підприємства з оплати праці.
У синтетичному обліку використовуються меморіальні ордери, оборотні відомості, Головна книга, журнали-ордери по рахунках і т.д.
Синтетичний облік розрахунків з персоналом, як складається, так і не перебувають в обліковому складі організації, з оплати праці, а також по виплаті доходів по акціях і інших цінних паперів даної організації здійснюється на пасивному рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці».
За кредитом і дебетом рахунка 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" працівником бухгалтерії відображаються суми, представлені в таблицях 1.1 та 1.2.
Таблиця 1.1 - Суми, що відбиваються за кредитами рахунки 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»
Дебет рахунку та його найменування | Кредит рахунку та його найменування | Зміст проводки | |
а) оплати праці, належні працівникам, - в кореспонденції з рахунками обліку витрат на виробництво (витрат на продаж) та інших джерел, у тому числі: | |||
08 «Вкладення у необоротні активи» | 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» | Оплата праці працівників, зайнятих на роботах зі зведення будинків і споруд, монтажу обладнання і т.д. | |
20 «Основне виробництво» | 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» | Оплата праці основних виробничих робітників | |
26 «Загальногосподарські витрати» | 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» | Оплата праці апарату управління | |
28 «Брак у виробництві» | 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» | Оплата праці за виправлення браку, допущеного з вини іншого працівника | |
б) оплати праці, нараховані за рахунок утвореного в установленому порядку резерву на оплату відпусток працівникам та резерву винагород за вислугу років, виплачується один раз на рік: | |||
96 «Резерви майбутніх витрат» | 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» | ||
в) нараховані допомоги по соціальному страхуванню пенсій та інших аналогічних сум: | |||
69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення» | 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» | ||
г) нарахованих доходів від участі в капіталі організації: | |||
84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток» | 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» | ||
Кредитове сальдо рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» показує заборгованість підприємства перед працівниками по нарахованій оплаті праці (тобто загальну суму до виплати за розрахунково-платіжної відомості на кінець місяця).
Дебетовим сальдо рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» може бути у випадку, наприклад, виплати позапланового авансу в рахунок майбутнього заробітку або при виплаті зайвих сум (при переплаті) [33, с. 77].
Таблиця 1.2 - Суми, що відбиваються по дебету рахунку 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»
Дебет рахунку | Кредит рахунку | Зміст проводки | |
а) виплачені суми оплати праці, премій, допомог, пенсій тощо, доходів від участі в капіталі організації: | |||
70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» | 50 «Каса» | Проведена виплата грошових коштів з каси підприємства | |
70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» | 51 «Розрахунковий рахунок» | Грошові кошти перераховані на розрахунковий рахунок одержувача, відкритий у банку | |
б) суми нарахованих податків, платежів за виконавчими документами та інших утримань із заробітної плати працівників: | |||
70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» | 68 «Розрахунки по податках і зборах» | Утримано податок на доходи фізичних осіб | |
70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» | 71 «Розрахунки з підзвітними особами» | Утримано невикористані і не повернуті вчасно підзвітні суми | |
70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» | 73 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями» (субрахунок 73-1 «Розрахунки за наданими позиками») | Утримано суми в погашення заборгованості за позиками | |
70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» | 73 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями» (субрахунок 73-2 «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку») | Утримано суми на відшкодування заподіяного працівником підприємству матеріального збитку, у тому числі в результаті нестач і розкрадання грошових і товарно-матеріальних цінностей, браку, допущеного з вини працівника, і т.п. | |
70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» | 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» | Утримано суми, спрямовані за особистою заявою працівника на сплату аліментів та ін | |
70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» | 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» (субрахунок «Розрахунки по депонованим сумам») | нараховані, але не виплачені у встановлений термін (через неявку одержувачів) суми (депоновані суми) | |
РОЗДІЛ 2 Аналіз системи обліку оплати праці в ТОВ «ЗапСібОйл»
2.1 Організація бухгалтерського обліку
ТОВ «ЗапСібОйл» створено в лютому 1998 року. У момент створення родом діяльності підприємства була роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів. У середині листопада 1998 року на отриманий прибуток від продажів був відбудований власний магазин. У січні 1999 року був створений відділ закупівель, який був орієнтований на великооптовий закуп паливно-мастильних матеріалів від виробника. До кінця лютого 1999 ТОВ «ЗапСібОйл» стало офіційним дилером компанії «TEBOIL», одного з найбільших виробників моторних масел і змащувальних матеріалів. Відразу після отримання дилерства був налагоджений відділ оптових продажів, який працював по місту Новосибірську і прилеглим до нього регіонах.
Було побудовано ще 3 магазини роздрібної торгівлі, а також відкрита мережа сервісних станцій по заміні мастил і спеціальних рідин марки «TEBOIL». У 2000 році почалося будівництво автокомплексу. Весь процес будівництва та оздоблення зайняв 1,5 року. У серпні 2001 року був відкритий автокомплекс «ськарт» включає в себе:
станцію з кузовного ремонту;
станцію по фарбуванню автомобілів;
тюнінг-центр;
діагностичний центр;
інші автопослуги.
На даний момент ТОВ «ЗапСібОйл» являє собою велику і грамотно організовану оптово-роздрібну компанію з продажу мастил і рідин для автомобілів, а також комплекс з надання сервісних автопослуг. Дана організація приносить постійний прибуток, забезпечує робочі місця, не приносить шкоди навколишньому середовищу, справно платить податки в бюджет.
Органами управління ТОВ «ЗапСібОйл» відповідно до Статуту товариства є:
генеральний директор (власник);
виконавчі директори.
Генеральний директор, він же власник, є вищим органом управління ТОВ «ЗапСібОйл» і здійснює загальне керівництво поточною діяльністю товариства.
Виконавчі директори здійснюють загальне керівництво діяльністю підпорядкованих їм підрозділів (див. рис. 2.1).
Рисунок 2.1 - Організаційна структура компанії ТОВ «ЗапСібОйл»
Як видно з представленого вище малюнка очолює компанію генеральний директор (власник), в його безпосередньому підпорядкуванні знаходяться виконавчі директори, які курують ввірені їм види діяльності організації (роздрібна торгівля, оптова торгівля, автокомплекс).
Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерською службою організації. Структура, чисельність працівників окремих бухгалтерських підрозділів визначається внутрішніми правилами і посадовими інструкціями організації.
У ТОВ «ЗапСібОйл" бухгалтерський облік ведеться за журнально-ордерної системи. Облік майна, зобов'язань і господарських операцій відповідно до робочого (вибраних) планом рахунків бухгалтерського обліку.
Підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції, а також розрахунки (довідки) бухгалтерії. Облік витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) ведеться по замовленому методу. Головний бухгалтер організації забезпечує контроль і відображення на рахунках всіх господарських операцій, надання оперативної та результативної інформації у встановлені терміни за схемою документообігу.
Вимога головного бухгалтера щодо документального оформлення господарських операції та поданням до бухгалтерії необхідних документів та відомостей обов'язкове для всіх працівників організації.
У таблиці 2. 1 представлені структура і функціонал бухгалтерського апарату ТОВ «ЗапСібОйл».
Таблиця 2.1 - Склад і функціональні обов'язки бухгалтерської служби ТОВ «ЗапСібОйл»
Посада | Функції |
Головний бухгалтер | Відповідає за весь процес ведення бухгалтерського обліку і контролю на підприємстві. Складання фінансової звітності |
Бухгалтер по розрахунках з персоналом | Розрахунок заробітної плати, облік розрахунків з працівниками |
Бухгалтер - касир | Ведення касових операцій |
Для забезпечення раціональної організації бухгалтерського обліку велике значення має розробка плану його організації.
План організації бухгалтерського обліку складається з наступних елементів: план документації та документообігу; план інвентаризації; план рахунків і їх кореспонденція; план звітності; план технічного оформлення обліку; план організації праці працівників бухгалтерії.
У плані документації перераховуються документи для обліку господарських операцій. Організація ТОВ «ЗапСібОйл» використовує типові форми первинних облікових документів. Всі форми первинних облікових документів складаються з дотриманням вимог передбачених Положенням з бухгалтерського обліку та звітності.
Основою організації первинного обліку в організації є затверджений головним бухгалтером графік документообігу, тобто проходження документів від моменту їх виписки до здачі на зберігання в архів. У графіку документообігу визначаються особи, відповідальні за оформлення документів, а також порядок місце час проходження документа з моменту складання до здачі в архів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник організації.
Облікова політика на поточний рік затверджується наказом по організації наприкінці попереднього року, вводиться з 1 січня поточного року. Вона не повинна мінятися протягом фінансового року.
На підприємстві бухгалтерський облік ведеться за журнально-ордерною формою обліку із застосуванням комп'ютерних програм: 1С: Підприємство - Бухгалтерський облік, Підприємство - Торгівля + Склад. Всі журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою, в кореспонденції заздалегідь встановленими дебетуемого рахунками. Бухгалтерський облік у ТОВ «ЗапСібОйл" ведеться окремо за двома напрямками діяльності - торгівля (за класичною системі оподаткування - КСНО) та автопослуги (система оподаткування у вигляді єдиного податку на поставлений дохід - ЕНВД). Оскільки роздрібна та оптова торгівля автохімією, тобто підакцизними товарами, обкладається податком на прибуток за загальним режимом оподаткування, а послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобілів - єдиним податком на поставлений дохід.
2.2 Облік розрахунків з персоналом організації
У ході здійснення своєї діяльності в компанії виникають взаємини з персоналом, який виконує виробниче завдання, що тягне за собою розрахунки з працівниками підприємства, з органами соціального страхування і забезпечення і іншими організаціями та особами.
Облік праці і зарплати в організації ведеться на основі федеральних регіональних і галузевих законодавчих норм регулювання трудових відносин працівників і адміністрації підприємства, включаючи відносини з оплати праці.
Для організації обліку, для складання звітності та контролю за фондом оплати праці розділимо весь персонал ТОВ «ЗапСібОйл» на 4 групи:
1) промислово-виробничий персонал: працівники автокомплексу, що виробляють послуги: Автомаляр, автослюсарі, колорист;
2) торговий персонал: адміністратори і продавці торгово-роздрібної мережі;
3) апарат управління та працівники офісно-складського комплексу;
4) допоміжний персонал: різноробочі, двірник, прибиральниця.
Документальне оформлення трудових відносин та обліку нарахування заробітної плати відбувається в організації наступним чином.
На підставі укладеного трудового договору з працівником
ТОВ «ЗапСібОйл» оформляє наказ (розпорядження) по підприємству про його прийом на роботу відповідно до умов договору. Зміст наказу оголошується працівнику протягом трьох днів з моменту підписання договору, а також видається другий примірник, а на вимогу - копія наказу про зарахування, завірена керівником. Оформлення наказу про прийом на роботу здійснюється за допомогою форми № Т-1 і № Т-1а.
Далі на підставі наказу про прийом на роботу бухгалтером відкривається особиста картка працівника, що оформляється за формою
№ Т-2.
На підставі особистої картки бухгалтер по розрахунках з персоналом заповнює особовий рахунок за формою № Т-54, який складається для відображення відомостей про заробітну плату за минулі періоди. У нього заносяться записи про всі види нарахувань на підставі первинних документів з обліку виробітку та виконаних робіт, відпрацьованого часу, а також різні види виплат та утримань із заробітної плати. З даних особового рахунку обчислюється середній заробіток, необхідний для проведення нарахувань при оплаті відпустки, за лікарняними листками і т. д. Щорічно на кожного працівника відкривається новий особовий рахунок.
Крім цього, заводиться податкова картка з обліку доходів та податку на доходи фізичних осіб за формою 1-ПДФО.
Облік розрахунків з оплати праці в особових картках ведеться наростаючим підсумком протягом року. Особові рахунки працівників повинні зберігатися в архіві підприємства протягом 75 років [42, с. 98].
Для закріплення трудових обов'язків за конкретним працівником використовується посадова інструкція, яка затверджується наказом директора ТОВ «ЗапСібОйл» і після докладного вивчення завіряється підписом працівника.
Посади (професії), на які приймаються працівники
ТОВ «ЗапСібОйл», чітко визначено відповідно до Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД), тарифно-кваліфікаційними характеристиками, а також кваліфікаційними довідниками посад керівників, спеціалістів та інших службовців.
Повне найменування посади, професії і спеціальності в трудовому договорі вказується у відповідності зі штатним розкладом ТОВ «ЗапСібОйл».
Штатний розклад досліджуваної організації являє собою організаційно-розпорядчий документ. Воно відображає інформацію про посади, чисельному складі і фонді заробітної плати працівників підприємства. Воно складається за формою № Т-3. Штатний розклад має бути завірене підписами головного бухгалтера і директором організації. Затверджується директором допомогою видання відповідного наказу.
У ТОВ «ЗапСібОйл» згідно з колективним договором та Трудовому кодексу РФ застосовуються такі системи оплати праці:
для апарату управління, працівників офісно-складського комплексу, а так само для торгового персоналу - почасово-преміальна;
для допоміжного персоналу - почасова (місячний оклад);
для робітників студії кузовного авторемонту «СКАРТ» - відрядно-преміальна.
Співробітники апарату управління, а також офісно-складського комплексу мають оклади відповідно до займаної посади. При наявності фонду заробітної плати, отриманої як різниця між плановим нарахуванням заробітної плати з початку року і сумою гарантованих місячних окладів, доплат за місяць нараховується премія за досягнення планових показників .
Торговий персонал отримують заробітну плату за встановленими місячним посадових окладів і залежно від кількості відпрацьованого в звітному місяці днів. Їх преміювання проводиться відповідно до встановленої колективній системі преміювання: у процентному відношенні до суми продажів у даному місяці по всьому магазину в цілому.
Інші працівники - допоміжний персонал отримують заробітну плату за встановленими місячним посадових окладів і залежно від кількості відпрацьованого в звітному місяці днів.
Форма № Т-13 служить для обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати як працівників апарату управління, службовців так і інших працівників.
Бланки цього табеля ТОВ «ЗапСібОйл» створені за допомогою засобів програмного забезпечення «1С Бухгалтерія 7.7». Щодня реєструються явки працівників на роботу, звільнення з роботи. Всіх випадків запізнень і неявок із зазначенням їх причин, а також годин понаднормової роботи. Позначку про неявку або запізнення роблять в табелі на підставі відповідних документів - довідок про виклик у військкомат, суд, листів про тимчасову непрацездатність та інші, які працівники здають в бухгалтерію, а годинник понаднормової роботи - за списками начальників підрозділів.
Для обліку виробітку робочих автокомплексу застосовують поєднану форму таких первинних документів як: рахунок, замовлення-наряд на виконання робіт та акт виконаних робіт. Замовлення-наряд та акт виконаних робіт, послуг виписується у двох примірниках на одній сторінці на підставі Договору з клієнтом і Протоколу погодження цін (форми і вигляд цих документів затверджені наказом директора ТОВ «ЗапСібОйл») і кладуться в папку конкретного працівника. У міру виконання робіт, послуг протягом календарного місяця другий примірник замовлення-наряду та акту виконаних робіт і послуг з печаткою організації одержувача послуг, підписом її керівника, датою виконання послуг і надається в бухгалтерію, де відповідальним бухгалтером проставляється дата здачі (відмітка про виконання послуг ) замовлення-наряду та акту виконаних робіт, послуг. Облік зданих замовлень-нарядів та актів виконаних робіт, послуг ведеться за допомогою комп'ютерної програми «1С Бухгалтерія 7.7», адаптованої під специфіку роботи організації.
На підставі складених замовлень-нарядів та актів виконаних робіт комп'ютером автоматично формується Відомість обсягів виконаних робіт за місяць. Сума зарплати робітника формується у відсотковому відношенні до суми обсягу виконаних робіт у цьому місяці. Відсоток встановлюється наказом директора 1 раз на рік. У 2009 році такий відсоток складає 10% від суми виконаних робіт.
Дана форма передається бухгалтеру, нараховують заробітну плату лише після внесення до неї даних про необхідні відрахування, відсотків преміювання або покарання по кожному працівнику. При преміювання враховується кількість і якість праці, відповідальність і особиста матеріальна зацікавленість робітників у результатах праці, преміювання здійснюється за виконання плану, відсутність браку та економію матеріалів. На преміювання робітників, що забезпечують економію матеріалів, витрачається 30% суми від економії, фактично отриманої за кожного робочого місця.
Ведення та зберігання трудових книжок здійснює бухгалтер за розрахунками з персоналом відповідно законодавством РФ.
Трудові книжки, як бланки суворої звітності, зберігаються у сейфі і обліковуються в наступній документації:
прибутково-видатковій книзі з обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них;
книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.
Витрати на придбання трудових книжок враховують на позабалансовому рахунку 006 «Бланки суворої звітності». Витрати визнаються в обліку на підставі складених підзвітною особою товарних і касових чеків, накладних. Зіпсовані при заповненні бланки трудових книжок відображають в акті на їх списання.
У разі переведення працівника на іншу роботу ця процедура оформляється наказом директора за формою № Т-5.
Для оформлення та обліку відпусток, що надаються працівнику (працівникам) відповідно до законодавства, нормативними актами організації, трудовим договором, бухгалтером за розрахунками з персоналом «ЗапСібОйл» складається наказ (розпорядження) про надання відпустки працівникові за формою № Т-6 і затверджується директором організації . На підставі наказу робляться відмітки в особовій картці, особовому рахунку і проводиться розрахунок заробітної плати, належної за відпустку, за формою № Т-60 «Записка-розрахунок про надання відпустки працівнику».
Для оформлення та обліку напрямків працівника у відрядження, працівником відділу кадрів заповнюється, а директором ТОВ «ЗапСібОйл» стверджується наказ (розпорядження) про направлення працівника у відрядження за формою № Т-9 або № Т-9а. А документом засвідчував час перебування працівника у службовому відрядженні є посвідчення про відрядження, оформлене за формою № Т-19 працівником відділу кадрів в одному примірнику. Після закінчення відрядження, працівником бухгалтерії складається авансовий звіт за допомогою бухгалтерської програми «1С Підприємство» на підставі документів, що підтверджують зроблені витрати.
ТОВ «ЗапСібОйл» як роботодавець веде облік фактично відпрацьованого кожним працівником підприємства часу за формою № Т-13.
Тривалість робочого тижня ТОВ «ЗапСібОйл» п'ять робочих днів і складає 40 годин для всіх працівників організації, що відповідає законодавству РФ [5]. Виконання робіт понаднормово допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Робочий час напередодні неробочих святкових днів зменшується на одну годину для всіх працівників організації.
Для визначення суми заробітної плати, що підлягає видачі на руки працівникам, обчислюється сума заробітку за місяць і виробляються необхідні утримання. Ці розрахунки проводяться в Розрахунково-платіжної відомості форма № Т-49, яка до того ж служить документом для виплати заробітної плати за місяць в лицьовій частині цієї відомості записують суми нарахованої заробітної плати за її видами (відрядно, погодинно, премії та різного роду оплати) , а в правій - утримання за їх видами і суму до видачі. На кожного поіменно у відомості відводять один рядок.
Для виплати використовується Платіжна відомість за формою № Т-53. У ній вказуються прізвища та ініціали працівників, їх табельні номери, суми до видачі та розписку в отриманні заробітної плати. Бухгалтером організації на кожний підрозділ оформляється окрема Платіжна відомість, для спрощення видачі заробітної плати працівникам та надання даних керівництву організації.
Для отримання грошових коштів на виплату заробітної плати в банк надаються такі документи: чек, платіжні доручення на перерахування грошових коштів до бюджету за утримані податки, на перерахування сум, утриманих за виконавчими документами та особистими зобов'язаннями, а також на перерахування платежів на соціальні потреби (у фонди - пенсійний та соціального страхування). А також робиться запит до банку про резервування для фірми необхідної суми готівкових грошей на певну дату. На підставі чека банк видає організації необхідну суму грошових коштів, а бухгалтером на цю суму складається прибутковий касовий ордер форма № КО-1. Заробітна плата повинна бути видана з каси протягом трьох днів. Після закінчення цього строку касир проти прізвищ працівників, які не отримали заробітну плату, робить відмітку «Депоновано», складає реєстр невиданой заробітної плати і на титульному аркуші відомості вказує фактично виплачену і не отриману працівниками суму заробітної плати. Суми заробітної плати, не виплачені в строк, здаються в банк на розрахунковий рахунок. На видану суму заробітної плати складається витратні касові ордери, по одному на кожну платіжну відомість, форма № КО-2, номери і дати яких проставляються на останній сторінці відомості.
Для обліку та реєстрації платіжних відомостей з вироблених виплат працівникам організації працівником бухгалтерії, відповідальним за нарахування і розрахунок заробітної плати ведеться Журнал реєстрації платіжних відомостей за формою № Т-53а.
Позапланові аванси, відпускні виплати, розрахунок при звільненні тощо, провадять за видатковими касовими ордерами з позначкою «Разовий розрахунок по заробітній платі».
Для обліку і розрахунку належної заробітної плати та інших виплат працівникові при припиненні дії трудового договору працівником бухгалтерії складається Записка - розрахунок при припиненні дії трудового договору (контракту) з працівником за формою № Т-61 [18].
При організації обліку заробітної плати у ТОВ «ЗапСібОйл» використовуються відповідні облікові регістри двох типів:
хронологічні (записи ведуться в послідовності здійснення операцій, по датах). Ними є журнали реєстрації операцій;
систематичні (записи відповідають системі рахунків, тобто плану рахунків бухгалтерського обліку, та інформація групується за певними рахунками). Це відомості, журнали-ордери і т. д.
Порядок відображення в обліку відрахувань у різні фонди та утримань вироблених з заробітної плати виглядає наступним чином.
Розрахунок сум, належних до виплати працівникам, умовно складається з кількох етапів:
нарахування сум оплати праці та інших виплат працівникам підприємства;
відображення зазначених сум на рахунках бухгалтерського обліку;
розрахунок утримань із заробітної плати;
розрахунок сум нарахованих страхових внесків до Пенсійного фонду РФ і Фонд соціального страхування РФ з фонду заробітної плати;
отримання готівки на заробітну плату у відділенні банку;
видача заробітної плати;
депонування заробітної плати.
Розглянемо, як проводиться бухгалтером ТОВ «ЗапСібОйл» розрахунок сум нарахованої заробітної плати і різних утримань з неї.
Нарахування зарплати та інших видів оплат з одного боку, визначення суми боргу підприємства працівникам, а з іншого - визначення рахунків, на які повинна бути віднесена заробітна плата та інші види оплат.
Є основна і додаткова зарплата.
Нарахування основної заробітної плати проводиться на підставі первинних документів: табелів, нарядів та ін За ним щомісяця складається відомість розподілу заробітної плати.
Додаткова заробітна плата (оплата відпусток, часу виконання державних обов'язків та ін) нараховується на підставі документів, що підтверджують право працівника на оплату за не відпрацьований час, за середнім заробітком.
Розмір середнього заробітку Зср розраховується за формулою (2.1).
Зср = ДЗср х КДН, (2.1)
де ДЗср - середній денний заробіток,
КДН - кількість робочих днів у періоді, що підлягають сплаті.
При будь-якому режимі роботи розрахунок середньої заробітної плати працівника провадиться виходячи з фактично нарахованої йому заробітної плати і фактично відпрацьованого ним часу за 12 місяців, що передують моменту виплати [4].
Середній денний заробіток для оплати відпусток і виплати компенсації за невикористані відпустки обчислюється за останні дванадцять календарних місяців шляхом розподілу суми нарахованої заробітної плати на 12 і на 29,4 (середньомісячне число календарних днів).
Середній денний заробіток для оплати відпусток і виплати компенсацій за невикористані відпустки обчислюється за такою формулою:
Якщо весь розрахунковий період відпрацьований повністю і відпустку встановлено в календарних днях, то за формулою (2.2).
ДЗср = ЗП / (12 * 29,4), (2.2)
де ЗП - сума нарахованої зарплати в розрахунковому періоді, руб.,
12 - число календарних місяців у розрахунковому періоді,
29,4 - середньомісячне число календарних днів, дні.
В інших випадках (крім оплати відпустки і виплати компенсації за невикористану відпустку) середній денний заробіток визначається за формулою (2.3).
ДЗср = ЗП / Крдн, (2.3)
де ЗП - сума нарахованої зарплати в розрахунковому періоді, руб.,
Крдн - кількість робочих днів у розрахунковому періоді, встановлене за календарем 5-денного робочого тижня.
Розрахунковим періодом є дванадцять календарних місяців (з 1-го до 1-го числа) що передують події, або дванадцять останніх відпрацьованих календарних місяці, якщо працівник не працював у розрахунковому періоді. З розрахункового періоду виключаються неробочі святкові дні, встановлені законодавством РФ.
З розрахункового періоду виключається час, а також виплачені суми, коли:
працівникові виплачується або зберігається середній заробіток за законами РФ;
працівник отримував допомогу з тимчасової непрацездатності, вагітності та пологах;
працівник звільнявся від роботи з повним або частковим збереженням заробітної плати або без оплати;
працівник не працював у зв'язку з припиненням діяльності підприємства.
Квартальні премії включаються в підрахунок середнього заробітку в розмірі 1 / 3, місячні - не більше однієї за місяць, річні - у розмірі 1 / 12 за кожен місяць.
Якщо час у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, то премії враховуються пропорційно відпрацьованому часу.
У всіх ситуаціях, якщо працівником повністю відпрацьовано час у розрахунковому періоді: ЗП не менше ЗМІНА, де змін - мінімальний розмір оплати праці.
Виплати, що враховуються в розрахунковому періоді для обчислення середнього заробітку [14], збільшуються на коефіцієнт підвищення тарифних ставок (окладів) при збільшенні мінімального розміру оплати праці відповідно до закону, якщо зміни сталися:
в межах розрахункового періоду до настання події (см.формула 2.4).
ТС = Тспред * Кізм, (2.4)
де ТС - тарифна ставка (оклад) для розрахунку середнього денного заробітку,
Тспред - тарифна ставка (оклад) за попередній підвищенню відрізок часу,
Кізм - коефіцієнт підвищення тарифних ставок;
після розрахункового періоду до настання події (см.формула 2.5).
Окорил = О * Кізм, (2.5)
де окорил-відкоригована сума відпускних, руб.,
О-сума відпускних за розрахунковий період, крб.
в період дії події (см.формула 2.6):
Окорил = О + Опов * Кізм, (2.6)
де Опов-сума відпускних, що припадають на період з моменту підвищення тарифних ставок до закінчення відпустки, руб.
Всім особам, які працюють за сумісництвом, надаються щорічні оплачувані відпустки за сумісництвом роботі або виплачується компенсація за невикористану відпустку при звільненні.
З метою рівномірного включення до собівартості продукції відпускних застосовується спосіб резервування сум на оплату відпусток.
Нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності, вагітності та пологах провадиться за фактичного заробітку працівника. У фактичний заробіток включаються всі види заробітної плати, на які нараховуються внески на соціальне страхування.
Не включається в суму заробітку для нарахування допомоги:
зарплата за роботу в надурочний час;
оплата за роботу за сумісництвом (крім випадку, коли працівник на основній роботі не отримує повного посадового окладу);
зарплата за дні простою, за час чергової та додаткової відпусток;
оплата часу виконання державних обов'язків;
виплати одноразового характеру (одноразові премії, компенсації за невикористану відпустку, вихідна допомога).
Усі види заробітку, що враховуються при обчисленні допомоги, в тому числі і щомісячні премії, включаються в заробіток за часом, за яку вони були нараховані, а не за часом фактичного їх отримання.
Премія за рік, одноразова винагорода за вислугу років і т.п. враховуються у середньомісячному розмірі - 1 / 12.
Для обчислення допомоги підсумовується фактична заробітна плата з урахуванням постійних доплат і надбавок за 12 місяців, одержуваних на день настання непрацездатності. Зазначена сума заробітку ділиться на число всіх робочих днів місяця за той же 12-місячний період. Потім обчислюється денний допомогу у відсотках до заробітку. При страховому стажі:
до 5 років - 60% (круглим сиротам - 80%) заробітку;
від 5 до 8 років - 80% заробітку;
понад 8 років - 100% заробітку;
при трудовому каліцтво або професійне захворювання 100% заробітку.
Загальна сума допомоги визначається шляхом множення денної допомоги на число робочих днів, пропущених у даному місяці внаслідок непрацездатності [26].
Наприклад, працівник ТОВ «ЗапСібОйл» був хворий з 1 березня по 17 березня. Посадовий оклад працівника 27000 руб. Страховий трудовий стаж працівника на момент настання непрацездатності становить 7 років. Бухгалтерія здійснює розрахунок допомоги з тимчасової непрацездатності:
за графіком п'ятиденного робочого тижня кількість робочих днів у березні (місяці непрацездатності) становить 23 дня;
з них 13 робочих днів робочих днів пропущено через тимчасової непрацездатності;
середньоденний заробіток працівника в березні становить:
27 000 руб. : 23 дні = 1 173,91 руб.
Денне допомога обчислюється у розмірі 80% середньоденного заробітку працівника.
Розрахована сума допомоги з тимчасової непрацездатності:
1 173,91 руб. * 13 днів * 80% = 12 208,66 руб.
Максимальний розмір допомоги з тимчасової непрацездатності за повний календарний місяць не повинен перевищувати 18720 крб. [25].
Максимальна величина денної допомоги в березні:
18720 руб. : 23 дні = 813,91 руб.
Сума допомоги за 13 днів непрацездатності становитиме
813,91 руб. * 13 днів * 80% = 8464,66 руб.
Значить, в розрахунок буде прийнята сума, нарахована виходячи з обмеження розміру допомоги.
Цей розрахунок бухгалтером проводиться вручну, а можна полегшити цей трудомісткий процес за допомогою бухгалтерської програми «1С Заробітна плата».
Згідно зі ст. 149 ТК РФ при виконанні робіт в умовах, що відрізняються від нормальних, працівникові можуть бути встановлені доплати компенсуючого характеру, передбачені колективним, трудовим договорами. У цих локальних документах передбачають також порядок і умови їх видачі.
Розглянемо особливості обчислення оплати робіт різної кваліфікації, суміщення професій (посад) і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.
Оплата праці при виконанні робіт різної кваліфікації регламентується ст. 150 МК РФ. Слід враховувати, що виконання таких робіт здійснюється в рамках однієї професії або посади (однієї трудової функції) і протягом нормальної тривалості робочого часу. Відповідно до Трудового кодексу працю працівника, який виконує роботи різної кваліфікації, повинен оплачуватися виходячи з розцінок за більш високої кваліфікації. Відповідно, доплати, наприклад, за особливі умови роботи, кліматичні умови обчислюються виходячи з процентної ставки доплати до окладу, установленим за більш високої кваліфікації.
Наприклад, згідно зі штатним розкладом ТОВ «ЗапСібОйл» оклад водія легкового автомобіля складає 6 000 руб., Вантажного - 7 000 руб. На підставі трудового договору водій працює як на легкових, так і на вантажних автомобілях. Йому встановлена доплата в розмірі 20% від окладу за особливі умови роботи.
Заробітна плата водія за місяць складе 8 400 руб. (7 000 руб. + (7 000 крб. Х 20%)).
Трудовий кодекс не ставить оплату праці працівників-погодинників при здійсненні ними робіт різної кваліфікації в залежність від кількості праці, витраченого ними для виконання роботи більш високої кваліфікації. Якщо фактично витрачений час на такі роботи піддається обліку, а працівник, якому встановлена погодинна оплата праці, більшу частину робочого часу виконував роботу більш низької кваліфікації, незалежно від цього оплата його праці повинна провадитися виходячи з окладу, передбаченого за роботою вищої кваліфікації. При виконанні працівником з відрядною оплатою праці робіт різної кваліфікації його праця оплачується за розцінками виконуваної ним роботи. У випадках, коли з урахуванням характеру виробництва працівникам з відрядною оплатою праці доручається виконання робіт, що тарифікуються нижче присвоєних їм розрядів, роботодавець виплачує їм межразрядную різницю.
Під суміщенням професій (посад) слід розуміти одночасне виконання співробітником своєї основної роботи за трудовим договором і додаткової роботи з іншої професії (посади). Окремим випадком суміщення професій (посад) є виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. У цьому випадку до суміщення професій (посад) норми ст. 150 МК РФ застосувати не можна. Оплата праці при суміщенні професій (посад), розширення зон обслуговування, збільшення обсягу роботи або виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від роботи, визначеної трудовим договором, регламентується ст. 151 ТК РФ. Згідно з цією статтею працівнику, що виконує в одного і того ж роботодавця поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від його основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад ) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, розмір якої встановлюється за згодою сторін трудового договору. Таким чином, розрахунок доплат залежить від методики їх обчислення, затвердженої в локальних актах організації, але з урахуванням положень Трудового кодексу РФ.
Основним критерієм, який приймається до уваги сторонами при визначенні розміру доплати, є утримання та (або) обсяг додаткової роботи. У локальних актах ТОВ «ЗапСібОйл» передбачені доплати як у твердій грошовій сумі, так і у відсотках до окладу.
Наприклад: трудовим договором із працівником передбачено суміщення професій водія (основна професія) та експедитора (додаткова професія) з доплатою в розмірі 2 000 крб. до заробітної плати за основним фахом.
У липні працівникові за основною професією нараховані наступні грошові суми:
- Тарифна ставка (за місяць) - 7 000 руб.;
- Премія за липень - 800 руб.
Заробітна плата працівника з урахуванням доплати за суміщення посад складе 9 800 руб. (7 000 + 800 + 2 000).
Або: на секретаря організації з окладом 10 000 руб. покладені обов'язки тимчасово відсутнього через хворобу інспектора відділу кадрів, оклад якого -12 000 руб. Наказом директора організації за збільшення обсягу роботи секретарю встановлена доплата в розмірі 40%. (Згідно з умовами колективного договору дана процентна ставка встановлюється до окладу працівника по основній роботі.)
Крім окладів секретарю виплачується доплата у розмірі 10% від окладу, інспектору відділу кадрів - 15%.
Оплата праці секретаря складе 15 000 руб. (10 000 руб. + (10 000 руб. Х 10%) + (10 000 руб. Х 40%)).
Зверніть увагу: надбавка до окладу інспектора відділу кадрів не враховується при обчисленні заробітної плати секретаря.
Суміщення професій (посад) слід відрізняти від роботи за сумісництвом. Якщо при роботі за сумісництвом оплата здійснюється в повному обсязі відповідно до укладеного трудовим договором, то за суміщення професій працівнику виробляються доплати, розмір яких встановлюється за згодою працівника і роботодавця. На сьогоднішній день законодавством не визначені мінімальні розміри доплат за суміщення професій або посад, тому в локальних актах організації також може бути передбачена доплата у відсотках до заробітної плати працівника.
Наприклад: змінимо умови попереднього прикладу. За місяць секретарю були виплачені щомісячна премія в сумі 800 руб. та матеріальна допомога - 1 000 руб. За збільшення обсягу робіт наказом директора їй встановлено доплату в розмірі 40% від заробітної плати.
За збільшення обсягу робіт секретарю нарахують 4720 руб. ((10 000 руб. + (10 000 руб. Х 10%) + 800 руб.) Х 40%).
Заробітна плата секретаря з урахуванням доплати за суміщення посад складе 17 520 руб. (10 000 руб. + (10 000 руб. Х 10%) + 800 руб. + 4 720 руб. + 1 000 руб.).
Проте дія ст. 151 ТК РФ не поширюється на випадки, коли поєднується робота передбачена в нормах трудових витрат, обумовлена трудовим договором (входить в коло обов'язків працівника) або доручається працівникові в установленому законодавством порядку у зв'язку з недостатньою завантаженістю виходячи з діючих норм трудових витрат по основній роботі.
Вище було розглянуто обчислення доплат за роботи різної кваліфікації, суміщення професій, виконуваних протягом робочого дня. Іноді доводиться заміщати працівника, відсутнього через хворобу або з інших причин, не тільки у свій робочий час. Оплата годин, відпрацьованих за час відсутності хворого працівника із зазначених причин, - погодинна. У даному випадку доплата обчислюється виходячи з розміру оплати однієї години зазначеної роботи на місяць, що визначається шляхом ділення місячної ставки заробітної плати працівника відповідно до розряду ЄТС на встановлену норму годин на поточному періоді, помноженої на кількість годин заміщення.
На суми вироблених нарахувань заробітної плати, допомоги по соціальному страхуванню, доходів від участі у підприємстві збільшується заборгованість підприємства перед працівниками з оплати праці, яка відображається за кредитом рахунка 70. Заробітна плата і відпускні включаються у витрати виробництва. Допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться на зменшення фонду соціального страхування. Суми належних доходів від участі у підприємстві відносяться на зменшення чистого прибутку. Суми інших виплат відносяться на ті джерела фінансування, на рахунок яких вони нараховуються (чистий прибуток, цільове фінансування і т.п.).
З нарахованої заробітної плати працівників проводяться такі утримання:
податок на доходи фізичних осіб;
за виконавчими документами на користь інших підприємств та осіб;
своєчасно не повернуті підзвітні суми;
за заподіяну матеріальну шкоду;
за товари, куплені в кредит;
за отриманими позиками;
профспілкові внески та ін
Податок на доходи фізичних осіб утримується у відповідності з главою 23 НК РФ. Обчислення цього податку проводиться за сукупним річним доходом, отриманим календарному році від усіх джерел на території РФ і поза її, як у грошовій, так і в натуральній формі.
До складу сукупного доходу працівників підприємства включаються такі доходи:
нарахована зарплата (у грошовому і натуральному вираженні);
виплати соціального характеру за рахунок власних джерел підприємства;
допомоги по тимчасовій непрацездатності;
матеріальна допомога, подарунки в частині перевищення 2000 рублів;
дивіденди за акціями підприємства;
матеріальна вигода за отриманими від підприємства позиковими коштами;
інші.
Не включаються до сукупного доходу:
допомоги по соціальному страхуванню і забезпеченню, за винятком допомоги з тимчасової непрацездатності;
допомога по безробіттю;
допомога по вагітності та пологах;
по догляду за дитиною до досягнення нею 1,5 років;
на поховання;
вихідна допомога при звільненні відповідно до ТК РФ;
вартість амбулаторного та стаціонарного медичного обслуговування своїх працівників;
інші.
Сукупний дохід у оподатковуваний періоді за місцем основної роботи зменшується на наступні відрахування:
на неоподатковуваний мінімум для різних категорій платників податків:
1) 3000 рублів на місяць для інвалідів і учасників ВВВ, інваліди Чорнобильської АЕС, ВО "Маяк" тощо;
2) 500 рублів на місяць для Героїв Радянського Союзу та Героїв РФ, а також подібних їм осіб, інвалідів з дитинства, а також інвалідів I і II груп;
3) 400 рублів на місяць на ті категорії платників податків, які не зазначені у пунктах 1 - 2, і до місяця, в якому їх дохід, обчислений наростаючим підсумком з початку податкового періоду перевищив 40000 рублів;
4) 1000 рублів на місяць на кожну дитину і до місяця, в якому дохід, обчислений наростаючим підсумком з початку податкового періоду перевищив 280 000 рублів. Податкове вирахування витрат на утримання дитини (дітей), встановлений цим підпунктом, здійснюється на кожну дитину у віці до 18 років, а також на кожного учня денної форми навчання, аспіранти, ординатора, студента, курсанта у віці до 24 років у батьків і (або ) подружжя, опікунів або піклувальників. Вдовам (вдівцям), одиноким батькам, опікунам або піклувальникам податковий відрахування надається в подвійному розмірі. Платникам податків, які мають право більш ніж на один стандартний податкові відрахування, надається максимальний з відповідних відрахувань.
на суми, спрямовані фізичними особами, які є забудовниками або покупцями на нове будівництво або придбання житлового будинку, квартири, дачі, садового будиночка в межах 1000000 рублів, іншого майна - до 125000 рублів.
Податок обчислюється з початку календарного року після закінчення кожного місяця з суми оподатковуваного доходу за діючою ставкою з заліком раніше утриманої суми податку.
За доходами, отриманими після 01.01.2001 р. податок на доходи фізичних осіб стягується у розмірі 13% від об'єкта оподаткування. Суми податку визначаються в повних рублях. Розрахунок наведено в таблиці 2.2.
Розрахунок податку (ПДФО) не за місцем основної роботи (сумісники, подряднікі) проводиться з суми нарахованого доходу, однак відрахування не проводяться.
Таблиця 2.2 - Розрахунок ПДФО з доходу працівника, що має одну дитину
Місяць | Розмір місячного доходу | Дохід, обчислений наростаючим підсумком | Розмір оподатковуваного доходу | Сума податку |
Січень | 5000 | 5000 | 5000 - (400 +1000) = 3600 | 13% від 3600 = 468 |
Лютий | 7000 | 12000 | 12000 - 2 * (400 +1000) = 92 00 | 13% від 9200 = 1196-468 = 728 |
Березень | 29000 | 41000 | 41000 - 3 * 1000 = 38000 | 13% від 38000 = 4940 - 1196 = 3744 |
Утримання за виконавчими документами провадяться за правилами:
аліменти на утримання дітей утримуються в таких розмірах і після утримання податків:
на 1 дитину - 25%;
на 2 дітей - 33%;
на трьох і більше дітей - 50%;
розмір аліментів на батьків за рішенням суду;
інші утримання за рішенням суду.
На суми утримань із заробітної плати (інших доходів) зменшується заборгованість підприємства перед працівником, що відображається за дебетом рахунка 70. На суми утриманого податку на доходи фізичних осіб збільшується заборгованість підприємства бюджету (Д 70 К 68), на інші утримання - кредиторська заборгованість іншим підприємствам і особам (Д 70 К 73,76).
Оплата праці, виплата допомог з тимчасової непрацездатності, премій проводиться працівникам протягом 3 робочих днів, включаючи день отримання грошей в банку. Видача грошей проводиться касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями.
2.3 Облік розрахунків по соціальному страхуванню і забезпеченню
Кожна організація для матеріального забезпечення своїх працівників пенсіями по старості, посібниками під час хвороби, при втраті працездатності та в інших випадках щомісяця понад оплати праці здійснює відрахування на їх соціальні потреби - єдиний соціальний податок. Розміри і спрямування цих відрахувань встановлюються Податковим кодексом РФ, а також відповідними нормативними актами та інструкціями [3,4,9,13,17,24].
Для нарахування єдиного соціального податку в якості базового показника використовуються виплати, винагороди та інші доходи, що нараховуються роботодавцями на користь працівників (ст. 237 НК РФ).
Сума податкової бази обчислюється на кожного окремого працівника наростаючим підсумком з початку року.
Даний податок зараховується в державні позабюджетні фонди за ставками, представленим у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 - Ставки ЄСП на 2009рр.
Податкова база на кожну фізичну особу наростаючим підсумком з початку року | Федеральний бюджет | ФСС | ФФОМС | ТФОМС | Разом |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
До 280000 рублів | 20,0% | 2,9% | 1,1% | 2,0% | 26,0% |
Від 280001 рубля до 600000 рублів | 56000 + 7,9% з суми, що перевищує 280000 рублів | 8120 + 1,0% з суми, що перевищує 280000 рублів | 3080 + 0,6% з суми, що перевищує 280000 рублів | 5600 + 0,5% з суми, що перевищує 280000 рублів | 72800 + 10,0% з суми, що перевищує 280000 рублів |
Понад 600000 рублів | 81280 + 2,0% з суми, що перевищує 600000 рублів | 11320 рублів | 5000 рублів | 7200 рублів | 104800 + 2,0% з суми, що перевищує 600000 рублів |
Крім єдиного соціального податку, виробляються також відрахування на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань [11]. Об'єктом даних відрахувань є нарахована сума оплати праці.
Відповідно до Федеральним законом від 12 лютого 2001 р. № 17-ФЗ тариф на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань встановлено у ТОВ «ЗапСібОйл» у розмірі 0,4%, що відповідає третьому класу професійного ризику.
Розглянемо, як у розглянутій організації здійснюються нарахування та сплата страхових внесків на обов'язкове медичне страхування і пенсійних внесків.
Виплати, перелічені в ст.237 НК РФ, не визнаються об'єктом оподаткування, якщо вони проводяться з прибутку, що залишається в розпорядженні організації. Під це виняток потрапляють виплати у вигляді матеріальної допомоги, інші безоплатні виплати.
Не включаються до складу доходів, що підлягають оподаткуванню, повністю:
1) державні допомоги, що виплачуються відповідно до законодавства РФ, законодавчими актами суб'єктів РФ, рішеннями представницьких органів місцевого самоврядування, в тому числі допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по догляду за хворою дитиною, допомоги по безробіттю, вагітності та пологах;
2) всі види встановлених законодавством РФ, законодавчими актами суб'єктів РФ, рішеннями представницьких органів місцевого самоврядування компенсаційних виплат, пов'язаних з:
відшкодуванням шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
безкоштовним наданням житлових приміщень і комунальних послуг, видачею (виплатою) належного натурального забезпечення;
звільненням працівників, включаючи компенсації за невикористану відпустку і т.д.;
при оплаті роботодавцем витрат на відрядження працівників не підлягають оподаткуванню добові в межах норм, а також фактично вироблені і документально підтверджені витрати на проїзд до місця призначення і назад, витрати по найму житлового приміщення.
Не включаються до податкової бази (в частині суми податку, що підлягає зарахуванню до Фонду соціального страхування РФ, також будь-які винагороди, що виплачуються працівникам за договорами цивільно - правового характеру, авторським і ліцензійним договорами.
Сума податку, що підлягає сплаті до федерального бюджету, зменшується платниками податків на суму нарахованих ними за той же період страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування (податкове вирахування) в межах сум, обчислених виходячи з тарифів страхових внесків, передбачених Федеральним законом від 15.12.2001г. N 167-ФЗ «Про обов'язкове пенсійне страхування в Російській Федерації».
Порядок обчислення і сплати податку платниками податків - роботодавцями представлений нижче.
1. Сума податку обчислюється окремо щодо кожного фонду і визначається як відповідна відсоткова частка податкової бази.
2. Сума податку, що зараховується у складі соціального податку до Фонду соціального страхування РФ, підлягає зменшенню платниками податків на вироблені ними самостійно витрати на цілі державного соціального страхування, передбачені законодавством РФ.
3. Оплата авансових платежів не пізніше 15-го числа наступного місяця.
4. Облік ведеться окремо по кожному працівників за сумами виплачених їм доходів та сумами податку, що відносяться до цих доходів.
5. До Пенсійного фонду РФ подаються відомості у відповідності з федеральним законодавством про індивідуальному персоніфікованому обліку в системі державного пенсійного страхування.
6. У терміни, встановлені для сплати податку, слід представити до Фонду соціального страхування РФ відомості про суми:
податку, нарахованого за звітний період до Фонду соціального страхування РФ;
використаних на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею віку 1,5 років, при народженні дитини, на відшкодування вартості гарантованого переліку послуг та соціальної допомоги на поховання;
направлених ними на придбання путівок;
витрат, які підлягають заліку;
сплачених за звітний період до Фонду соціального страхування.
Облік відрахувань на соціальні потреби і розрахунків з органами соціального страхування і забезпечення ведеться на пасивному рахунку 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення». Облік розрахунків з кожним фондом здійснюється на відповідних субрахунках рахунку 69 на підставі розрахунків бухгалтера, виписок з розрахункового рахунку і платіжних доручень на перерахування коштів.
Облік відрахувань до фонду соціального страхування та розрахунків з ним.
Відрахування з фонду соціального страхування здійснюються за рахунок витрат виробництва та обігу і інших джерел. Розмір відрахувань Осс визначається за формулою (2.7).
Ос = З х Рсс/100, (2.7)
де З - нарахована заробітна плата та інші прирівняні до неї виплати, руб.,
РСС-встановлений відсоток відрахувань на соціальне страхування (4% з 01.01.01 р., 3,2% з 01.01.05 р., 2,9% з 01.01.06 р.).
Відрахування до фонду соціального страхування, сформованого на підприємстві, використовуються для виплати допомоги по державному страхуванню працівникам підприємства, а невикористаний залишок відрахувань перераховується до фонду соціального страхування.
З ФСС виплачується допомога:
По тимчасовій непрацездатності;
По вагітності та пологах;
Одноразова допомога при народженні дитини;
Щомісячну допомогу по догляду за дитиною до 1,5;
Соціальна допомога на поховання;
Дитячі подарунки при проведенні новорічних ялинок.
Облік відрахувань до ФСС ведеться на пасивному рахунку 69-1 «Розрахунки по соціальному страхуванню».
При значних виплатах коштів з ФСС може бути з'явитися дебетове сальдо. Відсутня сума відшкодовується підприємству після перевірки обгрунтованості зроблених витрат і розрахунків.
Головним бухгалтером щокварталу складається звітність по коштах на здійснення обов'язкового соціального страхування, в тому числі і від нещасних випадків на виробництві, за формою 4-ФСС РФ, затверджену постановою Фонду соціального страхування Російської Федерації від 22.12.2004 № 111 (у редакції від 13.04.2009 № 92).
Згідно статті 346 глави 26 Податкового кодексу РФ ТОВ «ЗапСібОйл», в частині діяльності послуг автомайстерні, звільнена від сплати Єдиного соціального податку, так як він замінений сплатою Єдиного податку на поставлений дохід.
Відрахування у пенсійний фонд виробляються за рахунок витрат виробництва та обігу і інших джерел. Розмір відрахувань ВПФ визначається за формулою (2.8).
ОПФ = З х Рпс/100, (2.8)
де З - нарахована заробітна плата за всіма підставами, руб.,
РПС - відсоток відрахувань до пенсійного фонду за рахунок витрат виробництва та обігу і інших джерел (28% з 01.01.01 р., 20% з 1.01.05 р.)
Страхові внески нараховуються на ті види оплати праці, з розрахунку яких нараховується пенсія, у тому числі винагороду за виконання роботи за договорами підряду і доручення.
Облік розрахунків з пенсійним фондом ведуть на пасивному рахунку 69-2 «Розрахунки з пенсійного забезпечення».
Обов'язкове медичне страхування здійснюється з метою гарантії громадянам при виникненні страхового випадку надання медичної допомоги та проведення профілактичних заходів за рахунок коштів, що накопичуються у фондах обов'язкового медичного страхування.
Обов'язкове медичне страхування є загальним. Кожен громадянин, у відношенні якого укладено договір медичного страхування, отримує медичний поліс.
Відрахування з фонду обов'язкового медичного страхування провадяться за рахунок витрат виробництва та обігу і інших джерел. Розмір відрахувань ОМС визначається за формулою (2.9).
ОМС = З х Рмс/100, (2.9)
де З - нарахована заробітна плата та інші прирівняні до неї виплати, руб.,
Рмс-встановлений відсоток відрахувань на обов'язкове медичне страхування (3,6% з 01.01.01 р., 3,1% з 01.01.06 р.).
Облік відрахувань до ФФОМС і ТФОМС ведеться на пасивному рахунку 69-3 «Розрахунки з обов'язкового медичного страхування».
Перерахування коштів на обов'язкове медичне страхування проводиться: у федеральний фонд у розмірі 1,1%, до територіального фонду - 2,0% суми нарахувань.
Сплата авансових платежів здійснюється окремими платіжними дорученнями щомісяця в термін, встановлений для одержання в банку коштів на оплату праці за минулий місяць, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховується авансовий платіж за страховими внесками.
Дані про обчислених та сплачені суми авансових платежів ТОВ «ЗапСібОйл» відображає у розрахунку, яка подається не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом, до податкового органу за формою затвердженою наказом МНС Росії від 27.10.04 № БГ-3-05 / 51.
За підсумками звітного періоду ТОВ «ЗапСібОйл» представляє в ПФР відомості відповідно до законодавства РФ про індивідуальному персоніфікованому обліку в системі державного пенсійного страхування. Форми документів індивідуального (персоніфікованого) обліку в системі державного пенсійного страхування та інструкції щодо їх заповнення затверджені Постановою Правління Пенсійного фонду Російської Федерації від 31 липня 2006 р. N 192п «Про форми документів індивідуального (персоніфікованого) обліку» [14]. Індивідуальні відомості формуються бухгалтером шляхом ручного введення всіх необхідних даних у комп'ютерну програму "Persin 4.4" і представляються у Відділення пенсійного фонду за місцем реєстрації організації на магнітному та паперовому носіях.
ТОВ «ЗапСібОйл» подає декларацію по страхових вносимо до податкового органу не пізніше 30 березня року, що настає після закінчення розрахунковим періодом, за формою, що затверджується наказом МНС Росії від 26.12.02 № БГ-3-05/747 [14].
Суми страхових вносов на обов'язкове пенсійне страхування, нараховані в частині оплати праці працівників на ЕНВД, зменшують суму Єдиного податку на поставлений дохід, але не більше ніж на 50%.
Внески на обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (НС і ПЗ) не включаються до складу ЄСП, а сплачуються відповідно до федеральними законами про цей вид соціального страхування [11].
Страхові внески від НС і ПЗ обчислюються і сплачуються ТОВ «ЗапСібОйл» незалежно від застосовуваної нею системи оподаткування.
Розрахунок внесків проводиться за формулою (2.10).
ОНБ = З х Рнс/100, (2.10)
де З - фонд оплати праці по організації (за винятком сум, що не підлягають оподаткуванню), руб.,
РНС-встановлений відсоток відрахувань (0,4% з 01.01.09 р.).
Щомісяця на загальну суму страхових внесків по всім співробітникам ТОВ «ЗапСібОйл» бухгалтером складається платіжне доручення, і перераховується до 15 числа, місяця наступного за розрахунковим.
РОЗДІЛ 3 Аналіз обліку праці та заробітної плати у ТОВ «ЗапСібОйл»
3.1 Аналіз забезпеченості організації трудовими ресурсами та ефективність їх використання
Від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами ефективності їх використання залежать обсяг і своєчасність виконання всіх робіт, ступінь використання обладнання, машин, механізмів і як наслідок - обсяг робіт, послуг, їх собівартість, прибуток і ряд інших економічних показників.
Основні завдання аналізу ТОВ «ЗапСібОйл»:
вивчення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів персоналом за кількісними та якісними параметрами;
оцінка ефективності використання персоналу на підприємстві;
виявлення резервів більш повного і ефективного використання персоналу підприємства.
Джерела інформації - план по праці, статистична звітність "Відомості про основні показники діяльності малого підприємства" форма № ТМ, Податкова декларація по єдиному податку на поставлений дохід, дані табельного обліку і відділу кадрів.
Всі дані наведені при аналізі оплати праці відповідають дійсності. Періодами для аналізу взято наступні відрізки часу: за минулий рік взято період з 01.01.2008 р. по 30.09.2008 р., в роботі для стислості він пишеться як «2008 р.»; за звітний рік взято відрізок часу з 01.01.2009 р . по 30.09.2009 р., в роботі для стислості він пишеться як «2009 р.».
Для визначення забезпеченості підприємства трудовими ресурсами ми порівняли фактичну кількість працівників за категоріями і професіями з плановою потребою (див. табл. 3.1).
Таблиця 3.1 - Забезпеченість трудовими ресурсами ТОВ «ЗапСібОйл»
Категорія працівників | Чисельність | Відсоток забезпеченості | |
План (2009р.) | Факт (2009 р.) | ||
Середньооблікова чисельність персоналу | |||