Облік фінансових результатів 2 Прибуток як

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ

Введення

1 Теоретичні основи управління прибутком підприємства в

сучасних умовах

1.1 Прибуток як основа розвитку організації

1.2 Формування фінансових результатів підприємства

1.3 Фактори, що впливають на рівень і динаміку фінансових результатів

і резерви їх збільшення

1.4 Напрями розподілу та використання прибутку підприємства

1.5 Загальна характеристика підприємства ТОВ «Експерт»

2 Особливості обліку фінансових результатів діяльності та використання прибутку ТОВ «Експерт»

2.1 Джерела інформації для фінансового аналізу

2.2 Законодавче та нормативне регулювання бухгалтерського

обліку в РФ

2.3 Структура і порядок формування фінансових результатів

2.4 Облік фінансових результатів від звичайних видів діяльності

2.5 Облік операційних, позареалізаційних та надзвичайних доходів і витрат

2.6 Облік розрахунків з податку на прибуток

2.7 Облік нерозподіленого прибутку

3 Аналіз фінансових результатів діяльності організації

3.1 Цілі і методи фінансового аналізу

3.2 Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства

3.3 Оцінка рентабельності діяльності організації

3.4 Факторний аналіз динаміки зміни структури формування фінансових результатів і аналіз прибутку від фінансово-господарської діяльності підприємства

3.5 Напрями розподілу та використання прибутку ТОВ «Експерт»

Висновок

Список використаних джерел

Програми

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин вимагає здійснення нової фінансової політики, посилення і впливу на прискорення соціально-економічного розвитку Росії, зростання ефективності виробництва і зміцнення фінансів держави. Важлива роль у забезпеченні всебічної інтенсифікації виробництва і підвищення його ефективності належить прибутку. Отримання її є обов'язковою умовою функціонування підприємства.

Фінансовий результат, тобто прибуток - це найважливіший показник господарської діяльності будь-якого підприємства і організації. Фінансовий результат господарської діяльності підприємства визначається показником прибутків і збитків, що формуються протягом звітного року.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливішими з них є показники прибутку, які в умовах ринкової економіки становлять основу економічного розвитку підприємств і організацій. Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного відтворення, рішення проблем соціальних і матеріальних потреб трудових колективів. Показники прибутку є найважливішими для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємств. Вони характеризують ступінь його ділової активності та фінансового благополуччя. За прибутком визначається рівень віддачі авансованих коштів та дохідність вкладень в активи даного підприємства. За рахунок прибутку виконується також частина зобов'язань підприємства перед бюджетом, банками та іншими підприємствами і організаціями. Прибуток є реальною базою оподаткування і, як правило, джерело сплати податків. Прибуток займає одне з центральних місць у загальній системі вартісних інструментів і важелів управління економікою. Це виражається в тому, що фінанси, кредит, ціни, собівартість і інші важелі прямо чи опосередковано пов'язані з прибутком.

Грамотне, ефективне управління формуванням прибутку передбачає побудову на підприємстві відповідних організаційно-методичних систем забезпечення цього управління, знання основних механізмів формування прибутку, використання сучасних методів її аналізу і планування.

Удосконалення фінансових відносин передбачає залучення в господарський оборот вільних фінансових ресурсів підприємств, населення та підвищення ефективності їх використання.

Ринкова економіка в Російській Федерації набирає все більшої сили. Разом з нею набирає силу і конкуренція як основний механізм регулювання господарського процесу.

У сучасних економічних умовах діяльність кожного господарського суб'єкта є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин, зацікавлених в результатах його функціонування. В даний час підвищується самостійність підприємств, їх економічна і юридична відповідальність. Різко зростає значення фінансової стійкості суб'єктів господарювання. Все це значно збільшує роль аналізу їх фінансової та господарської діяльності. У зв'язку з цим, актуальність теми даної дипломної роботи очевидна: для того щоб забезпечувати виживання підприємства в сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно, перш за все, вміти реально оцінювати фінансові стану, як свого підприємства, так і існуючих потенційних конкурентів. Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства, вона визначає конкурентоспроможність, потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів у фінансовому та виробничому відношенні. Однак одного вміння реально оцінювати фінансовий стан не досить для успішного функціонування підприємства та досягнення ним поставленої мети.

Конкурентоспроможність підприємству може забезпечити тільки правильне управління рухом фінансових ресурсів і капіталу, що знаходяться в розпорядженні.

У роботі дається узагальнення нової, але розрізненої інформації про формування, напрямку, і використання результатів діяльності підприємств і організацій з урахуванням уточнень, змін та доповнень законодавства.

Метою дипломного проекту є вивчення теоретичних основ механізму управління прибутком у реальному секторі економіки, аналіз ефективності її формування, розподілу і використання на прикладі ТОВ «Експерт», виявлення факторів, що впливають на фінансовий результат підприємства, а також розробка рекомендацій щодо вдосконалення управління прибутком в сучасних умовах оподаткування.

Основними завданнями, при дослідженні даної теми є дослідження:

- Прибутку, як основи розвитку організації;

- Бухгалтерського обліку формування фінансових результатів підприємства, використання та розподілу прибутку в РФ;

- Особливостей організації обліку формування фінансових результатів та використання прибутку на прикладі організації ТОВ «Експерт»;

Основними проблемами при дослідженні даної теми дипломної роботи є:

- Недосконалість законодавчої системи РФ;

- Складність податкового законодавства;

- Різноманіття різних інструкцій і правил;

- Труднощі, пов'язані з перехідним періодом, становленням ринкової економіки в Росії;

- Економічна нестабільність підприємств у РФ;

- Труднощі, пов'язані з переходом на новий план рахунків деяких підприємств.

Методичною і теоретичною основою дипломної роботи є: Федеральний Закон «Про бухгалтерський облік», Положення по веденню бухгалтерського обліку і звітності до, Глава 25 НК РФ, ПБУ 9 / 99 «Доходи організації», ПБО 10/99 «Витрати організації» та інші нормативні документи, законодавчі акти, а так само література з бухгалтерського обліку та аналізу фінансово - господарської діяльності, публікації економічних журналів і газет, таких як «Бухгалтерський облік», «Головбух», «Фінансова газета» і внутрішня документація підприємства.

Аналіз проводиться на підставі річної бухгалтерської звітності ТОВ "Експерт" 2006-2007 років, а саме:

бухгалтерський баланс (форма № 1),

звіт про прибутки і збитки (форма № 2),

звіт про зміни капіталу (форма № 3),

звіт про рух грошових коштів (форма № 4),

додаток до бухгалтерського балансу (форма № 5).

А також, статистична звітність затверджені Мінфіном і Держкомстатом Російської Федерації, система показників оцінки фінансово-господарської діяльності, запропонованих доктором економічних наук професором В. В. Ковальовим.

Об'єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт".

Предметом дослідження є сама методика аналізу фінансової діяльності та практика застосування її в управлінській діяльності.

Структурно дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

У першому розділі мова йде про поняття прибутку, склад, порядок формування балансової та оподатковуваного прибутку на підставі нормативних та інструктивних матеріалів з ​​обліку фінансових результатів.

У другому розділі даної роботи розглядається процес обліку, розподілу та використання прибутку. Економічно обгрунтована система розподілу прибутку, в першу чергу, повинна гарантувати виконання фінансових зобов'язань перед державою і максимально забезпечити виробничі, матеріальні та соціальні потреби підприємств. Протягом звітного періоду підприємства використовують прибуток на різні цілі: роблять платежі податків до бюджету, відрахування до фондів, здійснюють витрати, вироблені за законодавством за рахунок прибутку.

Також у цьому розділі показано порядок обліку та використання прибутку на прикладі ТОВ «Експерт». У роботі розглянуті такі напрямки: склад і структура балансового прибутку, прибуток від надання послуг та від іншої реалізації; прибутки (збитки) від позареалізаційних операцій; формування оподатковуваного прибутку підприємства; напрями використання прибутку. Велика увага в роботі приділено складанню звітності та правильністю відображення її в регістрах бухгалтерського обліку.

В аналітичній частині роботи розкривається методика обліку фінансових результатів господарської діяльності та їх використання на прикладі ТОВ «Експерт» за підсумками роботи за 2007 рік.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ

1.1 Прибуток як основа розвитку організації

Особливістю формування цивілізованих ринкових відносин є посилення впливу таких чинників, як:

- Жорстка конкурентна боротьба;

- Технологічні зміни;

- Комп'ютеризація обробки економічної інформації;

- Безперервні нововведення у податковому законодавстві;

-Змінюються процентні ставки і курси валют на тлі тривалої інфляції.

Ринкові відносини, що встановлюються в нашій економіці, припускають повну самостійність підприємств у вирішенні низки проблем, таких як:

- Визначення виробничої програми на основі вивчення ринку;

- Відповідальність виробників при розпорядженні своєю продукцією і доходами, так як неефективно працює підприємство, що терпить збитки, не фінансуватиметься бюджетом, а буде у встановленому порядку оголошуватися банкрутом;

-Кваліфікований вибір партнера, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, тому що від цього залежить перспектива майбутньої співпраці. Підприємства повинні бути впевнені в економічної спроможності та надійності потенційних партнерів, тому становлення ринкових відносин передбачає і зумовлює необхідність вивчити фінансову звітність можливих контрагентів для оцінки їх прибутковості і платоспроможності перед укладенням господарського договору.

Варіанти вирішення цих завдань, в кінцевому рахунку, позначаться на результатах господарської діяльності у вигляді ряду показників що відображають наявність, розміщення і використання фінансових результатів.

Одним з головних принципів ринкової економіки є рентабельність роботи підприємства. Прибуток характеризує ефективність господарської діяльності підприємства і є джерелом фінансування його подальшого розвитку. Встановлену частину прибутку підприємство відраховує до бюджету на державні та муніципальні потреби, що багато в чому визначає можливість розвитку економіки держави і регіонів. У бухгалтерському обліку має відображатися весь прибуток підприємства, її використання та пов'язані з нею розрахунки.

Кінцевим фінансовим результатом роботи підприємства є, як правило, прибуток. Однак у процесі роботи за деякими господарськими операціями у підприємства можуть виникати і збитки, які зменшують отриманий прибуток і знижують рентабельність. Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з фінансових результатів від реалізації і доходів від позареалізаційних результатів, зменшених на суму витрат по цих операціях.

Прибуток - економічна категорія, що відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності. Результатом з'єднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної продуктивної діяльності господарюючих суб'єктів є вироблена продукція, що стає товаром за умови її реалізації споживачеві. Прибуток характеризує кінцеві результати торгово-виробничого процесу, є основним показником фінансового процесу, є основним показником фінансового стану підприємства. У статистиці фінансів підприємств (організацій) розраховуються такі показники прибутку: прибуток балансова, прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), валовий та чистий прибуток.

Прибуток балансова - це фінансові результати від реалізації продукції (робіт, послуг) основних засобів та іншого майна господарюючих суб'єктів, а також доходи за вирахуванням збитків від позареалізаційних операцій.

Прибуток від реалізації продукції розраховується як різниця між виручкою від її продажу (за вирахуванням податку на додану вартість, акцизів, для експортної виручки - експортних тарифів і спец. Податку) та витратами на виробництво і реалізацію, що включаються до собівартості продукції.

Виручка від реалізації майна продукції (виконання робіт, послуг) визначається: при розрахунках готівкою - при їх надходженні до каси, при безготівкових витратах - у міру надходження грошових коштів на рахунки в установи банків або пред'явленні замовнику (покупцеві) розрахункових документів на оплату.

Обсяг прибутку від реалізації майна підприємства (організації) включаючи основні засоби, розраховується як різниця між виручкою від реалізації цього майна (за вирахуванням ПДВ, спец. Податку) і залишковою вартістю по балансу, скоригованого на коефіцієнт інфляції для основних фондів. Іноді для визначення відновної вартості використовуються спеціальні коефіцієнти, які відповідають індексу інфляції, опублікованим органами державної статистики.

Позареалізаційні доходи включають:

- Дивіденди і доходи за акціями та іншими цінними паперами, що належить підприємству (організації);

- Надходження від здачі майна в оренду;

- Доходи від пайової участі в діяльності інших підприємств, що знаходяться на території Росії і за її межами;

- Доходи за операціями в іноземній валюті і позитивні різниці курсів по валютних рахунках;

- Прибуток, виявлена ​​у звітному році від операції минулих років;

- Пені, штрафи, неустойки та інші види санкцій за порушення зобов'язань та умов, присуджені або визнані боржникам;

- Інші доходи, не пов'язані з виробництвом і реалізацією товарів і послуг;

До позареалізаційних витрат (збитків) належать:

- Збитки від утримання законсервованих об'єктів та потужностей;

- Вартісний збиток від уцінки готової продукції і виробничих запасів;

- Некомпенсируемое витрати, пов'язані з ліквідацією наслідків від стихійних лих чи їх запобіганням;

- Арбітражні і судові витрати;

- Економічні санкції, включаючи санкції за невиконання зобов'язань з постачання;

- Негативні курсові різниці за операціями з іноземною валютою.

Валовий прибуток на відміну від балансового прибутку в складі позареалізаційних доходів і збитків враховує сплачені штрафи та пені (за винятком суми штрафів та пені, перерахованої до бюджету і позабюджетні фонди). Це пов'язано з тим, що відповідно до закону про оподаткування підприємстві, об'єктом оподаткування є також і валовий прибуток.

Чистий прибуток - різниця між балансовим прибутком і податком на прибуток.

На стадії продажу виявляється вартість товару, що включає вартість уречевленої праці і живої праці. Вартість живої праці відбиває знову створену вартість і розпадається на дві частини. Перша являє собою заробітну плату працівників, що беруть участь у виробництві продукції. Її величина визначається рядом факторів, обумовлених необхідністю відтворення робочої сили. У цьому змісті для підприємця вона представляє частину витрат по виробництву продукції. Друга частина знову створеної вартості відбиває чистий дохід, який реалізується тільки в результаті продажу продукції, що означає суспільне визнання її корисності.

На рівні підприємства в умовах товарно-грошових відносин чистий доход приймає форму прибутку. На ринку товарів підприємства виступають як відносно відособлені товаровиробники. Установивши ціну на продукцію, вони реалізують її споживачу, одержуючи при цьому грошовий виторг, що не означає отримання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виторг із витратами на виробництво і реалізацію, що приймають форму собівартості продукції.

Коли виручка перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про одержання прибутку. Підприємець завжди ставить своєю метою прибуток, але не завжди її витягує. Якщо виторг дорівнює собівартості, то відшкодовані лише витрати на виробництво і реалізацію продукції. Реалізація відбулася без збитків, але відсутній і прибуток як джерело виробничого, науково-технічного і соціального розвитку. При витратах, що перевищують виторг, підприємство одержує збитки - негативний фінансовий результат, що ставить його в досить складне фінансове становище, не виключає і банкрутство.

В умовах ринкової економіки значення прибутку величезне. Прагнення до одержання прибутку орієнтує товаровиробників на збільшення обсягу виробництва продукції, потрібної споживачеві, зниження витрат на виробництво. При розвинутій конкуренції цим досягається не тільки мета підприємництва, але й задоволення суспільних потреб. Для підприємця прибуток є сигналом, що вказує, де можна домогтися найбільшого приросту вартості, створює стимул для інвестування в ці сфери. Свою роль грають і збитки. Вони висвітлюють помилки і прорахунки в напрямку засобів, організації виробництва і збуту продукції.

У Російській практиці, на відміну від зарубіжної, склалося тенденція не показувати збитки у зовнішній звітності, тому що, на думку податкових органів, збитки викликані приховуванням прибутків і відходом від податку на прибуток, роботою підприємства в тіньовій економіці. У реальному положенні збитки можуть бути викликані не компетенцією керівництва підприємства, відсутністю обсягів робіт (у будівництві), псуванням продукції (в торгівлі), системою неплатежів що склалася в останні роки в Росії і т.д.

Економічна нестабільність, монопольне становище товаровиробників спотворює формування прибутку як чистого доходу, призводить до прагнення одержання доходів головним чином у результаті підвищення цін. Усуненню інфляційного наповнення прибутку сприяє фінансове оздоровлення економіки, розвиток ринкових механізмів ціноутворення, оптимальна система податків. Ці завдання має виконувати держава в ході здійснення економічних реформ.

Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробленні і прийнятті управлінських рішень щодо забезпечення ефективності їх діяльності. Ефективність виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства виражається в досягнутих фінансових результатах. Загальним фінансовим результатом є валовий прибуток.

Значення прибутку зумовлене тим, що вона залежить в основному від якості роботи підприємства, підвищує економічну зацікавленість його працівників в найбільш ефективному використанні ресурсів, тому що є основним джерелом виробничого і соціального розвитку підприємства, а з іншого боку - вона служить найважливішим джерелом формування державного бюджету. Таким чином, у зростанні суми прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава.

Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного відтворення, рішення проблем соціального та матеріального заохочення персоналу. Прибуток є також найважливішим джерелом формування доходів бюджету (федерального, республіканського, місцевого) і погашення боргових зобов'язань організації перед банками, іншими кредиторами та інвесторами. Таким чином, показники прибутку є найважливішими в системі оцінки результативності та ділових якостей підприємства, ступеня його надійності і фінансового благополуччя, як партнера.

Однак різних користувачів бухгалтерської звітності цікавлять певні показники фінансових результатів. Наприклад, адміністрацію підприємства цікавлять маса отриманого прибутку і її структура, чинники, що впливають на її величину, податкові інспекції в отриманні достовірної інформації про всі доданків оподатковуваної бази прибутку. Потенційних інвесторів цікавить якість прибутку, тобто стійкості і надійності отримання прибутку в найближчій і доступній для огляду перспективі, для вибору і обгрунтування стратегії інвестицій, спрямованої на мінімізацію втрат і фінансових ризиків від вкладень в активи організації.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства включає в якості обов'язкових елементів, по-перше, оцінку змін по кожному показнику за аналізований період (тобто «горизонтальний аналіз» показників), по-друге, оцінку структури показників прибутку і змін їх структури (що прийнято називати «вертикальним аналізом» показників), по-третє, вивчення хоча б у найзагальнішому вигляді динаміки зміни показників за ряд звітних періодів (тобто «трендовий аналіз" показників), по-четверте, виявлення факторів і причин зміни показників прибутку та їх кількісна оцінка.

Система показників фінансових результатів включає в себе не тільки абсолютні, але й відносні показники ефективності господарювання. До них відносяться показники рентабельності. Розраховується і аналізується загальна рентабельність роботи підприємства, рентабельність продукції і ряд інших показників. Чим вище рівень рентабельності, тим вища ефективність господарювання підприємств як самостійних товаровиробників.

Фінансовий результат - найважливіший показник діяльності господарюючого суб'єкта, що відображає зміну вартості власного капіталу підприємства за звітний період в результаті виробничо-комерційної діяльності.

Якщо фінансові результати в звітному періоді позитивні (прибуток), то відбувається прирощення власного капіталу, якщо отримано збиток від господарської діяльності, відбувається зменшення власного капіталу підприємства.

У бухгалтерському обліку результат господарської діяльності виявляє шляхом підрахунку і балансування всіх прибутків і збитків (втрат) за звітний період.

1.2 Формування фінансових результатів підприємства

Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує певні функції.

По-перше, прибуток характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства. Але всі аспекти діяльності підприємства за допомогою прибутку в якості єдиного показника оцінити неможливо. Такого універсального показника і не може бути. Саме тому при аналізі виробничо-господарської та фінансової діяльності використовується система показників.

Значення прибутку полягає в тому, що вона відображає кінцевий фінансовий результат. Разом з тим, на величину прибутку та його динаміку впливають фактори, як залежні, так і не залежні від зусиль підприємства. Практично поза сферою впливу підприємства знаходяться кон'юнктура ринку, рівень цін на споживані матеріально-сировинні і паливно-енергетичні ресурси, норми амортизаційних відрахувань. В деякій мірі залежать від підприємства такі фактори, як рівень цін на реалізовану продукцію і заробітну плату. До факторів, що залежать від підприємства, відносяться рівень господарювання, компетентність керівництва і менеджерів, конкурентоспроможність продукції, організація виробництва і праці, його продуктивність, стан і ефективність виробничого і фінансового планування.

Перераховані фактори впливають на прибуток не прямо, а через обсяг реалізованої продукції і собівартість, тому для виявлення кінцевого фінансового результату необхідно зіставити вартість обсягу реалізованої продукції і вартість витрат і ресурсів, використовуваних у виробництві.

По-друге, прибуток має стимулюючою функцією. Її зміст полягає в тому, що прибуток одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Реальне забезпечення принципу самофінансування визначається отриманим прибутком. Частка чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів, повинна бути достатньою для фінансування розширення виробничої діяльності, науково-технічного і соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників.

По-третє, прибуток є одним із джерел формування бюджетів різних рівнів. Вона надходить до бюджетів у вигляді податків і поряд з іншими дохідними надходженнями використовується для фінансування спільних громадських потреб, забезпечення виконання державою своїх функцій, державних інвестиційних, виробничих, науково-технічних і соціальних програм.

В умовах ринкових відносин підприємство повинне прагнути якщо не до одержання максимального прибутку, то, принаймні, такого обсягу прибутку, який би дозволив підприємству не тільки міцно утримувати свої позиції на ринку збуту своїх товарів і послуг, але і забезпечувати динамічний розвиток його виробництва в умовах конкуренції. Для цього необхідне знання джерел формування прибутку і методів по кращому їхньому використанню.

В умовах ринкових відносин, як свідчить світова практика, є три основні джерела отримання прибутку:

- Перший - отримання прибутку за рахунок монопольного становища підприємства з випуску тієї чи іншої продукції або унікальності продукту;

- Друге джерело пов'язаний безпосередньо з виробничою і підприємницькою діяльністю;

- Третє джерело пов'язаний з інноваційною діяльністю підприємства.

Величина коштів для фінансування розширення виробництва залежать від ряду факторів:

- Оподаткування;

- Величини амортизаційних відрахувань;

- Поведінка підприємства на ринку банківських позик;

- Поведінка підприємства на ринку цінних паперів.

1.3 Фактори, що впливають на рівень і динаміку фінансових результатів і резерви їх збільшення

Зміна соціально-економічного розвитку держави в період переходу до ринкових відносин приводить до якісних структурних зрушень убік інтенсифікації виробництва, що обумовлює постійне зростання грошових накопичень і головним чином прибутку підприємств різних форм власності.

Найважливішими факторами зростання прибутку є зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, впровадження науково-технічних розробок, а, отже, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, поліпшення якості продукції. В умовах розвитку підприємницької діяльності створюються об'єктивні передумови реального втілення в життя зазначених факторів.

Зростання прибутку залежить насамперед від зниження витрат на виробництво продукції, а також від збільшення обсягу реалізованої продукції.

Витрати на виробництво і реалізацію продукції, що визначають її собівартість, складаються з вартості використовуваних у виробництві продукції природних ресурсів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів та інших витрат з експлуатації, а також позавиробничих витрат.

Склад і структура витрат залежать від характеру та умов виробництва при тій чи іншій формі власності, від співвідношення матеріальних і трудових витрат і інших факторів.

Витрати на виробництво та реалізацію продукції - один з найважливіших якісних показників комерційної діяльності.

Реальний склад витрат по виробництву і реалізації продукції регламентується Положенням про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг) та про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку. Відповідно до цього Положення витрати на виробництво і реалізацію продукції, виходячи з їх економічного змісту, об'єднуються в п'ять груп:

- Матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів).

- Витрати на оплату праці.

- Відрахування на соціальні потреби.

- Амортизація основних фондів.

- Інші витрати.

Розмір прибутку як кінцевого фінансового результату господарської діяльності роботи підприємства залежить і від другої, не менш важливою величини-обсягу виручки від реалізації продукції.

Розмір виручки від реалізації продукції і відповідно прибутку залежить не тільки від кількості і якості виробленої та реалізованої продукції, але і від рівня застосовуваних цін.

Виходячи з вище вказаної постанови виручка від реалізації продукції у відповідних цінах може визначатися різними методами в залежності від ринкових умов господарювання, наявності або відсутності договорів, шляхів впровадження товарів на ринок і т. д.

Традиційний метод визначення виручки від реалізації продукції полягає в тому, що реалізація вважається здійсненою в міру оплати продукції та надходження грошей або на рахунки підприємств у банку, або готівкою в касу підприємства. Поряд з цим виручка від реалізації може бути обчислена і в міру відвантаження продукції покупцю і пред'явлення йому розрахункових документів.

Той чи інший метод визначення виручки від реалізації продукції в залежності від договірних умов, форм збуту продукції та інших господарських проблем встановлюється самим підприємством на тривалий період для цілей оподаткування.

Отже види і рівень застосовуваних цін визначають у кінцевому рахунку обсяг виручки від реалізації продукції, а отже прибутку.

На рівень і динаміку показників рентабельності впливає вся сукупність виробничо-господарських факторів:

- Рівень організації виробництва і управління;

- Структура капіталу і його джерел;

- Ступінь використання виробничих ресурсів;

- Обсяг, якість і структура продукції;

- Витрати на виробництво і собівартість виробів;

- Прибуток за видами діяльності та напрямками використання.

На рівень собівартості продукції великий вплив має виручка від реалізації продукції. Всі витрати по відношенню до обсягу виручки можна поділити на дві групи: постійні та змінні. У сучасних умовах підприємства мають можливість організувати управлінський облік по міжнародній системі, основним принципом якого є наявність роздільного обліку цих витрат за видами вироби. Основне значення такої системи обліку полягає у високому ступені інтеграції обліку, аналізу та прийняття управлінських рішень, що в підсумку дозволяє гнучко й оперативно приймати рішення по нормалізації фінансового стану підприємства.

Керівництво підприємства зацікавлене в тому, щоб вижити в конкурентній боротьбі і завжди прагнути отримати максимум прибутку

Постійними називаються витрати сума яких не змінюється при зміні виручки від реалізації продукції. До цієї групи відносяться:

- Орендна плата;

- Амортизація основних фондів;

- Знос нематеріальних активів;

- Знос малоцінних і швидко зношуються предметів, витрати на утримання будівель, приміщень;

- Витрати по підготовці та перепідготовці кадрів;

- Витрати капітального характеру та інші види витрат.

Змінні витрати - це витрати, сума яких змінюється пропорційно зміні обсягу виручки від реалізації продукції. Ця група включає:

- Витрати на сировину;

- Транспортні витрати;

- Витрати на оплату праці;

- Паливо, газ і електроенергію для виробничих цілей;

- Витрати на тару і упаковку;

- Відрахування в різні фонди.

Розподіл витрат на постійні та змінні дозволяє чітко показати залежність між виручкою від реалізації продукції, собівартістю і розміром прибутку від реалізації продукції. Ця залежність відбивається за допомогою графіка беззбитковості (рис. 1.1 та 1.2) 1.

Точка К на рис. 1.1 і 1.2 є точкою беззбитковості. Вона показує ту граничну суму виручки від реалізації у вартісній оцінці (Ом) і в натуральних одиницях (Про n), нижче за яку діяльність господарюючого суб'єкта буде збитковою, тому що лінія собівартості вище лінії виручки від реалізації продукції.

Розрахунок точки беззбитковості можна виробляти аналітичним методом. Він полягає у визначенні мінімального обсягу виручки від реалізації продукції, при якому рівень рентабельності господарюючого суб'єкта буде більше 0,00%.

До зовнішніх факторів відносяться природні умови: рівень цін на споживані матеріально-сировинні і паливно-енергетичні ресурси, тарифів, відсотків, податків ставок і пільг, штрафних санкцій, норми амортизаційних відрахувань та ін Ці фактори не залежать від діяльності підприємства але можуть мати значний вплив на величину прибутку.

Внутрішні фактори поділяються на виробничі і позавиробничі. Виробничі фактори характеризують наявність і використання засобів і предметів праці, трудових і фінансових ресурсів і, у свою чергу, можуть підрозділятися на екстенсивні і інтенсивні.

Екстенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку через «кількісні» зміни:

- Обсягу засобів і предметів праці

- Фінансових ресурсів

- Часу роботи обладнання

- Чисельності персоналу

- Фонду робочого часу та ін

Інтенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку через "якісні" зміни:

- Підвищення продуктивності обладнання і його якості

- Використання прогресивних видів матеріалів і вдосконалення видів їх обробки

- Прискорення оборотності оборотних коштів

- Підвищення кваліфікації та продуктивності праці персоналу

- Зниження трудомісткості і матеріаломісткості продукції

-Вдосконалення організації праці і більш ефективне використання фінансових ресурсів.

До позавиробничих факторів належать: постачальницько-збутова і природоохоронна діяльність, соціальні умови праці і збуту та ін

При здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства всі ці фактори знаходяться в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності.

Прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг займає найбільшу питому вагу в структурі балансового прибутку підприємства. Її величина формується під впливом трьох основних чинників: собівартості продукції, обсягу реалізації і рівня діючих цін на реалізовану продукцію. Найважливішим із них є собівартість. Кількісно в структурі ціни вона займає значну питому вагу, тому зниження собівартості дуже помітно позначається на зростанні прибутку за інших рівних умовах. Постатейний аналіз собівартості і пошук шляхів її зниження в значній мірі знецінюється інфляцією і зростанням цін на вихідну сировину і паливно-енергетичні ресурси.

Збільшення обсягу реалізації продукції в натуральному вираженні за інших рівних умов веде до зростання прибутку. Зростаючі обсяг виробництва продукції, що користується попитом, можуть досягатися за допомогою капітальних вкладень, що вимагає направлення прибутку на покупку більш продуктивного обладнання, освоєння нових технологій, розширення виробництва.

Прибуток підприємств зростає високими темпами за рахунок зростання цін. При зростанні витрат на виробництво продукції і зниженні обсягів і випуску прибуток зростає внаслідок підвищення цін. Збільшення ціни саме по собі не є негативним чинником. Воно цілком обгрунтовано, коли пов'язане з підвищенням рівня попиту на продукцію, поліпшенням техніко-економічних параметрів і споживчих властивостей продукції, що випускається.

Оскільки прибуток від реалізації продукції займає найбільшу питому вагу в структурі балансового прибутку, то аналіз чинників, що її визначають, має значення для виявлення резервів зростання всієї балансового прибутку.

При стабільних економічних умовах господарювання основний шлях збільшення прибутку від реалізації продукції полягає в зниженні собівартості в частині матеріальних витрат.

На величину прибутку від реалізації продукції впливає склад і розмір нереалізованих залишків на початок і кінець звітного періоду. Значна величина залишків приводить до неповного надходження виручки і недоотримання очікуваного прибутку.

Залишки нереалізованої продукції утворяться по наступним причинах:

- Частина готової продукції закономірно осідає на складі в зв'язку з необхідністю її комплектації, упаковки, підготовки до відвантаження, нагромадження до розмірів транспортної партії, виписки розрахункових документів. Збільшення залишків готової продукції на складі понад нормативної величини повинно бути предметом уваги фінансових служб підприємства: можливо продукція не знаходить збуту через розрив господарських зв'язків або не користується попитом з іншої причини.

Такий вплив на прибуток залишків готової продукції на складі має місце на підприємствах, які випускають продукцію, що має натурально-речову форму. Виконані роботи та надані послуги в силу своєї спеціальної форми як товару не можуть приймати вид залишків продукції на складі.

- Залишки товарів відвантажених, термін оплати яких не настав, можуть утворюватися при застосуванні визначених форм розрахунку за відвантажену продукцію. Повна передоплата продукції, що відвантажується виключає утворення таких залишків, вона як форма розрахунків має свої недоліки;

- Частина товарів відвантажених не оплачена в термін покупцем. Ненадходження виручки в цьому випадку практично не залежить від постачальника;

- Продукція відвантажена і отримана покупцем, але останній на законних підставах відмовився від її оплати. Найбільш ймовірними причинами відмови можуть бути недотримання постачальником умов договору поставки.

Резервом збільшення балансового прибутку може бути прибуток, отриманий від реалізації основних фондів і іншого майна підприємства. Операції, пов'язані з вибуттям основних фондів роблять помітний вплив на фінансові результати, так як підприємство має право розпоряджатися своїм майном і воно може звільнитися від зайвого і не встановленого обладнання, попередньо зваживши, що вигідніше - продати його або здати в оренду.

Фінансовий результат від реалізації іншого майна підприємства може бути і позитивним, і негативним. Це залежить від складу і продажної ціни реалізованих активів. Якщо мова йде про матеріальні активи, то слід виходити не стільки з можливості отримання прибутку, скільки з наявності запасів, які через зміни економічної кон'юнктури, асортименту продукції, що випускається і з інших причин виявляються непотрібними, або за величиною перевищують рівень, достатній для запланованого випуску продукції.

Прибуток може бути отримана від реалізації нематеріальних активів, що мають попит на ринку. Їх продажна ціна визначається здатністю приносити дохід. Для обчислення прибутку з продажної ціни виключаються витрати, пов'язані зі створенням або придбанням нематеріальних активів з урахуванням витрат за їх доведення до стану, в якому вони здатні приносити дохід.

Цінні папери купуються підприємством з різними цілями. Оскільки вони відносяться до ліквідних засобів, то підприємство, швидко обернувши їх на гроші, може здійснювати платежі та розрахунки, погашати зобов'язання. При покупці цінних паперів важливий їх правильний вибір.

У складі позареалізаційних операцій найбільш дохідними можуть бути фінансові вкладення. Важливо, щоб вони здійснювалися не на шкоду основної діяльності підприємства. Конкретні напрямки і структура фінансових вкладень повинні бути результатом продуманої політики підприємства на основі достовірної оцінки їх ефективності.

1.4 Напрями розподілу та використання прибутку підприємства

Розподіл і використання прибутку є важливим господарським процесом, що забезпечує як покриття потреб підприємців, так і формування доходів Росії.

Об'єктом розподілу є балансовий прибуток підприємства. Під її розподілом розуміється направлення прибутку в бюджет і по статтях використання на підприємстві.

Законодавчо розподіл прибутку регулюється в тій її частині, яка надходить до бюджетів різних рівнів у вигляді податків та інших обов'язкових платежів. Визначення напрямків витрачання прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, структури статей її використання знаходиться в компетенції підприємства.

Принципи розподілу прибутку можна сформулювати наступним чином:

- Прибуток, одержуваний підприємством в результаті виробничо-господарської та фінансової діяльності, розподіляється між державою і підприємством як суб'єктом господарювання;

- Прибуток для держави надходить до відповідних бюджетів у вигляді податків і зборів, ставки яких не можуть бути довільно змінені. Склад і ставки податків, порядок їх обчислення і внесків до бюджету встановлюються законодавчо;

- Величина прибутку підприємства, що залишився в його розпорядженні після сплати податків, не повинна знижувати його зацікавленості в зростанні обсягу виробництва і поліпшення результатів виробничо-господарської та фінансової діяльності;

- Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, в першу чергу, направляється на нагромадження, що забезпечує його подальший розвиток, а потім - на споживання.

На підприємстві розподілу підлягає чистий прибуток, тобто прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів. З неї стягуються санкції, що сплачуються до бюджету і деякі позабюджетні фонди.

Розподіл чистого прибутку відображає процес формування фондів і резервів для фінансування потреб виробництва та розвитку соціальної сфери (рис. 1.4).

У сучасних умовах господарювання держава не встановлює яких-небудь нормативів розподілу прибутку, але через порядок надання податкових пільг стимулює напрямок прибутку на капітальні вкладення виробничого та невиробничого характеру, на благодійні цілі, фінансування природоохоронних заходів, витрат з утримання об'єктів і закладів соціальної сфери і т. д. Законодавчо обмежується розмір резервного фонду підприємств, регулюється порядок формування резерву по сумнівних боргах.

Рис.1.4 Розподіл прибутку підприємства

Розподіл чистого прибутку - один з напрямів внутрішньофірмового планування, значення якого в умовах ринкової економіки має велике значення. Порядок розподілу та використання прибутку на підприємстві фіксується в статуті підприємства і визначається положенням, що розробляється відповідними підрозділами економічних служб і затверджується керівним органом підприємства. Відповідно до статуту підприємства можуть складати кошториси витрат, які фінансуються з прибутку, або утворити фонди спеціального призначення: фонди нагромадження (фонд розвитку виробництва або фонд виробничого і науково-технічного розвитку, фонд соціального розвитку) і фонди споживання (фонд матеріального заохочення).

Відповідно до чинного законодавства РФ і положеннями установчих документів на підприємстві створюється резервний фонд. Якщо в установчих документах не передбачений пункт створення резервного фонду, то підприємство не має право його створювати. Відрахування до резервного фонду на підприємстві ведеться до оподаткування прибутку. Кошти резервного фонду призначені для покриття балансового збитку за звітний рік, для погашення облігацій і викупу акцій акціонерного товариства при відсутності інших засобів. Кошти фонду можуть бути частково використані на виплату дивідендів при недостатності коштів прибутку звітного року (якщо резервний фонд утворювався за рахунок відрахувань з чистого прибутку). У статуті підприємства визначені можливі напрямки використання коштів резервного фонду. Підприємство робить відрахування в резервний фонд до моменту відповідності резервного фонду з розміром резервного фонду, встановленими статутом підприємства. При використанні коштів резервного фонду не за призначенням (наприклад, для виплати дивідендів за

привілейованими акціями) додаткові відрахування до фонду за рахунок зменшення оподатковуваного прибутку не виробляються.

Відповідно до Положення про бухгалтерський облік та звітність в РФ в даний час на підприємстві можливе створення резервів по сумнівних боргах. Цей резерв створюється за рахунок прибутку звітного року за результатами проведеної інвентаризації, що в наказі по обліковій політиці передбачено створення цього резерву. За рахунок коштів цього резерву за рішенням керівника можна списати сумнівні борги (дебіторська заборгованість, не погашена у встановлені договором терміни і не забезпечена відповідною гарантією, борги, не реальні для стягнення). Величину резерву по кожному сумнівному боргу визначають окремо (в залежності від платоспроможності боржника та ймовірності погашення боргу).

Фонд накопичення, що утворюється за рахунок прибутку, використовується на придбання і будівництво основних фондів виробничого та невиробничого призначення та здійснення інших капітальних вкладень, які не носять безповоротний характер. Частина коштів фонду накопичення, спрямована на довгострокові інвестиції, не витрачається безповоротно. Замість витрачених грошових коштів, які значилися в активі балансу на розрахунковому рахунку, з'являється еквівалентна вартість іншого майна, створеного на ці кошти і також відображеного в активі, але за іншою статтею (наприклад, «Основні засоби», «Нематеріальні активи» та ін) .

Крім того, за рахунок фонду накопичення фінансуються витрати, які носять безповоротний характер:

-На технічне переозброєння, розширення та реконструкцію діючого виробництва з метою освоєння виробництва нової продукції;

- На проведення науково-дослідних заходів;

- На організацію емісії цінних паперів;

-На внески в створювані спільні підприємства, асоціації, акціонерні товариства, інвестиційні фонди;

- На покриття перевищення окремих видів витрат (компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових цілей, витрати по оплаті відсотків банків, представницькі витрати, витрати на рекламу, витрати на відрядження) понад встановлені норми їх списання на собівартість;

- На фінансування природоохоронних заходів;

- Сплата штрафних санкцій у разі приховування (заниження) прибутку.

Якщо підприємство використовує засоби фонду на покриття збитків звітного року, на розподіл прибутку між засновниками, а також на списання витрат, не включаються до первісної вартості вводяться в експлуатацію об'єктів основних засобів, то величина фонду нагромадження зменшується.

Для контролю за рухом коштів рекомендується в складі фонду накопичення розділяти фонд накопичення освічений і фонд накопичення використаний.

Розподіл прибутку на соціальні потреби включає в себе витрати по експлуатації соціально-побутових об'єктів, що знаходяться на балансі підприємства, організації та розвитку підсобного сільського господарства, проведення оздоровчих, культурно-масових заходів тощо

Фонд споживання відноситься до фондів спеціального призначення підприємства і створюється за рахунок коштів чистого прибутку, за рахунок коштів засновників, а також з інших джерел. Розмір фонду споживання встановлюється підприємством самостійно. Кошти цього фонду використовуються згідно кошторису на фінансування заходів щодо соціального розвитку підприємства, на матеріальне заохочення працівників у вигляді:

-Одноразових заохочень за виконання особливо важливих виробничих завдань;

- Виплати премій за створення, освоєння і впровадження нової техніки;

- Витрат на надання матеріальної допомоги робітникам і службовцям;

- Одноразових допомог ветеранів праці, що йдуть на пенсію;

- Надбавок до пенсій, компенсацій працівникам в інших цілях.

Весь прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, поділяється на дві частини. Перша збільшує майно підприємства і бере участь в процесі накопичення. Друга характеризує частку прибутку, що використовується на споживання. При цьому не обов'язково весь прибуток, який спрямовується на нагромадження, використовувати повністю.

Нерозподілений прибуток в широкому сенсі як прибуток, використана на накопичення, і нерозподілений прибуток минулих років свідчать про фінансову стійкість підприємства, про наявність джерела для подальшого розвитку.

Оподаткування прибутку.

При формуванні фінансових результатів підприємства та чистого прибутку важливу роль відіграють податки і збори, що сплачуються під час фінансово-господарської діяльності.

До складу податків, які сплачують підприємства, входять федеральні податки, податки суб'єктів Російської Федерації і місцеві податки. Федеральні податки є обов'язковими на всій території Росії, податки суб'єктів Федерації вводяться відповідними органами влади, а також є обов'язковими на даній території. З числа місцевих податків загальнообов'язковим для підприємств є тільки земельний податок, інші вводяться місцевими органами влади на даній території згідно з переліком місцевих податків, встановлених законом РФ «Про основи податкової системи в Російській Федерації» від 27 грудня 1991 року.

Значна частина податків впливає на формування фінансових результатів господарської діяльності підприємств і розмір чистого прибутку, що використовується безпосередньо на підприємстві на цілі накопичення і споживання. Деякі податки включаються до складу витрат по виробництву продукції, тобто відносяться на собівартість. Це, наприклад, земельний податок, плата за воду, транспортний податок та інші податки і збори, що надходять до бюджету, і податки, що направляються в дорожні фонди (податок на реалізацію ПММ, податок на користувачів автомобільних доріг, податок на придбання транспортних засобів, податок з власників транспортних засобів).

Частина податків відноситься на фінансові результати господарської діяльності підприємства, тобто нараховується за дебетом рахунка 80 «Прибутки та збитки». До них належать податки суб'єктів РФ:

- Податок на майно (основні засоби, нематеріальні активи, матеріали, малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, некапітальні роботи, витрати майбутніх періодів, готова продукція і товари (за собівартістю);

- Збір на потреби освітніх установ.

Також на фінансові результати відносять деякі місцеві податки:

- Цільові збори з підприємств незалежно від їх організаційно-правових форм утримання міліції,

- На благоустрій та інші цілі,

- Податок на рекламу,

- Збір за паркування автотранспорту,

- Збір за прибирання територій населених пунктів,

- Збір за проведення кіно-і телезйомок,

- Податок на утримання житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери.

Ці податки сплачуються підприємствами, якщо вони введені на даній території місцевими органами влади.

Безпосередньо з прибутку, отриманої в результаті фінансово-господарської діяльності підприємства сплачують податок на прибуток, що є федеральним податком. Решта федеральні податки (податок на операції з цінними паперами, збір за використання назви «Росія»), а також частина місцевих податків сплачуються з прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства (податок на будівництво об'єктів виробничого призначення в курортній зоні, збір за право торгівлі, податок на перепродаж автомобілів, обчислювальної техніки, ліцензійний збір за право торгівлі спиртними напоями, ліцензійний збір за право проведення місцевих аукціонів і лотерей, збір за використання місцевої символіки, збір за відкриття грального бізнесу), якщо вони введені на даній території.

Податок на прибуток є основною формою вилучення прибутку до бюджету. Порядок обчислення і сплати податку на прибуток встановлюється законодавчими актами РФ.

Податок на прибуток обчислюється і справляється відповідно до Закону РФ «Про податок на прибуток з підприємств і організацій», прийнятим у грудні 1991 року (із змінами та доповненнями), інструкціями Державної податкової служби РФ.

Фінансова робота по підрахунку податку на прибуток на підприємстві складається з кількох етапів: визначення розміру оподатковуваного прибутку, правильне застосування ставок податку і пільг, забезпечення своєчасності і повноти розрахунків з бюджетом.

Платниками податку на прибуток є підприємства та організації - юридичні особи, а також філії підприємств, які мають окремий баланс і розрахунковий рахунок.

Вихідна базова величина для обчислення оподатковуваного прибутку - валовий прибуток підприємства. Для її визначення використовується величина балансового прибутку підприємства, обчислена у встановленому порядку. Вона

збільшується для підприємств, що здійснюють прямий обмін чи реалізацію продукції за цінами не вище собівартості. З метою оподаткування за такими операціями визначається прибуток як різниця між сумою, розрахованою за ринковими цінами, що діють при реалізації підприємством аналогічної продукції, і собівартістю продукції.

При здійсненні прямого обміну по основних засобів та іншого майна або реалізації цих видів майна за цінами не вище їх балансової вартості сума угоди визначається за ринковою вартістю майна. З неї виключається балансова вартість реалізованого або вибулого майна і на суму обчисленої таким чином прибутку збільшується валовий прибуток підприємства.

До складу доходів від позареалізаційних операцій включаються також грошові кошти, що отримуються безоплатно від інших підприємств при відсутності спільної діяльності. Оподаткуванню у цьому випадку також підлягають і отримані безоплатно основні фонди, товари, інші види майна. Для визначення оподатковуваного прибутку по майну, отриманому безоплатно, його вартість оцінюється не нижче балансової, за якою воно значиться у передавального підприємства.

Кошти, що направляються для формування статутного капіталу підприємств їх засновниками в законодавчо встановленому порядку, кошти, що об'єднуються підприємствами при спільній діяльності, податком не обкладаються, також як і внески, добровільні пожертвування фізичних осіб.

Для визначення за встановленою ставкою суми податку на прибуток підприємства розраховується оподатковуваний прибуток шляхом коригування валового прибутку, оскільки вона може містити доходи, що оподатковуються за іншими ставками або неоподатковувані податком (рис.1.5) 2.

Слід зазначити, що розміри ставок податку на прибуток у Росії не перевищують фактично діючі ставки в промислово розвинених країнах.

За результатами світової практики максимальна ставка на прибуток не повинна перевищувати рівень 35%, інакше компанії втрачають зацікавленість у розвитку та розширенні виробництва.

Якщо б податкові ставки дорівнювали нулю, то податкових надходжень не було б. Аналогічна ситуація склалася б і при податковій ставці на рівні 100%, причиною чого стала б втрата матеріальних стимулів до комерційної діяльності. Відзначено, що податкові збори досягають максимальних величин при ставці податку на прибуток, що дорівнює 35%.

Податковим законодавством при оподаткуванні прибутку підприємств можуть бути передбачені численні пільги. Наприклад, оподатковувана прибуток зменшується на суми, спрямовані на розвиток виробництва; на природоохоронні заходи та інші.

Важливим елементом системи оподаткування є надання підприємством пільг по податках.

Конкретні види пільг щорічно уточнюються виходячи із завдань фінансової політики. У сучасних умовах зменшення розміру оподатковуваного прибутку при фактично вироблених витратах і витратах за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, здійснюється на суми:

- Спрямовані на фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; спрямована на фінансування в порядку пайової участі капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, на погашення кредитів банків, отриманих і використаних на ці цілі;

- Спрямовані на проведення підприємствами науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (не більше ніж 10% оподатковуваного прибутку);

- У розмірі 38% капітальних вкладень на природоохоронні заходи;

- Спрямовані в якості добровільних внесків у Фонд підтримки підприємництва і розвитку конкуренції.

Повністю звільняється прибуток підприємств, отриманий від реалізації виробленої та переробленої сільськогосподарської продукції.

Решта пільги мають соціальний характер і надаються підприємствам у розмірі витрат (у межах затверджених нормативів) на утримання перебувають на їх балансі об'єктів і установ соціальної сфери.

Форма податкової пільги у вигляді зниження ставок податку застосовується в відносин підприємств, що використовують працю інвалідів та пенсіонерів (ставки податку на прибуток знижуються на 50%, якщо від загальної кількості працівників інваліди та пенсіонери становлять не менше 70%).

Цілковитого звільнення від оподаткування підлягає прибуток:

- Підприємств громадських організацій інвалідів, спрямована на забезпечення статутної діяльності цих організацій або витрачена самостійно на соціальні потреби інвалідів;

- Виробничих (трудових) майстерень при закладах соціального захисту та соціальної реабілітації населення;

- Підприємств Федеральної служби лісового господарства Росії.

Закон «Про основи податкової системи до» від 27 грудня 1991 року визначає взаємовідносини платників податків з органами Державної податкової служби. У ньому визначені обов'язки платника податків, його права, права податкових органів, обов'язки банків і кредитних установ по перерахуванню податків до бюджету, термін безспірного стягнення недоїмок з юридичних осіб, відповідальність платника податків за невиконання своїх обов'язків.

Відповідальність платника податків за порушення податкового законодавства відображена у статті 13 Закону «Про основи податкової системи в РФ». Крім адміністративної та кримінальної відповідальності, в законі передбачена економічна відповідальність трьох видів: стягнення прихованої прибутку, або податку за інший об'єкт оподаткування, штраф у розмірі 10%, пеня.

При приховування (заниження) прибутку стягується вся сума недоплати та штраф у розмірі тієї ж суми, тобто в одноразовому розмірі, а при повторному порушенні - штраф у подвійному розмірі цієї суми.

Удосконалення фінансово-економічної роботи на підприємстві передбачає управління формуванням, розподілом і використанням прибутку як єдиним процесом (рис. 1.6) 3.

1.5 Загальна характеристика підприємства ТОВ «Експерт»

ТОВ «Експерт» утворилася 3 серпня 1999 року.

Місцезнаходження та юридична адреса: 344011, Ростов-на-Дону, вул. Текучева 109, д. 49, тел. (8632) 644007, факс. (8632) 644007,

р / р 40703810700005609705.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт» (далі «Товариство») створене на основі добровільного угоди осіб, що об'єднали свої кошти для спільної господарської діяльності та досягнення цілей, визначених у Статуті Товариства. Статутний каптал товариства становить 10000 рублів.

Засновник є громадянином Російської Федерації - фізична особа-Проскуріна Ольга Василівна. Вона має вищу юридичну освіту, пройшла закордонне стажування, досвід роботи 8 років.

Товариство є юридичною особою, має право від свого імені укладати договори, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному суді, Третейському суді.

Товариство має самостійний баланс, відокремлене майно у власності, круглу печатку, штампи, товарний знак, інші необхідні реквізити, має право відкривати рахунки в банках.

Бухгалтерський облік на підприємстві автоматизовано. В обліковій політиці підприємства відображені такі основні методи і способи бухгалтерського обліку:

Нарахування амортизації здійснюється за Єдиним нормам, лінійним способом.

При визначенні фактичної вартості матеріалів, списаних у виробництво, використовується метод за середньою собівартістю

Застосовується метод визначення виручки від реалізації робіт, послуг - у міру виконання робіт і пред'явлення розрахункових документів.

Майно Товариства формується за рахунок внесків його учасників, одержаних доходів та інших законних джерел.

Товариство відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном.

Метою створення і діяльності Товариства є отримання прибутку від надання платних юридичних послуг населенню та організаціям відповідно до суспільних потреб, розвитку підприємництва та вільної конкуренції.

Вимоги до співробітників досить високі. Кожен з них має відповідну освіту і досвід роботи в даному діловодстві. На підприємстві працюють 8 чоловік.

На підприємстві ТОВ «Експерт» використовується система посадових окладів. Загальний ФОП складає - 537,2 руб.

Робочий день починається о 9.00 і закінчується о 17.00. Таким чином організований 8-ти годинного робочого дня з одного робочою зміною і двома вихідними (22 робочих дні на місяць).

У тому числі:

- Директор;

- Голів. бухгалтер;

-Бухгалтер;

-Консультанти;

-Охоронці;

-Прибиральниця;

Суспільство в звітному 2007 р. отримало збиток - 75,745 тис. руб., незважаючи на те, що виручка склала 2740,676, рентабельність продажів на кінець року склала 8,17%.

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ТОВ «ЕКСПЕРТ»

2.1 Джерела інформації для фінансового аналізу

В умовах ринкової економіки бухгалтерська звітність господарюючих суб'єктів стає основним засобом комунікації і найважливішим елементом інформаційного забезпечення фінансового аналізу.

Згідно з Положенням з бухгалтерського обліку - ПБО 4 / 99 «Бухгалтерська звітність підприємства» бухгалтерська звітність складається з бухгалтерського балансу, звіту про прибутки і збитки, додатків до них і пояснювальної записки, а також аудиторського висновку, що підтверджує достовірність бухгалтерської звітності підприємства, якщо вона у відповідності до федеральних законів підлягає обов'язковому аудиту.

Бухгалтерський баланс згідно зі ст. 48 Цивільного кодексу Російської Федерації є однією з ознак юридичної особи, тобто виконує економічно-правову функцію. Бухгалтерський баланс служить основним джерелом інформації для широкого кола користувачів. Так, він знайомить власників, менеджерів та інших осіб, пов'язаних з управлінням організацією, з її майновим станом. З балансу вони дізнаються, чим володіє її власник, а також про те, чи зуміє підприємство найближчим часом виправдати взяті на себе зобов'язання перед третіми особами - акціонерами, інвесторами, кредиторами, покупцями, продавцями чи їй загрожують фінансові труднощі. Далі з бухгалтерського балансу визначають кінцевий фінансовий результат роботи підприємства у вигляді нарощення власного капіталу за звітний період, який відображається у вигляді чистого прибутку в пасиві або збитку в активі. У формі бухгалтерського балансу чітко реалізується один з основних принципів побудови бухгалтерського балансу, у відповідність з яким активи і пасиви показуються з підрозділом в залежності від терміну звернення (погашення) на довгострокові (більше одного року) та короткострокові (до одного року). Такий підрозділ стосується дебіторської і кредиторської заборгованості, а також кредитів банку і позик інших організацій.

Узагальнено найбільш важливі показники фінансових результатів діяльності підприємства представлені у формі № 2 річної та квартальної бухгалтерської звітності.

До них відносяться: прибуток (збиток) від реалізації; прибуток (збиток) від фінансово-господарської діяльності; прибуток (збиток) звітного періоду; нерозподілений прибуток (збиток) звітного періоду. Безпосередньо за даними форми № 2 можуть бути розраховані також наступні показники фінансових результатів: прибуток (збиток) від іншої реалізації (основних засобів і іншого майна); прибуток (збиток) від позареалізаційних діяльності; прибуток, що залишається в розпорядженні організації після сплати податку на прибуток і інших платежів (чистий прибуток); брутто-прибуток (валовий прибуток) від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг. У формі № 2 за всіма переліченими показниками наводяться також порівняльні дані за аналогічний період минулого року.

Звіт про прибутки та збитки складається з однієї таблиці, зміст рядків якої відображає загальну тенденцію розподіл функцій бухгалтерського обліку для складання бухгалтерської та податкової звітності. Наявність двох граф таблиці «За звітний період» та «За аналогічний період минулого року» дозволяє безпосередньо спостерігати показники цієї форми в динаміці.

Фінансовий результат діяльності підприємства складається з суми показників прибутку (збитку) від фінансово-господарської діяльності та інших позареалізаційних доходів за винятком інших позареалізаційних витрат.

Інформація, викладена у звіті про прибутки та збитки, для інвесторів і аналітиків набагато важливіше даних бухгалтерського балансу, оскільки в ній міститься не застигла, одномоментна, а динамічна інформація про успіхи підприємства протягом року і за рахунок яких укрупнених факторів, які масштаби її діяльності. Дані звіту про прибутки та збитки дозволяють проводити аналіз фінансового результату діяльності підприємства як за загальним обсягом в динаміці, так і за структурою, а також факторний аналіз прибутку та рентабельності.

Пояснення до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки та збитки містять розшифровку окремих показників бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки, що характеризують структуру майна, джерел його утворення, склад і розмір фондів підприємства, окремих видів кредиторської та дебіторської заборгованості, основних засобів і нематеріальних активів, фінансових вкладень і зобов'язань.

Пояснювальна записка, яка складається до річної звітності, покликана дати коротку характеристику діяльності підприємства і відобразити:

- Види виробничої, комерційної та інвестиційної діяльності підприємства та її географічні ринки збуту;

- Основні показники діяльності і чинники, що вплинули в звітному періоді на фінансові результати, такі як:

- Частка активної частини основних засобів (безпосередньо бере участь у виробництві);

- Коефіцієнт зносу, оновлення і вибуття основних засобів;

-Коефіцієнт поточної ліквідності на початок і кінець звітного періоду;

- Коефіцієнт забезпеченості власними коштами;

-Інші показники, необхідні для повного і об'єктивного уявлення фінансового стану підприємства.

Пояснення до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки та збитки розкривають суть представленої звітної інформації, облікової політики підприємства і представляють користувачам бухгалтерської звітності додаткові дані, які недоцільно включати в бухгалтерський баланс і звіт про прибутки і збитки, але які необхідні для реальної оцінки майнового, фінансового положення підприємства і фінансового результату її діяльності.

Зовнішній аналіз часто обмежений рамками публікованих звітів компаній, інформацією Комісії з цінних паперів і біржових операцій, економічної періодикою та консультаціями фірм, що надають послуги з питань кредитування та здійснення інвестицій.

Річні опубліковані звіти, є важливим джерелом інформації. Основними його розділами є: звіт правління за минулий рік, фінансова звітність, примітки до неї, включаючи методику бухгалтерського обліку, висновків аудиторів. Огляд діяльності за 5-10 років. Більшість компаній публікують також щоквартальні фінансові звіти, що містять поточну інформацію. Ці звіти мають обмежене коло даних у формі короткого фінансового звіту, який може використовуватися для спеціального огляду або аналізу, проведеного зовнішнім аудитором. Проміжні звіти уважно вивчаються фінансовими колами, щоб визначити ранні ознаки майбутніх змін у доходах компаній.

Власники аналізують фінансові звіти для підвищення прибутковості капіталу, забезпечення стабільності становища фірми. Кредитори й інвестори аналізують фінансові звіти, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та вкладами. Можна твердо говорити, що якість прийнятих рішень цілком залежить від якості аналітичного обгрунтування рішення.

Основним (а в ряді випадків і єдиним) джерелом інформації та фінансової діяльності ділового партнера є бухгалтерська звітність, яка стала публічною. Звітність підприємства в ринковій економіці базується на узагальненні даних фінансового обліку і є інформаційною ланкою, що зв'язує підприємство із суспільством і діловими партнерами - користувачами інформації про діяльність підприємства.

Суб'єктами аналізу виступають, як безпосередньо, так і опосередковано, зацікавлені в діяльності підприємства користувачі інформації. До першої групи користувачів відносяться власники засобів підприємства, позикодавці (банки тощо), постачальники, клієнти (покупці), податкові органи, персонал підприємства і керівництво. Кожен суб'єкт аналізу вивчає інформацію виходячи зі своїх інтересів. Так, власникам необхідно визначити збільшення або зменшення частки власного капіталу й оцінити ефективність використання ресурсів адміністрацією підприємства; кредиторам і постачальникам - доцільність продовження кредиту, умови кредитування, гарантії повернення кредиту; потенційним власника і кредиторам - вигідність приміщення в підприємство своїх капіталів і т.д. Слід зазначити, що тільки керівництво (адміністрація) підприємства може поглибити аналіз звітності, використовуючи дані виробничого обліку в рамках управлінського аналізу, проведеного для цілей управління.

Друга група користувачів бухгалтерської звітності - це суб'єкти аналізу, що хоча безпосередньо і не зацікавлені в діяльності підприємства, але повинні захищати інтереси першої групи користувачів звітності. Це аудиторські фірми, консультанти, біржі, юристи, преса, асоціації, профспілки. У певних випадках для реалізації цілей фінансового аналізу буває недостатньо використовувати лише бухгалтерську звітність. Окремі групи користувачів, наприклад керівництво і аудитори, мають можливість залучати додаткові джерела (дані виробничого і фінансового обліку). Тим не менш найчастіше річна і квартальна звітність є єдиним джерелом зовнішнього фінансового аналізу.

2.1.1 Додаткові джерела інформації

Будь-яке підприємство в тій чи іншій мірі постійно потребує додаткових джерелах фінансування. Знайти їх можна на ринку капіталів, залучаючи потенційних інвесторів і кредиторів шляхом об'єктивного інформування їх про свою фінансово-господарської діяльності, тобто в основному за допомогою фінансової звітності. Наскільки привабливі опубліковані фінансові результати, що показують поточний і перспективний фінансовий стан підприємства, настільки висока, і можливість отримання додаткових джерел фінансування.

Звіти Комісії з цінних паперів і біржових операцій (ФКЦБ). Акціонерні товариства повинні надавати щорічні, квартальні та поточні звіти у ФКЦБ. Вони доступні для всіх бажаючих ознайомитися за невелику плату. Комісією встановлено стандартна форма щорічних звітів (ф. № 10-К). Цей звіт більш змістовний, ніж публікується річний звіт компанії. Тому форма № 10-К є цінним джерелом інформації. Нею безкоштовно можуть користуватися акціонери компанії. Щоквартальний звіт також містить важливу інформацію про поточної фінансової діяльності. Поточні звіти (ф. № 8-К) повинні бути представлені протягом 15 днів після якого-небудь важливої ​​події. Часто трапляється, що ця подія і є перший передвісник важливих змін, які можуть вплинути на фінансову політику компанії.

Періодичні видання ділових кіл і фірм з надання консультаційних послуг в інвестиційних і кредитних питаннях. Фахівці в області фінансів повинні бути в курсі подій у світовій економіці подій. Напевно, кращим джерелом фінансової інформації є "Уолл-Стріт Джорнел", щоденна і найбільш змістовна фінансова газета в США. Є й інші видання, що публікуються один або два рази на тиждень, такі як "Форбз", "Берронз", "Форчун", "Уоммершал енд Файненшл Кронкл". Для більш детальної інформації про фінансовий стан компаній існують спеціальні збірники, що видаються такими фірмами, як "Moody` s Investors Service "і" Standard & Poor `s Industrial Surveys". Галузеві показники (середні коефіцієнти і кредитні ставки) можна знайти в агентствах, наприклад "Dun & Bradstreet Corporation". Ця компанія, крім інших послуг, публікує в "Ки Бізнес Рейшез" щорічно 14 відносних показників по 125 промисловим групам, таким, як роздрібна та оптова торгівля, промисловість та будівництво. Інше важливе джерело даний "Еньюал Стейтменти стадіз", що публікується компанією Robert Morris Associated, він містить багато даних і відносний показників по 223 галузях народного господарства. Існують численні приватні служби, що надають за плату свої послуги.

У Росії фінансову інформацію можна знайти в газетах: "Фінансова Росія", "Відомості", "Комерсант"; у періодичних виданнях та журналах "Гроші", "Влада", "Профіль".

2.1.2 Оцінка достовірності відображеної прибутку

Поточні та очікувані доходи компанії відіграють важливу роль при аналізі її перспектив. Дійсно, недавнє дослідження 2000 членів Федерації фінансового аналізу показує, що оцінка акціонерного капіталу здійснюється за двома основними показниками: дохід на одну акцію і очікувана віддача на вкладений капітал. Важливим компонентом обох показників виступає чистий прибуток. На її величину можуть впливати: 1) методи бухгалтерського обліку, які застосовуються адміністрацією компанії і 2) нетипові для поточної діяльності операції, відображені у Звіті про прибутки та збитки.

Методи бухгалтерського обліку. Існують два аспекти при виборі методів бухгалтерського обліку, які впливають на величину прибутку. По-перше, деякі методи є за своєю сутністю більш консервативними тому, що вони призводять до меншої величиною чистого прибутку за поточний період. По-друге, у адміністрації існує велика свобода при виборі терміну служби активів, порядку їх списання, оцінки залишкової вартості основних засобів. Загалом, застосування різних методів бухгалтерського обліку може призвести до різних результатів до відбиття більш високого або більш низького рівня чистого прибутку.

Розглянемо альтернативні методи, що приводять до неадекватних фінансовим результатам: 1) обчислення суми сумнівних боргів: за методом процентного відношення до чистої виручки та облік рахунків до отримання за термінами оплати; 2) оцінка рівня запасів на кінець року: за середньою зваженою, за методом перших у часом закупівель (FIFO) і останніх у часі закупівель (LIFO), 3) вибір методу нарахування амортизації; прямолінійний метод, виробничий, кумулятивний, нижчій норми; 4) визначення ступеня виснаженості надр за виробничим методом; 5) нарахування амортизації нематеріальних активів за прямолінійним методом . Всі ці підходи дозволяють розподілити вартість активів на періоди, в яких вони були використані для одержання доходів. Основна ідея цього зводиться до відділення доходів (витрат) поточного періоду від доходів (витрат) майбутнього періоду. Однак вибір методу суб'єктивний, оскільки на практиці виявляється важко обгрунтувати причину вибору того чи іншого підходу. Тому для бухгалтера і користувача фінансових звітів важливо зрозуміти переваги різних методик розрахунку чистого прибутку і фінансового становища. Наприклад, дві компанії мають однаковий рівень виробництва, але одна використовує при оцінці матеріальних запасів ціни першого в часі закупівель (FIFO) і прямолінійний метод амортизації (SL), а інша застосовує ціни останніх у часі закупівель (LIFO) і кумулятивний метод нарахування амортизації (SYD ). Відповідно прибутки та збитки цих компаній можна визначити наступним чином:

Показники:

FIFO і SL

LIFO і SYD

Реалізація

500000

500000

Собівартість товарних запасів, підготовлених до реалізації

300000

300000

Мінус: Товарні запаси на кінець звітного періоду

60000

50000

Собівартість проданих товарів

240000

250000

Валовий дохід

260000

250000

Мінус: Витрати з амортизації

40000

70000

Інші витрати

170000

170000

Разом операційних витрат

210000

240000

Чистий прибуток

50000

10000

П'ятикратне перевищення прибутку першої фірми над другою є результатом використання різних методик. Різні підходи у визначенні терміну служби основних засобів та їх ліквідаційної вартості призводять до ще більших відмінностей. На практиці відмінності у величині чистого прибутку трапляються з багатьох причин, але користувач повинен бути обізнаний, результатом застосування будь методології з'явилися ці розбіжності і до яких результатів може призвести зміна цієї методології. Існування альтернативних методів могло б викликати різні тлумачення фінансових звітів, якщо б не звичай повної відкритості та сталості. Концепція повної відкритості передбачає докладний пояснення адміністрації в примітках до фінансового звіту всіх бухгалтерських методів, використаних при складанні фінансового звіту. Концепція сталості вимагає, щоб фірма дотримувалася єдиної облікової політики з року в рік. У разі зміни методів утримання цих змін та їх вплив на результати повинні бути зазначені в примітках до звітів.

Операції, не пов'язані з поточною діяльністю. У верхній частині Звіту про прибутки та збитки вказується прибуток від поточних операцій, яку іноді називають операційною. У нижній частині звіту можуть бути зазначені такі статті, як прибуток від завершених операцій, екстраординарні прибутки та збитки, прибуток від зміни в методології обліку. Ці статті мають вплив на величину чистого прибутку компанії.

2.2 Законодавче та нормативне регулювання бухгалтерського

обліку в РФ

Основи організації та регулювання російської бухгалтерської системи слід розглядати в контексті класифікації світових облікових систем (з точки зору походження національних стандартів обліку та звітності), відповідно до якої виділяються дві базові моделі:

- Континентальна, в якій розвиток обліку зумовлюється законодавчими актами держави;

- Англосаксонська (британо-американська), в якій домінуючу роль у встановленні стандартів обліку та звітності грають бухгалтери-професіонали.

До недавнього часу російської обліковій системі були притаманні такі риси: домінування державного регулювання обліку та звітності, спрямованість обліку на фіскальні цілі, консерватизм облікової політики, незначна роль професійних організацій в регулюванні обліку. У зв'язку, з чим її можна співвіднести з континентальною моделлю обліку та звітності.

На даному етапі робота з удосконалення законодавчої бази російського обліку проводиться на якісно новому рівні: до розробки національних стандартів, інструкцій і методичних рекомендацій підключаються об'єднання професійних бухгалтерів і аудиторів.

Основними цілями законодавства Російської Федерації про бухгалтерський облік є:

- Забезпечення однакового ведення обліку майна, зобов'язань і господарських операцій, здійснюваних організаціями;

- Складання та надання порівняльної і вірогідної інформації про майнове становище організації та їхні доходи і видатки, необхідної користувачам бухгалтерської звітності.

Загальне методологічне керівництво бухгалтерським обліком в Російській Федерації здійснюється федеральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Законодавство Російської Федерації про бухгалтерський облік складається з Федерального закону, який розкриває правові та методологічні основи порядку ведення бухгалтерського обліку в організаціях Російської Федерації, а також документів, що викладають правила надання повної та достовірної інформації стосовно до конкретних об'єктів бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в цілому. Законодавство про бухгалтерський облік перебуває у віданні Уряду Російської Федерації.

Законодавство України про бухгалтерський облік встановлює єдині правові і методологічні основи організації та ведення бухгалтерського обліку в Російській Федерації.

Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Росії складається з документів чотирьох рівнів.

До першої групи документів належать:

- Цивільний кодекс РФ частина 1 і 2, в якому, наприклад, встановлено терміни позовної давності за простроченої заборгованості, визначений момент переходу права власності при здійсненні угод купівлі-продажу і т.д.

- Закон, на основі якого створюються підприємства - це Закон про акціонерні товариства, в якому зазначено порядок утворення та використання резервного капіталу.

- Федеральний закон «Про бухгалтерський облік» від 21.11.1996 року № 129-ФЗ у редакції ФЗ від 23.07.98 № 123-ФЗ. Федеральний закон поширюється на всі організації, що знаходяться на території Російської Федерації, зареєстровані в якості юридичної особи відповідно до законодавства РФ. Норми, що містяться в інших федеральних законах і які зачіпають питання бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності, повинні відповідати Федеральному закону. У випадку виникнення протиріч з вмістом інших федеральних законів норми права, що виступають предметом Федерального закону, мають пріоритет [5].

- Податковий кодекс РФ частина 1 і 2, який встановлює систему податків і зборів, що стягуються у федеральний бюджет, а також загальні принципи оподаткування і зборів в Російській Федерації, в тому числі:

- Види податків і зборів, що стягуються в РФ;

- Підстави виникнення (зміни, припинення) та порядок виконання обов'язків щодо сплати податків і зборів;

- Принципи встановлення, введення в дію і припинення дії раніше введених податків і зборів суб'єктів РФ і місцевих податків і зборів;

- Права та обов'язки платників податків, податкових органів та інших учасників відносин, регульованих законодавством про податки і збори;

- Форми і методи податкового контролю;

- Відповідальність за вчинення податкових правопорушень;

- Порядок оскарження актів податкових органів і дій (бездіяльності) їх посадових осіб.

Глава 25 Податкового кодексу Податок на прибуток визначає порядок і терміни сплати податку, визначення доходів, класифікацію доходів і угруповання витрат. Визначає витрати, які не враховуються з метою оподаткування. Порядок визнання доходів і витрат при методі нарахування і при касовому методі з метою оподаткування. Приводить порядок складання розрахунку податкової бази, порядок податкового обліку доходів і витрат від реалізації та окремих видів позареалізаційних доходів.

Так само до документів першого рівня відноситься Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації, тому що цей документ встановлює загальні принципи ведення бухгалтерського обліку, подання бухгалтерської звітності, взаємовідносини організації з зовнішніми споживачами інформації, встановлює правила оцінки статей бухгалтерської звітності зокрема дає поняття доходів і витрат майбутніх періодів та прибутку (збитку) організації і показує в якому вигляді він відображається в бухгалтерському балансі.

Другу групу документів регулює Міністерство фінансів РФ, Центральний банк Росії та інші органи виконавчої влади.

До документів другого рівня відносяться положення регламентують принципи і правила обліку окремих об'єктів бухгалтерського спостереження, які складають систему національних стандартів, орієнтовану на Міжнародні стандарти фінансової звітності.

В даний час в Росії система національних стандартів-положень з бухгалтерського обліку включає:

- Положення з бухгалтерського обліку «Облікова політика організації» (ПБУ 1 / 98), затверджене наказом Мінфіну Росії від 9 грудня 1998 р № 60 (в ред. Наказу Мінфіну РФ від 30.12.99 № 107н). Це положення встановлює основи формування (вибору і обгрунтування) і розкриття (розголошення) облікової політики організацій, які є юридичними особами за законодавством РФ. У положенні обмовляється порядок формування облікової політики, тобто ким складається і затверджується, при цьому йдеться про те які документи затверджуються, розкриття та зміна її.

- Положення з бухгалтерського обліку «Облік договорів (контрактів) на капітальне будівництво» (ПБО 2 / 94) затверджене наказом Мінфіну РФ від 20.12.94г. № 167 встановлює правила відображення в бухгалтерському обліку та звітності операцій забудовників і підрядників, пов'язаних з виконанням договорів підряду (контрактів) на капітальне будівництво. Визначає, що є об'єктом бухгалтерського обліку за договором на будівництво, як проводяться облік розрахунків і витрат з будівництва.

Положення встановлює правила визначення доходу і фінансового результату за договорами будівництва.

- Положення з бухгалтерського обліку «Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті» (ПБУ 3 / 2000), затверджене наказом Мінфіну РФ від 10.01.2000г. № 2н, встановлює для організацій, що є юридичними особами за законодавством РФ (за винятком кредитних і бюджетних організацій), особливості бухгалтерського обліку та відображення в бухгалтерській звітності активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті, пов'язані з перерахунком вартості цих активів і зобов'язань у валюту РФ - карбованці.

Положення описує порядок перерахунку вираженої в іноземній валюті вартості активів і зобов'язань в рублі, як враховуються курсові різниці і порядок обліку активів і зобов'язань, використовуваних організацією для ведення діяльності за межами РФ.

- Положення з бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітність організації» (ПБУ 4 / 99), затверджене наказом Мінфіну РФ від 06.07.1999г. № 34н, встановлює склад бухгалтерської звітності і загальні вимоги до неї, зміст та методичні основи формування бухгалтерської звітності організації, що є юридичними особами за законодавством РФ, крім кредитних і бюджетних організацій. Так само Положення дає поняття правил оцінки статей бухгалтерської звітності та інформації супутньої їй.

- Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально-виробничих запасів» (ПБУ 5 / 01), затверджене наказом Мінфіну РФ від 09.06.01г. № 44, встановлює методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про матеріально-виробничих запасах, що знаходяться в організації на праві власності, господарського відання, оперативного управління.

Положення дає визначення матеріально-виробничих запасів, їх оцінку при прийнятті до бухгалтерського обліку і при відпуску у виробництво чи інше вибуття, а так само як відображається інформація про МПЗ в бухгалтерській звітності.

- Положення з бухгалтерського обліку «Облік основних засобів» (ПБУ 6 / 01), затверджене наказом Мінфіну від 30.03.01г. № 26н, встановлює методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, що знаходяться в організації на праві власності, господарського відання, оперативного управління.

У загальних положеннях наводяться умови, одноразове виконання яких дозволяє віднести об'єкт до основних засобів. Наводиться перелік об'єктів, які відносяться до основних засобів. У Положенні дається поняття вартості, за якою основні засоби приймаються до бухгалтерського обліку. Наводиться перелік фактичних витрат на придбання, з яких складається первісна вартість об'єкта. У розділі амортизація основних засобів наводяться чотири способи нарахування амортизації і вказуються об'єкти, щодо яких не нараховується амортизація. У ПБУ розкривається інформація, в яких випадках відбувається вибуття основних засобів. Доходи і витрати від списання з бухгалтерського обліку об'єктів основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку в звітному періоді, до якого вони відносяться і підлягають зарахуванню на рахунок прибутків і збитків як операційних доходів і витрат.

У ПБУ 6 / 01 описується інформація, яка підлягає розкриттю в бухгалтерській звітності.

- Положення з бухгалтерського обліку «Події після звітної дати» (ПБО 7 / 98), затверджене наказом Мінфіну РФ від 25.11.98г. № 56н, встановлює порядок відображення в бухгалтерській звітності комерційних організацій, що є юридичними особами за законодавством РФ, подій після звітної дати. У положенні дається поняття подій після звітної дати, як вони відбиваються в бухгалтерській звітності та їх наслідки. Так само наводиться приблизний перелік фактів господарської діяльності, які можуть бути визнані подіями після звітної дати.

- Положення з бухгалтерського обліку «Умовні факти господарської діяльності» (ПБО 8 / 98), затверджене наказом Мінфіну РФ від 25.11.98г. № 57н, встановлює порядок відображення в бухгалтерській звітності комерційних організацій, що є юридичними особами за законодавством РФ, умовних фактів господарської діяльності. У положенні дається поняття умовних фактів господарської діяльності та їх оцінка, як вони відбиваються в бухгалтерській звітності та їх наслідки. У додатку дається приблизний підхід до оцінки ймовірності наслідків умовного факту господарської діяльності.

- Положення з бухгалтерського обліку «Доходи організації» (ПБУ 9 / 99), затверджене наказом Мінфіну РФ від 06.05.99г. № 32н, встановлює правила формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи комерційних організацій.

За визначенням встановленому в ПБО, доходами організації визнається збільшення економічних вигод у результаті надходження активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) погашення зобов'язань, що приводить до збільшення капіталу цієї організації, за винятком внесків учасників (власників майна).

Не визнаються доходами організації надходження від інших юридичних і фізичних осіб:

- Сум податку на додану вартість, акцизи, податок з продажів, експортні мита;

- За договорами комісії, агентськими та іншим аналогічним договорами на користь комітента, принципала тощо;

- В порядку попередньої оплати продукції, товарів, робіт, послуг;

- Задатки;

- В заставу, якщо договором передбачена передача заставленого майна заставодержателю;

- В погашення кредиту, позики, наданого позичальнику.

Доходами організації залежно від їх характеру, умови отримання і напрямів діяльності організації поділяються на:

-Доходи від звичайних видів діяльності;

-Операційні доходи;

-Позареалізаційні доходи.

У положенні описується, що відноситься до доходів від звичайного виду діяльності і що є іншими надходження.

Дохід (виручка) визнається в бухгалтерському обліку при наявності таких умов:

- Організація має право на отримання цієї виручки, що випливає з конкретного договору або підтверджений іншим відповідним чином;

- Сума виручки може бути визначена;

- Мається впевненості в тому, що в результаті конкретної операції відбудеться збільшення економічних вигод організації;

- Право власності (володіння, користування і розпорядження) на продукцію (товар) перейшло від організації до покупця або робота прийнята замовником (послуга надана);

- Витрати, які вироблені або будуть проведені у зв'язку з цією операцією, можуть бути визначені.

У Положенні наводиться перелік документів, в яких розкривається інформація про доходи (виручку) і яка інформація підлягає включенню до них.

- Положення з бухгалтерського обліку «Витрати організації» (ПБУ 10/99), затверджене наказом Мінфіну РФ від 06.05.99г. № 33н, встановлює правила формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати комерційних організацій.

За визначенням встановленому в ПБО, видатками організації визнається зменшення економічних вигод у результаті вибуття активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) виникнення зобов'язань, що приводить до зменшення капіталу цієї організації, за винятком зменшення внесків за рішенням учасників (власників майна).

Не визнаються витратами організації вибуття активів:

- У зв'язку з придбанням (створенням) необоротних активів (основних засобів, незавершеного будівництва, нематеріальних активів тощо);

- Вклади до статутних (складеному) капітали інших організацій, придбання акцій акціонерних товариств та інших цінних паперів не з метою перепродажу (продажу);

- За договорами комісії, агентськими та іншим аналогічним договорами на користь комітента, принципала тощо;

- В порядку попередньої оплати матеріально-виробничих запасів та інших цінностей, робіт, послуг;

- У вигляді авансів, задатку в рахунок оплати матеріально-виробничих запасів та інших цінностей, робіт, послуг;

- В погашення кредиту, позики, отриманих організацією.

Витратами організації залежно від їх характеру, умов здійснення та напрямків діяльності організації поділяються на:

- Витрати по звичайних видах діяльності;

- Операційні витрати;

- Позареалізаційні витрати.

У положенні описується, що відноситься до витрат по звичайних видах діяльності і що є іншими витратами.

Витрати визнаються в бухгалтерському обліку при наявності таких умов:

- Витрата проводиться відповідно до конкретного договором, вимогою законодавчих і нормативних актів, звичаями ділового обороту;

- Сума витрат може бути визначена;

- Є впевненість в тому, що в результаті конкретної операції відбудеться зменшення економічних вигод організації.

У Положенні наводяться документи, в яких розкривається інформація про витрати, і яка інформація підлягає включенню до них.

- Положення з бухгалтерського обліку «Інформація про афільованих обличчях» (ПБУ 11/2000), затверджене наказом Мінфіну РФ від 0613.01.2000г. № 5н, встановлює порядок розкриття інформації про афілійованих осіб в бухгалтерській звітності акціонерних товариств (крім кредитних організацій).

У Положенні дається поняття афілійованих осіб, види операцій які можуть бути вироблені з ними, в яких документах і випадках розкривається інформація про афілійованих осіб.

- Положення з бухгалтерського обліку «Інформація за сегментами» (ПБУ 12/2000), затверджене наказом Мінфіну РФ від 27.01.2000г. № 11н, встановлює правила формування та подання інформації за сегментами в бухгалтерській звітності комерційних організацій.

Положення застосовується організацією при складанні зведеної бухгалтерської звітності у разі наявності у неї дочірніх і залежних товариств, а так само якщо на неї установчими документами об'єднань юридичних осіб (асоціацій, спілок тощо), створених на добровільних засадах, покладено складання зведеної бухгалтерської звітності.

У положенні наводиться порядок виділення інформації за звітними сегментами та порядок формування показників, які буде розкрито в інформації по звітному сегменту.

- Положення з бухгалтерського обліку «Облік державної допомоги» (ПБУ 13/2000), затверджене наказом Мінфіну РФ від 13.01.2000г. № 5н, встановлює правила формування в бухгалтерському обліку інформації про отримання та використання державної допомоги, що надається комерційним організаціям (крім кредитних організацій), які є юридичними особами за законодавством РФ, і визнаються як збільшення економічних вигод конкретної організації в результаті надходження активів (грошових коштів, іншого майна).

У Положенні описується, як ведеться облік бюджетних коштів, тобто за яких умов організація має право прийняти бюджетні кошти, включаючи ресурси, відмінні від коштів, до бухгалтерського обліку, в якій вартості приймаються засоби до обліку, як треба відображати залишки коштів по рахунку.

- Положення з бухгалтерського обліку «Облік нематеріальних активів» (ПБУ 14/2000), затверджене наказом Мінфіну РФ від 16.10.2000г. № 91н, встановлює правила формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи комерційних організацій (крім кредитних), що знаходяться у них на праві власності, господарського відання, оперативного управління.

У загальних положеннях наводяться умови, одноразове виконання яких дозволяє віднести об'єкт до нематеріальних активів. Наводиться перелік об'єктів, які належать до нематеріальних активів. У Положенні дається поняття вартості, за якою нематеріальні активи приймаються до бухгалтерського обліку. Наводиться перелік фактичних витрат на придбання, з яких складається первісна вартість об'єкта. У розділі амортизація нематеріальних активів наводяться три способи нарахування амортизації і два способи як можна робити амортизаційні відрахування: шляхом накопичення відповідних сум на окремому рахунку або шляхом зменшення початкової вартості об'єкта. Звичайним способом відбувається списання нематеріальних активів. Доходи і витрати від списання з бухгалтерського обліку нематеріальних активів відображаються в бухгалтерському обліку в звітному періоді, до якого вони належать, і результати списання зараховуються на фінансові результати організації.

У Положенні описується облік операцій, пов'язаних з наданням права на використання нематеріальних активів. Окремо розглядається ділова репутація організації, дається поняття її, як вона обліковується в бухгалтерському обліку. Ділова репутація амортизується двадцять років (але не більше терміну діяльності організації), амортизаційні відрахування по позитивної ділової репутації організації відображаються в бухгалтерському обліку шляхом рівномірного зменшення її первісної вартості. Негативна - рівномірно відноситься на фінансові результати організації як операційний дохід.

- Положення з бухгалтерського обліку «Облік позик, кредитів і витрат з їх обслуговування» (ПБУ 15/2001), затверджене наказом Мінфіну РФ від 02.08.2001г. № 60, встановлює правила формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, пов'язаних з виконанням зобов'язань за отриманими позиками і кредитами (у тому числі товарному і комерційному кредиту), включаючи залучення позикових коштів шляхом видачі векселів, випуску та продажу облігацій для організацій, які є юридичними особами за законодавством РФ (за винятком кредитних організацій та бюджетних установ). У Положенні наводиться порядок обліку заборгованості за отриманими позиками, кредитами, виданими позиковим зобов'язанням та склад і порядок визнання витрат за позиками і кредитами. А так само в розділі розкриття інформації в бухгалтерській звітності наводяться документи, в яких розкривається інформація про позики і кредити.

Документи третього рівня готуються і затверджуються федеральними органами, міністерствами та іншими органами виконавчої влади, яким федеральними законами надане право регулювання бухгалтерського обліку, професійним об'єднанням бухгалтерів на основі і в розвиток документів першого і другого рівня.

До документів третього рівня відносяться:

- План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації та Інструкція по його застосуванню, затверджені наказом Мінфіну РФ від 31.10.2000г № 94н, становлять основу організації обліку на всіх підприємствах незалежно від підпорядкованості, форм власності, організаційно-правової форми. План рахунків є схему реєстрації та групування фактів господарського життя в бухгалтерському обліку і містить найменування і коди рахунків. В Інструкції щодо застосування плану рахунків наведена коротка характеристика рахунків, описано їх структуру і призначення, економічний зміст узагальнюється на них фактів, порядок обліку найбільш поширених операцій;

- Положення про документи і документообіг в бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну РФ від 29.07.83г. № 105;

- Положення про головних бухгалтерів, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 24.08.80г. № 59;

- Програма реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, затверджена постановою Уряду РФ від 06.03.98г. № 283;

- Методичні рекомендації щодо розкриття інформації про прибуток, що припадає на одну акцію, затверджені наказом Мінфіну РФ від 21.03.2000г. № 29н;

- Методичні рекомендації про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації, затверджені наказом Мінфіну РФ від 28.07.2000г. № 60н;

- Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань, додаток до наказу Мінфіну РФ від 13.06.95г. № 49;

- Лист Мінфіну РФ від 31.10.94г. № 142 «Про порядок відображення в бухгалтерському обліку та звітності операцій з векселями, застосовуваними при розрахунках організаціями за поставку товарів, виконання робіт і надання послуг».

До третього рівня так само ставляться інструкції та методичні вказівки, що розробляються і вводяться в дію в розрізі окремих положень, з бухгалтерського обліку. Так, відповідно до ПБО 6 / 01 «Облік основних засобів» Міністерством фінансів РФ затверджені Методичні вказівки з бухгалтерського обліку основних засобів, що встановлюють правила придбання, оцінки, вибуття основних засобів, особливості погашення їх вартості та інші технічні аспекти щодо організації їх обліку.

Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку також містить положення і рекомендації, що стосуються особливостей обліку витрат на виробництво і реалізацію продукції, ведення обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, методики проведення інвентаризації, заповнення форм фінансової звітності та інші нормативні документи стосовно організації та ведення бухгалтерського обліку.

Документи четвертого рівня розробляються підприємством і затверджуються керівником організації. Вони містять, з урахуванням специфіки умов господарювання, галузевої належності, структури та розмірів організації та інших факторів, внутрішні регламентуючі документи бухгалтерського обліку організації, що носять обов'язковий характер для системи внутрішнього регламентування господарської діяльності організації та формують облікову політику підприємства.

Згідно з чинним законодавством організації на основі принципів і методів, закріплених у нормативних актах з бухгалтерського обліку, виходячи з варіантності методик формування бухгалтерських даних, рівня автоматизації обліку та інших особливостей, самостійно (на базі єдиного Плану) розробляють робочий план рахунків економічного суб'єкта, стверджують документообіг, вибирають методи оцінки майна.

Назва документів, їх статус, принципи побудови і взаємодії між собою, а також порядок підготовки і затвердження визначає керівник організації.

Відомості, отримані в ході ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, можуть служити вихідними даними для податкових розрахунків. Разом з тим законодавчі та інші нормативні акти, що регулюють порядок оподаткування, не можуть містити положення, що регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку.

2.3 Структура і порядок формування фінансових результатів

Основним показником фінансово-господарської діяльності організації є фінансовий результат, який являє собою приріст (зменшення) вартості власного капіталу організації за звітний період.

Фінансовий результат формується на активно-пасивному рахунку 99 «Прибутки та збитки», який має односторонній сальдо. Протягом року наростаючим підсумком за дебетом рахунка 99 «Прибутки та збитки» записуються збитки і втрати, а по кредиту - прибутки і доходи. Зіставленням дебетового і кредитового оборотів визначається кінцевий фінансовий результат діяльності організації за звітний період. Кредитове сальдо рахунку 99 «Прибутки та збитки» означає прибуток, дебетове сальдо - збиток.

Кінцевий фінансовий результат (чистий прибуток або чистий збиток) складається протягом року на рахунку 99 «Прибутки та збитки» з:

прибутку або збитку від звичайних видів діяльності;

інших доходів і витрат;

втрат, витрат і доходів у зв'язку з надзвичайними обставинами господарської діяльності;

нарахованих платежів податку на прибуток і платежів за перерахунками з цього податку виходячи з фактичного прибутку, а також суми належних податкових санкцій.

2.4 Облік фінансових результатів від звичайних видів діяльності

Основну частину прибутку (збитку) організація ТОВ «Експерт» отримує від надання послуг. Фінансовий результат від їх продажу визначають як різницю між виручкою від надання послуг без податку на додану вартість, акцизів, експортних мит, податку з продажів і інших відрахувань, передбачених законодавством, та витратами на її виробництво і реалізацію. Так як витрати, пов'язані з виробництвом і продажем послуг, роблять безпосередній вплив на собівартість, їх перелік суворо регламентований.

Результат від продажу послуг виявляють на активно-пасивному рахунку 90 «Продажі». За дебетом цього рахунку відображається фактична собівартість проданої продукції, покупна вартість проданого товару, витрати, пов'язані з виконаними роботами і наданими послугами, ПДВ, податок з продажів і інші витрати. За кредитом рахунку проводиться виручка від продажу продукції, товарів, робіт, послуг. Порівнюючи оборот дебету і оборот кредиту рахунку 90 «Продажі», знаходять результат (у вигляді прибутку або збитку), який щомісяця списують з рахунку 90 «Продажі» на рахунок 99 «Прибутки та збитки».

При отриманні прибутку робиться бухгалтерська запис:

Д-т 90 «Продажі»

К-т 99 «Прибутки та збитки».

Отриманий збиток відображається записом:

Д-т 99 «Прибутки та збитки» К-т 90 «Продажі».

Рахунок 90 «Продажі» закривається і сальдо не має.

2.5 Облік операційних, позареалізаційних та надзвичайних доходів і витрат

Операційні і позареалізаційні доходи та витрати обліковуються на рахунку 91 «Інші доходи і витрати». До цього рахунку на підприємстві ТОВ «Експерт» відкриті субрахунки: 91-1 «Інші доходи»; 91-2 «Інші витрати»; 91-9 «Сальдо інших доходів і витрат». На субрахунку 91-1 «Інші доходи» враховуються операційні і позареалізаційні доходи.

На субрахунку 91-2 «Інші витрати» відображаються операційні і позареалізаційні витрати.

Субрахунок 91-9 «Сальдо інших доходів і витрат» призначений для виявлення сальдо інших доходів і витрат за звітний місяць.

Записи за субрахунками 91-1 «Інші доходи» і 91-2 «Інші витрати» здійснюють накопичувально протягом звітного року. У кінці місяця шляхом зіставлення дебетового обороту по субрахунку 91-2 «Інші витрати» і кредитового обороту по субрахунку 91-1 «Інші доходи» визначають сальдо інших доходів і витрат за звітний місяць. Це сальдо щомісячно списується з субрахунку 91-9 «Сальдо інших доходів і витрат» на рахунок 99 «Прибутки та збитки». Рахунок 91 «Інші доходи і витрати» закривається і сальдо на звітну дату не має.

Після закінчення звітного року всі субрахунки, відкриті до рахунку 91 «Інші доходи і витрати», крім субрахунка 91-9 «Сальдо інших доходів і витрат», закриваються внутрішніми записами на субрахунок 91-9.

Аналітичний облік по рахунку 91 «Інші доходи і витрати» ведеться по кожному виду операційних і позареалізаційних доходів і витрат.

Операційні доходи і витрати, що обліковуються на рахунку 91 «Інші доходи і витрати», відповідно до Положень по бухгалтерському обліку «Доходи організації» (ПБУ 9 / 99) і «Витрати організації» (ПБУ 10/99) представляють собою:

- Результати від продажу основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, іноземної валюти;

- Надходження, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій (включаючи відсотки та інші доходи за цінними паперами);

- Доходи та витрати від здачі майна в оренду;

- Прибуток, отримана організацією в результаті спільної діяльності (за договором простого товариства) і т.д.

Результати від продажу та іншого вибуття основних засобів (ліквідація в результаті непридатність до подальшої експлуатації, передача до статутного капіталу інших організацій, дарування фізичним або юридичним особам) у вигляді прибутку або збитку, як вже зазначалося вище, визначаються на рахунку 91 «Інші доходи і витрати ». За дебетом субрахунка 91-2 «Інші витрати» відображається залишкова вартість вибулих основних засобів, витрати, пов'язані з їх вибуттям, суми ПДВ, отримані у складі виручки при продажу основних засобів. За кредитом субрахунка 91-1 «Інші доходи» записується виручка від продажу основних засобів. Отриманий результат переноситься на рахунок 99 «Прибутки та збитки».

При отриманні прибутку робиться бухгалтерська запис:

Д-т 91-9 «Сальдо інших доходів і витрат»

К-т 99 «Прибутки та збитки».

Отриманий збиток оформляється проводкою:

Д-т 99 «Прибутки та збитки»

К-т 91-9 «Сальдо інших доходів і витрат».

Збиток від вибуття основних засобів не зменшує оподатковуваний прибуток.

Аналогічно в бухгалтерському обліку відображаються результати від продажу іншого майна організації (нематеріальні активи, матеріали, іноземна валюта і т.д.).

Доходи від участі в інших організаціях виникають при отриманні організацією частини прибутку інших організацій і дивідендів по акціях, що належить організації-акціонеру.

В даний час на підприємстві ТОВ «Експерт» використовують варіант відображення доходів від участі в інших організаціях за фактичним надходженням коштів для цього робляться бухгалтерські проводки:

Д-т 51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютні рахунки»

К-т 91 «Інші доходи і витрати».

В кінці місяця:

Д-т 91 «Інші доходи і витрати» К-т 99 «Прибутки та збитки».

Суму доходів, належну до одержання від вкладів у статутний капітал організацій відображають за:

Д-т 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»

К-т 91 Інші доходи і витрати ».

В кінці місяця:

Д-т 91 «Інші доходи і витрати»

К-т 99 «Прибутки та збитки».

Надійшли платежі по доходах заносяться за рахунками:

Д-т 51 «Розрахункові рахунки», рахунок 52 «Валютні рахунки»

К-т 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами».

До операційних витрат, що враховуються на рахунку 91 «Інші доходи і витрати», відносяться також суми належних до сплати податків і зборів відповідно до законодавства РФ (податок на майно організацій, податок на рекламу і т.д.).

Нарахування цих податків і зборів відображається бухгалтерським записом:

Д-т 91 «Інші доходи і витрати»

К-т 68 «Розрахунки з податків і зборів» (за відповідними субрахунками).

Доходи, отримані у вигляді штрафів, пені, неустойок за порушення умов господарських договорів, відображаються:

Д-т 51 «Розрахункові рахунки» К-т 91 «Інші доходи і витрати».

Нараховані ТОВ «Експерт» суми штрафів, пені, неустойок за порушення умов господарських договорів записуються за рахунками:

Д-т 91 «Інші доходи і витрати»

К-т 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Суми, внесені до бюджету та до державних позабюджетних фондів у вигляді санкцій, до складу позареалізаційних витрат не включаються, а відносяться на зменшення прибутку організації, що відображається бухгалтерським проведенням:

Д-т 99 «Використання прибутку»

К-т 68 «Розрахунки з податків і зборів», 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення».

Курсові валютні різниці (позитивні або негативні) виникають у зв'язку з перерахуванням за діючим курсом Банку Росії готівкової валюти на банківських рахунках і розрахунків, здійснюваних у конвертованій валюті.

Позитивні курсові різниці в залежності від об'єкта обліку відображаються записами:

на різницю за операціями з довгостроковими фінансовими вкладеннями -

Д-т 58 «Фінансові вкладення»

К-т 91 «Інші доходи і витрати»;

на різницю за грошовими коштами у валюті -

Д-т 50 «Каса», 52 «Валютні рахунки»

К-т 91 «Інші доходи і витрати»;

на різницю за операціями видачі валюти під звіт -

Д-т 71 «Розрахунки з підзвітними особами»

К-т 91 «Інші доходи і витрати».

Негативні курсові різниці оформляються зворотними бухгалтерськими проводками по відношенню до позитивної курсової різниці.

Результат від операційних і позареалізаційних доходів і витрат, виявлений на рахунку 91 «Інші доходи і витрати» у вигляді прибутку або збитку, в кінці місяця переноситься на рахунок 99 «Прибутки та збитки».

При отриманні прибутку робиться бухгалтерська запис:

Д-т 91 «Інші доходи і витрати»

К-т 99 «Прибутки та збитки».

У разі виникнення збитку оформляється проводка:

Д-т 99 «Прибутки та збитки»

К-т 91 «Інші доходи і витрати».

Надзвичайними доходами і витратами вважаються надходження (витрати), що виникають як наслідки надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха, пожежі, аварії, націоналізації і т.п.). Вони враховуються безпосередньо на рахунку 99 «Прибутки та збитки».

Отримане страхове відшкодування відображається записом:

Д-т 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами», субрахунок «Розрахунки по майновому і особистому страхуванню»

К-т 99 «Прибутки та збитки».

На вартість прийнятих матеріальних цінностей, отриманих від списання непридатних до використання активів, робиться проводка:

Д-т 10 «Матеріали»

К-т 99 «Прибутки та збитки».

До складу надзвичайних витрат включаються втрати від стихійних лих, страйків, націоналізації, заколотів, терористичних актів та інших аналогічних подій.

Позареалізаційні та надзвичайні доходи приймаються до бухгалтерського обліку в наступному порядку:

- Штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів, а також відшкодування заподіяних організації збитків - у сумах, присуджених судом або визнаних боржником, у тому звітному періоді, в якому винесено рішення судом про їх стягнення або вони визнані боржником;

- Суми кредиторської і депонентської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув - у звітному періоді, в якому строк позовної давності минув;

- Суми дооцінки активів - у тому звітному періоді, коли була проведена переоцінка;

- Інші надходження - в ​​міру освіти.

Витрати визнаються у тому звітному періоді, в якому вони мали місце, незалежно від часу фактичної оплати.

2.6 Облік розрахунків з податку на прибуток

Об'єктом оподаткування податком на прибуток є валова прибуток, зменшена (збільшена) відповідно до положень, передбачених чинним законодавством.

Ставка податку на прибуток в даний час встановлена ​​в розмірі 24%, у тому числі в частині, що зараховується до федерального бюджету, - 11%; в частині, що зараховується до бюджетів суб'єктів Російської Федерації, встановлюється законодавчими органами суб'єктів Російської Федерації, але не понад 19% , а з прибутку, отриманого від посередницьких операцій та угод, бірж, брокерських контор, банків, - не понад 27%. До місцевих бюджетів зараховується податок на прибуток організацій за ставками, що встановлюються представницькими органами місцевого самоврядування у розмірі не вище 5%. У містах федерального значення Москві і Санкт-Петербурзі рішення про встановлення ставки податку на прибуток організацій у межах сум податку, що підлягають зарахуванню до місцевих бюджетів, приймаються законодавчими органами зазначених суб'єктів РФ.

Сума податку на прибуток визначається платником самостійно на основі бухгалтерської звітності наростаючим підсумком з початку року.

Розрахунок річної суми податку на прибуток здійснюється за формулою:

(2.1)

де Н - річна сума податку на прибуток;

П в - валовий прибуток, зменшена (збільшена) на суми, передбачені законодавством;

Л н - податкові пільги;

С н - ставка податку на прибуток.

Облік розрахунків з податку на прибуток ведеться на рахунку 68 «Розрахунки з податків і зборів», до якого відкривається субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток».

Чинним законодавством встановлено два варіанти розрахунків з бюджетом з податку на прибуток. Організація самостійно визначає порядок сплати податку, про що письмово повідомляє до податкового органу за місцем своєї реєстрації.

Організація ТОВ «Експерт» сплачує до бюджету протягом кварталу авансові платежі податку на прибуток, що визначаються виходячи з передбачуваної суми прибутку за оподатковуваний період та ставки податку. До початку кварталу організація подають податковим органам довідки про передбачувані суми податку на прибуток. Сплата авансових внесків до бюджету проводиться не пізніше 15-го числа кожного місяця рівними частками в розмірі однієї третини квартальної суми податку.

Щомісячні перерахування авансових платежів податку на прибуток відображаються бухгалтерським записом:

Д-т 68 «Розрахунки з податків і зборів», субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток» К-т 51 «Розрахункові рахунки».

Суми фактично належних платежів податку на прибуток за звітний період (згідно з розрахунками) відображаються в обліку записом:

Д-т 99 «Прибутки та збитки»

К-т 68 «Розрахунки з податків і зборів», субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток».

Різниця між сумою, яка підлягає внесенню до бюджету по фактично одержаного прибутку, і фактичними авансовими внесками податку на прибуток за минулий квартал, визначена шляхом зіставлення дебетового і кредитового оборотів по рахунку 68 «Розрахунки з податків і зборів», субрахунок «Розрахунки з податку на прибуток» , підлягає уточненню на суму, розраховану виходячи із ставки рефінансування Банку Росії, що діяла на 15-е число другого місяця минулого кварталу, поділену на чотири.

Додаткові платежі до бюджету (повернення з бюджету) відносяться на фінансові результати діяльності організації у вигляді прибутку або збитку.

При цьому робляться записи:

нараховані додаткові платежі до сплати в бюджет -

Д-т 99 «Прибутки та збитки»

К-т 68 «Розрахунки з податків і зборів»;

перераховані платежі в бюджет -

Д-т 68 «Розрахунки по податках і зборах»

К-т 51 «Розрахункові рахунки»;

нараховані додаткові платежі, що підлягають поверненню з бюджету, -

Д-т 68 «Розрахунки по податках і зборах»

К-т 99 «Прибутки та збитки»;

отримані платежі з бюджету -

Д-т 51 «Розрахункові рахунки»

К-т 68 «Розрахунки з податків і зборів».

Суми податку на прибуток і додаткових платежів за квартальними розрахунками вносяться до бюджету у п'ятиденний строк з дня, встановленого для подання бухгалтерського звіту за квартал, а за річними розрахунками - у десятиденний строк з дня, встановленого для подання бухгалтерського звіту за минулий рік.

2.7 Облік нерозподіленого прибутку

Після закінчення звітного року заключними записами грудня сума чистого прибутку (збитку), виявлена ​​шляхом зіставлення обороту дебету і обороту кредиту на рахунку 99 «Прибутки та збитки», переноситься на рахунок 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)». Рахунок 99 «Прибутки та збитки» закривається і за станом на 1 січня року, наступного за звітним, сальдо не має.

Сума чистого прибутку звітного року списується:

Д-т 99 «Прибутки та збитки»

К-т 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)».

Сума чистого збитку звітного року відбивається проводкою:

Д-т 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» К-т 99 «Прибутки та збитки».

У наступному за звітним році на підставі рішення загальних зборів учасників проводиться розподіл чистого прибутку. Чистий прибуток на ТОВ «Експерт» спрямовується на відшкодування збитків попередніх звітних періодів. При формуванні резервного фонду за рахунок чистого прибутку робиться запис:

Д-т 84 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» К-т 82 «Резервний капітал».

За неоплаченими і неотриманою дивідендам відсотки і пені не нараховуються. Не отримані протягом трьох років дивіденди враховуються у складі інших доходів акціонерного товариства:

Д-т 75 «Розрахунки з засновниками», субрахунок «Розрахунки по виплаті доходів», 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами», субрахунок «депонентами»

К-т 91 «Інші доходи і витрати».

РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ


3.1 Цілі і методи фінансового аналізу


Фінансова діяльність - це робоча мова бізнесу, і практично неможливо аналізувати операції або результати роботи підприємства інакше, ніж через фінансові показники.

Однією з головних завдань підприємства є оцінка фінансового положення організації, яка можлива при сукупності методів, що дозволяють визначити стан справ підприємства в результаті аналізу його діяльності на кінцевому інтервалі часу.

Мета цього аналізу - оцінка минулої діяльності та положення підприємства на даний момент, а також оцінка майбутнього потенціалу підприємства.

На першому етапі слід визначити підхід або напрямки аналізу: чи слід порівнювати показники підприємства із середніми показниками народного господарства чи галузі, або показники з показниками даного підприємства за минулі періоди часу, або показники з показниками інших підприємств-конкурентів. Кожен підхід вимагає своїх методів аналізу, підбору відповідної йому інформації.

На другому етапі фінансового аналізу оцінюється якість інформації, якість доходів, тобто вплив способів і методів обліку на формування прибутку та інших фінансових результатів. Так, чистий прибуток - «серцевина» всіх фінансових показників. На «якість» чистого прибутку можуть впливати методи обліку та розрахунків прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг, характер результатів іншої реалізації та позареалізаційних результатів, податкові умови і пільги по податках і т.д. Розмір прибутку від реалізації продукції залежить від методів списання безнадійних боргів, від прийнятої оцінки товарно-матеріальних цінностей, методів нарахування зносу як основних фондів, так і нематеріальних активів.

На третьому етапі проводиться сам аналіз з використанням таких основних методів:

горизонтального - порівняння кожної позиції балансу або іншої форми звітності з даними попереднього періоду. Горизонтальний аналіз дає характеристику змін показників звітності за звітний період або їх динаміку за ряд звітних періодів.

вертикального - визначення структури доданків показника, впливу кожної позиції на результат у цілому. Вертикальний аналіз показує структуру засобів економічного суб'єкта та їх джерел.

Перевага вертикального аналізу полягає в тому, що в умовах інфляції відносні величини показників бухгалтерського балансу на початок і кінець року краще піддаються порівнянню, ніж абсолютні величини цих показників.

трендового - аналіз показника за ряд років і визначення тренда за допомогою математичної обробки ряду динаміки.

Прагнучи вирішити конкретні питання і отримати кваліфіковану оцінку фінансового положення, керівники підприємств все частіше починають вдаватися до допомоги фінансового аналізу, значення абстрактних даних балансу або звіту про фінансові результати досить невелика, якщо їх розглядати у відриві один від одного. Тому для об'єктивної оцінки фінансового стану необхідно перейти до певних ціннісним співвідношенням основних факторів - фінансових показників або коефіцієнтів.

Фінансові коефіцієнти характеризують пропорції між різними статтями звітності. Достоїнствами фінансових коефіцієнтів є простота розрахунків та елімінування впливу інфляції.

Вважається, що якщо рівень фактичних фінансових коефіцієнтів гірше бази порівняння, то це вказує на найбільш болючі місця в діяльності підприємства, що потребують додаткового аналізу. Правда, додатковий аналіз може не підтвердити негативну оцінку в силу специфічності конкретних умов і особливостей ділової політики підприємства. Фінансові коефіцієнти не уловлюють відмінностей в методах бухгалтерського обліку, не відображають якості складових компонентів. Нарешті, вони мають статичний характер. Необхідно розуміти обмеження, які накладають їх використання, і ставляться до них як до інструменту аналізу.

Для фінансового менеджера фінансові коефіцієнти мають особливе значення, оскільки є основою для оцінки його діяльності зовнішніми користувачами звітності, акціонерами і кредиторами. Цільові орієнтири проведеного фінансового аналізу залежать від того, хто його проводить: керуючі, податкові органи, власники підприємства або його кредитори.

Податковому органу важлива відповідь на питання чи здатне підприємство до сплати податків. Тому з точки зору податкових органів фінансове становище характеризується наступними показниками:

- Балансовий прибуток;

- Рентабельність активів = балансовий прибуток у% до вартості активів

- Рентабельність реалізації = балансовий прибуток у% до виручки від реалізації;

- Балансовий прибуток на 1 карбованець коштів на оплату праці.

Виходячи з цих показників, податкові органи можуть визначити і надходження платежів до бюджету на перспективу.

Банки повинні отримати відповідь на питання про платоспроможність підприємства, тобто про його готовність повертати позикові кошти, ліквідації його активів.

Керуючі підприємством головним чином цікавляться ефективністю використання ресурсів і прибутковістю підприємства.

У кінцевому підсумку після аналізу керівництво підприємства отримує картину його дійсного стану, а особам безпосередньо не працюють на підприємстві, але зацікавленим у його фінансовому стані (наприклад: кредиторам, які повинні бути впевнені, що їм заплатять; аудиторам, яким необхідно розпізнавати фінансові хитрощі своїх клієнтів , вкладникам та іншим) - відомості, необхідні для безстороннього судження про раціональність використання вкладених у організацію додаткових інвестицій і т.п.

Аналіз може вестися як за абсолютними, так і за відносними показниками. Особливе значення має розрахунок відносних показників ліквідності та ринкової стійкості, а також рентабельності підприємства.

Прибуток і рентабельність є важливими показниками ефективності виробництва. Прибуток - це, з одного боку, основне джерело фондів підприємств, а з іншого - джерело доходів державного та місцевого бюджетів. Важливо при цьому враховувати не лише розміри та приріст прибутку, але і рівень рентабельності; знати, скільки прибутку отримано на кожний карбованець виробничих фондів. На величину прибутку і рівень рентабельності впливає багато факторів. Прибуток і рентабельність підприємства є узагальнюючими показниками інтенсифікації виробничої та маркетингової діяльності.

Джерелом аналізу фінансового стану організації є бухгалтерський баланс 4, звіт про прибутки і збитки 5 і додатки до них 6, а так само відомості з самого обліку, якщо аналіз проводиться усередині підприємства.

У ході аналізу показників бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки будуть розраховані аналітичні коефіцієнти фінансового стану підприємства.

Стійкість фінансового положення економічного суб'єкта в значній мірі залежить від доцільності і правильності вкладення фінансових ресурсів в активи.

У процесі функціонування економічного суб'єкта його активи і його структура перетерплюють постійні зміни. Найбільш загальне уявлення про які мали місце якісні зміни у структурі активного і пасивного капіталів, а так же динаміці цих змін можна отримати за допомогою вертикального і горизонтального аналізу показників звітності.

За даними таблиці 1 7 можна зробити висновок, що в структурі балансу протягом року відбулися деякі зміни.

Як позитивну тенденцію слід розглядати збільшення грошових коштів на 18,851 тис. руб. Питома вага оборотних активів збільшився в порівнянні з початком року на 6,25%, а позаоборотних зменшився - 6,25%. Негативною тенденцією можна вважати збільшення дебіторської заборгованості на 297,159 тис. руб., Що складає 46,17% та збільшення кредиторської заборгованості на 458,347 тис. руб., Що становить 44,24%.

За аналізований період вартість майна організації зросла на 317,476 тис. руб., В основному за рахунок збільшення незавершеного будівництва, дебіторської заборгованості і грошових коштів, основних засобів на 73,81%, але відбулося зменшення запасів і витрат на - 53,52%.

Частка власних коштів організації скоротилася на 251,84% в основному за рахунок непокритого збитку минулих і звітного року, але загальна вартість джерел фінансування збільшився на 110,31% в порівнянні з початком досліджуваного періоду за рахунок збільшення кредиторської заборгованості.

3.2 Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства


В умовах ринкових відносин у економічних суб'єктів можуть виникати фінансові труднощі, пов'язані з погашенням в обумовлені терміни отриманих банківських кредитів, позик інших організацій, комерційних кредитів постачальників товарно-матеріальних цінностей та інших зобов'язань. Тому виникає необхідність в аналізі ліквідності балансу економічного суб'єкта з метою оцінки його кредитоспроможності та платоспроможності.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань організації її активами, термін перетворення яких у грошову форму вартості відповідає терміну погашення зобов'язань.

Ліквідність активів - це величина, зворотна ліквідності балансу за часом перетворення активів у грошові кошти. Чим менше часу буде потрібно для перетворення активів у грошову форму вартості, тим вони ліквідніше, тобто вище їх ліквідність.

Ліквідність балансу - одне з важливих умов стійкого фінансового стану підприємства. Ліквідність балансу є одним з критеріїв оцінки фінансового стану підприємства акціонерами, банками, постачальниками та іншими партнерами.

Високоліквідними коштами підприємства є грошові кошти в касі і на розрахунковому рахунку в банку, так як вони в будь-який час можуть бути використані на оплату заборгованості.

Наступними за ступенем ліквідності активами є цінні папери і термінова дебіторська заборгованість за відвантаженими товарами та наданих послуг.

Менш ліквідною є прострочена заборгованість з відвантажених товарах, не сплачених у строк покупцями за розрахунковими документами, оскільки по такій заборгованості невідомий термін надходження оплати.

Ще мене ліквідними слід вважати вартість готової продукції, яку ще потрібно реалізувати, і вартість запасів матеріальних цінностей.

Ліквідні засоби використовуються підприємством на погашення першочергових зобов'язань по заробітній платі, банківських кредитів та відсотків по них, для розрахунків з постачальниками, фінансовими органами по податках та іншими платежами.

За ступенем ліквідності, кошти підприємства можна розділити на чотири групи:

- Найбільш ліквідні активи (грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення);

- Швидко реалізовані активи (дебіторська заборгованість, готова продукція і товари);

- Повільно реалізовані активи (виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати обігу);

- Важкореалізовані активи або неліквідні активи (нематеріальні активи, основні засоби та обладнання до установки, капітальні довгострокові фінансові вкладення).

Ліквідність балансу оцінюють за допомогою спеціальних показників, що виражають співвідношень певних статей активу і пасиву балансу або структуру активу балансу. При обчисленні всіх цих показників використовують загальний знаменник - короткострокові зобов'язання, які обчислюються як сукупна величина короткострокових кредитів, короткострокових позик, кредиторської заборгованості.

Ліквідність балансу підприємства тісно пов'язана з його платоспроможністю, під якою розуміють здатність в належні терміни і в повній мірі відповідати за своїми зобов'язаннями.

В умовах ринкових відносин платоспроможність підприємства вважається найважливішою умовою його господарської діяльності. Цей показник характеризує його можливості здійснювати чергові платежі і виконувати грошові зобов'язання за рахунок готівкових грошей, легкомобілізуемих грошових коштів і активів. До платіжних засобів відносяться суми по таких статтях балансу, як грошові кошти, цінні папери, товари відвантажені, готова продукція, розрахунки з покупцями та інші легко реалізовані активи з третього розділу балансу. До складу платежів і зобов'язань входять заборгованість з оплати праці, короткострокові і прострочені кредити банку, постачальники та інші кредитори, першочергові платежі.

Рівень платоспроможності підприємства оцінюють за даними балансу про основні характеристики ліквідності оборотних коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для переведення їх у готівку. Найбільш мобільною частиною оборотних засобів є грошові кошти та цінні папери. Менш мобільні кошти в розрахунках, готової продукції, товарах відвантажених та ін Найбільшого часу ліквідності потребують виробничі запаси і витрати. Виходячи з цього в економічній літературі визначають три рівні платоспроможності підприємства, які оцінюють відповідно за допомогою трьох коефіцієнтів: грошової, розрахункової та ліквідної платоспроможності. Найбільш узагальнюючим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт ліквідної платоспроможності, у чисельнику якого відображаються всі оборотні кошти, а в знаменнику - позикові та власні джерела їх формування. Значення коефіцієнта ліквідної платоспроможності менше 1 свідчить про те, що підприємство має заборгованість, що перевищує рівень його оборотних засобів. Інакше кажучи, воно є банкрутом і може бути ліквідовано, а його майно реалізовано.

Всі три коефіцієнти платоспроможності свідчать про те, що платоспроможність підприємства помітно підвищилася і є реально забезпеченою. Підприємство відповідає параметрам, необхідним для здійснення з ним кредитних та інших фінансових взаємовідносин.

Підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить насамперед від поліпшення результатів його виробничої і комерційної діяльності. Разом з тим надійне фінансове становище визначається також раціональною організацією та використанням фінансових ресурсів. У зв'язку з цим в умовах ринкової економіки важливе значення мають не тільки оцінка активів і пасивів балансу, а й поглиблений щоденний аналіз стану і використання господарських засобів. Такий аналіз проводиться за даними управлінського обліку.

Розрізняють поточну і очікувану платоспроможність. Поточна платоспроможність визначається на дату складання балансу. Підприємство вважається платоспроможним, якщо у нього немає простроченої заборгованості постачальникам, за банківськими позичками та інших розрахунках. Очікувана платоспроможність визначається на певну майбутню дату зіставленням платіжних засобів та першочергових зобов'язань на цю дату.

Платоспроможність підприємства залежить від ліквідності балансу. Разом з тим на платоспроможність підприємства значне впливу чинять і інші чинники - політична й економічна ситуація в країні, стан грошового ринку, наявність і досконалість заставного та банківського законодавства, забезпеченість власним капіталом, фінансовий стан підприємств - дебіторів та інші.

При оцінці ліквідності балансу підприємства використовують такі показники:

Величина власних оборотних засобів (функціонуючого капіталу) - характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів (тобто активів, що мають оборотність менш одного року). Величина власних оборотних коштів чисельно дорівнює перевищенню поточних активів над поточними зобов'язаннями. Зростання цього показника в динаміці розглядається позитивно.

Маневреність функціонуючого капіталу - характеризує ту частину власних оборотних коштів, що знаходиться у формі грошових коштів. Для нормального функціонування підприємства цей показник змінюється в межах від 0 до 1. Його зростання є позитивною тенденцією.

Коефіцієнт поточної ліквідності - дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки рублів поточних активів підприємства припадає на один карбованець поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують розмір поточних зобов'язань, то це підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче. Зростання цього показника в динаміці звичайно оцінюється позитивно, а орієнтовна критичне значення-2.

Коефіцієнт швидкої ліквідності за змістом аналогічний «коефіцієнтом поточної ліквідності», проте з розрахунку виключені виробничі запаси. У західній літературі він орієнтовно приймається нижче 1, але це умовно.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) - розраховується діленням сум грошових коштів підприємства та короткотермінових фінансових вкладень (без розрахунків з дебіторами) на величину короткострокових зобов'язань (3.1). Він характеризує негайну готовність підприємства погасити свою заборгованість.


(3.1)

Ка.л. = Грошові кошти + Цінні папери + рахунки до оплати;

Короткострокові зобов'язання


У світовій практиці оптимальне значення цього коефіцієнта прийнято в межах 0,25-0,35, тому що строки платежу не припадають на один день. Це підтверджується і тим, що підприємство може розмістити свої активи (грошові кошти) в інші грошові активи.

Частка власних оборотних коштів у покритті запасів - характеризує ту частину вартості запасів, яка покривається власними оборотними засобами, рекомендується нижня межа 50%.

Коефіцієнт покриття - Кп. (3.2), що розраховується за формулою:

(3.2)


Кп = Оборотні активи

Короткострокові зобов'язання


Це найбільш загальний показник ліквідності. Він характеризує співвідношення між усіма поточними активами і короткостроковими зобов'язаннями, тобто достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року. Світовий досвід показує, що значення цього показника оптимально в межах 2-2,5.

Коефіцієнт залежності від матеріальних запасів (3.3), що дорівнює:

(3.3)


Кз.м.з = Матеріально-виробничі запаси

Короткострокові зобов'язання


Коефіцієнт вільних матеріальних засобів Кс.м.с характеризує частку чистих оборотних активів, які пов'язані в непроданих матеріальних запасах (3.4):


(3.4)

Кс.м.с = Матеріально-виробничі запаси

Чисті оборотні активи


Коефіцієнт працездатності з готівкою активами Кр.н.а показує період, протягом якого підприємство може здійснювати поточну господарську діяльність на базі наявних готівкових ліквідних активів без додаткових джерел (3.5).

(3.5)


Кр.н.а = Грошові кошти + Цінні папери + Рахунки до оплати

Щоденні грошові витрати за вирахуванням витрат, для яких не потрібні гроші


Аналіз ліквідності і платоспроможності на прикладі ТОВ «Експерт»:

При аналізі ліквідності балансу необхідно зіставити статті балансу по активу до статей балансу по пасиву.

З таблиці 2 випливає, що за звітний період збільшився платіжний недолік найбільш ліквідних активів, так як збільшення грошових коштів було незначним, і склав 583,276 тис. руб.


Таблиця 2 Аналіз ліквідності балансу організації

тис. руб.

Активи

на початок 2007 року

на кінець 2007 року

Пасиви

на початок 2007 року

на кінець 2007 року

Платіжний надлишок або недолік (+,-)







на початок року

на кінець року

А 1

28,957

47,808

П 1

172, 737

631,084

- 143,78

- 583,276

А 2

19,889

314,452

П 2

88,021

69,336

- 68,132

245,116

А 3

82,937

62,900

П 3

-

-

82,937

62,900

А 4

103,624

180,120

П 4

- 25,351

- 95,140

128,975

275,26

БАЛАНС

235,407

605,28

БАЛАНС

235,407

605,28

х

х

А 1 - найбільш ліквідні активи, до яких належать грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення,

А 2 - швидко реалізовані активи, до яких відносяться дебіторська заборгованість та інші активи,

А 3 - повільно реалізовані активи, до яких відносяться запаси, за винятком витрат майбутніх періодів і довгострокові фінансові вкладення,

А 4 - важкореалізовані активи, до яких відносяться необоротні активи, за винятком довгострокових фінансових вкладень

П 1 - термінові зобов'язання, до яких відноситься кредиторська заборгованість

П 2 - поточні зобов'язання, до яких відносяться короткострокові кредити і позики та інші зобов'язання

П 3 - довгострокові пасиви, до яких відносяться довгострокові кредити і позики

П 4 - власний капітал - витрати майбутніх періодів.

Для визначення ліквідності балансу слід зіставити підсумки наведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце такі співвідношення:

А-1> П-1; А-2> П-2; А-3> П-3; А-4 <П-4.

Виходячи з розрахунків, наведених у таблиці 2, можна зробити висновки, що у господарюючого суб'єкта дуже низька поточна ліквідність, тобто низька платоспроможність. Даний висновок можна зробити, порівнюючи найбільш ліквідні кошти і швидко реалізованих активи з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами. На початок року активи (найбільш ліквідні кошти) менше пасивів (найбільш термінові зобов'язання) на 143,78 тис. руб., На кінець року вже на 583,276 тис. руб.

Порівняння повільно реалізованих активів з довгостроковими і середньостроковими пасивами відображає перспективну ліквідність.

На початок і кінець року активи перевищують пасиви, відповідно на 82,937 тис. руб. і 62,900 тис. руб. це свідчить про те, що з урахуванням майбутніх надходжень і платежів господарюючий суб'єкт зможе забезпечити свою платоспроможність і ліквідність.

Організація в звітному періоді не мала довгострокових зобов'язань, тому вся величина запасів і довгострокових фінансових вкладень - резерв її перспективної платоспроможності.

Якщо постане питання про банкрутство та ліквідацію організації, то за допомогою своїх необоротних активів організація зможе погасити борги, але це займе досить тривалий час.

Проведений за викладеною схемою аналіз ліквідності балансу є наближеним. Він не дає уявлення про можливості організації погашати найбільш термінові зобов'язання. Тому для оцінки платоспроможності організації використовують ряд коефіцієнтів ліквідності, представлених у таблиці 3.


Таблиця 3 Динаміка показників ліквідності

Показник

на початок року

на кінець року

нормальне

обмеження

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,111

0,068

> = 0,2 - 0,3

Коефіцієнт покриття

0,706

0,607

> = 2

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,187

0,517

> = 1


Коефіцієнт абсолютної ліквідності на кінець періоду склав 0,068 при нормальному обмеження 0,2, тому організація не зможе погасити строкові зобов'язання перед кредиторами.

Коефіцієнт покриття (поточної ліквідності) більш ніж у два рази нижче нормального значення і склав на кінець періоду 0,607, тому організація не зможе погасити поточні зобов'язання навіть за рахунок реалізації оборотних активів.

Коефіцієнт швидкої ліквідності далекий від нормального значення і склав 0,517, але в порівнянні з початком періоду він підвищився на 0,33.

У динаміці ці коефіцієнти практично не змінилися, додатково до цього коефіцієнти абсолютної ліквідності та покриття знизилися відповідно на 0,043 і 0,099 пункту.

Це дає повну підставу зробити висновок про низьку платоспроможність і не ліквідності балансу ТОВ «Експерт» за аналізований період.


3.3 Оцінка рентабельності діяльності організації


Рентабельність показує, яка кількість рублів припадає на один рубль авансованого (власного) капіталу.

До основних показників цього блоку відносяться рентабельність авансованого капіталу і рентабельність власного капіталу. Вони показують, скільки рублів прибутку припадати на один рубль авансованого (власного) капіталу. При розрахунку можна використовувати або балансовою прибуток, або чистий.

Аналізуючи рентабельність, в просторово-часовому аспекті, слід брати до уваги три ключові особливості цих показників:

- Тимчасовий аспект, коли підприємство робить перехід на нові перспективні технології та види продукцій;

- Проблема ризику;

- Проблема оцінки, тому що прибуток оцінюється в динаміці, а власний капітал складається протягом ряду років.

Однак далеко не все може бути відображене в балансі, наприклад, торгова марка, суперсучасні технології, чудовий злагоджений персонал не мають грошової оцінки, тому при виборі рішень фінансового характеру необхідно брати до уваги ринкову вартість фірми.

Для оцінки кінцевих фінансових результатів економічного суб'єкта крім абсолютних показників необхідно використовувати показники рентабельності.

Аналіз рентабельності роботи ТОВ «Експерт»:

За всіма розрахованим показникам рентабельності, наведеним у таблиці 4 8, підприємство є рентабельним, всі показники крім рентабельності власного капіталу підвищилися.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) на один вкладений рубль склала 8,17 коп., Але в порівнянні з минулим роком прибуток на один рубль підвищилася на 165,07 коп. Один рубль вкладений в активи підприємства приніс 11,85 коп. прибутку. Показник підвищився на 38,17 коп. в порівнянні з минулим роком, за позаоборотних активів так само відбулося підвищення на 112,9 коп, при початковому показнику - 73,09 коп., тобто оборотні і необоротні активи використовуються дуже ефективно.

Зниження показника рентабельності власного капіталу відбулося за рахунок скорочення власного капіталу і прибутку. Вартість необоротних активів, оборотних активів, підвищилася в порівнянні з початком року.


3.4 Факторний аналіз динаміки зміни структури формування фінансових результатів і аналіз прибутку від фінансово-господарської діяльності підприємства


Приступаючи до аналізу фінансових результатів, необхідно насамперед виявити, судовою до встановленого порядку розрахована балансовий прибуток (збиток) і всі вихідні складові для її формування, зокрема такі, як виручка від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг; собівартість реалізації товарів , продукції, робіт, послуг; комерційні та управлінські витрати; відсотки до отримання та сплати; інші операційні і позареалізаційні доходи і витрати.

На основі представлених у формі № 2 «Звіт про рух грошових коштів» за 2007 рік ТОВ «Експерт» необхідно оцінити склад, структуру і динаміку факторів формування фінансових результатів організації (табліца.5) 9.

Як свідчить подана у таблиці 5 бухгалтерська та аналітична інформація, балансовий прибуток у 2007 році в порівнянні з попереднім роком зменшилася у 5,3 рази, в той час як прибуток від продажів - у 00,3 рази, прибуток від фінансово-господарської діяльності зросла - у 1,69 рази. Зростання прибутку від реалізації та фінансово-господарської діяльності супроводжувався зростанням виручки від продажу в 1,6 рази; собівартості реалізації товарів, продукції, робіт, послуг - в 1,87 рази. Слід також зазначити відсутність операційних доходів у цьому періоді, а також збільшення операційних витрат - в 127,4 рази.

Особливу увагу в процесі аналізу та оцінки фінансових результатів слід звернути на найбільш значиму статтю їх формування - прибуток (збиток) від продажу товарів, продукції, робіт, послуг як найважливішу складову балансового прибутку і часто за своїм обсягом перевищує її. Так дані таблиці 5 свідчать про те, що якщо в попередньому періоді прибуток від реалізації становила -97,93% в балансового прибутку, то в 2007 році - тільки 5,68%, тобто балансовий прибуток (збиток) раніше формувалася переважно з прибутку від реалізації і тих об'єктивних і суб'єктивних факторів, які впливають на її величину, в цьому звітному році найбільшу частку складають інші операційні і позареалізаційні витрати. У цих цілях рекомендується проводити багатофакторний аналіз зміни прибутку від реалізації продукції у звітному періоді за порівнянням з попереднім під впливом факторів, що роблять або позитивне, або негативний вплив на її зміну.

Для проведення факторного аналізу використовується необхідна інформаційна таблиця 5 та аналітична таблиця 6 10, вихідні дані яких дозволяють розрахувати вплив факторів на зміну прибутку від реалізації продукції.

Прибуток (збиток) від реалізації збільшилася на 1027,199 руб. (2740,676-1713,477).

Вплив зміни цін = 2740,676 - 2456,545 = 284,131.

Вплив зміни собівартості = 2744,976 - 2143,679 = 601,297.

Вплив зміни обсягу і структури = 78,654 - 140,040 = - 61,386.

Вплив зміни комерційних витрат = 0 - 106,119 = - 106,119.

У звітному році 2007, також як і в попередньому управлінські витрати дорівнюють 0.

Розрахунок впливу факторів на зміну прибутку (збитків) від реалізації наведено в таблиці 7 11.

Наведені розрахунки в таблиці 7 наочно показують, що дана організація має достатні резерви збільшення прибутку від реалізації продукції і перш за все за рахунок зниження виробничої собівартості реалізації, а також за рахунок зростання питомої ваги в обсязі реалізації більш рентабельних послуг.

Використовуючи дані форми № 2 «Звіт про фінансові результати» та таблицю 6, можна розрахувати ряд показників оцінки якісного рівня досягнення певних фінансових результатів діяльності господарюючих суб'єктів, зокрема таких як:

- Маржинальний дохід, що забезпечує покриття постійних витрат і отримання прибутку (МД), тис. р..;

- Запас фінансової міцності (ЗВП), тис. р.. Оптимальне значення цього показника - понад 60% від обсягів продажів;

Порядок обчислення названих показнику представлений в таблиці 8 12.

Дані таблиці 8 свідчать, що маржинальний дохід у 2007 році в порівнянні з попереднім зменшився більш ніж у 35 разів, не дивлячись на те, що обсяг продажів збільшився - в ​​1,6 разів.

Балансова прибуток теж своєму розпорядженні можливості збільшення не тільки за рахунок мобілізації резервів зростання прибутку від реалізації, але і за рахунок зниження операційних і позареалізаційних витрат. На ТОВ «Експерт» у звітному році зростання таких витрат призвів до зниження балансового прибутку. Звід зменшення балансового прибутку в 2007 році за порівнянням з попереднім роком представлений в таблиці 9 13.

Як свідчать дані табл.9, найбільші суми витрат, що зменшили балансовий прибуток виявлені в збільшення виробничої собівартості реалізації, частка яких у загальному обсязі становить 84,53%, і в збільшенні комерційних витрат 7,02%.

Завершується аналіз прибутку від реалізації оцінкою динаміки показників ефективності реалізації, наведених у таблиці 10.


Таблиця 10 Динаміка показників ефективності реалізації товарів, продукції, робіт, послуг.

Показники

Попередній рік

Звітний рік

Відхилення (+,-)

1. Виручка від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг, тис. р..

1713,477

2740,676

1027,199

2. Повна собівартість реалізації товарів, продукції, робіт, послуг, включаючи комерційні та управлінські витрати, тис. р..

1573,437

2744,976

1171,539

3. Прибуток від реалізації, тис. р..

140,040

- 4,300

- 144,34

4. Рентабельність реалізації,%

8,17

- 0,17

8

5. Витрати на 1 руб. реалізації, коп

0,92

1

0,08

6. Ефективність продажів,%

8,17

0,16

- 8,01


Як свідчать дані таблиці 10, всі показники ефективності реалізації в 2007 році знизили свої якісні характеристики в порівнянні з попереднім роком; при цьому рентабельність реалізації склала 8%, ефективність продажів - 8,01%, а витрати на 1 р. реалізації знизилися з 0,92 коп до 1 крб.

Результати аналітичної таблиці 14 листопада показують, що прибуток від реалізації продукції зменшилася у 2007 році в порівнянні з попереднім у 3,07 рази, а прибуток від фінансово-господарської діяльності збільшилася в 1,7 рази. Це обумовлено тим, що у звітному році збільшилися операційні витрати на 12,261 тис. р.., і повністю відсутні операційні доходи.

Фактори формування балансового прибутку представлені у таблиці 11 15, найважливішими складовими частинами якої є прибуток (збиток) від фінансово-господарської діяльності, що склалася під впливом сукупності факторів, наведених у табл.10, а також позареалізаційні доходи і витрати.

Необхідно відзначити, що прибуток від фінансово-господарської діяльності зросла у 2007 році в 1,7 рази, але при цьому балансовий прибуток зменшився на - 147,456. На зниження балансового прибутку вплинули значне зростання позареалізаційних витрат (В11, 8 рази), а саме за рахунок збитків від списання дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, присуджені або визнані організацією штрафи, пені, неустойки та інші види санкцій за порушення господарських договорів, а також з відшкодування завданих збитків та інші позареалізаційні витрати.


3.5 Напрями розподілу та використання прибутку ТОВ «Експерт»


Балансова прибуток, сформована відповідно до нині встановленим порядком, нормативними документами та інструктивними положеннями, є базовою величиною для обчислення оподатковуваного прибутку. Порядок розрахунку оподатковуваного прибутку за 2007 рік, її склад і структура представлені у таблиці 12 16.

Дані таблиці 12 показують елементи формування оподатковуваного прибутку, яка в звітному 2007 р. становив 0 руб., внаслідок понесеного збитку організацією р., або 0% від балансового прибутку.

Аналіз чинників формування оподатковуваного прибутку дозволяє виявити шляхи законного зниження її обсягу для оподаткування. Тим самим створюються реальні можливості збільшення прибутку, що залишається в розпорядженні організації для формування фондів накопичення і споживання, резервних фондів.

Для аналізу використання фінансових результатів необхідно оцінити сформовані за два роки склад і структуру розподілу балансового прибутку.

Дані таблиці 13 17 показують, що в 2007 році організація отримала збиток, тому не платила податок на прибуток, не змогла перерахувати грошові кошти абстрактні кошти у фонди споживання і накопичення Відрахування до фонду накопичення підвищують ділову активність підприємства, підвищують конкурентоспроможність, а отже, і виживання його в ринкових умовах господарювання.


ВИСНОВОК


Як було розглянуто в даній роботі, в умовах ринкової економіки значення прибутку величезне. Прагнення до одержання прибутку орієнтує товаровиробників на збільшення обсягу виробництва продукції, потрібної споживачеві, зниження витрат на виробництво. При розвинутій конкуренції цим досягається не тільки мета підприємництва, але й задоволення суспільних потреб. Для підприємця прибуток є сигналом, що вказує, де можна домогтися найбільшого приросту вартості, створює стимул для інвестування в ці сфери. Свою роль грають і збитки. Вони висвітлюють помилки і прорахунки в напрямку засобів, організації виробництва і збуту продукції.

Ефективність виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства виражається в досягнутих фінансових результатах.

Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства складається з наступних складових:

- Доходів і витрат по звичайних видах діяльності;

- Операційних доходів і витрат;

- Позареалізаційних доходів і витрат;

- Надзвичайних доходів і витрат.

Кожна зі складових кінцевого фінансового результату має велике значення і впливає на життєво важливі показники функціонування будь-якого підприємства, такі як: фінансове становище, платоспроможність, ліквідність і ін

У даній дипломній роботі викладені теоретичні та практичні питання, що стосуються бухгалтерського обліку та аналізу фінансових результатів підприємства. Так само були розглянуті наступні напрямки: склад і структура балансового прибутку; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) і від іншої реалізації; прибутки (збитки) від позареалізаційних операцій; формування оподатковуваного прибутку підприємства; складу податків підприємства та оцінка їх впливу на фінансові результати та напрями використання прибутку підприємства.

Критичний огляд літератури дозволив виконати аналіз фінансових результатів по ТОВ «Експерт» простежити динаміку складу і структури прибутку, також він дозволив виявити вплив зміни різних факторів на зміну прибутку і рентабельності підприємства.

Узагальнивши інформацію зібрану для написання дипломної роботи можна зробити наступні висновки:

ТОВ «Експерт» в звітному 2007 році отримало збиток замість прибутку в розмірі 75,745 тис. руб. Негативно позначилася собівартість наданих послуг.

Як позитивну тенденцію слід розглядати збільшення грошових коштів на 18,851 тис. руб., Але оскільки збільшення грошових коштів було незначним за звітний період збільшився платіжний недолік найбільш ліквідних активів. Негативною тенденцією можна вважати збільшення дебіторської заборгованості на 297,159 тис. руб., Що складає 46,17% та збільшення кредиторської заборгованості на 458,347 тис. руб., Що становить 44,24%.

За аналізований період вартість майна організації зросла на 317,476 тис. руб., В основному за рахунок збільшення незавершеного будівництва, дебіторської заборгованості і грошових коштів, основних засобів на 73,81%, але відбулося зменшення запасів і витрат на - 53,52%.

Частка власних коштів організації скоротилася на 251,84% в основному за рахунок непокритого збитку минулих і звітного року, але загальна вартість джерел фінансування збільшився на 110,31% в порівнянні з початком досліджуваного періоду за рахунок збільшення кредиторської заборгованості. У господарюючого суб'єкта дуже низька поточна ліквідність, тобто низька платоспроможність. Даний висновок можна зробити, порівнюючи найбільш ліквідні кошти і швидко реалізованих активи з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами. На початок року активи (найбільш ліквідні кошти) менше пасивів (найбільш термінові зобов'язання) на 143,78 тис. руб., На кінець року вже на 583,276 тис. руб.

Порівняння повільно реалізованих активів з довгостроковими і середньостроковими пасивами відображає перспективну ліквідність.

На початок і кінець року активи перевищують пасиви, відповідно на 82,937 тис. руб. і 62,900 тис. руб. це свідчить про те, що з урахуванням майбутніх надходжень і платежів господарюючий суб'єкт зможе забезпечити свою платоспроможність і ліквідність.

Організація в звітному періоді не мала довгострокових зобов'язань, тому вся величина запасів і довгострокових фінансових вкладень - резерв її перспективної платоспроможності.

Якщо постане питання про банкрутство та ліквідацію організації, то за допомогою своїх необоротних активів організація зможе погасити борги, але це займе досить тривалий час.

За всіма розрахованим показникам рентабельності підприємство є рентабельним, всі показники крім рентабельності власного капіталу підвищилися.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) на один вкладений рубль склала 8,17 коп., Але в порівнянні з минулим роком прибуток на один рубль підвищилася на 165,07 коп. Один рубль вкладений в активи підприємства приніс 11,85 коп. прибутку. Показник підвищився на 38,17 коп. в порівнянні з минулим роком, за позаоборотних активів так само відбулося підвищення на 112,9 коп, при початковому показнику - 73,09 коп., тобто оборотні і необоротні активи використовуються дуже ефективно.

Зниження показника рентабельності власного капіталу відбулося за рахунок скорочення власного капіталу і прибутку. Вартість необоротних активів, оборотних активів, підвищилася в порівнянні з початком року.

Балансова прибуток у 2007 році в порівнянні з попереднім роком зменшилася у 5,3 рази, в той час як прибуток від продажів - у 00,3 рази, прибуток від фінансово-господарської діяльності зросла - у 1,69 рази. Зростання прибутку від реалізації та фінансово-господарської діяльності супроводжувався зростанням виручки від продажу в 1,6 рази; собівартості реалізації товарів, продукції, робіт, послуг - в 1,87 рази. Слід також зазначити відсутність операційних доходів у цьому періоді, а також збільшення операційних витрат - в 127,4 рази. Найбільші суми витрат, що зменшили балансовий прибуток виявлені в збільшення виробничої собівартості реалізації, частка яких у загальному обсязі становить 84,53%, і в збільшенні комерційних витрат 7,02%.

Дана організація має достатні резерви збільшення прибутку від реалізації продукції і перш за все за рахунок зниження виробничої собівартості реалізації, а також за рахунок зростання питомої ваги в обсязі реалізації більш рентабельних послуг

Потрібно сказати, що на підприємстві спостерігається невміле керування капіталом. У наявності також тенденція до зниження фінансової стійкості фірми. Тому для стабілізації фінансового стану підприємства хоча б до рівня минулих років пропонується провести наступні заходи:

- Необхідно в першу чергу змінити ставлення до управління,

- Освоювати нові методи та техніку керування,

- Удосконалити структуру управління,

- Самовдосконалюватися і навчати персонал,

- Удосконалювати кадрову політику,

- Продумувати і ретельно планувати політику ціноутворення,

- Знаходити резерви по зниженню витрат,

- Активно займатися плануванням і прогнозуванням управління фінансів підприємства.

- Заходи щодо своєчасності надходження грошових коштів за наданим послугам шляхом інвентаризації дебіторської заборгованості, виявлення причин її утворення і термінів погашення;

- Контроль за дотриманням умов договорів;

-В зв'язку зі збільшенням собівартості надаваних послуг, виявити внутрішні резерви щодо її зниження;

Виконання зазначених вище рекомендацій дозволять домогтися фірмі не тільки стабільного доходу, але й ефективного його використання для досягнення максимального задоволення виробничих, матеріальних і соціальних потреб підприємства.

Як вже говорилося вище, підприємства є основними ланками господарювання і формують основу економічного потенціалу держави.

Чим прибутковіше фірма, що стабільніше її дохід, тим більшим стає її внесок у соціальну сферу держави, в її економічний потенціал, нарешті, тим краще живуть люди, що працюють на такому підприємстві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Цивільний кодекс Російської Федерації. Ч.1, 2.

  2. Податковий кодекс Російської Федерації. Ч.1. від 31.07.98г. № 146-ФЗ

  3. Податковий кодекс Російської Федерації. Ч.2. від 5.08.00 № 117 - ФЗ

  4. Закон РФ "Про бухгалтерський облік" від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ.

  5. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій та Інструкція по його застосуванню. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 31.10.00 р. № 94н.

  6. Про внесення змін і доповнень до Федерального закону «Про бухгалтерський облік» від 23.07.98 № 123-ФЗ / / Нове в бухгалтерському обліку та звітності. - 1998 .-. № 18. С.4.

  7. Про введення в дію частини першої Податкового кодексу РФ (Федеральний закон від 31.07.98 № 146-ФЗ) / / Нормативні акти для бухгалтера. - 1998 .- № 16. с.6.

  8. Федеральний закон "Про державну підтримку малого підприємництва РФ" від 14 червня 1995 р. № 88-ФЗ.

  9. Федеральний закон "Про неспроможність (банкрутство)" від 10 грудня 1997

  10. Закон РФ від 27.12.91 р. № 2116-1 «Про податок на прибуток підприємств і організацій» (зі змінами та доповненнями).

  11. Про внесення змін і доповнень до Закону РФ «Про податок на прибуток підприємств і організацій» Федеральний закон від 31.03.99 № 62-ФЗ

  12. Наказ Мінфіну РФ "Про річний бухгалтерської звітності організації" та "Інструкція про порядок заповнення форм річної бухгалтерської звітності" від 12 листопада 1996 р. № 97.

  13. Про річний бухгалтерської звітності організацій (Наказ Мінфіну РФ від 28.10.98 № 47н) / / Нове в бухгалтерському обліку та звітності. - 1999 .- № 1. С.8.

  14. Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку «Облікова політика організації» ПБУ 1 / 98 (Наказ Мінфіну РФ від 9.12.98 № 60н) / / Нове в бухгалтерському обліку та звітності. - 1999 .- № 4. С.6-36.

  15. Положення з бухгалтерського обліку «Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті» (ПБУ 3 / 00). Додаток до наказу Мінфіну РФ від 10.01.2000 р. № 2н.

  16. Положення з бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітність організацій» (ПБУ 4 / 99). Затверджено наказом Мінфіну РФ від 06.07.99 р. № 34н

  17. Положення з бухгалтерського обліку «Події після звітної дати» (ПБО 7 / 98). Затверджено наказом Мінфіну РФ від 25.11.98г. № 56н.

  18. Положення з бухгалтерського обліку «Доходи організації» (ПБУ 9 / 99). Затверджено наказом Мінфіну РФ від 06.05.99 р. № 32н

  19. Положення з бухгалтерського обліку «Витрати організації» (ПБУ 10/99). Затверджено наказом Мінфіну РФ від 06.05.99 р. № 33н.

  20. Положення з бухгалтерського обліку «Інформація про афільованих обличчях» (ПБУ 11/2000). Затверджено наказом Мінфіну РФ від 13.01.2007 р. № 5н.

  21. Методичні рекомендації про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації. Затверджено наказом Мінфіну РФ від 28.07.2007 р. № 60н.

  22. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - М.: "ДІС", НГАЕіУ і У, 1997 р.

  23. Астахов В.П. Річна бухгалтерська звітність за 2001 рік та організація обліку в 2006 році. М - 2007 р.

  24. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. Москва: Фінанси і статистика, 2007 рік.

  25. Бердникова Т.Б. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства. Москва: ИНФРА-М, 2007.

  26. Кутер М. І. Теорія бухгалтерського обліку. - М., 2006.

  27. Любушин Н. П. Лещева В. Б. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007.

  28. Маркар'ян Е.А., Герасименко Г.П. Фінансовий аналіз. Москва: Пріор, 1997 р.

  29. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. Мінськ: ТОВ "Нове знання», 2007 рік.

  30. Хріпач В.Я. Економіка підприємства. - Мн.: «Фінанси, облік, аудит», 2007 р.

  31. Бухгалтерський облік. Офіційні матеріали. М.: ИНФРА-М, 207.

  32. Нормативна база бухгалтерського обліку. Збірник офіційних матеріалів / Передмова та складання А.С. Бакаєва. - М., 2006.

  33. Управлінський облік: навчальний посібник / За редакцією А.Д. Шеремета.-М: ФБК-ПРЕС, 2005.

  34. Белобжецкій І.А., Прибуток підприємства / / Фінанси, № 5,2005 р.

  35. Воронін С.В. Заповнення довідки до розрахунку податку фактичної прибутку / / Главбух, 2006 - № 5-С.33-41.

  36. Горбунов І.Р. Знижували - веселилися, підрахували ... / / Економіка і життя № 27, липень 2007 р.

  37. Жуков В.М. Облік фінансових результатів для цілей оподаткування / / Бухгалтерський облік - 2007 - № 12 - с.4-11.

  38. Кодацький В.П. Аналіз прибутку підприємства / / фінанси.-2006-№ 12-С.16-19

  39. Козлова Е.П., Бабченко Т.Н., Галаніна Є.М. Облік інших доходів і витрат / / Додаток до журналу «Бухгалтерський облік» .- 2006 .- № 3. -С.63.

  40. Козлова Е.П., Бабченко Т.Н., Галаніна Є.М. Розподіл прибутку організацій / / Додаток до журналу «Бухгалтерський облік». - 2006. - № 4. - С. 51

  41. Ліпатова І. Прогнозування прибутку / / Фінанси. -2007 .- № 2.-С.16-25

  42. Матвейчева Є.В., Вішнінская Г.М. Традиційний підхід до оцінки фінансових результатів діяльності підприємства / / Аудит і фінансовий аналіз, № 1, 2007 р.

  43. Шамхолов Ф.М. Прибуток - основний показник результатів діяльності організацій / / Фінанси - 2007, № 7, - С.19-21.

ДОДАТОК А


Рис.1.1 Графік беззбитковості: залежність абсолютних показників.















Рис.1.2 Графік беззбитковості: залежність відносних витрат.

ДОДАТОК Б






















Рис. 1.5 Статті доходів підприємства, оподатковуваних податком


ДОДАТОК В

















*












Рис.1.6 Формування, розподіл і використання прибутку підприємства

ДОДАТОК До


Таблиця 4 Оцінка рентабельності роботи підприємства за 2007 рік

Показники

на початок періоду

на кінець періоду

зміни (+,-)

А

1

2

3

1.Рентабельность продукції (робіт, послуг)


R = прибуток від реалізації / виручка від реалізації * 100

- 156,9

8,17

165,07

2. Рентабельності основної діяльності


R = прибуток від реалізації / с / с реалізованої продукції * 100

- 156,65

9,54

166,19

3. Рентабельності активів


R = чистий прибуток / баланс * 100

- 26,32

11,85

38,17

4. Рентабельність необоротних активів


R = чистий прибуток / величина позаоборотних активів * 100

- 73,09

39,81

112,9

5. Рентабельність оборотних активів


R = чистий прибуток / обсяг обігових активів * 100

- 41,13

16,87

58

6. Рентабельність власного капіталу


R = чистий прибуток / величина власного капіталу * 100

280,11

- 75,37

- 355,48


ДОДАТОК Л


Таблиця 5 Динаміка і фактори зміни структури формування фінансових результатів, тис. р..

Показники

Попередній рік

Звітний рік

Відхилення (+,-)

Темп росту,%


сума

У% до підсумку

сума

У% до підсумку



А

1

2

3

4

5

6

1. Виручка (нетто) від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом ПДВ, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів)

1713,477


2740,676


1027,199

15,99

2. Собівартість реалізації товарів, продукції, робіт, послуг

1467,318


2744,976


1277,658

1,87

3. Комерційні витрати

106,119


-


- 106,119

- 100

4. Управлінські витрати

Х

Х

Х

Х

Х

Х

5. Прибуток (збиток) від продажу

140,040

97,93

- 4,300

5,68

- 144,34

- 00,31

6. Відсотки до отримання

Х

Х

Х

Х

Х

Х

7. Відсотки до сплати

Х

Х

Х

Х

Х

Х

8. Доходи від участі в інших організаціях

Х

Х

Х

Х

Х

Х

9. Інші операційні доходи

0,053

0,04

-

-

- 0,053

- 100

10. Інші операційні витрати

0,097

0,067

12,358

- 16,32

12,261

127,40

11. Прибуток (збиток) від фінансово-господарської діяльності

1607,314

11,23,99

2724,018

-35,96,3

1116,704

1,7

12. Позареалізаційні доходи

7,998

5,59

-

-

- 7,998

- 100

13. Позареалізаційні витрати

4,993

3,49

59,087

-78,01

54,094

11,83

14. Балансовий прибуток (збиток) звітного періоду

143,001

100

- 75,745

100

- 218,746

-0,53

ДОДАТОК М


Таблиця 6 Динаміка факторів формування прибутку від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг, тис. р..

Показники

Попередній рік (базисний)

Ціни та витрати за базисом на фактичний обсяг реалізації звітного року

Звітний рік

А

1

2

3

1. Виручка від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг (без ПДВ, акцизів і аналогічних обязат. Платежів)

1713,477

2456,545

2740,676

2. Собівартість проданих товарів, робіт, послуг

1467,318

2143,679

2744,976

3. Комерційні витрати

106,119

Х

Х

4. Управлінські витрати

Х

Х

Х

5. Повна собівартість реалізації товарів, продукції, робіт, послуг

1467,318

2143,679

2744,976

6. Прибуток (збиток) від реалізації

140,040

78,654

- 4,3

7. Темп зростання обсягу реалізації, розрахований у цінах базисного року,%

1713,477

2456,545

143,366


ДОДАТОК Н


Таблиця 7 Розрахунок впливу факторів на зміну прибутку (збитків) від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг

Фактор зміни прибутку від реалізації

Результат розрахунку, тис. р..

Вплив фактора на зміну прибутку, тис. р.. (+,-)

А. Загальна зміна прибутку від реалізації

918,693

Х

1. Зміни обсягу реалізації

140,040 * 143,366 / 100 =

200,77

2. Зміни виробничої собівартості реалізації

2744,976-2143,679 =

601,297

3. Зміна комерційних витрат

0 - 106,119 =

- 106,119

4. Зміна управлінських витрат

Х

Х

5. Зміна цін

2740,676 - 2456,545 =

284,131

6. Структура реалізації

78,654 - 140,040

- 61,386

7. Сукупний вплив чинників на зміну прибутку від реалізації

-

918,693


ДОДАТОК Про


Таблиця 8 Вихідні дані для розрахунку показників оцінки якісного рівня досягнення фінансових результатів

Показники

Код рядка ф. № 2

Сума, тис. р..

Зміна (+,-)



баз.

отч.


А

1

2

3

4

1. Обсяг продажів N

010

1713,477

2740,676

127,199

Собівартість (виробнича) продажів-змінні витрати S пре

020

1467,318

2744,976

1277,658

3. Маржинальний дохід МД

Х

140,040

- 4,3

- 144,34

4.Доля маржинального доходу в обсязі продажів До

Х

0,082

0,002

- 0,08

5. Постійні витрати S сел.

030 +040

106,119

-

- 106,119

6.Запас фінансової міцності ЗФП

Х

1713,477

2740,676

127,199

7. Прибуток від обсягу продажів

-

140,040

- 4,3

- 144,34


ДОДАТОК П


Таблиця 9 Звід зміни балансового прибутку (збитку)

Зміни витрат

Сума, тис.р.

У% до підсумку

Погіршення структури реалізації продукції

61,386

4,06

Збільшення виробничої собівартості реалізації

1277,658

84,53

Збільшення комерційних витрат

106,119

7,02

Збільшення управлінських витрат

Х

Х

Збільшення операційних витрат

12,261

0,81

Збільшення позареалізаційних витрат

54,094

3,58

Всього

1511,518

100,0


ДОДАТОК Р


Таблиця 10 Чинники формування прибутку (збитку) від фінансово-господарської діяльності, тис. р..

Показники

Попередній рік

Звітний рік

Відхилення (+,-)

Темп росту,%

А

1

2

3

4

1. Прибуток від реалізації

140,040

- 4,300

- 144,34

- 3,07

2. Відсотки до отримання

Х

Х

Х

Х

3. відсотки до сплати

Х

Х

Х

Х

4. Доходи від участі в інших організаціях

Х

Х

Х

Х

5. Інші операційні доходи

0,053

Х

-0,053

Х

У тому числі:





прибуток від реалізації основних засобів

Х

Х

Х

Х

прибуток від реалізації іншого майна підприємства

Х

Х

Х

Х

доходи від списання основних засобів з балансу через морального зносу

Х

Х

Х

Х

доходи від здачі майна в оренду

Х

Х

Х

Х

суми компенсації витрат на утримання законсервованих виробничих потужностей та об'єктів, за анульованими виробничими замовленнями

Х

Х

Х

Х

інші операційні доходи

0,053

Х

-0,053

Х

6. Інші операційні витрати

0,097

12,358

12,261

12740,2

У тому числі:





збитки від реалізації основних засобів

Х

Х

Х

Х

збитки від реалізації іншого майна підприємства

Х

Х

Х

Х

збитки від списання основних засобів з балансу через морального зносу

Х

Х

Х

Х

витрати за анульованими виробничими замовленнями (договорами)

Х

Х

Х

Х

податок на майно

Х

Х

Х

Х

податок на рекламу

0,018

0,018

-

-

цільові збори (на утримання муніципальної міліції, благоустрій території)

0,011

0,011

-

-

податок на прибирання території

0,023

0,023

-

-

податок на утримання житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери

0,018

0,018

-

-

збір на потреби освітніх установ

0,012

0,012

-

-

інші операційні витрати

0,015

12,288

12,273

81920

7. Разом прибуток (збиток) від фінансово-господарської діяльності

1607,314

2724,018

1116,704

169,48


ДОДАТОК З


Таблиця 11 Фактори формування балансового прибутку (збитку)

Показники

Попередній рік

Звітний рік

Відхилення (+,-)

Темп росту,%

А

1

2

3

4

1. Прибуток від фінансово-господарської діяльності

1607,314

2724,018

1116,704

169,78

2. Інші позареалізаційні доходи

7,998

Х

7,998

Х

3. Інші позареалізаційні витрати

4,993

59,087

54,094

1183,4

У тому числі:





суми уцінки виробничих запасів, готової продукції і товарів відповідно до встановленого порядку

Х

Х

Х

Х

збитки від списання дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності

Х

6,695

6,695

Х

борги, нереальні для стягнення

Х

Х

Х

Х

збитки по операціях минулих років, виявлені у звітному році

Х

Х

Х

Х

присуджені або визнані організацією штрафи, пені, неустойки та інші види санкцій за порушення господарських договорів, а також з відшкодування завданих збитків

Х

7,267

7,267

Х

втрати від стихійних лих, у результаті пожеж, аварій, інших надзвичайних подій

Х

Х

Х

Х

збитки від списання раніше присуджених боргів по недостачах і розкраданням, за якими повернуті виконавчі документи до затвердженого судом актом про неспроможність відповідача

Х

Х

Х

Х

збитки від списання нестач матеріальних цінностей, виявлених при інвентаризації

Х

Х

Х

Х

судові витрати

Х

Х

Х

Х

збитки від курсових різниць за операціями в іноземній валюті

Х

Х

Х

Х

інші позареалізаційні витрати

4,993

45,125

40,132

903,77

4. Разом балансовий прибуток (збиток)

71,711

- 75,745

- 147,456

- 105,63

ДОДАТОК Т


Таблиця 12 Склад і структура оподатковуваного прибутку (збитку)

Показники

Сума, тис. р..

У% до підсумку

А

1

2

1. Балансова прибуток, розрахована з моменту відвантаження товарів, продукції і виконаних робіт, послуг

- 67,876

-

2. Прибуток у відвантаженої продукції і виконаних робіт

-1,174

-

3. Балансова прибуток, розрахована за моментом реалізації

- 69,05

-

4. Недоотриманий прибуток від реалізації імпортних товарів

Х

Х

5. Збитки від списання основних засобів

Х

Х

6. Збитки від витрат води понад норми

Х

Х

7. Витрати на відрядження

Х

Х

8. Збитки від списання простроченої дебіторської заборгованості

6,695

-

9. Збитки від курсових різниць за операціями в іноземній валюті

Х

Х

10. Разом валовий прибуток, прийнята для оподаткування

- 75,745

-

11. З валового прибутку, що підлягає оподаткуванню, виключаються:



Рентні платежі, що вносяться до бюджету у встановленому порядку

Х

Х

Доходи, отримані по акціях, облігаціях і інших цінних паперів, що належать підприємству

Х

Х

Доходи, отримані від дольової участі в інших підприємствах

Х

Х

сума різниці між виручкою та витратами, включаючи витрати на оплату праці, від оренди, використання казино, гральних будинків, відео-та аудіокасет і запису на них та ін

Х

Х

Позитивна курсова різниця за операціями в іноземній валюті

Х

Х

суми, спрямовані цільовим призначенням в Олімпійський комітет Росії та Національний фонд спорту

Х

Х

Прибуток від проведення посередницьких операцій та угод

Х

Х

Прибуток від страхової діяльності

Х

Х

Прибуток від здійснення окремих банківських операцій і операцій

Х

Х

Прибуток від реалізації виробленої сільськогосподарської продукції та охотохозяйственной продукції, крім прибутку сільськогосподарських підприємств індустріального типу

Х

Х

сума відрахувань до резервного фонду або інші аналогічні фонди до досягнення розмірів цих фондів не більше 25% статутного фонду, але не вище 50% прибутку, що підлягає оподаткуванню

Х

Х

пільги з податку на прибуток (за спеціальним розрахунком)

Х

Х

Разом по П11

Х

Х

12. Оподатковуваний прибуток

-

-

13. Ставка податку на прибуток,%

24


14. Сума податку на прибуток

-

-

15. Сума орендної плати (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), що підлягає внеску до бюджету і виключається з податку на прибуток

Х

Х

16. Належить до бюджету податку на прибуток

-

-

17. Питома вага оподатковуваного прибутку в балансового прибутку,%

Х

-


ДОДАТОК У


Таблиця 13 Динаміка складу та структура розподілу балансового прибутку (збитку), тис. р..


Показники

Попередній рік

Звітний рік

Відхилення, пункти (+,-)


сума

у% до підсумку

Сума

у% до підсумку


1. Балансова прибуток - всього

143,001

100,0

- 75,745

100,0

-

2. Напрями витрачання балансового прибутку

71,290

49,85

Х

Х

- 49,85

У тому числі:






2.1. Податок на прибуток

71,290

49,85

-

-

- 49,85

2.2. Абстрактні кошти

Х

Х

Х

Х

Х

з них:






Статутний капітал

Х

Х

Х

Х

Х

Резервний капітал

Х

Х

Х

Х

Х

фонд накопичення

Х

Х

Х

Х

Х

фонд соціальної сфери

Х

Х

Х

Х

Х

фонд споживання

Х

Х

Х

Х

Х

розрахунки по дивідендах

Х

Х

Х

Х

Х

інші цілі, включаючи відшкодування пред'явлених санкцій за рахунок чистого прибутку

Х

Х

Х

Х

Х

3. Чистий прибуток (збиток) звітного періоду

71,711

50,15

- 75,745

100

49,85


ДОДАТОК


Прайс-лист


Найменування послуги

Комплекс робіт з виконання послуги

Термін

Ціна

Примітка


Юридичний відділ


1.

Юридичне обслуговування підприємств

Супровід діяльності фірми (абонентське обслуговування):

- Перевірка і аналіз всієї юридичної документації фірми;

-Юридичний супровід угод;

-Складання господарських і трудових договорів, контрактів;

-Перевірка і аналіз раніше підписаних договорів;

-Консультації з організаційних питань організацій, підприємств, установ;

-


від 300 у.о. на місяць

2.

Консультація юриста з господарського права

-

від 300 руб. / год

3.

Складання договору (без додаткових умов)

-

від 500 руб.

4.

Складання договору (з додатковими умовами)

-

від 50 у.о.

5.

Підготовка документів та представництво інтересів в залі арбітражного суду

-

200 у.о. +% Від суми позову

Ціна встановлюється в залежності від складності справи

6.

Представництво в адміністративних органах

-

від 50 у.о. / год



Відділ реєстрації та ліцензування


1.

Реєстрація підприємств, внесення змін до установчих документів підприємств

  1. Перевірка найменування (при створенні);

  2. Юридичне оформлення документів;

  3. Отримання свідоцтва МРП;

  4. Виготовлення печатки;

  5. Отримання кодів статистики;

  6. Постановка на облік в ІМНС;

  7. Отримання номера ІПН;

  8. Постановка на облік у Фондах;

  9. Засвідчення банківських карток;

  1. Відкриття рахунку в банку, повідомлення ІМНС;

  2. Оплата офіційних мит.

25-30 днів

250 у.о.

Ціна зазначена без вартості юридичної адреси (від 150 до 350 у.о.)

2.

Реєстрація підприємств з іноземними інвестиціями

  1. Перевірка найменування;

  2. Юридичне оформлення документів;

  3. Отримання свідоцтва МРП;

  4. Внесення до реєстру ГРП;

  5. Виготовлення печатки;

  6. Отримання кодів статистики;

  7. Постановка на облік в ІМНС;

  8. Отримання номера ІПН;

  9. Постановка на облік у Фондах;

  10. Засвідчення банківських карток;

  11. Відкриття рахунку в банку, повідомлення ІМНС;

  12. Оплата офіційних мит.

45-50 днів

650 у.о.

Ціна зазначена без вартості юридичної адреси (від 150 до 350 у.о.)
Вартість внесення до реєстру ГРП (окремо) 200 у.о.

3.

Реєстрація некомерційних організацій (у Мін'юсті)

  1. Юридичне оформлення документів;

  2. Отримання свідоцтва Міністерства Юстиції;

  3. Виготовлення печатки;

  4. Отримання кодів статистики;

  5. Постановка на облік в ІМНС;

  6. Отримання номера ІПН;

  7. Постановка на облік у Фондах;

  8. Засвідчення банківських карток;

  9. Відкриття рахунку в банку, повідомлення ІМНС;

  10. Оплата нотаріальних дій.

45-50 днів

600 у.о.

Ціна зазначена без вартості юридичної адреси (від 150 до 350 у.о.)

4.

Реєстрація некомерційних організацій (в МРП)

  1. Перевірка найменування;

  2. Юридичне оформлення документів;

  3. Отримання свідоцтва МРП;

  4. Виготовлення печатки;

  5. Отримання кодів статистики;

  6. Постановка на облік в ІМНС;

  7. Отримання номера ІПН;

  8. Постановка на облік у Фондах;

  9. Засвідчення банківських карток;

  10. Відкриття рахунку в банку, повідомлення ІМНС;

  11. Оплата офіційних мит.

25-30 днів

400 у.о.

Ціна зазначена без вартості юридичної адреси (від 150 до 350 у.о.)

5.

Реєстрація Асоціацій

  1. Узгодження з антимонопольним комітетом;

  2. Перевірка найменування;

  3. Юридичне оформлення документів;

  4. Отримання свідоцтва МРП;

  5. Виготовлення печатки;

  6. Отримання кодів статистики;

  7. Отримання номера ІПН;

  8. Постановка на облік в ІМНС;

  9. Постановка на облік у Фондах;

  10. Засвідчення банківських карток;

  11. Відкриття рахунку в банку, повідомлення ІМНС;

  12. Оплата нотаріальних дій.

45-50 днів

600 у.о.

Ціна зазначена без вартості юридичної адреси (від 150 до 350 у.о.)

6.

Акредитація представництв і філій іноземних підприємств

  1. Юридичне оформлення документів;

  2. Акредитація та внесення до Реєстру ГРП;

  3. Отримання свідоцтва МРП;

  4. Виготовлення печатки;

  5. Отримання кодів статистики;

  6. Постановка на облік у податкову інспекцію;

  7. Отримання номера ІПН;

  8. Постановка на облік у Фондах;

  9. Засвідчення банківських карток;

  10. Відкриття рахунку в банку;

  11. Оплата нотаріальних дій і мита у МРП.

45-50 днів

500 у.о.

Ціна зазначена без вартості юридичної адреси (від 150 до 350 у.о.) і без оплати акредитації в ГРП (на 1 рік-1000 у.о., на 2 роки - 2000 у.о., на 3 роки - 2500 у. е.)

7.

Реєстрація емісій цінних паперів акціонерних товариств при установі

  1. Аналіз та підготовка документів;

  2. Подача документів у ФКЦБ;

  3. Отримання зареєстрованих Рішення та Звіту про випуск цінних паперів.

30 днів

150 у.о.

8.

Реєстрація вторинної емісії цінних паперів, Проспекту емісії цінних паперів

  1. Аналіз та підготовка документів;

  2. Подача документів у ФКЦБ;

  3. Отримання зареєстрованих документів у ФКЦБ.

35-40 днів

від 300 у.о.

9.

Ліквідація підприємств будь-якої форми власності

  1. Розробка оптимального варіанту ліквідації;

  2. Підготовка документів;

  3. Ліквідація підприємства.

від 7 днів

від 400 у.о.

Ціна залежить від індивідуальної схеми ліквідації

10.

Ліквідація підприємства

  1. Аналіз та підготовка документів;

  2. Опублікування оголошення в ЗМІ;

  3. Подача документів в МРП;

  4. Подача документів з проміжним ліквідаційним балансом;

  5. Узгодження проміжного ліквідаційного балансу в МРП і ІМНС;

  6. Узгодження ліквідаційного балансу в МРП і ІМНС;

  7. Подача всіх документів в МРП;

  8. Отримання виписки з реєстру з відміткою про ліквідацію;

  9. Подача документів в Мосгорархів.

від 4 місяців

від 400 у.о.


11.

Реорганізація підприємств у формі перетворення, злиття, приєднання, поділу, виділення.

від 1 міс.

від 400 у.о.

Ціна залежить від виду реорганізації та стану підприємства


Оформлення карток учасників ЗЕД


1.

Підготовка карток та дискет

  1. Друк картки учасника ЗЕД - 2 примірники

  2. Підготовка і запис на магнітний носій усіх даних учасника ЗЕД

За умови надання документів, згідно з Переліком.

від 1 дня

1400 руб.

Ціна за додатковий лист картки - 200 руб.

2.

Представлення інтересів підприємства в ЦТП

в порядку черги

1600 руб.


Вертикальний і горизонтальний аналіз балансу. тис.руб.

Показник

на початок 2007 року

на кінець 2007 року

зміна (+,-)


тис. руб.

у% до підсумку

тис. руб.

у% до підсумку

тис. руб.

питома вага,%

у% до величини на початок року

А

1

2

3

4

5

6

7

Актив

1. Необоротні активи, в т. ч.:

103,629

36,01

180,120

29,76

76,491

- 6,25

73,81

- Основні засоби

31,629

10,99

74,760

12,35

43,131

1,36

136,36

- Незавершене будівництво

72,000

25,02

105,360

17,41

33,36

- 7,61

46,33

- Інші необоротні активи

-

-

-

-

-

-

-

2. Оборотні активи в т. ч.:

184,175

63,99

425,160

70,24

240,985

6,25

130,85

- Запаси і витрати

135,329

47,02

62,900

10,39

- 72,429

- 36,63

- 53,52

- Дебіторська заборгованість

16,054

5,58

313,213

51,75

297,159

46,17

1851

- Грошові кошти і короткострокові вкладення

28,957

10,06

47,808

7,9

18,851

- 2,16

65,1

- Інші оборотні активи

3,835

1,33

1,239

0,2

- 2,596

- 1,13

67,69

БАЛАНС

287,804

100

605,28

100

317,476

-

110,31

Пасив

1.Капітал і резерви, у т.ч.:

27,041

9,4

- 95,140

- 15,72

- 68,099

- 6,32

-251,84

- Статутний капітал

10,000

3,47

10,000

1,65

-

- 1,82

-

- Цільові фінансування й надходження

46,439

16,14

-

-

- 46,439

- 16,14

- 100

- Непокритий збиток минулих років

- 29,395

- 10,21

- 29,395

- 4,86

-

5,35

-

А

1

2

3

4

5

6

7

- Непокритий збиток звітного року

-

-

- 75,745

- 12,51

-75,745

-12,51

-

2.Долгосрочние зобов'язання

-

-

-

-

-

-

-

3.Краткосрочние зобов'язання, в т.ч.:

260,763

90,6

700,420

115,72

439,657

25,12

168,6

- Позики і кредити

22,900

7,95

69,336

11,46

46,439

3,53

202,78

- Кредиторська заборгованість

172,737

60,02

631,084

104,26

458,347

44,24

265,34

- Інші краткоср. зобов'язання

65, 126

22,63

-

-

- 65,126

- 22,63

- 100

БАЛАНС

287,804

100

605,28

100

317,476

-

110,31


1 Див додаток А.

2 Див додаток Б.

3 Див додаток В.

4 Див додаток Г.

5 Див додаток Д

6 Див додатка Е, Ж, З.

7 Див додаток І.

8 см.Приложение К.

9 Див. додаток Л.

10 Див додаток М.

11 Див додаток Н.

12 Див додаток О.

13 Див додаток П.

14 Див додаток Р.

15 Див додаток С.

16 Див додаток Т.

17 Див додаток У.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Диплом
582.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Облік фінансових результатів 2
Облік фінансових результатів
Бухгалтерський облік фінансових результатів
Облік і аналіз фінансових результатів
Облік фінансових результатів і використання прибутку
Документальне оформлення та облік фінансових результатів
Облік і аналіз фінансових результатів підприємства
Облік фінансових результатів і використання прибутку
Облік фінансових результатів 2 Звіти про
© Усі права захищені
написати до нас