Облік і аналіз випуску готової продукції

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Введення
Основним завданням промислових підприємств є найбільш повне забезпечення попиту населення високоякісною продукцією. Темпи зростання обсягу виробництва продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Підприємства виготовляють продукцію в строгій відповідності з укладеними договорами, розробленими плановими завданнями з асортименту, кількості і якості, постійно приділяючи велику увагу питанням збільшення обсягу продукції, що випускається, розширення її асортименту і покращення якості, вивчаючи потреби ринку. Випуск готової продукції для організацій сфери матеріального виробництва є основним елементом підприємницької діяльності та одним з основних етапів досягнення мети такої діяльності - систематичне одержання прибутку. Тому питання правильної постановки та організації бухгалтерського обліку готової продукції мають першорядне значення для формування інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. Досить суттєвою є інформація про стан і рух готової продукції для обчислення податкової бази за основними непрямими податками, перш за все, з податку на додану вартість.
У справжніх умовах основне значення надається реалізації за договорами-поставками - найважливішому економічному показнику роботи, що визначає ефективність, доцільність господарської діяльності підприємства. В обсяг реалізації включається відвантажена і відпущена продукція незалежно від того, зарахований чи ні платіж на розрахунковий рахунок підприємства чи отримані векселі.
Таким чином, процес реалізації завершує кругообіг господарських засобів підприємства, що дозволяє йому виконувати зобов'язання перед державним бюджетом, банками по позичках, робітниками і службовцями, постачальниками і відшкодовувати виробничі витрати. Невиконання плану реалізації викликає уповільнення оборотності оборотних коштів, штрафу за невиконання договірних зобов'язань перед покупцями, затримує платежі, погіршує фінансовий стан підприємства.
Готова продукція є частиною матеріально-виробничих запасів, призначених для продажу. Готова продукція - це вироби і напівфабрикати, повністю закінчені обробкою, що відповідають чинним стандартам чи затвердженим технічним умовам, прийняті на склад чи замовником.
Основними завданнями бухгалтерського обліку готової продукції є:
- Правильний і своєчасний облік наявності та руху готової продукції на складах і в інших місцях зберігання продукції;
- Контроль за виконанням планів за обсягом, асортиментом, якістю випущеної продукції і зобов'язань щодо її постачання;
- Контроль за збереженням готової продукції та дотриманням встановлених лімітів;
- Контроль за виконанням плану по реалізації продукції і своєчасністю оплати за реалізовану продукцію;
- Виявлення рентабельності всієї продукції та її окремих видів.
Готова продукція, як правило, повинна бути здана на склад у підзвіт матеріально відповідальній особі. Великогабаритні вироби та продукція, яка не може бути здана на склад з технічних причин, приймаються представником замовника на місці виготовлення, комплектації і збірки. Планування і облік готової продукції ведуть в натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. Умовно-натуральні показники використовують для отримання узагальнених даних про однорідну продукції. Вірно враховані обсяги реалізованої продукції, своєчасний і достовірний облік відвантаження і оплати продукцій - це запорука правильно сформованої виручки, а значить і правильно розрахованих податків. Документами системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку готова продукція відноситься до категорії матеріально-виробничих запасів.
Основні завдання обліку матеріально-виробничих запасів і готової продукції зокрема, визначено Методичними вказівками з бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів. Правильний облік готової продукції дозволяє систематизувати інформацію для прийняття управлінських рішень, так як готова продукція є кінцевою ланкою в фазі матеріального виробництва конкретного підприємства. Таким чином, тема курсової роботи є досить актуальною.
Мета дипломної роботи - вивчення обліку та аналізу випуску і реалізації готової продукції.
Завданнями дипломної роботи у зв'язку із зазначеною темою є:
- Вивчення проблем обліку та аналізу випуску і реалізації готової продукції;
- Дослідження виробництва і реалізації продукції ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція»
Об'єктом дослідження даної дипломної роботи є готова продукція, а предметом дослідження - процес обліку і аналізу.
Для успішного виконання бухгалтерією своїх облікових завдань, пов'язаних з готовою продукцією, необхідна ритмічна робота підприємства, правильна організація складського господарства, своєчасне оформлення господарських операцій. Актуальність і значущість розгляду проблеми обліку випуску і продажу готової продукції полягає в тому, що результатом діяльності будь-якого виробничого підприємства чи організації є випуск готової продукції, виконання робіт або надання послуг. У результаті, вартість готової продукції, робіт, послуг переходить зі сфери виробництва в сферу обігу.
Для того щоб правильно і вчасно здійснювати облік результатів виробничої діяльності організація повинна вибрати і закріпити у своїй обліковій політиці ряд основних принципів і методів з обліку готової продукції, варіанти яких викладені і закріплені в законодавчих актах і рекомендаціях Міністерства Фінансів Російської Федерації. При обліку готової продукції необхідно керуватися наступними законодавчо-нормативними документами - Положенням по бухгалтерському обліку «Облік матеріально-виробничих запасів» та Методичними вказівками по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань.
Готова продукція є частиною матеріально-виробничих запасів, призначених для продажу, технічні та якісні характеристики яких відповідають умовам договору або вимогам інших документів у випадках, встановлених законодавством. В якості облікових цін на готову продукцію можуть застосовуватися: фактична виробнича собівартість (повна і неповна); нормативна собівартість (повна і неповна); договірні ціни; інші види цін.
У складі товарної і реалізованої продукції можуть бути вироби з низьким рівнем рентабельності або незатребувані вироби. Щоб уникнути негативних наслідків, необхідно вивчати фактори, що впливають на попит даних видів продукції, з метою пошуку шляхів недопущення або мінімізації втрат. Звідси випливає, що господарюючий суб'єкт повинен постійно працювати над формуванням товарного асортименту.
Об'єктом аналізу виробництва та реалізації продукції виступають не тільки показники загального обсягу продукції у вартісному вираженні, а й асортимент продукції. Аналіз номенклатури та структури виробництва і реалізації продукції дуже впливають на результат господарської діяльності. Формування асортименту - проблема конкретних товарів, їх окремих серій, визначення співвідношення між «старими» і «новими» товарами, товарами масового, серійного й одиничного виробництва. Основна мета асортиментної концепції полягає в тому, щоб зорієнтувати підприємство на випуск товарів, які за своєю структурою, споживчими властивостями та якістю найбільш повно відповідають потребам покупців. Товаровиробник зайнятий не лише створенням і виробництвом товарів, а й формуванням клієнтури. Формування асортименту та структури випуску продукції повинне враховувати і ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, які є в його розпорядженні. У процесі аналізу необхідно встановити виконання плану і динаміку з виробництва сертифікованої продукції, дати оцінку виконання завдання з сертифікованої продукції.
Під відвантаженої або відпущеної продукцією, виконаними роботами і наданими послугами розуміють продукцію і послуги, платіжні вимоги на які здані постачальником у банк, але не оплачені покупцями. Продукція, відвантажена в кінці місяця, на яку не здані в банк платіжні вимоги, відображається в балансі разом з готовою продукцією на складі у складі оборотних коштів підприємства.
Невиконання плану реалізації викликає уповільнення оборотності оборотних коштів, штрафи за невиконання договірних зобов'язань перед покупцями, затримує платежі, погіршує фінансовий стан підприємства. Поряд з обсягом реалізації підприємство планує суму (обсяг) прибутку. Це можливо тому, що при встановленні продажних (договірних) цін на продукцію до складу її включається визначена сума або відсоток прибутку (доходу). Якщо кількість продукції, що підлягає до реалізації за планом, помножити на договірну ціну, то одержимо її продажну вартість за планом, а виходячи з відсотка прибутку, розраховують планову суму прибутку. Фактична сума прибутку визначається у бухгалтерії щомісяця як різниця між продажною вартістю реалізованої продукції і її повною фактичною собівартістю (виробнича собівартість і витрати на збут продукції) за мінусом суми ПДВ.
Об'єкт дослідження - ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція», на прикладі якого аналізується бухгалтерський облік операцій, пов'язаних з випуском і реалізацією готової продукції.
Завдання даної роботи полягає в тому, щоб виявити існуючі недоліки та помилки у веденні бухгалтерського обліку і зокрема обліку реалізованої продукції, а також виробити конкретні рекомендації щодо усунення зазначених недоліків і вдосконалення обліку та системи внутрішнього обліку і контролю. Саме тому дуже важливо приділяти особливу увагу обліку готової продукції на підприємстві, тому що це основна ланка будь-якого підприємства.
Практична значимість даної дипломної роботи в тому, що основні висновки та пропозиції можуть бути використані для вдосконалення обліку випуску і реалізації готової продукції.

Глава 1. Методологічні аспекти обліку та аналізу випуску і реалізації готової продукції
1.1 Поняття, оцінка та облік готової продукції
Вироби, які пройшли всі стадії технічного опрацювання і відповідають встановленим стандартам або технічним умовам і здані на склад, називаються готовою продукцією. У Методичних вказівках з обліку матеріально-виробничих запасів готова продукція визначена як частина матеріально-виробничих запасів, призначених для продажу, технічні та якісні характеристики яких відповідають умови договору або вимогам інших документів у випадках, встановлених законодавством.
Роботи і послуги - це вартість різних робіт (проектних, ремонт техніки тощо) та послуг (консультаційних, транспортних тощо) виконаних і наданих стороннім організаціям та особам, також працівникам організації на умовах оплати. Готова продукція, як правило, повинна бути здана на склад у підзвіт матеріально відповідальній особі. Великогабаритні вироби та продукція, яка не може бути здана на склад з технічних причин, приймаються представником замовника на місці їх виготовлення, комплектації і складання [26, с.113].
Готова продукція входить до складу оборотних засобів підприємства і тому, згідно з Положенням про бухгалтерський облік та звітності, повинна відображатися в балансі за фактичною виробничою собівартістю. Рух продукції відбувається щоденно (випуск, відпустку, відвантаження, реалізація), тому для поточного обліку необхідна умовна оцінка продукції. Поточний, щоденний облік руху готової продукції ведеться або за плановою виробничою собівартістю, або за договірними цінами підприємства, або в роздрібних цінах.
Велике значення для правильної організації обліку руху готової продукції має розробка її номенклатури - переліку найменувань видів виробів, вироблюваних даним підприємством. За основу його складання береться класифікація готових виробів за певними ознаками, що дозволяє відрізняти один виріб від іншого (модель, клас точності, фасон, артикул, марка, сорт). Номенклатурний номер може мати різну кількість цифр.
Загальний обсяг виробництва у вартісному вираженні характеризується валовою продукцією, яка залежить від трудомісткості, матеріаломісткості та рентабельності виготовленої продукції. Там, де залишки незавершеного виробництва незначні за розмірами або не мають великих коливань у звітних періодах, там товарна і валова продукція мають однаковий склад, в інших випадках розрахунок валової продукції слід обчислювати з урахуванням залишків незавершеного виробництва:
ВП = ТП ± Іо. нз. п. + Сс.м. з, (1)
де - ВП - валова продукція,
ТП - товарна продукція,
Іо. нз. п. - зміна залишків незавершеного виробництва,
Сс.м. з - вартість сировини і матеріалів замовника.
Загальний обсяг продукції, робіт, послуг оцінюється фактично в оптових цінах без ПДВ, акцизів, спец - податків. Валова продукція характеризує обсяг виробництва як повністю закінченим і підлягає до реалізації, так і по незакінчених виробам. У процесі аналізу перевіряється виконання плану з випуску (якщо є план) і дається оцінка зміни обсягу продукції в порівнянні з попереднім роком. Аналіз починається з вивчення динаміки випуску продукції, розрахунків темпів росту і приросту продукції. Для аналізу використовуються дані форми № П-1, які зводяться в аналітичну таблицю, або форми № 5-з «Відомості про витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг)».
Як порівнянних цін прийняті ціни звітного року (таблица1).
Таблиця 1 - Динаміка і виконання плану за обсягом виробництва продукції за 2007 - 2008 роки тис. руб.
Найменування
Попередній 2007
Звітний 2008 рік
Відхилення від минулого року
Відхилення від плану
план
факт
сума
відсоток
сума
відсоток
Обсяг продукції в діючих оптових цінах підприємства
8908
8940
10900
1992
22,4
1960
21,9
Обсяг продукції в порівняних оптових цінах підприємства
10800
10836
10900
100
0,9
64
0,6
Дані таблиці свідчать про те, що обсяг продукції (робіт, послуг) збільшився проти минулого року на 1992 тис. крб., Або 22,4%, а проти плану - на 1960 тис. крб., Або 21,9%, що є в основному результатом зростання цін, а не збільшення обсягу продукції. Фізичний обсяг продукції в звітному році збільшився проти минулого року на 100 тис. руб., Або 0,9%, а проти плану - на 64 тис. руб., Або 0,6%. За рахунок підвищення цін обсяг продукції у вартісному вираженні збільшився проти минулого року на 1892 тис. крб., Або на 21,5%, а проти плану - на 1896 тис. крб., Або 21,3%.
Обсяг випуску продукції, обчислений у вартісному вираженні, не завжди дає правильне уявлення про обсяг виконаних підприємством робіт з випуску продукції. Це пов'язано з тим, що на показник обсягу випуску продукції у вартісному вираженні впливає зміна структури продукції, що випускається і зміна вартості сировини.
При наявності структурних зрушень вартісні показники не відображають реальних трудових витрат. Це обумовлено тим, що вартість продукції складається з витрат живої і суспільної праці, співвідношення цих витрат у різних видах продукції різному, внаслідок чого виділяють трудомістке, матеріаломістке, капіталомістке виробництво. Оскільки між цінами і витратами праці немає прямо пропорційної залежності, то зміна структури виробництва може справити значний вплив на обсяг виробництва у вартісному вираженні (завищуючи або занижуючи його). Це вимагає використання та інших вимірників обсягу виробництва, більш точно характеризують трудомісткість виробництва продукції на даному підприємстві. До них відноситься обсяг виробництва, обчислений в нормо-годинах або в нормативній зарплаті.
Всю сукупність причин, що впливають на показник по виконанню плану, можна розділити на дві групи: зовнішні і внутрішні. До зовнішніх причин відносять кон'юнктуру ринку, затребуваність за видами виробів, стан матеріально - технічного забезпечення, стан ринку сировини. Внутрішніми причинами є низький рівень організації виробництва і праці, низька технічний стан активної частини основних фондів, непродуктивні втрати робочого часу, недоліки в системі управління і матеріального стимулювання працівників. Використання показників, реально відображають трудомісткість виробництва продукції, передбачає визначення обсягу продукції, також продуктивності праці, фондомісткості і фондовіддачі, матеріаломісткості і матеріаловіддачі [8, С.324].
Недопоставка продукції негативно впливає не тільки на підсумки діяльності підприємства, але і на роботу торгових організацій, підприємств - суміжників, транспортних організацій і т.д. При аналізі реалізації особливу увагу слід звертати на виконання зобов'язань по держзамовленню, кооперованих поставках і з експорту продукції. Об'єктом аналізу виробництва та реалізації продукції виступають не тільки показники загального обсягу продукції у вартісному вираженні, а й асортимент продукції. Аналіз номенклатури та структури виробництва і реалізації продукції дуже впливають на результат господарської діяльності.
У складі товарної і реалізованої продукції можуть бути вироби з низьким рівнем рентабельності або незатребувані вироби. Щоб уникнути негативних наслідків, необхідно вивчати фактори, що впливають на попит даних видів продукції, з метою пошуку шляхів недопущення або мінімізації втрат. Звідси випливає, що господарюючий суб'єкт повинен постійно працювати над формуванням товарного асортименту.
Формування асортименту - проблема конкретних товарів, їх окремих серій, визначення співвідношення між «старими» і «новими» товарами, товарами масового, серійного й одиничного виробництва. Основна мета асортиментної концепції полягає в тому, щоб зорієнтувати підприємство на випуск товарів, які за своєю структурою, споживчими властивостями та якістю найбільш повно відповідають потребам покупців. Товаровиробник зайнятий не лише створенням і виробництвом товарів, а й формуванням клієнтури. Формування асортименту та структури випуску продукції повинне враховувати і ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, які є в його розпорядженні. У процесі аналізу необхідно встановити виконання плану і динаміку з виробництва сертифікованої продукції, дати оцінку виконання завдання з сертифікованої продукції.
Товари є частиною матеріально-виробничих запасів, придбаних або отриманих від інших юридичних і фізичних осіб і призначених для продажу. Порядок оцінки товарів визначено Положенням з бухгалтерського обліку 5 / 01 «Облік матеріально-виробничих запасів», відповідно до якого товари приймаються на облік за фактичною собівартістю. Фактичною собівартістю товарів, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат організації на придбання (з урахуванням сумових різниць), за винятком ПДВ і інших відшкодовуваних податків; отриманих за договором дарування або безоплатно - їх ринкова вартість; отриманих за договорами, які передбачають виконання зобов'язань негрошовими засобами , - вартість активів переданих чи які підлягають передачі організацією.
При відпустці товарів в продаж або іншому вибутті (крім товарів, які обліковуються за продажної вартості) їх оцінка проводиться одним з наступних способів:
- За собівартістю одиниці;
- Середньої собівартості;
- За собівартістю перших;
- По часу здобуття товарів;
- За собівартістю останніх;
- За часом придбання товарів.
Для узагальнення інформації про наявність та рух товарів використовують синтетичний рахунок 41 «Товари». В організаціях, що здійснюють промислову й іншу виробничу діяльність, рахунок 41 «Товари» застосовують для обліку матеріалів, виробів, продуктів, придбаних спеціально, а також для продажу, або коли вартість готових виробів, не включається до собівартості проданої продукції.
В умовах ринку однієї з форм конкурентної боротьби, завоювання і утримання позицій на ринку є підвищення якості продукції. Питання якості - це питання економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Якість характеризується надійністю, довговічністю, безпекою, наявністю або відсутністю рекламації. Рекламація - претензія, що пред'являється постачальникові у зв'язку з поставкою продукції, якість якої не відповідає умовам договору або контракту на поставку продукції.
В умовах ринку оцінка якості будується на показниках, що відображають конкурентоспроможність продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках. Якість - це величина непостійна. Вона залежить від:
- Рівня застосовуваної техніки і технології;
- Рівня кваліфікації;
- Дисципліни.
До узагальнюючих показників, що характеризує якість продукції, відносять:
- Обсяг і питома вага сертифікованої продукції в загальному обсязі випуску продукції;
- Питома вага нової продукції в загальному її випуску;
- Питома вага продукції вищої категорії якості;
- Середній коефіцієнт сортності;
- Питома вага продукції, яка відповідає світовим стандартам;
- Питома вага експортованої продукції.
Узагальнюючі показники характеризують якість всієї продукції незалежно від її виду та призначення. Приватні показники якості характеризують технічні та споживчі властивості продукції. Наприклад: у харчовій промисловості якість характеризують жирність, наявність сторонніх домішок, вміст сухих речовин; в машинобудуванні - надійність, безвідмовність, довговічність, продуктивність.
Непрямі показники якості - штраф за неякісну продукцію, питома вага бракованої продукції та ін Доцільно аналіз якості здійснювати на стадії проектування. З 1 січня 1992 року введена сертифікація продукції.
Аналіз якості починається із загальної оцінки виконання завдання і динаміки випуску сертифікованої продукції. Дані для аналізу беруться з оперативно - технічного обліку та звітності. Аналітичними показниками, що характеризують якість, є питома вага (У) або коефіцієнт (К) сертифікованої продукції (СП) у загальному обсязі випущеної продукції (Q) у діючих оптових цінах підприємства (без ПДВ і акцизів):
У = (ЗП / Q) / 100%, (2)
К = СП / Q, (3)
Показники характеризують частку у відсотках або рівень продукції на 1 рубль загального обсягу продукції (робіт, послуг).
При порівнянні випуску готової продукції в 90-х р. і в сучасний час, можна відзначити, що динаміка випуску продукції транспорту обчислювалася трьома методами. Перший альтернативний метод - традиційний у радянській статистиці метод обчислення обсягу наведених тонно-кілометрів - добре відображає реальну роботу транспорту по перевезенню вантажів і пасажирів. Недоліком його в радянський період було відоме перебільшення фактичних даних про перевезення вантажів, переважно в автомобільному транспорті. Але в пострадянський період необхідність у такому спотворенні зникла. Швидше можна припустити недооцінку реальної величини цих перевезень у тіньовому секторі, але немає достатніх підстав припускати, що їх частка істотно змінювалася в аналізованому періоді.
Другий альтернативний метод заснований на дефлятірованіі випуску продукції транспорту в поточних цінах. Оскільки офіційна статистика не призводить індекс цін на пасажирські перевезення, крім перевезень на міському транспорті, то обчислити індекс цін на продукцію транспорту можна за статистикою національних рахунків шляхом ділення динаміки валової доданої вартості транспорту в поточних цінах на її величину в порівнянних цінах.
Третій альтернативний метод заснований на поширенні на транспорт динаміки електроємності продукції промисловості (з альтернативної оцінці). Остаточна оцінка визначається як проста середня арифметична з цих трьох оцінок.
Динаміка випуску продукції торгівлі також мала складності. Найбільш складним завданням було виділення в загальному обсязі окремих видів торгівлі: роздрібної, оптової і зовнішньої. До недавнього часу в російській статистиці не було таких даних. Тому доводилося розраховувати альтернативну оцінку за найбільш доступними даними про роздрібну торгівлю [14, с.15].
Динаміка роздрібної торгівлі та громадського харчування розраховувалася трьома методами. По першому альтернативного методу розраховувалася динаміка продажів за даними офіційної статистики основних споживчих товарів у натуральному виразі з наступним агрегуванням отриманих результатів з використанням в якості ваг роздрібних цін 1997 р. і структури споживчих витрат домашніх господарств на товари. Другий метод полягав у дефлятірованіі даних про випуск продукції по галузі «торгівля і громадське харчування» зі статистики національних рахунків за допомогою обрахованого річного індексу цін на споживчі товари за даними про щомісячні індекси споживчих цін. Третій метод грунтувався на динаміці чисельності зайнятих у галузі «роздрібна торгівля і громадське харчування» без коригування цього індексу на зміну продуктивності праці, вважаючи, що в цей період не відбувалося істотної зміни цього показника в даній галузі, яка характеризується виключно високою прибутковістю, яка не має до раціоналізації виробництва. Ясно, що оцінювати динаміку торгівлі, ігноруючи динаміку зовнішньої торгівлі, неприпустимо.
В якості вимірювача динаміки зовнішньої торгівлі було обрано два методи. Перший метод - це дефлятірованний обсяг експортно-імпортних операцій в рублевому вимірі, визначений за даними статистики національних рахунків. З огляду на виняткової різнорідності експортно-імпортних операцій в якості дефлятора був обраний ВВП. Другий метод грунтується на динаміці зовнішньоторговельного обороту в інвалютними (доларовому) обчисленні за той же період, дефлятірованного за індексом експортно-імпортних цін. Обидва ці методи мають свої плюси і мінуси. Перший метод найбільш тісно пов'язаний з доходами від зовнішньоторговельної діяльності. Другий метод краще враховує зміну фізичного обсягу товарообігу, але гірше пов'язаний з доходами від зовнішньої торгівлі.
Найбільші труднощі в цьому розрахунку являло визначення індексу цін зовнішньої торгівлі. У російській статистиці не було знайдено дефлятора по зовнішній торгівлі. Тому довелося скористатися даними про ціни зовнішньоторговельного обороту в цілому. Виявилося, що в 80-і роки він знижувався приблизно на 1% на рік, а в 1990-1997 рр.. зростав більш ніж на 1% на рік. Для всього аналізованого періоду був прийнятий середнє щорічне зростання цін на 1% на рік, що близько до зростання внутрішніх цін в основних розвинених країнах, які визначають динаміку обороту і цін на продукти зовнішньої торгівлі.
1.2 Облік реалізації готової продукції
Основне призначення підприємства полягає у випуску продукції, що задовольняє певні суспільні потреби. Готова продукція - кінцевий продукт виробничого процесу підприємства. Це вироби і продукти, цілком закінчені обробкою на даному підприємстві, відповідають вимогам стандартів та технічним умовам, прийняті відділом технічного контролю і здані на склад готової продукції. Підприємства виготовляють продукцію відповідно до розроблених плановими завданнями з асортименту, кількості і якості, постійно приділяючи велику увагу питанням збільшення обсягу продукції, що випускається, розширення її асортименту і покращення якості. У справжніх умовах основне значення надається реалізації за договорами - постачання - найважливішому економічному показнику роботи, що визначає ефективність і доцільність господарської діяльності підприємства. В обсяг реалізації включається відвантажена і відпущена продукція незалежно від того, зарахований чи ні платіж на розрахунковий рахунок підприємства чи отримані векселі.
Під відвантаженої або відпущеної продукцією, виконаними роботами і наданими послугами розуміють продукцію і послуги, платіжні вимоги на які здані постачальником у банк, але не оплачені покупцями. Продукція, відвантажена в кінці місяця, на яку не здані в банк платіжні вимоги, відображається в балансі разом з готовою продукцією на складі у складі оборотних коштів підприємства.
Облік відвантаженої, відпущеної, але неоплаченої продукції ведеться на рахунку 45 «Товари відвантажені». Це активний рахунок, його сальдо показує фактичну собівартість продукції, матеріалів і тари відвантажених, але не оплачених на початок місяця покупцями, а також транспортні витрати, включені в платіжні документи, для оплати покупцями. Оборот за дебетом включає два поняття - фактичну собівартість відвантажених у звітному місяці цінностей і транспортні витрати, що підлягають до оплати покупцями, оборот по кредиту - фактичну собівартість реалізованої продукції, цінностей і суму транспортних витрат, сплачених покупцями.
Облік руху відвантаженої продукції ведеться в відомості відвантаження, відпуску і реалізації продукції та матеріальних цінностей (II розділ), в якій поєднується аналітичний і синтетичний облік відвантаження (відпустки), реалізації продукції, матеріальних цінностей і послуг та розрахунків з покупцями. Аналітичний облік відвантаження та реалізації організується як по окремих видах продукції в натуральному вираженні, так і в розрізі платіжних документів у двох оцінках - за фактичною собівартістю і продажною ціною. Причому враховується і загальна кількість продукції, що залишилася на початок і кінець місяця неоплаченої, відвантаженої в звітному місяці, повернутої покупцями і реалізованою. Підставою для заповнення II розділу відомості є відомість за минулий місяць (залишок неоплаченої продукції на початок місяця), платіжні вимоги та накази, накладні на відвантажену продукцію звітного місяця, а також виписки банку з розрахункового рахунку підприємства.
Сума сплаченого чеками залізничного тарифу за рахунок покупця вказується у відомості окремо, так як вона в обсяг реалізації не включається. Таким чином, з II розділу, можливо, отримати наступні дані: кількість виробів, відпущених зі складу і відвантажених за місяць, як за асортиментом, так і у вартісному вираженні; суму транспортних витрат, суми, належні за рахунками, платіжними вимогами; стан розрахунків з покупцями, відомості про які надійшли в звітному місяці суми за продукцію і на відшкодування транспортних витрат і т. д. Показники відомості мають велике оперативне значення, так як на кожен день необхідно мати зведення про обсяг відвантаженої і реалізованої продукції та з метою контролю за виконанням плану і договірних зобов'язань. Розділ III відомості заповнюється після закінчення місяця загальними сумами за пред'явленими рахунками і складається з трьох частин: А - оплата і списання; Б - списано у зв'язку з поверненням продукції; В - не сплачено, не списано. Цей розділ служить для контролю повноти відображення в журналі-ордері № 11 оборотів за кредитом рахунків 45 і 46 та правильності розрахунку залишків за рахунком 45 на наступний місяць.
Таким чином, процес реалізації завершує кругообіг господарських засобів підприємства, що дозволяє йому виконувати зобов'язання перед державним бюджетом, банком по позиках, робітниками і службовцями, постачальниками і відшкодовувати виробничі витрати.
Невиконання плану реалізації викликає уповільнення оборотності оборотних коштів, штрафи за невиконання договірних зобов'язань перед покупцями, затримує платежі, погіршує фінансовий стан підприємства. Поряд з обсягом реалізації підприємство планує суму (обсяг) прибутку. Це можливо тому, що при встановленні продажних (договірних) цін на продукцію до складу її включається визначена сума або відсоток прибутку (доходу). Якщо кількість продукції, що підлягає до реалізації за планом, помножити на договірну ціну, то одержимо її продажну вартість за планом, а виходячи з відсотка прибутку, розраховують планову суму прибутку. Фактична сума прибутку визначається у бухгалтерії щомісяця як різниця між продажною вартістю реалізованої продукції і її повною фактичною собівартістю (виробнича собівартість і витрати на збут продукції) за мінусом суми ПДВ.
Тому в системі організації бухгалтерського обліку особливе місце займає облік готової продукції, її відвантаження та реалізації, в завдання якого входять:
- Систематичний контроль за випуском готової продукції, станом її запасів і збереженням на складах, обсягом виконаних робіт і послуг;
- Своєчасне і правильне документальне оформлення відвантаженої і відпущеної продукції (робіт, послуг), чітка організація розрахунків з покупцями;
- Контроль за виконанням плану договорів - поставок за обсягом та асортиментом реалізованої продукції;
- Своєчасний і точний розрахунок сум, отриманих за реалізовану продукцію, фактичних витрат на її виробництво і збут, розрахунок сум прибутку.
Успішне виконання цих завдань залежить від ритмічності роботи підприємства, правильної організації збуту та складського господарства, своєчасності документального оформлення господарських операцій.
Обсяг виробництва й обсяг реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженого попиту пріоритет віддається об'єму продажів. Однак у міру насичення ринку і посилення конкурентної боротьби не виробництво визначає обсяг продажів, а навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, в якому воно може їх реалізувати. Успіх чи неуспіх господарюючого суб'єкта залежить від того, наскільки ретельно вивчені і визначені рівень, характер, структура попиту і тенденції його зміни. Результати дослідження ринку кладуться в основу розробки господарської стратегії і товарного асортименту. Вони визначають темпи оновлення продукції (робіт, послуг), технічне вдосконалення виробництва, потреби в матеріальних, трудових і фінансових ресурсах. Господарюючий суб'єкт при плануванні обсягу виробництва і визначенні виробничої потужності визначає, яку продукцію і в якому обсязі буде виробляти, де, коли і за якими цінами буде продавати. Від цього залежать кінцеві фінансові результати та фінансова стійкість.
Продаж продукції та надходження від виконаних робіт і послуг представляють собою завершальну стадію обороту коштів будь-якої організації і являють собою доходи від звичайних видів діяльності. Порядок віднесення надходжень до доходів від звичайних видів діяльності визначено у Положенні з бухгалтерського обліку 9 / 99 «Доходи організації».
Доходи організації в залежності від їх характеру, умови отримання і напрямів діяльності організації поділяються на:
- Доходи від звичайних видів діяльності;
- Операційні доходи;
- Позареалізаційні доходи.
Продаж продукції здійснюється відповідно до укладених договорів або шляхом вільного продажу через роздрібну торгівлю. У договорах на постачання готової продукції постачальник або покупець вказує необхідні показники по виробах, ціни, знижки, накидки, порядок розрахунків, суму податку на додану вартість та інші реквізити. У міжнародній практиці прийнято додатково вказувати непереборні обставини (форс-мажор), поручительство, гарантії виконання договірних умов, порядок відшкодування збитків, застереження про підсудність і арбітражі та інші відомості [31, с.215].
Продажі продукції (робіт, послуг) проводиться організаціями за наступними цінами:
- За вільними (ринковими) цінами і тарифами, збільшеним на суму ПДВ;
- За державними регульованими оптовими цінами і тарифами, збільшеним на суму ПДВ (продукція паливно-енергетичного комплексу та послуги виробничо-технічного призначення);
- За державними регульованими роздрібними цінами (за відрахуванням у відповідних випадках торговельних знижок, знижок збуту та опту) і тарифами, що включає в себе ПДВ (для продажу товарів населенню та надання йому послуг).
Відвантажена або пред'явлена ​​покупцям готова продукція за цінами реалізації (включаючи ПДВ) відображається за дебетом рахунка 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредитом рахунку 90 «Продажі». Одночасно собівартість відвантаженої або пред'явленої покупцю продукції списується в дебет рахунку 90 «Продажі» з кредиту рахунку 43 «Готова продукція».
З суми виручки організації обчислюють податок на додану вартість. Сума нарахованого ПДВ відображається за дебетом рахунка 90 і кредиту рахунку 68 «Розрахунки з податків і зборів». Цією проводкою відображається заборгованість організації перед бюджетом з ПДВ, яка потім погашається перерахуванням грошових коштів бюджету (дебет рахунки 68, кредит рахунків грошових коштів). Вартість зданих робіт і наданих послуг списується за фактичною або нормативною (плановою) собівартістю з кредиту рахунку 20 «Основне виробництво» або 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)» у дебет рахунку 90 «Продажі» по мірі пред'явлення рахунків за виконані роботи і послуги . Одночасно суму виручки відображають за кредитом рахунку 90 «Продажі» і дебетом рахунка 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками».
Продаж продукції та надходження від виконаних робіт і послуг представляють собою завершальну стадію обороту коштів будь-якої організації. Виручка від продажу продукції та надходження, пов'язані з виконанням робіт і послуг, представляють собою доходи від звичайних видів діяльності. Виручка приймається до бухгалтерського обліку в сумі, обчисленої в грошовому вираженні, рівній величині надходження грошових коштів та іншого майна і величини дебіторської заборгованості. Якщо величина надходження покриває лише частину виручки, то виручка, яка приймається до бухгалтерського обліку, визначається як сума надходження та дебіторської заборгованості (в частині, не покритій вступом).
Величина надходження і (або) дебіторської заборгованості визначається виходячи з ціни, встановленої договором між організацією та покупцем або користувачем активів організації. Якщо ціна не передбачена в договорі і не може бути встановлена ​​виходячи з умов договору, то для визначення величини надходження або дебіторської заборгованості приймається ціна, за якою у порівнянних обставин зазвичай організація визначає виторг у відношенні аналогічної продукції (товарів, робіт, послуг) або надання у тимчасове користування аналогічних активів.
При продажу продукції і товарів, виконання робіт і надання послуг на умовах комерційного кредиту, наданого у вигляді відстрочення та розстрочення оплати, виручка приймається до бухгалтерського обліку в повній сумі дебіторської заборгованості. Продаж продукції здійснюється відповідно до висновків договорами або шляхом вільного продажу через роздрібну торгівлю. У договорах на постачання готової продукції вказують постачальники і покупці, необхідні показники по виробах, ціни, знижки, накидки, порядок розрахунків, суму податку на додану вартість та інші реквізити. У міжнародній практиці прийнято додатково вказувати непереборні обставини (форс-мажор), поручительство, гарантії виконання договірних умов, порядок відшкодування збитків, застереження про підсудність і арбітражі та інші відомості.
Продажі продукції (робіт, послуг) проводиться організаціями за наступними цінами:
- За вільними (ринковими) цінами і тарифами, збільшеним на суму ПДВ;
- За державними регульованими оптовими цінами і тарифами, збільшеним ні суму ПДВ (продукція паливно-енергетичного комплекс »та послуги виробничо-технічного призначення);
- За державними регульованими роздрібними цінами (за вирахуванням і відповідних випадках торговельних знижок, знижок збуту та опту) і тарифами, що включає в себе ПДВ (для продажу товарів населенню та надання йому послуг).
Відвантажена або пред'явлена ​​покупцям готова продукція за цінами реалізації (включаючи ПДВ) відображається за дебетом рахунка 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредитом рахунку 90 «Продажі». З суми виручки організації обчислюють податок на додану вартість. Сума нарахованого ПДВ відображається за дебетом рахунка 90 і кредиту рахунку 68 «Розрахунки з податків і зборів». Цією проводкою відображається заборгованість організації перед бюджетом з ПДВ, яка потім погашається перерахуванням грошових коштів бюджету.
Потрібно також мати на увазі, що якщо виручка від продажу продукції, виконання робіт і надання послуг не може бути визначена, то вона приймається до обліку в розмірі визнаних витрат з виготовлення цієї продукції, виконання цієї роботи і надання цієї послуги (ПБУ 9 / 99) . З цього випливає, що у складі інформації про облікову політику організації підлягає розкриттю як мінімум наступна інформація: про порядок визнання виручки організації (по окремих етапах робіт або по всіх етапах відразу) і про спосіб визначення готовності продукції, робіт, послуг.
1.3 Аналіз випуску та реалізації готової продукції
Метою аналізу випуску і реалізації продукції є знаходження шляхів збільшення обсягів реалізації продукції в порівнянні з конкурентами, розширення частки ринку при максимальному використанні виробничих потужностей і як результат - збільшення прибутку підприємства.
Основним завданням комплексного аналізу випуску і реалізації продукції є: аналіз конкурентних позицій підприємства і його здатності гнучкого маневрування ресурсами при зміні кон'юнктури ринку. Ця загальна задача реалізується шляхом вирішення наступних приватних аналітичних завдань:
- Оцінки виконання ступеня плану реалізації продукції та виробничої програми;
- Оцінки динаміки випуску і реалізації продукції;
- Оцінки виконання договорів за обсягом;
- Ритмічності постачання, якості і комплексності продукції;
- Встановлення причин зниження об'єктів виробництва та неритмічність випуску;
- Кількісної оцінки резервів зростання випуску і реалізації продукції.
Обсяг виробництва промислової продукції може виражатися в натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. Основними показниками обсягу виробництва є товарна, валова і реалізована продукція.
Валова продукція - це вартість усієї виробленої продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво. Товарна продукція відрізняється від валової тим, що в неї не включаються залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарський оборот. Реалізована продукція - це вартість відвантаженої і оплаченої покупцями продукції.
Мінімально допустимий (беззбитковий) обсяг реалізації - це такий обсяг, при якому досягається рівність доходів і витрат при сформованих умовах виробництва і ціни на продукцію. Максимальний обсяг забезпечує максимальне завантаження виробничих факторів. Оптимальним вважається такий обсяг реалізації, який забезпечує отримання максимального прибутку при сформованих умовах виробництва в певному ціновому діапазоні. Завдання оптимізації більше теоретична, ніж практична, проте оптимальний обсяг при плануванні випуску продукції є тим орієнтиром, знання якої необхідно. Асортимент - перелік найменувань виробів із зазначенням кількості по кожному з них. Розрізняють повний, групової та внутрішньогрупової асортимент. Систематизований перелік найменувань виробів із зазначенням кодів за загальносоюзному класифікатором промислової продукції (ОКПП), а також шифрів виробів (номенклатурних номерів) - це номенклатура [44, с.117].
Обсяг виробництва, і реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженому попиті на перше місце висувається обсяг виробництва продукції. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, які воно може реально реалізувати.
Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз даних показників має важливе значення.
Організація аналізу господарської діяльності на підприємстві повинна відповідати низці вимог:
- Науковий характер аналізу, тобто аналіз повинен грунтуватися на новітніх досягненнях науки передового досвіду, будувати з урахуванням дії економічних законів у рамках конкретного підприємства і проводитися з використанням науково-обгрунтованих методик;
- Обгрунтований розподіл обов'язків з проведення аналізу господарської діяльності між окремими виконавцями, тобто проведення аналізу повинно стати органічною частиною службових обов'язків кожного фахівця, керівника, який має відношення до прийняття управлінських рішень;
- Аналітичне дослідження повинне бути ефективним, тобто витрати на його проведення повинні бути найменшими при оптимальній глибині аналізу та його комплексності.
Аналітична робота на підприємстві поділяється на такі організаційні етапи:
1 етап - виділення суб'єктів і об'єктів аналізу господарської діяльності, вибір організаційних форм їх дослідження та розподіл обов'язків між окремими дослідниками.
2 етап - планування аналітичної роботи.
3 етап - інформаційне і методичне забезпечення аналізу господарської діяльності.
4 етап - аналітична обробка даних про діяльність підприємства.
5 етап - оформлення результатів аналізу.
6 етап - контроль за впровадженням виробництва при вкладенні, зроблених за результатами аналізу.
Документальним оформленням результатів аналізу може бути: пояснювальна записка, довідка або ув'язнення. Пояснювальна записка зазвичай складається при направленні результатів аналізу в вищестоящу організацію. Її зміст повинен бути досить повним, тобто крім висновків про результати господарської діяльності та пропозицій щодо їх поліпшення, вона повинна містити загальні питання - економічний рівень розвитку підприємства, результати виконання планів. При оформленні записки особливу увагу потрібно приділяти пропозицією, яке вноситься за результатами аналізу, вони повинні бути обгрунтованими, і спрямовані на поліпшення результатів господарської діяльності.
Зміст довідки та висновки на відміну від пояснювальної записки може бути більш конкретним, акцентованим на відображенні недоліків або досягнень. Готовою вважається продукція, яка пройшла повну обробку, складання та укомплектування, відповідає вимогам стандартів, умовам договору, прийнята відділом технічного контролю і здана на склад готової продукції або передана покупцеві.
Оперативний облік відвантаження ведуть у відділі маркетингу (збуту) у спеціальних картках, книгах чи журналах, але частіше за все при використанні комп'ютерів. Одночасно собівартість відвантаженої або пред'явленої покупцю продукції списується в дебет рахунку 90 «Продажі» з кредиту рахунку 43 «Готова продукція». Вартість зданих робіт і наданих послуг списується за фактичною або нормативною (плановою) собівартістю з кредиту рахунку 20 «Основне виробництво» або 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)» у дебет рахунку 90 «Продажі» по мірі пред'явлення рахунків за виконані роботи і послуги . Одночасно суму виручки відображають за кредитом рахунку 90 «Продажі» і дебетом рахунка 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками».
Потрібно також мати на увазі, що якщо виручка від продажу продукції, виконання робіт і надання послуг не може бути визначена, то вона приймається до обліку в розмірі визнаних витрат з виготовлення цієї продукції, виконання цієї роботи і надання цієї послуги. З цього випливає, що у складі інформації про облікову політику організації підлягає розкриттю як мінімум наступна інформація: про порядок визнання виручки організації (по окремих етапах робіт або по всіх етапах відразу) і про спосіб визначення готовності продукції, робіт, послуг.
Реалізація продукції є сполучною ланкою між виробництвом і споживачем. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і обсяг її виробництва. Важливе значення для оцінки виконання виробничої програми мають і натуральні показники обсягів виробництва і реалізації продукції (штуки, метри, тонни і т.д.). Їх використовують при аналізі обсягів виробництва і реалізації продукції за окремими видами і групами однорідної продукції.
Проаналізувавши ситуацію на ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» за останні кілька років, можна зробити висновок, що якщо за попередні роки темпи зростання виробництва і реалізації приблизно збігалися, то за останній рік темпи зростання виробництва значно вище темпів реалізації продукції, що свідчить про накопичення залишків нереалізованої продукції на складах підприємства і неоплаченої покупцями.
Середньорічний темп зростання (приросту) випуску і реалізації продукції можна розрахувати по середньогеометричній або середньоарифметичної зваженої. Оперативний аналіз виробництва і відвантаження продукції здійснюється на основі розрахунку, в якому відображаються планові і фактичні відомості про випуск і відвантаження продукції за обсягом, асортиментом, якістю за день, наростаючим підсумком з початку місяця, а також відхилення від плану.
Аналіз реалізації продукції тісно пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції. Недовиконання плану за договорами для підприємства обертається зменшенням виручки, прибутку, виплатою штрафних санкцій. Крім того, в умовах конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить за собою спад виробництва.
Можливі два варіанти методики аналізу реалізації продукції:
- Коли виручка на підприємстві визначається з відвантаження товарної продукції;
- І коли виручка визначається після оплати відвантаженої продукції.
Розрахунок впливу даних факторів на обсяг реалізації продукції виробляється порівнянням фактичних рівнів факторних показників з плановими і обчисленням абсолютних і відносних приростів кожного з них. Для вивчення впливу цих чинників аналізується баланс товарної продукції. Негативний вплив на обсяг продажів надали такі фактори: збільшення залишків готової продукції на складах підприємства, а також зростання залишків відвантажених товарів на кінець року, оплата за які не надійшла ще на розрахунковий рахунок підприємства. Тому в процесі аналізу необхідно з'ясувати причини утворення надпланових залишків на складах, несвоєчасної оплати продукції покупцями і розробити конкретні заходи щодо прискорення реалізації продукції та отримання виручки.
Особлива увага приділяється вивченню впливу чинників, що визначають обсяг виробництва продукції. Їх можна об'єднати в три групи:
- Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами та ефективність їх використання;
- Забезпеченість підприємства основними виробничими фондами та ефективність їх використання:
- Забезпеченість виробництва сировиною і матеріалами та ефективність їх використання.
Розрахунок впливу даних факторів на обсяг валової і реалізованої продукції можна провести одним із прийомів детермінованого факторного аналізу. Потім, знаючи причини зміни середньорічної вироблення персоналу, фондовіддачі і матеріаловіддачі, слід встановити їх вплив на випуск продукції шляхом множення їх приросту за рахунок будь-якого чинника відповідно на фактичну чисельність персоналу, фактичну середньорічну вартість основних виробничих фондів і фактичну суму спожитих матеріальних ресурсів.
Всі юридичні особи, які здійснюють виробництво товарів і послуг для продажу на сторону, їх філії та представництва зобов'язані подавати звітність за формою N2 П-1 «Відомості про виробництво і відвантаження товарів і послуг». Звітність подається щомісячно органам статистики та органам регулювання економіки.
Відомості про виробництво і відвантаження товарів і послуг включають чотири розділи. У першому розділі - «Загальні економічні показники» - за звітний місяць, за попередній місяць і за відповідний звітний місяць минулого року містяться відомості:
- Про випуск товарів і послуг (без ПДВ і акцизів), в тому числі з основної діяльності;
- Про відвантажених (переданих) товари, в тому числі власного виробництва;
- Про залишки готової продукції власного виробництва і товарів для перепродажу на кінець місяця;
- Про обсяг платних послуг населенню;
- Про обіг роздрібної торгівлі та громадського харчування;
- Про вивезення товарів до держав - членів Митного союзу, експорті та імпорті послуг.
У другому розділі - «Окремі показники виробничої діяльності» - наводяться відомості про споживання деяких ресурсів (електроенергії, давальницької сировини та матеріалів тощо) і виконані роботи (за договорами будівельного підряду, будівельно-монтажних роботах, виконаних господарським способом, та ін) .
У третьому розділі - «Види наданих послуг» - наводиться перелік наданих послуг, а в четвертому розділі - «Виробництво та відвантаження за видами продукції і послуг» - вироблені і відвантажені види продукції і надані послуги.
Облік руху відвантаженої продукції ведеться в відомості відвантаження, відпуску і реалізації продукції та матеріальних цінностей, в якій поєднується аналітичний і синтетичний облік відвантаження (відпустки), реалізації продукції, матеріальних цінностей і послуг та розрахунків з покупцями. Аналітичний облік відвантаження та реалізації організується як по окремих видах продукції в натуральному вираженні, так і в розрізі платіжних документів у двох оцінках - за фактичною собівартістю і продажною ціною. Причому враховується і загальна кількість продукції, що залишилася на початок і кінець місяця неоплаченої, відвантаженої в звітному місяці, повернутої покупцями і реалізованою. Підставою для заповнення відомості є відомість за минулий місяць (залишок неоплаченої продукції на початок місяця), платіжні вимоги та накази накладні на відвантажену продукцію звітного місяця, а також виписки банку з розрахункового рахунку підприємства.
Сума сплаченого чеками залізничного тарифу за рахунок покупця вказується у відомості окремо, так як вона в обсяг реалізації не включається. Таким чином, з відомості можливо отримати наступні дані: кількість виробів, відпущених зі складу і відвантажених за місяць як за асортиментом, так і у вартісному вираженні; суму транспортних витрат, суми, належні за рахунками, платіжними вимогами; стан розрахунків з покупцями, відомості про надійшли в звітному місяці суми за продукцію і на відшкодування транспортних витрат і т. д. Показники відомості мають велике оперативне значення, так як на кожен день необхідно мати зведення про обсяг відвантаженої і реалізованої продукції та з метою контролю за виконанням плану і договірних зобов'язань.

Глав 2. Облік випуску та реалізації готової продукції на ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція»
2.1 Коротка характеристика і основні техніко-економічні показники підприємства ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мечетінская інкубаторна станція», яка у подальшому іменується «Товариство», створене відповідно до чинного на території Російської Федерації законодавством в результаті перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю «Мечетінская інкубаторна станція», зареєстрованого Розпорядженням № 1 Голови Зерноградського районної Ради народних депутатів від 26 січня 1993 року в Товариство з обмеженою відповідальністю.
Товариство є комерційною організацією, здійснює свою діяльність на основі професійної самостійності, господарського розрахунку і самоокупності. Товариство є юридичною особою і будує свою діяльність на підставі статуту і чинного законодавства Російської Федерації. Товариство є власником належного йому майна і грошових коштів і відповідає за своїми зобов'язаннями власним майном. Учасники мають передбачені законом та установчими документами Товариства обов'язкові права по відношенню до Товариства. Учасники відповідають за зобов'язаннями Товариства у межах своїх вкладів у статутний капітал. Місце знаходження Товариства: Російська Федерація, Ростовська область, Зерноградського район, ст. Мечетінская, пров. Чапаєва, 98.
У ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» створюється резервний фонд у розмірі 15% його статутного капіталу шляхом щорічних відрахувань до нього 10% чистого прибутку до досягнення вказаного розміру резервного фонду. Кошти резервного фонду витрачаються на покриття збитків товариства.
Досліджуване підприємство є крупним виробником птиці і займає до 95% продажів на ринку збуту продукції, що дозволяє судити про нього, як про монопольне підприємстві в цій галузі виробництва. Незважаючи на вигідне становище підприємства на ринку збуту продукції, рентабельність реалізації товарів у 2008 р. значно знизилася в порівнянні з попереднім роком (0,3%). Це зниження більшою мірою було обумовлене зростанням собівартості реалізованої продукції.
При цьому виручка від реалізації продукції хоч і зросла, але тільки у зв'язку з підвищенням продажних цін. Таким чином, головним обмежувачем зростання прибутку досліджуваного підприємства є собівартість продукції, що випускається. Фактором, що безпосередньо впливають на формування собівартості, є вартість праці основних робітників. Для виготовлення продукції даного напрямку використовується праця основних робітників, які мають досвід роботи не менше 5 років і певний рівень кваліфікації. Основний склад робочих знаходиться на відрядно-преміальною формою оплати праці, при цьому середня заробітна плата становить 4000 руб., Що нижче ринкової ціни фахівця з таким рівнем кваліфікації. З метою збереження основного складу кваліфікованих робітників, підприємство було змушене перейти з основним складом робітників на виконання робіт на договірній основі та підвищенням заробітної плати 7000 крб., Що в свою чергу зменшило прибуток підприємства за 2008 р. Щоб якимось чином компенсувати упущену вигоду, підприємство, будучи монополістом у цій галузі виробництва, включило додаткові витрати по виплаті заробітної плати у вартість продукції при укладенні договорів на 2009 р.
Безпосередній вплив відіграє і вартість споживаних енергоресурсів, задіяних при виробництві продукції. Тобто, постійне зростання тарифів на енергоресурси веде до зростання змінних витрат, які впливають на собівартість продукції, що у свою чергу знижує планований обсяг прибутку. Крім цього, на підприємстві спостерігається ріст управлінських витрат, які в основному пов'язані зі збутом продукції. Значну частку серед них займають телефонні переговори і витрати на відрядження, що включаються до собівартості продукції. Всі перераховані витрати вплинули на зростання собівартості продукції з вирощування і реалізації птиці
Для реалізації продукції підприємство укладає договори на поставку цієї продукції. Договір укладається не менше, ніж на два роки, при цьому підприємство-виробник має врахувати не тільки інфляційне зростання цін, але і підвищення тарифів на енергоресурси, транспортні послуги та інше. Насправді зростання цих витрат найчастіше компенсується з прибутку підприємства.
Важливу роль на формування собівартості грають і такі чинники, як рівень технології, оснащеність виробництва технічно новим обладнанням, продуктивність праці і його організація, і інші. Продукція, що випускається виготовляється, і проходить діагностику на різному устаткуванні, що мають термін використання більш тридцяти років. Підприємство несе постійні витрати для обслуговування і ремонту цього обладнання. Відповідно рівень продуктивності залишається досить низьким, а витрати на обслуговування цього обладнання збільшуються.
Іншим фактором, що не впливає на собівартість продукції, але надають негативний вплив на кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства є результат від операційної діяльності. Результат від операційної діяльності складається з різниці між доходами та витратами з цієї діяльності. Результат по реалізації основних фондів відноситься до операційної діяльності.
Нове обладнання на підприємстві ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» практично не купується, отже, рівень технології залишається на колишньому рівні, персонал працює за старими нормами і не має можливості збільшити обсяг випуску продукції.
Основною метою Товариства є задоволення потреб організації та громадян, вилучення прибутку в інтересах трудового колективу. Цілями діяльності Товариства є розширення ринку товарів і послуг, а також отримання прибутку. Товариство має право здійснювати будь-які види діяльності, не заборонені законом.
Таблиця 2 - Асортимент продукції ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» за 2008 рік
Найменування
Ціна за одиницю продукції, грн.
Кількість проданої продукції, тис. гол.
Каченята добові
25
80
Курчата м'ясні
35
750
Курчата яйценоских
16
306
Індюшата
70
40
ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» використовує автоматизовану форму бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік являє собою упорядковану систему збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання організації і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального відображення всіх господарських операцій. При значних обсягах облікової інформації забезпечити повноту, достовірність, своєчасність та об'єктивність інформації можна лише, використовуючи переваги нових інформаційних технологій. Саме тому Товариство використовує систему «1С: Підприємство 7.7». Товариство здійснює облік результатів робіт, веде оперативний, бухгалтерський і статистичний облік за нормами, які у Російської Федерації.
Для організації та забезпечення діяльності Товариства утворюється статутний капітал у розмірі 10 000 (Десять тисяч) рублів. На момент державної реєстрації статутний капітал сплачений у розмірі 100%. Статутний капітал Товариства може формуватися за рахунок прибутку від його діяльності. При необхідності, в тому числі у випадках, прямо передбачених законом, статутний капітал може бути збільшений за рахунок додаткових внесків учасника за рахунок прибутку від діяльності Товариства і за рахунок його майна.
Організаційна структура є лінійно-функціональною, що представляє собою синтез лінійної та функціональної структур. При цьому у лінійного керівника з'являється можливість формувати осередки (бюро, групи, окремі фахівці), які виступають у ролі професійних радників з певним функціональним проблем і завдань. Створення та розробка такої організаційної структури обумовлені бажанням використати перевагу кожної з вхідних в неї структур. До числа основних переваг даної структури можна віднести:
- Підвищення обгрунтованості команд управління лінійного керівника (за рахунок залучення радників);
- Принцип єдиноначальності;
- Повна відповідальність керівника за прийняті рішення. Недоліками структури є:
- Можливе збільшення термінів розробки та прийняття управлінських рішень внаслідок звернення до радників;
- Можливе утруднення процесів розробки та прийняття управлінських рішень, тому що в процесі обговорення можуть не збігатися точки зору радників на способи вирішення проблем.
Переважна область використання лінійно - функціональних структур управління - невеликі організації зі стійким типом виробництва та управління, як елемент загальної системи управління в організаціях будь-якого типу.
Вищим органом управління Товариства є Загальні збори учасників. Один раз на рік Товариство проводить річні загальні збори. Одноосібним виконавчим органом є директор. Директор, який не є учасником Товариства, може брати участь у Загальних зборах учасників з правом дорадчого голосу. Термін повноважень директора становить 3 (три) роки. Він може переобиратися необмежену кількість разів.
Директор зобов'язаний у своїй діяльності дотримуватися вимог чинного законодавства, керуватися вимогами статуту, рішеннями органів управління Товариства, прийнятими у межах їх компетенції, а також укладеними Товариством договорами та угодами, в тому числі і трудовими договорами. Директор зобов'язаний діяти в інтересах Товариства добросовісно і розумно. На вимогу учасників він зобов'язаний відшкодувати збитки, не обумовлені звичайним комерційним ризиком, завдані їм Товариству, якщо інше не випливає із закону або договору. Директор і головний бухгалтер Товариства несуть особисту відповідальність за дотримання порядку ведення, достовірність обліку та звітності.
У Товаристві для здійснення контролю за його фінансово-господарською діяльністю може бути за рішенням вищого органу управління обрана ревізійна комісія або ревізор. Склад, кількість, строк повноважень та порядок роботи ревізійної комісії (ревізора) визначаються рішенням про його створення і внутрішніми документами Товариства. Для перевірки і підтвердження правильності річних звітів та бухгалтерських балансів Товариства, а також для перевірки стану поточних справ Товариства воно має право за рішенням вищого органу управління залучати професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з Товариством, його посадовими особами або учасником.
ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» має право раз на рік приймати рішення про розподіл свого чистого прибутку між учасниками Товариства. Частина чистого прибутку, що підлягає розподілу, розподіляється пропорційно до внесків у статутний капітал Товариства.

Таблиця 3 - Основні техніко-економічні показники ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» за 2008 - 2009 року
Показники
2008
Виручка від продажу, тис. руб.
29 034
Обсяг продажу, тис. гол.
1 176
Собівартість продажів, тис. руб.
24 083
Позареалізаційні доходи, тис. руб.
483
Позареалізаційні витрати, тис. руб.
271
Валовий прибуток, тис. руб.
4 951
Податки, тис. руб.
591
Рентабельність продукції,%
8,9
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. руб.
315
Середньорічна чисельність працівників, чол.
21
Чистий прибуток, тис. руб.
4 360
З даних таблиці видно, що інкубація птиці та її реалізація населенню є рентабельним, показник рентабельності становить 8,9%, що сприятливо характеризує діяльність підприємства. Ринком збуту продукції підприємства ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» є вся Ростовська область, а основними покупцями населення.
Основними постачальниками за 2008 -2009 року були ЗАТ «НП Іллічівська племптіцефабріка» м. Новошахтинськ, яке постачає інкубаційне бройлерні яйце; ГНУ ВНІІЗК ім. І.Г. Калиненко р. Зерноград, яке постачає інкубаційне яйце м'ясних курчат; ДНУ «СКЗОСП» Россельхозакадеміі Ставропольського краю, що поставляє індиче яйце; ЗАТ «Провімі - Азов» поставляє комбікорм для птиці.
Надходження з виробництва готової продукції на підприємстві ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція», як і на інших підприємствах оформляється накладними, специфікаціями, прийомними актами та іншими первинними документами. Відпуск готової продукції покупцям оформляється, як правило, накладними. В якості типової форми накладної можна використовувати форму № М-15 «Накладна на відпуск матеріалів на сторону». У залежності від галузевої специфіки організації можуть застосовувати спеціалізовані форми накладних та інших первинних документів із зазначенням у них обов'язкових реквізитів. Підставою для виписки накладних є розпорядження керівника організації або уповноваженої ним особи, а також договір з покупцем.
Накладні М-15 «Накладна на відпуск матеріалів на сторону» виписуються на складі або у відділі збуту у чотирьох примірниках і передаються в бухгалтерію для реєстрації в журналі реєстрації накладних та підписуються головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою. З бухгалтерії підписані накладні повертаються у відділ збуту (або інше аналогічне підрозділ організації). Один примірник накладної передається комірнику (йди іншій матеріально відповідальній особі), другий служить підставою для виписки рахунку-фактури, третій і четвертий передаються одержувачу готової продукції. На всіх примірниках накладної одержувач зобов'язаний розписатися в отриманні продукції. При вивезенні продукції через пропускний пункт один примірник накладної (четвертий) залишається у служби охорони, а третій примірник передається одержувачу як супровідного документа. Служба охорони записує накладні до журналу реєстрації вантажів і потім передає їх до бухгалтерії за описом, де роблять мітки про вивезення в журналі реєстрації накладних на вивіз (продаж) готової продукції.
Майно Товариства утворюється за рахунок вкладів у статутний капітал, а також за рахунок інших джерел, передбачених чинним законодавством РФ. Зокрема, джерелами утворення майна Товариства є:
- Статутний капітал Товариства;
- Доходи, одержувані від надаються Товариством послуг;
- Кредити банків та інших кредиторів;
- Вклади учасників;
- Безоплатні або благодійні внески і пожертви організацій, підприємств, громадян;
- Інші джерела, не заборонені законодавством.
Підприємство ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» розробляє річний план випуску готової продукції та календарні квартальні, місячні, денні і погодинні графіки випуску готових виробів. Диспетчерські служби цехів ведуть оперативний облік виконання графіків, що необхідно для визначення ритмічності роботи цехів, зривів у роботі та їх причин. Графіки взаємопов'язані з термінами відвантаження готової продукції і дозволяють контролювати виконання договірних зобов'язань перед покупцями. Випущена готова продукція переходить зі сфери виробництва в сферу обігу. Цей процес фіксується у первинних документах - приймально-здавальних накладних, актах, відомостях, планах. На наступний день після відвантаження продукції експедитор зобов'язаний наказ-накладну і квитанцію транспортної організації передати в бухгалтерію підприємства для виписки платіжного вимоги на ім'я покупця. Платіжне вимога - наказ банку постачальника списати з розрахункового рахунку платника вартість відвантаженої продукції відповідно до рахунку-фактурі.
Можливі два варіанти платіжної вимоги на підприємстві: асортимент, кількість, продажну ціну і вартість відвантаженої продукції дозволяється записувати безпосередньо в платіжному вимозі або в платіжній вимозі відбивається тільки загальна сума до оплати, а в рахунку-фактурі - асортимент, кількість, продажна ціна і вартість відвантаженої продукції (у цьому випадку рахунок-фактура повинен бути обов'язковим додатком до платіжного вимогу). В окремій рядку рахунка-фактури або платіжної вимоги зазначаються вартість тари і упаковки та залізничний тариф, оплачувані покупцем. Іноді сума оплачуваної постачальником залізничного тарифу може включатися в суму платежу. Окремим рядком записується сума ПДВ від суми платежу.
Платіжні документи на відвантажену продукцію повинні бути здані в банк, на востребование платежу від покупця, протягом трьох днів з моменту відвантаження. У цьому випадку вони будуть прийняті в забезпечення позик під розрахункові документи в дорозі, тобто постачальник, не чекаючи платежу від покупця, може почати новий цикл господарської діяльності (набувати матеріальні цінності, розраховуватися з робітниками і службовцями, займатися ремонтом обладнання, створювати продукцію і т. д.) за рахунок позик банку (позики під розрахункові документи в дорозі. За міру настання терміну погашення позик під розрахункові документи в дорозі банк списує їх суми з розрахункового рахунку підприємства. Платіжні вимоги представляються в банк при реєстрі.
ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» вважається створеним як юридична особа з моменту державної реєстрації. Для досягнення цілей своєї діяльності підприємство має право нести обов'язки, здійснювати будь-які майнові та особисті немайнові права, надані законодавством товариствам з обмеженою відповідальністю, від свого імені здійснювати будь-які допустимі законом угоди, бути позивачем і відповідачем у суді.
ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» є власником свого майна, придбаного в процесі своєї господарської діяльності. Товариство здійснює володіння, користування і розпорядження перебувають у його власності майном на свій розсуд відповідно до цілей своєї діяльності та призначенням майна. Також, суспільство має право використовувати у своїй діяльності зовнішні джерела фінансування, у тому числі кредити в рублях і в іноземній валюті на комерційних умовах російських і зарубіжних банків (кредитних установ), юридичних і фізичних осіб.
Основне призначення підприємства ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» полягає у випуску продукції (робіт, послуг), що задовольняє певні суспільні потреби. Обсяг виробництва й обсяг реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженого попиту пріоритет віддається об'єму виробництва продукції, який визначає обсяг продажів. Однак у міру насичення ринку і посилення конкурентної боротьби не виробництво визначає обсяг продажів, а навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, в якому воно може їх реалізувати.
Успіх чи неуспіх господарюючого суб'єкта, в даному випадку ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція», залежить від того, наскільки ретельно вивчені і визначені рівень, характер, структура попиту і тенденції його зміни. Результати дослідження ринку кладуться в основу розробки господарської стратегії і товарного асортименту. Вони визначають темпи оновлення продукції (робіт, послуг), технічне вдосконалення виробництва, потреби в матеріальних, трудових і фінансових ресурсах. ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» при плануванні обсягу виробництва і визначенні виробничої потужності визначає, яку продукцію і в якому обсязі буде виробляти, де, коли і за якими цінами буде продавати. Від цього залежать кінцеві фінансові результати та її фінансова стійкість.
 
2.2 Організація обліку випуску і реалізації готової продукції
Фактичну собівартість готової продукції можна розрахувати тільки після закінчення звітного періоду (місяця). Рух ж продукції відбувається щоденно (випуск, відпустку, відвантаження, реалізація), тому для поточного обліку необхідна умовна оцінка продукції. Поточний, щоденний облік руху готової продукції ведеться в ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» за плановою (нормативною) виробничою собівартістю.
В кінці місяця планова собівартість доводиться до фактичної шляхом розрахунку сум і відсотків відхилень за групами готової продукції. Суми і відсотки відхилень розраховуються виходячи із залишку продукції на початок місяця і її надходження за місяць. Відхилення показують економію чи перевитрату, допущені організацією, і тому характеризують результати її роботи в процесі виробництва. Відхилення обліковуються на тих самих рахунках, що й готова продукція, і записуються сторно - економія або звичайною записом - перевитрата. Відсоток відхилень і планова собівартість відвантаженої продукції дозволяють розрахувати її фактичну собівартість і залишок на складах на кінець місяця. При організації бухгалтерського обліку в даному випадку використовується додатковий інструмент для акумулювання оборотів за плановими величинами витрат (рахунок 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)»). Що закріплено в обліковій політиці підприємства.
Облік випуску готової продукції знаходиться під постійним контролем бухгалтерії організації, так як його ритмічність забезпечує виконання договірних зобов'язань з відвантаження продукції покупцям, своєчасність реалізації і всіх розрахунків і виплат. Щодня документи на випуск готової продукції надходять до бухгалтерії, яка веде натуральний кількісний облік випуску за видами виробів. Після закінчення місяця загальна кількість випущеної продукції оцінюється за плановими, продажними цінами і за фактичної собівартості (за даними аналітичного обліку виробництва).
Синтетичний облік готової продукції в ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» здійснюється з використанням рахунку 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)». За дебетом рахунка 40 відображають фактичну собівартість продукції (робіт, послуг), а по кредиту - нормативну плі планова собівартість. Фактичну виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) списують з кредиту рахунків 20 «Основне виробництво», 23 «Допоміжні виробництва», 29 «Обслуговуючі виробництва та господарства» в дебет рахунку 40. Нормативну або планову собівартість продукції (робіт, послуг) списують з кредиту рахунку 40 в дебет рахунків 43 «Готова продукція».
Зіставленням дебетових і кредитних обігом за рахунком 40 на 1-е число місяця визначають відхилення фактичної собівартості продукції, від нормативної чи планової і списують з кредиту рахунку 40 в дебет рахунку 90 «Продажі». При цьому перевищення фактичної собівартості продукції над нормативною або плановою списують додаткової проводкою, а економію - способом «червоне сторно». Таким чином, собівартість продукції, віднесена в дебет рахунку 40, списується з нього фактично двічі - спочатку нормативна собівартість, а потім, після зчитування необхідної інформації, і відхилення між фактичною та нормативної собівартістю. У цьому випадку на рахунок 43 відноситься тільки нормативна собівартість готової продукції. Зрозуміло, що в цьому випадку на рахунок реалізації з рахунку 43 буде також списуватися нормативна собівартість готової продукції. Рахунок 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)» закривають щомісяця, і сальдо на звітну дату не має.
При використанні рахунка 40 відпадає необхідність у складанні окремих розрахунків відхилень фактичної собівартості продукції від вартості її за обліковими цінами готової, відвантаженої та проданої продукції, оскільки виявлене відхилення по готової продукції відразу списують на рахунок 90 «Продажі».
Оскільки ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» використовує журнально-ордерну форму обліку, то сума фактичної собівартості випущеної продукції вказується в журналі-ордері № 10 / 1 у дебеті рахунку 43 «Готова продукція» і кредиті рахунку 20 «Основне виробництво». Рахунок 43 «Готова продукція» - активний, інвентарний. Сальдо рахунку показує фактичну собівартість залишку готової продукції на складах організації, оборот по дебету - фактичну собівартість випущеної продукції основного виробництва та інших виробів, повернутої покупцями продукції та напівфабрикатів власного виробництва, відвантажених на бік, оборот, але кредитом - фактичну собівартість відвантаженої звітному місяці продукції.
Для визначення фактичної собівартості залишку готової продукції на складах і відвантаженої продукції на звітний місяць використовується відомість № 16 «Рух готових виробів». У першому розділі відомості № 16 формуються дані повної характеристики рахунку 43 «Готова продукція» у двох оцінках - фактичної і облікової. Це необхідно для визначення питомої ваги (відсотка) фактичних витрат у загальному обсязі готової продукції, якої мала у своєму розпорядженні організація у звітному місяці (залишок на початок місяця плюс надійшло з виробництва) до облікової (планової) їх вартості [9, с.420].
Якщо цей відсоток становить 100%, це означає, що фактичні витрати відповідали плановим витратам. Якщо відсоток нижчий 100, організація досягла зниження собівартості продукції і в результаті реалізації даної продукцій вона отримає надпланову прибуток; якщо відсоток вище 100, організація допустила перевитрату за статтями калькуляції і перевищила планову норму витрат. На кожну групу матеріальних цінностей складаються окремі відомості № 16. Якщо за одним розрахунковим документом значаться дані про відвантаження або відпуску продукції або матеріальних цінностей, що відносяться до різних розрахунковим групам відокремлені відомості не складаються, а необхідні показники по групах наводяться в окремих графах відомості.
Це ж відсоткове відношення фактичної собівартості всієї продукції до її облікової (планової) собівартості може використовуватися бухгалтерією і для розрахунку фактичної собівартості продукції, відвантаженої в звітному місяці, повернутої покупцями, і її залишку на кінець місяця. Залишок па кінець місяця за фактичною собівартістю необхідний для подальшої звірки з Головною книгою, а з книгами обліку залишків складів звіряється залишок за обліковими цінами.
У відомості № 15 групуються в необхідному розрізі витрати на продаж, які обліковуються на рахунку 44 «Витрати на продаж», списуються на рахунок 90 «Продажі» і включаються до собівартості реалізованої продукції. Витрати, що відображаються за дебетом рахунка 44 показуються в відомості № 15 за статтями аналітичного обліку та кореспондуючих рахунках, за винятком сум цих витрат, вироблених з каси через банк або підзвітних осіб та вартості послуг сторонніх організацій і готових виробів. Останні наводяться у відомості № 15 лише в аналітичному розрізі, без розбивки по кореспондуючих рахунках, оскільки вони вже знайшли відображення у відповідних журналах-ордерах.
Для зберігання матеріально-виробничих запасів у ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» існує склад. Прийом, зберігання, відпуск та облік матеріальних запасів покладається на завідуючого складом і комірників, які несуть відповідальність за правильний прийом, відпустку, облік і збереження ввірених їм запасів, а також за правильне і своєчасне оформлення операцій по прийому та відпуску. З зазначеними особами укладено договори про повну матеріальну відповідальність відповідно до законодавства Російської Федерації. Облік готової продукції, що знаходиться на складі підприємства, ведеться на картках складського обліку за кожним найменуванням, породі, віку, і т.д. У міру надходження і відпуску готових виробів комірник на основі документів записує в картках кількість цінностей (прихід, витрата) і розраховує залишок після кожного запису. Бухгалтер зобов'язаний щодня приймати на складі документи за минулу добу (приймально-здавальні накладні, накази-накладні, товарно-транспортні накладні). Правильність ведення складського обліку підтверджується підписом бухгалтера в картці складського обліку.
Відпуск готової продукції покупцям здійснюється в ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» на підставі накладних (форма № М-15 «Накладна на відпуск матеріалів на сторону»). Підставою для оформлення накладної на відпуск готової продукції на складі, є розпорядження директора підприємства, а також договір з покупцем.
Відвантажена або пред'явлена ​​покупцям готова продукція за цінами реалізації (включаючи ПДВ) відображається за дебетом рахунка 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредитом рахунку 90 «Продажі» субрахунок "Дохід". Одночасно з формуванням дебіторської заборгованості за покупцем відносяться в дебет рахунку обліку продажів:
- Фактична виробнича собівартість відвантаженої готової продукції: дебет рахунку 90 субрахунок «Собівартість продажів» кредит рахунку 43 «Готова продукція» - на суму фактичної виробничої собівартості відпущеної продукції;
- Податок на додану вартість: дебет рахунку 90 субрахунок «Податок на додану вартість» кредит рахунку 68 «Розрахунки по податках і зборах» на суму податку за вартістю відвантаженої продукції;
- Витрати на продаж, що підлягають списанню на рахунок обліку продажів: дебет рахунку 90 субрахунок «Собівартість продажів» кредит рахунку 44 «Витрати на продаж».
Пояснимо на прикладі: сезон інкубації в ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» починається в січні - виробляються перший закладки інкубаційного яйця. Це період коли потрібні великі кошти для закупівлі інкубаційного яйця, для здійснення птахофабрикам передоплату за майбутні поставки. Тому підприємство змушене звертатися до позикових коштів. З серпня по листопад підприємство займається вирощуванням добового молодняку ​​птиці для подальшої реалізації населенню.
З лютого по серпень 2008 року брак в оборотних коштах склав 2 500 тис. руб. На період кредитування витрати на основне виробництво склали: закупівля інкубаційного яйця - 18 683,6 тис. руб., Заробітна плата робітникам - -1 815,7 тис. руб., Електроенергія, зв'язок - 1 526,8 тис. руб., Транспортні витрати (ПММ, запасні частини) - 1 253,9 тис. руб., податки - 591,0 тис. руб., відсотки по кредиту - 803,0 тис. руб., разом витрати склали - 24 674,0 тис. руб .
У 2008-2009 роках планується збільшення виручки від реалізації продукції за рахунок збільшення виробництва продукції в порівнянні з 2007 роком на 20%, і зростання цін на реалізовану продукцію на 10%. За сформованими цінами на початок січня 2008 року на продукцію, що випускається (каченята добові за ціною 25 рублів за голову, курчата м'ясні добові - 35 рублів, курчата яйценоских добові - 16 рублів, індичат - 70 рублів) планується виручка від реалізації молодняку ​​птиці з лютого 2008 року по липень 2009 року в кількості 1 176 тис. голів на суму 29 034 тис. рублів. Таким чином, видно, що підприємство в змозі через 1,5 року безболісно вивільнити з обороту запитувану суму кредиту 2 500 тис. рублів.
Відповідно до Положення з бухгалтерського обліку 9 / 99 виручка приймається до бухгалтерського обліку в сумі, обчисленої в грошовому вираженні, рівній величині надходження грошових коштів та іншого майна та (або) величини дебіторської заборгованості. Якщо величина надходження покриває лише частину виручки, виручка, яка приймається до бухгалтерського обліку, визначається як сума надходження та дебіторської заборгованості (в частині, не покритій вступом). При укладанні договору між постачальником і покупцем у ньому визначаються умови поставки продукції, відповідно до яких розподіляються обов'язки і склад витрат, пов'язаних з доставкою продукції. Ці витрати включаються до складу витрат на продаж (комерційних). У процесі збуту продукції, тобто при її відвантаженні і передачі покупцям, виникають витрати на продаж. Вони відносяться до витрат по звичайних видах діяльності і відшкодовуються покупцями. У бухгалтерському обліку ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» до витрат на продаж відносяться всі фактичні витрати по відвантаженню і збуту продукції, в тому числі витрати, пов'язані з навантаженням у транспортні засоби, упаковкою, зберіганням; оплатою послуг банків по здійсненню відповідно до укладених договорів торгово -комісійних та інших аналогічних операцій; інші витрати, пов'язані з продажем продукції. Витрати по змісту складських приміщень готової продукції, з нарахування оплати праці працівникам складів і пов'язаних з цим нарахувань по єдиному соціальному податку до витрат на продаж не відносяться, а включаються до складу загальногосподарських витрат.
Витрати на продаж продукції в бухгалтерському обліку нашого підприємства групуються по статтях аналітичного обліку:
- "Витрати на тару і упаковку виробів на складах готової продукції";
- "Витрати на транспортування продукції";
- "Комісійні збори";
- "Інші витрати по збуту".
Всі перераховані вище витрати по збуту продукції враховуються на рахунку 44 "Витрати на продаж", за дебетом якого відображаються витрати, згруповані в аналітичному обліку за статтями, за кредитом - їх списання на продану продукцію. За прийнятою на підприємстві облікової політики витрати на продаж списуються на продану продукцію в повній сумі. Вартість послуг сторонніх транспортних організацій (залізничних, автомобільних і т. д.) відноситься на витрати на продаж. У цьому випадку дебетують рахунок 44 "Витрати на продаж" і рахунок 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям" і кредитують рахунок 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами". У бухгалтерському обліку в ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» всі фактичні витрати на рекламу в повному обсязі включаються до собівартості проданої продукції. Витрати, відображені на рахунку 44 "Витрати на продаж" списуються в дебет рахунку 90 "Продажі". При обчисленні повної собівартості і складанні звітних калькуляцій витрати на продаж відносяться на собівартість окремих видів продукції. При цьому витрати на упакування і транспортування включаються до собівартості прямим шляхом на основі первинних документів. При неможливості прямого віднесення вони розподіляються непрямим шляхом. За базу розподілу використовується виробнича собівартість, що закріплено в обліковій політиці організації. Всі інші витрати на продаж розподіляються між відповідними видами продукції непрямим шляхом пропорційно тій же базі, що й витрати на упаковку і транспортування.
За облікову політику підприємства ТОВ «Мечетінской інкубаторної станції» витрати на упакування і транспортування, що входять до складу комерційних витрат, включаються до собівартості відповідних видів продукції прямим шляхом. Всі інші комерційні витрати (за винятком витрат на упаковку і транспортування) щомісяця відносяться на собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг).
З метою розрахунку повної собівартості випущеної продукції за її видами комерційні витрати розподіляються пропорційно планової собівартості реалізованої або випущеної продукції. При складанні звітних калькуляцій визначається повна собівартість випущеної продукції, тому комерційні витрати розподіляються безпосередньо за окремими видами продукції шляхом прямого обліку.
2.3 Інвентаризація готової продукції
Інвентаризація готової продукції в ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» здійснюється таким же чином, як і за матеріалами. При інвентаризації товарів відвантажених, не оплачених у строк покупцями, що знаходяться на складах інших організацій перевіряють обгрунтованість значаться сум на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.
На рахунках обліку готової продукції, що не знаходяться в момент інвентаризації в підзвіті матеріально відповідальних осіб (в дорозі, товари відвантажені і ін), можуть залишатися лише суми, підтверджені належним чином оформленими документами: по знаходяться в дорозі - розрахунковими документами постачальників або іншими їх замінюють документами ; з відвантажених - копіями пред'явлених покупцям документів (платіжних доручень, векселів тощо); за простроченими оплатою документів - з обов'язковим підтвердженням установою банку; по перебувають на складах сторонніх організацій - збереженими розписками, переоформленими на дату, близьку до дати проведення інвентаризації . Попередньо проводиться звірка цих рахунків з іншими кореспондуючими рахунками. Наприклад, по рахунку «Товари відвантажені» встановлюється, не значаться на цьому рахунку суми, оплата яких чомусь відображена на інших рахунках, або суми за матеріали і товари, фактично оплачені та отримані, але котрі увійшли в дорозі [24, с.383 ].
Вся птиця, яка знаходиться на складах інших організацій, заноситься в опису на підставі документів, що підтверджують здачу цього птаха на відповідальне зберігання. У описах на цю готову продукцію вказують їх найменування, кількість, породу, вартість (за даними обліку), дату прийняття її на зберігання, місце зберігання, номери і дати документів.
Коли в результаті інвентаризації виявляють відхилення від облікових даних, то складають порівняльні відомості. У слічітельних відомостях відображаються результати інвентаризації, тобто розбіжності між показниками за даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів. На продукцію, що не належить ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція», але котрі увійшли в бухгалтерському обліку (що знаходяться на відповідальному зберіганні), складаються окремі порівняльні відомості. Результати інвентаризації відображають в обліку і звітності ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» того місяця, в якому була закінчена інвентаризація, а по річної інвентаризації - в річному бухгалтерському звіті. Дані результатів проведених у звітному році інвентаризацій узагальнюються у відомості результатів, виявлених інвентаризацій.
Виявлені надлишки готової продукції і товарів оцінюють, за ринковою вартістю на дату інвентаризації та включають і склад позареалізаційних доходів. У бухгалтерському обліку оприбуткування излишествуют готової продукції оформляється проводкою - дебет рахунку 43 «Готова продукція» кредит рахунку 91 «Інші доходи і витрати».
Нестачі і псування продукції списуються з рахунків обліку за їх фактичною собівартістю. При їх псування, вони оприбутковуються за ринковими цінами з урахуванням їх фізичного стану із зменшенням на цю суму втрат від псування.
Великий вплив на результати господарської діяльності надають асортимент (номенклатура) та структура виробництва і реалізації продукції. При формуванні асортименту і структури випуску продукції підприємство повинно враховувати, з одного боку, попит на дані види продукції, а з іншого - найбільш ефективне використання трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових та інших ресурсів, що є в його розпорядженні. Система формування асортименту включає в себе такі основні моменти:
- Визначення поточних і перспективних потреб покупців;
- Оцінку рівня конкурентоспроможності випущеної чи планованої до випуску продукції;
- Вивчення життєвого циклу виробів і вживання своєчасних заходів по впровадженню нових, більш досконалих видів продукції та вилучення з виробничої програми морально застарілих та економічно неефективних виробів;
- Оцінку економічної ефективності і ступеня ризику змін в асортименті продукції.
Оцінка виконання плану по асортименту продукції зазвичай проводиться за допомогою однойменного коефіцієнта, який розраховується шляхом ділення загального фактичного випуску продукції, зарахованого у виконання плану за асортиментом, на загальний плановий випуск продукції (продукція, виготовлена ​​понад план або не передбачена планом, не зараховується у виконання плану за асортиментом).
Причини недовиконання плану з асортименту можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. До зовнішніх відносяться кон'юнктура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально-технічного забезпечення, несвоєчасне введення в дію виробничих потужностей підприємства з незалежних від нього причин. Внутрішні причини - недоліки в організації виробництва, поганий технічний стан обладнання, його простої, аварії, недолік електроенергії, низька культура виробництва, недоліки в системі управління і матеріального стимулювання.
Збільшення обсягу виробництва (реалізації) за одним видам і скорочення по інших видах продукції приводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному їх випуску. Виконати план за структурою - значить зберегти у фактичному випуску продукції заплановані співвідношення окремих її видів. Зміна структури виробництва дуже впливає на всі економічні показники: обсяг випуску у вартісній оцінці, матеріаломісткість, собівартість товарної продукції, прибуток, рентабельність. Якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні зростає, і навпаки. Те ж відбувається з розміром прибутку при збільшенні питомої ваги високорентабельної і відповідно при зменшенні частки негідно рентабельної продукції.
Розрахунок впливу структури виробництва у вартісному вираженні (ВПстр) можна зробити способом ланцюгової підстановки, а можна способом відсоткових різниць. Для цього різницю між коефіцієнтами виконання плану по виробництву продукції, розрахованими на підставі вартісних (Кст) і умовно-натуральних показників (Ку) помножимо на запланований випуск валової продукції у вартісному вираженні (ВПст):
ВПстр = (Кст - Кн) · ВПст, (4)
Для розрахунку впливу структурного фактора на обсяг виробництва продукції у вартісному вираженні можна використовувати також спосіб абсолютних різниць. Використовуючи цю формулу, можна визначити вплив структури продукції і на інші показники діяльності підприємства: трудомісткість, матеріалоємність, на загальну суму витрат, прибуток, рентабельність і інші економічні показники, що дозволить комплексно, всебічно оцінити ефективність асортиментної і структурної політики підприємства [38, с. 215].
Одним з узагальнюючих показників економічної ефективності виробництва є зростання виробництва продукції (робіт, послуг) у вартісному вираженні. Розвиток і розширення виробництва здійснюється за рахунок ефективного використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів. Продукція підприємства є прямим кінцевим результатом його основної діяльності. При плануванні, обліку і оцінці виробництва продукції поряд з натуральними показниками (асортимент і номенклатура) використовуються і вартісні показники (валова, товарна, реалізована продукція).
Товарна продукція характеризує обсяг виробництва за повністю закінченим і підлягає до реалізації (для продажу) продукції, робіт, послуг. До її складу входять:
- Вартість готових виробів (готова продукція) (ДП);
- Напівфабрикати власного виробітку, відпущені на сторону, капітального будівництва та невиробничим господарствам свого підприємства (ПФС);
- Вартість переробки сировини і матеріалів замовника (Сп.с.м. з);
- Вартість інструменту, штампів, моделей, пристроїв, відпущених на сторону або зарахованих до основних фондів підприємства (продукції допоміжних цехів) (Пв. ц);
- Вартість робіт промислового характеру, виконаних на сторону (Рп. хар.).
ТП = ДП + ПФС + Сп.с.м. з + Пв. ц + Рп. хар., (5)
При інвентаризації готової продукції на будь-якому підприємстві важливе значення має аналіз втрат від браку. Непрямими показниками якості продукції, що випускається є штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питома вага бракованої продукції, питома вага рекламованих продукції, втрати від браку. Шлюб виробництва не є параметром (показником) якості продукції, так як шлюб - це непродуктивні витрати. Бракованої є продукція, яка не може бути використана за призначенням. Вартість і рівень браку продукції є найважливішою характеристикою якості, технічного та організаційного рівня виробництва продукції і якості виконаних робіт. Тому аналіз браку у виробництві розширює та поглиблює інформацію про реальний стан справ на підприємстві з якістю продукції.
Шлюб ділиться на поправний і непоправний. До виправних шлюбу відносять вироби, витрати на виправлення яких не перевищують витрати з виготовлення нових (тобто після додаткових витрат). Невиправний (остаточний) шлюб припускає, що додаткові витрати проводити неможливо або недоцільно. Виправлення шлюбу призводить до подорожчання собівартості продукції, зниження прибутку, а невиправний брак призводить до зниження обсягу виробництва, підвищення собівартості та зниження прибутку. За місцем виявлення брак поділяється на внутрішній (виявлений на підприємстві) і зовнішній (виявлений споживачами). Джерелами інформації для проведення аналізу є дані оперативно-технічного обліку і дані бухгалтерського обліку. Аналіз втрат від браку здійснюється наступним чином:
- Визначають величину остаточно забракованої продукції за періодами (минулий рік та звітний), знаходять відхилення, дають оцінку;
- Аналізують показники в динаміці;
- Визначають питома вага шлюбу у собівартості товарної продукції за періодами, дають оцінку;
- Визначають вплив зміни втрат на величину обсягу випуску, тобто суму недовипущенной продукції в результаті допущеного шлюбу. Щоб розрахувати обсяг недовипущенной продукції, необхідно обсяг продукції звітного року помножити на рівень браку в собівартості товарної продукції і розділити на 100%:
Vнд.п = (Vтп.ф ·% шлюбу) / 100%, (6)
де - Vнд.п - обсяг недовипущенной продукції,
Vтп.ф - обсяг товарної продукції за фактом,
% Браку - рівень шлюбу в собівартості.
Узагальнюючим показником рівномірності випуску продукції є коефіцієнт ритмічності, який показує питому вагу продукції, зданої без порушення графіка.
Коефіцієнт ритмічності можна визначити кількома способами:
- Коефіцієнт ритмічності (Крит) дорівнює відношенню суми фактично випущеної продукції в межах плану за ряд послідовних відрізків часу аналізованого періоду до суми планового випуску продукції за цей же період часу:
Крит = (Σqф0 не більше Σq0z0) / Σq0z0, (7)
де - Σqф0 - сума фактичного випуску продукції,
Σq0z0 - сума планового випуску.
- Коефіцієнт ритмічності можна визначити шляхом підсумовування фактичних питомих ваг випуску за кожен період, але не більше планового їх рівня.
Таблиця 4 - Обчислення коефіцієнта ритмічності на підприємстві ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» за грудень
Декади місяця
Випуск продукції, тис. руб.
Питома вага,%
Зараховується в рахунок виконання плану
План
Факт
План
Факт
Факт до плану
Тис. руб.
%
1
3 060
2 032
30,9
18,6
20,5
2 032
20,5
2
3 474
2 894
35,1
26,6
29,2
2 894
29,2
3
3 366
5 974
34,0
54,8
60,4
3 366
34,0
Разом
9 900
10 900
100,0
100,0
110,1
8 292
83,7
За даними таблиці коефіцієнт ритмічності можна розрахувати двома способами:
Крит. 1-й спосіб: 8 292 / 9900 = 0,837, або 83,7%.
Крит. 2-й спосіб: 20,5 + 29,2 + 34,0 = 83,7%.
Чим ближче коефіцієнт ритмічності виробництва до одиниці, тим рівномірніше виконання завдання. Інформацію для характеристики роботи та обчислення коефіцієнта ритмічності господарюючого суб'єкта, в даному випадку ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція», можна отримати з оперативно-технічної звітності та деяких документів бухгалтерського обліку.
Коефіцієнт ритмічності показує, скільки випущено продукції у строки, встановлені планом-графіком. Для оцінки ритмічності виробництва визначається коефіцієнт аритмічності як сума позитивних і негативних відхилень у випуску продукції від планового завдання за кожний день (тиждень, декаду):
Каріта = ((2 032 - 3 060) + (2 894 - 3 474)) / 9 900 =
= (-1 608) / 9 900 = 0,163, (8)
Потім необхідно виявити причини неритмічної роботи, які можуть бути різні. Необхідно виявити як зовнішні (несвоєчасне постачання сировини, матеріалів постачальникам, відключення електроенергії, страйки підприємств-суміжників і т.д.), так і внутрішні (низький рівень організації виробництва і праці, низький рівень застосовуваної технології, недостатнє фінансове стан і т.д. ) причини. Виявлення причин і їх класифікація дозволяють визначити заходи щодо підвищення ритмічності. У висновку необхідно визначити вартість недоданої продукції у встановлені планом-графіком терміни в результаті неритмічної роботи підприємства.
Вартість недовипущенной продукції (-ΣV) визначається шляхом множення планового обсягу випуску (Vпл) на коефіцієнт аритмічності:
-ΣV = Vпл · Каріта, (9)

Таким чином, вартість недовипущенной продукції на підприємстві ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» дорівнюватиме:
-ΣV = 9900 · 0,163 = 1 613,7 тис. руб.
Втрачені можливості господарюючого суб'єкта, а саме ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» у зв'язку з неритмичностью роботи визначається як різниця між фактичним і можливим випуском продукції, обчисленим виходячи з найбільшого середньодобового (среднедекадного, середньомісячного) обсягу виробництва за добу (декади, місяці):
-ΣV = ΣVф - Vmax добу (декада) =
= 10 900 - (5974 · 3) = -7022 руб., (10)
Інвентаризація готової продукції має велике значення для правильного визначення витрат на виробництво продукції, для скорочення втрат товарно-матеріальних цінностей, попередження розкрадань майна і т.п. Інвентаризація сприяє зміцненню підприємства, попереджає можливі майнові втрати. Тому за допомогою інвентаризації контролюється не тільки збереження матеріальних цінностей, але і перевіряються повнота і достовірність даних бухгалтерського обліку та звітності.

Глава 3. Аналіз випуску та реалізації готової продукції
3.1 Аналіз динаміки та виконання плану виробництва і реалізації готової продукції
Аналіз починається з вивчення динаміки випуску і реалізації продукції, розрахунку базисних і ланцюгових темпів зростання і приросту. Сутність виробничої діяльності полягає у створенні економічних благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб суспільства. У ринковій економіці виробництво здійснюють ті господарюючі суб'єкти, які бажають і здатні прийняти найбільш ефективну організацію і технологію виробництва, оскільки вони забезпечують їм найбільший прибуток. Оперативний аналіз виробництва і відвантаження продукції здійснюється на основі розрахунку, в якому відображаються планові і фактичні відомості про випуск і відвантаження продукції за обсягом, асортиментом, якістю за день, наростаючим підсумком з початку місяця, а також відхилення від плану [12, с.100] .
Аналіз реалізації продукції тісно пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції. Недовиконання плану за договорами для підприємства обертається зменшенням виручки, прибутку, виплатою штрафних санкцій. Крім того, в умовах конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить за собою спад виробництва. Особливо важливе значення для підприємства має виконання контрактів на поставку товарів для державних потреб. Оцінка виконання плану по асортименту продукції зазвичай проводиться за допомогою однойменного коефіцієнта, який розраховується шляхом ділення загального фактичного випуску продукції, зарахованого у виконання плану за асортиментом, на загальний плановий випуск продукції (продукція, виготовлена ​​понад план або не передбачена планом, не зараховується у виконання плану за асортиментом). Причини недовиконання плану з асортименту можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. До зовнішніх відносяться кон'юнктура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально-технічного забезпечення, несвоєчасне введення в дію виробничих потужностей підприємства з незалежних від нього причин. Внутрішні причини - недоліки в організації виробництва, поганий технічний стан обладнання, його простої, аварії, недолік електроенергії, низька культура виробництва, недоліки в системі управління і матеріального стимулювання.
Таблиця 5 - Динаміка виробництва товарної продукції в порівнянних цінах
Рік
Обсяг виробництва, тис. руб.
Темпи зростання,%
базисні
ланцюгові
2004
19 300
100,0
100,0
2005
20 000
103,6
103,6
2006
21 300
110,4
106,5
2007
23 600
122,3
110,8
2008
24 000
124,4
101,7
Таблиця 6 - Динаміка реалізації товарної продукції в порівнянних цінах
Рік
Обсяг реалізації, тис. крб.
Темпи зростання,%
базисні
ланцюгові
2004
20 000
100,0
100,0
2005
19 600
98,9
98,9
2006
20 800
104,0
106,1
2007
22 900
114,5
110,1
2008
23 400
117,0
102,2
З даних таблиць 5 і 6 видно, що за п'ять років з 2004 по 2008 роки обсяг виробництва зріс на 24,4%, а обсяг реалізації - на 17,0%. За останній 2008 темпи зростання виробництва трохи вище темпів реалізації продукції, що свідчить про накопичення залишків нереалізованої продукції на складах підприємства і неоплаченої покупцями.
Середньорічний темп зростання (приросту) випуску і реалізації продукції (ТВП) можна розрахувати по середньогеометричній або середньоарифметичної зваженої. Обчислимо його по середньогеометричній:
QUOTE , (11)
Тпр = ТВП - 100, (12)
де - n - число років,
Т ₁, Т ₂, Т ₃, Т ₄, Т ₅ - темпи зростання за кожен рік,
Тпр - темп приросту.
І таким чином, виходячи з даних таблиць можна розрахувати ці показники:
ТВП = QUOTE = QUOTE = QUOTE
Тпр = 105,6 - 100 = 5,6%
Трп = QUOTE = 1,023 = 102,3%
Тпр = 102,3 - 100 = 2,3%
Можна зробити висновок, що в наведеному прикладі середньорічний темп приросту випуску і реалізації продукції становить 5,6%, а реалізації продукції - 2,3%. У процесі аналізу визначається виконання плану поставок за місяць і з наростаючим підсумком в цілому по ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція», в розрізі окремих споживачів і видів продукції, з'ясовуються причини недовиконання плану, і дається оцінка діяльності по виконанню договірних зобов'язань. Відсоток виконання договірних зобов'язань (Кдл) розраховується розподілом різниці між плановим обсягом відвантаження за договірними зобов'язаннями (ОПпл) і його недовиконанням (ОПн) на плановий обсяг (ОПпл):
Кдл = (ОПпл - ОПН) / ОПпл, (13)
Недопоставка продукції негативно впливає не тільки на підсумки діяльності підприємства, але і на роботу торгових організацій, підприємств-суміжників, транспортних організацій і т.д. При аналізі реалізації особливу увагу слід звертати на виконання зобов'язань по держзамовленню, кооперованих поставках і з експорту продукції.
Збільшення обсягу виробництва (реалізації) за одним видам і скорочення по інших видах продукції приводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів, загалом, їх випуск. Виконати план за структурою - значить зберегти у фактичному випуску продукції заплановані співвідношення окремих її видів. Зміна структури виробництва дуже впливає на всі економічні показники: обсяг випуску у вартісній оцінці, матеріаломісткість, собівартість товарної продукції, прибуток, рентабельність. Якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні зростає, і навпаки. Те ж відбувається з розміром прибутку при збільшенні питомої ваги високорентабельної і відповідно при зменшенні частки негідно рентабельної продукції. Розрахунок впливу структурного фактора на зміну випуску продукції у вартісному вираженні можна провести і за допомогою середньозважених цін (якщо продукція однорідна). Для цього спочатку визначається середньозважена ціна при фактичній структурі продукції, а потім при плановій і різниця між ними збільшується на фактичний загальний обсяг виробництва продукції в умовно-натуральному вираженні. Використовуючи описані вище прийоми, можна визначити вплив структури продукції і на інші показники діяльності підприємства: трудомісткість, матеріалоємність, на загальну суму витрат, прибуток, рентабельність і інші економічні показники, що дозволить комплексно, всебічно оцінити ефективність асортиментної і структурної політики підприємства.
Ресурси надходять в ті галузі і тим підприємствам, на продукцію яких є попит. Ринкова система позбавляє неприбуткові галузі і суб'єкти господарювання рідкісних ресурсів. Суб'єкти господарювання виробляють товари до тих пір, поки реалізація дає прибуток, поки ненасичений попит на ці товари. Скільки і яких товарів виробляти, за якими цінами їх продавати, куди вкладати капітал, визначається механізмом попиту і пропозиції, нормою прибутку, курсом акцій, валют, позичковим процентом.
Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибутку і рентабельності. Діяльність господарюючих суб'єктів повинна бути спрямована на те, щоб виробити і продати максимальну кількість продукції високої якості при мінімальних витратах. Тому аналіз обсягу має важливе значення. Мета аналізу та реалізації продукції полягає у виявленні найбільш ефективних шляхів збільшення випуску продукції та поліпшення її якості, у вишукуванні внутрішніх резервів зростання обсягу виробництва.
Основне завдання комплексного виробництва і реалізації продукції - аналіз конкурентних позицій організації, її здатності гнучко маневрувати ресурсами при зміні кон'юнктури ринку. Цю загальну задачу можна реалізувати шляхом вирішення наступних приватних аналітичних завдань:
- Оцінка динаміки по основних показниках обсягу, структури і якості продукції;
- Перевірка збалансованості і оптимальності бізнес-планів, планових показників, їхньої напруженості і реальності;
- Виявлення ступеня кількісного впливу факторів на зміну величини обсягу виробництва та реалізації продукції;
- Виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення випуску і реалізації продукції;
- Розробка заходів щодо використання внутрішньогосподарських резервів для підвищення темпів зростання продукції, поліпшення асортименту та якості.
У процесі аналізу виробництва та реалізації продукції повинні бути розкриті причини, що гальмують зростання виробництва, а саме:
- Недоліки в організації виробництва і праці;
- Нераціональне використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів;
- Брак продукції.
Джерелами інформації для аналізу виробництва і реалізації продукції є уніфікована статистична форма звітності № 1-П, форма № 1-П (квартальна) «Квартальна звітність промислового підприємства (об'єднання) про випуск окремих видів продукції в асортименті», форма № 2 «Звіт про прибутки та збитки », відомість № 16« Рух готових виробів, їх відвантаження і реалізації », бізнес-план, оперативні плани-графіки і т.д.
Основним резервом підвищення рентабельності та прибутковості підприємства є оптимізація витрат. Зниження собівартості випущеної і реалізованої продукції можливе за рахунок скорочення зайвих витрат, запасів цінностей, вдосконалення їх структури.
На досліджуваному підприємстві ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» з 2007 р. впроваджується методика бюджетування. Так як, велику частку в собівартості продукції складають матеріальні витрати, то метою методики є найбільш раціональне придбання і використання матеріалів. Це пов'язано з пошуком нових постачальників з більш низькими цінами на сировину, отримання матеріальних кредитів, а також постійний контроль за фактичним відхиленням витрат від нормативних, що призведе до скорочення запасів. Іншим моментом методики є розробка бюджету управлінських і комерційних витрат, обгрунтованість їх включення до собівартості продукції, що випускається. Також шляхом поліпшення фінансового положення підприємства є оптимізація грошових потоків за рахунок збільшення оборотності оборотних коштів і отримання оплати за них, проведення систематичної інвентаризації дебіторської заборгованості. А також юридичного підходу при складанні договірних зобов'язань, нарахування пені за кожний день прострочення оплати за поставлену продукцію.
Важливим джерелом збільшення обсягу продукції, що випускається, а отже зниження собівартості є підвищення продуктивності праці і його організації. Продуктивність праці на підприємстві ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» буде прямо залежати від придбання технічно нового і сучасного обладнання, це в свою чергу призведе до зниження витрат для постійного ремонту застарілого обладнання.
На підприємстві середня чисельність персоналу на 01.01.2008 р. складає 118 осіб. Фонд оплати праці становить 350768 крб. на місяць, при цьому середня заробітна плата 3176 руб. З нарахованої заробітної плати підприємство відраховує до бюджету ЕСН за ставкою 26%, з них ПФ становить 20%, ФСС-3,2%; ТФОМС-2, 0%; ФФОМС-0, 8%. Крім того, підприємство вносить внесок на страхування в ФСС у розмірі 1,5%, так як підприємство належить до цієї групи ризику. Разом підприємство відраховує до бюджету податку 27,5% від заробітної плати.
Таким чином, ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» після проведення заходу скоротило управлінські витрати. Отримані від впровадження заходу кошти можуть бути спрямовані наприклад на придбання нового обладнання, що в свою чергу підвищить продуктивність праці і скоротить витрати на обслуговування застарілого обладнання.
Аналіз динаміки та виконання плану по реалізації продукції та виконання договірних зобов'язань дозволяє визначити фактори зміни її обсягу. Облік реалізації здійснюється по відвантаженню і по реалізації. На зміну обсягу реалізації впливають: зміна обсягу товарної продукції; зміна залишків готової продукції на складі; зміна залишків відвантаженої продукції на початок і кінець періоду.
Аналіз факторів, що впливають на обсяг реалізації, здійснюється наступним чином. Необхідно визначити обсяг реалізованої продукції за планом і за фактом, порівняти фактичний обсяг реалізації з плановим, визначити абсолютне відхилення по всім перерахованим вище факторам, визначити відсоток виконання плану за обсягом реалізації (фактичний обсяг випуску розділити на плановий і помножити на 100%), що буде об'єктом аналізу. Для того щоб визначити кількісний вплив факторів на зміну обсягу реалізації, необхідно абсолютне відхилення по кожному фактору окремо розділити на плановий обсяг реалізації і помножити на 100%. Збільшення обсягу товарної продукції збільшує обсяг реалізованої, і навпаки. Збільшення залишків готової продукції на складі і товарів, відвантажених на початок року, збільшує обсяг реалізації, і навпаки. Збільшення залишків готової продукції на складі і товарів, відвантажених на кінець року, зменшують обсяг реалізації, і навпаки [49, с.89].
У процесі аналізу необхідно виявити причини утворення надпланових залишків на складах, несвоєчасної оплати продукції покупцями, зниження обсягу випуску і розробити конкретні заходи щодо прискорення реалізації продукції та отримання виручки. Обсяг реалізації визначає в основному обсяг виробництва, тому необхідно конкретне вивчення факторів, що визначають обсяг випуску, а отже, і обсяг реалізації. На зміну обсягу випуску впливають три групи факторів. Максимальний резерв, встановлений за однією з груп, не може бути освоєний до тих пір, поки не будуть виявлені резерви в такому ж розмірі за іншими групами ресурсів.
Успіх чи неуспіх господарюючого суб'єкта залежить від того, наскільки ретельно вивчені і визначені рівень, характер, структура попиту і тенденції його зміни. Результати дослідження ринку кладуться в основу розробки господарської стратегії і товарного асортименту. Вони визначають темпи оновлення продукції (робіт, послуг), технічне вдосконалення виробництва, потреби в матеріальних, трудових і фінансових ресурсах. Господарюючий суб'єкт при плануванні обсягу виробництва і визначенні виробничої потужності визначає, яку продукцію, в якому обсязі буде виробляти, де, коли і за якими цінами буде продавати. Від цього залежать кінцеві фінансові результати та фінансова стійкість.
Сутність виробничої діяльності полягає у створенні економічних благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб суспільства. У ринковій економіці виробництво здійснюють ті господарюючі суб'єкти, які бажають і здатні прийняти найбільш ефективну організацію і технологію виробництва, оскільки вони забезпечують їм найбільший прибуток.
3.2 Динаміка ритмічності виробництва та реалізації продукції
При вивченні діяльності підприємства важливий аналіз ритмічності виробництва і реалізації продукції. Ритмічність - рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі та асортименті, передбачених планом.
Один з найбільш поширених показників - коефіцієнт ритмічності. Величина його визначається шляхом підсумовування фактичних питомих ваг випуску за кожен період, але не більше планового їх рівня. Для оцінки ритмічності виробництва на підприємстві розраховується також показник аритмічності як сума позитивних і негативних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вище показник аритмічності. У нашому випадку можна сказати, що підприємство працює ритмічно.
Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску та реалізації продукції. Неритмічність погіршує всі економічні показники:
- Знижується якість продукції;
- Сильно збільшуються обсяги незавершеного виробництва і надпланові залишки готової продукції на складах і, як наслідок, сповільнюється оборотність капіталу;
- Не виконуються поставки за договорами і підприємство платить штрафи за несвоєчасну відвантаження продукції;
- Несвоєчасно надходить виручка;
- Перевитрачається фонд заробітної плати у зв'язку з тим, що на початку місяця робітникам платять за простої, а в кінці за понаднормові роботи.
Все це призводить до підвищення собівартості продукції, зменшенню суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства. Найбільш важливим є визначення коефіцієнта варіації (Кв) визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (місяць, квартал) до середньодобовим (середньомісячного, среднеквартальному) плановому випуску продукції:

QUOTE , (14)
де - х 2 - квадратичне відхилення від среднедекадного завдання,
п - число сумовних планових завдань,
QUOTE - Среднедекадное завдання за графіком.
Для оцінки ритмічності виробництва на підприємстві розраховується також показник аритмічності як сума позитивних і негативних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вище показник аритмічності. Внутрішні причини аритмічності - важкий фінансовий стан підприємства, низький рівень організації, технології та матеріально-технічного забезпечення виробництва, а також планування і контролю, зовнішні - несвоєчасне постачання сировини і матеріалів постачальниками, недолік енергоресурсів не з вини підприємства та ін
Аналіз реалізації продукції тісно пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції. Недовиконання плану за договорами для підприємства обертається зменшенням виручки, прибутку, виплатою штрафних санкцій. Крім того, в умовах конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить за собою спад виробництва. Особливо важливе значення для підприємства має виконання контрактів на поставку товарів для державних потреб. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, пільги по податках, кредитами і т.д.
У процесі аналізу визначається виконання плану поставок за місяць і з наростаючим підсумком в цілому по підприємству, в розрізі окремих споживачів і видів продукції, з'ясовуються причини недовиконання плану і дається оцінка діяльності по виконанню договірних зобов'язань. У ході аналізу динаміки обсягу виробництва продукції можуть застосовуватися натуральні (штуки, метри, тонни і т.д.), умовно-натуральні (тисяча умовних банок, кількість умовних ремонтів та ін), вартісні показники обсягів виробництва продукції. Останній показник є кращим. Вартісні показники обсягу виробництва повинні бути приведені в порівнянний вид. В умовах інфляції нейтралізація зміни цін або "вартісного» чинника є найважливішою умовою порівнянності даних. Ритмічність - рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі та асортименті, передбаченому планом. Аритмічність виробництва продукції впливає на всі економічні показники: знижується якість продукції, зростають обсяг незавершеного виробництва та понадпланові залишки готової продукції на складах, сповільнюється оборотність оборотних коштів підприємства. За невиконані поставки продукції підприємство платить штрафи, несвоєчасно надходить виручка, перевитрачається фонд оплати праці, зростає собівартість продукції, падає прибуток.
Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибутку і рентабельності. Діяльність господарюючих суб'єктів повинна бути спрямована на те, щоб виробити і продати максимальну кількість продукції високої якості при мінімальних витратах. За цим аналіз обсягу виробництва і реалізації продукції має важливе значення.
Мета аналізу виробництва та реалізації продукції полягає у виявленні найбільш ефективних шляхів збільшена обсягу випуску продукції та поліпшення її якості, у вишукуванні внутрішніх резервів зростання обсягу виробництва.
Основними завданнями аналізу обсягу виробництва і реалізації продукції на підприємствах є: оцінка динаміки за основними показниками обсягу структури та якості продукції; перевірка збалансованості і оптимальності бізнес планів, планових показників, їхньої напруженості і реальності; виявлення ступеня кількісного впливу факторів на зміну величини обсягу виробництва та реалізації продукції, виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшена випуску і реалізації продукції; розробка заходів щодо використання внутрішньогосподарських резервів для підвищення темпів зростання продукції, поліпшення асортименту та якості.
Об'єктами даного напрямку аналізу є: обсяг виробництва і реалізації продукції; асортимент і структура продукції, якість продукції; ритмічність продукції.
При наявності структурних зрушень вартісні показники не відображають реальних трудових витрат. Це обумовлено тим, що вартість продукції складається з витрат живої і матеріалізованої праці, співвідношення цих витрат у різних видах продукції різному, внаслідок чого виділяють трудомістке, матеріаломістке, капіталомістке виробництво. Оскільки між цінами і витратами праці немає прямо пропорційної залежності, то зміна структури виробництва може справити значний вплив на обсяг виробництва у вартісному вираженні (завищуючи або занижуючи його). Це вимагає використання та інших вимірників обсягу виробництва, більш точно характеризують трудомісткість виробництва продукції на даному підприємстві. До них відноситься обсяг виробництва, обчислений в нормо-годинах або в нормативній зарплаті. Використання показників, реально відображають трудомісткість виробництва продукції, передбачає визначення обсягу продукції, виробленої власними силами господарюючого суб'єкта, а також продуктивності праці, фондомісткості, фондовіддачі, матеріаломісткості, матеріаловіддачі.
Вимірювання обсягу виробництва в нормативній зарплаті має певні переваги, тому що відображає використання праці різної складності і кваліфікації, служить мірою витраченої праці і дає якісну характеристику трудових витрат. Розрахунок обсягу виробництва в нормативній зарплаті визначається шляхом множення кількості випущеної продукції в натуральному вираженні за планом і фактом на норматив заробітної плати на одиницю продукції. Підсумовуючи витрата нормативної зарплати, по всіх виробах визначають плановий і фактичний обсяги виробництва у нормативній зарплаті. Визначаємо відхилення в цілому по виробах за питомою вагою. На основі проведених розрахунків робимо висновок. Потім проводиться оперативний аналіз виробництва і відвантаження продукції, в якому відображаються планові і фактичні відомості про випуск і відвантаження продукції за обсягом, асортиментом, якістю за день наростаючим підсумком з початку місяця, а також відхилення від плану. Аналіз реалізації продукції пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції. Недовиконання плану за договорами для підприємств обертається зменшенням виручки, прибутку, виплатою штрафних санкцій, що може призвести до втрати ринку збуту, а, отже, до зниження виробництва.
Результати фінансово-господарської діяльності багато в чому визначаються асортиментом і структурою виробництва та реалізації продукції. У складі товарної і реалізованої продукції можуть бути вироби з низьким рівнем рентабельності або незатребувані вироби. Щоб уникнути наслідків, необхідно вивчати фактори, що впливають на попит даних видів продукції, з метою пошуку шляхів недопущення або мінімізації втрат. Звідси випливає, що господарюючий суб'єкт повинен постійно вести роботу з формування товарного асортименту. Формування асортименту - проблема конкретних товарів, їх окремих серій, визначення співвідношення між «старими» і «новими» товарами, товарами масового, серійного й одиничного виробництва, «наукомісткими» і «звичайними». Основна мета асортиментної концепції полягає в тому, щоб зорієнтувати підприємство на випуск товарів, які за своєю структурою, споживчими властивостями та якістю найбільш повно відповідають потребам покупців. Товаровиробник зайнятий не просто створенням і виробництвом товарів, а й формуванням клієнтури. Формування асортименту та структури випуску продукції повинне враховувати і ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, які є в його розпорядженні.
У процесі аналізу необхідно з'ясувати, як господарюючий суб'єкт виконує план по асортименту в натуральному та вартісному вираженні, яка динаміка випуску окремих видів виробів. У процесі аналізу необхідно встановити виконання плану і динаміку з виробництва сертифікованої продукції. За результатами проведеного аналізу зробити висновки. Слід вивчити виконання плану по виробах, які є об'єктом кооперованих поставок згідно з укладеними договорами.
Виконати завдання за асортиментом означає випустити вироби за заданою номенклатурою. Оцінка виконання плану по всьому асортименту передбаченим підприємством продукції обчислюється за допомогою середнього відсотка виконання завдання по асортименту. Існує кілька способів розрахунку середнього відсоток та виконання завдання щодо асортименту. Найбільш точно характеризує ступінь виконання плану за асортиментом середній відсоток, обчислений за способом найменшого числа, тобто в рахунок виконання плану приймається найменше число з двох величин: планового і фактичного випуску продукції по кожному виробу. Продукція, виготовлена ​​понад план або не передбачена планом, не зараховується у виконання плану за асортиментом.
Оцінка виконання завдання по асортименту передбачає виявлення причин недовиконання плану по асортименту та визначення заходів щодо забезпечення його виконання. Всю сукупність причин, що впливають на даний показник, можна розділити на дві групи: зовнішні і внутрішні.
До зовнішніх причин відносять кон'юнктуру ринку, затребуваність продукції за видами виробів, стан матеріально-технічного забезпечення, стан ринку сировини. Внутрішніми причинами є низький рівень організації виробництва і праці, низька технічний стан активної частини основних фондів, непродуктивні втрати робочого часу, недоліки в системі управління і матеріального стимулювання працівників.
У тих випадках, коли номенклатура продукції, що випускається велика, а отже, неможливо скористатися першим способом розрахунку, використовують більш простий спосіб. Для цього необхідно визначити суму недовипущенной продукції по виробах, за якими план недовиконаний, відняти отриману суму з планового обсягу продукції, отриманий результат розділити на суму планового випуску продукції і помножити на 100. Збільшення обсягу виробництва (реалізації) по одних видах продукції приводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному їх випуску. Виконати план за структурою означає збереження у фактичному випуску продукції запланованого співвідношення окремих її видів. Зміна структури випуску та реалізації змінює всі показники роботи: обсяг випуску і реалізації, матеріаломісткість, собівартість, прибуток, рентабельність, фінансову стійкість. При збільшенні питомої ваги дорогої продукції збільшується обсяг випуску у вартісному вираженні, і навпаки. Зростання питомої ваги високорентабельної продукції приводить до збільшення прибутку, і навпаки.
3.3 Аналіз резервів збільшення випуску і реалізації готової продукції
Відповідно до ПБО 5 / 01 товари, морально застарілі, повністю або частково втратили свою первинну якість або поточна ринкова вартість яких знизилася, відображаються в бухгалтерському балансі на кінець року за вирахуванням резерву під зниження вартості товарів. Резерв під зниження вартості товарів утворюється за рахунок фінансових результатів організації на величину різниці між поточною ринковою вартістю і фактичною вартістю товарів, якщо остання вище поточної ринкової вартості.
Формування резерву під зниження вартості товарів відображається за дебетом рахунка 91 «Інші доходи і витрати» і кредиту рахунка 14 «Резерви під зниження вартості матеріальних цінностей». На початку періоду, наступного за періодом, в якому проведено вищевказана запис, зарезервована сума відновлюється записом за дебетом рахунка 14 і кредиту рахунку 91, виходячи з припущення повного витрачання товарів у наступному звітному періоді.
Вивчивши динаміку і виконання плану по реалізації продукції та виконання договорів поставки, необхідно встановити чинники зміни її обсягу. Можливі два варіанти методики аналізу реалізації продукції. Якщо виручка для підприємства визначається за відвантаженням товарної продукції, то баланс товарної продукції матиме вигляд:
ГПН + ТП = РП + ГПк, (15)
де - ДПН - готова продукція на початок звітного періоду,
ТП - товарна продукція,
РП - реалізована продукція,
ГПк - готова продукція на кінець звітного періоду.
Розрахунок впливу даних факторів на обсяг реалізації продукції виробляється порівнянням фактичних рівнів факторних показників з плановими і обчисленням абсолютних і відносних приростів кожного з них. Негативний вплив на обсяг продажів надали такі фактори: збільшення залишків готової продукції на складах підприємства, а також зростання залишків відвантажених товарів на кінець року, оплата за які не надійшла ще на розрахунковий рахунок підприємства. Тому в процесі аналізу необхідно з'ясувати причини утворення надпланових залишків на складах, несвоєчасної оплати продукції покупцями і розробити конкретні заходи щодо прискорення реалізації продукції та отримання виручки.
Розрахунок впливу даних факторів на обсяг, валової та реалізованої продукції можна провести одним із прийомів детермінованого факторного аналізу. Потім, знаючи причини зміни середньорічної вироблення персоналу, фондовіддачі і матеріаловіддачі, слід встановити їх вплив на випуск продукції шляхом множення їх приросту за рахунок i-го чинника відповідно на фактичну чисельність персоналу, фактичну середньорічну вартість основних виробничих фондів і фактичну суму спожитих матеріальних ресурсів.
Резерви збільшення випуску продукції обчислюються наступним чином:
- Додаткова кількість матеріалу ділиться на норму його витрати на одиницю виду продукції і множиться на планову ціну одиниці продукції. Потім результати сумуються по всіх видах продукції;
- Понадпланові відходи матеріалів діляться на норму їх витрати на одиницю виду продукції і множаться на планову ціну одиниці відповідного виду продукції, після чого отримані результати підсумовуються.
Резерви збільшення випуску продукції повинні бути збалансовані по всіх групах ресурсів. Максимальний резерв, встановлений за однією з груп, не може бути освоєний до тих пір, поки не будуть виявлені резерви в такому ж розмірі і по інших групах ресурсів. На нашому підприємстві резерв збільшення випуску продукції обмежений матеріальними ресурсами. Максимальний резерв випуску продукції за рахунок поліпшення використання устаткування може бути освоєний, якщо підприємство знайде ще по трудових ресурсів резервів і з матеріальних ресурсів. При визначенні резервів збільшення реалізації продукції необхідно, крім даних резервів, врахувати надпланові залишки готової продукції на складах підприємства і відвантаженої покупцям. При цьому слід враховувати попит на той чи інший вид продукції і реальну можливість її реалізації.
Необхідною умовою отримання прибутку є певна ступінь розвитку виробництва, що забезпечує перевищення виручки від реалізації продукції над витратами з її виробництва і реалізації. Порівняння маси прибутку з витратами характеризує ефективність роботи підприємства. Одним з найбільш доступних методів оцінки результатів підприємницької діяльності є операційний аналіз, який здійснюється за схемою: витрати - обсяг продажів - прибуток. Даний метод дозволяє виявити залежність фінансового результату виробничо-комерційної діяльності від зміни витрат, цін, обсягу виробництва, і збуту продукції. На відміну від зовнішнього фінансового аналізу (за даними публічної бухгалтерської звітності) результати операційного (внутрішнього) аналізу становлять комерційну таємницю підприємства.
За допомогою операційного аналізу можна виявити ряд резервів підвищення ефективності діяльності організації на основі оцінки досягнутих результатів за наступними названим особливостям: оцінки прибутковості виробничо - торговельної діяльності; прогнозування рентабельності підприємства на основі показника «Запас фінансової міцності»; оцінки підприємницького ризику; вибору оптимальних шляхів виходу з кризового стану; оцінки результатів початкового періоду функціонування нової фірми або прибутковості інвестиції, здійснення для розширення основного капіталу; розробки найбільш вигідною для підприємства асортиментної політики у сфері виробництва та реалізації товарів. На підставі факторного аналізу можна оцінити якість прибутку досліджуваного підприємства. Якість прибутку від основної діяльності визнається високим, якщо її збільшення обумовлене зростанням обсягу продажів, зниженням собівартості продукції.
Вивчивши динаміку і виконання плану по реалізації продукції та виконання договорів поставки, необхідно встановити чинники зміни її обсягу (Мал. 1).
Зміна випуску товарної продукції
Зміна залишків нереалізованої продукції
Зміна обсягу валової продукції
Зміна залишків незавершеного виробництва
Зміна залишків готової продукції
Зміна залишків відвантаженої продукції
Трудові ресурси
Засоби праці
Предмети праці
Чисельність персоналу
Продуктивність праці
Розмір основних засобів
Фондовіддача
Розмір спожитих предметів праці
Матеріало віддача
Зміна обсягу реалізації продукції
Зміна обсягу реалізації продукції
Підпис: Чисельність персоналуПідпис: Продуктивність праціПідпис: Розмір основних засобівПідпис: ФондовіддачаПідпис: Розмір спожитих предметів праціПідпис: Матеріал віддача


Рис. 1 Схема факторної системи обсягу реалізації продукції
На підставі вивчення теоретичних джерел і практичного матеріалу, пов'язаних з динамікою і виконанням плану по випуску та реалізації готової продукції можна зробити наступний висновок: при вивченні бухгалтерського та податкового обліку досліджуваного підприємства ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» встановлено, що підприємством отримано чистий прибуток у розмірі 73 тис. руб. з урахуванням відстрочених податкових активів і зобов'язань. Згідно з Положенням з бухгалтерського обліку 18/02 суми відкладених податків відображені у формах бухгалтерської звітності організації за 2008 р. Чистий прибуток підприємства у розмірі 73 тис. руб. за рішенням ради директорів спрямована на поповнення резервного капіталу, тому що фінансове становище підприємства недостатньо стійке.
Результати аналізу діяльності досліджуваного підприємства показали:
- Рентабельність обсягу продажів в 2008 р. значно знизилися за рахунок зростання собівартості продукції на 365 тис. руб. На зростання собівартості реалізації продукції істотний вплив зробило зростання цін на матеріально - енергетичні ресурси і транспортні перевезення, що призвело до пропорційного зростання продажних цін на 264 тис. руб. У свою чергу, зростання цін в 2008 р. привів до зниження попиту на продукцію і прибутку від продажів на 183 тис. руб. Значний вплив на зростання собівартості зробило збільшення управлінських витрат у складі собівартості;
- За результатами операційного аналізу можна зробити висновок, що питома вага постійних витрат у складі собівартості продукції перевершує питома вага змінних витрат, у зв'язку з цим вплив операційного важеля зростає.
Досліджуване підприємство ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» забезпечує економічне обгрунтування цін, випереджаюче зростання у порівнянні з витратами, відносне здешевлення продукції для споживача. Основним джерелом підвищення рентабельності та прибутковості підприємства є - оптимізація витрат. У перехідний період ринкової економіки ціни повинні відображати суспільно необхідні витрати на виробництво і реалізацію продукції, її споживчі властивості, якість і платоспроможний попит. Вони використовуються як активний засіб впливу на зростання ефективності виробництва, підвищення якості і зниження собівартості продукції (робіт, послуг). Підприємство зобов'язане забезпечити економічне обгрунтування цін, або проектів, розрахунків, випереджаюче зростання у порівнянні з витратами, відносне здешевлення продукції для споживача. Від рішень в області ціноутворення залежать перспективи зростання торгового обороту і досягнення рентабельності. Вибір стратегії ціноутворення залежить від цілей, переслідуваних підприємством.
Поліпшення стану основних засобів на базі впровадження нового обладнання, дозволило б розширити асортимент продукції, що випускається, підвищити якість виробів, що випускаються і бути конкурентно спроможними на ринку збуту. Зниження собівартості реалізованої продукції можливе і за рахунок скорочення управлінських витрат. Пропонована методика скорочення управлінських витрат методом реорганізації підприємства, і створення нових організацій зі спрощеною системою оподаткування дозволить скоротити витрати підприємства на відрахування із заробітної плати працівників.
З = C + E · K, (16)
де З - витрати на одиницю продукції, грн.,
C - собівартість одиниці продукції, грн.,
E - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень,
K - питомі капітальні вкладення на одиницю продукції, грн.:
З = 210 + 3 · 74 = 432 руб.
Розмір розрахованого економічного ефекту від впровадження заходу скоротить витрати підприємства на 432 руб. в місяць.
Важливою умовою безперебійної роботи підприємства є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах. Потреба в матеріальних ресурсах може покриватися за рахунок укладених договорів, а також залишків матеріальних ресурсів. У ході аналізу з'ясувалося, що потреба в матеріальних ресурсах повністю задовольняється за допомогою договорів, що укладаються. Але особливо важливе значення для ТОВ «Мечетінская інкубаторна станція» має ритмічність постачання матеріалів.
Рівень забезпеченості підприємства сировиною і матеріалами визначається порівнянням фактичної кількості купленої сировини з їх плановою потребою. Перевіряється також якість отриманих яєць свійської птиці від постачальників, відповідність їх стандартам, технічним умовам. Завдання аналізу забезпеченості та використання матеріальних ресурсів. Джерелами інформації є: договори на постачання сировини і матеріалів, форма № 5-з про витрати на виробництво, відомості аналітичного обліку про надходження, витрату та залишках матеріальних ресурсів.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Диплом
329.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Облік і аналіз випуску і реалізації готової продукції на прикладі ЗАТ
Облік і аналіз випуску і реалізації готової продукції на прикладі ЗАТ ЦІМС
Облік випуску готової продукції
Облік випуску готової продукції та її реалізації
Облік випуску відвантаження та реалізації готової продукції
Проектування АЕІС для розв язання задачі Облік випуску готової продукції
Облік готової продукції та аналіз реалізації продукції на виробничих підприємствах
Облік готової продукції та аналіз реалізації продукції на виробництв
Аудит випуску готової продукції та її реалізації
© Усі права захищені
написати до нас